Розробка та використання біологічно активних препаратів для стимуляції відтворювальної здатності кнурів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРарної ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 636.4.082:615.31:612.616

РОЗРОБКА ТА ВИКОРИСТАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ СТИМУЛЯЦІЇ ВІДТВОРЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ КНУРІВ

03.00.20 - біотехнологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Новицький Василь Петрович

Біла Церква 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі розведення і генетики тварин ім. М.А. Кравченка Національного університету біоресурсів і природокористування Кабінету Міністрів України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Шеремета Віктор Іванович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри розведення і генетики тварин ім. М.А. Кравченка

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Бесулін Віктор Іванович, Білоцерківський національний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва продукції дрібного тваринництва та птахівництва

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Шаран Микола Михайлович, Інститут біології тварин, завідувач лабораторії фізіології і патології відтворення тварин

Захист відбудеться “______” ___________________ 2011 р. о ________ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.01 у Білоцерківському національному аграрному університеті за адресою: 09117, Україна, Київська обл., м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1, ауд. _______

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського національного аграрного університету за адресою: 09117, Україна, Київська обл., м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий “_____” _________________ 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Малина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широке впровадження штучного осіменіння за сучасних технологій виробництва свинини сприяє швидкій передачі генетичного прогресу з племінних у промислові стада та зростанню економічної ефективності ведення галузі, а інтенсивне використання цінних кнурів-плідників дозволяє максимально прискорити ці процеси. Проте відомо, що впровадження прогресивних технологій не сприяє формуванню високого рівня відтворювальної здатності у кнурів (Сааков Г.Р., 1981; Кононов В., 1983; Козловський В.Г., 1984; Шолохов А.И., Иванова О.В., 1986; Лисенко Г.Л., 2000; Бажов Г.М., 2006). Розповсюдженою проблемою також є тривалий період привчання ремонтних кнурців до садок на чучело свині. При цьому, у значної кількості тварин взагалі не вдається виробити умовного рефлексу на фантом (Гайдукова Н.В., 1987; Комова З.П., 2001; Джамалдинов А.Ч., 2006). Для подолання вищезазначених проблем фахівцями галузі рекомендується використання окремих методів стимуляції відтворювальної функції кнурів, серед яких перспективними нині вважаються біотехнологічні, що полягають у розробці та застосуванні різноманітних біологічно активних препаратів (Шолохов А.И., 1997; Комова З.П., 2001; Рибалко В.П., 2002; Джамалдинов А.Ч., 2006; Гнеушева Н.С., 2008). Однак, науковими досліджен-нями встановлено, що найбільш поширені групи таких речовин, зокрема гормональних, а також тих, що вводяться ін'єкційним шляхом, можуть негативно впливати на здоров'я плідників та, відповідно, на їхню продуктивність і тривалість господарського використання (Гладкова А.И., Демченко А.Н., 1991; Белоусов Ю.Б., 1993; Гнеушева Н. С., 2008; Курипко А. Н., 2009; Морару І., 2010; Шеремета В.І., 2010, 2011).

У зв'язку з цим, актуальним завданням є подальше вдосконалення пріоритетних біотехнологічних способів стимуляції відтворювальної здатності кнурів шляхом розробки негормональних біологічно активних препаратів для перорального застосування, котрі повною мірою відповідатимуть сучасним вимогам промислових технологій виробництва свинини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень держбюджетної теми Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України “Розробити ефективні способи стимуляції репродуктивної здатності корів та свиней” (номер державної реєстрації 0110U003626).

Мета та завдання досліджень. Мета роботи - розробка негормональних біологічно активних препаратів для комплексної стимуляції відтворювальної здатності кнурів.

Для реалізації поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

- на основі досягнень біотехнології, фармакології та медицини розробити експериментальні моделі негормональних біологічно активних препаратів для стимуляції відтворювальної здатності кнурів;

- вивчити особливості прояву статевих рефлексів, кількісні та якісні показники спермопродуктивності кнурів і репродуктивні якості свиноматок за використання досліджуваних моделей препаратів;

- дослідити динаміку статевих гормонів та біохімічні показники крові кнурів за використання досліджуваних моделей препаратів;

- розробити способи прискореного привчання ремонтних кнурців до садок на чучело свині з використанням біологічно активних препаратів;

- розробити способи стимуляції відтворювальної здатності кнурів з використанням створених препаратів.

Об'єкт дослідження: розробка біологічно активних препаратів для стимуляції відтворювальної здатності кнурів, доцільність використання та їхній вплив на організм тварин.

Предмет дослідження: препарати «Шанс» та «Янтаргін», їхні компоненти, кнури, статеві рефлекси, сперма, кров, репродуктивні якості свиноматок. кнур спермопродуктивність свиноматка рефлекс

Методи дослідження: біотехнологічні, зоотехнічні, етологічні, гематологічні, статистично-математичні, економічні, аналітичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблені негормональні біологічно активні препарати на основі L-аргініну гідрохлориду - «Шанс» та «Янтаргін», призначені для стимуляції відтворювальної здатності кнурів.

Вперше доведено, що згодовування кнурам препаратів «Шанс» та «Янтаргін» сприяє посиленню їхнього лібідо, що виражається скороченням тривалості рефлексу статевого потягу на 73,1-85,3 %, незалежно від породи, віку та режиму статевого використання тварин.

Вперше встановлено, що препарати «Шанс» та «Янтаргін» зумовлюють зростання концентрації тестостерону в крові кнурів на 68,6-73,3 %, що в свою чергу, сприяє підвищенню рівня андрогенно-естрогенного балансу на 72,7-80,4 %, посиленню білкового, вуглеводного й енергетичного обмінів в організмі плідників та інтенсифікації сперматогенезу.

