Клінічний і субклінічний мастит корів та обґрунтування екологічно безпечних засобів терапії і профілактики

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХОМУТОВ СЕРГІЙ ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 619:618.19-002:615:637.12.07:632.2

КЛІНІЧНИЙ І СУБКЛІНІЧНИЙ МАСТИТ КОРІВ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ ЗАСОБІВ ТЕРАПІЇ І ПРОФІЛАКТИКИ

16.00.07 - ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Суми - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України

Науковий керівник

доктор ветеринарних наук, професор, заслужений працівник ветеринарної медицини України

Березовський Андрій Володимирович,

Сумський національний аграрний університет, професор кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва, головний науковий співробітник науково-виробничої фірми "Бровафарма"

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор

Калиновський Григорій Миколайович,

Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри акушерства і хірургії

кандидат ветеринарних наук, доцент

Шпилева Лариса Олександрівна,

Луганський національний аграрний університет, доцент кафедри анатомії і ветеринарного акушерства

Захист відбудеться " 22 " червня 2011 року о 9⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.859.02 у Сумському національному аграрному університеті за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160, зал засідання Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

Автореферат розісланий " 20 " травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мусієнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема виробництва якісного молока є однією із важливих передумов виходу вітчизняної молочної продукції на міжнародні ринки. При цьому обов'язковим є досягнення ступеня якості та безпеки його на рівні критеріїв стандартів ЄС. Тому чисельні дослідження вітчизняних науковців спрямовані на вирішення цих нагальних проблем (Касянчук В.В. та ін., 2006; Кухтин М.Д., 2008; Руденко Є.В. та ін., 2009).

Високоякісне молоко можна отримати лише від здорових корів. Проте, цьому перешкоджають різні захворювання корів, і в першу чергу на мастит (Якубчак О.М., Хоменко В.І., 2002; Крижанівський Я.Й. та ін., 2005).

Більшість учених, які працюють над даною проблемою, вважають мастит захворюванням із повільним перебігом та наявністю запальних процесів різної складності, спричинених проникненням в молочну залозу патогенних мікроорганізмів, і як наслідок - збільшення кількості лейкоцитів у молоці та зміни біохімічних показників крові (Калиновський Г.М. та ін., 2002; Гужвинська С.О. та ін., 2002; Biggadike H.J., 2002; Godden S.M. 2002; Любецький В.Й., Вальчук О.А., 2005; Борисевич В.Б. та ін., 2009).

Терапія корів, хворих на мастит, в основному базується на застосовуванні антимікробних хіміотерапевтичних засобів. Однак тривале і безсистемне використання їх породжує розвиток колонізаційної резистентності у збудників. Відомо, що одним із шляхів подолання стійкості до лікарських засобів є ротація препаратів з різними механізмами антимікробного впливу або розроблення комплексних засобів на основі кількох активно діючих речовин (Malinowski E.А, 2002; Березовський А.В., 2006; Яблонський В.А. та ін., 2007; Краєвський А.Й., 2007; Харенко М.І., 2009].

Аналіз вітчизняного ринку ветеринарних препаратів свідчить, що більшість наявних на ньому протимаститних засобів є іноземного походження. Всі вони дорогі. Певна частина їх малоефективна щодо основних патогенних мікроорганізмів або в своєму складі містить компоненти, що несуть потенційну та реальну загрозу здоров'ю людей.

В зв'язку з цим актуальним є розробка екологічно безпечних засобів терапії та профілактики маститів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом наукових досліджень кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету з питань "Вдосконалення контролю за мікробіологічними небезпеками при виробництві молока та молокопродуктів" (номер державної реєстрації - 0109U008169).

Мета і завдання досліджень. Метою дослідження було з'ясування поширення і етіології маститу лактуючих корів у господарствах різних форм власності, розробка екологічно-безпечних засобів терапії й апробація комплексних схем профілактики клінічного серозного і субклінічного маститів.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- з'ясувати ситуацію щодо захворювання корів маститом у лактаційний період в господарствах з різною технологією утримання, проаналізувати етіологічні фактори його виникнення;

- дослідити мікрофлору із проб секрету вим'я корів, хворих на клінічний серозний і субклінічний мастит, та визначити чутливість її до антибактеріальних препаратів;

- провести диференційну оцінку видового спектру основних мікроорганізмів, які виділяються з секретом молочної залози;

- розробити технічні умови, технологічні регламенти, листівки-вкладки із застосування препаратів для реєстрації нових засобів;

- встановити терапевтичну ефективність препаратів "Метрисан^тм" та "ВетОкс-1000" для лікування корів, хворих на клінічний серозний і субклінічний мастит;

- дослідити препарат "Ніжнодій^тм" на придатність його для щоденного догляду за вим'ям корів;

- вивчити можливість застосування препарату "Фітосепт^тм"і імуностимулюючої кормової добавки "Іммунейт" для профілактики маститу у корів;

- визначити ефективність застосування препарату "Бровадез-плюс" з метою профілактики маститу у корів;

- розробити рекомендації щодо альтернативних методів терапії і профілактики маститу у корів;

- обґрунтувати економічну ефективність пропонованих комплексних схем терапії і профілактики клінічного серозного та субклінічного маститу корів на основі екологічно-безпечних засобів.

Об'єкт дослідження: функціональний стан і патологія молочної залози корів.

Предмет дослідження: секрет із здорових та уражених різними формами маститу часток вим'я корів, умовно-патогенна мікрофлора вим'я та її чутливість до антибактеріальних препаратів, кров, розробка та апробація схем терапії і профілактики клінічного серозного і субклінічного маститу корів у лактаційний період із використанням створених препаратів.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імунологічні, зоогігієнічні, серологічні, бактеріологічні, токсикологічні та статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше розроблено та впроваджено в виробництво препарат на основі фітокомпонентів ("Ніжнодій^тм") і натрію гіпохлориту ("ВетОкс-1000") для терапії та профілактики клінічного серозного і субклінічного маститу у корів. Це дає змогу одержувати молоко, що не містить залишків антибіотиків та інших екологічно небезпечних речовин.

