Обґрунтування заходів захисту винограду від чорної плямистості (Phomopsis viticola Sacc.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ВИНОГРАДУ ВІД ЧОРНОЇ ПЛЯМИСТОСТІ (PHOMOPSIS VITICOLA SACC.)

06.01.11 - фітопатологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЦИБУЛЬНЯК ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

Київ ? 2009

АНОТАЦІЇ

Цибульняк Ю.О. Обґрунтування заходів захисту винограду від чорної плямистості (Phomopsis viticola Sacc.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.00.11 - фітопатологія. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Встановлено, що розвиток чорної плямистості у виноградарських господарствах Миколаївської області залежно від метеорологічних умов може бути слабким, середнім і сильним. На момент збору врожаю розвиток хвороби становив у роки слабкого розвитку хвороби 9,4 %, середнього розвитку хвороби -55,2 - 56,5 %, а за сильного розвитку досягає 100 %.

Виявлено, що істотним чинником, що обмежує розвиток чорної плямистості, є незначна кількість опадів у травні - липні і низька температура повітря в цей період, а також встановлена пряма залежність інтенсивності розвитку чорної плямистості від кількості опадів і середньодобової температури повітря.

Обґрунтована нами система захисту від чорної плямистості передбачає проведення двох - трьох спеціальних обприскувань у фази розвитку виноградної рослини «розпускання бруньок», «3-5 листків» і «дрібна горошина» ягід одним з фунгіцидів: Шавіт Ф, с.п., Фольпан 80, с.п., Стробі, в.г., Ацидан, с.п. або Ефаль, в.р.к. у нормах застосування згідно з «Списком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні». Вона рекомендується для впровадження у виноградарських господарствах України.

Застосування вдосконаленої системи захисту від чорної плямистості сприяє не тільки подовженню терміну експлуатації насаджень, а й збереженню урожаю винограду. Урожайність при застосуванні вдосконаленої системи становить 108,1 - 110,9 % по відношенню до контрольного варіанта (без захисту від даної хвороби).

Ключові слова: хвороба, фази розвитку, розвиток хвороби, фунгіциди.

Цибульняк Ю.А. Обоснование методов защиты винограда от черной пятнистости(Phomopsis viticola Sacc.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.11. - фитопатология. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Установлено, что развитие черной пятнистости в виноградарских хозяйствах Николаевской области в зависимости от метеорологических условий может быть слабым, средним и сильным. К моменту сбора урожая развитие заболевания составляло в годы слабого развития заболевания - 9,4 %, в годы среднего развития заболевания этот показатель составлял - 55,2-56,5 %, а при сильном развитии достигал 100%.

Установлено, что существенным, ограничивающим развитие черной пятнистости, фактором является небольшое количество выпавших осадков в мае - июле и относительно невысокая температура воздуха в этот период, а также установлена положительная зависимость интенсивности развития черной пятнистости от количества выпавших осадков и среднесуточной температуры воздуха.

Доказано, что оптимальными сроками проведения защитных мероприятий являются:

- при проведении одного опрыскивания - фаза «3-5 листьев» на винограде;

- при проведении двух опрыскиваний - фазы развития виноградного растения «распускание почек» и «3-5 листьев»;

- при проведении трех опрыскиваний - фазы развития виноградного растения «распускание почек», «3-5 листьев» и «мелкая горошина» ягод.

Обоснованная нами система защиты от черной пятнистости включает проведение двух-трех специальных опрыскиваний в фазы развития виноградного растения «распускание почек», «3-5 листьев» и «мелкая горошина» ягод одним из фунгицидов: Шавит Ф, с.п., Фольпан, 80 с.п., Строби, в.г., Ацидан, с.п. или Эфаль, в.р.к. в нормах применения согласно «Списку пестицидов и агрохимикатов, разрешенных для применения в Украине». Она рекомендуется для внедрения в виноградарских хозяйствах Украины.

Рекомендуем включать в систему защиты винограда от вредных организмов фунгициды Шавит Ф, с.п., Фольпан, 80 с.п., Строби, в.г., Ацидан, с.п. Эфаль, в.р.к., Эфатол, с.п., и Блу Бордо, в.г. - для защиты от оидиума и милдью в течение вегетации виноградного растения. Это будет способствовать дальнейшему снижению развития черной пятнистости, и повышать эффективность защитных мероприятий от данного заболевания.

Применение усовершенствованной системы защиты от черной пятнистости способствует не только продлению срока эксплуатации насаждений, но и сохранению урожая винограда. Урожай при применении усовершенствованной системы составляет 108,1-110,9 % по отношению к контрольному варианту (без защиты от данного заболевания).

Ключевые слова: заболевание, фазы развития, развитие заболевания, фунгициды.

Tsiboulniak Yu.A. Substantiation of Methods to Control Black Spot (Phomopsis viticola Sacc.) on Grapevine. - Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate of Agricultural Sciences in Speciality 06.00.11 - Phytopathology. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

It has been established that development of black spot on grapevine in the Nikolaev region may be low, medium and high as affected by meteorological conditions. By the harvesting date, the infection intensity was 9.4%, 55% and 100% in years where the progression of the disease was low, medium and high, respectively.