Встановлено динаміку основних показників спермопродуктивності кнурів, яка свідчить, що швидкість включення препарату «Янтаргін» у регуляцію сперміогенезу залежить від частоти його згодовування та не залежить від режиму статевого використання тварин.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена двома патентами України на винахід та двома патентами України на корисну модель.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень розроблено негормональні біологічно активні препарати «Шанс» та «Янтаргін». Експериментально доведено можливість їх застосування для вирішення практичних завдань тваринництва.

Розроблено способи прискореного привчання ремонтних кнурців до садок на чучело свині з використанням препаратів «Шанс» та «Янтаргін».

Розроблено способи стимуляції відтворювальної здатності кнурів за поширених режимів їх статевого використання із застосуванням препаратів «Шанс» та «Янтаргін», які впроваджено у виробництво в племінному заводі СВАТ АК «Калита» Київської області та товарній фермі ТОВ «Продсільпром» Черкаської області.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі та наукових дослідженнях на кафедрі акушерства і хірургії Житомирського національного агроекологічного університету та на кафедрі акушерства Сумського національного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Основна частина результатів досліджень, які наведено в дисертації, одержана здобувачем особисто. Дисертантом, за консультативної допомоги наукового керівника, самостійно визначено завдання досліджень, проведено пошуковий та основні досліди, статистично оброблено одержані результати та здійснено їх аналіз і узагальнення, сформульовано висновки та практичні пропозиції.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на конференціях науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ, 2009, 2010); на VII конференції молодих учених та спеціалістів (Інститут розведення і генетики тварин УААН, смт. Чубинське, 2009); міжнародній науково-практичній конференції “Селекція тварин на сучасному етапі розвитку біологічної науки” (навчально-науковий інститут тваринництва та водних біоресурсів Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ, 18-19 грудня 2009 р.); науково-теоретичній конференції “Методологія наукових досліджень з питань селекції, генетики та біотехнології у тваринництві” (Інститут розведення і генетики тварин НААНУ, смт. Чубинське, 25 лютого 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми збереження біоресурсів, селекція та відтворення тварин” (навчально-науковий інститут тваринництва та водних біоресурсів Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ, 4-6 квітня 2011 р.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковано у 12 наукових працях, 7 з яких - у фахових виданнях, внесених до переліку ВАК України (у тому числі одна одноосібно). Отримано два патенти України на винахід та два патенти України на корисну модель.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 174 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, основної частини з трьох розділів, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних джерел, що включає 236 найменувань, у тому числі - 45 латиницею. Робота містить 38 таблиць, 13 рисунків та 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Огляд літератури. Складається з трьох підрозділів, в яких наведено дані літератури стосовно існуючих біотехнологічних методів стимуляції відтворювальної здатності кнурів за допомогою препаратів різного складу та походження. Наведено теоретичне обґрунтування можливості застосування солей L-аргініну і бурштинової кислоти в якості негормональних стимуляторів репродуктивної функції кнурів.

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводилися упродовж 2008-2011 років в умовах свинокомплексу СВАТ АК «Калита» Київської області, товарної свиноферми ТОВ «Продсільпром» Черкаської області, біохімічної лабораторії ветеринарного центру «Алден-вет» та кафедри розведення і генетики тварин ім. М.А. Кравченка, м. Києва.

Дослідження полягали у розробці біологічно активних препаратів, призначених для стимуляції відтворювальної здатності кнурів. Основною діючою речовиною розроблених препаратів «Шанс» та «Янтаргін» є L-аргініну гідрохлорид (C6H15ClN4O2) - біотехнологічний продукт, одержаний методом ферментації, який являє собою кристалічний порошок білого кольору, без виражених смаку та запаху, що відповідає визначенню Державної фармакопеї України (2001) як “фармакологічний”. Допоміжною діючою речовиною препарату «Янтаргін» є бурштиновокислий натрій, що відповідає вимогам відповідної нормативно-технічної документації як “чистий для аналізів”. Приготування препаратів здійснювали шляхом змішування їх компонентів за допомогою лабораторного барабанного електрозмішувача для сухих сумішей СЛ-АПМ-30 протягом шести хвилин (рис. 1). Готові препарати зберігали в затемнених приміщеннях при температурі не вище 20 єС і відносній вологості повітря не більше 75 %.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Схема приготування препарату «Янтаргін»

Дослідження з вивчення впливу препаратів на відтворювальну здатність кнурів проводили згідно схеми представленої на рисунку 2.

Всього у проведені досліджень було залучено 50 голів кнурів та 475 голів свиноматок, оброблено результати оцінки 946 еякулятів та 364 опоросів.

Апробація експериментальних зразків препаратів була проведена в семи нижчеперелічених науково-господарських дослідах.

Рис. 2 Загальна схема досліджень

I. Розробка способу прискореного привчання ремонтних кнурців зі слабким лібідо до садок на чучело свині з застосуванням препарату «Шанс».

II. Розробка способу прискореного привчання ремонтних кнурців з нормальним лібідо до садок на чучело свині з застосуванням препарату «Янтаргін».

III. Розробка способу стимуляції відтворювальної здатності кнурів-плідників за помірного режиму їх статевого використання із застосуванням препарату «Шанс».

IV. Розробка способу стимуляції відтворювальної здатності кнурів-плідників за помірного режиму їх статевого використання із застосуванням препарату «Янтаргін».

V. Розробка способу стимуляції відтворювальної здатності кнурів, що перевіряються, за екстенсивного режиму їх статевого використання із застосуванням препарату «Янтаргін».

VI. Розробка способу стимуляції відтворювальної здатності кнурів-плідників за екстенсивного режиму їх статевого використання із застосуванням спрощеної схеми згодовування препарату «Янтаргін».

VII. Розробка способу стимуляції відтворювальної здатності кнурів зі старечими її розладами з застосуванням препарату «Янтаргін».

Піддослідні групи кнурів формували за методом груп (Цыбулько В.Д., 1977), зважаючи на походження, вік, живу масу, рівень статевої активності і спермопродуктивності тварин.