Визначена ступінь поширення і роль мікроорганізмів в етіології маститів.

Розроблено і апробовано нові лікувально-профілактичні хіміотерапевтичні засоби: "Метрисан^тм", "Серветки дезінфікуючі для домашніх тварин".

Встановлені нові властивості препаратів "Бровадез-плюс","Фітосепт^тм" і "Іммунейт", які дають підставу для широкого застосування їх у системі протимаститних заходів у галузі молочного скотарства.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень запропоновано "Методичні рекомендації щодо альтернативних методів лікувальної корекції та запобігання маститу у корів", які затверджено науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України (протокол № 2 від 24 грудня 2009 р.).

За результатами досліджень розроблено і затверджено технічні умови,листівки-вкладки (настанови) із застосування, отримано реєстраційні посвідчення на препарати: "Метрисан^тм", "ВетОкс-1000", "Серветки дезінфікуючі для домашніх тварин", "Ніжнодій^тм" гель для гігієни вим'я та "Фітосепт^тм". Це дало можливість розпочати їх серійне виробництво в НВФ "Бровафарма".

Результати досліджень використані при написанні посібника "Довідник по застосуванню фармакологічних засобів в акушерстві, гінекології, андрології та біотехнології відтворення тварин". - Київ: ДІА, 2011. - 255 с.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно здійснив пошук і аналіз літературних джерел та підбір групи тварин для проведення досліджень, особисто проводив лабораторно-виробничі дослідження, статистичну обробку та обґрунтування результатів досліджень. Розробку рецептур нових препаратів, нормативно-технічної документації та інтерпретацію результатів досліджень і висновків здійснено за участю наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на: конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Сумського НАУ (м. Суми, 2008, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 70-річчю заснування Вітебської області "Молодежь, наука и аграрное образование" (м. Вітебськ, Республіка Білорусь,14 грудня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів та докторантів "Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті" (м. Біла Церква, 15-16 травня 2008 р.); Науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (м. Суми, 20-29 квітня 2009 р.); III Міжнародній науковій конференції "Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування" (м. Львів, 30 вересня - 2 жовтня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Инновационное развитие аграрного сектора экономики: взгляд молодых ученых" (м. Курськ, 9-10 грудня 2009 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових праць, у тому числі: у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України - 4, методичні рекомендації - 1; технічні умови - 4; настанови по застосуванню препарату - 2; у матеріалах і тезах конференцій - 5.

Структура і обсяг. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, методики виконання роботи та результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, додатків і списку використаних джерел, який включає 349 джерел, у тому числі 112 іноземних. Загальний обсяг дисертації становить 190 сторінок комп'ютерного набору, із них 115 основного тексту, в якому наведено 27 таблиць, 4 рисунки і 26 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА Й ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Наукові дослідження виконувались упродовж 2006-2010 років на базі кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету, науково-контрольної лабораторії НВФ "Бровафарма" (м. Бровари), Сумської регіональної та Білопільської районної державних лабораторій ветеринарної медицини.

Для дослідження були підібрані два господарства з виробництва молока в Білопільському районі Сумської області (ТОВ "Довіра-06", ДП "Побєда"). Досліди проводились на коровах бурої молочної породи.

Всього в дослідженнях було залучено 2875 голів лактуючих корів.

Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань нами була складена загальна схема, на основі якої і проведені основні етапи досліджень (рис. 1).

Захворювання корів на мастит з клінічно вираженою формою виявляли на підставі анамнезу, загального клінічного обстеження і клінічного дослідження молочної залози з пробним здоюванням і візуальним оглядом секрету.

Для диференційної діагностики маститу у корів керувалися класифікацією за А.П. Студєнцовим (1986 р.).

Субклінічний (прихований) мастит виявляли фізико-хімічними методами, шляхом дослідження молока (секрету) за допомогою швидких діагностичних маститних тестів: Де-Лаваль, мастидину, а також проби відстоювання і в поєднанні з бактеріологічним методом.

Загальну кількість бактерій визначали на МПА із додаванням 1 % глюкози в чашках Петрі. Молоко розводили стерильним фізіологічним розчином (від 1:100 до 1:10000), після чого робили посіви (1 см³) на дев'ять бактеріологічних чашок.

Ізоляцію мікроорганізмів зі шкіри вим'я корів, з проб молока і секрету, вивчення їх морфологічних, біохімічних та патогенних властивостей проводили за методиками, які представлені у довіднику "Лабораторные исследования в ветеринарии. Бактериальные инфекции" (за редакцією Б.І. Антонової, 1981).

Видову ідентифікацію виділених культур мікроорганізмів проводили за визначником Берги (1997 р.).

Рис. 1.Схема досліджень

Виділення та ідентифікація стафілококів. З метою виділення стафілококів секрет молочної залози висівали на молочно-сольовий агар. Ідентифікацію виділених культур стафілококів проводили шляхом висіву на диференційно-діагностичне середовище: жовтково-сольовий агар з 10 % хлористого натрію для визначення лецитиназної активності і на кров'яний МПА для визначення гемолітичних властивостей. Також, визначали коагулазну активність, використовуючи плазму крові кроля, вивчали ферментацію маніту і збродження глюкози. Для фаготипування використовували набір фагів ВРХ.

Виділення та ідентифікація стрептококів. З метою виділення культур стрептококів посіви проводили на кров'яний МПА з 1 % глюкози. Ідентифікацію стрептококів здійснювали за визначенням типу гемолізу, ростом на МПБ з 40 % жовчі, ферментацією сахарози, лактози, маніту. Для диференціації стрептококів групи В (S. аagalactiae) використовували САМР-тест (пробу) за методикою Карташової В.М.,1973 і описану Даниленко І.П. із співав., 1977.

Виділення та ідентифікація ентеробактерій. Для виділенняE. сoli із секрету вим'я корів використовували середовище Ендо, Левіна. При ідентифікації культур вивчали ферментативну активність на середовищах з лактозою, сахарозою. Культури, які за морфологічними ознаками, культуральними і ферментативними властивостями відповідали E. coli, ідентифікували в реакції аглютинації з специфічними О-колі сироватками і визначали патогенні серовари.

