Удосконалення елементів технології вирощування ріпаку ярого в умовах чорноземів південних України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Херсонський державний аграрний університет»

УДК 633.85: 631.582

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Удосконалення елементів технології вирощування ріпаку ярого в умовах чорноземів південних України

06.01.09 - рослинництво

Іщенко Андрій Владиславович

Херсон - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Миколаївському державному аграрному університеті та у Миколаївському інституті АПВ НААН упродовж 2006-2009 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Лимар Анатолій Остапович, Херсонський державний аграрний університет, професор кафедри рослинництва; генетики, селекції і насінництва;

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор академік АНВО України Салатенко Володимир Никифорович, Херсонський державний аграрний університет, професор кафедри рослинництва, генетики, селекції і насінництва;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Вишнівський Петро Станіславович, ННЦ «Інститут землеробства НААНУ»; старший науковий співробітник лабораторії інтенсивних технологій зернобобових, круп'яних і олійних культур

Захист відбудеться « 11 » березня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 у Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, ХДАУ, ауд. 92.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, ХДАУ, головний корпус.

Автореферат розісланий « 10 » лютого 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованоївченої ради, доцент А.В. Шепель

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ріпак - цінна високоприбуткова культура, вирощування якої дозволяє вирішити цілий спектр різноманітних питань і проблем як сільського господарства, так і народного господарства в цілому. В Степу України за останні 3-5 років відбулася зміна структури посівних площ - розширилися посіви сої, ярого ячменю, ріпаку озимого та ярого. Якщо зональними науково-дослідними установами технологія вирощування сої, ячменю ярого раніше розроблена і удосконалюється, то наукове забезпечення технології вирощування ріпаку відстає від вимог виробництва. Основні технологічні прийоми вирощування цієї культури, виробничники запозичують з інших ґрунтово-кліматичних зон України та Західної Європи, що не завжди призводить до небажаних результатів. Для вирішення цієї проблеми та виконання «Програми розвитку ріпаківництва на 2005-2010 рр.», зокрема, в умовах Степу України, необхідно розробити основні елементи технології вирощування ріпаку ярого у богарних умовах, що дозволить підвищити його продуктивність. Використання біологічного потенціалу цієї культури зможе відіграти значну роль у виробництві продуктів харчування, кормів та сировини для промисловості, це також сприятиме покращенню фітосанітарного стану сівозмін, насичених соняшником.

Зв'язок роботи з науковими програмами, проектами, темами. Наукові розробки, узагальнені в дисертації, були складовою частиною тематичного плану Миколаївського державного аграрного університету і виконувались за державною науково-технічною програмою «Оптимізація технології вирощування насіння ріпаку ярого в умовах південного Степу України» (державний реєстраційний номер 0107U005003).

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було встановлення основних складових, формування високопродуктивних посівів ріпаку ярого, які б максимально використовували біокліматичний потенціал південного Степу України. Для досягнення наміченої мети були поставлено такі завдання:

виявити найбільш продуктивні сорти ріпаку ярого для умов південного Степу України;

вивчити вплив строків сівби та норм висіву на ріст і розвиток рослин ріпаку ярого, формування врожаю та якості насіння;

визначити оптимальні строки сівби та норми висіву ріпаку ярого для богарних умов південного Степу України;

вивчити вплив доз мінеральних добрив на ріст і розвиток рослин ріпаку ярого, формування врожаю та якості насіння

дати економічну та енергетичну оцінку ефективності застосування елементів технології вирощування ріпаку ярого.

Об'єкт досліджень: процес формування продуктивності ріпаку ярого залежно від сорту, строків сівби, норм висіву насіння, доз мінеральних добрив та особливості їх взаємодії у ґрунтово-кліматичних умовах південного Степу України.

Предмет досліджень: елементи технології вирощування ріпаку ярого, а також умови та фактори, що впливають на рівень його врожаю.

Методи досліджень: візуальний - для спостереження фенології рослин; польовий для визначення урожайності; розрахунковий - для визначення дози мінеральних добрив, коефіцієнта водоспоживання, фотосинтетичного потенціалу, чистої продуктивності фотосинтезу; вимірювально-ваговий - для встановлення висоти і густоти стояння рослин, площі листкової поверхні, сухої речовини, структури урожаю, вологості ґрунту; лабораторний - для проведення аналізів хімічного складу насіння; розрахунково-порівняльний - для оцінки економічної та енергетичної ефективності технології вирощування ріпаку ярого; математично-статистичний - для проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки даних для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для богарних умов Південного Степу України встановлено реакцію сортів ріпаку ярого на строки сівби за різних норм висіву та дози мінеральних добрив. Удосконалено технологію вирощування культури шляхом оптимізації взаємодії факторів «сорт - строк сівби - норма висіву», «сорт - доза добрив». Набули подальшого розвитку питання формування елементів продуктивності рослин, врожайності та якості насіння, енергетичної та економічної ефективності вирощування ріпаку ярого.

Практичне значення одержаних результатів. Визначені оптимальні терміни сівби і норми висіву для сортів ріпаку ярого. Виявлені сорти з високою реакцією на мінеральні добрива. Встановлено доцільність і можливість вирощування ріпаку ярого в богарних умовах південного Степу України, на основі досліджень розроблені і схвалені відділенням рослинництва УААН (протокол №1 від 24.04.2008 р.) рекомендації по вирощуванню ріпаку ярого в умовах Миколаївської області (Миколаїв, 2008). Результати досліджень впроваджувались у 2009 р. в ТОВ «Діонісій-VN» Жовтневого району, у ФГ «Агро-1» Новобузького району і у ТОВ «Відродження» Казанківського району Миколаївської області. Дана технологія порівняно з існуючою забезпечила урожайність на рівні 13,5, 15,6 та 14,8 ц/га відповідно, приріст урожаю насіння в господарствах за розробленою технологією порівняно з контролем становив 4,4, 2,4 та 2,5 ц/га.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійної науково-дослідної праці здобувача. Автор розробив робочу програму, проводив дослідження, аналіз та узагальнення літературних джерел, були написанні статті у фахових виданнях. Написав та оформив дисертацію.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи висвітлено і обговорено на Причорноморській регіональній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу (Миколаїв, 26-28 квітня 2007 року), міжнародній науковій конференції «Сучасні проблеми ріпаківництва» (Запоріжжя, 11-13 жовтня 2006 року), VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів (с. Созонівка, 25-26 березня 2010 року), а також на засіданнях вченої ради агрономічного факультету Миколаївського державного аграрного університету (2006 - 2009 рр.).

