20

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 638.145 (477.7)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Експериментальне обґрунтування використання бджіл внутрішньопородного типу «Хмельницький» в степовій зоні України

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

Таран Сергій Ілліч

Миколаїв - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Поліщук Віктор Петрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри бджільництва ім. В.А. Нестерводського

Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук, доцент Броварський Валерій Дмитрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри бджільництва ім. В. А. Нестерводського

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Гречка Ганна Миколаївна, Національний науковий центр «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича НААН», старший науковий співробітник відділу селекції і репродукції українських степових бджіл

Захист відбудеться «14» червня 2011 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.806.02 в Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 73, навчальний корпус № 1, ауд. 223.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 73, навчальний корпус № 1.

Автореферат розісланий «12» травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.І. Луговий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Використання чистопородних бджіл, пристосованих до місцевих умов клімату та медозбору, визнано основним напрямом сучасного розвитку галузі та підвищення її продуктивності.

Якісний склад сімей в ареалі української породи впродовж другої половини ХХ століття зазнав змін через завезення бджіл іншого походження, наслідком якого нині є наявність на пасіках помісей невідомого походження. У наукових працях багатьох авторів відзначається послаблення природної стійкості місцевих бджіл до умов середовища, зниження показників відтворної здатності та продуктивних якостей сімей. В публікаціях містяться також суперечливі характеристики аборигенних бджіл.

Для виправлення наслідків від хаотичного поширення помісних бджіл передбачається використання чистопородних бджолиних сімей районованих порід. Здійснення цих заходів потребує належного наукового обґрунтування, забезпеченого сучасними експериментальними даними з комплексної оцінки порід, внутрішньопородних типів і ліній бджіл. У зв'язку з цим дослідження біологічних особливостей і продуктивних якостей українських бджіл створеного внутрішньопородного типу «Хмельницький» у порівнянні з місцевою популяцією в степовій зоні є актуальними і мають важливе практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі генетики, годівлі тварин та біотехнології Миколаївського державного аграрного університету є частиною комплексних досліджень відповідно наукової програми №110/308-пр «Обґрунтування ознак селекції та заходів підвищення продуктивності українських бджіл» (номер державної реєстрації 0109U000781) Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у науковому обґрунтуванні використання бджолиних сімей внутрішньопородного типу «Хмельницький» в порівнянні з місцевою популяцією українських бджіл у степовій зоні України.

Відповідно до мети в роботі було поставлено завдання дослідити:

- чистопородність українських бджіл внутрішньопородного типу «УХм» і місцевої популяції за показниками екстер'єру й ДНК-типування;

- вплив яйценосності маток різної генеалогії на силу бджолиних сімей в різні періоди сезону;

- кількість вирощеного розплоду та динаміку розвитку бджолиних сімей при підготовці їх до медозбору та зимівлі;

- медову та воскову продуктивність бджолиних сімей піддослідних груп;

- активність інвертази гіпофарінгеальних залоз бджіл протягом сезону в зв'язку з медозбором;

- доцільність інтродукції внутрішньопородного типу «Хмельницький» шляхом заміни маток у бджолиних сім'ях місцевої популяції степової зони;

- економічну ефективність використання чистопородних бджолиних сімей внутрішньопородного типу «Хмельницький» порівняно з місцевими бджолами.

Об'єкт дослідження. Бджолині сім'ї, робочі бджоли та матки внутрішньопородного типу «Хмельницький» української породи і місцевої популяції зони Степу.

Предмет дослідження. Ознаки чистопородності сімей, показники яйценосності маток, активності гіпофарінгеальних і ректальних залоз, вирощування бджіл, збір меду та воскова продуктивність в степовій зоні України.

Методи досліджень. В процесі виконання роботи використані загальноприйняті методи зоотехнічних (яйценосність маток, сила та продуктивність сімей), біохімічних (вивчення активності інвертази й каталази бджіл), мікрометричних (екстер'єрні ознаки бджіл), фенологічних (розвиток сімей за періодами медозборів), генетичних (ДНК-типування бджіл) і статистичних (біометрична обробка цифрового матеріалу, розрахунок економічної ефективності) досліджень, візуальна оцінка етології бджіл.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати проведених досліджень доповнюють наукову інформацію щодо біологічних особливостей і продуктивних якостей українських бджіл у їх природному ареалі. Встановлено, що чистопородні сім'ї внутрішньопородного типу «Хмельницький», порівняно з бджолами місцевої популяції зони Степу, володіють властивостями вищої консолідації за показниками екстер'єру та ДНК-типування, фізіологічної активності залоз, що зумовлюють різний рівень біологічної пристосованості жіночих стаз до функціональних навантажень при створенні запасів меду та зимівлі.

Отримано нові дані, які показують переваги типу «УХм», порівняно з місцевими бджолами, за генетичною схожістю (рівень 0,62 та 0,57 відповідно), яйценосністю маток (2088 і 1596 яєць за добу), більшою силою сімей в річному циклі (на 7,87 і 29,41%), пристосованістю до збереження в гіпобіозі (каталазна активність ректальних залоз на 15,74%) і вищою видільною функцією гіпофарінгеальних залоз для переробки нектару (активність інвертази більша на 32,75%), що в сукупності збільшує медову продуктивність на 23…38%. Експериментальні дані свідчать про вищу пристосованість чистопородних бджолиних сімей до природних і медозбірних умов, порівняно з місцевими бджолами, які зазнали впливу південних порід.

Практичне значення отриманих результатів полягає в підвищенні ефективності використання бджолиних сімей української породи шляхом поширення на пасіках чистопородних бджіл створеного типу заводської марки «УХм», які забезпечують приріст товарного меду при заміні маток місцевої популяції в степовій зоні 11,0…21,1 кг на сім'ю за сезон. Від маток внутрішньопородного типу «Хмельницький» сім'ї вирощують весною більше на 10,62 тис. бджіл, наприкінці сезону до зимівлі - 9,42 тис. бджіл, що покращує їх силу для збільшення медозбору. Отримані результати сприяють відродженню і збереженню бджіл української породи в її природному ареалі.

