Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів

і природокористування україни

06.01.13 - гербологія

УДК 632.51:632.931/.954:633.35

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

шкода сегетальних видів та оптимізація контролю ЗАБУР'ЯНЕНОСТІ агрофітоценозу гороху в ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Лісостепу України

Петришина Антоніна Анатоліївна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, Танчик Семен Петрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри землеробства та гербології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Борона Володимир Пантелейович, Інститут кормів НААН України, головний науковий співробітник лабораторії землеробства і захисту рослин

кандидат сільськогосподарських наук, Макух Ярослав Петрович, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, завідувач лабораторії гербології

Захист відбудеться «20» червня 2011 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.004.10. у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий «19» травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Рожко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

агрофітоценоз горох забур'яненість

Актуальність теми. Світова потреба в білку зумовлює інтенсивне вирощування бобових культур. Однією з таких є горох, загальна посівна площа якого у світі складає близько 7,0 млн.га. Серед країн найбільші його посівні площі в Канаді, Росії, Індії, Китаї, Австралії. Середня врожайність у країнах Європейського Союзу складає 4,5 - 5,5 т/га. В 90-х роках ХХ сторіччя в Україні посівні площі гороху були в межах 1,0 - 1,2 млн.га, в останні роки площа зменшилася до 500 тис.га. Урожайність складає близько 3,0 т/га. Перехід до вирощування сортів гороху безлисточкового морфотипу, придатного до прямого комбайнування, вимагає ретельних досліджень і розроблення сучасних технологій його вирощування (В.Ф. Камінський, Ю.Є. Огурцов, 2006; С.П. Танчик, 2008).

Бур'яни належать до чинників, які суттєво знижують урожайність сільськогосподарських культур, зокрема, гороху, погіршують якість продукції, збільшують витрати ресурсів на її виробництво, ускладнюють обробіток ґрунту, сприяють поширенню хвороб і шкідників, знижують ефективність добрив та інших заходів і засобів (О.О. Іващенко, 1994; І.В. Веселовський, Ю.П. Манько, С.П. Танчик, 1998; І.Д. Примак, Ю.П. Манько, С.П. Танчик, 2005;).

У сучасних умовах надійний захист посівів сільськогосподарських культур від бур'янів забезпечує інтегрована система. Проте, на разі не достатньо досліджені особливості формування видового складу бур'янів, їхні шкода і критичні періоди конкурентних відносин, що потребує наукового обґрунтування раціонального застосування гербіцидів у системі інтегрованого захисту гороху від бур'янів у Правобережному Лісостепу України (С.О. Трибель, 2001; М.П. Косолап, 2004; І.Д. Примак, М.П. Косолап, Г. Метью, 2006).

Виникла об'єктивна необхідність у розробленні ефективних заходів і засобів зниження потенційної засміченості полів та фактичної забур'яненості посівів гороху і на цій основі підвищення його продуктивності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів і природокористування України з наступних тем: «Розробити та впровадити адаптивну систему ефективного захисту посівів від бур'янів в умовах екологізації землеробства Лісостепу України» (номер державної реєстрації 0104U004362), «Теоретичне обгрунтування та розробка системи енергоощадного екологічного землеробства в Лісостепу України» (номер державної реєстрації 0107U004093).

Мета і завдання дослідження. Дослідження бур'янової рослинності на популяційному рівні дозволить спрогнозувати склад і структуру популяцій кожного виду бур'янів, розробити ефективну систему протибур'янових заходів. Метою роботи є досягнення ефективного захисту посівів гороху від бур'янів та застереження ймовірних втрат урожаю за дотримання економічної доцільності та екологічної допустимості заходів контролювання забур'яненості полів в Лісостепу України.

Для досягнення поставленої мети передбачалося виконання наступних завдань:

- провести фітоценотичні дослідження агрофітоценозу гороху;

- дослідити закономірності формування бур'янової синузї в агрофітоценозах гороху залежно від екологічних факторів;

- встановити баланс органів розмноження бур'янів за різних екологічних умов;

- встановити шкідливість найпоширеніших видів бур'янів у посівах гороху;

- дослідити вплив забур'яненості на ріст, розвиток, продуктивність культурних рослин гороху та якість зерна;

- дати господарську оцінку ефективності досліджуваних протибур'янових заходів;

- визначити енергетичну та економічну оцінку досліджуваних заходів контролювання забур'яненості посівів гороху.

Об'єкт дослідження - процеси росту, розвитку та формування насіннєвої продуктивності бур'янів в агрофітоценозі гороху залежно від систем землеробства та основного обробітку ґрунту.

Процеси регулювання поширення і шкоди бур'янів, спрямовані на підвищення продуктивності рослин гороху за допомогою агротехнічних та хімічних заходів з догляду за посівами, поглибленої оцінки процесів конкурентних відносин в агроценозі гороху.

Предмет дослідження - елементи системи контролю забур'яненості посівів гороху, системи землеробства та обробітку ґрунту.

Методи дослідження: загальнонаукові (гіпотеза, спостереження, аналогія, узагальнення); спеціальні (польовий, лабораторний). Польові включали одно- і багатофакторні схеми, короткотермінові та стаціонарні експерименти. В них досліджували вплив систем основного обробітку ґрунту на фоні біологічної, екологічної та промислової систем землеробства на ступінь засміченості посівів, формування бур'янового компоненту агрофітоценозу, протибур'янову конкурентну здатність гороху, його продуктивність. Лабораторними дослідженнями визначали життєздатність насіння бур'янів та реакцію бур'янів на рівень освітленості. Досліджували вплив гербіцидів на ріст і розвиток рослин гороху. Проведено статистичне опрацювання та порівняльно-розрахунковий аналіз результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі реалізації програми досліджень й аналізу одержаних результатів було вирішено низку наукових та практичних проблем, які надали можливість встановити закономірності формування бур'янового компоненту агрофітоценозу гороху залежно від систем землеробства та систем основного обробітку ґрунту.

Вперше в Правобережному Лісостепу України встановлено динаміку появи сходів проблемних бур'янів протягом вегетації гороху, насіннєва продуктивність залежно від появи сходів сегетальних видів, їхню життєздатність. Проаналізовано протибур'янову конкурентну здатність рослин гороху на основі динаміки наростання площі листкової поверхні та освітленості посівів. Досліджено зміни структури забур'яненості залежно від багаторічного застосування промислової, екологічної та біологічної моделей землеробства.

