Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.В. ДОКУЧАЄВА

Економічний механізм підвищення ефективності виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Чепуль Юлія Валентинівна

Харків - 2009

Анотація

Чепуль Ю.В. Економічний механізм підвищення ефективності виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) - Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, м. Харків, 2009.

У дисертації досліджено теоретичні основи та практичні аспекти формування та функціонування економічного механізму підвищення ефективності виробництва молока, а також обґрунтовано пропозиції щодо його вдосконалення.

Проведено детальний аналіз рівня розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області в розрізі природно-кліматичних зон. Установлено відмінності в ступені впливу спеціалізації, концентрації та інтенсифікації на ефективність виробництва молока з урахуванням зонального фактора. Визначено особливості функціонування цінового механізму в молочному скотарстві як складової зовнішньоекономічного середовища економічного механізму в цілому. Здійснено обґрунтування інвестиційного проекту реконструкції молочної ферми сільськогосподарського підприємства з акцентуванням уваги на роль методів нарахування амортизації у визначенні показників його ефективності. Доведено необхідність врахування сезонної компоненти в процесі прогнозування основних виробничих показників розвитку молочного скотарства.

Ключові слова: економічний механізм, ефективність виробництва молока, система показників, інтенсифікація, концентрація, спеціалізація, інвестиційний проект, прогнозування, сезонність.

АННОТАЦИЯ

Чепуль Ю.В. Экономический механизм повышения эффективности производства молока в сельскохозяйственных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - Харьковский национальный аграрный университет им. В. В. Докучаева, г. Харьков, 2009.

В диссертации исследованы теоретические основы и практические аспекты формирования и функционирования экономического механизма повышения эффективности производства молока, а также обоснованы предложения по его усовершенствованию.

Осуществлена оценка современного состояния развития отрасли молочного скотоводства в Украине в разрезе категорий хозяйств, выявлено комплексное влияние плотности поголовья коров в расчете на 100 га сельскохозяйственных угодий на увеличение производства молока и решение социально-экономических проблем. Исследованы особенности развития молочного скотоводства в сельскохозяйственных предприятиях Черниговской области с учетом зонального фактора, которые должны быть учтены при формировании экономического механизма повышения эффективности производства молока. Результаты группировок и корреляционного анализа подтверждают разную степень влияния специализации и плотности поголовья коров на формирование показателей эффективности использования ресурсов отрасли в сельскохозяйственных предприятиях, которые расположены в разных природно-климатических зонах Черниговской области.

В процессе исследования подтверждено положение об определяющей роли интенсификации, специализации и концентрации в формировании высокоэффективного производства продукции молочного скотоводства.

Проведено исследование ценовой ситуации на рынке молока области, результаты которого свидетельствуют о прямой зависимости цен реализации молока от доли рынка конкретного административного района и качества продукции. Кроме того, к основным внутренним факторам формирования высоких реализационных цен можно отнести уровень специализации и концентрацию поголовья коров, объемов производства и продажи молока в расчете на одно предприятие.

В диссертационной работе экономический механизм отрасли молочного скотоводства рассматривается как сочетание действия факторов внешней и внутренней экономической среды и их совокупное влияние на механизм хозяйствования предприятий. Определено, что составляющие внешне-экономической среды реализуются через государственное регулирование и государственную поддержку отрасли.

В результате анализа действия механизма государственной поддержки за счет НДС и дотаций отмечено его влияние на повышение эффективности производства молока в сельскохозяйственных предприятиях зон лесостепи и переходной от полесья к лесостепи, что подтверждено результатами группировок и корреляционного анализа. Акцентировано внимание на необходимость усовершенствования механизма поддержки производителей молока в результате вступления Украины в ВТО. Это определяется уменьшением бюджетного финансирования мероприятий «желтой корзины», куда относятся налоговые льготы, и увеличением в структуре государственной поддержки сельского хозяйства мероприятий «зеленой корзины», то есть тех, которые не оказывают влияния или минимально влияют на производство и торговлю.

Обоснована возможность использования лизингового кредитования как перспективного источника привлечения финансовых ресурсов с целью обновления материально-технической базы отрасли молочного скотоводства.

Ввиду ограниченности доступности лизинговых финансовых ресурсов государственных компаний и их высокой стоимости в коммерческих структурах предлагается обоснование инвестиционного проекта реконструкции молочной фермы с использованием результатов разработанной экономико-математической модели оптимизации кормового рациона коров. Исследованиями установлена зависимость показателей эффективности инвестиционного проекта от методов начисления амортизации, которые используются в расчете.

Проведенные исследования свидетельствуют о влиянии фактора сезонности на функционирование отрасли молочного скотоводства, которое проявляется в динамике цен, показателей качества молока, количестве спариваемых коров и телок, а также тех, которые дали потомство, и производительности молочного стада. Это обстоятельство должно быть учтено при разработке прогнозированных и плановых показателей развития отрасли. В процессе исследования осуществлена сравнительная характеристика методов прогнозирования, которые по своей сути способны учитывать сезонную компоненту, а именно функции параболы шестого порядка, методов декомпозиции динамического ряда, анализа рядов Фурье и периодограмного анализа. Определено, что применение метода периодограмного анализа является наиболее приемлемым для прогнозирования показателей развития молочного скотоводства с учетом сезонной компоненты.

