Біологічні та екологічні особливості зростання вуличних насаджень в історичній частині м. Києва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація

Біологічні та екологічні особливості зростання вуличних насаджень в історичній частині м. Києва

Піхало Олеся Віталіївна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України кабінету Міністрів України.

Науковий керівник - кандидат біологічних наук, доцент Кушнір Анатолій Іванович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, доцент Бровко Федір Михайлович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри лісовідновлення і лісорозведення,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Пушкар Василь Васильович, Інститут реклами, завідувач кафедри дизайну середовища і ландшафтного мистецтва.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.Г. Лащенко.

Аннотація

декоративність рослина деревний насадження

Піхало О.В. Біологічні та екологічні особливості зростання вуличних насаджень в історичній частині м. Києва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація. - Національний університет біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена вивченню біологічних та екологічних особливостей видів деревних рослин у різних типах вуличних насаджень історичної частини м. Києва з метою визначення урбогенностійкого асортименту деревних рослин в екоумовах і дослідження впливу едафічного фактора на їх життєвість. Проаналізовано систему насаджень історичної частини м. Києва. Визначено сучасний таксономічний склад та проведено ботаніко-географічний аналіз деревних рослин, які зростають на вулицях міста. Вивчено біологічні особливості 13 видів деревних рослин в умовах Києва та здійснений їх детальний віковий аналіз у різних типах вуличних насаджень. Висвітлено вплив едафічних факторів на життєвий стан, проходження основних фенофаз і морфологічну будову деревних рослин, проведена їх ентомо-фітопатологічна оцінка.

Досліджено планувальну структуру вуличних насаджень та охарактеризовано основні причини їх реконструкції. Наведено модифіковану автором і застосовану на 45 вулицях методику декоративності вуличних рядових посадок. Розроблено рекомендації виробництву та запропоновані комплексні заходи щодо підвищення життєвості деревних рослин.

Ключові слова: вуличні насадження, типи вуличних насаджень, види деревних рослин, едафічний фактор, життєвий стан, декоративність.

Аннотация

Пихало О.В. Биологические и экологические особенности произрастания уличных насаждений в исторической части г. Киева. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры и фитомелиорация. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины Кабинета Министров Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена изучению биологических и экологических свойств видов древесных растений в разных типах уличных насаждений исторической части г. Киева с целью определения урбогенностойкого ассортимента древесных растений и исследования воздействия эдафического фактора на их жизнеспособность. В наше время большое значение имеют биологические методы защиты природной среды. Много специалистов изучают проблему стойкости и оптимизации древесных насаждений к негативным факторам урбоэкосистемы (Левон, 1999, 2008; Лунц, 1953, 1974; Кучерявый, 1981, 2002, 2003; Кузнецов, 1998; Лаптев, 1985, 1998 и др.). В литературе выделены задания уличных насаждений, а также есть несколько работ (Лаптев, 1998; Левон, 2008) по анализу состояния декоративных насаждений в условиях г. Киева.

В уличных насаждениях исторической части г. Киева произрастает 182 вида и 82 декоративных формы древесных растений, из них 89 - деревья, 85 - кусты, 8 - лианы. Наибольшее количество видов и форм сосредоточены в скверах - 81, на площадях - 76, на придомовых территориях - 68, на улицах - 37, а на бульварах - 18 видов и форм. Большинство из них - виды из Восточно-Азиатской и Циркумбореальной флористических областей. Определено, что наиболее широко в уличных насаждениях произрастает: Tilia cordata Mill., T. platyphyllos Scop., Aesculus hippocastanum L., Populus nigra L., P. italica Rosier., Acer platanoides L., A. saccharinum L., A. negundo L., Sorbus aucuparia L., Betula pendula Roth., Robinia pseudoacacia L., Quercus borealis Michx., Fraxinus excelsior L. В результате исследования возрастной структуры уличных насаждений исторической части г. Киева отмечено, что наибольшее количество растений имеет возраст 31-40 лет (30 %) и 21-30 лет (23 %), а незначительная часть - 5 %; 16 %; 5 % соответственно, возраст до 10, от 41 до 50 и от 51 до 60 лет. Следует отметить низкую абсолютную влажность почвы в уличных насаждениях в летний период, которая составляет от 2,1 до 17 %. Плотный остаток в придорожных эдафотопах сохраняется на протяжении всего вегетационного периода, что указывает на засоление почвы. Высокие показатели уплотнения почвы зафиксировано в насаждениях вдоль улиц и на бульварах (до 70 кг•(см²)^-1), несколько меньшие - на придомовых территориях и в скверах (30-40 кг•(см²)^-1). На объектах исследования отмечена слабощелочная реакция почвы (рН 7,0-7,6), высокий уровень фосфора (18,5 мг•100 г^-1 почвы) и калия (21,6 мг•100 г^-1 почвы) и недостаточное количество легкодоступних форм азота - (0,2-1,9 мг•100 г^-1 почвы).

Изучено общее состояние уличных насаждений, согласно которого только 15 % от общего количества имеют хорошее состояние, а основная часть - ослабленная и очень ослабленная. Неудовлетворительное состояние растений связано с увеличением техногенной нагрузки и проявляется в снижении жизнедеятельности листового аппарата и кроны. По итогам комплексных исследований установлено, что наиболее стойкими древесными растениями в урбогенных условиях по показателям состояния листовой пластинки и кроны являются: Populus italica Rosier., Acer platanoides L., Sorbus aucuparia L., Fraxinus excelsior L. и Robinia pseudoacacia L.

На сложные условия урбанизированной среды древесные растения отвечают изменениями в вегетационном цикле - это внешние проявление глубоких нарушений процессов их жизнедеятельности, что подтверждает общебиоло-гическую особенность растений реагировать на стрессы. В условиях улицы отмечено опережение сроков начала всех фенофаз (в среднем на 2-5 дней), процесса цветения (на 2-8 дней) и уменьшение периода активной жизнедеятельности листовых пластинок (до 15 дней). Значительное сокращение активной вегетации свидетельствует о низкой стойкости растений. Проанализированы корреляционные связи между химическими и физическими свойствами почвы с общим состоянием и состоянием листовой пластинки и кроны древесных растений.

