Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Капуста білоголова в наш час є однією з найбільш розповсюджених в Україні серед овочевих рослин. Попит на неї обумовлений високою біологічною цінністю продукції та доступністю споживачам. Проте забезпечення має циклічний характер і особливо дефіцит продукції спостерігається у весняний період. В Україні він часто покривається імпортом. Причиною цього є низький рівень власного виробництва, який обумовлюється технологічною недосконалістю. Одним із основних чинників низької врожайності є обмеженість заходів, що сприяють оптимальному росту та розвитку рослин. Умови живлення в цьому аспекті відіграють вирішальну роль. Тому, розробка та обґрунтування агрохімічних заходів, що спрямовані на оптимізацію живлення рослин, є актуальним.

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень полягала у розробленні та обґрунтуванні шляхів підвищення продуктивності та отриманні біологічно цінної продукції капусти білоголової ранньої через оптимізацію умов живлення рослин на темно-сірому опідзоленому ґрунті Правобережного Лісостепу України.

Для досягнення мети досліджень поставлені наступні завдання:

- вивчення динаміки зміни окремих параметрів поживного режиму ґрунту за використанні різних доз мінеральних добрив;

- визначення інтенсивності проходження окремих фізіологічних процесів в рослинах, господарського виносу основних елементів живлення врожаєм та встановлення коефіцієнтів їх використання з добрив;

- вивчення впливу мінеральних добрив на продуктивність та показники якості головок капусти білоголової (рання);

- проведення економічної та енергетичної оцінки використання мінеральних добрив під капусту білоголову (рання).

1. Огляд літератури

У розділі зроблено узагальнення та аналіз наукових досягнень вітчизняних та зарубіжних авторів (Ходеева Л.П., 1969; Tisdal S., 1993; Wander M.M., 1996; Барабаш О.Ю., 1999; Болотских О.С., 2001; Хареба. В.В., 2004) з питань вирощування капусти білоголової (рання), які зазначають, що висока продуктивність цієї культури значним чином обумовлюється ґрунтовою родючістю та застосуванням добрив.

В науковому просторі відсутня одностайна думка щодо шляхів забезпечення оптимальних умов росту та розвитку рослин капусти білоголової. Особливо це стосується сортів та гібридів, що здатні забезпечувати ранні строки надходження продукції. В наш час гостро стоїть проблема оптимізації умов живлення рослин. З цих позицій є актуальним вивчення різних форм мінеральних добрив, строків та способів їх внесення. Саме ці питання покладені в основу наших досліджень.

2. Програма, об'єкт, методика та умови проведення досліджень

Дослідження проводили упродовж 2005-2007 рр. на кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І.Душечкіна НУБіП України у тривалому овочевому досліді на базі ТОВ «Біотех ЛТД», ( Бориспільський район, Київська область. Ґрунт дослідної ділянки темно-сірий опідзолений легкосуглинковий. Він характеризувався низьким вмістом гумусу 3,1%, середнім ступенем забезпечення азотом легкогідролізованих сполук, рухомого фосфору та - низьким обмінного калію. Реакція ґрунтового розчину знаходилася в слабокислому діапазоні, який є сприятливим для росту та розвитку капусти білоголової.

Для вивчення ефективності добрив за різних норм, форм та строків внесення використовували таку схему:

1. Без добрив (контроль); 2. N150P100K200 - Cropcare(11:9:16); 3. N150P100K200 - (прості добрива); 4. N100P70K140 - Cropcare (11:9:16) + N25Р30 - (прості добрива) (період приживлення) + N25K30 (прості добрива) (початок формування головки) + К30 - (прості добрива) (інтенсивне формування головки); 5. N100P70K140 - (прості добрива) + N25Р30 - (прості добрива) (період приживлення) + N25K30 (прості добрива) (початок формування головки) + К30 - (прості добрива) (інтенсивне формування головки); 6. N140P90K190 - Cropcare (11:9:16) + акварин - 7 (2% р-н) (період приживлення) + акварин - 7 (2% р-н) (початок формування головки) + акварин - 7 (2% р-н) (інтенсивне формування головки); 7. N140P90K190- (прості добрива) + акварин - 7 (2% р-н) (період приживлення) + акварин - 7 (2% р-н) (початок формування головки) + акварин - 7 (2% р-н) (інтенсивне формування головки).

