Діагностика оптимального часу осіменіння сук (клініко-експериментальні дані)
Дослідження електричного опору слизової оболонки піхви за різних стадій статевого циклу. Визначення температури тіла, морфологічних та біохімічних показників крові сук у період тічки. Виявлення сезонності прояву тічки у сук породи німецька вівчарка.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.07.2015 |
| Размер файла | 87,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
УДК 619:618:636.7.082.453.5
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук
Діагностика оптимального часу осіменіння сук (клініко-експериментальні дані)
16.00.07 - ветеринарне акушерство
Деркач Сергій Степанович
Київ - 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України.
Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Любецький Віталій Йосипович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри акушерства гінекології та біотехнології відтворення тварин.
Офіційні опоненти:
доктор ветеринарних наук, доцент Стефаник Василь Юрійович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин ім. Г.В. Звєрєвої;
кандидат ветеринарних наук, доцент Волков Сергій Семенович, Білоцерківський національний аграрний університет, доцент кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин.
Захист відбудеться „ 29 ” червня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.13 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. № 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімн. № 28
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Лакатош.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Незважаючи на значні досягнення вітчизняної та зарубіжної науки у вивченні фізіологічних та патологічних аспектів репродуктивної системи собак (Holst P., 1975; Christiansen I., 1984; Concannon P., 1989; England G., 1992; Dubiel А., 1995-1997, 2000, 2004; Nizanski W., 1997-2004; Фонтбон А., 1999; Дюльгер Г., 2000, 2004; Ковальов П. 2004), питання їх розмноження висвітлені недостатньо, особливо в Україні. Вони залишаються актуальними і потребують деталізації. На перший погляд, усі питання, які пов'язані з відтворювальною здатністю собак, є зрозумілими. Однак, необхідні великі витрати часу та матеріальні ресурси для організації утримання, розведення і проведення лікувально-профілактичних заходів, пов'язаних з відтворенням собак, що складається з природного парування або штучного осіменіння сук, контролю за перебігом вагітності, родами, післяродового періоду тощо. Незважаючи на наявність у населених пунктах великої кількості собак різних порід, нерідко плідника доводиться шукати в іншому місті, країні, або ж осіменяти самку заморожено-розмороженою спермою, кріобанків якої в Україні практично немає. У будь-якому випадку першочерговим є визначення оптимального часу осіменіння суки. Особливо це стосується елітних і екзотичних порід собак, відтворення яких вимагає неабияких зусиль.
У спеціальній літературі все частіше зустрічаються публікації, присвячені захворюванням статевих органів собак, що є свідченням не тільки підвищеної до них уваги, але й значного поширення серед них цієї патології. Захворювання репродуктивних органів сук, як правило, унеможливлюють їх запліднення або ж призводять до абортів у першій половині вагітності. За таких умов штучне осіменіння сук, контроль за перебігом тічки, запліднення, вагітності, родів і післяродового періоду набуває особливого значення і потребує більш широкого дослідження та уточнення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України. Робота є частиною ініціативної наукової тематики «Розробити біотехнологічні основи для штучного осіменіння собак» (номер державної реєстрації ? 0108U007237).
Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягала у дослідженні морфологічних і фізіологічних показників в організмі сук упродовж тічки та розробці діагностично-прогностичних тестів для визначення стадій статевого циклу і оптимального часу осіменіння сук.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
· вивчити сезонність прояву тічки у сук породи німецька вівчарка;
· з'ясувати анатомічні особливості присінку піхви та піхви статевозрілих сук і зміни у слизовій оболонці піхви сук за різних стадій статевого циклу;
· дослідити температуру тіла, морфологічні та біохімічні показники крові сук у період тічки;
· дослідити електричний опір слизової оболонки піхви за різних стадій статевого циклу і встановити зв'язок між електричним опором слизової оболонки піхви та оптимальним часом осіменіння сук;
· визначити залежність біоелектричної активності біологічно активних точок матки (VB30) та яєчників (V27) від морфо-функціональних змін геніталій із оптимальним часом осіменіння сук;
· дослідити ефективність окремих методів визначення оптимального часу осіменіння сук.
Об'єкт дослідження Ї зміни в організмі сук упродовж тічки і заплідненість сук.
Предмет дослідження Ї діагностично-прогностичні показники стану організму сук, які пов'язані з оптимальним часом осіменіння.
Методи дослідження. Клінічні, морфометричні (визначення розміру статевих органів), морфологічні (підрахунок кількості еритроцитів і лейкоцитів, визначення лейкограми), електрометричні (вимірювання опору слизової оболонки піхви), цитологічні (підрахунок та фарбування епітеліоцитів), мікроскопічні, біофізичні (вимірювання електропровідності БАТ), біохімічні (визначення гемоглобіну, резервної лужності, загального білку та його фракцій, АсАТ, АлАТ, глюкози, кальцію, холестеролу), статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі клініко-експериментальних досліджень уточнено деякі морфологічні особливості статевого апарату сук, прослідковано динаміку морфологічних та біохімічних показників крові впродовж тічки. Вперше використано метод електропунктури для діагностики оптимального часу осіменіння сук та контролю перебігу тічки за змінами у біологічно активних точках матки (VB30) та яєчників (V27). Визначені діагностично-прогностичні тести, які пов'язані зі змінами електричного опору краніального відділу слизової оболонки піхви, цитології мазків-відбитків зі слизової оболонки піхви, коефіцієнта електропровідності БАТ та температури тіла, які визнано оптимальним часом осіменіння сук.
Розроблено та впроваджено експрес-спосіб фарбування мазків-відбитків слизової оболонки піхви для цитологічного дослідження при визначенні стадій статевого циклу та оптимального часу осіменіння сук (деклараційний патент на корисну модель №49169 від 26.04.2010).
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень, що викладені в дисертаційній роботі, можуть бути використані спеціалістами ветеринарної медицини у приватних і державних клініках, кінологічних центрах із розведення службових собак для підвищення ефективності штучного та природного осіменіння сук шляхом визначення оптимального часу введення сперми у статеві органи самки.
За отриманими результатами видані методичні рекомендації «Штучне осіменіння собак» (Любецький В.Й., Деркач С.С. та ін. Ї Київ.: ТОВ «Ава-прінт», 2010. ? 30 с.), схвалені та рекомендовані до друку вченою радою ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного університету біоресурсів і природокористування України та затверджені Науково-технічною радою Держкомітету ветеринарної медицини України (протокол №1 від 23 грудня 2010 р.).
Матеріали дисертації використовуються при викладанні курсу «Акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології» на факультетах ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України, Білоцерківського національного аграрного університету, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького та Сумського національного аграрного університету. Результати роботи впроваджені у Кінологічному центрі ГУ МВС України у Київській області (м. Вишневе).
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто під керівництвом наукового керівника обґрунтовано тему десертації, розроблені наукові положення, визначені схема та програма досліджень, шляхи вирішення наукових експериментів. Самостійно проведені експериментальні дослідження, виконано патентний пошук, зроблено аналіз літературних джерел і одержаних результатів, їх інтерпретацію, виконано статистичну обробку цифрових показників, сформульовано висновки та оформлено рукопис дисертації.
