Агроекологічна оцінка гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Південного Степу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Херсонський державний аграрний університет»

Іванів Микола Олександрович

УДК 633.15:631.03:631.6(833)

Агроекологічна оцінка гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах південного степу

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Херсонському державному аграрному університеті протягом 2006-2008 рр.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Базалій Валерій Васильович,

Херсонський державний аграрний університет,

завідувач кафедри рослинництва, генетики, селекції і насінництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН України

Адамень Федір Федорович,

Кримський інститут агропромислового виробництва НААН України, радник дирекції

доктор сільськогосподарських наук, доцент

Ізотов Анатолій Михайлович,

Південний філіал Національного університету біоресурсів та природокористування України «Кримський агротехнологічний університет»,

завідувач кафедри рослинництва, селекції, насінництва, агроінформаційних технологій та систем.

Захист відбудеться “ 22 ” квітня 2011 р. о “12,00” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 у Державному вищому навчальному закладі «Херсонський державний аграрний університет»

за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, ауд. 92.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, головний корпус.

Автореферат розісланий “19” березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент А.В. Шепель

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Оптимізація гібридного складу в конкретній екологічній зоні стала важливим фактором стабілізації виробництва продукції рослинництва і є основною складовою частиною загальної концепції високоінтенсивного типу розвитку зернового господарства. Державний реєстр сортів рослин України щорічно поповнюється новими гібридами кукурудзи, що відображають сучасний розвиток аграрної науки та повинні забезпечити сталий розвиток зернового господарства. Кожен гібрид має свої переваги і недоліки, особливості загальної та специфічної адаптивності до біотичних, абіотичних, грунтово-кліматичних умов і технологічного забезпечення. В умовах зрошення південного регіону України є можливість вирощувати широкий спектр гібридного ресурсу за показниками групи стиглості та урожайного потенціалу. Недостатньо вивченими залишаються питання особливостей мінливості господарських ознак нових гібридів в конкретних агроекологічних та економічних умовах, що є актуальним для розкриття механізмів стабілізації виробництва зерна кукурудзи на основі оптимізації гібридного складу кукурудзи в умовах Південного Степу України.

Визначення перспективних нових гібридів кукурудзи з генетично зумовленим механізмом адаптації до грунтово-екологічних умов є головним чинником практичного використання їх генетичного потенціалу і представляє актуальну проблему для сучасного рослинництва.

У зв'язку з цим виникла необхідність проведення досліджень для визначення впливу грунтово-екологічних умов вирощування нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості на ріст, розвиток, продукційні процеси, економічну та енергетичну ефективність виробництва зерна кукурудзи в умовах зрошення півдня України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконана протягом 2006-2008 рр. відповідно до планів наукових досліджень Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет», визначених науково-технічною програмою “Розробка сучасних технологій виробництва насіння зернових культур на півдні України”, (2005-2009 рр., номер державної реєстрації 0105U008028), та науково-технічною програмою «Розробка та впровадження технології вирощування основних сільськогосподарських культур (озима пшениця, яра пшениця, кукурудза, соняшник)», номер державної реєстрації 0108U008989 (2008-2010 рр.).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було теоретичне обґрунтування та практичне визначення оптимального типу гібриду кукурудзи для агроекономічних умов Південного Степу та вивчити вплив екологічних чинників на мінливість продуктивності нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості в грунтово-екологічних пунктах.

До завдань досліджень входило:

- визначити оптимальний тип гібриду кукурудзи для даних агроекономічних умов Південного Степу за показниками інтенсивності та групи стиглості;

- проаналізувати економічні показники вирощування певного типу гібриду кукурудзи при різних умовах вирощування;

- вивчити реакцію нових гібридів на екологічні пункти випробування;

- вивчити особливості розвитку рослин гібридів кукурудзи в різних пунктах випробування;

- визначити зернову продуктивність рослин гібридів різних груп стиглості;

- визначити енергетичну ефективність вирощування гібридів різних груп стиглості і різного ступеню інтенсивності;

- розробити рекомендації з вирощування зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості та інтенсивності в умовах зрошення південного Степу України.

Об'єкт дослідження. Мінливість господарсько-важливих ознак нових гібридів кукурудзи при випробуванні їх в різних грунтово-екологічних пунктах Південного Степу.

Предмет досліджень. Реакція гібридів кукурудзи різних груп стиглості та різного ступеню інтенсивності на зміну грунтово-екологічних умов вирощування .

Методи досліджень. Візуальний - для спостереження за фазами розвитку; вимірювально-ваговий для визначення біометричних показників та продуктивності гібридів; статистичний - для обґрунтування достовірності отриманих результатів; розрахунково-порівняльний - для визначення економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних факторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах південної зони Степу України проведені дослідження, спрямовані на комплексну оцінку нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості (ФАО 190-600) при вирощуванні їх в різних грунтово-екологічних пунктах Південного Степу за сучасних економічних умов.

