Вплив листової форми філоксери на продуктивність виноградної рослини

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ВИНОГРАДУ І ВИНА «МАГАРАЧ»

УДК 634.8:631.523.84/632.752.2

06.01.08 - виноградарство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ВПЛИВ ЛИСТОВОЇ ФОРМИ ФІЛОКСЕРИ НА

ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИНОГРАДНОЇ РОСЛИНИ

Мізяк Артем Олександрович

Ялта 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному інституті винограду і вина «Магарач», НААН України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук,старший науковий співробітник Странішевська Олена Павлівна, Національний інститут винограду і вина «Магарач» НААН України, провідний науковий співробітник відділу захисту і фізіології рослин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Волинкін Володимир Олександрович, Національний інститут винограду і вина «Магарач» НААН України, начальник відділу селекції, генетики винограду і ампелографії

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Замета Олег Григорович, Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» Кабінету Міністрів України, доцент кафедри виноградарства

Захист відбудеться «18» березня 2011 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.365.01 в Національному інституті винограду і вина «Магарач» НААН України за адресою: 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова 31, корпус № 1, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного інституту винограду і вина «Магарач» НААН України за адресою: 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова 31, корпус № 1, к. 2.

Автореферат розісланий «11» лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Я.Е. Радіоновська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

виноград шкідник прищепний

Актуальність теми. На виноградниках відмічено близько 300 шкідників, але домінуючими з них є 5-6. Листя винограду ушкоджує, в основному, виноградна листовійка, кліщі, трипси, різні види цикадок. Філоксера до теперішнього часу не входила до групи основних шкідників листя винограду, оскільки на прищепних виноградниках листова форма філоксери не розвивалася, а основною шкідливою стадією вважалася коренева форма. Цикл її розвитку на європейських сортах зводився тільки до партеногенетичного розмноження на кореневій системі.

До сьогоднішнього часу філоксера вважається самим потенційно небезпечним шкідником винограду, і відноситься до шкідників зовнішнього і внутрішнього карантину в багатьох країнах світу. За останнє десятиріччя на виноградних насадженнях південних областей України і Російської Федерації спостерігається поширення і посилення шкідливої дії листової форми філоксери на гібридних та європейських прищепних сортах винограду.

В результаті появи філоксери на листках європейських сортів винограду та відсутності відомостей про її поширення, шкідливість і заходи, що обмежують її чисельність в прищепній культурі винограду, вивчення цього питання є, поза сумнівом, актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках державної науково-технічної програми «Виноградарство» Національного інституту винограду і вина «Магарач», завдання: «Вивчити біоценотичні зв'язки в системі «рослина винограду - комплекс шкідливих організмів» і науково обґрунтувати систему захисту виноградних насаджень з урахуванням еколого-токсикологічного впливу пестицидів на агроценози» (номер державної реєстрації 0107U008009).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - оцінка продуктивності виноградної рослини в прищепній культурі при різному рівні розвитку листової форми філоксери і розробка системи хімічного захисту проти даного шкідника.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- оцінити інтенсивність поширення листової форми філоксери в різних виноградарських зонах півдня України на основних районованих сортах винограду в прищепній культурі;

- вивчити біоекологічні особливості розвитку шкідника, ступінь та інтенсивність галоутворення на листках винограду в прищепній культурі;

- визначити залежність основних показників плодоношення, продуктивності, біохімічного складу листя виноградної рослини, урожаю і його якості від ступеня розвитку листової форми філоксери;

- розробити раціональну систему хімічного захисту винограду в прищепній культурі з урахуванням біоекологічних особливостей розвитку листової форми філоксери;

- встановити технічну та економічну ефективність розроблених систем захисних заходів для промислових виноградних насаджень в прищепній культурі від листової форми філоксери.

Об'єкт дослідження - поширення і розвиток філоксери, залежність основних показників плодоношення і продуктивності виноградної рослини, урожаю і його якості від ступеня розвитку шкідника, захисні заходи, що обмежують розвиток листової форми філоксери.

Предмет дослідження - показники плодоношення, продуктивності винограду, урожай і його якість; виноградна філоксера (поширення, біоекологічні особливості розвитку, шкідливість); технічна та економічна ефективність; системи хімічного захисту виноградників.

Методи дослідження - лабораторний, польовий і виробничий. Із специфічних методів досліджень в роботі використані: маршрутно-польові - для вивчення динаміки поширення, рівня шкідливості листової форми філоксери на промислових виноградниках в прищепній культурі і диференціації сортів за ступенем пошкодження, визначення оптимальних термінів і кратності обробок; розрахунково-порівняльний - для оцінки технічної і економічної ефективності розробленої системи захисних заходів; вимірно-ваговий - для визначення агробіологічних показників розвитку і продуктивності виноградних рослин; лабораторні - для визначення можливості розвитку листової форми філоксери на європейських сортах, рас листової і кореневої форм філоксери, вивчення біоекологічних особливостей розвитку шкідника, вмісту пігментів (хлорофілу А, Б і каротиноїдів) в листках винограду; математично-статистичний - для визначення достовірності отриманих результатів, виявлення залежності між досліджуваними показниками.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше проведена оцінка поширення листової форми філоксери на європейських та гібридних сортах винограду в прищепній культурі в різних виноградарських зонах півдня України, та проведена диференціація сортів винограду за ступенем пошкодження; вивчені біоекологічні особливості розвитку шкідника, встановлена залежність між інтенсивністю розвитку листової і кореневої форм філоксери.

Вперше встановлена залежність показників плодоношення, продуктивності, урожаю і його якості, вмісту пігментів в листках виноградної рослини в прищепній культурі Причорноморської низовини Південного Степу України від ступеню розвитку та інтенсивності галоутворення листової форми філоксери.

Встановлена технічна ефективність інсектицидів з різних хімічних груп, а також науково обґрунтовано і експериментально доведено, що оптимальними термінами проведення захисних заходів від листової форми філоксери на прищепних виноградниках є періоди «розпускання бруньок» і «поява 9-12 листків». На підставі вивчення біоекологічних особливостей розвитку шкідника встановлена можливість використання системи захисних заходів від листової форми філоксери з урахуванням розвитку гронової листовійки.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена і впроваджена система раціонального застосування інсектицидів для захисту винограду від листової філоксери в прищепній культурі з урахуванням біоекологічних особливостей розвитку шкідника в умовах Причорноморської низовини Південного Степу України. Рентабельність виробництва в порівнянні з контролем збільшується на 10,5-13,6%

Вперше для Причорноморської низовини Південного Степу України проведена оцінка технічної ефективності інсектицидів Моспілан 20% в.р.п., 0,4 кг/га; Талстар, 10% к.е., 0,2 л/га; Конфідор, 20% в.р.к., 0,3 л/га; Нурел Д, 55% к.е., 1,5 л/га; Бі-58 н., 40% к.е., 2,0 л/га від листової форми філоксери на виноградниках в прищепній культурі; встановлена технічна ефективність їх дії - 84,7-94,3% і визначені оптимальні терміни раціонального застосування.