Визначення антибактеріальної активності. Антибактеріальну активність препарату "Бровадез-плюс" визначали також по відношенню до спорової, кокової і грам-негативної мікрофлори, виділеної із секрету вим'я корів, хворих на мастит. Чутливість ізольованих умовно-патогенних збудників до дезінфектантів вивчали за методом серійних розведень у рідкому живильному середовищі.

Визначення антибактеріальної активності різних концентрацій експериментального препарату "Ніжнодій^тм" іn vitro досліджували стандартизованим методом дифузії на агар.

Визначення токсичності проводили згідно з "Методичними вказівками по визначенню токсичних властивостей препаратів, які використовуються у ветеринарії та тваринництві" (1997 р.).

Дослідження на тваринах проводили з дотриманням вимог Конвенції Ради Європи із захисту тварин (2001 р.).

Біохімічне дослідження крові. Проби крові брали із яремної вени перед введенням препарату і на 2-у добу після закінчення дослідження у дві стерильні пробірки, одна з них з гепарином (200 ОД на 10 см³ крові), інша - без гепарину, залежно від показників, які досліджували.

Кількість еритроцитів і лейкоцитів у крові підраховували в камері Горяєва. Концентрацію гемоглобіну крові визначали гемоглобінціанідним методом. Для визначення загального білка в крові використовували рефрактометричний метод, а кількісний склад білкових фракцій - методом електрофорезу на ацетат целюлозі.

Бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) визначали фотонефелометричним методом за зміною оптичної щільності бульйону Хотінгера при рості в ньому кишкової палички E. coli (серотип 02) з додаванням і без додавання досліджуваної сироватки крові. Лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) визначали фотоелектроколориметричним методом по зміні оптичної щільності середовища в результаті здатності лізоциму крові лізирувати тест-культуру Micrococcus lisodeкticus (штам 19) в 0,5 % розчині NaCl.

Рівень обмінних і імунних процесів (стан антиоксидантного захисту) встановлювали за наступними показниками: активність глутатіонпероксидази визначали за зменшенням вмісту GSH (Моин В.М., 1986); глутатіонредуктазну активність - за зменшенням вмісту NADPH (Mannervik V., 1991); концентрацію селену - флюорометрично з 2,3-діамінонафталіном (Bayfield R.F., Romalis L.F., 1985); вміст вітамінів А та Е - флюорометрично (Черняускене Р.І., 1984); малонового діальдегіду (МДА) - з тіобарбітуровою кислотою (Ushiyama M., Michara M., 1978, у модифікації Андреєвої Л.І., 1988).

Терапевтичну ефективність експериментальних препаратів вивчали на 300 коровах. Для досліду за принципом аналогів формували дві групи корів: контрольну і дослідну (n=300).

Під час лікування корів, хворих на клінічний серозний мастит, було сформовано дві дослідні групи корів (n=10) та одну контрольну (n=10).В кожну дослідну групу ввійшли корови з запальними процесами в молочній залозі, хворі на клінічний серозний мастит. В контрольну групу ввійшли клінічно здорові тварини. Тваринам першої дослідної групи внутрішньоцистернально вводили препарат "Мастисан-А" в дозі 10 см³ двічі на добу з інтервалом 12 годин, а коровам другої дослідної групи внутрішньоцистернально вводили експериментальний препарат "Метрисан^тм" в дозі 10 см³ двічі на добу з інтервалом 12 годин.

Під час лікування корів хворих на субклінічний мастит було сформовано дві групи тварин: дослідну і контрольну (n=10).Коровам контрольної групи вводили внутрішньоцистернально препарат "Мастисан-А" в дозі 10 см³ двічі на добу з інтервалом 12 годин з послідуючим легким масажем дійок та вим'я. Коровам дослідної групи аналогічним методом вводили експериментальний препарат "ВетОкс-1000" в дозі 10 см³ (до якого перед введенням додавали розчин натрію хлориду ізотонічного, категорії"для ін'єкцій", в співвідношенні 1:2) два рази на добу з інтервалом 12 годин.

Економічну ефективність розраховували згідно "Методики определения экономической эффективности внедрения достижений ветеринарной науки в производство" (1999 р.) і "Методики розрахунку економічної ефективності ветеринарних заходів" (2004 р.).

Результати одержаних досліджень оброблені статистично за методом Ст'юдента (метод варіаційної статистики) із урахуванням середньоарифметичних величин та їх статистичних помилок (Мm), а також визначення достовірної різниці (Р) показників, що порівнювались.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Розповсюдження різних форм маститу у корів в умовах молочно-товарних господарств Сумської області. Результати обстежень стану молочної залози корів упродовж 2006-2008 рр. свідчать про високу розповсюдженість маститу в господарствах з різною технологією утримання (19,8 %). Із числа хворих тварин мастит з клінічною формою перебігу виявили в 83 корів (19,4 %), а з субклінічним перебігом -в 345 корів (80,6 %). Таким чином, субклінічний мастит зустрічався в 4,2 раза частіше. Співставлення показників захворювання корів з молочнотоварних ферм господарств та тварин, які знаходяться в приватних господарствах мешканців сіл, показує, що різниця між ними досить суттєва. На молочнотоварних фермах загальний відсоток хворих на мастит корів становив 23,3 %, і був значно вищим від приватних господарств громадян,де виявили лише 11,3 % корів з даною патологією.

Бактеріологічне дослідження секрету молочної залози клінічно здорових та хворих на клінічний і субклінічний мастит корів. Із загального числа культур бактерій, виділених із проб молока корів, хворих на клінічний і субклінічний мастит більшу частку складали культури S. aureus (49 %), S. agalactiae (24,8 %), E. coli (12,6 %), S. lactis (9,1 %), S. epidermidis (4,5 %).

