Господарсько-біологічні особливості корів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

УДК 636.082.11

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ФЕРЕНЦ ЛЮБОВ ВІКТОРІВНА

Київ - Чубинське, 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Сірацький Йосип Зенонович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, завідувач відділу відтворення

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук Петренко Іван Петрович, Інститут розведення і генетики тварин УААН, головний науковий співробітник

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Костенко Олександр Іванович, Українська академія аграрних наук, начальник відділу зоотехнії і ветеринарної медицини

Захист дисертації відбудеться „ 23 „ люттго 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

Автореферат розісланий “ 22 “ січня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.



Ференц Л.В. Господарсько-біологічні особливості корів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН. - Київ - Чубинське, 2008. селекційний генетичний корова біохімічний

У дисертаційній роботі проведено комплексне вивчення росту й розвитку екстер'єрно-конституційних ознак, молочної продуктивності, відтворювальної здатності, форми та функціональних особливостей вимені, селекційно-генетичних факторів, тривалості продуктивного використання, біохімічного складу молока і крові та показників природної резистентності тварин різних генотипів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття. Вивчено вплив інтенсивності росту, екстер'єрно-конституційних ознак, тривалості сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів, форми вимені та племінної цінності бугаїв на формування молочної продуктивності корів різних генотипів. Теоретично обґрунтовано і практично розроблено параметри відбору за живою масою, промірами статей тіла і показниками відтворювальної здатності тварин, що сприятиме створенню високопродуктивних стад великої рогатої худоби у конкретних грунтово-кліматичних та виробничих умовах Прикарпаття.

Ключові слова: жива маса, ріст, телиці, корови, лактація, генотип, племінна цінність.



Ференц Л.В. Хозяйственно-биологические особенности коров украинской черно-пестрой молочной породы разных генотипов в условиях Прикарпатья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН. - Киев - Чубинское, 2008.

В диссертационной работе проведено комплексное изучение роста и развития, экстерьерно-конституционных параметров, молочной продуктивности, воспроизводительной способности, формы и функциональных особенностей вымени, селекционно-генетических факторов, длительности продуктивного использования, биохимического состава молока и крови и показателей естественной резистентности животных разных генотипов украинской черно-пестрой молочной породы в условиях Прикарпатья.

Изучено влияние интенсивности роста, сухостойного, сервис- и межотельного периодов, формы вымени и племенной ценности быков на формирование молочной продуктивности коров разных генотипов. Теоретически обоснованны и практически разработаны параметры отбора по живой массе, промерам статей тела и показателям воспроизводительной способности животных, что будет способствовать созданию высокопродуктивных стад крупного рогатого скота в конкретных почвенно-климатических и производственных условиях Прикарпатья.

Установлено, что рост живой массы коров в период их выращивания происходит неравномерно. Среднесуточные приросты от рождения до 3-месячного возраста составляли 734±22, от 3- до 6-месячного - 582±19, от 6- до 12-месячного возраста - 671±25 г. На их рост влияли генотип, быки и линия. Выявлена существенная достоверная разница по живой массе между животными разных генотипов, линий и дочерьми разных быков. Коровы-первотелки разных генотипов, линий и отцов существенно достоверно отличались между собой по промерам статей тела. С увеличением у животных доли крови голштинской породы четко прослеживалось увеличение высоты в холке, глубины груди, косой длины туловища и обхвата пясти. По другим промерам такой четкой закономерности не наблюдается. Коровы-первотелки разных генотипов, линий и отцов имели разные индексы телосложения. На формирование молочной продуктивности коров значительно влияет интенсивность их роста в период выращивания. Для получения высокой молочной продуктивности коровы должны иметь живую массу в 6 месяцев 160-180, в 12 мес. - 260-280, в 18 мес. - в 360-380 и при первом осеменении - 360-380 кг. Сила влияния живой массы животных в период выращивания в 6-месячном возрасте на удой в зависимости от лактации составила 13,53-27,56, в 12-месячном - 24,65-37,84, в 18-месячном - 27,38-40,93 и при первом осеменении - 21,59-40,08 %. Наивысшие удои были у коров-первотелок с высотой в холке 132-135, глубиной груди - 72-77, шириной груди - 46-50, обхватом груди за лопатками - 191-200, косой длиной туловища - 163-167, шириной в маклоках - 52-55 и обхватом пясти - 19-20 см. Сила влияния высоты в холке на удой в зависимости от лактации составляла 6,06-11,16, глубины груди - 5,71-9,08, ширины груди - 6,21-7,68, ширины в маклоках - 3,62-7,10, косой длины туловища - 9,55-13,51, обхвата груди за лопатками - 12,63-16,88 и обхвата пясти - 4,03-8,41 %. Наивысшую молочную продуктивность имели коровы, у которых возраст первого осеменения составлял 15-18 месяцев с живой массой 360-380 кг, а возраст первого отела - до 800 дней. Сила влияния возраста первого осеменения на удой в зависимости от лактации составляла 6,89-8,87, а первого отела - 5,73-10,11 %. Наиболее высокие удои были у коров с продолжительностью сухостойного периода 56-65, сервис-периода - 80-100 и межотельного периода - 365-385 дней. Сила влияния продолжительности сухостойного периода на удой в зависимости от лактации составила 19,66-26,10, сервис-периода - 31-85-36,98 и межотельного периода - 26,81-33,49 %.