Визначено оптимальні технологічні поєднання післясходових гербіцидів, які забезпечують високий рівень технічної ефективності на широкому видовому спектрі бур'янів у посівах гороху.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі комплексних досліджень розроблено та рекомендовано виробництву нові високоефективні заходи регулювання чисельності бур'янів у посівах гороху. Впровадження заходів контролювання бур'янів у виробництво за різних систем землеробства значно підвищує виробництво зерна гороху, забезпечує високі економічні показники галузі, суттєво знижує потенційний рівень втрат урожаю та значно покращує родючість ґрунтів та екологію довкілля.

Особистий внесок здобувача. Автору особисто належить формування концепції і розроблення програми досліджень, вибір і обґрунтування напряму роботи, планування та проведення експериментів у польових і лабораторних умовах, аналіз і наукове трактування результатів, внесення власних наукових положень до захисту дисертації, викладення матеріалів у публікаціях. Усі етапи науково-дослідних робіт, результати яких увійшли до дисертації, проведені особисто автором або за його безпосередньої участі - визначення стану проблеми і питань, що потребують вирішення, підготовка рукописів наукових звітів і опублікованих праць, обґрунтування висновків і рекомендацій виробництву, проведення виробничої перевірки і впровадження розробок у практику агропромислового комплексу.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні рекомендації результатів досліджень висвітлені в наукових працях автора. Матеріали дисертації представлено й обговорено на науково-практичних конференціях науково-педагогічних працівників та аспірантів НДІ агротехнології та якості продукції рослинництва, (м. Київ, 2008, 2009, 2010); Міжнародних науково-практичних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції з нагоди 100-річчя з дня народження проф. М.Г. Городнього (Київ, 2008 р.); “ІІІ Международной научно-практической конференции / Рос.гос.аграр.заоч.ун-т., Ресурсосберегающее земледелие на рубеже ХХІ века” (Москва, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених (Умань, 2010); ІV Міжнародній науковій конференції «Екобіотехнології та біопалива в АПК» (Київ - Голосієво, 2010).

Результати досліджень, основні положення дисертації систематично доповідалися, обговорювалися і затверджувалися на засіданнях кафедри землеробства та гербології, проблемної Вченої ради НДІ агротехнології та якості продукції рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України (2007-2010 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 7 наукових працях, з яких 3 - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 206 сторінках машинописного тексту, включаючи вступ, 6 розділів, висновки, рекомендації виробництву, додатки, список використаних джерел. У роботі наведено 60 таблиць, 38 рисунків. Список літератури налічує 344 найменування, з них - 56 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Сучасний стан проблеми контролювання бур'янів у землеробстві україни та напрями її вирішення

За аналізу літературних джерел розглянуто системи землеробства і формування бур'янового компоненту агрофітоценозів, регулювання чисельності та шкідливості бур'янів агротехнічними та хімічними заходами, окреслено необхідність постійного вдосконалення системи захисту посівів гороху від бур'янів.

Ґрунтово-кліматичні умови та методика проведення досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились впродовж 2007-2009 рр. в стаціонарному досліді кафедри землеробства та гербології Агрономічної дослідної станції Національного університету біоресурсів і природокористування України (с. Пшеничне Васильківського району Київської області). Територія дослідної станції розташована в правобережній частині Лісостепу України і входить до складу Білоцерківського агроґрунтового району.

Клімат місця розташування дослідної станції помірно-континентальний. Ґрунтові води залягають на глибині 2-4 м. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий малогумусний. Вміст гумусу в орному шарі (за Тюріним) - 4,4%, рН - 6,8-7,3, ємність вбирання 30,7-32,5 мг-екв. на 100 г ґрунту. У шарі 0-20 см міститься 4,5- 4,7 мг на 100 г ґрунту легкогідролізованого азоту, 5,0 - рухомого фосфору, 12 - обмінного калію. За вмістом легкогідролізованого азоту ґрунт належить до малозабезпеченого, рухомого фосфору і обмінного калію - середньо забезпеченого.

Дослід 1. Еколого-ценотична стратегія росту і розвитку сегетальних видів бур'янів в агрофітоценозі гороху залежно від систем землеробства Дослідження проводили в межах двофакторного стаціонарного досліду кафедри землеробства та гербології в типовій для зони Лісостепу зерно-буряковій 10-пільній сівозміні з таким чергуванням: конюшина - пшениця озима, пожнивна редька олійна (на зелене добриво) - буряки цукрові - кукурудза на силос - пшениця озима, пожнивна редька олійна (на зелене добриво) - кукурудза на зерно - горох - пшениця озима, сидеральна редька олійна - буряки цукрові - ячмінь з підсівом конюшини за наведеною нижче схемою.

Схема польового досліду:

Фактор А. Системи землеробства: промислова (контроль), екологічна, біологічна.

Фактор В. Системи основного обробітку ґрунту: 1 - диференційований, 2 - плоскорізний, 3- полицево-безполицевий, 4 - поверхневий.

Варіанти стаціонарного досліду розміщені методом розщеплених ділянок. На ділянках першого порядку, досліджували системи основного обробітку ґрунту, посівна площа 280, облікова - 225 м². На ділянках другого порядку застосовували відповідні системи удобрення і захист рослин, посівна площа становила 93,6, облікова - 75 м². Повторність досліду - чотириразова, розміщення варіантів систематичне. Зміст варіантів основного обробітку ґрунту в сівозміні був таким: диференційований обробіток - упродовж ротації сівозміни проводили плоскорізне розпушування під ячмінь, два поверхневі обробітки дисковими знаряддями під пшеницю озиму після кукурудзи на силос і гороху та шість різноглибоких оранок; плоскорізний обробіток - під усі культури, крім дискування під пшеницю озиму в полях, зазначених вище; полицево-безполицевий обробіток - включав дві оранки ярусним плугом під буряки цукрові, під решту культур плоскорізний і поверхневий (під указані вище поля пшениці озимої) обробітки; варіант поверхневого обробітку полягав у проведенні дискувань під усі культури сівозміни на глибину 810 см.

