Формування продуктивності гібридів соняшнику залежно від строків сівби та захисту посівів від бур’янів за вирощування в умовах південного Степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА ЗАХИСТУ ПОСІВІВ ВІД БУР'ЯНІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

МАРКОВА НАТАЛІЯ ВАЛЕНТИНІВНА

ХЕРСОН - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

соняшник сівба бур'ян урожайність

Актуальність теми. Соняшник в Україні серед олійних культур за народногосподарським значенням займає провідне місце. В сучасних умовах господарювання значення цієї культури продовжує зростати, що пояснюється високими харчовими якостями насіння, значними економічними вигодами як на внутрішньому ринку, так і за межами країни, особливо після вступу України до СОТ. Збільшення об'ємів виробництва насіння соняшнику можливе меншою мірою через розширення площ посіву і більшою _ внаслідок підвищення його врожайності.

Постійне оновлення гібридів соняшнику у виробництві вимагає встановлення для кожного з них оптимальних параметрів основних агротехнічних заходів вирощування, таких як строки сівби, використання різних методів боротьби з бур'янами, тощо.

Актуальність і необхідність вивчення параметрів основних агротехнічних заходів вирощування соняшнику підтверджується багатьма науковими дослідженнями і виробничим досвідом. Впровадження результатів таких досліджень дозволяє створювати оптимальні умови для росту і розвитку рослин нових гібридів соняшнику та максимально проявляти потенціал їх урожайності в конкретній ґрунтово-кліматичній зоні.

Проведені нами дослідження по вивченні різних за скоростиглістю гібридів соняшнику, а також строків їх сівби та заходів боротьби з бур'янами в умовах південного Степу України є актуальними і мають важливе практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження та наукові розробки, узагальнені в дисертаційній роботі, виконувалися автором відповідно до тематичного плану Миколаївського державного аграрного університету “Підвищення продуктивності агроландшафтів Південного та Сухого Степу” (номер державної реєстрації 0105U001575).

Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи було дослідити особливості росту, розвитку і формування продуктивності гібридів соняшнику залежно від строків сівби та заходів боротьби з бур'янами, визначити чинники підвищення урожайності та шляхи зниження енерговитрат.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

встановити вплив строків сівби на польову схожість насіння і динаміку з'явлення сходів;

вивчити вплив строків сівби та заходів боротьби з бур'янами на ріст і розвиток рослин гібридів соняшнику, проходження ними процесу фотосинтезу;

визначити вплив строків сівби та заходів боротьби з бур'янами на рівень забур'яненості посівів;

вивчити особливості водоспоживання, режим живлення і теплозабезпеченість посівів гібридів соняшнику залежно від строків сівби та заходів боротьби з бур'янами;

дослідити вплив строків сівби та заходів боротьби з бур'янами на формування продуктивності рослин гібридів соняшнику, їх урожайність і якість насіння;

визначити економічну та енергетичну ефективність удосконаленої технології вирощування гібридів соняшнику.

Об'єкт досліджень - процеси росту, розвитку та формування продуктивності гібридів соняшнику залежно від строків сівби та заходів боротьби з бур'янами.

Предмет досліджень - гібриди соняшнику різних морфо-біологічних типів, чинники формування врожаю та його якості, їх економічна і енергетична ефективність.

Методи досліджень - польовий - для визначення урожайності, біометричних обліків та вимірів, лабораторний - аналіз якості насіння, вмісту рухомих елементів живлення у ґрунті; статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень, сили впливу досліджуваних чинників та кореляційних зв'язків; розрахунково-порівняльний - для оцінки економічної та енергетичної ефективності удосконаленої технології вирощування гібридів соняшнику.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах південного Степу України проведені комплексні дослідження з вивчення впливу строків сівби, заходів боротьби з бур'янами на формування урожайності і якості насіння гібридів соняшнику різних груп стиглості. Удосконалено технологію їх вирощування шляхом оптимізації досліджуваних чинників. Набули подальшого розвитку питання фотосинтетичної діяльності рослин, особливостей їх водоспоживання, режимів живлення і теплозабезпечення. Розраховано економічну та енергетичну ефективність удосконаленої технології вирощування гібридів соняшнику.

Практичне значення роботи. На основі одержаних наукових даних та їх виробничої перевірки виробництву рекомендовано оптимальні параметри основних агротехнічних заходів вирощування досліджуваних гібридів соняшнику. Рекомендовані кращі варіанти досліджень пройшли виробничу перевірку в ряді господарств Миколаївської області, зокрема у КСП «Сонячне» Миколаївського району та ТОВ «Агроперспектива» Братського району Миколаївської області.

Результати досліджень використовуються у виробництві, на курсах підвищення кваліфікації спеціалістів і фермерів, а також у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором безпосередньо розроблена програма проведення досліджень, зроблено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, проведені польові та лабораторні дослідження, оброблені і проаналізовані експериментальні дані, розраховані показники економічної й енергетичної ефективності удосконаленої технології вирощування гібридів соняшнику, одержана наукова інформація узагальнена в наукових звітах і статтях, обґрунтовані висновки та рекомендації для практичного використання.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались на засіданнях кафедри рослинництва агрономічного факультету Миколаївського ДАУ; щорічній Причорноморській регіональній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Миколаївського ДАУ (м. Миколаїв, 2005 - 2008 рр.); першій регіональній науково-практичній агроекологічній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Перлини степового краю” (м. Миколаїв, 1-2 грудня 2005 року); міжнародній науково-практичній конференції «Аспекти сучасного розвитку аграрного виробництва в ринкових умовах України» (м. Миколаїв, 22_23 листопада 2006 року); Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених: (м. Умань, 21-22 лютого 2007 року); другій регіональній науково-практичній агроекологічній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Перлини степового краю” (м. Миколаїв, 4-6 листопада 2009 року).

Публікації. Результати досліджень опубліковано у 13 наукових працях, серед яких 6 статей у фахових виданнях, 7 - матеріали конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертацію викладено на 190 сторінках комп'ютерного набору, робота включає вступ, 6 розділів, 15 таблиць, 10 рисунків, висновки, список використаних джерел (264 найменувань, з них 18 латиницею) та 30 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивчення питання

У розділі наводиться огляд літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів стосовно впливу строків сівби та заходів боротьби з бур'янами в посівах гібридів і сортів соняшнику. Показана необхідність подальшого вивчення та визначення оптимальних параметрів окремих елементів технології вирощування з метою отримання сталої урожайності насіння та високого рівня прибутку.

