Особливості вирощування насіння цукрових буряків за різних способів сівби компонентів схрещування триплоїдних гібридів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут цукрових буряків Української академії аграрних наук

УДК: 633.63.631.531.12

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Особливості вирощування насіння цукрових буряків за різних способів сівби компонентів схрещування триплоїдних гібридів

06.01.14 - насінництво

Буркун Олександр Володимирович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті цукрових буряків УААН протягом 2003-2007 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Балан Василь Миколайович, Інститут цукрових буряків, завідувач лабораторії насінництва буряків

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Доронін Володимир Аркадійович, Інститут цукрових буряків, завідувач лабораторії насіннєзнавства

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Пархоменко Анатолій Костянтинович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри селекції і насінництва

Захист відбудеться “17” лютого 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків за адресою: 03141, м. Київ-141, вул. Клінічна, 25, корпус 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25, корпус 2.

Автореферат розісланий “16”січня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.І. Сторожик

Загальна характеристика роботи

Впровадження сучасних технологій вирощування цукрових буряків можливе лише за наявності високоякісного насіння. Якість насіння цукрових буряків зумовлена як комплексом генетичних факторів, так і екологічними й агротехнічними умовами їх вирощування. Одним із надійних шляхів підвищення врожайності та якості насіння гібридів буряків є впровадження у виробництво удосконалених технологій вирощування, які забезпечували б високу продуктивність насінників, тобто максимальну реалізацію їх біологічного потенціалу стосовно конкретної зони.

Актуальність теми. Широке впровадження в останні роки гібридів цукрових буряків, створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС), обумовило ряд проблем, пов'язаних насамперед з насінницькою роботою, а саме: збереження високого ступеня роздільноплідності, підвищення врожайності та якості насіння.

У світовій практиці фабричне насіння гібридів на ЦЧС основі вирощують за двома схемами: роздільна - шляхом сівби (садіння) компонентів схрещування смугами, що чергуються, з використанням для сівби насіння лише з чоловічо-стерильного компонента (ЧСК) і насіннєвою сумішшю компонентів з наступним відділенням клубочків запилювача (ЗП) в процесі обробки насіння на насіннєвих заводах (Л.Л.Островський, В.А.Доронін, K.Veverka).

Загальноприйнята сьогодні в нашій країні роздільна схема вирощування насіння гібридів на ЦЧС основі (4:1, 3:1) дещо складна і мало економічна, оскільки врожайність насіння практично отримують із 75-66% площі гібридизації. Між тим дослідження, проведені в попередні роки (Л.Л.Островський, В.А.Доронін, І.Я.Балков, Н.Г.Гізбуллін, О.М.Черната) показали, що вирощування гібридного насіння за сівби сумішшю компонентів схрещування збільшує його врожайність та спрощує насінництво. Проте, при цьому знижується його однонасінність (одноростковість).

У зрошуваних умовах Криму ці питання практично не вивчалися. Тому оптимізація технології вирощування насіння гібридів цукрових буряків на ЦЧС основі за сівби насіннєвою сумішшю компонентів схрещування при безвисадковому способі в цій зоні є досить актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою завдання 026 «Вивчити закономірності формування гібридного насіння цукрових буряків у різних екологічних умовах, розробити методи управління продукційним процесом і технології обробки насіння, що забезпечить урожайність 15-20 ц/га і якість на рівні світових вимог», науково-технічної програми УААН «Цукрові буряки» на 2001-2005 рр. (номер державної реєстрації 0103U007707).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - теоретично обґрунтувати та розробити способи підвищення врожайності та якості насіння цукрових буряків за сівби насіннєвою сумішшю компонентів схрещування в зрошуваних умовах Криму.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

- визначити закономірності росту і розвитку та продуктивність насінників ЧС гібридів при різних способах сівби: роздільної і насіннєвою сумішшю компонентів;

- експериментально обґрунтувати і встановити оптимальний вміст ЗП за сівби насіннєвою сумішшю компонентів;

- визначити роль додаткового запилення (ДЗ) за роздільної і сівби насіннєвою сумішшю компонентів;

- розробити способи відокремлення клубочків ЗП від плодів ЧСК;

- дати агроекономічну оцінку різних способів вирощування насіння ЧС гібридів.

Об'єкт дослідження. Процеси росту і розвитку та продуктивність насінників за роздільної і сівби насіннєвою сумішшю компонентів схрещування та технологія виділення клубочків ЗП.

Предмет дослідження. Роздільна і сівба насіннєвою сумішшю с різним вмістом ЗП, додаткове запилення, сортування насіння на різних решетах.

Методи дослідження. Польовий (візуальні та фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин та продуктивністю насінників); лабораторний (оцінка показників різноякісності насіння); порівняльно-розрахунковий (для визначення економічної ефективності технологій вирощування гібридного насіння цукрових буряків).

Наукова новизна одержаних результатів. В зрошуваних умовах Криму дана порівняльна ефективність різних способів вирощування насіння гібридів, створених на ЦЧС основі (роздільна сівба і сівба насіннєвою сумішшю компонентів). Вперше визначено оптимальний вміст ЗП (10%) за сівби насіннєвою сумішшю компонентів схрещування. Доведена також доцільність та ефективність додатково запилення як за роздільної, так за сівби насіннєвою сумішшю компонентів з різним вмістом ЗП. Експериментально обґрунтовано і встановлено оптимальний спосіб відокремлення багатонасінних клубочків ЗП від плодів ЧСК.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовані в дисертаційній роботі пропозиції виробництву, а саме: сівба насіннєвою сумішшю компонентів (вміст ЗП - 10%) з ДЗ забезпечує врожайність насіння 16-18 ц/га, схожість 83-90%, однонасінність 87%, одноростковість 91%, а відокремлення клубочків ЗП на решетах з продовгуватими отворами 3,5 мм сприяє підвищення однонасінності на 8%, одноростковості на 4%. Результати дослідження впроваджені в 2005-2007 рр. ПКГ «Зоря» Джанкойського району АРК, щорічно на площі 40-50 га, річний економічний ефект становив 90 тис. грн.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням. Здобувачем проаналізовано літературу за темою дисертації, визначені мета і завдання дослідження, виконані польові та лабораторні досліди у відповідності до чинних методик. Публікації виконано самостійно та у співавторстві. Частка творчого внеску в опублікованих у співавторстві працях складається з виконання дослідів, узагальнення результатів і в підготовці матеріалу до друку. Впровадження розробок у виробництво здійснювалось під безпосереднім керівництвом здобувача. Проведено узагальнення експериментального матеріалу, сформульовані наукові положення та висновки і рекомендації виробництву.

