Оцінка бугаїв-плідників за продуктивними та відтворювальними якостями залежно від рівня їх стресостійкості

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

Оцінка бугаїв-плідників за продуктивними та відтворювальними якостями залежно від рівня їх стресостійкості

ПРИШЕДЬКО Володимир Михайлович

Миколаїв - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дослідженню формування продуктивних і відтворювальних якостей у бугаїв-плідників, як одній з основних сучасних проблем молочного скотарства, присвячені праці (Й. З. Сірацький, 1974, 1992; М. З. Басовський, І. А. Рудик, В. П. Буркат, 1992; Й. З. Сірацький, 1993, 1994, 1996; В. О. Пабат, Й. З. Сірацький, 1998; Т. В. Засуха, М. В. Зубець, Й. З. Сірацький та ін. 2000; В. О. Кадиш, 2001; М. І. Бащенко та ін., 2004; В. В. Федорович, Й. З. Сірацький, 2007). Автори повідомляють, що на спермопродуктивність і якість сперми плідників впливає вік, порода, лінійна належність, рівень годівлі, умови утримання, режим статевого використання та ін.

Аналізуючи дані щодо причин вибуття бугаїв на племпідприємствах України протягом останніх 20-ти років, вчені дійшли висновку, що в основі передчасного вибракування плідників лежить невідповідність умов їх життя певним пристосуванням, сформованим протягом тривалої еволюції. Результати їхніх досліджень щодо основних причин вибуття племінних бугаїв довели, що на одному з перших місць стоїть незадовільна відтворювальна здатність плідників, як найважливіший показник адаптації організму тварин до умов навколишнього середовища.

Відомо, що рівень пристосованості тварин до мінливих умов життя визначається типами їх нервової системи.

Не з'ясованим з цієї проблеми є вплив рівня стресостійкості бугаїв-плідників на спермопродукцію і якість сперми, ріст і розвиток, екстер'єр і конституцію, морфофункціональні властивості сім'яників і придатків, поведінку в умовах промислової технології, а також успадковуваність даної ознаки їхніми дочками. Тому дослідження цих питань є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною комплексних досліджень кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету і виконана згідно з темою «Порівняльна оцінка бугаїв-плідників за продуктивними і відтворювальними якостями залежно від рівня їх стресостійкості» (номер державної реєстрації 0110U0002778).

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було провести оцінку бугаїв-плідників за продуктивними і відтворювальними якостями залежно від рівня їх стресостійкості, задля підвищення ефективності їх племінного використання.

Для досягнення мети завданням було:

- провести оцінку типу нервової системи бугаїв-плідників;

- надати характеристику дослідних бугаїв за походженням і племінною цінністю;

- дослідити поведінку бугаїв-плідників різної стресостійкості;

- виявити особливості лінійного і вагового росту бугаїв залежно від їх стресостійкості;

- з'ясувати вплив стресостійкості на формування екстер'єрно-конституціонального типу бугаїв;

- встановити зв'язок морфофункціональних властивостей сім'яників і придатків у бугаїв з їх стресостійкістю;

- дослідити гістологічну будову сім'яників бугаїв-плідників різної стресостійкості;

- дослідити спермопродуктивність і якість сперми бугаїв залежно від їх стресостійкості;

- визначити рівень впливу типу нервової системи бугаїв-плідників на стресостійкість, технологічність, молочну продуктивність та відтворювальну здатність корів-дочок;

- проаналізувати економічну ефективність використання бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості.

Об'єкт досліджень. Стресостійкість бугаїв-плідників голштинської породи та їх відтворювальні і продуктивні якості.

Предмет досліджень. Спермопродуктивність і якість сперми, гістологічна будова і морфофункціональні властивості сім'яників і їх придатків, лінійний і ваговий ріст, екстер'єр і конституція, поведінка, показники крові, клінічні показники та економічна ефективність використання бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості.

Методи досліджень: зоотехнічні (продуктивність, відтворювальна здатність, лінійний і ваговий ріст, екстер'єр і конституція), етологічні (хронометраж поведінки), фізіологічні (стресостійкість, гематологічні та біохімічні показники крові, клінічні показники), гістологічні, статистичні (обробка дослідних даних), аналітичні (огляд літератури, узагальнення результатів досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі результатів комплексних досліджень експериментально доведено вплив рівня стресостійкості на відтворювальні і продуктивні якості повновікових бугаїв-плідників голштинської породи. Отримано нові дані щодо спермопродуктивності і якості сперми, гістологічної будови та морфофункціональних властивостей сім'яників і їх придатків залежно від рівня стресостійкості, а також виявлено взаємозв'язок між інтер'єрними показниками, конституціональними особливостями, інтенсивністю лінійного і вагового росту зі стресостійкістю бугаїв-плідників.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень впроваджені у виробництво в Дніпропетровському обласному державному підприємстві по племінній справі у тваринництві. Згідно з актом виробничої перевірки та впровадження у виробництво результатів наукової розробки від 01 лютого 2010 р., від 9 бугаїв-плідників високостресостійкої групи за рік отримано 94301,0 доз сперми, у середньому на одного бугая - 10477,9 доз. Від 7 бугаїв низькостресостійкої групи одержано 41250,3 спермодоз, а в середньому на одного бугая - 5892,9 доз. Високостресостійкі бугаї-плідники переважають плідників протилежної групи за кількістю одержаної сперми на одного бугая в середньому на 4584,9 спермодоз. У середньому за рік прибавка основної продукції на одного високостресостійкого плідника становить 77,81 %, а вартість додаткової основної продукції становить 34389,5 грн.

