Просторові засади формування системи землекористування в трансформаційний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ"

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Просторові засади формування системи землекористування в трансформаційний період

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування

та охорони навколишнього середовища

Ткачук Лариа Василівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Богіра Мирослав Степанович, Львівський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики та продовольства України, доцент кафедри землевпорядного проектування.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бистряков Ігор Костянтинович, Державна установа "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України", завідувач відділу комплексної оцінки та управління природними ресурсами;

кандидат економічних наук Мартин Андрій Геннадійович, Національний університет біоресурсів та природокористування Кабінету Міністрів України, докторант кафедри землевпорядного проектування.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап трансформації земельних відносин характеризується процесом інтенсивного утворення нових видів землекористувань, оскільки за період земельної реформи кардинально змінилися умови використання земельних ресурсів. Найбільш несподіваним ризиковим результатом для економіки України виявилася фрагментація та роздрібненість земель, що перешкоджає розвитку цивілізованих земельних відносин у державі. Процедура виділення земельних паїв у натурі має низку недоліків. В окремих випадках земельні частки виділялися із декількох ділянок, що негативно впливає на ефективність використання земельних ресурсів та наслідки господарської діяльності.

У цьому контексті суттєвого значення набуває проблема організації системи землекористувань, а саме у зв'язку з необхідністю створення просторових умов для збалансованого функціонування регіональних систем. Іншими словами, подальше здійснення земельної реформи має забезпечити перехід до ефективних форм організації систем землекористувань як на регіональному, так і локальному рівнях.

У сучасних умовах господарювання дрібнотоварне сільськогосподарське виробництво унеможливлює належну організацію ефективного землекористування. В результаті парцеляції землекористувань знищено систему сівозмін, що, у свою чергу, спричиняє неефективне використання земельних ресурсів.

Практичне вирішення цих проблем включає такі методологічні аспекти, як просторова організація системи землекористування, запровадження новітніх моделей землекористування на локальному рівні.

Вивченню теоретичних та прикладних аспектів формування землекористувань, трансформації земельних відносин присвячені праці вітчизняних учених: Амбросова В. Я., Бабміндри Д. І., Бистрякова І. К., Богіри М. С., Булигіна С. Ю., Волкова С. Н., В'юна В. Г., Гайдуцького П. І., Гнатковича Д. І., Горлачука В. В., Гуцуляка Г. Д., Даниленка А. С., Добряка Д. С., Калінчика М. В., Кривова В. М., Лукінова І. І., Макаренка П. М., Мартина А. Г., Меселя-Веселяка В. Я., Новаковського Л. Я., Онищенка О. М., Саблука П. Т., Савченка В. Д., Сохнича А. Я., Трегобчука В. М., Третяка А. М., Федорова М. М., Хвесика М. А., Шворака А. М., Юрчишина В. В. та багатьох інших. Питання просторової організації територіальних утворень досліджено в роботах Латруфа Л., Палмера Д., Томаса Й., Шмідт-Каллерта А. та інших.

Проте наукова думка не дає вичерпної відповіді на питання щодо просторової організації системи землекористування в сучасних умовах господарювання. Багато аспектів залишаються невирішеними, є дискусійними й зумовлюють необхідність дослідження процесів формування і розвитку системи землекористування у трансформаційний період. Подальша реструктуризація системи землекористувань на основі консолідації земель, створення і розвиток нових агроформувань на екологічних засадах з урахуванням регіональних особливостей потребує відповідного наукового забезпечення, що обумовило вибір теми та актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з тематикою науково-дослідних робіт Львівського національного аграрного університету, зокрема темою "Розробка науково обґрунтованих принципів організації та інформаційного забезпечення використання та охорони земель в Західному регіоні України" (номер державної реєстрації 0106U002077), та ДП "Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", а саме темами: "Створення інформаційного та правового забезпечення консолідації земельних та водних ресурсів" (номер держреєстрації 0107U011754), у межах яких автором здійснено аналіз наукових основ консолідації земель, визначено ефективність використання цього заходу в Україні, досліджено практику здійснення консолідації земель за кордоном; "Розробити експериментальний проект упорядкування (консолідації) сільськогосподарських угідь (на прикладі Романівської сільської ради Волинської області)" (номер держреєстрації 0108U009006), де здобувачем розроблено методичні рекомендації зі складання проектів консолідації сільськогосподарських угідь та внесено пропозиції щодо доповнення земельного законодавства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад просторового впорядкування систем землекористування у трансформаційний період.

Для досягнення поставленої мети визначено такі основні завдання:

· поглибити теоретичні засади формування систем землекористувань;

· визначити методологічні аспекти використання земель;

· виявити особливості та оцінити використання земельних ресурсів Волинської області у трансформаційний період;

· здійснити економіко-правову оцінку реформування земельних відносин;

· поглибити сутність поняття консолідація земель у трансформаційний період;

· обґрунтувати основні напрями підвищення ефективності використання систем землекористувань;

· поглибити концептуальні засади консолідації землекористувань як основи раціонального розвитку регіонального простору;

· розробити напрями моделювання систем землекористування;

· обґрунтувати еколого-економічні механізми раціональних систем землекористування.