Привчання ремонтних кнурців до садок на чучело свині (досліди І та ІІ) здійснювали згідно з рекомендаціями, викладеними в “Інструкції із штучного осіменіння свиней” (2003). На один підгін до чучела (один раз на три дні) тваринам надавалося 20 хв перебування в манежі (Рибалко В.П., 1990). Препарати «Шанс» і «Янтаргін» кнурцям згодовували за схемою 1 раз на добу 3 дні поспіль перед запланованим підгоном до чучела в дозі, відповідно, 150 і 170 мг/кг живої маси.

Досліди III і IV були заплановані з метою виявлення більш ефективного з тестованих препаратів, тому проводилися одночасно за однакових умов на кнурах-аналогах, з використанням спільної контрольної групи (табл.1).

Одержання сперми від кнурів в усіх дослідах здійснювали мануальним методом. Режим статевого використання плідників у дослідах III і IV був помірним (1 раз на 4 дні), а в дослідах V, VI та VII - екстенсивним - 1 садка на тиждень. Взяття і оцінку сперми кнурів здійснювали за загальноприйнятими методиками (Інструкція із штучного осіменіння свиней, 2003; Яблонський В.А., 2005).

Для оцінки запліднювальної здатності сперми кнурів за застосування препаратів «Шанс» та «Янтаргін» у дослідах III-VI було здійснено штучне осіменіння свиноматок приладом ПОС-5 з концентрацією 5 млрд. сперматозоїдів у дозі (Квасницкий А.В., 1983). Формування груп-аналогів (по 60-80 голів у групі) здійснювали за рекомендаціями В.К. Кононенка (2003). Статистичну обробку результатів досліджень проводили за Н.А. Плохинским (1969) на ПК ІВМ з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel 2003.

Таблиця 1

Схеми проведення дослідів

Дослід	Період досліду	Тривалість періоду, днів	Препарат	Дози і схеми згодовування препаратів	Характеристика піддослідних груп кнурів
					n, контрольна / дослідна	порода / виробнича група
III	Зрівняльний	60	-	-	4/4	велика біла / основні П
	Основний	40	Шанс	120 мг/кг ж.м., через 1 день
	Заключний	40	-	-
IV	Зрівняльний	60	-	-	4/4	велика біла / основні П
	Основний	40	Янтаргін	170 мг/кг ж.м., через 1 день
	Заключний	40	-	-
V	Основний	120	Янтаргін	170 мг/кг ж.м., через 1 день	6/6	велика біла / котрих перевіряють Е
VI	Зрівняльний	65	-	-	3/3	велика біла / основні Е
	Основний	190	Янтаргін	220 мг/кг ж.м., 1 раз за 14-18 годин до садки
VII	Зрівняльний	30	-	-	3/4	ландрас / вибракувані Е
	Основний	45	Янтаргін	170 мг/кг ж.м., щодня

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Ефективність привчання ремонтних кнурців до садок на чучело свині. Результати привчання ремонтних кнурців зі слабким лібідо до садок на чучело свині за використання препарату «Шанс» (дослід І) наведено в таблиці 2. Так, привчаючи до садок кнурців за загальноприйнятим способом (І період) за три підгони до чучела свині вдалося привчити лише дві тварини.

Триразове згодовування препарату «Шанс» кнурцям дослідної групи забезпечило здійснення усіма тваринами садки під час першого підгону в манеж, тоді як з контрольних кнурців за три підгони садки не здійснив жоден. Отже, використання запропонованого способу з застосуванням препарату «Шанс» дозволило швидко привчити 100 % проблемних кнурців до садок на чучело свині, порівняно до базового варіанта.

За згодовування препарату «Янтаргін» ремонтним кнурцям з нормальним лібідо (дослід II) протягом дев'яти діб також вдалося досягти здійснення садки у 100 % тварин, проти 41,7 % у базовому варіанті.

Таблиця 2

Ефективність привчання ремонтних кнурців зі слабким лібідо до садок на чучело свині за застосування препарату «Шанс»

Період досліду	Група	Добова доза препарату, мг/кг живої маси	Кількість кнурців у групі, гол.	Привчено до садок на чучело	Середня тривалість привчання, днів
				гол.	%
І - зрівняльний	?	?	10	2	20	9,7
ІІ - основний	контрольна	?	4	0	0	10,0
	дослідна	150	4	4	100	4,0

Таким чином, препарати «Шанс» та «Янтаргін» стимулюють посилення мотиваційної компоненти статевої поведінки (лібідо) кнурів, що, у свою чергу, сприяє швидкому привчанню тварин до садок на чучело свині.

Прояв статевих рефлексів у кнурів. Етологічні дослідження показали, що згодовування основним і вибракуваним кнурам препаратів «Шанс» та «Янтаргін» сприяло посиленню статевого потягу, що виражалося вірогідним скороченням тривалості рефлексу наближення у тварин на 73,1-85,3 %, незалежно від їхньої породи, віку, режиму статевого використання, доз та схем застосування препаратів тощо. За рахунок зазначених змін тривалість обслуговування тварин оператором була меншою на 15,7-19,0 % (р<0,001), порівняно з тривалістю обслуговування контрольних плідників.

Таким чином, проведеними дослідженнями було встановлено, що вірогідної різниці між впливом на прояв статевих рефлексів у кнурів окремих із запропонованих доз та схем згодовування препаратів «Шанс» та «Янтаргін» не спостерігалося.