Особистий внесок здобувача. Методична схема досліджень, організація експерименту і проведення науково-господарських дослідів були здійснені спільно з науковим керівником. Значна частина лабораторних досліджень, аналіз і статистична обробка експериментальних даних, формування висновків та пропозицій виконані особисто автором. Проведенню досліджень сприяли працівники лабораторії гістології, імуноцитохімії та патоморфології Науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровського державного аграрного університету та лабораторії ПП «ВІС-МЕДІК».

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень дисертаційної роботи впроваджені у виробництво в Дніпропетровському обласному державному підприємстві по племінній справі у тваринництві та увійшли до рекомендацій з оцінки типу нервової системи у ремонтних бугайців та бугаїв-плідників, затверджених на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Мінагрополітики України від 15 березня 2010 року (О. М. Черненко, 2010).

Основні результати досліджень доповідались і отримали схвалення на наступних конференціях: науковій конференції викладачів, аспірантів та здобувачів біотехнологічного факультету за результатами науково-дослідної роботи у 2008 році «Перспективні напрямки розвитку галузі тваринництва в зоні Придніпров'я» (Дніпропетровськ, 2008 р.); регіональній науковій конференції «Досягнення науки - в освітній процес» (Дніпропетровськ, 2009 р.); науковій конференції викладачів, аспірантів та здобувачів біотехнологічного факультету за результатами науково-дослідної роботи у 2009 році «Сучасний стан та проблеми інтенсифікації виробництва і переробки продукції тваринництва» (Дніпропетровськ, 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (Львів, 2010 р.); міжнародній конференції молодих науковців «Біологія: від молекули до біосфери» (Харків, 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи» (Кам'янець-Подільський, 2011 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи викладено у 10 наукових працях, з них 7 статей у фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України і 2 тези доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 182 сторінках комп'ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури і вибір напрямів досліджень, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки і пропозиції виробництву, список використаних джерел літератури, що включає 250 найменувань, у тому числі 38 іноземних авторів. Містить 44 таблиці, 8 рисунків і 16 додатків.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені у 2007…2010 роках. Експериментальна частина роботи виконана на базі Дніпропетровського обласного державного підприємства по племінній справі у тваринництві на повновікових бугаях-плідниках голштинської породи (n=16) та на їхніх дочках-первістках української червоної молочної породи (n=105) у ТОВ АФ «Красний Забойщик» Криворізького району Дніпропетровської області. Дослідних бугаїв та їх дочок підбирали методом одновікових аналогів та за фізіологічним станом. Дослідні тварини знаходились в однакових умовах утримання і годівлі. Схема досліджень наведена на рис. 1.



Рис. 1. Схема досліджень

стресостійкість бугай плідник племінний

Тип нервової системи бугаїв встановлювали за методикою О. М. Черненка (2010), яка полягає у визначенні рівня реагування системи «гіпоталамус - гіпофіз - наднирники» на стрес-фактори.

Рівень реактивності організму при стресі визначали шляхом дослідження картини крові до технологічного навантаження та через 1 годину після нього. З цією метою у бугаїв визначали концентрацію гормонів кортизолу та тестостерону; активність ферментів креатинфосфаткінази (КФК), аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ), оскільки ці показники є класичними при визначенні стресостійкості тварин.

Стресовим навантаженням для дослідних тварин був плановий забір крові та комплекс факторів: жорстка фіксація, зміна режиму годівлі (у зв'язку зі взяттям крові), присутність ветеринарного лікаря та сторонніх людей (допоміжний персонал для взяття крові).

Індекс типу нервової системи на першому етапі розраховували за максимальним зрушенням величини показників крові у частках за референтною нормою, за формулою:

(1)

де: ІТНС_рн - гранично допустима величина індексу типу нервової системи, розрахованого за максимальним зрушенням показників крові у межах референтної норми, коли тварина вважається високостресостійкою;

К_max, Т_max, АЛT_max, АСT_max, КФК_max та К_min,Т_min, АЛТ_min, АСТ_min, КФК _min - максимальне і мінімальне значення норми за концентрацією кортизолу і тестостерону та активністю ферментів АЛТ, АСТ і креатинфосфаткінази.

Індекс типу нервової системи за референтною нормою становить 1413. З цією величиною зрівнювали індекс типу нервової системи кожного бугая, який розраховували за формулою:

(2)

де: ІТНС_і - індекс типу нервової системи тварин (сума відсотків максимальних зрушень показників крові протягом досліду);

К₁, Т₁, АЛТ₁, АСТ₁, КФК₁ та К₂, Т₂, АЛТ₂, АСТ₂, КФК₂ - концентрація кортизолу і тестостерону та активність ферментів АЛТ, АСТ і креатинфосфаткінази до стресового навантаження та через 1 годину після нього.

Розподіл тварин за типом нервової системи проводили за наступним принципом: за умов, якщо ІТНС_і ? ІТНС_РН тварина вважається високостресостійкою; при ІТНС_і > ІТНС_РН - низькостресостійкою.

Додатково у бугаїв вивчали вміст глюкози в крові, гемоглобіну, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), кількість еритроцитів, лейкоцитів, еозинофілів, паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів, базофілів, моноцитів і лімфоцитів, а також досліджували клінічні показники - температуру тіла та частоту дихання.