Под влиянием едафичных факторов отмечено уменьшение годового прироста побегов на 10-40 % у растений которые высажены в лунки вдоль дороги, на 8-33 % - в полосах газона и на 5-17 % - на придомовых территориях по сравнению с теми, что произрастают в скверах города. Наименшую разницу в приростах побегов древесных растений в разных типах насаждений отмечено в Acer saccharinum и Fraxinus excelsior L. Почти все растения (до 98 %) в уличных насаждениях поражены возбудителями болезней листовой пластинки - некрозами, около 65 % растений Tilia cordata Mill. и T. platyphyllos Scop. - некрозно-раковыми болезнями веток - тиростромозом (возбудитель - Thyrostroma compactum Sacc.). Наиболее распространёнными вредителями в уличных насаждениях исторической части г. Киева является каштановая минирущая моль (Cameraria ochridella Deschka et Dimiи), кленовая стрельчатка (Acronicta aceris L.) и липовая тля (Eucallipterus tiliae L.).

Проведена оценка планировочной структуры уличных насаждений, определены основные причины реконструкции, усовершенствована методика для определения декоративности рядовых уличных насаждений, согласно которой в качестве основных критериев выделены: общее состояние насаждений, видовой состав, целостность посадки, возраст. Предложен ассортимент перспективных растений и даны рекомендации по созданию, уходу и восстановлению уличных насаждений в урбанизированной среде. При создании, реконструкции и восстановлении уличных насаждений необходимо соблюдение следующих требований: учет размеров улиц, нормативов посадки, динамики роста растений, использование урбогенностийких, хозяйственно-эффективных и декоративно-ценных древесных растений, а также интенсификация агротехники ухода за ними. Предложен ассортимент растений для озеленения улиц, который состоит с 36 видов и форм.

Ключевые слова: уличные насаждения, тип уличных насаждений, виды древесных растений, эдафический фактор, жизненное состояние, декоративность.

Annotation

Pikhalo O. Biological and ecological features of street plantings growth in Kiev historical part. - The manuscript.

The dissertation for awarding a scientific degree of candidate of agricultural sciences candidate on specialty 06.03.01 - forestry plantations and phytomelioration. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine of Cabinet of Ministers of Ukraine. - Kyiv, 2011.

The dissertation is devoted to the study of biological and ecological properties of wood species in various types of green plantings in Kiev historical part for the purpose of definition species which will be tolerant of the city conditions; investigation of edaphic factor influence on plants vitality is given. The system of urban plantings in Kyiv historical part is analyzed. The present taxonomy and phytogeographical analysis of city species are determined. Biological properties of 13 species in a Kyiv conditions are studied. Detailed age analysis in various types of street planting is given. Edaphic factors influence on woody plants vitality, main phenological stages duration and morphological structure of woody plants are enlightened; entomological and phytopathological estimationis given.

The street trees planning structure and main reasons of its restoration are characterized. Author's modified method of street tree species ornamentality is applied on 45 streets. The recommendations for production were elaborated and integrated approach of increasing of woody plants vitality is recommended.

Key words: street plantings, type of street plantings, woody species, edaphic factor, vitality, ornamentality.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Насадження центральної частини міста Києва є не тільки природними об'єктами, а й історичними та культурними пам'ятками, візитівкою та окрасою старовинних вулиць. Зважаючи на це, Київською міською радою було затверджено “Програму комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепцію формування зелених насаджень в центральній частині міста” (2005, 2009).

Вуличні насадження відіграють оздоровчу, кліматорегулюючу, екологічну й санітарно-гігієнічну роль, неоціненні та безмежні можливості їхнього декоративного потенціалу у створенні архітектурно-художнього вигляду міста. За даними багатьох авторів, які приділяють значну увагу питанням вивчення сучасного стану зелених насаджень великих міст, упродовж останніх десятиліть відмічено погіршення життєвості деревних рослин у вуличних насадженнях під впливом комплексу урбогенних факторів (Левон, 2008; Лаптєв, 1998; Кучерявий, 2003; Кузнецов, Шумик, 1998; Якубов, 2005; Коршиков, 1996; Гнатів, 2006). Тому питання оптимізації декоративних насаджень, відновлення поліфункціональної ролі останніх і розробка практичних рекомендацій щодо поліпшення їх загального стану у трансформованому міському середовищі є надзвичайно актуальною проблемою на сучасному етапі стрімких урбаністичних перетворень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження виконано на кафедрі ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва у 2004-2010 рр. Теоретичні і практичні положення, які висвітлені у дисертаційній роботі, є складовою частиною двох держбюджетних науково-дослідних тем Навчально-наукового інституту лісового та садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України (2002-2006 рр.) “Розробка наукових основ формування декоративних насаджень в населених пунктах України” (номер державної реєстрації 0102U006411); (2007-2009 рр.) “Розробити біоекологічні та технологічні основи раціонального використання перспективних видів та форм дерев'янистих рослин у ландшафтному будівництві України” (номер державної реєстрації 0107U004382), до виконання яких дисертантка залучалась як виконавець окремих підрозділів.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - аналіз та оцінка загального стану вуличних насаджень за комплексом біологічних й екологічних ознак та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення їх стійкості і декоративності.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

- узагальнити досвід формування насаджень м. Києва в історичному аспекті;

- провести моніторинг вуличних насаджень, проаналізувати таксономічний склад, географічне походження та вікову структуру урбодендрофлори регіону досліджень;

- провести оцінку екологічних і біологічних особливостей деревних рослин у вуличних насадженнях;

- визначити вплив едафічних факторів на стан деревних рослин;

- проаналізувати ритм сезонного росту та розвитку деревних рослин у вуличних насадженнях;

- оцінити декоративність вуличних рядових насаджень;

- розробити комплекс заходів, спрямованих на підвищення життєвості та декоративності вуличних насаджень.

Об'єкт дослідження - формування урбодендрофлори в історичній частині м. Києва.

Предмет дослідження - біологічні та екологічні особливості деревних рослин у вуличних насадженнях м. Києва.

