Біологічно–господарські особливості корів різних типів стресостійкості української чорно-рябої молочної породи в степовій зоні України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

06.02.01 - розведення та селекція тварин

УДК: 636.22/.28.082:619:616-092

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

БІОЛОГІЧНО-ГОСПОДАРСЬКІ ОСОБЛИВОСТІ КОРІВ РІЗНИХ ТИПІВ СТРЕСОСТІЙКОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ В СТЕПОВІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ

Санжара Роман Андрійович

Херсон 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Черненко Олександр Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, доцент кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор Підпала Тетяна Василівна, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології переробки, зберігання і сертифікації продукції тваринництва

- кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Буюклу Галина Іванівна, Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова “Асканія-Нова” - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства НААН, завідувач лабораторії молочного скотарства.

Захист відбудеться „14” квітня 2011 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.02 ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” (73006, м. Херсон - 6, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 92).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВЗН “Херсонський державний аграрний університет” за адресою: 73006, м. Херсон - 6, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий „14” березня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н. М. Корбич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

корова стресостійкість відбір

Актуальність теми. У наш час, за інтенсифікації виробництва та розвитку тваринницьких комплексів, постійних змін технологічних умов, проблема подолання стресу є особливо актуальною, оскільки стрес, як свідчать дані багатьох дослідників, негативно впливає на продуктивність та здоров'я тварин і тривалість їх виробничого використання.

Селекція та відбір за ознакою генетично детермінованої стійкості до стресу - один із необхідних методів вдосконалення порід та ліній. Оцінка стресостійкості надає можливість прогнозувати майбутню продуктивність і виявляти перспективних для селекції тварин раніше і точніше, ніж оцінка за продуктивністю. Тому в створенні стад з рівномірно високими показниками продуктивності, адаптивними властивостями і виживаємістю потомства важливе місце має займати відбір тварин на основі визначення їх стресостійкості (Аршавський І. А., 1980; Админ Е. І., 1984; Кокорина Е. П., 1969, 1986; Черненко О. М., 1995; Панасюк І. М., 1996; Підпала Т. В., 2006).

Дослідженим з проблеми стресу є вплив стресостійкості корів на величину їх надоїв, кількість молочного жиру і білка, технологічні параметри молоковиведення, величину приростів живої маси, а також з дещо суперечливим результатом, - відтворювальна здатність.

Не вивченим з цієї проблеми в молочному скотарстві залишається вплив стресостійкості на якісний склад та показники безпеки молока, якість молозива з точки зору формування колострального імунітету, морфофункціональний статус і життєздатність новонароджених телят, отриманих від корів різних типів стресостійкості, поєднаність ознак молочної продуктивності та відтворювальної здатності, енергетична оцінка біосинтезу молока корів залежно від типу їх нервової системи. Тому дослідження цих питань залишається актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету і виконана згідно з темою “Біологічно-господарські особливості корів різних типів стресостійкості української чорно-рябої молочної породи в степовій зоні України” (№ державної реєстрації 0108U000693).

Мета та завдання дослідження. Метою роботи було визначення результативності відбору корів-первісток української чорно-рябої молочної породи за стресостійкістю. Для досягнення поставленої мети проведено науково-виробничий дослід, завданням якого було:

- визначити типи стресостійкості корів української чорно-рябої молочної породи;

- у розрізі типів стресостійкості тварин вивчити: функціональні властивості вимені; відтворювальну здатність; молочну продуктивність і якісний склад молока; показники безпеки молока, кормів і води за сезонами року; поєднаність ознак молочної продуктивності та відтворювальної здатності; біохімічні показники крові; життєздатність новонароджених телят; глобулінові фракції молозива;

- встановити залежність та визначити вплив факторів на ознаки;

- провести біоенергетичну оцінку первісток різних типів стресостійкості;

- вивчити економічну ефективність використання корів української чорно-рябої молочної породи різних типів стресостійкості.

Об'єкт дослідження. Стресостійкість корів-первісток української чорно-рябої молочної породи, у тому числі напівсибсів, що є дочками бугая Ассета 393751 з лінії Валіанта.

Предмет дослідження. Молочна продуктивність, якісний склад молока та молозива, відтворювальна здатність і технологічні ознаки корів та життєздатність і морфофункціональний статус новонароджених телят.

Методи дослідження. Для досліджень використані загальноприйняті зоотехнічні, лабораторні, морфологічні та біометричний методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше, на основі результатів комплексних досліджень продуктивних і технологічних якостей та морфо-фізіологічних ознак, експериментально доведено доцільність відбору за стресостійкістю з метою більш ефективного розведення корів української чорно-рябої молочної породи в умовах степової зони України.

Отримано нові дані щодо морфофункціонального статусу та життєздатності новонароджених телят залежно від стресостійкості їх матерів. Вперше досліджено глобуліновий склад молозива та показники безпеки молока корів різних типів стресостійкості за сезонами року (включаючи радіоактивні елементи). Також вперше проведено біоенергетичну оцінку корів різних типів стресостійкості залежно від калорійності молока.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що високостресостійкі особини (І та ІІ тип) поєднують підвищену продуктивність і добру відтворювальну здатність та є найбільш перспективними для подальшого розведення. Молоко від високостресостійких корів характеризується нижчим вмістом токсичних елементів і радіонуклідів. Молозиво від цих тварин містить більше імуноглобулінів порівняно з низькостресостійкими ровесницями. Також від них отримано більш життєздатних телят з вищим морфофункціональним статусом.

Результати досліджень впроваджені в ТОВ “Агрофірма “Олімпекс-Агро” Новомосковського району Дніпропетровської області (акт впровадження від 10 грудня 2009 року). Від експлуатації високостресостійких тварин (І та ІІ типу стресостійкості) отримали прибутку більше на 20,4 та 15,4 % відповідно.