Морфологічні та біохімічні показники крові сук визначено за участі співробітників Національного інституту раку (м. Київ).
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ, 2007-2010 рр.), а також на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми фізіології та патології відтворення тварин» (м. Київ, жовтень 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стан, проблеми та перспективи розвитку сучасної аграрної науки і практики», присвяченій 110-річчю з дня народження професора С.З. Гжицького (м. Львів, червень 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю факультету ветеринарної медицини НУБіП України «Проблеми освіти, науки і впроваджень у ветеринарній медицині України та шляхи їх вирішення на сучасному етапі» (м. Київ, вересень 2010 р.), VIII Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (м. Київ, 7-8 жовтня 2010 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 14 наукових працях, 5 з яких - статті у фахових виданнях, внесених до переліку ВАК України (у т.ч. 2 одноосібні): «Науковий вісник НУБіП України» (2), «Електронний журнал: наукові доповіді НУБіП України» (1), «Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій
ім. С.З. Гжицького» (1), «Ветеринарна медицина України» (1), «Ветеринарна практика» (1), тези доповідей (6), патент на корисну модель (1), методичні рекомендації (1).
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 166 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 16 таблицями і 26 рисунками. Складається із вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаних літературних джерел, що містить 320 найменувань, з них 143 латиною.
Основний зміст роботи
Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи
Дисертаційна робота виконана впродовж 2007-2010 рр. на кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ).
Експериментальні дослідження проведені на базі Кінологічного центру ГУ МВС України в Київській області (м. Вишневе), а також у стаціонарі кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин на статевозрілих суках породи німецька вівчарка віком 3?4 роки, середньою масою тіла 25?35 кг. Схема досліджень наведена в табл. 1.
Лабораторні дослідження виконано в науковій лабораторії кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин НУБіП України і частково, в лабораторії імунології та біохімічних досліджень Національного інституту раку (м. Київ).
За даними анамнезу з'ясовували умови годівлі та утримання, перебіг статевих циклів, вагітності і родів у сук. Вимірювали температуру тіла, частоту пульсу та дихання, досліджували стан волосяного покриву, шкіри та підшкірної клітковини, слизових оболонок. Шляхом огляду та використання піхвового дзеркала визначали стан вульви і слизової оболонки піхви сук.
Феномен тічки та загального збудження у тварин визначали за наявністю морфофункціональних змін у статевих органах та за поведінкою тварини. Звертали увагу на появу перших кров'янистих виділень, набряк статевих губ та почервоніння слизової оболонки присінка піхви, виділення слизу зі статевої щілини.
Електричний опір слизової оболонки піхви визначали в умовних одиницях (10 у.о ? 1 Ом) за допомогою електронного визначника фірми «Draminski» (Польша).
Для пошуку БАТ та визначення їх електропровідності використовували прилад для електропунктурної діагностики ПЕРТ?4М, виготовлений Українським науково-дослідним інститутом розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби (Дніпропетровський філіал).
Фарбування мазків зі слизової оболонки піхви проводили методом Май Грюнвальд у нашій модифікації. Мікроскопію проводили при збільшенні Ч 80, Ч 160, Ч 320.
Морфологічні дослідження статевих органів проводили шляхом анатомічного препарування та морфометрії. Макроскопічно визначали розміри органів (присінка піхви, піхви, шийки матки, тіла та рогів матки), товщину стінки присінка піхви та піхви.
Таблиця 1 Схема проведення клініко-експериментальних досліджень
|
Номер дос-ліду |
Групи тварин |
Проведені дослідження |
|
|
1 |
n=85 |
Вивчення сезонності прояву тічки у сук породи німецька вівчарка |
|
|
2 |
n=3 |
Дослідження морфологічних особливостей статевих органів сук породи німецька вівчарка |
|
|
3 |
n=3 |
Дослідження морфологічних та біохімічних показників крові сук в період тічки |
|
|
4 |
n=3 |
Дослідження епітелію слизової оболонки піхви упродовж тічки та на різних стадіях статевого циклу в сук, розробка і апробація експрес-методу фарбування мазків-відбитків зі слизової оболонки піхви для цитологічних досліджень при визначенні оптимального часу осіменіння сук |
|
|
5 |
n=5 |
Визначення показників електричного опору слизової оболонки піхви впродовж тічки та удосконалення методу вибору оптимального часу осіменіння сук за змінами електричного опору слизової оболонки піхви |
|
|
6 |
n=3 |
Вивчення зв'язку біоелектричної активності БАТ (VB30) матки та яєчників (V27) із оптимальним часом осіменіння сук |
|
|
7 |
n=5 |
Дослідження температури тіла сук впродовж тічки |
|
|
8 |
1 (контрольна), n=19 |
Дослідження ефективності заплідненості сук залежно від методу визначення оптимального часу осіменіння |
|
2 (дослідна),n=19 |
Матеріалом для лабораторних досліджень була кров, яку отримували із вени передпліччя вранці до годівлі тварин. Для морфологічних досліджень використовували стабілізовану гепарином кров, а для біохімічних досліджень - плазму крові.
Морфологічними дослідженнями крові сук визначали: кількість еритроцитів за допомогою мікроскопа в камері з сіткою Горяєва; кількість лейкоцитів - методом підрахунку при малому збільшенні мікроскопа у 100 великих квадратах камери з сіткою Горяєва. Лейкограму визначали шляхом дослідження забарвлених мазків крові за Романовським-Гімза. Вміст гемоглобіну у крові сук визначали з використанням гемоглобінціанідного методу.
Вміст глюкози, загального білка, загального кальцію, холестерину, активність лужної фосфатази (ЛФ), аланінамінотрансферази (АлАТ) і аспартатамінотрансферази (АсАТ) у плазмі крові досліджували на біохімічному аналізаторі - Vitros 250 Orto-Clinical Diagnostics Ins. 100 Indigo Greek Drive Poshester New York 14626-5101, USA (свідоцтво про державну реєстрацію № 4180/2005). Дослідження білкових фракцій - альбумінів, б-, в- і г-глобулінів здійснювали нефелометричним методом з використанням фосфатних буферів.
Штучне осіменіння тварин проводили піхвовим методом з використанням свіжоотриманої сперми псів, одноразових катетерів німецького виробництва для осіменіння сук та звичайного одноразового шприца об'ємом 10 мл. Сперму у псів отримували методом мастурбації і проводили візуальну та мікроскопічну її оцінку щодо придатності для осіменіння. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою комп'ютера Windows XP з використанням програми “Microsoft Excel 2007”, “Statistica” з використанням двовибіркового t-критерія Стьюдента. Усі дослідження на тваринах проведені з дотримання вимог біоетики.
Результати досліджень та їх аналіз. Сезонність прояву тічки у сук породи німецька вівчарка. Максимальний прояв стадії збудження у піддослідних тварин спостерігався в березні та квітні. Низька активність прояву тічки реєструється у зимовий період, причому у січні жодна тварина не прийшла в охоту.
Встановлено, що сезонність прояву стадії збудження статевого циклу мала такий характер: взимку тічку реєстрували у 8 сук (9,4 %), навесні ? у 40 сук (47 %), влітку ? у 23 сук (27,1 %), восени ? у 14 сук (16,5 %). Отже, у сук породи німецька вівчарка чіткої сезонної залежності до певної пори року не спостерігалося, хоча масовий прояв стадії збудження статевого циклу відмічали у весняний та літній періоди.