Апробація результатів досліджень. Основні положення роботи доповідались на конференції молодих вчених (Київ, 2005, 2007 рр.), на семінарах з питань насінництва цукрових буряків (АРК, 2005, 2006 рр.), а також на щорічних звітах (2004-2007 рр.) методичної комісії з питань селекції і насінництва Інституту цукрових буряків УААН.

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані в 6 наукових працях, всі у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 129 сторінках комп'ютерного тексту, включає вступ, 6 розділів, висновки, пропозиції виробництву. Список використаної літератури включає 247 найменувань, з них 19 латиницею; містить 32 таблицю, 12 рисунків, 3 додатки.

Основний зміст роботи

Розділ І. Особливості вирощування насіння гібридів цукрових буряків, створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності (огляд наукової літератури)

У розділі наведено аналіз з питань біологічних особливостей компонентів схрещування та з способів вирощування насіння ЧС гібридів. На підставі проведеного аналізу встановлено: 1) суттєвою біологічною особливістю компонентів схрещування як диплоїдних, так і триплоїдних гібридів є невирівняність насінників за морфологічними ознаками і розвитком, особливо цвітінням, що суттєво впливає на їх пилкоутворюючу здатність; 2) вся насінницька робота за період впровадження у виробництво вітчизняних гібридів створених на основі ЦЧС, до сьогодні була спрямована на вивчення схем (методів) вирощування гібридного насіння; 3) за безвисадкового способу вирощування сівба насіннєвою сумішшю компонентів схрещування вивчена недостатньо, особливо в плані вмісту ЗП; 4) недостатньо вивчене питання по відокремленню клубочків ЗП за сівби насіннєвою сумішшю на насіннєвих заводах, особливо в триплоїдних та гібридів новітнього покоління. Тому сучасні технології вирощування гібридного насіння залишаються недостатньо адаптованими до об'єктивно існуючих ґрунтово-кліматичних умов, їх змін упродовж вегетаційного періоду, до сортових особливостей та агротехнічних факторів. Це і зумовило необхідність провести додаткові дослідження (а з деяких питань і вперше) щодо формування врожаю та якості гібридного насіння за роздільної і сівби насіннєвою сумішшю компонентів схрещування в зрошуваних умовах Криму.

Розділ 2. Програма, методика та умови проведення досліджень

Згідно програми науково-дослідних робіт вивчались наступні питання:

- вплив вмісту ЗП в насіннєвій суміші компонентів схрещування на ріст і розвиток насінників, урожайність та якість насіння;

- ефективність додаткового запилення (ДЗ) за роздільної і сівби насіннєвою сумішшю компонентів схрещування;

- способи відокремлення клубочків ЗП за післязбиральної обробки гібридного насіння.

Польові досліди проводили впродовж 2003-2007 рр. в ПКГ «Зоря» Джанкойського району АРК, лабораторні дослідження - в лабораторії насінництва Інституту цукрових буряків УААН. Площа посівної ділянки становила 500 м², залікової - 400 м², повторність чотириразова. У всі роки досліджень вирощували насіння триплоїдного гібриду Олександрія.

За сівби сумішшю компонентів насіннєві суміші готували з урахуванням маси 1000 плодів (клубочків) кожного із них і їх схожості.

ДЗ проводили в період масового цвітіння насінників в першій половині дня (з 9 до 11 годин - пік інтенсивного цвітіння і виділення пилку).

Обліки та спостереження: Згідно «Методики исследований по сахарной свекле (К., ВНИИС, 1986)» протягом вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження та біометричні обліки: густота рослин в період повні сходи, перед зимівлею, після перезимівлі, перед збиранням, а також збереженість рослин взимку; ступінь розвитку рослин перед зимівлею. (кількість листків, їх висота, діаметр головки коренеплоду), маса коренеплоду та всієї рослини, фракційний склад коренеплодів; вміст сухих речовин в коренеплодах; ріст і розвиток рослин після зимівлі (фази розвитку насінників, елементи продуктивності насінників, перед збиранням: висота, кількість стебел, пагонів 1-го, 2-го і 3-го порядків, динаміка цвітіння; ступінь зав'язування насіння; ступінь обнасіненості та якість насіння (енергія проростання, схожість, одноростковість, маса 1000 плодів, фракційний склад); статистичну обробку результатів досліджень проведено на персональному комп'ютері методом дисперсійного аналізу; економічну ефективність визначали згідно методики, викладеної в "Методике определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов НИР И ОКР" (К., 1986).

Ґрунтово-кліматичні умови. Пайове колективне господарство, де проводили досліди, розміщене в північно-східній частині Криму (Джанкойський район). Природно-кліматичні умови зони Джанкойського району визначили формування, основного типу ґрунтів - темно-каштанових, лучно-каштанових і каштаново-лучних солонцюватих ґрунтів. Даний тип ґрунтів характеризується також важкосуглинистим механічним складом, дещо низьким вмістом гумусу в орному шарі (0,31-2,64%), порівняно невеликою потужністю гумусового горизонту (40-50см). Реакція ґрунтового розчину середньолужна (рН 7,8 - 8,0). Вміст гідролізуємого азоту - 3,6-5,4 мг на 100 г грунту (забезпеченість середня), фосфору - 1,5 - 3,0 мг (забезпеченість середня), калію 32-40 мг (забезпеченість висока).

Клімат цього району є помірно-холодним, напівсухим. Район входить в сферу дії південної степової частини України з яскраво вираженим континентальним кліматом.

Узагальнюючи в цілому аналіз метеорологічних умов за роки досліджень (2003-2007 рр.), можна відмітити, що відхилення ряду показників (температури, кількість опадів) від середньобагаторічних наближалось до екстремальних, що вплинуло в певній мірі на збереженість (2002/03, 2005/06 рр.) і продуктивність (2004, 2007 рр.) безвисадкових насінників. Тобто період, що аналізувався, слід віднести до типового за всіма показниками погоди для даного регіону.

Розділ 3. Біологічні особливості насінників, урожайність та якість гібридного насіння залежно від способів сівби компонентів схрещування

Ріст і розвиток безвисадкових насінників, які пов'язані з кількісними і якісними змінами упродовж онтогенезу, умовно розділяють на два вегетаційні періоди: перший (осінній) - від появи сходів до початку зими, другий (весняно-літній) - відростання після перезимівлі до збирання. Виходячи з цього, нами проведені теоретичні дослідження по обґрунтуванню насіннєвої суміші компонентів схрещування залежно від маси 1000 плодів ЧСК і 1000 клубочків ЗП та вивчено вплив вмісту ЗП за сівби насіннєвою сумішшю компонентів схрещування на ріст і розвиток безвисадкових насінників у онтогенезі, врожайність та якість насіння.