Отримані нами дані використовуються у навчальному процесі кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин біотехнологічного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено аналіз і узагальнення даних зоотехнічного обліку. Здобувач визначив типи стресостійкості тварин і дослідив їх біологічні і господарські особливості з методичною допомогою наукового керівника. Із даних наукових експериментів і публікацій дисертант використав, за узгодженням із співавторами, частину спільно одержаних результатів. Дисертанту, спільно з науковим керівником, належать результати окремих досліджень продуктивних і відтворювальних якостей тварин, життєздатності та морфофункціонального статусу новонароджених телят і якості молока й молозива. Самостійно проведено аналіз та узагальнення результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на наступних конференціях: - Регіональна науково-практична конференція вчених-аграріїв, присвячена 85 річниці заснування ДДАУ “Здобутки вчених-аграріїв у вирішенні проблем виробництва тваринницької продукції” - Дніпропетровський державний аграрний університет, 25 вересня 2007 р.; - Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” - Вінницький державний аграрний університет, 16-18 квітня 2008 р.; - І міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Фундаментальні та прикладні дослідження в біології ” - Донецький національний університет, 23-26 лютого 2009 р.; - Регіональна наукова конференція “Досягнення науки - в освітній процес” - Дніпропетровський державний аграрний університет, 24 березня 2009 р.; - Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 90-річчю Подільського державного аграрно-технічного університету “Біологічні і технологічні аспекти виробництва та переробки продукції тваринництва в контексті євроінтеграції” - Подільський державний аграрно-технічних університет, 21-23 травня 2009 р.; - Наукова звітна конференція професорсько-викладацького складу та аспірантів “Сучасний стан, проблеми і шляхи інтенсифікації виробництва продукції тваринництва” - Дніпропетровський державний аграрний університет, 23 грудня 2009 р.; - Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 90-річчю заснування та 55-річчю відродження біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету “Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи” - Подільський державний аграрно-технічний університет, 16-18 березня 2010 р.; - Всеукраїнська науково практична конференція “Сучасний стан та проблеми виробництва і переробки продукції тваринництва” - Дніпропетровський державний аграрний університет, 20 травня 2010 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, з яких 5 статей (в тому числі 4 одноосібно) у фахових виданнях, внесених до переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 154 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнень результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаних джерел, який включає 271 джерело, у тому числі 27 іноземних. Робота ілюстрована 18 рисунками і 39 таблицями.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження згідно теми дисертаційної роботи проведені в період 2007-2009 рр. у стаді корів української чорно-рябої молочної породи, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Олімпекс - Агро” Новомосковського району Дніпропетровської області, що є племзаводом з розведення української чорно-рябої молочної та голштинської порід.

Загальна схема досліджень представлена на рис. 1.

Для вирішення поставлених завдань проведено науково-виробничий дослід. Дослідження типів стресостійкості проводили на поголів'ї корів-первісток української чорно-рябої молочної породи загальною чисельністю 137 голів, з яких 49 голів - дочки бугая Ассета 393751 лінії Валіанта, а решта - з інших малочисельних ліній.

Розподіл первісток на типи стресостійкості проведено за методикою Е. П. Кокоріної та співавторів (1978). Фактором, що викликає гальмування рефлексу молоковіддачі, було проведення переддоїльної підготовки вимені та доїння корів експериментатором - особою, що раніше ніколи не доїла дану корову (“чужа” доярка). Всі інші елементи прийнятої технології доїння (час, почерговість доїння, послідовність підготовчих операцій та інше) залишались без змін.

За результатами похвилинного надою будували криві динаміки молоковиведення. Динаміка молоковиведення, при оцінці стресостійкості корови, визначалася на протязі чотирьох доїнь підряд, перше з яких проводила “своя” доярка (фон), а три наступні доїння - “ чужа” доярка (експериментатор). Визначення типу стресостійкості проводили за результатами аналізу кривих динаміки молоковиведення на наявність та інтенсивність гальмування рефлексу молоковіддачі порівняно з фоном і величиною зміни надою (табл. 1).

Таблиця 1. Критерії оцінки стресостійкості корів за інтенсивністю гальмування молоковіддачі за три доїння

Стресостійкість	Кількість доїнь з гальмуванням
Оцінка	тип	усього	умовно-рефлекторне	безумовно- рефлек-торне	різке викривлення	зниження надою
Висока	І	не більше 1	1	1	0	0
Середня	ІІ	не більше 2	1-2	не більше 1	1	1
	ІІІ	2-3	-	не більше 2	не більше 1	не більше 1
Низька	ІV	-	-	-	-	-

Для вивчення залежності молочної продуктивності від стресостійкості тварин досліджували компонентний склад молока на ультразвуковому цифровому приладі "Ekomilk milkana kam 98-2a". За сезонами року проводився хіміко-токсикологічний та радіологічний аналіз кормів, води, збірного молока від високостресостійких та низькостресостійких груп корів у Дніпропетровській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини.

Дослідження крові корів, новонароджених телят та першу порцію молозива в їх матерів на вміст імуноглобулінів проводили в сертифікованій лабораторії ПП “ВІС - Медік”.

Для аналізу відтворювальної здатності корів визначали: тривалість сервіс-періоду, міжотельного періоду (МОП), тільності, індекс осіменіння, а також коефіцієнт відтворювальної здатності (КВЗ), вихід телят (ВТ).

Поєднаність показників молочної продуктивності та відтворювальної здатності вивчали в дочок бугая Ассета 393751 з лінії Валіанта (n=49) за методикою О. Полковникової, Т. Підпалої (2000), за якою передбачається встановлення напрямку відхилень середньодобової кількості молочного жиру та коефіцієнту відтворювальної здатності кожної первістки від їх середньої величини по стаду в бік “плюс” (+) та “мінус” (-).

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Для визначення біоенергетичної оцінки корів-первісток використовували методику В. І. Петренка (2005).

Досліджували життєздатність новонароджених телят залежно від стресостійкості матерів методом оцінки їх морфофункціонального статусу, який визначали на основі тестів, розроблених Б.В. Криштофоровою, В.В. Лемещенко, Ж.Г. Стегней (2007). Тести передбачають оцінку за 20-ти бальною шкалою дев'яти параметрів, що в комплексі найбільш повно характеризують ступінь розвитку новонароджених телят (табл. 2).