Scarce amounts of rainfall in May till July and relatively low temperatures over that period have been found to act as important limiting factors in relation to the progression of the disease. The infection intensity has been shown to correlate positively with the amount of rainfall and the average daily temperature.

Terms of applying protection measures to achieve the highest effectiveness of the preparations have been established:

- one spraying at the stage of three to five leaves on the vine;

- two sprayings at budbreak and at the stage of three to five leaves on the vine;

- three sprayings at budbreak, at the stage of three to five leaves on the vine and at the stage of small pea-size berries.

The substantiated system of black spot control envisages application of two to three specialized sprayings at the stage of three to five leaves on the vine and at the stage of small pea-size berries with any of the following fungicide preparations: Shavit F WP, Folpan, 80 WP or Efal SL at doses as indicated in the List of pesticides and agricultural chemicals to be used in Ukraine. The system is recommended for commercial introduction into the country's current grape-growing practice.

It is also recommended that the protection system of grapevine should include the use of the fungicide preparations Shavit F WP, Folpan, 80 WP, Strobi, WG, Atsidan, WP, Efal SL, Efatol, WP, and Blue Bordeaux, WG over the vegetation period of grapevine for control of oidium and mildew. This will be beneficial for further reduction in black spot development, and effectiveness of protection measures will be higher.

The improved system of black spot control will promote a longer lifetime of vineyards and conservation of yields. The size ratio of yields grown with the use of the improved system of black spot control to those without protection against that disease varies from 108,1% to 110,9%.

Keywords: disease, developmental stages, disease progression, fungicides

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останніми роками на промислових виноградниках, разом з ураженням найбільш небезпечними хворобами - мілдью і оїдіумом, значно поширилася чорна плямистість (Phomopsis viticola Sacc.). Ця небезпечна хвороба деревини винограду призводить до передчасної загибелі насаджень та їх повторної перезакладки і, як наслідок, до значних додаткових капіталовкладень. В даний час розроблена система захисних заходів у боротьбі з даною хворобою, у тому числі і для України, яка передбачає одне спеціальне обприскування у фазі розвитку виноградної рослини «2-4 листки» одним з контактних фунгіцидів. Проте хвороба все більше поширюється. Крім Одеської області, вона з'явилася на насадження винограду в Миколаївській, Херсонській областях, а останніми роками - і в АР Крим. Тому подальше вдосконалення захисних заходів від чорної плямистості є особливо актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках державних науково-технічних програм «Виноградарство» і «Захист рослин» відповідно до тематичного плану Національного інституту винограду і вина «Магарач» за проблемою «Удосконалити систему захисних заходів на винограді з метою раціонального використання пестицидів, енергоресурсозбереження, контролю за резистентними расами» і «Вивчити екологічні особливості економічно значущих шкідливих організмів: ески, чорної плямистості, антракнозу, на промислових виноградних насадженнях півдня України» (номери державної реєстрації 0101U006747 і 0106U004445).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було удосконалення системи захисних заходів від чорної плямистості на винограді.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- встановити особливості розвитку хвороби залежно від метеорологічних умов року, на різних сортах винограду;

- з'ясувати чинники, що обмежують розвиток хвороби;

- визначити оптимальну кількість обприскувань для ефективного захисту винограду від чорної плямистості;

- встановити оптимальні строки проведення спеціальних захисних заходів від чорної плямистості;

- встановити ефективність дії фунгіцидів, рекомендованих для захисту виноградних насаджень від оїдіуму і мілдью, з метою розширення асортименту фунгіцидів для захисту від чорної плямистості;

- визначити місце рекомендованих заходів захисту від чорної плямистості в загальній системі захисту винограду від хвороб.

Об'єкт дослідженя - чорна плямистість винограду: поширення, польова витривалість сортів, особливості розвитку і чинники, що обмежують розвиток хвороби; випробовувані фунгіциди.

Предмет дослідження - вдосконалення системи захисних заходів на підставі обґрунтування оптимальної кількості обприскувань і строків їх проведення, використання високоефективних фунгіцидів, визначення місця захисних заходів від чорної плямистості в загальній системі захисту винограду від хвороб.

Методи дослідження: маршрутні обстеження - для встановлення поширення хвороби на промислових виноградниках і оцінки польової витривалості районованих сортів; польові досліди - для вивчення динаміки розвитку хвороби, виявлення оптимальних термінів і кратності обприскувань і ефективніших фунгіцидів для захисту від чорної плямистості; лабораторні дослідження - для визначення вмісту цукрів і кислот у соку ягід; математико-статистичні і економічні - для розрахунку розвитку хвороби і ефективності дії захисних заходів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні системи захисту виноградних насаджень від чорної плямистості. Доведено, що істотними чинниками, які обмежують розвиток чорної плямистості, є незначна кількість опадів у травні - липні та низька середньодобова температура повітря в цей ж період. Для зони виноградарства, в якій проведена робота, встановлена пряма залежність розвитку чорної плямистості від кількості опадів та температури повітря.