Публікації. За основними результатами дисертаційної роботи опубліковано 6 статей у фахових виданнях, рекомендації виробництву і патент на корисну модель.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 205 сторінках основного змісту, включає вступ, 6 розділів, 27 таблиць, 28 рисунків, висновки, рекомендації виробництву, список використаних джерел (217 найменувань, з них 39 латиницею) та 34 додатки.

Основний зміст роботи

Огляд літератури за темою досліджень

У розділі зроблено аналіз і узагальнення літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів з питань, розв'язанню яких присвячена дисертаційна робота, а також обґрунтовано напрямок наукових досліджень.

Характеристика умов проведення дослідів

Ґрунтово-кліматична характеристика зони і погодних умов у роки досліджень. Польові дослідження проводили протягом 2006-2009 років на землях Миколаївського інституту агропромислового виробництва УААН, що розташований у Жовтневому районі Миколаївської області. Клімат - континентальний, середньорічна температура повітря становить 8-10єС, cума позитивних температур вище 10 єС - 3200-3400 єС. Середня багаторічна тривалість безморозного періоду - 195-205 днів. Середня багаторічна кількість опадів становить 380-420 мм. Розподіляються вони протягом року нерівномірно, найбільш дощовим місяцем є липень, найбільш сухим - березень. Ґрунтовий покрив дослідної ділянки представлений чорноземом південним малогумусним пилувато-важкосуглинковим. Потужність гумусового горизонту - 30 см, гумусово-перехідного - 60 см. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рH 6,8-7,1). Кількість гумусу в орному шарі ґрунту - 2,92 % (за Тюріним), нітратного азоту - 133 (за Кравковим), рухомого фосфору - 147 (за Чиріковим), обмінного калію - 268 мг на 1 кг ґрунту (за Чиріковим).

Метеорологічні умови в роки досліджень суттєво різнились між собою порівняно з середніми багаторічними показниками, що певною мірою позначилося на загальній продуктивності культури. Сума опадів за фактичну тривалість вегетації сортів в середньому за роки досліджень (2006, 2008, 2009 рр.) становила 152 мм або 89 % від кліматичної норми, а у 2007 р. - 79 мм або 46 % від норми. За кількістю опадів роки проведення дослідів можна віднести до трьох типів: близький до кліматичної норми (2008 р.), середньопосушливі - 2006 та 2009 рр. та сильнопосушливий (2007 р.).

Весна 2007 та 2008 рр. була ранньою і теплою, 2006 та 2009 рр. - прохолодною, стійкий перехід середньодобових температур повітря через 0є відбувся на 14 днів пізніше середніх багаторічних строків. Агрометеорологічні умови років досліджень, в основному, наближалися до середньобагаторічних показників, окрім 2007 року.

Матеріал і методика досліджень. Предметом досліджень були сорти ріпаку ярого Марія, Отаман, Аіра, Обрій. У першому досліді вивчали три строки сівби: І - ранньовесняний (за настання фізичної стиглості ґрунту), ІІ - через 7 днів після першого, ІІІ - через 14 днів після першого та різні норми висіву (0,5; 1,0; 1,5 і 2,0 млн.шт./га), фон N₄₅Р₄₅, висівали сорти Марія та Отаман. У другому досліді досліджували наступні фони мінерального живлення: 1. Без добрив; 2. N₄₅; 3. Р₄₅; 4. N₄₅Р₄₅; 5. N₄₅Р₉₀; 6. N₉₀Р₄₅; 7. N₉₀P₉₀, висівали сорти Марія, Отаман, Аіра та Обрій, норма висіву - 1,5 млн. шт./га.

Ділянки у дослідах розміщували систематичним методом у триразовій повторності. Облікова площа ділянок останнього порядку - 25 м². Сівбу здійснювали малогабаритною сівалкою СН-16. Попередник - ячмінь озимий, мінеральні добрива вносили під передпосівну культивацію. Агротехніка на дослідних посівах - загальноприйнята для південного Степу, за винятком агрозаходів, що досліджували. Збирання врожаю проводили комбайном Sampo-130.

Агрохімічний аналіз зразків насіння і ґрунту проводили в агрохімічній лабораторії Миколаївського проектно-технологічного центру «Облдержродючість»; вологість ґрунту вимірювали термостатно-ваговим методом, фенологічні спостереження, аналіз структури врожаю - за методикою державного сортовипробування (Волкодав В.В., 2000); площу листкової поверхні визначали методом «висічок», фотосинтетичний потенціал посівів та чисту продуктивність фотосинтезу - за Ничипоровичем А.А. (1966).

Розрахунок економічної ефективності проводили за існуючими на 01.01.2010 р. розцінками. Біоенергетичну ефективність - за методикою Ушкаренка В.О. та ін. (1998). Статистико-математичну обробку цифрових матеріалів виконували методами варіаційного, кореляційного і дисперсійного аналізу за Доспєховим Б.А. (1985) із використанням ПЕОМ.

Строки сівби та норми висіву ріпаку ярого

Гідротермічні умови вегетації залежно від строку сівби. Завдяки різним строкам сівби створювалися відмінні умови вегетації, що позначилося у змінах темпів росту й розвитку рослин. Так, запізнення з сівбою на 7-14 днів скорочувало вегетаційний період ріпаку ярого від сходів до повної стиглості на 6-12 днів. Найбільше зменшувався період від сівби до появи сходів - від першого до третього строку на 3-5 днів залежно від сорту. При цьому ГТК вегетаційного періоду з 1,27 зменшувався до 1,19 та 1,11. Особливо гідротермічні умови погіршувалися у періоди сівба-сходи, утворення розетки-стеблування, стеблування-бутонізація.

Найбільші запаси продуктивної вологи у шарі 0-20 см відмічено за сівби культури у ранньовесняний строк, вміст вологи при цьому складав 16 мм, що на 19-44 % вище за сівби через 7-14 днів. Зниження вологозапасів ґрунту за сівби на 7-14 день після ранньовесняного спостерігали і у 0-100 см шарі (на 7-41 % залежно від фази вегетації). Зі збільшенням норми висіву насіння з 0,5 до 1,0, 1,5 та 2,0 млн. шт./га вологозапаси ґрунту зменшувалися на 3, 5 та 7 % (у середньому по періодам вегетації).

Водоспоживання ріпаку ярого при вирощуванні його на богарі становило в середньому 57,9 % від оптимального. Це свідчить про те, що в зоні Степу природні ресурси забезпечують потреби ріпаку у воді лише на 58 %, у тому числі у сприятливі за вологозабезпеченням роки (2006 та 2008 рр.) - на 66 %, у середньопосушливі роки (2009 р.) - на 54 %, у гостропосушливі (2007 р.) - лише на 45 %.

Коефіцієнт водоспоживання ріпаку ярого коливався залежно від сорту в межах 2534-2894 м³/т у середньому по нормах висіву та строкам сівби.