Результати досліджень впроваджені на приватних пасіках Миколаївської області (акт впровадження від 20.01.2011 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному опрацюванні наукової літератури, розробці схеми та освоєнні методик досліджень, виконанні програми робіт за темою дисертаційної роботи в лабораторних і виробничих умовах, опрацюванні та обґрунтуванні одержаних результатів, підготовці матеріалів до опублікування та написанні дисертації. Уточнення методичних підходів та узагальнення результатів досліджень проводив спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень апробовані в доповідях на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету (Миколаїв 2008…2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького (Львів, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю заснування та 55-річчю відродження біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету «Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи» (Кам'янець-Подільський, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної біології, тваринництва та ветеринарної медицини», присвяченій 50-річчю з дня заснування Інституту біології тварин НААНУ та 110-річчю з дня народження професора С. З. Ґжицького (Львів, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційні технології в тваринництві» (Жодіно, 2010); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва» (Вінниця, 2011).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, з них 8 у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, 3 - тези матеріалів конференцій, подано дві заявки на патент на корисну модель: № u 2010 14110, № u 2010 14112.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 137 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу та методики досліджень, результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій, списку використаних джерел літератури та додатків. Робота ілюстрована 24 рисунками, містить 18 таблиць та 14 додатків. Список літератури налічує 209 найменувань, з них 45 - іноземними мовами.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті впродовж 2008…2010 років. Основною базою науково-виробничих дослідів була приватна пасіка в с. Каменоватка Братського району Миколаївської області. Відповідно до мети досліджень використано бджіл внутрішньопородного типу «Хмельницький» української породи, (затверджено в 2007 р.) та місцевої популяції степової зони (рис. 1).



Рис. 1. Загальна схема проведення досліджень

Для проведення дослідів підготували групу чистопородних сімей внутрішньопородного типу «УХм», способом підсаджування маток, завезених із племінного бджолорозплідника ПП «Прибузькі медобори», (Хмельницька обл.). Контрольну групу, в такій же кількості 20 сімей, сформували з матками місцевого походження. Дослідну і контрольну групи укомплектували методом підбору сімей-аналогів відповідної генеалогії однакових за віком бджолиних маток, силою, кількістю різновікового розплоду та кормових запасів (Кононенко В. К., 2003). Утримували піддослідні бджолині сім'ї у вуликах-лежаках із рамками розміром 435Ч300 мм. При формуванні піддослідних груп чистопородність бджіл досліджували методом промірів довжини хоботка, кубітального індексу, дискоїдального зміщення, форми заднього краю воскового дзеркальця п'ятого стерніту (Давыденко И. К. и др., 1985). Як додатковий показник щодо встановлення чистопородності піддослідних сімей нами використано метод ДНК-типування. Аналізи проведені в лабораторії генетики Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького НААН України, відповідно методики, розробленої О. І. Метлицькою (2009).

Отримані матеріали порівнювали з установленими нормами стандарту, розробленими Українською дослідною станцією бджільництва і Національним університетом біоресурсів і природокористування України (Давиденко І. К. та ін., 1992; Поліщук В. П. та ін., 2009). Візуальну оцінку якісних фізіологічних ознак - печатка меду, злобливість, рійливість проводили за методикою Г. Д. Билаша (1991).

Визначення активності інвертази гіпофарінгеальних залоз бджіл досліджували біохімічним методом (Жеребкин М. В., 1970). Кількість цукрів визначали за методом Бертрана (Плешков Б. П., 1985). Під час зимового спокою піддослідні бджолині сім'ї утримували надворі. Їх зимостійкість досліджували за даними осіннього та весняного обліку сили (кількість вуличок), спожитого корму за зимовий період (кг на вуличку бджіл), кількості підмору (г), площі печатного розплоду, залишків неперетравленого корму в товстій кишці (мг), користуючись методикою, описаною Г. Ф. Тарановим (1961).

Активність каталази ректальних залоз товстого відділу кишечника бджіл (мгО) визначали методом титрування за методикою Б. П. Плєшкова (1985) та М. А. Королюк (1988).

Дослідження яйценосності бджолиних маток проводили за загальноприйнятою методикою у викладі Ф. А. Лаврьохіна та С. В. Панкової (1983). Для цього заміряли площу печатного розплоду через кожні 12 днів за допомогою рамки-сітки з квадратами 5Ч5 см.

Кількість одержаного товарного меду обліковували способом зважування відібраних із гнізд медових стільників до й після відкачування. Показники щоденного медозбору вивчали методом контрольної сім'ї, зважуючи вулики на вагах після закінчення льоту бджіл. Загальну оцінку медозбірних умов проводили за даними обліку видового складу рослин і строків їх цвітіння в зоні розміщення базової пасіки.

Воскову продуктивність піддослідних сімей обчислювали за кількістю відбудованих стільників на вощині протягом сезону та за результатами обліку забрусу при відкачуванні меду.

Одержані в дослідах дані обробляли біометричним методом (Плохинский Н. А., 1969; Рокицкий П. Ф., 1973) з використанням комп'ютера Pentium - III та програми MS Excel - 2000.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Характеристика українських бджіл за ознаками чистопородності. При визначенні чистопородності бджолиних сімей піддослідних груп ставилось завдання встановити міру морфо-генетичної схожості та відповідності бджіл нормам характеристики української породи як основи для інтерпритації експериментальних даних дисертаційної роботи. Результати біометричної обробки даних промірів екстер'єру бджіл 40-ка піддослідних сімей наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Зведенi данi комплексної оцiнки бджiл сімей піддослідних груп за ознаками екстер'єру, n=20

Показник, проміри	Контрольна група (місцева популяція)	Дослідна група (внутрішньопородний тип «Хмельницький»)
Довжина хоботка, мм: ±	6,70±0,005	6,63±0,005*
lim	6,61-6,84	6,50-6,74
Cv,%	1,74	1,70
Кубітальний індекс, од. Гьотце:
±	2,46±0,006	2,49±0,005**
lim	2,27-2,53	2,42-2,53
Cv,%	5,92	4,54
Дискоїдальне змiщення, позитивне, %	66,8	75,5
lim	16,67-96,67	30,00-90,00
Випукла форма заднього краю воскового дзеркальця 5-го стерніту, %	90,0	94,8
lim	80,00-100,00	83,33-100,00

Примітки: * - Р>0,95; ** - Р>0,99.

