Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Особливості господарсЬко - біологічних ознак свиней миргородської породи ПРИ ВНУТРІШНЬОПОРОДНОМУ ПІДБОРІ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЧУБ ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ

Київ - Чубинське - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, Рибалко Валентин Павлович, Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, головний науковий співробітник відділу розведення і генетики.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Топіха Віра Сергіївна, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва;

кандидат сільськогосподарських наук, с.н.с. Шульга Юрій Іванович, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» УААН, Національний науковий селекційно-генетичний центр по вівчарству, завідувач відділом свинарства.

Захист відбудеться « 9 » жовтня 2009 р. о 13 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий “ 3 ” вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

свиноматка відгодівельний якість молодняк

Актуальність теми. За останні десятиліття у світі відбувається значний (до 5% щорічно) приріст чисельності свиней, який за темпами перевершує приріст населення, що підтверджує пріоритет свинарства порівняно із іншими галузями у задоволенні попиту населення на м'ясо. Це обумовлено, у першу чергу, високим рівнем відтворення, інтенсивністю росту і ефективною оплатою корму тваринами цього виду. При цьому найважливішу роль відіграє селекційна робота, направлена на підвищення енергії росту, конверсії корму, рівня відтворення, що забезпечує зменшення витрат на виробництво свинарської продукції (О. І. Овсянников, 1968; Л. Ернст, 2001; В. Д. Кабанов, 2002; М. Д. Березовский, 2002).

Зараз у країнах земної кулі нараховується більше 100 порід свиней. Серед них велика кількість старих та багато нових порід, створених за життя нинішнього покоління людей. Але якщо детально проаналізувати стан справ із веденням цієї галузі у країнах із розвинутим свинарством, то майже усе зводиться до використання чотирьох найбільш розповсюджених порід: велика біла (йоркшир), ландрас, дюрок та гемпшир (Ю. Ф Мельник, В. М. Нагаєвич, В. І. Герасимов, 2001). Інші породи займають незначну частку у племінному та товарному свинарстві. Їх зазвичай використовують у промисловому схрещуванні та гібридизації, завдяки окремим цінним ознакам продуктивності. У нашій країні гостро стоїть проблема збереження вітчизняних порід свиней, які стали малочисельними (українська степова біла, українська степова ряба, миргородська). Цінні господарсько-корисні ознаки тварин даних генотипів можуть бути використані на окремих етапах генетичного удосконалення основних порід і виведення нових (М. М. Михайлов, 1991; Л. Крилова, В. Гумен, 1991; С. Л. Войтенко, 2004).

Ефективність розвитку галузі свинарства залежить від багатьох факторів, проте, вирішальну роль при цьому відіграє продуктивність тварин. Найефективніші методи підвищення відгодівельних та м'ясних якостей свиней - міжпородне схрещування та гібридизація. При цьому ефективність різноманітних кросів, комбінаційних поєднань спеціалізованих порід та внутрішньопородних типів і міжпородних генотипів залежить від ступеня відселекціонованості вихідного матеріалу, якому властиві специфічні біологічні та генетичні особливості (В.П. Рибалко, В.П. Буркат, 1996).

Одним із основних факторів інтенсифікації виробництва свинини є максимальне використання генетичного потенціалу продуктивності існуючих та нових спеціалізованих порід і типів свиней. У різних регіонах України розводять породи, типи та лінії свиней, які за господарськими ознаками значно різняться між собою. Численними науковими дослідами у нас і за кордоном встановлено, що різниця ліній в однакових умовах годівлі та утримання становить від 2-3 до 20-25 відсотків за окремими ознаками продуктивності. Тому виявлення та широке використання скороспілих тварин із високою оплатою корму є основним показником селекційної роботи в стаді свиней (В. І. Герасимов, О. В. Пронь, 2002).

Результати численних наукових досліджень свідчать про те, що односторонній підхід до інтенсивної селекції на високу м'ясність є причиною виникнення в організмі тварин комплексу гормональних, а також біохімічних змін, які в кінцевому результаті приводять до загальновідомих пороків м'яса. Крім того, високопродуктивні тварини часто бувають стресчутливі, що погіршує їхнє господарське використання (В. А. Медведев, 1972; В. П. Рибалко, І. Б. Баньковска, А. А. Гетя, 2005). Тварини, яких використовують для промислового схрещування та гібридизації, є, як правило, чистопородними, а тому питання чистопородного розведення відноситься до актуальних проблем сьогодення. У цих умовах миргородська порода свиней, з належною їй невибагливістю до умов годівлі та утримання, високою якістю м'яса, вмістом внутрішньом'язового жиру, добрими материнськими якостями та стресостійкістю є надзвичайно цінною і потребує відповідних мір до збереження генофонду (С. Л. Войтенко, 2003, 2005). Тому виявлення кращих поєднань кнурів і свиноматок та удосконалення свиней миргородської породи методами внутрішньопородної селекції має теоретичне та прикладне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у 2002-2007 роках, вона є складовою частиною науково-дослідних робіт Полтавської державної аграрної академії за завданням «Вивчення формування господарсько - біологічних якостей свиней миргородської породи в залежності від їх генеалогічної структури» (номер державної реєстрації 0107U002520).