Об'єктом дослідження є процес трансформації системи землекористування в сучасних умовах.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів формування системи землекористування на основі просторового впорядкування.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії та економіки природокористування, а також наукові праці провідних українських і зарубіжних учених з економіки природокористування, проблем раціонального використання та охорони земель.

У дисертаційному дослідження використано загальнонаукові та емпіричні методи дослідження, зокрема: монографічний - для вивчення та узагальнення сучасних досліджень щодо організації раціонального землекористування; діалектичний - для визначення впливу ринкової трансформації земельних відносин на процес організації використання та охорони земель; абстрактно-логічний - для уточнення сутності основних категорій; економіко-статистичний - для оцінки економічного та екологічного стану використання земель у регіоні та групування середніх величин у результаті аналізу; картографічний - для наочного відображення даних; математичного моделювання - для стратифікації території на регіони та просторового моделювання перспективного розвитку агроформувань на основі консолідації земель.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять дані Державного комітету статистики України, зокрема Департаменту сільського господарства та навколишнього природного середовища, звіти й оперативні дані Головного управління Держкомзему у Волинській області, інформація, розміщена в мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження дають змогу вирішити важливе науково-прикладне завдання - розробити наукові засади просторової організації системи землекористування у трансформаційний період. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

· розроблено просторові засади еколого-економічної диференціації території області за пріоритетною формою консолідації земель з метою забезпечення цілісності ландшафтів як передумови досягнення збалансованого регіонального землекористування;

удосконалено:

· наукові підходи до формування системи землекористування, що, на відміну від існуючих, ґрунтуються на системному врахуванні екологічних, економічних та соціальних аспектів у межах певного топографічного простору;

· напрями консолідації земель у великих агроформуваннях за рахунок оренди та створення мережі сімейних ферм, що позитивно впливає на екологічне впорядкування системи землекористування;

· організаційні механізми здійснення консолідації земель за рахунок формування земельного банку як інструменту консолідації земель, їх раціонального використання, формування ринку землі з трансакційним забезпеченням купівлі-продажу та оренди;

· зміст поняття консолідація земель, яке ґрунтується на врахуванні просторових факторів економічного, екологічного, соціального та правового забезпечення ефективності землекористування зважаючи на досягнення стабільності агроландшафтів;

набули подальшого розвитку:

· методи оцінки еколого-економічного дисбалансу просторового використання земельних ресурсів Волинської області, що виявило неефективність землегосподарювання;

· концептуальні положення консолідації земель на локальному рівні з деталізацією поетапної їх реалізації та врахуванні просторового фактору функціонування системи землекористування;

· методичні підходи до розробки проектів землеустрою з метою консолідації земель на основі узгодження інтересів територіальної громади;

· система заходів щодо визначення просторових обмежень на території землекористування за рахунок використання GIS-технологій як для комплексної оцінки площі землекористувань, так і формування екологічної мережі.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, використані в роботі Головного управління Держкомзему у Волинській області, зокрема у процесі розробки Схеми землеустрою Шацького району Волинської області та виконання науково-дослідних робіт (довідка № 06-04-14/1209 від 30.04.2010 р.), регіональних органів Держкомзему, а саме при розробленні Програми раціонального використання та охорони земель у Ковельському районі на 2010-2015 рр. (довідки № 68 від 16.03.2010 р.; № 654 від 17.03.2010 р.), а також ТзОВ "Інститут земельних відносин та охорони навколишнього середовища" - у процесі здійснення науково-дослідних робіт і розробки проектів землеустрою (довідка № 35 від 12.04.2010 р.).

Теоретико-методологічні положення консолідації земель та окремі дослідження використані в лекційних курсах Львівського національного аграрного університету з дисциплін "Землевпорядне проектування", "Економіка землекористування", "Організація використання земель" (довідка № 01-28-06/4 від 6.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій розв'язано важливе наукове завдання - удосконалити просторову організацію системи землекористування для ефективного використання та охорони земель у трансформаційних умовах господарювання. Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його внеском у розвиток економіки природокористування та охорони навколишнього середовища. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто, а з наукових праць, що опубліковані у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на міжнародних науково-практичних форумах та всеукраїнських конференціях, зокрема: "Екологічний менеджмент у загальній системі управління" (м. Суми, 22-23 квітня 2008 р.); "Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання матеріально-технічної бази АПК" (м. Дубляни, 24-25 вересня 2008 р.); "Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу" (м. Дубляни, 23-25 вересня 2009 р.); "Обмежені речові права на земельні ділянки: проблеми законодавчого забезпечення та реалізації" (м. Львів, 16 жовтня 2009 р.); І та ІІ Національних семінарах з консолідації земельних та водних ресурсів (м. Київ, 3 жовтня 2008 р.; 9 березня 2009 р.); "Наукові і практичні аспекти агропромислового виробництва та розвитку сільських регіонів" (м. Дубляни, 22-24 вересня 2010 р.); "Проблеми формування та оцінки ефективності функціонування сучасних землегосподарських систем" (м. Київ, 28 жовтня 2010 р.); "Розвиток наукових досліджень `2010" (м. Полтава, 22-24 листопада 2010 р.), а також на проміжних та підсумкових науково-практичних конференціях аспірантів та здобувачів Львівського національного аграрного університету (м. Дубляни, 2008-2010 рр.).