Бджолиним сім'ям дослідної групи властива довжина хоботка з вузькими межами коливань від 6,50 мм до 6,70 мм, і лише в деяких виявлено незначне відхилення до 6,74 мм, що може бути варіабельним випадком. За іншими промірами екстер'єру бджіл сім'ї внутрішньопородного типу «Хмельницький» характеризуються як чистопородні. Сім'ї контрольної групи мали в своєму складі лише близько половини бджіл з довжиною хоботка 6,61…6,70 мм, решта понад норму стандарту - до 6,84 мм.

Тенденція подовження хоботка понад 6,70 до 6,84 мм і зменшення випадків дискоїдального позитивного зміщення вказує на відхилення від типової ознаки українських бджіл, яка може проявлятись під впливом сірої гірської кавказької і навіть карпатської породи бджіл.

Отже, за результатами вивчення екстер'єрних показників бджіл сім'ї місцевої популяції належать до української породи і певною мірою відрізняються від чистопородних. Цей висновок підтверджено даними ДНК-типування, які показали вищий рівень гетерозиготності (0,49) порівняно з відселекціонованими бджолами внутрішньопородного типу «Хмельницький» (0,44). Водночас нами встановлено, що зменшення генетичної консолідованості за рівнем внутрішньопородної схожості (0,57 проти 0,62 у чистопородних), що доповнює уявлення про неоднорідну структуру місцевих бджолиних сімей, серед яких є нащадки від помісей безсистемного схрещування в минулі часи.

Отримані дані комплексних морфо-генетичних досліджень бджіл типу «УХм» і місцевої популяції є підставою для порівняльної оцінки сімей різноякісного рівня чистопородності за показниками біологічних властивостей. Однією з них є пристосованість до внутрішньосімейного відтворення шляхом спеціалізованої функції матки.

Яйценосність маток і вирощування бджіл у сім'ях внутрішньопородного типу «УХм» і місцевої популяції. Сила сім'ї впливає на збір меду й визначається плодючістю бджолиної матки, що вимірюється її добовою яйценосністю. В досліді, що тривав упродовж всього сезону, ми вивчали продуктивність маток контрольної й дослідної груп. Результати обліку їх яйценосності наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Яйценосність бджолиних маток під час весняного розвитку сімей, яєць за добу (2009 р.)

Період яйцекладки	Контрольна група, n=18	Дослідна група, n=19	% до контролю
	±	lim	Cv,%	±	lim	Cv,%
26.02-10.03	77±4,6	50- 125	25,02	101± 4,8***	67- 150	20,59	31,17
10.03-22.03	267± 10,5	167-342	16,74	331± 11,5***	250- 442	15,12	23,97
22.03-03.04	478± 19,4	333-608	17,18	579± 18,0***	433- 758	13,58	21,13
03.04-15.04	732± 21,0	550-883	12,20	840± 30,0**	575-1075	15,57	14,75
15.04-27.04	1055± 47,6	767-1567	19,16	1233± 33,5**	900-1458	11,85	16,87
27.04-09.05	1159± 43,2	892-1650	15,80	1339± 38,3**	1092-1717	12,49	15,53
09.05-21.05	1338± 47,3	950-1833	14,99	1568± 56,5**	1308-2258	15,71	17,19
Всього	61272	-	-	71892	-	-	17,33

Примітки: ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.

Наведені дані показують перевагу яйцекладки маток дослідної групи над сім'ями контрольної. В період активізації життєдіяльності бджіл після зимівлі в сім'ях контрольної групи матки відкладали 77…267 яєць за добу. В той же час яйценосність маток дослідної групи вже була на рівні 101…331 яєць за добу, а з 22 березня до 3 квітня перевищення цього показника дослідної групи над контрольною стало значно виразнішим (101 шт.). Останній облік охоплює період відтворної функції маток у другій декаді травня з різницею між групами на 230 яєць (1568…1338). Середня яйценосність маток контрольної групи на кінець весняного розвитку становила 1338 і дослідної - 1568 яєць за добу. Водночас коливання показника між сім'ями в групах зареєстровано від 950 до 1833 у контрольній і 1308…2258 яєць в дослідній. Простежується чітка загальна закономірність збільшення числа відкладених яєць матками в усі періоди обліку під час весняного нарощування бджіл до медозбору.

Перевищення кількості відкладених яєць матками в сім'ях дослідної порівняно з контрольною групою впродовж весняного розвитку стабільно утримувалося на рівні 14,75…31,17%.

На підставі отриманих в досліді даних обчислено загальну кількість яєць, відкладених упродовж усього періоду весняного розвитку сімей до першого медозбору з білої акації. Сума кількості яєць в середньому на одну бджолину сім'ю контрольної групи становить 61,27 тис., дослідної - 71,89 тис. Перевищення відтворної функції маток дослідної групи дає кількісний приріст 10,62 тис. бджіл на сім'ю, порівняно з матками контрольної групи, тобто на 17,33%. Це означає, що в практиці пасічникування фактор використання чистопородних маток відселекціонованого внутрішньопородного типу «Хмельницький» збільшує до першого взятку силу сім'ї на чотири вулички бджіл. За даними подальшого обліку (з 24 серпня до 5 вересня 2009 року) сім'ї дослідної групи виростили в середньому по 30,36 тис., контрольної - 20,94 тис. бджіл, тобто на 44,93% більше. Протягом усього періоду підготовки до зимівлі спостерігалася закономірність зменшення яйценосності маток в контрольній групі з 719 до 66 яєць за добу і відповідно з 1032 до 120 яєць - в дослідній, (рис. 2).