Теоретичне обґрунтування насіннєвої суміші компонентів схрещування. Насіннєву суміш готували безпосередньо перед сівбою. Згідно схеми досліду вміст ЗП в суміші становив 5, 10 і 15%. Тобто, теоретично на 100 насінин суміші було 5, 10 і 15 клубочків ЗП і відповідно 95, 90 і 85 плодів ЧСК. Практично базисне насіння компонентів схрещування, що висівалось, має різну масу 1000 плодів (клубочків). Тому для отримання заданого вмісту ЗП в суміші необхідно збільшити (зменшити) його вагову кількість на відсоток перевищення (зниження) його маси 1000 плодів над ЧСК.

Вміст ЗП в суміші по масі розраховували за формулою:

де В - вміст ЗП в суміші по масі, кг; М₁ - маса 1000 клубочків ЗП, г;

М₂ - маса 1000 плодів ЧСК, г; З - заданий вміст ЗП, %.

Дослідження показали, що фактичний вміст ЗП по масі в насіннєвої суміші компонентів у всі роки був дещо більшим від заданого. Так, при заданому вмісту 5% він коливався в межах 5,6-6,7 кг, при вмісту 10% - 11,1-13,7 кг і при вмісту 15% - 16,8-20,0 кг на 100 кг суміші (табл. 1).

Таблиця 1. Фактичне співвідношення компонентів схрещування за сівби насіннєвою сумішшю

Роки	Базисне насіння	Заданий вміст ЗП в суміші, %	Фактичний вміст компонентів у суміші, кг
	фракція, мм	Маса 1000 плодів (клубочків), г
	ЧСК	ЗП	ЧСК	ЗП		ЧСК	ЗП
2003	3,5-4,5	3,5-4,5	12,6	14,1	5	94,4	5,6
	-“-	-“-	-“-	-“-	10	88,8	11,2
	-“-	-“-	-“-	-“-	15	83,2	16,8
2004	3,5-4,5	3,5-4,5	12,4	13,8	5	94,4	5,6
	-“-	-“-	-“-	-“-	10	88,9	11,1
	-“-	-“-	-“-	-“-	15	83,3	16,7
2006	3,5-4,5	3,5-5,5	13,4	17,8	5	93,3	6,7
	-“-	-“-	-“-	-“-	10	86,7	13,3
	-“-	-“-	-“-	-“-	15	80,0	20,0

Таким чином, для отримання сходів безвисадкових насінників за сівби сумішшю компонентів, останній готовлять у ваговому відношенні із поправкою на масу 1000 клубочків ЗП та 1000 плодів ЧСК.

Особливості росту і розвитку рослин в осінній період. Різні способи сівби компонентів схрещування, насамперед, є регулюючим фактором росту і розвитку рослин в осінній період. Тому ріст і розвиток безвисадкових насінників у осінній період були неоднаковими залежно від різних способів сівби компонентів та вмісту ЗП, що проявилося в різних: польовій схожості насіння, розміщення рослин в рядку, ступені розвитку рослин і ін. При вивченні взаємозв'язку між лабораторною схожістю, одноростковістю, однонасінністю і польовою схожістю насіння та кількістю сходів встановлені наступні закономірності: в середньому за три роки за лабораторної схожості в насіння ЧСК - 92%, ЗП - 87%, польова схожість становила 62 і 79 %, отримано сходів 16,6 і 23,3 шт./м відповідно. Тобто, польова схожість насіння і кількість сходів були вищими у ЗП порівняно із ЧСК (роздільна сівба компонентів), що пояснюється багаторостковістю ЗП.

Статистична обробка даних по розміщенню рослин в рядку за сівби ЧСК і ЗП показали, що за сівби багатонасінного ЗП кількість мінімальних інтервалів збільшується, а число пропусків (>20 см) - зменшується порівняно з сівбою ЧСК. Так, кількість пропусків з мінімальними інтервалами між рослинами (0-10 см) на посівах ЗП становило 5%, кількість пропусків (>20 см) - 8%, на посівах ЧСК - відповідно 27 і 15%.

За сівби сумішшю компонентів і збільшення вмісту ЗП в суміші з 5 до 15% кількість пропусків з мінімальним інтервалом (0-10 см) збільшується відповідно з 29 до 32 і 35% і водночас зменшується з інтервалом більше 20 см - з 14 до 12 і 11%. Коефіцієнт варіювання в середньому за три роки за сівби ЧСК становив 26%, ЗП - 28%. Сівба сумішшю компонентів сприяє більш рівномірному розміщенню рослин в рядку порівняно з роздільною сівбою, особливо ЗП. Коефіцієнт варіювання практично був однаковий як за сівби сумішшю з вмістом ЗП 5% (21%), так і 10,15 % (22 і 37%).

Ступінь розвитку рослин перед зимівлею дещо відрізнявся між собою лише при порівняні показників ЧСК і ЗП за роздільної сівби. Так, кількість листків на одній рослині і їх довжина були більшими відповідно на 1,2 шт. і на 2,5 см в ЧСК, ніж в ЗП. Подібна закономірність спостерігалася і по масі коренеплодів. Так, в ЧСК маса на 4,3 г, довжина на 1,0 см, діаметр головки на 4 мм були більшими порівняно із ЗП. За сівби сумішшю компонентів необхідно відмітити, що по мірі збільшення вмісту ЗП в суміші зменшуються показники їх росту. Наприклад, довжина листків зменшувалась з 24,9 см за сівби з вмістом ЗП 5% до 23,3 см за сівби з вмістом ЗП 15 %, маса коренеплоду - відповідно з 15,5 до 13,9 г. Тобто більш загущене розміщення рослин в рядку зменшувало інтенсивність їх росту і розвитку.

Дещо інша закономірність спостерігалася по вмісту сухої речовини і цукру. В середньому за три роки у рослин ЗП як в листках, так і коренеплодах відмічено підвищений вміст сухої речовини відповідно на 1,9% і 1,4% і цукру в коренеплодах на 0,9% порівняно із ЧСК. Збільшення вмісту ЗП в суміші також сприяло підвищенню цих показників (на 0,2-0,6%), що пояснюється, насамперед, різною генетичною основою ЗП і ЧСК, а також різною густотою цих компонентів.

