Дендрофлора міських парків Харкова (структура, аутекологія, рекреація, формування насаджень)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ДЕНДРОФЛОРА МІСЬКИХ ПАРКІВ ХАРКОВА (СТРУКТУРА, АУТЕКОЛОГІЯ, РЕКРЕАЦІЯ, ФОРМУВАННЯ НАСАДЖЕНЬ)

ГОНЧАРЕНКО Яніна Вікторівна

Київ - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зелені насадження створюють на території міської забудови сприятливі мікрокліматичні і санітарно-гігієнічні умови, сприяють функціональній організації міської території, підвищенню художньої виразності архітектурних ансамблів. Свої позитивні функції зелені насадження виконують при належному догляді. Проте лише від 15 до 40% зелених насаджень у великих містах України відповідають діючим санітарним нормативам. Оперативна фітосанітарна та декоративна інвентаризація зелених насаджень у містах здійснюється не завжди належним чином, що призводить до пошкодження комахами й ураження збудниками хвороб рослин у паркових насадженнях. Вирішення проблеми оптимізації стану паркових насаджень можливе при використанні науково обґрунтованих рекомендацій стосовно підбору асортименту видів і догляду за зеленими насадженнями, що базуватиметься на інвентаризації й оцінці їхнього стану. Питання щодо підбору асортименту дендрофлори для парків м. Харкова розпочали вивчати із 60-х років минулого сторіччя (Курдюк, 1965). Для Харкова питання раціонального озеленення залишаються актуальними досі. Для 80% парків міста відсутні перспективні плани реконструкції зелених насаджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі ботаніки ХНПУ імені Г.С. Сковороди у 1995 - 2008 рр. Дисертаційна робота виконувалась у межах науково-дослідних тем: "Розробити нові засади лісової селекції та насінництва для генетичного поліпшення лісів на принципах сортовиведення, гібридизації та мікроклонування" (Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації, 1995 - 2000 рр., номер державної реєстрації 0196U011524) та "Розробка універсальних біоіндикаторів для визначення залишків інсектицидів в навколишньому середовищі" (Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 1996 - 2007 рр., номер державної реєстрації 0196U022737), до виконання яких дисертант залучався у якості виконавця підрозділів.

Мета і завдання дослідження. На основі аналізу й оцінювання сучасного стану декоративних деревних насаджень парків м. Харкова за комплексом ознак визначити найбільш перспективні види рослин для створення екологічно стійких композицій.

Завдання дослідження:

- оцінка сучасного стану декоративних деревних насаджень парків міста Харкова та здійснення інвентаризації їх видового складу;

- вивчення біоморфологічних особливостей існуючих і перспективних рослин паркових насаджень;

- дослідження екологічних властивостей паркових видів рослин і визначення екологічних груп за відношенням до вологи та світла;

- визначення декоративності дерев, кущів і ліан парків м. Харкова;

- складання карт декоративних ознак і сезонних феноспектрів існуючих і перспективних видів рослин;

- здійснення фітосанітарної оцінки дерев і кущів, визначення їх стійкості до патогенних організмів і промислових викидів;

- визначення стійкості паркових видів рослин до рекреаційних навантажень.

Об'єкт дослідження - процеси формування флори паркових насаджень.

Предмет дослідження - біоморфологічні та екологічні особливості флори місцевих та інтродукованих рослин у паркових насадженнях міста Харкова та їх комплексна оцінка з урахуванням рекреаційних навантажень.

Методи дослідження. Лісівничо-таксаційні - для закладання пробних площ і визначення параметричних показників культур; біологічні - для оцінки успішності адаптації інтродукованих дерев і кущів та показників їхньої стійкості до умов середовища; дендрологічні - для дослідження декоративності дерев і кущів, порівняльно-розрахункові, візуальні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексні дослідження дендрофлори парків м. Харкова. Узагальнено сучасні методологічні підходи до інтродукції рослин і проаналізовано підсумки інтродукції рослин на Харківщині. Вивчено видову та внутрішньовидову різноманітність дерев, кущів і ліан парків. Уперше складено конспект дендрофлори парків м. Харкова, який нараховує 113 видів і форм. Досліджено біоморфологічні, екологічні особливості рослин різного географічного походження, вивчено стан декоративних дерев і кущів. Вперше проведено оцінювання сезонної декоративності дерев і кущів парків м. Харкова. Визначено перспективність інтродукції дерев і кущів. Досліджено сучасний стан дендрофлори парків і обґрунтовано принципи формування стійких високодекоративних насаджень. Рекомендовано до використання 80 інтродукованих видів дерев, кущів і ліан. Уперше для парків м. Харкова визначені стадії рекреаційної дигресії при навантаженні у 70 чол.•(дн.)^-1.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані: рекомендації щодо підбору асортименту деревних рослин; методика оперативного фітосанітарного контролю за зеленими насадженнями у промисловій зоні м. Харкова; асортимент високодекоративних деревних рослин; рекомендації щодо створення різних типів насаджень (за біогрупами, еколого-декоративними принципами, мішаними). Результати наукових досліджень прийняті для впровадження в науково-дослідницьку роботу дендропарку Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва (ХНАУ) з вивчення інтродукції деревних рослин, оцінки стійкості до абіотичних і біотичних чинників. На кафедрі ботаніки ХНАУ у навчальній роботі використовуються: рекомендації з фітосанітарної та біоекологічної оцінки декоративної дендрофлори; принципи створення екологічно стійких зелених насаджень. На кафедрі ботаніки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди дані дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при проведенні польової практики з курсів "Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин", "Ботаніка. Систематика вищих рослин", "Фітоценологія та ландшафтознавство", "Декоративне квітництво".