Науково обґрунтовано і експериментально доведено, що при збільшенні кількості спеціальних обприскувань у захисті від даної хвороби від одного до трьох, ефективність захисних заходів різко підвищується (від 43,2 до 69,1 %). Встановлено також оптимальні строки проведення захисних заходів: - при одному обприскуванні - фаза 3-5 листків на винограді, - при двох обприскуваннях - фази розвитку виноградної рослини «розпускання бруньок» і «3-5 листків», - при трьох обприскуваннях - фази розвитку виноградної рослини «розпускання бруньок», «3-5 листків» і «дрібна горошина» ягід. Для проведення спеціальних обприскувань в захисті від чорної плямистості вперше рекомендовані високоефективні фунгіциди системної дії Шавіт Ф, с.п., Фольпан 80, с.п., Стробі, в.г., а також показана можливість застосування Ацидана, с.п., і Ефаля, в.р.к. Показано, що при проведенні заходів щодо захисту від чорної плямистості можливе збереження (вже в перший рік) близько 10 % урожаю винограду високої якості.

Практичне значення одержаних результатів. Вдосконалена система захисту від чорної плямистості, що передбачає проведення двох - трьох спеціальних обприскувань у фази розвитку виноградної рослини «розпускання бруньок», «3-5 листків» і «дрібна горошина» ягід одним з фунгіцидів: Шавіт Ф, с.п., Фольпан 80, с.п., Стробі, в.г., Ацидан, с.п., або Ефаль, в.р.к., у нормах застосування згідно з «Списком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні», впроваджена у виноградарських господарствах півдня України в 2006 - 2007 роках на площі понад 2000 га (щорічно). Окремі елементи технології ввійшли до «Методичних рекомендацій із застосування фітосанітарного контролю в захисті промислових виноградних насаджень півдня України від шкідників і хвороб», Ялта, НІВіВ «Магарач», 2006. Рекомендації розіслані і впроваджуються у виноградарських господарствах України.

Особистий внесок здобувача полягає у виборі і аналізі спеціальної літератури з теми дисертації, у визначенні мети і завдання дослідження, в постановці експериментів, зборі й аналізі одержаних експериментальних даних, розрахунку економічного ефекту захисних заходів, у впровадженні результатів досліджень у виробництво і підготовці публікацій по матеріалах досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідженнь доповідались на секції вченої ради з виноградарства Національного інституту винограду і вина «Магарач» в 2004-2008 роках, на Міжнародній конференції «Сучасні досягнення у виноградарстві і виноробстві» (Кишинів, Республіка Молдова, 18-19 вересня 2008 р.) та на Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективы развития виноградарства и виноделия в странах СНГ», присвяченій 180-річчю НІВіВ «Магарач» (Ялта, 28-30 жовтня 2008 р).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт, з них: 1- методичні рекомендації, 4 статті - в наукових спеціалізованих журналах і 2 тези доповідей.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 150 сторінках. Складається з вступу, огляду літератури, умов, об'єктів і методів проведення досліджень, експериментальної частини, розрахунку економічної ефективності, висновків і рекомендацій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Список використаних літературних джерел включає 141 найменування, зокрема 53 - закордонних авторів. Робота містить 19 таблиць і 14 рисунків, має 20 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури

На підставі аналізу і узагальнення літературних даних розглядаються питання поширення і симптоми прояву хвороби, особливості біології збудника, стійкість різних сортів винограду, а також методи захисних заходів. Посилення шкодочинності даної хвороби, поширення її на сортах винограду промислового сортименту вимагає вдосконалення захисних заходів і пошуку нових високоефективних засобів захисту.

Умови і методи проведення дослідження

Дослідження поширеності чорної плямистості проводили у виноградарських господарствах півдня України (Миколаївська область) шляхом маршрутних обстежень, польові досліди закладали у ВАТ «Коблево». Ця зона характеризується значними запасами тепла і посушливим кліматом. Сума ефективних температур становить 3200-3400 ⁰С. Середня місячна температура повітря найтеплішого місяця (липня) - 22,9 ⁰С, а найхолоднішого (січня) - 3,2 ⁰С. Середня тривалість вегетаційного періоду 225 днів, безморозного періоду - 195-205 днів. Річна кількість опадів - 330-360 мм. Ґрунти у ВАТ «Коблево» - чорноземи південні солонцюваті, які переходять у темно-коричневі. За механічним складом вони пилувато-середньосуглинисті. Вміст гумусу - 0,7 - 1,3 %, рН ґрунту - 6,9.

Стаціонарні дослідження з вивчення оптимальних строків проведення захисних заходів і ефективності фунгіцидів проводили у ВАТ «Коблево» на насадженнях сорту Совіньон 1978 року посадки, які сильно уражувалися хворобою. Формування кущів - двоплечий кордон, високоштамбовий (висота штамба 80 см), схема посадки 4 х 2 м. Культура прищеплена (підщепа - Рупестріс х Ріпарія 101-14), неукривна, незрошувана.