Обґрунтовано напрямки проведення досліджень за темою дисертаційної роботи.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили упродовж 2003-2005 рр. у дослідному господарстві Миколаївського державного аграрного університету, що розташоване у Миколаївському районі Миколаївської області.

Ґрунт представлений типовим для умов південного Степу чорноземом південним залишково-слабкосолонцюватим важкосуглинковим на лесах. Реакція ґрунтового розчину нейтральна (рН 6,8). Вміст гумусу в шарі ґрунту 0_30 см становить 3,3 %. Запаси рухомих форм елементів живлення в орному шарі складають: нітратів (за Грандваль-Ляжем) - 1,8, фосфору (за Мачигіним) - 7,9, калію (за Мачигіним на полуменевому фотометрі) - 17,5 мг на 100 г ґрунту.

Клімат зони проведення досліджень посушливий з великим приходом теплових ресурсів, але недостатньою кількістю опадів та нерівномірним їх розподілом на протязі вегетації сільськогосподарських культур.

У роки проведення досліджень погодні умови значно різнилися, що сприяло достовірній оцінці чинників, що вивчали. За метеорологічними умовами найбільш сприятливим виявився 2004 рік, а малосприятливим для росту і розвитку рослин гібридів соняшнику _ 2003 рік. Так, загальна кількість опадів за вегетаційний період (квітень _ вересень) склала: у 2003 р. - 155 мм, 2004 р. - 292 мм, а у 2005 р.- 206,5 мм.

У трифакторному польовому досліді вивчали: гібриди соняшнику (скоростиглі _ Одеський 149, Флокс, ранньостиглі _ Захист, Фрагмент), строки сівби (І _ при температурі ґрунту на глибині 10 см _ 5-7°С, ІІ _ 8-10°С, ІІІ _ 12-14°С) і заходи боротьби з бур'янами - механічні (до- та післясходове боронування посіву, міжрядні культивації) і механічні з використанням гербіциду харнес 2,5 л/га. Схема досліду наведена в таблицях 1, 2, 3. Попередник - озима пшениця. Соняшник вирощували за рекомендаціями для зони, за винятком досліджуваних чинників.

Дослідження в польовому досліді проводили відповідно до загальноприйнятих методик та ДСТУ.

Посівна площа ділянки 210 м², облікова - 105 м², повторність досліду чотириразова.

Для вивчення особливостей росту і розвитку гібридів визначали: польову схожість та динаміку з'явлення сходів, тривалість міжфазних періодів вегетації, висоту рослин, площу листкової поверхні (розрахунковим методом за А.Д. Рогаченко, В.В. Бабаніним, 1980), накопичення сухої речовини, фотосинтетичний потенціал (за А.А. Ничипоровичем), чисту продуктивність фотосинтезу (за А.А. Ничипоровичем, згідно формули Кідда-Веста-Бріггса), забур'яненість посівів (кількісно-ваговим методом), динаміку продуктивної вологи (пошарово через 10 см до глибини 0_100 см, перед сівбою, у фазу утворення кошику та цвітіння й перед збиранням, термостатно-ваговим методом) та елементів живлення у ґрунті, теплозабезпеченість посівів, продуктивність, урожайність та якість насіння (вміст жиру згідно ГОСТу 10857-64).

Економічну ефективність розраховували за існуючими на 01.01.2010 р. розцінками. Енергетичну ефективність - за методикою О.К. Медведовського, П.І. Іваненка (1988).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили методами кореляційного і дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим (1985) із використанням ПЕОМ.

ріст і розвиток рослин соняшнику залежно від БІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГІБРИДУ, строків сівби та заходів боротьби з бур'янами

Польова схожість та динаміка з'явлення сходів. Встановлено, що строки сівби і погодні умови, у першу чергу температурні в період сівба _ повні сходи, найбільше впливали на польову схожість насіння та динаміку з'явлення сходів. Умови вологозабезпечення в усі роки досліджень були достатніми для всіх строків сівби, а температурний режим у період сівба - повні сходи по роках досліджень складався неоднаково. Наприклад, у 2003 році у період сівба - повні сходи при першому строці сівби середньодобова температура склала 10,6єС, у 2004 році - 12,1єС і в 2005 році - 10,9єС. Це позначилося і на динаміці сходів усіх досліджуваних гібридів. Наприклад, при першому строці сівби у гібриду Одеський 149 у 2003 році на 10-й день кількість схожих рослин становила 45%, а у 2004 - 50%. Польова схожість змінювалася по роках досліджень залежно від строків сівби. Її показники у всі роки були найвищими за другого строку сівби _ на рівні 91 - 93%.

Результати фенологічних спостережень. Дослідженнями встановлено, що строки настання фаз росту та розвитку, тривалість міжфазних періодів рослин гібридів соняшнику визначалися як впливом чинників, що вивчали, так і погодними умовами упродовж вегетації. Тривалість періоду повні сходи - утворення кошику у всіх гібридів від першого до третього строків сівби зменшувалася на 2-3 дні у зв'язку з наростанням температури. Такою ж була закономірність ростових процесів у всіх гібридів і в період утворення кошику - цвітіння. У середньому за роки досліджень тривалість вегетаційного періоду гібридів залежно від погодних умов, строків сівби та їх біологічних особливостей склала: у гібриду Одеський 149 - 93-102 дні, гібриду Флокс - 92-101 день, гібриду Фрагмент - 104-115 днів, а гібриду Захист - 107-117 днів. Заходи боротьби з бур'янами практично не впливали на темпи їх росту та розвитку у всі роки досліджень.