Методи дослідження - для досягнення визначеної мети і вирішення поставлених завдань у роботі застосовувалися такі методи: загальні - системний підхід, математичні, статистичні; спеціальні - флористичний аналіз, історико-картографічні, фенологічні, систематичні, біоморфологічні, грунтово-гідрологічні, хімічні, екологічні, методи оцінювання декоративності.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексних досліджень у вуличних насадженнях історичної частини м. Києва:

вперше:

- проведено моніторинг та детальний аналіз вікової структури провідного асортименту рослин у вуличних насадженнях;

- на основі порівняльного аналізу сезонного розвитку деревних рослин у різних екологічних умовах виявлені зміни у проходженні основних фенологічних фаз;

- визначено вплив фізико-хімічних властивостей едафотопу (рН, NPK, вологість, ущільнення, засоленість) на життєвий стан деревних рослин;

- розроблено модифіковану методику для встановлення комплексної декоративності вуличних рядових насаджень;

уточнено:

- географічне походження деревних рослин та їх таксономічний склад у вуличних насадженнях;

отримало подальший розвиток:

- визначення комплексу агротехнічних заходів із підвищення життєвості деревних рослин у сучасних урбоекосистемах.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати наукових досліджень за темою дисертаційної роботи можуть бути використані комунальними підприємствами по утриманню зелених насаджень для вирішення питань підбору і формування рослин у складних урбогенних умовах, а також вибору найоптимальніших еколого-компенсаційних заходів агротехнічного догляду з метою створення високодекоративних і довговічних насаджень.

Наукові розробки дисертантки реалізовані в окремих розділах науково-методичних рекомендацій: “Рекомендації з реконструкції та відновлення декоративних насаджень” і “Технологічні основи використання перспективних видів та форм деревних рослин при створенні декоративних насаджень у складних екологічних умовах великих міст України”, які передані для впровадження у Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва і експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд”. Крім цього, за результатами досліджень розроблено практичні рекомендації щодо поліпшення едафічних умов зростання рослин у вуличних насадженнях м. Києва та здійснено їх впровадження у виробничі підрозділи ККО “Київзеленбуд”. Основні положення дисертаційної роботи використовуються у процесі викладання навчальних дисциплін “Озеленення населених місць”, “Садово-паркове будівництво” та “Основи містобудування” під час підготовки фахівців за напрямом “Лісове і садово-паркове господарство” зі спеціальності “Садово-паркове господарство” у Національному університеті біоресурсів і природокористування України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. Автором опрацьовано фахову літературу, необхідні методики досліджень, виконано весь обсяг польових і лабораторних досліджень та їх статистичне опрацювання. Проведено аналіз отриманих результатів, написано текст і сформульовані висновки за результатами досліджень. Здійснено підготовку наукових праць та рекомендацій до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень були представлені на 16 наукових конференціях: науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів НУБіП України: секція “Декоративне садівництво і ландшафтна архітектура” (2005, 2006, 2009, 2010); конференції молодих учених-ботаніків “Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття” (м. Умань, 2005, 2010), Міжнародному семінарі “Landscape management and urban environment” (м. Київ, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції “Осередки культурної дендрофлори в Україні та перспективи її використання” (м. Київ, 2010); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 75-річчю заснування Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (м. Київ, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта, наука та інновації у лісовому та садово-парковому господарстві України в контексті регіональних і глобальних викликів (м. Київ, 2010); Міжнародній науковій конференції «Сучасні проблеми ландшафтної архітектури і озеленення» (м. Ялта, 2010) та ін. У повному обсязі результати досліджень доповідалися й обговорювалися на розширеному засіданні кафедри ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України (м. Київ, 2010), а також на засіданні проблемної вченої ради науково-дослідного інституту лісівництва та садово-паркового будівництва НУБіП України (м. Київ, 2011).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, з яких 4 - у збірниках наукових праць і 2 - у наукових журналах, а також 8 публікацій у матеріалах і тезах конференцій, авторство одноосібне. Видано 2 науково-методичні рекомендації у співавторстві.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація представлена у вигляді рукопису на 228 сторінках комп'ютерного тексту (основний текст викладений на 149 сторінках), складається із переліку умовних скорочень, вступу, 5 розділів, висновків і рекомендацій виробництву, 14 додатків на 54 сторінках, списку використаних літературних джерел (251 найменування, у тому числі 4 іноземних авторів). Дисертація містить 25 таблиць і 35 рисунків.

2. Основний зміст роботи

Розділ 1. Сучасний стан озеленення урбоекосистем. У наш час надзвичайно важливого значення набувають біологічні методи захисту навколишнього середовища. Низка фахівців у своїх працях висвітлюють проблему стійкості та оптимізації декоративних насаджень до негативних факторів урбоекосистеми (Левон, 1999, 2008; Лунц, 1953, 1974; Кучерявий 1981, 2002, 2003; Кузнецов, 1998; Лаптєв 1985, 1998 та ін.). У літературі чітко виокреслені завдання вуличних насаджень (Атаманюк, 1981; Богова, 1990; Горохов 1991; Кузнецов, Левон, Пилипчук, Шумик, 1998 та ін.), а також існують кілька робіт стосовно аналізу стану декоративних насаджень в урбогенних умовах (Імшенецька, 2000; Каспарук, 2004; Курницька, 2001; Кучерявий, 1981, 2002, 2003; Левон, 1999, 2008; Калініченко, Бровко, 1999 та ін.). Понад сто років відомими вченими приділялася значна увага планувальній організації вуличних насаджень, а саме: Салатич (1957), Грачова (1967), Палентрєєв (1945), Лунц (1953, 1974), Левон (2008) та ін. Із літературних, архівних та картографічних матеріалів щодо історії м. Києва визначено, яку велику цінність має усе розплановане й побудоване в Києві у ХІХ і на початку ХХ століття, коли місто перетворилося на велике цілісне утворення із забудовами, які визначають його теперішній вигляд як історичного центру. Традиційне середовище добре збереглося на Подолі, у Верхньому місті, особливо в тій частині, яка прилягає до Майдану Незалежності, на Липках і, частково, на території колишньої Паньківщини. Але історичний центр Києва за останні десятки років суттєво змінився, тому однією з актуальних тем сьогодення залишається стрімке погіршення стану декоративних насаджень.