Особливості морфології статевих органів у сук породи німецька вівчарка. Згідно з отриманими даними, довжина статевих органів у сук породи німецька вівчарка від краю статевих губ до кінця рогів матки становить ? 478,33±37,78 мм; довжина правого рогу матки ? 178±5,33 мм; лівого ? 206±5,33 мм; довжина тіла матки ? 47±8,67 мм; шийки матки ? 29,67±2,89 мм; піхви ? 181,67± 21,11 мм; присінка піхви ? 63,67±7,56 мм.
Відпрепаровані статеві органи сук чітко диференційовані на анатомічні відділи. Добре виражена біфуркація матки. Спостерігається відмінність довжини правого та лівого рогів матки.
Довжина шийки матки в сім разів менша за довжину рогів, а тіло матки ? в чотири рази. Шийка матки коротка та щільна, виступає у просвіт піхви у вигляді втулки, її отвір відкривається у верхній частині піхви. Нижня стінка піхви утворює складку слизової оболонки напівокруглої форми, яка закриває виступаючу частину шийки матки.
Піхва розпочинається від шийки матки і закінчується біля сечостатевої складки або уретри. Слизова оболонка її зібрана в 7?10 великих повздовжніх складок та велику кількість малих циркулярних складок, які наче «перерізають» повздовжні складки на менші частини. Форма піхвової трубки неоднакова на всій її довжині: біля шийки матки вона вужча, ближче до середини розширюється і поступово, без чітких меж, звужується ближче до присінка піхви.
Товщина слизової оболонки піхви біля шийки матки становила 3,47±0,62 мм, у середній частині піхви ? 1,60±0,27 мм, на межі присінка піхви та піхви ? 1,07±0,09 мм, тоді як товщина м'язової оболонки в цих точках вимірювання становила 1,80±0,40; 1,60±0,20; 2,0±0,13 мм відповідно; серозної оболонки 0,17±0,09; 0,53±0,16; 0,67±0,09 мм відповідно.
Стінка присінка товста, слизова оболонка його світло-рожевого кольору з повздовжніми та циркулярними складками, вкрита плоским багатошаровим епітелієм.
Товщина слизової оболонки в середній частині присінка піхви становить 1,23±0,18 мм, тоді як на його початку ? 3,40±0,87 мм. Товщина м'язової оболонки в цих точках вимірювання дорівнює 5,88±0,52; 2,90±0,67 мм.
У м'язовій оболонці присінка піхви не має кавернозних тіл, а є певні кавернозноподібні утворення, які є ізольовані рідко розташованими розширеннями судин, а не окремими кавернозними тілами. Ці утворення є кавернозними розширеннями м'язової оболонки присінка піхви, а не кавернозними тілами м'язової оболонки, як це прийнято називати. Це, на нашу думку, відповідає дійсній анатомічній будові м'язової оболонки присінка піхви.
Морфологічні та біохімічні показники крові сук упродовж тічки. Встановлено, що у стадію спокою статевого циклу вміст гемоглобіну в крові у піддослідних тварин становив 159,5±9,75 г/л, на початку тічки знижувався до 146,0±4,0 г/л, а в день в'язки сук цей показник був таким, як у стадію спокою і залишався майже незмінним до кінця тічки (табл. 2).
Результати досліджень показали, що кількість еритроцитів на початку тічки та в день в'язки сук становила 5,25±0,27 Т/л та 5,25±0,35 Т/л відповідно, наприкінці тічки підвищувалась до 5,55±0,92 Т/л і була майже такою у стадію спокою (5,45±0,67 Т/л).
Кількість лейкоцитів у крові сук у стадію спокою статевого циклу становила 6,87±1,37 Г/л. Встановлена тенденція до збільшення кількості лейкоцитів упродовж тічки. Так, кількість лейкоцитів у крові сук на початку тічки збільшувалась в 1,2 раза, в день в'язки ? в 1,4 раза, а в кінці тічки зменшувалась і становила 8,82±1,58, 9,87±2,87 та 7,52±1,97 Г/л відповідно.
Таблиця 2 Морфологічні показники крові сук упродовж тічки, М±m, n=4
|
Показники |
Стадія спокою,контроль |
Початок тічки |
День в'язки |
Кінець тічки |
|
|
Гемоглобін, г/л |
159,5±9,75 |
146,0±4,0 |
159,5±14,5 |
159,0±10,0 |
|
|
Еритроцити,Т/л |
5,45±0,67 |
5,25±0,27 |
5,25±0,35 |
5,55±0,92 |
|
|
Лейкоцити, Г/л |
6,87±1,37 |
8,82±1,58 |
9,87±2,87 |
7,52±1,97 |
|
|
ШОЕ, мм/год |
3,0±1,5 |
2,0±1,0 |
2,75±1,12 |
4,5±1,5 |
|
|
Еозинофіли, % |
2,5±1,5 |
2,5±0,5 |
5±3,0 |
2,75±1,25 |
|
|
Паличкоядерні, % |
3,75±1,25 |
6,5±4,25 |
10±1,5 |
6,75±2,12 |
|
|
Сегментноядерні, % |
59,25±10,25 |
58,75±6,25 |
64,5±3,25 |
54,25±3,87 |
|
|
Лімфоцити, % |
31,0±9,0 |
26,75±7,62 |
17,5±6,5 |
30,0±7,0 |
|
|
Моноцити, % |
3,5±0,75 |
5,5±1,1 |
3±2,0 |
5,25±3,25 |
Показник швидкості осідання еритроцитів на початку тічки у сук дещо знижувався, у день в'язки залишався майже незмінним, а під кінець тічки підвищувався в 1,5 раза та становив 4,5±1,5 мм/год.
Відмічені також деякі зміни в лейкограмі дослідних тварин. Так, кількість паличкоядерних нейтрофілів у день в'язки сук становила 10,0±1,5 %, що в 2,5 раза вище ніж у стадію спокою (анеструс) статевого циклу.
Подібна тенденція спостерігалася з сегментноядерними нейтрофілами: їх показники у день в'язки сук становили 64,5±3,25 % та були вищими у 1,10 раза порівнянні зі стадією спокою. Кількість еозинофілів у день в'язки сук також був вищим у 2 рази за стадію спокою. Кількість лімфоцитів, навпаки, на початку тічки і в день в'язки сук знижувалась, а в кінці тічки підвищувалась. Наприкінці тічки кількість лімфоцитів незначно змінювалась порівнянно з цим показником у стадію спокою становила 30,0±7,0 %, 31,0±9,0 % відповідно. Відсоток моноцитів у крові сук у стадію спокою становив 3,5±0,75 %, дещо підвищувався на початку та наприкінці тічки і становив 5,5±1,1 %, 5,25±3,25 % відповідно та знижувався в 1,8 разів на день в'язки сук.