Рослини ріпаку ярого сорту Марія споживали на 14 % більше води у порівнянні з сортом Отаман, це можна пояснити тим, що сорт Марія відноситься до лісостепового екотипу, який у посушливих умовах півдня України формував на 14,5 % нижчу врожайність, ніж сорт Отаман. Найменшим коефіцієнт водоспоживання у сортів був за норми висіву 2,0 млн. шт./га - 2400 м³/т, посів меншими нормами збільшував його на 135-740 м³/т. Більш пізні строки сівби підвищували коефіцієнт водоспоживання культури на 33-36 %.

Густота стояння рослин ріпаку ярого. Найвищий показник густоти стояння рослин на період збирання ріпаку ярого - 93-111 шт./м² (залежно від строку сівби), було зафіксовано у варіанті з нормою висіву 2,0 млн. шт./га, менші норми висіву зумовлювали зниження цього показника на 22-85 шт./м². Максимальний відсоток виживаності рослин ріпаку ярого - 60,7 % отримано за сівби його у перший ранньовесняний строк, збереженість рослин знижується по мірі збільшення норми висіву насіння (в середньому по сортах та нормах висіву). Так, густота рослин у посіві першого строку була найвищою і складала 29-111 шт./м² залежно від норми висіву. У посівах другого строку нараховувалося на 12,1-16,8 %, а у посівах третього строку - на 19,3-23,3 % менше рослин порівняно із першим строком сівби (рис. 2).

Формування висоти рослин ріпаку ярого. За ранньовесняного строку сівби складаються найсприятливіші умови для росту культур довгого дня, із запізненням сівби на 7-14 днів рослини формували меншу висоту (на 16-22 см). Збільшення норми висіву насіння призводило до зменшення висоти рослин ріпаку на 3-12 %. Найбільшою висота рослин була сформована за норми висіву 0,5 млн. шт./га - 88,7 см, а найменшою за норми висіву 2,0 млн. шт./га - 79,0 см (в середньому по строках та сортах).

Структура урожаю ріпаку ярого. Строки сівби і норми висіву є одними з потужних чинників, які суттєво змінюють розвиток елементів структури урожаю ріпаку ярого. За першого строку сівби ріпаку ярого та нормах висіву насіння 1,5 та 2,0 млн. шт./га, які виявилися найкращими, маса 1000 насінин ріпаку ярого становила 3,3 г при

Рис. 1. Гідротермічний режим протягом вегетаційного періоду ріпаку ярого залежно від строку сівби (середнє за 2006-2009 рр.)

Таблиця 1. Водний баланс шару ґрунту 0-100 см залежно від строків сівби та норм висіву сортів ріпаку ярого (середнє за 2006-2009 рр.)

Строк сівби	Норма висіву, млн. шт./га	Сумарне водоспоживання, м3/га	Урожайність, т/га	Коефіцієнт водоспоживання, м3/т
			Сорт Марія	Сорт Отаман	Сорт Марія	Сорт Отаман
1	0,5	2380	0,90	1,02	2644	2333
	1,0	2400	0,99	1,16	2424	2069
	1,5	2408	1,09	1,24	2209	1942
	2,0	2415	1,11	1,28	2176	1887
2	0,5	2315	0,65	0,72	3562	3215
	1,0	2338	0,73	0,82	3203	2851
	1,5	2345	0,81	0,92	2895	2549
	2,0	2363	0,85	0,99	2780	2387
3	0,5	2188	0,58	0,66	3772	3315
	1,0	2198	0,67	0,77	3281	2855
	1,5	2205	0,73	0,85	3021	2594
	2,0	2213	0,80	0,92	2766	2405

Рис. 2. Виживаність рослин ріпаку ярого залежно від строків сівби та норм висіву насіння (середнє за 2006-2009 рр.)

Таблиця 2. Урожайність сортів ріпаку ярого залежно від строків сівби та норм висіву, т/га кількості стручків на рослині 24-30 шт. та масі насіння на 1 м² 182,5-182,7 г (середнє по сортах).

Норма висіву, млн.шт./га (В)	Строки сівби (C) по роках досліджень
	середнє за 2006, 2008, 2009 рр.	2007 р
	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ
Сорт Марія (А)
0,5	0,97	0,87	0,78	0,69	0	0
1,0	1,06	0,97	0,90	0,77	0	0
1,5	1,16	1,07	0,98	0,85	0	0
2,0	1,21	1,13	1,06	0,81	0	0
Сорт Отаман (А)
0,5	1,11	0,96	0,88	0,76	0	0
1,0	1,25	1,09	1,02	0,89	0	0
1,5	1,34	1,22	1,13	0,96	0	0
2,0	1,40	1,31	1,22	0,92	0	0

НІР₀₅ (2007 р.): А - 0,06; В - 0,09; С - - ; АВ - 0,13; АС - - ;

ВС - - ; АВС - НІР₀₅ (2006, 2008, 2009 рр.):А - 0,02-0,05;

В - 0,02-0,07; С - 0,02-0,06; АВ - 0,03-0,10;

АС - 0,03-0,09; ВС - 0,04-0,12; АВС - 0,06-0,17.

Розвиток практично всіх складових структури урожаю мав напрям до зменшення від першого до третього строку сівби. Так, кількість стручків на рослині

та кількість насінин в них зменшується відповідно на 7-13 % та 0,5-4 %, маса насіння з рослини знижується на 4-18 %, а кількість насінин з рослини - на 7-16 % порівняно з першим строком сівби (середнє по сортах та нормах висіву насіння).

При збільшенні норми висіву з 0,5 до 2,0 млн. шт. /га кількість стручків на рослині зменшується з 47 до 22 шт., а кількість насінин у стручку - з 22 до 18 шт. (середнє по строках сівби та сортах). Хоча зниження кількості насінин у стручку та наявних стручків на рослині призводило до зменшення кількості насіння з однієї рослини, але внаслідок того, що маса 1000 насінин при цьому збільшувалася на 6-9 %, а густота рослин була більшою на 24-74 %, урожайність культури не знижувалася. Розрахунки засвідчили, що кількість насінин на одну рослину - найбільш варіабельний з усіх елементів продуктивності. Залежно від сорту та норми висіву він змінювався у межах 6,2-13,3 %. Кореляційний аналіз показав, що даний показник тісно пов'язаний із кількістю стручків (r = 0,96-0,98) та масою насіння з рослини (r = 0,99-1,00). З урахуванням густоти стояння рослин, маса насіння з 1 м² найбільшою спостерігалася за норм висіву 1,5 та 2,0 млн. шт./га - 151,1-152,2 г/м² (у середньому по строках сівби). Причому при вирощуванні сорту Отаман у даних варіантах цей показник був більшим на 6,5-12,2 %, ніж у сорту Марія. У середньому за три роки (2006, 2008, 2009 рр.) маса 1000 насінин складала: по сорту Марія - 3,07 г, а по сорту Отаман - (3,20 г) або більше на 4 %

Урожайність насіння ріпаку ярого. Строки сівби ріпаку ярого є одним із найважливіших елементів агротехніки його вирощування. У середньому за 2006, 2008, 2009 рр. врожайність культури за сівби у перший строк становила 11,0-12,7 ц/га (залежно від сорту у середньому по нормах висіву), а запізнення на 7-14 днів призводило до її зменшення відповідно на 9-10 (0,9-1,2 ц/га) та 18-20 % (1,7-2,1 ц/га). У 2007 році внаслідок гострої посухи за сівби у другий та третій строк урожаю насіння отримано не було (таблиця 2).

