Робота виконана на кафедрі годівлі тварин та технології кормів Подільського державного аграрно-технічного університету. Експериментальні та виробничі дослідження здійснювалися протягом 2001-2006 років в умовах спеціалізованих господарств по вирощуванню худоби абердин-ангуської породи. Проведено два науково-господарських досліди на телятах абердин-ангуської породи: перший (у пасовищний період 2001 р.) - на фоні молочно-трав'янисто-концентратних раціонів в умовах племрепродуктора м'ясної худоби ССВ ім. Лесі Українки Славутського району; другий (у стійловий період 2001-2002 рр.) - на фоні молочно-силосно-концентратних раціонів в умовах племферми АФ «Копачівська» Деражнянського району Хмельницької області. Для кожного досліду відібрали по 40 бичків і 40 теличок абердин-ангуської породи канадської селекції віком 1,0-1,5 міс., з яких за методом пар-аналогів (Викторов П.И., Менькин В.К., 1991) сформували чотири піддослідні групи по 20 голів у кожній (відповідно 10 бичків і 10 теличок). При цьому перша група була контрольною, а друга-четверта - дослідними (табл. 1).

Таблиця 1

Схема науково-господарських дослідів

Примітка: * - у чисельнику - перший, ** - в знаменнику - другий досліди.

Умови утримання піддослідних тварин були єдиними для всіх груп.
В науково-господарських дослідах шляхом індивідуальних щомісячних зважувань піддослідних телят визначали абсолютні та середньодобові прирости живої маси.

На фоні науково-господарських дослідів на трьох бичках та теличках з кожної групи у першу та другу половини підсисного періоду провели респіраційні дослідження з вивченням обміну енергії. В обмінних дослідах на трьох бичках з кожної групи вивчали перетравність поживних речовин та баланс азоту, кальцію і фосфору за загальноприйнятими у зоотехнії методиками.

Для визначення складу і структури БМВД детально проаналізували біогеохімічну ситуацію регіону та раціони телят м'ясних порід згідно із сучасними нормами годівлі. При цьому встановили величину дефіциту протеїну, мінеральних речовин та вітамінів і необхідний рівень поповнення їх у вигляді БМВД, які за нашою рецептурою виготовлялися приватною фірмою „Фарматон” згідно з ДСТУ 26502-85 “Білково-вітамінні та амідо-вітамінні добавки” наступного складу: для пасовищного періоду (БМВД 68-1-00) - шрот соєвий - 70, висівки пшеничні - 12,5, сіль кухонна - 2,5, дикальційфосфат - 8, сірка елементарна - 4, мінерально-вітамінний премікс - 3 (сірчанокисла мідь - 1,03; сірчанокислий цинк - 7,77; сірчанокислий кобальт - 0,16; сірчанокислий марганець - 7,64; йодистий калій - 0,02; відеїн-D-430 сухий - 0,15; селеніт натрію - 0,002; висівки пшеничні - 83,23); для стійлового періоду (БМВД 68-2-01) - шрот соєвий - 72, висівки пшеничні - 12, сіль кухонна - 2,5, дикальційфосфат - 5,5, сірка елементарна - 3, магній хлористий - 2, мінерально-вітамінний премікс - 3 (сірчанокисла мідь - 1,25; сірчанокислий цинк - 7,77; сірчанокислий кобальт - 0,15; сірчанокислий марганець - 9,28; йодистий калій - 0,02; відеїн-D-430 сухий - 0,16; мікровіт кормовий - 0,11; селеніт натрію - 0,002; висівки пшеничні - 81,26).

Кормову поведінку піддослідних телят вивчали за методиками візуальних спостережень (Бондарь А.А., 1989; Админ Е.И., Зюнкина Е.Н., 1982), використовуючи азбуку елементів і актів поведінки.

