Предмет досліджень - продуктивність свиноматок, ріст і розвиток чистопородного і помісного молодняку при відгодівлі до 100 кг вагових кондицій, стресчутливість, забійні, м'ясні якості, фізико-хімічні показники м'яса та сала свиней різних генотипів, економічна ефективність досліджень.

Дослідження, з теми дисертаційної роботи проводилися в умовах племзаводу з розведення свиней червоної білопоясої породи СГПП "Техмет-Юг" Жовтневого району Миколаївської області, в лабораторіях кафедри виробництва продукції тваринництва Миколаївського державного аграрного університету, Миколаївської міської лікарні №4, лабораторії генетики Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького (м. Полтава), забійно-переробному цеху СГПП "Техмет-Юг".

Науково-господарські досліди були проведені на протязі 2005…2008 років за методичною схемою, наведеною в таблиці 1.

Таблиця 1 - Схема експериментальних досліджень

Примітки: ЧБПП (Е) - згідно комплексної оцінки тварини мали середній бал 3,6 - 4,0 (клас еліта), відповідно - ЧБПП (І) - 2,6 - 3,5 (І клас);

Л - кнури породи ландрас;

к - контрольна група.

На основі комплексної оцінки стада за станом на 1 січня 2006 року було проведено аналіз маток і кнурів червоної білопоясої породи за показниками їх розвитку (жива маса, довжина тулуба, обхват грудей), відтворювальних якостей (кнурів за даними спарованих з ними свиноматок), продуктивності (відгодівельних і м'ясо-сальних якостях їх приплоду на вирощувані та відгодівлі). Були визначені тварини класу еліта (середній бал - 3,6…4,0) та тварини, які належали до першого класу (середній бал в межах 2,6…3,5). Для організації експерименту за принципом аналогів було відібрано в кожну піддослідну групу 12 основних і перевірюваних свиноматок та 3 кнура. Згідно схеми дослідів використали також 3 кнури породи ландрас.

Холостих, поросних і підсисних свиноматок різних піддослідних груп годували і утримували згідно існуючої в господарстві технології.

Після відлучення поросят у 30-денному віці було відібрано 10 голів (5 свинок і 5 кабанчиків) з кожної піддослідної групи та поставлено на контрольну відгодівлю до 100 кг живої маси при щоденному обліку корму.

Відтворювальні якості свиноматок піддослідних груп визначали за наступними показниками: багатоплідність, гол.; великоплідність, кг; маса гнізда при народжені, при відлучені та в 60 днів, кг; кількість голів при відлучені, гол.; збереженість, %. Для більш повної оцінки піддослідних свиноматок використовували індекс продуктивності свиноматок запропонований Лошем і Мольном (1967) в модифікації М.Д. Березовського (2000).

Хронометраж поведінки поросят-сисунів здійснювали за допомогою "Азбуки" елементів та актів поведінки.

Стресостійкість піддослідних тварин визначали за методом ДНК-діагностики стрессиндрому, розробленого Інститутом свинарства ім. О.В. Квасницького (Балацький В., Метлицька О., 2000).

Вивчення відгодівельних і м'ясних якостей, ріст молодняку визначали за загальноприйнятими методиками (Сучасні методики досліджень у свинарстві. Полтава, 2005.) за наступними показниками: вік досягнення тваринами живої маси 100 кг, тривалість відгодівлі, загальний приріст, середньодобовий приріст, витрати корму на 1 кг приросту.

Забійні та м'ясо-сальні якості визначали за результатами контрольного забою при досягненні піддослідним молодняком живої маси 100 кг. Контрольний забій з обвалюванням напівтуш був проведений за загальноприйнятими методиками (ВАСХНИЛ 1987; Сучасні методики досліджень у свинарстві. Полтава, 2005). Оцінку продуктів забою проводили за методиками А.М. Поливоди, Р.В. Стробикіної, М.Д. Любецького (1977) і методичними рекомендаціями ВАСХНИЛ (1978). Фізико-хімічний склад м'яса визначали за показниками: кислотність, рН; втрати м'ясного соку при смажені, %; щільність м'яса, кг/см³; вологоутримуюча здатність, %; інтенсивність забарвлення, %; загальна волога, %; суха речовина, %; протеїн, %; жир, %; зола, %; йодне число; кліткові оболонки, %. Морфологічний та біохімічний статус крові свиней визначали за такими показниками: гемоглобін, г/л; еритроцити, т/л млн.; лейкоцити, г/л тис.; загальний білок, г/л; холестерин, ммоль/л; в-ліпопротеїди, од. ум.; АСТ, ммоль/год*л; АЛТ, ммоль/год*л за загальноприйнятими методиками.

