Антиоксидантний статус та вуглеводний обмін у відлучених поросят за дії різного рівня цинку в раціоні

впливу різного рівня цинку в раціоні поросят на вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів і активність антиоксидантних ферментів у печінці та скелетних м'язах за 3 дні до і 10 днів після відлучення від свиноматок;

впливу різного рівня цинку в раціоні поросят на концентрацію глюкози, піровиноградної та молочної кислот, активність лактатдегідрогенази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в крові поросят до відлучення й через 3, 5 і 10 днів після відлучення від свиноматок;

впливу різного рівня цинку на вміст кортизолу в крові поросят у період відлучення їх від свиноматок;

1. Загальна методика та основні методи досліджень

Дослідження проводились впродовж 2005-2007 роках відповідно до планів науково-дослідних робіт лабораторії живлення свиней Інституту біології тварин УААН, у ТзОВ “Прогрес-Плюс” Львівської області на 6-ти групах поросят великої білої породи, 20-денного віку, по 10 тварин у кожній. Поросят утримували зі свиноматками, починаючи з 20-ти денного віку поросята отримували стартерний комбікорм. Останній готували згідно з існуючими нормами годівлі для цієї вікової групи поросят. Вміст цинку в комбікормі, який згодовували поросятам контрольної, 1-, 2-, 3-, 4- і 5-ї дослідних груп становив відповідно 100 (згідно рекомендацій BSAS, 2003 р.), 30 (наявний у комбікормі), 60, 75, 120 і 150 мг/кг, що досягалося додаванням до комбікорму відповідної кількості ZnSO4·7Н2О (у перерахунку на чистий цинк). Комбікорм поросятам згодовували вдосталь, з вільним доступом до води.

Після забою в 42- (до відлучення), 45- (у день відлучення) і 50-денному віці (після відлучення) у поросят відбирали зразки печінки та м'язів стегна. У відібраних тканинах наведеними вище методами визначали вміст відновленого глутатіону, ГПЛ, МДА, та активність супероксиддисмутази (СОД), каталази, глутатіонпероксидази.

Отримані цифрові дані опрацьовано за допомогою стандартного пакету статистичних комп'ютерних програм Microsoft Excel.

2. Результати дослідження та їх аналіз

Вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів і активність антиоксидантних ферментів у крові поросят до і після відлучення від свиноматок за різного рівня цинку в раціоні. Проведені дослідження показали що концентрація гідропероксидів ліпідів у плазмі крові поросят як до відлучення від свиноматок в 42-денному віці, так і через 1-10 днів після відлучення від свиноматок (в 48-, 50- та 55-денному віці) перебуває в оберненій залежності від кількості цинку в раціоні. Найменший вміст ГПЛ у плазмі крові поросят на всіх

Зміни вмісту малонового діальдегіду, кінцевого продукту пероксидного окиснення ліпідів, у плазмі крові поросят впродовж досліджуваного періоду були подібними до змін вмісту ГПЛ. Так, у день відлучення, а також через 3, 5 та 10 днів після відлучення від свиноматок вміст МДА в плазмі крові поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп був більший (р<0,05-0,01), ніж у плазмі крові поросят контрольної групи. Найнижчий вміст МДА, так само як і вміст ГПЛ, під час усього дослідного періоду спостерігався в плазмі крові поросят 4-ї та 5-ї дослідних груп. Починаючи з 3-го дня після відлучення вміст МДА в плазмі крові поросят поступово зменшується, проте навіть через 10 днів після відлучення від свиноматок не досягає його рівня в плазмі крові поросят до відлучення. Одержані результати свідчать про вплив не тільки відлучення, що є сильним стресовим чинником і ініціює пероксидне окиснення ліпідів в організмі поросят, а й про обернену залежність між рівнем цинку в раціоні і вмістом гідропероксидів ліпідів і малонового діальдегіду в крові.

