Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці системи удобрення пшениці озимої, яка забезпечує оптимальний розвиток посівів шляхом підвищення зимостійкості та інтенсивності фізіолого-біохімічних процесів у критичні періоди органогенезу рослин та урожайність зерна на рівні 8-9 т/га І та ІІ класу якості.

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні та узагальненні вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, безпосередній розробці програми та методики досліджень, особистій участі у проведенні польових, мікропольових і лабораторних дослідів, в узагальненні, аналізі та статистичній обробці даних, апробації результатів, формулюванні висновків та рекомендацій виробництву.

Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались, обговорювались, були опубліковані в матеріалах Науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів “Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні” (смт. Чабани, 2007 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених присвяченій 110-річчю з Дня народження заслуженого працівника Вищої школи, доктора с-г. наук, професора Миколи Матвійовича Шкварука (м. Умань, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції з нагоди 100-річчя з дня народження проф. М.Г. Городнього ( м. Київ, 2008 р.); Міжнародній науковій конференції “Основи формування продуктивності сільськогосподарських культур за інтенсивних технологій вирощування” ( м. Умань, 2008 р.); щорічно обговорювались на засіданнях кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна НУБіП України (2006-2008 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 8 наукових працях, з них - 5 статтей, що опубліковані у фахових виданнях, 3 матеріалів конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, додатків, списку використаних джерел. Матеріал викладений друкованим текстом на 133 сторінках основного тексту комп'ютерного набору. Робота містить 44 таблиці, 16 рисунків, 9 додатків. Список літератури нараховує 311 джерел, з них 75 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ПРОДУКТИВНОСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

У розділі зроблено узагальнення та аналіз наукових досягнень вітчизняних і зарубіжних авторів (E.G. Barrett-Lennard, 1982; Е.Л. Клімашевський, 1986; В.М. Макаренко, 1991, 1998; А.П. Лісовал, 1991; M.P. Reynolds, 1994; Agustin Limon-Ortega, 2000; В.В. Лихочвор, 2001; Б.С. Носко, 2001; М.М. Городній, 2006) з питань живлення пшениці озимої, які зазначають, що висока продуктивність цієї культури значним чином обумовлюється ґрунтовою родючістю та застосуванням добрив. Для досягнення високої продуктивності пшениці озимої важливим є забезпечення успішної перезимівлі посівів, продуктивної діяльності рослинного організму протягом вегетації, особливо у критичні періоди органогенезу шляхом забезпечення їх збалансованого живлення. У літературі не існує єдиної думки відносно щодо вирішення цих проблем. Найбільш перспективними є заходи, які забезпечать найбільш сприятливі умови росту та розвитку рослин шляхом оптимізації живлення та удобрення культури.

ПРОГРАМА, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили на Агрономічній дослідній станції Національного університету біоресурсів і природокористування України у тривалому польовому досліді кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна, який розташований в зоні Лісостепу (провінція Лісостепова Правобережна, округ Середньо-Дніпровсько-Бузький, район Фастівський).

Тривалий дослід є 10-пільною зерно-буряковою сівозміною з наступним чергуванням культур: конюшини, пшениці озимої, буряка цукрового, кукурудзи на силос, пшениці озимої, гороху, пшениці ярої, буряка цукрового, кукурудзи на зерно, ячменю ярого.

Дослід закладено у 3-разовому повторенні за схемою: 1. Без добрив (контроль); 2. Гній (післядія в сівозміні з насиченістю 12 т/га) - фон; 3. Фон+Р₈₀; 4. Фон + Р₈₀К₈₀; 5. Фон + N₃₀Р₈₀К₈₀+ N₃₀; 6. Фон + N₄₅Р₁₂₀К₁₂₀+ N₃₀; 7. N₃₀Р₈₀К₈₀+ N₃₀. Площа посівної ділянки становила 172 м² (облікової - 100 м²). У досліді використовували такі добрива: аміачна селітра (34 %) (ГОСТ 2-85), суперфосфат простий гранульований (19,5 %) (ГОСТ 5956-78), калій хлористий (60 %) (ГОСТ 4568-95).