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто здобувачем і є самостійно завершеним дослідженням. Опрацьовано необхідні літературні джерела, проведено стаціонарні експериментальні дослідження. Проведено обробку й аналіз отриманих результатів і сформульовані висновки за результатами досліджень. Вивчено екологічні та біоморфологічні особливості дендрофлори парків м. Харкова, встановлено участь автохтонних та інтродукованих видів, розраховані рекреаційні показники, надано декоративну та естетичну оцінку, здійснено статистичну обробку отриманих даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на Першій міській науково-практичній конференції з актуальних проблем сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова (Харків, 1997 р.), на XI з'їзді Українського ботанічного товариства (Харків, 2001), на міжнародній конференції, присвяченій 135-річчю Ботанічного саду ОНУ імені І. І. Мечникова (Одеса, 2002), на Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції "Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України" (Полтава, 2004).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових праць. З них 5 статей в фахових виданнях у збірниках наукових праць та 5 публікацій у матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, списку умовних позначень, семи розділів, висновків, практичних рекомендацій, 11 додатків, списку використаних джерел. Бібліографічний список містить 300 джерел, з них 44 іноземною мовою. Загальний обсяг роботи - 234 сторінки комп'ютерного тексту, з яких 66 сторінок - додатки. Робота включає 27 таблиць, 18 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

дерево кущ ліана парк

Розділ 1. Аналіз підсумків інтродукції дерев і кущів у м. Харкові. Наводиться короткий нарис історії інтродукції рослин та їх використання в декоративному садівництві, зокрема розглядаються методи фітокліматичних аналогів, потенційних ареалів, флорогенетичний метод, ботаніко-географічний, агрокліматичних аналогів, інтродукції родовими комплексами, геоботанічних індикаторів, еколого-історичний та філогенетично-систематичний, методи віддаленої гібридизації, ступінчатої акліматизації.

Розглядаються приклади створення найкращих парків на території центральної України та використання досвіду інтродукції і акліматизації деревних рослин в збагаченні дендрофлори великих міст. Для переведення цих теоретичних напрацювань в практичну площину, необхідно мати методику оцінки адаптивності та життєвості деревних рослин. Приводиться критичний аналіз відомих на сьогоднішній день серед дендрологів 16 методів оцінки рослин, які дозволяють оцінювати деревні рослини за 10-50 бальними шкалами. Для оцінки дендрофлори в міських умовах ми пропонуємо використовувати методи, які дозволяють максимально проводити диференціацію рослин за їх стійкістю та життєвістю.

Розділ 2. Природні умови міста Харкова. Наведено загальну характеристику природних умов міста Харкова, короткі відомості про клімат, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови, повторюваність кліматичних аномалій. Кліматичні аномалії являються одним з найважливіших лімітуючих факторів, які в значній мірі визначають асортимент дендрофлори в озелененні міста Харкова. Приводяться дані по кліматичних аномаліях: заморозках, опадах, сніговому покриву, ожеледицях, хуртовинах, грозах, посухах, аномальних зимах, веснах, літах, осені. Серед лісових насаджень міста Харкова переважають сухі та свіжі кленово-липові діброви природного порослевого походження 3-4 генерацій на лісових сірих і світло-сірих ґрунтах. Ці ценози є типовими для Лівобережжя України дібровами, які занесені у Зелену книгу України.

Розділ 3. Матеріали та методи досліджень. Програмою досліджень передбачалося визначення сучасного стану дендрофлори парків м. Харкова. Інвентаризацію насаджень було проведено методом маршрутних обстежень.

Стаціонарні дослідження за 113 парковими видами та 80 перспективними інтродуцентами проведено у 1995 - 2008 рр. у м. Харкові. При цьому визначали вид, форму, кількість особин, умови місцезростання, вік, висоту, діаметр стовбура, розміри та форму крони, особливості ритму сезонного розвитку, квітування, плодоношення, оцінювали зимостійкість, посухостійкість, газостійкість.

Номенклатуру таксонів прийнято згідно з С.К. Черепановим (1981) з урахуванням довідників "Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі" (2001, 2002, 2005). Латинські назви дерев, кущів і ліан наведено за "Определителем высших растений Украины" (1987), за А. Редером (Rehder, 1949). Розподіл дерев, кущів і ліан за їх походженням проведено за А.Л. Тахтаджяном (1978).

Зимостійкість рослин оцінювали за шкалою С.Я. Соколова (1951), посухостійкість - за шкалою С.С. П'ятницького (1961). При визначенні декоративності були прийняті загальні підходи характеристики природних декоративних властивостей, розроблені О.І. Колесніковим (1974).

