Доступність та використання поживних речовин зернових злакових кормів молодняком свиней великої білої породи
Хімічний склад нових видів і сортів злакових концентрованих кормів. Перетравність поживних речовин різних сортів ячменю, пшениці, житниці і кукурудзи у молодняку свиней. Баланс енергії в організмі піддослідних тварин при згодовуванні досліджуваних кормів.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2015 |
| Размер файла | 481,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
УДК 636.4.083.37.086.1
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
Доступність та використання поживних речовин зернових злакових кормів молодняком свиней великої білої породи
06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів
Харкавлюк Віктор Євгенович
Львів - 2009
Дисертацією є рукопис
Дисертаційна робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник:доктор сільськогосподарських наук, професор Повозніков Микола Гаврилович, Подільський державний аграрно-технічний університет, професор кафедри технології виробництва продукції тваринництва, декан біотехнологічного факультету
Офіційні опоненти:
доктор сільськогосподарських наук, професор Костенко Володимир Миколайович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі тварин, технології кормів і рибництва
доктор сільськогосподарських наук, професор Бурлака Віктор Анатолійович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри годівлі тварин і технології кормів
Захист відбудеться «_______» червня 2009 р. о ________ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50, ауд. 1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50.
Автореферат розісланий «______» квітня 2009 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат с.-г. наук О.М. Слобода
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Традиційним джерелом виробництва м'яса в Україні є свинарство, оскільки свині відносяться до скороспілих і багатоплідних тварин, здатних давати високі прирости живої маси і вихід м'яса за правильно організованої їх годівлі, адже в загальному обсязі виробництва м'яса свинина повинна становити не менше 40% (Топіха В. С., 2006; Калетнік Г. М. та ін., 2007). Сьогодні понад 70% свинини виробляється в особистих селянських господарствах, де тварин годують переважно концентратного типу раціонами, які складаються із одного чи двох-трьох кормів та різних балансуючих кормових добавок.
Фізіологія травлення у свиней фундаментально вивчена в роботах А. В. Квасницкого (1951), А. М. Старовойтова (1959, 1962), А. Д. Синещекова (1952, 1965), Е. Н. Бакеевой (1957), Е. З. Ткачева (1981), на основі яких подано теоретичне обґрунтування закономірностей перетравлення і засвоєння поживних речовин раціонів у свиней різних виробничих груп. Встановлено, що ефективність використання кормів у свинарстві визначається багатьма факторами: хімічним складом і поживною цінністю кормів, взаємодією поживних речовин між собою та іншими поживними речовинами в процесі всмоктування; станом регуляторних систем, породою, віком, статтю і фізіологічним станом тварини.
Протягом останніх 25-30 років змінилася агротехніка вирощування зернових культур та ґрунтово-кліматичні умови, які впливають на відкладення в рослинах органічних та мінеральних речовин, з'явилися нові сорти і види рослин, що мають специфічні характеристики і кормова цінність яких не встановлена. Тому дослідження хімічного складу, поживної цінності, перетравності поживних речовин, доступності і засвоєння енергії та мінеральних елементів нових видів і сортів концентрованих кормів в організмі молодняку свиней є актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно тематики кафедри годівлі тварин та технології кормів Подільського державного аграрно-технічного університету «Вивчення зоотехнічних, фізіолого-біохімічних та екологічних аспектів оцінки і використання кормів в напрямку вдосконалення системи повноцінної годівлі тварин» та теми «Доступність та використання кормів молодняком свиней» (номер держреєстрації 0107U002771).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити перетравність поживних речовин та доступність і використання енергії та мінеральних елементів нових видів і сортів злакових концентрованих кормів в організмі молодняку свиней великої білої породи.
Для досягнення поставленої мети у роботі вирішували такі завдання: визначити хімічний склад нових видів і сортів злакових концентрованих кормів; вивчити перетравність поживних речовин різних сортів ячменю, пшениці, тритикале, житниці та кукурудзи у молодняку свиней; дослідити доступність мінеральних елементів досліджуваних кормів; вивчити газообмін у молодняку свиней при згодовуванні різних концентрованих кормів; визначити баланс енергії в організмі піддослідних тварин при згодовуванні досліджуваних кормів; провести зоотехнічну і економічну оцінку та виробничу апробацію результатів досліджень.
Об'єкт дослідження - зерно сортів ячменю СН-28, Скарлет і Бадьорий, пшениці Галон і Веста, тритикале Укро, житниці Розовская 7 та кукурудзи Гран 5, а також молодняк свиней великої білої породи сільськогосподарського кооперативу «Летава» Чемеровецького району Хмельницької області.
Предмет дослідження - показники хімічного складу та енергетичної цінності, перетравність, доступність та засвоєння поживних речовин кормів, показники газового, енергетичного обмінів та балансу енергії у молодняку свиней, економічна і зоотехнічна оцінка кормів.
Методи дослідження - поставлені у роботі завдання вирішувалися з використанням зоотехнічних (продуктивність, оплата корму), фізико-хімічних (хімічний склад і енергетична цінність кормів), фізіологічних (перетравність поживних речовин, газообмін, баланс енергії, азоту, кальцію, фосфору), статистичних (обробка дослідних даних), аналітичних (огляд літератури, узагальнення результатів) методів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в умовах західного Лісостепу України комплексно вивчено особливості використання енергії, поживних і мінеральних речовин нових видів і сортів концентрованих кормів молодняком свиней великої білої породи. Дослідженнями розширено сучасні знання про хімічний склад та поживну цінність цих кормів, у тому числі пивоварних сортів ячменю, твердої і м'якої пшениці, кукурудзи, тритикале та житниці.
Встановлено особливості перебігу газообміну та досліджено баланс енергії поживних речовин в організмі молодняку свиней при згодовуванні йому зерна пивоварного ячменю сортів СН-28, Скарлет і Бадьорий, пшениці сортів Галон і Веста, тритикале Укро, жита Синтетик 38, житниці Розовская 7 та кукурудзи Гран 5 та визначено продуктивну дію цих кормів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в комплексному вивченні хімічного складу, дослідженні балансу і використання енергії поживних речовин та мінеральних елементів в організмі молодняку свиней великої білої породи при згодовуванні нових сортів і видів концентрованих кормів. Це дозволяє раціонально підійти до використання кормової бази господарств, організувавши повноцінну годівлю різних виробничих груп свиней, що підтверджено актом впровадження результатів досліджень.