Для характеристики економічної ефективності використання корів різних типів стресостійкості розраховували вартість додаткової основної продукції та втрати молока за лактацію. Розрахунок вартості додатково одержаної основної продукції проводили за формулою:

, (1)

де: Е - вартість додаткової основної продукції, грн.;

Ц - реалізаційна ціна продукції, грн. ;

С - середня продуктивність тварин, у кг молока базисної жирності;

П - середня прибавка основної продукції, у % на одну голову тварин, прийнятих за 100 % порівняно з продуктивністю тварин, які відрізняються за диференційованими показниками добору;

Л - постійний коефіцієнт зменшення результату в зв'язку з витратами на додатково отриману продукцію, становить 0,75;

К - кількість поголів'я сільськогосподарських тварин нового чи покращеного селекційного досягнення.

Недоодержання молока за лактацію визначали за формулою О. І. Ескелевої, А. С. Митюкової (1985):

, (2)

де П - недоодержання молока за лактацію, кг;

У - кількість молока за оцінену лактацію, кг;

МОП - міжотельний період, днів, 365 - кількість днів у році.

Таблиця 2. - Тести морфофункціонального статусу організму новонароджених телят

№ п/п	Тест	Абсолютна величина	Бал	Абсолютна величина	Бал	Абсолютна величина	Бал
1	*довжина хвоста, см	0-2	6	3-5	3	6-8	1,5
2	**довжина останнього ребра, см	до 5	4	5-7	2	більше 7	1
3	час реалізації пози стояння, хв.	до 30	2	до 60	1	більше 60	0,5
4	кількість різцевих зубів	6-8	2	2-4	1	2 і менше	0,5
5	час прояву рефлексу смоктання, хв.	до 30	2	до 50	1	більше 50	0,5
6	шкіра, волосяний покрив	еластична; густий, блискучий, довгий	1	знижена еластичність; густий, середньої довжини	0,5	зібрана у складки, які довго розправляються; короткий, рідкий	0
7	кількість еритроцитів (млн./мкл)	7 та більше	1	6-7	0,5	менше 6	0
8	кількість лейкоцитів, (млн/мкл)	8-9	1	6-8	0,5	менше 6	0
9	жива маса, кг	30-35	1	25-29	0,5	менше 25 та більше 35	0
всього балів	20	-	10	-	4

Примітка: *довжина хвоста - враховується відстань між кінчиком хвоста (без волосяного покриву) і вершиною п'яткового горба.

**довжина останнього ребра - відстань між дорсальним кінцем останнього ребра і фронтальною лінією, яку умовно проводять через плечовий суглоб.

Дані досліджень підлягали статистичній обробці за допомогою персонального комп'ютера з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel та “STATISTIKA 6.0”.

Результати власних досліджень

Розподіл корів за типами стресостійкості. Серед піддослідного поголів'я виявлено високостресостійких тварин - 44 % (І тип) і 23 % (ІІ тип), низькостресостійких - 20 % ( ІІІ тип) і 13 % (IV тип).

Для корів першого типу стресостійкості характерною є різко спадаюча крива похвилинного молоковиведення, іноді з незначним умовно-рефлекторним гальмуванням рефлексу молоковіддачі. Для другого й третього типів - гальмування середньої інтенсивності з наявністю безумовно-рефлекторних компонентів; для четвертого - сильне гальмування умовно- й безумовно-рефлекторних компонентів, у зв'язку з чим крива молоковиведення різко спадає, а параметри молоковіддачі низькі.

Нами установлено, що у високостресостійких тварин рівень кортизолу після дії стрес-фактору становить 27,4 нмоль/л, тоді як у низькостресостійких у 10 разів вищий - 272,8 нмоль/л. Подібна тенденція спостерігається і за активністю у крові ферменту креатинфосфаткінази.

Отже, планове взяття крові в корів української чорно-рябої молочної породи є сильним стрес-фактором, який призводить до різких змін гормонального та ензимного статусу організму.

Динаміка технологічних показників корів різних типів стресостійкості характеризує реалізацію рефлексу молоковіддачі у відповідь на доїння корів “чужою” дояркою. Під час порівняння корів різних типів стресостійкості встановлена краща пристосованість до машинного доїння у високостресостійких тварин. У них реєстрували вищий разовий надій, коротшу тривалість доїння, покращення середньої та максимальної інтенсивності молоковиведення. Було з'ясовано, що повноцінніше рефлекс молоковіддачі при машинному доїнні реалізується у високостресостійких корів, яким, за інших рівних умов, потрібно надавати перевагу при відборі поголів'я до селекційної частини стада, а низькостресостійких тварин до племінного використання не допускати.

Продуктивність та якісний склад молока корів різних типів стресостійкості. Як видно з даних таблиці 3 за продуктивністю кращі показники мають високостресостійкі тварини. При порівнянні первісток І та IV типу стресостійкості за надоєм за 305 днів різниця становить 523 кг або 17,0 % (Р>0,999). За компонентним складом молока корови різних типів стресостійкості майже не відрізняються, але помітне їх підвищення в бік високостресостійких тварин І та ІІ типу, зокрема за вмістом жиру в молоці (0,10 % та 0,15 %) та сухої речовини (0,15 % та 0,12 %) відповідно порівняно з IV типом. Разом з цим вихід молочного жиру і молочного білка є значно більшим у високостресостійких ровесниць І та ІІ типу. Різниця складає відповідно 21,68 кг або 20,4 % (Р>0,999) та 16,34 кг (15,4 %) при Р>0,95 і 16,26 кг (17,4 %) при Р>0,99 та 10,56 кг (11,3 %) порівняно з низькостресостійкими тваринами IV типу.

