Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

СІБІЛЄВА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 619:618.34:636.2

ПЛАЦЕНТИТ ТА ВОРСИНЧАСТИЙ ЗАНОС У КОРІВ

(КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДАНІ)

16.00.07 - ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Любецький Віталій Йосипович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент НААН України Харута Григорій Григорович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин

кандидат ветеринарних наук, доцент Костишин Євгеній Євстахович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, доцент кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин імені Г.В. Звєрєвої

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Лакатош

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Плацента є складною морфофункціональною системою материнсько-плодових взаємовідносин, яка чутливо реагує на зміни як в організмі матері, так і плода. Від її фізіологічної функції, компенсаторно-пристосувальних реакцій залежить перебіг тільності, ріст і розвиток плода, очікуване отелення та життєздатність новонародженого (Мартыненко Н.А., 1971; Криштофорова Б.В., 1998; Хомин С.П., 2000; Shore N., Betteridge K.J., 1997).

Наукові дослідження свідчать про значну зацікавленість вчених питанням фізіології та патології фетоплацентарного комплексу. Перш за все, актуальним є класифікація плацентарної недостатності, своєчасне виявлення ознак її порушень, розуміння її ролі у виникненні патології періоду онтогенезу та філогенезу (Нежданов А.Г., 1997; Калашникова Е.П., 1998; Blickstein J., 1995; Bisset R.A.L., 1997). Більшість вчених плацентарну недостатність розглядають як симптомокомплекс порушень взаємопов'язаних факторів (кислотно-лужної рівноваги, ендокринно-імунологічного стану тощо), за яких обмежується газообмін, метаболізм у фетоплацентарному комплексі (ФПК), розвивається гестоз вагітних, патологія родів та післяродового періоду (Марковський В.Д., 1992; Любецька Т.В., 2000; Лакатош В.М., Хомин С.П., 2002; Ковзов В.В., Стефаник В.Ю., 2008; Rieger D., 1992; Hay W.W., 1995; Dwyer C.M., 2003).

Різноманітність наукових пошуків взаємозалежності у системі мати-плацента-плід залишаються до кінця не вивченими і в багатьох випадках мають дискусійний характер (Курносов К.М., 1963; Манасян А.О., 1983; Калиновський Г.М., 1995; Костишин Є.Є., 1999; Васютіна Н.В., 2000; Avalon N., 1981; Assheton N., 1996). Велике коло питань щодо патогенезу, діагностики, морфометричних, гістологічних змін при патології плаценти набуває особливого значення і потребує раціонального вирішення, що визначило мету наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною держбюджетної теми кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України “Розробити методи терапії та стимуляції відтворної функції високопродуктивних корів” (номер державної реєстрації - 0104U003857).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було визначити поширеність плацентиту і ворсинчастого заносу у корів, встановити й дослідити діагностичні показники та вплив цих патологій на морфофункціональний стан новонароджених телят.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- проаналізувати дані акушерської та гінекологічної диспансеризації корів ЗАТ ПЗ “Агро-Регіон”; плацента корова занос ворсинчастий плацентин

- на основі клінічних, біохімічних та ультразвукових досліджень встановити діагностичні показники плацентиту та ворсинчастого заносу у корів під час сухостійного періоду;

- вивчити анатомічну будову та морфометричні показники фетальної частини плаценти корів за умов фізіологічного та патологічного її стану;

- дослідити мікроскопічні особливості будови фетальної частини плаценти корів за умов фізіологічного та патологічного її стану;

- встановити вплив плацентиту та ворсинчастого заносу у корів на морфофункциональний стан новонароджених телят.

Об'єкт дослідження - плацентит та ворсинчастий занос у корів.

Предмет дослідження - фетальна частина плаценти за плацентиту і ворсинчастого заносу, поширеність, патогенез та діагностика патології плаценти у корів, життєздатність новонароджених телят.

Методи дослідження. Клінічні, біохімічні, анатомічні, морфометричні, гістологічні, ультразвукові та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі виявлених особливостей біохімічних показників крові та ультразвукових змін плаценти встановлено діагностичні показники патології плаценти (плацентит, ворсинчастий занос) у корів під час сухостійного періоду.

Вперше описано анатомічні, морфометричні та гістологічні особливості хоріальної пластинки плаценти, клітинного складу пухкої сполучної тканини, стовбурових ворсинок і судин фетальної частини плаценти корів за плацентиту та ворсинчастого заносу.

Встановлено залежність між розвитком плаценти і плода та життєздатністю новонароджених телят від корів за виникнення патології.

Доповнено дані, що характеризують будову фетальної частини плаценти корів за умов фізіологічного перебігу тільності.

Практичне значення одержаних результатів. Впроваджені у виробництво діагностичні показники патології фетальної частини плаценти (за плацентиту та ворсинчастого заносу) корів, які дозволяють оцінити стан фетоплацентарного комплексу та плода з метою подальшого застосування лікувально-профілактичних заходів.

За результатами досліджень розроблені методичні рекомендації “Профілактика неплідності шляхом фармакотерапії перебігу родів і післяродового періоду”, які затверджені науково-методичною радою Держкомітету ветеринарної медицини України (протокол № 1 від 23 грудня 2010 року).

Отримані результати досліджень впроваджено в науково-дослідних господарствах НУБіП України “Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка” та “Агрономічна дослідна станція” Київської області.

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі при вивченні дисципліни “Акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології” за спеціальністю “Ветеринарна медицина” аграрних ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації (Національний університет біоресурсів і природокористування України, Білоцерківський національний аграрний університет, Сумський національний аграрний університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького).