Зміст варіантів систем землеробства у досліді наступний:

1. Промислова (контроль): пріоритетне використання промислових добрив для відтворення родючості ґрунту; внесення на гектар сівозмінної площі 12 т органічних та 300 кг (N₉₂P₁₈₀K₁₀₈) мінеральних добрив; інтенсивне використання пестицидів.

2. Екологічна: пріоритетне застосування для відтворення родючості ґрунту органічних добрив; внесення на гектар сівозмінної площі 24 т органіки (12 т/га гною, 6 т/га побічної продукції і 6 т/га маси пожнивних сидератів), 150 кг мінеральних добрив (N₄₆P₄₉K₅₅); нормативне застосування пестицидів.

3. Біологічна: застосування лише природних органічних добрив 24 т/га для відтворення родючості ґрунту без внесення промислових агрохімікатів; застосування біологічних препаратів для оптимізації живлення рослин; біологічні засоби захисту посівів від шкідливих організмів.

З хімічних засобів контролю бур'янів у досліді використовували сучасні рекомендовані гербіциди з врахуванням еколого-економічних порогів забур'яненості полів. У варіантах біологічної системи контролювання чисельності бур'янів здійснювали за допомогою досходових і післясходових боронувань.

Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань були проведені такі спостереження та обліки: 1) облік забур'яненості у посівах гороху (на фіксованих майданчиках розміром 0,25 м², в трикратній повторності) на початку вегетації кількісним, а перед збиранням - кількісно-ваговим методом; 2) облік потенційної засміченості орного шару ґрунту насінням бур'янів за методикою Ю.П. Манька, І.О. Луцюка, І.Д. Примака (2000); виділення насіння бур'янів з ґрунту (пошарово) за методом Б.А. Доспехова і А.Д. Черкрижова (1972), визначення схожості насіння в лабораторних умовах за методикою П.В. Сапанкевича (1964); визначення динаміки появи сходів бур'янів на фіксованих майданчиках розміром 0,25 м² через кожні 10 діб методом підрахунку кількості сходів сегетальних видів; встановлення насіннєвої продуктивності сегетальних видів різного строку появи сходів бур'янів у 20 типових рослин та маси 1000 насінин; визначення життєздатності насіння бур'янів шляхом висіву по 50 шт. у 3-кратній повторності у чашки Петрі з витримкою їх у термостаті за температури 22 - 25⁰С протягом 30 діб. Підраховували кількість проростків кожні 5 діб наростаючим підсумком. Життєздатність насіння, яке залишилось не пророслим, визначали за допомогою тетразольного тесту; встановлення площі листкової поверхні гороху методом висічок у такі фази розвитку: 3 листки, 5-6 листків, бутонізація, формування та достигання бобів (Грицаєнко, 2003); освітленість над посівом та в посівах гороху за основними фазами розвитку за допомогою люксметру Ю-117; облік урожайності методом суцільного збирання зерна з облікових площ з доведенням до 100 % чистоти і стандартної вологості; статистичне опрацювання даних за В.А. Доспєховим (1990) та використанням математичного апарату Microsoft Excel.

Дослід 2. Визначення шкоди бур'янів у посівах гороху проводили протягом 2007-2009 рр. в стаціонарному досліді кафедри землеробства та гербології НУБіП України у типовій для Лісостепу десятипільній зерно-буряковій сівозміні за біологічної системи землеробства.

Схема досліду з визначення шкоди бур'янів у посівах гороху

№ варіанту	Зміст варіантів досліду
1	Весь період вирощування гороху без конкуренції з боку бур'янів (контроль)
2	Вирощування гороху з бур'янами після з'явлення сходів впродовж	10 днів
3		20 днів
4		30 днів
5		40 днів
6		50 днів
7		60 днів
8	Вирощування гороху без бур'янів після з'явлення сходів впродовж	10 днів
9		20 днів
10		30 днів
11		40 днів
12		50 днів
13		60 днів
14	Весь період вирощування гороху за конкуренції з боку бур'янів (контроль)

Повторність досліду чотириразова, площа ділянки становила 15м², облікової - 10м², варіанти розміщувалися методом рендомізованих повторень. Попередник гороху - кукурудза на зерно.

Польовими дослідженнями передбачалось: встановлення забур'яненості посівів кількісним та кількісно-ваговим методом; площі листкової поверхні - методом висічок; густоти стояння рослин на 1м² визначали за фазами розвитку (В.Ф. Мойсейченко, В.О. Єщенко, 1994.); фенологічні спостереження та обліки за методикою Держсортслужби України; структури врожаю та якості зерна - з відібраних на кожному варіанті снопів (маса 1000 зерен, схожість насіння) (В.Ф. Мойсейченко, В.О. Єщенко, 1994.), життєздатності насіння (методом Д.М. Нелюбова); врожай зерна визначали методом суцільного збирання з облікових площ, з доведенням до 100 % чистоти і стандартної вологості; статистичне опрацювання даних здійснювали за методикою В.А. Доспєхова (1990 р.) та використанням математичного апарату Microsoft Excel.

Дослід 3. Встановлення ефективності гербіцидів в агрофітоценозі гороху. Дослідження проводили у стаціонарному досліді кафедри землеробства та гербології НУБіП України у короткоротаційній сівозміні з наступним чергуванням культур: горох (дослідна культура) - озима пшениця - кукурудза на зерно. Система обробітку ґрунту - традиційна, рекомендована для даної зони.

Схема досліду:

1. Базагран М 2,0 + Селект 0,8л/га

2. Базагран М 3,0 + Селект 0,8л/га

3. Базагран М 2,0 + Селект 0,6л/га

4. Базагран М 3,0 + Селект 0,6л/га

5. Базагран М 2,0 + Селект 0,4л/га

6. Базагран М 3,0 + Селект 0,4л/га

7. Базагран М 2,5 + Селект 0,4л/га

8. Базагран М 2,5 + Селект 0,6л/га

9. Базагран М 2,5 + Селект 0,8л/га

10. Базагран М 2,5

11. Селект 0,6 л/га

12. Пульсар 0,75 л/га

13. Контроль 1 (без гербіцидів з ручним прополюванням)

14. Контроль 2 (без гербіцидів без ручних прополювань)

Вносили гербіциди і їх сумішки в фазу 5-6 листків гороху, з додаванням регулятору росту біосил 20 мл/га.

Загальна площа ділянок у досліді з застосуванням гербіцидів 31,5 м², облікової - 25м2.