Показники крові вивчали у сертифікованій лабораторії ПП «ВІС-МЕДІК» міста Дніпропетровська. Гормони досліджували на ІФА-ридері фірми «Labline» (Австрія) з використанням наборів фірми «Алкор Біо» (Росія). Активність ферментів досліджували на аналізаторі Echo фірми «Nubenco» (США) з використанням наборів «PLIVA-Lachema Diagnostika» (Чехія). Гормони й ферменти вивчали за методикою І. П. Кондрахіна зі співавторами (2004). Інші показники визначали за загальноприйнятими методиками.

Добові етологічні спостереження проводили за методикою Є. І. Адміна зі співавторами (1982). За результатами хронометражу розраховували інтегровані індекси, розроблені В. І. Велікжаніним (1995), у тому числі: індекс харчової активності, індекс комфортних дій, індекс бездіяльності, індекс рухової активності та індекс сну. Індекси являють собою відношення часу витраченого на реалізацію відповідних актів поведінки, до загального часу спостереження.

Лінійний і ваговий ріст бугаїв вивчали за даними зоотехнічного обліку. Аналізували наступні показники: живу масу та середньодобові прирости живої маси, а також проміри будови тіла (висоту в холці, глибину грудей, ширину грудей, ширину в маклаках, косу довжину тулуба, обхват грудей за лопатками та обхват п'ястка), на основі яких розраховували індекси будови тіла.

Конституціональні типи тварин визначали за методикою М. М. Колесника (1960).

При вивченні екстер'єрного профілю бугаїв за стандарт нами прийнято параметри голштинських плідників, що наведені в каталозі бугаїв-плідників (Каталог бугаїв-плідників придніпровської популяції української чорно-рябої молочної худоби, 2006).

Для морфометричних і гістологічних досліджень відбирали сім'яники і їх придатки у 11 бугаїв після їх забою на м'ясокомбінаті ТОВ «Алан» Дніпропетровської області. Органометричні дослідження сім'яників включали визначення їх маси, відносної маси, об'єму, щільності, а також промірів: довжини, ширини й обхвату кожного сім'яника. Визначали масу і проміри придатків сім'яників, а також розраховували індекс відносної маси кожного придатка до маси сім'яника, виражений у відсотках.

Гістологічні дослідження сім'яників проводили у лабораторії гістології, імуноцитохімії та патоморфології Науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровського ДАУ.

Морфометричні дослідження гістопрепаратів проводили за методикою Г. Г. Автандилова (1990). За допомогою мікроскопа МБС-10 визначали діаметр сім'яних канальців, їх відносну площу і відносну площу інтерстиціальної тканини у 20 полях зору при збільшенні в 56 разів.

Для дослідження функціонального стану статевої залози використовували методику В. І. Ругаль (1977), яка полягає у класифікації сім'яних канальців з різним ступенем порушення сперматогенезу.

Спермопродуктивність бугаїв-плідників вивчали за даними первинного зоотехнічного обліку: індивідуальними журналами обліку спермо-продуктивності та формами племінного обліку (1-Мол). Враховували такі показники: загальний об'єм еякуляту, середню концентрацію сперміїв у 1 мл еякуляту, об'єм нативної сперми, яка була відбракована з причин не придатності до подальшого використання, запліднювальну здатність сперміїв від першого осіменіння.

З метою вивчення успадковуваності типу нервової системи ми визначали типи стресостійкості у 105 дочок-первісток дослідних бугаїв. Первісток підбирали за методом одновікових аналогів та фізіологічним станом. Коефіцієнт успадковуваності типу стресостійкості визначали методом кореляційного аналізу, використовуючи кореляційні чотирипільні гратки.

Стресостійкість первісток оцінювали за методикою Е. П. Кокоріної зі співавторами (1978). Принцип методики полягає у визначенні рівня гальмування рефлексу молоковіддачі, яке розвивається у тварин внаслідок доїння корів «чужою дояркою».

Експериментальні дані оброблені методом варіаційної статистики за методикою М. О. Плохінського (1969) із використанням комп'ютерної техніки та пакету прикладного програмного забезпечення MS EXCEL 2000.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Оцінка типу нервової системи бугаїв-плідників. Встановлено, що серед 16 дослідних бугаїв-плідників голштинської породи, 9 бугаїв мають високостресостійкий тип нервової системи та 7 голів - низькостресостійкий (табл. 1).

Таблиця 1. Зміна гормонального та біохімічного складу крові бугаїв-плідників під впливом стресового навантаження,

Показник	Високостресостійкі бугаї-плідники, n = 9	Низькостресостійкі бугаї-плідники, n = 7	Референтна норма
До стресового навантаження
Кортизол, нмоль/л	258,8232,505	312,6439,299	57,9-110,4
Тестостерон, нмоль/л	17,240,879	18,553,402	7,0-20,7
КФК, нмоль/с•л	1006,36129,397	1194,57246,441	333,0-1667,0
АЛТ, нмоль/с•л	185,40±5,246	182,31±15,998	166,7-500,1
АСТ, нмоль/с•л	236,07±17,592	180,63±6,077**	166,7-833,5
Після стресового навантаження
Індекс типу нервової системи	787,8735,835	1611,2273,233***	-
Кортизол, нмоль/л	440,7764,482	1035,43146,280**	-
Тестостерон, нмоль/л	20,161,94	33,432,996**	-
КФК, нмоль/с•л	1043,8788,766	1527,97165,397*	-
АЛТ, нмоль/с•л	877,95±60,894	900,18±89,18	-
АСТ, нмоль/с•л	898,15±15,998	1200,23±155,092	-

Примітки: * - Р0,95;** - Р0,99;*** - Р0,999.