Нами встановлено (табл. 3), що в плазмі крові сук на початку тічки вміст загального білка становив 65,55±4,9 г/л, що в 1,05 раза нижче за цей показник у сук у стадію спокою статевого циклу. В день в'язки, вміст загального білка в плазмі крові сук становив 67,4±3,25 г/л, а в кінці тічки ? 66,22±2,87 г/л. Рівень альбумінів у плазмі крові сук впродовж тічки залишався майже незмінним.
Таблиця 3 Біохімічні показники крові сук упродовж тічки М±m, n=4
|
Показники |
Стадія спокою,контроль |
Початок тічки |
День в'язки |
Кінець тічки |
|
|
Загальний білок, г/л |
69,07±3,17 |
65,55±4,9 |
67,4±3,25 |
66,22±2,87 |
|
|
Альбуміни, % |
52,0±3,0 |
55,75±5,75 |
51,5±2,5 |
52,5±2,75 |
|
|
Глобуліни, % |
48,0±3,0 |
45,50±2,75 |
47,25±1,25 |
47,5±2,75 |
|
в.т.ч.б1-глобуліни,%б2- глобуліни, %в- глобуліни, %г- глобуліни, % |
5,5±0,5 |
3,75±0,75 |
4,75±0,75 |
4,75±0,75 |
|
|
8,0±1,0 |
7,5±0,75 |
7,5±1,5 |
9,25±1,75 |
||
|
11,25±0,75 |
11,75±1,37 |
12,25±0,75 |
13,0±1,0 |
||
|
23,25±2,37 |
22,5±4,0 |
22,75±1,37 |
20±3,25 |
||
|
Коеф. А/Г |
1,07±0,08 |
1,17±0,16 |
1,07±0,12 |
1,12±0,13 |
|
|
Альбуміни, г/л |
36,0±3,5 |
35,75±2,87 |
34,75±2,25 |
35,0±3,0 |
|
|
Глюкоза, ммоль/л |
4,8±0,4 |
3,48±0,93 |
4,85±1,1 |
4,72±0,71 |
|
|
Кальцій, ммоль/л |
2,62±0,13 |
2,47±0,10 |
2,59±0,03 |
2,53±0,11 |
|
|
Холестерол, ммоль/л |
4,4±0,25 |
4,12±0,53 |
4,25±0,65 |
3,85±0,37 |
|
|
АсАТ, мкмоль/л хв |
42,5±9,0 |
49,50±8,50 |
40,75±9,12 |
38,25±5,75 |
|
|
АлАТ, мкмоль/л хв |
24,0±5,5 |
18,75±2,87 |
24,75±2,62 |
22,5±6,25 |
|
|
ЛФ, мкмоль/л хв |
37,75±5,25 |
41,25±9,37 |
40,25±3,37 |
39,75±5,37 |
Вміст глобулінів у плазмі крові сук на початку тічки був у 1,25 раза нижчим порівнянно зі стадією спокою, в оптимальний час осіменіння був майже таким як у стадії спокою, а в останні доби тічки знижувався в 1,2 раза. Рівень б1-глобулінів у плазмі крові сук на початку тічки був нижчим за цей показник у стадію спокою на 25 %, й у день в'язки він підвищувався на 9 %, а в кінці тічки зменшувався на 13,6 %. Рівень б2-глобулінів у плазмі крові сук на початку тічки і в день в'язки вірогідно не відрізнявся від такого у стадію спокою, в останні доби тічки підвищився на 15,6 %. Рівень в-глобулінів у плазмі крові сук на початку тічки, на день в'язки та в останні доби тічки підвищився на 4,4 %, 8,8 %, 15,5 % відповідно, а рівень г-глобулінів знизився на 3,2 %, 2,1 %, 13,9 % відповідно. Альбуміно-глобуліновий коефіцієнт на початку тічки у сук підвищився в 1,09 раза, у день в'язки був майже таким, як у сук у стадію спокою, а в кінці тічки знову підвищився в 1,19 раза. Вірогідних змін щодо вмісту глюкози, кальцію та холестеролу, а також активності досліджуваних ферментів у плазмі крові сук упродовж тічки не встановлено.
Таким чином, результати досліджень дозволяють стверджувати, що морфологічні та біохімічні показники крові сук упродовж тічки не перевищують нижню та верхню межі фізіологічних значень. Спостерігається лише тенденція до підвищення або зниження окремих показників.
Клітинний склад епітелію слизової оболонки піхви сук упродовж тічки. Встановлено, що в сук у стадію спокою (анеструс) середня кількість епітеліальних клітин з ядрами в препаратах-відбитках зі слизової оболонки піхви становить 14,8±2,0 шт. тоді як без'ядерних клітин ? 1,8±0,20 шт.
Таблиця 4 Кількість епітеліальних клітин слизової оболонки піхви сук упродовж тічки, М±m, n=3
|
Показники |
Доба тічки |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||
|
Клітини з ядрами, шт. |
10,80±1,07 |
14,80±1,60 |
14,37±2,38 |
7,20±1,33* |
|
|
Клітини без ядер, шт. |
2,40±0,27 |
2,07±0,22 |
12,40±0,53* |
11,93±3,38 |
|
|
Доба тічки |
|||||
|
5 |
6 |
7 |
8 |
||
|
Клітини з ядрами, шт. |
12,33±4,09 |
10,07±1,42 |
8,80±1,20 |
4,67±0,44* |
|
|
Клітини без ядер, шт. |
17,13±3,91* |
19,53±1,96* |
10,47±1,96* |
17,33±3,51* |
|
|
Доба тічки |
|||||
|
9 |
10 |
11 |
12 |
||
|
Клітини з ядрами, шт. |
4,27±0,36* |
1,87±0,36* |
8,27±3,29 |
20,0±2,0 |
|
|
Клітини без ядер, шт. |
20,73±1,29* |
11,93±2,04* |
19,60±1,33* |
5,33±0,89* |
|
|
Доба тічки |
|||||
|
13 |
14 |
Стадія спокою |
|||
|
Клітини з ядрами, шт. |
18,07±2,89 |
14,0±2,13 |
14,8±2,0 |
||
|
Клітини без ядер, шт. |
3,13±0,76 |
2,47±0,36 |
1,8±0,20 |
Примітка. *p ? 0,05 порівняно зі стадією спокою.
З настанням стадії збудження у сук (рання фаза проеструсу) суттєвих змін порівняно зі станом спокою не відмічено. Кількість клітин з ядрами становила 10,80±1,0 шт. а клітин без ядер ? 2,40±0,27 шт. На 2-у та 3-ю доби тічки у сук кількість клітин з ядрами була майже такою, як у стадію спокою (анеструс) та становила 14,80±1,60 і 14,37±2,38 шт. відповідно. Кількість клітин без ядер на 2-у добу тічки у сук, була такою ж, як у стадію спокою, але на 3-ю добу, їх кількість різко підвищувалася та становила 12,40±0,53 шт. На 4-у добу відмічено тенденцію до зниження кількості клітин з ядрами (7,20±1,33 шт.), а кількість без'ядерних клітини (11,93±3,38 шт). На 5 та 6-у добу тічки спостерігалася тенденція до незначного збільшення кількості клітин з ядрами до 12,33±4,09 шт. та 10,07±1,42 шт. відповідно. Кількість без'ядерних клітин значно збільшувалась до 17,13±3,91 шт. та 19,53±1,96 шт. відповідно. З наближенням статевої охоти у тварин (кінець проеструсу ? початок еструсу) відбувається поступове зменшення кількості клітин з ядрами та збільшення кількості без'ядерних клітин (табл. 4). На 12-у добу тічки картина препаратів-відбитків різко змінювалась. Кількість клітин з ядрами становила 20,0±2,0 шт. а без ядер 5,33±0,89 шт. Згодом їх кількість поступово зменшувалася і на 14-у добу була майже такою ж, як і кількість клітин у стані спокою статевого циклу (анеструс) сук.