Висота рослин. Висота і середньодобовий приріст її у рослин гібридів соняшнику були неоднаковими по роках досліджень і залежали від строків сівби та заходів боротьби з бур'янами. Висота рослин була найбільшою у гібридів Захист і Фрагмент, порівняно з рослинами гібридів Одеський 149 і Флокс. У середньому за 2003-2005 рр., висота рослин гібриду Захист при другому строці сівби і механічних заходах боротьби з бур'янами у фазі цвітіння становила 170,6 см, а гібриду Фрагмент - 180,2 см; відповідно, у цих же варіантах висота рослин гібриду Одеський 149 у фазі цвітіння досягла 139,5 см, а гібриду Флокс _ 135,1 см (табл. 1). Різниця у висоті рослин між гібридами зберігалася незалежно від умов, що складались у роки проведення досліджень, строків сівби і заходів боротьби з бур'янами, як доказ важливої біологічної і сортової ознаки кожного з них. Гірші умови за вологозабезпеченням склалися у 2003 році, коли висота рослин усіх гібридів у досліджуваних варіантах була найменшою, а 2005 рік за умовами впливу на висоту рослин гібридів соняшнику займав проміжне місце.

Різниця у висоті рослин в усі роки досліджень по гібридах і строках сівби залежно від заходів боротьби з бур'янами була незначною.

Таблиця 1

Висота і середньодобовий приріст рослин за різних строків сівби та заходів боротьби з бур'янами, см (середнє за 2003-2005 рр.)

Строк сівби (фактор В)	Заходи боротьби з бур'янами* (фактор С)	Гібрид (фактор А)	Сходи-утворення кошиків	Утворення кошиків-цвітіння
			висота	приріст	висота	приріст
При температурі ґрунту 5-7єС	1	Одеський 149	40,7	1,3	137,6	4,8
		Флокс	40,0	1,3	133,0	4,9
		Захист	53,2	1,5	167,2	5,2
		Фрагмент	57,2	1,6	176,4	5,4
	2	Одеський 149	42,6	1,4	140,6	4,9
		Флокс	41,9	1,4	135,9	4,9
		Захист	55,3	1,5	170,3	5,2
		Фрагмент	59,5	1,7	179,9	5,5
При температурі ґрунту 8-10єС	1	Одеський 149	44,8	1,5	139,5	5,0
		Флокс	44,3	1,5	135,1	5,0
		Захист	58,7	1,7	170,6	5,1
		Фрагмент	63,0	1,9	180,2	5,6
	2	Одеський 149	46,3	1,6	142,4	5,1
		Флокс	46,1	1,5	137,9	5,1
		Захист	61,1	1,7	174,4	5,2
		Фрагмент	65,1	1,9	183,3	5,6
При температурі ґрунту 12-14єС	1	Одеський 149	47,0	1,7	140,8	5,2
		Флокс	46,3	1,6	136,2	5,3
		Захист	61,3	1,9	171,8	5,5
		Фрагмент	66,2	2,0	181,8	5,8
	2	Одеський 149	48,9	1,7	143,6	5,3
		Флокс	47,8	1,6	137,7	5,3
		Захист	63,7	1,9	175,3	5,6
		Фрагмент	68,7	2,1	185,1	5,8

Примітка. * 1 - механічні; 2 - механічні з використанням гербіциду

НІР ₀₅, см

Для: гібридів (А)	2,1-3,6		5,8-8,6
строків сівби (В)	1,2-1,9		4,7-7,3
заходів боротьби з бур'янами (С)	1,8-2,9		4,2-5,3
взаємодії факторів (АВС)	2,6-4,5		7,2-9,5

Динаміка приросту сухої речовини. Накопичення біомаси рослинами соняшнику залежало від морфо-біологічних особливостей гібридів, строків сівби, заходів боротьби з бур'янами і погодних умов. Встановлено, що максимальною маса рослин у всіх гібридів сформувалася у фазі повної стиглості. При цьому найбільшою маса як однієї рослини, так і загальна в перерахунку на один гектар, виявилася у гібриду Фрагмент, а найменшою _ у гібриду Флокс. Так, у 2004 році у варіанті з механічними заходами боротьби з бур'янами другого строку сівби, маса однієї рослини склала: у гібриду Одеський 149 - 200,3 г, гібриду Флокс - 197,2 г, гібриду Захист - 204,6 г, а гібриду Фрагмент - 207,1 г. У цих же варіантах маса однієї рослини у зазначених гібридів у 2003 р. сформувалася на рівні: 146,8 г, 144,1 г, 150,7 г і 153,1 г, а у 2005 році відповідно 182,1, 179,8, 185,7 і 189,5 г.

Встановлено, що найбільшою маса досліджуваних гібридів формувалася за другого строку сівби. Так, у 2005 році маса однієї рослини за цього строку сівби та механічних заходів боротьби з бур'янами з використанням гербіциду у фазі повної стиглості становила: у гібриду Одеський 149 - 184,4 г, гібриду Флокс - 181,6 г, гібриду Захист - 188,2 г, а гібриду Фрагмент - 191,8 г. За першого строку сівби у 2005 році у варіанті сумісного використання для боротьби з бур'янами механічних заходів та гербіциду маса рослин усіх гібридів наростала менш інтенсивно і в кінцевому результаті досягла: у гібриду Одеський 149 - 176,3 г, Флокс - 174,1 г, Захист - 181,5 г і Фрагмент - 184,3 г, що на 3,9-4,4% менше порівняно з безгербіцидною технологією.

Заходи боротьби з бур'янами певним чином впливали на темпи накопичення надземної маси рослин досліджуваних гібридів.

Площа листкової поверхні і чиста продуктивність фотосинтезу. На формування листкової поверхні досліджуваних гібридів впливали строки сівби і погодні умови. Площа листкової поверхні була найбільшою у ранньостиглих гібридів Захист і Фрагмент, порівняно з рослинами скоростиглих гібридів Одеський 149 та Флокс. Так, у середньому за 2003-2005 рр. площа листкової поверхні однієї рослини гібриду Фрагмент при третьому строці сівби і механічних заходах боротьби з бур'янами у фазі цвітіння становила 52,03 дм², або - 31,22 тис. м²/га. Різниця між площею листкової поверхні рослин досліджуваних гібридів зберігалася незалежно від умов вирощування, строків сівби і заходів боротьби з бур'янами. Площа листкової поверхні кожного з гібридів різнилася по роках досліджень, що обумовлювалося неоднаковими погодними умовами. Із років досліджень гіршими за вологозабезпеченням погодні умови склалися у 2003 році, коли площа листкової поверхні у всіх гібридів була найменшою, а у 2004 році погодні умови були значно сприятливішими, у зв'язку з чим площа листкової поверхні сформувалася максимальною.

Найбільшими показники фотосинтетичного потенціалу в усі роки досліджень виявилися за другого строку сівби. Як за першого, так і за третього строків сівби в усі роки досліджень по всіх гібридах вони були меншими порівняно з другим строком.