Розроблена система захисних заходів від листової форми філоксери з урахуванням розвитку гронової листовійки, що дозволяє знизити пестицидне навантаження без погіршення якості кінцевої продукції. Технічна ефективність застосування препаратів в системі - 77,7-87,3%. Система захисних заходів від листової форми філоксери, яка була розроблена, дозволяє поліпшити показники продуктивності і плодоношення виноградної рослини, при цьому продуктивність пагонів збільшується в 1,1-1,2 рази, врожайність на 18,3-26,5%; вміст цукрів в соці ягід - на 4,7-8,5%.

Розроблена система хімічного захисту винограду проти листової форми філоксери була впроваджена на промислових виноградних насадженнях в умовах Правобережної нижньо-дніпровської виноградарської зони (АФ «Радгосп «Білозерський») на загальній площі 629 га; при цьому рентабельність виробництва збільшилась на 32%.

Особистий внесок здобувача. За темою дисертаційної роботи автором особисто проаналізовані джерела наукової, технічної, патентної літератури, що дозволило розробити оригінальну програму досліджень, визначити напрям і методи її реалізації. Здобувач особисто брав участь в плануванні та проведенні експериментів, науковому аналізі і статистичній обробці отриманих результатів, розрахунках економічного ефекту захисних заходів, у формуванні основних положень та висновків.

Аналіз отриманих результатів, їх статистична обробка, формування висновків, підготовка матеріалів для публікацій статей, апробація і впровадження результатів у виробництво виконувалися з консультативною допомогою наукового керівника. Вивчення динаміки поширення, рівня шкідливості листової форми філоксери на промислових виноградниках і диференціації сортів за ступенем пошкодження в умовах Правобережної нижньо-дніпровської виноградарської зони (АФ «Радгосп «Білозерський») та Очаково-прилиманської виноградарської зони (ВАТ «Ольвія», ДП «Агро-Коблеве») у 2005-2007 роках у період проходження здобувачем студентської практики проводили із ведучим науковим співробітником відділу захисту і фізіології рослин НІВіВ «Магарач», О.П. Странішевською.

Апробація результатів роботи. Основні результати дисертаційної роботи доповіли на секції вченої ради з виноградарства Національного інституту винограду і вина «Магарач» в 2008-2010 рр., на Міжнародних конференціях: «Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (м. Харків, 1-3 жовтня, 2008 р.); «Інтегрований захист рослин в Україні» (м. Київ, 3-5 грудня 2008 р.); «Інноваційні агротехнології в умовах глобального потепління» (Мелітополь-Кирилівка, 4-6 червня 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з них 7 статей в спеціалізованих наукових виданнях і 3 тези доповідей наукових конференцій.

Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота викладена на 178 сторінках комп'ютерного тексту, включає вступ, 3 основних розділи і 12 підрозділів, висновки і рекомендації виробництву, список використаної літератури і додатки. Основний текст ілюстрований 29 таблицями, 21 рисунком. У додатках 33 таблиці, 1 акт впровадження результатів дослідження у виробництво. Список використаної літератури включає 168 джерел, зокрема 74 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури

В огляді використаної літератури проведено аналіз результатів наукових досліджень вітчизняних і закордонних авторів щодо вивчення питання особливостей біоекологічного розвитку шкідника, поширення, характеру пошкодження, шкідливості, а також методи захисних заходів, терміни їх проведення і рівень ефективності.

Було встановлено, що дані про появу листової форми філоксери на сортах європейської групи в прищепній культурі, її поширення, вплив на продуктивність виноградної рослини, урожай і його якість і її шкідливість на прищепних сортах, а також система захисних заходів відсутні в науковій, довідковій, учбовій та іншій літературі, тому вимагають детального вивчення відповідно до конкретних біоекологічних особливостей розвитку шкідника, що вплинуло на вибір основних напрямків проведення досліджень.

Умови об'єкти і методи проведення досліджень

Польові дослідження для визначення поширення листової форми філоксери проводили в 2005-2010 рр. в господарствах, розташованих в трьох виноградарських зонах Причорноморської низовини Південного Степу України (Правобережна нижньо-дніпровська виноградарська зона: АФ «Радгосп «Білозерський», Лівобережна степова виноградарська зона: ВАТ ім. Покришева, Очаково-прилиманська виноградарська зона: ВАТ «Ольвія», ДП «Агро-Коблеве», ТОВ «АФ «Лиманський») і одній виноградарській зоні Південного берега Криму (Південний берег Криму: ДП АФ «Магарач») на загальній площі більше 3,5 тис. га.

Стаціонарні досліди (схеми I-VІІ) по вивченню біоекологічних особливостей розвитку шкідника та його поширення на сортах винограду в прищепній культурі; впливу інтенсивності галоутворення на листках винограду на показники плодоносіння і продуктивності виноградної рослини; ступеня заселення листової поверхні винограду на кількісний вміст пігментів; взаємозв'язку між розвитком листової і кореневої формами; технічної ефективності інсектицидів з різних хімічних груп; оптимальних термінів застосування інсектицидів, технічної ефективності схеми захисних заходів проти листової форми філоксери з урахуванням біології розвитку гронової листовійки були проведені у ВАТ ім. Покришева в 2008-2010 рр. на винограді сорту Олешківський (гібридна форма № 132-49 (Аджі x Vitis amurensis) x Сапераві). Схема посадки винограду на дослідної ділянці - 3х1,5 м, рік посадки - 2002, формування - двоплечий кордон (висота штамба 60 см), культура ведення винограду неукривна, поливна. Грунт дослідної ділянки - червоно-коричневий, темно-каштановий, залишково слабкосолонцюватий, супіщаний. Вміст гумусу 0,8-1,2%, рН грунту - 6,8, механічний склад - порошисто-середньосуглинковий. Площа дослідної ділянки - 0,5 га, варіанту досліду - 0,03 га.