Вірогідні кількісні зміни клітин епітелію слизової оболонки піхви сук відмічали щодо клітин з ядром ? на 4, 8, 9 та 10-у доби тічки, а для без'ядерних клітин ? на 3, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 та 12-у доби тічки.
За результатами наших досліджень у стадію спокою (анеструс) відсоток ядерних та без'ядерних клітин становив 89,2 % та 10,8 %, відповідно, (співвідношення 8,26 : 1,0). На початку стадії збудження (проеструс) у препаратах-відбитках слизової оболонки піхви переважала кількість клітини з ядрами (81,8 %), над без'ядерними клітинами 18,2 % у співвідношенні 4,5 : 1. Згодом спостерігалася тенденція до зменшення відсотка клітин з ядрами та збільшення відсотка без'ядерних клітин. На 10 та 11-у доби тічки відсоток ядерних та без'ядерних клітин становив 13,6 %, 29,7 % та 86,4 %, 70,3 %, відповідно, тоді, як на 12-у добу, 78,9 % та 21,1 %, відповідно. Це свідчить про настання стадії діеструс статевого циклу сук.
Характеристика клітинного складу мазків-відбитків зі слизової оболонки піхви упродовж різних періодів статевого циклу. У стадію спокою статевого циклу (анеструс) цитологічна картина піхвового мазка характеризувалася наявністю невеликої кількості поверхневих епітеліальних клітин з великим ядром. Також у препаратах-відбитках відмічали поодинокі поверхневі кератизовані епітеліальні клітини.
Початкова фаза проеструсу у сук у перші дві доби характеризувалася присутністю значної кількості клітин епітелію слизової оболонки піхви з великим бульбашкоподібним і плоским ядрами, які пізніше зникали з мікроскопічної картини піхвового мазка.
У середині фази проеструс у сук кількість епітеліальних клітин ще збільшувалась, але кількість некератинізованих клітин поступово зменшувалася. Клітини тільки розпочинали групуватись, але розкиданість їх була ще досить вираженою. вівчарка статевий піхва
Під кінець фази проеструс у сук майже завжди відмічали наявність без'ядерних та поверхневих клітин з пікнотичним ядром. У препаратах виявляли зазвичай відсутні еритроцити та лейкоцити. У цей період цитологічна картина препарату-відбитка була дуже схожою з такою у фазу еструс. Тому слід бути особливо уважним, щоб не помилитися у виборі оптимального часу осіменіння сук.
У фазі еструс у сук в більшості випадків серед клітин епітелію слизової оболонки піхви переважали кератинізовані або без'ядерні клітини, які були розміщені групами, еритроцити відсутні, фон мазка чистий.
У пізній фазі еструс у сук цитологічна картина набувала нечіткого вигляду, поверхневі клітини майже на 90?100 % були без'ядерними, різної неправильної форми, об'єднані наче в острівці.
У перехідній фазі між еструсом і діеструсом у сук поверхневі клітини були кератинізованими, мали неправильну форму та розкидані по всьому мазку. Тоді, у фазі діеструс відмічалася поява клітин з чітко вираженим ядром. Зміни у картині мазка наставали протягом 12?24 год.
Удосконалення методу визначення оптимального часу осіменіння сук за змінами електричного опору слизової оболонки піхви. Під час фази еструс зі зміною концентрації естрогенів у крові сук змінюється і опір слизової оболонки піхви. Важливим моментом, як стверджує ряд авторів є моніторинг мінімальних і максимальних величин цього показника. Реєструвались випадки, коли упродовж тічки електричний опір слизової оболонки піхви сук залишався мінімальним.
Виходячи з цього, необхідно було більш глибоко дослідити динаміку змін електричного опору слизової оболонки піхви сук упродовж статевого циклу з тим, щоб використати цей метод при визначенні оптимального часу осіменіння.
Електричний опір у різні періоди репродуктивної функції сук. Показники електричного опору слизової оболонки піхви в різні періоди репродуктивної функції виявились неоднаковими. Вони також відрізнялися залежно від місця розташування зонда у статевому апараті (табл. 5).
Таблиця 5 Електричний опір слизової оболонки піхви в різні періоди репродуктивної функції сук, у.о., М±m, n=5
|
Період репродуктивної функції |
Сечостатева складка |
Краніальна частина піхви |
||
|
Стадія спокою |
147,5±10,89 |
85,0±4,35 |
||
|
Стадія збудження |
Ранній проеструм |
180,0±5,01 |
116,6±13,39 |
|
|
Початок еструсу |
172,0±24,56 |
551,33±122,13* |
||
|
Пізній еструс |
140,0±10,02 |
173,33±40,09 |
||
|
Стадія гальмування |
122,0±6,40 |
86,67±6,40 |
||
|
Вагітність |
25-30-та доба |
98,0±6,4* |
45,33±7,47* |
|
|
45-50-та доба |
128,0±6,40 |
75,33±8,0 |
Примітка. *р ? 0,05 порівняно зі стадією спокою.
Електричний опір слизової оболонки піхви сук у стадії спокою статевого циклу в краніальній частині піхви становив 85,0±4,35 у.о., тоді як біля сечостатевої складки ? 147,5±10,89 у.о. З настанням тічки електричний опір зростав як у ділянці сечостатевої складки, так і у краніальній частині піхви і становив 180,0±5,01, а 116,6±13,39 у.о. відповідно. У фазі еструс електричний опір у ділянці сечостатевої складки незначно знижувався, а в краніальній частині піхви, навпаки, підвищувався і становив 172,0±24,56 та 551,33±122,13 у.о., відповідно. Далі спостерігалася тенденція до зниження електричного опору в обох місцях вимірювання (табл. 5) і тільки на 45?50-у добу вагітності сук було відмічено підвищення електричного опору слизової оболонки піхви.
Динаміка електричного опору слизової оболонки піхви упродовж тічки. На початку тічки в сук, з появою перших кров'янистих виділень показник електричного опору слизової оболонки піхви в краніальній частині становив 116,6±13,39 у.о., тоді як біля сечостатевої складки був значно вищим 180,0±5,01 у.о. На наступну добу цей показник вірогідно підвищився в краніальній частині піхви до 186,67±21,72 у.о.в порівняні з контролем, а біля сечостатевої складки, навпаки, знизився до 172.0±16,03 у.о. З 3-ї доби тічки спостерігалася чітка тенденція до зростання показників електричного опору слизової оболонки краніальної частини піхви (табл. 6).