Досліди закладено за трикратної повторності. Площа посівної ділянки становила 154 м2, облікової - 90 м2. Дію добрив вивчали за вирощування гібриду капусти білоголової Єтма F1 занесеного до Державного реєстру сортів України. Технологія вирощування була адаптована до умов господарства.

Відбір та підготовку зразків ґрунту до аналізів проводили згідно з ДСТУ ISO 11464-2001. В них визначали загальний вміст гумусу за методом Тюріна; амонійного азоту - фотоколориметрично з реактивом Несслера, нітратного азоту - іонселективним методом; фосфору - фотоколориметрично, калію - на полуменевому фотометрі, рН сольовий - потенціометричним методом (ДСТУ ISO 10390 - 2001)

Лабораторні аналізи проводили у випробувальній лабораторії оцінки якості земель, добрив та продукції рослинництва кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І.Душечкіна НУБіП України (атестат акредитації №UA 6.001.Н.326).

У зразках рослин капусти білоголової визначали вміст загального азоту, фосфору і калію після мокрого озолення за методом Гінзбург та ін. Вміст азоту визначали - фотометрично за допомогою реактиву Несслера; фосфору - фотометрично за методом Деніже у модифікації Левицького (ГОСТ 26657-85); калію - за допомогою полуменевого фотометра.

Для оцінки якості продукції визначали вміст сухої речовини, вміст вітаміну С за методом Муррі (ГОСТ 24536-89[СТ СЄВ 6245-88]), нітратів - потенціометрично за допомогою іонселективного електроду (ГОСТ 5048-89) та цукрів (сума) - за Бертраном (ГОСТ875613-87).

Статистичну обробку даних здійснювали з використанням дисперсійного, регресійного і кореляційного аналізу методом математичної статистики по Доспєхову (1987 р.). Біоенергетичну оцінку застосування добрив проводили за методикою О.С. Болотського (1999 р.). Економічну ефективність застосування добрив розраховували за середніми цінами у 2005-2007 рр.

3. Вплив добрив на поживний режим темно-сірого опідзоленого ґрунту

Родючість - найважливіша властивість ґрунту, яка формується в процесі його утворення і характеризується сукупністю всіх його показників. Оптимальні умови росту та розвитку рослин забезпечуються за рахунок усього комплексу фізичних, біологічних і хімічних властивостей ґрунту та їх динаміки у річному циклі. Невід'ємною складовою ґрунту і показником його родючості є вміст елементів живлення, особливо макроелементів (азоту, фосфору та калію). За внесення добрив встановлена тенденція до підвищення їх вмісту в ґрунті. Так, у період формування головки кількість мінерального азоту за використання Cropcare (11:9:16) з підживленнями збільшувалась на 2,80 - 6,70 мг/кг. Це помітно підвищує потенціал забезпечення рослин доступними формами цього елементу упродовж періоду вегетації. До нещільної головки цей показник у зазначених варіантах зменшився на 3,20 - 3,80 мг/кг. Такі зміни пов'язані з вищою мікробіологічною активністю ґрунту та більш інтенсивним його засвоєнням рослинами.

Використання добрив оптимізувало фосфорний режим ґрунту. Так в період формування головки показники варіанту із разовим внесенням мінеральних добрив в дозі N150P100K200 та з підживленням ними в три строки були близькими і перевищували контроль на 11,0-31,0 мг/кг. Позитивні тенденції, в цьому аспекті, відмічено також за використання Cropcare (11:9:16).

Основним джерелом калію для рослини є його обмінна форма в ґрунті. Застосування Cropcare (11:9:16) і простих мінеральних добрив в передпосівне удобрення та підживлення по-різному впливало на зазначений показник. В період формування головки капусти найбільш низький вміст калію в ґрунті спостерігався у контролі як за розсадного, так і безрозсадного способу вирощування і становив 140 і 142 мг/кг відповідно. У варіантах, де використовували Cropcare (11:9:16) та акварин-7 (у підживлення), цей показник перевищував контроль на 23,0 мг/кг. Найбільш суттєвий вплив на вміст обмінного калію в ґрунті встановлено за одноразового внесення Cropcare (11:9:16) в передпосівне удобрення, як за розсадного, так і за безрозсадного способу вирощування, який становив 186 мг/кг.