Таблиця 3. - Продуктивність і якісний склад молока корів-первісток різних типів стресостійкості,

Показник	Тип стресостійкості корів
	I, n=61	II, n=31	III, n=27	IV, n=18
Надій за 305 днів, кг	359881,1	3400154,2	318088,5	3075122,1
Молочний жир, кг	128,083,041	122,745,054	110,983,431	106,405,112
Молочний білок, кг	109,742,651	104,044,424	96,352,842	93,484,713
Вміст жиру, %	3,560,041	3,610,062	3,490,043	3,460,061
Вміст білка, %	3,050,009	3,060,022	3,030,010	3,040,012
Лактоза, %	4,760,014	4,680,033	4,700,024	4,750,019
Зола, %	0,700,002	0,690,001	0,660,002	0,670,003
Суха речовина, %	12,070,054	12,040,068	11,880,049	11,920,063
СЗМЗ, %	8,510,024	8,430,031	8,390,032	8,460,040

Порівняння напівсибсів крайніх типів показало, що різниця надоїв за 305 днів становить 588 кг (20,3 %) при Р>0,95. Якісний склад молока у дочок бугая Ассета 393751 теж мало відрізняється (в межах 0-4,5 %), а більшу кількість молочного жиру та білка мали тварини І типу, відповідно на 22,80 (22,0 %) при Р>0,95 та 17,88 кг (20,3 %) при Р>0,99.

Встановлено високовірогідну позитивну кореляцію високостресостійких (І і ІІ тип) та низькостресостійких (ІІІ і IV тип) тварин між надоєм і молочним жиром та надоєм і молочним білком. Коефіцієнт кореляції знаходиться в межах 0,90-0,86 (Р>0,999). Також виявлено позитивну кореляцію між надоєм та вмістом лактози у високостресостійких (r=0,34±0,119; Р>0,95) і низькостресостійких тварин (r=0,26±0,148).

Аналіз лактаційних кривих засвідчив, що тварини І та ІІ типів стресостійкості мали більш вирівняну лактаційну діяльність з підвищенням продуктивності в перші місяці, та поступовим зниженням до кінця лактації. Коефіцієнт постійності лактації (КПЛ) показав, що найбільш стабільною протягом всього продуктивного періоду вона була в корів ІІ типу (КПЛ=95 %), потім у І типу (КПЛ=93 %), у корів ІІІ та IV типу коефіцієнт постійності лактації становив 91 та 92 % відповідно, тобто у високостресостійких корів середньомісячне зниження надою становить 5-7 %, проти 8-9 % в низькостресостійких ровесниць.

Відтворювальна здатність корів різних типів стресостійкості.

За відтворювальною здатністю в корів різних типів стресостійкості достовірної різниці не виявлено. Але за порівняно крайніх типів чітко помітна тенденція до погіршення показників у низькостресостійких тварин. Зокрема, за фактично однакової запліднюваності (індекс осіменіння у всіх типів мало відрізняється і становить у середньому 1,50), низькостресостійкі тварини мають довший сервіс-період на 17,43 дні (13,7 %), міжотельний період на 15,20 дні (3,8 %), що в підсумку призвело до погіршення коефіцієнта відтворювальної здатності на 0,03 (з 0,94 у І типу стресостійкості до 0,91 у IV типу) та зниження виходу телят на 100 корів на 3,6 % (з 94,3 % у тварин І типу стресостійкості до 90, 7 % у IV типу).

Результати досліджень відтворювальної здатності з урахуванням походження відрізняються більш різким погіршенням показників із зниженням стресостійкості. Наприклад тривалість лактації в корів І типу є найменшою (320,27 днів) та найбільш близькою до зоотехнічних вимог (305 днів), а у IV типу становить 365,83 днів, що відбувається в основному за рахунок подовження сервіс-періоду (31,0 %). Міжотельний період у напівсибсів І типу стресостійкості також більш близький до зоотехнічних вимог і становить 384 дні, тоді як у корів IV типу становить 425 днів, що більше на 41 день (9,6 % ).

Поєднаність показників молочної продуктивності і відтворювальної здатності в корів різних типів стресостійкості.

Група з бажаним поєднанням ознак “+ +” (кількість молочного жиру та коефіцієнт відтворювальної здатності вище середнього) налічує 22,5 % тварин, з них 18,4 % становлять високостресостійкі і лише 4,1 % - низькостресостійкі. Група “+ -” (кількість молочного жиру вище середнього, а коефіцієнт відтворювальної здатності нижче) становить 26,5 % досліджуваного поголів'я, і майже повністю складається із високостресостійких тварин, низькостресостійких - 4,1 %. Група “- +” (кількість молочного жиру нижче середнього, а коефіцієнт відтворювальної здатності вище) налічує 32,6 %, з яких 12,2 % високостресостійких, та 20,4 % низькостресостійких. У групі з найгіршим поєднанням досліджуваних ознак “- -” (кількість молочного жиру та коефіцієнт відтворювальної здатності нижчі середнього) налічується 18,4 % тварин у приблизно однаковому співвідношенні за типами стресостійкості.

Напівсибси, розподілені на групи за поєднаними ознаками, характеризуються їх різною величиною в абсолютному виразі залежно від стресостійкості. Порівняння відповідних груп-варіант між високостресостійкими і низькостресостійкими дочками Ассета (n=49) виявляють бажане поєднання продуктивності та відтворювальною здатності у високостресостійких тварин. При варіанті “плюс” у обох типів стресостійкості показники молочної продуктивності та відтворювальної здатності перевищують середні по стаду (n=137) в межах 8,2-12,2 %. А при варіанті “мінус” зниження у високостресостійких тварин відбувається у межах 12,5-15,1 %, тоді як у низькостресостійких 16,2-19,4 %. Отже, стресостійкість тварин впливає і на поєднаність молочної продуктивності та відтворювальної здатності. Тому при визначенні впливу бугаїв-плідників на формування генетичного потенціалу продуктивності в їх нащадків разом з оцінкою дочок за основними господарськими ознаками важливо враховувати їх стресостійкість.

Життєздатність та морфофункціональний статус новонароджених телят залежно від стресостійкості їх матерів. Проаналізовано падіж телят від досліджуваного поголів'я корів протягом молочного періоду, окремо виділено мертвонароджених та аборти.

Виявилось, що значну частину (11,7 %) складають втрати від хвороб шлунково-кишкового тракту, дещо меншу (8 %) - легеневі хвороби, 8,8 % складають аборти та мертвонароджені, а 2,9 % телят народжуються недорозвиненими та гинуть протягом перших діб життя.