Як видно з даних рис. 1, показник електричного опору слизової оболонки в краніальній частині піхви сук зростав до 3-ї доби тічки та становив 279,33±28,24 у.о. На 4-ту добу цей показник знижувався до 244,67±33,24 у.о., після чого упродовж 5?7-ї доби поступово зростав і досяг значення 551,33±122,13 у.о. Показники електричного опору слизової оболонки піхви стрімко зростали і досягли піку на 9-ту добу (1064,0±252,77 у.о.), на 10-ту добу різко знизились 1,83 раза, а потім поступово знижуючись, досягли вихідних значень.
Таблиця 6 Електричний опір слизової оболонки піхви протягом стадій проеструм та еструс статевого циклу сук, М±m, n=5
|
Доба |
Краніальна частина піхви |
Сечостатева складка |
|
|
1 |
116,6±13,39 |
180,0±5,01* |
|
|
2 |
186,67±21,72*** |
172,0±16,03 |
|
|
3 |
279,33±28,24*** |
162,0±28,57 |
|
|
4 |
244,67±33,24*** |
138,0±19,04 |
|
|
5 |
287,33±47,28 |
168,0±13,54 |
|
|
6 |
340,67±31,24*** |
164,0±28,06 |
|
|
7 |
551,33±122,13*** |
172,0±24,56 |
|
|
8 |
915,33±176,09*** |
198,0±18,55* |
|
|
9 |
1064,0±252,77** |
256,0±25,56** |
|
|
10 |
582±98,41*** |
192,0±14,03* |
|
|
11 |
545,33±159,72* |
170,0±20,04 |
|
|
12 |
565,2±193,61* |
242,0±41,6 |
|
|
13 |
286,67±43,44*** |
164,0±9,02 |
|
|
14 |
211,33±31,24** |
146,0±17,06 |
|
|
15 |
173,33±40,09 |
140,0±10,02 |
|
|
Контроль |
85,0±4,35 |
147,5±10,89 |
Примітки: р ? 0,05*; р ? 0,01**; р ? 0,001***; порівняно з контролем.
Показник електричного опору слизової оболонки піхви в ділянці сечостатевої складки сук відрізнявся від такого у краніальній частині піхви, проте мав схожість у часовому вимірі прояву мінімального та максимального піків. Максимальний показник 256,0±25,56 у.о. реєстрували на 9-у добу, а мінімальний ? 140,0±10,02 у.о., на 15-ту добу.
Рис. 1. Динаміка електричного опору слизової оболонки піхви у сук протягом тічки.
Вірогідні зміни електричного опору упродовж тічки сук біля сечостатевої складки встановлені на 1, 8, 9 та 10-у доби. У краніальній частині піхви сук вірогідні зміни електричного опору відмічали майже упродовж всієї тічки, однак на 1, 5 та 15-у доби зміни не були достовірними.
Пошук та розробка нетрадиційних методів визначення оптимального часу осіменіння сук. Функціональна діяльність внутрішніх органів людини і тварини відображається на відчуттях, біофізичних параметрах (електропровідність, теплопровідність, електричний опір шкіри) у відповідних зонах та біологічно активних точках. Саме на здатності БАТ змінювати свої біофізичні властивості задовго до появи клінічних ознак хвороби чи фізіологічних змін в організмі і базуються методи електропунктурної діагностики.
Для досліджень було обрано БАТ, які належать до меридіанів жовчного та сечового міхурів, оскільки вони найбільш причетні до прояву функцій статевих органів (матки та яєчників), а саме ? специфічна точка матки хуан-тяо (VB30) та яєчників сяо-чжан-шу (V27).
Біоелектрична активність біологічно активних точок матки (VB30) та яєчників (V27). У стадію спокою статевого циклу та під час тічки у сук максимальна електропровідність у відповідних БАТ яєчників і матки на позитивних і негативних потенціалах не перевищувала 20,0 мкА, а мінімальна ? 11,0±0,66 мкА.
Вірогідні біофізичні зміни спостерігалися на позитивних потенціалах у правій та лівій БАТ як матки, так і яєчників. На негативних потенціалах вірогідні зміни встановлено у БАТ яєчників справа на 8-у та зліва на 12-у доби тічки, а в БАТ матки тільки зліва на 8-у добу. З настанням тічки біофізичні показники поступово підвищуювалися з піком на 10 та 11-у доби, після чого відмічалося їх поступове зниження до стадії гальмування статевого циклу.
Динаміка коефіцієнта електропровідності у БАТ шкіри під час тічки у сук. Коефіцієнт електропровідності БАТ правого та лівого яєчників у стадії спокою статевого циклу становив 1,12±0,05 мкА та 1,14±0,03 мкА, відповідно, тоді як БАТ матки ? 1,65±0,13 мкА та 1,62±0,08 мкА, відповідно, (табл. 7).
Таблиця 7 Коефіцієнт електропровідності БАТ яєчників та матки під час тічки в сук, М±m, n=3
|
Доба тічки |
БАТ яєчників |
БАТ матки |
|||
|
справа |
зліва |
справа |
зліва |
||
|
1 |
1,06±0,04 |
1,12±0,16 |
1,06±0,01* |
0,95±0,03* |
|
|
2 |
1,02±0,03* |
1,08±0,07 |
1,00±0,04* |
1,02±0,03* |
|
|
3 |
0,96±0,02* |
0,96±0,05* |
0,96±0,02* |
0,98±0,03* |
|
|
4 |
0,98±0,02* |
1,02±0,02* |
1,02±0,02* |
1,00±0,04* |
|
|
5 |
1,02±0,02* |
1,02±0,02* |
1,02±0,02* |
1,04±0,02* |
|
|
6 |
1,06±0,01* |
1,0* |
1,02±0,04* |
1,01±0,04* |
|
|
7 |
0,98±0,02* |
1,01±0,04* |
1,04±0,02* |
0,98±0,02* |
|
|
8 |
1,02±0,02* |
0,98±0,02* |
1,04±0,02* |
1,04±0,02* |
|
|
9 |
1,0* |
0,97±0,02* |
1,0* |
1,02±0,03* |
|
|
10 |
0,98±0,02* |
1,01±0,04* |
1,02±0,02* |
1,02±0,02* |
|
|
11 |
1,09±0,13* |
1,0* |
0,98±0,02* |
0,98±0,02* |
|
|
12 |
0,98±0,05 |
1,02±0,02* |
0,98±0,02* |
0,98±0,02* |
|
|
13 |
1,02±0,03* |
1,00±0,04* |
1,02±0,03* |
1,00±0,04* |
|
|
14 |
1,09±0,06 |
1,13±0,08 |
0,98±0,04* |
1,35±0,19 |
|
|
15 |
1,04±0,03 |
1,0* |
0,98±0,05* |
0,96±0,02* |
|
|
Контроль |
1,12±0,05 |
1,14±0,03 |
1,65±0,10 |
1,62±0,08 |
Примітка. *p ? 0,05 порівняно з контролем.
Максимальні показники в БАТ правого яєчника сук реєстрували на 11 та 14-у доби тічки, однак вони були достовірними порівняно з контролем лише на 11-у добу. У БАТ лівого яєчника сук максимальні показники зафіксовано на 1 та 14-у добу тічки, однак вони були не достовірними. Мінімальні показники електропровідності в БАТ правого яєчника сук реєстрували на 3, 4, 7, 10 та 12-у доби тічки, які були достовірними, крім 12-ї доби. У БАТ лівого яєчника сук на 3, 8, 9-у доби мінімальні показники були вірогідними і становили 0,96±0,05; 0,98±0,02; 0,97±0,02 мкА відповідно.