Повторність триразова. Кількість ділянок в одному повторенні 14. Загальна кількість ділянок 42. Загальна площа під дослідом 0,1га. Гербіциди вносили за схемою досліду ранцевим обприскувачем SOLO-437 з витратою робочої рідини 300 л/га. Варіанти розміщували методом рендомізованих повторень. Усі обліки та спостереження проведені на облікових ділянках досліду.

Формування бур'янового компоненту агрофітоценозу гороху

Потенційна засміченість ґрунту насінням бур'янів. Встановлено, що за період вирощування гороху в усіх варіантах досліду відбувається зменшення запасу насіння бур'янів в орному шарі (табл.1), в середньому за промислової, екологічної та біологічної систем землеробства на 19,5; 23,3 та 14,3 % відповідно.

Найбільше зменшився запас насіння бур'янів за промислової системи землеробства за проведення поверхневого обробітку ґрунту. Екологічна система сприяла суттєвому очищенню орного шару ґрунту від насіння сегетальних видів на всіх варіантах систем основного обробітку ґрунту (- 33; - 27; - 21 та - 12 % за диференційованого, плоскорізного, полицево-безполицевого та поверхневого відповідно). Зниження запасу життєздатного насіння в орному шарі ґрунту, перш за все, відбулося за рахунок втрати життєздатності певною його частиною (64,1 - 98,6 %, у результаті впливу низки факторів навколишнього середовища) та насіння, що сформувало сходи в посівах гороху за період його вегетації.

Таблиця 1. - Динаміка потенційної засміченості посівів гороху залежно від систем землеробства та обробітку ґрунту, млн.шт./га (середнє за 2007 - 2009 рр.)

Система землеробства	Система обробітку ґрунту	Кількість бур'янів у орному шарі ґрунту	Сходи бур'янів за вегетаційний період гороху	Ефект системи землеробства
		весною до сівби, млн. шт./га	перед збиранням урожаю
			млн. шт./га	± до весняного запасу		баланс ± %	± % до контр.
				млн.шт./га	%	млн.шт./га
Промислова (контроль)	диференційований	445	385	- 60	- 13	2,40	- 19,5	0
	плоскорізний	343	322	- 21	- 6	5,00
	полицево-безполицевий	359	315	- 44	- 12	2,90
	поверхневий	408	218	- 190	- 47	5,11
Екологічна	диференційований	463	309	- 154	- 33	2,12	- 23,3	-3,8
	плоскорізний	304	221	- 83	- 27	5,65
	полицево-безполицевий	473	374	- 99	- 21	1,72
	поверхневий	478	419	- 59	- 12	6,58
Біологічна	диференційований	372	322	- 50	- 13	5,19	- 14,3	5,2
	плоскорізний	398	322	- 76	- 19	17,38
	полицево - безполицевий	333	273	- 60	- 18	3,80
	поверхневий	538	502	- 36	- 7	12,91
По системах основного обробітку ґрунту	диференційований	426,4	338,9	- 87,5	- 21	3,24	-	-
	плоскорізний	348,4	288,6	- 59,8	- 16	9,35
	полицево - безполицевий	388,3	320,7	- 67,6	- 17	2,81
	поверхневий	474,9	379,6	- 95,3	- 20	8,20
НІР05 фактора А	0,17	0,21
НІР05 фактора В	0,20	0,24
НІР05 взаємодії факторів АВ	0,35	0,42

Актуальна забур'яненість посівів гороху залежно від тривалого застосування систем основного обробітку ґрунту та систем землеробства. Облік кількості бур'янів на початку вегетації гороху засвідчив зменшення цього показника у варіанті полицево-безполицевого обробітку ґрунту за екологічної системи землеробства у 1,5-2 рази порівняно з контролем. Застосування поверхневого та плоскорізного обробітків ґрунту призвело до підвищення рівня забур'яненості посівів гороху у 2,7 та 1,8; 2,3 та 3,4 рази відповідно на початку вегетації гороху та перед збиранням ( рис. 1; 2).

Рис. 1. Вплив систем основного обробітку ґрунту на забур'яненість посівів гороху, шт./м², (середнє за 2007 - 2009 рр.).

Дослідні варіанти систем землеробства поступалися за ефективністю захисту посівів контролю. Результати першого обліку бур'янів свідчать про суттєве (в 1,5 рази) збільшення їхньої рясності у посівах на цей час за системи біологічного землеробства при тенденції до зниження цього показника у моделі екологічного землеробства порівняно з контролем на 29 %.



Рис. 2. Вплив систем землеробства на забур'яненість посівів гороху, шт./м², (середнє за 2007 - 2009 рр.).

Особливо суттєве (в 3,6 рази) зростання забур'яненості посівів на тлі біологічного землеробства спостерігалось на час збирання врожаю.

Ймовірною причиною збільшення забур'яненості полів за переходу на екологічне і біологічне землеробство може бути також більше надходження у ґрунт за цих систем насіння бур'янів разом з органічними добривами, норми внесення яких тут удвічі перевищують кількість внесеної органіки у контролі. Це може бути особливо впливовим на тлі систематичного безполицевого обробітку ґрунту. На час першого обліку актуальної забур'яненості полів бур'янова синузія агрофітоценозу у середньому за 3 роки мала у своєму складі 72,5% однодольних, 27,5% дводольних, представлених малорічними видами.

На початку вегетації в посівах гороху за 2007-2009 рр. виявлено 19 видів бур'янів, більшість яких становили малорічні види. Домінуючими були просо куряче, мишій сизий, щириця звичайна і лобода біла, частка яких складала: 37%, 16%, 15% і 17% відповідно (рис. 3).

Рис. 3. Видова структура забур'яненості гороху у фазі 5-6 листочків, %, (середнє за 2007 - 2009 рр.).

За обстежень та обліків забур'яненості посів гороху перед збиранням за 2007-2009 рр. (рис. 4) виявлено, що як і на початку вегетації посіви були засміченні малорічними бур'янами.

Рис. 4. Видова структура забур'яненості гороху перед збиранням, %, (середнє за 2007 - 2009 рр.).

Частка домінуючих бур'янів становила: просо куряче - 61%, мишій сизий - 20 %, лобода біла - 6 %, щириця звичайна - 7 %. Життєвий цикл розвитку цієї групи бур'янів співпадає з життєвим циклом розвитку рослин гороху, що збільшує ймовірність конкурентного впливу на його рослини.