Мета і задачі досліджень. Метою даної роботи було вивчення і пошук теоретичних та практичних підходів щодо удосконалення свиней миргородської породи методами чистопородного розведення.

Для вирішення поставленої мети були намічені такі завдання:

- провести аналіз основних кнурів і свиноматок миргородської породи за показниками розвитку та продуктивності з розподілом їх за класами еліта і перший;

- вивчити відтворювальну здатність свиноматок миргородської породи при різних варіантах внутрішньопородного підбору;

- встановити кореляційні зв'язки між показниками продуктивності для використання їх у селекційному процесі;

- визначити закономірності розвитку та біологічні особливості піддослідних свиней;

- порівняти класичну оцінку молодняку свиней за розвитком з індексною;

- провести порівняльне вивчення відгодівельних та м'ясних якостей свиней;

- визначити якість свинини піддослідного молодняку;

- визначити біохімічні показники сироватки крові піддослідних тварин;

- встановити економічну ефективність відгодівлі свиней, одержаних від різних варіантів підбору батьківської основи.

Об'єкт досліджень: вплив внутрішньопородного підбору на показники розвитку та продуктивності, а також біологічні особливості свиней миргородської породи.

Предмет досліджень: господарсько-корисні ознаки свиней миргородської породи, економічна ефективність відгодівлі, взаємозв'язок між ознаками продуктивності.

Методи досліджень: зоотехнічні - оцінка тварин за розвитком, відтворювальною здатністю, відгодівельним і м'ясними якостями; біохімічні - біохімічні показники крові; фізико-хімічні - фізичний і хімічний склад м'яса та сала; біометричні - визначення середніх величин та їх похибок, коефіцієнтів кореляції і регресії, показників вірогідності результатів досліджень.

Наукова новизна досліджень. Вперше для не численної популяції свиней, якою є на сучасному етапі миргородська порода, виявлені кращі та гірші варіанти підбору тварин та встановлена можливість прогнозування показників відтворювальної здатності і відгодівельних ознак за чистопородного розведення. Виявлені закономірності росту та розвитку молодняку, проведена порівняльна оцінка тварин за власною продуктивністю з використанням індексної селекції та класичної методики. Вивчені відгодівельні і м'ясо-сальні ознаки, якісна характеристика м'язової та жирової тканин, біохімічна характеристика сироватки крові, а також встановлені кореляційні зв'язки між ознаками. Відмічено різний вплив батьків на господарсько-корисні ознаки молодняку свиней миргородської породи.

Практична цінність одержаних результатів. В результаті вивчення господарсько - корисних ознак свиней миргородської породи при внутрішньопородному розведенні встановлено, що для підвищення продуктивності та збереження біологічних особливостей тварин необхідно використовувати підбір кнурів і свиноматок, що віднесені за комплексною оцінкою до класу еліта +М (Е) х >М (Е). Поєднання тварин, що відносяться до першого класу +М (І) х >М (І), негативно впливає на відтворювальну здатність і відгодівельні ознаки, тому їх використання може узгоджуватися тільки із збереженням окремих генеалогічних ліній та родин в породі. Для добору високоякісного племінного молодняку доцільно використовувати інтегровану індексну оцінку тварин.

Результати науково-дослідної роботи впроваджені в ДПДГ ім. Декабристів Полтавського ІАПВ, що підтверджено відповідним актом від 23 травня 2007 року.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на засіданнях кафедри технології виробництва продукції тваринництва ім. О.П. Бондаренка Полтавської державної аграрної академії (2002-2004 роки), міжнародній науково-практичній конференції „Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів” (Суми, 2002), науково-практичній конференції «Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва», присвяченій 100-річчю Й.А. Даниленка (Харків, 2003), Х-й міжнародній науково-виробничій конференції „Перспективи розвитку свинарства” (Гродно, 2003), міжнародній науковій конференції „ХХІ Генетичні дні” (Вроцлав, 2004), міжнародній науково-практичній конференції „Селекційно-технологічні аспекти розвитку свинарства в різних регіонах світу” (Миколаїв, 2006).

Дисертаційна робота розглянута на засіданні кафедри технології виробництва продукції тваринництва ім. О.П. Бондаренка Полтавської державної аграрної академії схвалена і рекомендована до прилюдного захисту (2008).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені у 10 наукових статтях, із них 5 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках комп'ютерного тексту, містить 16 таблиць, 14 рисунків, складається з вступу, огляду літератури (розділ 1), загальної методики і основних методів досліджень (розділ 2), результатів власних досліджень (розділ 3), узагальнення одержаних результатів (розділ 4), висновків, пропозицій виробництву та списку використаних літературних джерел, який налічує 232 найменувань, в тому числі 23 на іноземній мові.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-виробничі дослідження проведені протягом 2003-2006 років в умовах дослідного господарства ім. Декабристів Полтавської області, в лабораторіях Полтавської державної аграрної академії та Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН.