Особистий внесок здобувача. Всі дослідження проведено здобувачем особисто. Самостійно сформульовано мету і завдання досліджень, розроблено схему основних дослідів, проведено науково-виробничі та лабораторні дослідження, проаналізовано й узагальнено літературні дані та статистично оброблено результати власних досліджень. Аналіз та обговорення результатів досліджень, підготовка їх до друку та написання дисертації й автореферату здійснено самостійно за консультативної допомоги наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися, обговорювалися і були схвалені на: Міжнародній науково-практичній конференції: “Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2005); конференції присвяченій 75-річчю заснування факультету ветеринарної медицини (м. Біла Церква, 2006); науково-практичній конференції Всеукраїнського товариства патологів з міжнародною участю: “Сучасні проблеми здоров'я і патології тварин” Львівської національної академії ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького (м. Львів, 2006); конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ, 2006, 2007, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукове і кадрове забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва”, присвяченій 100-річчю з дня народження доктора біологічних наук, проф. В.М. Жеденова (м. Одеса, 2008).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковано у 10 наукових працях, 6 з яких - у фахових виданнях, внесених до переліку ВАК України (з них 2 - одноосібні): “Науковий вісник НАУ” (2), “Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького” (1), “Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (2), “Аграрний вісник Причорномор'я (Одеський ДАУ)” (1), тезах матеріалів науково-практичних конференцій професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів ННІ ВМЯБПТ НУБіП України (3), методичних рекомендаціях (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, викладення результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, пропозицій виробництву, додатків (9) і списку використаних джерел, що включає 307 найменувань, із яких 80 - латиницею. Дисертація викладена на 179 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 19 таблицями і 51 рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконувалась впродовж 2005-2008 рр. на базі кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України. Експериментальна частина роботи виконувалась у ЗАТ ПЗ “Агро-Регіон” Бориспільського району Київської області (с. М. Олександрівка), на високопродуктивних коровах голштинської породи із молочною продуктивністю 8-10 тис. кг.

Перший етап досліджень складався з проведення акушерської і гінекологічної диспансеризації 946 корів. Послідовність проведення експериментальної роботи наведено у схемі досліджень (табл. 1).

Таблиця 1

Схема клініко-експериментальних досліджень

Етап І	Акушерська і гінекологічна диспансеризація корів господарства
Етап ІІ	Вивчення ультразвукових особливостей ехоструктури плацент
Етап ІІІ	Контрольна (n=10)	Формування дослідних груп корів, вивчення клінічних особливостей перебігу тільності, морфологічних та біохімічних показників крові
	Дослідна І (n=7) Дослідна ІІ (n=5)
Етап ІV	Контрольна (n=10)	Визначення анатомічних, морфометричних та гістологічних особливостей будови фетальної частини плаценти та морфофункціонального стану новонароджених телят
	Дослідна І (n=7) Дослідна ІІ (n=5)

Аналіз годівлі (Ібатулін І.І., 2003), вивчення причин розповсюдження неплідності та перебігу родів здійснювали впродовж двох років (Харута Г.Г., 1995; Яблонський В.А., 2001).

Другий етап досліджень - проведення ультразвукової діагностики за допомогою приладу “Scanner 100 S”, на 7-8 місяці тільності (Харута Г.Г. із співавт., 2005). За принципом аналогів з урахуванням ехоструктури плацент, біохімічних та морфометричних показників посліду було сформовано три групи тварин: контрольну (група корів з фізіологічним перебігом тільності), І дослідну (група корів з плацентитом) та ІІ дослідну (група тварин з ворсинчастим заносом), яких досліджували на ІІІ та ІV етапах досліджень.

Для морфологічних та біохімічних досліджень проби крові від кожної групи тварин відбирали з яремної вени за 30,2±3,0 та 8,0±3,0 доби до очікуваних родів а також на 4-ту добу після отелення.

Лабораторні дослідження виконували у лабораторіях кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України, інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя та лабораторії новітніх методів досліджень Білоцерківського національного аграрного університету.

Морфологічні показники крові визначали: за кількістю еритроцитів і лейкоцитів - у камері з сіткою Горяєва; лейкограмою - в мазках, фарбованих за Романовським-Гімзою.

Біохімічні дослідження крові складалися з визначення: вмісту гемоглобіну -гемоглобінціанідним методом за допомогою ФЕК (Кондрахін І.П., 2004); загального білка - рефрактометрично за методом Райса (1975); глюкози - глюкозооксидазним методом (Ангельскі С.А., 1998); неорганічного фосфору - з ванадат-молібденовим реактивом за Пулсу у модифікації В.Ф. Коромислова та Л.А. Кудрявцевої (Чечоткин О.В., 2000); вмісту загального кальцію - трилонометричним з мурексідом (Назаренко Г.І., 2002); загального холестеролу - методом з використанням сурфактантів: Детергену -1;-2. та кількості загального білірубіну - фотометрично за методом Ендрасіка-Грофа (Кондрахін І.П., 2004); тимолової проби - флокуляційним методом з реактивом тимол у вероналовому буфері за В.С. Камішниковим (2000); активності лактатдегідрогенази за методикою Сєвєла-Товарека; В.В. Меньшикова (2001); лужної фосфатази - методом Бессея-Лоурі-Брока з n-нітрофенілфосфатом натрію за М.Диксоном (1992); аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази - колориметричним методом Райтмана-Френкеля за Меньшиковою В.В. (2001).

Вміст гормонів визначали методом ІФА, використовуючи мікропланшетний іммуноферментний аналізатор Stat Fax-2100 згідно з інструкцією (Diagnostic Automation Inc., www. RAPIDTEST.COM., 2004).

Четвертий етап досліджень - включав відбір фетальної частини плаценти тварин контрольної та дослідних груп, проведення анатомічного, морфометричного та гістологічного її аналізу. Дослідження посліду здійснювали за такими показниками: форма, маса, колір оболонок хоріону, вимірювання загальної площі; котиледонів - форма, колір, розташування, загальна їх кількість; ворсинок - вимірювання кількості на 1 смІ, загальної кількості, товщини і висоти (МБС-10, збільшення x 8) за C.M. Dwyer (2003) та К.М. Курносовим (1976); судин хоріону - розгалуження на поверхні, кровонаповнення та діаметр просвіту. Обчислення фетоплацентарних індексів: плодово-послідовий (маса плода/маса посліду); послідово-плодовий (маса посліду/маса плода); плацентарно-плодовий (площа плаценти/маса плода); плацентарно-послідовий (площа плаценти/маса посліду).

Гістологічне дослідження плаценти за методикою Г.Г. Автандилова (1990) та Л.П. Горальського та ін. (2005). Дослідження гістопрепаратів здійснювали за допомогою стереоскопічного бінокулярного мікроскопа та світлового мікроскопа “Біолам Р-16” з насадкою АУ-12У42. Діаметр просвіту і товщину стінки кровоносних судин встановлювали за допомогою окуляр-мікрометра МОВ-1-15 на мікроскопі МТ-5000. Кількість різних видів клітин підраховували на всій площині гістопрепаратів при збільшені в 200 разів.