Проведені дослідження показали, що у 20-денному віці активність супероксиддисмутази, в еритроцитах поросят перебуває приблизно на однаковому рівні, тоді як у 42-денному віці, тобто через 22 дні після початку згодовування їм комбікорму з різним рівнем цинку, активність цього ферменту змінюється у певному взаємозв'язку з рівнем цинку в раціоні. Так, активність СОД в еритроцитах поросят 1-ї, 2-ї та 3-ї дослідних груп була відповідно на 18,5, 12,8 та 9,6 % нижча, а в еритроцитах поросят 4-ї та 5-ї груп - відповідно на 5,4 та 6,3 % вища, ніж у плазмі крові поросят контрольної групи, проте ці різниці невірогідні. Утім, вони свідчать про пряму залежність між активністю СОД в еритроцитах поросят і рівнем цинку в їхньому раціоні: найнижча активність спостерігалась при вмісті цинку в раціоні поросят 30 мг/кг (1-ша група), найвища - при вмісті цинку 120-150 мг/кг комбікорму (4-та і 5-та групи).

У перший день після відлучення поросят від свиноматок активність СОД у еритроцитах дослідних груп тварин, особливо 1-ї, 2-ї та 3-ї, була значно нижча (р0,05), ніж в еритроцитах поросят контрольної групи. Ці дані свідчать про інгібуючий вплив стресу, який викликаний відлученням поросят від свиноматок, на активність ферментної ланки антиоксидантної системи захисту в їхньому організмі, з одного боку, про залежність ступеня цього впливу від рівня цинку в їхньому раціоні - з іншого. Так, активність СОД у еритроцитах поросят 1-, 2- і 3-ї дослідних груп була відповідно на 29,8, 26,6 та 19,1 % (р0,05) нижча, а у поросят 4-ї та 5-ї груп - дещо вища, ніж у поросят контрольної групи.

Через 3 дні після відлучення від свиноматок активність супероксиддисмутази у еритроцитах поросят усіх груп була значно нижча, ніж у день відлучення. З 5-го дня після відлучення вона поступово зростала.

Через 10 днів після відлучення від свиноматок активність СОД у еритроцитах поросят контрольної та 1-ї, 2-ї, 3-ї, 4-ї та 5-ї дослідних груп була відповідно на 29,7, 11,8, 18,2, 25,7, 20,5, 25,8 % вища, ніж через 5 днів після відлучення, причому підвищення перебуває у прямій залежності від рівня цинку в їхньому раціоні. При цьому активність СОД в еритроцитах всіх груп не досягала рівня виявленого до відлучення, що свідчить про тривалу негативну дію стресу на активність антиоксидантної системи в організмі поросят.

Динаміка змін активності глутатіонпероксидази (ГП) та глутатіонредуктази (ГР) в еритроцитах поросят протягом досліду подібна до динаміки змін супероксиддисмутази. Активність цих ферментів в еритроцитах поросят також певною мірою залежить від рівня цинку в їхньому раціоні. Встановлено, що в еритроцитах поросят 4-ї та 5-ї дослідних груп активність обох ферментів була вищою (р<0,05-0,01), а в 1-й і 2-й -- нижчою порівняно до контролю (р<0,05).

Загалом, з одержаних результатів випливає, що активність супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази в еритроцитах поросят до і після відлучення від свиноматок, знаходиться в прямій залежності від рівня цинку в їхньому раціоні. Це зумовлено позитивним впливом цинку, при підвищенні його споживання поросятами, на обмін речовин і фізіологічні функції в їхньому організмі.

Отже, добавка цинку до раціону поросят сприяє послабленню процесів пероксидного окиснення ліпідів за рахунок посилення ферментативної ланки антиоксидантного захисту.

Вміст відновленого глутатіону в еритроцитах крові поросят у різні строки після відлучення від свиноматок та за різного рівня цинку в раціоні. Проведені дослідження показали що в 42-денному віці, після тритижневого згодовування поросятам комбікорму з різною кількістю цинку, міжгрупові різниці вмісту відновленого глутатіону в еритроцитах крові були виражені більше, ніж у 20-денному віці. При цьому спостерігається пряма залежність між кількістю цинку в раціоні поросят і вмістом відновленого глутатіону в крові.

У день відлучення поросят від свиноматок низький вміст відновленого глутатіону спостерігається в крові поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп, тоді як у поросят 4-ї і, особливо, 5-ї дослідної груп він був значно вищий (р0,05-0,001). Через 3 дні після відлучення від свиноматок (в 48-денному віці) різниця у вмісті відновленого глутатіону в еритроцитах дослідних поросят помітніша, ніж у день відлучення, а зв'язок між його вмістом у крові та кількістю цинку в раціоні став ще більш виражена.