Динаміка густоти і збереженість безвисадкових насінників у зимовий період. При вивченні динаміки густоти рослин проводився облік їх кількості (шт. на 1 м рядка) в періоди: повні сходи, перед зимівлею, після зимівлі і перед збиранням. Спостерігається певна різниця по густоті рослин в динаміці між ЧСК і ЗП. В середньому за три роки у варіанті з роздільною сівбою кількість рослин ЗП у період повні сходи була на 60 тис/га, перед зимівлею - на 51, після зимівлі - на 67 і перед збиранням на 51 тис/га більшою, ніж у ЧСК (табл.2). Встановлено також, що чим більша вихідна густота, тим більший відсоток випадання рослин впродовж осіннього і весняно-літнього вегетаційних періодів (онтогенезу). Так, коли густота перед зимівлею в середньому за три роки в ЧСК становила 371 тис/га, запилювача ЗП - 422 тис/га, то після перезимівлі 333 і 400 тис/га і перед збиранням 311 і 362 тис/га відповідно. Випадання рослин становило у ЧСК - 20,5%, у ЗП - 25 %.

За сівби сумішшю компонентів з вмістом ЗП 5% густота перед зимівлею в середньому за три роки становила 371 тис/га, після перезимівлі 340 і перед збиранням 317 тис/га, випадання рослин становило 18,8 %; з вмістом ЗП 10% - 384, 340, 322 тис/га і 20%; з вмістом ЗП 15 % - 406, 371, 340 тис/га і 21 % відповідно. В цілому ж густота продуктивних насінників перед збиранням за різним вмістом ЗП в середньому за три роки була практично однаковою (317-340 тис/га) і дещо більшою (на 4-29 тис/га) порівняно з роздільною сівбою (див. табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка густоти і збереженість безвисадкових насінників у зимовий період залежно від способів сівби і вмісту ЗП (середнє за три роки)

№	Варіант	Густота рослин по періодам
		повні сходи	перед зимівлею	після зимівлі	перед збиранням
		шт/м	тис/га	шт/м	тис/га	шт/м	тис/га	шт/м	тис/га
1	Роздільна сівба - контроль
2	Сівба сумішшю з вмістом ЗП - 5%	17,6	391	16,7	371	15,3	340	14,3	317
3	Те, що вар.2, але - 10%	18	397	17,3	384	15,3	340	14,5	322
4	Те, що вар.2, але - 15%	19,3	428	18,3	406	16,7	371	15,3	340

*⁾ - знаменник ЗП, чисельник ЧСК

Стосовно збереженості рослин у зимовий період, то вона змінювалась наступним чином. В середньому за три роки за роздільної сівби (контроль) відмічена тенденція до підвищення збереженості рослин у ЗП на 7% порівняно з ЧСК. За сівби сумішшю компонентів, незалежно від вмісту ЗП, збереженість рослин у зимовий період була практично однаковою і коливалась в межах 89-92%. Збереженість рослин не залежала також від способів сівби. Як видно із даних таблиці 3.8, вона була також практично однаковою як за роздільної сівби (90-91%), так і за сівби насіннєвою сумішшю (89-92%). насінник гібрид сівба запилення

Підсумовуючи вищевикладене по росту і розвитку рослин в осінній період за сівби насіннєвою сумішшю, можна відмітити, що вміст ЗП в межах як 5% так 10 і 15% достатній для оптимального росту і розвитку рослин обох компонентів в осінній період з точки зору їх високої збереженості.

Особливості росту і розвитку насінників у весняно-літній період. Різні способи сівби та різний вміст ЗП вплинули також на ріст і розвиток безвисадкових насінників після перезимівлі. У 2004 році початок фази розетки і її тривалість були однакові на всіх варіантах досліду, проте в наступних фазах початок і тривалість їх дещо різнилася залежно від способів сівби і вмісту ЗП. Так, за роздільної сівби початок фази цвітіння в ЧСК відмічено 30 травня, в ЗП - 28 травня, тривалість становила відповідно 20 і 19 днів.

За сівби сумішшю компонентів цвітіння насінників було більш раннім на 3-4 дні, порівняно з контролем, а тривалість його становила 18-19 днів, проти 19-20 днів на контролі. В цілому ж тривалість вегетаційного періоду безвисадкових насінників у 2004 році була практично однаковою як на контролі (роздільна сівба), так і за сівби насіннєвою сумішшю компонентів. Аналогічна закономірність відмічена і в наступні роки.

Однією з біологічних особливостей насінників цукрових буряків і зокрема компонентів схрещування ЧС гібридів , є нерівномірність їх розвитку, особливо фази цвітіння. Вивчення динаміки цвітіння насінників гібриду Олександрія показало наступне: у 2004 році за роздільної сівби станом на 1-ше червня процент розкритих квіток у ЧСК становив 8-10%, у ЗП на таку ж дату - 12-13 %, станом на 16 червня - 30 і 85 %, на 26 червня - 98 і 100 % відповідно. Тобто, у триплоїдного гібрида в умовах 2004 р. (ГТК 1,3) цвітіння компонентів як на початку фази, так і в кінці проходило майже синхронно, хоча першими вступали у фазу цвітіння рослини ЗП. Початок цвітіння залежав від вмісту ЗП. Так, коли станом на 8 червня із вмістом ЗП 5% кількість розкритих квіток було 45%, 6 червня - 83, то із вмістом ЗП 15% - відповідно 52 і 89 %.

У 2005 році за роздільної сівби компонентів на початку цвітіння різниця в інтенсивності проходження цієї фази компонентами становила 5-6%, в період масового цвітіння - 10-12%, а в кінці фази вона дещо вирівнюється і становила 3-4%. Тобто, в умовах 2005 року (ГТК 1,2) в триплоїдного гібрида за роздільного вирощування компонентів цвітіння останніх проходило не зовсім синхронно: ЗП входив у цю фазу першим, ЧСК - відставав.

За сівби сумішшю компонентів відмічено також дещо раннє цвітіння насінників, порівняно з контролем. Причому кількість розкритих квіток збільшувалось з підвищенням вмісту ЗП. Так, станом на 28 травня, різниця в кількості розкритих квіток між вмістом ЗП 5% і 10% становила 5%, станом на 19 червня - 3%.

Аналогічна закономірність відмічена і в 2007 році. В цілому за роки дослідження тривалість фази цвітіння у 2004 році становила 20 днів (ГТК 1,3), у 2005 році - 17 днів (ГТК - 1,2), у 2007 році - 10 днів (ГТК - 0,2%).