Матеріалом досліджень були свині миргородської породи, які належали до 12 родин (200 основних свиноматок) та 6 ліній (35 основних кнурів). Для проведення науково-господарського досліду в селекційному стаді господарства ім. Декабристів станом на 1 січня 2003 року була проведена комплексна оцінка кнурів і свиноматок миргородської породи за показниками розвитку (жива маса, довжина тулубу), власною продуктивністю (вік досягнення живої маси 100 кг, товщина шпику) і відтворювальною здатністю (багатоплідність, маса гнізда поросят при відлученні для свиноматок та багатоплідність спарованих свиноматок і середня маса однієї голови при відлученні - для кнурів ). Згідно комплексної оцінки, тварини були віднесені до відповідного класу бонітувальної шкали Інструкції з бонітування свиней. Тварини класу еліта за комплексною оцінкою мали середній бал 3,6 -4,0, а першого -2,6 - 3,5. Для організації експерименту за принципом аналогів було сформовано 4 піддослідні групи по 12 основних свиноматок та 3 кнура в кожній. Дослідження проведені згідно схеми досліду (табл.1). Всі відібрані для досліджень тварини були клінічно здорові, без вад екстер'єру. Загальна схема досліджень представлена на рисунку 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Загальна схема досліджень

Утримували і годували тварин різних статево-вікових груп згідно технології, прийнятої у господарстві. Продуктивні якості свиноматок оцінювали за багатоплідністю, кількістю поросят до відлучення, масою приплоду в два місяці та середньою масою кожного поросяти при відлученні. Відлучені для подальшого вивчення тварини (10 свинок і 10 кастратів) переводили в групу дорощування, а при досягненні живої маси 28-30 кг - 10 тварин поставлені на вирощування, а 10 - на відгодівлю до живої маси 100 кг.

Таблиця 1. Схема досліду

Примітка: М (Е) - свині миргородської породи класу еліта; М (І) - свині миргородської породи першого класу

З метою залучення в селекційний процес сучасних методів оцінки тварин за фенотипом використали методику інтегрованої оцінки ремонтного молодняку з врахуванням власної продуктивності в умовах господарства (Віллеке Х., Гетя А. А., Чуб О. А., 2005).

Забій тварин проводили при досягненні живої маси 100 кг (по 5 голів з кожної піддослідної групи), за загальноприйнятими методиками (ВАСХНИЛ, 1987; Сучасні методики досліджень у свинарстві. Полтава, 2005).

З метою порівняльного вивчення біологічних особливостей різних генотипів свиней проведені біохімічні дослідження крові піддослідних тварин. Кількість загального білку визначали за методом Л.І. Слуцького (1964). Вміст загальних ліпідів визначили за методом Б. І. Антонова (1991). Визначення загального холестерину проводили по методу Л.В. Беркало, О.В. Бобович та ін. (1997).

Результати експериментальних досліджень оброблені методами варіаційної статистики за методикою Н.А. Плохинського (1970).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Відтворювальна здатність свиноматок. Результати наших досліджень з визначення ефективності використання в заводському стаді племзаводу ім. Декабристів тварин, що належать до різного класу, дали змогу стверджувати, що підбір кнурів і маток з кращим генетичним потенціалом забезпечує значне підвищення продуктивності стада (табл. 2). Свиноматки контрольної групи за багатоплідністю на 0,9-1,4 поросяти (Р>0,99) перевищували представників дослідних груп (ІІ-ІV), а свиноматки реципрокних варіантів поєднань ( ІІ, ІІІ групи) між собою мали різницю за багатоплідність на рівні 0,4 голови (3,9 %).

Таблиця 2. Відтворювальна здатність свиноматок (п=10 гол.)

Примітка: ** - Р > 0,99

Одночасно, перевага свиноматок контрольної групи над аналогами ІІ-ІV піддослідних груп за кількістю поросят до відлучення становила 0,5-1,1 голови (Р>0,99), а за масою гнізда до відлучення - 16,0-23,2 кг (Р>0,99). Реципрокні варіанти підбору + М (Е) х > М (І) і + М (І) х > М (Е) (ІІ і ІІІ групи) за масою гнізда поросят при відлученні займали проміжне положення. У тварин досліджуваних груп встановлений високий зв'язок між багатоплідністю і збереженістю поросят (r= 0,999), що свідчить про зміну показників в одному напрямку. Прогнозування зміни одного показника відтворювальної здатності у залежності від зміни іншого, здійснене за допомогою регресійного аналізу, засвідчило, що збільшення багатоплідності на 1 голову позитивно вплинуло на підвищення збереженості і маси гнізда поросят до відлучення. Збільшення багатоплідності на одну голову призводить до збільшення на 1,9 кг середньої маси однієї голови до відлучення. Підвищення збереженості поросят до відлучення на одну голову узгоджується із збільшенням на 1,46 кг середньої маси однієї голови у цей період.