Залежно від тривалості вегетації показники чистої продуктивності фотосинтезу більшими визначені у скоростиглих форм гібридів Одеський 149 і Флокс (рис.1). Максимальними вони в усіх гібридів незалежно від умов вегетації в роки досліджень були у період утворення кошику _ цвітіння.

Рис.1. Чиста продуктивність фотосинтезу гібридів соняшнику залежно від досліджуваних чинників, г/м² Ч діб (Строк сівби: І - при температурі ґрунту 5-7°С; ІІ - при температурі ґрунту 8-10°С; ІІІ - при температурі ґрунту 12-14°С. Заходи боротьби з бур'янами: 1 - механічні; 2 - механічні з використанням гербіциду. Середнє за 2003-2005 рр.)

Заходи боротьби з бур'янами неоднаково впливали на чисту продуктивність фотосинтезу досліджуваних гібридів _ більш ефективно на цьому показникові позначився варіант механічного обробітку ґрунту.

ДИНАМІКА ЗАБУР'ЯНЕНОСТІ, ВОЛОГО- І ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСІВІВ ТА ВМІСТУ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ У ГРУНТІ

Забур'яненість посівів. Вищим рівень забур'яненості посівів був при ранніх строках сівби. Так, у посівах гібриду Одеський 149 перед першим міжрядним обробітком ґрунту у варіанті з механічними заходами боротьби з бур'янами та використанням гербіциду і першим строком сівби було виявлено 6,5 шт. бур'янів на 1 м², при другому строці на 35,4, а при третьому - на 67,7% менше порівняно з першим строком сівби (рис.2).

Рис. 2. Забур'яненість посівів гібриду соняшнику Одеський 149 за різних строків сівби та заходів боротьби з бур'янами (Строк сівби: І - при температурі ґрунту 5-7°С; ІІ - при температурі ґрунту 8-10°С; ІІІ - при температурі ґрунту 12-14°С. Заходи боротьби з бур'янами: 1 - механічні; 2 - механічні з використанням гербіциду)

У більш пізні фази вегетації забур'яненість посівів досліджуваних гібридів відрізнялася. Це можна пояснити тим, що конкурентна їх здатність проти бур'янів значною мірою обумовлюється висотою рослин та площею листкової поверхні.

Використання продуктивної вологи рослинами. Рівень вологозабезпечення був визначальним у впливі на ріст і розвиток рослин гібридів та величини всіх показників формування їх продуктивності. Строки сівби впливали на вологозабезпеченість досліджуваних гібридів соняшнику. Наприклад, у 2003 році при першому строці сівби на посівах гібриду Одеський 149 у варіанті з механічними заходами боротьби з бур'янами запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см в фазі повної стиглості становили 22,4 мм, при другому - 18,9 мм, а при третьому - 16,8 мм.

Найвищими показники сумарного водоспоживання виявилися у 2004 році, кількість опадів у якому була найбільшою.

Коефіцієнти водоспоживання у всіх досліджуваних гібридів соняшнику залежали від строків сівби і заходів боротьби з бур'янами, при цьому встановлена така закономірність: чим більш скоростиглий гібрид соняшнику, тим нижча ефективність використання вологи на формування одиниці врожаю. Наприклад, у 2003 році коефіцієнт водоспоживання при першому строці сівби і механічних заходах боротьби з бур'янами у скоростиглого гібриду Одеський 149 склав 1087,6 м³/т, при другому 1049,0 м³/т, при третьому 1117,2 м³/т, а за механічних заходів з використанням гербіциду відповідно - 1008,8; 977,6 та 1045,8 м³/т.

Динаміка вмісту елементів живлення у ґрунті. На період сівби вміст рухомих азоту, фосфору і калію в ґрунті під гібридами був практично однаковим, але різнився по роках досліджень. Це пояснюється перш за все відмінностями умов зволоження і температури ґрунту. Наприклад, у 2004 році перед сівбою вміст нітратів у шарі ґрунту 0-30 см при першому строці сівби склав 17,5 при другому - 28,3 і третьому - 32,6 мг/кг. У 2005 році нітратів містилося відповідно: 16,5; 25,4 та 24,8 мг/кг ґрунту. Запаси рухомого фосфору і обмінного калію в шарі ґрунту 0-30 см на період сівби по роках досліджень також дещо різнилися.

У всі роки досліджень кількість в ґрунті рухомих форм азоту, фосфору і калію зменшувалася по мірі розвитку рослин гібридів соняшнику за всіх строків сівби та заходів боротьби з бур'янами. Так, у 2003 році на ділянках скоростиглого гібриду Одеський 149 першого строку сівби кількість рухомих форм елементів живлення впродовж вегетації була наступною: у фазу утворення кошиків у ґрунті містилося нітратів - 26,1, рухомого фосфору - 78 і обмінного калію - 170; у фазу цвітіння відповідно - 18,1; 61,0 і 151,0, а у фазу дозрівання - 9,4; 50,1 та 121 мг/кг ґрунту.

Вміст в ґрунті рухомих елементів живлення на період повної стиглості насіння гібридів соняшнику в усі роки досліджень був більшим за другого строку сівби, порівняно з першим і третім.

Теплозабезпеченість посівів соняшнику. Рівень теплозабезпечення посівів досліджуваних гібридів соняшнику в усі роки досліджень відповідав середньому багаторічному і був задовільним. Так, у міжфазні періоди сходи _ цвітіння та цвітіння _ повна стиглість насіння за другого строку сівби у середньому за роки досліджень середньодобова температура склала: для гібриду Флокс 18,6єС і 21,6єС, а гібриду Фрагмент _ 18,3 і 21,4єС, а при третьому строці для гібриду Флокс - 19,2 і 21,9єС, а гібриду Фрагмент - 19,4 і 22,2єС.

