Агроекологічний стан ґрунтового покриву Рівненської області

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 504.53:631.95 (477.81)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ

РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.00.16 - екологія

ДОЛЖЕНЧУК ВІКТОР ІВАНОВИЧ

Житомир - 2011



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Рівненському державному гуманітарному університеті.

Науковий керівник:доктор сільськогосподарських наук, професор Лико Дарія Василівна, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування.

Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук, професор Писаренко Павло Вікторович, Полтавська державна аграрна академія Міністерства аграрної політики та продовольства України, декан агрономічного факультету, завідувач кафедри землеробства і агрохімії;

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, член-кореспондент УААН Тараріко Юрій Олександрович, Інститут гідротехніки і меліорації НААН України, завідувач відділення “Агроресурси”.

Захист відбудеться “___” травня 2011 р. о ___ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.01 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України за адресою: 10008, м. Житомир, бульвар Старий, 7.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету за адресою: 10008, м. Житомир, бульвар Старий, 7.

Автореферат розісланий “___” квітня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат с.-г. наук, доцент Л. Д. Романчук



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Тривале сільськогосподарське використання ґрунтового покриву Рівненської області, внаслідок посилення деградаційних процесів упродовж останніх двох десятиліть, супроводжується суттєвим погіршенням його агроекологічного стану. Такі процеси, як дегуміфікація, декальцинація, зменшення вмісту елементів живлення, фізична деградація та розвиток ерозійних процесів спричинили порушення екологічної рівноваги в агроекосистемах.

Водночас із зростанням антропогенного навантаження та Чорнобильської катастрофи спостережено забруднення ґрунтів важкими металами та радіонуклідами.

За даними досліджень В. В. Медведєва, М. В. Лісового, О. Г. Тараріко, В. П. Стрельченко, С. Т. Вознюка, І. Т. Слюсара, С. А. Балюка, П. П. Надточія, О. Ф. Смаглія, Ю. О. Тараріко, П. В. Писаренка, М. О. Клименка, Д. В. Лико, С. І. Веремеєнка, В. М. Польового та інших, агроекологічний стан ґрунтового покриву значно погіршується внаслідок недотримання науково-обґрунтованих систем сівозмін, удобрення, обробітку ґрунту, порушення технологій вирощування сільськогосподарських культур та зменшення частки багаторічних трав у структурі посівних площ.

З огляду на зазначене виникає потреба в оцінці агроекологічного стану ґрунтового покриву Рівненської області в умовах реформування сільсько-господарського виробництва та вивчення питань удосконалення управління родючістю і продуктивністю агроценозів у конкретних ґрунтово-кліматичних і господарських умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Програми проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (номер державної реєстрації - 0106 U005571) і є складовою частиною науково-виробничого плану роботи Рівненського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” за 1965-2010 роки, а також планів науково-дослідних робіт Рівненського центру “Облдержродючість” за темою: “Вплив різних видів місцевих вапнякових матеріалів і мінеральних добрив на врожайність сільськогосподарських культур та родючість ґрунту”.

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили згідно з науковою кафедральною тематикою Рівненського державного гуманітарного університету за темою “Агроекологічна оцінка змін ґрунтів на території Західного Полісся та їхній вплив на навколишнє середовище (на прикладі Рівненської області)”.

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень полягає у проведенні оцінки агроекологічного стану ґрунтового покриву Рівненської області.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:

- проведення агроекологічної оцінки антропогенної трансформації компонентів природного середовища;

- установлення динаміки показників агрохімічних та фізико-хімічних властивостей ґрунтового покриву області;

- проведення комплексної оцінки агроекологічного стану ґрунтового покриву області за показниками відповідності вимогам спеціальних сировинних зон;

- удосконалення методики моніторингу агроекологічного стану ґрунтового покриву;

- випробування місцевих вапнякових матеріалів як засобу покращення агроекологічного стану ґрунтового покриву.

Об'єкт дослідження - процеси змін агроекологічного стану ґрунтового покриву області.

Предмет дослідження - ґрунтовий покрив Рівненської області та прийоми покращення його агроекологічного стану.

Методи дослідження. Під час проведення досліджень застосовували польові, виробничі, лабораторно-аналітичні, порівняльно-розрахунковий і статистичний методи та системний аналіз. Для створення бази даних і побудови електронних карт послуговувались картографічним пакетом Mapinfo v.6.5.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше виконано комплексну оцінку агроекологічного стану ґрунтового покриву області за показниками екологічної стійкості, рівня родючості та санітарно-гігієнічного стану, яка дає змогу стверджувати, що орні землі відповідають категорії обмежено придатних із коливанням інтегрованого показника в таких межах: у поліських районах - 0,47-0,60, лісостепових - 0,40-0,52, та узагальнено результати наукової роботи Рівненського центру “Облдержродючість” за 1965-2010 рр. щодо динаміки агрохімічних та фізико-хімічних показників ґрунтів.

Установлено динаміку показників агрохімічних та фізико-хімічних властивостей ґрунтового покриву області, яка відзначається трьома періодами: зростання - упродовж 1965-1990 рр.; стабілізації - 1991-1995 рр.; зниження - 1996-2010 рр., та ефективність місцевих вапнякових матеріалів як засобу покращення агроекологічного стану ґрунтового покриву.

Отримано трендові моделі щодо балансу макроелементів, динаміки агрохімічних, фізико-хімічних показників протягом 1965-2010 рр.

Удосконалено методику моніторингу агроекологічного стану ґрунтового покриву, яка дає змогу використовувати GPS-прилади для відбору ґрунтових зразків у визначених місцях у ході обстеження за черговими турами.

Практичне значення. Для сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, управлінь агропромислового розвитку та державних органів виконавчої влади запропоновано зроблену нами комплексну оцінку агроекологічного стану ґрунтового покриву за показниками відповідності спеціальним сировинним зонам, отримані картосхеми: екологічної стабіль-ності території, антропогенного навантаження на земельні ресурси та за окремими агрохімічними показниками й інтегрованої агрохімічної оцінки ґрунтів.

Рекомендовано як ефективний засіб покращення агроекологічного стану ґрунтового покриву Рівненської області, комплексний підхід, зокрема застосування органічних + мінеральних добрив + місцевих вапнякових матеріалів.

Розроблено методику “Моніторинг агроекологічного стану ґрунтового покриву Рівненської області”, яку застосовують у роботі Рівненського центру “Облдержродючість” та у навчальному процесі кафедр екології РДГУ і НУВГП.