Спермопродуктивність кнурів. За результатами порівняльної оцінки основних показників спермопродуктивності кнурів-аналогів у дослідах III і IV було вста-новлено, що у тварин, яким згодовували препарати «Шанс» та «Янтаргін», об'єми еякулятів перевищували показники контролю, відповідно, на 7,5 % і 6,3 %. Концентрація сперматозоїдів збільшилася на 9,5 % в еякулятах плідників обох дослідних груп. Активність сперматозоїдів зросла, відповідно, на 3,1 % та 5,3 %. Показник виживання сперматозоїдів вірогідно зріс за згодовування кнурам препарату «Янтаргін» і був тривалішим на 11,1 %, порівняно з показниками контрольних тварин. Усього протягом основних періодів дослідів III і IV від плідників, які отримували препарати «Шанс» та «Янтаргін», було отримано більше спермодоз, відповідно, на 24,7 % (р<0,001) і 23,6 % (р<0,001), порівняно до контролю. Слід зазначити, що досліджувані препарати мали виражену пролонговану дію. Так, у заключні періоди дослідів III і IV, за невірогідного зниження об'ємів еякулятів, у дослідних плідників вірогідно зросли концентрація та активність сперматозоїдів, відповідно, на 22,7 % і 27,3 % та 2,6 % і 3,4 % (табл. 3).

Таблиця 3

Спермопродуктивність кнурів за застосування препаратів «Шанс» та «Янтаргін», М±m

Дослід	Період досліду	Група	Досліджено	Показник спермопродуктивності
			кнурів, гол.	еякулятів, шт.	об'єм еякуляту, мл	концентрація сперматозоїдів, млрд./мл	активність сперматозоїдів, %	виживання сперматозоїдів, год.	одержано комплектів спермодоз з еякуляту, шт.
III	Зрівняльний	контрольна	4	64	266,58±6,805	0,22±0,004	79,92±0,492	73,50±1,842	4,69±0,138
		дослідна	4	64	251,91±4,718	0,23±0,003	79,61±0,321	68,63±2,383	4,50±0,101
	Основний	контрольна	4	40	273,48±8,150	0,21±0,004	78,75±0,559	70,20±2,172	4,58±0,136
		дослідна	4	40	293,90±6,140А	0,23±0,006В	81,88±0,557С	75,60±2,024	5,71±0,216С
	Заключний	контрольна	4	40	272,35±6,651	0,22±0,003	79,38±0,445	71,40±2,013	4,63±0,103
		дослідна	4	40	264,05±5,345	0,27±0,005С	82,00±0,500С	78,60±3,327	5,73±0,148С
IV*	Зрівняльний	дослідна	4	64	252,17±5,052	0,23±0,003	79,69±0,367	71,63±2,229	4,50±0,091
	Основний	дослідна	4	40	290,75±5,965	0,23±0,005В	84,00±0,599С	78,00±2,946А	5,66±0,139С
	Заключний	дослідна	4	40	271,65±4,529	0,28±0,005С	82,75±0,437С	82,20±3,634В	6,16±0,145С
V	Основний	контрольна	6	114	153,62±1,954	0,40±0,002	79,30±0,357	69,47±1,246	4,88±0,074
		дослідна	6	114	179,37±1,350С	0,49±0,006С	84,87±0,429С	79,37±1,529С	7,59±0,139С
VI	Зрівняльний	контрольна	3	27	221,93±11,233	0,41±0,005	80,91±0,625	68,44±2,106	7,47±0,473
		дослідна	3	27	218,44±10,354	0,42±0,002	78,33±0,597	69,33±1,957	7,23±0,372
	Основний	контрольна	3	81	236,60±6,442	0,42±0,002	80,99±0,297	72,00±1,193	8,12±0,254
		дослідна	3	81	303,06±5,363С	0,44±0,002С	84,88±0,481С	76,44±1,042В	11,42±0,263С
VII	Зрівняльний	контрольна	3	12	289,17±20,884	0,110±0,0048	63,75±1,643	-	-
		дослідна	4	16	294,33±13,459	0,105±0,0021	64,06±1,386	-	-
	Основний	контрольна	3	18	281,67±14,765	0,105±0,0036	62,50±0,926	-	-
		дослідна	4	24	363,58±9,816С	0,126±0,0065В	72,71±1,648С	-	-

Примітки: 1. В цій і наступних таблицях: ^А - р < 0,05; ^В - р < 0,01; ^С - р < 0,001, порівняно до контролю; 2. ^* ? в цій і наступних таблицях досліди IV і III проводилися одночасно з використанням спільної контрольної групи.

Отже препарати «Шанс» та «Янтаргін» позитивно впливають на відтворю-вальну здатність кнурів.

Слід зазначити, що на відміну від результатів застосування препарату «Шанс», виживання сперматозоїдів у розбавленій спермі кнурів, які отримували препарат «Янтаргін», залишалося тривалішим на 15,1 % (р<0,01), порівняно до показників контрольних тварин. При цьому, за використання препарату «Янтаргін» вдалося отримати на 7,5 % більше (р<0,05) спермодоз, ніж за застосування препарату «Шанс». У зв'язку з цим, у подальшій апробації використовували саме препарат «Янтаргін», як більш ефективний засіб для стимуляції спермопродуктивності кнурів.

Встановлено, що згодовування кнурам, яких перевіряють, препарату «Янтаргін» за схемою «через 1 день» (дослід V) сприяло збільшенню в них об'ємів еякулятів на 16,8% (р<0,001), порівняно до контролю. При цьому концентрація, активність та виживання сперматозоїдів дослідних кнурів вірогідно переважали показники контрольних тварин відповідно на 22,5 %, 5,6 % і 14,3 %. За рахунок суттєвого зростання кількісних та якісних показників спермопродуктивності від дослідних кнурів було отримано на 55,5 % (р<0,001) спермодоз більше, ніж від контрольних.

Згодовування основним кнурам-плідникам препарату «Янтаргін» за схемою «1 раз за 14-18 годин до садки» (дослід VI) сприяло зростанню об'ємів еякулятів у тварин на 28,1% (р<0,001), за відносно незначного, проте вірогідного підвищення концентрації, активності та виживаності сперматозоїдів, відповідно, на 4,8 %, 3,9 % та 6,2 %. Усього за основний період досліду від кнурів, яким згодовували препарат «Янтаргін», було отримано на 40,6 % спермодоз більше, ніж від контрольних тварин.