Рис. 2. Кількість відкладених яєць у період найвищої продуктивності маток, яєць за добу, (2009 р.)

Переваги бджолиних сімей дослідної групи порівняно з сім'ями контрольної доповнюються показником максимальної продуктивності маток. Найбільша яйценосність маток окремих сімей обох груп проявилась у серпні: на контрольну групу становила 1083 та 1292 яєць за добу на дослідну групу, тобто різниця була 209 яєць за добу, або 19,30%.

Програмою дослідження також передбачалося з'ясування рівня відтворної активності бджолиних маток посеред літа. Найвищий рівень яйценосності проявляється у маток дослідної групи, що становить в середньому по 2088±33 яєць за добу, контрольної - 1596±60 яєць, тобто на 30,83% більше при високій вірогідності з різницею 492 яйця, (Р>0,999). Матки-рекордистки цієї групи відкладали влітку по 2175…2508 яєць за добу.

Зміни кількості розплоду та сили бджолиних сімей протягом сезону. Одним із завдань порівняльної оцінки бджолиних сімей внутрішньопородного типу «УХм» і місцевої популяції було визначення кількості їх розплоду в різні періоди сезону. В піддослідних сім'ях двох груп за загальноприйнятою методикою замірювали площу печатного розплоду через кожні 12 діб протягом весняного періоду до медозбору з акації білої, потім перед головним медозбором з соняшнику (18 липня) та у період осіннього нарощування сили бджолиних сімей до зимівлі (від 14 серпня). Загальна тривалість всього періоду обліку між крайніми датами (від 19 березня до 1 жовтня) становила 6 місяців і 12 днів, тобто весь період відтворного процесу в сім'ї.

Отримані результати (табл. 3) показують, що на початку сезону трьома обліками зареєстровано суттєву перевагу сімей дослідної групи (21,05…30,50%) порівняно з контрольною.

Таблиця 3. Кількість розплоду в бджолиних сім'ях піддослідних груп у 2009р., квадрати

Дата заміру розплоду	Контрольна група, n=18	Дослідна група, n=19	% до контролю
	±	lim	Cv,%	±	lim	Cv,%
19.03	9,28± 0,547	6-15	25,02	12,11± 0,572***	8-18	20,79	30,50
30.03	32,00± 1,263	20-41	16,74	39,74± 1,378***	30-53	15,12	24,19
10.04	57,39± 2,324	40-73	17,18	69,47± 2,165***	52-91	13,58	21,05
22.04	87,83± 2,526	66-106	12,20	100,84± 3,602**	69-129	15,57	14,81
4.05	126,61± 5,718	92-188	19,16	147,95± 4,023**	108-175	11,85	16,85
16.05	139,11± 5,180	107-198	15,80	160,63± 4,602**	131-206	12,49	15,47
28.05	160,56± 5,676	114-220	15,00	188,11± 6,781**	157-271	15,71	17,16
18.07	191,50± 6,021	144-234	13,34	250,58± 4,049***	229-301	7,04	30,85
14.08	86,22± 5,017	54-130	24,68	123,89± 4,547***	85-155	16,00	43,69
26.08	60,17± 2,782	39-85	19,62	90,37± 3,750***	70-131	18,09	50,19
7.09	32,22± 1,322	21-43	17,41	45,68± 2,738***	29-74	26,13	41,78
19.09	23,00± 1,625	14-39	29,97	29,47± 1,869**	17-49	27,64	28,13
1.10	7,89± 0,921	2-14	49,55	14,42± 1,377***	5-26	41,63	82,76

Примітки: ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.

Подальше закономірне збільшення кількості розплоду весною та зменшення в другій половині сезону властиве всім бджолиним сім'ям піддослідних груп. Проте приріст площі розплоду, що продовжувався до середини липня, за більшості обліків характеризується більшими величинами в сім'ях бджіл внутрішнопородного типу «Хмельницький», порівняно до місцевих (14,81…30,85%). Станом на 28 травня, перед медозбором з білої акації, бджолині сім'ї дослідної групи за кількістю розплоду переважали сім'ї контрольної групи на 27,55 квадратів, що рівнозначно 2,75 тис. виведених бджіл. яйценосність матка бджолиний медозбір

Більша кількість вирощених бджіл у весняний період сім'ями української породи дає підставу зробити висновок про вищий рівень їх еволюційної пристосованості до продуктивного збирання корму, порівняно з місцевою популяцією, що має ознаки негативного впливу колишнього схрещування.

Чистопородні сім'ї дослідної групи навесні раніше приходять в активний стан, ніж сім'ї контрольної, інтенсивніше вирощують достатню кількість бджіл до використання взятку, не послаблюються в період медозбору, а тому йдуть в зимівлю достатньо сильними з фізіологічно підготовленими бджолами.

Отже, під впливом вищої фізіологічної пристосованості маток до інтенсивної репродукції бджіл сім'ї внутрішньопородного типу «УХм» мають переваги за кількістю розплоду впродовж усього річного циклу.

Продуктивні якості бджолиних сімей залежно від їх чистопородності. Кількість зібраного бджолами меду є основним показником оцінки продуктивних якостей сімей. Нами проаналізовані медозбірні умови базової пасіки в степовій зоні за 2008…2010 рр. і обліковано кількість товарного меду (табл. 4, 5).

Таблиця 4. Медова продуктивність бджолиних сімей на взятку з білої акації, кг

Показник	Контроль, n=18	Дослід, n=19
	2009 рік
±	13,08±0,600	16,32±0,900**
lim	9,20-18,00	11,30-24,50
Cv,%	19,50	23,95
% до контролю	-	24,77
	2010 рік
±	8,31±0,383	10,27±0,434**
lim	5,50-11,10	6,90-14,00
Cv,%	19,56	18,41
% до контролю	-	23,58

Примітка. ** - Р>0,99.