Мікропольові досліди з вивчення впливу позакореневого підживлення пшениці озимої комплексними водорозчинними добривами Folicare, норвежської компанії “Yara International” (табл. 1) закладено у трикратному повторенні. Розмір посівної ділянки становив 30 м², облікової - 25 м². Добрива у кількості, яка передбачена схемою досліду (табл. 2), розчиняли у 250 л води безпосередньо перед обприскуванням посівів. Для контролю провели обробку посівів дистильованою водою у нормі 250 л.

Таблиця 1 Агрохімічні показники водорозчинних комплексних добрив “Folicare”

Зразки ґрунту відбирали та підготовлювали до аналізів згідно ДСТУ ІSО 11464-2001, а рослин - згідно із загальноприйнятих в агрохімії методик. Їх відбирали в основні фази росту та розвитку пшениці озимої: осіннє та весняне кущення, вихід у трубку, колосіння, цвітіння, п'яточка, молочна, молочно-воскова, воскова та повна стиглість. За настання чергової фази росту та розвитку вважали період, коли 75 % рослин досягали цієї фази.

У зразках ґрунту визначали наступні показники: вміст вологи -гравіметричним методом (ДСТУ ISO/TR 11465-2001); вміст амонійного азоту - фотоколориметричним методом за допомогою реактиву Несслера (ДСТУ 4729:2007); нітратного азоту - іонометричним методом (ДСТУ 4729:2007); гумусу - за методом Тюріна (ДСТУ 4289:2004); рН сольовий - потенціометрично (ДСТУ ISO 10390-2001); вміст рухомих сполук фосфору і калію - в одній витяжці за методом Б.П. Мачигіна в модифікації ЦІНАО (ДСТУ 4114-2002), з наступним визначенням фосфору - колориметрично за методом Деніже, а калію - на полуменевому фотометрі (ДСТУ 4114-2000); щільність ґрунту - гравіметричним методом (ДСТУ ISO/TR 11272-2001); суму увібраних основ - з використанням розчину хлориду барію (ДСТУ ISO/TR 11260-2001); структуру ґрунту - методом сухого розсіювання за М.І. Сабініним.

Після мокрого озолення рослинного матеріалу за К. Гінзбург проводили визначення: загального азоту - фотометричним методом за допомогою реактиву Несслера; фосфору - фотометрично за методом Деніже в модифікації А. Левицького; калію - за допомогою полуменевого фотометра; вміст нітратів - потенціометричним методом за допомогою іонселективних електродів; кількість сухої речовини та вологи -гравіметричним методом; вміст цукрів - за методом Х. Починка. Визначення площі асиміляційного апарату та ЧПФ провели за методикою А. Ничипоровичем.

Таблиця 2 Схема позакореневого підживлення комплексним водорозчинним добривом “Folicare”

*чисельник -марка водорозчинного комплексного добрива Folicare, знаменник - доза Folicare

Аналізи ґрунту, рослин та визначення показників якості зерна пшениці озимої з наступною статистичною обробкою даних проводили у випробувальній лабораторії оцінки якості земель, добрив та продукції рослинництва кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна НУБіП України (атестат акредитації за № ІІА 6.001.Н. 326).

Облік урожаю проводили окремо за варіантами методом комбайнування. Визначення структури врожаю пшениці озимої визначали за методом Майсуряна, маси 1000 зерен - згідно ГОСТ 10842-89, вміст білкового азоту - за методом Барнштейна, білка та «сирої» клейковини у зерні - методом інфрачервоної спектроскопії, фракційний склад білків зерна - за методикою М.В. Козлова, М.М. Городнього. Визначення хлібопекарсько-технологічних показників якості зерна проводили в лабораторії Українського Інституту експертизи сортів рослин (м. Київ). Пружність, ВПЗ, час утворення стійкого тіста, розрідженість, валирометричну оцінку визначали за допомогою фаринографа (ДСТУ 4111.1-2002), силу борошна - за допомогою альвеографа (ГОСТ 28795-90), ІДК - згідно з ІSO 21415:2006. Випічку проводили безопарним методом згідно з методикою Державної комісії України по випробуванню та охороні сортів рослин.

