Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Підвищення відтворювальних і відгодівельних якостей свиней різного напрямку продуктивності шляхом оцінки і відбору за вирівняністю гнізд

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Чернишов ІГОР В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ

Херсон - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет", Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

Пелих Віктор Григорович

ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет", завідувач кафедри технологій переробки та зберігання сільськогосподарської продукції

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор

Агапова Євгенія Михайлівна, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва

Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук

Калініченко Галина Іванівна, Миколаївський державний аграрний університет, доцент кафедри технологій виробництва продукції тваринництва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі селекційних робіт у свинарстві важливого значення набуває розробка прийомів підвищення точності оцінювання племінних і продуктивних якостей тварин. Особливого значення це завдання набуває при оцінці і відборі свиней за низькоуспадковуваними ознаками, до яких відносяться відтворювальні якості маток і життєздатність молодняку (Рибалко В.П., 2003; Коваленко В.П., Пелих В.Г., 2002). У цьому аспекті одним із методичних підходів є визначення показника вирівняності гнізд свиноматок за ознакою великоплідності поросят, встановлення його зв'язку зі збереженістю та живою масою гнізда на час відлучення (Березовський М.Д, Ломако Д.В., 2000).

Установлено, що відбір тварин за вирівняністю гнізд сприяє підвищенню маси поросят, молочності маток та енергії росту молодняку до відлучення.

У той же час недостатньо вивчено вирівняність гнізд для свиней різного напрямку продуктивності, генотипову обумовленість цієї ознаки, особливості розвитку потомства різної статі та напрямку продуктивності (універсальні, м'ясні породи) та рівень відгодівельних і м'ясних якостей молодняку, що походить з вирівняних і невирівняних гнізд. Практично не досліджено закономірності компенсаторного росту поросят залежно від їх великоплідності та вирівняності гнізд. У наслідок цього, слід вважати актуальними дослідження, спрямовані на комплексне вивчення впливу генетичних і онтогенетичних факторів на формування відтворювальних, відгодівельних і м'ясних якостей свиней, що дозволить встановити особливості росту тварин. Указані передумови обумовили актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Робота проводилась згідно плану науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету за темою: «Розробка і удосконалення методів селекції основних видів сільськогосподарських тварин і птиці та технологій виробництва продуктів тваринництва в реформованих господарствах Південного регіону України» (№ державної реєстрації 0104U010375).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити вплив генотипових (порода, напрям продуктивності), онтогенетичних (вирівняність гнізд, статева належність) факторів на відтворювальні якості свиноматок, відгодівельні і м'ясні якості свиней. В зв'язку з цим були визначені наступні завдання:

- оцінити відтворювальні якості свиноматок порід велика біла і дюрок залежно від показника вирівняності гнізд;

- вивчити динаміку росту і розвиток кнурців і свинок різних класів розподілу залежно від вирівняності гнізда;

- встановити закономірності росту поросят різної статі за показниками інтенсивності росту;

- дослідити особливості компенсаторного росту молодняку залежно від генотипу, вирівняності гнізд та різної статі;

- вивчити закономірності росту ремонтного молодняку до 8-місячного віку;

- оцінити відгодівельні, забійні і м'ясні якості молодняку піддослідних груп;

- визначити інтер'єрні показники піддослідних тварин;

- дослідити відтворювальні якості свиноматок-потомків, що походять від маток, різних за величиною вирівняності гнізда;

- визначити економічну ефективність отриманих результатів досліджень.

Об'єкт досліджень. Свиноматки, поросята-сисуни, ремонтний та відгодівельний молодняк, свині різної статі порід велика біла та дюрок.

Предмет досліджень. Закономірності росту, розвитку і формування відгодівельних та м'ясних якостей свиней різного напряму продуктивності і статі залежно від рівня вирівняності гнізд та його зв'язок з відтворювальними якостями свиноматок.

Методи досліджень. Проведення досліджень здійснено відповідно методики наукових досліджень у свинарстві. Визначення показників відгодівельних і м'ясних якостей проведено методами контрольного вирощування та визначення забійних якостей. Вивчення особливостей росту свиней різних генотипів та вирівняності гнізд проведено за допомогою індексів інтенсивності росту. Методами біометричної статистики визначено частку впливу досліджуваних факторів на мінливість ознак.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлено особливості формування і реалізації продуктивного потенціалу свиней різного генотипу, напряму продуктивності та статі залежно від вирівняності гнізда.

За показниками відтворювальних якостей, енергії росту молодняку, відгодівельними і м'ясними якостями потомства свиноматки з вирівняними гніздами (М⁺) вірогідно переважали аналогів класу М^-.

Уперше встановлено генотипові відмінності в прояві компенсаторного росту поросят різної статі, що походять з невирівняних гнізд. Більш високу спроможність до компенсаторного росту виявлено у кнурців спеціалізованої м'ясної породи дюрок і свинок універсального напряму (велика біла). Відбір тварин з проявом компенсаторного росту при врахуванні генотипу і статі може бути використаний для підвищення енергії росту поросят з невирівняних гнізд.