Розділ 2. Природні умови, об'єкти та методика дослідження. У розділі наведено загальну характеристику природних умов та узагальнено відомості про мікроклімат міста. На основі цих даних зроблено висновок про зміну мікрокліматичних показників у разі зростання урбогенного навантаження, що проявляється у підвищенні температурних показників, зменшенні інсоляції, зміні вологості та кількості опадів.

Програмою досліджень передбачалося вивчення урбогенного середовища історичної частини м. Києва, особливостей формування вуличної дендрофлори, розвитку і життєвості деревних рослин в умовах несприятливого міського середовища. У ході проведення дисертаційних досліджень було використано модифіковану схему моніторингу вуличних насаджень, розроблену й апробовану для насаджень м. Москви (1998). За об'єкти досліджень були вибрані найпоширеніші види деревних рослин у вуличних насадженнях історичної частини м. Києва. Згідно з визначенням Левона (2008), та на основі власних досліджень встановлено, що до вуличних відносяться насадження, які зростають: між проїжджою частиною і тротуаром (у смузі газону та у лунках); на прибудинкових територіях (палісадники та курдонери), бульвари, роздільні смуги та сквери.

Вік дерев оцінювали за матеріалами інвентаризації з використанням архівних даних. Основні таксаційні показники дерев визначали за загальноприйнятою методикою Анучина (1982). У роботі використовували номенклатуру таксонів та їх систематичне положення за Черепановим (1981). Флористичний аналіз виконано відповідно до ботаніко-географічного поділу світу за Тахтаджяном (1978). Фенологічні дослідження проводилися за “Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР”.

Дослідженнями хімічних і фізичних властивостей ґрунту визначали: концентрацію водних іонів (рН) у водній і сольовій витяжках - електрометричним методом, амонійний азот - за допомогою реактиву Неслера, нітритний - іонометричним методом, рухомі форми фосфору та калію - за Кірсановим. Запаси азоту, фосфору і калію оцінювали за Кауричевим. У водних витяжках із відібраних ґрунтових проб встановлювали вміст легкорозчинних солей (щільний залишок). Для визначення властивостей едафотопу під вуличними насадженнях були проведені лабораторні дослідження 864 ґрунтових проб. Ущільнення міських ґрунтів вимірювали за допомогою твердоміра Рев'якіна, а для аналізу одержаних результатів використовували методику Ковтуна.

Стан листкових пластинок і крони деревних рослин оцінювали за методикою Николаєвського (1999). Для обстеження загального стану вуличних насаджень використовувалася 5-бальна шкала оцінки стану деревних рослин, розроблена Кузнецовим, Левоном, Пилипчук, Шумиком (1998). Ураженість листків рослин збудниками хвороб (за фактично зайнятою міцелієм поверхнею листків) та пошкодженість шкідниками (за фактично пошкодженою поверхнею листків) визначали окомірно за шкалою Гешеле. На цій основі обраховували поширення хвороби через віднесення суми дерев у певних категоріях до загальної кількості обстежених та розраховували індекс стану окремого виду деревних рослин у вуличних насадженнях (Гойчук, 2010). Комплексну декоративність рядових вуличних насаджень виявляли за модифікованою шкалою оцінки декоративності дерев та кущів Котелової та Виноградової (1974).

Розділ 3. Урбодендрофлора історичної частини м. Києва. У результаті обстеження насаджень в історичній частині міста було виявлено 182 види та 82 декоративні форми дерев і кущів, з яких: покритонасінні (Magnoliophyta) - 163 види і 69 форм та голонасінні (Pinophyta) - 19 видів і 13 форм. Рослин-інтродуцентів нараховується 118 видів, місцевих видів і таких, що мають широкий ареал - 64. Рослини належать до 84 родів і 37 родин. Представники відділу Magnoliophyta належать до 32 родин та 73 родів. Найширше представлені рослини родини розових (Rosaceae Juss.), жимолостевих (Caprifoliaceae Vent.), бобових (Fabaceae Lindl.), маслинових (Oleaceae Lindl.), кленових (Aceraceae Lindl.), вербових (Salicaceae Lindl.), липових (Tiliaceae Lindl.). Відділ голонасінні (Pinophyta) у насадженнях м. Києва представлений 5 родинами і 11 родами. Найпоширенішими родинами є: соснові (Pinaceae Link.), тисові (Taxaceae Lindl.), таксодієві (Taxodiaceae F. Neger). Згідно з класифікацією життєвих форм, в історичній частині м. Києва 89 таксонів - дерева, 85 - кущі, й лише 8 - деревні ліани.

У насадженнях різних типів історичної частини м. Києва найбільша кількість видів та форм зосереджена у скверах ? 81, для озеленення площ використано - 76, на прибудинкових територіях ? 68, на вулицях ? 37, тоді як найменша кількість - 18 видів і форм, зростає на бульварах. Aсортимент рослин у рядових посадках уздовж вулиць досить обмежений. Саме у насадженнях вздовж проїжджої частини найпоширенішими є Tilia cordata Mill. і T. platyphyllos Scop., Aesculus hippocastanum L., на які припадає до 70 % від загальної кількості рослин (рис. 1).

Рис. 1. Поширення видів деревних рослин у різних типах вуличних насаджень

Також велику частку становлять рослини з родини Aceraceae (Acer platanoides L., A. saccharinum L. і A. negundo L.) та родини Salicaceae (Populus italica Rosier. і P. nigra L.) - відповідно 12,2 і 12,6 %. За останні роки відмічено збільшення кількості таких видів, як Sorbus aucuparia L. та Robinia pseudoacacia L. У внутріквартальних насадженнях асортимент деревних рослин дещо різноманітніший, ніж на вулицях. Найпоширенішими видами деревних рослин є: Aesculus hippocastanum L. (12,6 %), Tilia cordata Mill. (12,5 %), Acer negundo L. (8,1 %), Armeniaca vulgaris Lam. (7,1 %), Populus nigra L. (6,0 %), A. platanoides L. (6,2 %), Morus alba L. (4,5 %).