Експериментальні дані оброблені методом варіаційної статистики за методикою Н.А. Плохинского (1970) з використанням персонального комп'ютера. Економічну ефективність проведених досліджень розраховували відповідно "Методики визначення економічної ефективності та використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій" (1983).

Результати власних досліджень

Відтворювальні якості піддослідних свиноматок. Показники відтворювальних якостей піддослідних свиноматок наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 - Відтворювальні якості свиноматок n=10,

Примітка: * - Р>0,95.

Аналіз свідчить про те, що середній показник багатоплідності за всіма піддослідними групами становив 10,4±0,90 голови, що вписується в межи цільового стандарту по червоній білопоясій породі, свиноматки контрольної групи дорівнювали 9,9±0,30 поросяти, або на 1,1 голів менше ніж в І дослідній групі (Р>0,95). Проведені дослідження свідчать про інтенсивний ріст свиней усіх піддослідних груп в ембріональний період. Так, найбільша великоплідність виявлена в V піддослідній групі (1,58±0,061 кг) де материнською формою була червона білопояса порода І класу, а батьківською - ландрас, що переважає середні дані по стаду господарства на 12%. Найменший показник зафіксовано у аналогів ІІІ групи, де материнською формою були свиноматки класу еліта, а кнури першого класу (1,4±0,02 кг). Вірогідної різниці за цим показником у межах піддослідних груп не встановлено.

Найвищій показник молочності мали свиноматки V дослідної групи 61,39±2,950 кг, вони перевищували за цим показником ІV контрольну групу на 11,55 кг, або на 18,8% (Р>0,95).

Для узагальнення наведених вище результатів досліджень та визначення найбільш продуктивних за комплексом показників відтворювальних якостей представлених для дослідження поєднань було проведено визначення оціночного індексу свиноматок. Хоча відлучення поросят відбувалося у віці 30 днів, нами був використаний даний показник, який в достатній мірі характеризує відтворювальні здатності свиноматок піддослідних груп (у розрахунках використовували фактичну живу масу поросят у віці 60 днів).

Так оціночний індекс у свиноматок І дослідної групи становив 42,94±1,540, що є найбільший, а у свиноматок І класу, які парувалися з кнурами І класу, цей індекс дорівнював 38,67±1,100 при вірогідній різниці (Р>0,95).

Особливості росту та етологія поросят-сисунів. Підсисні поросята різного походження динамічно росли з поступовим нарощуванням живої маси. Середня маса поросят при народженні дорівнювала 1,47 кг, на 21 день - 5,16 кг, 30 днів - 7,27 кг. Одночасно з загальними спостереженнями за ростом поросят були проведені етологічні дослідження з врахуванням їх походження.

З віком поросят час, який свиноматка витрачала на годівлю приплоду, повільно скорочувався, а інтервали між ссаннями поросят збільшувались. Рухома активність сисунів з віком помітно підвищувалась за рахунок скорочення часу відпочинку та сну. Так, якщо в перший тиждень життя поросят рухова їх активність складала тільки 20,0-21,3%, то в період відлучення вона уже знаходилась у межах 37,8-38,9%. При цьому чистопородні поросята на рухову активність витрачали часу декілька менше ніж їх міжпородні аналоги.

Загальний аналіз спостережень показав, що чистопородні поросята на активне пересування в середньому витрачали 20,0-37,8% денного часу, на відпочинок 18,3-23,5 %, на сон 50,7-33,3 % і ссання 10,9-5,4 %.

У поросят від кнурів породи ландрас ці показники дорівнювали відповідно - 21,0-31,3%; 17,3-23,0%; 49,4-36,3% та 11,7-9,3%.

Стресчутливість поросят різного походження. На основі отриманих даних встановлено, що в піддослідних групах, до яких відносяться свині червоної білопоясої породи, та помісні тварини від поєднання з породою ландрас, були стресостійкими і не є носіями мутантного алеллю, який спричиняє в гомозиготному стані стрессиндром.

Відгодівельні якості молодняку. Дані таблиці 3 свідчать про те, що відгодівельні якості тварин усіх поєднань були високими.

Це досягнуто за умов використання кормів добре збалансованих за протеїном, амінокислотами, мінеральними речовинами та вітамінами. Живої маси 100 кг свині на відгодівлі досягали за 204…218 днів при середньодобових приростах 581…656 г, витрачаючи на 1 кг приросту 4,35…4,61 кормових одиниць корму.