Схема досліду I по вивченню впливу інтенсивності галоутворення на листках винограду на показники плодоносіння і продуктивності виноградної рослини, урожаю та його якості; визначенню взаємозв'язку між розвитком листової і кореневої формами; включала 6 варіантів: 1 - контроль (рослини, які вільні від листової форми філоксери); 2-6 - інтенсивність галоутворення, відповідно, до 1%; на 1-10 %; 11-25%; 26-50% та більш ніж 50% (5 кущів, 3 повторності).

Схема лабораторного досліду II по вивченню можливості розвитку листової філоксери на листках європейських сортів включала 4 сорти (Мускат білий, Аліготе, Совіньон зелений, Ізабелла) на листя котрих розселювали яйця листової форми філоксери отриманих з гібридного сорту Олешківський та американського сорту Кобер 5 ББ (5 рослин, 3 повторності).

Схема лабораторного досліду III по вивченню біоекологічних особливостей розвитку листової форми філоксери включала вивчення довжини ротового апарату самок листової форми філоксери розвиток яких проходив на листках європейського сорту Мускат білий та американського сорту Кобер 5 ББ (100 екземплярів, 3 повторності).

Схема досліду IV по вивченню впливу ступеня заселення листків листової форми філоксери на кількісний вміст пігментів в листі винограду включала 6 варіантів: 1 - контроль (листя без ознак розвитку листової форми філоксери); 2-6 - бал пошкодження листової поверхні відповідно від 1 до 5 - заселеність площі листка, відповідно, до 1%; на 1-10 %; 11-25%; 26-50% та більш ніж 50% (20 листків, 3 повторності).

Схема досліду V по вивченню ефективності інсектицидів з різних хімічних груп, для захисту виноградників від листової форми філоксери, включала 6 варіантів: контроль (без застосування інсектицидів), еталон - Конфідор, в.р.к., імідоклоприд 500 г/л, з нормою витрати 0,2 л/га; Моспілан, в.р.п., ацетоміприд 200 г/кг, 0,3 кг/га; Бі-58 новий, к.е., діметоат 400 г/л, 2 л/га; Нурел Д, к.е., хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин 50 г/л, 1,5 л/га; Талстар, к.е., біфентрин 100 г/л, 0,2 л/га. Обприскування проводилися в періоди розпускання бруньок і появи 9-12 листків.

Схема досліду VI за визначенням оптимальних термінів обробок включала 5 варіантів: контроль (без застосування інсектицидів), еталон - Конфідор, в.р. к., імідоклоприд 500 г/л, 0,2 л/га (розпускання бруньок, 9-12 листя), Конфідор, в.р.к., імідоклоприд 500 г/л, 0,2 л/га (розпускання бруньок), Конфідор в.р.к., імідоклоприд 500 г/л, 0,2 л/га (9-12 листків) Конфідор в.р.к., імідоклоприд 500 г/л, 0,2 л/га (розпускання бруньок, 9-12 листків, відродження гусениць гронової листовійки II-III генерації).

Схема досліду VII по вивченню схем захисних заходів з урахуванням біології розвитку гронової листовійки включала 7 варіантів: контроль (без застосування інсектицидів), еталон - Конфідор, в.р.к., імідоклоприд 500 г/л, 0,2 л/га (розпускання бруньок, 9-12 листків), Моспілан, в.р.п., ацетоміприд 200 г/кг, 0,3 кг/га (розпускання бруньок) +Талстар, к.е., біфентрин 100 г/л, 0,2 л/га (відродження гусениць гронової листовійки II-III генерації); Моспілан, в.р.п., ацетоміприд 200 г/кг, 0,3 кг/га (9-12 листків) + Нурел Д, к.е., хлорпірифос 500 г/л + циперметрин 50 г/л, 1,5 л/га (відродження гусениць гронової листовійки II-III генерації); Конфідор, в.р.к., імідоклоприд 500 г/л, 0,2 л/га (9-12 листків) + Талстар , к.е., біфентрин 100 г/л, 0,2 л/га (відродження гусениць гронової листовійки II-III генерації); Талстар, к.е., біфентрин 100 г/л, 0,2 л/га (9-12 листків, відродження гусениць гронової листовійки II-III генерації); Моспілан, в.р.п., ацетоміприд 200 г/кг, 0,3 кг/га (9-12 листків) + Бі-58 новий, к.е., діметоат 400 г/л 2,0 л/га (відродження гусениць гронової листовійки II-III генерації).

В рамках дослідів V, VI, VII проводили вивчення основних агробіологічних показників виноградної рослини урожаю та його якості (20 кущів, 3 повторності).

Розміщення варіантів кожного польового досліду рендомізоване, повторностей - методом систематичних повторень. Площа кожного варіанту, кількість повторностей і облікових рослин в них, досліди проводили на ділянках з рівними ґрунтовими і кліматичними умовами, з однаковою агротехнікою і станом рослин забезпечило отримання достовірних даних при проведенні досліджень. Захист від хвороб був однаковим на всіх варіантах досліду.

Обробку проводили за допомогою ранцевого обприскувача марки «Jacto», виробництво Бразилія.

Дослідження проводили згідно загальноприйнятим методикам по виноградарству і ентомології. Польові досліди закладали згідно «Методике полевого опыта», 1985. Фітосанітарні обстеження проводилися згідно «Методическим рекомендациям по применению фитосанитарного контроля в защите промышленных виноградных насаждений юга Украины от вредителей и болезней», 2006. Обліки динаміки поширення, розвитку і інтенсивності галоутворення шкідника, визначали згідно «Методическим рекомендациям по применению фитосанитарного контроля в защите промышленных виноградных насаждений юга Украины от вредителей и болезней», 2006; «Методики випробування i застосування пестицидів», 2001; «Методическим указаниям по обследованию виноградников на выявление филлоксеры», 1970. Агробіологічні і фітометричні дослідження, облік маси врожаю, визначення масової концентрації цукрів у соці ягід (ГОСТ 27198-87), визначення кількісного вмісту пігментів (хлорофілу А, Б і каротиноїдів) в листках винограду, проводилось згідно «Методическим рекомендациям по агротехническим исследованиям в виноградарстве Украины», 2004.

При вивченні поширення шкідника на виноградниках півдня України обліки проводилися на тлі інсектицидних обробок проти кліщів і гронової листовійки.

Статистичну обробку експериментальних даних проводили по загальноприйнятим методикам з використанням методу дисперсійного аналізу (Доспехов, 1979) за допомогою пакету аналізу даних електронної таблиці Excel. За результатами отриманих даних оцінювали зв'язок між показниками, що вивчалися.