Виробничу апробацію результатів досліджень проводили на 56 телятах в умовах ТОВ «Зоря» (пасовищний період 2003 р.) та на 36 телятах у ТОВ «Кунівське» (стійловий період 2004 р.) Ізяславського району Хмельницької області.

Отримані в експериментах дані обробляли біометрично за методикою Е.К. Меркурьевой (1983).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив різних доз БМВД на обмін енергії і поживних речовин, продуктивність та кормову поведінку телят весняних отелень

Споживання кормів та перетравність телятами поживних речовин. Годівлю піддослідних телят здійснювали згідно схеми, наведеної у таблиці 2. За вмістом сухої речовини і енергії літні раціони телят усіх груп відповідали нормам, а щодо рівнів сирого і перетравного протеїну, кальцію і фосфору, сірки, міді, цинку, кобальту, марганцю, йоду і селену, то вони були вищими у тварин дослідних груп внаслідок згодовування їм досліджуваних доз БМВД.

Таблиця 2

Схема годівлі піддослідних телят весняних отелень, кг/добу

Примітка: * - І група, ** - ІІ-ІV групи

При цьому балансування раціонів телят шляхом уведення спеціальних балансуючих добавок навіть у ранньому віці (90-110 днів) справляло позитивний, хоча і неоднозначний, вплив на перетравність поживних речовин (рис. 1). Якщо у тварин I групи перетравність органічної речовини становила 73,6%, то у телят II, III і IV груп вона була, відповідно, на 0,7; 1,7 та 1,6%, сирого протеїну - 0,9; 1,3 і 0,8, сирого жиру - 0,5; 1,2; 1,8 та БЕР - на 1,1; 2,7 і 4,0% вищою. Аналогічна картина зафіксована у перетравності поживних речовин телятами по завершенню підсисного періоду.

Рис. 1 Перетравність поживних речовин літніх раціонів у телят віком 90-110 днів

Баланс азоту, кальцію та фосфору в організмі телят. У тілі бичків II, III і IV груп, порівняно з їх аналогами I групи, у віці 90-110 днів щодобові відкладення азоту були, відповідно, вищими на 2,44; 4,57 (Р>0,95) і 5,45 г (Р>0,95), або 10,45; 19,57 і 23,34%. У телят дослідних груп більше всмоктувалося або перетравлювалося азоту у порівнянні з контролем, у тому числі в ІІ групі на 8,77, ІІІ - 15,20 і ІV - на 17,84% при (Р>0,99). Внаслідок згодовування телятам віком 180-200 днів II, III і IV дослідних груп БМВД до їх організму порівняно з контролем надходило більше на 10,51; 18,86 і 24,60 г азоту при (Р>0,999) (табл. 3).

Таблиця 3

Середньодобовий баланс азоту у телят весняних отелень віком 180-200 днів (М ± m, n = 3)

У зв'язку з цим у телят дослідних груп порівняно з контролем підвищувалася екскреція азоту з калом на 1,06-5,09 г та з сечею - на 4,21-10,72 г. У тілі бичків II, III і IV дослідних груп утримувалося азоту відносно спожитої кількості на 2,67; 3,83 (Р>0,95) і 2,71% та на 2,70; 3,50 і 2,49% відносно перетравленої кількості більше, ніж у контролі.

Привертають до себе увагу вікові особливості відносних показників використання азоту. Зокрема, у віці 90-110 днів у тілі тварин усіх груп утримувалося азоту відносно спожитої кількості 33,51-35,45%, тоді як у віці 180-200 днів - 22,29-26,12% та, відповідно - 45,98-48,18 і 34,30-37,80% відносно перетравленої кількості.

Баланс кальцію у тілі тварин III і IV дослідних груп був вищим, ніж у контролі, на 4,7 і 5,6%. Баланс фосфору у телят II, III і IV дослідних груп був вищим за контроль, відповідно, на 2,9; 6,2 і 13,5%.