Визначені особливості росту, розвитку та рівень продуктивності рослин кукурудзи на товарних посівах залежно від рівня ґрунтово-екологічного градієнту, визначено вплив кількісних ознак гібридів кукурудзи різних груп стиглості на урожайність зерна. Вивчення основних параметрів гібридів дозволило економічно й енергетично обгрунтувати доцільність використання гібридів кукурудзи з певними адаптивними параметрами в умовах зрошення південного регіону України.

Практичне значення одержаних результатів. На основі досліджень, що проведені в умовах півдня України, одержані дані про формування продуктивності рослин гібридів кукурудзи різних груп стиглості, які мають важливе практичне значення для виробників товарного зерна.

Визначені гібриди кукурудзи, що мають підвищену адаптивну здатність до умов зрошення Південного Степу. Оптимізовано гібридний склад кукурудзи з метою надання рекомендацій виробництву, щодо використання певного типу гібриду для отримання максимальної економічної ефективності. Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в ДПДГ «Асканійське», ДПДГ «Каховське», НВФ «Дріада», Інституті землеробства південного регіону і підтвердили ефективність запропонованих рекомендацій.

Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником розроблені схеми дослідів, безпосередньо проведені польові та лабораторно-польові дослідження, оброблені експериментальні результати дослідів, обчислені показники економічної й енергетичної ефективності вирощування в різних екологічних пунктах, зроблені висновки та рекомендації для практичного використання.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися: на ІІІ Всеукраїнській конференції молодих вчених і спеціалістів «Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку» (м. Кіровоград, 14-16 березня 2007 р.); на Науковій конференції «Енергозберігаючі технології в землеробстві за ринкових умов господарювання» (Інститут землеробства УААН, смт. Чабани, 27-29 листопада 2006 рр.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні агротехнології в умовах глобального потепління» (4-6 червня 2009. м. Мелітополь: Таврійський державний агротехнологічний університет, 2009); на Міжнародній науковій конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів» (м. Алушта, 21-25 вересня 2009 р.).

Публікації. За матеріалами результатів досліджень опубліковано 11 наукових праць, 7 статей у фахових журналах, 4 - матеріали конференцій.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертацію викладено на 180 сторінках комп'ютерного тексту, включаючи 146 сторінок основного тексту, має 5 розділів, які містять 25 таблиць, 10 рисунків, 5 додатки та список використаних джерел, який охоплює 254 найменування, з них 18 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Агроекологічні чинники підвищення продуктивності кукурудзи в умовах зрошення (огляд літератури і обґрунтування напрямів досліджень)

Наведено аналіз експериментальних досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених щодо підвищення продуктивності гібридів кукурудзи в різних агроекологічних умовах. Показано, що оптимізація генотипового складу в певних грунтово-кліматичних зонах призводить до стабілізації і прогнозованості продуктивності гібридів кукурудзи. Доведено, що визначення оптимального поєднання генотипових особливостей гібриду та його адаптивних здатностей потребує проведення спеціальних дослідів у конкретних агроекологічних пунктах. Зроблено висновок, що економічна доцільність виробництва зерна кукурудзи вимагає визначення реакції гібридів кукурудзи різних груп стиглості на технологічне забезпечення, екологічні чинники впливу на адаптивність і продуктивність культури.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження вивчення реакції нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості (ФАО 190-600) на агроекологічні умови вирощування в умовах зрошення Херсонської області проводились протягом 2006-2008 рр. у чотирьох пунктах Херсонської області (три адміністративні райони - Дніпровський, Каховський, Іванівський). Оскільки межі районів не відповідають базовим елементам поділу за грунтово-екологічними вимогам зонального районування, то більш детальну характеристику дослідних ділянок наводимо за розробками В.А. Демьохіна, В.Г. Пелиха, М.І.Полупана та інш. (2007).

Двофакторний польовий дослід проводили за схемою:

Фактор А. Ґрунтово-екологічні пункти (чотири пункти)

1. Перший екологічний пункт - дослідне поле Херсонського ДАУ (Іванівський район, підзона Сухостепова суха, педопарцела 3.29, ГТК_V-IX=0,51-0,60);

2. Другий екологічний пункт - дослідне поле Інституту землеробства південного регіону (Дніпровський район, підзона Сухостепова суха, педопарцела 3.15, ГТК_V-IX=0,51-0,60);

3. Третій екологічний пункт - Дослідне господарство «Каховське» (Каховський район, підзона Степова південно-помірна, педопарцела 2.27, ГТК_V-IX=0,61-0,66);

4. Четвертий екологічний пункт - Дослідне господарство «Асканійське» (Каховський район, підзона Степова південно-помірна, педопарцела 2.29, ГТК_V-IX=0,61-0,66).

