Продуктивність сіяних багаторічних бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та удобрення в умовах Лісостепу західного

Размещено на http://www.allbest.ru

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КОРМІВ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

Сеник Іван Іванович

УДК 633.2.031:631.816(292.485)

ПРОДУКТИВНІСТЬ СІЯНИХ БАГАТОРІЧНИХ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ ЗАЛЕЖНО ВІД РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

06.01.12 - кормовиробництво і луківництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Вінниця - 2011

Размещено на http://www.allbest.ru

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті кормів Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук,

Ковтун Катерина Петрівна, Вінницький національний аграрний університет, завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Мащак Ярослав Іванович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону НААН, головний науковий співробітник лабораторії кормовиробництва

кандидат сільськогосподарських наук,

Оліфірович Володимир Олександрович, Буковинський інститут АПВ НААН, завідувач відділу рослинництва і біотехнології

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького національного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, та Інституту кормів НААН за адресою: 21100, м. Вінниця, пр-кт. Юності, 16.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради П.В. Материнський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах реструктуризації та реорганізації сільськогосподарських підприємств, постійної тенденції до збільшення вартості енергоресурсів, вступу України до Світової Організації Торгівлі, перед сільськогосподарськими товаровиробниками гостро постає проблема виробництва достатньої кількості повноцінних кормів з низькою собівартістю. Одним із шляхів вирішення цього питання є вирощування сіяних багаторічних трав та їх сумішок, що дозволить знизити дефіцит кормового білка, який на даний час становить біля 25-30%.

У збільшенні виробництва кормів у Лісостепу західному важливе значення мають природні та сіяні сіножаті, але продуктивність їх за останні роки знизилась до 5-6 ц/га кормових одиниць. У комплексі заходів, направлених на підвищення продуктивності багаторічних агрофітоценозів, є ефективне використання генетичного потенціалу бобових і злакових трав.

Саме тому підвищення продуктивності сіяних лучних травостоїв на основі їх потенційних можливостей на сьогоднішній день набуває особливого значення, як один із шляхів підвищення конкурентноздатності тваринницької продукції.

Важливі наукові розробки з питань розвитку луківництва здійснено відомими вченими А.В. Боговіним, А.О. Бабичем, П.С. Макаренком, Я.І. Мащаком, В.Ф. Петриченком, В.Г. Кургаком, К.П. Ковтун, Л.І. Рак та іншими, проте багато питань даної проблеми залишається ще недостатньо вивченими. удобрення бобовий злаковий травостій

В зв'язку з цим особливої актуальності набуває виявлення закономірностей формування бобово-злакових агрофітоценозів і розробка ефективних прийомів підвищення їх продуктивності на основі удосконалення видового складу травосумішок, режимів використання та способів удобрення травостоїв.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною тематичного плану Інституту кормів НААН та Тернопільского інституту агропромислового виробництва НААН і виконана в рамках НТП «Кормовиробництво» на 2006-2010 роки, завдання «Розробка та реалізація перспективних технологій створення і використання багаторічних сінокосів і пасовищ різного фітоценотичного складу для ВРХ і коней, створених на схилових і рівно-профільних землях для господарств різних форм власності в умовах західного Лісостепу України (номер державної реєстрації 0106U008357).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у виявленні закономірностей формування видової структури та продуктивності різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та способів удобрення. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:

- підібрати біологічно-сумісні види злакових і бобових багаторічних трав різної укісної стиглості для заготівлі високопоживного сінокісного корму;

- вивчити вплив режимів використання та способів удобрення на ріст і розвиток різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв;

- з'ясувати закономірності формування ботанічного складу та структури урожаю бобово-злакових травосумішок при різних режимах використання та способах удобрення;

- встановити вплив режимів використання та способів удобрення на урожайність і продуктивність різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв;

- оцінити якість та поживну цінність корму різночасно достигаючих бобово-злакових травосумішок при різних режимах використання та способах удобрення;

- виявити вплив режимів використання та способів удобрення різночасно достигаючих бобово-злакових травосумішок на зміни агрохімічних показників родючості ґрунту та нагромадження кореневої маси;

- дати енергетичну та економічну оцінку ефективності досліджуваних елементів технології створення та використання бобово-злакових травостоїв.

Об'єкт дослідження. Процеси формування кормової продуктивності сіяних різночасно достигаючих лучних травостоїв, їх ботанічного складу, структури урожаю залежно від удобрення та режимів використання.

Предмет дослідження. Різночасно достигаючі бобово-злакові травостої, режими використання, система удобрення, продуктивність, якість сінокісного корму.

Методи дослідження. У процесі виконання досліджень використовували такі загальнонаукові методи досліджень: індукції і дедукції (аналіз та узагальнення результатів досліджень), аналогії (проведення порівняння між способами удобрення та режимами використання травостоїв), узагальнення (висновки і пропозиції) та спеціальні: польовий - спостереження за ростом і розвитком рослин під час вегетації, формування урожайності; лабораторний - визначення хімічного складу бобово-злакових травосумішок (вміст сирого протеїну, сирого жиру, БЕР, сирої клітковини, сирої золи), накопичення сухої речовини в бобово-злакових фітоценозах, математично-статистичний - дисперсійний, кореляційний, регресійний аналіз - оцінка достовірності експериментальних даних; розрахунково-порівняльний - визначення урожайності та якості корму бобово-злакових травосумішок, економічна та енергетична оцінка досліджуваних елементів технології.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Лісостепу західного, у лучному кормовиробництві, дисертантом досліджено способи удобрення різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв, що полягають у внесенні фосфорно-калійних та повного мінерального добрива поверхнево і Кристалону особливого позакоренево при різних режимах використання. Вивчено дію позакореневого підживлення водорозчинним хелатним добривом на проходження процесів росту і розвитку багаторічних бобово-злакових агрофітоценозів, формування їх продуктивності, біохімічний склад корму і його енергетичну цінність при різних режимах використання.