Індекс типу нервової системи у високостресостійких бугаїв-плідників був значно меншим, ніж ІТНС_РН, тоді як у низькостресостійких перевищував цей показник на 14 %. Найбільш вираженою була відмінність у бугаїв за концентрацією кортизолу. Після стресового навантаження цей показник у високостресостійких бугаїв, у порівнянні з початковою його величиною та з референтною нормою, підвищився відповідно в 1,7 та 4,0 рази, а в низькостресостійких - у 3,3 та 9,4 рази. Низькостресостійкі тварини за вмістом кортизолу переважали високостресостійких після стресового навантаження в 2,3 рази.

До стресового навантаження концентрація тестостерону в крові бугаїв обох дослідних груп перебувала в межах референтної норми. Після стресового навантаження у низькостресостійких бугаїв концентрація тестостерону у крові була вищою на 61,8 % за референтну норму і на 65,8 % (Р>0,99) вищою, ніж у високостресостійких бугаїв.

За активністю КФК до і після стресового навантаження бугаї низькостресостійкої групи переважали високостресостійких, відповідно на 18,7 (Р<0,95) та 46,4 % (Р>0,95). Ці показники знаходились у межах референтної норми, проте у низькостресостійких плідників активність КФК після стресового навантаження підвищилася до її верхньої межі. Активність ферментів АЛТ і АСТ у низькостресостійких тварин була вищою після стресового навантаження, ніж у високостресостійких, відповідно на 2,5 (Р<0,95) та 33,6 % (Р<0,95), а референтну норму вони перевищували за обома показниками в 1,4…1,8 рази, що свідчить про значно вищий рівень напруження їх органів і систем, у порівнянні з високостресостійкими ровесниками.

Частота дихання у низькостресостійких тварин після стресового навантаження підвищилась на 30 (Р>0,95), а в порівнянні з високостресостійкими плідниками, майже на 40 % (Р>0,95). У високостресостійких плідників дія стресового навантаження на клінічні показники суттєво не вплинула.

Характеристика дослідних бугаїв за походженням і племінною цінністю. Аналіз племінної цінності бугаїв-плідників, залежно від рівня їх стресостійкості, засвідчив, що всі дослідні бугаї характеризуються високим потенціалом молочної продуктивності, як за походженням так і за якістю нащадків. Потенціал молочної продуктивності за походженням у високостресостійких бугаїв-плідників виявився дещо вищим, у порівнянні з низькостресостійкими тваринами. З усієї групи дослідних тварин за якістю нащадків оцінено лише 3 бугаї-плідники, що не дозволило провести біометричну обробку цифрових даних. Серед них виявилось, що за якістю нащадків найкращий потенціал продуктивності мають високостресостійкі бугаї Ленкор 8385 та Воротар 3209, які за величиною селекційного індексу перевищують, відповідно у 2,3 та 1,3 рази, низькостресостійкого бугая Атласа 8365. Тобто низькостресостійкий бугай Атлас 8365 не реалізував повною мірою свій потенціал племінної цінності.

Нами встановлена тенденція до зростання племінної цінності бугаїв-плідників з підвищенням рівня їх стресостійкості.

Поведінка бугаїв-плідників різної стресостійкості. Результати добового хронометражу засвідчили, що рівень стресостійкості бугаїв-плідників впливає на їх поведінку. Індекс харчової активності тварин високостресостійкої групи за добу склав 0,5, що на 13,0 % (Р<0,95) більше, ніж у низькостресостійких бугаїв. Вдень вони споживали корми на 11,0 (Р<0,95), а вночі на 18,0 % (Р>0,95) довше. Індекс рухової активності у високостресостійких бугаїв у середньому за добу становив 0,6, що вище на 13,0 % (Р>0,999) від низькостресостійких, в тому числі вдень і вночі, відповідно на 12,5 (Р>0,95) та 14,0 % (Р<0,95). Індекс бездіяльності плідників високостресостійкого типу за день, ніч і за добу був приблизно однаковим і складав 0,3. Низькостресостійкі бугаї мали більший індекс бездіяльності протягом усієї доби і особливо вночі, так за день, ніч і за добу він склав, відповідно 0,3, 0,4 та 0,35, що перевищило показники по високостресостійкій групі на 7,0 (Р<0,95), 17,0 (Р>0,95), та 12,5 % (Р<0,95). Слід відзначити, що високостресостійкі бугаї були більш активними в прояві будь-яких дій протягом всього досліду, на відміну від низькостресостійких, які виявились пасивнішими, менше рухались, споживали корми і довше знаходились в стані бездіяльності, що характерно для тварин слабкого типу нервової системи.

Лінійний і ваговий ріст бугаїв-плідників залежно від їх стресостійкості. Виявлені відмінності лінійного й вагового росту бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості. До 5-річного віку високостресостійкі плідники переважали низькостресостійких за величиною живої маси у середньому на 5,0…7,9 % і за основними промірами екстер'єру - на 0,95…9,22 %.

Високостресостійкі бугаї переважають занесених до каталогу бугаїв-плідників ровесників за живою масою на 6,19 % та за промірами будови тіла - на 0,82…2,70 %.