Фактор В. Гібриди кукурудзи різних груп стиглості

№	Гібрид	Група стиглості
1	Тендра	ранньостиглі
2	Кремінь 200СВ
3	Борисфен 250МВ	середньоранні
4	Подільський 274СВ
5	ВЦ 380МВ	середньостиглі
6	Азов
7	Борисфен 433МВ	середньопізні
8	Соколов 407МВ
9	Перекоп СВ	пізньостиглі
10	Борисфен 600СВ

Польові досліди і лабораторні дослідження виконувались згідно з методичними вказівками по проведенню досліджень на зрошуваних землях (М.М. Горянский,1970), методикою польового досліду (Б.А. Доспехов, 1985; В.О. Ушкаренко з співав., 2009) і «Методическими рекомендациями по проведению полевых опытов с кукурузой» (1980).

Повторність досліду - чотириразова. Облікова площа ділянки - 50 м².

Поливи виконували дощувальним агрегатом ДДА 100МА (ІЗПР) і дощувальною установкою «Фрегат» в ДПДГ «Асканійське», ДПДГ «Каховське», ДП Херсонського ДАУ.

Збирання та облік урожаю проводили в фазу повної стиглості зерна (кінець третьої декади вересня) вручну шляхом зважування качанів з усієї облікової площі ділянок. Вологість зерна кукурудзи, вихід зерна визначали в пробах качанів, які відбирали під час збирання окремо на кожній облікової ділянці. Індекс ефективної продуктивності (_.) встановлювали за формулою Ю.М. Пащенка (2009):

(1)

де - врожайність зерна кукурудзи, ц/га;

- вологість зерна, %

Для визначення економічної ефективності вирощування насіння гібридів використовували "Методику определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно - исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений".

Біоенергетичну оцінку досліджуваних агрозаходів проводили використовуючи “Методические рекомендации по биоэнергетической оценке технологий возделывания кукурузы” (1987).

ВПЛИВ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ АДАПТИВНОСТІ НОВИХ ГІБРИДІВ

Вивчення реакції десяти нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості (від ФАО 190 до ФАО 600) на зміну агрокліматичних умов та погодних чинників показало, що найбільш високий агрокліматичний потенціал був зафіксований у ДГ «Асканійське» - 10,80 т/га (табл.1). Значно нижчим був рівень урожайності у дослідному господарстві «Каховське», хоч і знаходились ці господарства в одному адміністративному районі. Рівень врожайності інших двох пунктів досліджень - дослідного поля ХДАУ і Інституту землеробства ПР був проміжним (9,99 і 9,71 т/га). Коливання врожайності гібридів кукурудзи в межах одного адміністративного району та однієї підзони з амплітудою в 3,3 т/га вказує на суттєвий агрономічний вплив стосовно розкриття потенційних можливостей генотипу. І якщо в умовах високої агротехніки є передумови для чіткого визначення врожайності залежно від груп стиглості, то невиконання агротехнічних вимог при вирощування кукурудзи призводить до порушення рангування гібридів відносно їх декларованій Держсортслужбою групою стиглості та потенціалу продуктивності. Найбільш низька врожайність була зафіксована у підзоні Степовій південно-помірній, що є не адекватною біокліматичному потенціалу.

Даними дослідженнями не було передбачено визначення прорахунків в технології, проте чітке співпадіння врожайності за роками в кожному пункті свідчить про системність порушень агротехніки для конкретних господарств з нижчою врожайністю, а також постійну контрольованість технологічного забезпечення на оптимальному рівні у господарствах з високими показниками врожайності зерна кукурудзи.