У всіх досліджуваних гібридів середньодобова температура у роки досліджень упродовж вегетаційного періоду суттєво не відрізнялася. У той же час аналіз даних за сумою ефективних температур (>10єС), тобто рівня теплозабезпечення гібридів, показує, що вона залежала від тривалості їх вегетації. Наприклад, при першому строці сівби сума ефективних температур >10єС в середньому за роки досліджень становила: для скоростиглих гібридів - Одеський 149 - 997,6 і Флокс - 984,4єС, а для ранньостиглих гібридів - Захист - 1195,7 і Фрагмент - 1162,4єС. Цей показник для скоростиглих гібридів на 15,3-16,6% був меншим порівняно з ранньостиглими. Таку різницю у рівні теплозабезпечення між гібридами різних груп стиглості спостерігали і в окремі роки досліджень. Так, у 2005 році при першому строці сівби сума ефективних температур >10єС для гібриду Одеський 149 становила 1023,2єС, гібриду Флокс 1008єС, гібриду Захист - 1240єС, а гібриду Фрагмент - 1212,4єС, або була більшою на 16,8-17,5%.

урожайність і якість насіння соняшнику

Продуктивність гібридів. Маса 1000 насінин у досліджуваних гібридів соняшнику певною мірою залежала від їх біологічних особливостей, строків сівби та погодних умов. Так, у роки досліджень маса 1000 насінин усіх гібридів залежно від строків сівби змінювалася не суттєво і була найбільшою за другого строку сівби. Цей показник у середньому за роки досліджень у скоростиглого гібриду Одеський 149 при першому строці сівби склав 61,0 г, при другому _ 61,8 г і при третьому _ 61,4 г, а у ранньостиглого гібриду Захист маса 1000 насінин становила відповідно 66,9; 67,8 та 67,4 г.

Технологічні умови вирощування суттєво не позначались на масі 1000 насінин і лушпинності гібридів соняшнику, ця різниця залежно від досліджуваних чинників склала: по масі 1000 насінин _ 1,2-2,4 г і по лушпинності 0,7-1,2%. Не істотно досліджуванні чинники впливали й на діаметр кошика.

Найбільшою лушпинністю вирізнявся гібрид Захист - 21,8-23,5%, меншою - гібрид Фрагмент - 21,4-23,3%, і найменшою _ скоростиглі гібриди Одеський 149 та Флокс - 20,3-21,9%. Строки сівби практично не впливали на лушпинність насіння усіх гібридів соняшнику.

У середньому за роки досліджень діаметр кошика залежно від строків сівби і заходів боротьби з бур'янами становив: у гібриду Одеський 149 18,4-20,6 см, гібриду Флокс - 14,9-16,7 см, гібриду Захист - 16,1-18,4 см, а гібриду Фрагмент - 15,6-17,7 см.

Найбільшим діаметр кошика у всіх гібридів формувався при другому строці сівби.

Урожайність насіння. Результатами наших досліджень встановлено, що урожайність гібридів соняшнику залежала як від їх біологічних особливостей та умов, що складалися неоднаково у роки досліджень, так і від строків сівби та заходів боротьби з бур'янами.

Відносно найбільш сприятливими погодні умови упродовж вегетаційного періоду рослин гібридів соняшнику виявилися у 2004 році; найменш сприятливими вони були у 2003 році, а 2005 рік по цих показниках займав проміжне місце (табл. 2). Наприклад, у гібриду Захист різниця в урожайності між найкращими і найгіршими умовами вегетації у роки досліджень склала 0,46 т/га, а у гібриду Одеський 149 - 0,41 т/га. Зазначені особливості формування продуктивності рослин гібридів Одеський 149 і Захист були характерними і для гібридів Флокс та Фрагмент.

Таблиця 2

Урожайність насіння гібридів соняшнику за різних строків сівби та

заходів боротьби з бур'янами, т/га

Строк сівби (фактор В)	Заходи боротьби з бур'янами* (фактор С)	Гібрид (фактор А)	Роки досліджень	Середнє за 2003-2005 рр.
			2003	2004	2005
При температурі ґрунту 5-7°С	1	Одеський 149	1,37	1,87	1,65	1,63
		Флокс	1,52	2,03	1,79	1,78
		Захист	1,90	2,48	2,23	2,20
		Фрагмент	1,72	2,29	2,06	2,02
	2	Одеський 149	1,47	1,98	1,75	1,73
		Флокс	1,63	2,11	1,90	1,88
		Захист	1,96	2,54	2,31	2,27
		Фрагмент	1,80	2,37	2,14	2,10
При температурі ґрунту 8-10°С	1	Одеський 149	1,43	2,04	1,82	1,76
		Флокс	1,58	2,21	1,98	1,92
		Захист	1,98	2,64	2,39	2,34
		Фрагмент	1,81	2,46	2,22	2,16
	2	Одеський 149	1,52	2,14	1,90	1,85
		Флокс	1,69	2,30	2,07	2,02
		Захист	2,05	2,72	2,46	2,41
		Фрагмент	1,90	2,55	2,33	2,26
При температурі ґрунту 12-14°С	1	Одеський 149	1,34	1,94	1,71	1,66
		Флокс	1,50	2,12	1,90	1,84
		Захист	1,86	2,56	2,32	2,25
		Фрагмент	1,69	2,35	2,10	2,05
	2	Одеський 149	1,42	2,03	1,78	1,74
		Флокс	1,60	2,21	1,99	1,93
		Захист	1,93	2,60	2,40	2,31
		Фрагмент	1,80	2,48	2,17	2,15

Примітки: ^*1 - механічні; 2 - механічні з використанням гербіциду

НІР ₀₅, т/га

Для: гібридів (А)	0,29	0,26	0,22
строків сівби (В)	0,25	0,20	0,19
заходів боротьби з бур'янами (С)	0,21	0,10	0,16
взаємодії факторів (АВС)	0,72	0,63	0,50

Встановлено, що кращим строком сівби для усіх досліджуваних гібридів соняшнику виявився другий. За цього строку сівби у варіанті з механічними заходами боротьби з бур'янами та використанням гербіциду в середньому за роки досліджень урожайність становила: у гібриду Одеський 149 1,85 т/га, гібриду Флокс - 2,02 т/га, гібриду Захист - 2,41 т/га, гібриду Фрагмент - 2,26 т/га.

Технологічні особливості вирощування суттєво не впливали на формування продуктивності рослин гібридів соняшнику і рівень їх урожайності.

Якість насіння. У середньому за роки досліджень вміст жиру найвищим виявився у насінні гібриду Захист за другого строку сівби. Залежно від строку сівби і заходів боротьби з бур'янами він коливався від 51,0 до 52,7%. Вміст жиру в насінні гібриду Одеський 149 становив 48,3_49,8%, гібриду Флокс _ 47,8_48,9%, гібриду Фрагмент 48,4_49,3% (табл. 3).