Особистий внесок здобувача. Автор є керівником і виконавцем агрохімічного обстеження ґрунтів упродовж 1987-2010 років, результати якого використані у дисертаційній роботі. Авторові належить: постановка проблеми, розробка програми дослідження, методичного забезпечення, планування й організації комплексних досліджень. Особисто проводив польові досліди, виконував аналіз отриманих даних агрохімічних, фізико-хімічних, радіологічних, токсикологічних показників та статистичну обробку результатів дослідження. Узагальнював одержані результати, формулював висновки та розробив практичні рекомендації виробництву.

Частка участі автора у проведенні досліджень, аналізі отриманих результатів, удосконаленні методики моніторингу агроекологічного стану ґрунтового покриву Рівненської області та наданні пропозицій виробництву становить 92%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження викладено в доповідях і представлено на Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Екологічні аспекти охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища” (м. Бережани, 17-19 травня 2006 р.); XI, XII, XIV Міжнародному науково-технічному симпозіумі “Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища GPS і GIS-технології” (м. Алушта, 2006, 2007, 2009 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан родючості ґрунтів та шляхи її стабілізації” (м. Одеса, 5-7 серпня 2008 р.); XX Всеукраїнській науковій конференції аспірантів і студентів “Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів” (м. Донецьк, 13-15 квітня 2010 р.); VIIІ делегатському з'їзді ґрунтознавців та агрохіміків України (м. Житомир, 5-9 липня 2010 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції “Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва” (м. Київ, 22-24 вересня 2010 р.); Другому науково-практичному семінарі з міжнародною участю “Економічна безпека держави і науково-технологічні аспекти її забезпечення” (Недінські читання) (м. Київ, 21-22 жовтня 2010 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 23 наукові праці, зокрема 9 - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 254 сторінки, з них - 172 сторінки основного тексту. Робота містить 37 ілюстрацій, таблиць, 7 додатків. Список використаних джерел складає 256 найменувань, з них 12 - латиницею.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання досліджень, наукову новизну і практичну значущість одержаних результатів, коротко викладено їхній зміст. Наведено дані про публікації, апробацію і впровадження розробок та результатів дослідження.

У першому розділі “Методологічні засади агроекологічної оцінки земель сільськогосподарського призначення” проведено аналіз багаточисленних досліджень з питань оцінки агроекологічного стану ґрунтового покриву у разі тривалого сільськогосподарського використання земель з різним рівнем хімізації.

Аналіз стану вивченості проблеми впливу антропогенних та техногенних факторів на агроекологічний стан ґрунтів дає підстави стверджувати, що недостатньо вивченими залишаються питання зміни агроекологічного стану ґрунтового покриву за узагальненими агрохімічними показниками упродовж дев'яти турів ґрунтово-агрохімічного обстеження. Потребують також уточнення та найповнішого врахування прямі і непрямі чинники, що формують екологічну ситуацію на місцевому та регіональному рівнях.

У другому розділі “Об'єкт, методика та умови проведення досліджень” охарактеризовано фізико-географічне положення, ґрунтовий покрив та кліматичні умови. Зазначено об'єкт, методи та методики досліджень.

Дослідження агроекологічного стану ґрунтового покриву виконували за узагальненими результатами суцільного агрохімічного обстеження ґрунтів орних земель за 1965-2010 рр.

Вивчення впливу вапнування різними видами місцевих меліорантів у поєднанні з повним мінеральним удобренням на агрохімічні властивості дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів та урожайність вирощуваних культур проводили у польових дослідах, закладених у господарстві “Малушка” Березнівського району та кооперативі “Заболоття” Володимирецького району.

У господарстві “Малушка” дослід закладено за такою схемою:

1) контроль;

2) 1 н. CaCO3 (вапняковий пил вапняно-силікатного заводу);

3) 1 н. CaCO3 (крейда мелена ВАТ “Рафалівський кар'єр”);

4) N90P60K120 - фон;

5) фон + 1 н. CaCO3 (вапняковий пил вапняно-силікатного заводу);

6) фон + 1 н. CaCO3 (крейда мелена ВАТ “Рафалівський кар'єр”).

У кооперативі “Заболоття” - за схемою:

1) контроль;

2) 1 н. CaCO3 (вапняковий пил вапняно-силікатного заводу);

3) 1 н. CaCO3 (крейда мелена ВАТ “Рафалівський кар'єр”);

4) 1 н. CaCO3 (вапняк фосфоритистий Милятинського родовища);

5) 1 н. CaCO3 (вапняний осад очистки води на Рівненській АЕС);

6) N90P90K90 - фон;

7) фон + 1 н. CaCO3 (вапняковий пил вапняно-силікатного заводу);

8) фон + 1 н. CaCO3 (крейда мелена ВАТ “Рафалівський кар'єр”);

9) фон + 1 н. CaCO3 (вапняк фосфоритистий Милятинського родовища);

10) фон + 1 н. CaCO3 (вапняний осад очистки води на Рівненській АЕС).

Посівна площа ділянки - 50 м2, облікова - 30 м2, повторність - трьохразова. Вирощувані культури - картопля, озиме жито, овес. Агротехніка вирощування сільськогосподарських культур загальноприйнята для Західного Полісся України.

Лабораторні аналізи ґрунту виконували за загальноприйнятими методиками: вміст гумусу - за Тюріним (ДСТУ 4289 - 2004); лужногідролізованого азоту - за Корнфілдом; рухомого фосфору й обмінного калію - за Кірсановим та Мачигіним (ДСТУ 4405 - 2005 та ДСТУ 4114 - 2002); рНксl - іонометрично (ГОСТ 26483-85); гідролітичну кислотність - за Каппеном (ГОСТ 26212 - 91); суму ввібраних основ - ГОСТ 27821 - 88; рухомі форми міді, марганцю, кобальту та цинку - за Пейве-Ринькиса, за допомогою атомно-абсорбційного методу (ОСТ 10144 - 88, ОСТ 10145 - 88, ОСТ 10146 - 88 та ОСТ 10147 - 88), бору - за Бергера і Труога, шляхом застосування фотометричного методу (ОСТ 10150 - 88); визначення кислоторозчинних форм важких металів (свинцю, кадмію, цинку, міді) - на основі атомно-абсорбційного методу; цезій-137 визначали за допомогою гамма-спектрометричного методу, а стронцій-90 - радіометрично. Облік урожаю основної і побічної продукції проводили шляхом використання методу зважування з 1м2 ділянки.

Алгоритм розрахунку індексу придатності сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон (ССЗ) передбачає такі рівні агрегування показників: базових в агреговані, агрегованих в інтегровані. Розрахунок індексу придатності сільськогосподарських угідь вимогам ССЗ виконували за формулою:

де: У1, У2, У3 - агреговані показники відповідно до екологічної стійкості, рівня родючості, санітарно-гігієнічного стану ґрунтів.