Математичну обробку даних врожаю проводили методом дисперсійного аналізу та з використанням комп'ютерних технологій (MS office Excel, Agrostat). Для окремих розрахунків були використані дані за 2005 р. кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна (М.В. Макаренка).

ВПЛИВ ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ НА ОСНОВНІ ФІЗИЧНІ Й АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОГО КАРБОНАТНОГО ГРУНТУ

Тривале застосування органічних та мінеральних добрив обумовлювало інтенсивніше оструктурення лучно-чорноземного карбонатного ґрунту. Його щільність складення покращувалась за післядії гною в сівозміні з насиченістю 12 т/га. Внесення Р₈₀, Р₈₀К₈₀, N₆₀Р₈₀К₈₀ та N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ обумовлювало незначне його ущільнення. Та загалом рослини вирощувались за оптимальних фізичних параметрів ґрунту (за В.Ф. Сайком найсприятливіша об'ємна маса ґрунту для зернових - 1,10-1,30 г/см³). Оптимального структурного стану він набував за внесення N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ на фоні гною (післядія в сівозміні з насиченістю 12 т/га), де вміст агрономічно-цінних агрегатів становив 61,0-75,7 % за щільності складення - 1,25-1,33 г/см³ у шарі 0-10 см та 1,42-1,48 г/см³ у шарі 10-20 см.

Систематичне застосування добрив сприяло підвищенню вмісту мінерального азоту у лучно-чорноземному карбонатному ґрунті до середнього та високого рівня, не зважаючи на його перетворення та значні втрати. За внесення фосфорних та фосфорно-калійних добрив доступність мінерального азоту зростала. За використання добрив у нормі N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ його вміст протягом вегетації в орному шарі склав 46,6-63,3 мг/кг, а в підорному - 28,3-40,0 мг/кг. Це створювало передумови для оптимального розвитку рослин та формування основної продукції високої якості.

Застосування органічних і мінеральних добрив є запорукою покращення фосфатного режиму ґрунту. Використання мінеральних добрив у нормі N₃₀Р₈₀К₈₀+N₃₀ та N₄₅Р₁₂₀К₁₂₀+N₃₀ обумовлювало підвищення забезпеченості рухомим фосфором до високого рівня. Максимальних показників вона досягала за використання останньої і становила 69,4-98,2 мг/кг ґрунту в орному та 63,8-65,8 мг/кг - у підорному шарі.

Виявлена тісна кореляція урожайності з вмістом обмінного калію в ґрунті (r=0,95-0,99 в 0-25 см шарі і r=0,92-0,99 в 25-50 см) надає підстави стверджувати про те, що тривале застосування добрив сприяло підвищенню вмісту його доступних форм для рослин пшениці озимої. Максимально його рівень зростав за використання N₄₅Р₁₂₀К₁₂₀+N₃₀ і складав 89,0-142 мг/кг ґрунту в орному та 103-117 мг/кг - у підорному шарі.

МІНЕРАЛЬНЕ ЖИВЛЕННЯ ТА ЗИМОСТІЙКІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Добрива позитивно впливали на біометричні параметри пшениці озимої восени. За використання Р₈₀ та Р₈₀К₈₀ на фоні гною (післядія в сівозміні з насиченістю 12 т/га) висота рослин та енергія кущення зростали незначною мірою, оскільки елементи живлення у більшій мірі витрачались на синтез запасних речовин. Внесення N₆₀Р₈₀К₈₀ та N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ обумовлювало збільшення цих параметрів через оптимізацію співвідношення макроелементів відповідно до потреби пшениці озимої.

У наших дослідженнях застосування фосфорно-калійних добрив обумовлювало активний синтез вуглеводів із значною перевагою сахарози та відтоку цукрів у вузли кущення, а використання азотних - сприяло оптимізації протікання цього процесу. Максимальний вміст цукрів рослини накопичили за норми добрив N₄₅Р₁₂₀К₁₂₀ + N₃₀ (рис. 1), який становив 18,0 % на суху речовину у листах та 27,8 % у вузлах кущення сорту Миронівська 61 та 18,9 % і 28,9 % - для Національної.