Таблиця 3

Вміст жиру в насінні соняшнику і його умовний збір за різних строків сівби та заходів боротьби з бур'янами (середнє за 2003-2005 рр.)

Строк сівби (фактор В)	Заходи боротьби з бур'янами (фактор С)	Гібрид (фактор А)	Вміст жиру, %	Умовний вихід олії, ц/га
При температурі ґрунту 5-7°С	механічні	Одеський 149	48,9	8,0
		Флокс	47,8	8,5
		Захист	51,6	11,4
		Фрагмент	48,4	9,8
	механічні з використанням гербіциду	Одеський 149	48,3	8,4
		Флокс	47,3	8,9
		Захист	51,0	11,6
		Фрагмент	47,9	10,1
При температурі ґрунту 8-10°С	механічні	Одеський 149	49,8	8,8
		Флокс	48,9	9,4
		Захист	52,7	12,3
		Фрагмент	49,3	10,6
	механічні з використанням гербіциду	Одеський 149	49,3	9,1
		Флокс	48,4	9,8
		Захист	52,1	12,6
		Фрагмент	48,7	11,0
При температурі ґрунту 12-14°С	механічні	Одеський 149	48,5	8,1
		Флокс	47,5	8,7
		Захист	51,1	11,5
		Фрагмент	47,5	9,7
	механічні з використанням гербіциду	Одеський 149	48,0	8,4
		Флокс	46,9	9,1
		Захист	50,5	11,7
		Фрагмент	46,9	10,1

У всіх досліджуваних гібридів більше жиру містилось в насінні за вирощування у варіантах з механічними заходами боротьби з бур'янами.

Економічна і енергетична ефективність УДОСКОНАЛЕНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ вирощування гібридів соняшнику

Економічна ефективність удосконаленої технології. Виробничі витрати розраховували за складеними технологічними картами вирощування гібридів соняшнику. Аналіз визначених показників по строках сівби дозволяє зазначити, що меншими вони були при другому строці (рис. 3).

Найменшою собівартістю 1 ц виробленого насіння 62,60 грн характеризувався гібрид Захист при другому строці сівби та механічних заходах боротьби з бур'янами, а найбільшою 89,50 грн _ гібрид Одеський 149 при першому строці сівби та механічних заходах з використанням гербіциду, що на 30,1% більше.

Найвищий чистий прибуток залежно від досліджуваних чинників на рівні 5125,61_5670,27 грн/га забезпечило виробництво насіння гібриду Захист і 4583,08_5217,06 грн/га - гібриду Фрагмент. Для гібриду Флокс та гібриду Одеський 149 ці показники відповідно склали 3873,07_4506,44 і 3436,12_4007,45 грн/га. Максимальний чистий прибуток по всіх гібридах забезпечував другий строк сівби у варіанті з механічними заходами та використанням гербіциду.



Рис. 3. Економічна ефективність вирощування гібридів соняшнику залежно від строків сівби та заходів боротьби з бур'янами (Строк сівби: І - при температурі ґрунту 5-7°С; ІІ - при температурі ґрунту 8-10°С; ІІІ - при температурі ґрунту 12-14°С. Заходи боротьби з бур'янами: 1 - механічні; 2 - механічні з використанням гербіциду. Середнє за 2003-2005 рр.)

Рівень рентабельності був вищим у варіантах механічних заходів боротьби з бур'янами, зокрема, у гібриду Флокс при другому строці сівби він склав _ 383 %, що на 1,6 % більше, порівняно із заходами з використанням гербіциду. Зазначена закономірність проявлялась і по інших гібридах. Нижча рентабельність виробництва насіння гібридів соняшнику при механічних з використанням гербіциду заходах боротьби з бур'янами пов'язана з додатковими витратами на застосування хімічного препарату.

Енергетична ефективність удосконаленої технології. Прихід енергії з урожаєм у середньому за роки досліджень був найбільшим у гібриду Захист: у межах від 39,7 до 43,4 тис. МДж/га залежно від варіантів, а найменшим - у гібриду Одеський 149 і становив 29,4-33,3 тис. МДж/га.

Прихід енергії з урожаєм по всіх досліджуваних гібридах був найбільшим за другого строку сівби, а найменшим _ за першого. Щодо заходів боротьби з бур'янами в посівах соняшнику прихід енергії з урожаєм був більшим у варіантах механічних заходів з використанням гербіциду.

Енергетичний коефіцієнт у всіх варіантах досліду перевищував одиницю і змінювався від 1,80 до 2,59 (рис. 4).

Рис. 4. Енергетичний коефіцієнт вирощування гібридів соняшнику за різних строків сівби та заходів боротьби з бур'янами (Строк сівби: І - при температурі ґрунту 5-7°С; ІІ - при температурі ґрунту 8-10°С; ІІІ - при температурі ґрунту 12-14°С. Заходи боротьби з бур'янами: 1 - механічні; 2 - механічні з використанням гербіциду. Середнє за 2003-2005 рр.)

Найвищий енергетичний коефіцієнт (2,59) забезпечувало вирощування гібриду Захист за другого строку сівби та механічними із використанням гербіциду заходами боротьби з бур'янами.

УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

У розділі узагальнено результати досліджень щодо впливу строків сівби та заходів боротьби з бур'янами на ріст, розвиток, урожайність та якість насіння гібридів соняшнику.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено експериментальне узагальнення, обґрунтування та вирішення наукової проблеми - удосконалення виробництва насіння соняшнику в умовах південного Степу України, зокрема визначено закономірності формування продуктивності рослин досліджуваних гібридів залежно від строку сівби та заходів боротьби з бур'янами на основі розробки і оптимізації основних елементів їх агротехніки, що виявляється у наступному:

1. Польова схожість і динаміка сходів гібридів соняшнику більшою мірою залежала від строку сівби та температурних умов у період сівба-повні сходи і менш суттєво від умов вологозабезпечення, які в усі роки досліджень були достатніми. Польова схожість насіння в усі роки досліджень була вищою за другого строку сівби, щодо гібридів цей показник суттєво не різнився.