Встановлено, що 1 кг сухої речовини ячменю СН-28 забезпечує відкладення в організмі молодняку свиней 4,74 МДж енергії приросту, Скарлет - на 16,5%, а Бадьорий - на 26,2% менше, при згодовуванні пшениці Галон на приріст живої маси тварин використовується 6,09 МДж, а Веста - 17,4% менше. Згодовування житниці Розовская 7 і тритикале сорту Укро дозволяє забезпечити продуктивне використання енергії на рівні 7,1 МДж з 1 кг сухої речовини, тоді як кукурудзи сорту Гран 5 - на 27,2%, жита Синтетик 38 - на 35,1% менше. Використання в годівлі молодняку свиней комбікорму із тритикале сорту Укро, житниці Розовская 7, кукурудзи Гран 5 та ячменю сорту СН-28 забезпечує підвищення продуктивності тварин на 11,1% при рентабельності 42,3%.
Особистий внесок здобувача полягає у підборі та опрацюванні літературних джерел, освоєнні методів досліджень, організації та проведенні фізіологічних і виробничого дослідів, біометричному опрацюванні, аналізі та інтерпретації одержаних результатів, написанні та підготовці дисертаційної роботи до захисту.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і схвалені на засіданнях кафедри годівлі тварин та технології кормів, щорічних звітних науково-теоретичних конференціях Подільського ДАТУ (Кам'янець-Подільський, 2005-2008 р.р.); міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми сучасного тваринництва», присвяченій 85-річчю біотехнологічного факультету Подільського ДАТУ (м. Кам'янець-Подільський, 2005 р.), «Проблеми та перспективи ведення тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин» (м. Кам'янець-Подільський, 2007 р.), «Сучасні проблеми живлення тварин, шляхи їх вирішення та інноваційні технології кормів» (м. Житомир, 2008 р.), «Актуальні проблеми годівлі тварин і технології кормів», присвяченій 110-річниці заснування НАУ (м. Київ, 2008 р.), «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва», присвяченій 550-річчю з часу заснування Львівського НУВМБ ім. С. З. Ґжицького та початків ветеринарної медицини в Україні (м. Львів, 2008 р.); регіональній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку тваринництва на Півдні України» (м. Херсон, 2008 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в десяти працях, з них чотири - статті у наукових фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України, п'ять - матеріали конференцій, одна - науково-практичні рекомендації.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів власних досліджень та їх узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 186 сторінок, з яких 130 - основний зміст роботи. Робота містить 45 таблиць, 14 рисунків та 6 додатків, наведених на 29 сторінках. Список використаних літературних джерел нараховує 251 найменування, з яких 20 - іноземних авторів.
Матеріал і методика досліджень
З метою вивчення ефективності використання енергії та поживних речовин нових видів і сортів концентрованих злакових кормів в годівлі молодняку свиней великої білої породи в умовах СГК «Летава» Чемеровецького району Хмельницької області протягом 2006 року провели балансові та респіраційні дослідження методом пар-аналогів згідно загально прийнятих у зоотехнії методик за схемою, наведеною на рис. 1. Для цього проведено дослідження хімічного складу та поживної цінності дев'яти злакових концентрованих кормів, а також три балансових досліди, при чому тварини до початку дослідів знаходилися на однакових раціонах концентратного типу. Жива маса на початок усіх дослідів знаходилася на рівні 40-41 кг. Перший та третій досліди тривали по 20 (9 - підготовчий, 3 - перехідний та 8 - обліковий) діб, а другий - 21 (10; 3 та 8) добу.
Рис. 1. Загальна схема досліджень
Аналогічності груп досягли шляхом підбору аналогів за такими показниками, як: порода, вік, маса тіла, вгодованість, стан здоров'я, продуктивність у підготовчий період, враховуючи привикання до обладнання в балансових і апаратури в респіраційних дослідах.
У першому досліді тваринам першої групи згодовували подрібнене зерно середнього помелу пивоварного ячменю сорту СН-28, другої - Скарлет, третьої - Бадьорий, в другому досліді, відповідно, - тритикале Укро, пшениці Галон (м'який сорт) та жита Синтетик 38, а в третьому - житниці Розовская 7, пшениці Веста (твердий сорт) та кукурудзи Гран 5.
Натуру зерна визначали згідно ГОСТ 10840-64 «Зерно. Методи визначення натури» (Беркута Н. С., 1992).
Годували тварин тричі на добу - вранці, в обід та ввечері. Облік спожитих кормів у дослідах був індивідуальним. Хімічний склад кормів, переїдів і виділень тварин вивчали згідно загально прийнятих в зоотехнії методик, що викладені в інструкції для лабораторій агрохімічної служби (1982) та рекомендаціях ВАСГНІЛ (1985). На основі обліку спожитих кормів та виділень розраховували перетравність органічних речовин, баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі піддослідних тварин.
Газообмін вивчали масковим методом у 5-хвилинних сеансах за 1-2 години до ранкової та через 3-4 - після кожної годівлі протягом двох суміжних днів (Цвігун А. Т., Кімаковський В. І., 1992). Хімічний склад повітря визначали в газоаналізаторі ГХП-100.
На основі результатів балансових досліджень та газообміну складали баланс енергії в організмі піддослідного молодняку.
Живу масу тварин визначали за даними індивідуальних зважувань, які проводили перед постановкою на дослід, на початку облікового періоду та по завершенню облікового періоду досліду за 1-2 години до ранкової годівлі.
З метою виробничої апробації результатів досліджень з 23 лютого по 24 квітня 2007 року в умовах СГК «Летава» провели виробничий дослід на двох групах молодняку свиней, тваринам першої з яких згодовували господарський комбікорм, а другої - з досліджених нами кормів.
Біометричну обробку результатів досліджень проводили за Е. К. Меркурьевою (1983). Кореляційний аналіз дослідних даних провели за методикою, викладеною Г. Ф. Лакиним (1980).
Результати досліджень та їх аналіз
Хімічний склад та поживність досліджуваних кормів. Усі досліджувані зразки зерна мали вологість на рівні 12,6-16,6% (табл. 1).