За результатами досліджень отримано патент на корисну модель, що стосується способу удобрення сінокісних злаково-бобових травостоїв.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці способу удобрення багаторічних бобово-злакових травосумішок та режимів їх використання, які залежно від видового складу забезпечують одержання 10,65-12,24 т/га сухої речовини, 8,75-10,03 т/га кормових одиниць та 1,39-1,60 т/га перетравного протеїну в умовах природного зволоження Лісостепу західного.

Основні результати досліджень впроваджено в Нагірянській філії приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» Чортківського району на площі 50 га та у товаристві з обмеженою відповідальністю «Галичина» Заліщицького району на площі 30 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. За темою дисертаційної роботи автором узагальнено світову та вітчизняну наукову літературу, розроблено програму досліджень, особисто або за його безпосередньої участі виконано польові та лабораторні дослідження, здійснено теоретичне обґрунтування й узагальнення експериментального матеріалу, підготовлено дисертаційну роботу, сформульовано висновки і пропозиції виробництву, проведено їх виробничу перевірку та впровадження, підготовлено матеріали та опубліковано статті.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були представлені та оприлюднені й отримали позитивну оцінку на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і техніки», (м. Львів, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва», (м. Львів, 2009 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва”, (м. Тернопіль, 2009 р.); Науково-практичній конференції викладачів та студентів ВП НУБіП України Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого, (м. Заліщики, 2010 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених, (м. Умань, 2010 р.); V Міжнародній конференції «Корми і кормовий білок», (м. Вінниця, 2010 р.); ІІ Всеукраїнській конференції молодих вчених, (Тернопіль, 2010 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 статей у фахових виданнях та отримано деклараційний патент на корисну модель.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Матеріали роботи викладені на 212 сторінках загального тексту, який нараховує 18 таблиць, 16 рисунків, 41 додаток. Список
використаних літературних джерел містить 263 найменування, із них 26 - латинницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ СІЯНИХ ЛУЧНИХ УГІДЬ (огляд літератури)

Проаналізовано результати досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів щодо вивчення продуктивності багаторічних бобово-злакових травостоїв залежно від способів удобрення та режимів використання. На основі проведеного аналізу обґрунтована необхідність застосування технологічних прийомів підвищення продуктивності сіяних бобово-злакових травостоїв та поліпшення їх якості. Основні невирішені питання щодо створення та використання лучних агрофітоценозів покладено в основу робочої гіпотези наукових досліджень дисертаційної роботи.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконувалася при Інституті кормів НААН впродовж 2007-2009 рр. на полях Нагірянської філії приватного акціонерного товариства “Райз-Максимко” Чортківського району Тернопільської області, що є базовим господарством Тернопільського інституту агропромислового виробництва НААН.

Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений середньосуглинковий. За агрохімічними властивостями, він характеризується такими показниками орного шару: вміст гумусу (за Тюріним) - 2,46%, легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) - 10,9 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору (за Чиріковим) - 8,9 мг, обмінного калію (за Чиріковим) - 7,6 мг/100 г ґрунту, рН (сольове) - 5,9.

За період проведення досліджень гідротермічні умови (температурний режим та кількість опадів) були нестійкими і відрізнялися від середнього багаторічного показника (1,6). Так, в 2007 році гідротермічний коефіцієнт становив 1,6, в 2008 - 2,0, в 2009 - 1,2.

Середньорічна температура повітря під час проведення досліджень була вищою порівняно з багаторічними значеннями (7,2°С) і становила 9,9°С в 2007, 9,1°С в 2008 та 8,8°С в 2009 роках.

Виходячи із мети досліджень, вирішення намічених програмою завдань проводилось в одному трифакторному досліді, де на трьох різночасно достигаючих травосумішках протягом 2007-2009 років вивчалися різні режими використання та способи їх удобрення, (табл. 1).

Сівба травосумішок проводилася в 2006 році пізньовесняним безпокривним посівом пневматичною сівалкою DT-6 фірми Kverneland.

Розміри ділянок: посівна - 35 м², облікові - 25 м², повторність чотириразова.

Таблиця 1

Схема досліду

Травосумішки * (фактор А)	Удобрення (фактор В)	Режими використання (фактор С)
1. Ранньостигла 2. Середньостигла 3. Пізньостигла	1. Контроль 2. Р90К90 3. N90Р90К90 4. Кристалон особливий 5. Р90К90 + Кристалон особливий 6. N90Р90К90 + Кристалон особливий	1. Двоукісне 2. Триукісне

* Примітка. Ранньостигла травосумішка: грястиця збірна Київська рання 1 - (4 млн./га) + очеретянка звичайна Київська - (8 млн./га) + конюшина лучна Тернопільська 4 - (3 млн./га) + лядвенець рогатий Аякс - (5 млн./га); середньостигла травосумішка: пажитниця багаторічна Обрій - (4 млн./га) + костриця лучна Сіверянка -- (8 млн./га) + конюшина лучна Тернопільська 4 - (3 млн./га) + лядвенець рогатий Ант - (5 млн./га); пізньостигла травосумішка: тимофіївка лучна Каріна - (8 млн./га) + костриця східна (очеретяна) Людмила - (4 млн./га) + конюшина лучна Тернопільська 4 - (3 млн./га) + лядвенець рогатий Ант - (5 млн./га).