Публікації. Результати наукового дослідження викладені у 18 наукових працях загальним обсягом 20,38 друк. арк., у тому числі 19,56 друк. арк. належить особисто автору. З них одна одноосібна монографія, вісім статей у наукових фахових виданнях, шість публікацій у матеріалах і тезах наукових конференцій і три - інші публікації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг роботи - 271 стор. комп'ютерного тексту, у тому числі 41 рисунок, 25 таблиць, з яких п'ять займають усю площу сторінки. Список використаних джерел із 234 найменувань викладено на 24 сторінках, 16 додатків - на 45 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх упровадження й апробації.

У першому розділі "Теоретичні засади формування системи землекористування" досліджено передумови утворення сучасних систем землекористування, поглиблено методологічні аспекти використання земель, розкрито сутність і роль просторового фактору в організації раціональних землекористувань.

Ретроспективний та зарубіжний досвід земельних відносин свідчить про їх періодичну трансформацію: постійно відбувалися процеси переходу з одного суспільного ладу в інший, створювалася нова система земельних відносин, у тому числі перехід до нового земельного устрою, удосконалювалася структура землеволодінь та землекористувань, запроваджувалися різні трансакції із земельними ділянками, змінювалися організаційні та правові умови землекористування тощо.

Акцент у процесі аналізу розвитку земельних відносин зроблено на здійсненні у ХХ ст. таких землевпорядних заходів, як парцеляція та комасація земель, ураховуючи їх цінність із позиції історичного досвіду подолання проблем у теперішній системі землекористування, особливо щодо фрагментації та роздрібненості земель.

Доведено, що чітко вираженою спільною ознакою сучасної структури землекористувань у Східній Європі та Україні є надмірна земельна подрібненість. Проте окремі держави переорієнтовують земельну реформу на ліквідацію чи уникнення цієї проблеми. В Україні ж продовжують парцелювати земельні частки (паї) між спадкоємцями, у результаті чого створюються неконкурентоспроможні землекористування площею 0,10-0,50 га.

Реформування земельних відносин, зокрема трансформації у сфері землеустрою, призвели до еколого-економічних проблем, серед яких: неефективна структура землекористувань, необроблюваність земель, недосконалість виділення земельних часток (паїв) у натурі, зниження ефективності великотоварного сільськогосподарського виробництва, невизначеність реальної вартості сільськогосподарських земель (здебільшого через дію мораторію), низький рівень орендної плати, дисбаланс між площами певних категорій земельних ресурсів, деградація і виснаження земель, водна та вітрова ерозія ґрунтів. Це далеко не всі економічні та екологічні проблеми у сфері використання та охорони земель, але вони переконують у необхідності розробки заходів чи механізмів для негайного їх вирішення та визначення концептуальних підходів до здійснення наступних земельних перетворень.

У результаті досліджень впливу різних факторів на систему землекористування важлива роль відведена просторовому чиннику, що є домінантою в організації землекористування, акумулюючи в собі систему взаємозалежних економічних, екологічних, організаційних та соціальних показників (рис. 1).

Питання просторового впорядкування території є ключовим для організації економічно ефективного та екологічно раціонального землекористування. Тому принциповим напрямом дослідження є визначення ролі топографічного простору для формування цілісного, збалансованого господарського організму.

Зосереджуючи увагу на актуальних проблемах землекористування, сформовано понятійний апарат, який включає термінологічну систему: фрагментацію, парцеляцію та роздрібненість земель, що є невід'ємною й обов'язковою частиною теорії та практики в галузі використання й охорони земель. Доведена необхідність введення в науковий обіг терміна роздрібненість земель.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Вплив просторового фактору на організацію землекористування (розроблено автором)

Дослідження показали, що негативні наслідки фрагментації та роздрібненості земель проявляються в дрібнотоварності сільськогосподарського виробництва, неефективній структурі землекористування, які є перешкодою для ефективної конкурентоспроможної сільськогосподарської діяльності. Тому доведена необхідність додаткових досліджень та формування положень щодо вдосконалення системи землекористування, оптимізації розмірів і розміщення земельних ділянок, укрупнення землекористувань через консолідацію земель.

У другому розділі "Сучасні тенденції використання земель Волинської області" наведено загальну характеристику природно-ресурсного потенціалу регіону, здійснено еколого-економічну оцінку використання земель, виявлено проблеми їх реформування та використання у трансформаційний період.

У просторово-організаційному аспекті в регіоні спостерігається виділення земельних часток (паїв) у 2-3, а подекуди 7 ділянках. Процес подрібнення земельних ділянок у власності громадян триває у зв'язку з реалізацією права спадкування. Це негативно впливає на організацію сільського господарства і систему землекористування загалом, погіршує умови ефективного господарювання і раціонального використання земель. Проблема роздрібненості та фрагментації земель особливо актуальна для Волинської області.