2. Тривалість окремих фаз росту та розвитку рослин досліджуваних гібридів соняшнику залежала від їх біологічних особливостей, погодних умов, строку сівби. У середньому за роки досліджень вегетаційний період склав: у гібриду Флокс - 92-101 день, гібриду Одеський 149 - 93-102 дні, гібриду Фрагмент - 104-115 днів і гібриду Захист - 107-117 днів.

3. Висота рослин, як сортова ознака, у середньому за роки досліджень сягала найбільшого значення у гібриду Фрагмент і склала 185,1 см, а найменшого _ у гібриду Флокс - 133,0 см та значно варіювала залежно від гідротермічних умов і строку сівби. Зокрема, висота рослин у середньому за роки досліджень коливалась у такому діапазоні: у гібриду Одеський 149 - 137,6-143,6 см, гібриду Флокс - 133,0-137,9 см, гібриду Захист - 167,2-175,3 см і гібриду Фрагмент _ 176,4-185,1 см.

4. Площа листкової поверхні однієї рослини у досліджуваних гібридів була найбільшою у фазі цвітіння при всіх строках сівби і склала в середньому у гібриду Одеський 149 - 48,5-53,0 дм², гібриду Флокс - 47,3-51,1 дм², гібриду Захист - 49,0-54,6 дм² і гібриду Фрагмент - 50,5-55,8 дм². Більшою мірою вона залежала від гідротермічних умов року, а меншою - від строку сівби.

5. Накопичення сухої біомаси у досліджуваних гібридів соняшнику залежало від фази вегетації, умов року, строку сівби та заходів боротьби з бур'янами. В середньому за роки досліджень найбільшою маса однієї рослини виявилася у гібриду Фрагмент за другого строку сівби та механічних заходів боротьби з бур'янами і використанням гербіциду, а найменшою _ у гібриду Флокс за першого строку сівби та механічних заходів. Встановлено, що в середньому по всіх гібридах у фазі утворення кошиків нагромаджувалося 18,5% сухої речовини, у фазі цвітіння _ 53,8%, а максимальною маса формувалася у повну стиглість насіння.

6.Величина чистої продуктивності фотосинтезу залежала від морфо-біологічних особливостей гібридів, фази їх розвитку, гідротермічних умов року, строку сівби і найбільшою вона була у період утворення кошику-цвітіння.

7. Забур'яненість посівів по всіх досліджуваних гібридах упродовж вегетації була практично однаковою, а відмінності по цьому показнику проявлялися істотніше від гідротермічних умов року, строку сівби, і менше - від технологічних особливостей вирощування. Наприклад, рівень забур'яненості в посівах гібриду Фрагмент перед збиранням у варіанті з механічними заходами боротьби з бур'янами та використанням гербіциду за першого строку сівби склала _ 5,0, за другого - 1,8, за третього - 1,0 шт./м²; у варіанті з механічними заходами цей показник відповідно становив 5,5, 2,1, 1,3 шт./м².

8. Рівень вологозабезпечення та сумарне водоспоживання у всіх гібридів залежали від строку сівби і погодних умов років досліджень; найсприятливішими ці показники були у 2004 році, з певними відмінностями по гібридах. Наприклад, по гібриду Одеський 149 показники сумарного водоспоживання у 2004 році у варіанті з механічними заходами боротьби з бур'янами склали: при першому строці сівби _ 3160 м³/га, при другому - 3095 м³/га і при третьому - 2873 м³/га. Відповідно, у 2003 році у варіанті з механічними заходами боротьби з бур'янами вони були: 1490, 1500 та 1497 м³/га.

9. Вміст рухомих форм елементів живлення (азоту, фосфору, калію) у ґрунті на період сівби усіх гібридів був практично однаковим, але різнився залежно від погодних умов у роки досліджень і строків сівби. По мірі дозрівання гібридів запаси рухомих форм елементів живлення зменшувалися і більш інтенсивно на ділянках скоростиглих гібридів Одеський 149 і Флокс.

10. Рівень теплозабезпечення у роки досліджень для всіх гібридів був задовільним, але використання тепла залежало від їх особливостей, фази росту і розвитку, строку сівби та погодних умов року. Наприклад, при першому строці сівби сума ефективних температур >10єС в середньому за роки досліджень становила: для скоростиглих гібридів _ Одеський 149 - 997,6 і Флокс - 984,4єС, а для ранньостиглих гібридів _ Захист - 1195,7 і Фрагмент _ 1162,4єС, тобто у скоростиглих гібридів вона була на 15,3-16,6% меншою порівняно з ранньостиглими.

11. Показники продуктивності гібридів залежали як від строку сівби і погодних умов років досліджень, так і біологічних особливостей гібридів. Зокрема, маса 1000 насінин у всіх гібридів була найбільшою при другому строці сівби. Маса 1000 насінин в середньому за роки досліджень була максимальною у гібриду Фрагмент, а найменшою - у гібриду Одеський 149.

12. Урожайність насіння гібридів залежала від їх морфо-біологічних особливостей, строків сівби, заходів боротьби з бур'янами та погодних умов року. Максимальну врожайність по всіх гібридах забезпечував другий строк сівби, механічні заходи боротьби з бур'янами з використанням гербіциду; в середньому за роки досліджень вона становила: у гібриду Одеський 149 _ 1,85 т/га, гібриду Флокс - 2,02 т/га, гібриду Захист - 2,41 т/га, гібриду Фрагмент - 2,26 т/га, що порівняно з першим строком сівби на 6,6% більше, а з третім _ на 4,8%. Найвищою урожайність у середньому за роки досліджень сформована у гібриду Захист - 2,41 т/га за другого строку сівби і механічних заходів боротьби з бур'янами з використанням гербіциду, а найнижчою - у гібриду Одеський 149 за першого строку сівби та механічних заходів боротьби з бур'янами - 1,63 т/га.

13. У середньому за роки досліджень найбільше жиру містилося у насінні гібриду Захист (52,7% при другому строці сівби і механічних заходах боротьби з бур'янами). У відповідному варіанті вміст його складав: у гібриду Одеський 149 - 49,8%, гібриду Флокс _ 48,9%, гібриду Фрагмент - 49,3%.

14. Найвищими економічними і енергетичними показниками по всіх варіантах досліджень вирізнявся ранньостиглий гібрид Захист другого строку сівби, зокрема, рівень рентабельності склав 493%, чистий прибуток - 5554,3 грн/га. Енерговитрати по всіх гібридах були вищими у варіанті першого строку сівби за механічних з використанням гербіциду заходів боротьби з бур'янами і становили в межах - 16740,8 - 16768,0 МДж/га.