При вирощуванні насінників в умовах виробництва, де формується велика маса пилку, незначне відхилення в строках цвітіння компонентів (за нашими спостереженнями першими, як правило, входять у фазу цвітіння ЗП) не відбилося негативно на зав'язуванні насіння. У всі роки досліджень ступінь зав'язування гібридного насіння був задовільним і практично однаковим при вирощуванні як роздільним способом, так і сумішшю компонентів і коливався в межах 78,9-87,5 (середнє за три роки). По мірі збільшення вмісту ЗП ступінь зав'язування гібридного насіння підвищувався з 78,9% при вмісті ЗП 5% до 87,5 % при вмісті ЗП 15 %.

На ступінь зав'язування насіння вплинули метеорологічні умови року. Найменший ступінь зав'язування був у 2007 році (75,5-84,1), найбільшим - у 2004 році (80,6-90,3).

Врожайність та якість насіння. Основне насінницьке завдання при вирощуванні ЧС гібридів - збільшення виходу гібридного насіння, підвищення його посівних якостей, що в значній мірі залежить від способу його вирощування. Врожайність насіння з одиниці площі визначається як продуктивність одного насінника, так і в певній мірі їх кількістю. З господарської точки зору не менш важливим є збільшення корисної площі, що займає ЧСК і, як наслідок, збільшення виходу гібридного насіння із загальної площі поля. Вирощування насіння ЧС гібридів за сівби насіннєвою сумішшю компонентів збільшує його вихід з одиниці площі на - 19-28% (збиральна площа в цьому випадку збільшується з 66 до 100%) порівняно з роздільним способом. По мірі збільшення вмісту ЗП вихід гібридного насіння підвищується з 15,1 ц/га при вмісті ЗП 5% до 15,9 ц/га - при 10% і до 16,2 ц/га - при вмісті ЗП 15% (табл. 3).

За сівби сумішшю компонентів з вмістом ЗП 10 і 15 % підвищується схожість насіння на 4-5%, маси 1000 плодів - на 0,7 і 1,0 г відповідно збільшується вихід плодів фракції 4,5-5,5 мм і зменшується - 3,0-3,5 мм порівняно з контролем.

При вирощування насіння ЧС гібридів за сівби сумішшю компонентів знижується однонасінність на 4-11%, одноростковість на 4-8% порівняно з контролем. Найнижчі показники по однонасінності відмічено за сівби сумішшю з вмістом ЗП 15% (84%), найвищі (91%) - за сівби сумішшю з вмістом ЗП 5% (див табл. 3).

Таблиця 3. Врожайність насіння залежно від способів сівби і вмісту ЗП (середнє за три роки)

№	Варіант	Врожайність, ц/га	Схожість, %	Маса 1000 плодів, г	Однонасінність, %	Одноростковість, %	Плодів, %, фракції, мм
							3,0-3,5	3,5-4,5	4,5-5,5	>5,5
1	Роздільна сівба - контроль	12,7	76	12,6	95	97	21,7	52,0	22,7	3,6
2	Сівба сумішшю з вмістом ЗП - 5%	15,1	72	12,8	91	93	19,0	48,7	25,0	7,3
3	Те, що вар.2, але - 10%	15,9	80	13,3	87	92	17,3	41,3	32,6	8,6
4	Те, що вар.2, але - 15%	16,2	81	13,6	84	89	15,3	39,0	35,7	10,0
НІР05	1,6-1,8	2,7-3,4	0,3-0,4	-	2,9-3,2	-	-	-	-

Розділ 4. Додаткове запилення як фактор формування високопродуктивних насінників за роздільної і сівби насіннєвою сумішшю компонентів

Завданням наших досліджень було визначити ефективність ДЗ насінників ЧС гібридів цукрових буряків за роздільної і сівби сумішшю компонентів схрещування.

Як показали дослідження, ДЗ насамперед впливає на тривалість фази цвітіння насінників та на інтенсивність побуріння плодів. У насінників, де проводили ДЗ, тривалість фази цвітіння була на 2-4 дні коротшою, ніж без ДЗ, а кількість плодів, що побуріли збільшувалась порівняно без ДЗ. Наприклад, у 2005 році при вмісті ЗП 10% на контролі (без ДЗ) 60 % плодів з мучнистою консистенцією перисперму власне насінини відмічено 23 липня, що відповідало 50 % побуріння плодів. У варіанті з додатковим запиленням 60 % плодів з мучнистою консистенцією перисперму власне насінини відмічено 20 липня, що відповідало 30 % їх побуріння. Аналогічна закономірність відмічена і в інші роки, про що свідчать дані за три роки.

Крім того, ДЗ позитивно впливає на таку біологічну особливість ЧС-компонента, як ступінь зав'язування плодів і щільність обнасінення, що сприяє більш повній реалізації його біологічного потенціалу. В середньому за три роки ступінь зав'язування плодів за роздільної сівби при ДЗ підвищився на 3,9%, за сівби сумішшю з вмістом ЗП 5% - на 3,6%, з вмістом ЗП 10% - на 3,8% і з вмістом ЗП 15% - на 4,3%. Ці дані підтверджують наші теоретичні розрахунки про те, що розподілення пилку за ДЗ здійснюється більш рівномірно за сівби сумішшю, ніж за роздільної. Щільність обнасінення (плодів на 10 см відрізок пагонів) в середньому за три роки за роздільної сівби збільшилась з 20 без ДЗ до 22,3 шт. при ДЗ, за сівби сумішшю з вмістом ЗП 10% - кількість плодів збільшилась з 20 без ДЗ до 22 при ДЗ, з вмістом ЗП 15% відповідно з 21 до 23,3 шт.

Наведені вище закономірності з біології розвитку насінників при ДЗ сприяли в кінцевому результаті підвищенню врожайності та якості гібридного насіння. За роздільної сівби(контроль) урожайність насіння в середньому за три роки при ДЗ підвищилася на 2,1 ц/га, за сівби сумішшю компонентів з вмістом ЗП 5% - на 1,3 ц/га , 10% - 2.1ц/ га і 15% - на 2,0 ц/га. Як бачимо, доказуєме підвищення врожайності насіння при ДЗ як за роздільної сівби, так і сівби сумішшю компонентів, за винятком варіанту, де вміст ЗП становив 5%. У цьому варіанті врожайність насіння при ДЗ підвищилась в 2004р. на 1,3 ц/га(НІР₀₅ - 1,7), в 2005р. - на 1.5 ц/га(НІР₀₅ - 1,6) і в 2007р. - на 1,8 ц/га(НІР₀₅ - 1,7), тобто доказуєме підвищення врожайності відмічено лише в 2007 році.