Рис. 1. Залежність вмісту цукрів (сума) у вузлах кущення пшениці озимої від використання добрив (середнє за 2005-2006 рр., 2007-2008 рр.).

У роки проведення досліджень спостерігалась залежність між нагромадженням цукрів у листках і вузлах кущення та рівнем виживання посівів пшениці озимої. За оптимізації живлення рослини накопичували більшу кількість запасних речовин, що сприяло їх збереженню. За внесення добрив у нормі N₃₀Р₈₀К₈₀ з N₃₀ та N₄₅Р₁₂₀К₁₂₀ з N₃₀ на фоні гною (післядія в сівозміні з насиченістю 12 т/га) простежувалось підвищення виживання рослин. Максимального рівня (98,2 % - для Національної та 92,0 % - для Миронівської 61) цей показник досягяв за останньої норми.

ВПЛИВ ДОБРИВ НА ФОМУВАННЯ ВРОЖАЮ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Використання Р₈₀, Р₈₀К₈₀, N₆₀P₈₀K₈₀ та N₄₅P₁₂₀K₁₂₀ у сівозміні безпосередньо під пшеницю озиму обумовлювало посилення ростових процесів, про що засвідчувала інтенсивність накопичення сухої речовини. Максимального розвитку вони досягали за внесення N₄₅P₁₂₀K₁₂₀ з N₃₀ на фоні післядії гною у сівозміні, де 100 рослинами було накопичено 116-1288 г. Знайдено тісну кореляційну залежність між урожайністю та накопиченням сухої речовини пшеницею озимою у фазу колосіння, що підтверджують отримані рівняння регресії (у 2007 р. - y=0,0074x+1,1398 за r=0,97, 2008 р. - y=0,0093x-0,321 за r=0,98, де: y - врожайність зерна, т/га; х - маса сухої речовини, г на 100 сухих рослин).

Позакореневе підживлення посівів добривами Folicare у дозі 2, 3 та 5 кг/га на початку кущення маркою (10-5-40), за виходу в трубу (18-18-18) та на початку колосіння (22-5-22) на фоні гною (післядія у сівозміні з насиченістю 12 т/га), N₆₀Р₈₀К₈₀ та N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ посилювало цей процес через оптимізацію умов живлення за рахунок комплексу макроелементів, що підібрані для кожного критичного періоду розвитку пшениці озимої, та мікроелементів, котрі є сильними стимуляторами низки фізіологічних процесів. Найбільший вміст сухої речовини був за внесення Folicare у дозі 5 кг/га у варіанті з застосуванням N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀, який становив 116-1402 г на 100 сухих рослин.

За оптимізації живлення площа листків першого та другого ярусів зростала. Залежно від забезпеченості ґрунту елементами живлення листкова поверхня збільшувалась за внесення фосфорних та фосфорно-калійних добрив. У варіантах за внесення NРК з N₃₀ та N₇₅ цей процес протікав інтенсивніше, що підкреслює роль азоту для росту пшениці озимої. Площа листкового апарату зростала до фази цвітіння, у подальшому вона зменшувалась незначною мірою. Позакореневе підживлення посилювало дію простих добрив, що сприяло інтенсивному наростанню листкової поверхні першого та другого ярусів пшениці озимої зі збільшенням дози добрив позакореневого внесення від 2 до 5 кг/га. Це дозволило подовжити період наростання площі листів до молочної стиглості. Максимального значення площа листків досягла за внесення Folicare (5 кг/га) у поєднанні з N₄₅Р₁₂₀К₁₂₀ +N₃₀ на фоні гною (післядія з насиченістю в сівозміні 12 т/га) і становила 17,8 та 17,0 тис. м²/га у фазу молочної стиглості. У подальшому її поверхня зменшувалась незначно.