Таблиця 1. Урожайність гібридів кукурудзи в екологічних пунктах

Екологічний пункт випробування (фактор А)	Гібрид (фактор В)	Урожайність за роками, т/га	Середнє за факторами
		2006	2007	2008	середнє	В	А
Іванівський р-н, дослідне поле ХДАУ	Тендра	7,98	7,75	7,62	7,78	7,26	9,99
	Кремінь 200СВ	8,00	7,88	7,73	7,87	7,49
	Борисфен 250МВ	9,46	9,26	9,08	9,27	9,32
	Подільський 274СВ	9,91	9,82	9,64	9,79	9,83
	ВЦ 380МВ	10,15	9,92	9,75	9,94	10,04
	Азов	11,20	10,85	10,58	10,88	10,28
	Борисфен 433МВ	10,89	10,65	10,47	10,67	10,25
	Соколов 407МВ	11,59	10,75	10,50	10,95	10,49
	Перекоп СВ	11,67	11,15	10,76	11,19	10,18
	Борисфен 600СВ	11,82	11,67	11,06	11,52	9,93
Інститут землеробства ПР	Тендра	6,94	6,69	6,54	6,72		9,71
	Кремінь 200СВ	8,21	8,03	7,88	8,04
	Борисфен 250МВ	9,65	9,53	9,36	9,51
	Подільський 274СВ	10,26	9,93	9,71	9,97
	ВЦ 380МВ	10,78	10,20	9,97	10,32
	Азов	11,20	10,39	10,13	10,56
	Борисфен 433МВ	11,60	10,68	10,43	10,90
	Соколов 407МВ	11,45	10,45	10,19	10,70
	Перекоп СВ	10,93	10,00	9,79	10,24
	Борисфен 600СВ	10,83	9,81	9,70	10,11
Дослідне господарство «Каховське»	Тендра	6,71	6,54	6,34	6,53		7,53
	Кремінь 200СВ	5,63	5,88	5,92	5,81
	Борисфен 250МВ	8,35	8,15	7,90	8,13
	Подільський 274СВ	8,77	8,67	8,37	8,60
	ВЦ 380МВ	8,91	8,69	8,47	8,69
	Азов	8,73	8,55	8,40	8,56
	Борисфен 433МВ	7,97	7,52	7,49	7,66
	Соколов 407МВ	8,83	8,34	8,10	8,42
	Перекоп СВ	7,56	7,03	6,93	7,17
	Борисфен 600СВ	6,07	5,59	5,54	5,73
Дослідне господарство «Асканійське»	Тендра	8,16	8,05	7,83	8,01		10,80
	Кремінь 200СВ	8,39	8,30	8,07	8,25
	Борисфен 250МВ	10,55	10,37	10,13	10,35
	Подільський 274СВ	11,24	10,94	10,67	10,95
	ВЦ 380МВ	11,62	11,13	10,88	11,21
	Азов	11,39	11,12	10,85	11,12
	Борисфен 433МВ	12,19	11,74	11,37	11,77
	Соколов 407МВ	12,01	12,02	11,68	11,90
	Перекоп СВ	12,63	12,08	11,59	12,10
	Борисфен 600СВ	13,10	12,19	11,80	12,36
НІР05 за факторами, т/га	А	0,32	0,23	0,26
	В	0,51	0,37	0,42
НІР05 по факторах	АВ	1,01	0,73	0,84

Найвища врожайність (12,63 та 13,10 т/га) спостерігалась у гібридів Борисфен 600СВ та Перекоп СВ, що належать до пізньостиглої групи (ФАО 600) у дослідному господарстві «Асканійське». Стабільно висока врожайність у цьому агроекологічному пункті була притаманна і середньопізньому гібриду Соколов 407МВ. Слід відмітити, що в середньому цей гібрид показав найвищу врожайність - 10,49 т/га. Гібриди пізньої групи, хоч і показали максимальну врожайність, проте за середніми даними поступились середньопізнім гібридам Борисфен 433МВ, Соколов 407МВ і середньостиглому гібриду Азов, хоч максимальна врожайність, все ж таки, притаманна гібридам ФАО 500-600.

За середніми показниками по усім пунктам рівень врожайності гібридів різних груп стиглості (крім ранньостиглих гібридів Тендра і Кремінь 200СВ) мав мінімальні відмінності. Проте це не означає, що потенційна врожайність вивчених гібридів знаходиться на одному рівні.

Більш детальний аналіз продуктивності у різних пунктах показує, що високий рівень агротехнічного супроводу забезпечує зростання врожайності зерна гібридів відповідно зі зростанням групи стиглості. Таке явище спостерігалось у пунктах «Асканійське» та ХДАУ і це логічно вкладається в фізіологічно обґрунтовану теорію корелятивної залежності росту продуктивності від тривалості вегетаційного періоду.

Пункти випробування, які не відповідали вимогам оптимальних технологій (ІЗПР, «Каховське»), мали дещо іншу залежність. Найвищий рівень урожайності проявили гібриди середньоранній Подільський 274СВ (9,97 та 8,60 т/га), середньостиглі ВЦ 380МВ, Азов (10,32-8,56 т/га), середньопізній Соколов 407МВ. З погіршенням умов вирощування пізні гібриди різко знижували врожайність до рівня ранньостиглих. Особливо різко падала врожайність у нового інтенсивного гібриду Борисфен 600СВ до найнижчого показника - 57,3 ц/га, що свідчить про специфічну адаптивну реакцію гібридів кукурудзи різних груп стиглості і різного генотипового складу на агроекологічні умови вирощування.

Визначення частки впливу досліджуваних факторів на врожайність показало, що найбільше значення має фактор агроекологічного пункту та технологічного забезпечення (рис. 1). Частка впливу пункту випробування у різні роки була досить стабільною і коливалась у межах 41-46 %. Роль гібриду при формуванні врожайності була дещо меншою - від 33 до 38%. Проте, це зовсім принижує відповідальність генотипу за формування врожайності, адже при оптимальному технологічному забезпеченні, наприклад у ДГ «Асканійське», частка впливу гібриду підвищується до 54 %. В менш сприятливих умовах роль гібриду в формуванні високої врожайності знижується, і це вказує на те, що сам гібрид без належного технологічного забезпечення не може гарантувати реалізації потенційної врожайності, а навпаки - може призводити до більш вагомих втрат у порівнянні з гібридами екстенсивного типу.