Аналіз стану землекористування свідчить, що найбільшу кількість становлять господарства до 100 га, а саме 628 од. Значні площі (72 117 га) зосереджені в підприємствах із середнім розміром землекористування (від 1 000 до 2 000 га). Кількість господарств, землекористування яких перевищує 3 000 га, дорівнює лише 11 одиниць. Таким чином, спостерігається низький рівень функціонування великих суб'єктів господарювання в регіоні.

Виявлено, що для Волинської області характерна тенденція зменшення кількості сільськогосподарський підприємств і збільшення господарств населення, у результаті чого відбувається подальше подрібнення цілісних земельних масивів і натуралізація ведення сільського господарства без дотримання науково обґрунтованих сівозмін.

За досліджуваний період унаслідок трансформації агроформувань зросла частка фермерських господарств на 3%, приватних - на 0,9, а кооперативів - зменшилася на 4,3%. У Волинській області починаючи з 2000 р. кількість зареєстрованих фермерських господарств стабільно збільшується в середньому на 48 одиниць, що свідчить про утвердження цієї господарської структури в системі ринкових відносин. Підвищення ж показника землевіддачі за останні роки з 0,17 до 0,24 відбувається внаслідок раціонального землекористування у фермерських господарствах.

Ефективність використання земельних ресурсів господарствами населення є вищою, ніж сільськогосподарських підприємств, особливо в галузі рослинництва. За досліджуваний період простежується тенденція збільшення валової продукції сільгосппідприємств, а в господарствах населення виробництво продукції рослинництва і тваринництва спадає.

Проблемою є відмінність територіального-просторових особливостей адміністративних районів, умов використання земельно-ресурсного потенціалу, ефективності та специфіки ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартості та продуктивності сільськогосподарських угідь. Для відображення реальної ситуації здійснено стратифікацію території області та виділено три регіони: північний, центральний і південний. Північний регіон охоплює територію адміністративних районів поліської зони, на яких переважно ведеться лісове господарство, рекреаційна, природоохоронна діяльність, а саме: Шацький, Любомльський, Старовижівський, Ратнівський, Любешівський, Камінь-Каширський та Маневицький. Центральний регіон займає також адміністративні райони поліської зони, але орієнтовані на ведення сільського господарства: Володимир-Волинський, Турійський, Ковельський, Рожищенський та Ківецівський. Південний регіон охоплює територію лісостепової зони: Іваничівський, Локачинський, Луцький, Горохівський райони. землекористування трансформаційний розвиток регіональний

Узагальнені показники свідчать про диференціацію активності регіонів щодо діяльності фермерських господарств, оренди земельних часток (паїв), виробництва валової продукції сільського господарства тощо (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика регіонів Волинської області*

Показник	Північний	Центральний	Південний
Загальна площа території, тис. га	1025,5	637,7	351,1
Сільськогосподарська освоєність, %	38,97	60,36	76,04
Розораність сільськогосподарських угідь, %	51,45	63,73	83,71
Лісистість території, %	45,81	28,95	11,31
Розмір земельної частки (паю), га: діапазон	1,80-2,62	2,28-3,81	2,27-2,86
середнє значення	2,16	3,19	2,55
Нормативна грошова оцінка с.-г. угідь, грн.: діапазон	6059-8631	8374-11384	12816-14974
середнє значення	7224	9501	13828
Забезпеченість сільськогосподарськими угіддями, га	1,36	1,91	1,55
Забезпеченість ріллею, га	0,70	1,22	1,30
Валова продукція сільського господарства, млн. грн.: с.-г. підприємства	36,0	399,3	322,6
господарства населення	933,4	649,9	596,8
Кількість фермерських господарств	101	294	323
Украдено договорів оренди на земельні частки (паї) за станом на 01.07.09	14704	30182	38534
Ринкова активність населення (кількість трансакцій із земельними частками (паями)	11175	13545	11245
Орендна плата за 1 га с.-г. угідь, грн.: діапазон	54,9-192,5	96,1-173,2	175,8-219,6
середнє значення	92,36	135,82	203,60
Річний дохід селян від здачі паю в оренду, грн.: діапазон	103,2-224,5	192,8-592,8	372,9-505,0
середнє значення	157,36	355,92	451,18

*Джерело: Розраховано та складено автором на основі даних Головного управління Держкомзему та Головного управління Держкомстату у Волинській області

Просторовий поділ території області визначає рівень соціально-економічної та екологічної ефективності використання земель. У результаті цього виявлено, що північний регіон характеризується як найменш екологічно напружений та економічно пасивний, що проявляється в низькій питомій вазі виробництва валової продукції в сільськогосподарських підприємствах, найменшій кількості укладених договорів оренди на земельні частки (паї) з найнижчою орендною платою за 1 га сільськогосподарських земель. У регіоні активно здійснюють сільськогосподарську діяльність домогосподарства, частка валової продукції яких є найвищою в області - у середньому 933,4 млн. грн. Південний регіон, навпаки, є найбільш екологічно напруженим (розораність сільськогосподарських угідь становить 83,71%, а лісистість - 11,31%) та ринково й економічно активним, про що свідчать значна кількість функціонування фермерських господарств - 232, укладених договорів оренди - 38 534 з найвищою орендною платою - 203,60 грн./га.