4. Вплив добрив на вміст основних елементів живлення в рослинах капусти білоголової за різних способів вирощування

Капуста білоголова дуже вимоглива до елементів живлення і використовує їх протягом всього періоду вегетації. Найбільші темпи засвоєння поживних елементів характерні для періоду формування та розвитку головки. В цей час рослини інтенсивно накопичують суху речовину. За результатами наших досліджень встановлено, що на цьому етапі розвитку рослини вони мають різну динаміку споживання елементів живлення. Так за безрозсадного способу вирощування у період формування головки рослини більш інтенсивно використовували азот та калій порівняно з фосфором (табл.2) В наступну фазу тенденція змінилася і перевага віддавалась калію.

У період формування головки у варіантах з внесенням N150P100K200 як у формі Cropcare (11:9:16), так і простих мінеральних добрив відмічався дещо більший вміст азоту в рослинах. Але за кількістю калію вони поступались варіантам із позакореневим підживленням акварином-7. В період нещільної головки за використання N140P90K190 у формі Cropcare (11:9:16) та підживлення акварином-7 відмічали значно нижчий вміст азоту в рослинах, ніж за їх внесення у передпосівне удобрення. Це можна пояснити більшою вегетативною масою рослин. Подібну закономірність встановлено і за розсадного способу вирощування.

5. Вплив добрив та способів вирощування на урожайність та якість капусти білоголової (рання)

Для одержання високих врожаїв продукції капусти білоголової в ранні строки надходження велике значення має своєчасне й ефективне проведення заходів, які спрямовані на зростання урожайності та поліпшення показників якості. Підвищення продуктивного потенціалу сортів можливе на основі урахування грунтово-кліматичних умов, рівня мінерального живлення, попередника, особливостей сорту або гібриду.

У наших дослідах внесення Cropcare (11:9:16) та акварину-7 (у підживлення) сприяло збільшенню врожайності капусти білоголової. Так, у середньому за три роки досліджень, цей показник за розсадного способу вирощування становив у контролі 23,8 т/га, а за безрозсадного - 18,5 т/га. За внесення N150P100K200 (Cropcare (11:9:16)) він зріс відповідно на 34,9 % (8,3 т/га) і 37,8 % (7 т/га), а еквівалентної кількості мінеральних добрив - на 55,0 % (13,1 т/га) і 54,1 % (10,0 т/га).

Максимальний приріст врожаю одержано за використання N140P90K190 (Cropcare (11:9:16)) та триразового підживлення акварином-7 - 156 % (37,0 т/га). За внесення еквівалентної кількості простих мінеральних добрив та акварину-7 цей показник становив 33,6 т/га (141 %). За безрозсадного способу вирощування він досягав 28,0 т/га (151 %) та 25,4 т/га (137 %). Внесення Cropcare (11:9:16) та триразове кореневе підживлення добривами сприяло підвищенню приросту врожаю порівняно з еквівалентною дозою простих добрив в передпосівне удобрення за розсадного способу на 31,6 т/га (133%) та 15,7 т/га (85,0 %) за безрозсадного. Ця тенденція спостерігалась і за використання в передпосівне удобрення простих мінеральних добрив.

Слід зазначити, що внесення Cropcare (11:9:16) виявилося ефективнішим порівняно з еквівалентною кількістю мінеральних добрив незалежно від способу внесення. Це свідчить про те, що можливо, мікроелементи проявляють стимулюючу дію на рослини капусти білоголової.

Встановлено, що у фазу технічної стиглості вміст сухої та азотистих речовин в головках зменшувався, а цукрів (сума) зроста. Збільшення їх розміру обумовлювало зниження вмісту вітаміну С.

Так, у контролі, в середньому за три роки досліджень, вміст сухої речовини становив 7,10 %. Найбільше її накопичувалося за внесення Cropcare (11:9:16) та підживлення акварином-7 - 9,20 %, еквівалентної кількості мінеральних добрив (N140P90K190) - 9,40 %. У варіантах з передпосівним удобренням вміст сухої речовини за безрозсадного способу вирощування збільшився на 0,90, а розсадного - 0,40 %. А за внесення еквівалентної кількості мінеральних добрив - на 1,40 та 0,70 % порівняно з контролем.