Використовували загальноприйняті методи наукових досліджень із виноградарства і фітопатології. Польові досліди закладали згідно «Методичними вказівками щодо державних випробувань фунгіцидів, антибіотиків і протруйників насіння сільськогосподарських культур», Москва, 1985, «Методикикою випробування і застосування пестицидів», Київ, 2004. Обліки ступеня ураження хворобою виноградних рослин проводили відповідно до «Рекомендацій щодо захисту виноградників від хвороб та шкідників», Одеса, 2004. Агробіологічні обліки, обліки маси урожаю проводили згідно з «Агротехнічними дослідженнями зі створення інтенсивних виноградних насаджень на промисловій основі», Новочеркаськ, 1978. Масову концентрацію цукрів у соку ягід винограду визначали рефрактометром згідно з ДСТУ 27198-87, масову концентрацію титрованих кислот у соку ягід - титруванням 1/3 моль/дм³ розчином NAOH (ДСТУ 25555-82). При вивченні ефективності фунгіцидів до схеми польових дослідів включали випробовувані фунгіциди і необроблений контроль. Захист від решти хвороб і шкідників був однаковим в усіх варіантах досліду. Дослід закладений в триразовій повторності. Площа кожного варіанта досліду 0,1 га. На кожному варіанті було по 30 облікових кущів - по 10 в кожній повторності. Розміщення варіантів досліду на ділянці - рендомізоване, повторювань - методом систематичних повторень. Статистичну обробку експериментальних даних проводили за загальноприйнятими методиками з використанням методу дисперсійного аналізу.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Поширення і розвиток чорної плямистості на різних сортах винограду (на прикладі виноградників ВАТ «Коблево» і ВАТ «Ольвія» Миколаївської області)

У господарствах Миколаївської області на початку наших досліджень (2003 - 2004 роки) без проведення захисних заходів від чорної плямистості неураженим залишався сорт Ізабела. Найменше цією хворобою у ВАТ «Коблево» були уражені насадження сортів Молдова, Каберне-Совіньон, Мерло, Одеський чорний і Рислінг, дещо сильніше насадження сортів Ркацителі і Фетяска біла, дуже сильно - сорти Аліготе, Трамінер рожевий і Ранній Магарача. Найбільш сильне ураження відмічено на сортах Мускат Гамбургзький і Совіньон. Поширення і розвиток хвороби в ВАТ «Ольвія» на приблизно тому ж сортименті винограду дещо відрізняли. Трамінер рожевий був уражений меншою мірою, а Каберне-Совіньон - більшою. Отримані результати свідчать про вплив екологічних умов зростання сорту на ступінь його стійкості проти хвороби, тобто про польову витривалість сорту. Встановлено, що порівняно із спостереженнями Козаря І. М. і Березовської О. О. про польову витривалість сортів винограду в Одеській і Миколаївській областях у середині 80-х років минулого століття, сорти Фетяска біла і Ркацителі вже не є толерантними до чорної плямистості, в той же час сорти Рислінг і Каберне-Совіньон можна віднести до таких.

Перші візуальні ознаки чорної плямистості були виявлені 2003 року на зелених погонах у першій декаді липня. У подальшому перші ознаки хвороби виявлялися саме в цей строк, окрім тих років, коли складалися несприятливі умови для її розвитку (наприклад 2007 рік). У сильному ступені ознаки хвороби відмічались у першій половині серпня. Перед збором урожаю в будь-який, навіть найнесприятливіший рік зафіксовано ознаки чорної плямистості.

Із п'яти років спостережень, два роки (2003 і 2004) відзначалися сильним розвитком чорної плямистості, два роки (2005 і 2006) - середнім і один рік (2007) - слабким розвитком. Найсильніше ураження рослин винограду спостерігали 2004 року, коли розвиток хвороби становив 98,8 % вже на 13 серпня ( табл. 1).

Таблиця 1 - Динаміка розвитку чорної плямистості на різних сортах винограду

Цього року вже в першій декаді червня розвиток хвороби становив 24,8 %, а на момент збору урожаю досяг 100 %. 2005 і 2006 роки характеризувалися середнім розвитком хвороби - в середині серпня показник «розвиток хвороби» становив - 20,4 - 31,3 %, а на момент збору урожаю (середина вересня) - 55,2 - 56,5 %. У 2007 році, за слабкого розвитку хвороби, в першій декаді серпня розвиток хвороби становив на цьому ж сорті винограду всього 3,3 %, а на моменту збору урожаю - лише 9,4 %. Нетиповим можна назвати 2003 рік, коли на початку хвороба розвивалась в середньому ступені, а за один місяць - з 7 серпня по 13 вересня показник «розвитку хвороби» збільшився від 40,4 до 100 %.

Чинники, що обмежують розвиток хвороби

Найбільш суттєвим чинником, що обмежує розвиток чорної плямистості, є польова витривалість сорту винограду. Нами встановлено, що високою польовою витривалістю проти чорної плямистості в Миколаївській області в даний час характеризуються сорти винограду Ізабелла, Молдова, Каберне-Совіньон, Мерло, Одеський чорний, Рислінг.