Виявлено, що щоденне згодовування препарату «Янтаргін» вибракуваним через прогресуюче пригнічення спермопродуктивності кнурам (дослід VII) також сприяло вірогідному зростанню у тварин об'ємів еякулятів на 29,1 % та концентрації і активності сперматозоїдів у них на 20,0 % та 10,2 %, порівняно до контролю. При цьому вміст патологічних форм сперматозоїдів в еякулятах дослідних кнурів знизився на 5,4% (р<0,001), порівняно до контролю.

Таким чином, застосування препаратів «Шанс» та «Янтаргін» за вищезазначеними розробленими дозами і схемами позитивно впливало на спермопродуктивність кнурів незалежно від їхньої породи, віку та режиму статевого використання.

Концентрація статевих гормонів у крові кнурів. Установлено, що за використання препаратів «Шанс» та «Янтаргін» у дослідах III і IV рівень тестостерону в крові кнурів вірогідно зріс відповідно на 68,6 % та 73,3 %, порівняно з контролем, залишаючись у межах фізіологічних норм (табл. 4). При цьому концентрація 17в-естрадіолу в крові піддослідних кнурів не зазнала суттєвих коливань. За рахунок зазначених змін у співвідношенні статевих гормонів рівень андрогенно-естрогенного балансу в крові кнурів, що отримували препарати «Шанс» та «Янтаргін», зріс, відповідно, на 72,7 % (р<0,01) і 80,4 % (р<0,001), порівняно до показників контрольних тварин.

Було виявлено залежність окремих показників спермопродуктивності у кнурів від рівня тестостерону та андрогенно-естрогенного балансу в їхній крові за використання досліджуваних препаратів. Так, в основний і заключний періоди дослідів III і IV між концентрацією тестостерону та андрогенно-естрогенним балансом у крові кнурів і основними показниками їхньої спермопродуктивності були виявлені позитивні помірного та високого ступенів кореляційні зв'язки (r) від r = 0,610 до r = 0,920.

Таблиця 4

Концентрація статевих гормонів у крові кнурів за застосування
препаратів «Шанс» та «Янтаргін» (досліди III, IV), М±m, n=4

Група (препарат)	Показник
	до використання	після використання
	тестостерон, нмоль/л	естрадіол-17в, нмоль/л	андрогенно- естрогенний баланс	тестостерон, нмоль/л	естрадіол-17в, нмоль/л	андрогенно- естрогенний баланс
Контрольна (-)	11,93± 0,722	0,43± 0,012	27,5± 2,09	11,83± 0,469	0,41± 0,011	28,6± 1,61
Дослідна (Шанс)	12,57 ± 0,680	0,43± 0,009	29,5± 2,01	19,95± 0,448С	0,41± 0,026	49,4± 4,04В
Дослідна (Янтаргін)	12,20 ± 0,631	0,44± 0,023	28,0± 2,34	20,50± 0,430С	0,40± 0,011	51,6± 2,26С

Отже, використання препаратів «Шанс» та «Янтаргін» сприяло інтенсифікації синтезу андрогенів в організмі кнурів-плідників та, як результат, генеративної функції їхніх сім'яників.

Біохімічні показники крові кнурів. Установлено, що у крові дослідних тварин, які протягом 40 діб отримували препарат «Шанс» за схемою «через 1 день», вміст загального білка, альбумінів та глюкози вірогідно зріс, відповідно, на 7,4 %, 9,6 % та 44,0 %, порівняно до показників контролю (табл. 5).

При цьому, знизився вміст сечовини та загального холестерину, відповідно, на 26,4 % (р<0,05) та 40,3% (р<0,01). Активність креатинкінази, б-амілази, аспартат- та аланінамінотрасферази була вірогідно більшою на 18,1 %, 15,0 %, 25,8 % та 28,6 %, ніж у контролі (табл. 6).

Виявлено, що за згодовування кнурам препарату «Янтаргін» вміст загального білка, альбумінів та глюкози у крові тварин вірогідно зріс, відповідно, на 9,2 %, 12,2 % і 33,5 %, порівняно до контролю. Вірогідно знизився вміст сечовини та загального холестерину, відповідно, на 28,3 % та 38,4 %, порівняно до показників контрольних тварин (табл. 5).

Активність креатинкінази, б-амілази, аспартат- та аланінамінотрасфераз вірогідно зросла, відповідно, на 24,7 %, 16,0 %, 32,3 % та 33,4 %, порівняно до контролю (табл. 6).

Таблиця 5

Біохімічні показники крові кнурів за застосування препаратів
«Шанс» та «Янтаргін» (досліди III, IV), М±m, n=4

Група (препарат)	Показник
	загальний білок, г/л	альбуміни, г/л	сечовина, ммоль/л	загальний холестерин, ммоль/л	глюкоза, ммоль/л	кальцій, ммоль/л	гемоглобін, г/л
Контрольна (-)	72,4± 1,54	33,1± 1,27	5,1± 0,35	4,1± 0,22	3,2± 0,07	2,94± 0,093	106± 4,4
Дослідна (Шанс)	77,8± 1,40А	36,3± 0,10	3,8± 0,13А	2,4± 0,38В	4,7± 0,28В	2,53± 0,156	111± 2,1
Дослідна (Янтаргін)	79,1± 0,39В	37,2± 0,37А	3,7± 0,14В	2,5± 0,26В	4,3± 0,24В	2,77± 0,198	113± 2,9

Таблиця 6

Активність ферментів крові кнурів за застосування препаратів «Шанс» та «Янтаргін» (досліди III, IV), М±m, n=4

Група (препарат)	Показник
	креатинкіназа, мккат/л	АСТ, мккат/л	АЛТ, мккат/л	б-амілаза, од/л
Контрольна (-)	22,6± 0,71	0,31± 0,013	0,21± 0,008	1057± 21,8
Дослідна (Шанс)	26,7± 0,74В	0,39± 0,015В	0,27± 0,006С	1216± 39,8А
Дослідна (Янтаргін)	28,2± 0,31C	0,41± 0,013B	0,28± 0,005C	1226± 14,3C