Результати досліджень

Поширення і розвиток листової форми філоксери на сортах винограду в прищепній культурі, районованих на півдні України

Впродовж 2005-2010 рр. проводили обстеження виноградників Південного степу України в Херсонській і Миколаївській областях і на Південному березі Криму (м. Ялта) на загальній площі більше 3,5 тис. га на 16 сортах. В результаті обстежень було встановлено, що листова форма філоксери розвивається не тільки на сортах гібридного походження: Біанка, Ізабелла, Мускат одеський, Олешківський, а також і на сортах європейської групи в прищепній культурі винограду: Аліготе, Мускат білий, Каберне-Совіньон, Ркацителі, Совіньон зелений, Мерло, Шардоне (табл. 1).

Найбільш пошкоджуваними сортами європейської групи протягом всіх років проведення досліджень були: Мускат білий (38,5% кущів, 29,0% листя), Каберне-Совіньон (5,0-18,0% кущів, 1,0-8,5% листя), Аліготе (1,0-2,0% кущів, 1,0-1,5% листя); сорти гібридного походження - Олешківський (31,0-45,5% кущів, 9,7-14,0% листя), Овідіопольський (43,3% кущів, 34,3% листя), Мускат одеський (41,0% кущів, 20,0% листя).

Таблиця 1 - Поширення листової форми філоксери на сортах, що районують на півдні України (середнє за 2005-2010 рр.)

Сорти	Поширення листової форми філоксери, % заселених
	ВАТ «Ольвія», 2005 р.	ДП «Агро-Коблеве», 2006, 2008-2009 рр.	АФ «Радгосп «Білозерський», 2006-2009 рр.	ВАТ ім. Покришева, 2008-2010 рр.	ДП АФ «Магарач», 2008-2009 рр.
	К	Л	К	Л	К	Л	К	Л	К	Л
Аліготе	2,0	1,0	1,0	1,5	1,0	1,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Совіньон зелений	3,0	1,0	3,5	2,5	4,7	3,0	0,0	0,0	не вирощується
Шардоне	0,0	0,0	0,0	0,0	1,7	1,7	0,0	0,0	0,0	0,0
Мускат білий	не вирощується	38,5	29,0
Мерло	3,0	1,0	2,3	0,7	3,0	1,7	0,0	0,0	0,0	0,0
Каберне-Совіньон	5,0	3,0	5,7	1,3	10,8	1,0	5,0	5,5	18,0	8,5
Ркацителі	5,0	1,0	3,7	1,3	0,0	0,0	0,0	0,0	не вирощується
Ізабелла	25,0	10,0	36,7	8,3	18,0	5,3	0,0	0,0
Біанка	5,0	3,0	0,0	0,0	8,0	3,3	11,0	9,0
Голубок	0,0	0,0	0,0	0,0	6,3	3,3	0,0	0,0
Олешківський	не вирощується	31,0	9,7	45,5	14,0
Мускат одеський		41,0	20,0	не вирощується
Овідіопольський		43,3	34,3
Ретон		12,7	7,0

Примітки: 1. К - кущів; 2. Л - листя

Найбільш сприятливі кліматичні умови для розвитку листової форми філоксери на гібридних і європейських прищепних сортах винограду у всіх областях дослідження склалися в 2006 і 2008 рр. Впродовж вегетації спостерігалося поступове збільшення чисельності листової форми філоксери на різних сортах винограду.

Це пов'язано зі сприятливими кліматичними умовами, високою температурою повітря у весняний і літній періоди і високою вологістю повітря (травень-червень - 14,8-22,3⁰С, кількість опадів, які випали за травень-червень 22,4-34,9 мм) що сприяло розвитку шкідника.

У 2009 році, в зв'язку з відносно невисокою вологістю повітря в травні-червні спостерігалося зниження інтенсивності розвитку листової форми філоксери на гібридних і європейських прищепних сортах винограду.

У АФ «Радгосп «Білозерський» і ВАТ ім. Покришева, не дивлячись на несприятливі умови 2007 і 2009 рр., спостерігався підвищений розвиток листової форми філоксери в порівнянні з господарствами в інших областях в зв'язку зі зрошуваною культурою винограду.

Таким чином, на протязі шестирічних досліджень (2005-2010 рр.) встановлено, що сортами, які найбільш ушкоджуються, з європейської групи є - Мускат білий, Піно чорний, Совіньон зелений, Рислінг, Каберне-Совіньон, Аліготе, - відсоток ушкоджених кущів 1,0-38,5%, листя - 1,0-29,0%; з гібридних сортів - Овідіопольський, Олешківський, Голубок, Біанка, Молдова, Подарунок Магарача, Первенець Магарача, Рітон, Мускат одеський - 5,0-45,5% пошкоджених кущів, 3,0-34,3% листя.

Оцінка взаємозв'язку між інтенсивністю розвитку листової та кореневої форм філоксери в прищепній культурі

У 2008-2009 рр. у ВАТ ім. Покришева на сорті Олешківський впродовж періоду вегетації виноградної рослини проводили розкопки кореневої системи кущів різною мірою заселених листовою формою філоксери для визначення впливу ступеня розвитку листової форми на інтенсивність розвитку кореневої форми (схема досліду I).

В період розпускання бруньок в 2008 році відсоток заселеного коріння не відрізнявся по варіантах з різним ступенем пошкодження листя, і знаходився на рівні 5-7%. У 2009 році на кущах з максимальним балом розвитку листової форми минулого року відмічено до 11% заселеного коріння, що в 3,7 рази більше, ніж на варіанті вільному від листової форми філоксери. В період росту ягід в 2008 році на кущах вільних від листової форми філоксери було зафіксовано 19% заселеного коріння, в 2009 році - 17%. При максимальному заселенні листя шкідником цей показник був в 1,9 і 2,0 рази вищим, і склав 36% і 34%. В період технічної зрілості винограду при максимальному балі розвитку листової форми філоксери відмічено, відповідно по роках, 51% і 58% заселеного коріння, що в 2,0 і 2,2 разів вище, ніж на кущах вільних від листової форми філоксери (рис. 1).

Рис. 1. Розвиток кореневої форми філоксери в залежності від ступеня розвитку листової форми шкідника (ВАТ ім. Покришева, сорт Олешківський, середнє 2008-2009 рр.)

Таким чином, на протязі 2008-2009 рр. було встановлено, що ступінь заселення кореневої системи шкідником прямо пропорційно залежить від інтенсивності розвитку філоксери на листках винограду. Розвиток листової форми філоксери сприяє розвитку кореневої форми, а також призводить до накопичення шкідника на коренях рослини в наступному році.