Ключевые слова: экономический механизм, эффективность производства молока, система показателей, интенсификация, концентрация, специализация, инвестиционный проект, прогнозирование, сезонность.

молоко ринок фінансовий скотарство

SUMMARY

Chepyl Y.V. An Economic Mechanism of increasing dairy production efficiency in agriculture enterprises. - Manuscript.

Dissertation for getting science degree of candidate in economy science by major number 80.00.04 - Economy and management of agriculture Enterprises (by economic kind of activity) - Kharkov National Agrarian University named after V.V. Dokychaev, Kharkov 2009.

Dissertation deals with theoretical bases and practical aspects of building and working on an economic mechanism of increasing dairy production efficiency, also from different author's points of view about efficiency in dairy aria, nowadays situation and problems and ways how to solve all problems in dairy production inefficiency.

Has done extensive, large-scale, detailed research and scientific analysis of developing and increasing level in dairy productivity at agriculture enterprises at Chernigov region according to native climatic zone. Has found reasons and differences in an influence level of specializations, conception, and intensification on efficiency of dairy production including native zone factors. Has been determined all particularities of price mechanism in dairy production as a part of outside economic environment as the economic mechanism in general. Explanation of investigation in to reconstruction of dairy farm as project of agriculture enterprise was done with main accent and attention on a role of amortization calculation as a part of efficiency determination. Was proved scientifically importance of seasonal part in main production forecasting indices in dairy development.

Key words: economical mechanism, milk production efficiency, indices, rates system, specialization, conception, intensification, price, seasonal part, forecasting.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Молочне скотарство є однією з найбільш пріоритетних галузей сільського господарства, яка відіграє важливу роль у гарантуванні економічної та продовольчої безпеки держави. Затяжний період переходу до ринкової економіки спричинив суттєвий занепад галузі, що виражається у скороченні поголів'я корів, зменшенні обсягів виробництва молока, переміщенні функції основного постачальника молокосировини до особистих господарств населення, що призвело до значного зниження якості продукції. Особливої актуальності зазначена проблема набуває у зв'язку зі вступом України до Світової організації торгівлі та загостренням конкурентної боротьби за ринки збуту агропромислової продукції як між внутрішніми товаровиробниками, так і зовнішніми імпортерами молокопродуктів.

На сучасному етапі зусилля влади, науковців та спеціалістів спрямовані на відродження спеціалізованих, великотоварних сільськогосподарських підприємств - виробників молока. Основними стримуючими чинниками зазначеного процесу є: відсутність економічної зацікавленості у виробництві молока, оскільки низькі закупівельні ціни не відшкодовують затрат на його виробництво; недосконалість економічного регулювання розвитку молочного скотарства з боку держави, особливо ціноутворення і заготівлі продукції; погіршення забезпеченості сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними ресурсами та ін. Таким чином саме вдосконалення економічного механізму функціонування галузі дасть змогу подолати негативні тенденції її розвитку.

Дослідженням теоретичних та методологічних питань формування економічного механізму в аграрному секторі присвячені праці таких вчених - економістів, як: Л. І Абалкін, В. Я. Амбросов, О. Ю. Амосов, Н. Ю. Брюховецька, В. К. Здоровик, М. В. Зубець, І. І. Лукінов, Т. Г. Маренич, О. О. Ніконов, О. В. Олійник, В. М. Онєгіна, Б. Й. Пасхавер, П. Т. Саблук, М. Ф. Соловйов, Н. В. Сурженко, Ю. А. Полтавський, А. А. Чухно, В. Й. Шиян та ін. Формування та функціонування економічного механізму в молочному скотарстві та окремі проблеми ефективного виробництва молока і шляхи їх вирішення знайшли своє втілення в наукових працях П. С. Березівського, В. І. Бойка, В. Н. Зимовця, М. М. Ільчука, О. А. Козак, Н. Г. Копитець, А. В. Македонського, Т. Л. Мостенської, В. Я. Месель - Веселяка, М. К. Пархомця, Н. І. Шиян, Т. І. Яворської та багатьох інших.

Проте на сьогодні недостатньо дослідженими залишаються питання формування, функціонування та вдосконалення економічного механізму, спрямованого саме на підвищення ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою тематики науково-дослідних робіт Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, зокрема наукової тематики кафедри економіки підприємства «Відтворення і підвищення ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу АПК» (номер державної реєстрації 0102U001835) і «Формування, оцінка та підвищення ефективності використання виробничого аграрного потенціалу в умовах сталого розвитку» (номер державної реєстрації 0107U005810). У рамках наукових тем автором виконані дослідження, пов'язані з формуванням економічного механізму функціонування молочного скотарства та розроблені рекомендації щодо його вдосконалення для підвищення ефективності виробництва молока.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка пропозицій і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення економічного механізму функціонування молочного скотарства. Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання:

· поглибити теоретичні та методичні аспекти формування «господарського» та «економічного» механізмів і визначити складові економічного механізму функціонування молочного скотарства;

· узагальнити і систематизувати підходи до визначення ефективності виробництва молока та показників її оцінки;

· здійснити оцінку сучасного стану і тенденцій розвитку галузі молочного скотарства в Україні;

· з урахуванням зональних особливостей проаналізувати рівень забезпеченості й ефективності використання ресурсів молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області;

· дослідити ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області, визначити основні чинники її формування та виявити особливості процесу ціноутворення на ринку молока;

· визначити особливості дії фінансово-кредитного механізму в молочному скотарстві;

· на прикладі конкретного сільськогосподарського підприємства обґрунтувати інвестиційний проект зміцнення матеріально-технічної бази галузі молочного скотарства та визначити роль амортизаційних відрахувань в оцінці ефективності залучення інвестиційних ресурсів;

· порівняти основні методи прогнозування виробничих показників розвитку молочного скотарства з урахуванням сезонної компоненти, і визначити найбільш прийнятні з точки зору достовірності прогнозованих показників.