Таким чином, гібриди кукурудзи різних груп стиглості проявляють специфіку реакції на агроекологічні чинники продукційного процесу. В більш сприятливих грунтово-екологічних умовах та при оптимальному агротехнічному забезпеченні найбільш високу врожайність забезпечують пізньостиглі та середньопізні гібриди Соколов 407МВ, Перекоп СВ, Борисфен 600СВ (11,90-12,36 т/га). Погіршення умов вирощування призводить до різкого падіння врожайності пізньостиглих гібридів до рівня ранньостиглих форм.



Рис. 1. Частка впливу гібриду (В) та екологічного місця випробування (А) на урожайність зерна кукурудзи, %

Найбільш стабільно проявляють врожайність середньостиглі та середньоранні гібриди Подільський 274СВ, ВЦ 380МВ, Азов.

Збиральна вологість зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості в грунтово-екологічних пунктах. Вивчення реакції гібридів кукурудзи різних груп стиглості на зміну агроекологічних умов та погодних чинників за показником вологості зерна показало незначну реакцію показника на екологічні пункти. Це свідчить про те, що за однакових строків сівби достигання кукурудзи в Південному Степу можна прогнозувати досить чітко за календарними датами (табл. 2).

продуктивність кукурудза гібрид врожайність

Таблиця 2. Збиральна вологість гібридів кукурудзи в екологічних пунктах, %

Екологічний пункт випробування (фактор А)	Гібрид (фактор В)	Роки досліджень	Середнє за факторами
		2006	2007	2008	середнє	В	А
Іванівський р-н, дослідне поле ХДАУ	Тендра	16,6	15,7	17,1	16,5	16,3	20,1
	Кремінь 200СВ	16,0	14,8	16,7	15,8	15,8
	Борисфен 250МВ	14,4	14,1	15,1	14,5	14,4
	Подільський 274СВ	16,4	16,1	17,1	16,5	16,2
	ВЦ 380МВ	17,2	16,7	17,7	17,2	17,2
	Азов	19,0	17,6	19,5	18,7	18,6
	Борисфен 433МВ	19,2	18,6	19,7	19,2	19,1
	Соколов 407МВ	21,2	19,5	21,7	20,8	21,0
	Перекоп СВ	31,5	30,7	32,0	31,4	29,0
	Борисфен 600СВ	30,1	29,0	30,6	29,9	29,4
Інститут землеробства ПР	Тендра	16,4	16,5	17,4	16,8		19,8
	Кремінь 200СВ	16,2	16,3	17,0	16,5
	Борисфен 250МВ	14,6	14,9	15,6	15,0
	Подільський 274СВ	16,1	16,6	16,8	16,5
	ВЦ 380МВ	17,2	17,1	18,0	17,4
	Азов	18,8	18,4	19,5	18,9
	Борисфен 433МВ	18,9	19,2	19,7	19,3
	Соколов 407МВ	20,9	21,3	21,4	21,2
	Перекоп СВ	26,6	27,9	27,4	27,3
	Борисфен 600СВ	28,6	29,5	29,4	29,2
Дослідне господарство «Каховське»	Тендра	16,1	13,9	17,1	15,7		18,9
	Кремінь 200СВ	15,5	13,8	16,7	15,3
	Борисфен 250МВ	13,8	13,2	14,8	13,9
	Подільський 274СВ	15,9	14,4	16,6	15,6
	ВЦ 380МВ	16,7	15,3	17,7	16,6
	Азов	18,5	16,8	19,0	18,1
	Борисфен 433МВ	18,7	16,7	19,4	18,3
	Соколов 407МВ	20,7	19,2	21,1	20,3
	Перекоп СВ	26,4	25,6	27,6	26,5
	Борисфен 600СВ	28,4	26,9	29,4	28,2
Дослідне господарство «Асканійське»	Тендра	16,4	15,1	16,9	16,1		20,1
	Кремінь 200СВ	15,7	14,3	16,2	15,4
	Борисфен 250МВ	14,1	13,6	15,1	14,3
	Подільський 274СВ	16,1	15,2	17,1	16,1
	ВЦ 380МВ	18,0	16,6	18,5	17,7
	Азов	19,3	17,6	19,5	18,8
	Борисфен 433МВ	19,9	18,6	20,4	19,6
	Соколов 407МВ	21,9	21,0	22,4	21,8
	Перекоп СВ	31,1	30,1	31,6	30,9
	Борисфен 600СВ	30,9	29,0	31,4	30,4
НІР05 за факторами, %	А	0,50	0,22	0,23
	В	0,79	0,35	0,36
	АВ	1,57	0,70	0,72

Погодні умови року також не мали сильного впливу на показники збиральної вологості гібридів і по окремим гібридам коливались в межах до 3%, що вказує на можливість контролювати строки дозрівання при зрошенні у певних груп стиглості гібридів.