Сила влияния матерей на удой дочерей в зависимости от лактации составила 27,55-29,82, а отцов - 27,71-32,27 %. Установлено также влияние племенной ценности отцов на молочную продуктивность дочерей. Сила влияния формы вымени на удой коров находилась в пределах 4,05-6,64 %. Средняя продолжительность продуктивного использования коров составляла 3,25±0,77 лактации. У животных разных генотипов, отцов и линий этот показатель был разным: от 2,55±0,19 (7/8-кровные по голштинской породе) до 3,74±0,24 (3/4-кровные), от 2,55±0,17 (дочери Хореза 1261) до 5,00±0,21 (дочери Кросса 1415) и от 2,55±0,19 (линия Р.Соверинга) до 4,0±0,22 лактации (линия И.С.Рефлекшна).

У коров всех исследованных генотипов украинской черно-пестрой молочной породы на протяжении лактации отмечалось увеличение в молоке содержания жира, сухого вещества, СОМО и лактозы, а с увеличением у животных доли крови голштинской породы содержание жира, сухого вещества и белка в молоке уменьшалось. На протяжении лактации увеличивалось количество эритроцитов, гемоглобина, белка, альбуминов, фракции бета-глобулинов, а белки фракции альфа-глобулинов, Т- и В-лимфоциты, бактерицидная, фагоцитарная и лизоцимная активность крови - уменьшались.

Ключевые слова: живая масса, рост, телки, коровы, лактация, генотип, племенная ценность.



Ferents L.V. Economic-biological features of cows of the ukrainian black-and-white dairy breed in the conditions of Pricarpattya. - Manuscript.

Thesis for the of scientific degree of candidate of agricultural sciences in specialіty 06.02.01 - animal breeding and selection. - Institute of animal breeding and genetics UAAS.- Kyiv-Chubinskе, 2008.

In thesis the complex study of growth and development of exterior-constitutional signs, milk productivity, reproduced power is conducted, influencing of bull-sires of a different pedigree value, selection-genetic factors, biochemical composition of milk and blood and indexes of natural resistance of animals of different genotypes of the ukrainian black-and-white dairy breed in the conditions of Pricarpattya. Influence of intensity of growth exterior-constitutional signs, dead trees, servis- and calving-interval periods, form of udder and pedigree value of bull-sires, is trained on forming of milk productivity of cows of different genotypes. In a theory argumentation and the parameters of selection are practically developed after living mass, measuring of the articles of body and indexes of the reproduced power that will be instrumental in creation of highly productive herds in the concrete ground-climatic and production terms of Pricarpattya.

Keywords: living weight, growth, heifers, cows, lactation, genotype, pedigree value.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виробництво конкурентоспроможної продукції є однією із важливих умов підвищення ефективності скотарства. Ефективність галузі характеризується, перш за все, рівнем продуктивності тварин, яка залежить від багатьох факторів. Одним із них є біологічний потенціал продуктивності великої рогатої худоби. Тільки тварини з високими племінними і продуктивними якостями можуть забезпечити відповідну віддачу від затрачених у галузі ресурсів.