Порівняльна оцінка росту та розвитку піддослідного молодняку. За період з 2-х до 4-х місячного віку вищою інтенсивністю росту характеризувались свині контрольної та ІІІ дослідних груп. Тварини класу + М (Е) х > М (Е) на 5,0-5,8 кг перевищували за живою масою в цей віковий період аналогів ІІ та ІV груп (Р>0,95). Подальший ріст тварин піддослідних груп в період 4-6 місяців зберіг закономірність попереднього вікового періоду, при значній зміні живої маси окремих тварин. Жива маса піддослідних тварин в 9-ти місячному віці в розрізі груп залежала від поєднання батьківської основи, тобто, перевагу мали тварини підбору + М (Е) х > М (Е). Аналіз розвитку тварин за показником довжини тулуба та обхвату грудей за лопатками, проведеному в 9-ти місячному віці, вказує, що молодняку свиней, одержаному від різних поєднань кнурів і свиноматок, характерний відповідний тип тілобудови, який узгоджується із напрямком продуктивності. Екстер'єр тварин піддослідних груп, визначений при досягненні живої маси 95-105 кг за такими показниками, як стан вим'я у тварини, вади екстер'єру, стан кінцівок, м'язовий розвиток тулуба, знаходився в межах 6,4-7,3 бали (табл. 3).

Таблиця 3. Індексна оцінка розвитку піддослідних тварин (п=10 гол.)

Примітка: * - Р>0,95; ***- Р>0,999

Перевага, хоча і не вірогідна, за даним показником належала тваринам ІІІ групи - +М (І) х >М (Е), які мали найвищу бальну оцінку - 7,3. Представники контрольної групи за екстер'єром знаходились на рівні молодняку ІV-ї групи. Середньодобовий приріст та товщина шпику, перераховані на живу масу 100 кг, зазнали більш відчутних змін серед піддослідних груп в порівнянні з екстер'єрними особливостями. Молодняк контрольної групи з середньою товщиною шпику - 27,8 мм може на перспективу слугувати матеріалом для підвищення показника м'ясності у миргородській породі. Не суттєво за цим показником відрізнявся від свиней контрольної групи молодняк ІІ та ІІІ дослідних груп, різниця з контрольною у яких була 1-0,7 мм. Про сальний тип свиней миргородської породи свідчать дані тварин ІV дослідної групи, які мали товщину шпику 32,7 мм. Встановлено, що найвище значення індексу оцінки ремонтного молодняку за власною продуктивністю мали представники контрольної групи - 112,5 балів.

Відгодівельні якості піддослідних свиней. Вік досягнення живої маси 100 кг найменшим був у тварин І групи за підбору батьків класу еліта + М (Е) х > М (Е), що забезпечило потомкам зменшення віку досягнення живої маси 100 кг на 7-14 днів, або 3,18-6,36 %. Результати реципрокних варіантів поєднання + М (Е) х > М (І) та + М (І) х > М (Е) свідчить про позитивний вплив такого підбору на зменшення віку досягнення живої маси потомків ІІІ піддослідної групи - + М (І) х > М (Е). Тварини цієї групи хоча і поступалися за віком досягнення живої маси 100 кг свиням І групи, проте переважали аналогів ІІ і ІV груп. Середньодобовий приріст піддослідних тварин під час відгодівлі вар'ював в межах 597-536 г із перевагою в групі тварин, одержаних від поєднання маток класу еліта та першого з кнурами класу еліта (табл. 4).

Таблиця 4. Відгодівельні ознаки піддослідних свиней (п=10 гол.)

Примітка: ** Р>0,99; *** Р>0,999

Піддослідний молодняк ІІ та ІV піддослідних груп гірше реагував на оплату корму продукцією. Для виробництва 1 кг свинини вони витрачали 5,83-6,08 корм. од., що на 0,42-0,66 корм. од., або на 7,56-12,18 % більше, ніж свині контрольної групи. Тварини, одержані від підбору + М (Е) х > М (Е) та + М (І) х > М (Е), проявили себе подібно до піддослідного молодняку під час вирощування - за усіма показниками відгодівельних ознак молодняк цих поєднань мав перевагу над тваринами класу + М (Е) х > М (І) та + М (І) х > М (І).