У корів, хворих на клінічний мастит, культури S. aureus виділено в 61,5 %, S. agalactiae - 27 %, E. coli - 11,5 % проб секрету. Із проб секрету молочної залози корів, хворих субклінічним маститом, при бактеріологічному дослідженні виділено культури S. aureus в 36,4 %, S. agalactiae - 22,7 %, S. lactis - 18,2 %, E. coli - 13,6 %, S. epidermidis - 9,1 %.

При порівнянні результатів бактеріологічних досліджень секрету із вим'я корів, хворих маститом, за результатами досліджень молока від здорових корів встановлено, що з молока здорових корів виділяли переважно культури S. lactis (61,1 %), S. epidermidis (27,8 %), і S. saprophiticus (11,1 %).

Таким чином, молоко від корів, хворих маститом, майже у всіх випадках містило значну кількість умовно-патогенних мікроорганізмів. Причому у спектрі цих мікроорганізмів домінуючу роль мали стрептококи і стафілококи.

Визначення біологічних властивостей мікрофлори молока здорових та хворих на мастит корів. У результаті дослідження встановлено, що культури S. aureus, виділені із молока корів, хворих маститом, зброджували глюкозу, викликали ферментацію манніту в аеробних та анаеробних умовах, продукували плазмокоагулазу, викликали б- чи в-гемоліз еритроцитів вівці. Отже, всі отримані дані свідчать про потенційну здатність культур S. aureus спричиняти захворювання корів.

Всі культуриS. agalactiae давали позитивний САМР-тест, з них 75 % викликали б-гемоліз і росли на сироватковому МПБ з 40 % жовчі, ферментували сахарозу та лактозу, але не ферментували манніт. Культури S. lactis росли на МПБ з 40 % жовчі утворювали аміак при рості на пептоновому середовищі, ферментували сахарозу, лактозу і манніт. Із молока здорових корів в жодному випадку не виділено S. agalactiae.

Результати дослідження біологічних властивостей культур E. coli, виділених з секрету корів, хворих маститом, відповідали виду E. coli.Із них більшість (83,3 %) аглютинувались аглютинуючими О-колі сироватками. Із виділених культур E. coli половина (50 %) належали до серовару О20, 33,3 % культур -до серовару 018, а 16,7 %- до серовару 09.

Всі культури виявляли резистентність до слідуючих антибіотиків, які застосовуються для виготовлення протимаститних препаратів: неоміцин, оксітетрациклін, тілозин, ампіцилін, канаміцин, гентаміцин та енрофлоксацин.

Визначення терапевтичної ефективності препарату "Метрисан^тм" при клінічному серозному маститі у корів. Дослідження показали, що у корів дослідної групи № 2 (n=10), яким внутрішньоцистернально вводили по 10 см³ препарату "Метрисан^тм" дворазово з інтервалом 12 годин, одужання настало за 3 доби (без ускладнень). У дослідній групі корів № 1 (n=10), яких лікували традиційним застосовуваним у господарстві засобом (препарат "Мастисан-А" в дозі 10 см³ двічі на добу з інтервалом 12 годин), повністю одужало 9 корів, але тривалість їх лікування склала 5 діб. У однієї з корів порівняльний препарат не забезпечив належного ефекту. Водночас, використання експериментального препарату сприяло швидшій нормалізації основних гематологічних і біохімічних показників крові дослідних тварин.

До початку застосування препаратів встановлено достовірне зниження кількості еритроцитів у крові корів, хворих на клінічний серозний мастит на 10,4 % і 6,9 % в першій і другій дослідних групах, підвищення кількості лейкоцитів на 71 % у першій і на 69,8 % у другій дослідних групах і зниження рівня альбумінової фракції на 7,9 % у першій і на 6,2 % у другій дослідних групах по відношенню з клінічно здоровими тваринами контрольної групи. Вміст загального білка, кількість гемоглобіну, глобулінів б і в до і після лікування коливалася на рівні здорових тварин, а рівень г- глобулінової фракції до лікування в першій і другій дослідних групах був підвищеним на 7,5 % і 10,6 % відповідно.

Після застосування препаратів (у першій дослідній групі "Мастисан-А", в другій дослідній групі "Метрисан^тм") рівень еритроцитів,і альбумінів достовірно зріс: еритроцитів на 3,8 % (Р<0,01), альбумінів - на 6,1 % (Р<0,05) в першій групі, та еритроцитів - на 5,5 % (Р<0,001), альбумінів - на 8,7 % у другій дослідній групі по відношенню до лікування. Також відмічалось зниження після лікування: лейкоцитів - на 11,2 % (Р<0,05) і г - глобулінової фракції - на 5,0 % в першій групі та лейкоцитів - на 13,9 % (Р<0,01) і г - глобулінів -на 15,6 % (Р<0,05) в другій дослідній групі.

Під впливом використовуваного препарату "Метрисан^тм" також більш активно відбувалося відновлення природної реактивності організму корів.

В сироватці крові корів, хворих на клінічний серозний мастит (дослід 2), до початку застосування препарату "Метрисан^тм" спостерігалось зниження рівня бактерицидної активності сироватки крові (БАСК) і лізоцимної активності сироватки крові по відношенню до клінічно здорових тварин контрольної груп на 7,2 % і 4,8 % відповідно (табл. 1).

мастит корова захворювання терапія

Таблиця 1. Зміна імунологічних показників крові корів, хворих на клінічний серозний мастит, під впливом препаратів "Мастисан-А" і "Метрисан^тм", (M±m;n=10)

Показники	Фізіологічна норма	Групи корів
		контроль	дослід 1 "Мастисан-А"	дослід 2 "Метрисантм"
			до лікування	після лікування	до лікування	після лікування
БАСК, %	48-66	55,56±089	52,94±0,91	56,29±2,02	51,59±1,12	66,74±0,89***
ЛАСК,%	40-47	45,23±0,77	42,85±0,82	43,24±0,61	43,06±0,64	48,49±0,29***
Примітка: *** - Р <0,001.

Після застосування препарату "Метрисан^тм" рівень БАСК зріс на 29,3 % (Р<0,001), а рівень ЛАСК на 12,6 % (Р<0,001)по відношенню до лікування. У тварин, яких лікували препаратом "Мастисан-А" (дослід 1), рівень БАСК також зріс на 6,3 %, а ЛАСК в першій дослідній групі наблизився до рівня здорових тварин на 0,9 %, але недостовірно.