Більш значні відмінності спостерігались між окремими гібридами, які належали до різних груп ФАО. Вологість зерна пізніх гібридів перевищувала показники ранніх майже удвічі. Гібриди групи ФАО 190-290 мали у середньому збиральну вологість зерна у межах 14,4-16,3%, що дає можливість проводити комбайнове збирання зерна з прямим обмолотом наприкінці вересня без додаткових витрат на досушування. Найбільш низька вологість зерна була у гібридів Борисфен 250МВ і Кремінь 200СВ. Слід зауважити, що гібриди Борисфен 250МВ і Подільський 274СВ хоч і належали до середньоранньої групи, проте вологість зерна у них була меншою порівняно з ранньостиглою групою (гібриди Тендра і Кремінь 200СВ). Таке явище пояснюється тим, що останні мали кременисте зерно вологовіддача якого погіршена у порівнянні з зубоподібним зерном. Гібриди середньостиглої групи ВЦ 380МВ і Азов мали вологість зерна більшу на 2-3% (середня 17,2-18,6%), проте ні в окремі роки, ні в екологічних пунктах вологість не перевищувала 20%, що дозволяє проводити комбайнове збирання з невеликими витратами на сушіння.

Адаптивна характеристика нових гібридів кукурудзи. Визначено гомеостатичні гібриди, які характеризуються слабкою реакцією на зміни умов вирощування і забезпечують стабільні врожаї при погіршенні умов. До цієї групи увійшли скоростиглі гібриди Тендра та Кремінь 200СВ. Встановлено високопластичні гібриди (Азов, Борисфен 433МВ, Борисфен 600СВ) з високим генетичним потенціалом, проте з низькою стабільністю прояву врожайності, які вимагають ретельного і своєчасного виконання технологічних операцій. Порушення технології, або ж погодні негаразди різко знижують їх врожайність.

При екоградієнті, який забезпечує рівень урожайності 6,0-8,0 т/га, потенціал більшості гібридів знаходиться на межі розкриття. Оптимізація агрофону призводить до росту врожайності понад 12,0 т/га у гібридів з генотиповими задатками високої врожайності і відриву їх від гомеостатичних. При зниженні фону нижче 5,0 т/га проходить зміна рангів гібридів, що може привести до хибних висновків при доборах високоврожайних гібридів.

Визначення показників варіабельності врожайності під впливом агроекологічних умов показало, що пункт досліджень мав набагато більший вплив на показники мінливості врожайності зерна порівняно з погодними умовами року досліджень. Коефіцієнт варіації стабільно перевищував 10% і збільшувався від ранньої групи стиглості до пізньої. Найбільш високих значень він досягав в групі пізніх гібридів (Перекоп і Борисфен 600СВ) - до 30% і більше. Цей тип варіабельності, на відміну від флуктуацій погодної природи, є контрольованою і залежить переважно від технологічного забезпечення. Найменш чутливими гібридами до технологічних «збоїв» є гібриди Тендра, Борисфен 250МВ, Подільський 274СВ, ВЦ 380МВ і вони належать до групи ФАО 190-380.

Морфо-біологічні показники гібридів кукурудзи залежно від грунтово-екологічного пункту. Величина врожаю зерна кукурудзи в значній мірі визначається розміром листового апарату рослин, який акумулює сонячну енергію у процесі фотосинтезу та забезпечує створення органічної речовини. Максимального розвитку листкова поверхня досягає в період цвітіння. В наших дослідах площа листкової поверхні посіву була досить мінливою і залежала від генотипу гібриду. У середньому площа листкової поверхні найбільша була у ДПДГ «Асканійське» і перевищувала 51 тис. м²/га. Майже такого рівня вона досягла і на дослідному полі ХДАУ. Дещо меншою листковий індекс був в ІЗПР та ДПДГ «Каховське». Мінливість за роками теж була невиразною і не перевищувала 6 тис. м²/га (гібрид Подільський 274СВ). У більшості гібридів кукурудзи річні коливання листкової площі були в межах 2-3 тис. м²/га. Значно більша відмінність за цією ознакою спостерігалась між гібридами, особливо за групами стиглості. Так, якщо скоростиглі гібриди мали листковий індекс у межах 3-4, то у пізніх гібридів площа листкової поверхні досягала 60 тис. м²/га (листковий індекс понад 6). Середньостиглі гібриди займали проміжне становище і таке ранжування було стабільним незалежно від року досліджень та екологічного пункту випробування.