Вплив техногенно забрудненого повітря на стан зелених насаджень вивчали за шкалою категорій стану дерев (Пастернак, 1987). Було досліджено фітосанітарний стан насаджень.

У 9 типових парках міста було закладено 51 пробну площу для ландшафтно-рекреаційних спостережень. Згідно з прийнятою системою ландшафтно-рекреаційної характеристики природних комплексів визначали тип лісопаркового ландшафту за М.М. Тюльпановим (1975), стадії рекреаційної дигресії, рекреаційні навантаження та рекреаційну ємність за С.А. Генсіруком (1987).

Розділ 4. Структура дендрофлори міських парків міста Харкова. У місті Харкові нараховується 29 парків, які є територіями загального користування. Це дає змогу використовувати їх залежно від виконання ними специфічних функцій. В озелененні парків Харкова беруть участь рослини, що представлені 106 видами та 7 формами із 26 родин. Провідними родинами серед них є: Rosaceae - 24, Pinaceae - 18, Salicaceae - 11 видів і форм. Автохтонів серед них - 42, а представників світової флори - 71 вид і форма. Основними паркоутворюючими видами є 12 і це: Acer platanoides L., Tilia cordata Mill., Robinia pseudoacacia L., Aesculus hippocastanum L., Syringa vulgaris L., Populus nigra L., Sorbus aucuparia L., Ulmus minor Mill., Acer saccharinum L., Symphoricarpus albus (L.) Blake, Spiraea x vanhouttei (Briot.) Zabel., Acer negundo L. Найбільша кількість видів зібрана в міському парку імені О.М. Горького і міському саду імені Т.Г. Шевченка.

Проведений аналіз даних фенологічних спостережень за парковими рослинами м. Харкова свідчить, що із загальної кількості (113 видів і форм) лише 47 мають декоративне квітування та 63 види мають декоративні плоди. Масове квітування дерев, кущів і ліан у парках м. Харкова припадає на травень у 51 виду (зокрема Aesculus hippocastanum, Malus sylvestris, Syringa vulgaris). Наступний місяць - червень - також характеризується значною кількістю видів, що квітують (24), зокрема Catalpa bignonioides і Philadelphus coronarius (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка квітування дерев, кущів і ліан у парках м. Харкова.

Важливо, що Symphoricarpus albus має тривалий період квітування - з вересня до листопада. Отримані дані дають підставу для пошуку нових видів, які мають декоративне раннє та тривале квітування й декоративні плоди.

На основі вивчення асортименту й біоекологічних характеристик дерев, кущів і ліан, що пройшли акліматизацію в ботанічних садах та дендраріях Харківської області, виділено види, які відповідають певним вимогам декоративності. Квітування у групі перспективних рослин починається з квітня і триває до жовтня. Травень і червень характеризуються найбільшою кількістю квітучих видів - 36 та 31 відповідно. Загальна кількість декоративноквітучих рослин становить 61 вид. У 47 видів декоративними є плоди.

Для визначення декоративності паркових видів м. Харкова нами були проведені фенологічні спостереження та вивчення морфологічних ознак. Аналіз отриманих даних дав змогу виділити декілька ознак декоративності дерев, кущів і ліан. Одним із критеріїв декоративності є характер поверхні листкової пластинки. Більшість рослин (92 види) мають голу листкову пластинку, зокрема Aesculus hippocastanum, Amelanchier ovalis, Vitis amurensis. З восковим нальотом листкова пластинка - у 17 видів, а Tilia tomentosa, Elaeagnus angustifolia, E. сommunata, Hippophae rhamnoides мають опушені листкові пластинки. Різноманітність листкових пластинок може дозволити створювати багато мозаїчних комбінацій крон, що підвищує естетичну цінність садово-паркових об'єктів. Рослини парків м. Харкова характеризуються 12 типами форм крони. На основі проведених досліджень установлено, що більшість із них (24 види) мають яйцеподібну форму крони, зокрема Cerasus avium, Fraxinus americana, Malus prunifolia.

Було виділено такі групи рослин за ознаками декоративності:

1 група - декоративні протягом року, зокрема більшість (16 видів) голонасінних - Abies alba, Juniperus communis, Pinus mugo;

2 група - декоративні під час квітування, 46 видів;

3 група - декоративні під час квітування та плодоношення, 22 види (Catalpa bignonioides, Amelanchier ovalis, Armeniaca vulgaris);

4 група - декоративні восени, 23 види (наприклад, Acer saccharinum f. Laciniatum, Euonymus verrucosa, Hippophae rhamnoides);

5 група - декоративні навесні, зокрема Acer platanoides f. Schwedleri;

6 група - нараховує 30 видів, які не мають декоративних квіток, плодів, або яскравого забарвлення навесні чи восени, серед них Acer campestre, Betula pendula, Populus nigra та інші.