Польові дослідження проводили згідно з «Методикою польового досліду» (Б.О. Доспехов, 1985) та «Методикою проведення дослідів по кормовиробництву» (А.О. Бабич, 1994).

Математичну обробку одержаних результатів здійснювали за допомогою кореляційного, регресійного та дисперсійного аналізів з використанням сучасного пакету програм Statiatica 6.0.

Аналізи хімічного складу корму та агрохімічних показників ґрунту проводили згідно «Агрохімічного аналізу» (М.М. Городній, 1995).

Концентрацію обмінної енергії в сухій речовині трав та їх поживність у кормових одиницях розраховували відповідно до Державного стандарту України 4674-2006 «Сіно. Технічні умови» (2007) за вмістом сирого протеїну та сирої клітковини.

Економічну оцінку здійснювали згідно до «Економіки сільського господарства» (В.К. Збарський та інші, 2009) на основі прямих витрат з технологічних карт загальноприйнятої форми. Перехідні затрати на насіння багаторічних трав і технологічні прийоми створення сінокосу розділено на чотири роки. Вартість насіння, добрив, пального взято по оптових, а сіна - по міжгосподарських цінах станом на 1.11. 2010 року.

Енергетичну оцінку досліджень зроблено за методикою О.К. Медведовського та П.І. Іваненка (1988). Енергетичний коефіцієнт (ЕК) та коефіцієнт енергетичної ефективності (КЕЕ) розраховували по відношенню виходу з одного гектара валової та обмінної енергії до сукупних затрат енергії відповідно.

Оцінку конкурентоспроможності технологій вирощування лучних агрофітоценозів аналізували за методикою А.Д. Гарькавого, В.Ф. Петриченка та А.В. Спіріна (2003).

Формування травостою різночасно достигаючих бобово-злакових агрофітоценозів залежно від режимів використання та удобрення

Вплив способів удобрення та режимів використання на ріст і розвиток різночасно достигаючих бобово-злакових агрофітоценозів. В середньому за роки досліджень при дворазовому сінокосінні найвищою сумарною щільністю пагонів відзначився варіант із внесенням повного мінерального добрива в розрахунку N₉₀P₉₀K₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево ранньостиглої та пізньостиглої травосумішок - 2062 шт./м², а при триразовому - пізньостиглої травосумішки при вищезазначеному способі удобрення - 2232 шт./м².

Мікроелементи, які містяться в Кристалоні особливому, покращують пагоноутворення компонентів агрофітоценозів. Самостійне позакореневе підживлення травостоїв Кристалоном особливим та його поєднання із внесенням мінеральних добрив поверхнево позитивно впливає на зростання щільності бобових та злакових компонентів.

Особливості формування ботанічного складу різночасно достигаючих травостоїв залежно від удобрення та режимів використання. Найоптимальніші умови для бобових, серед досліджуваних варіантів удобрення, створювалися при поверхневому внесенні фосфорно-калійних добрив з розрахунку P₉₀K₉₀ та позакореневому підживленні Кристалоном особливим, частка яких становила на кінець досліджень 8,6-18,5% при двоукісному та 11,8-23,4% при триукісному використанні залежно від складу травосумішки. При сумісному застосуванні повного мінерального добрива з розрахунку N₉₀P₉₀K₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево відмічено зниження негативного впливу азоту на питому вагу бобових у травостоях.

Структура урожаю. В першому укосі травостою при традиційному для наших умов двоукісному використанні сінокосів частка листя в структурі урожаю становила 37,2-50,0%, а при триукісному - 42,9-53,1% залежно від удобрення та складу травосумішки. Серед досліджуваних способів удобрення найбільш облистяними виявилися рослини на варіантах із внесенням повного мінерального добрива N₉₀Р₉₀К₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево - 45,1-50,0% при дворазовому та 50,8-53,1% при триразовому сінокосінні, що відповідно на 6,9-7,9 та 5,9-8,4% більше порівняно з контрольним варіантом без добрив.

У другому укосі відмічено збільшення відсотка листя в структурі урожаю, порівняно з першим. Так при двоукісному використанні цей показник знаходився на рівні 51,5-65,1, а при триукісному - 53,9-67,7 залежно від складу травосумішки та варіанту удобрення. При цьому на варіанті із внесенням повного мінерального добрива N₉₀Р₉₀К₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево, вищезазначений показник становив - 58,0-65,1% за дворазового та 60,0-67,7% за триразового сінокосіння.

Під час формування третього укосу відмічено подальше зростання відсотка листя і зменшення стебел в структурі урожаю. Залежно від складу травосумішки та варіанту удобрення облистяність рослин становила 60,9-70,5%. Найвищою облистяністю відзначився варіант із внесенням повного мінерального добрива N₉₀Р₉₀К₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево - 67,6-70,5% залежно від складу травосумішки.

Урожай та кормова ЯКІСТЬ різночасно достигаючих бобово-злакових агрофітоценозів при різних режимах використання та способах удобрення

Вихід сухої речовини бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та удобрення. В середньому за три роки наших досліджень вихід сухої речовини з одного гектара при двоукісному використанні становив 6,59-11,09 т в ранньостиглої травосумішки, 7,22-11,55 т в середньостиглої та 7,99-12,13 т в пізньостиглої травосумішок, а при триукісному відповідно - 6,92-10,65 т, 7,32-11,36 та 8,07-12,24 т залежно від варіанту удобрення, (табл. 2).

Таблиця 2

Урожай сухої речовини різночасно достигаючих фітоценозів залежно від режимів використання та удобрення (у середньому за 2007-2009 рр.)