Таблиця 1. Урожайність та технологічна характеристика досліджуваних кормів, M ± m
|
Дослід |
Вид та сорт корму |
Урожайність, ц/га |
Технологічні показники |
|||
|
вологість, % |
натура зерна, г |
маса 1000 зернин, г |
||||
|
І |
Ячмінь СН-28 (контроль) |
62,6 |
14,1±1,75 |
644,5±0,18 |
50,8±0,46 |
|
|
Ячмінь Скарлет |
71,4 |
15,2±1,73 |
609,4±0,18* |
44,0±0,28* |
||
|
Ячмінь Бадьорий |
38,5 |
14,9±1,73 |
610,5±0,53* |
42,4±0,42* |
||
|
ІІ |
Тритикале Укро (контроль) |
46,7 |
15,8±1,72 |
718,6±0,18 |
37,3±0,58 |
|
|
Пшениця Галон |
33,8 |
14,9±1,73 |
734,5±0,18 |
34,2±0,39 |
||
|
Жито Синтетик 38 |
48,2 |
16,6±1,70 |
602,2±4,42* |
41,2±0,32* |
||
|
ІІІ |
Житниця Розовская 7 (контроль) |
76,8 |
14,9±1,73 |
739,5±0,53 |
37,6±0,32 |
|
|
Пшениця Веста |
32,4 |
15,6±1,72 |
720,0±0,35 |
41,7±0,99 |
||
|
Кукурудза Гран 5 |
74,9 |
12,6±1,78 |
561,5±0,18* |
264,0±2,55* |
Примітка: * тут і далі - різниця відносно контролю вірогідна (р>0,95)
При цьому у різних кормів була неоднакова натура (від 561,5 в кукурудзи до 739,5 г у житниці), але все зерно було добре виповнене, середніх розмірів, маса 1000 зернин коливалася в межах 34,2-50,8 г, за винятком кукурудзи (264,0 г). Вміст обмінної енергії в 1 кг сухої речовини знаходився на рівні 14,3-15,6 МДж, хоча найвищим він був у зерні тритикале - 15,6 МДж (табл. 2).
Таблиця 2. Хімічний склад та поживність 1 кг сухої речовини досліджуваних зернових кормів
|
Показник |
Досліди |
|||||||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
||||||||
|
ячмінь СН-28 |
ячмінь Скарлет |
ячмінь Бадьорий |
тритикале Укро |
пшениця Галон |
жито Синтетик 38 |
житниця Розовская 7 |
пшениця Веста |
кукурудза Гран 5 |
||
|
Обмінна енергія, МДж |
15,03 |
14,61 |
14,30 |
15,60 |
15,43 |
15,14 |
15,50 |
15,16 |
15,22 |
|
|
Кормові одиниці |
1,41 |
1,37 |
1,34 |
1,34 |
1,37 |
1,40 |
1,35 |
1,39 |
1,44 |
|
|
Сирий протеїн, г |
91,55 |
88,18 |
103,33 |
153,19 |
145,41 |
134,82 |
168,01 |
119,98 |
103,28 |
|
|
Перетравний протеїн, г |
78,25 |
66,85 |
69,28 |
112,33 |
134,80 |
113,46 |
149,92 |
126,70 |
85,42 |
|
|
Лізин, г |
4,53 |
4,41 |
4,61 |
5,76 |
4,13 |
5,75 |
4,48 |
4,11 |
3,03 |
|
|
Метіонін + цистин, г |
3,07 |
3,02 |
3,55 |
3,40 |
3,88 |
3,74 |
3,81 |
3,92 |
3,25 |
|
|
Триптофан, г |
1,54 |
1,51 |
1,60 |
2,05 |
1,83 |
2,05 |
1,99 |
1,80 |
0,97 |
|
|
Сирий жир, г |
27,74 |
21,21 |
19,81 |
4,39 |
19,73 |
16,55 |
13,28 |
14,34 |
38,32 |
|
|
Сира клітковина, г |
57,03 |
48,33 |
55,64 |
29,69 |
29,95 |
24,83 |
31,48 |
33,79 |
23,68 |
|
|
БЕР, г |
794,6 |
794,2 |
787,0 |
789,2 |
785,3 |
802,6 |
769,2 |
808,9 |
802,3 |
|
|
Сира зола, г |
29,18 |
26,01 |
34,26 |
23,51 |
19,61 |
21,23 |
18,09 |
23,00 |
32,48 |
|
|
Кальцій, г |
0,72 |
0,86 |
1,11 |
0,12 |
0,35 |
0,72 |
0,40 |
0,57 |
0,21 |
|
|
Фосфор, г |
3,63 |
3,31 |
3,55 |
4,51 |
3,76 |
3,24 |
3,29 |
4,39 |
2,75 |
|
|
Магній, г |
1,54 |
1,42 |
1,29 |
1,69 |
1,36 |
1,46 |
1,09 |
1,59 |
2,07 |
|
|
Калій, г |
6,32 |
6,64 |
6,51 |
6,29 |
4,94 |
5,47 |
4,41 |
5,70 |
5,83 |
|
|
Натрій, г |
0,36 |
0,72 |
0,62 |
0,64 |
0,60 |
0,34 |
0,33 |
0,50 |
0,92 |
|
|
Хлор, г |
0,57 |
0,57 |
0,60 |
0,19 |
0,52 |
0,20 |
0,19 |
0,27 |
0,37 |
|
|
Сірка, г |
2,05 |
1,93 |
1,92 |
1,82 |
2,14 |
1,84 |
1,57 |
1,91 |
1,99 |
|
|
Залізо, мг |
114,11 |
130,90 |
97,59 |
73,98 |
99,01 |
68,37 |
50,52 |
75,87 |
116,66 |
|
|
Мідь, мг |
4,54 |
5,66 |
4,94 |
6,29 |
6,30 |
4,68 |
4,23 |
5,16 |
3,55 |
|
|
Цинк, мг |
31,90 |
28,66 |
26,22 |
22,09 |
29,19 |
21,35 |
19,74 |
21,70 |
30,20 |
|
|
Марганець, мг |
24,69 |
27,36 |
25,28 |
32,42 |
46,16 |
28,91 |
27,26 |
32,48 |
22,65 |
|
|
Кобальт, мг |
0,36 |
0,40 |
0,42 |
0,52 |
0,62 |
0,46 |
0,27 |
0,49 |
0,21 |
|
|
Йод, мг |
0,13 |
0,11 |
0,14 |
0,12 |
0,13 |
0,11 |
0,09 |
0,08 |
0,14 |
|
|
Селен, мг |
0,099 |
0,099 |
0,096 |
0,062 |
0,056 |
0,063 |
0,052 |
0,050 |
0,075 |
|
|
Каротин, мг |
2,54 |
2,26 |
2,70 |
2,71 |
2,11 |
2,76 |
2,54 |
2,13 |
2,63 |
|
|
Токоферол, мг |
58,22 |
58,96 |
58,79 |
26,13 |
14,09 |
28,79 |
25,85 |
14,23 |
22,99 |
|
|
Кальциферол, тис. МО |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Тіамін, мг |
4,02 |
4,14 |
4,09 |
3,27 |
4,02 |
4,01 |
3,37 |
4,10 |
1,19 |
|
|
Рибофлавін, мг |
1,30 |
1,27 |
1,29 |
1,98 |
1,34 |
1,94 |
1,33 |
1,30 |
1,42 |
|
|
Пантотенова кислота, мг |
10,98 |
11,06 |
11,08 |
13,35 |
15,94 |
11,41 |
11,08 |
16,42 |
8,53 |
|
|
Холін, г |
1,34 |
1,33 |
1,31 |
1,92 |
1,36 |
1,46 |
1,42 |
1,38 |
0,58 |
|
|
Нікотинова кислота, мг |
68,59 |
69,81 |
67,73 |
12,21 |
59,22 |
13,12 |
12,92 |
59,57 |
38,37 |
|
|