Вищою врожайністю характеризувався варіанти за сівби в перший ранньовесняний строк нормою висіву 2,0 млн. шт./га - при цьому врожайність насіння склала 1,21-1,40 т/га залежно від сорту. При сівбі у другий строк відбувалося зниження врожайності культури порівняно з першим, причому за норми висіву 2,0 млн. шт./га втрати врожаю були найменшими - 0,07-0,08 т/га. За менших норм висіву втрати врожаю збільшувалися: за норми 1,5 млн. шт./га - втрати сягали 0,9-0,12 т/га, 1,0 млн. шт./га - 0,09-0,16, 0,5 млн. шт./га - 0,11-0,15 т/га. За умов сівби у третій строк найменші втрати врожаю (0,14-0,18 т/га залежно від сорту) та найвища продуктивність культури (1,06-1,22 т/га) сформував при збільшенні норми висіву до 2,0 млн. шт./га.

У середньому по досліду (виключаючи 2007 рік) більш продуктивним виявився сорт Отаман, який перевищував за врожайністю сорт Марія на 0,14 т/га або на 24 %. Встановлено відмінність у показниках урожайності сортів залежно від строків сівби - сорт Отаман більше реагував на норми висіву та строки сівби порівняно з сортом Марія у всі роки досліджень, рівень його врожаю із затримкою сівби знижувався істотніше, а при збільшенні норми висіву прирости його врожаю зростали.

Вміст жиру в насінні ріпаку ярого. У середньому за три роки (2006, 2008, 2009 рр.) найвищим вміст жиру виявився у сорту Отаман - 40,0 % (у середньому по досліду), тоді як у сорту Марія цей показник був меншим на 0,7 %. ріпак сівба врожай якість

Вміст жиру залежав і від строків сівби культури. Так, найбільше жиру в насінні спостерігали у посівах за першого, ранньовесняного строку сівби - 41,2-42,1 %. У середньому по сортах олійність насіння зменшувалася: за сівби у другий строк - на 1,8 %, за сівби у третій строк - на 4,2 % порівняно з сівбою у перший строк.

Норма висіву також впливала на цей показник - найвищий вміст жиру відмічено у варіанті за норми висіву 1,5 млн. шт./га - 40,7 % у середньому по строках сівби та сортах. Зменшення норми висіву до 0,5-1,0 млн. шт./га, так як і збільшення до 2,0 млн. шт./га призводило до зниження олійності на 0,9-2,1 %.

Важливим критерієм оцінки ефективності того чи іншого прийому агротехніки ріпаку ярого є умовний вихід олії з одиниці площі, оскільки він відображає показники врожайності та олійності насіння. Так, за першого строку сівби вихід олії у середньому по сортах складав 496 кг/га, запізнення на 7 днів призводило до зниження цього показника на 15,0 %, а на 14 днів - на 31,9 % (середнє за нормами висіву). У середньому по строках сівби максимальним збір олії виявився у варіанті з нормою висіву насіння 2,0 млн. шт./га - за вирощування сорту Отаман він складав 527, сорту Марія - 447 кг/га. У розрізі сортів найбільшим умовний вихід олії виявився у сорту Отаман, що характеризувався більш високою врожайністю та олійністю насіння - 468 кг/га (у середньому по строках сівби та нормах висіву). Сорт Марія забезпечив збір жиру на 16,8 % менший, ніж вищезазначений сорт.

Ефективність мінеральних добрив при вирощуванні сортів ріпаку ярого.

Поживний режим ґрунту. Наші дослідження показали, що у фазу сходів ріпаку ярого в ґрунті у варіанті без добрив вміст доступних форм елементів живлення за сучасною класифікацією був середнім по азоту, підвищеним по фосфору і дуже високим по калію. Внесення мінеральних добрив сприяло збільшенню кількості сумарного азоту (нітратного та аміачного) в орному шарі ґрунту на 37-40 %, рухомого фосфору - на 6-11 %, калію - на 1-7 % порівняно з контролем (залежно від періоду вегетації).

Упродовж вегетації ріпаку ярого найбільш інтенсивно з ґрунту втрачався мінеральний азот (61,2-63,8 %) та калій (24,5-36,0 %), а витрати фосфору становили від 11,0 до 20,5 % залежно від фону мінерального живлення. Таким чином, це підтверджує думку Стефанського В.В. та Майстренка Г.С. (1990) щодо втрат азоту та фосфору ріпаком ярим, але втрати калію з ґрунту в наших дослідженнях були майже у 2 рази меншими, що можна пояснити тим, що вміст доступного калію у чорноземах південних є дуже високим і залишається таким до закінчення вегетації культури. Саме тому в даній роботі вплив калійних добрив не досліджували.

Динаміка накопичення сухої речовини посівами ріпаку ярого. Найбільші прирости сухої маси ріпаку ярого було отримано у період бутонізації-цвітіння - 24,0-32,6 ц/га. При цьому було встановлено позитивну дію мінеральних добрив на накопичення сухої маси ріпаку ярого за основними фазами росту, а найбільшими показниками сухої маси відзначились рослини, які вирощували на фоні внесення N₉₀P₉₀. У цьому варіанті суха маса рослин за основними фазами розвитку становила: 14,5 ц/га (стеблування), 31,8 ц/га (бутонізація), 64,4 ц/га (цвітіння) та 76,2 ц/га (дозрівання), що на 27,2 %, 26,7 %, 31,2 % і 28,1 % більше порівняно з неудобреним варіантом (у середньому по сортах).

У розрізі сортів найвищою сухою масою характеризувалися сорти Обрій та Отаман - відповідно 44,0 та 42,9 ц/га (у середньому по фонах живлення та періодах розвитку). У сортів Марія та Аіра сухої маси накопичилося відповідно 40,6 та 38,6 ц/га, що на 5,7-8,4 та 11,1-14,0 % менше за сорти Обрій та Отаман.