Тварини І дослідної групи кінцевої живої маси досягали за 213 днів при затраті 4,45 корм. од. корму на 1 кг приросту, щодо молодняку V дослідної групи, де материнською формою була червона білопояса порода, а батьківською - порода ландрас, в порівнянні з чистопорідними тваринами, досягав живої маси 100 кг за 204 дні, або на 14 днів раніше ніж чистопородні аналоги контрольної групи, при вищому середньодобовому приросту на 12,9% та менших витратах корму на 5,9% кормових одиниць (Р>0,99).

Серед чистопородних і помісних генотипів більш ефективним за основними показниками виявилось поєднання, де материнською формою була червона білопояса порода, а батьківська - порода ландрас, а також батьківські особини за класом еліта.

Таблиця 3 - Відгодівельні якості піддослідного молодняку n=10, ()

Примітка: * - Р>0,99.

Прижиттєве визначення товщини шпику піддослідних тварин. Аналізуючи результати досліджень, слід відмітити, що товщина шпику у молодняку усіх піддослідних груп була в межах мінімальних вимог для другої групи порід згідно інструкції з бонітування свиней (2003) і в більшій мірі обумовлена породними особливостями. Так, помісні підсвинки від поєднання з кнурами породи ландрас, характеризувалися меншою товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців.

У наших дослідженнях найменшу товщину шпику на ділянці вимірювань мали свині V дослідної групи, що менше контрольної на 6,9% (Р>0,99). Дещо нижчі показники товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців мали тварини ІІ і IV груп, відповідно 26,5 і 28,3 мм.

Дані щодо вимірювання товщини шпику за допомогою приладу Pig Log-105 свідчать про його високу точність, з відхиленнями за відношенням до фактичної товщини від 0,8 до 1,1 мм.

Забійні якості молодняку різних генотипів. Як свідчать дані таблиці 4 при забої тварин масою 100 кг забійний вихід коливався в межах 69,9-75,4% при майже відсутній вірогідній різниці між групами, як найменшим він був при чистопородному розведенні (69,9%), а найбільшим - від схрещування чистопородних свиноматок з кнурами породи ландрас (75,4%), що переважає контрольну групу на 5%.

Довжина півтуші виявилась стабільною ознакою і обумовлена генотипом піддослідних тварин. Величина цього показнику коливалась в межах від 90,7 до 96,5 см. Маса правої півтуші піддослідних тварин у середньому склала 33,2 кг, а між підсвинками різного походження коливалася від 31,9 до 35,9 кг. Найбільшою вона зафіксована у тварин V дослідної групи - 35,9 кг, що перевищувала контрольну на 2,45 кг, або 6,21 % (Р>0,95).

Таблиця 4 - Забійні якості молодняку різного походження n=6,

Примітки: * - Р>0,95; *** - Р>0,999

За виходом м'яса в туші тварини І і V дослідних групах мали достатньо високий показник (табл.5). Цей показник перевищував контрольну групу на 3,4…4,0% (Р>0,999). За виходом сала в туші пріоритет виявився за тваринами контрольної (ІV групи): 29,1±1,50%, що більше тварин класу еліта на 5 % (Р>0,99).

Вихід кісток у помісних тварин склав 9,6±0,50 і був меншим ніж тварини контрольної групи на 2,6 % (Р>0,99).

Таблиця 5 - Морфологічний склад туш молодняку різних поєднань n=6,

Примітки: **Р>0,99; ***Р>0,999.

Фізико-хімічні показники м'яса та сала. Аналіз одержаних результатів досліджень активної кислотності м'язової тканини піддослідних тварин засвідчив, що порушень процесу дозрівання туш не виявлено (табл.6).

Базовим показником при оцінці якості м'яса вважається активна кислотність. Показник pH м'яса свиней всіх груп знаходився у межах норми. Порівняно вищим він виявився у підсвинків при чистопорідному розведенні червоної білопоясої породи І дослідної групи (5,78±0,150).

У розрізі контрольної і дослідних груп показник вологоутримуючої здатності знаходився в межах норми - 52,9…56,8% при забої у 100 кг живої маси.

Найбільший вміст жиру при забої мало м'ясо підсвинків ІІІ дослідної групи - 3,12%, найменшу - підсвинків V дослідної групи - 2,16 %. Таким чином, можна зробити висновок про те, що показники вмісту жиру і протеїну детерміновані не тільки породним, але й гетерозисним чинниками.