Максимальні показники коефіцієнта електропровідності БАТ шкіри, що відповідає за функціональний стан матки, встановлено, справа на 1, 7 та 8-у доби, а зліва ? на 5, 8 і 14-у доби, які були достовірними порівняно з контролем. Мінімальні показники в БАТ сук справа встановлені на 3, 14 та 15-у доби, а зліва на 1 і 15-у доби.
Динаміка температури тіла упродовж тічки в сук. Встановлено, що температура тіла сук у стадію спокою статевого циклу становить 38,16±0,09 °С. В 1-у добу тічки в сук температура підвищувалась на 0,46 °С, на 2-у добу тічки ? на 0,48 °С, потім спостерігалося чітке поступове підвищення температури тіла в середньому на 0,2 °С щодоби. 9-а доба тічки у сук характеризувалась максимальним підвищенням температури тіла на 1,2 °С. Далі відмічалось досить різке зниження температури тіла порівняно з її піком на 9-у добу, на 10-у добу тічки ? на 0,36 °С, на 11-у добу ? на 0,49 °С, на 12-у добу на ? 0,9 °С. На 13-у добу порівняно з 12-ю добою відмічалось підвищення температури тіла сук на 0,4 °С.
Достовірні зміни температури тіла у сук в період тічки, порівняно зі стадією спокою, спостерігали на 5, 8, 9, 10, 11 та 13-у добу.
Ефективність запліднення сук залежно від методу визначення оптимального часу осіменіння. Запорукою ефективного осіменіння самки є наявність у статевих органах в оптимальний час повноцінної яйцеклітини та активних сперміїв. Спираючись на результати досліджень морфо-функціональних змін у сук упродовж тічки, нами визначено час овуляції та осіменіння дослідних тварин.
Визначення оптимального часу осіменіння сук за змінами електричного опору слизової оболонки піхви. Встановлено, що овуляція в сук відбувається, тоді коли електричний опір слизової оболонки піхви досягає свого піку з наступним різким зниженням. При показникові електричного опору слизової оболонки піхви сук 582±98,41 у.о. з лімітом мінімальних і максимальних показників 270 та 790 у.о., ефективність запліднення становила 100 %. При показнику електричного опору слизової оболонки краніальної частини піхви 286±43,44 у.о. з лімітом мінімального та максимального показників у сук контрольної групи 110 та 360 у.о. ефективність заплідненя становила 40 %.
Визначення оптимального часу осіменіння сук за змінами коефіцієнта електропровідності БАТ матки та яєчників. Встановлено, що при показникові коефіцієнта електропровідності БАТ матки справа 0,98±0,02 мкА, а зліва 0,98±0,02 мкА, ефективність запліднення сук становила 66,7 %, тоді як у сук контрольної групи при показниках БАТ матки справа 1,02±0,03 мкА і зліва 1,00±0,04 мкА, ефективність запліднення становила 33,3 %.
Ефективність визначення оптимального часу осіменіння за змінами коефіцієнта електропровідності БАТ яєчників мала таку ж закономірність.
Визначення оптимального часу осіменіння сук за індексом без'ядерних епітеліальних клітин. Встановлено, що при максимальному відсотку без'ядерних епітеліальних клітин у препаратах-відбитках 86,4 %, ефективність заплідненя сук становила 100 %. В той же час осіменіння сук на 13-ту добу за наявності в цитологічному мазку 14,8 % без'ядерних епітеліальних клітин було безрезультатним. При цьому не запліднилась жодна тварина.
Визначення оптимального часу осіменіння за змінами показників температури тіла упродовж тічки. Встановлено, що піки підвищення та зниження температури тіла сук упродовж тічки припадають на 9?10-у доби. Спостерігається також чітка динаміка підвищення температури тіла сук, починаючи з першої доби. Підвищення температури тіла сук порівняно зі стадією спокою статевого циклу на 1,2 °С, та проведенням у цей день осіменіння дало ефективність запліднення 60 %. При осіменінні сук контрольної групи на 13-ту добу ефективно запліднилась тільки одна тварина, що становить 20 %.
Висновки
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань щодо оцінки морфо-функціональних показників перебігу тічки та виявлення оптимального часу осіменіння сук породи німецька вівчарка; досліджено особливості будови статевих органів сук, морфологічні та біохімічні зміни їх крові, цитологічні особливості слизової оболонки піхви та динаміку її електричного опору у різні періоди репродуктивної функції, біофізичні зміни у біологічно активних точках шкіри, що відповідають за функцію статевих органів та динаміку температури тіла упродовж тічки; виявлені достовірні зміни вищенаведених показників, які можуть використовуватись для визначення оптимального часу осіменіння сук, експериментально доведено їх ефективність при штучному осіменінні сук.
1. Прояв статевого циклу у сук породи німецька вівчарка не залежить від пори року, але масовий еструс у них відмічається у весняний (47 %) та літній (27,1 %) періоди.
2. Довжина присінка піхви та піхви у сук породи німецька вівчарка становить 63,67±7,56 і 181,67± 21,11 мм відповідно. Виявлена закономірна різниця між довжиною правого та лівого рогів матки (178±5,33; 206±5,33 мм відповідно); лівий ріг більший за правий у середньому на 28 мм. Слизова оболонка піхви товстіша біля шийки матки і становить 3,47±0,62 мм, а тонша на межі присінка піхви та піхви 1,07±0,09 мм. М'язовий шар товстіший (5,88±0,52 мм) у середній частині присінка піхви, а тонший (1,60±0,20 мм) ? у середній частині піхви. Кавернозноподібні утворення у м'язовій оболонці присінка піхви, що є окремими рідко розташованими розширеннями судин, є по суті кавернозними розширеннями, а не кавернозними тілами.
3. Морфологічні та біохімічні показники крові сук упродовж статевого циклу коливаються у межах фізіологічних значень, їх зміни безпосередньо пов'язані з фізіологічним станом тварини. Тенденція до підвищення кількості лейкоцитів у крові сук упродовж тічки з піком у сприятливий день (9?10 доба) для осіменіння може використовуватись у комплексній діагностиці вибору оптимального часу осіменіння сук.
4. Максимальний каріопікнотичний індекс у сук породи німецька вівчарка припадає на 9, 10 та 11-у добу тічки. Наявність у припараті-відбитку 86,4 % без'ядерних епітеліальних клітин співпадає з овуляцією і є оптимальним часом осіменіння, ефективність заплідненості складає 100 %.
5. Електричний опір слизової оболонки у стадії анеструс у краніальній частині піхви сук становить 85,0±4,35 у.о., а біля сечостатевої складки ? 147,5±10,89 у.о. Пік електричного опору слизової оболонки піхви пов'язаний з овуляцією. Електричний опір слизової оболонки краніальної частини піхви 582,0±98,41 у.о. у сук породи німецька вівчарка є показником оптимального часу осіменіння і сприятливого прогнозу заплідненості, а 286,0±43,44 у.о. і менше ? сумнівного. Заплідненість за електроопірності 582,0±98,41 у.о. становить 100 %, а за 286,0±43,44 у.о. ? 40 %.