Спеціальна наукова література свідчить, що найбільш сприятливими для розвитку чорної плямистості є вологі роки. Ми ставили завдання - уточнити, в які саме періоди розвитку виноградної рослини вологість відіграє найбільшу роль для інтенсивного розвитку хвороби. Встановлено, що істотним фактором, який обмежує розвиток чорної плямистості, є опади в травні - червні. Кількість опадів в квітні була майже однаковою в усі роки досліджень. У травні випала приблизно однакова кількість опадів - 40 мм 2004 року і 58,6 мм 2006 року. Проте подальший розвиток хвороби відрізнявся - 2007 року хвороба мала слабкий розвиток, а 2004 - сильний. Це можна пояснити тим, що в червні 2004 року опадів випало в 4 рази більше, ніж 2007 року - 172 мм проти 49 мм. У рік середнього розвитку хвороби (2006) в червні випало 94 мм опадів, тобто, ці значення були середніми порівняно з роками сильного і слабкого розвитку хвороби. Подальша різниця в кількості опадів, на нашу думку, не впливала на інтенсивність розвитку хвороби.

Температура повітря в період вегетації винограду в роки проведення досліджень була близькою до середньої багаторічної, за винятком 2007 року. Відмінності за цим показником були найсильніші 2007 року, з травня по серпень, липень був дуже спекотним (перевищення середніх багаторічних показників - на 12⁰С). Тому логічно припустити, що підвищення температури повітря влітку обмежує розвиток чорної плямистості, оскільки в 2007 році, який характеризувався спекотним літом, інтенсивність розвитку хвороби була мінімальною.

Для розрахунку впливу чинника «кількість опадів» на інтенсивність розвитку чорної плямистості використовували показник «розвитку хвороби» через місяць після обліку величини опадів - середньомісячних, з урахуванням інкубаційного періоду даної хвороби. Аналогічні розрахунки проводили також з чинником «температура повітря» - середньомісячною температурою.

За 2003-2005 роки (середні показники за три роки) інтенсивність розвитку чорної плямистості знаходилася в позитивній залежності від кількості опадів. Коефіцієнт детермінації становив 0,70, а коефіцієнт кореляції - r = 0,84. Тобто, підтверджена залежність розвитку чорної плямистості від кількості опадів.

Інтенсивність розвитку чорної плямистості знаходилася в прямій залежності також і від показника середньодобової температури повітря в травні - липні. В середньому за три роки коефіцієнт детермінації становив 0,98, коефіцієнт кореляції - r = 0,99. Критерій істотності коефіцієнта кореляції ситановив t _{r факт.} = 6,68 ? t _теор. = 4,30 (істотно при 5 %-му рівні ймовірності).

Ефективність захисних заходів проти чорної плямистості при різних строках хімічних обприскувань

З метою визначення оптимальної кількості обприскувань у захисті від даної хвороби ми порівнювали ефективність одно-, дво-, і триразових обприскувань. Вивчення проводили в роки сильного (2004) і середнього (2005) розвитку чорної плямистості. Аналіз даних, наведених у табл. 2, дає змогу зробити висновок про те, що ефективність двох обприскувань вища, ніж одного.

Таблиця 2 - Ефективність дії дворазових обприскувань ВАТ «Коблево»,сорт Совіньон, 2004-2005 рр.

Ефективність дії одного обприскування коливалася від 26,8 до 100 %, а двох обприскувань - від 36,7 до 100 %. У середньому за два роки досліджень цей показник на моменту збору урожаю становив 53,3 % при одному обприскуванні і 57,5 - 64,7 % при двох обприскуваннях. Найвищий показник - 64,7 % - зафіксований у варіанті при проведенні двох обприскувань - у фази «розпускання бруньок» і «3-5 листків».

Можливість ще більшого збільшення ефективності захисних заходів при збільшенні кількості обробок до трьох вивчали на цій же дослідній ділянці на фоні середнього (2006 рік) і слабкого (2007 рік) розвитку чорної плямистості.

Варіант дворазового обприскування був вибраний по показнику кращої ефективності в попередньому досліді - два обприскування - у фази «розпускання бруньок» і «3-5 листків». До цього кращого варіанту для підвищення ефективності дії додали ще одне обприскування - у фазу розвитку виноградної рослини «дрібна горошина» ягід. В результаті проведених досліджень нами встановлено, що збільшення кількості обприскувань до трьох підвищує ефективність захисних заходів. Експериментальні дані, підтверджуючі це, представлені в табл. 3.

Таблиця 3 - Ефективність триразових обприскувань, ВАТ «Коблево» фунгіцид Антракол, в.г., сорт Совіньон, 2006-2007 рр.