Таблиця 4. Вплив ДЗ на врожайність та якість насіння (середнє за три роки)

№	Варіант	Врожайність, ц/га	Схожість, %	Маса 1000 плодів, г	Однонасінність, %	Одноростковість, %	Плодів, %, фракції, мм
							3,0-3,5	3,5-4,5	4,5-5,5	>5,5
1	Роздільна сівба - контроль	12,7	76	12,6	95	97	22,7	51,0	22,7	3,6
2	Те що вар. 1 + ДЗ	14,8	81	13,0	95	96	18,3	52,3	25,4	4,0
3	Сівба сумішшю з вмістом ЗП - 5%	15,1	72	12,8	91	93	19,0	48,7	25,0	7,3
4	Те, що вар.3, але +ДЗ	16,4	78	13,1	92	94	18,0	48,0	29,0	9,3
5	Те що вар.3, але 10%	15,9	86	13,3	87	92	17,5	41,3	32,6	8,6
6	Те що вар.5, але +ДЗ	18,0	81	13,5	88	92	15,0	44,3	34,7	7,0
7	Те що вар.3, але 15%	16,2	81	13,6	84	89	15,3	39,0	35,7	10,0
8	Те що вар.7, але +ДЗ	18,2	86	14,1	85	89	13,0	42,7	36,7	9,0
НІР05	1,6-1,7	3-4	0,3-0,4	3-4	3-4	-	-	-	-

Стосовно впливу ДЗ на якість насіння, то отримані наступні результати. В середньому за три роки схожість насіння при ДЗ підвищилась на 4% за роздільної сівби і на 5-6 % за сівби сумішшю компонентів. Як уже відмічалось, за сівби сумішшю з вмістом ЗП 5 % схожість насіння знижувалась на 4 %, доброякісність на 5 % порівняно з контролем. Внаслідок ДЗ в цьому варіанті схожість насіння підвищилась на 6 %, доброякісність на 5 %, тобто отримане насіння за якісними показниками відповідало діючому стандарту. ДЗ не вплинуло на такі показники як однонасінність і одноростковість.

При ДЗ збільшується вихід основних посівних фракцій (3,5-4,5 і 4,5-5,5 мм), зменшується вихід дрібної фракції 3,0-3,5 мм, порівняно без ДЗ (див табл. 4.).

Розділ 5. Способи підвищення однонасінності (одноростковості) при вирощуванні гібридного насіння за сівби сумішшю компонентів

Теоретичною передумовою підвищення однонасінності (одноростковості) при вирощування гібридного насіння насіннєвою сумішшю компонентів було те, що насіння багатонасінного ЗП має округлу форму, а ЧСК - плоскі плоди. При застосуванні решіт з поздовжніми отворами плоскі однонасінні плоди провалюються через решета, а багатонасінні клубочки залишаються на них і сходять у відходи.

Схема досліду включала раніше рекомендований варіант з відокремлення клубочків ЗП на решетах з круглими отворами діаметром 5,5 мм, а також варіанти з використанням решіт з повздовжніми отворами 4,0, 3,5 і 3,0 мм. Для цього використовували гібридне насіння, вирощене сумішшю компонентів з вмістом ЗП 10% і при ДЗ. Як показали дослідження, застосування подібної схеми відокремлення клубочків ЗП, сприяло різному відходу кондиційного насіння, що в кінцевому результаті вплинуло на фактичну його врожайність з одиниці площі (табл.5.1). Так, відходи при відокремленні клубочків на решетах з круглими отворами в середньому за три роки становили 6%, урожайність зменшилась до 17,8 до 16,8 ц/га. Найменший відхід кондиційного насіння (5%) був при відокремлені клубочків ЗП на решетах з поздовжніми (?) отворами 4,0 мм, найбільший (16%) - ? 3,0 мм, відповідно врожайність в першому випадку зменшилась на 0,8 ц/га, в другому - на 2,9 ц/га. Проте, незважаючи на певні відходи гібридного насіння в процесі відокремлення клубочків ЗП, фактична його урожайність з одиниці площі за сівби сумішшю компонентів з вмістом ЗП 10% була більшою порівняно з роздільною сівбою за винятком сортування на решетах з поздовжніми отворами 3,0 мм. Раніше пропонована схема виділення ЗП на решетах з круглими отворами діаметром 5,5 мм (А.А. Мусієнко, В.Л. Поливяний, А.А. Отаманенко, 1989) не повністю вирішувала поставлене завдання, а саме: підвищення однонасінності і одноростковості. В наших дослідах в середньому за три роки однонасінність, одноростковість підвищилась на 1%.

Сортування насіння на решетах з поздовжніми отворами 4,0 мм в середньому за три роки сприяло відходу гібридного насіння 5%, підвищенню однонасінності і одноростковості на 2%. Таке ж сортування на решетах з ? отворами 3,5 мм (при відході гібридного насіння 8%) сприяло підвищенню однонасінності на 5%, одноростковості на 3%. Більш суттєве підвищення однонасінності і одноростковості - відповідно 6 і 4% -- отримано за сортування на решетах з ? отворами 3,0 мм, але при цьому відхід гібридного насіння становив 16%. В середньому ж за три роки однонасінність і одноростковість гібридного насіння була практично однаковою як за сортування насіння на решетах з поздовжніми отворами 3,0 мм (94/96%), так і ? - 3,5 мм (93/94%), за роздільної сівби однонасінність становила 95, одноростковість 96%, тобто ці показники також були практично однакові (див табл. 5). Таким чином, з погляду відходу гібридного насіння та підвищення його однонасінності і одноростковості більш ефективним є його сортування на решетах з поздовжніми отворами 3,5 мм.