Значно більша різниця показника фотосинтетичного потенціалу спостерігалась залежно від агроекологічного пункту випробування. Хоч вплив і не був таким вагомим як тип гібриду і група стиглості, проте спостерігається чітка залежність фотосинтетичного потенціалу від умов технологічного забезпечення у конкретному господарстві. Найбільший показник був відмічений у ДПДГ «Асканійське» (2869 тис.м²діб), а найменший - у ДПДГ «Каховське» (2564 тис.м² діб). Слід відзначити, що деякі гібриди змінили ранг, і гібрид Борисфен 600СВ мав менший фотосинтетичний потенціал у цьому господарстві у порівнянні з більш ранніми гібридами у 2007 та 2008 роках. Це пов'язано з жорсткими умовами погоди у другій половині вегетації, що призвело до прискореного відмирання нижніх листків у пізньостиглих гібридів.

Біоенергетична оцінка та економічні показники нових гібридів кукурудзи в грунтово-екологічних пунктах випробування

В дослідах встановлено чітку тенденцію щодо зниження виробничих витрат відносно груп ФАО гібридів кукурудзи (табл.3).

У варіантах, де вирощували гібриди ранньої групи стиглості вони зменшились на 56,5%; середньоранньостиглих - на 47,2; середньостиглих - на 28,0; середньопізньостиглих - на 10,9%, порівняно з пізньостиглими гібридами. Внаслідок такої закономірності найвища собівартість (125,7 грн./ц) і збиток 2045 грн./га були на ділянках з гібридом Борисфен 600 СВ при вирощуванні в дослідному господарстві «Каховське», що можна пояснити дуже низьким рівнем урожайності (57,3 ц/га) та високою вологістю зерна (становив 2,0).

Найкращі економічні показники - мінімальну собівартість 51,6 грн./ц, чистий прибуток 3972 грн./га та рентабельність 74,3% забезпечило вирощування гібриду Борисфен 250 МВ в дослідному господарстві «Асканійське». Високим рівнем рентабельності (32,8-55,5%) та стабільністю чистого прибутку (1910-2518 грн./га), порівняно з іншими гібридами, характеризувався варіант з гібридом Подільський 274 СВ.

Таблиця 3. Економічна ефективність вирощування гібридів різних груп ФАО залежно від пунктів екологічного випробування (середнє 2006-2008 рр.)

Екологічний пункт випробування (фактор А)	Гібрид (фактор В)	Показники
		урожайність, ц/га	індекс ефективної продуктивності	вартість валової продукції, грн./га	виробничі витрати, грн./га	собівартість 1 ц продукції, грн.	чистий прибуток, грн./га	рівень рентабельності, %
Іванівський р-н, дослідне поле ХДАУ	Тендра	77,8	4,7	7002	6031	77,5	971	16,1
	Кремінь 200СВ	78,7	5,0	7083	5825	74,0	1258	21,6
	Борисфен 250МВ	92,7	6,4	8343	5427	58,5	2916	53,7
	Подільський 274СВ	97,9	5,9	8811	6368	65,0	2443	38,4
	ВЦ 380МВ	99,4	5,8	8946	6668	67,1	2278	34,2
	Азов	108,8	5,8	9792	7594	69,8	2198	28,9
	Борисфен 433МВ	106,7	5,6	9603	7791	73,0	1812	23,3
	Соколов 407МВ	109,5	5,3	9855	8682	79,3	1173	13,5
	Перекоп СВ	111,9	3,6	10071	9390	83,9	681	7,2
	Борисфен 600СВ	115,2	3,8	10368	10059	87,3	309	3,1
Інститут землеробства ПР	Тендра	67,2	3,7	6048	5972	88,9	76	1,3
	Кремінь 200СВ	80,4	4,9	7236	6106	76,0	1130	18,5
	Борисфен 250МВ	95,1	6,3	8559	5617	59,1	2942	52,4
	Подільський 274СВ	99,7	6,0	8973	6348	63,7	2625	41,3
	ВЦ 380МВ	103,2	5,9	9288	6879	66,7	2409	35,0
	Азов	105,6	5,6	9504	7614	72,1	1890	24,8
	Борисфен 433МВ	109,0	5,7	9810	7904	72,5	1906	24,1
	Соколов 407МВ	107,0	5,0	9630	8845	82,7	785	8,9
	Перекоп СВ	102,4	3,7	9216	9010	88,0	206	2,3
	Борисфен 600СВ	101,1	3,5	9099	8957	88,6	142	1,6
Дослідне господарство «Каховське»	Тендра	65,3	3,9	5877	5607	85,9	270	4,8
	Кремінь 200СВ	58,1	3,8	5229	5070	87,3	159	3,1
	Борисфен 250МВ	81,3	5,8	7317	5136	63,2	2181	42,5
	Подільський 274СВ	86,0	5,5	7740	5830	67,8	1910	32,8
	ВЦ 380МВ	86,9	5,2	7821	6204	71,4	1617	26,1
	Азов	85,6	4,7	7704	6782	79,2	922	13,6
	Борисфен 433МВ	76,6	4,2	6894	6656	86,9	238	3,6
	Соколов 407МВ	84,2	4,1	7578	7496	89,0	82	1,1
	Перекоп СВ	71,7	2,7	6453	7112	99,2	-659	-9,3
	Борисфен 600СВ	57,3	2,0	5157	7202	125,7	-2045	-28,4
Дослідне господарство «Асканійське»	Тендра	80,1	4,7	7209	5953	74,3	1256	21,1
	Кремінь 200СВ	82,5	5,3	7425	5715	69,3	1710	29,9
	Борисфен 250МВ	103,5	7,2	9315	5343	51,6	3972	74,3
	Подільський 274СВ	109,5	6,8	9855	6337	57,9	3518	55,5
	ВЦ 380МВ	112,1	6,3	10089	7154	63,8	2935	41,0
	Азов	111,2	5,9	10008	7705	69,3	2303	29,9
	Борисфен 433МВ	117,7	6,0	10593	8362	71,0	2231	26,7
	Соколов 407МВ	119,0	5,5	10710	9564	80,4	1146	12,0
	Перекоп СВ	121,0	3,9	10890	10318	85,3	572	5,5
	Борисфен 600СВ	123,6	4,1	11124	10377	84,0	747	7,2