Морфологічні та біоекологічні особливості розвитку листової форми виноградної філоксери

В результаті проведених досліджень було встановлено, що вихід личинок листової форми філоксери на виноградниках Лівобережної степової виноградарської зони в ВАТ ім. Покришева в 2008 році відбувся 17-23 квітня, в 2009 році - 22-28 квітня, в 2010 році 18-25 квітня, що співпадало як в 2008 так і в 2009 році з періодом розпускання бруньок винограду. Середньодобова температура повітря в цей період складала 10-11⁰С вище за нуль. Початок розвитку другого покоління листової форми філоксери в 2008 році. відбувався 14-18 травня, в 2009 році - 18-22 травня, в 2010 році - 16-20 травня. Впродовж вегетації винограду зафіксований розвиток 6-7 генерацій шкідника в 2008 році, 5-6 генерацій в 2009 році, та 6-7 генерацій в 2010 році.

Лабораторні досліди (схема ІI) дозволили встановити, що на всіх сортах (Мускат білий, Аліготе, Совіньон зелений, Ізабелла) тільки личинки відродженні з яєць, сорту гібридного походження Олешківський утворили характерні листові гали, коли личинки з яєць листової форми філоксери з Кобер 5 ББ загинули. На протязі лабораторного досліду (50-60 днів) був встановлений розвиток ІІІ генерацій шкідника. Таким чином встановлено, що виноградна філоксера розвивається по замкненому циклу з утворенням листової форми на європейських сортах винограду.

Лабораторні досліди (схема ІІI) дозволили встановити, що на листках маточників підщепних лоз (Кобер 5 ББ) розвивається раса переважно з довгим ротовим апаратом, який доходить до закінчення задньої пари ніг. На листках гібридних і європейських прищепних сортів винограду відмічена в основному короткохоботкова раса, її ротовий апарат ледве досягає початку задньої пари ніг. Це свідчить про наявність на виноградниках півдня України агресивної раси філоксери, здатної пошкоджувати не тільки гібридні сорти, але і європейські сорти в прищепній культурі винограду.

Залежність продуктивності виноградної рослини від інтенсивності галоутворення листової форми філоксери

Вплив ступеня заселення листового апарату листовою формою філоксери на розвиток і продуктивність виноградної рослини вивчали в стаціонарному досліді (схема досліду I) впродовж трьох років, в 2008-2010 рр.

Вплив розвитку листової форми філоксери на агробіологічні показники виноградної рослини. Проведені трирічні дослідження достовірно свідчать про те, що при середній і сильній інтенсивності галоутворення листовою формою філоксери відсоток формування плодоносних пагонів знижується на 13,5%, суцвіть - на 16,2% (табл. 2).

За даними 2008-2010 рр. було встановлено, що на кущах вільних від листової форми шкідника середня урожайність складала 5,7 кг/кущ, масовий вміст цукрів в соці ягід - 23,1 г/100см³. Залежно від ступеня заселення листя винограду шкідником відбувається поступове зниження кількості і якості отримуваної продукції. Достовірна різниця отриманих результатів починається з 3 балу інтенсивності галоутворення. Розрахункові втрати урожаю при цьому склали від 15,8% до 26,3%.

Таблиця 2 - Агробіологічні показники, урожай і його якість в залежності від ступеня розвитку листової філоксери (ВАТ ім. Покришева, сорт Олешківський, середнє за 2008-2010 рр.)

Варіанти досліду: інтенсивність галоутворення, %	Нормально розвинених пагонів, шт./кущ	Плодо-носних пагонів, шт./кущ	Суцвіть, шт./кущ	Середня маса грона, г	К-сть грон, шт./кущ	Уро-жай-ність, кг/кущ	Масова концент-рація цукрі, г/100 см3
1. 0%	20,2	19,3	31,5	189,3	30,1	5,7	23,1
2. до 1%	19,7	18,9	31,2	188,6	29,7	5,6	22,9
3. 1-10%	19,0	18,3	30,7	171,7	29,7	5,1	22,2
4. 11-25%	18,5	17,5	29,3	168,4	28,5	4,8	21,8
5. 26-50%	17,6	17,1	27,5	170,3	27,0	4,6	20,8
6. більш 50%	17,1	16,7	26,4	162,8	25,8	4,2	19,6
НІР05	1,2	0,8	2,2	10,4	1,0	0,6	2,0

Формування листової поверхні, зміни показників фотосинтетичної продуктивності куща і продуктивності однорічних пагонів. Встановлено, що виноградні рослини, листовий апарат у яких був заселений листовою формою філоксери на 3 бали і більше, мали достовірну, в 1,2-1,9 разів, меншу листову поверхню на 1 кущ, що було пов'язано як з меншим навантаженням пагонів, меншою кількістю листків на них, так і меншою площею листових пластинок.

Трирічні дослідження (2008-2010 рр.) дозволили встановити, що інтенсивність галоутворення на 3 бали і більше знижує кількість листків на 1 пагін на 4-5%, площу листків - на 20-37%. Площа листків куща знижується в 1,2-2,2 рази; забезпеченість листовою поверхнею на 1 грону, пагін і кущ, відповідно, в 1,92, 1,65 і 1,65 разів; продуктивність пагону - в 1,1-1,2 рази, маса цукру в 1,2-1,3 рази. На кущах заселених на 5 балів шкідником один пагін здатний сформувати до 257,5 г урожаю, що на 14% нижче в порівнянні з кущами, на яких філоксера не утворила листової форми.

Утворення пігментів в листках винограду при різній інтенсивності заселення листовою формою філоксери

При визначенні кількісного вмісту пігментів (табл. 3) в листках винограду, заселених шкідником в різному ступені (схема досліду ІV) було встановлено, що у вільних від філоксери листках хлорофілу А, Б та каротиноїдів більше відповідно в 2,8, 2,9 і 1,3 разів в порівнянні з листками ступень заселення яких більш ніж 50%.

Достовірне зниження вмісту пігментів в листках винограду, відносно до вільного від філоксери листка, було встановлено при 3-5 балі заселення листової поверхні винограду.

Таблиця 3 - Вміст пігментів в листках винограду заселених листовою філоксерою в різному ступені, (ВАТ ім. Покришева, сорт Олешківський, середнє за 2008-2009 рр.)