Приведення базових показників різних типів до нормованого виду проводили за формулами:

- для позитивних показників;

- для негативних показників.

агроценоз сільськогосподарський вапняковий врожайність

При цьому за максимальні N(max) позитивні та N(min) негативні брали нормативи, встановлені О. І. Фурдичко, Н. А. Макаренко, 2006.

Агрегування показників на всіх рівнях було зроблено з використанням середньозважених геометричних оцінок.

У третьому розділі “Антропогенна трансформація компонентів природного середовища” проведено аналіз та оцінку екологічного стану сільськогосподарських ландшафтів, встановлено забруднення ґрунтів важкими металами та радіонуклідами й виділено території, які піддаються найбільшому антропогенному впливу на навколишнє природне середовище.

За результатами оцінки екологічного стану сільськогосподарських ландшафтів, виконаної за співвідношенням ріллі (Р) і сумарної площі екологічно-стабільних угідь (ЕСУ), виділено 5 екотипів територій з екологічним станом від оптимального до критичного (табл.1).

Таблиця 1

Показники екологічної стабільності території, рівня антропогенного навантаження та екологічного стану агроландшафтів Рівненської області

Район, зона	Коефіцієнт екологічної стабільності, Кес	Коефіцієнт антропогенного навантаження, Кан	Питома вага ріллі у групі угідь Р, %	Питома вага екологічно-стабільних угідь ЕСУ, %
	1990	2006	1990	2006	1990	2006	1990	2006
Березнівський	0,76	0,79	2,74	2,63	21,59	21,72	78,41	78,28
Володимирецький	0,79	0,78	1,45	2,18	21,26	22,23	78,74	77,77
Дубровицький	0,81	0,75	2,59	2,69	19,47	22,64	80,53	77,36
Зарічненський	0,79	0,77	2,65	2,06	17,73	19,71	82,27	80,29
Костопільський	0,62	0,84	3,19	2,51	28,67	18,22	71,33	81,78
Рокитнівський	0,88	0,87	2,29	2,32	8,21	9,74	91,79	90,26
Сарненський	0,79	0,77	2,64	2,65	18,81	20,49	81,19	79,51
Полісся	0,78	0,80	2,51	2,43	18,57	18,68	81,43	81,32
Гощанський	0,48	0,47	3,73	3,71	72,86	74,13	27,14	25,87
Демидівський	-	0,49	-	3,67	-	75,86	-	24,14
Дубенський	0,59	0,58	3,34	3,35	53,82	56,83	46,18	43,17
Здолбунівський	0,57	0,56	3,39	3,43	56,18	60,47	43,82	39,53
Корецький	0,54	0,52	3,55	3,56	65,43	68,01	34,57	31,99
Млинівський	0,51	0,50	3,64	3,62	71,67	73,16	28,33	26,84
Острозький	0,60	0,60	3,31	3,28	53,41	50,66	46,59	49,34
Радивилівський	0,55	0,53	3,60	3,54	69,30	69,66	30,70	30,34
Рівненський	0,55	0,56	3,48	3,42	59,49	60,99	40,51	39,01
Лісостеп	0,55	0,54	3,49	3,51	62,10	64,47	37,90	35,53

Оптимальне співвідношення площ Р і ЕСУ (0-й екотип) характерне для трьох поліських районів, решта чотири мають добрий стан агроландшафтів (I-й екотип) з питомою вагою ріллі 20,49-22,64%. У лісостепових районах стан агроландшафтів оцінено від задовільного до критичного.

Унаслідок цього поліські райони з питомою вагою ріллі 18,68% належать до 0-го екотипу з оптимальним станом агроландшафтів, а агроландшафти лісостепових районів можуть бути оцінені незадовільним станом (III-й екотип).

Як дають змогу констатувати розрахунки коефіцієнтів екологічної стабільності території (Кес) та антропогенного навантаження (Кан), вищу екологічну стабільність мають поліські райони: значення Кес не опускаються нижче 0,75, що відповідає статусу екологічно стабільних територій. У лісостеповій частині області виявлено два типи екологічної стабільності - слабко- і середньостабільні, де Кес становить 0,47-0,50 та 0,52-0,60 відповідно.

За показником рівня антропогенного навантаження поліські райони належать до категорій низького та середнього антропогенного навантаження (Кан 2,06-2,69), а лісостепові райони за умови розораності земель понад дві третини зараховують до категорії з підвищеним рівнем антропогенного навантаження (Кан 3,28-3,71).

Унаслідок Чорнобильської катастрофи радіоактивного забруднення зазнали території Березнівського, Володимирецького, Дубровицького, Зарічненського, Рокитнівського та Сарненського районів. На окремих територіях цих районів щільність забруднення ґрунту 137Сs сягає 216,82 кБк/м2, 90Sr - 6,29 кБк/м2. В окремих районах площа сільськогосподарських угідь з щільністю забруднення понад 37 кБк/м2 складає 52,6%. Відзначено, що основна частина забруднених земель має щільність забруднення 37-74 кБк/м2.

Упродовж останніх трьох турів обстеження вміст рухомих форм важких металів у поліській частині коливався в таких межах: ртуті - 0,04-0,06; свинцю - 1,27-9,81; кадмію - 0,01-0,15; міді - 0,74-2,67; цинку - 6,02- 14,4 мг/кг ґрунту; у лісостеповій він дещо вищий і становить: 0,03-0,18; 6,09-11,46; 0,09-0,48; 3,46-6,81; 8,01-24,37 відповідно.

Аналіз результатів розрахунку балансу гумусу засвідчує, що позитивний баланс було забезпечено лише у 1986-1990 рр. за внесення 16,2 т/га органічних добрив і склав 0,14 т/га, або 90 тис. т по області.

У подальшому обсяги внесення органічних добрив різко скорочували до 10,3 т/га у VI турі та до 3,9-2,1 у VII та VIII турах відповідно. Як наслідок, баланс гумусу стає від'ємним, а його дефіцит зростає з 0,15 у VI турі до 0,61 т/га у VIII турі. Упродовж 2006-2009 років зберігається тенденція від'ємного балансу гумусу, який складає 0,68 т/га на фоні коливань у районах - 0,37-1,00.