У новонароджених телят оцінювали життєздатність за результатами клінічних (час прояву рухової активності, ссання, вимірювання маси, температури, кількості різців, стану волосяного покриву) та лабораторних досліджень (кількість еритроцитів та лейкоцитів у перші дві години життя).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили на комп'ютері з використанням програми “Microsoft Excel 2007” та “SРSS 16”.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Акушерська та гінекологічна диспансеризація корів ЗАТ ПЗ “Агро-Регіон”

Нами встановлено, що впродовж 2005-2006 року на 100 корів було отримано 65 та 59 телят відповідно. У 2005 році абортувало 6,0 % тварин, народилось мертвих телят від 2,3 % корів. Дещо більшими означені показники були у 2006 р. - 6,9 % та 6,5 % відповідно. Впродовж двох років у 36,2 % (30 гол.) тварин аборти відбувались у першу половину тільності; 21,2 % (18 гол.) на 5-8 місяці; 13 % (11 гол.) - на дев'ятому місяці тільності. Народження мертвих телят відмічали у 29,4 % (25 гол.) корів переважно віком від 3 до 5-ти років (68 %) і старше.

Аналіз акушерської диспансеризації тварин свідчив, що впродовж двох років у корів збільшувалась кількість патологічних родів (на 15,3-24,8 %), затримання посліду (на 12,2-26,2 %), субінволюції матки (на 2,3-5,1 %) та післяродового метриту (на 8,9-12,3 %). Гінекологічна диспансеризація свідчила про збільшення відсотка у неплідних корів хронічного ендометриту (на 35,8-39,1 %) та патології яєчників (на 35,4-40,6 %).

У 2005 р. відсоток запліднення корів після осіменіння в першу охоту становив 38,74 %, другу - 41,5 %, третю - 11,1 %, четверту і більше у - 8,5 % тварин; у 2006 р. - 41,6 %; 23,7; 20,5 і 14,1 % корів відповідно.

Встановлено, що після отелення плацентит відмічався у 6,6 % корів, ворсинчастий занос у 3,08 % тварин. Упродовж сухостійного періоду у тварин дослідних груп клінічні ознаки не специфічні і відмічалися у поодиноких випадках (зменшення апетиту, пригнічений стан, залежування перед отеленням). Після отелення у 42 % тварин з такою патологією діагностували метрит, у 64 % - персистентне жовте тіло або гіпофункцію яєчників. Відмічено, що за плацентиту під час родів затримання посліду було зареєстровано у 28 % корів.

Діагностичні особливості будови хоріону за ультразвукового дослідження

Встановлено, що у тварин контрольної групи плацентоми на моніторі приладу УЗД візуалізувалися у вигляді овального або круглого ехопозитивного світло-сірого зображення на темному ехонегативному тлі навколоплідних вод. На периферії плацентом була виражена світла суцільна ехопозитивна оболонка однакової товщини по всій поверхні у межах від 2,0 до 4,2 мм. Під нею виділялася значна кількість судин у вигляді ехонегативних крапок. Ближче до центру плацентом кількість судин зменшувалась, а їх розміри збільшувались.

Відмічено, що у 22,7 % дослідних тварин (за плацентиту та ворсинчастого заносу) ехоструктура плацент характеризувалася нерівномірністю розподілу плацентом на слизовій оболонці матки (у більшості випадків їх відсутність на значній площині), вираженою ехопозитивною оболонкою та наявністю ехопозитивних та ехонегативних скупчень у центральній частині. У 36,4 % корів плацентоми мали залишки ехопозитивної оболонки, сполучна тканина неоднорідної ехогенності з гіпоехогенними ділянками у центральній частині (ознака накопичення рідини та порушення мікроциркуляції) (рис. 1).

У 40,9 % дослідних корів ми відмічали плацентоми які характеризувалися і відсутністю ехопозитивної оболонки і які мали тільки фрагменти ехопозитивної оболонки. На таких ехограмах плацентоми були з неоднорідною ехоструктурою з гіпоехогенними ділянками і плацентоми які мали ехопозитивні та ехонегативні скупчення у центральній частині (рис. 2).

Порівнюючи зображення ехограм плацент встановлено, що диференціювати плацентит та ворсинчастий занос за даними сонографії є проблематичним. За ехоструктурою можна тільки стверджувати про ймовірність фізіологічного перебігу тільності (плацентоми мають однорідну ехогеність, виражену ехопозитивну оболонку на периферії) та перебіг вагітності з ускладненнями (плацентоми неоднорідної ехоструктури, з ехопозитивними і ехонегативними ділянками у центральній частині).

Ультразвукові дані в подальшому було підтверджено анатомічними та гістологічними дослідженнями.

Морфологічні та біохімічні показники крові корів під час сухостійного та післяродового періодів

Під час сухостійного періоду морфологічні та біохімічні показники крові корів за плацентиту та ворсинчастого заносу порівняно з тваринами контрольної групи, характеризувалися зменшенням кількості еритроцитів в 1,4-1,5 раза, вмісту гемоглобіну в 1,2 раза та збільшенням в 1,2-1,3 раза кількості лейкоцитів, в 1,4- 1,6 раза загального білка, в 1,3-1,7 раза активності лужної фосфатази, в 1,5-2,4 раза лактатдегідрогенази, в 1,3-1,4 раза аланін- і аспартатамінотрансферази (р<0,05) (табл. 2). За 8,0±3,0 доби до отелення в крові цих тварин вміст загального холестеролу і тимолової проби був вірогідно більшим в 1,6-2 раза та 1,4-2,7 раза відповідно (р<0,05).

На 4-у добу після отелення біохімічні показники крові корів дослідних груп порівняно з контролем характеризувалися достовірно вищим вмістом холестеролу в 1,5 раза, вищою активністю лактатдегідрогенази в 1,9 раза та лужної фосфатази в 1,5 раза (р<0,05). Інші показники мали тенденцію до зменшення або збільшення у межах фізіологічних коливань.