Серед перспективних видів рослин розподіл такий:

1 група - декоративні протягом року - 10 видів, у т.ч. Abies fraseri, Mahonia aquifolium;

2 група - під час квітування декоративні 27 видів, зокрема Amorpha californica, Caragana ambigua, Forsythia ovata;

3 група - під час квітування та плодоношення 30 видів мають декоративний вигляд (Amelanchier alnifolia, Aronia arbutifolia, Berberis vulgaris);

4 група - декоративні восени та під час вегетації - 7 видів мають декоративне забарвлення листків (Parthenocissus inserta, Vitis labruska, V. riparia);

6 група - під час вегетації декоративні 5 видів - Salix babylonica, S. fragilis f. Bullata, що виділяються цікавою формою, та S. lapponum.

Зовнішній вигляд, розміри і довговічність рослин значною мірою залежать від впливу зовнішнього середовища. Сукупність цих ознак сприяє декоративному вигляду рослин. Для створення композицій у парках важливо використовувати різні за висотою рослини. Дерева, які можуть мати різну висоту, використовують у садово-паркових насадженнях як головний матеріал для створення композицій. Завдяки кущам, які є допоміжним матеріалом у композиціях, можна надавати різноманітного вигляду окремим куточкам у парках, створювати живоплоти, а ліани використовувати з метою вертикального озеленення.

Серед дерев, кущів і ліан парків м. Харкова виділяють декілька груп рослин за висотою. Домінує група, до якої входять 52 види висотою понад 20 м (наприклад, Abies concolor, Fraxinus americana, Ginkgo biloba, Larix decidua). Наступна за чисельністю група включає 11 видів дерев висотою від 10 до 20 м (Morus alba, Platycladus orientalis, Pyrus communis). Дерев нижче 10 м нараховується 10 видів, таких як Cerasus vulgaris, Sorbus aucuparia.

Для створення декоративних паркових композицій доцільно враховувати також швидкість росту рослин (табл. 1). За результатами аналізу біоморфологічних показників установлено, що домінують дерева з помірною швидкістю росту.

Таблиця 1. Порівняння видів за швидкістю росту та довговічністю

До групи швидкорослих входить 31 вид (Fraxinus americana, Alnus glutinosa, Populus nigra). За рахунок впровадження перспективних рослин розшириться асортимент видів із середньою довговічністю. Наявність довговічних видів обов'язкова також для створення стійких високодекоративних композицій.

До важливих екологічних чинників належить вода, без якої життя рослин неможливе. Потреби рослин у воді неоднакові, тому що умови зволоження ґрунту й повітря, де виростають рослини, впливають певним чином на їхні будову та фізіологічні процеси. Це є актуальним для паркових рослин, оскільки вони виростають в особливих умовах, які відрізняються від природних.

Аналіз даних свідчить, що група мезо-ксерофітів становить 55% і включає 63 види (наприклад, Amelanchier ovalis, Amorpha fruticosa).

Розділ 5. Аутекологічна оцінка дендрофлори міста Харкова. На декоративність, довговічність і стійкість деревних порід можуть негативно впливати біотичні та абіотичні чинники. Фітосанітарне обстеження зелених насаджень дало змогу виявити патогенні види грибів, які викликають захворювання різних органів і спричинюють епіфітотії. На 24 основних паркоутворювальних деревних породах було виявлено 57 видів грибів, які належать до класів Ascomycetes - 13 видів, Basidiomycetes - 21 вид і групи Мітоспорових грибів - 23 види. Серед виявлених грибів домінують некротрофи з родини Cytospora (6 видів), які викликають відмирання пагонів. У класі Ascomycetes найбільшу кількість грибів було відмічено на Pinus sylvestris і Querqus robur (по три види). Серед представників класу Basidiomycetes найбільшу кількість видів грибів було знайдено, як і в попередньому випадку, на Pinus sylvestris і Querqus robur (4 та 6 видів відповідно), тобто на основних лісоутворюювальних видах у цьому регіоні. Збудником епіфітотії, що спричинює «голландську хворобу» в рослин з роду Ulmus, є гриб Ophiostoma ulmi. Обов'язковими компонентами штучно створених рослинних угруповань є фітофаги. Вони переважно не завдають великої шкоди кормовій рослині. Більшість фітофагів переселяються в паркові насадження з аборигенних рослин природних лісів і освоюють близькородинні інтродуценти. Інші види мігрують у парки з плодових садів, які знаходяться в місті. Фітофаги, які не характерні для даного регіону, розповсюджуються разом з інтродукованими рослинами.

У результаті обстежень зелених насаджень у парках міста були встановлені види рослин, які значною мірою пошкоджуються кліщами та комахами.

Тип Arthropoda, клас Arachnoidea, ряд Acariformes, родина Eriophyidae, вид Eriophyes tiliae (Nal), олігофаг, пошкоджує Tilia cordata, T. platyphyllos з утворенням конусоподібних гал на верхньому боці листків.

Клас Insecta, ряд Homoptera, родина Pemphigidae, вид Pemphigus bursarius L., олігофаг, пошкоджує Populus deltoides, P. nigra, P. italica -- шароподібні гали на черешках листків і незадерев'янілих пагонах. Pemphigus protospirae Licht., олігофаг - гали вздовж центральної жилки листка.