Згідно з динамікою внесення органічних і мінеральних добрив та балансу поживних речовин у землеробстві їхню максимальну кількість було внесено у період 1986-1990 рр., зокрема: органічних - 16,2 т/га; азотних - 90, фосфорних - 48, калійних - 86 кг/га діючої речовини (д.р.), що забезпечило сумарне надходження азоту - 187, фосфору - 96, калію - 193 кг/га д.р. Так, якщо до 1993 року баланс азоту, фосфору і калію був позитивний за коефіцієнтів повернення макроелементів більше одиниці, то у наступний період - з 1993 до 2010 року - баланс став від'ємним та склав у 2006- 2009 рр.: азоту - 31, фосфору - 15, калію - 51 кг/га д.р. З 1993 року надходження поживних речовин суттєво зменшувалось, що призвело до агрохімічної деградації ґрунтового покриву.

Установлено, що динаміка балансу азоту, фосфору і калію описується трендовими моделями з коефіцієнтами детермінації 0,82-0,85.

Упродовж 1986-1990 рр. щорічна площа вапнованих ґрунтів у поліській частині досягала 47,9 тис. га з використанням 148,3 тис. т СаСО3, лісостеповій - 31,5 тис. га та 80,6 тис. т СаСО3 відповідно.

До 2001-2005 рр. обсяги вапнування різко зменшилися: у поліській частині - до 1,2, лісостеповій - 0,5 тис. га, що спричинило декальцинацію ґрунтів.

У четвертому розділі “Динаміка показників агрохімічного стану ґрунтового покриву” проведено оцінку динаміки показників агрохімічного стану ґрунтового покриву та зміни родючості ґрунтів Рівненської області за дев'ять турів обстеження.

Аналіз даних агрохімічного моніторингу ґрунтів Рівненської області дав змогу встановити, що еколого-агрохімічний стан ґрунтів за 45-ирічний період їхнього освоєння зазнав суттєвих змін, які відбувалися протягом трьох етапів.

Упродовж першого етапу (1965-1990 рр.), що співпав із часом інтенсивної хімізації та широкомасштабної меліорації, вміст рухомого фосфору зріс у поліській частині на 57,6, лісостеповій - на 39,0; обмінного калію - на 33,9 і 26,3 мг/кг ґрунту відповідно.

Другий етап (1991-1995 рр.) - відзначається відносною стабілізацією рівня родючості ґрунтів по фосфору: 110,6 у поліській частині і 169,4 мг/кг ґрунту у лісостеповій та по калію: 90,9 і 123,9 мг/кг ґрунту відповідно. Вміст лужногідролізованого азоту у поліській частині складав 119,9, лісостеповій - 107,6 мг/кг ґрунту.

Третій етап (1996-2010 рр.) - етап реформування земельних відносин, характеризується зниженням умісту рухомого фосфору до 92,7 у поліській частині і до 153,9 мг/кг ґрунту у лісостеповій, обмінного калію відповідно - до 50,0 і до 89,0 мг/кг ґрунту. Вміст лужногідролізованого азоту знижувався у поліській і лісостеповій частині до рівня 109,7 та 84,4 мг/кг ґрунту відповідно.

За результатами дослідження вмісту рухомих форм мікроелементів установлено, що ґрунти поліської частини значно бідніші на нього порівняно з ґрунтами лісостепової. Їхній уміст протягом останніх трьох турів обстеження у зонах коливався у таких межах: марганцю - 43,1-48,4; бору - 0,50-0,60; міді - 1,24-1,55 та 64,1-68,4; 0,55-0,65; 2,34-2,95 мг/кг ґрунту відповідно. Під час дослідження простежено тенденцію до зниження їхнього вмісту в ґрунтах поліської і лісостепової частини.

З'ясовано, що вміст гумусу протягом 1986-2010 рр. у поліській частині склав 1,84-1,92%, а лісостеповій - 2,42-2,25%.

Кислотність ґрунтів поліської частини відзначалася тенденцією до зниження від 4,79 у першому турі до 5,52 у шостому та до підвищення від 5,52 до 5,19 одиниць рНкcl у період 2001-2005 рр., в той час як у лісостеповій частині вона залишається на рівні 6,20 одиниць рНкcl.

Одночасно було розроблено трендові моделі, які описують зміни в часі агрохімічних і фізико-хімічних показників ґрунтів поліської та лісостепової частин упродовж 1965-2010 рр. (табл. 2).

Таблиця 2

Трендові моделі агрохімічних і фізико-хімічних

показників ґрунтів Рівненської області

Показники	Залежність	Коефіцієнт детермінації
Гумус, %	у1 = 0,021х + 1,83 у2 = -0,043х + 2,471	0,600 0,969
рНкcl	у1 = - 0,0254х2 + 0,2889х + 4,557 у2 = - 0,0038х2 + 0,0457х + 6,0936	0,794 0,697
Nлужн., мг/кг	у1 = 7,7х2 - 33,3х + 145,5 у2 = - 7,54х + 114,9	0,999 0,757
Р2О5, мг/кг	у1 = - 1,8214х2 + 22,486х + 26,611 у2 = - 1,034х2 + 15,523х + 97,805	0,811 0,626
К2О, мг/кг	у1 = - 1,8982х2 + 16,316х + 38,77 у2 = - 1,5824х2 + 16,429х + 61,51	0,559 0,435

Примітка: у₁ - поліська частина; у₂ - лісостепова частина

За результатами восьми турів агрохімічного моніторингу проведено комплексну оцінку родючості ґрунтів Рівненської області на основі результатів розрахунку комплексного агрохімічного балу (КАБ), у якому враховано такі показники: рНкcl; уміст гумусу, %; P2O5, K2O, Mn, B, Cu, мг/кг ґрунту (рис.1).

Результати розрахунку КАБ дають підстави стверджувати про підвищення рівня окультуреності орних земель від I до VI туру обстеження: у поліських районах величина КАБ коливалася у таких межах: від 1,72-2,47 до 2,47-2,81, лісостепових - від 2,81-3,62 до 3,20-3,65 відповідно за 5-ибальною шкалою.

Рівень ефективної родючості ґрунтів й у поліській частині, і лісостеповій до VIII туру агрохімічного обстеження суттєво знизився. Величина КАБ у 2001-2005 рр. у поліських районах коливалася в межах 2,21-2,40 за середнього 2,26, лісостепових - 3,04-3,42 за середнього 3,18. У середньому по області КАБ становив 2,48.

Рис. 1 Картосхеми комплексної оцінки родючості ґрунтів області

У п'ятому розділі “Оцінка агроекологічного стану ґрунтів” за проведеним аналізом оцінки еколого-агрохімічного стану орних земель було запропоновано агроекологічний стан ґрунтів оцінювати за інтегрованим показником, який об'єднує три групи агрегованих показників: екологічну стійкість; рівень родючості та санітарно-гігієнічний стан ґрунтів.