Низькостресостійкі плідники поступаються модельним тваринам за величиною живої маси на 1,55 % та за промірами статей тіла - на 1,32…7,14 %, тобто є гірше сформованими.

Високостресостійкі бугаї характеризуються вищим коефіцієнтом інтенсивності спаду енергії росту у період від народження і до 12-місячного віку. У цій групі виявилося 75 % бугаїв з бажаним типом енергії спаду росту (швидким і помірним), що на 25 % більше, ніж у низькостресостійкій. Серед низькостресостійких плідників виявилося удвічі більше особин з небажаним повільним типом спаду енергії росту.

Установлений близький до високого позитивний і достовірний кореляційний зв'язок рівня стресостійкості бугаїв з їх живою масою (r = +0,680) та промірами екстер'єру (r = +0,491…0,768), а частка впливу типу нервової системи на ці ознаки становить 24,14…59,00 %.

Вплив стресостійкості на формування екстер'єрно-конституціонального типу бугаїв-плідників. Нами встановлено, що стресостійкість бугаїв-плідників значно впливає на пропорції їх будови тіла та формування конституціонального типу. У високостресостійких бугаїв переважають широкотілість (78,8 %), щільність (55,6 %) та ніжність конституції (55,6 %). Тварин з ознаками вузькотілості виявилось значно менше (22,2 %). Усім тваринам низькостресостійкої групи характерна груба конституція (100 %), з перевагою щільності та широкотілості (57,1 %). Ознак ніжності конституції у цих бугаїв не виявлено.

Кореляційним аналізом установлено тісний позитивний зв'язок стресостійкості з індексом навантаження на гомілку r = +0,65 (P>0,999), глибокогрудості та довгоногості r = +0,45 (P>0,95), а також зворотній зв'язок з індексами костистості r = -0,61 (P>0,99), збитості r = -0,58 (P>0,99), широтним індексом за Г. В. Ланіною r = -0,57 (P>0,95), масивності за Дюрстом r = -0,55 (P>0,99) та окружності ребер r = -0,47 (P>0,99). Частка впливу стресостійкості на індекс масивності за Дюрстом становить 36,67 (P>0,95), костистості - 30,75 (P>0,95), навантаження на гомілку - 42,59 (P>0,99), широтний за Г. В. Ланіною 32,84 - (P>0,95) та індекс збитості - 33,63 % (P>0,95).

Морфофункціональні властивості сім'яників і придатків у бугаїв залежно від їх стресостійкості. В процесі досліджень нами встановлено, що високостресостійкі плідники характеризуються кращим розвитком сім'яників і їх придатків. Вони істотно і достовірно переважають низькостресостійких ровесників за масою лівого й правого сім'яників - на 33,3 (Р>0,999) та 42,3 г (Р>0,999) і масою їх придатків - на 8,4 (Р>0,999) та 9,7 г (Р>0,999). За іншими морфологічними показниками сім'яників перевага була в межах 0,9…8,0, а їх придатків - в межах 6,3…15,7 %.

Установлений суттєвий і позитивний кореляційний зв'язок стресостійкості з масою та промірами їхніх сім'яників (r = +0,632…0,957) та масою й промірами придатків сім'яників (r = +0,893…0,920). Частка впливу стресостійкості на зазначені показники становить 40,05…91,62 %.

Гістологічна будова сім'яників бугаїв-плідників різної стресостійкості. Морфометричні показники сім'яних канальців бугаїв-плідників різної стресостійкості наведені в таблиці 2.

Таблиця 2. Морфометричні показники сім'яних канальців повновікових бугаїв-плідників,

Рівень стресостійкості бугаїв	n	Діаметр сім'яних канальців, мкм	Діаметр просвіту сім'яних канальців, мкм	Співвідношення діаметру сім'яних канальців до їх просвіту
Високий	6	254,30±4,439	26,33±1,269	9,77±0,506
Низький	5	209,70±2,974	39,08±3,573	5,53±0,446
Різниця	44,60***	12,75**	4,24***

Примітки: ** - Р0,99; *** - Р0,999.

Високостресостійкі бугаї відрізняються особливостями гістологічної будови сім'яників, які характеризують кращий розвиток статевої залози, її більш інтенсивний функціональний стан і вищий рівень сперматогенезу. Високостресостійкі плідники, у порівнянні з низькостресостійкими ровесниками, мають більші за діаметром сім'яні канальці на 21,3 % (P>0,99), менший діаметр їх просвіту на 48,0 % (Р>0,99), що виявилось у кращому співвідношенні між цими ознаками - 9,77 проти 5,53. Високостресостійкі бугаї також мають більшу відносну площу сім'яних канальців - 75,45 проти 58,98 %, меншу відносну площу інтерстицію - 24,55 проти 41,1 %, а також ширше співвідношення між цими показниками - 3,39 проти 1,45.Установлений тісний високодостовірний зв'язок рівня стресостійкості бугаїв з величиною діаметра сім'яних канальців (r = +0,786), відносною площею сім'яних канальців (r = +0,850), діаметром просвіту сім'яних канальців (r = -0,770) та відносною площею інтерстицію (r = -0,850). Частка впливу стресостійкості на ці ознаки становить у межах 59,30…72,30 %.

Спермопродуктивність і якість сперми бугаїв-плідників залежно від їх стресостійкості. Встановлено, що рівень стресостійкості впливає на спермопродуктивність та якість сперми бугаїв-плідників (табл. 3).