Отримані нові дані інтер'єрних показників, якості м'ясо-сальної продукції свиней залежно від напрямку продуктивності і статі, що походять з гнізд різної вирівняності.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати впроваджено і використовуються у селекційному процесі удосконалення свиней порід велика біла і дюрок у ВАТ „Племзавод Степной” Кам'янко-Дніпровського району Запорізької області. Відбір свиней із вирівняних гнізд сприяє підвищенню відтворювальних якостей за рівнем середньодобових приростів і маси гнізда на час відлучення. У розрахунку на 100 маток при 1,8 опороси на рік свиноматки великої білої породи з вирівняними гніздами поросят забезпечили вищу масу гнізда на час відлучення (на 9,14 %), що забезпечило вартість додаткової продукції на суму 35606,25 грн. свиноматки породи дюрок - на 2,64 % і 10293,75 грн. відповідно. За рівнем середньодобового приросту у обох порід виявлено перевагу кнурців, що походили з невирівняних гнізд, але проявили компенсаторний ріст. Це забезпечило прибавку продукції в розрахунку на 100 голів відгодівельного поголів'я у породі велика біла і дюрок відповідно 1722,92 грн. і 2976,28 грн.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертації приймав участь у розробці схем і методик досліджень. Особисто виконано весь об'єм експериментальних робіт, аналіз і узагальнення первинних даних з методичною допомогою наукового керівника дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи викладені і обговорені та отримали позитивну оцінку на Міжнародній науково-практичній конференції: “Животноводство ХХI столетия: новейшие технологии, достижения и перспективы” (Харків, 2006), ХV Міжнародній науково-виробничій конференції "Современное состояние, проблемы и пути интенсификации производства высококачественной свинины"(смт Лазурне, Херсонської обл., 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Стан, перспективи розвитку та наукове забезпечення галузі тваринництва у Південному регіоні України” (Асканія-Нова, 2008).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 4 друкованих працях фахових видань, де викладено основний зміст наукових досліджень за темою дисертації.

Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота включає - вступ, огляд літератури, матеріали і методику досліджень, результати досліджень, висновки, список використаних літературних джерел. Дисертація викладена на 130 сторінках комп'ютерного тексту, вміщує 30 таблиць, 5 рисунків. Список використаної літератури налічує 205 найменуваннь, у тому числі 15 іноземних.

Матеріал і методика власних досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи були проведені в період 2005….2007 років у ВАТ „Племзавод Степной” Кам'янко-Дніпровського району Запорізької області.

На першому етапі досліду для вивчення показників репродуктивних якостей було сформовано 4 групи свиноматок, де використовувався розподіл гнізд на 2 рівні вирівняності за ознакою великоплідності - нижче середнього (мінус варіант М^-) ), і вище середнього (плюс варіант М⁺), та відповідно за напрямом продуктивності - універсальний (велика біла порода) і м'ясний (дюрок).

На другому етапі досліду з метою вивчення росту і розвитку молодняку, що походив з різних за вирівняністю гнізд було сформовано 8 груп свиней методом планування експерименту 2⁴, де використовувались 2 рівні вирівнянності за живою масою - нижче середнього (мінус варіант М^-) ), і вище середнього (плюс варіант М⁺), розподіл за напрямом продуктивності - універсальний (велика біла) чи м'ясний (дюрок), розподіл за статтю - кнурці та свинки та розподіл за проявом компенсаторного росту. Схему експериментальних досліджень наведено на рисунку 1.

У процесі досліду проводили годівлю тварин згідно зоотехнічних норм ВІТу з урахуванням віку та живої маси. Тип годівлі концентратний з використанням кормів власного виробництва. Параметри мікроклімату встановлювались згідно санітарно-гігієнічних норм.

Вирівняність гнізд визначали за методикою М.Д. Березовського і Д.В. Ломако (2000).

Показники відтворювальних якостей свиноматок визначали за загальноприйнятими методиками, для інтегральної оцінки використовували оціночний індекс репродуктивних якостей, розроблений Лашем та Мольном у модифікації М.Д. Березовського та Д.В.Ломако (2000).

3 метою вибору критеріїв оцінки закономірностей росту свиней у ранньому онтогенезі визначали показники інтенсивності формування за методикою Ю.К. Свєчина (1985) і показники напруги росту (Іn) та індексу рівномірності (Ір) за методикою В.П.Коваленко та ін. (1998).

На контрольне вирощування відбирали тварин-аналогів кожної дослідної групи, відгодівельні та м'ясо-сальні якості оцінювали за загальноприйнятими методиками (1972; 1976; 1987). Для вивчення м'ясо-сальних якостей проводили контрольний забій тварин, які досягли живої маси 100 кг у забійно-переробному цеху ВАТ „Племзавод Степной”. Вивчення якості м'яса та обвалування туші проводились на охолодженій правій півтуші після 24 годинної витримки.

Для фізико-хімічних досліджень м'язової тканини відбирали проби з найдовшого м'язу спини, а жирової тканини між 9....12 грудними хребцями. Аналіз проводили за загальноприйнятими методиками.

З метою дослідження інтер'єрних особливостей свиней визначали активність ферментів протеїнового, ліпідного і вуглеводного обмінів (аспартат (АСТ) і аланін (АЛТ) - трансфераз - за методом Рейтмана і Френкеля (1983), холестерину - за методиками, наведеними в довіднику В.В. Меншикова (1987). Сіалові кислоти визначали за методикою, розробленою інститутом педіатрії РАМН (1983).

Економічну ефективність вирощування свиней різних класів розподілу за рівнем вирівняності гнізд обчислювали відповідно „Методики визначення економічної ефективності використання у сільському господарстві науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій” (1985).

Біометрична обробка даних проводилась методом варіаційної статистики за Н.А.Плохинским (1969) з використанням персональних комп'ютерів та пакетів прикладного програмного забезпечення MS OFFICE 2003 та STATISTICA v.5.5.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Репродуктивні якості свиноматок. Як свідчать результати досліджень, відтворювальні якості свиноматок у значній мірі обумовлені напрямом продуктивності та вирівняністю гнізд (табл.1).