Згідно з виконаними розрахунками було прийнято таке ранжування ґрунтів щодо придатності та відповідності вимогам спеціальних сировинних зон за інтегрованим показником: придатні - > 0,8; обмежено придатні - 0,8-0,4; непридатні - < 0,4 (табл. 3).

Розрахунок нормованих агрегованих показників екологічної стійкості ґрунтів виконували за базовими показниками вмісту гумусу та показника рНксl.

У період 2001-2005 рр. у поліських районах межі коливань агрегованих показників екологічної стійкості становили 0,59-0,76 за середнього 0,67, що відповідає верхній межі категорії обмежено придатних; лісостепових - 0,31-0,53 за середнього 0,42, що відповідає нижній межі категорії обмежено придатних.

Таблиця 3

Комплексна оцінка агроекологічного стану ґрунтів

Район, зона	Агреговані показники	Інтегрований показник 1991-1995 рр.	Агреговані показники	Інтегрований показник 2001-2005 рр.
	Екологічної стій кості	рівня родючості	сан.-гігієн. стану		екологічної стійкості	рівня родючості	сан.-гігієн. стану
Березнівський	0,71	0,34	0,81	0,58	0,59	0,29	0,93	0,54
Володимирецький	0,74	0,40	0,86	0,63	0,61	0,28	0,86	0,53
Дубровицький	0,56	0,35	0,80	0,54	0,73	0,34	0,42	0,47
Зарічненський	0,69	0,36	0,89	0,60	0,74	0,32	0,90	0,60
Костопільський	0,89	0,38	0,57	0,58	0,76	0,25	0,96	0,57
Рокитнівський	0,67	0,50	0,31	0,47	0,62	0,37	0,84	0,58
Сарненський	0,79	0,42	0,77	0,63	0,65	0,36	0,92	0,60
Полісся	0,73	0,40	0,80	0,62	0,67	0,31	0,88	0,57
Гощанський	0,47	0,64	0,51	0,54	0,39	0,47	0,65	0,49
Демидівський	0,53	0,66	0,48	0,55	0,40	0,53	0,41	0,44
Дубенський	0,46	0,67	0,30	0,45	0,39	0,43	0,56	0,45
Здолбунівський	0,45	0,61	0,56	0,54	0,48	0,52	0,46	0,49
Корецький	0,26	0,56	0,39	0,38	0,40	0,38	0,60	0,45
Млинівський	0,53	0,66	0,41	0,52	0,42	0,47	0,70	0,52
Острозький	0,48	0,67	0,74	0,62	0,48	0,44	0,44	0,45
Радивилівський	0,52	0,66	0,25	0,44	0,53	0,31	0,16	0,30
Рівненський	0,45	0,67	0,37	0,48	0,31	0,45	0,47	0,40
Лісостеп	0,47	0,65	0,46	0,52	0,42	0,47	0,61	0,49

Рівень родючості ґрунтів оцінювали за вмістом у них лужногідролізова-ного азоту, рухомого фосфору та обмінного калію. Упродовж 2001-2005 рр. у поліських районах величина агрегованих показників не перевищувала значень 0,37 за середнього 0,31, що за категорією придатності відповідає стану непридатних. Агреговані показники рівня родючості ґрунтів лісостепових районів коливалися в межах 0,31-0,53 за середнього 0,47, що відповідає нижній межі категорії обмежено придатних.

Чорнобильська катастрофа та забруднення атмосфери від стаціонарних і пересувних джерел суттєво погіршили санітарно-гігієнічний стан ґрунтів області й особливо поліської частини, який оцінювали за показниками забруднення радіонуклідами та важкими металами. У 2001-2005 рр. агрегований показник санітарно-гігієнічного стану ґрунтів поліських районів коливався у межах 0,42-0,96 за середнього 0,88, що відповідає категорії придатних. У лісостепових районах агрегований показник знаходився у межах 0,16-0,70 за середнього 0,61, що відповідає категорії обмежено придатних. Непридатними у лісостеповій частині на час восьмого туру перебували ґрунти Радивилівського району (0,16) через високий уміст рухомих форм свинцю (0,01) та кадмію (0,08).

За результатами розрахунку інтегрованих показників агроекологічного стану ґрунтів упродовж 2001-2005 рр., які коливалися у межах 0,47-0,60, всі поліські райони зараховували до категорії обмежено придатних. У лісостепових районах величина інтегрованого показника не зменшувалась нижче 0,40-0,52, що відповідає категорії обмежено придатних. До категорії непридатних належать лише ґрунти Радивилівського району (0,30), де незадовільний санітарно-гігієнічний стан та низький рівень родючості ґрунтів із значеннями агрегованих показників 0,16 та 0,31 відповідно.

У шостому розділі “Удосконалення методики моніторингу та обґрунтування засобів покращення агроекологічного стану ґрунтового покриву” обґрунтувано розробки і впровадження нових методичних підходів виконання окремих елементів агроекологічного моніторингу; встановлено ефективність місцевих вапнякових матеріалів.

Протягом останнього десятиліття у Рівненському центрі “Облдержродючість” активізовано науково-дослідні роботи з пошуку напрямів методичного і технологічного удосконалення моніторингу агроекологічного стану ґрунтового покриву. Це відображує не тільки усвідомлення необхідності удосконалення методичних засад подальшого проведення робіт з моніторингу ґрунтового покриву земель сільськогосподарського призначення, але й дає змогу стверджувати про нові можливості створення цифрових картографічних матеріалів, векторної розбивки полів та земельних ділянок на елементарні ділянки з їхньою точною координатною прив'язкою, створення автоматизованих баз даних результатів агроекологічного моніторингу під час проведення суцільного ґрунтово-агрохімічного обстеження.

Ведення електронних баз даних цифрових картографічних матеріалів, що мають координатну прив'язку полів і елементарних ділянок та використання GPS-приладів для їхнього знаходження на місцевості, уможливить проведення відбору ґрунтових зразків у визначених місцях у ході обстеження за черговими турами, що сприятиме істотному підвищенню точності моніторингу ґрунтового покриву.

За результатами випробування місцевих вапнякових матеріалів, установлено ефективність їхньої дії на підвищення врожайності вирощуваних культур та зниження кислотності дерново-підзолистих ґрунтів у межах 0,8-1,1 одиниць рНксl.

Найвищий урожай вівса - 4,75 т/га - та озимого жита - 4,17 т/га - на фоні мінеральних добрив одержано у разі застосування вапнякового пилу та вапняку фосфоритистого відповідно.

За допомогою розрахунків з'ясовано високу енергетичну ефективність вирощування сільськогосподарських культур у дослідах господарства “Малушка” та кооперативу “Заболоття”, яка описується коефіцієнтом енергетичної ефективності, що коливався від 1,80-1,94 до 4,40-4,52.