Гормональні показники крові за 30,2±3,0 доби до отелення у корів з плацентитом та ворсинчастим заносом порівняно з тваринами контрольної групи характеризувалися достовірно вищим вмістом прогестерону в 1,2 раза, кортизолу в 1,4 раза та зменшеним вмістом пролактину в 1,3-2 раза (р<0,05). Встановлено, що за 8,0±3,0 доби до отелення в крові цих тварин зменшувався вміст прогестерону в 1,4-1,5 раза, естрадіолу в 1,4-1,8 раза та пролактину в 1,7 раза (р<0,05). Вміст кортизолу достовірно збільшувався в 1,4-1,5 раза (р<0,05).

Органометричні особливості фетальної частини плаценти корів за фізіологічної тільності

При визначенні анатомічної структури фетальної частини плаценти корів контрольної групи встановлено, що за формою вона мала вигляд дворогого мішка, в якому виділявся вільний ріг та ріг-плодовмістилище. У ділянках основи хоріону виявлено магістральні кровоносні судини 2,3±0,5 см у діаметрі, середня маса посліду (по групі) становила 10,5±1,3 кг, а площа фетальної частини плаценти - 7817,9±757,5 смІ. Кількість котиледонів становила 70,9±11,4 шт. із загальною площею котиледонів - 1700,6±547,1 смІ (табл. 3). Відмічено, що чим більшою була маса посліду, тим більшою була маса новонародженого теляти (р<0,05). Загальна площа котиледонів в 5,02±1,5 раза менша від площі посліду та прямо пропорційно залежить від кількості котиледонів, розташованих на поверхні хоріону (р<0,05).

Загальна кількість ворсинок у котиледонах становила 6447,7±2681,9 шт.. Встановлено, що при збільшенні кількості ворсинок на хоріоні їх товщина зменшувалась і, навпаки, при зменшенні - товщина збільшувалась.

Таблиця 2

Морфологічні та біохімічні показники крові корів у сухостійний та післяродовий період, М±m, n=22

Показник	За 30,2±3,0 доби до отелення	За 8,0±3,0 доби до отелення	4-та доба після отелення
	контрольна (n=10)	І дослідна (n=7)	ІІ дослідна (n=5)	контрольна (n=10)	І дослідна (n=7)	ІІ дослідна (n=5)	контрольна (n=10)	І дослідна (n=7)	ІІ дослідна (n=5)
Еритроцити, Т/л	6,47±0,55	4,27±0,47*	4,48±0,43*	6,97±0,81	4,56±0,11*	4,15±0,48*	5,70±0,39	5,47±0,55	4,75±0,17
Лейкоцити, Г/л	7,05±0,55	10,04±0,51*	11,06±0,74*	6,97±0,40	11,45±0,50*	11,18±0,23*	6,94±0,21	9,25±0,55*	9,96±0,36*
Гемоглобін, г/л	103,24±2,40	90,23±3,33*	88,52±0,16*	106,22±2,85	88,32±3,07*	88,75±2,65*	100,30±2,13	93,24±2,30*	87,06±3,50*
Загальний білок, г/л	66,95±2,91	93,21±0,12*	103,73±0,23*	75,08±9,06	107,9±4,50*	98,6±7,98*	68,9±2,62	96,95±2,90*	98,03±0,78*
Загальний холестерол, ммоль/л	3,46±0,92	5,66±1,96	4,6±1,23	2,82±0,23	5,66±0,63*	4,6±0,22*	2,27±0,39	3,46±0,92	3,97±0,16
Загальний білірубін, мкмоль/л	4,7±0,9	6,7±1,5	7,1±2,5	3,65±2,10	6,32±1,80	6,5±2,97*	3,6±0,7	4,7±0,9	4,4±0,9
Лактатдегі-дрогеназа, Од/л	1792±195	1945±208	1968±169	798±226	1955±133*	1941±201*	936±307	1792±195*	1826±197*
Лужна фосфатаза, Од/л	90,9±16,5	121,5±35,3	157,7±52,2	66,5±16,6	104,6±7,5	116,8±12,5*	59,1±6,4	90,9±16,5*	96,5±6,02*
AлАТ, Од/л	23,2±4,6	27,9±2,0	26,8±4,1	17,7±0,7	24,8±3,2*	23,9±3,6*	14,2±5,41	93,2±6,4*	26,9±2,05*
AсАТ, Од/л	72,5±7,4	86,0±8,2	76,5±6,8	61,3±4,4	86,2±6,2*	82,3±6,0*	62,9±6,3	66,9±2,9	76,8±1,5

Примітка. * р<0,05 порівняно з тваринами контрольної групи

Органометричні особливості фетальної частини плаценти корів за плацентиту та ворсинчастого заносу

За плацентиту запалення судинної оболонки супроводжувалося гіперемією хоріону, наявністю світло-жовтих інфільтратів та крововиливів на його поверхні. Порівняно з тваринами контрольної групи встановлено зменшення на 9,64 % маси посліду, на 22,44 % загальної площі котиледонів та 4,25 % загальної кількості стовбурових ворсинок (рис. 3).

Нами виявлено котиледони листочкоподібної форми, максимальний розмір яких досягав 16 см, рожевого кольору, розташованих на одному з боків хоріону. Діаметр кровоносних магістральних судин становив 0,5±0,8 см, що менше на 1,3-1,5 см ніж у корів контрольної групи.

Ворсинчастий занос характеризувався гіпертрофією та гіперплазією ворсинок фетальної частини плаценти. При морфометричному дослідженні 1/2 чи 1/3 ділянка хоріону мала вигляд суцільної ворсинчастої тканини, яка рівномірно вкривала один з рогів з обох боків хоріону (рис. 4). Уражена тканина була еластичної ущільненої консистенції, із збільшенням товщини її стінки у 2-2,5 раза (3-4,8 см). Порівняно з тваринами контрольної групи встановлено збільшення маси посліду на 11,45 % (11,7±1,1 кг) та загальної площі хоріону на 30 % (10163,4±497,8 смІ (у т.ч. ураженої ділянки 4769,8±621,9 смІ). Виявлено зменшення кількості котиледонів на 40,47 %, площі котиледонів на 52,01 %, та стовбурових ворсинок на 14,8 %. Колір котиледонів варіював від блідо-рожевого до червоного і навіть зелено-брунатного.