У центральному регіоні простежується найвища ринкова активність селян, що визначено за кількістю трансакцій із земельними частками (паями), найбільший розмір земельної частки (паю) - 3,8 га, а також показник валової продукції сільського господарства - 399,3 млн. грн. Останній зумовлений зосередженістю великої кількості сільськогосподарських підприємств.

Аналіз організації охорони земель свідчить, що у Волинській області необхідно впроваджувати новітні технології ведення землеробства з дотриманням закону повернення в ґрунт поживних речовин. Так, показники внесення на 1 га посівної площі органічних добрив у регіоні слід збільшені у 5 разів, що забезпечить процеси природного відтворення ґрунтового покриву.

У зв'язку з цим потрібно визначити точні просторові обмеження на території землекористування щодо формування екомережі на цифровій основі з оцінкою площі територій для цілей заповітної справи інструментальним способом безпосередньо в GIS.

На основі аналізу сучасних тенденцій використання земель Волинської області зроблено принциповий висновок щодо необхідності вдосконалення системи землекористування шляхом упровадження технологій просторового розвитку екологоорієнтованого землекористування.

У третьому розділі "Просторові засади вдосконалення системи землекористування у трансформаційний період" поглиблено концептуальні основи консолідації земель, здійснено прогнозне просторове моделювання системи землекористування у трансформаційний період, обґрунтовано еколого-економічні механізми раціональних систем землекористування.

Концептуальні основи консолідації земель визначаються стратегічною позицією, а саме системною організацією простору, що включає застосування методів поєднання економічних, екологічних та соціальних параметрів господарської діяльності у межах певного топографічного простору.

Для вирішення проблем фрагментації та роздрібненості земель запропоновано удосконалення нормативно-правової бази, що передбачає поетапну реалізацію концептуальних положень консолідації земель у рамках логіко-змістовної концептуальної моделі (рис. 2).

Аргументовано, що консолідація земель повинна розглядатися як інтегрована система заходів щодо організації території землекористувань шляхом об'єднання роздрібнених земельних ділянок у компактні масиви, створення правових та інституційних механізмів уникнення фрагментації земель, а також природоохоронних заходів, здійснення необхідних новацій стосовно агроформувань.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Логіко-змістовна модель консолідації земель (розроблено автором)

Доведено, що реалізація консолідації земель потребує формування додаткових елементів інфраструктури, включаючи земельні банки з метою акумулювання земельних резервів із різних видів фондів; резервного фонду земель сільськогосподарського призначення через їх викуп; сприяння обміну земельних ділянок, моніторингу їх ринкового обігу та інше.

Визначено, що для досліджуваного регіону при існуванні малоземельної роздрібненої системи землекористування стратегічним інструментом ефективного використання й охорони земель є створення фермерських господарств сімейного типу через консолідацію земельних ділянок членів родини для того, щоб сформувати земельний масив, на якому потім ефективно господарювати.

Виділено дві складові просторового аспекту: вплив просторових факторів на ефективність діяльності землекористування та результатів діяльності - на стан навколишнього середовища і перспективи розвитку регіону.

Ураховуючи просторову неоднорідність території Волинської області, регіональні розміри земельної частки (паю), питому вагу сільськогосподарських підприємств та господарств населення у виробництві валової продукції сільського господарства, вважаємо, що пріоритетним напрямом розвитку агроформувань на основі консолідації земель у північних районах регіону є створення сімейних ферм, а у південних та центральних - великих агроформувань на орендній основі (рис. 3).



Рис. 3. Просторове моделювання перспективних видів агроформувань на основі консолідації земель (розроблено автором)

Розроблено пропозиції щодо системи адекватного моделювання землекористування з перспективними напрямами їх розвитку, включаючи:

· формування консолідованих домогосподарств, що ведуть сільське господарство для самообслуговування і сільськогосподарську техніку можуть орендувати в кооперативах;

· розвиток фермерських господарств сімейного типу та їх кооперація для досягнення економічного ефекту;

· підтримка агроформувань, що переважно засновані на оренді сільськогосподарських земель у малих власників.

Для оцінки ефективності консолідації земель розроблено динамічну систему взаємозалежних технічних, економічних, екологічних та соціальних критеріїв (рис. 4). На їх основі визначено шляхи оцінки ефективності використання земель у сільському господарстві, а також рівень їх консолідації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Критерії оцінки ефективності консолідації земель (розроблено автором)

З метою додаткової оцінки якісних та кількісних параметрів ефективності землекористування запропоновано показник Рф - рівень фрагментації. Він визначається за формулою:

,

де ВЛ - кількість власників земельних ділянок, що беруть участь у консолідації;

ЗД - чисельність земельних ділянок у кожного власника.

Чим ближчий коефіцієнт, що позначає рівень фрагментації, до одиниці, тим консолідованішими вважатимуться землекористування.