Об'єктом дослідження є формування та функціонування економічного механізму виробництва молока.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і прикладні аспекти формування економічного механізму ефективного функціонування галузі молочного скотраства в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання та комплексний системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, базові положення економічної теорії, напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених з питань формування та вдосконалення економічного механізму виробництва молока.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення, розробка моделей економічного механізму аграрного сектора, молочного скотарства, системи показників визначення ефективності виробництва молока та формування висновків); розрахунково-конструктивний (при визначенні можливих варіантів окупності інвестиційного проекту реконструкції молочної ферми); економіко-статистичний (аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку галузі молочного скотарства); системного та порівняльного аналізу (оцінка галузі скотарства як складної системи, що потребує комплексного дослідження, порівняння досягнутих результатів в динаміці); економіко-математичного моделювання (при оптимізації структури кормової бази та порівняльній характеристиці методів прогнозування основних виробничих показників розвитку молочного скотарства) та ін.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та інші нормативні документи, що регулюють функціонування агропромислового комплексу в цілому, та молочного скотарства зокрема, матеріали Державного комітету статистики, Головного управління статистики Чернігівської області, матеріали Головного управління агропромислового розвитку в Чернігівській області, матеріали первинного обліку та статистична звітність сільськогосподарських підприємств Чернігівської області, наукові розробки зарубіжних та вітчизняних науковців, результати особистих розрахунків автора.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі комплексно досліджено проблеми формування та функціонування економічного механізму підвищення ефективності виробництва молока. До найважливіших результатів дослідження, що характеризують наукову новизну, належать такі:

вперше:

· визначено зональні особливості розвитку молочного скотарства на території досліджуваного регіону, що полягають у ступені впливу спеціалізації, концентрації та інтенсифікації на ефективність виробництва молока залежно від приналежності до природно-кліматичної зони, та обґрунтовано економічний механізм підвищення ефективності виробництва молока з їх урахуванням;

удосконалено:

· сукупність принципів формування економічного механізму за рахунок їх доповнення принципами законності, плановості і безперервності;

· модель формування економічного механізму галузі молочного скотарства, яка передбачає взаємозв'язок та взаємозалежність факторів зовнішньоекономічного та внутрішньоекономічного середовища з механізмом господарювання підприємства;

дістали подальшого розвитку:

· систематизація показників визначення ефективності функціонування галузі молочного скотарства за всіма її видами; зазначено необхідність виділення групи показників маркетингової ефективності виробництва молока;

· виявлення залежності оцінки ефективності використання інвестиційних ресурсів від методів нарахування амортизації на об'єкти інвестування в молочному скотарстві - вищі показники ефективності інвестиційного проекту забезпечуються при застосуванні прямолінійного методу нарахування амортизації;

· застосування методів прогнозування економічних явищ з урахуванням сезонної компоненти - періодограмний аналіз визнано здатним найбільш достовірно прогнозувати сезонні коливання основних виробничих показників розвитку молочного скотарства.

Практичне значення одержаних результатів. Цінність виконаного дослідження полягає в можливості практичного використання пропозицій щодо вдосконалення складових економічного механізму ефективного виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах. Окремі результати дисертаційної роботи прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації (довідка № 08-08/947 від 21 квітня 2009 р.), управлінням агропромислового розвитку Бахмацької РДА (довідка про впровадження № 08/159 від 19 березня 2009 р.) та управлінням агропромислового розвитку Менської РДА (довідка № 08/124 від 21 квітня 2009 р.). Конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва молока прийнято та впроваджено у господарську діяльність сільськогосподарських підприємств, що за територіальною ознакою належать до зони полісся - ВАТ «Менське племпідприємство по племінній справі в тваринництві» Менського району (довідка № 11 від 21 січня 2009 р.); перехідної від полісся до лісостепу зони - СТОВ «Батьківщина» (довідка № 3 від 9 січня 2009 р.) та СТОВ ім. Ватутіна (довідка № 13 від 20 лютого 2009 р.) Бахмацького району Чернігівської області.