Таблиця 3

Морфометричні показники посліду корів, M±m, n=22

Показник	Контрольна група (n=10)	І дослідна група (n=7)	ІІ дослідна група (n=5)
Маса посліду, кг	10,5±1,3	9,5±1,33	11,7±1,1
Площа фетальної частини плаценти, смІ	7817,9±757,5	7402,3±636,6	10163,4±497,8
Кількість котиледонів, шт.	70,9±11,4	56,7±13,9	42,2±3,6
- великих, шт.	28,5±4,9	20,9±4,1	9,8±2,2
- середніх, шт.	27,5±7,6	21,4±8,1	19,8±7,2
- малих, шт.	14,9±5,1	18,9±5,9	12,6±4,7
Площа котиледонів, смІ	1700,6±547,1	1318,9±494,9	816,1±141,1
Загальна кількість ворсин на хоріоні, шт.	6447,7±2681,9	6173,8±931,9	5493,6±1479,9

Встановлено, що у корів контрольної групи від магістральних, периферичні судини розгалужуються за дифузним типом, у корів за плацентиту та ворсинчастого заносу - за змішаним типом.

При розрахунку фетоплацентарних індексів найсуттєвішими слід вважати плацентарно-плодовий та плацентарно-послідовий індекси. Порівняно з тваринами контрольної групи (0,04 та 0,16) зменшення плацентарно-плодового індексу до 0,035 та плацентарно-послідового до 0,14 і нижче, свідчило про значне ураження хоріону, зменшення площі та кількості котиледонів.

Мікроскопічна будова фетальної частини плаценти корів за фізіологічної тільності

Отримані результати гістологічних досліджень свідчили, що хоріон за фізіологічного розвитку представлений хоріальною пластинкою, на якій нами було виділено три зони. Перша зона побудована із щільно упакованих тонких пучків колагенових волокон з рідко розташованими фіброцитами веретеноподібної форми. Епітелій одношаровий (з клітинами плоскої форми) або дворядний з клітинами кубічної форми. В цьому шарі виявлено поодинокі у вигляді невеликих груп клітини двох типів: перший - досить великі, завбільшки 22,0±2,0 мкм, з ексцентрично розташованим овальним або круглим ядром, другий - клітини завбільшки 14,0±1,5 мкм з великим ядром і відносно невеликою цитоплазмою (рис. 5).

Велику частину хоріону займав середній шар, який був побудований з пухкої волокнистої сполучної тканини. У товщі середнього шару розташовувалися фіброцити, клітини першого, другого типу, поодинокі лімфоцити, артерії м'язово- еластичного типу з характерною будовою її стінки та артерії з відсутністю рівномірно-округлої форми їх просвіту. Стінка таких артерій вигинається всередину просвіту судини у вигляді горбоподібних підвищень різних розмірів. Характерною рисою стінок обох типів артерій був їхній слабо виражений набряк, що найвірогідніше виникав внаслідок просочування компонентами плазми крові (рис. 6).

У стовбурових ворсинках виявляли артерії і вени 2-го порядку, артеріоли, капіляри й венули. При цьому в ділянках формування ворсинок плаценти виявлялися усі типи наведених судин, а в ділянці між ворсинками - тільки капіляри. З поверхні ворсинки були вкриті одношаровим, однорядним епітелієм з епітеліоцитами кубічної, плоскої чи призматичної форми. Між цими епітеліоцитами на кінцевих ворсинках реєструвалися гігантські клітини та клітини двох типів, щільність інфільтрації яких найвища з усіх зон хоріальної пластинки плаценти.

Нами встановлено, що у 20,5 % корів контрольної групи, у 5 % котиледонів відбуваються некротичні зміни ворсинок, гемоліз еритроцитів та спазм артеріол і капілярів. Пристосувально-компенсаторні реакції характеризувалися збільшенням кількості капілярів та їх периферичного розташування у ворсинках хоріону.

Мікроскопічна будова фетальної частини плаценти корів за плацентиту

Нами було встановлено, що за плацентиту хоріальна пластинка плаценти з боку алантоїсної порожнини виразно набрякла. Внаслідок набряку колагенові волокна розпадаються на окремі групки з утворенням значних проміжків. У місцях набряку та клітинної інфільтрації (розташування 6-14 макрофагів, 70-80 % лімфоцитів, 1-5 % еозинофілів, моноцитів, нейтрофілів) знаходили поодинокі гігантські клітини. Кількість таких клітин невелика - приблизно одна клітина на 154-203 інших клітин. Усі кровоносні судини, особливо вени та капіляри, виразно розширені. Нерідко реєструвався “сладж-феномен”. У гладенькій м'язовій тканині клітини знаходились у стані гідропічної дистрофії та плазмолізу. У зоні набряку межі стінки судини чітко не диференціюються. Ширина медії артерій 1-го та 2-го порядку перевищує товщину стінки у 1,5-4 рази, а адвентиції у 2-4 рази від товщини м'язової оболонки (рис. 7).

Ворсинки котиледонів рідко розташовані та знаходились на різних стадіях руйнування. На ділянках між ворсинками епітелій був найбільш зруйнований. В таких ділянках хоріальна пластинка плаценти з поверхні була вкрита лише базальною мембраною. Сполучна тканина ворсинок інфільтрована макрофагами, моноцитами, лімфоцитами, окремими плазматичними клітинами. В місцях крововиливу відмічали розпад еритроцитів, відкладання гемосидерину, некроз всіх клітинних та тканинних елементів. Внаслідок дистрофічних змін і руйнування епітелію ворсинок, гігантські клітини не диференціювались.

Мікроскопічна будова фетальної частини плаценти корів за ворсинчастого заносу

При гістологічному дослідженні плаценти за ворсинчастого заносу встановлено набряк, потовщення та розшарування хоріальної пластинки плаценти. Її сполучна тканина містила поодиноко розташовані моноцити, плазматичні клітини та лімфоцити. Встановлено потовщення стінок артерій 1-го порядку за рахунок набряку та збільшення кількості циркулярно розташованих пучків гладеньких м'язових волокон за рахунок гіперплазії. Просвіт артерій 1-го порядку був значно меншим і це було зумовлено виразним випинанням медії у просвіт судин. Такі випинання були не горбоподібні, як у тварин контрольної групи, а часто формували значні пальцеподібні виступи, які за своєю формою нагадували ворсинки тонкого відділу кишечнику (рис. 8).