Визначення терапевтичної ефективності препарату "ВетОкс-1000" при субклінічному маститі у корів. Аналіз результатів порівняльного застосування двох методів лікування корів, хворих на субклінічний мастит, свідчить про досить суттєву перевагу використання експериментального препарату по відношенню до традиційної схеми терапії.

В дослідній групі корів, яким внутрішньоцистернально застосовували препарат "ВетОкс-1000" в дозі 10 см³ (до якого перед введенням додавали ще стерильний розчин натрію хлориду ізотонічного в співвідношенні 1:2) двічі на добу з інтервалом 12 годин, при субклінічному маститі, ефективність лікування становила 100 %. Водночас, в групі контрольних тварин, яким вводили внутрішньоцистернально препарат "Мастисан-А"в дозі 10 см³ двічі на добу з інтервалом 12 годин, даний показник становив лише 80 % відповідно, при значно більшій витраті препарату. При цьому варто враховувати, що вартість курсу терапії 1 корови в дослідній групі склала 21,6 грн, а контрольної групи -122,4 грн відповідно, що в 5,6 раза дорожче.

Визначення ефективності застосування засобу"Серветки дезінфікуючі для домашніх тварин" для профілактики маститу корів. Проведені нами дослідження свідчать, що застосування препарату "Бровадез-плюс" у концентрації 0,25 % для переддоїльної обробки дійок і шкіри вим'я корів, сприяло зниженню після доїння загального мікробного обсіменіння в середньому з 637 тис. КУО/см³ до 16,1 тис. КУО/см³, або в 39,5 рази, тоді як традиційне обмивання водою - знижувало мікробне забруднення лише з 775 тис. КУО/см³ до 52,3 тис. КУО/см³, що відповідало зменшенню в 14,8 раза.

Протирання шкіри дійок засобом "Серветки дезінфікуючі для домашніх тварин" сприяло достовірно зменшенню кількості мікроорганізмів в асептично надоєному молоці від групи контрольних (клінічно здорових) корів у 1,4 раза (Р?0,001) та у дослідних тварин (хворих на субклінічний мастит) - в 1,9 раза (Р?0,001). Зважаючи на результати досліджень та той факт, що дезінфектант "Бровадез-плюс", відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України від 15.02.2008 р. за № 05.03.02-04/8291, відповідає встановленим медичним критеріям безпеки для здоров'я населення - його доцільно широко впроваджувати в технологію отримання молока.

Застосування засобу "Серветки дезінфікуючі для домашніх тварин" для переддоїльної санації дійок забезпечує зростання санітарної якості отриманого молока та знижує ризик інфікування молочного каналу дійок, а це, відповідно, зменшує загрозу прояву маститу.

Вивчення ефективності препарату "Ніжнодій^тм" для щоденного гігієнічного догляду за вим'ям у корів. Досліди з визначення антимікробних властивостей експериментального препарату "Ніжнодій^тм" в формі гелю, виготовлений в чотирьох варіаціях, які за своєю рецептурою різнилися лише відсотком вмісту хвойного екстракту, а саме: №1 - 2,0 %; №2 - 3,5 %; №3 - 5,0 % та №4 - 6,5 % свідчать про те, що відносно золотистого стафілококу були ефективні всі досліджувані варіації гелю - ширина зони в агар 24,8-32,1 мм. Проте, відносно кишкової палички концентрація 2 та 3,5 % була недостатньо ефективна. Також концентрація 2 % була нездатна затримувати ріст S. lactisі S. аagalactiae. Наявність 5 % натурального хвойного екстракту в рецептурі гелю забезпечувала антибактеріальні властивості препарату при практичному застосуванні.

В ході експерименту щодо визначення ефективності препарату для щоденного гігієнічного догляду за вим'ям корів, шляхом нанесення та легкого втирання в шкіру дійок і прилеглих ділянок шкіри вим'я в дозі 1 см³, препарат "Ніжнодій^тм" не спричиняв місцевої (подразнюючої) дії на шкіру дійок лактуючих корів, шкіра вим'я і дійок стала ніжною, еластичною. Корови не проявляли реакції, яка характерна для болючості при машинному та ручному доїнні. За період спостереження огрубіння шкіри та дерматитів не спостерігали.

Ефективність застосування препарату "Фітосепт^тм" для профілактики маститу у корів. В результаті проведеного дослідження встановлено, що в дослідній групі тварин, після застосування препарату "Фітосепт^тм в дозі 1 см³ шляхом нанесення та втирання в шкіру дійок і вим'я після кожного доїння, клінічний прояв серозного маститу реєстрували у 3,3 % корів, що втричі менше порівняно з контрольною групою (10 %). На субклінічний мастит за період досліду в дослідній групі захворіло 6,7 % корів, а в контрольній 23,3 %, що в 3,4 раза більше порівняно з дослідною. Доведено, що даний препарат не має вираженої токсичної, сенсибілізуючої, алергенної дії і відноситься до VI групи ступеня токсичності - "відносно нешкідливих речовин".

В результаті проведених досліджень можна зробити висновок, що препарат "Фітосепт^тм" є високоефективним засобом для профілактики клінічного серозного і субклінічного маститу корів.