Харчова цінність капусти визначається вмістом у ній цукрів. Внесення Cropcare (11:9:16) з триразовим підживленням акварином-7 збільшувало їх кількість в головках до максимального показника - 3,63 % - за безрозсадного та 3,26 % - за розсадного способу вирощування. За використання еквівалентної дози простих мінеральних добрив вміст цукрів становив 3,57 % та 3,23 % відповідно.

За вмістом вітаміну С головки, що зібрані з ділянок, де вносили Cropcare (11:9:16) з підживленнями переважали ті, які вирощені з використанням мінеральних добрив на 1,0-2,0 мг% за безрозсадного та 0,70-1,20 - за розсадного способу.

Наслідком незбалансованого живлення овочевих рослин є порушення азотного обміну. В зв'язку з цим відбувається надмірне накопичення нітратів. За результатами досліджень можна зробити висновок, що застосовувана система удобрення капусти дозволяє отримувати продукцію з меншим за максимально допустимий рівень нітратів 800 мг/кг. Застосування Cropcare (11:9:16) незалежно від способу вирощування та строків внесення порівняно з еквівалентною дозою простих мінеральних добрив сприяло зниженню їх рівня в продукції.

6. Винос та коефіцієнти використання основних елементів живлення з добрив

У наших дослідах на величину використання поживних речовин з добрив капустою білоголовою мали вплив форми, дози і строки їх внесення. Винос азоту рослинами залежав від умов живлення. Слід відмітити, що застосування добрив сприяло його збільшенню. Так, у контролі цей показник за розсадного способу вирощування становив 49,0кг/га, а за безрозсадного - 35,0 кг/га.

Використання рекомендованої дози мінеральних добрив сприяло кращому засвоєнню макроелементів, зокрема азоту. У цьому варіанті показники виносу цього елементу досягали 96,0 кг/га за розсадного і 85,0 - за безрозсадного способу вирощування. Внесення мінеральних добрив у чотири строки сприяло додатковому засвоєнню макроелементів. Завдяки цьому підвищувався рівень забезпечення рослин азотом та збільшувався його винос. Тому можна зазначати про підвищення виносу цього елементу порівняно з контролем для розсадного способу вирощування (132 кг/га) та безрозсадного (99,0 кг/кг). Рівень цих показників за внесення N100P70K140 у вигляді Cropcare (11:9:16) з триразовим підживленням (N25Р30 + N25K30+ K30 ) становив 134 та 106 кг/га відповідно.

Найбільший винос азоту спостерігався за використання N100P70K140 Cropcare (11:9:16) та триразового підживлення 2 %-м розчином акварину-7. За розсадного способу цей показник досяг 147 кг/га, за безрозсадного - 138 кг/га. Такою ж є тенденція і за використання простих добрив (N100P70K140 ) та триразового підживлення 2 % акварином-7 - 139 та 126 кг/га відповідно. Подібну тенденцію встановлено і по відношенню до виносу фосфору та калію.

На основі показників виносу макроелементів капусти білоголової були розраховані та проаналізовані коефіцієнти використання азоту, фосфору та калію із добрив. Слід відмітити, що найвищими величинами характеризувався варіант, де вносили комплексне добриво з позакореневими підживленнями 2 %-м розчином акварину-7, які досягали 65,0 % за розсадного способу вирощування та 68,0 % - за безрозсадного. За використання рекомендованої дози мінеральних добрив без позакореневих підживлень коефіцієнт становив відповідно 31,0 % для першого способу вирощування і 33,0 % - для другого.