Серед групи первісток IV типу стресостійкості спостерігалось найбільше порушень внутріутробного розвитку плоду (15,6 проти 6,4-8,2 % у тварин інших типів), що закінчувалися абортами та мертвонародженістю. Також двоє з чотирьох телят, народжених недорозвиненими, були отримані від низькостресостійких корів IV типу.

Серед телят, отриманих від напівсибсів, також спостерігається високий їх відхід через хвороби шлунково-кишкового тракту - 14,3 %, легеневі хвороби - 8,2 %, по 2 % склали втрати через аборти та народження недорозвиненого потомства. Із зниженням стресостійкості корів збільшується відсоток падежу телят. Найвищі були втрати телят отриманих від корів ІІІ типу стресостійкості, а народження недорозвинених телят та аборти зафіксовано лише в корів IV типу стресостійкості.

Для більш детального вивчення залежності життєздатності телят від стресостійкості їх матерів ми визначили морфофункціональний статус організму новонароджених телят на основі тестів, розроблених Б. В. Криштофоровою, В. В. Лемещенко, Ж. Г. Стегней (2007). Досліджуваних телят розподілили на дві групи за стресостійкістю їх матерів: високостресостійкі (І та ІІ тип) та низькостресостійкі (ІІІ та IV тип). З отриманих даних помітна різниця в розвитку кістяку, на важливості якого особливо наголошують дослідження багатьох вчених, зокрема Б. В. Криштофорової (1987) та І. В. Хрустальової (1984, 1995). Телята від високостресостійких тварин мають більш розвинений кістяк, про що свідчить довжина хвоста та останнього ребра. Різниця за цими показниками між групами складає 1,98 см (46,27 %) при Р>0,999 та 2,72 см (54,4 %) при Р>0,99 відповідно. Достовірною також є більша кількість еритроцитів у телят від високостресостійких корів, різниця складає 1,96 10^12/л (21,4 %) при Р>0,999. За іншими показниками достовірної різниці не виявлено, але помітно кращі вони в телят, отриманих від високостресостійких матерів. За результатами бальної оцінки, все дослідне поголів'я відноситься до ІІ групи за морфофункціональним статусом організму (винятком є одне теля від матері з низькою стресостійкістю, яке мало 8,5 балів та відноситься до ІІІ групи). Все ж середній бал телят від високостресостійких матерів значно вище на 29,7 % (Р>0,999). А частина тварин, маючи 18-19 балів, максимально наближаються до бажаної за шкалою І групи за морфофункціональним розвитком.

Білковий склад молозива корів різних типів стресостійкості. Молозиво корів є безальтернативним продуктом живлення новонароджених телят завдяки оптимальному співвідношенні в ньому поживних речовин, вітамінів, макро- і мікроелементів. Біологічна повноцінність молозива значною мірою визначається наявністю білкових компонентів, серед яких вирішальне захисне значення мають імунні глобуліни та імунокомпетентні клітини, які забезпечують первинний імунітет новонароджених телят у неонатальний період розвитку. Тому одночасно з визначенням морфофункціонального статусу організму новонароджених телят, дослідили першу порцію молозива на білковий склад та вміст імуноглобулінів.

Молозиво, отримане від усіх досліджених корів, містить достатню кількість імуноглобулінів для забезпечення телят колостральним імунітетом (табл. 4).

Таблиця 4. - Глобулінові фракції молозива

Показники	Високостресостійкі корови, n = 6	Низькостресостійкі корови, n = 6
		lim		lim
Загальний білок, г/л	146,02,95	134,4-159,1	137,12,69	124,6-144,3
Альбуміни, г/л	7,40,29	6,1-8,2	6,40,25	5,6-7,3
Глобуліни, г/л	б	7,20,27	6,3-8,1	6,70,32	5,8-7,9
	в	11,80,51	9,4-13,5	10,20,72	7,1-12,0
	г	119,62,56	108,6-130,0	113,82,42	106-121
Класи імуноглобулінів, г/л	А	23,30,77	21-26	23,00,75	20-25
	М	4,50,26	3,7-5,4	4,50,37	3,4-5,9
	G	95,21,55	90-102	88,52,32	79-94

При розподілу корів на групи за стресостійкістю помітна різниця у якісних характеристиках молозива (табл. 4). Низькостресостійкі корови мають достовірно нижчий рівень загального білку на 8,9 г/л; (6,5 %) Р>0,95 та альбумінів на 1 г/л; (15,6 %) Р>0,95. Помітна тенденція до зниження в молозиві низькостресостійких корів вмісту глобулінів, зокрема б - глобулінів на 0,5 г/л (7,5 %), в - глобулінів на 1,6 г/л (15,7 %), г-глобулінів на 5,8 г/л (5,1 %). За класами імуноглобулінів спостерігається достовірна перевага високостресостійких корів у класі G (6,7 г/л або 7,6 % при Р>0,95), в інших класах імуноглобулінів (А, М) показники майже ідентичні.

Зважаючи на те, що від низькостресостійких корів народжується слабкіше потомство, отримання більшої кількості імуноглобулінів при першій годівлі може бути вирішальним фактором для їх виживання.

Енергетична оцінка корів різних типів стресостійкості. Енергетична оцінка відображає гармонійність розвитку тварин і є інтегрованою біологічною ознакою, яка поєднує в собі майже всі особливості організму: екстер'єрні, конституційні, продуктивні та технологічні. Вона об'єктивно характеризує саму тварину залежно від живої маси, продуктивності та складу молока, без впливу умов утримання й годівлі. Енергетична ефективність біосинтезу молока корів (табл. 5) залежить від живої маси тварини і молочної продуктивності (надою та вмісту жиру в молоці).