Так, в обох породах виявлено тенденцію до дещо більшої багатоплідності свиноматок класу М^-. Це обумовлено наявністю від'ємної кореляції, що доводиться дослідженнями багатьох авторів (Березовський М.Д., Ломако Д.В., 2000; Пелих В.Г., 2002).

Для обох вивчаємих порід встановлено вірогідну залежність великоплідності поросят від величини індексу вирівняності гнізд. Так, поросята з вирівняних гнізд великої білої породи на 0,12кг (Р<0,01) перевищували за великоплідністю поросят з невирівняних гнізд. Аналогічну тенденцію виявлено і для поросят породи дюрок.

За показником молочності свиноматки великої білої породи класу М⁺ перевищували маток класу М^- на 5,3 кг і також вірогідно перевищували тварин породи дюрок (Р<0,001).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Схема дослідження

Таблиця 1 - Репродуктивні якості свиноматок залежно від вирівняності гнізд на час народження, n=40

Показники	Класи розподілу
	велика біла	дюрок
	М-	М+	М-	М+
Індекс вирівняності гнізд, балів	4,3±0,29	9,1±0,27***	4,6±0,26	9,3±0,44***
Багатоплідність, гол.	11,3±0,68	10,7±0,47	10,6±0,50	9,8±0,36
Великоплідність, кг	1,36±0,035	1,48±0,019**	1,44±0,033	1,56±0,020**
Молочність, кг	55,5±5,15	60,8±4,32	45,0±2,31	44,1±2,05
Збереженість до 21 доби, %	93,8±0,21	96,3±0,18***	87,7±0,31	93,9±0,25***
На час відлучення в 45 діб: кількість поросят в гнізді, гол.	9,3±0,56	9,6±0,58	8,8±0,47	8,7±0,37
середня маса 1 голови, кг	11,9±0,23	13,1±0,31**	12,1±0,25	13,6±0,24***
маса гнізда, кг	110,8±6,23	126,0±7,34	106,5±6,52	118,5±6,57
збереженість, %	82,3±0,34	89,7±0,30***	83,0±0,36	88,8±0,32***
оціночний індекс Р45, балів	71,0±2,26	79,9±1,84**	70,2±2,01	77,7±1,49**

Примітка: ^* - Р<0,05; ^** -Р<0,01; ^*** - Р<0,001

Виявлено високовірогідну (Р<0,001) різницю за показником збереженості поросят до 21-денного віку між породами, що вивчались. Так, поросята породи дюрок, що вирощувались у невирівняних гніздах мали на 6,2% нижчу збереженість у порівнянні з поросятами вирівняних гнізд. Збереженість молодняку великої білої породи з вирівняних гнізд вірогідно (Р<0,001) на 2,5% перевищувала збереженість поросят з невирівняних гнізд.

Найбільш високою живою масою на час відлучення характеризувались поросята з вирівняних гнізд породи дюрок, вони високовірогідно (Р<0,001) на 1,5 кг переважали аналогів з невирівняних гнізд. Аналогічна закономірність характерна і для поросят великої білої породи.

Вірогідно вищий (Р<0,001) показник збереженості за підсисний період виявлено у поросят з вирівняних гнізд - 89,7 і 88,8% у великій білій породі і дюрок відповідно.

За інтегральним оціночним індексом максимальну кількість балів встановлено для свиноматок порід велика біла і дюрок, які мали вирівняні гнізда поросят - відповідно 79,9 і 77,7 балів, що вірогідно вище (Р<0,01), ніж у аналогів з невирівняними гніздами.

Ріст і розвиток поросят у підсисний період. Для вивчення особливостей росту поросят у підсисний період з урахуванням напрямку продуктивності, вирівняності гнізд і статі було проаналізовано динаміку їхнього росту (табл. 2).

Таблиця 2 - Динаміка живої маси поросят до відлучення залежно від вирівнянності гнізд і розподілу за статтю, n=424

Порода	Клас розподілу за	Жива маса, кг
		на час опоросу	у віці 21 доби	на час відлучення у 45 діб
	статтю	вирівняністю гнізд
Велика біла	свинки	М+	1,45±0,027**	5,7±0,22*	13,0±0,42**
		М-	1,28±0,054	5,0±0,19	11,7±0,27
	кнурці	М+	1,52±0,026	6,1±0,18*	13,3±0,45*
		М-	1,43±0,044	5,5±0,18	12,2±0,37
Дюрок	свинки	М+	1,58±0,032***	5,1±0,13	13,0±0,34*
		М-	1,38±0,047	4,7±0,15	11,7±0,41
	кнурці	М+	1,54±0,025	4,9±0,13	14,1±0,31***
		М-	1,49±0,046	4,9±0,15	12,3±0,28

Примітка: ^* - Р<0,05; ^** - Р<0,01; ^*** - Р<0,001

Оцінка живої маси поросят на час опоросу з урахуванням класу розподілу за вирівняністю гнізд свідчить, що кнурці і свинки класу М⁺ вірогідно переважали аналогів з невирівняних гнізд. Так, у гніздах свиноматок великої білої породи вірогідна різниця між свинками різних класів розподілу склала 0,17 кг (Р0,01), аналогічну закономірність виявлено і в гніздах породи дюрок.

Аналіз живої маси у віці 21 доби також свідчить про вищі показники у поросят обох порід, що вирощувались у вирівняних гніздах. Так, різниця між кнурцями і свинками великої білої породи склала 0,6 і 0,7 кг і була вірогідною (Р0,05), відмінність між тваринами породи дюрок була незначною.