У насадженнях скверів зростає найбільша кількість видів, серед яких широко представлені: Aesculus hippocastanum L. (7,1 %), Tilia cordata Mill. (6,5 %) і T. platyphyllos Scop. (4,0 %), Populus italica Rosier. (2,7 %), Acer platanoides L. (2,2 %), Robinia pseudoacacia L. (1,8 %) та Betula pendula Roth. (1,3 %). На бульварах історичної частини м. Києва 74 % від загальної кількості видів складають Populus italica Rosier., Tilia cordata Mill. і T platyphyllos Scop., Aesculus hippocastanum L. Отже, було встановлено, що найпоширенішими у вуличних насадженнях є 13 видів деревних рослин, за якими упродовж 2004-2010 рр. проводилися спостереження, з метою виявлення перспективних. У вуличних насадженнях м. Києва переважають листопадні види. Шпилькові представлені у невеликій кількості й зростають, в основному, біля адміністративних будівель, на площах та у скверах. Згідно з результатами проведеної інвентаризації, найпоширеніші серед них: Thuja occidentalis L. та її форми - 30 %, Picea pungens Engelm. та її форми ? 25, Juniperus sabina L. ? 18, Juniperus communis L. ? 12 % та ін.

Аналізуючи матеріали флористичного поділу встановлено, що представники дендрофлори в історичній частині м. Києва природно зростають на території Голарктичного царства трьох підцарств: Бореального, Древньосередземно-морського, Мадреанського. Деревні види, які зосереджені в історичній частині міста Києва, відносяться до 7 флористичних областей та 40 провінцій. Найбільшу кількість деревних рослин - 58 (31,9 %) інтрудуковано із Східно-Азійської флористичної області. Друге місце посідає Циркумбореальна область, з якої у дендрофлорі історичної частини м. Києва зустрічається 50 видів, що становить 27,5 % від усього видового складу. Меншою кількістю видів представлена флора Атлантико-Північно-Американської флористичної області - 9 видів (5 %). Другу значну групу рослин складають види, природні ареали яких охоплюють кілька флористичних областей. Таких рослин у складі культивованої дендрофлори нараховується 62 види, або 34,1 % від усього видового складу. У цій групі найбільша кількість видів (14) походить із Циркумбореальної та Східно-Азійської флористичних областей, 6 - із Циркумбореально-Ірано-Туранської та 5 - із Циркумбореально-Атлантико-Північноамериканської.

Встановлено, що насадження історичної частини міста представлені деревами віком від 11 до 50 років, причому найбільша кількість рослин зафіксована у віці 31-40 років (30 %) та 21-30 років (23 %). Найменша кількість дерев має вік до 10 років, від 41 до 50 і від 51 до 60 років, відповідно - 5; 16 та 5 % (рис. 2).

Рис. 2. Вікова структура деревних рослин у різних типах насаджень в історичній частині м. Києва

Оцінюючи вікову структуру насаджень з позиції перспективності їх використання у міських умовах, можна виділити найбільш довговічні та стійкі види, серед яких: Tilia cordata Mill., Acer platanoides L., Robinia pseudoacacia L., Quercus borealis Michx., Populus italica Rosier.та Fraxinus excelsior L. Основним видом у вуличних насадження історичної частини м. Києва є Tilia cordata Mill. у віці 11-20 та 31-40 років.

Розділ 4. Едафотопи історичної частини м. Києва та їх вплив на життєздатність деревних рослин. Однією з причин незадовільного стану рослин у місті є ґрунт. За результатами досліджень виявлено, що абсолютна вологість ґрунту в урбоедафотопах у літній період досить низька і становить від 2,1 до 17 %, а відносна вологість знаходиться у межах 7,7-39,7 %, що не відповідає оптимальній вологості ґрунту для зростання деревних рослин. Динаміка засолення міських ґрунтів у вуличних насадженнях історичної частини м. Києва свідчить про збереження їх вмісту упродовж усього вегетаційного періоду та складає у квітні - 0,42 %, червні - 0,26, серпні - 0,08 %.Визначено, що ґрунти у вуличних насадженнях надзвичайно переущільнені. Під час досліджень зовсім не виявлено ґрунтів першої категорії ущільнення, а ущільнення другої категорії спостерігали лише у верхніх шарах ґрунту. Найбільший показник ущільнення ґрунтів встановлено у рядових посадках вздовж вулиць, особливо у лунках та на газоні, де він досягав 70-75 кг•(см²)^-1. Надзвичайно високі показники ущільнення спостерігали на бульварах (в окремих випадках понад 70 кг•(см²)^-1). За узагальненими даними середні значення ущільнення для 5-ти см шару ґрунту становлять майже 30 кг•(см²)^-1, для 10-15 см - 40 кг•(см²)^-1, для 20 см - 45 кг•(см²)^-1та для 25-ти см шару ґрунту - 50 кг•(см²)^-1 (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Середні значення ущільнення ґрунтів в історичній частині м. Києва у різних типах вуличних насаджень

Під час визначення кислотно-лужних властивостей ґрунтів на вулицях історичної частини м. Києва у більшості випадків виявлено слаболужний характер останніх з показником рН 7,0 та більше. Зафіксовано, що у верхніх шарах ґрунту показники рН дещо вищі, ніж у коренезаселеному. Це свідчить про вміст легкорозчинних солей у ґрунті. Також відмічена чітка закономірність, за якою із зменшенням площі пристовбурної лунки лужна реакція ґрунту зростає. Аналіз динаміки вмісту амонійного азоту упродовж вегетаційного періоду у ґрунтах вуличних насаджень вказує на його низький рівень, у межах 0,9-4,6 мг•100 г^-1 ґрунту (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Вміст рухомих форм азоту у ґрунтах вуличних насаджень в історичній частині м. Києва

Концентрація нітратного азоту в ґрунті, за результатами досліджень, знаходиться в межах 0,2-1,9 мг•100 г^-1 ґрунту. Цей показник виявився низьким на всіх об'єктах спостереження. В окремі місяці, коли вміст NO^-₃ у ґрунті, наприклад, у квітні, становить 0,2-0,4 мг•100 г^-1 ґрунту, ситуація стає критичною. Простежується залежність вмісту нітратного азоту від мікробіологічної діяльності: весною за низьких температур і високої вологості ґрунту вміст нітратів знижується до мінімуму й становить 0,2-1,0 мг•100 г^-1 ґрунту. Після підвищення температури показник зростає до 1,9 мг•100 г^-1 ґрунту, далі кількість нітратного азоту різко зменшується до 0,3-0,8 мг•100 г^-1 ґрунту за рахунок споживання його рослинами.