Одержані експериментальні дані дозволили побудувати кореляційно-регресійні моделі рівня рентабельності гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від урожайності при вирощуванні в умовах зрошення півдня України (рис. 2).

Рисунок 2. Кореляційно-регресійне моделювання рівня рентабельності залежно від урожайності зерна різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи:

1 - ранні (y = -0,0409x² + 6,8313x - 262,45; R² = 0,5824);

2 - середньоранньостиглі (y = -0,2166x² + 43,719x - 2134,7; R² = 0,7409);

3 - середньостиглі (y = -0,0484x² + 10,083x - 489,79; R² = 0,6712);

4 - середньопізньостиглі (y = -0,0168x² + 3,6814x - 184,91; R² = 0,5211);

5 - пізньостиглі (y = -0,0084x² + 1,9475x - 109,7; R² = 0,6328)

Одержані лінії поліноміальної регресії свідчать про перевагу вирощування середньоранньостиглих гібридів, які спроможні забезпечувати теоретичний рівень рентабельності в межах 60-67% при врожайності 95-105 ц/га.

Розрахунками доведено, що для одержання економічного ефекту необхідно диференціювати програмований рівень урожаю зерна досліджуваної культури, який істотно залежить від групи ФАО. Так, при вирощуванні ранніх гібридів максимальна рентабельність (23%) досягається при врожайності 81 ц/га, середньоранньостиглих (67%) - 102; середньостиглих (34%) - 104 ц/га; середньопізньостиглих (20%) - 109; пізньостиглих (4%) - 118 ц/га.

Висновки

1. Найвища врожайність (12,63 та 13,10 т/га) спостерігалась у гібридів Борисфен 600СВ та Перекоп СВ, що належать до пізньостиглої групи (ФАО 600) у дослідному господарстві «Асканійське». Стабільно висока врожайність у цьому агроекологічному пункті була притаманна і середньопізньому гібриду Соколов 407МВ. У середньому цей гібрид показав найвищу врожайність - 10,49 т/га. Гібриди пізньої групи, хоч і показали максимальну врожайність, все ж, за середніми даними поступились середньопізнім гібридам Борисфен 433МВ, Соколов 407МВ і середньостиглому гібриду Азов, хоч максимальна врожайність, все ж таки, притаманна гібридам ФАО 500-600.

2. Гібриди кукурудзи різних груп стиглості проявляють специфіку реакції на агроекологічні чинники продукційного процесу. В більш сприятливих грунтово-екологічних умовах та при оптимальному агротехнічному забезпеченні найбільш високу врожайність забезпечують пізньостиглі та середньопізні гібриди Соколов 407МВ, Перекоп СВ, Борисфен 600СВ (11,90-12,36 т/га). Погіршення умов вирощування призводить до різкого падіння врожайності пізньостиглих гібридів до рівня ранньостиглих форм. Найбільш стабільно проявляють врожайність середньостиглі та середньоранні гібриди Подільський 274СВ, ВЦ 380МВ, Азов.

3. Визначення показників варіабельності врожайності під впливом агроекологічних умов показало, що пункт досліджень мав набагато більший вплив на показники мінливості урожайності зерна порівняно з погодними умовами року досліджень. Коефіцієнт варіації стабільно перевищував 10% і збільшувався від ранньої групи стиглості до пізньої. Найбільш високих значень він досягав в групі пізніх гібридів (Перекоп і Борисфен 600СВ) - до 30% і більше. Цей тип варіабельності, на відміну від флуктуацій погодної природи, є контрольованою і залежить переважно від технологічного забезпечення. Найменш чутливими гібридами до технологічних «збоїв» є гібриди Тендра, Борисфен 250МВ, Подільський 274СВ, ВЦ 380МВ і...