Різниця у живій масі на час відлучення між кнурцями і свинками вирівняних і невирівняних гнізд великої білої породи була незначною і невірогідною (відповідно 0,3 і 0,5кг), між тваринами різної статі породи дюрок виявлено більш суттєві відмінності. Це вказує, що статева належність значно впливає на величину живої маси поросят різного розподілу за вирівняністю гнізд.

Оцінка швидкості росту поросят за період 0…21 доба (табл.3) свідчить про перевагу кнурців і свинок великої білої породи над відповідними аналогами породи дюрок. Так, різниця між кнурцями різних порід, які вирощувались у вирівняних гніздах становила 59,3г (Р<0,001). Аналогічна тенденція спостерігалась між свинками обох порід, однак різниця між класами розподілу за вирівняністю гнізд була значно меншою (34,3г, Р<0,01).

За період 22…45 діб спостерігалась тенденція до збільшення середньодобових приростів у тварин породи дюрок. Кнурці породи дюрок, які вирощувались у вирівняних гніздах переважали відповідних аналогів великої білої породи на 90,2г (Р<0,001), а свинки на 24,8г.

Загальна оцінка швидкості росту за підсисний період свідчить, що кнурці породи дюрок, які вирощувались у вирівняних гніздах на 14,7г переважали кнурців відповідного класу великої білої породи.

Таблиця 3 - Показники збереженості та середньодобових приростів поросят до відлучення залежно від вирівняності гнізд і розподілу за статтю, n=424

Порода	Клас розподілу	Показники
		середньодобовий приріст за період, г	збереженість за підсисний період, %
		0-21 доба	22-45 діб	0-45діб
Велика біла	М+	+	200,2±9,60	307,4±15,72	255,3±9,03	86,8±0,64
		>	217,9±7,91**	300,1±16,70	264,5±9,58	92,6±0,49***
	М-	+	176,2±7,59*	276,6±9,45	229,6±5,77*	82,1±0,69***
		>	194,4±7,54	285,3±12,71	238,0±8,04	82,5±0,67***
Дюрок	М+	+	165,9±5,52	332,2±13,84	253,5±7,44	88,1±0,78**
		>	158,6±5,57	390,3±10,88***	279,2±6,59***	89,3±0,56***
	М-	+	156,9±5,98	293,7±14,30*	228,2±8,71*	82,2±0,86***
		>	162,4±5,99	300,8±8,80**	238,2±5,68	83,6±0,61***

Примітка: ^* - Р<0,05; ^** -Р<0,01; ^*** - Р<0,001

Найвищу збереженість за весь підсисний період виявлено в групі кнурців великої білої породи з вирівняних гнізд і в аналогічній групі кнурців породи дюрок. Дещо меншу, але високу збереженість виявлено в групах свинок з вирівняних гнізд.

Оцінка інтенсивності формування кнурців та свинок у ранньому онтогенезі. Для вивчення особливостей формування кнурців та свинок у підсисний період було розраховано показники інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту (табл. 4).

Таблиця 4 - Параметри інтенсивності росту піддослідних тварин до відлучення залежно від показників вирівняності гнізд

Порода	Клас роз-поділу	Кіль-кість, голів	Індекс інтенсивності формування	Індекс рівномірності росту	Індекс напруги росту	Модифікований індекс рівномірності
Кнурці
Велика біла	М+	50	0,431±0,030	0,189±0,008	0,072±0,006*	0,114±0,009*
	М-	47	0,371±0,044	0,181±0,008	0,056±0,006	0,088±0,010
Дюрок	М+	50	0,072±0,028**	0,270±0,010*	0,013±0,005*	0,021±0,007*
	М-	51	0,213±0,031	0,203±0,007*	0,033±0,005	0,051±0,007
Свинки
Велика біла	М+	46	0,345±0,046	0,200±0,010	0,056±0,008	0,089±0,012
	М-	46	0,346±0,045	0,181±0,008	0,051±0,006	0,081±0,010
Дюрок	М+	37	0,189±0,029	0,219±0,009	0,030±0,005	0,046±0,007
	М-	37	0,220±0,037	0,194±0,009**	0,031±0,005	0,049±0,007

Примітка: ^* - Р<0,05; ^** - Р<0,01; ^*** - Р<0,001

Найвищий показник інтенсивності формування виявлено в кнурців великої білої породи, що вказує на високу інтенсивність росту тварин цієї групи в перший віковий період - від народження до 21-добового віку зі значним спадом інтенсивності росту у віковий період з 22 до 45 доби. Свинки з вирівняних гнізд та кнурці і свинки з невирівняних гнізд займали проміжне значення за інтенсивністю формування.

Необхідно зазначити вплив показника вирівняності гнізд на індекс рівномірності росту. Кнурці і свинки, що походили з вирівняних гнізд мали вірогідно вищий показник рівномірності росту.

Динаміка живої маси молодняку свиней залежно від вирівняності гнізд. Оцінка свинок і кнурців за живою масою у межах кожної породи свідчить про наявність значних відмінностей між тваринами обох класів (табл.5).