Таблиця 5. Вихід кондиційного насіння вирощеного за сівби сумішшю компонентів при сортуванні його на різних решетах

№	Варіант	Вихід, %, урожайність, ц/га	Однонасінність, %	Одноростковість, %
1	Роздільна сівба - контроль	14,4	95	96
2	Без відокремлення - контроль	17,8	88	92
3	Решето з Ш 5,5 мм	94/16,8*)	89	93
4	Решето з ? 4,0 мм	95/17,0	90	94
5	Решето з ? 3,5 мм	92/16,4	93	95
6	Решето з ? 3,0 мм	84/14,9	94	96
НІР05	1,7	3,0-3,2	2,5-3,5

*⁾ - чисельник - вихід кондиційного насіння, %, знаменник - урожайність, ц/га

Розділ 6. Виробнича перевірка, впровадження та економічна ефективність результатів досліджень

У 2005 і 2007 рр. у ПКГ «Зоря» Джанкойського району АРК проводили виробничу перевірку рекомендованих прийомів: сівба насіннєвою сумішшю компонентів з вмістом ЗП 10% + ДЗ з наступним відокремленням клубочків ЗП при сортуванні на решетах з ? 3,5 мм. В середньому за два роки врожайність насіння на 1,7 ц/га, схожість - на 4%, умовно чистий прибуток в 1,4 рази були більші, ніж за роздільної сівби.

У 2007 році в ПКГ «Зоря» при вирощуванні насіння ЧС гібриду Олександрія на площі 25 га за рекомендованою технологією: сівба насіннєвою сумішшю компонентів з вмістом ЗП 10% + ДЗ + відокремлення клубочків ЗП при сортуванні на решетах ? 3,5 мм, врожайність насіння підвищилась на 2,8 ц/га, схожість - на 5%, порівняно з базовою технологією. Реалізаційна ціна вирощеного насіння за рекомендованою технологією становила 540 грн., (за базовою технологією 520 грн.), а річний економічний ефект становив 26200 грн.

Отже, для насінницьких господарств, що розміщені в південно-східній частині Криму, високоефективним є вирощування насіння ЧС гібридів цукрових буряків за сівби насіннєвою сумішшю компонентів при обов'язковому проведенні ДЗ та відокремлення клубочків ЗП при післязбиральній обробці насіння.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в обґрунтуванні вирощування насіння ЧС гібридів за сівби сумішшю компонентів схрещування. Завдання вирішувалось шляхом оптимізації вмісту ЗП на фоні ДЗ з наступним видаленням багатонасінних клубочків за сортування на решетах з поздовжніми отворами. Використання сукупності результатів досліджень забезпечує врожайність гібридного насіння 14-18 ц/га, схожість - 75-85 %, однонасінність - 92-93 %, одноростковість - 95-97 %.

2. За сівби насіннєвою сумішшю компонентів схрещування по мірі збільшення вмісту ЗП з 5% до 15% відмічена тенденція до підвищення польової схожості насіння (з 63 до 66%) та кількості сходів (з 17 до 19 шт/м). Ця закономірність зберігалась упродовж онтогенезу безвисадкових насінників.

3. Збереженість безвисадкових насінників у зимовий період за роздільної сівби (контроль) була однаковою як в ЧСК (90%), так і в ЗП (91%) і практично не залежила від вмісту ЗП за сівби насіннєвою сумішшю (89-92%).

4. За сівби насіннєвою сумішшю компонентів цвітіння насінників та достигання насіння були більш ранніми (на 3-4 дні) порівняно з роздільною сівбою. При цьому кількість розкритих квіток збільшується з 7,2 тис. при вмісті ЗП 5% до 8 тис. - при вмісті ЗП 15%, ступінь зав'язування насіння - відповідно з 78,9% до 87,5%.

5. Вирощування насіння ЧС гібридів за сівби насіннєвою сумішшю компонентів збільшує його вихід з одиниці площі на 19-28 % порівняно з роздільним способом. По мірі збільшення вмісту ЗП з 5% до 10 % і 15 % вихід гібридного насіння збільшується відповідно на 5 % і 7 %, підвищується схожість на 4 і 5 %. Проте знижується однонасінність на 4 і 7 %, одноростковість - на 1 і 4% відповідно. Найнижчі показники по однонасінності (84 %) і одноростковості (89 %) відмічено за сівби сумішшю компонентів з вмістом ЗП 15%.

6. Додаткове запилення впливає на тривалість цвітіння насінників (на 2-4 дні менша), ступінь зав'язування плодів (на 3,6-3,9 %більша) та щільність обнасіннення (на 10-11 % більша). За роздільної сівби в середньому за три роки врожайність насіння при ДЗ підвищилась на 2,1 ц/га, схожість - на 5 %, доброякісність - на 4 %, вміст основних посівних фракцій (3,5-4,5 і 4,5-5,5 мм) збільшився на 4 % порівняно без ДЗ.

7. За сівби сумішшю компонентів і при ДЗ врожайність насіння підвищилась: при вмісті ЗП 5% - на 1,3 ц/га, 10% - на 2,1 ц/га і при 15 % - на 2,0 ц/га, схожість - відповідно на 6,6 і 5 % порівняно з контролем. Однонасінність (одноростковость) становила відповідно 92/94, 88/92 і 85/89 %, що відповідає діючому стандарту.

8. Ефективним способом підвищення однонасінності (одноростковості) гібридного насіння, вирощеного за сівби сумішшю компонентів, є сортування його в процесі передпосівної підготовки на решетах з поздовжніми отворами.

9. З точки зору виходу кондиційного насіння, підвищення його однонасінності (одноростковості) більш ефективним є сортування на решетах з поздовжніми отворами 3,5 мм порівняно з поздовжніми отворами 3,0 і 4,0 мм. При цьому врожайність насіння становить 16,4 ц/га, однонасінність - 93 %, одноростковість - 95 %, без сортування відповідно 17,8 ц/га, 88 і 92 %. За роздільної сівби врожайність насіння становила 14,4 ц/га, однонасінність - 95 %, одноростковість - 96 %.

10. Виробнича перевірка і впровадження рекомендованих прийомів у насінницьких господарствах Джанкойського району підтвердила їх високу економічну ефективність. Річний економічний ефект у 2007 році на площі 25 га (гібрид Олександрія) становив 26,2 тис. грн., на площі 30 га (гібрид Ворскла) - 42,7 тис. грн.

Пропозиції виробництву

При вирощуванні насіння ЧС гібридів у зрошуваних умовах Криму, поряд з роздільною сівбою, можлива:

сівба насіннєвою сумішшю компонентів схрещування з вмістом запилювача 10%;

за обох способів сівби в період цвітіння насінників проводити одно- два додаткових запилення;

за сівби сумішшю компонентів в процесі передпосівної підготовки проводити відокремлення клубочків ЗП на решетах з поздовжніми отворами 3,5 мм.