Аналіз економічної ефективності вирощування вівса дав підстави стверджувати, що рентабельними та прибутковими є місцеві вапнякові матеріали з рівнем рентабельності 22-26% та чистим прибутком 478-551 грн./га. Під час вирощування озимого жита рівень рентабельності коливався у межах 7-12%, а чистий прибуток - 201-292 грн./га.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено оцінку агроекологічного стану ґрунтового покриву за показниками: ступеня порушення екологічної рівноваги; агрохімічного обстеження; відповідності сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон.

1. Виконано оцінку екологічного стану агроландшафтів за складом і співвідношеннями угідь, яка дає змогу констатувати, що в межах Рівненської області поліські райони характеризуються добрим екологічним станом завдяки низькому ступеню розораності земель (18,68%) та низькому рівню антропогенного навантаження (2,43), а також оптимальними показниками екологічної стійкості (81,32%); найбільш вразливими є лісостепові райони з огляду на високий рівень антропогенної трансформації природних екотипів.

2. Для поліської частини рівень деградованості орних земель визначається процесами забруднення радіонуклідами, підкислення, зниження вмісту Nлужн., Р2О5, К2О; лісостепової - дегуміфікації, виснаження Nлужн., Р2О5, К2О.

3. За комплексним агрохімічним балом орні землі області в VІІІ турі оцінено в 2,48 бала, що відповідає низькому рівню родючості та незадовіль-ному агроекологічному стану. Орні землі поліської частини мають 2,26 бала і належать до категорії із дуже низьким рівнем родючості та загрозливим агроекологічним станом, тоді як орні землі лісостепової частини оцінено в 3,18 бала й відповідають верхній межі підвищеного рівня родючості та доброму агроекологічному стану.

4. За комплексною оцінкою агроекологічного стану ґрунтів орні землі області відповідають категорії обмежено придатних із коливанням інтегрованого показника в таких межах: у поліських районах - 0,47-0,60, лісостепових - 0,40-0,52. До категорії непридатних зараховано орні землі Радивилівського району (0,30), які характеризуються низьким рівнем родючості й незадовільним санітарно-гігієнічним станом ґрунтів та потребують покращення цих показників для створення спеціальних сировинних зон.

5. Шляхом створення цифрової картографічної основи з тематичними шарами та автоматизованих баз даних результатів обстежень удосконалено технологію моніторингу агроекологічного стану ґрунтового покриву.

6. Установлено, що місцеві вапнякові матеріали (вапняковий пил вапняно-силікатного заводу, вапняк фосфоритистий Милятинського родовища) на фоні повного мінерального удобрення забезпечують приріст урожаю зерна вівса та озимого жита на 0,35-0,48 т/га.

7. Високу енергетичну ефективність вапнування кислих ґрунтів під час вирощування озимого жита та картоплі підтверджено коефіцієнтами енергетичної ефективності - 3,86-2,91 та 1,94-1,80 відповідно.

8. Аналіз показників економічної ефективності агрохімічних заходів дають підстави стверджувати про економічну доцільність їхнього застосування, оскільки в ході вирощування картоплі чистий прибуток підвищується від 9,2 до 20,7%, озимого жита - від 11 до 12%, а також отримано чистий прибуток у процесі вирощування вівса 478-551 грн./га. Найвищі показники економічної ефективності отримано від використання вапнякового пилу вапняно-силікатного заводу, вапняків фосфоритистих Милятинського родовища зернистих фосфоритів та вапняного осаду очистки води на Рівненській АЕС.



РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для покращення агроекологічного стану ґрунтового покриву Рівненської області та призупинення деградаційних процесів пропонуємо сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності поліської частини щорічно проводити вапнування кислих ґрунтів на площі 31,7 тис. га з внесенням 3,6 т/га СаСО3, лісостепової - 17,0 тис. га і 6,0 т/га СаСО3 відповідно.

2. Результати оцінки агроекологічного стану ґрунтового покриву щодо придатності й відповідності вимогам спеціальних сировинних зон пропонуємо як вихідний матеріал державним органам виконавчої влади для використання під час розробки програмних документів у галузі сільськогосподарського виробництва.

3. У разі зростання кислотності ґрунтів, а відтак і зниження рівня родючості, пропонуємо застосовувати місцеві вапнякові матеріали, що забезпечує високий економічний ефект.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Статті у фахових виданнях

1. Долженчук В. І. Агрохімічні дослідження ґрунтів / В. В. Демчyк, В. І. Долженчук // Вісник НУВГП : зб. наук. праць. - Рівне, 2006. - Випуск 3 (35). - С. 34-41. (Особистий внесок - аналіз даних агрохімічних показників та їхнє узагальнення, підготовка тексту).

2. Долженчук В. І. Еколого-агрохімічна оцінка ґрунтів Рівненщини / В. І. Долженчук, Г. Д. Крупко // Агроекологічний журнал. - 2008. - №1. - С. 37-40. (Особистий внесок - узагальнення результатів досліджень, проведення еколого-агрохімічної оцінки, написання статті).

3. Долженчук В. І. Агроекологічний стан ґрунтів та продуктивність зернових за різних рівнів системи удобрення / В. М. Польовий, В. І. Долженчук // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - К. : ЕКМО, 2005. - Спецвипуск. - С. 121-125. (Особистий внесок - обробка статистичних даних, аналіз даних досліджень та їхнє узагальнення).

4. Долженчук В. І. Радіоекологічний моніторинг як основа для розробки технологічних проектів оптимізації землекористування / В. І. Долженчук, Н. Г. Чечелюк, О. В. Яценко // Вісник НУВГП : зб. наук. праць. - Рівне, 2005. - Випуск 1. - С. 28-34. (Особистий внесок - аналіз даних досліджень та їхнє узагальнення, написання статті).

5. Долженчук В. І. Агрохімічна паспортизація земель Рівненщини в умовах земельної реформи / В. І. Долженчук, О. В. Яценко, Н. П. Радовенчик, Г. Д. Крупко // Зб. наук. праць ННЦ “Інститут землеробства УААН”. - К. : ВД “ЕКМО”, 2007. - Спецвипуск. - С. 79-82. (Особистий внесок - обґрунтування методологічних підходів до проведення моніторингу ґрунтів).

6. Долженчук В. І. Оцінка резервів і якості органічних добрив (на прикладі Рівненської області) / В. І. Долженчук, Н. Г. Чечелюк, К. І. Кір'янчук, В. І. Музика, А. В. Кучерова // Вісник НУВГП : зб. наук. праць. - Рівне, 2007. - Випуск 3 (39). Ч.1. - С. 255-260. (Особистий внесок - аналіз експериментальних даних та їхнє узагальнення).