Варіанти досліду: бали пошкодження (ступінь заселення) листя	Хлорофіл А, мг/100 г	Хлорофіл Б, мг/100 г	Каротиноїди, мг/100 г
1. 0 (0%)	13,1	5,0	3,1
2. 1 (до 1%)	11,7	4,0	2,9
3. 2 (1-10%)	10,2	3,7	2,7
4. 3 (11-25%)	9,4	3,6	2,6
5. 4 (26-50%)	7,8	3,0	2,5
6. 5 (більш 50%)	4,6	1,8	1,8
НІР05	3,1	1,2	0,9

Ефективність різних систем захисних заходів від листової форми філоксери

Для розробки оптимальної, раціонально обґрунтованої системи захисних заходів, в 2008-2009 рр. проводилося вивчення ефективності інсектицидів з різних хімічних груп, пошук оптимальних термінів використання інсектицидів і розробка системи захисних заходів проти листової форми філоксери з урахуванням біології розвитку гронової листовійки.

Випробування інсектицидів з різних хімічних груп. В результаті проведених впродовж 2 років досліджень (схема досліду V) було встановлено, що всі препарати, що вивчались, окрім інсектициду Бі-58 новий, 40% к.е. і Нурел Д, 55% к.е. показали високу технічну ефективність (рис. 2). Як в 2008, так і в 2009 роках в період 9-12 листків тільки на варіанті з використанням Бі-58 новий, 40% к.е. виявлені ознаки розвитку листової форми філоксери (інтенсивність галоутворення складала 0,1-0,3%).

Рис. 2. Технічна ефективність різних інсектицидів при дворазовому обприскуванні (ВАТ ім. Покришева, сорт Олешківський, середнє за 2008-2009 рр.)

Таким чином, до кращих препаратів, які обмежували інтенсивність галоутворення, впродовж всього періоду вегетації винограду відносяться: Конфідор, 20% в.р.к. (середня ефективність за два роки 94,3%), Моспілан, 20% в.р.п. (92,4%), Талстар, 10% к.е. (86,6%). На варіанті з застосуванням Бі 58 новий 40%, к.е. та Нурел Д, 55% к.е. середня технічна ефективність склала 84,7%.

Визначення оптимальних термінів проведення захисних заходів. Обприскування проводили відповідно існуючої системи захисних заходів, розробленої на маточниках підщепних лоз з використанням Конфідору, 20% в.р.к., 0,2 л/га (схема досліду VI). Ефективність Конфідору, 20% в.р.к. при обприскуванні в період розпускання бруньок і подальшого в період утворення 9-12 листків була на високому рівні, і складала до моменту збирання врожаю в середньому за 2 роки 94,3% (рис. 3). Одне обприскування в період розпускання бруньок дозволило знизити інтенсивність галоутворення в період збирання врожаю до 0,6-2,0%, в середньому технічна ефективність була на рівні 83,4%. Обприскування, що проводиться в період появи 9-12 листків було менш ефективне, в порівнянні з обробкою в період розпускання бруньок і склало в середньому за 2 роки 75,2%. На варіанті досліду, що передбачав проведення більше двох обприскувань, було проведено дві обробки в період розпускання бруньок і 9-12 листків, надалі філоксера припинила свій розвиток. Технічна ефективність складала в середньому за 2 роки 93,6%.

Рис. 3. Застосування Конфідору, 20% в.р.к. в різні періоди розвитку винограду (ВАТ ім. Покришева, сорт Олешківський, середнє за 2008-2009 рр.)

Таким чином, проведені розрахунки технічної ефективності Конфідору, 20% в.р.к., 0,2 л/га, показали, що оптимальними строками для захисту виноградників від листової форми філоксери при середньому рівні заселення листків є - обприскування в період розпускання бруньок і подальша обробка в період відростання 9-12 листків.

Ефективність сумісних обробок проти листової форми філоксери і гронової листовійки. У 2008 році в період збирання врожаю інтенсивність галоутворення на контролі була на рівні 6,2%, тоді як по варіантах досліду з хімічним захистом (схема досліду VII) вона була нижче більш ніж в 6,9 разів. У 2009 році на варіантах з хімічними обробками інтенсивність галоутворення була на рівні 0,8-2,6%, на контролі в цей період інтенсивність галоутворення була вище в 3,7-11,8 разів. Ефективність запропонованих схем захисних заходів впродовж періоду вегетації в середньому за два роки була на відносно високому рівні і складала 77,7-96,0% по варіантах досліду з використанням засобів захисту від шкідника (рис. 4). На еталонному варіантні вона була на рівні 94,3-100% впродовж періоду вегетації.

Таким чином, було встановлено, що при проведенні обробок проти листової форми філоксери з урахуванням біології розвитку гронової листовійки, краща ефективність була отримана на варіанті 2 - обробки проведені Моспіланом, 20% в.р.п., 0,3 кг/га в період розпускання бруньок і Талстаром, 10% к.е., 0,2 л/га в період відродження гусениць II і III генерації. В середньому за два роки досліджень технічна ефективність препаратів складала 87,3%.

Рис. 4. Технічна ефективність системи захисних заходів від листової форми філоксери з урахуванням біології розвитку гронової листовійки (ВАТ ім. Покришева, сорт Олешківський, 2008-2009 рр.)

Урожай та його якість при вивченні різних схем захисних заходів. В результаті проведених досліджень (схеми досліду V, VI, VII) було встановлено, що різниця за показниками урожаю і якості винограду між контролем і варіантами із застосуванням інсектицидів перевищує значення найменшої істотної різниці. Отриманні дані наведені на прикладі схеми досліду VII (табл. 4).

Таблиця 4 - Урожай і його якість ВАТ ім. Покришева, сорт Олешківський, середнє за 2008-2009 рр.

Варіанти досліду	Інтенсивність галоутворення, %	Середня маса грона, г	Грон, шт./кущ	Урожайність	Масова концентрація цукрі, г/100 см3
				кг/кущ	т/га
1. Контроль	7,9	196,8	24,9	4,9	10,9	21,3
2. Еталон: Конфідор в.р.к., 0,2 л/га	0,5	218,9	28,4	6,2	13,8	23,3
3. Моспілан р.п., 0,3 кг/га; Талстар к.е., 0,2 л/га	1,0	224,7	27,6	6,2	13,8	22,7
4. Моспілан р.п., 0,3 кг/га; Нурел Д к.е., 1,5 л/га	1,3	223,2	27,1	5,8	12,9	22,7
5. Конфідор в.р.к., 0,2 л/га Талстар к.е., 0,2 л/га	1,5	221,3	27,7	6,1	13,6	23,1
6. Талстар к.е., 0,2 л/га	1,5	218,0	27,6	5,9	13,1	22,6
7. Моспілан р.п., 0,3 кг/га; Бі-58 новий к.е., 2,0 л/га	1,8	217,7	26,9	5,9	13,1	22,3
НІР05	0,3	20,5	1,5	0,4	-	0,6

В середньому за два роки досліджень урожай і масова концентрація цукрів на варіантах, що вивчаються, були на рівні виробничого еталону (різниця між варіантами - в межах помилки досліду, НІР₀₅ = 0,4 і 0,6). Контрольний варіант (без обробок інсектицидами) істотно відрізнявся від варіантів 3-7 і виробничого еталону за показниками середньої маси грона і урожаю, зібраного з одного куща і був нижче на 0,9-1,3 кг/кущ. Дані отримані на підставі однакової потенційної продуктивності облікових рослин по всіх варіантах досліду.