Траво-сумішки (А)	Удобрення (В)	Режими використання (С)
		двоукісне	триукісне
		вихід сухої речовини, т/га	приріст до контролю	вихід сухої речовини, т/га	приріст до контролю
			т/га	%		т/га	%
Ранньо-стигла	Контроль	6,59	-	-	6,92	-	-
	Р90К90	7,92	1,33	20,18	8,26	1,34	19,36
	N90Р90К90	10,30	3,71	56,30	9,90	2,98	43,06
	Кристалон особливий	7,32	0,73	11,07	8,19	1,27	18,35
	Р90К90 + Кристалон особливий	9,00	2,41	36,57	9,04	2,12	30,64
	N90Р90К90 + Кристалон особливий	11,09	4,50	68,29	10,65	3,73	53,90
Середньо-стигла	Контроль	7,22	-	-	7,32	-	-
	Р90К90	8,71	1,49	20,64	8,71	1,39	18,99
	N90Р90К90	10,34	3,12	43,21	10,40	3,08	42,08
	Кристалон особливий	8,02	0,80	11,08	8,28	0,96	13,11
	Р90К90 + Кристалон особливий	9,22	2,00	27,70	9,55	2,23	30,46
	N90Р90К90 + Кристалон особливий	11,55	4,33	59,97	11,36	4,04	55,19
Пізньо-стигла	Контроль	7,99	-	-	8,07	-	-
	Р90К90	9,21	1,22	15,26	9,78	1,71	21,18
	N90Р90К90	10,54	2,55	31,91	11,29	3,22	39,90
	Кристалон особливий	8,51	0,52	6,51	8,86	0,79	9,78
	Р90К90 + Кристалон особливий	9,88	1,89	23,65	10,75	2,68	33,21
	N90Р90К90 + Кристалон особливий	12,13	4,14	51,81	12,24	4,17	51,67
НІР 05, т/га	А - 0,16; В - 0,22; С- 0,13; АВ - 0,38; АС - 0,22; ВС- 0,31; АВС - 0,54

Найменший вихід сухої речовини одержано на контрольному варіанті без добрив: 6,59-7,98 т/га при двоукісному та 6,92-8,07 т/га при триукісному використанні залежно від складу травосумішки.

Застосування добрив сприяло зростанню виходу сухої речовини з одного гектара і найвищі його показники зафіксовано на варіанті із внесенням повного мінерального добрива з розрахунку N₉₀Р₉₀К₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево. При двоукісному використанні вихід сухої маси на вищезазначеному варіанті удобрення - 11,09-12,13 т/га, а при триукісному - 10,65-12,24 т/га залежно від складу травосумішки.

Нашими дослідженнями встановлено, що азотні добрива сприяли зменшенню варіювання урожайності порівняно з неудобреним контролем за роками, які відзначилися різними погодними умовами, що дає змогу знизити негативний їх вплив на формування урожаю.

Якість та енергетична цінність корму різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та удобрення. Аналізуючи результати наших досліджень, слід відмітити вплив способів удобрення і режимів використання на вміст в кормі поживних речовин.

Найменшим вмістом сирого протеїну відзначився контрольний варіант без добрив 11,69-12,54% при двоукісному та 12,85-13,43% при триукісному використанні, а найбільшим - із внесенням поверхнево повного мінерального добрива з розрахунку N₉₀Р₉₀К₉₀ та Кристалону особливого позакоренево - відповідно 16,10-16,24% при двоукісному та 16,98-17,46% при триукісному використанні залежно від складу травосумішки.

За вмістом сирої клітковини спостерігалася зворотна залежність - при внесенні N₉₀Р₉₀К₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево вміст сирої клітковини був найменшим і становив 26,65-27,03% при дво- та 25,24-25,78% при триукісному, а на контролі без добрив найбільшим - відповідно 28,79-28,92% та 26,85-27,59% залежно від складу травосумішки.

При порівнянні корму за мінеральним складом відмічено, що вміст зольних елементів в більшості випадків відповідає встановленим зоотехнічним нормам. Так, щодо вмісту фосфору, то він був в межах 0,24-0,40% при дво- та 0,28-0,43% при триукісному використанні, калію - відповідно 1,96-3,06% та 2,59-3,22%, кальцію - 0,62-0,83% та 0,58-0,76%.

За основними нормативними вимогами для встановлення класу сіна, які регламентуються Державним стандартом України - відсоток листя, вміст в абсолютно сухому кормі сирого протеїну, сирої клітковини, кормових одиниць та обмінної енергії нами встановлено, що при дво- та триукісному використанні різночасно достигаючих травостоїв корм відповідав І та ІІ класу якості залежно від удобрення. Найкращі показники якості сіна одержано на варіантах із сумісним застосуванням повного мінерального добрива N₉₀Р₉₀К₉₀ та позакореневим підживленням лучних травостоїв Кристалоном особливим.

Триукісне використання різночасно достигаючих травостоїв забезпечило значне покращення показників якості корму, що проявилося у більшому вмісті відсотка листя, сирого протеїну, кормових одиниць, обмінної енергії та меншому - клітковини, порівняно з двоукісним.

Продуктивність різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та удобрення. Продуктивність сіяних лучних травостоїв в наших дослідах залежала від їх видового складу, режимів використання та способів удобрення, рис.1.



