Метод і результати селекції гетерозисних гібридів кавуна столового

Удосконалення методу отримання гібридів кавуна столового на фертильній основі, що не вимагає додаткового застосування ручної праці. Створення гетерозисного гібрида кавуна та схем розміщення батьківських форм у насінницькому посіві за вільного запилення.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.08.2015
Размер файла 43,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Селекційно-генетичний інститут - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення

УДК 631.03:581.76:635.615(477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Спеціальність 06.01.05 - Селекція рослин

Метод і результати селекції гетерозисних гібридів кавуна столового

Бритік Ольга Анатоліївна

Одеса - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті південного овочівництва і баштанництва УААН, Інституті землеробства південного регіону УААН.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Орлюк Анатолій Павлович, Інститут землеробства південного регіону УААН, завідувач відділу селекції

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Васильківський Станіслав Петрович, Білоцерківський державний аграрний університет Мінагрополітики України, завідувач кафедри селекції і насінництва, декан агрономічного факультету кандидат сільськогосподарських наук Колесник Іван Іванович, Дніпропетровська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва УААН, старший науковий співробітник лабораторії фундаментальних досліджень

Захист відбудеться "11" вересня 2009 р. о 900 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 41.363.01 при Селекційно-генетичному інституті - Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення за адресою: 65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення за адресою: 65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3

Автореферат розіслано " 7 " серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради З.В.Щербина.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. В умовах ринкової економіки виникла серйозна конкуренція з боку іноземних компаній, особливо в гетерозисній селекції овочевих і баштанних культур (З. Д. Сич, 1997).

Тому перед селекціонерами України стоїть завдання по створенню нових рентабельних, конкурентоздатних гібридів кавуна столового. Потенційна урожайність і якість плодів повинні поєднуватись з високою стійкістю проти хвороб та стресових факторів середовища. У зв'язку з цим актуальними є дослідження з питань добору батьківських форм, визначення їх комбінаційної здатності, вивчення особливостей успадковування гібридами F1 бажаних ознак і властивостей, визначення їх господарської цінності та вдосконалення методу отримання гетерозисних гібридів кавуна столового.

Існуючі методи одержання насіння гетерозисних гібридів кавунів пов'язані з великими додатковими витратами (К.Ю. Дютін, С.Д. Соколов, 2008), тому і собівартість таких гібридів значно підвищується. Це основна перешкода впровадження їх у виробництво. Тому значну увагу необхідно приділити розробці способу отримання гібридного насіння з мінімальними затратами ручної праці.

Таким чином, проведені нами дослідження є своєчасними, актуальними, мають теоретичне значення і практичну цінність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в межах науково-технічної програми УААН “Овочівництво і баштанництво”: 1997-2000 рр., за темою “Розробити технологію і створити гетерозисний гібрид кавуна столового” (номер державної реєстрації 0198U005574); 2001-2005 рр. - за темою “Створити скоростиглий гібрид кавуна столового з урожайністю до 35 т/га, придатного до вирощування у відкритому ґрунті” (номер державної реєстрації 0104U005054).

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень полягала в удосконаленні методу отримання гібридів кавуна столового на фертильній основі, що не вимагає додаткового застосування ручної праці та створенні гетерозисного гібрида кавуна.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі досліджень:

- вивчити колекцію кавунів столових і відібрати кращі моноеційні зразки материнських форм з 1-2 домінантними ознаками, а також зразки андромоноеційних батьківських сортів з 1-2 аналогічними, але рецесивними ознаками;

- визначити оцінку комбінаційної здатності вихідних форм за загальною урожайністю, вегетаційним періодом та смаковими якостями плодів;

- виявити особливості прояву гетерозису в гібридів F1;

- розробити оптимальні схеми розміщення батьківських форм у насінницькому посіві за вільного запилення для отримання гібридного насіння;

- створити моноеційну лінію кавуна для подальшого використання;

- створити гетерозисні гібриди кавуна столового;

- вивчити біологічні та господарські властивості новостворених гібридів.

Об'єкт дослідження: гетерозисні гібриди кавуна столового на фертильній основі.

Предмет дослідження: особливості селекції гетерозисних гібридів кавуна столового, розробка схем розміщення батьківських форм за вільного запилення.

Методи дослідження: гібридологічний - для створення і аналізу гібридів кавуна столового; органолептичний - для визначення фенотипової відмінності рослин за окремими ознаками та їх комплексом; вимірювально-ваговий - для визначення морфометричних ознак рослин та обліку урожаю; математично-статистичний для визначення комбінаційної здатності, ступеня фенотипового домінування, ефекту гетерозису та оцінки достовірності отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Півдня України вивчено 100 сортозразків із колекції кавуна столового з метою добору форм, придатних для створення гетерозисних гібридів. Ідентифіковано зразки з моноеційним типом цвітіння і домінантними ознаками, які можна використовувати як материнські форми. Визначено комбінаційну здатність виділених форм за тривалістю вегетаційного періоду, загальною урожайністю та вмістом сухої речовини в плодах. Встановлено ступінь домінування та гетерозисний ефект за досліджуваними ознаками. На підставі результатів експериментальних досліджень удосконалено методику створення гетерозисних гібридних популяцій F1 кавуна з використанням материнських ліній моноеційного типу. Створено два ранньостиглих гібриди кавуна Дебют F1 і Ранок F1, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин України у 2005 та 2008 роках відповідно. Отримано цінну в селекційному відношенні моноеційну лінію МЛК кавуна столового, яку зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН (м. Харків). За результатами досліджень отримано деклараційний патент “Спосіб одержання гетерозисних гібридних популяцій F1 кавуна столового”, 69933 А Україна, МПК А 01Н1/04.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі виконаних досліджень визначено перспективні вихідні форми кавуна столового для використання в гетерозисній селекції. Створено два ранньостиглих гетерозисних гібриди Ранок F1 і Дебют F1 з урожайністю 35-40 т/га. Рекомендовано залучати до селекційної роботи новостворену лінію МЛК для отримання ранньостиглих, високопродуктивних гібридів кавуна. Вдосконалена методика створення гетерозисних гібридних популяцій F1 кавуна дозволяє отримувати високоякісне з меншою собівартістю насіння F1 без додаткових трудових витрат.