6. Динаміка коефіцієнта електропровідності в біологічно активних точках шкіри, які відображають біоелектричну активність матки та яєчників, пов'язана з морфо-функціональними змінами в геніталіях сук під час тічки. Ефективність визначення оптимального часу осіменіння сук за змінами у біологічно активних точках шкіри становить 66,7 %. Використання динаміки коефіцієнта електропровідності в БАТ шкіри як методу для діагностики оптимального часу осіменіння сук є досить ефективним, але широке впровадження його в практику ветеринарного акушерства обмежується у зв'язку зі складністю застосування і особливо інтерпретації отриманих результатів.
7. Аналіз зміни температури тіла сук упродовж тічки є дешевим та простим методом у комплексній діагностиці оптимального часу їх осіменіння. Температура тіла на 9-ту добу тічки підвищується та вірогідно відрізняється від такої у стадії анеструс на 1,2 °С. Ефективність визначення оптимального часу осіменіння за змінами температури тіла у сук становить 60 %.
8. Використання піхвового осіменіння сук свіжоотриманою спермою за умови введення її в оптимальний час забезпечує їх заплідненість на 78,9 %.
Пропозиції виробництву
1. Для діагностики оптимального часу осіменіння сук за цитологічними змінами слизової оболонки піхви пропонується «Експрес-спосіб фарбування мазків-відбитків слизової оболонки піхви для цитологічного дос...
Подобные документы
Попереднє знайомство з твариною. Фізіологічні властивості шкіри. Дослідження серцево-судинної системи, дихання, органів травлення, сечової та нервової систем. Отримання сироватки крові. Визначення каротину в сироватці крові і його клінічне значення.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 11.02.2013Опис хронічної ниркової недостатності як патології серед домашніх котів. Встановлення біохімічних показників сироватки крові і сечі, морфологічних змін нирок і паренхіматозних органів. Розробка схеми терапії із застосуванням пентоксифіліну та мікардісу.
дипломная работа [340,1 K], добавлен 07.06.2015Підготовка робочого місця, інструментів, приладів і самок до осіменіння, його час і кратність. Ректо-цервікальний або цервікальний спосіб осіменіння корів з ректальною фіксацією шийки матки. Осіменіння свиней фракційним способом. Штучне осіменіння птиці.
методичка [8,2 M], добавлен 24.04.2016Біологічні особливості льону олійного, його селекція. Дослідження прояву морфологічних ознак у льоні: висота рослини, кількість бічних пагонів і стебел, кількість коробочок на рослині. Порівняльна характеристика врожайності при різних схемах посіву.
дипломная работа [106,2 K], добавлен 23.07.2011Організаційно-економічна характеристика навчальної ферми. Фактори, які визначають інтенсивність використання маток для відтворення. Особливості статевого розвитку, визначення охоти у свиноматок. Строки та техніка їх осіменіння. Шляхи поліпшення плідності.
курсовая работа [110,6 K], добавлен 03.02.2016Характеристика вірусу ящуру - гострої вірусної хвороби, що характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією, афтозним ураженням слизової оболонки рота, ураженням шкіри кистей. Економічний збиток від ящуру. Патогенез та діагностика хвороби, лікування.
презентация [746,8 K], добавлен 24.06.2013Попередні дані про тварину: реєстрація, анамнез життя та захворювань. Найважливіші показники стану здоров'я тварин: габітус, кон'юнктиви і видимі слизові оболонки, шерстний, волосяний покрив, шкіра і лімфатичні вузли, кровоносна і нервова система.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 12.12.2013Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011Етіологія та патогенез лейкозу, характерні риси лейкозних і пухлинних клітин. Проведення клініко-морфологічного дослідження РІД-позитивних на лейкоз корів та вивчення розповсюдження хвороби у СВК "Ружинський" Ружинського району Житомирської області.
дипломная работа [5,3 M], добавлен 29.10.2010Шляхи підвищення поголів’я свиней у дочірньому підприємстві фірми "Деметра", характеристика виробничих груп свиней і правила комплектування стада кнурів-плідників і свиноматок. Підвищення ефективності осіменіння маток, форми штучного осіменіння.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 08.06.2009Клінічне дослідження тварини, загальний стан. План і методи дослідження системи дихання. Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи корови. Червоний кістковий мозок, тимус, селезінка. Фізичні, біохімічні та морфологічні показники крові тварини.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 18.02.2013Дослідження сортів гарбуза, вирощених в умовах Західного Полісся України. Аналіз морфологічних складових, стійкості гарбузів до механічних пошкоджень, виходу соку та олії. Виявлення сортів гарбузів, найбільш ефективних для використання у харчуванні.
статья [38,0 K], добавлен 09.03.2013Види, формування, склад гірської породи. Властивості грунту, їх коливання для різних типів грунту, залежність від механічного та хімічного складу грунту. Грунти річкових заплав, їх генезис властивості та способи меліорації. Причини та шляхи освіти боліт.
контрольная работа [19,9 K], добавлен 21.11.2008Дослідження локалізації, величини і сил серцевого поштовху. Методика перкусії серця. Аускультація ділянки і шуми серця. Функціональна діагностика стану серцево-судинної системи. Попереднє ознайомлення з твариною, її загальні і лабораторні дослідження.
курсовая работа [112,8 K], добавлен 01.11.2015Біологічні особливості сільськогосподарських птахів. Анатомо-фізіологічна будова статевих органів самців птахів. Методи отримання сперми у самців сільськогосподарських птахів, її розбавлення та зберігання. Економічна ефективність штучного осіменіння.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 24.05.2016Визначення хвороби, економічні збитки від неї, систематика й загальна характеристика збудників. Особливості протікання й клінічного прояву стронгілятозно-параскарозної інвазії коней. Оцінка лікувальної ефективності препаратів при кишкових гельмінтозах.
магистерская работа [355,5 K], добавлен 13.05.2011Короткі анатомо-топографічні дані легень великої рогатої худоби. Діагностичне значення дослідження органів дихальної системи. Підрахунок загальної кількості еритроцитів. Аналіз симптомів та змін крові при клінічному і лабораторному дослідженні тварини.
курсовая работа [320,8 K], добавлен 25.11.2012Дослідження стану галузі молочного скотарства на прикладі господарства "Кутузівка", визначення генетичного потенціалу стада та розробка рекомендацій щодо поліпшення племінних і продуктивних властивостей гурту великої рогатої худоби чорно-рябої породи.
дипломная работа [118,1 K], добавлен 21.03.2012Основи ведення господарства та охорона праці. Молочна продуктивність корів. Фактори, які впливають на неї: тривалість сухостійного та сервіс-періоду у корів; морфологічні та функціональні властивості вим'я; вплив віку та живої маси при першому осіменінні.
курсовая работа [234,8 K], добавлен 01.12.2013Анамнез життя вівці. Визначення габітусу та дослідження волосяного покриву, шкіри, підшкірної клітковини, видимих слизових оболонок та поверхневих лімфатичних вузлів тварини. Функціональна діагностика стану серцево-судинної та дихальної систем вівці.
реферат [271,9 K], добавлен 10.03.2012