Таблиця 5. - Енергетична характеристика корів різних типів стресостійкості,

Показник	Тип стресостійкості корів
	I, n=61	II, n=31	III, n=27	IV, n=18
Чиста енергія підтримки, МДж за добу	40,59±0,148	40,38±0,152	40,47±0,173	40,39±0,236
Чиста енергія молока, МДж за добу	33,85±0,778	32,14±1,356	29,63±0,836	28,49±1,202
Загальні нетто-витрати енергії, МДж за добу	74,44±0,760	72,52±1,342	70,10±0,810	68,88±1,160
Енергетичний індекс (частка енергії, виділеної з молоком), %	45,23±0,585	43,84±1,015	42,08±0,748	41,11±1,083
Продуктивний індекс, кг МКЖ (4 %) молока на 1 МДж	0,147±0,0019	0,142±0,0033	0,137±0,0024	0,134±0,0035
Чисті витрати енергії на 1 МДж молока, МДж	2,23±0,029	2,31±0,053	2,40±0,046	2,46±0,068
Виділено енергії з молоком на 1 кг метаболічної маси, МДж	0,334±0,0080	0,319±0,0137	0,293±0,0086	0,283±0,0123

Найвищі загальні нетто-витрати енергії мають первістки І типу стресостійкості - 74,44 МДж за добу, що на 5,56 МДж більше порівняно з тваринами ІV типу (Р>0,999). Тварини І типу, порівняно з ІV, відносно більшу частину затраченої енергії (на 5,36 МДж за добу, Р>0,999), виділяють з молоком, що підтверджується вищим енергетичним індексом на 4,12 % (Р>0,99). Крім того, первістки І типу стресостійкості мають вищий продуктивний індекс (на 0,013 кг МКЖ (4 %) молока на 1 МДж, Р>0,99), нижчі чисті витрати енергії на 1 МДж молока (на 0,23 МДж, Р>0,99) та виділяють більше енергії з молоком на 1 кг метаболічної маси (на 0,051 МДж, Р>0,999) порівняно з тваринами ІV типу.

Тварини ІІ і ІІІ типу за всіма дослідженими параметрами займають проміжне положення. Чиста енергія затрачена на підтримку живої маси у тварин всіх типів стресостійкості майже однакова (у межах 40,38-40,59 МДж за добу), оскільки тварини були аналогами за живою масою та фізіологічним станом.

Показники безпеки молока, кормів та води. У кормах господарства рівень токсичних елементів, пестицидів та радіоактивних елементів знаходиться в межах норми. Разом з тим до організму кожної тварини протягом року надходило 1,898 кг сульфатів, 6,223 кг нітратів, 0,37 г арсену, 341,58 г цинку, 1,59 г свинцю, 0,46 г кадмію, 55,63 г нітритів, що є досить суттєвим.

Економічна ефективність використання корів різних за стресостійкістю.

Економічну ефективність використання корів різних типів стресостійкості характеризували на основі виходу та вартості основної продукції - молока.

Найбільш економічно вигідним є розведення високостресостійких корів І та ІІ типу. Від однієї корови цих типів у середньому за рік отримано відповідно на 1492,9 (20,4 %) та 1125,5 грн. (15,4 %) більше додаткової основної продукції порівняно з коровами IV типу. У перерахунку на сто голів худоби це становить відповідно 149,29 та 112,55 тис. грн. Експлуатація корів ІІІ типу стресостійкості відрізняється від IV типу за вартістю додаткової основної продукції на одну голову на 315,9 грн. (4,3 %), а в перерахунку на 100 голів на 31,59 тис. грн. у рік.

Порушення параметрів відтворювання (збільшення сухостійного чи сервіс-періоду) призводить до подовження міжотельного періоду та втрат молока.

У корів І типу стресостійкості міжотельний період найбільше наближений до 365 днів і втрати молока в цієї групи найменші - 205 кг на голову за лактацію. У корів ІІ типу втрати молока становлять 247 кг, що на 42 кг більше (20,5 %) порівняно з тваринами І типу стресостійкості. Низькостресостійкі корови ІІІ та IV типу за втратами молока за лактацію між собою не відрізняються. У обох типів це складає 285 кг, що на 80 кг (39 %) більше ніж у тварин І типу.

ВИСНОВКИ

Високостресостійкі тварини новоствореної української чорно-рябої молочної породи характеризуються більшою пристосованістю до технології машинного доїння і вищою молочною продуктивністю.

Молоко від високостресостійких корів має менший вміст токсичних елементів і радіонуклідів. Молозиво від цих тварин містить більше імуноглобулінів порівняно з низькостресостійкими ровесницями. Крім того, від них отримано більш життєздатних телят з вищим морфофункціональним статусом. Використання корів високостресостійкого типу економічно більш вигідно.

1. Серед піддослідного поголів'я виявлено високостресостійких тварин - 44 % (І тип) і 23 % (ІІ тип), низькостресостійких - 20 % ( ІІІ тип) і 13 % (IV тип). Співвідношення типів стресостійкості близькі, як у вибірковій сукупності (n=137), так і серед дочок бугая Ассета 393751 (n=49).

2. Сильним стрес-фактором, який призводить до різких змін гормонального та ензимного статусу організму є забір крові. Рівень кортизолу, після дії стрес-фактору у високостресостійких тварин становить 27,4 нмоль/л, тоді як у низькостресостійких у 10 разів вищий - 272,8 нмоль/л., що виявляє відмінності між типами за характером процесів біохімічного синтезу.

3. Доведено, що повноцінніше рефлекс молоковіддачі при машинному доїнні реалізується у високостресостійких корів. У них вищий разовий надій, середня і максимальна швидкості молоковиведення за коротшої тривалості доїння.

4. За продуктивністю кращі показники мають високостресостійкі тварини. Корови первістки цього типу вірогідно переважають низькостресостійких за надоями, молочним жиром, молочним білком, а також кращі за вмістом у молоці жиру та сухої речовини. Лактаційна діяльність високостресостійких особин характеризується більшою рівномірністю. У високостресостійких корів середньомісячне зниження надою становить 5-7 %, проти 8-9 % у низькостресостійких ровесниць.