Щодо маси бур'янів у середньому за 2007-2009 рр., виявлено тенденцію її збільшення у варіанті екологічного землеробства та істотне збільшення маси порівняно з контролем за біологічного землеробства. Підтверджено тенденції до зниження потенційної забур'яненості полів під впливом систем полицевого обробітку ґрунту. Кращими серед варіантів систем землеробства за впливом на запаси насіння бур'янів у ґрунті та рівень актуальної забур'яненості посівів гороху виявилась промислова модель. ( рис. 5).

Рис. 5. Вплив систем землеробства та систем обробітку ґрунту на масу бур'янів у посівах гороху перед збиранням урожаю, г/м² (середнє за 2007 - 2009 рр.).

Кращий ефект щодо контролювання чисельності бур'янів мають диференційований та полицево-безполицевий обробітки ґрунту.

Еколого-ценотична стратегія росту і розвитку проблемних видів бур'янів в агрофітоценозі гороху

Динаміка появи сходів бур'янів в агрофітоценозі гороху. Встановлено, що поява сходів найпоширеніших видів бур'янів у посівах гороху істотно варіює як за інтенсивністю, так і за календарними строками. Залежно від погодних умов середні показники динаміки появи сходів можуть зміщуватись за календарними строками на 7-12 діб від середніх (рис. 6).

За результатами спостережень при застосуванні біологічної системи землеробства найчисельнішою виявилась друга хвиля появи сходів бур'янів. Так, на момент збирання врожаю найконкурентноздатнішими були рослини гороху у варіанті полицево-безполицевого обробітку, за якого наявність окремих видів бур'янів знизилася на 47 - 72 %. Аналогічна ситуація склалася у варіантах промислової системи. Проте показники ефективності тут зростали до 82 - 92 %.

Рис. 6. Динаміка появи сходів бур'янів, % (середнє за 2007 - 2009 рр.).

Виявилося, що біологічна система землеробства в роки проведення досліджень поступалася промисловій за спроможністю контролювання рясності бур'янів у репродуктивній фазі розвитку.

Насіннєва продуктивність проблемних видів бур'янів у посівах гороху. Дослідженнями встановлено, що плодючість бур'янів залежить від часу появи сходів. Так, чим пізніше з'являлися сходи бур'янів, тим меншою була продуктивність цих рослин (табл. 2). Найбільша кількість життєздатного насіння бур'янів надходить у ґрунт від рослин першого строку появи сходів (238-308 млн. шт./га), менша - другого (37-143 млн. шт./га), і найменша - третього (0,33,9 млн. шт./га). Сходи бур'янів інших строків появи не утворюють життєздатного насіння. Нижчою насіннєвою продуктивністю відзначається промислова система землеробства. За біологічної моделі цей показник перевищує контроль на 63%. Серед досліджуваних видів найвищою плодючістю відзначились лобода біла та щириця загнута. Велика плодючість бур'янів і тривала життєздатність насіння є біологічною необхідністю гарантії продовження існування їхніх видів.

Таблиця 2. - Поповнення банку насіння бур'янів у ґрунті, шт./м²(середнє за 2007 - 2009 рр.)

Кількість насіння, яке надійшло в ґрунт, млн.шт./га
Види бур'янів	біологічна система землеробства	промислова система землеробства
	1 хвиля	2 хвиля	3 хвиля	1 хвиля	2 хвиля	3 хвиля
Лобода біла	91,35±0,33	18,85±0,11	0,50±0,12	171,15±0,32	22,91±0,21	-
Щириця загнута	55,38±0,19	7,15±0,09	0,28±0,03	23,76±0,27	1,63±0,08	-
Просо куряче	98,42±0,23	48,00±0,25	1,10±0,06	31,86±0,22	9,66±0,11	3,92±0,13
Мишій сизий	63,24±0,18	68,75±0,23	1,10±0,10	10,80±0,20	3,00±0,09	-
Всього	308,39±0,45	142,75±0,27	2,98±0,10	237,57±0,40	37,2±0,13	3,92±0,13

Динаміка наростання площі листкової поверхні та оптична щільність посівів гороху. Культура ефективно конкурує з бур'янами тоді, коли площа листкового апарату її складає понад 20 тис. м²/га. У посівах гороху така величина площі листкової поверхні досягається у фазі початку бутонізації, в період до настання якої культура зазнає найбільшої шкоди від бур'янів і потребує обов'язкового захисту залежно від ступеня забур'яненості та видового складу бур'янового угрупування. Емпірично встановлено, що це відповідає гербокритичному періоду культури (рис. 7).



Рис. 7. Динаміка площі листкової поверхні та освітленості в посівах гороху, тис.лк, тис.м²/га (середнє за 2007 - 2009 рр.).

Серед систем землеробства за показниками площі листкової поверхні та оптичної щільності посівів ефективнішою виявилась промислова система землеробства. Щодо варіантів основного обробітку ґрунту оптимальні умови розвитку культури зафіксовано за диференційованого та полицево-безполицевого обробітків ґрунту. На цих ділянках рослини швидше формували листковий апарат.

Шкода від бур'янів та встановлення гербокритичного періоду гороху. Гербокритичний період у гороху складає 28-37 діб, він триває від фази 3-х листків до початку бутонізації. Вплив бур'янів на врожайність гороху (рис. 8) виявляється в тому, що за критичного періоду конкурентних відносин настає критичний момент 37 діб, протягом якого має бути знищена бур'янова рослинність, інакше під дією конкурентних відносин горох різко (на 50-70%) знижує свою врожайність. Рівень втрати врожаю залежить від кількості, видового складу бур'янів та тривалості їхньої присутності в посіві.



Рис. 8. Втрати врожаю гороху, % (середнє за 2007 - 2009 рр.).