Таблиця 3. Кількісні та якісні показники спермопродукції бугаїв-плідників залежно від їх стресостійкості,

Показник	Рівень стресостійкості бугаїв-плідників
	високий, n = 9	низький, n = 7
Об'єм еякуляту, мл	5,08±0,360	4,38±0,303
Концентрація сперміїв, млрд./мл	1,06±0,026**	0,93±0,029
Активність сперміїв, балів	8,33±0,135***	7,30±0,213
Вибракувано сперми, %	10,20±1,791**	23,48±3,482
Запліднювальна здатність, %	68,52±1,947*	63,60±1,387

Примітки: * - Р0,95; ** - Р0,99; *** - Р0,999.

Високостресостійкі бугаї переважають низькостресостійких за більшістю показників, у тому числі за активністю сперміїв на 1,03 бали (17,7 %; Р>0,99) та концентрацією сперми на 0,14 млрд./мл (13,2 %; Р>0,99). Вони також мають більший об'єм еякуляту, ніж низькостресостійкі плідники.

Установлено високодостовірний тісний позитивний зв'язок рівня стресостійкості з активністю сперміїв та їх концентрацією (r = +0,732 та r = 0,781; Р>0,999), а також із об'ємом еякуляту (r = +0,564; Р>0,95). Кореляційний зв'язок між рівнем стресостійкості та запліднювальною здатністю сперми хоч не достовірний, але значний і позитивний (r = +0,401).

Стресостійкість плідників значно впливає на об'єм відбракованої сперми. У низькостресостійких цей показник більший на 13,28 %. Кореляційний зв'язок між рівнем стресостійкості і кількістю відбракованої сперми становить r = -0,754 (Р>0,999). Виявлено значний вплив стресостійкості бугаїв-плідників на кількісні та якісні показники їх спермопродукції. Частка впливу цієї ознаки на активність сперміїв становить 59,25 (Р>0,999), на концентрацію сперміїв - 49,97 (Р>0,999), та на об'єм відбракованої сперми - 48,97 % (Р>0,999). На об'єм еякуляту та запліднювальну здатність сперми стресостійкість впливає, відповідно на 17,99 та 24,10 % (Р<0,95).

Вплив рівня стресостійкості бугаїв-плідників на стресостійкість, технологічність, молочну продуктивність та відтворювальну здатність дочок. Результати наших досліджень засвідчили, що дочки-первістки високостресостійких бугаїв, у порівнянні з дочками низькостресостійкого бугая, характеризуються кращими показниками технологічності, продуктивності, відтворювальної здатності та вищою живою масою.

Жива маса та молочна продуктивність дочок бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості наведена у таблиці 4.

Таблиця 4. Жива маса та продуктивність дочок бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості

Показник	Рівень стресостійкості бугаїв
	високий, n = 2	низький, n = 1
	кількість дочок
	n = 67	n = 38
		Cv, %		Cv, %
Надій за 305 днів лактації, кг	3670±78,6***	19,08	3220±89,7	18,93
Вміст жиру у молоці, %	3,75±0,018*	3,89	3,68±0,027	4,55
Молочний жир, кг	137,65±2,659***	17,29	118,50±2,852	16,44
Жива маса, кг	497,46±3,675***	6,43	473,16±5,457	7,59
Коефіцієнт молочності, кг	737,89±20,673	19,08	680,58±23,593	18,93

Примітки: * - Р0,95; *** - Р0,999.

Дочки високостресостійких бугаїв мають високодостовірну перевагу над ровесницями - дочками низькостресостійкого бугая за молочною продуктивністю та живою масою, в тому числі: за величиною надою на 450 кг (14,0 %; Р>0,999), вмістом жиру в молоці - на 0,07 %, Р>0,95, кількістю молочного жиру - на 18,9 кг (16,2 %; Р>0,999) та живою масою - на 24,3 кг (5,1 %; Р>0,999). За коефіцієнтом молочності різниця не достовірна (8,4 %).

Дочки високостресостійких бугаїв-плідників перевищують ровесниць за величиною разового надою на 11,6 % (Р>0,95), видоєністю за першу хвилину - на 10,0 % (Р>0,999), видоєністю за перші три хвилини - на 7,25 % (Р>0,99), швидкістю молоковиведення - на 27,76 % (Р>0,999), максимальною швидкістю доїння - на 29,58 % (Р>0,999) та швидкістю реакції на початок доїння - на 9,83 % (Р>0,99). Дочки низькостресостійкого бугая мають більше значення коефіцієнту інтенсивності гальмування рефлексу молоковіддачі в 1,9 разів. У результаті тривалість доїння у них була довшою на 0,68 хв. (15,16 %; Р>0,999).

Первістки високостресостійких бугаїв, хоча і не достовірно, але відрізняються кращими показниками відтворювальної здатності. У них коротша тривалість сервіс-періоду на 22,9 днів (16,7 %), міжотельного періоду - на 24,4 днів (5,7 %), більший коефіцієнт відтворювальної здатності - на 0,03 %, вихід телят на 100 корів - на 3,5 % та вищий індекс осіменіння - на 0,4 %.

Нами встановлено, що в загальній фенотиповій мінливості типу стресостійкості дочок дослідних бугаїв-плідників, 49,2 % мінливості обумовлено генотиповою різноманітністю їхніх батьків, що свідчить про високий ступінь успадковуваності типу стресостійкості.