Формування асиміляційної поверхні ріпаку ярого. На величину асиміляційної поверхні ріпаку ярого добрива впливали в середньому за вегетацію найбільш потужний листковий апарат формували рослини на фоні N₉₀P₉₀ - від 21,3 до 26,5 тис. м²/га залежно від сорту (рис. 3).

Рис. 3. Площа асиміляційної поверхні сортів ріпаку ярого залежно від удобрення (середнє по фазах вегетації за 2006, 2008, 2009 рр.).

Найменшою площею листків характеризувалися рослини на неудобреному фоні - від 15,7 до 19,5 тис. м²/га. Середні за три роки дані свідчать про пряму залежність між показниками площі листкової поверхні у фазу максимального її значення (цвітіння) та урожайністю ріпаку ярого, що характеризуються коефіцієнтами кореляції: для сорту Марія r=0,97; для сорту Отаман - r=0,81, Аіра - r=0,99, Обрій - r=0,98.

Найбільшою площа асиміляційної поверхні була у сортів Обрій та Отаман. Так, у середньому по всіх фонах живлення та періодах вегетації ці сорти формували площу листків відповідно 22,9 та 21,2 тис.м²/га, що на 6,0-14,5 та 14,6-23,8 % перевищувало цей показник у сортів Марія та Аіра.

Внесення мінеральних добрив підвищує фотосинтетичний потенціал (ФП) ріпаку ярого за вегетацію порівняно із неудобреним фоном у середньому по сортах на 5,0-36,8 %. Максимальну величину ФП спостерігали у період бутонізація-цвітіння. Так, у варіанті N₄₅ цей показник становив 242,8, на фоні N₄₅Р₄₅ - 266,4, у варіантах N₉₀Р₄₅ та N₄₅Р₉₀ - відповідно 287,3 та 278,0, а на фоні N₉₀P₉₀ - 306,6 тис.м² Ч діб/га (у середньому по сортах). Внесення Р₄₅ не сприяло достовірному підвищенню цього показника порівняно із неудобреним контролем.

У середньому за вегетацію найвищим показник чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) визначенно у посівах на фоні N₉₀P₉₀ - 5,3-6,0 г/м² за добу залежно від сорту, що більше за контроль на 10,6-11,8 %. Інші дози мінеральних добрив також підвищували цей показник на 1,9-8,0 % порівняно з контролем. У середньому за вегетацію ЧПФ досліджуваних сортів становила: по сорту Марія - 5,7, Отаман - 5,2, Аіра - 5,4 та Обрій - 5,0 г/м² за добу (у середньому по варіантам удобрення). У сортів, що характеризувалися більшою площею листків (Обрій та Отаман), ЧПФ дещо зменшувалася порівняно з іншими сортами - нижчу інтенсивність фотосинтезу можна пояснити взаємним затіненням листків у посівах.

Висота рослин ріпаку ярого. Добрива збільшували висоту рослин ріпаку ярого на 3,2-30,5 % залежно від сорту та фону удобрення (середнє за 2006, 2008, 2009 рр.). Найбільшу висоту мали рослини сорту Марія - у середньому по фонах живлення вона складала 102,4 см, що більше за сорт Отаман на 9,8 см, Обрій - 9,1, Аіра - 12,7 см.

Структура урожаю ріпаку ярого. Внесення мінеральних добрив позитивно впливало на формування всіх елементів структури врожаю ріпаку ярого. Так, за поліпшення мінерального живлення кількість стручків на рослинах збільшувалася у середньому по сортах на 7,9-23,6 %, кількість насіння в стручку на 13,4-39,4 %, кількість насіння з однієї рослини на 21,0-73,5 %, маса 1000 насінин - на 6,8-21,2 % порівняно з неудобреним контролем. Найбільш варіабельним з усіх елементів продуктивності була кількість насінин на рослині (V=17,1-20,5 %). На удобрених фонах також збільшувалася маса насіння з однієї рослини у 1,3-2,1 рази та маса насіння з одного квадратного метру - у 1,4-2,5 рази порівняно з неудобреним варіантом. Кращі показники елементів структури врожаю отримано по сортах Отаман та Обрій у варіанті з внесенням N₉₀P₉₀. На цьому фоні дані сорти характеризувалися найбільшою масою 1000 насінин (коефіцієнт кореляції між біологічною врожайністю та масою насіння з однієї рослини

r=0,98-0,99, біологічною врожайністю та кількістю насіння з однієї рослини r=0,95-0,98, біологічною врожайністю та масою 1000 насінин r=0,77-0,96 залежно від сорту).

Урожайність сортів ріпаку ярого. З підвищенням рівня мінерального живлення урожайність насіння ріпаку ярого зростала (таблиця 4).

Таблиця 4. Урожайність сортів ріпаку ярого залежно від доз і співвідношення елементів живлення мінеральних добрив, т/га

Роки досліджень	Доза добрив, кг д.р./га (А)
	Без добрив	N45	P45	N45P45	N90P45	N45P90	N90P90
Сорт Марія (В)
2006	0,84	1,12	1,05	1,24	1,44	1,42	1,57
2008	0,76	1,10	1,06	1,22	1,39	1,42	1,55
2009	0,70	1,04	0,98	1,15	1,31	1,35	1,48
Середнє за 2006, 2008, 2009 рр.	0,77	1,09	1,03	1,20	1,38	1,40	1,53
2007	0,55	0,72	0,68	0,81	0,65	0,59	0,53
Сорт Отаман(В)
2006	0,87	1,27	1,23	1,46	1,64	1,63	1,69
2008	0,82	1,16	1,17	1,43	1,59	1,62	1,68
2009	0,76	1,08	1,10	1,30	1,45	1,54	1,61
Середнє за 2006, 2008, 2009 рр.	0,82	1,17	1,17	1,40	1,56	1,60	1,66
2007	0,68	0,80	0,78	0,92	0,73	0,70	0,65
Сорт Аіра(В)
2006	0,87	1,03	1,02	1,20	1,45	1,42	1,53
2008	0,79	1,08	1,04	1,19	1,39	1,40	1,51
2009	0,71	0,97	0,96	1,10	1,30	1,32	1,42
Середнє за 2006, 2008, 2009 рр.	0,79	1,03	1,01	1,16	1,38	1,38	1,49
2007	0,45	0,64	0,51	0,71	0,59	0,48	0,44
Сорт Обрій(В)
2006	0,96	1,29	1,19	1,32	1,56	1,58	1,65
2008	0,83	1,13	1,10	1,34	1,52	1,59	1,63
2009	0,75	1,03	1,01	1,26	1,43	1,49	1,53
Середнє за 2006, 2008, 2009 рр.	0,85	1,15	1,10	1,31	1,50	1,55	1,60
2007	0,46	0,65	0,63	0,70	0,58	0,51	0,43
НІР05 т/га 2006 р.:А - 0,088; В - 0,066; АВ - 0,175. 2007 р.: А - 0,042; В - 0,032; АВ - 0,084. 2008 р: А - 0,070; В - 0,092; АВ - 0,184. 2009 р: А - 0,027; В - 0,036; АВ - 0,073.