Слід відмітити, що вищезазначені зміни у біохімічному складі крові кнурів відбувалися в межах фізіологічних норм (Левченко В. І. та ін., 2004). Зростання вмісту загального білка та білкових фракцій в сироватці крові кнурів дослідних груп, очевидно, пов'язане з соматотропними та інсулінотропними властивостями аргініну (Шамберев Ю.Н. и др., 1976). Зниження вмісту сечовини свідчить про інтенсифікацію обміну амінокислот, оскільки вона є кінцевим продуктом їх метаболізму та дозволяє вважати, що складові розроблених препаратів раціоналізують використання організмом азотистих речовин у синтетичних процесах (Ніщеменко М.П., 2004). Зменшення кількості загального холестерину в сироватці крові кнурів, очевидно, пов'язано з інтенсифікацією синтезу тестостерону.(Усенко С.О., 2008).

У цілому зазначені зміни досліджуваних показників крові дозволяють вважати, що основна діюча речовина препаратів стимулює енергетичні процеси в головному мозку тварин, про що свідчить зростання активності кретинкінази. Остання, очевидно, активізує синтетичні процеси в гіпоталамусі, у зв'язку з чим збільшується секреція люліберинів, а через них - лютропіну гіпофізом, який стимулює у клітинах Лейдіга синтез тестостерону.

Для забезпечення зростаючих потреб в енергії нервової системи організму та анаболічних процесів у сім'яниках, тестостерон стимулював у підшлунковій та слинних залозах активність амілази (що також можливо через гіпоталамус). Це в свою чергу зумовило зростання концентрації глюкози в крові. Даний андроген спільно з оксидом азоту (Северьянова Л.А., 2006) як безпосередньо так і неопосередковано стимулювали синтетичні процеси в організмі тварин, зокрема, сперміо- та плазмогенез, про що свідчать показники білкового обміну та збільшення об'ємів еякулятів і концентрації сперматозоїдів у них.

Таким чином було встановлено, що препарати «Шанс» та «Янтаргін» сприяють інтенсифікації білкового, вуглеводного та енергетичного обмінів в організмі кнурів, що, зокрема, підтверджується зростанням активності відповідних ферментів крові тварин.

Відтворювальна здатність свиноматок. Виявлено, що осіменіння свиноматок спермою кнурів, стимульованих препаратами «Шанс» та «Янтаргін», дозволило поліпшити основні показники їхньої відтворювальної здатності. Так, у дослідах III-VI заплідненість свиноматок дослідних груп зросла, відповідно, на 4,0 %, 7,4 %, 7,1 % та 4,8 %, порівняно до показників контрольних тварин. На одну свиноматку, що опоросилася, було отримано поросят більше, відповідно, на 0,05; 0,16; 0,26 та 0,19 голів, порівняно до контролю.

Собівартість одержання спермопродукції та приплоду за застосування досліджуваних препаратів. Установлено, що за використання препаратів «Шанс» та «Янтаргін» у дослідах III і IV собівартість одержання одного комплекту спермодоз від основних кнурів-плідників зросла, відповідно, на 4,9 % та 4,6 %, порівняно до базового варіанта. Проте, подальше використання розроблених доз та схем згодовування препарату «Янтаргін» у дослідах V i VI сприяло зниженню собівартості одержаної спермопродукції, відповідно, на 3,7 % та 12,3 %, порівняно до контролю, що, зокрема, було зумовлено суттєвим зниженням собівартості складових компонентів препарату «Янтаргін» у цінах 2010 року.

У дослідах III-VI собівартість одного новонародженого поросяти у гніздах свиноматок дослідних груп була нижчою за показники контролю, відповідно, на 7,4 %, 10,9 %, 10,8 % та 10,4 %.

Таким чином, за виробництва спермопродукції для реалізації найбільш економічно обґрунтованим виявилося використання підвищених доз препарату «Янтаргін» у досліді VI за спрощеною схемою «1 раз на тиждень за 14-18 годин до запланованого одержання сперми». За інтенсифікації відтворення власного стада найбільш економічно обґрунтованим виявилося використання препарату «Янтаргін» в дозах 170 мг на кілограм живої маси за схемою «через 1 день» та 220 мг на кілограм живої маси за схемою «1 раз на тиждень за 14-18 годин до запланованого одержання сперми».

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення сучасних напрямів з розробки біотехнологічних прийомів стимуляції відтворювальної здатності кнурів та подано результати власних експериментальних досліджень, на підґрунті яких уперше розроблено негормональні біологічно активні препарати на основі L-аргініну гідрохлориду - «Шанс» та «Янтаргін», призначені для застосування у свинарстві.

Зокрема, за результатами проведених досліджень, встановлено:

1. Згодовування кнурам розроблених біологічно активних препаратів «Шанс» та «Янтаргін» сприяє збільшенню концентрації тестостерону та інтенсифікації генеративної функції сім'яників і обмінних процесів у їхньому організмі, за рахунок чого у плідників, незалежно від їхньої породи, віку та режиму статевого використання, вірогідно посилюється статевий потяг та зростають основні показники спермопродуктивності.

2. Згодовування ремонтним кнурцям зі слабким лібідо препарату «Шанс» впродовж трьох днів у стислі терміни дозволяє збільшити кількість привчених до садок на чучело свині проблемних кнурців на 75-100 %, порівняно до базового варіанта. За згодовування препарату «Янтаргін» ремонтним кнурцям з нормальним лібідо, протягом дев'яти діб вдалося досягти здійснення садки у 100 % тварин, проти 41,7 % у базовому варіанті.

3. У кнурів-плідників, яким згодовували препарати «Шанс» (120 мг/кг живої маси) та «Янтаргін» (170 та 220 мг/кг живої маси), посилюється лібідо. Так, тривалість рефлексу статевого потягу у тварин скорочується на 73,1-85,3 % (р0,001), незалежно від породи, віку та режиму статевого використання кнурів, що сприяє вірогідному скороченню тривалості обслуговування тварин оператором зі взяття сперми, відповідно, на 15,7 % та 19,0 %.