Список друкованих праць за темою дисертації

1. Загородний О.М., Буркун О.В., Касян Н.Ю. Удосконалювати безвисадковий спосіб вирощування насіння // Цукрові буряки. - 2003 - №2. - С 18-19

2. Буркун О.В. Вирощування насіння ЧС гібридів за сівби сумішшю компонентів схрещування // Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків УААН. - К., 2005. - вип. 8. - С. 305-308

3. Загородний О.М., Буркун О.В., Касян Н.Ю. Шляхи отримання кондиційного насіння // Цукрові буряки. - 2006 - №1. - С 9-10

4. Буркун О.В. Способи вирощування насіння ЧС гібридів цукрових буряків // Научные труды южного филиала «Крымский агротехнологический университет» Национального аграрного университета. - Симферополь, 2006. - Вып.. 94. - С. 102-105

5. Буркун О.В. Різноякісність насіння ЧС гібридів залежно від способів вирощування // Цукрові буряки. - 2007. - №6. - С. 14-15

6. Буркун О.В. Врожайність і різноякісність гібридного насіння цукрових буряків за сівби сумішшю компонентів схрещування // Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків УААН. - К., 2008. - Вип.. 10 - С. 154-159

Анотація

Буркун О.В. Особливості формування насіння цукрових буряків за різних способів сівби компонентів схрещування в зрошуваних умовах Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 - насінництво. Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету, Сімферополь, 2008р.

У дисертації викладено результати досліджень з питань особливостей вирощування насіння ЧС гібридів за різних способів сівби компонентів схрещування. Встановлено, що за безвисадкового способу вирощування насіння ЧС гібридів можлива сівба сумішшю компонентів, що дозволить більш ефективно використовувати ділянки гібридизації. За сівби сумішшю компонентів і при ДЗ підвищується врожайність та якість насіння, знижується однонасінність, одноростковість. Ефективним способом підвищення однонасінності (одноростковості) гібридного насіння, вирощеного за сівби сумішшю компонентів, є сортування в процесі післязбиральної обробки на решетах з ? отворами.

Науково обґрунтовані в дисертаційній роботі пропозиції виробництву, а саме: сівба сумішшю компонентів з вмістом ЗП 10% + ДЗ та відокремлення клубочків Зп на решетах з ? отворами 3,5 мм при післязбиральній обробці насіння забезпечують підвищення врожайності і якості насіння і практично такі ж однонасінність і одноростковість як і за роздільної сівби.

Результати досліджень впроваджені в господарствах Джанкойського району АРК на площі 25-30 га. Річний економічний ефект становить 26,2-42,7 тис. грн.

Ключові слова: роздільна сівба, сівба сумішшю, вміст ЗП, врожайність, якість насіння, однонасінність, одноростковість.

Аннотация

Буркун А.В. Особенности формирования семян сахарной свеклы при различных способах сева компонентов скрещивания в орошаемых условиях Крыма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.14 - семеноводство. Южный филиал "Крымский агротехнологический университет" Национального аграрного университета, Симферополь, 2008г.

В диссертации изложены результаты исследований по вопросам особенностей выращивания семян МС гибридов при различных способах сева компонентов скрещивания. Установлено, что при безвысадочном способе выращивания семян МС гибридов возможен сев смесью компонентов, мужскостерильного и опылителя. Это позволит более эффективно использовать участки гибридизации.

Выращивание семян МС гибридов при севе смесью компонентов повышает их выход с единицы площади на 19-28% в сравнении с раздельным способом. По мере увеличения содержания опылителя с 5 до 10% и 15% выход гибридных семян увеличивается соответственно на 5 и 7%, повышается схожесть на 4-5%, однако снижается односемянность на 4-7%, одноростковость на 1-4%, соответственно. Самые низкие показатели по односемянности (84%) и одноростковости (89%) отмечено при севе смесью компонентов с содержанием опылителя 15%.

При севе смесью компонентов и дополнительном опылении урожайность семян повысилась: с содержанием опылителя 5% на 3 ц/га, - 10% - на 2,1 ц/га, и с 15% - на 2,0 ц/га, всхожесть - соответственно на 6,6 и 5% в сравнении с контролем. Односемянность, одноростковость составила соответственно 92,и 94, 88 и 92, 85 и 89%, что соответствует существующему стандарту.

С точки зрения выхода кондиционных семян, повышения односемянности (одноростковости) эффективной является послеуборочная их сортировка на решетах с продольными отверстиями 3,5 в сравнении с отверстиями 3,0 и 4,0мм. При этом урожайность семян составляет 16,4 ц/га, односемянность - 93%, одноростковость - 95%, без сортировки - соответственно 17,8 ц/га, 88 и 92%. При раздельном севе урожайность семян составила 14,4 ц/га, односемянность 95%, одноростковость - 96%.

Научно обоснованные в диссертационной работе рекомендации производству, а именно: сев смесью компонентов с содержанием опылителя 10% + дополнительное опыление и отделение многосемянных соплодий при послеуборочной обработке семян обеспечивает повышение урожайности и качества семян, а также практически такие же односемянность и одноростковость как и за раздельного сева.

Результаты исследований внедрены в хозяйствах Джанкойського района АРК на площади 25-30 га. Годовой экономический эффект составляет 26,2-42,7 тыс. грн.

Ключевые слова: раздельный сев, сев смесью, содержание опылителя, урожайность, качество семян, односемянность, одноростковость.

Annotation

Burkun O.V. Features of formation of sugar beet seeds with different methods of sowing crossing components under irrigation conditions of Crimea. - A Manuscript.

A thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of agricultural sciences for speciality 06.01.14 - seed production. South branch " Crimean agrotechnological university " National agrarian university, Simferopol, 2008.

The thesis deals with the results of studies on the problems of features of seed production of МС hybrids with different methods of sowing of crossing components. It was established, that with a direct method of seed production of МС hybrids it was possible to sow mixture of components with could allow to use hybridization plots more efficiently. With sowing components mixture and with additional pollination seed yields and quality were improved, monogermness and monogermination were reduced. An efficient method of increasing monogermination of hybrid seeds, produced with sowing components mixture, is seed grading in the process of post-harvesting preparation on slotted-hole screens

Efficiently grounded in the thesis are suggestions to production, namely: sowing with components mixture with content of pollinator 10% + additional pollination and removing seedballs of pollinator on screens with slotted-holes of 3,5 mm with post harvesting threatment which guaranteed seed yield and quality increase and practically the same monogermness and monogermination as with separate sowing.

The results of research were implemented on farms of Jankoy region of the AR Crimea on the area of 25-30 ha. Annual economic effect amounted to 26.2-42.7 thousand hrs.

Key words: separate sowing, sowing with mixture, content of pollinator, yield quality, seed quality, monogermness, monogermination.

Размещено на Allbest.ru

...