Через 10 днів після відлучення від свиноматки вміст відновленого глутатіону в еритроцитах поросят усіх дослідних груп, за винятком поросят 5-ї дослідної групи, був більший (р0,05-0,01), ніж через 3?5 днів після відлучення й перевищував його рівень у еритроцитах поросят до відлучення. Вміст відновленого глутатіону в еритроцитах поросят 1-ї і 2-ї дослідної груп був найнижчий, а у поросят 4-ї і 5-ї дослідних груп -- найвищий, що свідчить про пряму залежність між вмістом відновленого глутатіону в еритроцитах поросят і рівнем цинку в їхньому організмі.

Вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів у печінці та скелетних м'язах поросят до і після відлучення від свиноматок та за різного рівня цинку в раціоні. Вміст гідропероксидів ліпідів у печінці поросят до і після відлучення від свиноматок залежить від рівня цинку в раціоні. Так, рівень гідропероксидів ліпідів у печінці поросят 1-ї і 2-ї дослідної груп як до, так і після відлучення від свиноматок був значно більший, ніж у печінці поросят 4-ї і 5-ї груп (р0,05).

Концентрація ГПЛ у печінці усіх груп поросят в день відлучення від свиноматок була в середньому в 2,5 разу більша, ніж до відлучення (р0,01-0,001). При цьому міжгрупові різниці у вмісті ГПЛ у печінці поросят у день відлучення їх від свиноматок подібні до різниць, виявлених до відлучення, проте вони менш виражені.

Через 3 дні після відлучення від свиноматок вміст ГПЛ у печінці поросят усіх груп був менший, ніж у день відлучення, та ці різниці вірогідні лише для поросят 4-ї дослідної групи, порівняно до поросят контрольної групи (р0,05). У цей період концентрація гідропероксидів ліпідів у печінці дослідних поросят була вдвічі більша, ніж до відлучення їх від свиноматок.

Міжгрупові різниці вмісту ГПЛ у скелетних м'язах поросят контрольної та дослідних груп до і після відлучення їх від свиноматок подібні до різниць, виявлених у печінці. Зокрема, до відлучення від свиноматок концентрація ГПЛ у скелетних м'язах поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп, так само, як у печінці, була більша (р0,05), а у скелетних м'язах поросят 4-ї та 5-ї дослідних груп дещо менша, ніж у скелетних м'язах поросят контрольної групи.

Міжгрупові різниці у вмісті малонового діальдегіду у печінці поросят усіх груп до і після відлучення від свиноматок подібні до різниць у концентрації гідропероксидів ліпідів. Так само, як концентрація ГПЛ, вміст МДА у печінці поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп до і після відлучення від свиноматок був більший (р0,05), а у поросят 4-ї і 5-ї дослідних груп дещо менший, ніж у поросят контрольної групи.

У день відлучення і через 3 дні після відлучення від свиноматок рівень МДА в печінці поросят усіх дослідних груп був більшим приблизно втричі, а міжгрупові різниці у його вмісті подібні до різниць, виявлених у печінці поросят до відлучення.

Вміст малонового діальдегіду у скелетних м'язах поросят 1-ї, 2-ї та 3-ї дослідної груп до відлучення від свиноматок був більший (р0,05), а у поросят 4-ї і 5-ї дослідних груп менший (р<0,5), ніж у скелетних м'язах поросят контрольної групи. При цьому різниці вмісту МДА у скелетних м'язах поросят виражений більше, ніж у печінці.

Концентрація малонового діальдегіду у скелетних м'язах поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп через 3 дні після відлучення від свиноматок зростала більше, ніж у поросят контрольної групи (р0,05).

Обмін вуглеводів в організмі поросят до і після відлучення від свиноматок за різного рівня цинку в раціоні. Активність антиоксидантної системи в організмі поросят тісно зв'язана з метаболізмом глюкози, в процесі якого утворюється NADPН, що входить до складу глутатіонпероксидази і забезпечує її каталітичну дію. Із огляду на це, мета окремого етапу дисертаційної роботи полягала в дослідженні впливу рівня цинку в раціоні поросят на вміст глюкози та продуктів її метаболізму й активність ферментів гліколізу і пентозного циклу в крові поросят. Перед відлученням від свиноматок в 42-денному віці, концентрація глюкози в крові поросят була значно менша, ніж у 20-денному віці та помітно коливалася залежно від кількості цинку в раціоні. Зокрема, концентрація глюкози в крові поросят 1-ї дослідної групи в 42-денному віці була значно більшою, ніж у крові поросят інших груп, особливо поросят контрольної та 4-ї і 5-ї дослідних груп (р<0,05-0,01).