Ціанкобаламін, мкг |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Концентрація сирого протеїну найбільшою була в 1 кг сухої речовини (СР) житниці Розовская 7 - 168,0 г, тритикале Укро - 153,2 та пшениці Галон - 145,4 г, а найменше - у зерні ячменю сортів СН-28 та Скарлет - 91,6 та 88,2 г відповідно. Ячмінь усіх сортів характеризувався найбільшим вмістом сирої клітковини (48,3-57,0 г/кг СР), при цьому зерно кукурудзи містило її 23,7 г/кг СР. Найменшою кількістю сирого жиру характеризувалося зерно тритикале - 4,4 г/кг СР, тоді як інші види зернових містили його у 3,0-4,5, а різні сорти ячменю - в 4,5-6,3 раза більше. Найбільше мінеральних речовин містилося у зерні ячменю сорту СН-28 та кукурудзи Гран 5 - по 34,3 та 32,5 г/кг СР відповідно. Усі сорти ячменю та кукурудзи характеризувалися найбільшою концентрацією заліза, цинку та селену за найменшого вмісту кальцію в тритикале та кукурудзі. Крім того, кукурудза характеризувалася найменшою концентрацією вітамінів, тоді як токоферолу найбільше було у зерні ячменю (58,2-59,0 мг/кг СР), тіаміну - в пшениці Веста (4,1 мг), рибофлавіну і холіну - в тритикале (2,0 та 1,9 мг), пантотенової кислоти - у пшениці (15,9-16,4 мг), нікотинової кислоти - в 1 кг СР ячменю (67,7-69,8 мг).
Аналіз годівлі піддослідних тварин. Організовуючи годівлю піддослідних тварин нормували її за обмінною енергією, враховуючи фактичне споживання кормів. У межах одного досліду тварини різних груп одержували однакову кількість кормів, але не всі однаково їх поїдали, тому в розрахунку на 100 кг живої маси в першому досліді тварини споживали по 3,20 кг сухої речовини ячменю сорту СН-28, 3,34 - Скарлет та 3,49 кг сорту Бадьорий. У другому досліді молодняк споживав по 3,88 кг сухої речовини тритикале сорту Укро, 3,95 - пшениці Галон, 3,90 кг жита Синтетик 38, а в третьому - 3,86 кг житниці Розовская 7, 3,93 - пшениці Веста та 3,99 кг кукурудзи Гран 5. Завдяки цьому всі раціони забезпечували піддослідний молодняк з надлишком енергією та кормовими одиницями (рис. 2).
Рис. 2. Забезпечення піддослідних тварин енергією та окремими поживними речовинами, % до норми
Слід відмітити нестачу сирого протеїну при споживанні тваринами майже усіх кормів, за винятком тритикале Укро та житниці Розовская 7, при неоднаковій його перетравності, у результаті чого тварини, яким згодовували жито, пшеницю, тритикале та житницю на 103,2-136,3% більше від норми одержували перетравного протеїну. Забезпеченість критичними амінокислотами була на рівні 43,3-93,4%. Концентрація клітковини в 1 кг сухої речовини задовольняла потребу молодняку при споживанні ячменю на 73,2-86,4, а інших кормів - на 35,9-51,2% до потреби. Майже усі тварини одержували з нестачею мінеральні речовини при гострому дефіциті кальцію, за винятком заліза, яке було в надлишку при споживанні молодняком усіх сортів ячменю та пшениці Галон.
Перетравність поживних речовин концентрованих кормів молодняком свиней. Аналізуючи дані, наведені у таблиці 3, слід зауважити, що як органічна речовина, так і її складові, за винятком сирої клітковини, достатньо добре перетравлювалися в організмі піддослідних тварин.
концентрований корм свиня ячмінь
Таблиця 3. Перетравність поживних речовин різних концентрованих кормів молодняком свиней, %; M ± m, n = 4
|
Дослід |
Вид та сорт корму |
Показники |
|||||
|
органічна речовина |
протеїн |
жир |
клітковина |
БЕР |
|||
|
І |
Ячмінь СН-28 |
89,96±0,84 |
85,47±0,94 |
80,99±1,22 |
57,15±2,97 |
89,98±1,39 |
|
|
Ячмінь Скарлет |
86,99±1,36 |
74,15±2,74* |
66,03±5,15* |
43,59±4,59* |
89,95±1,22 |
||
|
Ячмінь Бадьорий |
86,71±1,04* |
67,04±3,37* |
59,64±3,22* |
46,42±5,81 |
90,38±0,79 |
||
|
ІІ |
Тритикале Укро |
91,76±0,55 |
88,97±0,62 |
52,83±4,03 |
48,34±1,32 |
93,21±0,67 |
|
|
Пшениця Галон |
88,62±0,46* |
86,33±2,16 |
65,07±1,38* |
42,21±2,13* |
91,40±0,33* |
||
|
Жито Синтетик 38 |
87,47±0,60* |
84,16±2,70* |
64,37±1,54* |
33,89±6,95 |
90,16±0,85* |
||
|
ІІІ |
Житниця Розовская 7 |
88,71±0,62 |
89,24±0,59 |
72,67±1,93 |
48,64±3,74 |
90,53±0,44 |
|
|
Пшениця Веста |
88,24±0,91 |
82,71±1,22* |
76,06±2,36 |
36,64±3,20* |
90,07±0,61 |
||
|
Кукурудза Гран 5 |
87,41±0,66 |
84,95±1,57* |
67,19±1,70 |
44,84±4,45 |
90,92±0,84 |
Серед різних сортів ячменю найвищою перетравністю органічної речовини - на рівні 89,96% - характеризувався СН-28, що краще від Скарлет на 3,0, а Бадьорий - на 3,2% (p>0,95). Крім того, відмічено вірогідну різницю у перетравності протеїну, жиру та клітковини у цього сорту відносно інших в сторону підвищення порівняно із сортом Скарлет. Необхідно зазначити, що серед усіх досліджуваних кормів найкраще перетравлювався протеїн житниці Розовская 7 (89,2%) та тритикале Укро (89,0%), що більше порівняно з ячменем Бадьорий відповідно на 22,2 та 21,9%. При цьому найвищою перетравністю жиру характеризувалися пшениця Веста (76,1%) та житниця Розовская 7 (72,7%), а клітковини - житниця Розовская 7 (48,6%) та тритикале Укро (48,3%) при високій перетравності безазотистих екстрактивних речовин у всіх кормів - на рівні 89,9-93,2%.