Газоенергетичний обмін у телят. У бичків віком 90-110 днів, із збільшенням в раціоні дози БМВД, спостерігалася тенденція до підвищення вентиляції легенів, споживання кисню та зменшення теплопродукції (табл. 4).

Таблиця 4

Показники газообміну у бичків весняних отелень віком 90-110 днів (М ± m, n = 3)

Із збільшенням у раціоні дози БМВД теплопродукція в абсолютних величинах зросла у II, III і IV дослідних групах телят порівняно з контрольною, відповідно, на 1,14; 3,16 (Р>0.95) і 3,63% (Р>0,95). Проте, у перерахунку на 1 кг обмінної маси за показниками теплопродукції дослідні бички дещо переважали контрольних (II група) та поступалися перед їм (III і IV групи).

За теплопродукцією в другій половині підсисного періоду бички ІІ групи перевищували контрольних аналогів на 3,9%, ІІІ - 6,1(Р>0,95) і ІV -7,8% (Р>0,95). Проте, у перерахунку на 1 кг живої маси тіла бички II, III і IV груп поступалися перед контролем на 3,7; 7,3 (Р>0,95) і 6,6% (Р>0,95).

Телички дослідних груп у віці 90-110 днів за інтенсивністю вентиляції легенів не надто помітно відрізнялися від контрольної групи. Не відмічено істотної різниці у споживанні кисню, глибині та частоті дихання. Проте, досліджувані дози БМВД у другу половину підсисного періоду зумовлювали зменшення теплопродукції у розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла телиць дослідних груп порівняно з контролем на 6,5-7,9%.

Баланс енергії в організмі бичків, розрахований за сумою перетравних поживних речовин. Завдяки більш високим коефіцієнтам перетравності поживних речовин перетравна енергія у тварин II, III і IV дослідних груп порівняно з контролем була, відповідно, вищою на 4,2; 6,1 і 6,9% (Р>0,95). Краще продуктивне використання валової, перетравної та обмінної енергії у телят дослідних груп водночас зумовлювало підвищення показників чистої енергії (чиста енергія приросту + чиста енергія підтримання), відповідно, на 5,5%; 7,0 і 7,6% (Р>0,95). У другій половині підсисного періоду телята II, III і IV дослідних груп, хоча й отримували БМВД у тих же само дозах, що і в першій половині підсису (30, 60 і 90 г/кг сухої речовини), однак абсолютна кількість спожитої добавки була значно вищою, оскільки телята з віком споживали більше сухої речовини, а з нею і добавки. Згодовування добавки, у свою чергу, поліпшувало апетит у телят дослідних груп, завдяки чому у них порівняно з контролем надходило до організму більше валової енергії (табл. 5).

Таблиця 5

Баланс енергії в організмі бичків весняних отелень віком 180-200 днів (М ± m, n = 3)

Найбільше втрачалося енергії поживних речовин у телят усіх груп з теплопродукцією, частка якої від валової енергії була найвищою серед інших втрат енергії і становила у тварин контрольної групи 44,5%, тоді як у телят ІІ дослідної групи на 1,5; ІІІ - 2,5 (Р>0,95) і ІV дослідної - на 2,4% меншою.

Баланс енергії в організмі телят, розрахований за даними теплопродукції та енергії приросту. Як показали розрахунки енергетичного балансу у телят віком 90-110 днів, тварини дослідних груп були краще забезпечені обмінною енергією у порівнянні з контрольними (табл. 6).

Таблиця 6

Розподіл енергії в організмі телят весняних отелень у віці 90-110 днів на 1 кг обмінної маси тіла (М ± m, n = 3)

Телята дослідних груп перевищували тварин I (контрольної) групи за чистою енергією приросту, у тому числі бички - на 11,01-21,25% і телички - на 6,63-23,31%. У другу половину підсисного періоду тварини дослідних груп відрізнялися від контролю також підвищеним рівнем чистої енергії приросту як у бичків, так і в теличок.