* Примітка. 1. Контроль; 2. Р₉₀К₉₀; 3. N₉₀Р₉₀К₉₀; 4. Кристалон особливий; 5. Р₉₀К₉₀+Кристалон особливий; 6. N₉₀Р₉₀К₉₀+Кристалон особливий

Рис. 1. Вихід поживних речовин та обмінної енергії сіяних бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та удобрення (у середньому за 2007-2009 роки)

Серед досліджуваних фітоценозів по виходу з 1 га кормових одиниць 5,13-9,37 т при двоукісному та 5,64-10,03 т при триукісному використанні, перетравного протеїну відповідно 0,73-1,47 та 0,84-1,60 т, обмінної енергії 71,10-118,46 та 74,92-123,12 ГДж найпродуктивнішою виявилася пізньостигла травосумішка залежно від варіанту удобрення.

Найвищі показники виходу кормових одиниць 8,63-9,37 т/га при двоукісному та 8,75-10,03 т/га при триукісному використанні, перетравного протеїну відповідно 1,36-1,47 та 1,39-1,60 т/га, обмінної енергії 108,70-118,46 та 107,19-123,10 ГДж/га зафіксовано при внесенні повного мінерального удобрення N₉₀Р₉₀К₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево.

НАГРОМАДЖЕННЯ КОРЕНЕВОЇ МАСИ РІЗНОЧАСНО ДОСТИГАЮЧИХ ТРАВОСТОЇВ ЗАЛЕЖНО ВІД РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ

Нагромадження кореневої маси різночасно достигаючих травостоїв залежно від режимів використання та удобрення. Завдяки утворенню багаторічними травами міцної дернини та нагромадженню кореневої маси поповнюються запаси органічної речовини ґрунту, покращується їхня структура. Нами встановлено, що на формування кореневої системи різночасно достигаючих травостоїв мали вплив як режими використання так і способи удобрення. На кінець досліджень найбільше кореневих і стерньових решток при дво- та триукісному використанні нагромаджувалось у пізньостиглої травосумішки, до складу якої входили костриця східна, тимофіївка лучна, лядвенець рогатий, конюшина лучна - відповідно - 4,49-6,24 та 6,0-8,52 т/га залежно від варіанту удобрення.

Ранньостигла та середньостигла травосумішки нагромаджували значно меншу кількість органічних решток - відповідно 4,04-5,6 і 3,76-5,03 т/га при дво- та 5,12-7,60 і 4,48-6,16 т/га при триукісному використанні.

Застосування добрив сприяло зростанню кількості кореневих і стерньових решток, найбільше їх виявилося при внесенні повного мінерального добрива з розрахунку N₉₀Р₉₀К₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево 5,03-6,24 при дво- та 6,16-8,52 т/га при триукісному використанні.

Найбільшим приростом кореневої маси по відношенню до початку досліджень відзначився варіант із внесенням повного мінерального добрива (N₉₀Р₉₀К₉₀) поверхнево та Кристалону особливого позакоренево. Залежно від складу травосумішки цей показник знаходився на рівні 2,39-2,85 т/га при двоукісному та 3,46-4,99 т/га при триукісному використанні.

При триукісному використанні різночасно достигаючих фітоценозів кореневі індекси (відношення маси коренів до маси надземної маси) є вищими порівняно із двоукісним. Це свідчить про інтенсивніше накопичення кореневих та стерньових решток, що зумовлене з одного боку густішим травостоєм при триразовому скошуванні та більшим засвоєнням поживних речовин з ґрунту.

Енергетична та економічна оцінка створення сіяних БОБОВО-ЗЛАКОВИХ травостоїв

Енергетична оцінка створення сіяних бобово-злакових травостоїв. Удобрення сіяних лучних травостоїв повним мінеральним добривом з розрахунку N₉₀Р₉₀К₉₀ поверхнево та Кристалоном особливим позакоренево зумовило зростання енерговитрат на один гектар посіву до 25,9-26,7 ГДж при дво- та 27,7-29,0 ГДж/га при триукісному використанні, тоді як на контролі без добрив вищезазначені показники становили відповідно 11,3-12,3 та 13,0-13,8 ГДж/га. Проте, слід зауважити, що контрольні варіанти хоч і менш затратні, але разом з тим не забезпечують корм високої якості.

Розрахунки енергетичної ефективності створення та використання сіяних бобово-злакових травостоїв засвідчили, що енергетичний коефіцієнт при дворазовому сінокосінні становив 7,4-11,3, коефіцієнт енергетичної ефективності - 4,1-5,8, а при триразовому відповідно 6,8-10,2 та 3,8-5,4 залежно від удобрення та складу травосумішки, (табл. 3).

Таблиця 3

Енергетична оцінка різночасно достигаючих травостоїв залежно від режимів використання та удобрення (у середньому за 2007-2009 рр.)