Встановлено, що вміст рухомих форм фосфору у поверхневому шарі ґрунту у квітні та червні під вуличними насадженнями в історичній частині м. Києва знаходиться на високому рівні забезпеченості (11-12 мг•100 г^-1ґрунту). У серпні вміст згаданого елемента збільшується удвічі - до 44,0 мг•100 г^-1 ґрунту (рис. 5). Високий вміст рухомих форм калію спостерігається у серпні, із середнім показником 33 мг•100 г^-1 ґрунту, тоді як дещо підвищений - у квітні і червні: 18 і 16 мг•100 г^-1 ґрунту відповідно. Виявлений високий вміст фосфору та калію, як правило, перевищує необхідну потребу для рослин, що перетворює елемент живлення у токсикант.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Вміст рухомих форм фосфору та калію у ґрунтах вуличних насаджень історичної частини м. Києва

Стосовно розподілу дерев, за загальним станом вуличні насадження в історичній частині міста знаходяться у досить незадовільному стані, а саме: 37 % від загальної кількості рослин оцінені в 3 бали, 25 % - 4; 17 % - 3; 15 % - 5 і 6 % - 1 бал. Найгірший стан встановлено у Betula pendula Roth., Acer negundo L., Tilia cordata Mill. та T. platyphyllos Scop., Aesculus hippocastanum L., тоді як дещо вищий бал мають Sorbus aucuparia L., Acer platanoides L., A. saccharinum L., Robinia pseudoacacia L., Fraxinus excelsior L, Populus italica Rosier.У вуличних насадженнях відмічений різний рівень стійкості деревних рослин, що підтверджено зниженням показників стану листкової пластинки та крони від 39 до 29 балів (табл.).

Таблиця 1. Оцінка стану листкової поверхні та крони деревних рослин у вуличних насадженнях в історичній частині м. Києва

Як показують дані таблиці, погіршення стану листового апарату деревних рослин відбувається за рахунок великої кількості некрозного листя та невеликої частки живої площі листка. Найменш уражені некрозами виявилися листки Fraxinus excelsior L. (3 %), Populus italica Rosier. (1 %), Robinia pseudoacacia L. (13 %), Sorbus aucuparia L. (11 %) та Acer platanoides L. (11 %).Після оцінки ступеня стійкості деревних рослин у складних урбогенних умовах за показником стану листкових пластинок та крони, досліджені види можна розмістити, від найстійкішого до нестійкого, у наступній послідовності: Populus italica Rosier. > Fraxinus excelsior L. > Robinia pseudoacacia L. > Sorbus aucuparia L. >Acer platanoides L. > Betula pendula Roth. > A. negundo L. > Tilia cordata Mill. > Tilia platyphyllos Scop. > Aesculus hippocastanum L.

Встановлено, що показник стану листкових пластинок і крони та загальний стан рослин корелює з фізичними властивостями ґрунтових умов. Однак найбільший зв'язок виявлено лише між ущільненням, вологістю ґрунту з показником стану листкових пластинок та крони, а також між засоленістю ґрунту і загальним станом рослин. Не знайдено кореляційного зв'язку між хімічними показниками едафотопу та станом рослин. Цей факт пояснюється досить динамічним вмістом елементів мінерального живлення у ґрунтах під вуличними насадженнями в історичній частині м. Києва упродовж вегетаційного періоду та його впливом на рослину не окремо, а у комплексі. Проаналізувавши залежність між загальним станом та типом вуличних насаджень в історичній частині м. Києва можна стверджувати, що стан рослин у лунках погіршується, порівняно з іншими типами посадок. У вуличних насадженнях історичної частини м. Києва різниця у тривалості вегетації становить від кількох днів (Acer platanoides L. і A. saccharinum L.) до кількох тижнів. Найкоротший вегетаційний період відмічено у Aesculus hippocastanum L., Acer negundo L., Tilia cordata Mill. і T. platyphyllos Scop., найдовший - Acer saccharinum L., Sorbus aucuparia L., Populus italica Rosier. Окремі види дерев в екстремальних умовах щільної міської забудови скорочують період вегетації навіть на 30 днів і більше.

Найменший приріст пагонів спостерігається у рослин, які висаджені в лунки. Так, у Acer platanoides L. різниця між показниками приростів цього типу вуличних насаджень складає 19,2-34,1 см, у Aesculus hippocastanum L. - 5,2-14,8, у Fraxinus excelsior L. - 18,9-37,5, у Tilia cordata Mill. - 7,5-43,6 см. Разом із тим у рослин Tilia cordata Mill., які зростають у вуличних насадженнях у лунках різниця у річному прирості перевищує 36 см, тобто досягає 80 %. Подібна ситуація простежується і щодо Tilia platyphyllos Scop. Відмічено більший приріст пагонів у рослин Fraxinus excelsior L., Quercus borealis Michx., Robinia pseudoacacia L., Sorbus aucuparia L., Tilia cordata Mill. і T. platyphyllos Scop., які зростають у смузі газону та незначний - у Aesculus hippocastanum L., Betula pendula Roth., Populus nigra L. і P. іtalica Rosier. Велику різницю у річних приростах у різних типах насаджень зафіксовано у Populus nigra L. та P. italica Rosier., хоча їх загальний стан оцінений як добрий в усіх насадженнях. Це вказує на властивість згаданих рослин пристосовуватися до умов місцезростання.