Кормова поведінка телят на підсисі. Бички дослідних груп, за винятком III, у віці 90-110 днів менше часу витрачали на ссання своїх матерів порівняно з контрольними ровесниками. Телята дослідних груп однозначно довше порівняно з контрольними споживали корми, у тому числі тварини ІІ дослідної групи - на 3,8, ІІІ і IV - на 8,9%, а загалом кормова активність у них була вищою на 4,9; 12,3(Р>0,95) та 11,5% (Р>0,95). У другій половині підсисного періоду бички II, III і IV дослідних груп порівняно з бичками I (контрольної) групи менше на 12,2; 5,1 і 15,4% часу витрачали на ссання корів, але більше на 0,9; 14,0(Р>0,95) і 7,4(Р>0,95)% на споживання усіх кормів (табл. 7).

Таблиця 7

Розподіл добового часу на інтегровані акти поведінки підсисних бичків весняних отелень віком 180-210 днів (М ± m, n = 3), хв

Бички дослідних груп мали на 3,0-9,4% більшу тривалість жуйки як стоячи, так і лежачи, а також кормова активність у них однозначно була вища на 2,3-11,0% порівняно з контролем. Аналогічно бичкам, дослідні телички уже у першій половині підсисного періоду за показниками кормової поведінки відрізнялися від контрольних аналогів.

Динаміка живої маси піддослідних телят. Неоднакова повноцінність і збалансованість раціонів телят дослідних і контрольної груп, їх кормова поведінка, перетравність і засвоєння поживних речовин та використання енергії зумовили різницю у показниках продуктивності (табл. 8).

Середньодобові прирости живої маси тіла бичків ІІ дослідної групи переважали контрольних аналогів на 11,03 (Р>0,95), ІІІ - 26,41(Р>0,999), IV - 27,69% (Р>0,999), теличок - відповідно, на 10,76 (Р>0,99); 27,58 (Р>0,999) і 30,34% (Р>0,999). На практично однакових раціонах жива маса бичків порівняно з теличками на кінець дослідного періоду у I (контрольній) групі була на 11,2 кг, або 6,3%, вищою; у II дослідній групі - на 11,4 кг, або 6,0%; IІІ - на 9,6 кг, або 4,6%; у IV - на 9,6кг, або 4,5%, тоді як на початку дослідного періоду різниця у показниках живої маси бичків і теличок в одних і тих же групах була у межах лише 0,45-4,26%.

Таблиця 8

Прирости живої маси телят весняних отелень (М ± m, n = 10)

Вплив різних доз БМВД на обмін енергії і поживних речовин, продуктивність та кормову поведінку телят осінніх отелень

Споживання кормів та перетравність бичками поживних речовин. Годівлю підсисних телят здійснювали за схемою, аналогічною попередньому досліду, але замість трави пасовища і трави сіяних культур використовували силос кукурудзяний. При цьому у бичків віком 90-110 днів відмічена висока перетравність органічних речовин. Сирий протеїн у телят II групи порівняно з контролем перетравлювався краще на 0,9, ІІІ - 3,2 (Р>0,95) і ІV - на 1,6%. Перетравність сирого жиру у дослідних телят порівняно з контрольними аналогами була вищою всього на 0,3-0,96%, а у тварин II групи навіть меншою за контроль на 1,52%. Зате у дослідних бичків однозначно краще перетравлювалася органічна речовина (70,0-71,8 проти 69,8% у контролі) і БЕР (73,5-75,6 проти 73,4% у контролі). У другій половині підсисного періоду телята II, III і IV груп порівняно з їх аналогами I (контрольної) групи краще перетравлювали органічну речовину, відповідно, на 1,2; 3,7 (Р>0,95) і 3,3% (Р>0,95), сирий протеїн - на 0,9; 4,7 (Р>0,95) і 4,0% (Р>0,95) і БЕР - на 2,3; 5,0 (Р>0,95) і 4,5% (Р>0,95).