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній участі у здійсненні експериментальних досліджень, в аналітичній роботі, математичній обробці даних, в узагальненні результатів та підготовці їх до друку. Доля авторства у створених гібридах кавуна Дебют F1 та Ранок F1 складає 45%. При розробці методу створення гетерозисних гібридних популяцій F1 кавуна з використанням материнських ліній моноеційного типу особистий внесок складає 50% і полягає в отриманні експериментальних даних та в узагальненні результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на щорічних засіданнях вченої ради та на міжнародних наукових конференціях Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН (до 2001 року -Херсонська селекційна дослідна станція баштанництва) протягом 1997-2008 років, на засіданні ради молодих вчених Інституту землеробства південного регіону УААН (1998-2001 рр.), на научно-теоретической конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Б.В. Квасникова - «Селекция и семеноводство овощных и бахчевых культур» (Всероссийский научно-исследовательский институт овощеводства, Москва 1998 г.), на міжнародній конференції молодих вчених “Актуальні проблеми ефективного використання зрошуваних земель” (Інститут землеробства південного регіону УААН 1999 р., м. Херсон), на міжнародній науковій конференції “Енергозберігаючі технології товарного виробництва та насінництва овочевих та баштанних культур” (п/в Селекційне, Інститут овочівництва і баштанництва УААН 2001 р.), на міжнародній конференції молодих вчених “Сучасні проблеми генетики, біотехнології і селекції рослин” (м. Харків, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, 2-7 червня 2001 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання селекції, технології вирощування та переробки баштанних культур” (м. Гола Пристань, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, 26-27 серпня 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 11 роботах, з них 4 статті у фахових виданнях ВАК України, 2 - тези доповідей, 1 методична вказівка щодо створення гетерозисних гібридних популяцій F1 кавуна з використанням материнських ліній моноеційного типу, 1 - методика селекційного процесу та проведення польових дослідів з баштанними культурами, 1 - Деклараційний патент 69933 А Україна, МПК А 01Н1/04 “Спосіб одержання гетерозисних гібридних популяцій F1 кавуна столового”, 1 свідоцтво про авторство на гібрид рослин Дебют F1 - А.с. 05116 Україна (2005 р.), 1 патент на сорт кавуна Ранок F1 ,08566 Україна (2008 р.).

Cтруктура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, сім розділів, висновки, практичні рекомендації, узагальнення результатів, додатки та список використаних літературних джерел. Основний обсяг роботи - 162 сторінки комп'ютерного набору, в т.ч. 21 таблиця, 7 рисунків, 13 фотознімків, 13 додатків, список літературних джерел нараховує 157 публікацій, з них 28 - зарубіжних авторів.

Основний зміст

Біологічні основи селекції гетерозисних гібридів кавуна столового (огляд літератури).

Наведено аналіз літератури про стан і перспективи розвитку досліджень з гетерозису рослин. Описано генетичну природу гетерозису та використання біологічних механізмів в селекції на гетерозис. Проаналізовано ботанічні та біологічні особливості кавуна, які використовуються в селекції гетерозисних гібридів F1. Приведено дослідження генетичних маркерів для ідентифікації гетерозисних гібридів кавуна.

Умови, матеріал і методика проведення досліджень.

Польові досліди проводились в 1997-2001 роках (продовжувались до 2005 р.) в дослідному господарстві Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН, яке знаходиться в с. Великі Клини Голопристанського району Херсонської області.

Типові для даної зони ґрунти - південні осолоділі чорноземи з легким механічним складом. Вміст піскуватої фракції - до 80%, намулу - до 24%. Глибина гумусового прошарку в середньому 75 см з вмістом гумусу в ньому біля 1%. Поглинаюча здатність слабка - 7,4-10,2 мг-екв. на 100 г ґрунту. В складі поглинаючих основ переважають катіони кальцію (7,7 мг-екв. на 100 г ґрунту). Гідролітична кислотність низька і складає 0,62-0,71 мг-екв. на 100 г ґрунту. Реакція середовища ґрунтового розчину близька до нейтральної. Закипання від соляної кислоти відмічається з глибини 102 см. Ґрунти не засолені, слабо структуровані, піщані, піддані дії вітрової ерозії, з низькою вологоємкістю та високою водовіддачею, дуже водопроникливі, потребують значної кількості органічних добрив.

Територія Дослідного господарства ІПОБ розташована у другому (південному) агрокліматичному районі Херсонської області, клімат якого помірно жаркий, дуже посушливий. За багаторічними даними середньорічна температура повітря складає 9,9о С. Кількість опадів в середньому за рік становить 328 мм. Тривалість безморозного періоду в середньому 180-200 днів, а вегетаційного - 225-230 діб. Сильні, тривалі за часом вітри східного та північно-східного напрямку спостерігаються у весняно-літній період. За рік в середньому спостерігається 22 дні з суховіями. Зими малосніжні, з відлигами та дощами.

Зона південного Степу України за родючістю ґрунтів, термічним режимом спроможна забезпечити одержання стабільних урожаїв кавуна з високими смаковими якостями. Лімітуючим фактором технологічного забезпечення є недостатня кількість опадів у період вегетації. Специфічність зони полягає і в достатньо жорстких діях повітряної посухи під час суховійних днів. Взагалі, південний Степ України є зоною ризикованого землеробства.

Агротехніка загальноприйнята. Попередник - озима пшениця. Основний обробіток ґрунту - оранка на зяб на глибину 27-30 см з коткуванням. Передпосівний обробіток ґрунту - ранньовесняне боронування, культивація на глибину залягання насіння. Сівбу проводили в другій декаді травня. Спосіб посіву - рядковий, ручний під сапу. Схема посіву - 1,4 х 1,0 м. Догляд за рослинами полягав у двохразовому міжрядному обробітку ґрунту та трьохразовому ручному просапуванні в рядках, проріджуванні рослин, розкладанні та присипанні огудини.

В дослідженнях використовували сорти кавуна столового (Citrullus lanatus (Thunb.) Matsum. et Nakai). Вихідний матеріал був отриманий з Інституту південного овочівництва і баштанництва, зокрема селекційний матеріал В.П. Діденко; з Всеросійського Інституту рослинництва ім. М.І. Вавилова; Дніпропетровської дослідної станції, особисто наданий З.Д. Сичем. Колекційний матеріал представлений російською, американською, європейською та східно-азійською еколого-географічними групами.