Внесення добрив позакоренево обумовлювало покриття дефіциту мікроелементів та стимулювало кореневі виділення, в результаті чого зростала інтенсивність синтезу асимілянтів. Інтенсивніше накопичення сухої речовини листками верхніх ярусів спостерігали до настання фази п'яточки, тоді як без нього - до цвітіння. Дія N₆₀Р₈₀К₈₀ і N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ на фоні гною (післядія в сівозміні з насиченістю 12 т/га) та без нього посилювалась за збільшення дози Folicare з 2 до 5 кг/га. Максимального рівня було досягнуто за внесення N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ та 5 кг/га цього добрива позакоренево у фазу п'яточка, який становив 32,4 г на 100 сухих лисків для першого та 25,0 г для другого ярусу. Слід зауважити, що прирости за рахунок 3 кг/га були більш інтенсивними порівняно з іншими нормами цього добрива.

Зі зростанням та покращенням збалансованості добрив ЧПФ підвищувалась. Максимального показника вона досягла за використання N₄₅P₁₂₀K₁₂₀ +N₃₀ на фоні післядії гною, який складав 6,13 г/м² та 4,49 г/м² для першого та другого ярусів листя. Протягом вегетації її показники зростали до фази цвітіння, а за подальшого росту та розвитку вони знижувались через старіння та засихання листків. Позакореневе підживлення пшениці озимої Folicare на початку кущення маркою (10-5-40), за виходу в трубу (18-18-18) та на початку колосіння (22-5-22) дало можливість суттєво вплинути на фізіологічні процеси в рослинах та значно їх активізувати. Воно посилювало дію простих добрив більш інтенсивно за зростання дози Folicare від 2 кг/га до 5 кг/га (рис. 2).

Рис. 2. Залежність ЧПФ листків першого ярусу пшениці озимої сорту Національна від застосування добрив (середнє за 2007-2008 рр.): К - фаза колосіння, Ц - фаза цвітіння, МС - фаза молочної стиглості, МВС - фаза молочно-воскової стиглості.

Максимальну величину ЧПФ одержали за позакореневого підживлення комплексним водорозчинним добривом у дозі 5 кг/га за внесення N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ на фоні післядії гною. Вона становила 10,0 г/м² за добу для першого ярусу листків, а для другого - 9,18 г/м². Слід зазначити, що у фазу цвітіння ЧПФ збільшувалась інтенсивніше за застосування 3 кг/га цього добривам ніж за 5 кг/га.

Систематичне застосування Р₈₀ і Р₈₀К₈₀ обумовлювало підвищення вмісту азота у листках першого та другого ярусів пшениці озимої, який становив 22,9-42,1 г та 27,9-43,5 г на 100 сухих листків першого ярусу, а для другого - 28,6-36,8 г і 25,6-37,9 г відповідно за варіантами. Інтенсивність його накопичення зростала до колосіння посівів. У наступний період він транспортувався до генеративних органів, а його вміст у листках зменшувався. Азот у складі простих добрив (N₆₀Р₈₀К₈₀) обумовив збільшення його вмісту на 3,90 г у 100 сухих листках, а підвищення норми до N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ - на 3,30 г, за якої досягав максимального значення. Вміст елемента максимально корелював з вмістом білка в зерні у фазу колосіння, про що свідчать отримані рівняння регресії (у 2007 р. для листків першого ярусу: y=1,8241x+4,6607 за r=0,99 та другого ярусу: y=1,8647x+5,4327 за r=0,96; у 2008 р. для листків першого ярусу: y=1,1641x+8,3114 за r=0,94 та y=1,3042x+8,5253 за r=0,95, де у - вміст білка, х - вміст азота в листках першого та другого ярусів відповідно).

Позакореневе підживлення оптимізувало живлення на фоні традиційного застосування добрив, що супроводжувалось збільшенням вмісту азота у листках. За зростання дози Folicare від 2 кг/га до 5 кг/га підвищувався рівень цього показника. Найбільший його вміст обумовлювало застосування цього добрива у дозі 5 кг/га позакоренево за внесення простих добрив у нормі N₄₅Р₁₂₀К₁₂₀ + N₃₀ на фоні гною (післядія в сівозміні з насиченістю 12 т/га), який досягав 49,5 г на 100 сухих рослин для першого та 43,1 г для другого ярусу у фазу цвітіння.