У перший рік проведення досліджень при однаковій кількості залишених при обрізці бруньок і грон, втрати урожаю були викликані зниженням середньої маси грон. На другий рік проведення досліджень, втрати урожаю були викликані як прямим зниженням середньої маси грона, так і негативним впливом на показники плодоносіння. На контролі відзначали збільшення загибелі бруньок до 3% після зимівлі в порівнянні з обробленими варіантами.

Таким чином, дворічні досліди показали, що ступінь заселення листового апарату листовою формою філоксери істотно впливає на показники плодоносіння і якість отриманого врожаю.

Економічна оцінка ефективності виробництва винограду з урахуванням захисних заходів від листової форми філоксери

В середньому за 2008-2009 рр. було встановлено, що в зв'язку з проведенням захисних заходів проти листової форми філоксери (досліди I, II, III) витрати на виробництво винограду збільшуються в 1,1-1,2 рази, що пояснюється додатковими витратами на купівлю інсектицидів, проведення обробок, а також витратами на збір збереженої продукції від негативного впливу листової форми філоксери. При цьому урожайність винограду збільшилась на 17,4-21,0%, чистий прибуток збільшився на 24,2-28,7%, рентабельність виробництва - на 10,5-13,6%.

ВИСНОВКИ

У роботі вирішені важливі наукові завдання з обмеження поширення і розвитку листової форми філоксери на прищеплених виноградниках Причорноморської низовини Південного Степу України та Південного берегу Криму. На підставі проведених досліджень визначені особливості розвитку, встановлена інтенсивність поширення і рівень шкідливості; проведена оцінка впливу інтенсивності галоутворення на показники плодоношення та продуктивності виноградної рослини, урожай і його якість; ступеню розвитку листової форми філоксери на утворення пігментів в листках винограду, обґрунтована раціональна система захисту винограду від листової форми філоксери. На підставі отриманих результатів досліджень можна зробити наступні основні висновки і рекомендації виробництву.

1. Встановлено, що філоксера на виноградних насадженнях в умовах півдня України здатна проходити повний цикл свого розвитку на європейських сортах в прищепній культурі винограду.

2. Вперше проведена диференціація сортів винограду, які вирощуються в прищепній культурі, по інтенсивності поширення листової форми філоксери. Серед сортів з європейської групи, що найбільш пошкоджуються листової формою філоксери, виділені Мускат білий, Піно чорний, Совіньон зелений, Рислінг, Мерло, Каберне-Совіньон, Аліготе. Відсоток пошкоджених кущів становив 1,0-38,5%, листя - 1,0-29,0%. З групи гібридних найбільш пошкоджуються сорти Овідіопольський, Олешківський, Голубок, Біанка, Молдова, Подарок Магарача, Первенець Магарача, Рітон, Мускат одеський - 5,0-45,5% пошкоджених кущів, 3,0-34,3% листків.

3. Встановлено, що в умовах Лівобережної Степової виноградарської зони в прищепній культурі винограду вихід із зимуючого яйця листової форми філоксери відбувається в третій декаді квітня. В період вегетації відмічений розвиток 5-7 генерацій шкідника.

4. Встановлено, що на американських підщепних лозах переважно розвивається раса з довгим ротовим апаратом. На європейських і гібридних сортах в прищепній культурі - раса філоксери з коротким ротовим апаратом, яка є більш агресивною і здатна пошкоджувати листя європейських сортів.

5. Розвиток листової форми філоксери на листках сприяє збільшенню відсотка заселення коріння шкідником в 2 і більше разів в порівнянні з вільними від листової форми філоксери рослинами.

6. Шкідливість листової форми філоксери має комплексний характер. Вперше встановлено, що інтенсивність галоутворення на 11 та більше відсотків знижує кількість розвинутих і плодоносних пагонів на 10-14%, суцвіть на 15-18%; кількість листків на 1 пагін знижується на 4-5%, площа листків - на 20-37%. Загальна площа листків на 1 грону, пагін та кущ знижується, відповідно, в 1,9, 1,7 і 1,7 разів; продуктивність пагонів - в 1,1-1,2 рази, маса цукру грона в 1,2-1,3 рази. Врожайність знижується на 15,8-26,3%, масова концентрація цукрів в соці ягід на 5,6-15,2%.

7. Вперше встановлено негативний вплив розвитку листової форми філоксери на вміст пігментів в листках винограду в прищепній культурі. При заселенні листового апарату більше ніж 50% зниження хлорофілу А і Б склало 64%, каротиноїдів - 41%.

8. Вперше визначена технічна ефективність інсектицидів Конфідор, 20% в.р.к., Моспілан, 20% в.р.п., Талстар, 10% к.е., Нурел Д, 55% к.е., Бі-58 новий, 40% к.е. в захисту від листової форми філоксери винограду в прищепній культурі. При інтенсивності галоутворення більш ніж 8% на контролі, технічна ефективність інсектицидів, що вивчалися, склала 77-94%.

9. Встановлені оптимальні терміни застосування інсектицидів: при дворазовому обприскуванні - в періоди розпускання бруньок та 9-12 листків (технічна ефективність 94%); при одноразовому обприскуванні - період розпускання бруньок (технічна ефективність 83%).

10. Вперше визначена ефективність системи захисних заходів проти листової форми філоксери з урахуванням розвитку гронової листовійки. Краща ефективність, 87%, була отримана на варіанті з використанням Моспілану, 20% в.р.п. в період від розпускання бруньок до утворення 2-3 листків і Талстару, 10% к.е. - в періоди відродження гусениць II і III генерації гронової листовійки.

11. Розроблена система захисту від листової форми філоксери є економічно вигідною. Рентабельність виробництва збільшується в порівнянні з контролем на 10,5-13,6%.