Найменшу різницю між приростами пагонів у різних типах вуличних насаджень виявлено у Fraxinus excelsior L. і Robinia pseudoacacia L., що свідчить про стійкість цих видів у міських умовах зростання. Найрозгалуженішу кореневу систему у лунці утворюють Tilia cordata Mill., T. platyphyllos Scop., Acer platanoides L., Aesculus hippocastanum L. Максимальна глибина їх кореневих систем у віці близько 40 років у насадженнях типу лунки досягає 100 см, у Acer platanoides L., Betula pendula Roth. і Sorbus aucuparia L. - близько 80 см. Встановлено, що у деревних рослин, які зростають на вулицях міста, основна маса коренів знаходиться на глибині до 60 см. Як виключення можна вказати рослини Tilia cordata Mill., Aesculus hippocastanum L., Sorbus aucuparia L., які у зрілому віці мають глибоку кореневу систему. Крім того встановлено, що найпоширенішим серед некрозно-ракових хвороб у вуличних насадженнях є тиростромоз. Індекс стану Tilia cordata Mill. тут складає 4,6-4,7 бала. Значну кількість деревних рослин цих насаджень уражено збудниками хвороб листкової пластинки. Великої шкоди вуличним насадженням міста завдають сисні шкідники: різні види щитівки, борошнисті червеці, попелиці, що широко зустрічаються на всіх видах дерев. Критичною стала ситуація з таким поширеним шкідником на рослинах Aesculus hippocastanum L., як каштанова мінуюча міль, якою пошкоджено майже всі досліджувані рослини.

Шляхи підвищення життєвості та декоративності вуличних насаджень. Для оцінки декоративних якостей рядових вуличних насаджень була вдосконалена методика визначення декоративності деревних рослин Котелової та Виноградової (1974). За основні критерії прийнято загальний стан насаджень (ураженість збудниками хвороб, пошкодженість шкідниками, механічні пошкодження, наявність сухих гілок тощо), ваговий коефіцієнт Р₁=4; видовий склад (Р₂=3); цілісність рядової посадки (Р₃=2); вік та планувальна структура рядових вуличних насаджень (Р₄=1). Кожна ознака, яка впливає на декоративність насаджень, оцінюється візуально за трьохбальною шкалою, а для виокремлення вагомості окремої ознаки, залежно від сили емоційного впливу на людину, встановлено перевідний коефіцієнт. Визначали комплексну декоративну оцінку за формулою (1):

D = P1a1 + P2a2 + P3a3 + P4a4 / P1 + P2 + P3 + P4 (1)

де Р₁…Р₄ - коефіцієнти значущості ознаки;

а₁…а₄ - бали оцінки декоративності кожної ознаки.

Підрахувавши загальну оцінку декоративності поквартально, можна знайти середню оцінку декоративності загалом по вулиці (формула 2):

D = D1 + D2 + D3 +…Dn / n (2)

де D₁, D₂… D_n - оцінка декоративності по кварталах, n - кількість оцінювань.

З метою виявлення ступеня декоративності вуличних рядових насаджень запропоновано використовувати наступну шкалу: декоративність слабка (оцінка менше 1,2 бала); середня (1,8-1,3 бала); досить висока (2,4-1,9 бала); висока (оцінка 3,0-2,5 бала). Методика була апробована на 45 вулицях історичної частини м. Києва, згідно з якою високу декоративність виставлено лише кільком обстеженим вулицям (2 %), достатньо високу - 11; посередню - 23, решта досліджених насаджень (64 %) мають низьку декоративність.

Найбільші труднощі під час добору видів деревних рослин для вуличних насаджень виникають у випадках, коли їх висота обмежується визначеними розмірами (щоб забезпечити правильне співвідношення розмірів крон дерев з шириною вулиці та висотою забудови). На основі аналізу літературних даних була розроблена схема рекомендованих розмірів деревних насаджень залежно від висоти забудови та ширини вулиці (рис. 6). Для нормального росту дерев та зручності просування транспорту й пішоходів висота ширококронних дерев у вуличних насадженнях повинна складати 13-60 %, для пірамідальних - 30-90 % від загальної ширини дороги; висота штамба - 1,8-3,0 м, а відстань між кронами - не менше 1,5 м.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6. Рекомендовані розміри вуличних деревних насаджень залежно від висоти забудови та ширини вулиці: А - ширина вулиці; Н - висота забудови; h - висота дерева; h₁ - висота штамба дерева; а - відстань між кронами; b₁, b₂ - ширина крони

Підвищити декоративність і функціональну ефективність вуличних насаджень можливо проведенням комплексу заходів з реконструкції декоративних насаджень, основними причинами проведення якої є: незадовільний загальний стан рослин, недотримання нормативів при проектуванні, створенні вуличних насаджень та відповідної агротехніки при посадці, формуванні та їх утриманні.

Одним з основних факторів збереження життєвості, декоративності й довговічності зелених насаджень у міських умовах є вибір комплексу агротехнічних прийомів, спрямованих на забезпечення рослин вологою і необхідними елементами живлення. Для цього висаджувати дерева треба у лунки розміром не менше 1,5Ч1,5 м, а за можливості - у смугу газону шириною не менше 2 м або об'єднувати насадження, що зростають в лунках, у смуги по кілька рослин. Необхідне також проведення щосезонно ряду заходів, а саме: розпушування верхнього шару ґрунту (для зменшення ущільнення), внесення азотних добрив, організація меліоративних заходів щодо усунення засолення, своєчасний полив у вегетаційний період, заселення кореневої системи рослин мікробіотою.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичні відомості, методичні узагальнення та аналіз експериментальних даних стосовно біологічних та екологічних властивостей видів деревних рослин, а також проаналізовано вплив біотичних та абіотичних чинників на формування декоративних насаджень у історичній частині м. Києва. Охарактеризовано дендрофлору вуличних насаджень міста, її таксономічну, біоморфологічну і вікову структуру, загальний та санітарний стан. Визначено вплив едафічних факторів на феноритміку і ріст деревних рослин у історичній частині м. Києва.