Слід відмітити, що концентрація протеїну та безазотистих екстрактивних речовин позитивно впливала на перетравність органічної речовини (r = +0,229-0,959). На відміну від сирого протеїну, концентрація сирої клітковини негативно корелювала з перетравністю органічної речовини, вплив жиру та мінеральних речовин був позитивним, але несуттєвим. Аналогічну закономірність виявлено і у впливі поживних речовин на перетравність протеїну та інших органічних речовин.
Використання азоту, кальцію і фосфору піддослідними тваринами. Найбільше азоту із одного кілограма сухої речовини одержували тварини при споживанні житниці Розовская 7 - 26,9 г, що більше порівняно з ячменем Скарлет на 84,4, ячменем СН-28, кукурудзою Гран 5 та ячменем Бадьорий на 62,6-68,0% (табл. 4).
Таблиця 4. Баланс азоту в організмі молодняку свиней у розрахунку на 1 кг спожитої сухої речовини; M ± m, n = 4
|
Дослід |
Вид та сорт корму |
Показники |
|||||
|
спожито, г |
всмокталося, г |
доступність, % |
утрималося в тілі |
||||
|
грам |
% від спожитого |
||||||
|
І |
Ячмінь СН-28 |
16,00±0,82 |
13,69±0,76 |
85,47±0,94 |
10,55±0,99 |
65,36±2,90 |
|
|
Ячмінь Скарлет |
14,58±0,24 |
10,79±0,29* |
74,15±2,74* |
7,03±0,30* |
48,19±2,00* |
||
|
Ячмінь Бадьорий |
18,33±0,94 |
12,19±0,38 |
67,04±3,37* |
8,32±0,54 |
45,30±1,31* |
||
|
ІІ |
Тритикале Укро |
24,51±0,32 |
21,80±0,17 |
88,97±0,62 |
18,81±0,19 |
76,73±0,78 |
|
|
Пшениця Галон |
23,27±0,18* |
20,09±0,50* |
86,33±2,16 |
16,68±0,49* |
71,69±2,09 |
||
|
Жито Синтетик 38 |
21,57±0,16* |
18,15±0,59* |
84,16±2,70* |
14,70±0,76* |
68,13±3,53* |
||
|
ІІІ |
Житниця Розовская 7 |
26,88±0,21 |
23,98±0,18 |
89,24±0,59 |
20,81±0,18 |
77,41±0,66 |
|
|
Пшениця Веста |
19,20±0,14* |
16,30±0,31* |
82,71±1,22* |
12,42±0,55* |
64,70±2,86* |
||
|
Кукурудза Гран 5 |
16,53±0,18* |
13,67±0,20* |
84,95±1,57* |
11,64±0,37* |
70,46±2,25* |
При цьому, внаслідок неоднакової доступності найбільше всмокталося елементу з 1 кг СР житниці Розовская 7 (24,0 г), тритикале Укро (21,8 г) та пшениці Галон (20,1 г), а найменше - з ячменю Скарлет - 10,8 г.
Необхідно відмітити, що при згодовуванні житниці Розовская 7 та тритикале Укро азот утримувався в тілі молодняку на 77,4 та 76,32% відповідно, що більше порівняно із пшеницею Галон, кукурудзою Гран 5 та житом Синтетик 38 на 5,0-8,6%, ячменем СН-28 та пшеницею Веста - на 12,0-12,7%, ячменем Скарлет і Бадьорий - на 28,5-32,1%.
Найменший вміст кальцію в 1 кг сухої речовини був у зерні тритикале Укро - 0,12 г, а також кукурудза Гран 5, пшениця Галон і житниця Розовская 7 - 0,23-0,40 при найвищому у ячменю Бадьорий - 1,15 г (табл. 5).
При цьому, враховуючи виділення елементу з калом та сечею , найбільше його відклалося в тілі при згодовуванні молодняку свиней ячменю Бадьорий - 0,52 г, жита Синтетик 38 та пшениці Веста - по 0,31 г, а найменше - тритикале Укро та кукурудзи Гран 5 - 0,05 та 0,09 г відповідно. При цьому найбільше кальцію у відсотках від спожитого відклалося в тілі тварин із пшениці Веста (49,0%) та ячменю Бадьорий (45,0%), а найменше - з ячменю Скарлет (31,5%) та СН-28 (33,4%).
На відміну від кальцію, досліджувані корми містили значно більше фосфору: різні сорти ячменю та тритикале - в 3,3-5,2 рази, пшениця - в 7,7-10,7, кукурудза Гран 5 - в 13,1, а тритикале Укро - в 37 разів (табл. 6).
Таблиця 5. Баланс кальцію в організмі молодняку свиней у розрахунку на 1 кг спожитої сухої речовини; M ± m, n = 4
|
Дослід |
Вид та сорт корму |
Показники |
|||||
|
спожито, г |
всмокталося, г |
доступність, % |
утрималося в тілі |
||||
|
грам |
% від спожитого |
||||||
|
І |
Ячмінь СН-28 |
0,77±0,04 |
0,30±0,04 |
39,09±4,32 |
0,26±0,04 |
33,40±4,55 |
|
|
Ячмінь Скарлет |
0,89±0,02* |
0,34±0,03 |
38,06±3,16 |
0,28±0,03 |
31,53±3,11 |
||
|
Ячмінь Бадьорий |
1,15±0,10* |
0,60±0,08* |
51,88±3,25* |
0,52±0,07* |
44,97±3,37 |
||
|
ІІ |
Тритикале Укро |
0,12±0,04 |
0,08±0,02 |
68,05±3,08 |
0,05±0,01 |
38,98±5,82 |
|
|
Пшениця Галон |
0,35±0,07* |
0,20±0,03* |
55,90±4,08* |
0,15±0,02* |
41,74±5,54 |
||
|
Жито Синтетик 38 |
0,72±0,09* |
0,37±0,06* |
51,31±8,04 |
0,31±0,06* |
43,69±7,98 |
||
|
ІІІ |
Житниця Розовская 7 |
0,40±0,07 |
0,30±0,02 |
74,75±4,02 |
0,17±0,03 |
41,56±6,39 |
|
|
Пшениця Веста |
0,63±0,08* |
0,47±0,05* |
74,49±2,20 |
0,31±0,02* |
48,98±3,83 |
||
|
Кукурудза Гран 5 |
0,23±0,03* |
0,14±0,01* |
59,57±3,57* |
0,09±0,01* |
41,37±4,52 |
Доступність фосфору найвищою була у тритикале сорту Укро (77,8%) та ячменю СН-28 (70,8%), тоді як у ячменю Бадьорий, пшениці Галон, житниці Розовская 7, жита Синтетик 38 та кукурудзи Гран 5 вона знаходилася на рівні 57,6-65,3%, а пшениці Веста - 54,9%.