Травосумішки	Удобрення *	Двоукісне використання	Триукісне використання
		Вихід сухої маси, т/га	Затрати енергії на отримання продукції, ГДж/га	Вміст в урожаї валової енергії, ГДж/га	Вміст в урожаї обмінної енергії, ГДж/га	Енергетичний коефіцієнт	Коефіцієнт енергетичної ефективності	Вихід сухої маси, т/га	Затрати енергії на отримання продукції, ГДж/га	Вміст в урожаї валової енергії, ГДж/га	Вміст в урожаї обмінної енергії, ГДж/га	Енергетичний коефіцієнт	Коефіцієнт енергетичної ефективності
Ранньостигла	1	6,59	11,3	115,0	58,1	10,2	5,2	6,92	13,0	121,3	63,8	9,4	4,9
	2	7,92	14,6	138,8	72,0	9,5	4,9	8,26	16,3	144,4	78,8	8,9	4,8
	3	10,3	24,3	182,6	99,3	7,5	4,1	9,90	25,7	175,0	98,8	6,8	3,8
	4	7,32	12,8	128,1	65,9	10,0	5,1	8,19	15,4	143,7	77,2	9,4	5,0
	5	9,00	16,4	157,5	82,9	9,6	5,1	9,04	18,4	159,5	86,85	8,7	4,7
	6	11,1	25,9	197,2	108,7	7,6	4,2	10,7	27,7	189,1	107,2	6,8	3,9
Середньостигла	1	7,22	11,7	126,2	64,0	10,8	5,5	7,32	13,3	127,4	66,7	9,6	5,0
	2	8,71	15,1	152,9	79,7	10,1	5,3	8,71	16,6	152,3	81,6	9,2	4,9
	3	10,3	24,4	180,5	99,1	7,4	4,1	10,4	26,1	184,1	103,9	7,0	4,0
	4	8,02	13,3	140,5	72,6	10,5	5,4	8,28	15,5	143,9	76,6	9,3	5,0
	5	9,22	16,5	161,8	85,7	9,8	5,2	9,55	18,7	167,5	92,0	8,9	4,9
	6	11,6	26,3	203,4	112,5	7,7	4,3	11,4	28,4	201,1	115,1	7,1	4,1
Пізньостигла	1	7,99	12,3	138,2	71,1	11,3	5,8	8,07	13,8	140,9	74,9	10,2	5,4
	2	9,21	15,3	160,2	84,0	10,4	5,5	9,78	17,4	170,7	93,1	9,8	5,4
	3	10,5	24,5	187,1	101,2	7,6	4,1	11,3	26,8	199,6	110,7	7,5	4,1
	4	8,51	13,7	148,9	77,3	10,9	5,7	8,86	15,9	154,2	83,5	9,7	5,2
	5	9,88	17,0	172,5	91,6	10,2	5,4	10,8	19,6	188,9	103,4	9,6	5,3
	6	12,1	26,7	213,1	118,5	8,0	4,4	12,2	29,0	217,0	123,1	7,5	4,2

* Примітка. 1. Контроль; 2. Р₉₀К₉₀;3. N₉₀Р₉₀К₉₀; 4. Кристалон особливий; 5. Р₉₀К₉₀+Кристалон особливий; 6. N₉₀Р₉₀К₉₀+Кристалон особливий

Серед досліджуваних травосумішок енергетичний коефіцієнт та коефіцієнт енергетичної ефективності найбільшими були в пізньостиглої - відповідно 7,6-11,3 та 4,1-5,8 при двоукісному та 7,5-10,2 та 4,1-5,4 при триукісному використанні залежно від варіанту удобрення.

Економічна оцінка створення сіяних бобово-злакових травостоїв. При двоукісному та триукісному використанні різночасно достигаючих травостоїв найнижчі виробничі витрати були на контролі без добрив, відповідно - 1818-1881 грн./га та 1933-1986 грн./га залежно від складу травосумішки, а собівартість сіна становила відповідно 252-295 та 264-301 грн./т, (табл. 4).

Таблиця 4

Основні показники економічної оцінки створення та використання сіяних різночасно достигаючих травостоїв (у середньому за 2007-2009 рр.)

Травосумішки	Удобрення *	Двоукісне використання	Триукісне використання
		собівартість 1 т сіна, грн.	умовно-чистий прибуток, грн./га	рівень рентабельності, %	собівартість 1 т сіна, грн.	умовно-чистий прибуток, грн./га	рівень рентабельності, %
Ранньостигла	1	295	769	42,3	301	760	39,3
	2	389	229	7,9	397	177	5,8
	3	383	1342	36,3	422	2269	58,8
	4	317	709	32,7	317	775	32,3
	5	392	237	7,2	416	1304	37,3
	6	395	2856	69,7	439	2266	52,7
Середньостигла	1	273	992	53,8	286	918	47,0
	2	358	509	17,5	378	345	11,2
	3	382	373	10,1	400	2616	67,3
	4	293	954	43,4	313	826	34,4
	5	383	316	9,5	395	1031	29,3
	6	380	1301	31,6	409	2767	63,8
Пізньо-стигла	1	252	1256	66,8	264	1175	59,1
	2	338	703	24,1	342	717	23,0
	3	376	437	11,8	371	1594	40,6
	4	282	1096	48,8	294	984	40,4
	5	361	544	16,3	357	1665	46,5
	6	365	621	15,0	382	3296	75,2

* Примітка. 1. Контроль; 2. Р₉₀К₉₀; 3. N₉₀Р₉₀К₉₀; 4. Кристалон особливий; 5. Р₉₀К₉₀+Кристалон особливий; 6. N₉₀Р₉₀К₉₀+Кристалон особливий

Найвищі показники виробничих витрат були при внесенні повного мінерального добрива N₉₀Р₉₀К₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево: при дворазовому сінокосінні вони становили 4099-4144 грн./га, а при триразовому - 4300-4380 грн./га залежно від складу травосумішки, при цьому досліджувані бобово-злакові травосумішки різної укісної стиглості забезпечили вихід сіна найвищої якості. Із досліджуваних бобово-злакових агрофітоценозів найвищий умовно-чистий прибуток та рівень рентабельності на вищезазначеному варіанті удобрення забезпечила пізньостигла травосумішка при триукісному використанні - відповідно 3296 грн./га
та 75,2%.

За результатами аналізу моделей технологій вирощування багаторічних трав встановлено, що найбільш конкурентоспроможним виявилося вирощування середньостиглої травосумішки при удобренні її повним мінеральним добривом та пізньостиглої - із внесенням N₉₀Р₉₀К₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичний аналіз і узагальнення наукових розробок та результатів польових досліджень, на підставі яких запропоновано нове вирішення наукової задачі, яка полягає у встановленні закономірностей росту і розвитку та формування ботанічного складу і продуктивності різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та удобрення на темно-сірих опідзолених грунтах Лісостепу західного.