За даними В.П.Бурката, М.В.Зубця, О.Ф.Хаврука (1987), В.П.Бурката (1988), М.Я.Єфіменка (1996), Є.І.Федорович, Й.З.Сірацького (2001, 2003, 2004), підвищення ефективності молочного скотарства при інтенсивному веденні виробництва молока можливе при використанні в першу чергу високопродуктивних у конкретних умовах середовища порід і типів худоби.

Новостворена українська чорно-ряба молочна порода, як і всі інші, перебуває в динамічному розвитку, тому постало завдання її удосконалення шляхом консолідації за екстер'єрними і селекційними ознаками, що дозволить підвищити генетичний потенціал продуктивності, розширити її генетичну базу та створити внутріпородну структуру (М.Я.Єфіменко та інші, 2002; М.В.Зубець та інші, 1996; М.В.Зубець, В.П.Буркат, 1992, 1997; Ю.П.Полупан, І.П.Петренко, 2001; Є.І.Федорович, 2000; Є.І.Федорович, Й.З.Сірацький, 2004).

Тому комплексне вивчення росту й розвитку, екстер'єрно-конституційних особливостей, продуктивності, відтворювальної здатності, селекційно-генетичних та біологічних особливостей тварин кожного генотипу української чорно-рябої молочної породи має теоретичне і практичне значення. Це й визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН за темою „Удосконалити внутріпородну структуру української чорно-рябої молочної породи та консолідувати генотипи тварин на базі генетико-популяційних методів і біотехнологій” (№ держреєстрації 0104U007642, 2003-2005 роки) та „Консолідувати внутріпородні типи української чорно-рябої молочної породи за основними господарськи корисними ознаками з метою одержання тварин з надоями 7-8 тис. кг і вмістом жиру 3,6-3,8 % та удосконалити її генеалогічну структуру” (№ держреєстрації 0106U005843, 2006 рік).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити закономірності росту корів різних генотипів у період їх вирощування, екстер'єрні особливості, молочну продуктивність, відтворювальну здатність, технологічні ознаки вимені, вплив генотипових і паратипових факторів на молочну продуктивність, хімічний склад молока та біохімічні показники крові. Для реалізації мети необхідно було вивчити: ріст і розвиток корів різних генотипів у період їх вирощування; екстер'єрно-конституційні особливості корів; молочну продуктивність; вплив росту й розвитку корів у період вирощування на їх молочну продуктивність; взаємозв'язок екстер'єрних особливостей корів з їх молочною продуктивністю; вплив інтенсивності росту корів на їх молочну продуктивність; вплив віку першого осіменіння і першого отелення на молочну продуктивність корів; тривалість сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів та їх вплив на молочну продуктивність; вплив батьків на формування молочної продуктивності дочок; вплив бугаїв-плідників різної племінної цінності на формування молочної продуктивності дочок; функціональні властивості вим'я; тривалість продуктивного використання корів; хімічний склад молока впродовж лактації; морфологічні та біохімічні показники крові протягом лактації; показники природної резистентності корів на протязі лактації.

Об'єктом дослідження були закономірності росту живої маси, екстер'єрно-конституційні параметри, молочна продуктивність, вплив інтенсивності росту корів на молочну продуктивність, вплив батьків на молочну продуктивність дочок, тривалість сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів, вплив бугаїв-плідників різної племінної цінності на молочну продуктивність дочок, функціональні властивості вим'я, тривалість продуктивного використання корів, хімічний склад молока, морфологічні й біохімічні показники крові та показники природної резистентності.

Предметом дослідження були корови різних генотипів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття.