При середньому розвитку чорної плямистості ефективність дії трьох обприскувань перед збором урожаю становила 49,1 %. У рік слабкого розвитку захворювання ефективність трьох обприскувань була дуже високою - 75,8 % у серпні і 69,1 % у вересні. Ефективність дії трьох обприскувань, обчислена за середніми даними за два роки досліджень, складала 82,4 % в середині серпня і 52,0 % перед збором урожаю винограду, в середині вересня. Ці показники були набагато вищими, ніж при дворазових обприскуваннях, де ефективність дії в середньому за два роки досліджень була відповідно 51,3 і 38,1 %. Найнижчими були показники одноразового обприскування - 31,1 і 32,5 % відповідно. Таким чином, експериментально доведено, що збільшення кількості спеціальних обприскувань у захисті від чорної плямистості від одного до двох і трьох дозволяє істотно підвищити ефективність захисних заходів.

Порівняльне вивчення ефективності дії різних фунгіцидів у захисті від чорної плямистості.

На початку наших досліджень у «Списку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні», 2001 рік, для захисту від чорної плямистості були зареєстровані тільки два фунгіциди - Антракол, в.г. (з діючою речовиною пропінеб, 700 г/кг) у нормі застосування 1,5 кг/га і Ридоміл Голд МЦ 68 WP, с.п. (з діючою речовиною металаксил, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг) у нормі застосування 2,5 кг/га. З метою розширення асортименту фунгіцидів для захисту від цієї хвороби ми вивчали ефективність інших препаратів, які вже були в «Переліку...». Це фунгіциди Стробі, в.г. (з діючою речовиною крезоксим-метил, 500 г/кг) у нормі застосування 0,3 кг/га, Ефаль, в.р.к. (з діючою речовиною фосетил алюмінію, 650 г/л) у нормі 3 л/га і Фольпан 80, в.г. (з діючою речовиною фолпет, 800 г/кг) у нормі застосування 2 кг/га. При проведенні державних випробувань нових фунгіцидів співробітниками відділу захисту рослин Національного інституту винограду і вина «Магарач» ми вивчали ефективність їх дії на чорну плямистість. Вивчали фунгіциди Блу Бордо, в.г. (з діючою речовиною сульфат міді, 770 г/кг) у нормі застосування 5 кг/га, Ізар, 10 % в.р.к. (з діючою речовиною, полігексаметиленгуанідін гідрохлорид) у нормі застосування 3 л/га, Ацидан, с.п. (з діючою речовиною металаксил, 80 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг) у нормі застосування 2 кг/га, Ефатол, с.п. (з діючою речовиною фосетил алюмінію, 800 г/кг) у нормі застосування 2,5 кг/га і Шавіт Ф, с.п. (з діючою речовиною фолпет, 700 г/кг + триадименол, 15 г/кг) у нормі застосування 2 кг/га.

У результаті проведених досліджень нами встановлено, що всі вивчені фунгіциди стримували розвиток хвороби до другої декади червня. У рік середнього розвитку чорної плямистості (2005), при проведенні одного обприскування у фазі «3-5 листків» винограду всіма фунгіцидами, які вивчалися, при обліку в першій декаді червня хвороби виявлено не було. На контролі в цей час розвиток хвороби становив 12,6 %.

У середині серпня вже була помітна різниця між фунгіцидами щодо стримування розвитку хвороби. Менше ніж інші фунгіциди впливали на розвиток хвороби Ізар, 10 % в.р.к., і Блу Бордо, в.г. Якщо судити по зниженню розвитку чорної плямистості в період збору урожаю винограду, найменше діяли на дану хворобу також Ізар, 10 % в.р.к., і Блу Бордо, в.г. Розвиток хвороби становив в цей час на цих варіантах досліду від 51,5 до 95,6 % і від 36,5 до 97,5 % відповідно. Ефективність дії одноразового обприскування в «фазу 3-5 листків» винограду Блу Бордо, в.г., в середньому за три роки досліджень склала 49,4 % на початку липня, 25,5 % в середині серпня і 15,2 % в середині вересня (перед збором урожаю). Ефективність Ізара, 10 % в.р.к., становила відповідно 53,6, 33,6 і 21,5 % (табл. 4).

Таблиця 4 - Ефективність дії різних фунгіцидів у захисті від чорної плямистості при одноразовому обприскуванні (у фазу 3-5 листків) ВАТ «Коблево», сорт Совіньон, 2003 - 2005рр.

Ефективність Ацидана, с.п., становила 53,0 % на початку липня, 44,4 % в середині серпня і 29,8 % в середині вересня. Ефективність одноразового обприскування в цей же період Фольпаном 80, в.г., була значно вище і в середньому за три роки досліджень вона становила відповідно 64,0, 51,8 і 51,5 %.

Ефективність дії фунгіциду Шавіт Ф, с.п., була найвищою і становила 84,0 % на початку липня, 66,7 % в середині серпня і 53,3 % в середині вересня. Цей показник при застосуванні Ефатола, с.п., становив відповідно 54,3, 35,7 і 17,7 %. Ефективність одноразового обприскування в «фазу 3-5 листків» винограду аналогом Ефатола, с.п., - Ефалем, в.р.к., була набагато вище - відповідно 63,4, 46,0 і 41,8 %. Ефективність одноразового обприскування винограду Стробі, в.г., в середньому за три роки досліджень становила 57,3 % на початку липня, 49,5 % в середині серпня і 43,2 % в середині вересня.