Селекційну роботу впродовж п'яти років проводили за схемою: колекційний розсадник; розсадник гібридизації; розсадник оцінки комбінаційної здатності; конкурсне сортовипробування; розмноження материнських і батьківських форм; насінництво гібриду; виробниче випробування. Всі розсадники закладали згідно з методичними вказівками з селекції баштанних культур (1988, 2001). Фенологічні спостереження проводили відповідно із „Методичними вказівками з селекції баштанних культур” (1988). Морфологічні ознаки відібраних рослин і плодів описували згідно з „Широким унифицированным классификатором СЭВ культурных видов рода Citrullus Schrad.” (1989). Конкурсне сортовипробування сортів і гібридів здійснювали за методикою державного сортовипробування (2000). Оцінку якості плодів проводили органоліптично і за допомогою рефрактометра УРЛ-1.

Міжсортову гібридизацію проводили шляхом штучного та вільного запилення. гібрид кавун гетерозис фертильний

При обліку урожаю застосовували ваговий метод зважування плодів з ділянок. По кращих гібридах і сортах в лабораторії масових аналізів ІПОБ УААН проводили біохімічні аналізи за вмістом сухої речовини(%), загального цукру(%), вітаміну С (мг/%) та нітратів (мг/кг) - іонометричним методом (ГОСТ 29270 - 95).

Статистичну обробку одержаних даних проводили згідно з методиками Б.А. Доспєхова (1976), Г.Ф. Лакіна (1980). Ступінь фенотипового домінування (hp) розраховували за формулою F. Peter и K. Frey (1966). Групування отриманих даних проводилась згідно класифікації G.M. Beil, R.E. Atkins (1965). Загальну та специфічну комбінаційну здатність вихідного матеріалу вивчали за схемою топкрос, дані обраховували за допомогою ППП «ОСГЕ» П.П. Літуна, А.А. Белкина та ін. (1993). Величину гіпотетичного ефекту гетерозису (Х) обчислювали за формулою, запропонованою Х. Даскаловим (1967).

Морфобіологічна характеристика селекційного матеріалу.

Колекційний розсадник кавуна закладали з метою добору форм, придатних для використання їх при створенні гетерозисних гібридів. Перш за все треба було виділити сортозразки з моноеційним типом цвітіння, ранньостиглі з високими смаковими якостями та домінантними ознаками (забарвлення плоду та м'якуша) по відношенню до сортів-запилювачів. По-друге, дібрати тестери до материнських форм, щоб вони мали рецесивні або подібні морфологічні ознаки. В роботі сорти-монойкісти представлені американською (30,2%), російською (25,6%), східно-азійською (11,6%) та європейською (4,7%) еколого-географічними групами, а гібриди старших поколінь займають 27,9%.

Більшість сортів кавуна - факультативні перехресники. Квітки на рослині роздільно- або двостатеві. Основна частина районованих сортів мають на рослині пилякові (чоловічі) та гермафродитні квітки - тип андромонойкіст. Невелика кількість скоростиглих кавунів, характеризуються роздільностатевістю (монойкісти) з розміщенням на одній рослині чоловічих і жіночих (маточкових) квіток. В дисертаційній роботі наведена характеристика виділених материнських (моноеційних) і батьківських форм кавуна.

Оцінка комбінаційної здатності селекційного матеріалу кавуна.

Протягом двох років вивчали комбінаційну здатність відібраних п'яти материнських форм кавуна. Схрещування проводили методом топкрос, де кожну материнську форму запилювали трьома тестерами. Тестери підбирали за сигнальною ознакою (білий колір плоду) та за господарсько-цінними ознаками. Отримані комбінації оцінювали протягом двох років за ознаками: загальна урожайність, довжина вегетаційного періоду та за вмістом сухої речовини.

Комбінаційна здатність тестерів та материнських форм кавуна за загальною урожайністю. В 1998 р. найбільш високу ЗКЗ показав сорт Крімсон Світ (3,65), а в 1999 р. Лінія 203 (1,15), та Лінія 225 (2,29) (табл. 1).

Таблиця 1 Ефекти ЗКЗ і СКЗ тестерів та материнських форм кавуна за загальною урожайністю, т/га

Материн-ські форми

Ефекти ЗКЗ материнських форм

Ефекти СКЗ

Константи СКЗ материнських форм

Тестер 1 Сніжок

Тестер 2 Рясний

Тестер 3 Кармінний

1998

1999

1998

1999

1998

1999

1998

1999

1998

1999

Крімсон Світ

3,65*

0,55

4,75*

3,65*

-0,17

-1,67*

-4,57*

-1,97*

14,5

6,7

Форма 61

-1,41*

-1,58*

-0,79

-2,92*

-0,54

0,76

1,29*

2,16*

0,8

4,6

Лінія 203

0,02

1,15*

2,08*

3,95*

-0,94

-0,77

-1,14*

-3,17*

2,2

8,7

Лінія 225

-0,08

2,29*

-6,32

-3,79*

1,66*

1,29

4,66*

2,49*

21,5

7,4

Лінія 215

-2,18

-2,41*

0,28

-0,89

-0,04

0,39

-0,24

0,49

0,0

0,04

Ефекти

ЗКЗ тестерів

5,49*

5,92*

-2,49*

-3,46*

-2,99*

-2,46*

Ср. константа

Константи СКЗ тестерів

13,5

10,5

0,8

1,2

9,1

5,0

7,8

5,6

Примітка. * - ефекти ЗКЗ та СКЗ вірогідні на 5% рівні значущості

Суттєво високу СКЗ за два роки за ознакою загальна урожайність мали комбінації Крімсон Світ Ч Сніжок (4,75; 3,65); Лінія 203 Ч Сніжок (2,08; 3,95); Лінія 225 Ч Кармінний (4,66; 2,49). Серед тестерів найбільш високу ЗКЗ мав сорт Сніжок (5,49; 5,92), гібридні комбінації з його участю характеризувались найбільш високим рівнем урожайності (30,5-45,3 т/га).

Комбінаційна здатність тестерів та материнських форм кавуна за довжиною вегетаційного періоду. Цінність являють форми з коротким періодом вегетації, їх ефекти СКЗ, ЗКЗ представлені з від'ємним значенням. В результаті оцінки виявлено, що ЗКЗ за ранньостиглістю показали сорт Крімсон Світ (-7,07; -11,07); Форма 61 (-10,07; -2,40). Стабільний ефект СКЗ в бік скоростиглості мали комбінації: Лінія 203 Ч Сніжок (-1,33; -3,87), Форма 61 Ч Кармінний (-0,53; -5,00). Ефекти ЗКЗ тестерів не були стабільними по роках, тож їх вплив на мінливість даної ознаки був незначний. На ознаку ранньостиглості впливають більше материнські форми, ніж тестери. Успадковування йде за типом проміжного.