Ефективність застосування імуностимулюючої кормової добавки "Іммунейт" для профілактики маститу у корів. Ефективність "Іммунейту" оцінювали, в першу чергу, за станом антиоксидантного захисту організму корів та перекисного окиснення ліпідів. Так, в ході дослідження встановлено, що у тварин дослідної групи застосування "Іммунейту" в дозі 1 г на 10 кг маси тіла, сприяло зростанню вмісту в сироватці крові селену з 0,73±0,02 ммоль/л на початку досліду, до 1,28±0,08 на 15-ту добута 1,86±0,04 ммоль/л на 30-ту добу досліджень. Водночас ця кормова добавка позитивно впливала і на вітамінний обмін. Концентрація вітамінів А та Е зросла з 0,93±0,01 і 6,73±0,07 ммоль/л на початку досліду, до 1,67±0,06 і 15,26±0,45 ммоль/л на 15-ту добута 1,71±0,04 і 16,42±0,40 ммоль/л на 30-ту добу досліджень відповідно. При цьому активність глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази у дослідній групі тварин також відповідно достовірно зросла (Р<0,01, Р<0,05), ніж у контрольній групі і становила 33,42±0,52 і 32,36±0,25 GSH/хв/мг на 15-ту та 30-ту добу досліджень. Вміст у крові малонового діальдегіду протягом досліду знижувався (Р<0,001) в динаміці зі зростанням активності глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази.

Показники імунного статусу тварин контрольної групи практично не змінювалися протягом усього періоду досліджень. Разом з цим, показники тварин дослідної групи тварин свідчать, що в даному дозуванні кормова добавка "Іммунейт" позитивно впливала на імунний статус корів. За період досліду у дослідній групі корів фагоцитарна активність нейтрофілів і фагоцитарний індекс зросли (Р<0,01, Р<0,001) з 72,47±0,85 і 3,64±0,01 % на початку досліду, до 78,04±1,67 і 4,85±0,05 на 15-ту добу та 84,32±0,69 і 5,12±0,08 % на 30-ту добу досліджень відповідно. Водночас, відмічалось зростання бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові (Р<0,05, Р<0,01, Р<0,001).

При визначенні кількості соматичних клітин у молоці корів обох груп встановлено, що застосування імуностимулюючої кормової добавки "Іммунейт" лактуючим коровам дослідної групи протягом 15?30 діб сприяло зменшенню кількості соматичних клітин у молоці в 1,5?1,8 раза (Р<0,001) з 540,9±20,67 тис/смі на початку досліду, до 345,8±6,78 на 15-ту добу та 301,8±10,22 тис/смі на 30-ту добу досліджень.

Таким чином, доведено, що введення в раціон корів імуностимулюючої кормової добавки "Іммунейт" в дозі 1 г на 10 кг маси тіла сприяє зниженню кількості соматичних клітин у молоці, підвищенню рівня неспецифічної реактивності організму дослідних корів за активізації функції антиоксидантної системи і її можна рекомендувати при комплексній профілактиці маститів.

Апробація схем терапії і профілактики клінічного серозного та субклінічного маститу у корів. Виробничі випробування схем терапії і профілактики клінічного серозного та субклінічного маститу у корів проводили на базі господарств Сумської області, які включали в себе санітарну обробку вим'я до і після доїння і введення препарату внутрішньоцистернально. За принципом аналогів було сформовано чотири групи корів:

Ш першу контрольну групу тварин (хворі на клінічний серозний мастит) - лікували за схемою, яку традиційно застосовували у господарстві: внутрішньоцистернально - препарат "Мастисан-А" в дозі 10 см³ з інтервалом 12 годин, протягом 7 діб; зовнішньо (після доїнням) - втирання в вим'я камфорної олії;

Ш першу дослідну групу тварин (хворі на клінічний серозний мастит) - лікували за схемою: зовнішньо (перед доїнням) - обробка вим'я "Серветками дезінфікуючими для домашніх тварин"; внутрішньоцистернально - препарат "Метрисан^тм" - суспензія для інтрацистернального введення в дозі 10 см³ з інтервалом 12 годин упродовж 3 діб; зовнішньо (після доїння) - препарат "Фітосепт^тм" - мазь для доїння в дозі 1 см³;

Ш другу контрольну групу тварин (хворі на субклінічний мастит) - лікували за схемою: внутрішньоцистернально - препарат "Мастисан-А" в дозі 10 см³ з інтервалом 12 годин, упродовж 5 діб;

Ш другу дослідну групу тварин (хворі на субклінічний мастит) - лікували за схемою: зовнішньо (перед доїнням) - обробка вим'я "Серветками дезінфікуючими для домашніх тварин"; внутрішньоцистернально - препарат "ВетОкс-1000" - розчин для внутрішнього та зовнішнього застосування в дозі 10 см³ з інтервалом 12 годин упродовж 3 діб; зовнішньо (після доїння) -препарат "Ніжнодій^тм" - гель для гігієни вим'я в дозі 1 см³.

Результати виробничих випробувань, які проводили на великій кількості тварин (контрольна група - 100, дослідна - 100), свідчать, що застосовувані схеми лікування дали позитивний терапевтичний ефект. Після традиційного лікування, яке застосовувалось у господарствах, у контрольних групах одужало 48-60 % тварин, а при використанні запропонованих схем у дослідних групах за різних форм маститу - 94-96 %.

Для виробничого випробування схеми профілактики маститу у корів було сформовано 2 групи клінічно здорових тварин: дослідна (n=50) і контрольна (n=50). Коровам дослідної групи (n=50) застосовували до доїння препарат "Ніжнодій^тм" шляхом нанесення та втирання в шкіру дійок і до основного раціону щоденно додавали кормову добавку "Іммунейт" з розрахунку 1 г на 10 кг маси тіла. Коровам контрольної групи (n=50) вим'я спеціальним засобами не оброблювали, годували звичайно.

В результаті дослідження встановлено, що в дослідній групі тварин після застосування препарату "Ніжнодій^тм" і кормової добавки "Іммунейт" клінічний прояв маститу (серозний мастит) реєстрували у 2 % корів, що в 5 разів менше, порівняно з контрольною групою (10 %). На субклінічний мастит за період досліду в дослідній групі захворіло 12 %, а в контрольній - 28 %, що в 2,33 раза більше, порівняно з дослідною.

Економічна ефективність схем терапії клінічного серозного та субклінічного маститу у корів. Результатами розрахунків економічної ефективності методів терапії корів, хворих на клінічний серозний і субклінічний мастит, було встановлено, що дана патологія призводить до значних економічних збитків та зниження продуктивності і якості продукції. Порівнюючи показники економічних збитків у дослідних і контрольній групах, слід зазначити, що загальна сума збитків була найвищою у контрольній групі і становила 9600 грн при клінічному серозному маститі і 7250 грн при субклінічному, а найнижча -при лікуванні корів за комплексною схемою в дослідній - 3600 грн при клінічному серозному маститі і 4350 грн при субклінічному, що в 2,6 і 1,6 раза менше від контрольної групи.