З даних табл. 4 видно, що у флористичних умовах базової пасіки збір меду був невеликим. Відповідно з цим, сім'ї не проявили своїх потенційних можливостей. Проте чистопородні бджоли, порівняно з місцевими, працювали на медозборі з білої акації краще на що вказує достовірна різниця показників (збільшення медової продуктивності на 24,77 і 23,58%).

Другий збір товарного меду був в період цвітіння соняшнику, коли створюється найбільший запас нектару, що є типовим для зони Степу. Дані таблиці 5 свідчать, що сім'ї контрольної групи під час взятку з соняшнику в 2009 р. дали в середньому 38,57 кг, дослідної - 55,58 кг товарного меду, тобто на 44,10% більше.

Таблиця 5. Медова продуктивність бджолиних сімей на медозборі з соняшнику, кг

Показник	Контроль, n=18	Дослід, n=19
	2009 рік
±	38,57±1,260	55,58±1,460***
lim	25,60-47,20	40,90-67,00
Cv,%	13,88	11,49
% до контролю	-	44,10
	2010 рік
±	31,63±1,075	46,15±1,347***
lim	20,60-39,50	34,30-56,40
Cv,%	14,42	12,72
% до контролю	-	45,91

Примітка. *** - Р>0,999.

Максимальна медова продуктивність становила у сім'ях контрольної групи 47,2 кг, дослідної - 67,0 кг. При цьому варто зазначити, що коефіцієнт варіації досліджуваного показника зменшився і становив у контрольній групі 13,88%, а в дослідній - 11,49%. Під час слабшого медозбору з білої акації він був на рівні 9,50 і 23,95% відповідно.

Ці дані свідчать, що у бджіл чистопородних сімей, порівняно з місцевою популяцією, в умовах багатших медозборів повніше проявляється біологічний потенціал із використання ресурсів нектару.

Вплив активності інвертази бджіл на медову продуктивність сімей. Одним із завдань наших досліджень було експериментальне обґрунтування продуктивних якостей сімей у зв'язку з ферментативною активністю гіпофарінгеальних залоз бджіл.

За середніми даними (табл. 6), чистопородні бджоли проявляють вищу здатність розщеплювати сахарозу (утворення 71,50 мг глюкози), порівняно з контрольними (53,86 мг глюкози).

Таблиця 6. Вплив активності інвертази на медову продуктивність бджолиних сімей, 2009 р.

Показник	Контрольна група, n=18	Дослідна група, n=19
	медова продуктивність, кг	активність інвертази, мг глюкози	медова продуктивність, кг	активність інвертази, мг глюкози
±S	51,81±1,730	53,86±1,680	71,90± 2,090***	71,50± 1,480***
lim	34,80-65,20	41,30-66,79	54,00-91,50	54,29-79,92
Cv,%	14,14	13,20	12,69	9,03
% до контролю	-	-	38,77	32,75

Примітка. *** - Р>0,999.

Перевищення становить 32,75% і є високо вірогідним, (Р>0,999). Це вказує на те, що у чистопородних українських сімей бджоли володіють вищою біологічною властивістю щодо виконання функції накопичення запасів меду, що розвинулася в результаті диференціації жіночих особин на плідних і неплідних. Порівнянням даних інвертуючої здатності залоз бджіл кожної сім'ї та їх медової продуктивності встановлено прямий зв'язок між цими показниками. Коефіцієнт кореляції між кількістю відкачаного меду та активністю гіпофарінгеальних залоз бджіл у сімей контрольної групи становить +0,91, дослідної +0,57. При цьому слід зазначити, що дані медової продуктивності в трьох сім'ях-рекордистках (№№ 66, 62, 68) піднімаються стрімкіше вгору (99,50; 86,10; 82,00 кг), ніж активність інвертази їх залоз. Очевидно, зростання медозбору обумовлено збільшеною силою цих сімей, і як наслідок, нижчим коефіцієнтом кореляції у високопродуктивних сім'ях дослідної групи.

Подібний характер закономірних змін чітко виражений також у бджіл місцевої популяції Степу України, але на нижчому рівні їх медозбору (рис. 3).



Рис. 3. Динаміка активності інвертази залоз бджіл у ряду медової продуктивності сімей контрольної групи:

-_- активність інвертази, мг глюкози; - медова продуктивність, кг

Отже, однією з причин зменшення медозбору сімей місцевої популяції українських бджіл в однакових флористичних умовах порівняно з чистопородними може бути проявлення більш слабкої функціональної активності гіпофарінгеальних залоз, запозиченої від інших порід, притаманної їх еволюційному рівню.

Активність каталази залежно від чистопородності бджіл і пристосованість їх до зимівлі. Однією з особливостей, що характеризує пристосованість бджіл до кліматичних умов, є якість зимівлі, що залежить від ступеня розвитку ректальних залоз і активності каталази протягом зимового періоду. Для проведення досліду з визначення активності каталази ректальних залоз відібрано проби бджіл обох груп. Дані аналізу показали, що активність каталази бджіл контрольної групи становить 3,94±0,16, дослідної - 4,56±0,19 мгО. Чистопородні сім'ї внутрішньопородного типу «Хмельницький» виявились більш зимостійкими, з меншою кількістю підмору (150 г) порівняно з місцевими (220 г) та активнішими вийшли зі стану гіпобіозу весною.

Виробнича перевірка та визначення економічної ефективності використання бджіл внутрішньопородного типу «Хмельницький». Науково обґрунтовані дані перевірені виробничим випробуванням. Встановлено перевагу чистопородних бджіл за медовою продуктивністю на 23…38% порівняно з сім'ями місцевої популяції. Для визначення економічної ефективності використання бджіл відселекційнованого типу «УХм» подаємо розрахунки, які наведені в табл. 7.