Таблиця 5 - Динаміка живої маси свиней різного напрямку продуктивності залежно від вирівняності гнізд на час народження, n=339

Вік, міс	Клас розподілу
	Стать	М+	М-
		загальне	з проявом компенсаторного росту	без прояву компенсаторного росту	загальне
Велика біла
2	кнурці	19,2±0,62	17,3±0,47	18,0±1,11	17,7±0,55
3		27,9±0,58**	26,2±0,62	21,7±1,05***	24,3±0,67
4		43,1±0,68**	42,1±0,67	34,0±1,39	38,7±0,94
5		59,8±0,83**	58,7±0,80*	48,8±1,67***	54,8±1,13
6		78,0±0,99**	75,2±0,66	66,4±1,60***	71,7±1,02
7		90,4±1,08**	87,8±0,75	79,9±1,50***	84,7±0,96
8		113,7±1,35*	115,9±0,96***	103,0±2,70***	110,8±1,59
2	свинки	18,8±0,64	16,9±0,60*	17,9±0,49	17,3±0,41
3		26,8±0,61	25,5±0,67	22,5±0,62***	24,3±0,52
4		42,6±0,62*	41,00±0,55	35,6±1,05***	38,8±0,68
5		58,5±0,71*	56,3±0,59	49,9±1,36***	53,8±0,82
6		78,0±0,84**	75,0±0,68	67,4±1,75***	72,0±1,00
7		89,4±0,89*	86,0±0,72	77,8±1,96***	82,7±1,09
8		111,6±1,14	108,9±1,24	101,2±2,71***	105,9±1,42
Дюрок
2	кнурці	19,7±0,53*	17,9±0,54	17,2±0,60	17,6±0,40
3		27,0±0,55	26,8±0,55*	23,9±0,69*	25,3±0,49
4		42,5±0,88	43,8±0,69***	38,1±1,07***	40,9±0,76
5		60,2±1,16	62,5±0,88***	55,1±0,91***	58,8±0,83
6		78,9±1,14	81,2±1,10***	71,3±1,07***	76,4±1,06
7		93,7±1,04	97,1±1,29***	84,9±1,19***	91,1±1,25
8		119,3±1,51	122,4±1,21***	111,0±1,41***	116,8±1,24
2	свинки	18,9±0,50	17,5±0,58	16,4±1,06	17,0±0,58
3		25,7±0,57	25,8±0,66	22,8±1,14*	24,5±0,66
4		41,8±0,72	43,1±0,86	37,3±1,50**	40,5±0,95
5		59,2±0,91	60,5±0,72	55,2±1,06***	58,2±0,75
6		76,5±1,12	78,6±0,81	71,5±1,19***	75,6±0,91
7		92,0±1,31	94,1±0,71*	85,9±1,27***	90,6±0,96
8		118,8±1,64	122,9±0,96***	109,6±1,74***	117,2±1,45

Примітка:^* - Р<0,05; ^** - Р<0,01; ^*** - Р<0,001

Особливості компенсаторного росту молодняку свиней з невирівняних гнізд виявились у більш високій кратності збільшення живої маси кнурців обох досліджуваних порід.

Виявлено вірогідно вищі значення живої маси кнурців великої білої породи, що походять з вирівняних гнізд у віці 2,3,6 і 7 місяців у порівнянні з аналогами, що походять з невирівняних гнізд. У порівнянні ж з кнурцями, що не проявили компенсаторного росту значна вірогідна різниця (Р<0,001) проявляється протягом усього періоду вирощування.

Подібна тенденція проявляється і в динаміці живої маси свинок великої білої породи. Маса тварин, що походили з вирівняних гнізд протягом всього періоду вирощування перевищувала масу тварин з невирівняних гнізд, як тих, що проявили компенсаторний ріст, так і тих, що його не проявили.

При аналізі динаміки живої маси групи свинок, що походять з невирівняних гнізд у контексті компенсаторного росту, то необхідно відмітити, що свинки з проявом компенсаторного росту в 3 місячному віці мали масу вищу від свинок, що не проявили компенсаторний ріст і надалі високовірогідно (Р<0,001) переважали тварин цієї групи.

Аналізуючи динаміку живої маси тварин породи дюрок можна відмітити дещо іншу тенденцію щодо залежності змін маси від наявності компенсаторного росту. генотип порося ріст стать

Так, серед кнурців віком 2…3 місяці найбільшу живу масу мали тварини, що походили з вирівняних гнізд, яка на 2,5…1,8 кг перевищувала масу кнурців з невирівняних гнізд. Починаючи з 4-місячного віку найбільшу масу мали кнурці, що походили з невирівняних гнізд, але проявили компенсаторний ріст.

Жива маса кнурців, що не проявили компенсаторний ріст з 3-місячного віку була вірогідно (Р<0,001) нижчою за середнє значення у класі М^-.

При аналізі живої маси свинок породи дюрок можна відмітити тенденцію, подібну до змін живої маси у кнурців.

Показники інтенсивності росту піддослідного молодняку. Для оцінки особливостей росту свиней у ранньому онтогенезі провели досліджування інтенсивності формування, напруги та рівномірності росту (табл. 6).

При вивченні констант росту було встановлено, що найбільші показники інтенсивності формування спостерігались у групах тварин, що походили з невирівняних гнізд, але проявили компенсаторний ріст. В усіх класах розподілу за генотипом і статевою належністю цей показник був вірогідно вищий за середнє значення.

Необхідно відмітити, що в період вирощування, як і в підсисний період, виявлена аналогічна тенденція щодо рівномірності росту. Аналіз індексу рівномірності росту показав, що в тварин з вирівняних гнізд цей показник в усіх випадках вищий за показник рівномірності росту тварин з невирівняних гнізд.

Серед тварин породи дюрок спостерігалася подібна тенденція, але кнурці, що походили з вирівняних гнізд росли високовірогідно (Р<0,01) рівномірніше за свинок.