Найінтенсивніше стримували розвиток чорної плямистості два обприскування фунгіцидами Шавіт Ф, с.п., Фольпан 80, в.г., і Стробі, в.г. У цих варіантах досліду перед збором урожаю в середньому за роки досліджень розвиток хвороби становив 27,6, 26,9 і 27,4 % відповідно, тоді як на контролі цей показник був 78,2 %. В середині серпня, коли рослини в інших варіантах досліду були уже сильно уражені, а на контролі цей показник становив 65,1 %, на цих варіантах досліду розвиток хвороби становив 15,8 % (Шавіт Ф, с.п.) і 18,4 % (Стробі, в.г., Фольпан 80, в.г.). Тобто, відмічено триваліше стримування хвороби у разі проведення двох обприскувань цими фунгіцидами. Ефективність дії дворазових обприскувань цими фунгіцидами в середньому за роки досліджень становила в середині серпня 75,7 (Шавіт Ф, с.п.) і 71,7 % (Стробі, в.г., Фольпан 80, в.г.), а перед збором урожаю відповідно 64,7, 65,0 і 65,6 % (табл. 5).

Найменше стримували розвиток чорної плямистості два обприскування Блу Бордо, в.г., Ізаром, 10 % в.р.к. і Ефатолом, с.п. Особливо це добре видно в рік сильного розвитку хвороби (2004), коли до середини серпня розвиток чорної плямистості досягав вже відповідно 62,5, 38,1 і 50,6 % (на контролі в цей період такий показник становив 98,8 %). Ефективність дії даних фунгіцидів становила на цей період часу відповідно 36,7, 61,4 і 48,7 %. Через місяць, перед збором урожаю розвиток хвороби в цих варіантах досліду значно збільшився і становив 91,5, 81,5 і 82,1 % (на контролі цей показник досяг 100 %). Тому ефективність дії двох обприскувань цими фунгіцидами в захисті від чорної плямистості знизилася до рівня 8,5, 18,5 і 17,9 %. В середньому за два роки досліджень (рік сильного і рік слабкого розвитку чорної плямистості) ефективність цих фунгіцидів в середині серпня була 35,8, 53,1 і 43,8 %, а в середині вересня - відповідно 24,2, 23,6 і 23,5 %.

Дворазове застосування в захисті від чорної плямистості фунгіцидів Ацидан, с.п. і Ефаль, в.р.к. за ефективністю дії займало проміжне, середнє положення. В середньому за два роки цей показник становив відповідно 64,1 і 61,4 % в середині серпня і 46,0 і 48,7 % в середині вересня.

Таблиця 5 - Ефективність фунгіцидів при їх дворазовому застосуванні (обприскування у фазі «розпускання бруньок» і «3-5 листків») ОАО «Коблево», сорт Совіньон, 2004 - 2005 рр.

Особливості дії фунгіцидів, що вивчаються при їх застосуванні в різні строки

Оскільки до кінця вегетації інфекція на рослинах зберігається, зберігається вона і в деревині кущів, тому проводити захисні заходи від чорної плямистості необхідно постійно.

Блу Бордо, в.г. - це приготована заводським способом Бордоська рідина. В усіх рекомендаціях кінця минулого століття саме Бордоська рідина названа найбільш ефективним фунгіцидом у захисті від чорної плямистості. Наші дослідження показали, що ефективний даний фунгіцид в захисті від чорної плямистості лише при його використанні в ранньовесняних обприскуваннях. Проведення двох ранньовесняних обприскувань стримувало розвиток хвороби до першої декади червня на рівні 6,0 % (в середньому за роки досліджень), а їх ефективність становила 67,9 %. Через сорок днів ефективність різко знижувалася - до 35,8 %. Тому на момент збору урожаю ефективність захисних заходів від чорної плямистості при використанні цього фунгіциду була найнижчою (з усіх вивчених нами препаратів) - 24,2%.

Реальна можливість різко підвищити ефективність захисних заходів від даного хвороби існує у разі використання інших фунгіцидів. Найбільш ефективні фунгіциди - Шавіт Ф, с.п., Фольпан 80, с.п., Стробі, в.г. були однаково ефективні як при застосуванні їх у ранньовесняних обприскуваннях по бруньках, що розпускаються, так і при більш пізніх, літніх обприскуваннях. Проведення двох ранньовесняних обприскувань цими фунгіцидами стримувало розвиток хвороби до першої декади червня на рівні 2,2, 4,1 і 1,5 % (відповідно, в середньому за два роки досліджень), а їх ефективність у цей період становила 88,2, 78,1 і 92,0 %. Через сорок днів ефективність знижувалася до 75,7 і 71,7 %. Тому на момент збору урожаю ефективність захисних заходів від чорної плямистості при використанні даних фунгіцидів була найвищою і була на рівні 65 % і більше.