1. Встановлено, що найвищою сумарною щільністю пагонів в середньому за роки досліджень відзначився варіант із поверхневим внесенням повного мінерального добрива з розрахунку N₉₀Р₉₀К₉₀ та Кристалону особливого позакоренево, зокрема, 2040-2062 шт./м² при двоукісному та 2175-2232 шт./м² при триукісному використанні залежно від складу травосумішки.

2. Фосфорно-калійні добрива та позакореневе підживлення Кристалоном особливим сприяли збереженню бобових компонентів в травосумішках, частка яких становила на кінець досліджень 8,6-18,5% при двоукісному та 11,8-23,4% при триукісному використанні залежно від складу травосумішки. При сумісному застосуванні повного мінерального добрива з розрахунку N₉₀P₉₀K₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево частка бобових у травосумішках зросла на 0,5-1,1% порівняно із самостійним внесенням повного мінерального добрива.

3. Найвища облистяність в першому укосі зафіксована в ранньостиглої травосумішки при поверхневому внесенні повного мінерального добрива з розрахунку N₉₀P₉₀K₉₀ та позакореневому підживленні Кристалоном особливим - 50,0% при двоукісному та 53,1% при триукісному використанні.

В другому укосі найбільший відсоток листя в структурі врожаю був у пізньостиглої травосумішки - відповідно 65,1 та 67,7%, а в третьому укосі в ранньостиглої - 70,5% на вищезазначеному варіанті удобрення.

4. Серед досліджуваних бобово-злакових травосумішок різної укісної стиглості найбільший сумарний вихід сухої речовини з 1 гектара при дво- та триукісному використанні забезпечила пізньостигла травосумішка на варіанті із поверхневим внесенням N₉₀P₉₀K₉₀ та Кристалону особливого позакоренево - відповідно 12,13 та 12,24 т.

5. Вміст сирого протеїну у сухій речовині становив 11,69-17,46% залежно від складу травосумішок, режиму використання та удобрення. Найвищий його вміст (17,46%) забезпечило триукісне використання середньостиглої травосумішки при удобренні поверхнево повним мінеральним добривом з розрахунку N₉₀P₉₀K₉₀ та Кристалоном особливим позакоренево.

6. Поживна та енергетична цінність корму залежала від видового складу травосумішок, режимів використання та варіантів удобрення. В 1 кг абсолютно сухого корму містилося 0,63-0,83 кормових одиниць, 88,28-131,82 г перетравного протеїну та 8,8-10,1 Мдж обмінної енергії. Найвищий вміст поживних речовин був при комплексному застосуванні повного мінерального добрива з розрахунку N₉₀P₉₀K₉₀ внесеного поверхнево та Кристалону особливого позакоренево за триукісного використання середньостиглої травосумішки - 0,83 кормові одиниці, 131,82 г перетравного протеїну та 10,1 МДж обмінної енергії

7. Режими використання та удобрення бобово-злакових травосумішок впливали на якість сіна. Згідно діючого ДСТУ 4674-2006 «Сіно. Технічні умови» воно відповідало І та ІІ класу якості на всіх варіантах досліду. Триукісне використання різночасно достигаючих агрофітоценозів забезпечило кращу якість корму та більшу кількість варіантів із сіном першого класу, порівняно з двоукісним.

8. Встановлено, що на нагромадження кореневих і стерньових решток бобово-злаковими травосумішками впливали режими їх використання та способи удобрення. Так, при дворазовому сінокосінні лучних травостоїв на одному гектарі нагромаджується 3,76-6,24 т, а при триукісному - 4,48-8,52 т/га органічних решток, причому найбільша їх кількість формується при внесенні повного мінерального добрива поверхнево та Кристалону особливого позакоренево 5,03-6,24 т/га при двоукісному та 6,16-8,52 т/га при триукісному використанні.

9. За результатами хімічного аналізу грунту двоукісне використання сіяних лучних травостоїв забезпечило дещо більший вміст поживних речовин в порівняно з триукісним: лужногідролізованого азоту - 9,8-11,7 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору - 9,2-12,4 та калію - 7,3-9,2 мг/100 г ґрунту, тоді як при триразовому відчуженні - відповідно 9,3-11,3; 9,0-12,0 та 7,1-8,9 мг/100 г ґрунту.

10. Енергетичний коефіцієнт та коефіцієнт енергетичної ефективності були найвищими в пізньостиглої травосумішки відповідно 7,6-11,3 та 4,1-5,8 при двоукісному та 7,5-10,2 і 4,1-5,4 при триукісному використанні.

11. Кращі показники економічної ефективності були на варіанті з триукісним використанням пізньостиглої травосумішки, які удобрювали поверхнево повним мінеральним добривом з розрахунку N₉₀P₉₀K₉₀ та Кристалоном особливим позакоренево. Найвищий умовно-чистий прибуток та рівень рентабельності на вищезазначеному варіанті удобрення забезпечила пізньостигла травосумішка при триукісному використанні - відповідно 3296 грн./га та 75,2%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для забезпечення виробництва кормів високої якості та енергетичної цінності необхідно висівати травосумішки різних груп стиглості - ранньостиглу, середньостиглу та пізньостиглу.