Таблиця 6 - Параметри інтенсивності росту піддослідних тварин залежно від показників вирівняності гнізд, n=329

Порода	Клас розподілу	Індекс інтенсивності формування	Індекс рівномір-ності росту	Індекс напруги росту	Модифі- кований індекс
Кнурці
Велика біла	М+	0,200	0,412	0,079	0,103
	М-	з проявом компенсаторного росту	0,268***	0,383**	0,103**	0,131**
		без прояву компенсаторного росту	0,009***	0,403	0,001***	0,005***
Дюрок	М+	0,130***	0,438**	0,054**	0,066***
	М-	з проявом компенсаторного росту	0,244***	0,424	0,100***	0,130***
		без прояву компенсаторного росту	0,181	0,380**	0,066	0,082
Свинки
Велика біла	М+	0,182	0,418	0,072	0,091
	М-	з проявом компенсаторного росту	0,249**	0,389*	0,094**	0,122*
		без прояву компенсаторного росту	0,039***	0,397	0,016***	0,021***
Дюрок	М+	0,172	0,410	0,068	0,084
	М-	з проявом компенсаторного росту	0,264***	0,404	0,105***	0,134***
		без прояву компенсаторного росту	0,151	0,400	0,055	0,068

Примітка: ^* - Р<0,05; ^** - Р<0,01; ^*** - Р<0,001

Індекс рівномірності росту кнурців з невирівняних гнізд з проявом компенсаторного росту також вірогідно (Р<0,05) вищий за аналогічний показник в групі свинок.

Відгодівельні якості піддослідного молодняку. Рівень відгодівельних якостей залежно від породи, вирівняності гнізд, статі та прояву компенсаторного росту наведено в таблиці 7.

Високовірогідно вищою (Р<0,001) скоростиглістю характеризувались тварини породи дюрок, вік досягнення живої маси 100 кг яких на 8,1 діб менше, ніж у тварин великої білої породи.

Рівень вирівняності гнізд також має вплив на скороспілість свиней. Так, тварини з вирівняних гнізд породи дюрок досягали живої маси 100 кг на 1,2 діб раніше, ніж тварини з невирівняних гнізд. Молодняк з вирівняних гнізд великої білої породи також високовірогідно (Р<0,001) на 7,5 діб швидше досягав живої маси 100 кг.

Вірогідно (Р<0,001) найменший вік досягнення живої маси 100 кг встановлено в кнурців і свинок породи дюрок з невирівняних гнізд, що проявили компенсаторний ріст.

Найвищі значення середньодобових приростів отримані в тварин, що проявили компенсаторний ріст; значення, що наближалися до середнього, але перевищують його, отримано в групах вирівняних тварин. Тварини, що походять з невирівняних гнізд, але не проявили компенсаторного росту, мали найнижчу швидкість росту (Р<0,01 для свинок і Р<0,001 для кнурців породи дюрок).

Таблиця 7 - Відгодівельні якості свиней різних генотипів, n=329

Порода	Клас розподілу	Вік досягнення живої маси 100 кг, діб	Середньо-добовий приріст, г	Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.
Кнурці
Велика біла	М+	225,1±2,05*	525,0±4,69	4,7±0,04**
	М-	з проявом компенсаторного росту	222,7±1,16***	538,6±3,88***	4,7±0,02***
		без прояву компенсаторного росту	243,6±4,01***	507,9±8,12	5,3±0,09***
Дюрок	М+	219,4±1,81	555,2±4,92	4,6±0,04
	М-	з проявом компенсаторного росту	213,0±1,22***	577,1±4,03***	4,4±0,03***
		без прояву компенсаторного росту	230,4±2,09***	528,0±5,30***	4,9±0,04***
Свинки
Велика біла	М+	227,1±1,83	519,0±4,10	4,8±0,04
	М-	з проявом компенсаторного росту	230,3±1,92	514,7±4,58	4,9±0,04
		без прояву компенсаторного росту	245,3±4,68**	493,3±9,03**	5,4±0,10***
Дюрок	М+	223,1±1,91	551,6±5,30	4,7±0,04
	М-	з проявом компенсаторного росту	216,1±1,18***	569,5±4,23**	4,5±0,02***
		без прояву компенсаторного росту	232,3±2,85***	528,2±8,97**	4,9±0,06***

Примітка: ^* - Р<0,05; ^** - Р<0,01; ^*** - Р<0,001

За витратами корму на одиницю приросту спостерігалася залежність, подібна до прояву скоростиглості. Найменші витрати корму виявлено у тварин породи дюрок, які на 1 кг приросту витрачали на 0,3 корм. од. менше, ніж тварини великої білої породи (Р<0,001).

Забійні і мясо-сальні якості піддослідних свиней. Результати контрольного забою свідчать про відсутність вірогідної різниці між показниками забійного виходу свиней, які походили з різних за вирівняністю гнізд (табл. 8).

Вірогідні значення отримано за показником товщини шпику над 6-7 грудними хребцями. Так, тварини великої білої породи, що походили з невирівняних гнізд, на 4,6 мм мали більшу товщину шпику, ніж тварини з вирівняних гнізд, а в порівнянні з середнім значенням більше на 2,3 мм (Р<0,05).

Подібну тенденцію виявлено і серед свиней породи дюрок. Загалом товщина шпику в тварин цієї породи була менша, тварини з невирівняних гнізд мали на 3,7 мм товщий шпик у порівнянні з аналогами.

За площею м'язевого вічка найбільші значення виявлено серед тварин породи дюрок, які за цим показником на 1,3см² переважали тварин великої білої породи; в класах розподілу за вирівняністю гнізд тварини М⁺ класу обох генотипів дещо переважали тварин класу М^-.