На удобрених фонах вона була на 2,2-8,4 ц/га більшою за неудобрений контроль (залежно від сорту та фону живлення). У середньому за три роки досліджень (2006, 2008, 2009 рр.) найвища урожайність культури була отримана на фоні внесення Н₉₀С₉₀ - 1,57 т/га, що на 0,76 т/га більше за врожай у контрольному варіанті. Сорти ріпаку ярого неоднаково реагували на удобрення. У розрізі сортів (середнє по фонах живлення) урожайність насіння становила: по сорту Марія - 1,20, по сорту Отаман - 1,34, по сорту Аіра - 1,18, по сорту Обрій - 1,29 т/га (у середньому за роки досліджень, виключаючи 2007 рік). Найбільш відзивним на поліпшення агрофону виявився сорт Отаман, який забезпечив приріст урожайності насіння від 0,35 до 0,84 т/га.

Якість насіння ріпаку ярого. Під впливом мінеральних добрив вміст жиру насінні ріпаку ярого змінювався від 40,5 % до 44,1 % (залежно від сорту та варіанту удобрення). Найнижчий вміст жиру було отримано у неудобреному варіанті, найбільший приріст цього показника (1,28 %) відмічено на фоні N₄₅Р₉₀. У розрізі сортів спостерігали таку закономірність: найвищій вміст жиру мав сорт Отаман - 43,6 % (у середньому по фонах мінерального живлення), на другому місці за вмістом жиру в насінні був сорт Обрій (43,2 %), сорти Марія та Аіра характеризувалися відповідно на 0,8-2,4 % меншою кількістю жиру порівняно з сортом Отаман.

Внесення добрив збільшувало збір олії на 128-336 кг/га порівняно з неудобреним контролем (середнє за 2006, 2008, 2009 рр.). Максимальний збір олії - 730 кг/га виявлено при внесенні N₉₀P₉₀ за вирощування сорту Отаман, що перевищує вихід його порівняно з неудобреним контролем у 2 рази.

Результати проведених аналізів засвідчують, що вміст ерукової кислоти в насінні всіх досліджуваних сортів ріпаку ярого не перевищує 5 %, а вміст глюкозинолатів - не більше 30 мікромолей в 1 г, отже, його можна використовувати на харчові цілі. При цьому була відмічена тенденція до підвищення вмісту ерукової кислоти та глюкозинолатів в насінні ріпаку, вирощеного на удобрених фонах. Найменша кількість ерукової кислоти містилася в насінні сортів Отаман та Обрій (0,06 %) а вміст глюкозинолатів - у сорту Обрій (12,0 мкмоль/г у середньому по фонах живлення).

Енергетична та економічна ефективність елементів технології вирощування ріпаку ярого

Енергетична ефективність виробництва насіння ріпаку ярого. Найбільший прихід енергії з урожаєм спостерігається за сівби у перший строк (24282-28145 МДж/га в середньому по нормах висіву), зміщення строків сівби на 7-14 днів зменшує цей показник відповідно на 14-16 %. При цьому за сівби у перший строк енергетичний коефіцієнт був найвищим за норми висіву 1,5-2,0 млн.шт./га та складав по сорту Марія 1,4 та по сорту Отаман - 1,7.

Розрахунок енергетичної ефективності від застосування різних доз мінеральних добрив показав, що найбільше енергії на 1 га надходило за внесення добрив у дозі N₉₀Р₉₀ - 34657 МДж/га у середньому по сортах. При цьому найбільший приріст сукупної енергії спостерігали за вирощування сорту Отаман. Максимальних значень енергетичний коефіцієнт досягав у варіантах Р₄₅, N₄₅Р₉₀ та N₄₅Р₄₅, що свідчить про економію енергії при вирощуванні культури у цих варіантах досліду та середній рівень урожайності насіння. Внесення підвищених доз мінеральних добрив (N₉₀Р₄₅ та N₉₀Р₉₀) знижувало енергетичний коефіцієнт у середньому по сортах на 13-31 % порівняно із цими варіантами.

Економічна ефективність виробництва насіння ріпаку ярого. Досліджувані агрозаходи суттєво впливали і на економічну ефективність вирощування культури. Сівба в кращі агротехнічні строки є важливою умовою високої ефективності виробництва насіння. Запізнення із сівбою на 7-14 днів обумовлює недоотримання з кожного гектару продукції у вартісному виразі від 216-510 грн. залежно від сорту. За сівби у перший строк сівби рівень рентабельності складав 59,2 % (у середньому по нормах висіву та сортах), у другий строк рівень рентабельності скоротився на 14,8 %, а запізнення із сівбою на два тижні зумовило зниження цього показника на 25,7 % порівняно з ранньою сівбою. Найвищим чистий прибуток був за максимально раннього строку сівби підвищеними нормами висіву (1,5-2,0 млн. шт./га): по сорту Марія - 982,25-1075,03 грн./га, а по сорту Отаман - 1414,25-1531,03 грн./га.

Розрахунки економічної ефективності вирощування ріпаку ярого на різних фонах удобрення засвідчили, що найвищі показники умовно чистого прибутку - 1543,36 та 1416,87 грн./га одержані при внесенні мінеральних добрив у дозах N₉₀P₄₅ та N₉₀P₉₀. Найвищий рівень рентабельності вирощування насіння ріпаку ярого формується при внесенні добрив N₉₀P₄₅ - 76,6 % (середнє по сортах). Серед сортів найвищий прибуток забезпечили сорт Отаман - 1413,87 грн., а також сорт Обрій - 1291,78 грн. (у середньому по фонах живлення).

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі підвищення продуктивності та якості насіння ріпаку ярого залежно від сортових особливостей та технологічних прийомів його вирощування в умовах південного Степу України шляхом добору сортів, наукового обґрунтування строку сівби, норми висіву та системи удобрення.

1. Сівба одночасно із настанням фізичної стиглості ґрунту нормою висіву 2,0 млн. шт./га забезпечує найвищу врожайність насіння ріпаку ярого - 1,21-1,40 т/га залежно від сорту (в середньому за 2006, 2008, 2009 рр.).

2. Запізнення із сівбою на 7-14 днів від часу настання фізичної стиглості ґрунту призводить до скорочення періоду вегетації ріпаку ярого від сходів до повної стиглості на 6-12 днів. При цьому запаси продуктивної вологи на період сівби у 0-100 см шарі ґрунту зменшуються на 7-14 %.