Комбінаційна здатність тестерів та материнських форм кавуна за вмістом сухої речовини. На ознаку вмісту сухої речовини в плодах суттєво впливають материнські форми: Крімсон світ (з ефектом ЗКЗ 0,49; 0,43), Лінія 203 (0,39; 0,43) та тестер Сніжок (0,41; 0,33). Стійку СКЗ за два роки мали комбінації: Крімсон Світ Ч Сніжок (0,29; 0,37), Лінія 225 Ч Рясний (0,57; 0,22), Форма 61 Ч Кармінний (0,21; 0,11), Лінія 215 Ч Кармінний (0,21; 0,41) (табл. 2).

Таблиця 2 Ефекти ЗКЗ і СКЗ тестерів та материнських форм кавуна за вмістом сухої речовини, %

Материнські форми

Ефекти ЗКЗ материнська форм

Ефекти СКЗ

Константи СКЗ материнських форм

Тестер 1 Сніжок

Тестер 2 Рясний

Тестер 3 Кармінний

1998

1999

1998

1999

1998

1999

1998

1999

1998

1999

Крімсон Світ

0,49*

0,43*

0,29

0,37

-0,19

0,09

-0,09

-0,45*

0,0

0,1

Форма 61

-0,51*

-0,53*

-0,01

-0,17

-0,19

0,05

0,21

0,11

0,0

0,0

Лінія 203

0,39*

0,43*

0,09

-0,13

-0,09

-0,01

0,01

0,15

0,0

0,0

Лінія 225

0,23

0,30*

-0,25

-0,00

0,57

0,22

-0,33

-0,22

0,2

0,0

Лінія 215

-0,61

-0,63*

-0,11

-0,07

-0,09

-0,35

0,21

0,41*

0,0

0,1

Ефекти ЗКЗ тестерів

0,41*

0,33*

0,09

0,11

-0,51*

-0,45*

Ср. константа

Константи СКЗ тестерів

0,0

0.0

0,1

0.0

0.0

0,1

0,1

0,1

Примітка. * - ефекти ЗКЗ та СКЗ вірогідні на 5% рівні значущості

Прояв кількісних ознак та якості продукції у гібридів першого покоління.

Ступінь домінування та гетерозисний ефект у гібридів F1 за загальною урожайністю. В середньому за два роки досліджень позитивне наддомінування (тобто гетерозис) показали 9 комбінацій із 15-ти вивчених, що складає 60%. Найвищий ефект гіпотетичного гетерозису виявлений у гібридних комбінацій: Крімсон Світ Ч Сніжок (54,6%), Форма 61 Ч Сніжок (43,5%), Форма 61 Ч Кармінний (36,7%), Лінія 203 Ч Сніжок (46,7%), Лінія 225 Ч Кармінний (19,7%). Справжній гетерозис показали 9 гібридних комбінацій. Кращими з них були Крімсон Світ Ч Сніжок (43,9%), Лінія 203 Ч Сніжок (34,9%).

Ступінь домінування та гетерозисний ефект у гібридів F1 за кількістю діб від сходів до початку достигання плодів. Ранньостиглість успадковувалась за типом часткового від'ємного домінування (-1<hp<0) у п'яти комбінаціях, гетерозис за скоростиглістю (hp<-1) показали 10 комбінацій. Розмір ефекту гетерозису за даною ознакою був у межах 1,7-14,29 %. Найбільший ефект гетерозису за скоростиглістю у порівнянні з батьківськими формами отримано у гібридів Крімсон Світ Ч Сніжок, Форма 61 Ч Сніжок, Форма 61 Ч Рясний і Форма 215 Ч Сніжок їхній вегетаційний період у середньому за два роки був на 11,24-14,29% коротшим, ніж у середнього показника батьківських форм. Всі 15 гібридних комбінацій показали справжній гетерозис за скоростиглістю.

Ступінь домінування та гетерозисний ефект у гібридів F1 за вмістом сухої речовини в плодах кавуна столового. Ознака “вміст сухої речовини в плодах” проявлялась за типом часткового від'ємного домінування (-1<hp<0) та повного від'ємного домінування (hp = -1) у більшості гібридних комбінацій. Ефект гіпотетичного гетерозису за даною ознакою був незначний і виявився у гібридної комбінації Лінія 225 Ч Рясний. Інші комбінації ефект гетерозису за ознакою “вміст сухої речовини” не показали. Ефект справжнього гетерозису спостерігався теж лише в одній комбінації - Лінія 225 Ч Рясний (2,6%).

Удосконалення методу створення гетерозисних гібридів кавуна столового.

Створення гетерозисних гібридних популяцій кавуна з використанням материнських ліній моноеційного типу. Схема селекції гетерозисних гібридів кавуна столового: розсадник вихідного матеріалу; розсадник самозапилених ліній; розсадник гібридизації; розсадник оцінки комбінаційної здатності самозапиленних ліній; конкурсне сортовипробування; виробниче випробування; розмноження материнських і батьківських ліній; розмноження гібриду.

Термін створення нових гетерозисних гібридів залежить від наявності вихідного матеріалу та перебуванні зразків в розсадниках. Повний селекційний цикл вимагає 5-10 років. Скорочення циклу можливе за рахунок включення в селекційний процес константних сортів з відомими селекційними ознаками.

Існуючі методи одержання гетерозисних гібридів кавуна потребують великих трудових витрат (необхідно обривати чоловічі квітки, пасинкувати бокові пагони або видаляти за маркерною ознакою негібридні рослини), відносно і ціна на таке насіння зростає в 1,5-2 рази. Тому була поставлена задача удосконалити метод отримання гібридів кавуна столового на фертильній основі, який не вимагав би додаткового застосування ручної праці. Для отримання гібридів за вільного запилення в якості материнської форми висівають лінію (сорт) з моноеційним типом цвітіння та домінантними ознаками за кольором плодів, м'якуша та насіння, в якості батьківської форми - лінію (сорт) з рецесивними ознаками по відношенню до материнської форми. Материнську і батьківську форми висівають окремо паралельними рядками. Агротехніка вирощування і технологія збирання насінників загальноприйнята, як і при виробництві звичайних сортів. Перед збиранням плоди скочують за допомогою механізмів у ряди, з яких плоди батьківської форми з рецесивною ознакою (білі або світлі) завантажують у транспорт і вивозять на реалізацію, а плоди з домінантними ознаками кольору (темні або смугасті) обмолочують на ПБК - 5. Таким чином отримуємо гібридне насіння. Висіваємо його у наступному році, отримуємо плоди гетерозисної гібридної популяції, яка складається з рослин материнської форми та рослин гібриду F1. Материнська форма та гібрид майже не відрізняються між собою за морфологічними ознаками.