Таблиця 8 - М'ясо-сальні якості тварин, n=12

Фактори впливу	Забійний вихід, %	Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм	Площа „м'язевого вічка”, см2	Довжина правої напівтуші, см	Маса задньої третини напівтуші, кг
порода	клас розподілу
Велика біла	М+	71,67	23,7±0,88	31,3±0,88	97,9±0,98	11,2±0,06
	М-	71,47	28,3±0,33*	30,0±1,15	97,6±0,42	11,1±0,12
	середнє	71,57	26,0±1,13	30,7±0,71	97,8±0,48	11,2±0,06
Дюрок	М+	73,90	19,0±0,58	32,3±1,20	93,8±4,75	11,6±0,09
	М-	72,13	22,7±0,33*	31,7±0,33	91,8±3,89	11,3±0,12
	середнє	73,02	20,8±0,87	32,0±0,58	92,8±2,78	11,4±0,09

Примітка:^* - Р<0,05

За довжиною напівтуші максимальні показники виявлено серед тварин великої білої породи - на рівні 97,9 см у класі М⁺ та 97,6 см у класі М^-, що, відповідно, на 4,1 см та 5,8 см переважали свиней породи дюрок аналогічних класів.

Репродуктивні якості потомства свиноматок, оцінених за вирівняністю гнізда. Для визначення впливу вирівняності гнізд у наступних генераціях свиней було досліджено репродуктивні якості свиноматок, що походили з вирівняних та невирівняних гнізд (табл. 9).

Таблиця 9 - Репродуктивні якості свиноматок залежно від вирівнянності гнізд на час народження (F₁), n=24

Показники	Класи розподілу
	велика біла	дюрок
	М-	М+	М-	М+
Індекс вирівняності гнізд, балів	5,3±0,33	12,3±0,66***	5,9±0,41	13,2±0,97***
Багатоплідність, гол.	11,5±0,43	10,7±0,21	10,0±0,37	8,8±0,31*
Великоплідність, кг	1,35±0,035	1,50±0,026**	1,45±0,037	1,61±0,022***
Молочність, кг	50,6±3,89	51,3±3,43	45,1±3,75	44,1±1,89
Збереженість до 21 доби, %	91,3±0,41	93,7±0,39***	93,3±0,42	94,3±0,44
На час відлучення в 45 діб: кількість поросят в гнізді, гол.	10,0±0,58	9,5±0,34	9,0±0,58	8,0±0,00
середня маса 1 голови, кг	12,0±0,24	13,2±0,26**	11,2±0,31	14,4±0,30***
маса гнізда, кг	120,4±10,41	125,1±8,46	99,2±9,39	114,6±3,11
збереженість, %	85,5±0,51	88,9±0,50***	88,3±0,54	90,6±0,56**
оціночний індекс Р45, балів	91,7±3,90	100,4±3,03	87,1±3,62	97,9±1,23**

Примітка: ^* - Р<0,05; ^** -Р<0,01; ^*** - Р<0,001

Свиноматки з вирівняними гніздами характеризувались меншою багатоплідністю у порівнянні з свиноматками, що мали невирівняні гнізда. Для тварин породи дюрок виявлено вірогідну (Р<0,05) різницю за показниками багатоплідності між класами розподілу за вирівняністю гнізд на рівні 1,2 гол.

У тварин обох порід виявлено вище значення великоплідності у вирівняних гніздах. Даний показник у породі дюрок становив 1,61 кг, що вірогідно (Р<0,001) на 0,16 кг переважає великоплідність поросят з невирівняних гнізд. Подібну залежність виявлено для тварин великої білої породи.

Рівень збереженості за період від народження до 21-денного віку також підтверджує тенденцію, виявлену серед свиноматок попередньої генерації - тварини з вирівняних гнізд мають вищу збереженість, ніж з гнізд невирівняних, а серед поросят великої білої породи ця різниця високовірогідна (Р<0,001), перевага становить 2,4%

Найвищу масу на час відлучення мали поросята породи дюрок, які на 3,2 кг (Р<0,001) переважали аналогів з невирівняних гнізд. Серед тварин великої білої породи різниця була дещо меншою - на рівні 1,2 кг, але також високовірогідною (Р<0,01).

За показником збереженості поросят за підсисний період виявлено вірогідну різницю між класами розподілу обох порід. Так, поросята з вирівняних гнізд породи дюрок характеризувались найвищою збереженістю - на рівні 90,6%, що на 2,3% вище (Р<0,01), ніж у невирівняних гніздах. Серед тварин великої білої породи подібна перевага була на рівні 3,4% (Р<0,001).

За величиною оціночного індексу Р₄₅ також виявлено вищі значення серед свиноматок, що мали вирівняні гнізда. Серед свиноматок породи дюрок ця різниця була вірогідною (Р<0,01).

Економічна ефективність проведених досліджень. Найвищу економічну ефективність за репродуктивними якостями показали свиноматки великої білої породи класу М⁺, які забезпечили прибавку продукції на рівні 9,14 %, або 197,81 грн. на 1 свиноматку.

За відгодівельними якостями в обох порід виявлено перевагу в середньодобових приростах кнурців, що походили з невирівняних гнізд, але проявили компенсаторний ріст. Це забезпечило прибавку продукції у розрахунку на 100 голів відгодівельного поголів'я 1722,92 грн. і 2976,28 грн. відповідно в породі велика біла і дюрок.