М'ясо-сальні якості тварин. Забійний вихід у піддослідного молодняку має межі 73,7-72,9 %, при цьому даний показник у тварин І та ІІІ піддослідних груп знаходився на одному рівні - 73,7 %, з несуттєвою, на 0,5-0,8 % перевагою порівняно до свиней ІІ та ІV піддослідних груп. Тварини, що одержані у результаті поєднання кращої батьківської основи + М (Е) х > М (Е), переважали ровесників з дослідних груп за довжиною півтуші на 1,1-2см. Одночасно, піддослідний молодняк підбору батьків + М (І) х > М (І) за довжиною півтуші на 2,15% поступався представникам контрольної групи. Тварини ІІ і ІІІ піддослідних груп, одержані від реципрокних варіантів поєднання кнурів і свиноматок, майже не відрізнялися між собою за товщиною шпику. Суттєва перевага характерна для тварин контрольної групи у порівнянні з ІV дослідною групою (7,5 %). Незначна мінливість серед піддослідних груп встановлена і за масою задньої третини півтуші. Найвищим цей показник виявився у свиней І та ІІІ груп, де в якості батьківської форми використані кнури класу еліта, а материнської - еліта та першого. В наших дослідженнях встановлені високі взаємозв'язки між показниками м'ясних якостей піддослідних тварин, які вказують, що збільшення забійного виходу позитивно впливає на довжину півтуші (r =0,809), а збільшення довжини півтуші узгоджується із збільшенням маси її задньої третини (r= 0,801).

Фізико-хімічні показники м'яса та сала піддослідних тварин. Порівняльні дані за вмістом загальної вологи у м'язовій тканині свиней піддослідних груп (табл. 5) вказують на те, що м'ясо молодняку контрольної групи містило найменше вологи у порівнянні з досліджуваними пробами представників інших піддослідних груп. Перевага за цим показником у тварин контрольної групи в порівнянні з аналогами ІІ-ІV груп знаходиться в межах 1,6- 3,6 %.

Таблиця 5. Фізико-хімічні показники якості м'яса (п=5 гол.)

Примітка: * P> 0,95

За результатами вмісту протеїну та загальної вологи можна стверджувати, що кнури класу еліта забезпечують нащадкам кращу якість м'яса, з огляду на вміст в ньому цих речовин. Одночасно, м'ясо свиней контрольної групи + М (Е) х > М (Е) містило на 0,5 % більше жиру у порівнянні з молодняком решти піддослідних груп. Хімічний вміст золи, кальцію і фосфору в м'язовій тканині свиней миргородської породи різних варіантів внутрішньопородного підбору узгоджується з технологічними вимогами і має тенденцію до переваги у тварин контрольної групи. За вмістом загальної вологи у салі перевагу мали тварини ІV піддослідної групи - + М (І) х > М (І). Найвищий вміст жиру в салі піддослідних свиней одержано у молодняку ІІІ групи - 90,42%. Число рефракцій, яке є якісним показником ненасиченості жирів, в розрізі досліджуваних груп не зазнає суттєвих змін.

Біохімічні показники сироватки крові піддослідних тварин у динаміці росту. Найвищі показники вмісту загального білку у різні вікові періоди були у тварин контрольної групи. За даним показником представники контрольної групи в 6-ти місячному віці перевищували молодняк дослідних груп на 1,89-3,78 %. Подібна тенденція збереглася і у 9-ти місячному віці. Свині контрольної групи на 2,42-5,56 % за вмістом загального білку виділялись серед піддослідних тварин. Результати наших досліджень свідчать про те, що молодняк контрольної групи в 6-ти та 9-ти місячному віці містив меншу кількість ліпідів і холестерину в порівнянні з представниками дослідних груп. Сироватка крові свиней контрольної групи в 6-ти місячному віці містила на 9,14-6,63 % менше загальних ліпідів, що, вірогідно, пов'язано з дещо довшим періодом формування м'язевої тканини та синтезом гормонів. Подібна закономірність збереглась і протягом росту тварин. У 9-ти місячному віці потомки + М (Е) х > М (Е) (І-а група) за показником вмісту загальних ліпідів поступались піддослідному молодняку інших варіантів внутрішньопородного підбору на 8,85-9,77 %. Одночасно, дещо нижчий вміст холестерину спостерігається у групах тварин, що мають вищі середньодобові прирости та менший вік досягнення живої маси 100 кг. Серед піддослідних груп найменший показник холестерину в сироватці крові (59,7 г\100см3) мали представники контрольної та ІІІ дослідної групи (60,4 г\100см3) за підбору батьків + М (І) х > М (Е).