Таблиця 6. Баланс фосфору в організмі молодняку свиней у розрахунку на 1 кг спожитої сухої речовини; M ± m, n = 4
|
Дослід |
Вид та сорт корму |
Показники |
|||||
|
спожито, г |
всмокталося, г |
доступність, % |
утрималося в тілі |
||||
|
грам |
% від спожитого |
||||||
|
І |
Ячмінь СН-28 |
4,02±0,21 |
2,85±0,19 |
70,80±2,20 |
2,66±0,18 |
66,05±2,42 |
|
|
Ячмінь Скарлет |
3,44±0,04* |
1,98±0,12* |
57,63±3,91* |
1,68±0,14* |
48,96±4,61* |
||
|
Ячмінь Бадьорий |
3,76±0,30 |
2,48±0,30 |
65,29±3,32 |
2,23±0,29 |
58,73±3,65 |
||
|
ІІ |
Тритикале Укро |
4,51±0,24 |
3,51±0,16 |
77,75±3,48 |
3,26±0,17 |
72,34±3,76 |
|
|
Пшениця Галон |
3,76±0,27* |
2,39±0,17* |
63,60±4,56* |
2,10±0,19* |
55,98±5,04* |
||
|
Жито Синтетик 38 |
3,24±0,16* |
2,00±0,14* |
61,76±4,21* |
1,77±0,16* |
54,56±4,79* |
||
|
ІІІ |
Житниця Розовская 7 |
3,29±0,24 |
2,08±0,14 |
63,16±4,31 |
1,94±0,14 |
59,03±4,33 |
|
|
Пшениця Веста |
4,83±0,04* |
2,65±0,21 |
54,86±4,52 |
2,44±0,21 |
50,55±4,67 |
||
|
Кукурудза Гран 5 |
3,02±0,03* |
1,92±0,15 |
63,47±4,61 |
1,73±0,14 |
57,30±4,43 |
Після втрат фосфору з сечею утримання його в тілі тварин було на рівні 1,68-3,26 г з кожного кілограма спожитої ними сухої речовини. Найкращим засвоєнням елементу відносно спожитого характеризувалося зерно тритикале Укро (72,3%), ячменю СН-28 (66,1%), а найменше - ячменю Скарлет - 49,0%.
Газообмін і баланс енергії в організмі молодняку свиней. Газообмін є інтегральним показником проходження обмінних процесів в організмі. Вентиляція легенів у піддослідних тварин знаходилася на рівні 8,2-10,3 л/хв. у розрахунку на 1 кг спожитої ними сухої речовини (табл. 7). При цьому, найменшою вона була при згодовуванні тваринам житниці Розовская 7 та тритикале Укро, а найвищою - при використанні в раціонах молодняку ячменю сорту СН-28.
Таблиця 7. Окремі показники газообміну у тварин в розрахунку на 1 кг спожитої сухої речовини кормів; M ± m, n = 4
|
Дослід |
Вид та сорт корму |
Показники |
||||||
|
вентиляція легенів, л/хв. |
кількість спожитого О2, л/хв. |
кількість виділеного СО2, л/хв. |
дихальний коефіцієнт |
кисневий індекс крові |
теплопродукція, кДж/хв. |
|||
|
І |
Ячмінь СН-28 |
10,34±0,76 |
0,31±0,03 |
0,29±0,02 |
0,91±0,02 |
30,75±1,67 |
6,50±0,54 |
|
|
Ячмінь Скарлет |
9,85±0,66 |
0,31±0,02 |
0,30±0,02 |
0,95±0,01 |
31,75±1,63 |
6,52±0,52 |
||
|
Ячмінь Бадьорий |
10,14±0,28 |
0,32±0,02 |
0,29±0,02 |
0,93±0,02 |
30,81±1,60 |
6,57±0,46 |
||
|
ІІ |
Тритикале Укро |
9,09±0,70 |
0,31±0,01 |
0,29±0,04 |
0,94±0,03 |
35,32±1,73 |
6,37±0,28 |
|
|
Пшениця Галон |
9,55±0,62 |
0,34±0,02 |
0,32±0,03 |
0,95±0,02 |
35,54±1,20 |
7,01±0,42 |
||
|
Жито Синтетик 38 |
10,23±0,55 |
0,36±0,02* |
0,32±0,04 |
0,90±0,04 |
35,71±2,22 |
7,36±0,42* |
||
|
ІІІ |
Житниця Розовская 7 |
8,22±0,40 |
0,31±0,01 |
0,27±0,01 |
0,89±0,02 |
38,69±2,45 |
6,31±0,28 |
|
|
Пшениця Веста |
9,97±0,48* |
0,36±0,02 |
0,33±0,02* |
0,93±0,02 |
36,16±1,12 |
7,47±0,41* |
||
|
Кукурудза Гран 5 |
9,93±0,40* |
0,33±0,02 |
0,31±0,02* |
0,94±0,01* |
33,41±1,03 |
6,87±0,36 |
Суттєвого коливання за дихальним коефіцієнтом між піддослідним молодняком зафіксовано не було (0,89-0,95) при найвищому споживанні кисню (0,36 л/хв.) за використання в годівлі пшениці Веста та жита Синтетик 38, а найменше - при згодовуванні ячменю сортів СН-28 і Скарлет, житниці сорту Розовская 7 і тритикале Укро (0,31 л/хв.). Аналогічно споживанню кисню тварини виділяли з видихуваним повітрям вуглекислий газ. У результаті, кисневий індекс крові найвищим був у тварин, які споживали житницю Розовская 7 - 38,7, що більше порівняно із пшеницею Веста на 7,0%, тритикале Укро, пшеницею Галон і житом синтетик 38 - на 8,3-9,5%, кукурудзою Гран 5 і ячменем усіх сортів - на 15,8-25,8%. Це вплинуло на величину теплопродукції у розрахунку на 1 кг спожитої тваринами сухої речовини, яка коливалася в межах 6,31-7,47 кДж/хв., при чому, найбільшою вона була при згодовуванні молодняку свиней пшениці сортів Веста і Галон та жита Синтетик 38.