ВИСНОВКИ

1. Проведеними комплексними дослідженнями відтворювальних, відгодівельних і м'ясо-сальних якостей та інтер'єрних показників свиней різного напрямку продуктивності обґрунтовано ефективність оцінки свиноматок та їх потомства за вирівняністю гнізд на підставі мінливості ознаки великоплідності.

2. Установлено, що свиноматки вивчаємих порід з вирівняними гніздами мали вищі показники відтворювальних якостей. Більш високі показники маси гнізда поросят при відлученні виявлені в групах маток з вирівняними гніздами - на 12,0кг та 15,2кг відповідно для порід велика біла і дюрок (Р<0,01). Вірогідно вищий показник збереженості поросят також встановлено для маток з вирівняними гніздами, на рівні 89,7% і 88,8% для великої білої і дюрок відповідно.

3. Виявлена найбільш висока великоплідність кнурців породи дюрок з вирівняних гнізд. Вони також мали найбільш високі показники живої маси при відлученні. Свинки породи дюрок з вирівняних гнізд мали дещо нижчий рівень живої маси на час відлучення, але переважали за цим показником кнурців і свинок з невирівняних гнізд - на 0,7 і 1,3 кг відповідно.

4. Вищу енергію росту встановлено для молодняку свиней порід, що вивчались, який походив з вирівняних гнізд. Найбільш високий індекс інтенсивності формування мали кнурці великої білої породи. Кнурці і свинки з вирівняних гнізд мали також вірогідно вищі індекси рівномірності росту. Максимальні його значення встановлені для кнурців і свинок породи дюрок класу М⁺ (відповідно 0,270 і 0,219 балів).

5. Ремонтний молодняк, що походив з вирівняних гнізд мав вищі показники живої маси та середньодобових приростів до 8-місячного віку. Максимальні значення живої маси отримані для кнурців, що походять з вирівняних гнізд (113,7 кг для великої білої та 119,3 кг для породи дюрок). Аналогічно більш високі показники живої маси отримані для свинок з вирівняних гнізд (111,6 і 118,8 кг відповідно).

6. Кнурці породи велика біла з компенсаторним типом росту досягли живої маси аналогів з вирівняних гнізд і невірогідно їх перевищили (відповідно 113,7 і 115,93 кг), але вірогідно відрізнялись від поросят без компенсаторного росту. В той же час кнурці породи дюрок суттєво переважали особин з невирівняних гнізд. Отримані дані вказують на значні резерви підвищення енергії росту поросят з врахуванням взаємодії генотипстатьтип росту.

7. Розподіл потомства за генотипом, статтю і вирівняністю гнізда сприяє підвищенню відгодівельних і м'ясо-сальних якостей тварин. Більш високі відгодівельні якості характерні для свиней породи дюрок, які вірогідно переважали тварин великої білої породи за віком досягнення живої маси 100 кг (на 8,1добу менше). Тварини великої білої породи з вирівняних гнізд на 1,2 діб, а породи дюрок на 7,5 діб раніше досягли живої маси 100кг. За показниками середньодобових приростів та витратами корму спостерігалась аналогічна залежність.

8. За показниками м'ясо-сальних якостей не встановлено суттєвої різниці залежно від походження тварин з гнізд різної вирівняності. Але тварини великої білої породи, що походили з невирівняних гнізд мали більшу товщину шпику порівняно з тваринами вирівняних гнізд (на 4,66мм, Р<0,05).

9. Встановлено більш високі відтворювальні якості маток дочірнього покоління, що походять з вирівняних гнізд. Серед маток обох порід виявлена вірогідна перевага за великоплідністю, збереженістю поросят, середньою живою масою поросят і масою гнізда на час відлучення для тварин, що походять з вирівняних гнізд.

Пропозиції виробництву

10. З метою підвищення відтворювальних і продуктивних якостей свиней у племінних господарствах України при поглибленій селекційній роботі вести оцінювання свиноматок різного напряму продуктивності за показником вирівняності гнізда.

11. Використовувати оцінку молодняку свиней з невирівняних гнізд за здатністю до компенсаторного росту і вести відбір особин плюс-варіант з врахуванням їх генотипу і статі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пелих В. Г. Інтегральна оцінка відтворювальних якостей свиноматок різного напрямку продуктивності / В. Г.Пелих, І. В. Чернишов // Вісник аграрної науки. - 2008. - №10. - С. 32-35.

2. Пелих В. Г. Вплив вирівняності гнізд на ріст і розвиток поросят в підсисний період / В. Г. Пелих, І. В. Чернишов // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2008. -№4. - С. 95-98.

3. Прогнозування живої маси свиней залежно від ознаки вирівняності гнізда та індексів інтенсивності росту / В. Г. Пелих, І. В. Чернишов // Наукові доповіді Національного аграрного університету - 2008. - № 4(12) - С. 1-8. - Режим доступу до журн.:

http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2008-4/08pvgiog.pdf

4. Чернишов І. В. Прогнозування продуктивних якостей свиней з використанням інтер'єрних тестів / І. В. Чернишов // Таврійський науковий вісник. - 2008. - Вип. 61. - С. 84-86.

5. Пелих В. Г. Особливості компенсаторного росту свиней залежно від вирівняності гнізд / В. Г. Пелих, І. В. Чернишов // Вісник аграрної науки. - 2009. - №1. - С. 40-43.

АНОТАЦІЇ

Чернишов І.В. Підвищення відтворювальних і відгодівельних якостей свиней різного напрямку продуктивності шляхом оцінки і відбору за вирівняністю гнізд. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - ДВНЗ «Херсонський держа...