Родина Chaitophoridae, вид Periphyllus aceris L., олігофаг - на листі Acer platanoides утворює медвяну росу.

Chaitophorus populeti Pans., олігофаг, спричиняє деформацію молодих пагонів.

Родина Aphididae, вид Aphis craccivoca Cooh., поліфаг - ушкоджує Robinia pseudoacacia, Amorpha fruticosa - спричиняє деформацію пагонів, скручування листків.

Aphis sambuci L., олігофаг - на Sambucus nigra виявлено масову колонізацію молодих пагонів, черешків і листків.

Aphis pomi Dec, олігофаг - на Malus sylvestris спричиняє деформацію пагонів, скручування листків.

Aphis fabae Scop., поліфаг - на Euonymus europaea, Viburnum opulus спостерігаються деформація та затримка росту пагонів.

Родина Coccidae, вид Eulecanium mali Schr., поліфаг - на листі Acer saccharinum виявлено масове виділення медвяної роси.

Серед квіткових рослин-паразитів найбільшою мірою розповсюджена в парках і завдає шкоди Viscum album L. Виявлено, що Viscum album найкращого розвитку в паркових насадженнях досягає на багатьох представниках роду Populus, а також Tilia, Robinia pseudoacacia, Acer, Malus.

Температура повітря є одним із важливих чинників зовнішнього середовища. Основний показник успішної інтродукції - високі зимостійкість і посухостійкість рослин.

Під час проведення досліджень, протягом 1996 - 2008 рр., були отримані дані стосовно зимостійкості та посухостійкості деревних рослин. Аналіз цих даних дав змогу визначити групу із 74 видів, у яких візуальних пошкоджень взимку не було виявлено. У 33 видів під час сильних морозів обмерзало до 50% однорічних пагонів, тому вони можуть використовуватися обмежено. Шість видів деревних рослин під час сильних морозів мали пошкодження однорічних пагонів. У деяких випадках для встановлення достовірності візуальних спостережень на пагонах проводили якісні реакції за У. Дженсоном. Оцінювання зимостійкості 80 перспективних видів деревних рослин показало, що серед них найбільш зимостійкими виявилися 54 види. В решті 26 видів під час сильних морозів обмерзало не більше 50% довжини однорічних пагонів. Хоча вони не є повністю зимостійкими, але все таки перспективні.

Кліматичні засухи не є критичними для життя деревних рослин, але вони дуже впливають на їхні декоративні властивості. Переважна більшість паркоутворюючих видів (82) є посухостійкими, в них втрати тургору легко відновлюються, у 24 видів досліджених рослин визначено відносну посухостійкість. У рослин цієї групі втрата тургору спостерігається лише на краях листків. Лише 7 видів (зокрема Abies balsamea, A. alba, Thuja occidentalis) мають незадовільну посухостійкість.

Еколого-гігієнічне становище промислових міст, у тому числі Харкова, формується під впливом різноманітних викидів від стаціонарних та інших джерел забруднення, залежно від кількості та розташування автомагістралей і інтенсивності їх діяльності. Якість міського середовища багато в чому залежить від ступеня озеленення вулиць і промислових підприємств. Для визначення ступеня газостійкості було обстежено 40 видів деревно-чагарникової рослинності, серед яких 12 видів - голонасінні, а 28 видів - листяні породи.

Візуальне оцінювання проводили в 9 парках на деревах і кущах, які ростуть у глибині парків і вздовж доріг із інтенсивним рухом транспорту. Було виявлено 16 стійких видів.

До І категорії належать Acer saccharinum, Fraxinus americana, F. еxcelsior, F. lanceolata, Gleditsia triacanthos, Picea pungens, P. pungens f. Аrgentea, P. pungens f. Glauca, що ростуть у глибині парків - у них візуально не спостерігалися ознаки пошкоджень.

До ІІ категорії, яка передбачає наявність пошкоджень до 1/3 листків у послаблених рослин, належить 21 вид деревно-чагарникової рослинності. Але слід зазначити, що такі види як Juniperus communis, Populus tremula, Platycladus orientalis, Quercus rubra, Tilia tomentosa, Ulmus minor у глибині парків, де відсутні шкідливі речовини в таких концентраціях, належать до І категорії.

Populus italica, Pinus sylvestris та Tilia cordata зараховані до ІІІ категорії, для якої характерні суховершинність і пошкодженість листків до 2/3 від їхньої загальної площі. Але у глибині парків вони також змінюють категорію на ІІ.

Таким чином, рослини ІІ та ІІІ категорій можна рекомендувати для озеленення ділянок, які знаходяться на відстані від джерел забруднення промисловими та автомобільними викидами.