Економічний ефект від застосування запропонованої комплексної схеми терапії клінічного серозного маститу, яка базується на основі використання запропонованих препаратів, складає 7900,85 грн на 1 корову, що відповідає ефективності (окупності) 3,71 грн на 1 грн витрат від проведення терапевтичних заходів. Економічний ефект від застосування комплексної схеми терапії субклінічного маститу складає 4278 грн на 1 корову, що відповідає ефективності 3,81 грн на 1 грн витрат від проведення терапевтичних заходів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення вирішення наукового завдання, що полягало у з'ясуванні питань поширення і етіології маститу у лактуючих корів, розробці й економічному обґрунтуванні ефективності комплексної схеми терапії і профілактики патології молочної залози на основі екологічно безпечних засобів.

1. Результати моніторингу з діагностики стану молочної залози свідчать про розповсюдженість маститу корів у господарствах з різною технологією утримання (19,8 %), зокрема мастит реєстрували в 23,3 % корів, які знаходились на молочнотоварних фермах та 11,3 % - у приватних підсобних господарствах мешканців сіл. Із загального числа хворих маститом корів (428) у 19,4 % виявили клінічну форму перебігу, а в решти (80,6 %) - субклінічну форму перебігу.

2. При бактеріологічному дослідженні молока від здорових корів виділяли переважно культури S. lactis (61,1 %), S. epidermidis (27,8 %), та S. saprophiticus (11,1 %), а із секрету хворих на клінічний і субклінічний мастит -S. aureus(49 %), S. agalactiae (24,8 %), S. lactis (9,1 %), E. coli (12,6 %), S. epidermidis (4,5 %), які виявилися резистентними до семи антибіотиків.

3. У корів, хворих на субклінічний мастит, внутрішньоцистернальне введення препарату "ВетОкс-1000",діючою речовиною якого є атомарний кисень,в дозі 10 см³ двічі на добу з інтервалом 12 годин протягом 3-х діб забезпечувало їх повне одужання.

4. Регулярне використання препарату "Фітосепт^тм" шляхом нанесення та втирання в шкіру дійок корів після кожного доїння забезпечувало зниження захворюваності корів на клінічний мастит в 3,3 раза, а на субклінічний - в 3,4 раза. Доведено, що препарат не має вираженої токсичної, сенсибілізуючої та алергенної дії і відноситься до VI групи ступеня токсичності - "відносно нешкідливих речовин". Препарат "Фітосепт^тм" є високоефективним засобом для профілактики клінічного серозного і субклінічного маститу корів.

5. Препарат "Ніжнодій^тм", який скомпоновано на основі природних фітокомпонентів, в експерименті забезпечував антимікробні властивості відносно стафілококів, стрептококів і кишкової палички. Обґрунтовано, що дана композиція є ефективним і екологічно безпечним засобом для щоденного гігієнічного догляду за вим'ям лактуючих корів.

6. Препарат "Метрисан^тм" при лікуванні корів, хворих на клінічний серозний мастит (в дозі 10 см³ з інтервалом 12 годин), забезпечував їх видужання на 3 доби раніше, ніж традиційний препарат контролю, і сприяв підвищенню рівня БАСК на 29,3 % (Р<0,001) і ЛАСК - на 12,6 % (Р<0,001).

7. Системне використання запропонованого засобу "Серветки дезінфікуючі для домашніх тварин" для переддоїльної обробки забезпечує зниження загального мікробного обсіменіння дійок і шкіри вим'я корів після доїння в середньому з 637 тис. КУО/см³ до 16,1 тис. КУО/см³ (в 39,5 раза), що сприяє профілактиці маститу і отриманню екологічно безпечного молока.

8. Введення в раціон корів імуностимулюючої кормової добавки "Іммунейт" в дозі 1 г на 10 кг маси тіла сприяло підвищенню рівня неспецифічної реактивності організму дослідних корів за активізації функції антиоксидантної системи і, як наслідок, зниженню кількості соматичних клітин у молоці (Р<0,001) з 540,9±20,67 тис/смі, до 345,8±6,78 на 15-ту добу та до 301,8±10,22 тис/смі на 30-ту добу досліджень (в 1,5-1,8 раза). Фагоцитарна активність і фагоцитарний індекс зросли (Р<0,01, Р<0,001) з 72,47±0,85 і 3,64±0,01 % на початку досліду, до 78,04±1,67 і 4,85±0,05 на 15-ту добу та до 84,32±0,69 і 5,12±0,08 % на 30-ту добу досліджень відповідно. Водночас, відмічалось зростання бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові (Р<0,05, Р<0,01, Р<0,001).

9. Економічний ефект від застосування запропонованої комплексної схеми терапії клінічного серозного маститу, яка базується на основі використання запропонованих препаратів, складає 7900,85 грн на одну корову, а субклінічного маститу - 4278 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Пропозиції виробництву викладено в "Методичних рекомендаціях щодо альтернативних методів лікувальної корекції та запобігання маститу у корів", які затверджено науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України (протокол № 1 від 24 грудня 2009 року).

2. За результатами досліджень розроблено технічні умови, настанови із застосування та іншу нормативно-технічну документацію для реєстраційного досьє, що дало можливість отримати реєстраційні посвідчення на препарати та розпочати їх серійне виробництво в НВФ "Бровафарма":

· препарат "Ніжнодій^тм" - гель для гігієни вим'я РП № АВ-00006-01-09 від 18.02.2009 р;

· "Серветки дезінфікуючі для домашніх тварин" РП № АВ-00946-03-10 від 2.04.2010 р.;

· препарат "Метрисан^тм" - суспензія для внутрішньоматкового та інтрацистернального введення РП № АВ-00620-01-09 від 7.12.2009 р.;

· препарат "ВетОкс-1000" - розчин для внутрішнього та зовнішнього застосування РП. № АВ-00250-01-09 від 11.06.2009 р.;

3. Проведені дослідження з встановлення параметрів токсичності препарату "Фітосепт^тм" дозволили провести його перереєстрацію згідно вимог ЄС.