5. Зміна операторів машинного доїння є суттєвим стрес-фактором, який призводить не лише до зниження добових надоїв, але й до порушення процесу синтезу компонентного складу молока. Частка впливу стресостійкості корів на фенотипічну мінливість вмісту жиру, білка і сухої речовини в молоці вечірнього надою після звичайного технологічного навантаження вдень, становить 8,27-9,53 % (Р>0,95).

6. За відтворювальною здатністю в корів різних типів стресостійкості достовірної різниці не виявлено. Ці показники розвинені на задовільному рівні в тварин усіх груп. Все ж тривалість сервіс-періоду і міжотельного періоду в тварин IV типу стресостійкості виявилася довшою, відповідно на 17,4 (13,7 %) та 15,2 днів (3,8 %) відносно І типу.

7. Серед досліджених корів української чорно-рябої молочної породи 30,7 % первісток, характеризуються підвищеним рівнем молочного жиру і коефіцієнту відтворювальної здатності. Більшість з них є високостресостійкими тваринами. Відбір за стресостійкістю призводить до більш вдалого поєднання ведучих господарсько-корисних ознак.

8. Стресостійкість корів-матерів має значний вплив на якість молозива, розвиток новонароджених телят, їх здоров'я та життєздатність. Кращим морфофункціональним статусом і життєздатністю характеризуються телята, отримані від високостресостійких матерів. Вони мають більш розвинену кісткову систему і кращі можливості адаптуватися до впливу факторів зовнішнього середовища та прояву вроджених рефлексів. Молозиво, отримане від високостресостійких корів, є більш високоякісним. За вмістом імуноглобулінів спостерігається достовірна перевага у класі G (6,7 г/л або 7,6 % при Р>0,95), який безпосередньо виконує функції імунітету.

9. Високостресостійкі тварини відповідають бажаним параметрам енергетичного обміну, тоді як низькостресостійкі, поступаються їм за величиною енергетичного та продуктивного індексів, витратами енергії на 1 МДж молока.

10. Економічно більш вигідним є розведення високостресостійких корів І та ІІ типу. З розрахунку на 1 голову в рік від них отримано відповідно на 1492,9 (20,4 %) та 1125,5 грн. (15,4 %) більше додаткової основної продукції порівняно з коровами IV типу.

Пропозиції виробництву

1. При розведенні української чорно-рябої молочної породи в степовій зоні України проводити оцінку та відбір корів за стресостійкістю. Цим буде досягнуто покращення продуктивних та технологічних якостей корів і підвищення життєздатності їх нащадків.

2. Для формування високопродуктивних стад, при інших рівних умовах, перевагу надавати високостресостійким тваринам, а низькостресостійких до племінного використання не залучати.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Черненко О. М. Вплив фактора стресостійкості на якісний склад молока та показники його екологічної безпеки у корів української чорно-рябої молочної породи / О. М. Черненко, Р. А. Санжара // Збірник наукових праць ВДАУ. - Вінниця. - 2008. - Вип. 34. - Т. 1. - С. 62-66. (Дисертант брав участь у експериментальних дослідженнях, узагальненні матеріалів та написанні статті.)

2. Санжара Р. А. Функціональні властивості вимені, продуктивність і відтворювальна здатність корів різних типів стресостійкості / Р. А. Санжара // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2009. - Вип. 66. - С. 97-102.

3. Санжара Р. А. Дослідження показників крові у корів різних типів стресостійкості / Р. А. Санжара, О. М. Черненко // Фундаментальні та прикладні дослідження в біології : матер. І міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених. - Донецьк, 2009. - Т. ІІ. - С. 59-60. (Дисертант організував дослід, брав участь у лабораторних дослідженнях, обґрунтуванні отриманих даних та написанні статті.)

4. Санжара Р. А. Оцінка життєздатності новонароджених телят залежно від стресостійкості їх матерів / Р. А. Санжара //Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2010. - Вип. 1 (52). - Т. ІІ. - С. 126-130.

5. Санжара Р. А. Оцінка української чорно-рябої молочної худоби за поєднаністю ознак продуктивності та відтворювальної здатності залежно від стресостійкості / Р. А. Санжара // Збірник наукових праць Подільського

державного аграрно-технічного університету. - Серія “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”. - 2009. - Вип. 17. - С. 118-121.

6. Санжара Р. А. Енергетична оцінка корів різних типів стресостійкості /Р. А. Санжара // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Серія “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”. - 2010. - Вип. 18. - С. 182-184.

АНОТАЦІЯ

Санжара Р. А. Біологічно-господарські особливості корів різних типів стресостійкості української чорно-рябої молочної породи в степовій зоні України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Державний вищий навчальний заклад “Херсонський державний аграрний університет”. - Херсон, 2011.

Дисертація присвячена вивченню біологічно-господарських особливостей корів різних типів стресостійкості української чорно-рябої молочної породи в степовій зоні України.

Серед піддослідного поголів'я виявлено високостресостійких тварин - 44 % (І тип) і 23 % (ІІ тип), низькостресостійких - 20 % ( ІІІ тип) і 13 % (IV тип).

За молочною продуктивністю кращі показники мають високостресостійкі тварини. При порівнянні первісток І та IV типу стресостійкості за надоєм за 305 днів різниця становить 523 кг (17,0 %) при Р>0,999. За компонентним складом молока корови різних типів стресостійкості майже не відрізняються, але помітне підвищення в бік високостресостійких тварин І та ІІ типу, зокрема за вмістом жиру в молоці на 0,10 % та 0,15 % та сухої речовини на 0,15 % та 0,12 %, відповідно у порівнянні з ровесницями IV типу. Вихід молочного жиру і молочного білка, є значно більшим у високостресостійких ровесниць І та ІІ типу.

Стресостійкість корів-матерів має значний вплив на якість молозива, розвиток новонароджених телят, їх здоров'я та життєздатність. Кращим морфофункціональним статусом і життєздатністю характеризуються телята отримані від високостресостійких матерів.

Найбільш економічно вигідною є експлуатація високостресостійких корів І та ІІ типу. З розрахунку на 1 голову в рік від них отримано відповідно на 1492,9 (20,4 %) та 1125,5 грн. (15,4 %) більше додаткової основної продукції в порівнянні з коровами IV типу.