Економічна ефективність результатів досліджень. Доведено, що використання високостресостійких бугаїв-плідників економічно вигідніше. За один рік від 9 бугаїв-плідників з високим рівнем стресостійкості, порівняно з низькостресостійкими ровесниками, додатково отримано 309505,50 грн., а на одного плідника - 34389,50 грн. чистого прибутку або 77,81 %.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, щодо оцінки продуктивних і відтворювальних якостей бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості. Результати досліджень з вивчення рівня стресостійкості бугаїв-плідників голштинської породи та вплив його на фізіологічний та морфологічний стан статевої системи організму, на лінійний і ваговий ріст, формування відтворювальної здатності, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки:

1. Експериментально доведено, що використання бугаїв-плідників з високим рівнем стресостійкості є економічно вигіднішим. Високостресостійкі бугаї-плідники характеризуються вищими показниками спермопродуктивності і якості сперми. У них переважає бажаний широкотілий, щільний, ніжний тип конституції та швидкий тип спаду енергії росту до річного віку. Від них отримано більше дочок високостресостійкого типу.

2. Установлено, що серед 16 дослідних повновікових бугаїв-плідників голштинської породи 56,3 % мають високий і 43,7 % - низький рівень стресостійкості. Низькостресостійкі бугаї відчутніше реагують на завданий їм технологічний стрес, що виявилось у вдвічі більшій величині їх індексу типу нервової системи.

Через одну годину після стресового навантаження вища концентрація гормонів кортизолу і тестостерону була у тварин з низьким рівнем стресостійкості, порівняно з референтною нормою, в 9,4 і у 1,6 рази, а з ровесниками протилежної групи - у 2,3 і 1,7 рази. Активність ферментів АЛТ і АСТ була більшою, відповідно на 80,0 і 43,6 % та 2,5 і 33,6 %. Активність креатинфосфаткінази була вищою, ніж у тварин протилежного типу на 33,6 %. Частота дихання у них підвищилась на 30,0 %, тоді як у високостресостійких залишалась стабільною.

3. Аналіз племінної цінності бугаїв-плідників, залежно від рівня їх стресостійкості, показав, що всі дослідні бугаї характеризуються високим потенціалом молочної продуктивності, як за походженням так і за якістю нащадків. Виявлено не вірогідну але суттєву перевагу високостресостійких бугаїв-плідників за показниками племінної цінності. Встановлено тенденцію до зростання племінної цінності бугаїв-плідників з підвищенням рівня їх стресостійкості.

4. Встановлено, що тип стресостійкості бугаїв-плідників впливає на їх поведінку. Високостресостійкі бугаї під час 24-годинного хронометражу були більш активними, на відміну від низькостресостійких, які були пасивнішими, менше рухались і гірше споживали корми та довше знаходились в стані бездіяльності, що характерно для тварин слабкого типу нервової системи.

5. Показано, що високостресостійкі плідники краще сформовані за основними промірами та індексами будови тіла, що характеризують молочний тип, зокрема за індексами широкогрудості, широкозадості, розтягнутості, довгоногості. Установлений високий позитивний і достовірний зв'язок рівня стресостійкості бугаїв з їх живою масою (r = +680) та промірами екстер'єру (r = +0,491…0,768), а частка впливу рівня стресостійкості на ці ознаки становить 24,14…59,00 %.

6. Установлено, що високостресостійкі плідники характеризуються вищим коефіцієнтом інтенсивності спаду енергії росту від народження до 12 місячного віку. У цій групі виявилося 75 % бугаїв з бажаним типом спаду енергії росту (швидким і помірним), що на 25 % більше, ніж у низькостресостійкій, де було вдвічі більше особин з небажаним - повільним типом спаду росту.

7. З'ясовано, що стресостійкість бугаїв значно впливає на пропорції їх будови тіла та формування конституціонального типу. У високостресостійких бугаїв переважають широкотілість (78,8 %), щільність (55,6 %) та ніжність конституції (55,6 %). Тварин з ознаками вузькотілості виявилось значно менше (22,2 %). Усім тваринам низькостресостійкої групи характерна груба конституція (100 %), з перевагою щільності та широкотілості (57,1 %). Ознак ніжності конституції у цих бугаїв не виявлено.

8. Доведено, що високостресостійкі бугаї-плідники, у порівнянні з низькостресостійкими, характеризуються кращим морфофункціональним розвитком сім'яників і їх придатків. Кореляційний зв'язок рівня стресостійкості з масою та промірами їхніх сім'яників високий і становить +0,632…+0,957, та масою й промірами придатків сім'яників, відповідно +0,893…+0,920. Частка впливу стресостійкості бугаїв на зазначені показники становить 40,05…91,62 %.

9. Показано, що високостресостійкі бугаї відрізняються особливостями гістологічної будови сім'яників, які характеризують кращий розвиток статевої залози, її більш інтенсивний функціональний стан і вищий рівень сперматогенезу. Вони мають більші за діаметром сім'яні канальці на 21,3 % (P>0,99), менший діаметр їх просвіту на 48 % (Р>0,99), що виявилося у кращому співвідношенні між цими ознаками - 9,77 проти 5,53 у низькостресостійких ровесників.

10. Встановлено, що рівень стресостійкості впливає на спермопродуктивність та якість сперми бугаїв-плідників. Високостресостійкі бугаї переважають низькостресостійких за активністю сперміїв на 17,7 % (Р>0,99) та концентрацією сперми на 13,2 % (Р>0,99). Вони мають більший об'єм еякуляту, ніж низькостресостійкі тварини. Зв'язок стресостійкості із показниками спермопродуктивності становить +0,401…+0,781. У низькостресостійких тварин об'єм вибракування сперми більший на 13,28 %. Кореляційний зв'язок між рівнем стресостійкості і кількістю вибракуваної сперми обернений і становить -0,754 (Р>0,999).