Ефатол, с.п., слабо захищає виноград від чорної плямистості саме при застосуванні в ранньовесняний період. Розвиток хвороби в першій декаді червня при проведенні двох ранньовесняних обприскувань цим фунгіцидом був навіть вищий, ніж при застосуванні Блу Бордо, в.г. Тому надалі ефективність захисних заходів також була низькою.

Стан виноградних рослин на дослідній ділянці, їх урожайність та якість

Дослідники пов'язують шкідливість чорної плямистості з передчасною загибеллю кущів із-за ураження деревини. Практично немає робіт, в яких була б встановлена надбавка урожаю в перший рік ефективного захисту від чорної плямистості.

Нами експериментально доведено, що на контрольному варіанті явно простежується тенденція зменшення кількості зібраного урожаю (табл. 6).

Так, у середньому за 2004-2005 роки на контролі зібрано по 11,9 кг з куща винограду, а при проведенні одного і двох щорічних обприскувань проти чорної плямистості - по 12,3 - 13,2 кг з куща, при НІР₀₅ - 0,5 кг з куща (тобто зниження продуктивності контрольних кущів доведене у 95 % випадків). Таке скорочення кількості урожаю відбулося як за рахунок меншої кількості грон на кущ (59,8 штуки проти 60,5 - 62,3 штук, при НІР₀₅ - 3,4), так і за рахунок меншої маси грон (199 г проти 203,3 - 211,4 г, при НІР₀₅ - 5,7).

Таблиця 6 - Урожай і його якість при захисті від чорної плямистості ВАТ «Коблево», сорт Совіньон, 2004-2007 рр.

Якість урожаю також помітно знизилася. Масова концентрація цукрів в соку ягід, зібраних з контрольного варіанта, була 19,1 г/100 см³, а на дослідних варіантах вона коливалася від 19,4 до 19,5 г/100 см³ (при НІР₀₅ 0,14 г/100 см³).

Середні дані за 2006-2007 роки за врожайністю нижче, ніж 2004-2005 роки, а цукристість соку ягід вища, проте всі описані нами тенденції тут також простежуються. Урожай на контролі становив 8,6 кг/куща при масовій концентрації цукрів в соку ягід 21,0 г/100 см³ і титрованій кислотності 8,2 г/дм³. У дослідних варіантах урожай з куща становив 9,3 - 9,5 кг при кондиціях 20,8 - 21,2 г/100 см³ цукрів і титрованій кислотності 8,2 г/дм³.

Тобто, при проведенні захисних заходів від чорної плямистості одержаний урожай, що становить 103,4 - 110,9 % і 108,1 - 110,5 % порівняно з контролем (без захисту від чорної плямистості).

Розробка оптимальної шкали обліку розвитку хвороби

При обліку розвитку чорної плямистості на однорічних пагонах, і пагонах, що ростуть, ми користувалися чотирибальною шкалою, розробленою співробітниками Інституту виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова. Це дозволило нам одержати експериментальні дані, які співпадають з даними інших українських дослідників. Проте ми вважаємо, що ця шкала не зовсім зручна, оскільки вищий четвертий бал поширюється на всю лозу, на якій уражено понад 50 % поверхні. З метою вдосконалення обліків ступеня ураження чорною плямистістю, особливо для оцінки ефективності дії фунгіцидів, ми спробували застосувати розроблену і використовувану для обліку ступеня ураження іншими хворобами на винограді (мілдью, оїдіумом) дев'ятибальну шкалу.

Якщо при використанні чотирибальної шкали для обліків показник «розвиток хвороби» при застосуванні для захисту від чорної плямистості фунгіцидів Шавіт Ф, с.п., Фольпан 80, в.г., Стробі, в.г. перед збором урожаю коливався від 33,7 до 45,2 %, а ефективність цих кращих фунгіцидів була в межах 54,8 - 66,3 %, то при використанні дев'ятибальної шкали розвиток хвороби коливався в межах 18,9 - 29,1 %, а ефективність захисних заходів становила 70,9 - 81,1 %. Така ефективність захисних заходів є достатньо високою для системи захисних заходів від хвороб. Навіть для фунгіцидів, що показали низьку ефективність у захисті від чорної плямистості - Ефатола, с.п., Ізара, 10 % в.р.к., Блу Бордо, в.г. - в межах 2,5 - 18,5 % при використанні чотирибальної шкали, ефективність дії від 19,6 до 38,7 %, отримана при використанні дев'ятибальної шкали, є середньою. Це дозволяє стверджувати про наявність побічної дії в цих фунгіцидів у захисті від даної хвороби.

Таким чином, вважаємо за можливе рекомендувати застосування дев'ятибальної шкали для обліків розвитку чорної плямистості. На нашу думку, це дозволить об'єктивніше оцінювати ефективність захисних заходів, що проводяться.

Вдосконалена система захисту винограду від чорної плямистості

Вдосконалення системи захисту від чорної плямистості на винограді проводилося нами за наступними основними елементами. По-перше, це оптимальна кількість спеціальних обприскувань у захисті від чорної плямистості. По-друге, це оптимальні строки проведення захисних заходів. По-третє, це виявлення серед дозволених для застосування на виноградниках України фунгіцидів для захисту ...