Ключові слова: стресостійкість, молочна продуктивність, якість молока і молозива, параметри молоковиведення, життєздатність, морфофункціональний статус телят.

АННОТАЦИЯ

Санжара Р. А. Биологически-хозяйственые особенности коров разных типов стрессоустойчивости украинской черно-пестрой молочной породы в степной зоне Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Государственное высшее учебное заведение “Херсонский государственный аграрный университет”. - Херсон, 2011.

Диссертация посвящена изучению биологически-хозяйственых особенностей коров разных типов стрессоустойчивости украинской черно-пестрой молочной породы в степной зоне Украины.

Среди исследуемого поголовья выявлено 44 % высокострессоустойчивых животных - 44 % (І тип) и 23 % (ІІ тип), низкострессоустойчивых - 20 % (ІІІ тип) и 13 % (IV тип). Соотношение типов стрессоустойчивости у полусибсов сходны с общей выборкой.

Плановое взятие крови у коров украинской черно-пестрой молочной породы является сильным стресс-фактором, который приводит к резким изменениям гормонального и энзимного статуса организма. Эти изменения более резко выражены у низкострессоустойчивых животных, чем у высокострессоустойчивых по увеличению концентрации кортизола в 10 раз, активности креатинфосфаткиназы у 2,2 раза. У высокострессоустойчивых животных уровень кортизола после действия стресс-фактора составляет 27,4 нмоль/л, а у низкострессоустойчивых - 272,8 нмоль/л.

За продуктивностью лучшие показатели имеют высокострессоустойчивые животные. При сравнении первотелок І и IV типа стрессоустойчивости по удою за 305 дней разница составляет 523 кг (17,0 %) Р>0,999. По компонентному составу молока коровы разных типов стрессоустойчивости почти не отличаются, но заметно повышение в сторону высокострессоустойчивых животных І и ІІ типа, в частности по содержанию жира в молоке на 0,10 % и 0,15 %, сухого вещества на 0,15 % и 0,12 %, соответственно при сравнении со сверстницами IV типа. Выход молочного жира и молочного белка значительно выше у высокострессоустойчивых сверстниц І и ІІ типа. Разница составляет, соответственно 21,68 кг (20,4 %) при Р>0,999 и 16,34 кг (15,4 %) при Р>0,95, 16,26 кг или 17,4 % (Р>0,99) и 10,56 кг (11,3 %) в сравнении с низкострессоустойчивыми животными IV типа. Лактационная деятельность высокострессоустойчивых особей характеризируется большей равномерностью. У высокострессоустойчивых коров среднемесячное снижение удоя составляет 5-7 %, против 8-9 % у низкострессоустойчивых сверстниц.

Стрессоустойчивость коров-матерей имеет значительное влияние на качество молозива, развитие новорожденных телят, их здоровье и жизнеспособность. Лучшим морфофункциональным статусом и жизнеспособностью характеризируются телята полученные от высокострессоустойчивых матерей. Они имеют больше развитую костную систему, более широкие возможности адаптироваться к влиянию факторов внешней среды и проявления врожденных рефлексов. Молозиво, полученное от высокострессоустойчивых коров, более высокого качества, по содержанию иммуноглобулинов наблюдается достоверное преимущество в классе G (6,7 г/л или 7,6 %; Р>0,95), который непосредственно выполняет функции иммунитета.

Телята, полученные от стрессоустойчивых коров имеют более развитый скелет, о чем свидетельствуют длинна хвоста и последнего ребра. Разница по этим показателям между группами составляет 1,98 см (46,27 %) при Р>0,999 и 2,72 см (54,4 %) при Р>0,99 соответственно. Достоверным также является большее количество эритроцитов у телят от высокострессоустойчивых коров, разница составляет 1,96 10^12/л (21,4 %) при Р>0,999. По другим показателям достоверной разницы не обнаружено, но заметно лучше они у телят полученных от высокострессоустойчивых матерей. По результатам бальной оценки, все исследуемое поголовье относится ко ІІ группе по морфофункциональному статусу организма (исключение составляет один теленок от матери с низкой стрессоустойчивостью, которое имело 8,5 баллов и относится к ІІІ группе). Средний бал телят полученных от высокострессоустойчивых матерей значительно выше (на 29,7 %) при высокой степени достоверности (Р>0,999). А часть животных, имея 18-19 балов, максимально приближаются к І группе по морфофункциональному развитию.

Высокострессоустойчивые животные соответствуют желанным параметрам энергетического обмена, тогда как низкострессоустойчивые, уступают им по величине энергетического та продуктивного индексов, затратам энергии на 1 МДж молока.

Наиболее экономически выгодным является эксплуатация высокострессоустойчивых коров І и ІІ типа. В расчете на 1 голову в год от них получено соответственно на 1492,9 (20,4 %) и 1125,5 грн. (15,4 %) больше дополнительной основной продукции в сравнении с коровами IV типа.

Ключевые слова: стрессоустойчивость, молочная продуктивность, качество молока и молозива, параметры молоковыведения, жизнеспособность, морфофункциональный статус телят.

ANNOTATION

Sanzhara R. A. Biological and economic features of different types stressresistant black and white diary cow breeds in Ukraine steppe zone.- Manuscript.

Thesis for Candidate degree of agriculture on speciality 06.02.01 - animals breeding and selection. State high studding institution “Kherson State Agrarian University”. - Kherson, 2011.

Thesis is devoted to the studying of biological and economic features of different types stressresistant black and white dairy cow breeds in Ukraine steppe zone.

It is detected 44 % (the I type) and 23 % (the IІ type) animals with high level 20 % (the IІI types) and 13% (the VI type) with low level of stressresistance between investigated animals.

According to the diary productivity animals with high level of stressresistance have the best results. In milk yield comparing of the I and the II types premolars for 305 days the difference is 523 kg (17,0 %; P >0,999). According to the milk composition different types of cows don't have much difference, but the I and the II types cows with high level of stressresistance have noticeable increase of milk fats by 0,10 % and 0,15 %, and dry matters of 0,15 % and 0,12 % in comparing with the IV

...