Вибір оптимальної схеми розміщення материнської і батьківської форми при отриманні гібридного насіння. В дослідах вивчали схеми співвідношення материнських і батьківських форм при вільному запиленні на двох гібридних комбінаціях: Крімсон Світ Ч Сніжок (203), Крімсон Світ Ч Кармінний (205) та трьох варіантах схем: 1 - материнські та батьківські форми висівають окремо паралельними рядками 1:1, 2 - два рядки з материнською формою пересівають рядком батьківської 2:1, 3 - насіння материнської і батьківської форм змішують порівну 1:1 і висівають суміш. Варіанти закладали у трикратній повторності. Для аналізу рослин на гібридність збирали насіння з плодів материнської форми кожного варіанту, яке висівали в наступному році для проведення обліку відсотку гібридних плодів за морфологічними ознаками. Як свідчать дані таблиці 3, відсоток гібридних плодів за всіма варіантами був у межах 58 - 66%. Суттєве збільшення гібридних плодів було одержано на третьому варіанті.

Таблиця 3 Відсоток гібридності гібридних популяцій F1, одержаних за вільного запилення (2000-2001 рр.)

Фактор А - комбінація

Фактор В - схема розміщення

Фактор С - відсоток гібридності за роками

2000

2001

середнє

F1 203

1

62,38

61,89

62,14

2

57,68

62,70

60,19

3

67,67

56,95

62,31

F1 205

1

60,43

56,33

58,38

2

58,00

61,00

59,50

3

72,67

60,28

66,48

НІР05, %: по фактору А 1,78; по фактору В 2,18; по фактору С 1,78; взаємодії АВ 3,08; взаємодії АС 2,51; взаємодії ВС 3,08; взаємодії АВС 4,35 Примітка - схеми розміщення материнських і батьківських форм: 1 - Б:М:Б:М; 2 - Б:М:М; 3 - суміш батьківських форм.

Основні результати селекції гетерозисних гібридів кавуна.

Характеристика створених гібридів кавуна столового. Гібрид Дебют F1 створений методом міжсортової гібридизації. За материнську форму брали ранньостиглий сорт Крімсон Світ з моноеційним типом цвітіння, смугастим забарвленням плодів та гарними смаковими якостями. Батьківською формою був середньопізній сорт Сніжок з добрими смаковими якостями, високопродуктивний та мав біле забарвлення плодів. Ця гібридна комбінація показала найвищий ефект справжнього гетерозису (43,9%) за ознакою „загальна урожайність” та високі смакові якості.

Гібрид ранньостиглий ( період від сходів до початку достигання складає 60-65 діб). Урожайність до 40 т/га. Плоди тупоеліптичної форми, мають світло-зелене забарвлення, малюнок - широкі шипуваті смуги. Кора середньої товщини 1,0-1,5 см; м'якуш малинового кольору, зернистий, соковитий, солодкий з високими смаковими якостями. Плоди містять 10,4-11,0% сухої речовини, 8,9-9,5% цукру, 8,9-10,4 мг/% вітаміну С. Маса середнього плоду 6,0-8,5 кг. Гібрид має високий адаптивний потенціал та відносну стійкість проти фузаріозного в'янення.

Роботу по створенню гетерозисного гібриду кавуна Ранок F1 розпочато у 1998 році. З сорту Крімсон Світ було виділено моноеційну лінію МЛК. Впродовж шести років проводили самозапилення лінії, оцінку комбінаційної здатності. За комплексом бажаних ознак дібрано комбінацію схрещувань лінії МЛК і ранньостиглого сорту Кармінний. Цей лінійно-сортовий гібрид отримав назву Ранок F1. Упродовж трьох років вивчали гібрид у конкурсному сортовипробуванні (табл. 4).

Таблиця 4 Основні показники cтворених гібридів в конкурсному сортовипробуванні (2003-2005 рр.)

Сорт, гібрид

Урожай-ність, т/га

Кількість діб від сходів до початку достигання плодів

Вміст в плодах

сухої речо-вини, %

Суми цукрів, %

Моно цукрів, %

вітамі-ну С, мг/%

нітра-тів, мг/кг

Крімсон Світ - ст.1

28,1

64,0

9,6

8,17

5,31

8,48

28,1

Кармінний - ст. 2

31,0

64,0

9,3

7,66

5,44

8,64

25,4

Дебют F1 - ст. 3

33,2

64,0

9,9

8,38

5,87

8,47

23,4

Ранок F1

34,0

59,0

9,1

7,59

5,60

9,08

24,3

НІР05 : 2003 р. - 3,6 т/га; 2004 р. - 2,6 т/га; 2005 р. - 3,4 т/га.

Середня урожайність за три роки гібрида Ранок F1 склала 34,0 т/га, що на 5,9 т/га вище стандартного сорту Крімсон Світ та на 3 т/га сорту Кармінний, а гібрид Дебют F1 перевищує на 0,8 т/га. За кількістю днів від сходів до початку достигання плодів гібрид Ранок F1 дав кращі результати. Цей період продовжувався 59 діб. У стандартів цей показник був довшим на 5 діб. За результатами біохімічних аналізів різкої відмінності між гібридом і стандартами не спостерігалось. За середньо-багаторічними даними вміст в плодах сухих речовин у гібрида Ранок F1 склав 9,1%, сума цукрів - 7,59%, моно цукрів - 5,60% та вітаміну С - 9,08 мг/%. За адаптивними властивостями, стійкістю проти хвороб гібрид не поступався стандартам.

Гібрид Ранок F1 в середньому за три роки дав кращі результати за ранньостиглістю. В 2008 році гібрид занесено до Реєстру сортів рослин України.

Результати виробничої перевірки створених гібридів кавуна.