Економічна ефективність відгодівлі свиней різних поєднань. Аналіз економічної ефективності, проведений із використанням сучасних методик економічного розрахунку відгодівлі піддослідних груп свідчить, що виробництво свинини найбільшим економічно вигідним було у представників І та ІІІ груп. Піддослідний молодняк контрольної групи перевищував представників ІІ та ІV дослідних груп за валовим виробництвом продукції, відповідно, на 0,033-0,059 т, проте, поступався на 0,004 т тваринам ІІІ групи. Чистий прибуток, одержаний від відгодівлі свиней контрольної групи, перевищуючи на 49-576 грн аналогічний показник дослідних груп, підтверджує висновок, зроблений за результатами попередніх досліджень. Потомки поєднання + М (Е) х > М (Е) за відтворною здатністю, відгодівельними та м'ясними ознаками мали перевагу над тваринами інших поєднань, тому їх найбільш доцільно використовувати в селекційному процесі для підвищення рентабельності галузі. При розрахунку чистого прибутку на одну голову встановлено перевагу тварин контрольної групи над дослідними в розмірі 5-58 грн.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз розвитку і продуктивності свиней миргородської породи засвідчив їх високий прояв за внутрішньопородного підбору елітних тварин та при їх поєднанні з тваринами першого класу, що в сумі з інтегрованою оцінкою ремонтного молодняку за фенотипом слугує теоретичним підгрунттям збереження генофонду породи та практичним - підвищенням показників господарсько - корисних ознак за чистопородного розведення.

2. Встановлено підвищення показників відтворювальної здатності свиноматок підбору + М (Е) х > М (Е) по багатоплідністю на 0,9-1,4 голови (Р>0,99), кількістю поросят при відлученні - на 0,5-1,1 голови (Р>0,99) та масою гнізда поросят при відлученні - на 16,0 -23,2 кг (Р>0,99).

3. Встановлено, що найвищий селекційний індекс оцінки ремонтного молодняку за власною продуктивністю мали тварини контрольної групи - 112,5 балів. Ремонтний молодняк, одержаний від поєднання + М (І) х > М(І) за фенотипом поступався на 29,2 % тваринам контрольної групи.

4. Нащадки поєднання + М (Е) х > М (Е ) перевищували представників дослідних груп за віком досягнення живої маси 100 кг на 7днів (Р>0,99) -14 днів (Р>0,999), середньодобовим приростом на 18г (Р>0,99) - 61 г (Р>0,999) та витратами корму на 0,18-0,66 кормових одиниць.

5. Встановлено негативний кореляційний зв'язок між середньодобовим приростом та віком досягнення живої маси 100кг (r = -0,972), середньодобовим приростом та витратами корму на 1кг приросту (r = -0,996), а також прямий зв'язок між віком досягнення живої маси 100 кг і витратами корму на 1 кг приросту ( r = 0,994).

6. Тварини, одержані у результаті поєднання кращої батьківської основи + М (Е) х > М (Е ), мали перевагу за довжиною півтуші на 1,1-2 см та товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців на 0,7-2,3 мм, порівняно з іншими варіантами підбору.

7. Коефіцієнт успадкування ( h2 ) багатоплідності складає 0,01, маси гнізда поросят при відлученні - 0,003, товщини шпику -0,001, віку досягнення живої маси 100 кг - 0,001.

8. Встановлена різниця між тваринами за вмістом вологи у м'язовій тканині на рівні 1,6-3,6 %, протеїну 2,9-1,2 %, жиру 0,6-0,4 % при відсутності різниці за активною кислотністю.

9. Якість жирової тканини піддослідних тварин не залежала від внутрішньопородного підбору батьків і узгоджувалася із технологічними вимогами продукції.

10. Встановлено, що з віком у тварин збільшується вміст загального білку у сироватці крові та зменшується вміст загальних ліпідів і холестерину. Найбільш високі показники загального білку у сироватці крові у 6-ти та 9 -місячному віці мали тварини контрольної групи - 6,87 та 8,27 г/100 см3.

11. Визначено, що відгодівля свиней класу + М (Е) х > М (Е), порівняно з іншими варіантами внутрішньопородного підбору, забезпечує одержання на 5-58 грн більше чистого прибутку на одну голову.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою поліпшення господарсько-корисних ознак свиней миргородської породи методами внутрішньопородної селекції використовувати підбір кнурів і свиноматок, які за комплексом ознак віднесені до класу еліта.

2. Для збереження біологічних особливостей породи та одержання високопродуктивного ремонтного молодняку проводити інтегровану оцінку тварин за власною продуктивністю, при цьому оціночний індекс повинен бути не нижче 106 балів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Войтенко С. Л. Ефективність використання різних методів чистопородного розведення / С. Л. Войтенко, В. Г. Цибенко, О. А. Чуб // Вісник Сумського національного аграрного університету.- Вип. 6 - 2002.- С.77-80. (Дисертант приймав участь у виконанні експериментальної частини досліджень, їх статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).

2. Гетя А. А. Оцінка свиней за власною продуктивністю в умовах племінного господарства із використанням індексної селекції/ А. А. Гетя, О. А. Чуб // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького .- Львів, 2003.- Т. 5.-.Ч.4.- С. 9-12. (Дисертант приймав участь у виконанні експериментальної частини досліджень, їх статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).

3. Гетя А. А. Перспективи використання свиней німецької селекції в товарних господарствах Сумської області / А. А. Гетя, О. А.Чуб //Вісник Полтавської державної аграрної академії.-2003.- № 5.- С.115-116. (Дисертант приймав участь у виконанні статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).