4. Використання препаратів «Шанс» (120 мг/кг живої маси) та «Янтаргін» (170 та 220 мг/кг живої маси) сприяє зростанню об'ємів еякулятів у основних кнурів-плідників на 5-30% вже після першого їх згодовування. Концентрація сперматозоїдів у еякулятах суттєво підвищується на 10-20% починаючи з 28-35-ї доби застосування препаратів, з виходом показника на плато на 45-50 добу. Це зумовлює збільшення кількості одержаних спермодоз на 23,6-40,6 % (р0,001), порівняно з базовим варіантом.

5. Від кнурів, яким згодовували препарат «Янтаргін», було одержано на 7,5 % (р<0,05) спермодоз більше, ніж від плідників-аналогів, котрі отримували препарат «Шанс».

6. Згодовування кнурам, яких перевіряли, препарату «Янтаргін» у дозі 170 мг/кг живої маси сприяє вірогідному збільшенню кількості одержаних спермодоз на 55,5 % (р0,001) та підвищенню середньодобових приростів у тварин на 23,8 % (р0,001), порівняно з базовим варіантом.

7. Препарат «Янтаргін» позитивно впливає на формування кількісних і якісних показників спермопродуктивності у кнурів зі старечими розладами відтворювальної функції, що створює передумови для його використання з метою подовження господарського використання цінних плідників.

8. Осіменіння свиноматок спермою кнурів, стимульованих препаратами «Шанс» та «Янтаргін», дозволяє поліпшити основні показники їхньої відтво-рювальної здатності. Так, заплідненість свиноматок дослідних груп зростає на 4,0-7,4%, порівняно до контролю.

9. Сорокаденне згодовування кнурам препаратів «Шанс» та «Янтаргін» за схемою «через 1 день» зумовлює вірогідне зростання в їхній крові концентрації тестостерону на 68,6-73,3% та рівня андрогенно-естрогенного балансу - на 72,7-80,4 %.

10. Встановлено, що в крові дослідних тварин, які протягом 40 діб отримували препарати «Шанс» та «Янтаргін» за схемою «через 1 день», вміст загального білка, альбумінів та глюкози вірогідно зріс порівняно до контролю. При цьому, вміст сечовини та загального холестерину вірогідно знижувався. Активність креатинкінази, б-амілази, АСТ та АЛТ вірогідно зростала, порівняно до контролю.

11. За помірного та екстенсивного статевого використання кнурів найбільш економічно обґрунтованим є використання препарату «Янтаргін» у дозі 170 мг/кг живої маси за схемою «через 1 день». За екстенсивного статевого використання тварин також доцільно застосовувати препарат «Янтаргін» у дозі 220 мг/кг живої маси за схемою «1 раз на тиждень за 14-18 годин до запланованого одержання сперми».

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для прискорення процесу привчання ремонтних кнурців до садок на чучело свині рекомендуємо використовувати препарати «Шанс» та «Янтаргін» у дозах, відповідно, 150 та 170 мг/кг живої маси. Згодовувати препарати необхідно 1 раз на добу, щодня, від 1 до 5 діб поспіль, напередодні ввечері або зранку в день запланованого привчання, але не пізніше як за 5 годин до його початку, оскільки максимальний вплив препарату на нервову систему тварин має виражений пролонгований характер.

2. За екстенсивного статевого використання кнурів для збільшення обсягів виробництва спермопродукції рекомендуємо використовувати препарат «Янтаргін» в дозі 220 мг/кг живої маси за схемою «1 раз на тиждень за 14-18 годин до запланованого одержання сперми». За помірного статевого використання кнурів для інтенсифікації відтворення стада рекомендуємо використовувати препарат «Янтаргін» в дозі 170 мг/кг живої маси за схемою «через 1 день».

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Новицький В.П. Статеве стимулювання кнурів / В.П. Новицький, В.І. Шеремета // Тваринництво України. 2008. № 12. С. 13 - 15. (Дисертант провів експериментальні дослідження та аналіз одержаних результатів і підготував роботу до друку).

2. Новицький В.П. Спермопродуктивність кнурів-плідників за використання біологічно активного препарату / В. П. Новицький, В. І. Шеремета // Науково-технічний бюлетень ІТ УААН. 2009. № 100. С. 375 - 380. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів і підготував роботу до друку).

3. Новицький В.П. Вплив біологічно активного препарату Янтаргін на спермопродуктивність кнурів-плідників / В. П. Новицький, В. І. Шеремета // Науковий вісник НУБіП України. 2009. № 138. С. 353 - 357. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку даних та аналіз одержаних результатів і підготував роботу до друку).

4. Пат. 47715 Україна, МПК А 61 D 19/02, А 61 D 19/04. Спосіб стимуляції спермопродуктивності кнурів-плідників / Шеремета В.І., Новицький В.П.; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України. № u 2009 07155; заявл. 09.07.2009; опубл. 25.02.2010, Бюл. № 4. (Дисертант провів аналіз одержаних результатів та патентний пошук).

5. Пат. 91773 Україна, МПК А 61 D 19/02. Препарат та спосіб його використання для підготовки кнурів для швидкого привчання їх до садки на чучело / Шеремета В.І., Новицький В.П.; заявник і патентовласник НУБіП України. № а 2008 15338; заявл. 31.12.2008; опубл. 25.08.2010, Бюл. № 16. (Дисертант провів аналіз одержаних результатів та патентний пошук).

6. Шеремета В.І. Використання біологічно активних препаратів у формуванні спермопродуктивності кнурів-плідників / В.І. Шеремета, В.П. Новицький // Вісник аграрної науки. 2010. № 9. С. 28-31. (Дисертант провів експери-ментальні дослідження, статистичну обробку даних та аналіз одержаних результатів і підготував роботу до друку).