Таблиця 7. Розрахунок виходу товарної продукції на пасіці в натуральних і вартісних показниках

Показник	Варіанти
	місцева популяція (контроль)	внутрішньопородний тип «УХм» (дослід)
Число бджолиних сімей	100	100
Медова продуктивність на сім'ю, кг	51,81	71,90
Збір меду за сезон, кг	5181,00	7190,00
Воскова продуктивність, кг	112,71	154,05
Ціна реалізації 1 кг продукції, грн.: мед віск	15,00 40,00	15,00 40,00
Виручка від реалізації, грн.: мед віск разом	77715,00 4508,00 82223,00	107850,00 6162,00 114012,00
Збільшення виробництва продукції: всього, грн. на одну бджолину сім'ю, грн. %	0 0 0	31789,00 317,89 38,66

Таким чином, за використання на пасіках бджіл внутрішньопородного типу «УХм» виручка від реалізації додаткової продукції в умовах Миколаївської області збільшується на 31789 грн., що становить 317,89 грн. у середньому на одну бджолину сім'ю.

ВИСНОВКИ

1. За результатами досліджень бджіл української породи в степовій зоні України вcтановлено, що чистопородні сім'ї внутрішньопородного типу «Хмельницький» порівняно з місцевою популяцією характеризуються вищою мірою морфо-генетичної схожості, інтенсивності розвитку та їх сили в річному циклі життєдіяльності, добової яйценосності маток, фізіологічної пристосованості до використання взятків і зимівлі, медової та воскової продуктивності.

2. Бджоли створеного типу «УХм» зберігають стабільно типові ознаки довжини хоботка (6,63 мм) і промірів крила. В сім'ях місцевої популяції при середній довжині хоботка на верхній межі стандарту породи (6,70 мм) проявляється тенденція незначного збільшення його до 6,84 мм, що свідчить про вплив через завезення в їх ареал бджіл південного походження.

3. Методом ДНК-типування доведено високий рівень внутрішньогрупової генетичної схожості бджіл (0,62) типу «УХм» в порівнянні з місцевою популяцією степової зони (0,57). Отримані дані узгоджуються з результатами морфометричного аналізу чистопородності бджіл української породи, що дає підставу впевненості оцінки досліджуваного об'єкта за іншими показниками.

4. Бджолині матки внутрішньопородного типу «Хмельницький» проявляють високу відтворювальну здатність у всі періоди сезону порівняно з матками місцевої популяції української породи. Середньодобова яйценосність маток дослідної групи перед взятком із білої акації (9-21 травня) становила 1568, контрольної - 1338 яєць. В період найвищої репродуктивної діяльності маток цей показник досягав відповідно 2088 і 1596 яєць за добу, тобто на 30,83% більше. На основі отриманих даних можна віднести українську породу бджіл до представників виду Аріs mellifera, в соціальній структурі яких матки досягли високої функціональної здатності.

5. Виховання бджолиного розплоду в сім'ях хмельницького походження відбувається інтенсивніше, ніж у місцевих бджіл української породи. Сума запечатаного розплоду за період від весняного нарощування бджіл до медозбору становила відповідно 71,89 і 61,27 тис. комірок, а при підготовці до зимівлі - 30,38 і 20,96 тис. Перевага відтворної здатності бджолиних сімей хмельницького типу обумовлює збільшення їх сили до взятку з білої акації на 17,33% і восени на 44,99% порівняно з місцевою популяцією степової зони.

6. Медова та воскова продуктивність бджолиних сімей внутрішньопородного типу «Хмельницький» вірогідно перевищує збір меду порівняно з сім'ями місцевої популяції. Збільшення медової продуктивності за сезон становить 38,77%. Особливо переконливою є перевага в умовах доброго медозбору з соняшнику - 17,01 кг, або 44,10%. Ці ж сім'ї мали перевагу за восковою продуктивністю, що становить 32,0% порівняно з місцевою популяцією.

7. За середніми даними чистопородні бджоли на 32,75% володіють вищою здатністю розщеплювати сахарозу (при цьому утворюється 71,50 мг глюкози) порівняно з контрольними (кількість утвореної глюкози: 53,86 мг). Показник кореляції між кількістю відкачаного меду й активністю гіпофарінгеальних залоз бджіл у сім'ях контрольної групи становить +0,91 і дослідної +0,57.

8. Сім'ї дослідної групи виявили вищу зимостійкість порівняно з місцевими і на час весняного обльоту мали в середньому 6,6 вулички бджіл, порівняно з бджолиними сім'ями контрольної, сила яких становила 5,4 вулички відповідно, що на 22,0% більше. Вища якість зимівлі підтверджується активністю ферменту каталази, що в бджіл дослідної групи дорівнює 4,56, контрольної групи - 3,94 мгО, (перевищення становить 15,73%).

9. Використання на пасіках бджолиних сімей внутрішньопородного типу «УХм» збільшує виробництво меду та воску на 38,66%, що забезпечує додаткове отримання коштів у сумі 317,89 грн. в середньому на бджолину сім'ю.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. За результатами проведених досліджень рекомендується впроваджувати в спеціалізованих бджільницьких підприємствах і на пасіках медово-запилювального та комплексного виробничого напрямів внутрішньопородний тип «Хмельницький» української породи шляхом заміни маток у малопродуктивних сім'ях місцевої популяції.

2. Для підвищення продуктивності бджіл української породи доцільно використовувати чистопородні сім'ї, матки та робочі особини яких є більш пристосованими ніж місцеві бджоли до використання медозбору в умовах степової зони України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Іванова В. Д. Визначення породного складу бджіл Братського району Миколаївської області / В. Д. Іванова, С. І. Таран // Вісник аграрної науки Причорномор'я : зб. наук. пр. -- Миколаїв : МДАУ, 2008. -- Спец. вип. 2 (45). -- С.154-157. -- (Серія «Сільськогосподарські науки»). (Самостійно проведено експериментальну частину досліджень, біометричну обробку даних та їх аналіз).