7. Долженчук В. І. Агромеліоративні заходи підвищення родючості ґрунтів / В. І. Долженчук, О. В. Яценко, Г. Д. Крупко, М. К. Глущенко, Т. В. Хамбір, В. С. Запасний // Вісник НУВГП : зб. наук. праць. - Рівне, 2008. - Випуск 1 (41). - С. 98-105. (Особистий внесок - узагальнення агромеліоративних заходів, написання статті).

8. Долженчук В. І. Біологізація землеробства, завдання та перспективи / В. І. Долженчук, О. В. Яценко, Г. Д. Крупко, М. К. Глущенко, Т. В. Хамбір, В. С. Запасний // Вісник НУВГП : зб. наук. праць. - Рівне, 2009. - Випуск 2 (46). Ч. 1. - С. 64-72. (Особистий внесок - обґрунтування наукових підходів до впровадження біологізації землеробства, написання статті).

9. Долженчук В. І. Економічні аспекти картографічного забезпечення використання сільськогосподарських земель / П. М. Скрипчук, Г. М. Шевчук, В. І. Долженчук, Г. Д. Крупко, О. В. Басовець // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2009. - Випуск 65. Ч. 2. - С. 103-111. (Особистий внесок - обґрунтування використання геоінформаційних систем (ГІС) для картографічного забезпечення).

Наукові видання та тези доповідей

10. Долженчук В. І. Динаміка родючості ґрунтів Рівненської області / В. І. Долженчук, Г. Д. Крупко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2008. - Випуск 4. - С. 161-170. (Особистий внесок - аналіз агрохімічних показників та їхнє узагальнення).

11. Долженчук В. І. Баланс та динаміка обмінного калію в ґрунтах Рівненської області залежно від інтенсифікації землеробства / В. М. Польовий, В. І. Долженчук // Науковий вісник Чернівецького університету. - Чернівці, 2005. - Випуск 252: Біологія. - С 207-213. (Особистий внесок - обробка статистичних даних, узагальнення результатів досліджень).

12. Долженчук В. І. Моніторинг ґрунтів Рівненської області / В. І. Долженчук, О. В. Яценко, Г. Д. Крупко // Вісник аграрної науки Південного регіону. Сучасний стан родючості ґрунтів та шляхи її стабілізації: міжнар. наук.-практ. конф. - Одеса : СМИЛ, 2008. - Вип. 9. Ч. ІІ. - С. 66-73. (Особистий внесок - аналіз даних обстеження та їхнє узагальнення).

13. Долженчук В. І. Оцінка різних методичних підходів проведення суцільного агрохімічного моніторингу ґрунтів / В. І. Долженчук, О. В. Яценко, Н. П. Радовенчик // Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища: GPS і CIS-технології : матеріали ХІ Міжнародного науково-технічного симпозіуму / [відп. ред. К. Р. Третяк]. - Львів : Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2006. - С. 442-445. (Особистий внесок - обґрунтування нових методичних підходів до проведення моніторингу ґрунтів).

14. Долженчук В. И. Эволюция плодородия почв пашни Ровенской области (1966-2000 гг.) / Т. А. Гринченко, С. И. Веремеенко, В. И. Долженчук, В. М. Полевой // Вісник ХНАУ імені В.В.Докучаєва : зб. наук. праць. - Харків, 2005. - Вип. 1. - С. 23-29. (Особистий внесок - аналіз даних агрохімічних показників, їхнє узагальнення).

15. Долженчук В. І. Еколого-агрохімічна характеристика ґрунтів Рівненської області / В. І. Долженчук, О. В. Яценко, Н. Г. Чечелюк, Г. Д. Крупко // Екологічні аспекти охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнародною участю (Бережани, 17-19 травня 2006 р.) / [відп. ред. Ю. Т. Федорчак, М. Я. Яковенко]. - Бережани : НВДЦ “Нововведення”, 2006. - Частина 2. - С. 64-70. (Особистий внесок - аналіз даних обстеження та їхнє узагальнення).

16. Долженчук В. І. Інноваційні методи створення цифрових агрохімічних паспортів сільськогосподарських земель / В. І. Долженчук, О. В. Яценко, П. Г. Черняга, С. В. Булакевич // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Львів, 2009. - Вип.1 (17). - С. 269-272. (Особистий внесок - узагальнення агрохімічних показників, написання статті).

17. Долженчук В. І. Використання земель на біотичних засадах / П. М. Скрипчук, В. І. Долженчук, О. В. Яценко, Н. П. Радовенчик // Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва : зб. наук. праць. - Харків, 2008. - Вип. 4. - С. 177-179. (Особистий внесок - обґрунтування можливості використання картографічних матеріалів із застосуванням ГІС-технологій).

18. Долженчук В. І. Використання ГІС та ДЗЗ технологій при проведенні агрохімічної паспортизації земель / В. І. Долженчук, Г. Д. Крупко, О. В. Басовець, В. Шумейко, С. Сластін // Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища: GPS і CIS-технології : матеріали ХІV Міжнар. наук.-техн. симпозіуму / [відп. ред. К. Р. Третяк]. - Львів : Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2009. - С. 167-172. (Особистий внесок - обґрунтування використання ГІС та ДЗЗ технологій під час агрохімічної паспортизації земель, складання агрохімічних картограм).

19. Долженчук В. І. Використання GIS та GPS-технологій при проведенні агрохімічної паспортизації земель / В. І. Долженчук, О. В. Яценко, Н. П. Радовенчик, Г. Д. Крупко, С. В. Булакевич // Зб. наук. праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2007. - Вип. 15. - С. 148-153. (Особистий внесок - узагальнення результатів досліджень зі створення геоінформаційних баз даних обстеження ґрунтів).

20. Долженчук В. І. Оптимізація структури агроландшафтів і агрохімічна паспортизація земель у Рівненській області / В. І. Долженчук, О. В. Яценко, Н. П. Радовенчик, Г. Д. Крупко, В. О. Мартинюк // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. - Чернівці : Рута, 2007. - Вип. 360: Біологія. - С. 15-21. (Особистий внесок - обґрунтування оптимізації структури агроландшафтів).

21. Долженчук В. І. Динаміка агрохімічних показників компостів на основі осадів стічних вод за стадіями компостування / С. І. Веремеєнко, А. В. Кучерова, В. І. Долженчук, Н. Г. Чечелюк, К. І. Кір'янчук, В. І. Музика // Сучасний стан родючості ґрунтів та шляхи її збереження : наук.-метод. журнал / [відп. ред. А. Семененко]. - Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. - Т. 82. - Вип. 69. Екологія. - С. 55-57. (Особистий внесок - аналіз агрохімічних показників та їхнє узагальнення).