У варіанті із внесенням такої ж кількості NPK, але у вигляді комплексного добрива, рівень засвоєння азоту коливався в межах від 23,0 до 36,0%. Використання Cropcare (11:9:16) в нормі N100P70K140 на фоні підживлень мінеральними добривами в три строки обумовлювало рівень коефіцієнтів відповідно 57,0 % за розсадного способу та 48,0 % - за безрозсадного. Подібною тенденцією характеризувався процес засвоєння рослинами фосфору. У варіанті з разовим внесенням N150P100K200 у формі Cropcare (11:9:16) коефіцієнти використання P2O5 становили 16,0 та 24,0%, а простих добрив - 20,0 % за розсадного способу вирощування та 30,0 - за безрозсадного. За диференційованого застосування N100P70K140 у вигляді Cropcare (11:9:16) та трикратного підживлення N25Р30, N25K30, K30 вони досягали 30,0 % та 27,0 % відповідно. Заміна комплексного добрива на прості стандартні обумовлювала зростання цього показника до 36,0% за розсадного способу та 27,0% за безрозсадного. Зазначена тенденція спостерігалась і у варіантах з використанням добрив на фоні підживлення акварином-7. Коефіцієнти досягали межі 39,0 та 35,0% за розсадного способу вирощування та 44,0 і 41,0 % - за безрозсадного.

7. Економічна та енергетична ефективність використання мінеральних добрив під капусту білоголову (рання)

Результати досліджень свідчать, що застосування мінеральних добрив за вирощування капусти білоголової на темно-сірому опідзоленому ґрунті обумовлювало різну їх ефективність, яка залежала від доз та строків їх внесення. В усіх варіантах був отриманий дохід, який коливався в межах 1457 - 21563 грн за безрозсадного способу вирощування та 5222 - 42727 грн за розсадного. Окупність врожаєм була вищою за використання Cropcare (11:9:16) у поєднанні з простими та водорозчинними добривами. Цей показник у випадку внесення N100P70K140 (Cropcare (11:9:16)) та трикратного підживлення N25Р30 , N25K30, K30 становив 1,16грн за безрозсадного та 2,28 грн. розсадного способу вирощування. Застосування N140P90K190 (Cropcare (11:9:16)) та триразового підживлення 2 %-м розчином акварину-7 обумовлювало збільшення окупності до 2,54 та 2,76 грн відповідно. Найменша окупність була відмічена за внесення N150P100K200 (Cropcare (11:9:16)) та простих мінеральних добрив і становила 0,67 та 0,87 грн/грн. за розсадного способу вирощування та 0,20 і 0,43 грн/грн. за безрозсадного. Підживлення акварином7 забезпечувало найвищу рентабельність. Для розсадного способу вирощування вона становила 276 і 239 %, а безрозсадного - 254 і 223 %. Застосування добрив в передпосівний строк підвищувало рентабельність до 19,0 і 43,0 % за безрозсадного способу та 66,0 і 86,0 % за розсадного. Сумісне застосування Cropcare (11:9:16) з мінеральними добривами забезпечувало рівень цього показника у межах 227 % та 115 %. За внесення останніх у передпосівне удобрення та підживлення рівень рентабельності становив205% та 92,0 % відповідно.

Аналізуючи показники біоенергетичної ефективності, слід зазначити, що коефіцієнти були більшими за 2,00. Найвищим коефіцієнтом (3,22) за безрозсадного N140P90K190 (Cropcare (11:9:16)) та триразове підживлення акварином-7. Це обумовлювалось меншими енерговитратами на їх застосування. За використання в передпосівне удобрення простих мінеральних добрив величина цього параметра становила 2,94. Найнижчим показником характеризувався варіант, де вносили окремо прості мінеральні добрива - 2,56. Ця тенденція була характерною і для розсадного способу вирощування.

Узагальнення всіх складових економічної та енергетичної ефективності дозволяє стверджувати, що використання N140P90K190 у формі Cropcare (11:9:16) та триразове підживлення акварином-7 є енергетично доцільним та економічно обґрунтованим заходом за вирощування капусти білоголової (рання).

Висновки

поживний ґрунт мінеральний добриво

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в стратегії раціонального та ефективного використання добрив під капусту білоголову за використання традиційних видів мінеральних добрив та комплексного добрива Cropcare (11:9:16) з проведенням кореневих та позакореневих підживлень новим комплексним добривом акварин-7 у найбільш відповідальні фази росту та розвитку рослини. Це дає можливість зробити такі висновки:

1. Застосування Cropcare (11:9:16) і водорозчинного добрива акварин-7 у три строки внесення забезпечувало найвищу врожайність. Так, за розсадного способу вирощування приріст становив 37,0 т/га, а за безрозсадного - 28,0 т/га порівняно з контролем (без добрив).