Тривале застосування добрив у нормі Р₈₀, Р₈₀К₈₀, N₆₀Р₈₀К₈₀ і N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ у сівозміні обумовлювало збільшення висоти та загальної й продуктивної кущистості. Максимального розвитку посіви досягали за внесення N₄₅Р₁₂₀К₁₂₀ з N₃₀ на фоні гною (післядія в сівозміні з насиченістю 12 т/га), де висота рослин була 115 см для сорту Національна та 99,2 см - для Миронівської 61, загальна кущистість - 3,70 і 3,20 відповідно, продуктивна - 3,40 й 2,90. Позакореневе підживлення посівів Folicare у дозі 2, 3 та 5 кг/га обумовлювало зростання цих характеристик. Крім того, за збільшення дози позакореневого внесення на фоні традиційного зазначені параметри підвищувались. Максимального розвитку рослини досягали за внесення N₄₅Р₁₂₀К₁₂₀ з N₃₀ та Folicare (5 кг/га), де висота була 121 см, загальна кущистість - 3,85, продуктивна - 3,45. Це свідчить про те, що внесення цього добрива за спеціальною схемою стимулювало кущення пшениці озимої та забезпечувало збереження більшої кількості продуктивних стебел.

ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ

Оптимізація живлення шляхом внесення Р₈₀, Р₈₀К₈₀, N₆₀Р₈₀К₈₀ і N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ сприяла збільшенню довжини колоса, кількості колосків в ньому та їх озерненості. Зміна маси зерна одного колоса чітко характеризувала ефективність застосування добрив. У варіантах за використання останніх цей показник для Миронівської 61 становив 1,72-2,25 г і 1,57-2,41 г для Національної, за величини в контролі - 1,25 г і 1,56 г відповідно. Максимальних параметрів елементи колосу досягали за використання добрив у нормі N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ на фоні гною (післядія в сівозміні з насиченітю 12 т/га). Позакореневе підживлення комплексними водорозчинними добривами Folicare на початку кущення маркою (10-5-40), за виходу в трубу (18-18-18) та на початку колосіння (22-5-22) підсилювало вплив простих добрив за зростання дози з 2 кг/га у 1,5 і 2,5 рази, сприяючи збільшенню ступеня розвитку репродуктивних органів пшениці озимої.

За використання Р₈₀, Р₈₀К₈₀, N₆₀Р₈₀К₈₀ і N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ маса 1000 зерен зростала від 41 г до 50 г для Миронівської 61 та від 33 до 47 г для Національної. Натура зерна змінювалась у межах 830-861 г/л для Національної, 757-799 г/л для Миронівської 61. Максимального рівня вони досягали за N₇₅P₁₂₀K₁₂₀ на фоні післядії гною. Позакореневе підживлення Folicare у дозі 2, 3 та 5 кг/га посилювало дію традиційних добрив на ці показники. За використання Folicare у дозі 2 кг/га вона зростала на 2,00 г, за 3 кг/га - на 3,00-4,00 г та за 5 кг/га - на 5,00-6,00 г. Зерно за натурною масою згідно ДСТУ 3768:2004 належало до І класу якості.

Урожайність зерна пшениці озимої змінювалась по роках залежно від погодних умов. Внесення мінеральних добрив на фоні гною (післядія в сівозміні з насиченістю 12 т/га) сприяло зростанню врожаю цієї зернової культури (табл. 3). Найвищий її рівень (6,41 т/га для Миронівської 61 й 7,40 т/га - для Національної) отримали за норми N₇₅P₁₂₀K₁₂₀ на фоні післядії гною в сівозміні. Позакореневе підживлення посівів Folicare у дозі 2, 3 і 5 кг/га на початку кущення збільшувало кількість закладених колосків та зерен у колосі пшениці озимої. Проведення цього заходу на початку виходу рослин у трубку та у колосіння зумовило зростання маси зерна з одного колоса, що в підсумку обумовило підвищення врожайності до 4,03-7,91 т/га за дози 2 кг/га, 4,29-8,27 т/га за збільшення її у 1,5 рази і 4,52-8,66 т/га - за її зростання у 2,5 рази (табл. 4). Максимальний її рівень одержали за внесення N₇₅P₁₂₀K₁₂₀ та Folicare (5 кг/га), який складав 8,66 т/га.