Розділ 6. Рекреаційні зміни дендрофлори міських парків Харкова. На прикладі дев'яти парків різного функціонального призначення проведено дослідження щодо впливу рекреаційних навантажень на стан зелених насаджень. У парках було закладено від 3 до 10 пробних площ, усього 51 ділянок. Кількість пробних площ визначали за багатством видового складу паркоутворювальних видів. На ділянках були репрезентативно представлені домінантні види дерев, для яких відмічали: основні таксаційні показники, декоративність, санітарний стан і клас стійкості до рекреаційних навантажень. За сукупністю цих показників визначали стадію дигресії насадження. Такий підхід дає змогу робити інтерполяцію отриманих результатів для більшої площі з подібною структурою зелених насаджень.

Установлено, що міські парки знаходяться під значним антропогенним навантаженням. Гранично допустиме рекреаційне навантаження відповідає верхній межі 3 стадії дигресії, при якій екосистеми ще спроможні до самовідновлення, але із утратою деяких компонентів (зрідження верхнього намету і паростків). У деяких парках (ім. О.М. Горького, саду ім. Т.Г. Шевченка, Журавлівському гідропарку, ім. Артема, "Юність", ім. Маяковського, ім. Квітки-Основ'яненка і "Дитячому") ділянки характеризуються 4-ю стадією дигресії, при якій відновлення загальної структури вже неможливо без обмежувальних і відновлювальних заходів.

Розраховано, що лісорекреаційна активність одного мешканця міста становить 70 годин на рік. Середня тривалість перебування одного відвідувача коливається від 1,38 годин у парку ім. Квітки-Основ'яненка до 2,43 годин у парку ім. О.М. Горького. У вихідні дні ці показники у всіх парках майже однаково збільшуються, в середньому на 10%.

Рекреаційні навантаження відрізняються за парками, від 0,32 чоловіка протягом дня на 1 га в парку ім. 50-річчя СРСР до 5,81 чоловік в парку "Дитячий".

Рекреаційні навантаження пов'язані насамперед із площею, яку займає парк. Чим більша площа, тим меншими виявляються показники рекреаційних навантажень. Виходячи з даних, які були нами отримані при встановленні рекреаційних навантажень і середньої тривалості перебування відвідувачів у парках м. Харкова у буденні та вихідні дні, можна сказати, що потрібна обов'язкова оптимізація рекреації.

Її можна здійснити з урахуванням таких показників як загальне навантаження на паркову зону, екологічно допустимі ємності паркової зони та лісорекреаційна активність мешканців. Рекреаційні навантаження та ступінь дигресії залежать також від тривалості перебування відвідувачів у парках Обчислення екологічних ємностей для парків показали, що в цілому вони мають достатній (від 1,2 до 19,8 разу) запас екологічних припустимих ємностей.

Аналіз даних свідчить, що серед дев'яти парків найбільший за площею - міський поліфункціональний парк ім. 50-річчя створення СРСР. Меншу, але достатньо велику площу мають парки ім. О.М. Горького, ім. Артема та Журавлівський гідропарк. Площі решти парків є меншими. Центральний парк ім. О.М. Горького та міський сад ім. Т.Г. Шевченка розташовані в центрі міста, тому на них припадають найбільші рекреаційні навантаження у буденні дні та ще більші у вихідні дні.

Зважаючи на екологічно можливу ємність парків, можна припустити, що їх стан має бути добрим. Але в них трапляються ділянки з 4 стадією дигресії. Це можна пояснити тим, що незважаючи на впорядкованість пішохідних стежинок, рекреанти порушують їхні межі, витоптуючи ділянки. Тому при достатній екологічно можливій ємності спостерігається багато порушених і витоптаних ділянок. Гідропарк, хоча знаходиться не у центрі міста, потрапляє під значні рекреаційні навантаження. Це відбувається дуже інтенсивно влітку, коли багато людей відпочивають біля води.

Парки, що розташовані по периферії міста підпадають під менші рекреаційні навантаження, мають значну екологічно можливу ємність. Незважаючи на ці фактори та впорядкованість всіх елементів в парках, ступінь дигресії також сягає 4. Важливе значення має такий фактор, що зараз багато ділянок паркової зони віддається під будівництво кафе, ресторанів та інших розважально-прибуткових закладів. Це в свою чергу приводить до того, що вирубуються дерева під будівлі та споруди, асфальтуються певні ділянки з трав'янистим покривом, підводяться автомобільні шляхи. Такі явища викликають негативні наслідкі, які можуть призвести до порушення екологічного становища.

Розділ 7. Принципи формування зелених насаджень у парках м. Харкова. Одним із принципів формування зелених насаджень у парках є врахування вимог рослин до різноманітних чинників. Враховуючи ТЛУ, можна ефективніше розміщувати рослини, згідно з їхніми вимогами до родючості та зволоженості ґрунтів. За результатами оцінки типів лісорослинних умов у парках міста встановлено, що ТЛУ С₂ характерний для 11 парків, С₂ - ₃ виявлено в 6, а С₂ - D₂ - в 11 парках (табл. 2). Більшість дерев, кущів і ліан (156 видів) можуть добре рости й розвиватися в умовах 11 парків м. Харкова, де ТЛУ - С₂ - D₂. Для 33 видів ці умови є відносно ліпшими, в них відбуваються або відставання у рості, або незначна втрата декоративності за рахунок пошкоджень комахами.