3. Запізнення із сівбою на 7-14 днів негативно впливає на виживаність ріпаку ярого, зменшує густоту рослин на 14-21 %. Розвиток практично всіх складових структури урожаю (окрім кількості насінин у стручку) мав напрям до зменшення від першого до третього строку сівби. Збільшення норми висіву від 0,5 до 2,0 млн. шт./га сприяє зростанню густоти рослин на 22-85 шт/м² залежно від строку сівби, але зменшує кількість стручків на рослині на 28-53 %, кількість насінин у стручку на 3-14 %, озерненість рослини - на 31-60 %.

4. Максимальним збір жиру виявився за першого ранньовесняного строку сівби нормою висіву 2,0 млн. шт./га - 496 кг/га. Запізнення на 7-14 днів призводить до зниження цього показника на 15-32 %. У середньому по строках сівби найвищим збір жиру був за вирощування сорту Отаман - 527 кг/га.

5. Упродовж вегетації ріпаку ярого найбільш інтенсивно з ґрунту втрачається мінеральний азот - 61,2-63,8 % залежно від фону мінерального живлення.

6. Підвищення дози удобрення збільшує фотосинтетичну продуктивність та інтенсивність накопичення сухої речовини посівами, особливо у фази активного росту, а також підвищує фотосинтетичний потенціал за вегетацію порівняно із неудобреним фоном на 5-37 %, чисту продуктивність фотосинтезу - на 2-12 % (в середньому по сортах).

7. Внесення мінеральних добрив позитивно впливає на розвиток усіх елементів продуктивності ріпаку ярого. При цьому кількість стручків збільшується у середньому по сортах на 7,9-23,6 %, кількість насінин в стручку на 13,4-39,4 %, кількість насінин з однієї рослини на 21,0-73,5 %, маса 1000 насінин - на 6,8-21,2 % порівняно з неудобреним фоном.

8. Внесення добрив підвищує врожайність насіння ріпаку ярого на 0,24-0,84 т/га залежно від сорту порівняно з неудобреним контролем або у 1,3-2,0 рази.

9. Кращими сортами ріпаку ярого виявились Отаман та Обрій, які забезпечили урожайність відповідно 1,17-1,66 та 1,15-1,60 т/га залежно від фону удобрення.

10. Внесення добрив збільшує збір жиру на 128-336 кг/га порівняно з неудобреним контролем. Максимальний збір жиру - 730 кг/га виявлений при внесенні N₉₀P₉₀ за вирощування сорту Отаман.

11. Вміст ерукової кислоти в насінні всіх досліджуваних сортів ріпаку ярого не перевищує 2 %, а вміст глюкозинолатів - не більше 30 мікромолей в 1 г, що свідчить про можливість використання його на харчові цілі. При цьому відмічається тенденція до підвищення вмісту ерукової кислоти та глюкозинолатів в насінні ріпаку, вирощеного на удобрених фонах, що не погіршує якості насіння.

12. Найефективнішим у технології вирощування ріпаку ярого на богарі як за економічними, так і за енергетичними показниками, є ранньовесняна сівба сорту Отаман нормами висіву 1,5-2,0 млн. шт./га, що забезпечує умовно чистий прибуток на рівні 1414,25-1531,03 грн./га, рівень рентабельності 78-84 %, кількість одержаної енергії 29,6-30,9 тис. МДж/га та енергетичного коефіцієнта 1,6-1,7.

Рекомендації виробництву

Для виробництва конкурентноздатної продукції, підвищення врожайності та якості насіння ріпаку ярого в богарних умовах південного Степу України рекомендується:

1. Сівбу ріпаку ярого проводити у максимально ранні строки одразу за настання фізичної стиглості ґрунту нормою висіву 1,5 - 2,0 млн. шт./га.

2. Для одержання врожайності насіння на рівні 1,38-1,60 т/га з високою економічною ефективністю вносити під передпосівну культивацію мінеральні добрива у дозі N₉₀P₄₅.

3. Для збільшення умовного виходу високоякісного олії з одиниці площі до 620-698 кг/га рекомендовано висівати сорти Отаман і Обрій.

Список основних опублікованих праць

Статті у фахових виданнях

1. Іщенко А.В. Ярий ріпак - перспективна культура на півдні України / А.В. Іщенко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - № 3 (35). - 2006. - С. 53-59.

2. Іщенко А.В. Вплив мінеральних добрив на продуктивність сортів ярого ріпаку в умовах південного Степу України / А.В. Іщенко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Вип. 4 (43). - 2008.

3. Іщенко А.В. Продуктивність сортів ріпаку ярого залежно від строків сівби та норм висіву / А.В. Іщенко // Зрошуване землеробство: Збірник наукових праць. Вип. 51. - Херсон: Айлант. - 2009. - С. 78-82.

4. Іщенко А.В. Особливості вирощування ріпаку ярого в умовах південного Степу України / А.В. Іщенко // Таврійський науковий вісник. - № 63. - Херсон: Айлант. - 2009. - С. 25-31.

5. Іщенко А.В. Особливості водоспоживання ріпаку ярого при вирощуванні його в богарних умовах Степу України / А.В. Іщенко // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили. - Вип. 119. - 2010. - С. 25-27.

6. Іщенко А.В. Особливості формування елементів структури врожаю ярого ріпаку залежно від різних фонів мінерального живлення / А.В. Іщенко // Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - Вип. 15. - 2010. - С. 95-99.

Наукові видання, брошури, матеріали, тези доповідей, патенти

1. Андрійченко Л.В. Ріпак: вирощування в Степу. Рекомендації для вивчення та практичного освоєння зональної технології вирощування ріпаку / Л.В. Андрійченко, А.В. Іщенко. - Миколаїв, 2008. - 48 с.

2. Деклараційний патент на винахід № 43923 від 10.09.2009 р. Україна, МПК А01В 79/00. Спосіб вирощування ярого ріпаку в богарних умовах Степу України // А.В. Іщенко. - Заявка № u 2009 03018 від 30.03.2009.

3. Іщенко А.В. Урожайний потенціал ярого ріпаку та його реалізація в умовах південного Степу України / А.В. Іщенко / Сучасні проблеми ріпаківництва: міжнар. наук. конф.: тези допов. - Запоріжжя. - С. 8.

Анотація

Іщенко А.В. Удосконалення елементів технології вирощування ріпаку ярого в умовах чорноземів південних України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет», Херсон, 2011.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та удосконаленню елементів технології вирощування, оптимізації параметрів формування урожайності та якості насіння сортів ріпаку ярого в умовах південного Степу України.