Застосування фосфорних, фосфорно-калійних добрив на фоні післядії гною в сівозміні сприяло підвищенню вмісту білка і “сирої” клейковини в незначній мірі (табл. 3). Внесення ж азоту в складі повного мінерального добрива в нормі N₆₀ і N₇₅ зумовило помітному підвищенню рівня цих показників, що є ознакою його важливої ролі для якості білків зерна. Застосування N₆₀P₈₀K₈₀ на фоні післядії гною в сівозміні підвищувало у зерні сорту Миронівська 61 вміст білку на 1,20 %, а “сирої” клейковини на 2,30 % порівняно з контролем, а з фоном - на 0,70 та 1,60 % відповідно. Зазначені прирости для сорту Національна складали 1,70 і 3,50 % відносно варіанту без внесення добрив та 1,20 й 2,40 % до фону. Збільшення норми NPK у складі повного мінерального добрива обумовило перевагу за білком на 0,60 % та “сирою” клейковиною на 1,40 % у Миронівської 61 та 0,70 і 1,50 % у Національної.

Позакореневе підживлення збільшувало ефективність використання елементів живлення рослинами та підвищення вмісту білка зерна за застосування мінеральних добрив у нормі Р₈₀, Р₈₀К₈₀, N₆₀Р₈₀К₈₀ і N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀. Використання Folicare (2 кг/га) позакоренево обумовлювало підвищення вмісту білка на 0,20-0,70 %, а “сирої” клейковини - 0,30-1,40 % до відповідних варіантів з традиційними добривами (табл. 4). Внесення цього добрива у дозі 3 кг/га шляхом обприскування пшениці забезпечувало зростання цих показників на 0,40-1,40 % та 0,60-2,70 % відповідно, а 5 кг/га - на 0,70-1,70 % й 1,10-3,10 %. Максимального рівня показники якості досягли за внесення Folicare у дозі 5 кг/га позакоренево на фоні N₇₅P₁₂₀K₁₂₀ за післядії гною в сівозміні. Вміст білка становив 16,0 %, а “сирої” клейковини - 32,0 %.

Добрива позитивно впливали на фракційний склад білків зерна пшениці озимої. Вміст гліадинів та глютенінів зростав, а альбумінів й глобулінів зменшувався за застосування Р₈₀, Р₈₀К₈₀, N₆₀Р₈₀К₈₀ і N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀. У складі зерна сорту Миронівська 61 спирторозчинна фракція становила 29,0-42,7 % від суми вилученого азоту, лугорозчинна - 24,7-33,1 %, солерозчинна та водорозчинна - 0,86-0,62 %. Простежувалась тенденція до розширення співвідношення між гліадинами та глютелінами. У контролі воно становило 1,15, за внесення N₄₅P₁₂₀K₁₂₀ з N₃₀ на фоні післядії гною - 1,30. Сорт пшениці Національна характеризувався вмістом солерозчинної фракції на рівні 0,63-0,85 %, спирторозчинної - 0,61-0,99 %, лугорозчинної - 0,49-0,78 %. Співвідношення між гліадинами та глютенінами розширилось із 1,21 (у контролі) до 1,35 (у вище зазначеному варіанті).

За позакореневого підживлення посівів ми одержали підвищення вмісту всіх фракцій. За внесення Folicare у дозі 2 кг/га на фоні гною (післядія в сівозміні з насиченістю 12 т/га), N₆₀Р₈₀К₈₀ (на фоні післядії гною та без неї) і N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ частка альбумінів та глобулінів зменшувалась, що обумовлювало зростання вмісту гліадинів. Частка глютенінів була аналогічною їх рівню у варіантах без позакореневого підживлення. За збільшення норми у 1,5 рази частка фракції, розчинної в спирті, продовжувала зростати за рахунок солерозчинної. Тенденція розподілу за використання цього добрива у дозі 5 кг/га змінилась: вміст гліадинів продовжував зростати, в той же час простежили зменшення частки глютенінів, альбумінів та глобулінів за поєднання з традиційним удобренням. Співвідношення між спирто- та лужнорозчинною фракціями зросло з 1,24-1,33 в контролі до 1,25-1,34 за внесення 2 кг/га. Збільшення норми у 1,5 рази обумовило його розширення до 1,25-1,36, а у 2,5 рази - 1,28-1,37.