Баланс азоту, кальцію і фосфору у бичків. У віці 90-110 днів телята дослідних груп щодоби споживали більше азоту, ніж контрольної. При цьому у телят II, III і IV груп його перетравилося більше, відповідно, на 8,1(Р>0,95); 16,7(Р>0,99) та 20,7(Р>0,99)%. Відкладення азоту в тілі відносно спожитої кількості його у телят контрольної групи становило 38,67%, тоді як ІІ дослідної більше на 3,92, ІІІ - 6,24 і ІV - на 2,86%, а відносно перетравленої кількості - відповідно, більше за контроль на 4,70; 6,06 і 2,72%.

Незважаючи на те, що тварини дослідних груп втрачали азоту з сечею і калом дещо більшу кількість, ніж їх аналоги з контрольної групи, за рахунок більшого споживання з кормами, утримувалося його в їх тілі більше, зокрема, у віці 180-200 днів у ІІ дослідній групі на 11,83, ІІІ - 29,04 (Р>0,95) і ІV - на 30,69%.

Утримання кальцію в тілі відносно всмоктаної кількості його було практично однаковим і в дослідних, і в контрольних телят (95,39-96,61 проти 95,46%). Відкладання фосфору у тілі було вищим у тварин дослідних груп (42,37-46,18 проти 39,03% у контролі), що свідчить про позитивний вплив БМВД на ці показники.

Газоенергетичний обмін у телят. У віці 90-110 днів вентиляція легенів у бичків ІІ дослідної групи за дози БМВД 30 г/кг сухої речовини була меншою порівняно з контролем на 0,93%, а ІІІ і ІV дослідних груп, за дози балансуючої добавки 60 і 90 г, навпаки, на 1,80 і 5,55% більшою. Те ж саме стосується і споживання кисню, яке у бичків ІІ дослідної групи також, за дози БМВД 30 г, було на 1,52% меншим за контроль, а ІІІ і ІV - на 2,99 і 4,48% (Р>0,95) більшим, ніж у тварин І (контрольної) групи (табл. 9).

Таблиця 9

Показники газообміну у бичків осінніх отелень віком 90-110 днів у стійловий період (М ± m, n = 3)

Із збільшенням у раціоні телят БМВД відмічено зростання кількості теплопродукції. Проте у перерахунку на 1 кг обмінної маси вона у телят II, III і IV дослідних груп була нижчою порівняно з контролем, відповідно, на 2,25; 1,09 і 0,10%.

Згодовування різних доз БМВД у складі зимового раціону другої половини підсисного періоду зумовлювало підвищення теплопродукції у дослідних тварин порівняно з контрольними. Однак, у перерахунку на 1 кг живої маси тварин дослідних груп теплопродукція у них була нижчою на 0,62; 6,52 (Р>0,95) і 6,28% (Р>0,95), що, мабуть, можна пояснити більш високою їх живою масою.

У телиць контрольної і дослідних груп віком 90-110 днів у газообміні не відмічено істотної різниці, що, очевидно, пояснюється високим споживанням телятами у цей віковий період молока, і незначним - концентратів. Загальна величина теплопродукції у теличок, які споживали БМВД у другу половину підсисного періоду, була вищою за контроль (25,03-26,18 проти 24,80 кДж/хв). Проте, у перерахунку на 1 кг обмінної маси вона була меншою в ІІ дослідній групі порівняно з контролем на 8,48, ІІІ - 12,29 і ІV - на 10,35% (рис. 2).

Баланс енергії у телят, розрахований за сумою перетравних поживних речовин. Завдяки більш високим коефіцієнтам перетравності у телят дослідних груп енергія перетравних поживних речовин була вищою, ніж у їх

Рис 2 Теплопродукція у телят віком 180-200 днів, кДж/год/кг обмінної маси