В 2001 році гібрид Дебют F1 пройшов виробничу перевірку в дослідному господарстві Інституту південного овочівництва і баштанництва Голопристанського району Херсонської області на площі 1га. Отримана урожайність плодів кавуна 35 т/га, що на 7 т/га вище за урожайність стандартного сорту Крімсон Світ. Вегетаційний період склав 65 діб, дегустаційна оцінка - 4,7 балів, вміст сухої речовини - 10,7%, загального цукру - 9,19% , вітаміну С - 9,6 мг/%. Прибуток з 1 га посіву при вирощуванні гібриду Дебют F1 становив 1694,7 грн., що на 941,2 грн. вище, ніж прибуток від вирощування сорту Крімсон Світ. Рівень рентабельності склав 56,6%, що вище за стандарт в 2,3 рази.

В 2005 році новостворений гібрид Ранок F1 проходив виробничу перевірку в дослідному господарстві Інституту південного овочівництва і баштанництва на площі 0,5 га. Період від сходів до початку достигання плодів склав 58 діб. Отримана урожайність - 30 т/га. Різниця між прибутком вирощування 1га гібрида і сорту склала 2110,6 грн. Виручка від реалізації продукції з 1 га склала 9450 грн., що на 2110,5 грн. більше порівняно із сортом Крімсон Світ. При однакових витратах на 1 га посіву (3267,0 грн.) прибуток від вирощування гібриду Ранок F1 та рівень рентабельності були в 1,5 рази вищі за стандарт.

Створення моноеційної лінії кавуна столового.

Починаючи з 1998 року працювали над створенням моноеційної лінії з сорту Крімсон Світ. Протягом шести років проводили інцухт відібраних рослин, нащадки яких висівали окремими родинами. Вивчали лінії за основними господарсько цінними ознаками, проводили тестування п'яти ліній за схемою топкрос. Тестерами були сорти Кармінний, Цельнолістний 215, Сніжок. Істотно високу загальну комбінаційну здатність за ознакою "загальна урожайність" показали лінії: № 1(4,15), № 5 (2,43) та тестери: Цельнолістний 215 (1,50), Сніжок (2,75). Найвищу специфічну комбінаційну здатність за цією ознакою показали гібридні комбінації: Лінія 2 Ч Кармінний (2,75), Лінія 5 Ч Кармінний (4,11), Лінія 1 Ч Цельнолістний 215 (4,11), Лінія 4 Ч Цельнолістний 215 (8,66), Лінія 3 Ч Сніжок (8,51), Лінія 5 Ч Сніжок (4,91). Лінія 5 показала високу специфічну комбінаційну здатність за ознакою загальна урожайність з двома тестерами - Кармінний і Сніжок.

Отриману лінію МЛК (лінія 5) кавуна столового, зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. Ідентифікаційні ознаки лінії: плоди тупоеліптичної форми світло-зелені з зеленими широкими розмитими смугами, м'якуш малинового кольору, насіння дрібне коричневе, шорстке. Вегетаційний період 65-70 діб. За типом цвітіння - монойкіст. Лінія відрізняється від сорту-стандарту Крімсон Світ вирівняністю за формою плоду, кольором м'якуша, вищою продуктивністю (на 0,9 кг) та вмістом сухої речовини (на 0,7%).

Узагальнення результатів досліджень.

У розділі узагальнено результати проведених досліджень щодо створення гібридів кавуна столового на фертильній основі.

Висновки

У дисертаційній роботі узагальнено дослідження гетерозису кавуна столового та вдосконалено метод отримання гібридів кавуна на фертильній основі.

1. З досліджених 100 номерів кавуна столового виділено п'ять моноеційних зразків: Крімсон Світ, Форма 61, Лінія 203, Лінія 225 та Форма 215, які ми використали в якості материнських форм при створенні гетерозисних гібридів. А також три сорти Сніжок, Рясний і Кармінний з рецесивною сигнальною ознакою - білий колір плоду, які були використані як тестери.

2. Стабільно позитивною загальною комбінаційною здатністю за урожайністю та іншими ознаками характеризуються сорт Крімсон Світ (3,65; 0,55) та Лінія 203 (0,02; 1,15). При створенні скоростиглих гібридів цінною може бути також Форма 61 (-10,07; -2,40).

3. Серед тестерів виділився сорт Сніжок, який демонструє високі показники ЗКЗ за урожайністю (5,49; 5,92) та вмістом сухої речовини (0,41; 0,33) в плодах кавуна, а в комбінації з Лінією 203 - ще й скорочення вегетаційного періоду (-1,33; -3,87). Він рекомендується в якості батьківської форми при створенні урожайних та високоякісних гібридів.

4. Високу та стабільну специфічну комбінаційну здатність за ознакою „загальна урожайність” виявлено у комбінацій Крімсон Світ Ч Сніжок (4,75; 3,65), Лінія 203 Ч Сніжок (2,08; 3,95) і Лінія 225 Ч Кармінний (4,66; 2,49).

5. Ефект специфічної комбінаційної здатності в напрямі скоростиглості мали комбінації Лінія 203 Ч Сніжок (-1,33; -3,87), Форма 61 Ч Кармінний (-0,53; - 5,00).

6. Значну специфічну комбінаційну здатність за вмістом сухої речовини не показала жодна комбінація. Стабільну СКЗ за два роки мали Крімсон Світ Ч Сніжок (0,29; 0,37), Лінія 225 Ч Рясний (0,57; 0,22), Форма 61 Ч Кармінний (0,21; 0,11), Лінія 203 Ч Кармінний (0,01; 0,15), Лінія 215 Ч Кармінний (0,21; 0,41).

7. Високий ефект гіпотетичного гетерозису за загальною урожайністю виявлено у гібридних комбінаціях Крімсон Світ Ч Сніжок (54,6%), Форма 61 Ч Сніжок (43,5%), Лінія 203 Ч Сніжок (46,7%), Форма 61 Ч Кармінний (36,7%). Ці ж комбінації показали справжній гетерозис за даною ознакою.

8. За скоростиглістю виділились комбінації Крімсон Світ Ч Сніжок, Форма 61 Ч Сніжок, Форма 61 Ч Рясний та Форма 215 Ч Сніжок - ефект гіпотетичного гетерозису був в межах 11,24-14,29%. Справжній гетерозис за скоростиглістю показали всі гібридні комбінації.