За застосування добрив у сівозміні простежили покращення хлібопекарсько-технологічних властивостей борошна та хліба пшениці:

Таблиця 3 Вплив застосування добрив на врожайність та якість зерна пшениці озимої (середнє за 2005-2006 рр., 2007-2008 рр.)

Таблиця 4 Вплив позакореневого підживлення на урожайність пшениці озимої сорту Національна (середнє за 2007-2008 рр.)

ІДК, сили борошна, об'єму хліба та загальної хлібопекарської оцінки. У борошні сорту Миронівська 61 ІДК змінювалось з 90 до 85, тоді як у сорту Національна - з 85 до 65 од. Сила борошна коливалась в межах 152-272 W.o.a. для першого сорту, а для другого - 160-217 W.o.a. Розрідженість тіста зростала за використання добрив від 220 до 175 О.Ф. та від 150 до 190 О.Ф. відповідно по сортам. Це обумовило збільшення об'єму хліба з 100 г борошна від 700 до 750 мл для сорту Миронівська 61 і від 640 до 820 мл - для Національної та його оцінки з 3,00 до 3,40 й з 6,00 до 7,20 бала відповідно.

За позакореневого підживлення пшениці озимої зазначені характеристики значно покращувались. Показник приладу ІДК зменшувався, сила борошна, розрідженість тіста та загальний об'єм хліба зростали зі зростанням норми як традиційного, так і позакореневого удобрення. Так, за внесення позакоренево Folicare у дозі 2 кг/га показ ІДК знижувався до 80-64 од., 75-60 од. - за використання 3 кг/га, а 5 кг/га знизило цей показник до 70-55 од. порівняно з 85-65 од. на фоні кореневого удобрення. Згідно з ДСТУ 3768:2004 за такими показами приладу зерно відноситься до І класу якості. Об'єм хліба з 100 г борошна зростав із 640-820 мл до 680-840 мл за внесення Folicare (2 кг/га), до 700-880 мл за збільшення його дози у 1,5 рази та до 710-880 мл у 2,5 рази. Відбувалось відповідно збільшення балу загальної хлібопекарської оцінки. Показники якості борошна та хліба були найвищими за використання 5 кг/га цього добрива.

Системне застосування добрив у сівозміні збільшувало винос основних елементів живлення рослин. Позакореневе підживлення сприяло наступному його зростанню за стимулювання кореневої системи та усунення дії стресів на посіви, до того ж пшениця озима виносила більше NPK за збільшення норми добрива. Максимальної величини він досягав за використання Folicare у дозі 5 кг/га та N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀, де винос азоту становив 296 кг/га, фосфору - 110 кг/га і калію - 210 кг/га.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ ПІД ПШЕНИЦЮ ОЗИМУ

Розрахунки економічної ефективності застосування добрив показали, що їх використання на посівах пшениці озимої обумовлювало зростання умовно чистого доходу та рівня рентабельності вирощування пшениці озимої. За внесення Р₈₀, Р₈₀К₈₀, N₆₀Р₈₀К₈₀ і N₇₅Р₁₂₀К₁₂₀ на фоні гною (післядія у сівозміні з насиченістю 12 т/га) УЧД коливався в межах 3580-5836 грн, а рівень рентабельності - 127-140 %.

Проведення позакореневого підживлення Folicare у дозі 2, 3 і 5 кг/га сприяло збільшенню цих показників. Максимального значення за використання мінеральних добрив вони досягали за норми N₇₅P₁₂₀K₁₂₀ у поєднанні з позакореневим підживленням Folicare (5 кг/га), де УЧД склав 7301 грн, а рівень рентабельності - 166 %.

ВИСНОВКИ