2. В умовах природного зволоження Лісостепу західного для отримання 10,65 - 12,24 т/га сухої маси, 8,75-10,03 т/га кормових одиниць та 1,39-1,60 т/га перетравного протеїну бобово-злакові травосумішки необхідно удобрювати поверхнево повним мінеральним добривом з розрахунку N₉₀Р₉₀К₉₀ (по N₃₀ під кожний укіс) в поєднанні з їх позакореневим підживленням Кристалоном особливим.

3. Для одержання сіна І класу якості згідно ДСТУ 4674 - 2006 “Сіно. Технічні умови” слід проводити триразове скошування різночасно достигаючих травосумішок.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ковтун К.П. Продуктивність різночасно достигаючих травостоїв залежно від удобрення та режимів використання / К.П. Ковтун, Г.П. Дутка, І.І. Сеник, Р.І. Сеник // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, - Львів, 2009. - Т. 11, №2 (41) Ч.3. - С. 99-102. (Автору належать результати досліджень, аналіз отриманих даних, написання статті).

2. Ковтун К.П. Динаміка ботанічного складу різночасно достигаючих фітоценозів залежно від удобрення та режимів використання / К.П. Ковтун, Т.С Ящук., Г.П. Дутка, І.І. Сеник, Т.В. Ящук // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького - Львів, 2009. - Т. 11, №3 (42) Ч.2. - С. 261-265. (Автору належать результати досліджень, аналіз отриманих даних, написання статті).

3. Cеник І.І. Структура урожаю різночасно достигаючих фітоценозів залежно від удобрення та режимів використання / І.І. Сеник // Вісник Львівського національного аграрного університету. - 2010. - №14 (1) Агрономія. - С. 233-239. (Автору належать результати досліджень, аналіз отриманих даних, написання статті).

4. Сеник І.І. Вплив удобрення на зміну щільності пагонів злаково-бобової травосумішки / І.І. Сеник // Корми і кормовиробництво. - 2010. - № 66. - 258-262. (Автору належать результати досліджень, аналіз отриманих даних, написання статті).

5. Ковтун К.П. Вплив способів удобрення та режимів використання на економічну ефективність вирощування різночасно достигаючих злаково-бобових травосумішок / К.П. Ковтун, В.С. Глова, Г.П. Дутка, І.І. Сеник // Наукові доповіді НУБіПУ. - 2010. - 6 (22) http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2010_6/10keadmd.pdf. (Автору належать результати досліджень, аналіз отриманих даних, написання статті).

6. Ковтун К.П. Динаміка якісних показників корму різночасно достигаючих злаково-бобових травостоїв, залежно від удобрення та режимів використання / К.П. Ковтун, І.С. Брощак, Г.П. Дутка, І.І. Сеник, В.М. Федоренко // Збірник наукових праць Подільського державного аграрного університету. - Кам'янець-Подільський, 2010. - № 18. - С. 3-6. (Автору належать результати досліджень, аналіз отриманих даних, написання статті).

7. Пат. 42194 Україна, МПК А01С21/00. Спосіб удобрення сінокісних злаково-бобових травостоїв / В.М. Олійник, К.П. Ковтун, Г.П. Дутка, І.І. Сеник; заявник і патентовласник Тернопільський інститут АПВ УААН. - №u200900763 заявка від 02.02.2009. Опубл. бюл. №12, 2009 р. (Автору належать планування досліджень, аналіз отриманих даних).

АНОТАЦІЯ

Сеник І.І. Продуктивність сіяних багаторічних бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та добрив в умовах Лісостепу західного - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Вінницький національний аграрний університет та Інститут кормів НААН, Вінниця, 2011 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з вивчення продуктивності сіяних багаторічних бобово-злакових травостоїв залежно від режимів використання та удобрення в умовах Лісостепу західного, а також здійснена їх економічна та енергетична оцінка.

Встановлено, що серед варіантів досліду, найкращі показники виходу з одного гектара кормових одиниць, перетравного протеїну та обмінної енергії зафіксовано при триукісному використанні пізньостиглої травосумішки на варіанті із внесенням повного мінерального добрива N₉₀Р₉₀К₉₀ поверхнево та Кристалону особливого позакоренево.

За комплексом якісних показників, які регламентовані Державним стандартом України ДСТУ 4674-2006 «Сіно. Технічні умови», триукісне використання різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв забезпечує отримання сіна вищої якості, порівняно з двоукісним на всіх варіантах удобрення.

Ключові слова: режими використання, бобово-злакові травосумішки, мінеральні добрива, позакореневе підживлення, продуктивність, якість корму, енергетична та економічна оцінка.

АННОТАЦИЯ

Сеник И.И. Продуктивность сеяных многолетних бобово-злаковых травостоев в зависимости от режимов использования и удобрений в условиях Лесостепи западной - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. - Винницкий национальный аграрный университет, Институт кормов НААН, Винница, 2011 г.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по изучению продуктивности сеяных многолетних бобово-злаковых травостоев в зависимости от режимов их использования и удобрения в условиях Лесостепи западной, а также осуществлена экономическая и энергетическая оценка их создания и использования.

Определено, что наивысшая плотность побегов в среднем за годы исследований отмечена на варианте с поверхностным внесением полного минерального удобрения в норме N₉₀Р₉₀К₉₀ и Кристалона особенного в виде внекорневой подкормки, в частности 2040-2062 шт./м² при двуукосном и 2175-2232 шт./м² при триукосном использовании в зависимости от состава травосмеси.

Установлено, что среди вариантов опыта, наилучшие показатели выхода из одного гектара кормовых единиц, переваримого протеина и обменной энергии зафиксированы при триукосном использовании позднеспелой травосмеси при внесении полного минерального удобрения N₉₀Р₉₀К₉₀ пове...