Найбільше валової енергії надходило в організм тварин при згодовуванні їм 1 кг сухої речовини пшениці Галон (20,1 МДж), житниці Розовская 7 і пшениці Веста (20,0 МДж), а найменше - ячменю Бадьорий - на 10,1% порівняно із пшеницею Галон (табл. 8). Як свідчать результати досліджень, за неоднакових втрат енергії з калом найменше енергії перетравних поживних речовин (ППР) залишилося в результаті перетравності органічних речовин при згодовуванні ячменю Бадьорий (14,8 МДж), що менше порівняно з тритикале Укро та житницею Розовская 7 на 16,6%.
В обмінний фонд організму при згодовуванні усіх кормів, надійшло 15,7-16,3 МДж фізіологічно корисної енергії, крім різних сортів ячменю, які забезпечували по 13,0-14,1 МДж/кг СР. При цьому необхідно зазначити, що ці показники дещо відрізняються від одержаних даних розрахунковим шляхом (див. табл. 2), де обмінна енергія на 1 кг сухої речовини ячменю була на рівні 14,3-15,0 МДж, хоча в інших кормах - дещо нижча.
Таблиця 8. Баланс енергії в організмі піддослідного молодняку, МДж/кг спожитої сухої речовини корму; M ± m, n = 4
|
Дослід |
Вид та сорт корму |
Показники |
|||||
|
валова енергія корму |
енергія ППР |
обмінна енергія |
у тому числі |
||||
|
теплопродукція |
енергія приросту |
||||||
|
І |
Ячмінь СН-28 |
18,25±0,09 |
15,65±0,98 |
14,11±0,18 |
9,36±0,12 |
4,74±0,04 |
|
|
Ячмінь Скарлет |
18,20±0,01 |
15,15±0,24 |
13,36±0,17* |
9,39±0,43 |
3,96±0,40 |
||
|
Ячмінь Бадьорий |
18,07±0,01 |
14,79±0,24 |
12,97±0,16* |
9,46±0,46 |
3,50±0,40 |
||
|
ІІ |
Тритикале Укро |
19,57±0,06 |
17,75±0,16 |
16,31±0,11 |
9,18±0,06 |
7,13±0,08 |
|
|
Пшениця Галон |
20,10±0,08 |
17,72±0,16 |
16,11±0,10 |
10,02±1,17 |
6,09±1,20 |
||
|
Жито Синтетик 38 |
19,95±0,16 |
17,38±0,14 |
15,74±0,12* |
11,10±1,48 |
4,64±1,52* |
||
|
ІІІ |
Житниця Розовская 7 |
20,02±0,10 |
17,74±0,21 |
16,23±0,12 |
9,09±0,14 |
7,14±0,20 |
|
|
Пшениця Веста |
19,98±0,17 |
17,59±0,32 |
15,78±0,17 |
10,75±0,69* |
5,03±0,79* |
||
|
Кукурудза Гран 5 |
19,45±0,23 |
16,84±0,34 |
15,81±0,14 |
9,90±0,48 |
5,91±0,39* |
У результаті засвоєння поживних речовин енергія, відкладена у прирості живої маси, найбільшою була при згодовуванні тваринам житниці Розовская 7 і тритикале Укро - 7,1 МДж при тому, що пшениця Веста забезпечувала на 17,4% менше енергії приросту порівняно із сортом Галон, а ячмінь сортів Скарлет і Бадьорий - на 16,5 та 26,6% відповідно менше відносно Сорту СН-28. При цьому відмічено позитивний вплив як органічних, так і мінеральних речовин, на величину чистої енергії приросту, окрім вмісту сирої клітковини (табл. 9).
Таблиця 9. Взаємозв'язок між вмістом і концентрацією окремих елементів живлення та чистою енергією приросту молодняку; r, M±m
|
Показник |
Вплив на чисту енергію приросту |
||
|
вмісту в кормі |
концентрації в СР корму |
||
|
Суха речовина |
+0,617±0,13* |
- |
|
|
Обмінна енергія |
+0,710±0,12* |
+0,646±0,13* |
|
|
Сирий протеїн |
+0,802±0,10* |
+0,680±0,12* |
|
|
Сира клітковина |
-0,435±0,15* |
-0,466±0,15* |
|
|
БЕР |
+0,723±0,12* |
+0,217±0,16 |
|
|
Сирий жир |
+0,481±0,15* |
-0,371±0,16* |
Сира клітковина негативно впливала на величину чистої енергії приросту. Слід відмітити, що обмінна енергія, сирий протеїн та безазотисті екстрактивні речовини позитивно впливали на середньому та нижче середнього рівні на чисту енергію приросту піддослідних тварин (p>0,95).
Продуктивність піддослідних тварин при згодовуванні їм різних концентрованих кормів. Основними показниками, які характеризують продуктивність та ріст молодих тварин, є прирости їх живої маси. У дослідах найвищі середньодобові прирости мали тварини, які споживали житницю Розовская 7, - 427 г та тритикале Укро - 307 г (табл. 10).
Таблиця 10. Жива маса і прирости тварин при згодовуванні їм різних кормів; M ± m, n = 4
|
Дослід |
Вид та сорт корму |
Показники |
|||||
|
жива маса, кг |
приріст живої маси |
||||||
|
на початок досліду |
в кінці досліду |
абсолютний, кг |
середньодобовий, г |
у розрахунку на 1 кг СР, г |
|||
|
І |
Ячмінь СН-28 |
41,2±0,15 |
43,7±0,36 |
2,46±0,29 |
307±36,30 |
221±27,09 |
|
|
Ячмінь Скарлет |
40,9±0,21 |
43,2±0,27 |
2,29±0,11 |
286±13,33 |
199±9,76 |
||
|
Ячмінь Бадьорий |
41,1±0,32 |
43,4±0,42 |
2,23±0,17 |
279±20,70* |
184±12,59* |
||
|
ІІ |
Тритикале Укро |
40,9±0,22 |
43,4±0,13 |
2,53±0,15 |
317±18,63 |
188±11,32 |
|
|
Пшениця Галон |
40,7±0,18 |
43,1±0,53 |
2,43±0,36 |
304±44,63 |
178±25,08 |
||
|
Жито Синтетик 38 |
41,0±0,25 |
42,8±0,40 |
1,83±0,44* |
229±55,30* |
137±32,16* |
||
|
ІІІ |
Житниця Розовская 7 |
40,7±0,29 |
44,1±0,44 |
3,42±0,26 |
427±32,13 |
251±18,96 |
|
|
Пшениця Веста |
40,6±0,14 |
43,0±0,49 |
2,43±0,42* |
304±52,18* |
181±31,80* |
||
|
Кукурудза Гран 5 |
40,8±0,21 |
43,9±0,40 |
3,07±0,21 |
383±26,15 |
219±14,72 |
Необхідно відмітити, що в розрахунку на 1 кг спожитої сухої речовини тварини, яким згодовували житницю Розовская 7, збільшували свою живу масу на 251 г, що більше порівняно із молодняком, який одержував жито Синтетик 38, на 83,2%. При дослідженні різних сортів ячменю найкраще росли тварини, яким згодовували зерно сорту СН-28, а молодняк, який споживав пшеницю обох сортів, давав практично однакові середньодобові прирости живої маси в розрахунку на 1 кг спожитої сухої речовини корму.