Товщина адвентиції значно зростала, і в багатьох випадках становила до 1/3 товщини медії. Повний лізис стінки адвентиції супроводжувався утворенням значних порожнин, заповнених тканинним і клітинним детритом. Навколо таких артерій реєстрували інфільтрати з помірною кількістю моноцитів, лімфоцитів та окремих нейтрофілів. Слід зазначити, що інфільтрати були розташовані розсіяно навколо судин, і в жодному випадку не оточували їх з обох боків.

Епітелій стовбурових ворсинок на багатьох ділянках зруйнований. Внаслідок чого базальна мембрана оголена, частина епітеліальних клітин, які залишались на базальній мембрані, знаходились у стані зернистої дистрофії, інші - на різних стадіях руйнування.

На поверхні залишків кінцевих ворсинок виявляли гігантські клітини (неправильної форми із збільшенням розміру ядра в 1,3-1,64 раза), які становили 17,5-22,4 % серед клітин епітелію.

Морфофункціональний стан новонароджених телят за плацентиту та ворсинчастого заносу у корів

Аналіз одержаних результатів показав, що телята корів контрольної групи народжувались масою 40,8±9,2 кг, за плацентиту та ворсинчастого заносу - 36,9±6,4 кг і 35,98±3,81 кг відповідно. Порівняно з телятами корів контрольної групи, у телят І та ІІ дослідних груп відмічено збільшення часу прояву реалізації рухової активності (понад 159,3 хв.) та рефлексу ссання (понад 425,4 хв. і більше). Кількість еритроцитів та лейкоцитів у перші дві години життя була нижчою норми в 1,2 та 1,4 раза, а температура тіла - зниженою в середньому на 1-1,5 єС. Впродовж двох-трьох діб після народження відмічали пронос, пригнічений стан, відсутність апетиту та загибель телят переважно на 3-4 добу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми, щодо оцінки фетоплацентарного комплексу у корів під час сухостійного періоду та його вплив за морфофункціональних розладів, на життєздатність новонароджених телят. Вперше виявлено дані щодо поширеності, патогенезу та діагностики плацентиту та ворсинчастого заносу за клінічними, сонографічними, гормональними, морфометричними і гістологічними змінами.

Диспансеризацією корів у ЗАТ ПЗ “Агро-Регіон” встановлено значне поширення акушерської патології: абортів (6,0-6,9 %), народження мертвих телят (2,3-6,5 %), затримання посліду (12,2-26,2 %), субінволюції матки (2,3-5,1 %) післяродового метриту (8,9-15,8 %), що призводило до неплідності 35,4-40,6 % тварин.

Впродовж сухостійного періоду у корів клінічні ознаки за плацентиту та ворсинчастого заносу неспецифічні, поодинокі і характеризувалися зменшенням апетиту, пригніченим станом та залежуванням перед отеленням. Після отелення у 42 % тварин з такою патологією діагностували метрит, у 64 % - персистентне жовте тіло або гіпофункцію яєчників. Відмічено, що за плацентиту під час родів затримання посліду було зареєстровано у 28 % корів.

За результатами ультразвукового дослідження встановлено, що у 40,9 % дослідних корів плацентоми візуалізувалися у вигляді світло-сірого зображення неправильної форми з дифузними (або круглими) краями, з відсутністю (або вираженістю у 22,7 %) ехопозитивної оболонки, неоднорідної ехоструктури з ехопозитивними та ехонегативними ділянками у центральній частині. Визначено, що за ехоструктурою плацент можна стверджувати лише про нормальний чи ускладнений перебіг тільності, але диференціювати вид патології проблематично.

Відмічено, що у крові корів за плацентиту та ворсинчастого заносу в сухостійний період, достовірно знижується кількість еритроцитів в 1,4-1,5 раза, вміст гемоглобіну - в 1,1-1,2 раза (р<0,05) та збільшується в 1,4-1,6 раза кількість лейкоцитів, в 1,5 раза - вміст загального білка, в 1,6-2 раза - загального холестеролу, в 2,7 раза - тимолової проби, в 2,4 раза - активності лактатдегідрогенази, в 1,6-1,7 раза - лужної фосфатази і в 1,4 раза - аланін- та аспартатамінотрансферази (р<0,05) порівняно з тваринами контрольної групи.

5. У крові корів за плацентиту та ворсинчастого заносу, порівняно з тваринами контрольної групи, за 8,0±3,0 доби до отелення зменшується в 1,4-1,5 раза вміст прогестерону, в 1,4-1,8 раза - естрадіолу та збільшується в 1,4-1,5 раза вміст кортизолу (р<0,05).

6. Після отелення за фізіологічного перебігу тільності маса посліду становила 10,5±1,3 кг, площа хоріону - 7817,9±757,5 смІ, площа котиледонів - 1700,6±576,7 смІ, кількість котиледонів - 70,9±11,4 шт. та кількість ворсинок - 6447,7±2681,9 шт. Встановлено, що чим більшою була маса плаценти, тим більшою була маса новонародженого теляти (р<0,05).

7. Морфометричними дослідженнями посліду після отелення встановлено, що плацентит виявлявся у 6,6 %, ворсинчастий занос - у 3,1 % корів. За плацентиту маса посліду зменшувалась на 9,64 %, площа хоріону - на 22,44 %, кількість котиледонів - на 20,02 % та кількість стовбурових ворсинок - на 4,25 %. За ворсинчастого заносу 1/2 або 1/3 частина хоріону мала вигляд суцільно ворсинчастої тканини, маса посліду збільшувалась на 11,45 %, площа хоріону на - 30 %. Кількість стовбурових ворсинок зменшувалась на 14,8 %.

8. За фізіологічного перебігу тільності хоріон містив фіброцити та клітини двох типів: перший - відносно великі, завбільшки 22,0±2,0 мкм, з ексцентрично розташованим овальним або круглим ядром; другий - великі з великим ядром і відносно невеликою цитоплазмою (завбільшки 14,0±1,5 мкм) та гігантські клітини призматичної форми. Епітелій з боку алантоїсної і амніотичної порожнини одношаровий одно- або дворядний з клітинами сплющеної чи кубічної форми. Кровоносні судини представлені венами, артеріями 1-го і 2-го порядку, м'язово-еластичного типу та дрібними судинами мікроциркуляторного русла у кінцевих ділянках ворсинок.