2. Таран С. І. Динаміка продуктивності бджолиних маток / С. І. Таран // Вісник аграрної науки Причорномор'я : зб. наук. пр. -- Миколаїв : МДАУ, 2009. -- Спец. вип. 3 (49). -- С.154-157. -- (Серія «Сільськогосподарські науки»).

3. Таран С. І. Порівняльна характеристика екстер'єру і маси бджіл різних екотипів / С. І. Таран // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького : зб. наук. пр. -- Львів : ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького, 2009. -- Том 11, №2 (41) Частина 5. -- С.110-114. -- (Серія «Технологічне забезпечення виробництва, переробка продуктів тваринництва та їх зберігання»).

4. Таран С. І. Медова продуктивність сімей та активність інвертази українських бджіл різної генеалогії / С. І. Таран // Збірник наукових праць Подільського аграрно-технічного університету: зб. наук. пр. -- Кам'янець-Подільський : видавець ПП Зволейко Д.Г., 2010. -- Вип. 18. -- С. 202-205. -- (Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»).

5. Поліщук В. П. Яйценосність бджолиних маток української породи в умовах Степової зони / В. П. Поліщук, В. Д. Іванова, С. І. Таран // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України : зб. наук. пр. -- К. : НУБіП України, 2010. -- Вип. 145. -- 406 с., С. 228-235. -- (Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»). (Самостійно проведено експериментальну частину досліджень, біометричну обробку даних та їх аналіз).

6. Поліщук В. П. Динаміка яйценосності бджолиних маток / В. П. Поліщук, В. Д. Іванова, С. І. Таран // Український пасічник. -- 2010. - № 1. -- С. 6-9.

7. Метлицька О. І. Застосування методів морфометрії та молекулярно-генетичної оцінки при визначенні чистопородності українських бджіл / О. І. Метлицька, В. П. Поліщук, С. І. Таран // Біологія тварин (науково-теоретичний журнал) : зб. наук. пр. -- Львів : ІБТ НААН України, 2010. -- Том 12, №1. -- С. 254-259. -- (Серія «Генетика і розведення»). (Самостійно проведено експериментальну частину досліджень, біометричну обробку даних та їх аналіз).

8. Таран С. І. Медова продуктивність сімей та активність інвертази українських бджіл різної генеалогії / С. І. Таран // Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю заснування та 55-річчю відродження біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету, Кам'янець-Подільський, 16-18 березня 2010 р. : тези доповідей / [за ред. професора М. Г. Повознікова]. -- Кам'янець-Подільський : видавець ПП Зволейко Д.Г., 2010. -- С. 269-270.

9. Метлицкая Е. И. ДНК-типирование пчел разных экотипов / Е. И. Метлицкая, С. И. Таран // Инновационные технологии в животноводстве : материалы Международной научно-практической конференции, Жодино, 7-8 октября 2010 г. Часть 1 : тезисы докладов / [редкол. : И. П. Шейко (гл. ред.) и др.]. -- Жодино : РУП «Научно-практический центр Национальной академии наук Беларуси по животноводству», 2010. -- С. 84-87. -- (Серия «Разведение, селекция, генетика, біотехнология и воспроизводство сельскохозяйственных животных»). (Самостійно проведено відбір проб та експериментальну частину досліджень).

10. Метлицька О. І. Молекулярно-генетичні критерії племінної цінності популяцій бджіл української породи / О. І. Метлицька, В. П. Поліщук, С. І. Таран // Методологія наукових досліджень з питань селекції, генетики та біотехнології у тваринництві. Матеріали науково-теоретичної конференції, присвяченої пам'яті академіка УААН Валерія Петровича Бурката, НААНУ Інститут розведення і генетики тварин, Чубинське, 25 лютого 2010 року : тези доповідей / [за ред. к. с.-г. н. І. В. Гузєва]. -- К. : Аграрна наука, 2010. -- С. 80-82. (Самостійно проведено відбір проб та експериментальну частину досліджень).

11. Таран С. І. Вплив активності каталази на якість зимівлі бджолиних сімей / С. І. Таран, Т. В. Підпала, В. Д. Іванова // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету : зб. наук. пр. -- Вінниця : ВНАУ, 2011. -- Вип. 10 (50). -- С. 141-143. -- (Серія «Сільськогосподарські науки»). (Самостійно проведено експериментальну частину досліджень, біометричну обробку даних та їх аналіз).

АНОТАЦІЯ

Таран С.І. Експериментальне обґрунтування використання бджіл внутрішньопородного типу «Хмельницький» в степовій зоні України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Миколаївський державний аграрний університет. - Миколаїв, 2011.

У дисертаційній роботі викладено теоретичний та експериментальний матеріал із обґрунтування ефективності використання внутрішньопородного типу «Хмельницький» у порівнянні з місцевою популяцією українських бджіл у степовій зоні України. Доведено переваги бджолиних сімей внутрішньопородного типу «Хмельницький» порівняно з місцевою популяцією українських бджіл в умовах степової зони за показниками породної консолідації, інтенсивності розвитку сімей та їх сили в річному циклі, добової яйценосності маток у різні періоди сезону, фізіологічної пристосованості до використання взятків і зимівлі, медової та воскової продуктивності. Бджолині матки внутрішньопородного типу «Хмельницький» проявляють високу відтворювальну здатність упродовж сезону порівняно з матками місцевої популяції української породи.

Ключові слова: українська порода, екстер'єр бджіл, ДНК-типування, медова та воскова продуктивність, яйценосність маток, інвертаза, каталаза.

АННОТАЦИЯ

Таран С.И. Экспериментальное обоснование использования пчел внутрипородного типа «Хмельницкий» в степной зоне Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Николаевский государственный аграрный университет. - Николаев, 2011.