2. Внесення акварину-7 у три строки сприяло покращенню якості головок капусти білоголової. Вміст сухої речовини за безрозсадного способу вирощування збільшувався на 2,10 %, вітаміну С - 10,1 мг%, цукрів (сума) - 0,01 % порівняно з контролем (без добрив), а за розсадного способу вирощування відповідно на 1,90 %, 13,3 %, 0,01 %. Вміст нітратів за використання добрив становив 444 та 378 мг/кг відповідно, що не перевищувало максимально допустимого рівня.

3. Застосування акварину-7 у три строки внесення забезпечувало найбільш оптимальні умови живлення рослин капусти білоголової. Так, у період максимального поглинання елементів рослинами вміст в орному шарі ґрунту мінерального азоту підвищувався на 4,10 мг/кг за розсадного способу вирощування та на 6,70 мг/кг - за безрозсадного, рухомого фосфору 25,0 мг/кг для першого способу вирощування та другого, обмінного калію відповідно на 43,0 і 44,0 мг/кг порівняно з контролем.

4. Удобрення в дозі N150P100K200 (Cropcare (11:9:16)) є активізуючим фактором засвоєння елементів живлення. В період їх поглинання вміст азоту в рослинах порівняно з контролем був вищим за розсадного способу вирощування на 4,0 мг/кг азоту, фосфору - на 44,0 мг/кг, калію - на 47,0 мг/кг. За безрозсадного - відповідно за азотом - 43,0 фосфором - 42,0 калієм - 43,0 мг/кг.

5. Коефіцієнт використання елементів живлення з добрив за їх внесення з позакореневими підживленнями підвищувався порівняно із рекомендованою дозою мінеральних добрив за розсадного способу вирощування на 42,0 кг/т за азотом, 23,0 фосфором, 44,0 калієм та за безрозсадного - на 32,0 (N), 20,0 (Р2О5) і 36,0 кг/т (K2О) відповідно.

6. Винос капустою білоголовою азоту, фосфору та калію з урожаєм залежав від способів вирощування культури. У варіанті, де вносились водорозчинні добрива у три строки він мав найвищі показники. За розсадного способу вирощування він досягав 147 (N), 61,0 (Р2О5), 197 кг/га (K2О), а за безрозсадного - 138; 55,0; 182 кг/га відповідно.

7. Застосування N140P90K190 (Cropcare11:9:16) та внесення 2% р-ну акварину-7 у три строки є економічно доцільним заходом, який забезпечував рівень рентабельності 276% (розсадний спосіб) і 254 % (безрозсадний).

Рекомендації виробництву.

Для досягнення врожайності капусти білоголової Єтма F1 (рання) в умовах Лісостепу Правобережного України на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті за вирощування безрозсадним способом на рівні 41,7-45,1 т/га та розсадним 54,5-59,0 т/га доцільним є внесення N140P90K190 (Cropcare (11:9:16)) або N140P90K190 (прості мінеральні добрива) з триразовим підживленням 2% р-ном акварину-7 в періоди: приживлення рослин, початок формування та нещільної головки.

Література

1. Бикін А.В. Зміна елементів родючості ґрунту під впливом добрив за вирощування капусти білоголової ранньої / А.В. Бикін, Л.О. Семенко // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип. 109. - С. 57-60.

2. Бикін А.В. Вплив водорозчинного комплексного добрива «Акварин» на продуктивність овочевих культур / А.В. Бикін, С.Г. Гончар, Л.О. Семенко // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип. 116. - С. 171-174.

3. Бикін А.В. Вплив добрив на врожайність та якість капусти білоголової ранньої / А.В. Бикін, Л.О. Семенко // Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». - 2006. - Вип. 1-2 - С. 143-147.

4. Бикін А.В. Вплив макро- та мікродобрив на продуктивність капусти білоголової ранньої на темно сірому опідзоленому ґрунті / А.В. Бикін, Л.О. Семенко // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 123. - С. 99-102.

5. Семенко Л.О. Урожайність капусти білоголової ранньої залежно від удобрення / Л.О.Семенко // Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні: Матеріали наук.-практ. конф., 10-12 грудня 2007 р. - Чабани: ЕКМО. - 2007. - С. 108-110.

Размещено на Allbest.ru