9. За плацентиту хоріальна пластинка плаценти виразно набрякла, нерівномірно потовщена, інфільтрована макрофагами та поодинокими гігантськими клітинами. Навколо фіброцитів реєструвався перицелюлярний набряк. Усі кровоносні судини виразно розширені, адвентиція та медія артерій - набрякла. Відносно цілими залишалися лише окремі магістральні ворсинки. Їх строма була дифузна інфільтрована макрофагами, моноцитами, лімфоцитами, окремими плазматичними клітинами та нейтрофілами.

10. За ворсинчастого заносу хоріальна пластинка плаценти набрякла, частково розшарована та інфільтрована моноцитами, лімфоцитами, окремими нейтрофілами і великою кількістю гігантських клітин. Усі кровоносні судини розширені, адвентиція та медіа артерій - набрякла. В артеріях І порядку - частковий спазм, в артеріях ІІ порядку - частковий лізис медії та часткове руйнування ендотелію. Руйнування кінцевих ворсинок значно менше, ніж за плацентиту.

11. У новонароджених телят І та ІІ дослідних груп, збільшувався час прояву рухової активності (понад 159,34 хв.), рефлексу ссання (понад 425,4 хв.), температура тіла була знижена в середньому на 1-1,5 єС. В крові цих телят кількість еритроцитів та лейкоцитів була нижче норми в 1,2 та 1,4 раза. Упродовж двох-трьох діб після народження відмічали пронос, пригнічений стан, відсутність апетиту та загибель телят переважно на 3-4 добу.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Методичні рекомендації “Профілактика неплідності шляхом фармакотерапії перебігу родів і післяродового періоду”, які затверджені науково-методичною радою Держкомітету ветеринарної медицини України (протокол № 1 від 23 грудня 2010 року).

2. Результати досліджень пропонується використовувати у науковій та навчальній роботі для підготовки фахівців напряму “Ветеринарна медицина” у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації при викладанні дисципліни ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології.

3. Для діагностики патології плаценти (плацентит та ворсинчастий занос) рекомендуємо проводити комплексне дослідження корів на 7-8 міс. тільності клінічними та лабораторними (морфологічні, біохімічні, гормональні) методами, а також ультразвукове дослідження плацентом.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Любецький В.Й. Акушерська і гінекологічна диспансеризація у системі відтворення великої рогатої худоби / В.Й. Любецький, О.В. Сібілєва, О.А. Жук // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2006. - Вип. 41. - С. 137-142. (Здобувач провела акушерську і гінекологічну диспансеризацію, аналіз та узагальнення результатів досліджень).

2. Сібілєва О.В. Гістологічні особливості фетальної частини плаценти корів в нормі та при плацентиті / О.В. Сібілєва, Б.В. Борисевич, В.Й. Любецький // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарной медицини ім. С.З. Гжицького. - 2007. - Т. 9, № 3 (34). - Ч. 1. - Львів.- С. 148-153. (Здобувач оволоділа методикою приготування гістологічних препаратів та визначила особливості будови фетальної частини плаценти у високопродуктивних корів за фізіологічного та патологічного стану).

3. Любецький В.Й. Морфогістологічні особливості дитячої частини плаценти корів при ворсинчастому заносі / В.Й. Любецький, О.В. Сібілєва // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2008. - Вип. 127. - С. 164-167. (Здобувач вивчила структурно-функціональні зміни будови плаценти при ворсинчастому заносі високопродуктивних корів, обробила та узагальнила одержані результати).

4. Сібілєва О.В. Морфометричні особливості фетальної частини плаценти за умов норми і патології / О.В. Сібілєва // Аграрний вісник Причорномор'я: Одеський ДАУ. - 2008. - Вип. 42 (1). - С. 193-200.

5. Сібілєва О.В. Ступінь утробного розвитку телят залежно від критеріїв розвитку фетальної частини плаценти високопродуктивних корів / О.В. Сібілєва // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2008. - Вип. 57. - С.133-135.

6. Сібілєва О.В. Деякі прогностичні критерії плацентарної патології у високопродуктивних корів / О.В. Сібілєва, В.Й. Любецький, В.В. Лотоцький // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2009. - Вип. 136. - С. 225-232. (Здобувач оволоділа методикою ультразвукової діагностики матки та визначила ехохарактеристику фетальної частини плаценти високопродуктивних корів за фізіологічного та патологічного її стану).

7. Сібілєва О.В. Акушерсько-гінекологічна диспансеризація у системі відтворення великої рогатої худоби / О.В. Сібілєва // Тези доповідей конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва. - К., 2006. - С. 98.

8. Сібілєва О.В. Морфометричні та гістологічні особливості фетальної частини плаценти корів / О.В. Сібілєва // Тези доповідей конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва. - К., 2007. - С. 107.

9. Сібілєва О.В. Біохімічні та гормональні показники крові корів за умов фізіологічної та ускладненої вагітності худоби / О.В. Сібілєва // Тези доповідей конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва. - К., 2010. - С. 155.

10. Методичні рекомендації “Профілактика неплідності шляхом фармакотерапії перебігу родів і післяродового періоду” / В.Й. Любецький, М.М. Михайлюк, Ю.В. Жук, О.А. Вальчук, О.В. Сібілєва (затверджені науково-методичною радою Держкомітету ветеринарної медицини України (протокол № 1 від 23 грудня 2010 року). - К., 2010. - С. 30.

АНОТАЦІЇ

Сібілєва О.В. Плацентит та ворсинчастий занос у корів (клініко-експериментальні дані). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 - ветеринарне акушерство. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена вивченню діагностичних показників за плацентиту та ворсинчастого заносу у корів у сухостійний період, дослідження морфометричних, гістологічних особливостей будови фетальної частини плаценти та стану новонароджених телят.

Встановлено, що упродовж сухостійного періоду клінічні ознаки за плацентиту та ворсинчастого заносу не специфічні і характеризувалися зменшенням апетиту, пригніченим станом та залежуванням перед отеленням у поодиноких випадках.