7. Новицький В.П. Динаміка сперматогенезу в кнурів плідників за використання біологічно активного препарату / В.П. Новицький // Вісник аграрної науки. 2011. № 5. С. 81-82.

8. Пат. 60073 Україна, МПК А 61 D 19/00. Спосіб привчання кнурів до садки на чучело / Шеремета В.І., Мельничук С.Д., Новицький В.П.; заявник і патентовласник НУБіП України. № u 2010 13744; заявл. 19.11.2010; опубл. 10.06.2011, Бюл. № 11. (Дисертант провів аналіз одержаних результатів та патентний пошук).

9. Пат. 95331 Україна, МПК А 61 D 19/00. Препарат для стимуляції репродуктивної функції кнурів-плідників / Шеремета В.І., Новицький В.П.; заявник і патентовласник НУБіП України. № а 2009 07561; заявл. 17.07.2009; опубл. 25.07.2011, Бюл. № 14. (Дисертант провів аналіз одержаних результатів та патентний пошук).

10. Шеремета В.І. Роль деяких солей органічних кислот у профілактиці порушень відтворної функції в кнурів-плідників / В.І. Шеремета, В.П. Новицький, С.М. Грищенко // Біоресурси і природокористування. 2011. Т. 3, № 1 - 2. С. 107-116. (Дисертант провів експериментальні дослідження та аналіз одержаних результатів).

11. Новицький В.П. Новий спосіб привчання ремонтних кнурців до садок на чучело свиноматки / В.П. Новицький, В.І. Шеремета, М.В. Себа // Науковий вісник НУБіП України. 2011. № 160. С. 79-83. (Дисертант провів експери-менттальні дослідження, статистичну обробку даних та аналіз одержаних результатів).

12. Шеремета В.І. Біохімічний статус крові кнурів-плідників за використання біологічно активного препарату / В.І. Шеремета, В.П. Новицький, М.С. Грунт-ковський // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. 2011. Вип. 12. № 3 - 4. С. 68-72. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку даних та аналіз одержаних результатів).

АНОТАЦІЯ

Новицький В.П. Розробка та використання біологічно активних препаратів для стимуляції відтворювальної здатності кнурів. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20 - біотехнологія. - Національний університет біоресурсів і природокористування Кабінету Міністрів України, Київ, 2011.

У дисертаційній роботі представлені результати досліджень щодо розробки пріоритетних біотехнологічних способів стимуляції відтворювальної здатності кнурів шляхом застосування негормональних біологічно активних препаратів «Шанс» та «Янтаргін», створених на основі L-аргініну гідрохлориду.

Розроблено спосіб прискореного привчання ремонтних кнурців до садок на чучело свині з використанням препаратів «Шанс» та «Янтаргін», які дозволяють за суттєвої економії часу, збільшити на 50-100 % кількість привчених тварин, порівняно до базового варіанта.

Виявлено, що згодовування основним кнурам препаратів «Шанс» і «Янтаргін» сприяє скороченню тривалості обслуговування тварин оператором зі взяття сперми, відповідно, на 16 % та 19 %.

Доведено, що стимуляція відтворювальної здатності кнурів з використанням препаратів «Шанс» та «Янтаргін» дозволяє збільшити вихід спермодоз, відповідно, на 23-24 % і 23-55 %, порівняно до базового варіанта.

Встановлено, що стимуляція відтворювальної здатності кнурів з використанням препаратів «Шанс» та «Янтаргін» дозволяє знизити собівартість одержання приплоду, відповідно, на 7 % та 10-11 %, порівняно до базового варіанта.

Ключові слова: препарат «Шанс», препарат «Янтаргін», кнури, статеві рефлекси, сперма, відтворювальна здатність.

АННОТАЦИЯ

Новицкий В.П. Разработка и использование биологически активных препаратов для стимуляции воспроизводительной способности хряков. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.20 - биотехнология. - Национальный университет биоресурсов и природоиспользования Кабинета Министров Украины, Киев, 2011.

В диссертационной работе представлены результаты исследований по разработке приоритетных биотехнологических способов стимуляции воспроизводительной способности хряков путем применения негормональных биологически активных препаратов «Шанс» и «Янтаргин», разработанных на основе L-аргинина гидрохлорида.

Установлено, что скармливание хрякам биологически активных препаратов «Шанс» и «Янтаргин» способствует интенсификации эндокринной и генеративной функции семенников и обменных процессов в их организме, за счет чего у производителей, независимо от их породы, возраста и режима полового использования, достоверно усиливается половое влечение и повышаются основные показатели спермопродукции.

Скармливание ремонтным хрячкам со слабым либидо препарата «Шанс» на протяжении трех дней в сжатые сроки позволяет увеличить количество приученных к садкам на чучело свиньи проблемных хрячков на 75-100 %, по сравнению с базовым вариантом.

В хряков-производителей, которым скармливали препараты «Шанс» (120 мг/кг живой массы) и «Янтаргин» (170 и 220 мг/кг живой массы), усиливается либидо. При этом, длительность рефлекса полового влечения у животных сокращалась на 73,1-85,3 % (р0,001), независимо от их породы, возраста и режима полового использования, что, в свою очередь, способствовало достоверному сокращению длительности обслуживания животных оператором по взятию спермы, соответственно, на 15,7 % и 19,0 % (р0,001).

Использование препаратов «Шанс» (120 мг/кг живой массы) и «Янтаргин» (170 и 220 мг/кг живой массы) способствует росту объемов эякулятов в основных хряков-производителей на 5-30 % уже после первого скармливания препаратов. Концентрация сперматозоидов в эякулятах существенно повышается на 10-20 %, начиная с 28-35 суток применения препаратов с выходом показателя на плато на 45-50 сутки. Это приводит к увеличению числа полученных спермодоз на 23,6-40,6% (р0,001), по сравнению с б...