Таблиця 2. Розподіл парків міста Харкова за типами лісорослинних умов

Екологічні умови С_2 - 3 в 6 харківських парках виявилися сприятливими для 32 видів, для 160 видів вони відносно кращі. Умови С₂, які характерні для 11 парків, є кращими для 5 видів.

При створенні екологічно стійких типів зелених насаджень необхідно враховувати естетичність композицій. Існуючий асортимент рослин при вірному використанні дає змогу створювати різноманітні естетичні композиції. Залучення перспективних інтродуцентів дасть змогу розширити ці можливості. Наводяться приклади створення різних типів паркових композицій за фенологічними ознаками, забарвленням квітів, листків, плодів, формою крони, габітусом тощо. Принцип створення паркових композицій згідно з географічним походженням видів базується на утворенні ділянок, де зібрані рослини з певних географічних регіонів. Стійкі паркові біогрупи, створювані за родами рослин, мають включати достатню їх кількість: чим більша кількість родів, тим стійкішим є насадження.

Аналіз проведених досліджень свідчить, що цим вимогам нині в парках міста відповідають види із двох родів: рід Populus нараховує 8 видів і форм, рід Acer - 10 видів і форм. Інші роди представлені малою кількістю видів.

Серед перспективних для озеленення інтродуцентів можна створити біогрупи з використанням таких родів: рід Syringa - 12, Spiraea - 8, Vitis - 8, Salix - 7, Picea - 6, Lonicera - 6, Malus - 6, Abies - 5, Cerasus - 5, Philadelphus - 5 видів. Цікавими в декоративному відношенні для парків міста Харкова можуть бути біогрупи, створені за родинними комплексами. Наприклад, комплекс за участю родини Rosaceae може нараховувати 24 види рослин, Caprifoliaceae - 16, Aceraceae 10, Berberidaceae - 5 видів.

ВИСНОВКИ

На основі аналізу сучасного стану декоративних деревних насаджень парків м. Харкова та їх комплексної оцінки обґрунтовані принципи створення екологічно стійких композицій, визначено та запропоновано перспективний асортимент рослин.

1. Дендрофлора парків м. Харкова нараховує 106 видів і 7 форм, які належать до 58 родів, 26 родин двох відділів - Pinophyta та Magnoliophyta. Провідними родинами є: Rosaceae - 24, Pinaceae - 18, Salicaceae - 11, Acerаceae - 10 видів і форм. Більшість видів зібрано в парку ім. О. М. Горького і саду ім. Т. Г. Шевченка. Паркоутворювальними є 12 видів: Acer platanoides L., A. negundo L., Tilia cordata Mill., Robinia pseudoacacia L., Aesculus hippocastanum L., Syringa vulgaris L., Populus nigra L., Sorbus aucuparia L., Ulmus minor Mill., Acer saccharinum L., Symphoricarpus albus (L.) Blake, Spiraea x vanhouttei (Briot.) Zabel.

2. Для міста Харкова автохтонними є лише 46 видів дендрофлори, а для озеленення парків використано: автохтонів - 42 види та форми, представників світової флори - 71 вид і форма.

3. За типом життєвих форм переважає група дерев (73 види та форми). Кущі представлені 37, а ліани - 3 видами та формами. Основу паркових насаджень становлять листопадні рослини (97 видів). Швидкорослих видів - 48, із помірним ростом - 49, із повільним - 16 видів. За строками життя основу складають довговічні та із середньою довговічністю види - 55 і 52, відповідно.

4. За зимостійкістю види дендрофлори м. Харкова розподілені на 3 групи: зимостійкі - 74 види; достатньо зимостійкі - 33; задовільно зимостійкі - 6 видів і форм. Посухостійких - 82 види, зокрема Amorpha fruticosa L., Amygdalus nana L. та Hippophae rhamnoides L. За відношенням до вологи виділено 4 групи з переважанням мезо-ксерофітів (63 види). За відношенням до світла розподіл майже однаковий: світлолюбні - 62 і тіньовитривалі - 51 вид.

5. За декоративними властивостями дендрофлора харківських парків класифікована на групи: декоративнолистяні - 50 видів (Acer platanoides L. та його форми, Betula pendula Roth., Fraxinus americana L.); красивоквітучі - 47 (Amygdalus nana L., Philadelphus coronarius L., Syringa vulgaris L.); декоративноплодні - 63, Aesculus hippocastanum L., Catalpa bignonioides Walter, Malus sylvestris Mill.). Виділено 12 типів форм крони з переважанням яйцеподібної та неправильної.

6. За сезонною декоративністю встановлені групи: декоративні протягом року (переважна більшість голонасінних) - 16 видів (Abies alba, Juniperus communis, Pinus mugo); декоративні під час квітування - 47 видів; під час плодоношення - 63 види (Catalpa bignonioides, Amelanchier ovalis, Armeniaca vulgaris); декоративні восени - 23 види (Acer saccharinum f. Laciniatum, Euonymus verrucosa, Hippophae rhamnoides); декоративні навесні - Acer platanoides f. Schwedleri; декоративнолистяні із декоративністю протягом вегетаційного періоду - 50 видів і форм (Acer campestre, Betula pendula, Populus nigra). У групі перспективних інтродуцентів: декоративні протягом року - 10 видів; декоративні під час квітування - 27 видів (Amorpha californica, Caragana ambigua, Forsythia ovata); декоративноплодні - 47; декоративні восени - 7 видів.