У день відлучення від свиноматок (в 45-денному віці) концентрація глюкози в крові поросят усіх груп була значно більша (р<0,05-0,001), ніж до відлучення, що мабуть зумовлено її мобілізацією з глікогену печінки і посиленням метаболізму внаслідок збільшення продукції глюкокортикоїдів.

Високий рівень концентрації глюкози в плазмі крові поросят, спостерігається також через 3 дні після відлучення їх від свиноматок. При цьому у поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп встановлено більшу, а у поросят 4-ї дослідної групи Ї меншу (р<0,05) концентрацію глюкози в крові (р<0,05), ніж у плазмі крові поросят 1-ї дослідної групи. Ці дані свідчать про важливу роль цинку в регуляції метаболізму глюкози в організмі поросят при дії стресових чинників.

У наступний період Ї через 5 і 10 днів після відлучення від свиноматок концентрація глюкози в плазмі крові поросят 4-ї і 5-ї дослідних груп була менша (р<0,05), ніж у плазмі крові поросят контрольної групи.

Загалом одержані дані свідчать про високу здатність організму поросят підтримувати гомеостаз глюкози в крові не тільки за нормальних фізіологічних умов, а й унаслідок стресу, спричиненого відлученням їх від свиноматок, та про важливу роль цинку в його регуляції.

Концентрація піровиноградної кислоти в цільній крові у поросят 1-ї, 2-ї та 3-ї дослідних груп, після згодовування упродовж 22-х днів комбікорму з різним вмістом цинку, була меншою, ніж у крові поросят контрольної та 4-ї та 5-ї дослідних груп.

У день відлучення від свиноматок (в 45-денному віці) концентрація пірувату в крові поросят всіх дослідних груп була в 1,5-2 рази більша, ніж до відлучення в 42-денному віці, що свідчить про різке посилення метаболізму глюкози аеробним шляхом, викликаного стресом внаслідок відлучення. Через 3 дні після відлучення від свиноматок міжгрупові різниці в концентрації пірувату в крові поросят дослідних груп подібні до різниць, виявлених у день відлучення від свиноматок: вміст пірувату в крові поросят 1-ї дослідної групи був менший, ніж у крові поросят інших груп, особливо 4-ї. При цьому рівень пірувату в крові поросят всіх дослідних груп був значно нижчий, ніж у день відлучення їх від свиноматок, що свідчить про зменшення інтенсивності метаболізму глюкози в організмі в цей період.

У наступні періоди, тобто через 5 і 10 днів після відлучення поросят від свиноматок, концентрація пірувату в крові була менша, ніж через 3 дні після відлучення.

Міжгрупові різниці концентрації молочної кислоти в цільній крові поросят усіх груп у 20-денному віці, тобто під час споживання стандартного комбікорму без додавання цинку, досить великі, що утруднює аналіз одержаних результатів. У 42-денному віці, через 22 дні після початку згодовування поросятам комбікорму з різним вмістом цинку, концентрація молочної кислоти в крові поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп, була відповідно більшою (р<0,05), ніж у крові поросят контрольної групи. При цьому вміст лактату в крові поросят 3-ї, 4-ї та 5-ї дослідних груп суттєво не відрізняється від його кількості в крові поросят контрольної групи.

Різниці в концентрації лактату в крові поросят всіх дослідних груп у 45-денному віці (в день їх відлучення від свиноматок), порівняно до його концентрації в крові поросят 42-денного віку (до їх відлучення від свиноматок) були невірогідні. При цьому концентрація лактату в крові поросят 1-ї дослідної групи (р<0,05), і меншою мірою, в крові поросят 2-ї дослідної групи, була більша, ніж у поросят контрольної групи.

Загалом, із одержаних результатів випливає, що зміни концентрації лактату в цільній крові поросят залежать від їх віку, часу відлучення від свиноматок та рівня цинку в раціоні. Зміни концентрації лактату в крові дослідних поросят виражені значно меншою мірою, ніж різниці в концентрації глюкози та пірувату.