Оптимізація застосування гербіцидів у посівах гороху

Найнижча ефективність (48%) спостерігалася при застосуванні базаграну М 2,5 л/га, що пояснюється стійкістю однодольних бур'янів до цього препарату. Достатньо високу ефективність препарат виявив проти дводольних бур'янів, яка складала 92-96%. Застосування селект 0,6 л/га забезпечувало зниження чисельності бур'янів на 54% за рахунок представників родини Poaceae. У варіантах, де використовували пульсар 0,75 л/га, рівень присутності сегетальних видів було зменшено до 77%. Аналіз ефективності гербіцидів та їхніх сумішок свідчить, що найвищий протибур'яновий ефект досліджуваних препаратів спостерігався при застосуванні бакової суміші базагран М 2,5 + селект 0,6 л/га та базагран М 2,5 + селект 0,8 л/га. Такі суміші ефективно (99%) знищували як однодольні, так і дводольні бур'яни. Це пояснюється станом бур'янів на час внесення, та їхньою підвищеною чутливістю препаратів, коли популяції сегетальних видів не перевищують 10 см, а кількість листків перебуває в межах 2-5. У варіантах із застосуванням базагран М 2л/га та селект 0,4 л/га загибель бур'янів зменшувалася більш як на 3%. Необхідно зазначити, що проти малорічних бур'янів ефективність була однаковою як на ділянках, де вносили базагран М 3 л/га та селект 0,8 л/га, так і базагран М 2,5 л/га та селект 0,6 л/га. Що стосується багаторічних бур'янів, зазначені препарати були високоефективними проти пирію повзучого, молочаю лозяного. На 20 добу спостерігалося повне відмирання вищеназваних рослин.

Досліджувані гербіциди дають можливість отримувати високі показники врожайності гороху і реалізувати в повній мірі потенціал рослин. Найвищу врожайність зафіксовано у варіанті з ручними прополюваннями, яка становила 6,4 т/га, найнижча - без гербіцидів і ручних прополювань - 1,3 т/га (табл. 3).

Таблиця 3. - Урожайність гороху залежно від застосування гербіцидів, т/га(середнє за 2007 - 2009 рр.)

№ з/п	Варіанти досліду	Урожай-ність, т/га	Приріст до контр.2, ± т\га	Приріст до контр.1, ± т\га	Приріст до варіанту 9, ± т\га
1.	Базагран М 2,0 + Селект 0,8л/га	5,64	+4,34	- 0,76	+1,34
2.	Базагран М 3,0 + Селект 0,8л/га	5,92	+4,62	- 0,48	+1,62
3.	Базагран М 2,0 + Селект 0,6л/га	5,70	+4,40	- 0,70	+1,40
4.	Базагран М 3,0 + Селект 0,6л/га	5,87	+4,57	- 0,53	+1,57
5.	Базагран М 2,0 + Селект 0,4л/га	5,60	+4,30	- 0,80	+1,30
6.	Базагран М 3,0 + Селект 0,4л/га	5,84	+4,54	- 0,56	+1,54
7.	Базагран М 2,5 + Селект 0,4 л/га	5,86	+4,56	- 0,54	+1,56
8.	Базагран М 2,5 + Селект 0,6 л/га	6,00	+4,70	- 0,40	+1,70
9.	Базагран М 2,5 + Селект 0,8 л/га	5,98	+4,68	- 0,42	+1,68
10.	Базагран М 2,5 л/га	4,10	+2,80	- 2,30	- 0,20
11.	Селект 0,6 л/га	3,90	+2,60	- 2,50	- 0,40
12.	Пульсар 0,75 л/га	4,30	+3,00	- 2,10	-
13.	Контроль 1 (без гербіцидів з ручним прополюванням)	6,40	+5,10	-	-
14.	Контроль 2 (без гербіцидів та ручного прополювання)	1,30	-	-	-
НІР05	0,12

Найвища врожайність була у варіантах: базагран М 2,5 + селект 0,6 л/га та базагран М 2,5 + селект 0,8 л/га - 6,00 і 5,98 т/га відповідно.

Нижчу рентабельність мали варіанти де застосовували однокомпонентні робочі розчини: селект 0,6, базагран М 2,5 та пульсар 0,75 л/га відповідно 113; 119 та 121 %. Найвищий рівень рентабельності (209%) та величину чистого прибутку (6252 грн.) забезпечив варіант з використанням бакової суміші базагран М 2,5 + селект 0,8 л/га.

Господарська, економічна та енергетична оцінка систем землеробства

Вплив систем землеробства та систем основного обробітку ґрунту на врожайність гороху. Найвищу врожайність гороху за роки проведення досліджень відмічено при застосуванні полицево-безполицевого обробітку ґрунту за промислової системи землеробства (4,8 т/га), екологічної - 4,5, біологічної - 4,6 т/га. Безполицеві обробітки ґрунту призводили до зниження врожайності гороху: на варіантах поверхневого на 8 %, плоскорізного - 6 % у середньому за 2007 - 2009 рр. Серед систем землеробства вищу врожайність забезпечила промислова (в середньому по обробітках - 4,5 т/га).

Енергетична оцінка результатів досліджень. Найвищий коефіцієнт енергетичної доцільності на варіанті полицево-безполицевого та плоскорізного обробітку ґрунту за біологічної та полицево-безполицевого за екологічної систем землеробства. В порівнянні з контролем в 1,7 та 1,6 рази вище відповідно. Високою біоенергетичною оцінкою відрізняються варіанти поверхневого обробітку за біологічної та екологічної систем (2,38 та 2,33 відповідно).

Економічна оцінка результатів наукових досліджень. За результатами економічної оцінки біологічна система землеробства є найприбутковішою та високорентабельною. Рівень рентабельності в середньому становив 266 %, що перевищує контроль удвічі. Це пояснюється тим, що за даної системи не використовуються засоби захисту та мінеральні добрива. При цьому врожайність культури менша від контролю.

Найбільш еколого-економічно обґрунтованою є екологічна система землеробства, рівень рентабельності якої вищий за контроль у 1,5 рази, при цьому техногенно-хімічне навантаження зменшене вдвічі. Врожайність гороху за екологічної системи суттєво не відрізняється від промислової (контроль).

Полицево-безполицевий обробіток ґрунту за всіх систем землеробства в порівнянні з контролем має менші витрати. Так, за екологічної витрати на 1га зменшенні у 1,5 рази. Рівень рентабельності такої системи обробітку 214%, а диференційований (контроль) лише 125%. Найкращим варіантом серед досліджуваних у Лісостеповій зоні України виявився полицево-безполицевий обробіток ґрунту за екологічної системи землеробства.