7. У зелених насадженнях парків виявлено 57 видів патогенних організмів, які негативно впливають на декоративність і загальний стан рослин. Домінують гриби з родів Cytospora, Diplodia, Peniophora, які викликають ракові та некрозні захворювання пагонів. Осередками інфекцій у парках є рослини, в яких усихання крони складає понад 50%, або 75% пошкоджених листків і квітів. У парках міста Харкова виявлено 10 найбільш важливих видів шкідників, які належать до 2 класів 5 родин. Найбільш шкідливими є Homoptera, серед яких 7 видів олігофагів і 3 поліфаги.

8. Рекреаційне навантаження в парках сягає від 0,32 до 5,81 чоловік за день на 1 га. У вихідні дні ці показники в усіх парках зростають у середньому на 10%. Унаслідок порушення рекреантами структури зелених насаджень їх стан погіршується.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для широкого впровадження і розширення асортименту запропоновано 80 видів та форм, які пройшли випробування в ботанічних садах та дендраріях Харківщини. Асортимент дендрофлори парків м. Харкова буде налічувати 193 види та форми деревних рослин, з 30 родин та 70 родів. Інтродукцію з метою розширення асортименту необхідно вести із впровадженням видів, які мають походження із Північної Америки, Китаю та Японії, Криму та Кавказу.

2. Фітосанітарний контроль за станом зелених насаджень пропонується проводити в мішаних насадженнях один раз на рік, а в монокультурах - два рази на рік.

3. Для створення біологічно стійких насаджень необхідно враховувати характеристику типів лісорослинних умов та відношення до них деревних рослин. Перспективним напрямком в озелененні міста Харкова являється створення паркових композицій за географічним принципом, та родинними і родовими комплексами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гончаренко Я. В. Матеріали до дендрофлори м. Харкова / Я. В. Гончаренко // Біологія та валеологія. - 1998. - Вип. 2. - С. 63-64.

2. Гончаренко Я. В. Голонасінні в озелененні парків міста Харкова / Я. В. Гончаренко // Біологія та валеологія. - 2001. - Вип. 4. - С. 120-125.

3. Гончаренко Я. В. Красивоквітучі та красивоплідні деревні рослини в парках Харкова / Я. В. Гончаренко // Бюллетень Никитского ботанического сада. - 2001. - Вып. 83. - С. 24-27.

4. Гончаренко Я. В. Представники Rosaceae Juss. в озелененні парків міста Харкова / Я. В. Гончаренко // Біологія та валеологія. - 2002. - Вип. 5. - С. 78-83.

5. Гончаренко Я. В. Санітарний стан деревно-чагарникових порід в парку ''Юність'' м. Харкова / Я. В. Гончаренко // Біологія та валеологія. - 2007. - Вип. 9. - С. 80-83.

6. Гончаренко Я. В. Использование интродуцентов в озеленении города Харькова: матер. 1-ої міської наук.-практ. конф. ["Актуальні проблеми сучасної науки у дослідженнях молодих вчених м. Харкова"], (Харків, 19 грудня 1997 р.) / Я. В. Гончаренко // Головне управління освіти та проблем молоді Харківського міськвиконкому. - Х.: Бизнесинформ, 1997. - С. 168-170.

7. Гончаренко Я. В. Використання видів роду Philadelphus L. в озелененні міста Харкова: матер. міжнар. конф., присвяченої 135-річчю ботанічного саду ОНУ ім. І.І. Мечникова ["Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон"], (Одеса, 2002 р.) / Я. В. Гончаренко, Ю. В. Бенгус // Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова. - Одеса: ЛАТСТАР, 2002. - Ч. 1. - С. 100-104 (збір матеріалів, аналіз і узагальнення отриманих даних).

8. Гончаренко Я. В. Колекція сосен дендропарку ХДПУ: матер. Всеукраїнської студент. наук.-практ. конф. [''Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України (до 115 річниці М.І. Гавриленка)''], (Полтава, 2004 р.) / Я. В. Гончаренко, Ю. В. Бенгус, В. Є. Соха // Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка. - Полтава: АСМІ, 2004. - С. 305-307 (збір матеріалів, аналіз і узагальнення отриманих даних).

9. Гончаренко Я. В. Різноманіття видів в озелененні міста Харкова / Я. В. Гончаренко // Матеріали XI з'їзду Українського ботанічного товариства, 25-27 вересня 2001 р.: тези доп. - Х., 2001. - С. 95-96.

10. Гончаренко Я. В. Значення інтродукції для озеленення міст / Я. В. Гончаренко // Матеріали наукових читань, присвячених 70-річчю з дня народження доктора біологічних наук, професора О.П. Крапивного, 14 грудня 1999 р.: тези доп. - Х., 1999. - С. 35-36.

Размещено на Allbest.ru