4. Результати досліджень використані при написанні навчального посібника "Довідник по застосуванню фармакологічних засобів в акушерстві, гінекології, андрології та біотехнології відтворення тварин". - Київ: ДІА, 2011. - 255 с.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Методичні рекомендації щодо альтернативних методів корекції та запобігання маститу у корів. / А.В. Березовський, Т.І. Фотіна, С.Л. Хомутов. - Київ, 2010 - 16 с. (Дисертант провів експериментальні та виробничі досліди на коровах, брав участь у підготовці проекту рекомендацій).

2. Хомутов С.Л. Визначення антимікробного впливу іn vitro фітокомпонентів препарату "Ніжнодій^тм"/ С.Л. Хомутов// Вісник Сумського НАУ. - Суми, 2008. - Вип. 9/2(22). - С. 93-96.

3. Березовський А.В. Визначення терапевтичної ефективності препарату "ВетОкс-1000" при маститах у корів / А.В. Березовський, С.Л. Хомутов// Науково-технічний бюлетень ІБТ УААН ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2009. - Вип. 10 (№3). - С. 57-61. (Дисертант провів експериментальні дослідження).

4. Хомутов С.Л. З'ясування впливу протимаститних препаратів на показники крові корів. / С.Л. Хомутов, А.В. Березовський // Вісник Сумського НАУ. - Суми, 2010. - Вип. 8 (27). - С. 142-145. (Дисертант брав участь у ході досліджень, підготував статтю до друку).

5. Хомутов С.Л. Обґрунтування способів запобігання бактеріального маститу у лактуючих корів / С.Л. Хомутов// Науково-технічний бюлетень ІБТ УААН і ДНДКІ ветпрепаратів та кормовихдобавок. - Львів, 2011. - Вип. 12, №. 1,2. - С. 101-106. (Дисертант провів експериментальні дослідження та підготував статтю до друку).

6. Препарат ветеринарний НІЖНОДІЙ^ТМ. Технічні умови: ТУ У 24.4-14332579-041:2007. - 19 с. / А.В. Березовський, С.Л. Хомутов. (Дисертант провів досліди, узагальнив результат, брав участь у підготовці проекту ТУ У).

7. Препарат ветеринарний ВЕТОКС-1000. Технічні умови: ТУ У 24.4-14332579-052:2009. - 24 с. / А.В. Березовський, І.Я. Коцюмбас, О.Б. Веліченко, О.М. Брезвин, В.Г. Кушнір, С.Л. Хомутов. (Дисертант провів досліди по застосуванню препарату для лікування корів з патологіями молочної залози, брав участь у підготовці проекту ТУ У).

8. Серветки дезінфікуючі для домашніх тварин. Технічні умови ТУ У 21.2-14332579-001:2009 - 18 с. / А.В. Березовський, С.Л. Хомутов, О.А. Фотін. (Дисертант провів досліди, узагальнив результат, брав участь у підготовці проекту ТУ У).

9. Препарат ветеринарний ФІТОСЕПТ^ТМ. Технічні умови: ТУ У 24.4-14332579-021:2006. - 48 с. / А.В. Березовський, С.Л. Хомутов.(Дисертант провів досліди, узагальнив результат, брав участь у підготовці проекту ТУ У).

10. Настанова по застосуванню препарату МЕТРИСАН^ТМ, виробника ТзОВ "Бровафарма", Україна / А.В. Березовський, В.В. Дробницька, С.Л. Хомутов.- Затверджено: Головний державний інспектор України. - № 15-14/118 від 27.12.2006 р. - 2 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження, підготував проект настанови).

11. Настанова по застосуванню препарату НІЖНОДІЙ^ТМ - гелю для гігієни вим'я, виробника ТзОВ "Бровафарма", Україна / А.В. Березовський, С.Л. Хомутов, О.І. Руденко. - Затверджено: Головний державний інспектор України. - № 15-3-1-3/5386 від 10.12.2007 р. - 2 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження, підготував проект настанови).

12. Березовський А.В. Поширення бактеріозів та визначення основного спектру бактеріальної мікрофлори, яка бере участь у виникненні і розвитку маститу, метриту та хвороб кінцівок /А.В. Березовський,Т.І. Фотіна, Л.Г. Улько, С.Л. Хомутов // Науково-технічний бюлетень, Львів, 2011. - Вип. 12, № 1, 2. - С. 87-91.

13. Хомутов С.Л. Гігієна вимені корів та якість молока / С.Л. Хомутов, А.В. Березовський //Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів (м. Біла Церква, 15-16 травня 2008 р.) - Біла Церква, 2008. - С. 38-39.

14. Хомутов С.Л. Пошук нових засобів для лікування корів при захворюваннях їх молочної залози / С.Л. Хомутов// Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (20-29 квітня 2009 р.). - Суми: Довкілля, 2009. - Т. 3. - С. 55.

15. Хомутов С.Л. Эффективность препарата "Нижнодий^тм" при санитарной обработке вымени коров / С.Л. Хомутов, А.В. Березовский // Молодежь, наука и аграрное образование / Материалы научно-практической конференции, посвященной 70-летию образования Витебской области (г. Витебск, 14 декабря 2007 г.). - Витебск: ВГАВМ, 2008. - С. 70-71.(Дисертант провів експериментальні дослідження).

16. Хомутов С.Л. Определение терапевтической эффективности препарата "Метрисан^тм" при маститах коров / С.Л. Хомутов, А.В. Березовский // Инновационное развитие аграрного сектора экономики: взгляд молодых ученых / Материалы Международной научно-практической конференции, г. Курск, 9-11 декабря 2009 года. - Курск, 2010. - С. 164-169. (Дисертант брав участь у ході досліджень, підготував статтю до друку).

...