В диссертационной работе изложен теоретический и экспериментальный материал относительно обоснования эффективности использования внутрипородного типа «Хмельницкий» в сравнении с местной популяцией украинских пчел в степной зоне.

Доказаны превосходства пчелиных семей внутрипородного типа «Хмельницкий» в сравнении с местной популяцией в условиях степной зоны по показателям породной консолидации, интенсивности развития семей и их силы в годовом цикле, суточной яйценоскости маток в разные периоды сезона, физиологической приспособленности к использованию взятков и зимовке, медовой и восковой продуктивности.

Пчелы созданного внутрипородного типа «Хмельницкий» стабильно сохраняют типовые признаки длины хоботка (6,63 мм) и промеров крыла. В семьях местной популяции при средней длине хоботка на верхней границе стандарта породы (6,70 мм) проявляется тенденция незначительного увеличения показателя до 6,84 мм. Это свидетельствует о влиянии на признак длины хоботка пчел местной популяции (степная зона Украины), завезенных в их ареал пчел южного происхождения.

В проведенных исследованиях ДНК-типирования пчел получены результаты относительно уровня внутригрупповой схожести (0,62) - внутрипородный тип «Хмельницкий», в сравнении с семьями местного происхождения (0,57).

Нами получены экспериментальные данные относительно воспроизводительных свойств маток в семьях сравниваемых групп, от чего зависит количественный состав пчел. Установлено, что во все периоды исследования матки чистопородных семей внутрипородного типа «УХм» показали большую плодовитость, нежели в семьях местной популяции украинских пчел. Среднесуточная яйценоскость маток опытной группы перед взятком с белой акации (9…21 мая) составляла 1568, контрольной - 1338 яиц. В период максимальной репродуктивной деятельности маток (27.06…9.07) этот показатель достигал соответственно 2088 и 1596 яиц в сутки, то есть на 30,83% больше. На основании полученных данных можно отнести украинскую породу пчел к представителям вида Аріs mellifera, в социальной структуре которых матки достигли высокой функциональной способности. Выращивание пчелиного расплода в семьях внутрипородного типа «УХм» проходит более интенсивно по сравнению с семьями местных пчел украинской породы. Общее количество запечатанного расплода в период от весеннего наращивания пчел до медосбора составляла соответственно 71,89 и 61,27 тыс., а при подготовке к зиме - 30,38 и 20,96 тыс. ячеек. Преимущество воспроизводительной способности пчелиных маток внутрипородного типа «Хмельницкий» обусловливает увеличение силы их семей до взятка из белой акации на 17,33%, и осенью на 44,99% по сравнению с местной популяцией степной зоны.

Медовая и восковая продуктивность пчелиных семей внутрипородного типа «Хмельницкий» вероятно превышает сбор меда в сравнении с семьями местного происхождения. Увеличение медовой продуктивности за сезон составляет 38,77%. Особенно убедительным является превосходство в условиях хорошего медосбора с подсолнечника - 17,0 кг, или 44,10%. Эти же семьи имели перевес и по восковой продуктивности, который составил 32,00% в сравнении с местной популяцией.

Исследования ферментативной активности желез пчел показали высокую приспособленность пчелиных семей к использованию высоких медосборов в сравнении с местной популяцией. Установлена прямая связь количества откачанного меда и накопления глюкозы в переработанном продукте. Коэффициент корреляции между медовой продуктивностью пчелиных семей и активностью гипофарингеальных желез пчел контрольной группы составил +0,91, опытной - +0,57 соответственно. Доказано, что пчелы опытной группы владеют более высокой, в среднем на 32,75%, способностью расщеплять сахарозу (при этом образуется 71,50 мг глюкозы) в сравнении с контрольными (количество образовавшейся глюкозы: 53,86 мг).

Более высокое качество зимовки подтверждается активностью фермента каталазы, которая у пчел исследуемой группы равна 4,56, контрольной группы - 3,94 мгО₂, (превышение составляет 15,73%).

Таким образом, использование чистопородных пчелиных маток украинской породы, которые обладают биологической особенностью наращивать сильные семьи, является одним из путей увеличения их медовой продуктивности. Использование на пасеках пчелиных семей внутрипородного типа «Хмельницкий» увеличивает производство меда и воска на 38,66%, что обеспечивает дополнительное получение прибыли в сумме 317,89 грн. в среднем на пчелиную семью.

Ключевые слова: украинская порода, экстерьер пчел, ДНК-типирование, медовая и восковая продуктивность, яйценоскость маток, инвертаза, каталаза.

ANNOTATION

Taran S.I. Experimental study of using bees of interbreed type «Khmelnitskiy» in the steppe zone of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for the degree of candidate of agricultural sciences, specialty 06.02.04 - Technology of production of livestock products. - Mykolayiv State Agrarian University. - Mykolayiv, 2011.

The thesis presents the theoretical and experimental material studying the effectiveness of interbreed type «UKhm» in comparison with the local Ukrainian population of bees in the steppe zone. The advantage of bee hives of interbreed type «UKhm» compared with the local Ukrainian population of Ukrainian bees in the steppe zone by indicators of breed in terms of consolidation, the intensity of their families and forces in the annual cycle of daily egg production of uterus in different periods of the season, physiological adaptability for using tricks and winter, honey and wax production. Bee uterus of interbreed type «UKhm» exhibit high reproductive ability during the season compared with the uterus of the local Ukrainian population breed.

Key words: Ukrainian breed, exterior bees, DNA typing, honey and wax production, egg uterus, invertaza, catalase.

Підписано до друку 10.05.11 р. Формат 60х84 1/16. Папір офсетн.

Гарнітура Times New Roman Cyr.

Друк. офс. Умовн. друк. арк. 0,9. Облік. видавн. арк. 0,9.

Умов. фарбовід. 0,9. Зам. № _____, тир. 100.

Надруковано у видавничому відділі

Миколаївського держав...