У виробничих умовах Півдня України рекомендується проводити сівбу гібридів соняшнику (Одеський 149, Флокс, Захист, Фрагмент) при температурі ґрунту на глибині 10 см 8-10°С з послідуючим проведенням робіт, передбачених механічними заходами боротьби з бур'янами та використанням гербіциду, що буде забезпечувати отримання максимального рівня урожайності та умовного збору олії.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Маркова Н.В. Забур'яненість посівів соняшнику залежно від строків сівби і технологій догляду / Н.В. Маркова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. _ Миколаїв, 2006 _ Спеціальний випуск 4 (37). _ Том 1. _ С. 135-138.

Маркова Н.В. Особливості водоспоживання гібридів соняшнику / Н.В. Маркова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. _ Миколаїв, 2008 _ Вип. 3 (46). _ Том 2. _ С. 149-153.

Маркова Н.В. Біоенергетична і економічна ефективність вирощування гібридів соняшнику залежно від строків сівби та захисту посівів від бур'янів / Н.В. Маркова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. _ Миколаїв, 2009 _ Вип. 2 (49). _ С. 173-177.

Маркова Н.В. Вплив строків сівби та технологічних особливостей вирощування гібридів соняшнику на динаміку елементів живлення в ґрунті / Н.В. Маркова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. _ Миколаїв, 2009 _ Вип. 3 (50). _ С. 138 _ 142.

Гамаюнова В.В. Фотосинтетична діяльність гібридів соняшнику залежно від строків сівби та технологічних особливостей догляду / В.В. Гамаюнова, Н.В. Маркова // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант. - 2010. _ Вип. 69. - С. 39 - 43 (Експериментальна частина, узагальнення та обґрунтування висновків).

Маркова Н.В. Вплив строків сівби і технологічних особливостей вирощування на формування врожайності гібридів соняшнику та якість їх насіння / Н.В. Маркова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2010 - Вип. 2 (53). - С. 212 _ 218.

АНОТАЦІЯ

Маркова Н.В. Формування продуктивності гібридів соняшнику залежно від строків сівби та захисту посівів від бур'янів за вирощування в умовах південного Степу України. _ Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет», Херсон, 2011.

У дисертаційній роботі наведені результати досліджень щодо вивчення впливу строків сівби (за температури ґрунту на глибині 10 см - 5-7°С, 8-10°С, 12-14°С) і заходів боротьби з бур'янами (механічні та механічні з використанням гербіциду) на польову схожість, динаміку сходів, біометричні показники рослин гібридів соняшнику (Одеський 149, Флокс, Захист, Фрагмент), а також на їх фотосинтетичну продуктивність, урожайність і якість насіння. За результатами досліджень встановлені особливості росту і розвитку надземної маси, формування листкової поверхні, накопичення абсолютно сухої речовини, рівень забур'яненості посівів, процеси водоспоживання, вміст рухомих форм елементів живлення (азоту, фосфору, калію) у ґрунті, особливості теплозабезпечення залежно від морфо-біологічних особливостей гібридів, погодних умов, які складались неоднаково, та досліджуваних чинників. Визначена економічна і енергетична ефективність вирощування досліджуваних гібридів соняшнику залежно від взятих на вивчення чинників. Встановлено, що кращими для всіх досліджуваних гібридів є другий строк сівби і механічні заходи боротьби з бур'янами та використанням гербіциду.

Ключові слова: соняшник, гібриди, строки сівби, заходи боротьби з бур'янами, фотосинтез, водоспоживання, елементи живлення, забур'яненість, теплозабезпечення, урожайність, якість насіння, економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Маркова Н.В. Формирование продуктивности гибридов подсолнечника в зависимости от сроков сева и защиты посевов от сорняков при выращивании в условиях южной Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Государственное высшее учебное заведение «Херсонский государственный аграрный университет», Херсон, 2011.

В диссертации приведено теоретическое обоснование и решение научной проблемы в производстве семян подсолнечника в условиях южной Степи Украины, в частности в определении закономерностей формирования продуктивности растений исследуемых гибридов (Одесский 149, Флокс, Захыст, Фрагмент) в зависимости от сроков сева (при температуре почвы на глубине 10 см - 5-7°С, 8-10°С, 12-14°С) и приемов борьбы с сорняками (механические и механические с использованием гербицида).

Установлено, что продолжительность отдельных фаз роста и развития растений, полевая всхожесть, динамика всходов гибридов подсолнечника определяется биологическими особенностями, погодными условиями, которые были неодинаковыми в годы исследований. Более высокими отмеченные показатели во все годы исследований формировались при втором сроке сева.

Результатами исследований установлено, что высота растений и ее среднесуточный прирост были наибольшими у гибрида Фрагмент; в среднем за три года она составила 185,1 см, а наименьшей - у гибрида Флокс - 137,7 см. Этот показатель варьировал в зависимости от погодных условий в годы исследований. Ассимиляционная поверхность одного растения была наибольшей в фазу цветения и составила в среднем за годы исследований при всех сроках сева: у гибрида Одесский 149 - 48,5-53,0 дм², гибрида Флокс - 47,3-51,1 дм², гибрида Захыст - 49,0-54,6 дм² и гибрида Фрагмент - 50,5-55,8 дм².

Нашими исследованиями установлено, что накопление сухой массы, интенсивность чистой продуктивности фотосинтеза зависели от фазы роста и развития гибридов, гидротермических условий года, сроков сева и наибольшими эти показатели были в период цветения - налива семян.

Уровень засоренности посевов, их теплообеспеченость, а также содержание подвижных форм элементов питания в почве (азота, фосфора, калия) отличались в годы исследований и зависели от сроков сева.

Уровень влагообеспеченности, суммарное водопотребление и коэффициенты водопотребления у всех гибридов изменялись в зависимости от сроков сева и погодных условий года; наиболее благоприятными эти показатели были во влажном 2004 году, с определенными отличиями по гибридам.

Установлено, что индивидуальная продуктивность гибридов зависела от их биологических особенностей, сроков сева и погодных условий года. Урожайность семян гибридов в среднем за три года была найбольшей при втором сроке сева: максимальной у гибрида - Захыст - 2,41 т/га, а наименьшей - ...