У проектах консолідації визначено напрями застосування показника Рф та оптимізації землекористувань у процесі формуванні ефективних сільськогосподарських структур і впорядкування території в цілому.

Розкрито змістовні характеристики методики розроблення проектів землеустрою щодо консолідації земель у рамках складання Пілотного українсько-голландського проекту консолідації земельних та водних ресурсів і експериментального проекту впорядкування (консолідації) сільськогосподарських угідь на прикладі Романівської сільської ради Луцького району, де функціонує ТзОВ "Романів".

Установлено, що внаслідок реалізації пілотного проекту приріст урожаю досліджуваної території "Романів" урахований у проектній урожайності сільськогосподарських культур і становить залежно від культур дорівнює 4-5%. Таким чином, нормативний екологічний ефект у господарстві становитиме близько 30 грн./га, а в господарстві загалом - 80 тис. гривень.

На прикладі пілотного проекту визначена ефективність запланованих заходів у рамках консолідації земель, проте для кожного проекту характерний індивідуальний підбір форм і механізмів її розрахунку.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та авторське розв'язання важливого наукового завдання - розробити наукові засади просторової організації системи землекористувань у трансформаційний період як інструменту забезпечення сталого розвитку регіону.

У теоретичному аспекті обґрунтовано концептуальні положення еколого-економічної консолідації земель для ефективного ведення землегосподарювання у трансформаційний період за рахунок просторової організації системи землекористування.

У методологічному - запропоновано принципи, критерії методи здійснення консолідації земель як інструменту впорядкування регіональних систем сталого землекористування.

У практичному аспекті розроблено пропозиції щодо здійснення консолідації земель у рамках підвищення рівня господарської діяльності низки агроформувань Волинської області.

На основі виконаних досліджень сформульовано наступні висновки та практичні рекомендації:

1. Поглиблено теоретичні засади утворення системи землекористування в сучасних умовах, зокрема розроблено концептуальну логіко-змістовну модель організації землекористування на просторових засадах.

2. Визначено проблемні питання реформування земельних відносин, включаючи необхідність удосконалення системи науково обґрунтованого землекористування; процесу виділення земельних часток у натурі; підвищення ефективності великотоварного сільськогосподарського виробництва; розрахунку реальної вартості сільськогосподарських земель, рівня орендної плати, балансу між площами деградованих та природних земельних ресурсів.

3. Обґрунтовано пріоритетні шляхи розвитку земельних відносин та використання земельних ресурсів з урахуванням просторового фактору, що є домінантою в організації землекористування, акумулюючи в собі систему взаємозалежних економічних, екологічних, організаційних та соціальних показників формування системи землекористування. Доведено, що просторове впорядкування території є ключовим для організації економічно ефективного та екологічно раціонального землекористування.

4. Структуровано систему понятійно-категоріального апарату для об'єкта дослідження, а саме: фрагментація, парцеляція, роздрібненість земель, консолідація, просторове впорядкування, земельний банк, сімейна ферма, індивідуальна консолідація, сімейна групова консолідація.

5. Досліджено сучасні тенденції використання земель Волинської області. Виявлено відмінності територіального-просторових особливостей адміністративних районів, умов використання земельно-ресурсного потенціалу, ефективності та специфіки ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вартості і продуктивності сільськогосподарських угідь. Здійснено просторовий поділ території області на три регіони: північний, центральний та південний, що дало змогу визначити різницю між рівнями соціально-економічної та екологічної ефективності використання земель.

6. Виявлено особливості структури землекористувань у Волинській області, її роздрібненість та фрагментацію. Це обумовило тенденцією зменшення кількості сільськогосподарський підприємств і збільшення - господарств населення, у результаті чого відбувається подальше подрібнення цілісних земельних масивів і натуралізація ведення сільського господарства, що, у свою чергу, призводить до недотримання науково обґрунтованих сівозмін.

7. Аргументовано напрями застосування GIS-технологій з метою визначення просторових обмежень землекористування для формування екомережі на цифровій основі з оцінкою площ територій у системі регіонального землекористування.

8. Поглиблено концептуальні засади консолідації земель на локальному рівні, деталізовано поетапність їх реалізації та відповідно включення до системи екологічної мережі України, підвищення екологічної стабільності регіону, уточнено зміст поняття консолідація земель.

9. Здійснено просторове прогнозне моделювання ефективних видів консолідації земель за рахунок оренди та формування мережі сімейних ферм, що позитивно вплинуло на екологічне впорядкування системи землекористування і сталий розвиток області.

10. Розроблено підходи до визначення механізмів просторової організації системи землекористування на прикладі пілотного об'єкта ТзОВ "Романів" Романівської сільської ради Луцького району. Реалізація запроектованих заходів щодо консолідації земельних і водних ресурсів поліпшила екологічний стан пілотних територій, використання земель та їх продуктивність, а також демографічну ситуацію на цій території.

11. Обґрунтовано доцільність застосування показника, який характеризує ступінь проведеної консолідації земель (Р_ф) - рівень фрагментації та дає змогу відстежувати кореляційний зв'язок, а саме: зі зниженням фрагментації підвищується продуктивність використання землі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Ткачук Л. В. Консолідація земель: ефективне використання та охорона в умовах трансформації земельних відносин / Л. В. Ткачук. - Львів: Львівський національний аграрний університет, 2009. - 249 с.