Після отелення у корів за плацентиту і ворсинчастого заносу відмічено розвиток метриту у 42 %, персистентного жовтого тіла або гіпофункції яєчників з подальшим порушенням статевого циклу у 64 % корів. Визначено, що новонароджені телята від таких корів практично нежиттєздатні.

Відмічено, що диференціювати плацентит та ворсинчастий занос при ультразвуковому досліджені залишається проблематичним і за ехоструктурою плацент тільки можна стверджувати, про ймовірність нормального перебігу родів (плацентоми мають однорідну ехогеність, виражену ехопозитивну оболонку на периферії), та перебіг вагітності з ускладненнями (плацентоми неоднорідної ехоструктури, з ехопозитивними і ехонегативними ділянками у центральній частині). У цих тварин у сухостійний період порівняно з контрольною групою тварин в крові підвищується вміст лейкоцитів в 1,2-1,3 раза (р<0,05), загального холестеролу - в 1,6-2 рази, лужної фосфатази - в 1,3-1,7 раза (р<0,05), лактатдегідрогенази - в 1,5-2,4 раза та аланін- і аспартатамінотрансфераз - в 1,3-1,4 раза відповідно. Знижується кількість еритроцитів та вмісту гемоглобіну в 1,4-1,5 та 1,1-1,2 раза відповідно.

Встановлено, що зменшення плацентарно-плодового індексу до 0,035 та плацентарно-послідового до 0,14 і нижче, свідчить про ураження хоріону, зменшення площі та кількості котиледонів.

Ключові слова: хоріон, плацентит, ворсинчастий занос, біохімічні показники, ультразвукова діагностика, анатомічні, морфометричні, гістологічні особливості.

Сибилева Е.В. Плацентит та ворсинчатый занос у коров (клинико-експериментальнные данные). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена изучению клинических признаков, диагностики плацентита и ворсинчатого заноса у коров в период стельности, исследованию анатомических, морфометрических и гистологических особенностей строения хориона и состояние новорождённых телят.

Установлено, что клинические признаки плацентита и ворсинчастого заноса у коров в период стельности неспецифичны и характеризуются уменьшением аппетита та залёживанием перед отёлом. После отёла у животных возникает послеродовой метрит у 42 %, персистентное желтое тело или гипофункция яичников у 64 % коров. На основании ультразвуковых исследований установлено, что дифференцировать патологию плаценты остаётся проблематичным, на основании ехоструктуры плацентом можно судить только о физиологическом или осложнённом течении стельности. При плацентите и ворсинчастом заносе в крови животных увеличивается количество лейкоцитов в 1,2-1,3 раза, общего белка в 1,4-1,6 раза, общего холестерина в 1,6-2 раза, лактатдегидрогеназы - в 1,5-2,4 раза, кислой фосфатазы - в 1,3-1,7 раза та аланин- и аспартатаминотрансферазы - в 1,3-1,4 раза. Количество эритроцитов и гемоглобина снижается в 1,4-1,5 и 1,1-1,2 раза. В сухостойный период при патологии родового периода уменьшается концентрация прогестерона в 1,4-1,5 раза, эстрадиола в 1,4-1,8 раза и увеличивается содержание кортизола в 1,4-1,5 раза (р<0,05).

Установлено, что при физиологическом течении беременности, после отёла масса плаценты составляет 10,5±1,3 кг, общей площадью 7817,9±757,5 смІ, количеством котиледонов 70,9±11,4 шт., с общей площадью котиледонов 1700,6±547,1 смІ, и количеством ворсинок 6447,7±2681,9 шт.

Установлено, чем больше масса плаценты, тем больше масса теленка, а общая площадь котиледонов в 5,02±1,5 раза меньше площади последа (р<0,05).

При плацентите масса плаценты уменьшается на 9,64 %, общая площадь - на 22,44 %, количество котиледонов - на 20,02 %, и стволовых ворсинок - на 4,25 %. При ворсинчатом заносе 1/2 или 1/3 часть хориона имеет вид ворсинчатой ткани, которая равномерно покрывает один рог хориона, с толщиной стенки от 3,0 до 4,8 см. Масса плаценты увеличивается на 11,45 %, общая площадь - на 30 %. Уменьшается общее количество котиледонов на 60 %, их площадь - на 48 % и количество стволовых ворсинок - на 14,8 %. Плацентарно-плодовый индекс уменьшается до 0,035, плацентарно-последовый - до 0,14 и ниже, что свидетельствует о значительном поражении хориона и уменьшении количества и площади котиледонов.

Ключевые слова: хорион, плацентит, ворсинчатый занос, биохимические показатели, ультразвуковая диагностика, анатомические, морфометрические, гистологические особенности.

Sibilieva O.V. Placentitis and villiferous skidding of the cows (the clinical experimental findings). - Мanuscript.

Dissertation in the receipt of the scientific degree of the candidate of the veterinary science on speciality 16.00.07. - Veterinary obstetrics. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

The dissertation work is devoted to the study of diagnostic indexes of placenta insufficiency in the cows in a period of dead trees, the research of morfometric, and histological features of the structure of fetal part of placenta and state of the new-born calves at different terms of the development of placenta complex.

It was established that clinical signs are single and not specific at a placentitis and villiferous skidding in the cows. New-born calves give birth with violation of the development intrauterine in such cows and they are practically unviable.

At ultrasonic diagnosis of chorion there were founded cotyledons with the residue of the echopositive membrane and the presence of the dark grey poured spots in the cows at placentitis which is the sign of the tumor. At the villiferous skidding uncotyledons areas are marked, increase of the wall of the uterus to 6 sm, diffuse spots and echonegative areas, which indicated on the presence of liquid, laying of the fibrin and growing of the connecting tissue out. For these animals in a period of dead trees the content of leucocytes rises in 1,2-1,3, times in blood general cholesterol rises in 1,6-2, times alkaline fosfotacy rises in 1,3-1,7, times lactatdegidrogenasy rises in 1,5-2,4 times and alanin- and aspartataminotransferasy rises in 1,3-1,4 times accordingly in comparison to the control group of animals. The amount of red blood cells and the content of hemoglobin goes down in 1,4-1,5 and 1,1-1,2 times accordingly.

...