Міжгрупові різниці активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ) в еритроцитах поросят у 20-денному віці були незначні. У 42-денному віці, активність Г-6-ФДГ в еритроцитах поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп була нижча (р<0,05), а у поросят 4-ї дослідної групи Ї вища (р<0,05), ніж у поросят контрольної групи. Ці результати свідчать про пряму залежність між активністю Г-6-ФДГ в еритроцитах поросят і рівнем цинку в їхньому раціоні.

У день відлучення від свиноматок, у 45-денному віці, активність Г-6-ФДГ в еритроцитах поросят дослідних груп, порівняно з поросятами контрольної групи, була нижча (р<0,05-0,001). Отримані результати вказують, що стрес, зумовлений відлученням поросят від свиноматок, призводить до зниження у їх організмі інтенсивності метаболізму глюкози пентозо-фосфатим шляхом.

Через 3 дні після відлучення від свиноматок (в 48-денному віці) активність Г-6-ФДГ в еритроцитах поросят дослідних груп була вища (р<0,05), ніж у день відлучення та майже сягала рівня, виявленого до відлучення (у 42-денному віці), що вказує на короткотривалу інгібуючу дію такого чинника, як стрес, на активність Г-6-ФДГ в еритроцитах поросят. Активність Г-6-ФДГ в еритроцитах поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп, порівняно з поросятами контрольної групи, була нижча (р<0,05), тобто існує пряма залежність між рівнем цинку в раціоні поросят і активністю Г-6-ФДГ в їх крові.

Загалом одержані нами результати дають змогу зробити висновок про наявність зв'язку між строками відлучення поросят від свиноматок, рівнем цинку в їхньому раціоні та активністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази, вмістом відновленого глутатіону в їх еритроцитах.

Концентрація кортизолу в крові поросят. Проведені дослідження показали, що в день відлучення від свиноматок концентрація кортизолу в плазмі крові поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп була більша (р0,05), ніж у крові поросят контрольної групи. Через 10 днів після відлучення вміст кортизолу в крові поросят 1-ї і 2-ї дослідної групи також був більший (р0,001), а у поросят 4-ї дослідної групи менший (р0,05), ніж у крові поросят контрольної групи. Із цих даних випливає, що цинк, при оптимальному його рівні в раціоні, виявляє інгібуючий вплив на секрецію кортизолу, а його дефіцит стимулює виділення гормону.

Ріст і збереженість поросят. Проведені нами дослідження показали, що середньодобовий приріст поросят контрольної, 1-ї, 2-ї, 3-ї, 4- та 5-ї груп за період досліду становив відповідно 426,0, 389,0, 404,1, 418,2, 432,4, 430,0, а збереженість Ї 87, 80, 84, 87, 93, 93 %, що дає підставу стверджувати, що оптимальна кількість цинку в раціоні поросят у ранньому віці становить 120 мг/кг з точки зору його впливу як на обмін речовин у їхньому організмі, так і на їх ріст і збереженість.

Висновки

цинк раціон свиноматка антиоксидантний

Вивчено вплив різного рівня цинку в раціоні поросят до відлучення і через різні строки після відлучення від свиноматок на активність антиоксидантної системи і обмін вуглеводів в організмі та інтенсивність росту. З'ясовано інгібуючий вплив дефіциту цинку в раціоні поросят до і після відлучення від свиноматок на активність антиоксидантної системи і метаболізм глюкози в організмі, тоді як підвищення його рівня в раціоні поросят активує антиоксидантну систему і метаболізм глюкози.

1. Концентрація продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ГПЛ і МДА) у плазмі крові поросят незалежно від рівня цинку в раціоні збільшується в день відлучення їх від свиноматок (р<0,05), а в наступні дні поступово зменшується, проте й через 10 днів після відлучення не досягає рівня, виявленого до відлучення. Концентрація продуктів ПОЛ у плазмі крові поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп (вміст цинку в раціоні 30 і 60 мг/кг) була вищою (р<0,05), ніж у плазмі крові поросят контрольної, 4-ї і 5-ї дослідних груп (вміст цинку в раціоні 100, 120 і 150 мг/кг).

2. Активність супероксиддисмутази в еритроцитах поросят знижується (р<0,05-0,01) після відлучення їх від свиноматок і поступово підвищується упродовж 10 днів після відлучення, проте не досягає рівня, зафіксованого до відлучення. У поросят 1-ї, 2-ї і 3-ї дослідних груп після відлучення активність СОД була нижчою (р<0,05), ніж у поросят контрольної та 4 -ї і 5-ї дослідних груп. Активність каталази, глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази в еритроцитах крові поросят мало залежить від рівня цинку в раціоні. Активність каталази в еритроцитах поросят після відлучення від свиноматок знижується більше, ніж активність глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази.