За результатами проведених досліджень можна зробити такі висновки:

1. Дендрофлора вуличних насаджень у історичній частині м. Києва представлена 182 видами і 82 декоративними формами дерев та кущів (з них покритонасінних - 163 види і 69 форм та голонасінних - 19 видів і 13 форм), що належать до 84 родів та 37 родин. Встановлено, що 118 видів - інтродуценти, 64 - місцеві види і такі, що мають широкий ареал. В історичній частині м. Києва розподіл за життєвими формами наступний: 89 видів - дерева, 85 - кущі та 8 - деревні ліани. Визначено, що найбільша кількість таксонів деревних рослин зосереджена у скверах ? 81, для озеленення площ використано - 76, на прибудинкових територіях ? 68, на вулицях ? 37, тоді як найменша кількість - 18 зростає на бульварах. У кількісному відношенні у вуличних насадженнях найширше представлені: Tilia cordata Mill., T. platyphyllos Scop., Aesculus hippocastanum L., Populus nigra L., P. іtalica Rosier., Acer platanoides L. та ін. Згідно із флористичним поділом Землі за А. Л. Тахтаджяном, 58 видів деревних рослин інтрудуковано із Східно-Азійської флористичної області, 50 - з Циркумбореальної, 9 - з Атлантико-Північно-Американської флористичної області.

2. Аналіз вікової структури вуличних насаджень в історичній частини м. Києва показує, що найбільша кількість рослин зафіксована у віці 31-40 років (30 %) та 21-30 років (23 %), найменша - 5 %; 16 %; 5 %, відповідно, віком до 10, від 41 до 50 і від 51 до 60 років. Найпоширенішим видом у вуличних насадження історичної частини м. Києва є Tilia cordata Mill. у віці 11-20 та 31-40 років.

3. У вуличних насадженнях абсолютна вологість ґрунту у літній період досить низька і складає від 2,1 до 17 %. Щільний залишок зберігається упродовж вегетаційного періоду, що вказує на часткове засолення ґрунту. Найбільш ущільненими є ґрунти у насадженнях вздовж вулиць і на бульварах (до 70 кг•(см²)^-1), менше - на прибудинкових територіях та у скверах (30-40 кг•(см²)^-1). Повсюдно спостерігається слаболужна реакція ґрунту (рН 7,0-7,6), вміст рухомих форм фосфору (18,5 мг•100 г^-1 ґрунту) і калію (21,6 мг•100 г^-1 ґрунту) знаходиться на підвищеному рівні, тоді як вміст нітратного азоту - недостатній (0,2- 1,9 мг•100 г^-1 ґрунту).

4. За результатами комплексних досліджень встановлено, що найстійкішими деревними рослинами в урбогенних умовах за показником стану листкової пластинки та крони є: Populus italica Rosier., Acer platanoides L., Sorbus aucuparia L., Fraxinus excelsior L. та Robinia pseudoacacia L.. Найкращий стан у вуличних насадженнях відмічено у Sorbus aucuparia L., Acer platanoides L., Robinia pseudoacacia L., Fraxinus excelsior L., найгірший - у Betula pendula Roth., Acer negundo L., Aesculus hippocastanum L., Tilia cordata Mill.та T. platyphyllos Scop.

5. На складні умови урбанізованого середовища деревні рослини відповідають змінами у вегетаційному циклі, що є зовнішнім проявом глибоких зрушень процесів їх життєдіяльності і підтверджує загальнобіологічу особливість реакції рослин на стреси. В умовах вулиць закономірним є випередження строків початку всіх фенофаз (у середньому на 2-5 дні), процесу цвітіння (на 2-8 дні) і зменшення періоду активної життєдіяльності листкових пластинок (до 15 днів). Істотне скорочення активної вегетації свідчить про низьку стійкість рослини.

6. Під впливом едафічних факторів відмічено зменшення річного приросту пагонів рослин на 10-40 %, які висаджені у лунках вздовж дороги, на 8-33 % - у смугах газону та на 5-17 % - на прибудинкових територіях порівняно із тими, що зростають у скверах міста. Найменшу різницю у величині річного приросту пагонів у деревних рослин різних типів насаджень відмічено у Acer saccharinum L. і Fraxinus excelsior L.

7. Майже всі деревні рослини (до 98 %) у вуличних насадженнях уражені збудниками хвороб листкової пластинки - некрозами, близько 65 % рослин Tilia cordata Mill. і T. platyphyllos Scop. - некрозно-раковою хворобою гілок - тиростромозом (збудник - Thyrostroma compactum Sacc.). Найпоширенішими шкідниками у вуличних насадженнях історичної частини м. Києва є каштанова мінуюча міль (Cameraria ochridella Deschka et Dimiи), кленова стрільчатка (Acronicta aceris L.) та липова попелиця (Eucallipterus tiliae L.).

8. Запропоновано методику оцінювання комплексної декоративності рядових вуличних насаджень, основними критеріями якої є: загальний стан насаджень, видовий склад, цілісність посадки, вік. За цією методикою визначено, що 64 % обстежених вулиць мають низьку, і лише 2 % - високу декоративність.

Рекомендації по виробництву

При створенні, реконструкції та відновленні вуличних насаджень необхідне дотримання таких вимог: врахування розмірів вулиць, нормативів посадки, динаміки росту рослин, використання апробованого асортименту рослин та агротехніки догляду за ними. З метою підвищення життєвості вуличних деревних рослин запропоновано наступні еколого-компенсаційні заходи:

1. Використання відповідного асортименту урбогенностійких, господарсько-ефективних і декоративно-цінних рослин, що складається із 36 видів та форм деревних рослин.

2. Організація заходів з реконструкції та відновлення насаджень з урахуванням їх загального стану (висаджувати дерева у смугу газону шириною не менше 2-3 м - для однорядної посадки дерев і 5-7 м - для дворядної, у лунки - площею не менше 1,5 х 1,5 м).

3. Інтенсифікація агротехніки догляду:

- внесення поживних речовин у ґрунт (найдоцільніше аміачна селітра (NH₄NO₃) чи карбамід (CO(NH₂)₂), через властивий їм більший біологічний ефект порівняно з іншими видами азотних добрив. Дозу добрив розраховувативати залежно від віку дерев у межах річної потреби);