Рекомендації виробництву

Для забезпечення високої продуктивності промислових виноградників півдня України в прищепній культурі рекомендується:

- застосовувати розроблені системи хімічного захисту виноградних насаджень в прищепній культурі від листової форми філоксери, яка складається з двох обробок: в період розпускання бруньок і 9-12 листків; трьох обробок, що рекомендовані, проводити у період розпускання бруньок, відродження гусениць 2 і 3 генерації гронової листовійки;

- у систему хімічного захисту виноградних насаджень в прищепній культурі від листової форми філоксери включати інсектициди Моспілан, 20% з.п., 0,3 кг/га; Талстар, 10% к.э., 0,2 л/га; Конфідор, 20% в.р.к., 0,2 л/га; Нурел Д, 55% к.э., 1,5 л/га.

Використання інсектицидів на промислових виноградниках в прищепній культурі економічно вигідно при інтенсивності галоутворення листової форми філоксери більш ніж 11%.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Странишевская Е. П. Вредоносность листовой формы филлоксеры на виноградниках Херсонской области / Е. П. Странишевская, А. А. Мизяк // Защита и карантин растений. - 2010. - № 5. - С. 38-40 (Здобувачем проведено збір і підготовка зразків; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом із співавтором, доля здобувача 65%).

2. Странишевская Е. П. Влияние листовой филлоксеры на показатели плодоношения виноградного растения, урожай и его качество / Е. П. Странишевская, А. А. Мизяк // Сборник научных трудов. - Ялта: НИВиВ «Магарач», 2010. - Т. XL. - С. 53-55 (Здобувачем проведений аналіз літературних даних і збір експериментальних даних; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом із співавтором, доля здобувача 55%).

3. Странишевская Е. П. Листовая форма филлоксеры на виноградниках Южной Степи Украины / Е. П. Странишевская, А. А. Мизяк // Защита и карантин растений. - 2009. - № 12. - С. 30-32 (Здобувачем проведений аналіз літературних даних і збір експериментальних даних; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом із співавтором, доля здобувача 45%).

4. Странишевская Е. П. Формирование листовой поверхности виноградного растения в зависимости от развития листовой формы филлоксеры. / Е. П. Странишевская, А. А. Мизяк // НИВиВ «Магарач». Виноградарство и виноделие. - 2010. - № 1. - С. 16-17 (Здобувачем проведений аналіз літератури і збір експериментальних даних; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом зі співавтором, доля здобувача 50%).

5. Странишевская Е. П. Эффективность инсектицидов от листовой формы филлоксеры / Е. П. Странишевская, А. А. Мизяк // Агро XXI. - 2010. - № 7-9. - С. 20-22 (Здобувачем проведений аналіз літератури і збір експериментальних даних; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом зі співавтором, доля здобувача 50%).

6. Странішевська О. П. Система захисних заходів від листової форми філоксери на щепленій культурі винограду в Лівобережній степовій зоні Причорноморської низовини Південного степу України [Електронний ресурс]: наукові доповіді НУБіПУ / О. П. Странішевська, А. А. Мизяк // Бібліотечний вісник. - 2010. - № 4 (20). - Режим доступу до журн.: http//www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2010-4/10sepssu.pdf (Здобувачем проведений аналіз літературних даних і збір експериментальних даних; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом із співавтором, доля здобувача 50%).

7. Странишевская Е. П. Распространение листовой формы филлоксеры на сортах винограда, районированных в Причерноморской степи Украины. / Е. П. Странишевская, А. А. Мизяк // Бюллетень научных работ. - Белгород: БелГСХА, 2009. - Вып. 17. - С. 45-48 (Здобувачем проведений аналіз літератури і збір експериментальних даних; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом зі співавтором, доля здобувача 40%).

8. Филлоксера на привитых сортах винограда: матеріали міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів, і молодих учених [«Екологізація сталого розвитку і ноосферна перспектива інформаційного суспільства»], (Харків, 1-3 жовтня, 2008 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х. : Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2008. - С. 79. (Здобувачем проведено збір і підготовка зразків; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом із співавтором, доля здобувача 60%).

9. Особенности развития филлоксеры на виноградных насаждениях: тези доповідей Всеукраїнської наук. конф. молодих вчених та спеціалістів [«Інтегрований захист рослин в Україні»], (Київ, 3-5 грудня 2008 р.) / УААН, Ін-т захисту рослин. - К.: Ін-т захисту рослин, 2008. - С. 75-76. (Здобувачем проведено збір і підготовка зразків; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом із співавтором, доля здобувача 55%).

10. Вредоносность листовой формы филлоксеры на виноградниках Херсонской области: матеріали тез Міжнар. наук.-практ. конф. [«Інноваційні агротехнології в умовах глобального потепління»], (Мелітополь-Кирилівка, 4-6 червня 2009 р.) / М-во аграр. політики, ТДАТУ. - Мелітополь: ТДАТУ, 2009. - С. 299-302 (Здобувачем проведений аналіз літератури і збір експериментальних даних; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом зі співавтором, доля здобувача 50%).

АНОТАЦІЯ

Мізяк А.А. Вплив листової форми філоксери на показники продуктивності виноградної рослини. - Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук. Спеціальність 06.01.08 - виноградарство. - Національний інститут винограду і вина «Магарач». - Ялта, 2011.

Дисертаційна робота присвячена вивченню ступеню поширення листової філоксери в умовах Причорноморської низовини Південного Степу України і Південного берегу Криму в 2005-2010 рр.; визначенню сортів винограду найбільш схильних до заселення даним шкідником, впливу шкідника на основні агробіологічні показники винограду, урожай і його якість та розробки раціональної системи захисних заходів від листової форми філоксери.

Встановлено, що в умовах вирощування винограду в прищепній культурі листова форма філоксери розвивається практично на всіх районованих сортах винограду не залежно від їх походження.

В роботі були встановлені біоекологічні та морфологічні особливості розвитку шкідника в умовах Лівобережної степової виноградарської зони.

Доведено, що шкідливість листової форми філоксери має комплексний характер. Вперше встановлено, що інтенсивність галоутворення на 11 та більше відсотків знижує кількість розвинутих і плодоносних бруньок на 10-14%, суцвіть на 15-18%; кількість листків на 1 пагін знижується на 4-5%, площа листків - на 20-37%; загальна площа листків 1 грону, пагін і кущ знижується, відповідно, в 1,9, 1,7 і 1,7 разів; продуктивність пагону - в 1,1-1,2 рази, маса цукру грона в 1,2-1,3 рази.

...