Зоотехнічна, економічна і виробнича оцінка результатів досліджень. Неоднакове використання енергії поживних речовин досліджуваних кормів зумовили неоднакові витрати корму на 1 кг приросту тварин (табл. 11).
Таблиця 11. Ефективність використання досліджуваних кормів у годівлі молодняку свиней, в розрахунку на 1 кг абсолютно сухого корму
|
Показник |
Дослід І |
Дослід ІІ |
Дослід ІІІ |
|||||
|
Вид та сорт корму |
||||||||
|
ячмінь |
тритикале Укро |
пшениця Галон |
жито Синтетик 38 |
житниця Розовская 7 |
пшениця Веста |
кукурудза Гран 5 |
||
|
СН-28 |
Скарлет |
Бадьорий |
... |
Подобные документы
Повноцінність годівлі молодняку великої рогатої худоби, ураженого генітальною формою герпесвірусу інфекційного ринотрахеїту. Споживання сухої речовини кормів здоровими та ураженими вірусом тваринами. Перетравність органічної речовини та її складових.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.03.2011Характеристика поживності різних видів концентрованих кормів. Підготовка концентрованих кормів до згодовування. Роль концентратних кормів у забезпеченні повноцінної годівлі свиней та кролів. Особливості годівлі птиці. Вплив кормів на надої корови.
реферат [25,6 K], добавлен 15.05.2013Хімічний склад кормів для риб та фізіологічне значення поживних речовин. Раціональне використання кормів при годівлі риб. Досліди з однорічними коропами в садках, гідрохімічні показники вирощування. Нормування кормів в умовах садків на теплих водах.
курсовая работа [82,6 K], добавлен 05.07.2011Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011Фізико-механічні властивості сировини і кормосумішок. Механізація переробки концентрованих кормів та зеленої рослинності в пасту. Обладнання для гранулювання та брикетування кормів. Дозатори сухих і рідких компонентів. Машини для змішування кормів.
лекция [859,5 K], добавлен 07.12.2013Продуктивність ячменю ярого. Селекційна робота в Миронівському інституті пшениці. Короткостебловість та стійкість сортів ячменю до вилягання. Стійкість сортів ячменю проти збудників хвороб. Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого.
дипломная работа [107,5 K], добавлен 16.07.2015Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010Характеристика кормової бази свиней. Розрахунок енергетичної поживності кормів в енергетичних кормових одиницях. Годівля кнурів-плідників, свиноматок холостих, першого і другого періоду поросності, підсисних, поросят та ремонтного молодняку свиней.
дипломная работа [124,4 K], добавлен 20.05.2015Місцезнаходження господарства, його природно-кліматичні умови та спеціалізація. Зоотехнічні вимоги до якості кормів. Визначення необхідної кількості силосних та кормових сховищ. Розрахунок дільниці концентрованих кормів. Будова кормоцеху і його робота.
дипломная работа [394,9 K], добавлен 08.07.2011Пересувні пристрої для роздачі кормів з дамб. Способи роздачі кормів в рибництві. Самохідно-плавучі кормороздавачі, їх устройство керування. Автогодівниці вітчизняного виробництва типа "Рефлекс". Кормороздавачі брикетованих та гранульованих кормів.
презентация [777,8 K], добавлен 07.12.2013Аналіз існуючих систем приготування кормів на свинофермі. Обґрунтування впровадження перспективних ліній кормоприготування. Модернізація змішувача-запарника кормів СКО-ф-6, технічне обслуговування та техніка безпеки, розрахунок лінії роздачі кормів.
курсовая работа [541,8 K], добавлен 21.02.2013Кукурудза як один із видів зерна для виробництва концентрованих кормів у тваринництві та сировина для виробництва біоетанолу. Структура світового експорту кукурудзи. Динаміка посівних площ кукурудзи в Україні порівняно з іншими зерновими культурами.
презентация [2,2 M], добавлен 19.05.2019Технологічна характеристика об’єкта автоматизації. Розробка принципіальної електричної схеми потокової лінії приготування концентрованих кормів. Проектування щитів керування. Розташування приладів і засобів автоматизації. Розробка схеми підключення.
курсовая работа [983,6 K], добавлен 20.12.2012Вирощування телят молочників до 6-місячного віку. Годівля молодняку великої рогатої худоби у період дорощування від 6-місячного віку до року. Відгодівля на зелених кормах і нагул худоби. Потреба поживних речовин для виробництва продукції яловичини.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 02.10.2014Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.
статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.
курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015Структура тваринництва в господарстві. Продуктивність кормових культур. Складання травосумішей, визначення співвідношень трав при сівбі. Використання площ кормових культур. Баланс кормів і шляхи їх одержання. Технологія заготівлі та зберігання кормів.
курсовая работа [172,5 K], добавлен 17.05.2011Методологічні основи економічної ефективності виробництва кормів. Стан виробництва та використання кормів у СТОВ ім. "Гагаріна". Економічна оцінка кормових культур та ефективність їх вирощування. Оцінка рентабельності або прибутковості підприємства.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 11.05.2009Екологічні та географічні характеристики умов проростання пшениці. Селективна характеристика районованих сортів. Методика аналізу схожості насіння пшениці. Дослідження якості посівного матеріалу сортів Triticum Бродівського району та аналіз результатів.
дипломная работа [834,5 K], добавлен 21.12.2010Аналіз діяльності сільського підприємства. Огляд сучасних технологій обробітку концентрованих кормів. Обґрунтування процесу експандування та заміни обладнання. Розрахунки впровадження нової технології. Формування математичної моделі експандування корму.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 17.03.2010