9. Ефект гіпотетичного гетерозису за вмістом сухої речовини в плодах був незначний і виявився лише в комбінації Лінія 225 Ч Рясний (5,3%). Ця ж комбінація показала ефект справжнього гетерозису (2,6%).

10. Удосконалено метод отримання гібридів кавуна столового на фертильній основі, який не вимагає додаткового застосування ручної праці. Він передбачає сівбу материнської форми моноеційного типу з домінантним контролем ознак кольору і малюнку плодів, які вільно запилюються з батьківськими формами, що мають рецесивний прояв цих ознак. Насіння збирають з плодів материнської форми і використовують його у виробничих посівах. Гібридні рослини в посіві F1 за морфологічними ознаками плодів майже не відрізняються від материнських.

11. Розроблено оптимальну схему розміщення батьківських форм у насінницькому посіві за вільного запилення, згідно якої два рядки материнської форми обсівають рядком батьківської - 2 : 1, завдяки чому отримують до 60% гібридних плодів.

Практичні рекомендації.

1. Для отримання гетерозисних гібридів F1 на фертильній основі використовувати розроблені методичні вказівки по створенню гетерозисних гібридних популяцій F1 кавуна з використанням материнських ліній моноеційного типу.

2. Отриману моноеційну лінію МЛК використовувати при створенні ранньостиглих гетерозисних гібридних популяцій F1 кавуна столового.

3. Для одержання високоякісного гібридного насіння кавуна столового використовувати рекомендовану схему (Б:М:М) розміщення батьківських форм у насінницькому посіві за вільного запилення.

4. Для вирощування ранньостиглої високоякісної продукції, використовувати у виробництві гібриди кавуна Ранок F1 і Дебют F1, селектовані в процесі виконання дисертаційної роботи.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Бритік О.А. Створення гетерозисних гібридів кавунів на фертильній основі / О.А. Бритік // Зрошуване землеробство: міжвідомчий тематичний науковий збірник. -Херсон, 1999. -№ 2. -С. 183-186.

2. Бритік О.А. Технологічні особливості насінництва гібридних популяцій кавуна при вільному перезапиленні / О.А. Бритік, В.П. Діденко, А.П. Орлюк // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2003. -Вип. 27. -С. 89-92 (Доля авторства здобувача - 60%, особистий внесок - проведення досліджень, опрацювання експериментальних даних, оформлення статті).

3. Бритік О.А. Результати селекції гібридів кавуна столового на півдні України / О.А. Бритік // Таврійський науковий вісник. -Вип. 39. -Ч. ІІ. -Херсон, 2005. -C. 80-84.

4. Бритік О. А. Оцінка комбінаційної здатності селекційного матеріалу кавуна столового / О.А. Бритік // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2009. -Вип. 63. -С. 63-68.

5. Брытик О.А. Получение гетерозисных гибридов арбуза / О.А. Брытик // Селекция и семеноводство овощных и бахчевых культур : научно-теор. конф. : тезисы докладов. -М: ВНИИО, 1998. -С. 147-148.

6. Бритік О.А. Технологія отримання гетерозисних гібридів кавунів на фертильній основі / Бритік О.А. // Сучасні проблеми генетики, біотехнології і селекції рослин : міждунар. конф. молодих вчених, 2-7 липня 2001 р.: тези доповідей. -Харків, 2001. -С.144-145.

7. Гетерозисна селекція / А.О. Лимар, В.С. Сніговий, О.Я. Кащеєв, В.І. Книш, В.К. Соколова, В.В. Фролов, В.В. Хареба, В.П. Шкумат, В.П. Діденко, О.А. Бритік, В.А. Лимар, О.Г. Холодняк, Л.В. Холодняк // Методика селекційного процесу та проведення польових дослідів з баштанними культурами: методичні рекомендації. - К.: Аграрна наука, 2001. -132 с. (Доля авторства здобувача - 10%, особистий внесок - написання підрозділу ”Гетерозисна селекція”).

8. Діденко В.П. Створення гетерозисних гібридних популяцій F1 кавуна з використанням материнських ліній моноційного типу / В.П. Діденко, О.А. Бритік // Методичні вказівки. - Херсон: Літера, 2002. -11 с. (Доля авторства здобувача - 50%, особистий внесок - проведення експериментальних досліджень та узагальнення результатів).

9. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на сорт рослин № 05116 Україна. Гібрид кавуна Дебют F1 / О.А. Бритік, В.П. Діденко, А.О. Лимар (Україна). - № 01027010; дата реєстрації 15.10.05 р. (Доля авторства здобувача - 45%, особистий внесок - проведення польових досліджень впродовж всього селекційного процесу).

10. Деклараційний пат. 69933 А Україна, МПК А 01Н1/04. Спосіб одержання гетерозисних гібридних популяцій F1 кавуна / В.П. Діденко, О.А. Бритік; заявник та патентовласник Інститут південного овочівництва і баштанництва УААН. - № 20031211686; заявл. 16.12.03; опубл. 20.09.04, Бюл. № 9 - 3.1.1. с. (Доля авторства здобувача - 50%, особистий внесок - здійснення експериментальних досліджень, оформлення заявки на патент).

11. Пат. 08566 Україна. Сорт кавуна Ранок F1 / Бритік О. А., Діденко В.П., Лимар А.О.; заявник і патентовласник Інститут південного овочівництва і баштанництва УААН. -№ 05027021; заявл. 22.12.05; опубл. 20.11.08, Бюл. № 4. (Доля авторства здобувача - 45%, особистий внесок - проведення польових досліджень впродовж всього селекційного процесу, оформлення заявки).

Анотація

Бритік О.А. Метод і результати селекції гетерозисних гібридів кавуна столового. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин. - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення. - Одеса, 2009.

В результаті досліджень удосконалено метод селекції гетерозисних гібридів кавуна столового на фертильній основі, який передбачає використання материнських форм моноеційного типу, що вільно запилюються з батьківськими формами. Отримана гібридна популяція має гібридність 57-72%. Вивчено колекцію і підібрано моноеційні форми, придатні для використання в гетерозисній селекції. Виконано оцінку комбінаційної здатності вихідних форм за урожайністю, скоростиглістю та смаковими якостями плодів. Виявлено особливості прояву гетерозису в гібридів F1 і виділені гібридні комбінації з високим ефектом гетерозису. Розроблено оптимальну схему розміщення батьківських форм у насінницькому посіві за вільного запилення для отримання високоякісного і дешевого гібридного насіння. Створено два ранньостиглих гібриди кавуна Ранок F1 і Дебют F1 з урожайністю на рівні 35-40 т/га, які занесені до Державного Реєстру сортів рослин України у 2005 і 2008 роках відповідно. Отримано цінну в селекційному відношенні моноеційну лінію МЛК, яку зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва (м. Харків).