Статті в наукових фахових виданнях

2. Ткачук Л. В. Фрагментація та роздробленість земель у постприватизаційний період: проблеми сьогодення / Л. В. Ткачук // Землеустрій і кадастр. - 2008. - № 4. - С. 58-63.

3. Ткачук Л. В. Рекреаційне природокористування Волині / М. С. Богіра, Л. В. Ткачук // Вісник Львівського НАУ. - 2008. - № 11. - С. 53-55. - (Серія "Землевпорядкування і земельний кадастр"). Особистий внесок: обґрунтовано практичні аспекти рекреаційного природокористування.

4. Ткачук Л. В. Особливості планування в проектах консолідації земель: імплементація у вітчизняну практику зарубіжного досвіду / Л. В. Ткачук // Землеустрій і кадастр. - 2009. - № 1. - С. 63-68.

5. Ткачук Л. В. Концептуальні положення теорії консолідації земель / Л. В. Ткачук // Вісник Львівського НАУ. - 2009. - № 12. - С. 60-64. - (Серія "Землевпорядкування і земельний кадастр").

6. Ткачук Л. В. Консервація деградованих і малопродуктивних земель як джерело формування екомережі Волинської області / Л. В. Ткачук // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: зб. наук.-техн. праць. - Львів: РВВ НЛТУ України, 2009. - Вип. 19.6. - С. 85-90.

7. Ткачук Л. В. Європейські тенденції консолідації земель / А. М. Шворак, О. І. Біляновська, Л. В. Ткачук // Землеустрій і кадастр. - 2009. - № 3. - С. 8-17. Особистий внесок: досліджено механізм проведення консолідації земель за кордоном.

8. Ткачук Л. В. Альтернативні шляхи розвитку сільських територій Волині / М. С. Богіра, Л. В. Ткачук // Вісник Львівського НАУ. - 2010. - № 17(1). - С. 73-78. - (Серія "Економіка АПК"). Особистий внесок: запропоновано пропозиції щодо розвиту сільських територій у Волинській області.

9. Ткачук Л. В. Теорія суспільної корисності в земельних відносинах / Л. В. Ткачук // Вісник Львівського НАУ. - 2010. - № 17 (2). - С. 587-595. - (Серія "Економіка АПК").

Матеріали наукових конференцій:

10. Ткачук Л. В. Можливості консолідації земель в Україні як складової оптимізації землекористування / Л. В. Ткачук // Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання матеріально-технічної бази АПК: матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму, 17-18 верес. 2008 р. - Львів: Львів. нац. агроуніверситет, 2008. - С. 500-502.

11. Ткачук Л. В. Консервація земель як однин із ефективних напрямів оптимізації природокористування у Волинській області / Л. В. Ткачук // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: зб. тез доп. VIII щорічн. Всеукр. наук. конф. - Суми: Вид-во СумДУ, 2008. - С. 150-153.

12. Ткачук Л. В. Оренда як механізм організації та функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення: вітчизняний та зарубіжний аспекти / Л. В. Ткачук // Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу: матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму, 23-25 верес. 2009 р. Т. 1. - Львів: Львів. нац. аграр. ун-т, 2009. - С. 500-502.

13. Ткачук Л. В. Регіональні аспекти визначення реальної ціни сільськогосподарських земель / Л. В. Ткачук // Наукові і практичні аспекти агропромислового виробництва та розвитку сільських регіонів: матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму, 22-24 верес. 2010 р. - Львів: ЛНАУ, 2010. - С. 372-377.

14. Ткачук Л. В. Просторові аспекти формування фермерських господарств Волинської області / Л. В. Ткачук // Проблеми формування та оцінки ефективності функціонування сучасних землегосподарських систем: матеріали Міжнар. наук. конф., 28 жовт. 2010 р. - К.: РВПС України НАН України, 2010. - С. 247-249.

15. Ткачук Л.В. Просторові засади удосконалення землекористування / Л.В. Ткачук // Розвиток наукових досліджень 2010: матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф., 22-24 листоп. 2010 р. - Полтава: ІнтерГрафіка, 2010. - С. 109-113.

Інші видання:

16. Ткачук Л. В. Шляхи вдосконалення ефективного використання і охорони земель / Л. В. Ткачук // Вчені Львівського національного аграрного університету виробництву: наук.-попул. вид. - 2009. - Вип. ІХ. - С. 120-121.

17. Ткачук Л. В. Основні обмеження на володіння, користування та розпорядження землями сільськогосподарського призначення: вітчизняний та зарубіжний досвід / Л. В. Ткачук // Містобудування та територіальне планування: наук.-техн. зб. - К.: КНУБА, 2010. - Вип. 36. - С. 434-439.