ВИСНОВКИ

На підставі проведених наукових досліджень і отриманих результатів у дисертаційній роботі наведено агротехнічне обґрунтування та нові шляхи вирішення завдань з підвищення продуктивності та конкурентної здатності рослин гороху до бур'янів. Експериментальні дані дають підставу зробити наступні висновки:

1. За період вирощування гороху відбувається зменшення запасу насіння бур'янів у орному шарі ґрунту: в середньому на 19,5; 23,3 та 14,3 % за промислової, екологічної та біологічної систем землеробства відповідно. Якісний склад насіння бур'янів у ґрунті змінюється залежно від способів основного обробітку. Частка схожого насіння на 4-10% зростає на тлі поверхневого і диференційованого обробітку порівняно з полицево-безполицевим.

2. Збільшення рясності бур'янів у варіантах безполицевого і поверхневого обробітків ґрунту зумовлене вищою польовою схожістю насіння і більшою часткою такого насіння у верхньому (0-10 см) шарі ґрунту.

3. До проблемних видів агрофітоценозу гороху в Правобережному Лісостепу України належать: просо куряче (Echinochloa crus-galli L.), мишій сизий (Setaria glauca L.), лобода біла (Chenopodium album L.) та щириця загнута (Amaranthus retroflexus L.).

4. Протягом вегетаційного періоду гороху відбувається поява трьох хвиль сходів бур'янів, здатних досягнути репродуктивної фази, існуючими заходами можна знищити лише перші дві хвилі.

5. Найбільша кількість життєздатного насіння бур'янів надходить у ґрунт від рослин першого строку появи сходів, що становить 68 - 86% . У бур'янів другої хвилі ця величина складає 13 - 31, третьої - близько 1%, що забезпечує високий ступінь забур'яненості посівів наступних культур сівозміни. Бур'яни інших строків появи сходів не утворювали життєздатного насіння.

6. За біологічної системи землеробства бур'янів було на 38% більше порівняно з промисловою. Високий протибур'яновий ефект та рівень урожайності спостерігаються у варіанті за промислової та екологічної систем землеробства.

7. Культура ефективно конкурує з бур'янами у тому випадку, коли площа листкового апарату її складає понад 20 тис. м²/га. У посівах гороху така величина досягається у фазі початку бутонізації. До настання цієї фази культура зазнає найбільшої шкоди від бур'янів і потребує обов'язкового захисту залежно від ступеня забур'яненості та видового складу бур'янового угрупування, що відповідає гербокритичному періоду культури.

8. Серед систем землеробства за показниками площі листкової поверхні та оптичної щільності посівів ефективнішою є промислова система землеробства. Щодо варіантів основного обробітку ґрунту оптимальні умови розвитку гороху зафіксовано за диференційованого та полицево-безполицевого обробітків ґрунту. На цих ділянках рослини швидше формували листковий апарат. Полицево-безполицевий обробіток ґрунту створює найсприятливіші умови для забезпечення високої врожайності гороху.

9. Посіви гороху за оптимальної густоти і достатнього розвитку здатні успішно конкурувати з пізніми ярими бур'янами. Для контролювання чисельності зимуючих і ранніх ярих необхідно запроваджувати агротехнічні заходи. Процес забур'янення гороху розтягнутий у часі. Тривалість періоду інтенсивної появи бур'янів істотно залежить від їхнього видового складу, біологічних особливостей і специфіки вирощування культури, систем обробітку ґрунту та систем землеробства.

10. Застосування післясходових гербіцидів призводить до суттєвого підвищення врожайності гороху як порівняно з контролем без гербіцидів на (4,3 - 4,7 т/га), так і порівняно з застосуванням пульсар на (1,3 - 1,7 т/га). Найвищу врожайність гороху отримано на ділянках з нормою внесення базаграну М 2,5л/га + селект 0,6 л/га (6,0т/га) та базаграну М 2,5л/га + селект 0,8 л/га (5,98т/га).

11. Всі варіанти з використанням бакових сумішей препаратів базагран М і селект забезпечують високий рівень рентабельності (190 - 209%), що дає підстави для рекомендації їх виробництву.

12. За господарською, економічною та енергетичною ефективністю кращою виявилась модель екологічного землеробства з полицево-безполицевим основним обробітком ґрунту в сівозміні. Встановлено тенденцію до збільшення коефіцієнта енергетичної ефективності від промислової системи до біологічної.

Рекомендації виробництву

1. За екологічного землеробства у Правобережному Лісостепу України для ефективного контролю бур'янів у посівах гороху, виробництва економічно обґрунтованої та екологічно безпечної продукції рекомендується впроваджувати полицево-безполицевий основний обробіток ґрунту в зональній зерно-просапній сівозміні, яка передбачає чергування полицевого обробітку плугом один раз на 4-5 років і розпушування безполицевими знаряддями в інтервалі часу між оранками. На базі цієї системи під горох після кукурудзи на зерно слід проводити плоскорізний обробіток на 20-22см.

2. Захист посівів гороху від бур'янів треба проводити баковою сумішшю гербіцидів базагран М 2,5л/га + селект 0,6л/га з додаванням регулятора росту біосил 10 мл/га у фазі 5-7 листків у гороху.

3. Перед сівбою насіння гороху обробляти комплексним біологічним препаратом розобофіт, що містить азотфіксуючі мікроорганізми (штами бактерій Rhizobіum i Bradyrhizobium), та регулятором росту біосил 20мл/га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Танчик С.П. Вплив систем землеробства на репродуктивну здатність сегетальних видів в агрофітоценозі: зб. наук. пр. / С.П. Танчик, А.А. Петришина // Науковий вісник НУБіП України. - 2010. - №149. - С. 166 - 170 (опрацювання літературних джерел, виконання експериментальної частини за 2007 - 2009 рр., опрацювання та аналіз одержаних результатів, написання статті і підготовка до друку).

2. Танчик С.П. Формування бур'янового компонента агрофітоценозу гороху залежно від систем землеробства / С.П. Танчик, А.А. Петришина, В.А. Петришина // Карантин і захист рослин. - 2010. - № 9. - С. 15-18 (опрацювання літературних джерел, виконання експериментальної частини за 2007 - 2009 рр., обробка та аналіз одержаних результатів, написання статті і підготовка до друку).