Ключові слова: гібрид, гетерозис, кавун, комбінаційна здатність, ефект гетерозису, лінія.

Аннотация

Брытик О.А. Метод и результаты селекции гетерозисных гибридов арбуза столового. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция растений. - Селекционно-генетический институт - Национальный центр семеноведения и сортоизучения. - Одесса, 2009.

Изучено коллекционный материал из 100 образцов арбуза столового, который получили из генного банка Института южного овощеводства и бахчеводства УААН, из ВИРа им. Н.И. Вавилова и с Днепропетровской опытной станции УААН. В результате исследований выделено пять моноэцийных форм арбуза столового. Подобраны к ним три тестера. Проведена оценка комбинационной способности исходных форм по признакам: "общая урожайность", "скороспелость" и "содержание сухого вещества" в плодах. Гибридизацию проводили методом топкросс, при этом каждую материнскую форму скрещивали с тремя тестерами. Выделили формы с высокой общей комбинационной способностью по признаку “общая урожайность” - сорт Кримсон Свит и Линия 203. По скороспелости выделилась Форма 61. Среди тестеров сорт Снежок показал существенный эффект ОКС по общей урожайности и содержанию сухого вещества. Высокая СКС по признаку “общая урожайность” установлена у комбинаций Кримсон Свит Ч Снежок (4,75; 3,65), Линия 203 ЧСнежок (2,08; 3,95) и Линия 225 Ч Карминный (4,66; 2,49).

Выполнены исследования, направленые на определение степени доминантности и эффекта гетерозиса у гибридов F1 по основным хозяйственно-ценным признакам. Признак “общая урожайность” наследовался по типу положительного сверхдоминирования у 9 комбинаций из 15 изученных. Высокий эффект гипотетического гетерозиса по этому признаку выявлен у гибридов Кримсон Свит Ч Снежок (54,6%), Форма 61 Ч Снежок (43,5%), Линия 203 Ч Снежок (46,7%), Форма 61 Ч Карминный (36,7%). Эти комбинации показали истинный гетерозис по признаку “общая урожайность”. Необходимо отметить, что сорт Снежок в паре практически с каждой материнской формой давал высокий эффект гетерозиса.

По скороспелости выделились комбинации Кримсон Свит Ч Снежок, Форма 61 Ч Снежок, Форма 61 Ч Рясный и Форма 215 Ч Снежок - эффект гетерозиса составил 11,24-14,29%. Все изученные гибридные комбинации показали истинный гетерозис по скороспелости.

В исследованиях выделились гибриды с высоким содержанием сухого вещества: Кримсон Свит Ч Снежок (11,65%), Кримсон Свит Ч Рясный (11,0%), Линия 203 Ч Снежок (11,0%), Линия 225 Ч Рясный (11,25%). Эффект гипотетического гетерозиса по данному признаку был незначительным и проявился у гибрида Линия 225 Ч Рясный. Истинный гетерозис по этому признаку показала только одна комбинация - Линия 225 Ч Рясный (2,6%).

Усовершенствован метод получения гибридов арбуза столового на фертильной основе, который не требует дополнительных затрат ручного труда. Он заключается в том, что высевают материнские формы моноэцийного типа с доминантными признаками окраски плода, мякоти, которые свободно опыляются отцовскими формами с рецессивным проявлением данных признаков. Схема размещения рядов родительских форм на участке гибридизации 2 : 1. Семена выделяют из плодов материнской формы и высевают их на следующий год в производственных посевах. Таким образом, получают гибридную популяцию F1, состоящую из растений гибридов F1 и материнской формы.

Получена ценная в селекционном отношении моноэцийная линия МЛК, которая зарегистрирована в Национальном центре генетических ресурсов растений Украины Института растениеводства им. В.Я. Юрьева (г. Харьков).

Идентификационные признаки линии: плоды тупоэллиптической формы светло-зеленые с зелеными широкими фестончатыми полосами, мякоть малинового цвета, семена мелкие коричневые, шершавые. Вегетационный период составляет 65-70 суток. Тип цветения - моноэцийный. Линия МЛК отличается от сорта Кримсон Свит выровненностью признаков: форма плода, цвет мякоти, имеет большую продуктивность (на 0,9 кг) и содержание сухого вещества выше на 0,7%.

Создано два скороспелых гибрида арбуза: Дебют F1 (с урожайностью 40,0 т/га), который с 2005 года находится в Реестре сортов растений Украины (№ патента 05266), и Ранок F1 (с урожайностью 35,0 т/га) - с 2008 года находится в Реестре сортов растений Украины (№ патента 08566).

Ключевые слова: гибрид, гетерозис, арбуз столовый, комбинационная способность, эффект гетерозиса, линия.

Summary

О.А. Brytik A method and the results of the water-melon heterotic hybrids breeding. - Manuscript.

Thesis for Science Degree of a Candidate of Agriculture on the speciality 06.01.05 - Plant Breeding. - Plant Breeding and Genetics Institute - National Center of Seed and Cultivar Investigation, Odesa, 2009.

A method of the water-melon heterotic hybrids breeding on a fertile basis has been improved. The method involves the use of monoecious female lines which are freely pollinated by male lines. The obtained hybrid population has hybridity at the level of 57-72%.

The collection was studied and monoecious lines fit for using in heterotic breeding have been selected. The combining ability of the initial lines for productivity, earliness and palatability has been evaluated. Some peculiarities of F1 hybrid heterosis manifestation have been revealed. The cross combinations with high heterosis effect have been selected. An optimal layout of parental lines in seed production nursery with free pollination for obtaining high-quality and cheap hybrid seed has been developed.

Two new early-maturing hybrids of water-melon named Ranok and Debut with yield ability of 35-40 t/ha have been developed. They entered in the State Register of Plant Varieties of Ukraine in 2005 and 2008 accordingly. A valuable monoecious line МLK has been registered at the National Centre of Plant Genetic Resources of Ukraine of the Plant Production Institute named after V.Ja. Juriev, Kharkiv.

Key words: hybrid, heterosis, water-melon, combining ability, heterosis effect, line.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.