18. Ткачук Л. В. Удосконалення сільськогосподарського землекористування шляхом консолідації земель / М. С. Богіра, Н. Є. Стойко, Л. В. Ткачук // Вчені Львівського національного аграрного університету виробництву: наук.-попул. вид. - 2010. - Вип. Х. - С. 120-121. Особистий внесок: обґрунтовано концептуальні підходи до формування землекористування шляхом консолідації земель.

АНОТАЦІЯ

Ткачук Л. В. Просторові засади формування системи землекористування в трансформаційний період. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Державна установа "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України", Київ, 2011.

У дисертаційній роботі розроблено наукові засади просторової організації системи землекористувань у трансформаційний період як інструменту забезпечення сталого розвитку регіону. Проаналізовано вплив трансформаційних процесів у системі земельних відносин на формування землекористування. Обґрунтовано екологічне та соціально-економічне значення просторового чинника в організації раціонального землекористування та формуванні цілісного збалансованого господарського організму загалом.

Здійснено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування консолідації земель та поглиблено сутність цього поняття. Удосконалено прикладні аспекти та механізми впровадження консолідації в Україні.

Запропоновано просторове моделювання перспективного розвитку агроформувань на основі консолідації земель. Визначено пріоритетні напрями розвитку регіональної системи землекористувань. Удосконалено методику розробки проектів землеустрою щодо консолідації земель, яка ґрунтується на принципі екологічної, економічної та соціальної врівноваженості.

Ключові слова: просторовий чинник, землекористування, трансформація, земельні відносини, консолідація земель, принцип урівноваженоті.

Ткачук Л. В. Пространственные принципы формирования системы землепользования в трансформационный период. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Государственное учреждение "Институт экономики природопользования и устойчивого развития Национальной академии наук Украины", Киев, 2011.

В диссертационной работе разработаны научные принципы пространственной организации системы землепользований в трансформационный период как инструмента обеспечения устойчивого развития региона. Проанализировано влияние трансформационных процессов в системе земельных отношений на формирование землепользования. Обосновано экологическое и социально-экономическое значение пространственного фактора в организации рационального землепользования и формировании целостного сбалансированного хозяйственного организма.

Осуществлен системный анализ экономического и экологического положения регионального землепользования в трансформационный период (на примере Волынской области), а также стратификация территории области. В результате выделены три региона: северный, центральный и южный. Такое пространственное разделение территории области определяет уровень социально-экономической и экологической эффективности использования земель, в частности дифференциацию активности регионов относительно деятельности фермерских хозяйств, аренды земельных долей (паев), производства валовой продукции сельского хозяйства.

Выполнено комплексное теоретико-методологическое обоснование консолидации земель, которая рассмотрена во взаимодействии экономических, экологических и социальных аспектов. Углублена сущность понятия консолидация земель и обосновано его содержание, которое включает теоретико-методологический, организационно-правовой и экономико-управленческий блоки. Предложена система принципов и функций, на основе которых осуществляется консолидация, усовершенствованы прикладные аспекты и механизмы ее внедрения в Украине.

Разработаны направления пространственной организации региональной системы землепользования, ориентированные на консолидацию земель, в частности: формирование консолидированных домохозяйств, ведущих сельское хозяйство для самообслуживания; развитие фермерских хозяйств семейного типа и их кооперация для достижения экономического эффекта; поддержка больших агроформирований, которые преимущественно основаны на аренде сельскохозяйственных земель у мелких владельцев. Предложено пространственное моделирование перспективного развития агроформирований в трансформационный период (на примере Волынской области).

Усовершенствована методика разработки проектов землеустройства относительно консолидации земель, которые основываются на принципе экологической, экономической и социальной уравновешенности, учете конкретных региональных условий и согласованности интересов общества. Предложена общая схема критериев оценки консолидации земель. Рекомендовано сосредоточить внимание на технических критериях, которые выражаются показателями компактности площади, уровнем фрагментации, конфигурацией.

Ключевые слова: пространственный фактор, землепользование, трансформация, земельные отношения, консолидация земель, принцип уравновешенности.

Тkachuk L. Spatial principles of forming of the system of land-tenure in transformation period. - Manuscript.

Thesis on competition of scientific degree of the Candidate of economic science on speciality 08.00.06 - economy of nature management and environment protection. - Public institution "Institute of economy of nature management and steady development of National Academy of sciences of Ukraine", Kyiv, 2011.

The theoretical and methodological ground of priority directions and mechanisms of forming economically of effective and ecologically rational land-tenure is carried out in dissertation work. Analysis of influence of transformation processes of the system of the land relations on forming of land-tenure is determined. The ecological and socio-economic value of spatial factor in organization of rational land-tenure and forming of the integral, balanced economic organism on the whole are disclosed.

The complex of theoretical and methodological positions of land consolidation is worked out. Essence of term of land consolidation are deepened. The applied aspects and mechanisms of her introduction in Ukraine are improved.

The spatial design of perspective development of farms on the basis of land consolidation are offered. Priority directions of development of the regional system of land-tenures are determined. Methodology of development of projects of land consolidation, which is base on principle of ecological, economic and social balance even temper are improved.

Key words: spatial factor, land-tenure, transformation, landed relations, consolidation of earth, principle of balance.

Размещено на Allbest.ru

...