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Економіка галузей сільського господарства», «Економіка та соціологія праці» (довідка про впровадження № 390 від 26 березня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертаційній роботі і виносяться на захист, отримані автором особисто. Робота містить наукове обґрунтування ідей та підходів до розв'язання завдання підвищення ефективності виробництва молока на основі вдосконалення економічного механізму, які були опубліковані в наукових працях. Серед тих, які виконані у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, що є результатом особистих досліджень здобувача та при погодженні зі співавторами, зокрема внесок здобувача у роботі [8] полягає у виявленні та обґрунтуванні на рівні підприємства факторів, що забезпечують регулювання сезонності виробництва молока.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися автором і отримали позитивну оцінку на таких наукових та науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція молодих учених, аспірантів, магістрів та студентів «Інтенсифікація та сталий розвиток сільськогосподарського виробництва» (м. Харків, 2006 р.); Х Міжнародна науково-виробнича конференція «Проблемы сельскохозяйственного производстве на современном этапе и пути их решения» (г. Белгород, Россия, 2006 г.); Міжнародна науково-практична конференція «Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні» (м. Харків, 2006 р.); V державна науково-практична конференція «Аграрна наука - виробництву» (м. Біла Церква, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 2007 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури» (м. Мелітополь, 2007 р. ); V Міжнародна науково-практична конференція «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 2007 р.); ІІІ Міжнародний форум молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан проблеми перспективи» (м. Харків, 2008 р.); ХІІ Міжнародна науково-виробнича конференція «Проблемы сельскохозяйственного производстве на современном этапе и пути их решения» (г. Белгород, Россия, 2008 г.); Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Економічні, екологічні та соціальні проблеми сталого розвитку аграрного сектора економіки» (м. Харків, 2008 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки» (м. Полтава, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, опубліковані в 14 наукових працях загальним обсягом 3,8 ум.-друк. арк., з них 9 - у фахових виданнях, у тому числі 8 - одноосібно.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи - 272 сторінки, у тому числі основного тексту - 182 сторінки. Дисертаційна робота містить 40 таблиць, 31 рисунок, 23 додатки на 55 сторінках. Список використаних джерел включає 253 найменування.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, предмет і об'єкт, зазначено методи дослідження, інформаційну базу та зв'язок з науковою програмою, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію.

У першому розділі «Науково - методичні засади формування економічного механізму ефективного виробництва молока» досліджено теоретичні аспекти формування економічного механізму, узагальнено і сформульовано сутність ефективності, критерій та систему показників її оцінки в молочному скотарстві сільськогосподарських підприємств, крім того, проаналізовано стан виробництва молока і визначено його економічну ефективність.

Поняття «економічний механізм» та «господарський механізм» до цього часу серед науковців залишаються дискусійними. Неоднозначність підходів проявляється у розумінні суті, ієрархії та структури механізмів. У роботі економічний механізм розглядається як складова частина господарського, що реалізується через поєднання державного регулювання та державної підтримки. Його роль зводиться до того, що ґрунтуючись на нормативно-правових актах, він виступає засобом реалізації стратегічних цілей держави через організаційний та регулювальний вплив на діяльність суб'єктів господарювання.

На рівні підприємств, економічний механізм розглядається з позиції сфер регулювання, а саме зовнішнього та внутрішнього середовища. Зовнішньоекономічне середовище включає в себе механізми, що проявляються у діях держави щодо створення однакових економічних умов функціонування суб'єктів господарювання в ринкових умовах, а саме ціновий та фінансово-кредитний механізми. Останній включає в себе кредитний, податковий, страховий механізми та механізм інвестиційно-інноваційного забезпечення.

У той же час існує сукупність економічних та організаційних методів і важелів, які діють на рівні управління підприємством і дають змогу відповідно до об'єктивних законів розвитку суспільства активно впливати на виробничу діяльність суб'єкта господарювання для досягнення економічних і соціальних завдань, що стоять перед ним. Вони зводяться до поняття механізму господарювання підприємства, який піддається впливу ринкового механізму та зовнішньоекономічної складової економічного механізму, перебуваючи в постійній взаємозалежності і взаємообумовленості з внутрішньо-економічною його складовою.

Функціонування економічного механізму базується на принципах, основними з яких є: принципи адекватності, комплексності, адаптації, компетенції та забезпечення інформацією, акумуляції, цільового використання коштів та ін. На нашу думку, до них доцільно додати принцип законності - чітка відповідність функціонування механізму існуючій нормативно-правовій базі; принцип плановості - механізм має бути націлений на досягнення не лише поточних, а й довгострокових завдань; принцип безперервності, що полягає у створенні таких умов розвитку аграрного сектору, за яких досягається безперервність функціонування суб'єктів галузі.

Формування економічного механізму в молочному скотарстві має враховувати не лише особливості галузі, а і його єдність і залежність від механізмів молокопродуктового підкомплексу та сільського господарства в цілому. Фактори внутрішньоекономічного середовища економічного механізму молочного скотарства об'єднані у дві групи, що формують: 1) рівень забезпечення та вдосконалення використання виробничих ресурсів; 2) організацію виробництва і планування діяльності галузі. У процесі дисертаційного дослідження увага приділялася з'ясуванню ступеня впливу зовнішньоекономічних чинників економічного механізму на ефективність виробництва молока та вдосконаленню процесу прогнозування основних виробничих показників галузі.

Ефективність виробництва молока характеризується сукупністю показників використання засобів, предметів праці та робочої сили галузі за певний проміжок часу. Критерієм ефективності в молочному скотарстві є виробництво продукції з найменшими витратами живої та уречевленої праці або ж максимальний обсяг молока, отриманий з розрахунку на одиницю витрачених ресурсів.

В економічній літературі існують два підходи до вирішення проблеми визначення показників економічної ефективності: використання єдиного інтегрального показника та їх системи. У роботі звертається увага на те, що повний та всебічний аналіз функціонування галузі молочного скотарства можливий лише за умови комплексного використання системи показників та сукупного індексу ресурсовіддачі. У свою чергу система показників містить характеристику всіх видів ефективності (технологічної, економічної, соціальної та екологічної). За умови існуючих виробничих відносин виникає необхідність виділення групи показників маркетингової ефективності виробництва молока, які характеризують результативність функціонування системи збуту продукції.