4. Гетя А. А. Використання промислового схрещування в свинарстві та його вплив на якість кінцевої продукції / А. А. Гетя, І. Б. Баньковська, Т. М. Рак, О. А. Чуб // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2004.- Т 6.- Ч. 4.-С.34-39.

5. Гетя А. А. Усовершенствование откормочных качеств свиней путем использования селекционных индексов / А. А. Гетя, О. А. Чуб, Д. Гарлофф // Зоотехническая наука Беларуси. - Гродно, 2004.- Т. 39.- С. 22-24. (Дисертант приймав участь у виконанні експериментальної частини досліджень, їх статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).

6. Віллеке Х. Методика інтегрованої оцінки ремонтного молодняку свиней за власною продуктивністю в умовах господарства / Х. Віллеке, А. А. Гетя, О. А. Чуб, Д. Гарлофф //Сучасні методики досліджень у свинарстві.- Полтава, 2005.- С.38-40.

7. Чуб О.А. Внутріпородна поєднуваність кращої та гіршої спадкової основи О. А. Чуб //Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Спеціальний випуск 3 (35). -Том 2.- Миколаїв, 2006.- С.65-71.

8. Чуб О. А. Генеалогический анализ миргородской породы свиней /О. А. Чуб. // Перспективы развития свиноводства : междунар. науч.-практ. конф., 8-9 июля 2003 г. - Гродно, 2003. - С. - 37 -38.

9. Віллеке Х. Новые подходы к оценке ремонтного молодняка свиней по собственной продуктивности в условиях хозяйства /Х. Віллеке, А. А. Гетя, О. А. Чуб // Повышение конкурентноспособности животноводства и задачи кадрового обеспечения: науч.-практ. конф., 2003 г.- Москва-Быково, 2003.- Вып. 9.- С.98-100. (Дисертант приймав участь у виконанні статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).

10. Гетя А. А. Оценка ремонтного молодняка свиней по собственной продуктивности в условиях племенного хозяйства СТОВ «Клюшниковское» Полтавской области Украины /А. А. Гетя, О. А. Чуб // Динаміка наукових досліджень - 2005: матеріали міжнарод. наук.- практ. конф., Дніпропетровськ, 2005. - Том 2.- С. 5-6. (Дисертант приймав участь у виконанні експериментальної частини досліджень, їх статистичної обробки та аналізі результатів досліджень).

Анотація

Чуб О.А. Особливості господарсько-біологічних ознак свиней миргородської породи при внутрішнь-опородному підборі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2009.

Дисертація присвячена вивченню і пошуку теоретичних та практичних підходів щодо удосконалення свиней миргородської породи методами чистопородного розведення.

Одержані дані по визначенню закономірностей росту та розвитку молодняку різних варіантів внутрішньопородного підбору, порівняльній оцінці тварин за власною продуктивністю з використанням індексної селекції та класичної методики. Вивчені відгодівельні, м'ясо-сальні якості тварин, якісна характеристика м'язової та жирової тканин, біохімічна характеристика сироватки крові, а також встановлені кореляційні зв'язки між відтворювальними ознаками. Визначені кращі і гірші варіанти підбору тварин з урахуванням розподілу їх за класами еліта та перший, а також визначена ефективність їх поєднання для підвищення продуктивності свиней миргородської породи.

Встановлено, що для збереження не численної популяції свиней миргородської породи з унікальними біологічними особливостями та підвищення продуктивності тварин, необхідно використовувати тільки кращі варіанти поєднання + М (Е) х > М (Е), при постійному визначенні їх в стаді. Внутрішньопородний підбір тварин класу + М (І) х > М (І), негативно впливає на відтворювальну здатність і відгодівельні якості, а тому таке поєднання може узгоджуватися тільки із збереженням генеалогічної структури породи. Для добору високоякісного племінного молодняку необхідно використовувати індексну оцінку тварин селекційного стада.

Ключові слова: миргородська порода свиней, внутрішньопородний підбір, продуктивність, економічна ефективність.

Аннотация

Чуб О.А. Особенности хозяйственно-биологических качеств свиней миргородской породы при внутрипородном подборе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское Киевской области, 2009.

Диссертация посвящена изучению и поиску теоретических и практических подходов к усовершенствованию свиней миргородской породы методами чистопородного разведения. Получены данные о воспроизводительной способности свиноматок в зависимости от класса родителей по комплексной оценки. По результатам корреляционного и регрессионного анализа определена зависимость между показателями воспроизводительных качеств. Определены показатели роста и развития животных, индексы отбора ремонтного молодняка. Получены результаты откормочных и мясо-сальных качеств животных, дана оценка качественным показателям мышечной и жировой тканей. Изучены биохимические показатели крови молодняка свиней в зависимости от вариантов внутрипородного подбора родителей. Определена экономическая эффективность откорма свиней, полученных при разном внутрипородном подборе отцовской и материнской основы.