Зокрема, визначено оптимальний строк сівби ріпаку ярого - ранньовесняний, одразу після настання фізичної стиглості ґрунту, запізнення із сівбою на 7-14 днів після оптимального строку призводить до втрат урожаю від 0,09 до 0,21 т/га.

Рекомендовано норми висіву насіння ріпаку ярого з урахуванням строку сівби: за ранньовесняного - 1,5-2,0 млн. шт./га (при цьому врожайність насіння складає 1,16-1,40 т/га залежно від сорту, рівень рентабельності - 54,5-83,7 %), а при запізненні з сівбою на 7-14 днів - 2,0 млн. шт./га (при цьому втрати врожаю найменші - 0,07-0,16 т/га). Сорт Отаман, посіяний у перший, ранньовесняний строк нормою висіву 2,0 млн. шт./га забезпечує найвищу врожайність по досліду - 1,40 т/га, прибуток - 1531,03 грн./га, рівень рентабельності - 83,7 %.

Обґрунтована більш висока ефективність мінеральних добрив у дозах N₉₀P₄₅ і N₉₀P₉₀, які збільшують урожайність насіння відповідно на 0,59-0,74 та 0,70-0,84 т/га залежно від сорту. При цьому на фоні N₉₀P₄₅ відмічено найвищий рівень рентабельності виробництва насіння - 76,6 % та прибуток - 1543,36 грн./га у середньому по сортах. Для богарних умов південного Степу України виділено найбільш продуктивні сорти ріпаку ярого - Отаман та Обрій, що на фоні N₉₀P₉₀ забезпечують урожайність насіння до 1,60-1,66 т/га та збір жиру 620-700 кг/га. Вони рекомендовані для впровадження у виробництво.

Ключові слова: ріпак ярий, сорт, строк посіву, норма висіву, удобрення, врожайність, збір олії, економічна ефективність.

Аннотация

Ищенко А.В. Усовершенствование элементов технологии выращивания ярового рапса на семена в условиях черноземов южных Украины - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Государственное высшее учебное заведение Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2011.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и усовершенствованию элементов технологии выращивания, оптимизации параметров формирования урожайности и качества семян сортов ярового рапса в условиях южной Степи Украины.

В опытах, которые проведены в течение 2006-2009 гг., изучено влияние сроков посева и норм высева ярового рапса сортов Мария и Отаман на водный режим почвы и общее водопотребление посевов, формирование элементов продуктивности растений и масличности семян. Определен оптимальный срок посева ярового рапса - ранневесенний, сразу после наступления физической спелости почвы, посев на 7-14 дней после оптимального срока приводит к потерям урожая от 0,09 до 0,21 т/га.

Установлены отличия в показателях урожайности сортов в зависимости изучаемых факторов - сорт Отаман больше реагировал на нормы высева и сроки посева по сравнению с сортом Мария во все года исследований - при увеличении нормы высева приросты его урожая были выше, а при запаздывании с посевом потери урожая были большими.

Рекомендованы нормы высева семян ярового рапса с учетом сроков сева: при ранневесеннем - 1,5-2,0 млн. шт./га (при этом урожайность семян составляет 1,16-1,40 т/га в зависимости от сорта, уровень рентабельности - 54,5-83,7 %), а при запаздывании с посевом на 7-14 дней - 2,0 млн. шт./га (при этом потери урожая наименьшие - 0,07-0,16 т/га). Установлено, что сорт Отаман, посеянный в первый, ранневесенний срок нормой высева 2,0 млн. шт./га обеспечивает наивысшую урожайность по опыту - 1,40 т/га, прибыль - 1531,03 грн./га, уровень рентабельности - 83,7 %.

Определено, что под действием удобрений изменяется содержание элементов питания в почве, фотосинтетическая деятельность посевов ярового рапса, рост и развитие растений. Улучшение уровня минерального питания способствует повышению урожайности семян и сбору масла с 1 гектара. Обоснована более высокая эффективность минеральных удобрений в дозах N₉₀P₄₅ и N₉₀P₉₀, такие дозы повышают урожай семян соответственно на 0,59-0,74 и 0,70-0,84 т/га в зависимости от сорта. При этом на фоне N₉₀P₄₅ отмечен наивысший уровень рентабельности производства семян - 76,6 % и прибыль - 1543,36 грн./га в среднем по сортам.

Для богарных условий южной Степи Украины выделены наиболее продуктивные сорта ярового рапса - Отаман и Обрий, которые на фоне N₉₀P₉₀ обеспечивают урожайность семян до 1,60-1,66 т/га и сбор масла 620-700 кг/га. Они рекомендованы для выращивания в производстве.

Ключевые слова: яровой рапс, сорт, срок посева, норма высева, удобрения, урожайность, сбор масла, экономическая эффективность.

Summary

Ischenko A.V. Perfection of growing technology elements of spring rape on seeds in condition chernozems south of Ukraine - Manuscript.

The thesis is on competition of the degree of the candidate of agricultural sciences on specialty 06.01.09 - plant growing. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2011.

Dissertation is devoted a theoretical ground and perfection of growing technology elements, optimization parameters of forming of productivity and quality of seeds of spring rape sorts in the conditions of southern Steppe of Ukraine.

It is defined optimum seeding date of spring rape - early spring, after approach to physical ripeness of soil, sowing for 7-14 days following optimum date brings about loss of harvest from 0,09 before 0,21 t/hа. It is recommended seeding rates of spring rape with provision seeding date: under early spring - 1,5-2,0 mln. germinating seeds (at productivity of seeds forms 1,16-1,40 t/hа depending on sort, level to profitability - 54,5-83,7 %), but under lateness with sowing for 7-14 days - 2,0 mln. germinating seeds (at loss of harvest least - 0,07-0,16 t/hа). The sort Otaman, sowed in the first, early spring date by seeding rate 2,0 mln. germinating seeds provides the top productivity on experience - 1,40 t/hа, profit - 1531,03 grn./ha, level to profitability - 83,7 %.

It is motivated more high efficiency of mineral fertilizers in dose N₉₀P₄₅ and N₉₀P₉₀, such dose enlarge the productivity seeds accordingly on 0,59-0,74 and 0,70-0,84 t/hа depending on sort. Herewith on background N₉₀P₄₅ noted top level production profitability seeds - 76,6 % and profit - 1543,36 grn./ha at the average on sort. For dry conditions southern Steppe of Ukraine are chosen the most productive sorts of spring rape - Otaman and Obriy, which on background N₉₀P₉₀ provide the productivity seeds 1,60-1,66 t/hа and oil harvest 620-700 kgs/ha.

Keywords: spring rape, sort, seeding date, seeding rate, fertilizers, productivity, oil harvest, economic efficiensy. Размещено на Allbest.ru

...