Розвиток молочного скотарства в Україні характеризується стрімким зменшенням поголів'я корів та валового виробництва молока, незважаючи на тенденції зростання середньорічного удою з розрахунку на 1 корову.

Протягом останніх 10 років найвищі показники економічної ефективності виробництва молока спостерігаються у 2007 р., коли прибуток становив 322,3 млн грн, з рівнем рентабельності 13,8 %, що є наслідком зростання цін випереджальними темпами порівняно зі зміною собівартості виробництва та реалізації молока.

У другому розділі «Сучасний стан та ефективність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області» висвітлено рівень забезпеченості й ефективності використання ресурсного потенціалу галузі молочного скотарства з урахуванням зонального фактора, проаналізовано сучасний стан ефективності виробництва молока та визначено чинники, що його формують, досліджено особливості процесу ціноутворення на ринку цього виду продукції.

За період тривалих трансформаційних змін галузь молочного скотарства області, як і країни в цілому, опинилася в затяжній кризі, наслідками якої є зменшення поголів'я корів та обсягів виробництва молока. Починаючи з 1990 р. у сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області поголів'я корів зменшилося на 81 %, в розрізі адміністративно-територіальних районів цей показник коливається від 53,1 % в Ічнянському районі до 94,3 % у Бобровицькому. Валове виробництво молока за відповідний період скоротилося на 81,7 % і у 2007 р. становило 163,6 тис. т. Найбільш кризовим виявився 1997 р., коли середній річний удій молока з розрахунку на одну корову становив 1263 кг, тоді як за послідуючі 10 років відбулося його збільшення у 2,4 раза, і у 2007 р. з розрахунку на одну корову було надоєно 3041 кг.

Територія Чернігівської області належить до двох природно-кліматичних зон, а саме лісостепу, де зосереджено близько 34 % земельних угідь, та полісся - 66 %. Стосовно адміністративно-територіальних районів розподіл здійснюється таким чином: 12 з них розташовуються в зоні полісся, 3 - в зоні лісостепу, а 7 є перехідними адміністративно-територіальними районами, одна частина земель яких належить до зони полісся, а інша - до лісостепу. Закономірним є те, що близько 50 % всіх ресурсів зосереджено в зоні полісся. Хоча найбільші розміри мають господарства, що належать до перехідної від полісся до лісостепу зони, де в середньому на одне з них припадає 2806 га сільськогосподарських угідь, що на 47,7 % перевищує середньообласне значення та на 1425 га більше, ніж у середньому по зоні полісся (табл. 1).

Таблиця 1

Ресурсозабезпеченість сільськогосподарських підприємств^*

Чернігівської області (2007 р.)

________________________________________________________

^* сільськогосподарські підприємства, що звітують за ф. № 50-сг.

Джерело: розраховано за даними Чернігівського обласного управління статистики.

Як індикатор ефективності використання ресурсів у молочному скотарстві в дослідженнях використано показник сукупного рівня ресурсовіддачі, який залежить від багатьох факторів і має значну диференціацію стосовно природних та економічних умов виробництва. У процесі дослідження підтверджується висновок про визначальну роль віддачі предметів праці при формуванні показника використання сукупних ресурсів (табл. 2). Найвищого сукупного рівня ресурсовіддачі досягли підприємства зони полісся, де з розрахунку на 1 тис. грн спожитих ресурсів (без урахування інших прямих та загальновиробничих витрат) вироблено 10,7 ц молока, що на 10,3 % перевищує середньообласне значення за умови, що в цих підприємствах виробляється 45,3 % обласного обсягу молока. Господарствам, розташованим у зоні лісостепу, для підвищення ефективності використання ресурсів галузі варто більш детально аналізувати процес формування матеріальних витрат на всіх етапах, адже віддача предметів праці в цій категорії на 29,3 % нижча розміру аналогічного показника по поліський зоні.

Таблиця 2

Віддача ресурсів спожитих у молочному скотарстві сільськогосподарських підприємств^* Чернігівської області в розрізі природно-кліматичних зон

(2007 р.)

___________________________________________________________________

^* - сільськогосподарські підприємства, що звітують за ф. № 50-сг.;

^** - без урахування інших прямих та загальновиробничих витрат

Джерело: розраховано за даними Чернігівського обласного управління статистики

Аналізуючи залежність показників ефективності використання ресурсів від рівня спеціалізації та щільності поголів'я корів з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, установлено, що для сільськогосподарських підприємств зони полісся Чернігівської області найбільший вплив має рівень їх спеціалізації; зони лісостепу - щільності поголів'я корів; для перехідної зони приблизно однакове значення як першого, так і другого показника.

Ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах досліджуваного регіону у 2007 р. порівняно з 2000 р. підвищилася, про що свідчить зростання середнього річного удою з розрахунку на одну корову до рівня 3041 кг, тобто у 2,1 раза, рівня рентабельності - на 16,6 відсоткових пункта. Підвищення рентабельності стало наслідком випереджального збільшення реалізаційної ціни у 2,6 раза проти зростання виробничої собівартості у 2,2 раза. Адже саме затрати на виробництво та ціни продажу молока є основними факторами формування рентабельності виробництва. Разом з тим встановлено, що у 2007р. досягнення рівня рентабельності продажу молока вище 25,1 % відбувається при одночасному зниженні як цін, так і повної собівартості одиниці продукції. Позитивний вплив на показник рентабельності реалізації молока справляє поглиблення галузевої спеціалізації, що характерно для господарств зон полісся та перехідної від полісся до лісостепу. Найбільший рівень ефективності розвитку галузі молочного скотарства притаманний господарствам за умови, якщо частка виручки від реалізації молока в структурі товарної продукції для зони полісся більше 33 %, лісостепу - 11 % та перехідної зони - 22 %.

Крім того, підтверджено положення про те, що концентрація та інтенсифікація також є чинниками, що сприяють зростанню ефективності виробництва молока. Для сільськогосподарських підприємств Чернігівської області найвищої ефективності виробництва молока у 2007 р. досягнуто за умови: помірного (більше 4000 грн виробничих витрат з розрахунку на одну корову у зоні полісся) та високого (більше 6000 грн - у лісостепій та перехідній зонах) рівня інтенсифікації виробництва; максимальної зосередженості поголів'я корів та обсягу виробництва молока з розрахунку на одне господарство.

Зрозуміло, що високі реалізаційні ціни молока є одним з основних чинників його високоефективного виробництва. Дослідженнями встановлено, що зі зростанням частки ринку адміністративно-територіальних районів у загальному обсязі продажу молока по області ціна реалізації має тенденцію до зростання. Так, сільськогосподарські підприємства Бахмацького та Ічнянського районів, питома вага яких у загальному продажу молока в сумі коливається в межах 23,3 - 27,5 %, у 2007 р. мали середню ціну продажу 1 ц молока відповідно 166,1 та 160,6 грн проти 106,6 - 127,0 грн у районах, які займають лише 1,0 - 1,5 % ринку молока регіону. До внутрігосподарських чинників, що сприяють формуванню високих реалізаційних цін 1 ц молока, можна віднести концентрацію поголів'я корів, обсягів виробництва і продажу молока з розрахунку на одне господарство, рівень спеціалізації та якість молока, що доведено результатами групування. Останнє є основним фактором ціноутворення на продукцію молочного скотарства, що підтверджується встановленою прямою залежністю між цінами на молоко реалізованого переробним підприємствам та його якісними характеристиками, які виражені у різних ґатунках сировини.

На якість молокосировини та рівень реалізаційних цін впливає сезонний характер виробництва, що проявляється у зменшенні жирності молока і ціни у весняно-літній період, а саме у липні порівняно з березнем відхилення відповідно становлять 5,0 та 17,6 %. Таким чином, прогнозування та послаблення коливань жирності молока і факторів, що на неї впливають, є вагомим резервом зменшення сезонності помісячних цін реалізації, а отже, і підвищення ефективності виробництва продукції молочного скотарства.

У третьому розділі «Економічні основи формування механізму підвищення ефективності виробництва молока» визначено особливості формування та функціонування цінового та фінансово-кредитного механізму в молочному скотарстві, звертається увага на пріоритетність інвестиційно-інноваційного зміцнення матеріально-технічної бази для підвищення ефективності функціонування галузі та здійснено порівняльну характеристику методів прогнозування основних виробничих показників з урахуванням сезонної компоненти.

Ціновий механізм є складовою економічного механізму галузі і виступає як сукупність методів комплексної дії ринкових важелів та державного регулювання для забезпечення цінового паритету між сферами агропромислового комплексу та доступності молока і молокопродуктів для всіх верств населення.

Фінансово-кредитний механізм у молочному скотарстві на сучасному етапі є недосконалим і потребує вдосконалення у зв'язку зі вступом України до СОТ. Адже однією з вимог до України є скорочення бюджетного фінансування заходів «жовтої скриньки», до яких належать і податкові пільги, та збільшення в структурі державної підтримки сільського господарства частки заходів «зеленої скриньки», тобто тих, що не справляють впливу або мінімально впливають на виробництво і торгівлю.

Дослідженнями доведено, що державна підтримка розвитку молочного скотарства сільськогосподарських підприємств Чернігівської області через податкові пільги та дотації є дієвою і сприяє зростанню ефективності виробництва продукції. Це підтверджено тісним кореляційним зв'язком між сумою підтримки з розрахунку на одну корову та продуктивністю тварин, меншою тіснотою характеризується взаємозв'язок з показниками економічної ефективності, а саме цінами (коефіцієнт парної кореляції близько 0,4) та рівнем рентабельності (0,3 - 0,4). У той час для сільськогосподарських підприємств зони полісся механізм державної підтримки в меншій мірі впливає на формування показників економічної ефективності функціонування галузі.

Лізингове кредитування як складова кредитного механізму є перспективним джерелом залучення фінансових ресурсів для оновлення матеріально-технічної бази галузі молочного скотарства, що підтверджено зробленим розрахунком лізингових платежів придбання установки для доїння корів у залах УДЕ 16 «Ялинка» та ванни для охолодження молока ОВМ для СТОВ ім. Ватутіна Бахмацького району Чернігівської області. За умови отримання об'єкта лізингу в НАК «Украгролізинг» збільшення вартості обладнання за п'ять років становитиме 14,2 %, тобто у середньому 2,84 % за рік, що є найбільш вигідним варіантом для лізингоодержувача.