3. Після відлучення від свиноматок вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ГПЛ, МДА) у печінці та скелетних м'язах поросят різко зростає (р<0,05), а активність антиоксидантних ферментів знижується (р<0,05). Вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів у печінці та скелетних м'язах поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп після відлучення від свиноматок був більший, (р<0,05), ніж у поросят контрольної та 4-ї і 5-ї дослідних груп.

4. Активність СОД у печінці та скелетних м'язах дослідних поросят, особливо 1-ї та 2-ї дослідних груп, після відлучення від свиноматок різко знижується (р<0,05-0,01). Активність глутатіонпероксидази і каталази в скелетних м'язах поросят після відлучення від свиноматок знижується значно менше, ніж активність супероксиддисмутази.

5. Концентрація глюкози і піровиноградної кислоти в крові поросят різко підвищується після відлучення від свиноматок (р<0,05-0,001) і упродовж 10 днів знижується до рівня, виявленого до відлучення. Концентрація глюкози і молочної кислоти в крові поросят 1-ї, 2-ї та 3-ї дослідних груп після відлучення від свиноматок була більшою (р<0,05-0,01), ніж у крові поросят контрольної та 4-ї і 5-ї дослідних груп.

6. Активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в крові поросят у день відлучення від свиноматки різко знижується й підвищується упродовж 5 днів до рівня, виявленого до відлучення. Активність лактатдегідрогенази і глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в крові поросят 1-ї і 2-ї дослідних груп після відлучення від свиноматок була нижчою, ніж у поросят контрольної та 4-ї і 5-ї дослідних груп. Відлучення від свиноматок суттєво не впливає на активність лактатдегідрогенази в крові поросят.

7. Концентрація кортизолу в крові поросят 1-ї і 2-ї дослідної групи після відлучення від свиноматок була більша (р0,001), а у поросят 4-ї дослідної групи менша (р0,05), ніж у крові поросят контрольної групи.

8. Маса тіла поросят контрольної та 1-ї, 2-ї, 3-ї, 4-ї і 5-ї дослідних груп наприкінці досліду (в 55-денному віці) становила відповідно 19,91, 18,62, 19,14, 19,63, 20,13, 20,05 кг, а збереженість -- відповідно 87, 80, 84, 87, 93, 93 %.

Пропозиції виробництву.

З метою забезпечення інтенсивності росту і збереження поросят, в перші два місяці рекомендується підвищувати рівень цинку в їхньому раціоні до 120 мг/кг комбікорму.

Література

1. Кожан О.М. Вплив різних доз цинку на деякі показники антиоксидантної системи в організмі поросят після відлучення від свиноматок / О.М. Кожан, І.Я. Максимович, В.В. Снітинський // Наук. вісн. Львівської нац. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького. Львів, 2006. Том 8. -- № 3 (30). -- Ч. 2. С. 57-61.

2. Кожан О.М. Вплив різних доз цинку на інтенсивність перекисного окиснення ліпідів у поросят у період відлучення / О.М. Кожан, І.М. Мартинишин, І.Я. Максимович, В.В. Снітинський // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин УААН, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. Львів, 2006. Вип. 7. -- № 3, 4. С. 42-46.

3. Сеньків О.М. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові поросят після відлучення від свиноматок за різних доз цинку в раціоні / О.М. Сеньків // Сільський господар. Львів, 2008. № 1-2. С. 16-18.

4. Сеньків О.М. Вплив цинку на активність ферментів антиоксидантної системи в крові поросят при відлученні їх від свиноматок / О.М. Сеньків // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин УААН, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- Львів, 2008. -- Вип. 9. -- № 1, 2. -- С. 58-61.

5. Сеньків О.М. Вплив різних доз цинку на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у печінці і скелетних м'язах поросят при відлученні від свиноматок / О.М. Сеньків, В.В. Снітинський // Зб. наук. Праць Подільського держ. аграрно-технічного універ. -- Кам'янець-Подільський, 2008. -- Вип. 3. -- С. 83-86.

Размещено на Allbest.ru