Сало піддослідних тварин усіх груп характеризувалось високими показниками якості.

Таблиця 6 - Фізико-хімічні показники м'яса свиней піддослідного молодняку n=6

Примітки: **Р>0,99; *** Р>0,999.

Гематологічні дослідження. Поряд із вивченням екстер'єрних ознак і рівня продуктивності під час досліджень проводилось вивчення інтер'єрних особливостей, як для визначення відмінностей в інтенсивності фізико-біохімічних процесів, так і для прогнозування майбутньої продуктивності.

Одним із важливих показників, що характеризують інтенсивність обміну речовин і стійкість організму, є білковий склад крові. Найвищим вмістом білка в сироватці крові характеризувалися тварини V дослідної групи (76,18±1,090 г/л), що переважали аналогів контрольної групи на 2,9 г/л, або 3,95 %. За кількістю холестерину перевага залишилася за тваринами, отриманими від поєднання ЧБПП (І) ЧЧБПП (Е) і становила 1,68±0,010 ммоль/л, що переважало контрольну групу (ЧБПП (І) ЧЧБПП (І)) на 0,17 ммоль/л, або на 11,25%, (Р>0,99).

У результаті проведених досліджень доведено, що помісні тварини (ЧБПП (І) ЧЛ) порівняно з чистопородними мали підвищений білковий метаболізм. Всі тварини характеризувалися високими показниками активності ферментів сироватці крові, що відповідає періоду інтенсивного синтезу м'язової тканини. Активність AСT у підсвинків дослідних груп, особливо ІІ та ІІІ, становила 0,87 та 0,76 ммоль/год?л. Активність AЛT найвищою була у підсвинків ІІ піддослідної групи - 1,26 ммоль/год?л, які перевищували своїх аналогів на 7…12 %, та зокрема контрольну на 9,56 %.

Корелятивний зв'язок окремих господарських-корисних ознак піддослідних свиней. У наших дослідженнях були проаналізовані взаємозв'язки окремих ознак, які характеризують відтворювальні та відгодівельні якості свиней. Дані свідчать про високі позитивні кореляційні зв'язки між кількістю поросят і масою гнізда перед відлученням (від +0,74 до +0,81) незалежно від методу підбору. Високо корелюють також показники багатоплідності і кількості поросят при відлученні. Негативна кореляція мала місце між багатоплідністю та масою поросяти при народженні і відлученні.

Установлено високий позитивний кореляційний зв'язок між середньодобовими приростами і віком досягнення тваринами живої маси 100 кг (від 0,72 до 0,82). Негативний зв'язок встановлено між показниками товщини шпику і виходу м'яса в туші. Незначний позитивний зв'язок зареєстровано між масою окосту і виходом м'яса в туші (від 0,12 до 0,18).

Зоотехнічна і економічна оцінка проведених досліджень. Дані, щодо економічної ефективності наведені у таблиці 7, свідчать, що за однакових умовах годівлі і утримання, найбільший ефект відгодівлі молодняку до живої маси 100 кг був одержаний у тварин від поєднання ЧБПП (І) ЧЛ (V дослідної групи), в яких витрати кормів на 1 ц приросту склали 4,35 ц корм. од., собівартість 1 ц приросту свинини дорівнювала 1340 грн. на відгодівлі. В результаті рентабельність відгодівлі помісних тварин, при реалізації в живій масі, досягла 26,9%, що на 7,2 % вище рівня рентабельності контрольної групи.

Таблиця 7 - Показники економічної ефективності відгодівлі піддослідного молодняку

Примітки: * м'ясо на кістках; ** за середніми ринковими цінами 2008 року ціна реалізації 1 кг м'яса на кістках-36,00 грн.; *** ціна реалізації 1 кг сала - 22,00 грн.

За середніми ринковими цінами 2008 року з урахуванням виходу м'яса і сала з туш піддослідних свиней чистий прибуток у розрахунку на 1 голову склав від 590 грн. (ІI група) до 860 грн. (V група), контрольна - 620 грн., при забої тварин живою масою 100 кг. Реалізація готової продукції з врахуванням її якості у порівнянні з реалізацією тварин у живій масі залежно від генотипу підвищує рівень рентабельності на відгодівлі до 100 кг у 1,6.2,0 рази і складає 36,9…54,4 %. З економічної точки зору такий спосіб реалізації свинарської продукції зумовлює перевагу м'ясних свиней червоної білопоясої породи та їх помісей.

Висновки