22. Долженчук В. И. О влиянии калия-40 на радиоактивность почв Ровенской области / Н. С. Мандыгра, А. В. Лисица, И. Г. Кочергин, В. И. Долженчук, Т. Ю. Гринюк, В. В. Хабаров // Научные основы профилактики и лечения болезней животных : сборник научных трудов ведущих ученых России, СНГ и других стран. - Екатеринбург : Уральское издательство, 2005. - С. 535-541. (Особистий внесок - аналіз даних радіологічних досліджень).

23. Долженчук В. І. Оцінка екологічної стабільності території та рівня антропогенного навантаження на земельні ресурси / Д. В. Лико, О. М. Клименко, В. І. Долженчук // Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів : зб. доп. ХХ Всеук. наук. конф. аспірантів і студентів (Донецьк, 13-15 квітня 2010 р.) / [відп. ред. Є. О. Башков]. - Донецьк : ДНУ, 2010. - Т. 1. - С. 152-153. (Особистий внесок - проведення оцінки, написання тез).



АНОТАЦІЯ

Долженчук В. І. Агроекологічний стан ґрунтового покриву Рівненської області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія (сільськогосподарські науки). - Житомирський національний агроеколо-гічний університет Міністерства аграрної політики та продовольства України. - Житомир, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено оцінці агроекологічного стану ґрунтового покриву Рівненської області та вивченню питань удосконалення управління родючістю і продуктивністю агроценозів.

Проаналізовано розроблені на сьогодні методологічні підходи до агроекологічної оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Виконано оцінку екологічної стабільності території та рівня антропогенного навантаження на земельні ресурси за складом і співвідно-шенням угідь в агроландшафтах.

Проведено оцінку зміни агроекогологічного стану ґрунтового покриву за узагальненими агрохімічними показниками упродовж дев'яти турів агрохімічного обстеження.

Запропоновано оцінювати агроекологічний стан ґрунтів за інтегрованим показником, який об'єднує три групи агрегованих показників: екологічну стійкість, рівень родючості, санітарно-гігієнічний стан ґрунтів.

Уперше виконано комплексну оцінку агроекологічного стану орних земель щодо придатності вимогам до спеціальних сировинних зон за шкалою оцінювання: придатні - > 0,8; обмежено придатні - 0,8-0,4; непридатні - < 0,4.

Установлено ефективність місцевих вапнякових матеріалів як засобу покращення агроекологічного стану ґрунтового покриву.

Удосконалено методику моніторингу агроекологічного стану ґрунтів.

Основні результати досліджень запропоновано для використання в галузі сільськогосподарського виробництва. Розроблено та рекомендовано комплексні заходи, зокрема застосування органічних + мінеральних добрив + місцевих вапнякових матеріалів, для покращення агроекологічного стану орних земель.

Ключові слова: агроекологічний стан, трендові моделі, агрегований показник, інтегрований показник, спеціальні сировинні зони, вапнякові матеріали.



АННОТАЦИЯ

Долженчук В. И. Агроэкологическое состояние почвенного покрова Ровенской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология (сельскохозяйственные науки). - Житомирский национальный агроэколо-гический университет Министерства аграрной политики и продовольствия Украины. - Житомир, 2011.

Диссертационная работа посвящена оценке агроэкологического состояния почвенного покрова Ровенской области, а также изучению вопросов усовершенствования управления плодородием и продуктивностью агроценозов. Проведен анализ существующих методологических подходов к агро-экологической оценке почв сельскохозяйственного назначения.

Сделана оценка экологической стабильности территории и уровня антропогенной нагрузки на земельные ресурсы по соотношению угодий в агроландшафтах. По результатам расчетов, коэффициентов экологической стабильности территории (Кэс) и антропогенной нагрузки (Кан) на земельные ресурсы, наивысшую экологическую стабильность имеют полеские районы с Кэс 0,75-0,87 и Кан 2,06-2,69.

Исследовав динамику изменения компонентов окружающей среды в связи с их деградацией и загрязнением, пришли к выводу о возможности прогнозирования экологических состояний и ситуаций для разработки сценариев дальнейшего социально-экономического развития исследуемой территории. Исследована динамика и установлены тенденции изменений агроэкологического состояния пахотных земель по обобщенным агрохимическим показателям на протяжении девяти туров агрохимического исследования. В динамике величин комплексных показателей плодородия почв выделены три периода:

- период нарастания уровня плодородия почв с 1965 по 1990 гг.;

- период относительной стабилизации уровня плодородия почв с 1991 по 1995 гг.;

- период снижения уровня плодородия почв с 1996 по 2010 гг.

Предложено агроэкологическое состояние почв оценивать по интегри-рованному показателю, который объединяет три группы агрегированных составляющих: экологическую стойкость, уровень плодородия почв, санитар-но-гигиеническое состояние почв.

Впервые внедрена комплексная оценка агроэкологического состояния пахотных земель по пригодности к требованиям специальных сырьевых зон с оценочной шкалой: пригодные - > 0,8; ограничено пригодные - 0,8-0,4; непригодные - < 0,4.

По величине интегрированного показателя полеские районы и лесостепные отвечают категории ограничено пригодных, за исключением Радивиловского района, в котором отмечен низкий уровень плодородия почв и неудовлетворительное санитарно-гигиеническое состояние их.

Установлено эффективность местных известковых материалов как средства улучшения агроэкологического состояния почвенного покрова.

Усовершенствовано методику мониторинга агроэкологического состояния почв.

Основные результаты исследования предлагаются для использования в отрасли сельскохозяйственного производства. Предложены комплексные мероприятия (использование органических и минеральных удобрений, а также местных известковых материалов) для улучшения агроэкологического состояния почв пахотных земель.

Ключевые слова: агроэкологическое состояние, трендовые модели, интегрированный показатель, специальные сырьевые зоны, химические мелиоранты.



ANNOTATION

Dolzhenchuk V.I. Agro-ecological state of soil cover of Rivnenska region.

Hand-written copy.

Thesis for obtaining of the academic degree of Candidate of Agricultural Sciences on specialty 03.00.16 - Ecology (Agricultural Science). - Zhytomyr National Agroecological University of the Ministry of Agrarian and Food Politics of Ukraine, Zhytomyr, 2011.

This dissertation is dedicated to estimation of the agricultural state parameters of soil cover of Rivnenska region and deals with the problem of perfection control investigation of fertility and productivity of agricultura...