11. З'ясовано, що серед 105 корів-первісток української червоної молочної породи, які є дочками дослідних бугаїв, 52,4 % тварин належать до високостресостійкого і 47,6 % - до низькостресостійкого типу. В загальній фенотиповій мінливості типу стресостійкості дочок дослідних бугаїв-плідників, 49,2 % мінливості обумовлено генотиповою різноманітністю їхніх батьків, що свідчить про високий ступінь успадковуваності типу стресостійкості. Дочки, що походять від бугаїв-плідників з високим рівнем стресостійкості краще роздоюються за першу лактацію на 14,0 %, мають перевагу за вмістом жиру в молоці на 0,07 % та виходом молочного жиру на 16,2 %, з більшим коефіцієнтом молочності на 8,4 % за незначної різниці у живій масі - 5,1 %.

12. Встановлено, що використання високостресостійких бугаїв-плідників є економічно вигідніше. З розрахунку на одного плідника у середньому за рік від них отримано на 34389,5 грн. або на 77,81 % більше додаткової основної продукції, ніж від низькостресостійких ровесників.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Рекомендувати відбір бугаїв-плідників за рівнем їх стресостійкості для покращення у них продуктивних, відтворювальних та екстер'єрно-конституціональних ознак. При інших рівних умовах, перевагу надавати тваринам з високим рівнем стресостійкості, а низькостресостійких до племінного використання не залучати.

2. Для збільшення у молочному стаді чисельності корів з високою стресостійкістю, добре пристосованих до промислової технології, при підборі, за інших рівних умов, перевагу надавати бугаям-плідникам з високим рівнем стресостійкості.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пришедько В. Особливості гематологічного складу крові бугаїв-плідників різних типів стресостійкості / В. Пришедько // Таврійський науковий вісник. -- Херсон: Айлант, 2009. -- Вип. 66. -- С. 92--97.

2. Пришедько В. Спермопродуктивність і якість сперми бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості / В. Пришедько // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -- Миколаїв: МДАУ, 2010. -- Вип. 1 (52). -- Т. 2. -- С. 113--119.

3. Черненко О. Гістологічна будова сім'яників бугаїв-плідників залежно від їх стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. -- Львів, 2010. -- Т. 12. -- № 3. (45) -- Ч. 2. -- С. 163--168. (Дисертант організував дослід, брав участь у лабораторних дослідженнях, обґрунтуванні отриманих даних та написанні статті).

4. Черненко О. Лінійний і ваговий ріст і розвиток бугаїв-плідників залежно від їх стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько // Таврійський науковий вісник. -- Херсон: Айлант, 2010. -- Вип. 70. -- С. 96--103. (Дисертант проаналізував дані зоотехнічного обліку і прийняв участь у написанні статті).

5. Черненко О. Морфометричні показники сім'яників і придатків та спермопродуктивність у бугаїв-плідників залежно від рівня їх стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько // Збірник наукових праць ПДАТУ. -- Кам'янець-Подільський: видавець ПП Зволейко Д.Г., 2011. -- Вип. 19. -- С. 199--201. (Дисертант провів дослідження і брав участь у обґрунтуванні отриманих даних та написанні статті).

6. Черненко О. Особливості будови тіла бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. -- Луганськ: Еталон-2, 2010. -- № 21. -- С. 195--198. (Дисертант проаналізував дані зоотехнічного обліку, брав участь в обґрунтуванні отриманих даних та написанні статті).

7. Черненко О. Хронометраж поведінки бугаїв-плідників різних типів стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько // Збірник наукових праць ПДАТУ. -- Кам'янець-Подільський: видавець ПП Зволейко Д.Г., 2009. -- Вип. 17. -- С. 176--178. (Дисертант брав участь в експериментальних дослідженнях, узагальненні матеріалу і написанні статті).

8. Черненко О. Інтер'єрні показники та етологічні особливості бугаїв-плідників різних типів стресостійкості / О. Черненко, В. Пришедько, А. Говтвян // Вісник Інституту тваринництва центральних районів УААН. -- Дніпропетровськ: Деліта, 2009. -- Вип. 6. -- С. 27--33. (Дисертант організував дослід, брав участь у лабораторних дослідженнях, обґрунтуванні отриманих даних та написанні статті).

9. Пришедько В. М. Морфометричні показники сім'яників і придатків та спермопродуктивність у бугаїв-плідників залежно від рівня їх стресостійкості / В. М. Пришедько // Біологія: від молекули до біосфери: матеріали міжнар. наук. конф., 2010 р.: тези. доп. -- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. -- Харків: Оперативна поліграфія, 2010. -- С. 167--168.

10. Черненко О. М. Ріст і розвиток бугаїв-плідників різного рівня стресостійкості / О. М. Черненко, В. М. Пришедько // Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 2011 р.: тези. доп. -- ПДАТУ. -- Кам'янець-Подільський: видавець ПП Зволейко Д.Г., 2011. -- С. 219--221. (Дисертант проаналізував дані зоотехнічного обліку і прийняв участь у обґрунтуванні отриманих результатів).

Размещено на Allbest.ru

...