В умовах максимального зношення матеріально-технічної бази, браку власних фінансових ресурсів інвестиційно-інноваційна діяльність є одним з найперспективніших заходів, що забезпечить зростання конкурентоспроможності й ефективності виробництва молочної продукції. У роботі виконано розрахунок вартості інвестиційного проекту реконструкції молочної ферми СТОВ «Батьківщина» Бахмацького району Чернігівської області, яка становить 2278,2 тис. грн. Упровадження проекту дасть змогу підвищити продуктивність праці на 65,6 % за умови зростання продуктивності тварин на 44,4 %. Затрати на корми становитимуть 816,1 тис. грн, що підтверджено розробленою економіко-математичною моделлю оптимізації кормового раціону з мінімальною собівартістю. Найменший строк окупності проекту (два роки сім місяців), найбільша сума чистого приведеного доходу (6436,9 тис. грн) та найвищий індекс рентабельності (2,8) буде досягнуто за умови нарахування амортизації на основні засоби, що використовуються прямолінійним методом при терміні кредитування два роки.

В процесі прогнозування та планування розвитку галузі для підвищення надійності прогнозних розрахунків необхідно застосовувати ті методи, що в найбільшій мірі здатні передбачувати сезонні коливання досліджуваних явищ. В процесі дослідження було здійснено апробацію найбільш поширених методів прогнозування, що враховують сезонну компоненту на прикладі СТОВ «Батьківщина» Бахмацького району Чернігівської області.

Одержані результати свідчать про те, що параболу шостого порядку доцільно застосовувати за умови аналізу даних за два роки, адже її використання можливе для динамічного ряду, що складається з п'яти екстремальних значень, тобто двох повних циклів і одного напівциклу. Рівняння прямої здатне лише підтвердити притаманність динамічному ряду певних циклічних коливань, тому що фактичний обсяг виробництва молока з певною періодичністю знаходиться то вище, то нижче побудованої лінії тренда (рис. 2). Його використання є можливим після коригування розрахункових даних з урахуванням коефіцієнта сезонності, що обчислений за методом класичної декомпозиції, в результаті чого вірогідність отриманих розрахунків значно зросте (?R²=0,50).

Особливе місце в аналітичному вирівнюванні сезонних рядів динаміки належить методу вирівнювання за допомогою ряду Фур'є, хоча дослідження довели його недосконалість у прогнозуванні показників розвитку молочного скотарства, незважаючи на високі оціночні критерії розрахункових даних. Адже використання зазначеного методу передбачає, що основний період завжди дорівнює загальній тривалості динамічного ряду, що вивчається. Тобто подальші (прогнозовані) дані будуть повністю повторювати значення досліджуваного часового ряду.

Найбільш розповсюдженими методами, що в першу чергу мають визначити величину періоду досліджуваного процесу, є метод автокореляції, метод Бюй-Балло та періодограмний аналіз. Скориставшись програмою, що розроблена науковцями ХНАУ в середовищі програмування Delphi 2005 for students мовою Object Pascal було доведено наявність періодичної компоненти і визначено тривалість періоду основних показників розвитку молочного скотарства СТОВ «Батьківщина» Бахмацького району Чернігівської області.

Результати вирівнювання динамічного ряду помісячних валових надоїв молока з використанням традиційного періодограмного аналізу, що містить дві гармоніки та лінійний тренд, визначено у функції (1), яка з найбільшою достовірністю описує існуючий динамічний ряд і здатна прогнозувати зміну показника у часі:

у=2064,837+3,185·t-330,671Sin(0,524·t)-1079,810Cos(0,524·t)+ 115,968Sin(1,048·t)+93,261Cos(1,048·t) або

у = 2064,837+3,185·t+1129,306·Cos(0,524·t-3,439)+148,816·Cos(1,048·t-0,894) (1)

де у - прогнозований місячний обсяг виробництва молока, ц;

t - номер періоду (місяця) починаючи з січня 2000 р.

Для розрахованої моделі коефіцієнт детермінації становив 0,89, тобто прогнозовані дані є достовірними. Визначений коефіцієнт тривалості глобального періоду підтверджує наявність сезонної компоненти, що становить 12 місяців.

Відповідним чином було одержано функції, що описують динаміку зміни інших виробничих показників, а саме: жирності молока, продуктивності корів та факторів, що на неї впливають - строків отелень та парування тварин і рівня їх годівлі. Результати регресійного аналізу підтвердили висновки про отримання максимальної продуктивності тварин на третій - четвертий місяць після отелення.

З використанням розроблених функцій основних виробничих показників розвитку молочного скотарства в СТОВ «Батьківщина» було розраховано їх прогнозні рівні на 2010 - 2011 рр. (рис. 2).

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що виявляється у розробці науково обґрунтованих пропозицій і практичних рекомендацій щодо формування економічного механізму підвищення ефективності виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах. Результати дослідження дають змогу сформулювати ряд висновків і рекомендацій.

1. Економічний механізм розглядається як визначальна складова господарського механізму, що, ґрунтуючись на нормативно-правових актах, виступає засобом реалізації стратегічних цілей держави через організаційний та регулювальний вплив на діяльність суб'єктів господарювання. Адже господарський механізм - це інтегрована система ринкових, економічних, організаційних, правових та інших методів впливу на виробництво для забезпечення його динамічного, сталого та ефективного розвитку. Він є загальною категорією, дієвість якої в умовах ринкової економіки визначається поєднанням ринкового саморегулювання та державних важелів регулювання економіки.