Исследованиями установлено, что более высокая воспроизводительная способность характерна для свиноматок контрольной группы, где использован подбор животных класса + М (Э) х > М (Э). Преимущество животных контрольной группы, по сравнению с опытными, по многоплодию составило 0,9-1,4 головы, количеству поросят при отъеме - 0,7-1,1 головы, массе гнезда при отъеме - 16,0-23,2 кг. У животных исследуемых групп установлена высокая корреляционная связь между многоплодием и сохранностью поросят r = 0,999. По результатам регрессионного анализа установлено, что увеличение многоплодия на одну голову позволит увеличить на 1,9 кг среднюю массу одного животного при отъеме.

Во время выращивания молодняка от двух- до четырехмесячного возраста более высокой интенсивностью роста характеризовались животные контрольной и ІІІ подопытных групп. Подсвинки контрольной группы, которые имели наследственную основу наиболее продуктивных животных стада + М (Э) х > М (Э), по живой массе в этот возрастной период на 5,0-5,8 кг превышали молодняк опытных групп. Дальнейший анализ животных в процессе роста от четырех- до шестимесячного возраста подтверждает закономерность предыдущего периода. Живая масса свиней в 9-ти месячном возрасте зависела от сочетания родительской основы. При этом преимущество имели представители класса + М (Э) х > М (Э), которые достоверно превышали данный показатель у животных ІІ и ІV опытных групп. Анализ ремонтного молодняк по собственной продуктивности с использованием методики интегрированной оценки позволил сделать вывод, что наиболее высокое значение селекционного индекса имели животные контрольной группы -112,5 балла. Ремонтный молодняк класса + М (І) х > М (І) имел на 29,2% ниже индекс по сравнению с молодняком контрольной группы.

Во время откорма потомки животных, имеющих лучшую родительскую основу - + М (Э) х > М (Э), превосходили молодняк опытных групп по возрасту достижения живой массы 100 кг на 7-14 дней, среднесуточным привесам - на 18-61г, затратам корма на 1кг привеса - на 0,18-0,6 кормовой единицы.

Сочетание животных разных классов существенно не повлияло на убойный выход и мясные качества подопытных свиней. Анализ содержания общей влаги в мышечной ткани исследуемых животных засвидетельствовал преимущество этого показателя у свиней контрольной группы на 1,6-3,6% по сравнению с опытными. Содержание жира, золы, кальция и фосфора в мышечной ткани свиней миргородской породы разных вариантов внутрипородного подбора согласовывается с технологическими требованиями и не имеет существенной разницы между группами.

По результатам биохимического анализа сыворотки крови животных установлено, что наиболее высокое содержание белка в разные возрастные периоды было у подсвинков контрольной группы. Одновременно, животные контрольной группы в шести- и девятимесячном возрасте содержали меньше общих липидов и холестерина по сравнению с молодняком опытных групп.

Расчет экономической эффективности откорма животных, полученных от сочетания разных классов распределения животных миргородской породы, указывает на целесообразность откорма молодняка контрольной группы, который обеспечивал на 5-58 грн больше чистой прибыли на одну голову, по сравнению с опытными группами.

Ключевые слова: миргородская порода свиней, внутрипородный подбор, продуктивность, экономическая эффективность.

Annotation

Chub O.A. Peculiarities of economic-biological features of pigs of the Myrhorod breed by interbreed selection. - Manuscript.

The thesis for taking candidate of Agriculture degree by speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals. - Institute of Breeding and Genetics of UAAS, Chubynske village, Kyiv region, 2009.

The thesis is devoted to study and searching theoretical and practical approaches as for improvement of pigs of the Myrhorod breed by the methods of thoroughbred breeding.

Received data by determination appropriateness of growth and development of young pigs of various variants of interbreed selection, comparative estimation of animals by own productivity with the usage of index selection and classic methods. There were studied fattening, meat and fat quality of animals, quality characteristics of muscle and tissues, bio-chemical characteristics of blood serum and also there were established correlation connections between reproductive features. There were defined the best and the worst variants of selection by class of best specimens and first, and also there were defined effectiveness theirs combination for raising the productivity of pigs of the Myrhorod breed.

There was established that it is necessary for saving small population of pigs of the Myrhorod breed with unique biological peculiarities and raising the productivity of animals to use only the best variants of combination + M (E) * > M (E), with constant definition them in herd. Interbreed selection of animal of class + M (I) * > M (I), negatively influence reproductive ability and fattening quality and that's why such combination can be co-ordinated only with saving genealogical structure of breed. It is necessary for selection of high quality pedigree young pigs to use index estimation of animals of selective herd.

Key words: the Myrhorod breed of pigs, interbreed selection, productivity, economic effectiveness.

Размещено на Allbest.ur