3. Петришина А.А. Динаміка появи сходів бур'янів в агрофітоценозі гороху [Електронний ресурс]/ А.А. Петришина // Наукові доповіді НУБіП України. - 2011-7 (23). - Режим доступу до журн.:

http: // www.nbuv.gov.ua/e-jurnals/Nd/2011_7/11 panapa.pdf.

(опрацювання літературних джерел, виконання експериментальної частини за 2007 - 2009 рр., обробка та аналіз одержаних результатів, написання статті і підготовка до друку).

4. Адаптивна система контролю забур'яненості ріллі за екологічного землеробства Лісостепу України.: Методичні рекомендації для впровадження у виробництво / [Ю.П. Манько, С.П. Танчик, О.А. Цюк, М.Ф. Іванюк, В.М. Дудченко, О.О. Тарасенко, А.І. Бабенко, А.А. Петришина]. - К.: Видавничий центр НУБіП України, 2009. - 24 с.

5. Манько Ю.П. Экологическая засоренность посевов / Ю.П. Манько, М.Ф. Иванюк, А.А. Петришина, М. Кираван // ЗЕРНО. - 2009. - № 6. - С. 30-35 (опрацювання літературних джерел, виконання експериментальнї частини за 2007 та 2008 рр., обробка результатів, написання статті і підготовка до друку).

6. Манько Ю.П. Усовершенствование контроля засоренности полей в условиях екологизации земледелия / Ю.П. Манько, Н.Ф. Иванюк, О.Е. Дмитриева, А.А. Петришина // Ресурсосберегающее земледелие на рубеже ХХІ века: ІІІ Международная научно-практическая конференция, 10-14 ноябр. 2009 г. Сборник материалов. - М., 2009. - С. 158 - 162 (опрацювання літературних джерел, виконання експериментальної частини за 2007 та 2008 рр., опрацювання результатів, написання статті і підготовка до друку).

7. Танчик С.П. Вплив систем землеробства та основного обробітку ґрунту на насіннєву продуктивність бур'янів в посівах гороху / С.П. Танчик, А.А. Петришина, В.А. Петришина // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених, / Уманський національний університет садівництва. - Умань, 2010. - Ч.1. - С. 182 - 184 (опрацювання літературних джерел, виконання експериментальної частини за 2007 - 2009 рр., опрацювання одержаних результатів, написання статті і підготовка до друку).

АНОТАЦІЯ

Петришина А.А. Шкода сегетальних видів та оптимізація контролю забур'яненості агрофітоценозу гороху в Правобережному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 - гербологія. Національний університет біороесурсів і природокористування України, Київ. - 2011.

Дисертація присвячена розробленню та впровадженню ефективних комплексних заходів і засобів зниження як потенційної забур'яненості ґрунту, так і регулювання рівня фактичної забур'яненості посівів гороху і на цій основі підвищення його врожайності. Встановлено шкоду найпоширеніших видів бур'янів, гербокритичний період конкурентних відносин між культурою і бур'янами. Виявлено протибур'янову ефективність різних систем землеробства та основного обробітку ґрунту. Розроблено систему захисту посівів гороху від бур'янів. Подано результати досліджень щодо впливу систем землеробства та основного обробітку ґрунту на забур'яненість посівів гороху, динаміку появи сходів проблемних видів бур'янів та конкурентну здатність культури. Встановлено насіннєву продуктивність проблемних видів бур'янів різних строків появи сходів та кількість життєздатного насіння, яке надходить у ґрунт залежно від систем землеробства та основного обробітку ґрунту.

Ключові слова: бур'яни, забур'яненість, обробіток ґрунту, система землеробства, насіння, продуктивність, урожайність, горох, агрофітоценоз, оптична щільність.

АННОТАЦИЯ

Петришина А.А. Вред сегетальных видов и оптимизация контроля засоренности агрофитоценоза гороха в Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.13 - гербология. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев. - 2011.

Диссертация посвящена разработке и внедрению эффективных комплексных приемов и средств снижения как потенциальной засоренности почвы, так и регулирования уровня фактической засоренности посевов гороха и на этой основе повышения его урожайности. Проведен научный анализ состояния изученности проблемы и разработано теоретическое обоснование избранного направления исследований. Изучена динамика и особенности формирования видового состава сорняков в посевах гороха в зависимости от систем земледелия.

Установлен вред наиболее распространенных видов сорняков, гербокритический период конкурентных отношений между культурными растениями и сорняками. Уничтожение сорняков до наступления критической фазы конкурентных отношений способствует формированию высокой урожайности зерна гороха. Изучена эффективность различных систем основной обработки почвы, а также влияние засоренности на рост, развитие и продуктивность растений гороха.

Разработана система защиты посевов гороха от сорняков. Установлены оптимальные нормы, сроки внесения гербицидов, рекомендуемых для применения в посевах гороха, и оптимальное соотношение компонентов баковой смеси. Наиболее ефективным и экономически выгодным было использование баковой смеси гербицидов базагран М 2,5 л/га + селект 0,6 л/га с добавлением регулятора роста биосил 10 мл/га в фазе 5-7 листьев гороха.

Изложены результаты исследований по влиянию систем земледелия и основной обработки почвы на засоренность посевов гороха, динамику появления всходов проблемных видов сорняков. Исследована семенная продуктивность проблемных сорняков разных сроков появления их всходов и количество жизнеспособных семян, поступивших в почву в зависимости от систем земледелия и основной обработки почвы.

Обоснована экономическая целесообразность и энергетическая эффективность применения разработаних приемов снижения засоренности посевов гороха в Правобережной Лесостепи Украины.

Ключевые слова: сорняки, засоренность, обработка почвы, система земледелия, семена, продуктивность, урожайность, горох, агрофитоценоз, оптическая плотность.

ANNOTATION

Harm of weed species and weed control optimization in pea agrophytocenosis at the right-bank Forest-Steppe of Ukraine. - The manuscript.

The thesis for searching of PhD degree in agricultural sciences on specialty 06.01.13 - gerbology. - The National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv. - 2011.

The thesis is devoted to combine methods and tools' working out and implementation with the purpose of decrease the potential soil weediness as well as regulation of actual infestation level in pea sowings and yield increase achievement on this base. It is established the harm of the most abundant weed species, herbocritical period of competitive relationships between cultivated plants and weeds. It is revealed the antiweed effectiveness of different agr...