2. Основними принципами, на яких базується формування економічного механізму, є: принципи адекватності, комплексності, адаптації, компетенції та забезпечення інформацією, акумуляції, цільового використання коштів та ін. Їх перелік вважаємо за доцільне доповнити принципами законності, плановості, безперервності.

3. Економічний механізм функціонування молочного скотарства розглядається з позиції сфер регулювання і реалізується через дію факторів зовнішньоекономічного і внутрішньоекономічного середовища. Останнє перебуває у постійному взаємозв'язку із чинниками механізму господарювання підприємства і характеризується рівнем організації виробництва та планування діяльності галузі і забезпечення й удосконалення використання ресурсів.

4. Комплексне використання системи показників ефективності виробництва молока поряд з інтегральним індексом ресурсовіддачі забезпечить дієвий аналіз ефективності розвитку галузі молочного скотарства та наукове обґрунтування заходів щодо її підвищення на макро- і мікроекономічному рівнях. Це пояснюється тим, що ефективність виробництва як економічна категорія відображає комплекс процесів в економіці, є функцією багатьох аргументів. Для приведення системи показників ефективності виробництва молока у відповідність до існуючих виробничих відносин вважаємо за необхідне виділити групу показників маркетингової ефективності, що характеризує рівень функціонування системи збуту молока.

5. Розвиток галузі молочного скотарства в Україні характеризується поступовим спадом виробництва, що знаходить свій прояв у зменшенні як поголів'я тварин, так і обсягів виробництва продукції, незважаючи на незначне зростання середньорічних удоїв з розрахунку на одну корову. Найбільший рівень прояву зазначених тенденцій притаманний сільськогосподарським підприємствам, де у 2007 р. валове виробництво молока порівняно з 1990 р. було меншим майже у вісім разів. Для господарств населення зменшення валових надоїв почалося у 2005 р. і за два наступних роки воно становило 9,5 %. Показники економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах набули тенденції до зростання, за винятком 2006 р., коли в результаті обмеження експорту молокопродуктів реалізаційні ціни на молокосировину зменшилися на 7,3 % порівняно з 2005 р. У 2007 р. з розрахунку на одну корову молочного стада було отримано 474,9 грн прибутку при рівні рентабельності 13,8 %.

6. Розміщення Чернігівської області у лісостеповій та поліський природно-кліматичних зонах повинно враховуватися при розробці рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення економічного механізму підвищення ефективності виробництва молока. У процесі дослідження було додатково виділено перехідну зону, куди віднесено адміністративно-територіальні райони, землі яких належать як до зони полісся, так і до зони лісостепу. Найвищого рівня віддачі всіх видів ресурсів, крім трудових, досягли господарства зони полісся, тоді як для підприємств перехідної від полісся до лісостепу зони характерним є найбільший рівень віддачі саме трудових ресурсів. Для підвищення ефективності використання виробничих ресурсів молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах, розташованих у зоні лісостепу, найбільше значення має щільність поголів'я корів, зони полісся - рівень спеціалізації з виробництва молока, для господарств перехідної від полісся до лісостепу зони значущість обох факторів майже однакова.

7. Розвиток молочного скотарства Чернігівської області за 2000 - 2007 рр. характеризується зростанням середньорічного удою молока з розрахунку на одну корову, показників рівня рентабельності і прибутковості. До основних чинників ефективного виробництва молока, крім спеціалізації, варто віднести інтенсифікацію та концентрацію. Зональною особливістю є відмінності в ступені впливу зазначених факторів на результат. Максимального значення показників ефективності розвитку молочного скотарства сільськогосподарські підприємства зони полісся досягають за умови помірного рівня інтенсифікації виробництва (більше 4 тис. грн виробничих витрат з розрахунку на одну корову), лісостепу та перехідної зони - високого (більше 6 тис. грн). Позитивно впливає на рівень розвитку галузі поглиблення галузевої спеціалізації, що в більшій мірі знаходить свій прояв для господарств зон полісся та перехідної від полісся до лісостепу.

8. Ключова роль у структурі економічного механізму відводиться цінам та ціноутворенню. Основними факторами внутрішньоекономічного середовища розвитку галузі, що впливають на формування рівня реалізаційних цін молока, є: частка регіонального ринку молока, що належить підприємству; рівень спеціалізації; концентрація поголів'я корів, обсяги виробництва і продажу молока з розрахунку на одне господарство; рівень показників якості молока.

9. Дія фінансово-кредитного механізму у молочному скотарстві реалізується через державне регулювання та державну підтримку у сфері оподаткування, кредитування, страхування та інвестиційно-інноваційного забезпечення. Найбільш дієвим і одночасно недосконалим є механізм державної підтримки через відшкодування сум ПДВ за реалізоване молоко переробним підприємствам у результаті диференціації розміру дотацій відносно переробних підприємств та категорій постачальників. Державна підтримка розвитку молочного скотарства сільськогосподарських підприємств Чернігівської області через податкові пільги та дотації сприяє зростанню ефективності виробництва продукції. Більш тісною залежністю характеризується їх взаємодія в господарствах зони лісостепу та перехідної від полісся до лісостепу.