Методи досліджень: зоотехнічні - жива маса, лінійні проміри, індекси будови тіла, молочна продуктивність, сухостійний, сервіс- і міжотельний періоди, племінна цінність бугаїв-плідників, функціональні властивості вим'я; біохімічні - хімічний склад молока, морфологічні та біохімічні показники крові, показники природної резистентності; біометричні - середні величини та їх похибки, показники вірогідності результатів досліджень, коефіцієнти кореляції та їх похибки, частка впливу.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведено комплексне вивчення росту й розвитку, екстер'єрно-конституційних ознак, молочної продуктивності, відтворної здатності, морфофункціональних властивостей вимені, селекційно-генетичних факторів, біохімічного складу молока і крові та показників природної резистентності тварин різних генотипів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття. Вперше вивчено вплив племінної цінності бугаїв на формування молочної продуктивності дочок. Вивчено також вплив на формування молочної продуктивності корів різних генотипів, інтенсивності росту, екстер'єрно-конституційних ознак, віку першого осіменіння і першого отелення, сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів та форми вимені. Обґрунтовано і розроблено параметри відбору за живою масою, промірами статей тіла і показниками відтворної здатності, що сприятиме створенню високопродуктивних стад у конкретних грунтово-кліматичних та виробничих умовах Прикарпаття.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень використовуються при створенні високопродуктивних стад в умовах Прикарпаття та при розробці довготривалих програм селекції і планів селекційно-племінної роботи з чорно-рябою худобою західного регіону України. Результати досліджень впроваджені в господарствах Львівської області (акт впровадження від 14 червня 2006 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно організовано і проведено науково-виробничі, експериментальні та лабораторні дослідження, зібрано дані первинного зоотехнічного обліку та проведено їх статистичну обробку і аналіз. Самостійно описано та узагальнено одержані результати, сформульовано висновки і пропозиції виробництву.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень оприлюднені і одержали позитивну оцінку на щорічних засіданнях відділу відтворення та вченій раді Інституту розведення і генетики тварин УААН у 2003-2005 роках, на конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, квітень, 2005), на науковій дискусії „Розведення сільськогосподарських тварин за лініями” (Чубинське, вересень, 2005), на міжнародній науково-виробничій конференції „Актуальные вопросы интенсификации производства” (Жодино, октябрь, 2005), на міжнародній науковій конференції „Стан, проблеми та перспективи сучасної науки і практики”, присвяченій 105-річчю від дня народження С.З.Гжицького (Львів, червень, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Новітні технології скотарства у ХХІ столітті” (Миколаїв, вересень, 2008), „Проблемы интенсификации производства продукции животноводства” (Жодино, октябрь, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено в журналах, міжвідомчих наукових тематичних збірниках, збірниках наукових праць та матеріалах науково-виробничих конференцій. Всього за темою дисертації опубліковано 21 наукову працю, в тому числі 15 - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 231 сторінці комп'ютерного тексту, ілюстрована 77 таблицями і 1 рисунком. Вона містить вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки, пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел, додатки. Перелік використаної літератури нараховує 369 найменувань, з них 54 - іноземною мовою.

Матеріал і методи досліджень

Експериментальну частину роботи виконано в Інституті розведення і генетики тварин УААН та в племрепродукторі „Селекціонер” Сокальського району Львівської області за період з 2003 по 2006 роки. Матеріали зоотехнічного обліку використані за період з 1991 по 2005 рік.

У тварин української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття вивчали: динаміку живої маси (на 540 телицях - у новонароджених, 3-, 6-, 12- і 18-місячних та при першому осіменінні), проміри статей тіла (на 526 коровах-первістках), молочну продуктивність (на 711 коровах), морфофункціональні властивості вим'я (на 528 коровах), тривалість продуктивного використання корів (на 470 головах), хімічний склад молока, біохімічні показники крові та показники природної резистентності на 2-3, 5-6 і 8-9 місяцях лактації на 5 групах тварин (1/2-, 5/8-, 11/16-, 3/4- і 7/8-кровні) по 5 голів у кожній групі (рис. 1). Дослідження хімічного складу молока, біохімічні показники крові та показники природної резистентності проведені на повновікових коровах.

Живу масу піддослідних тварин вивчали за даними зоотехнічного обліку, отриманими на підставі їх щомісячного індивідуального зважування. Абсолютний приріст (D) за окремі вікові періоди і за весь період дослідження визначали за формулою:

D= W₁-W_0,

де W₁ і W_o - кінцева і початкова жива маса, кг.

Середньодобовий приріст (D) визначали за формулою:



,

де tі t - вік в кінці і на початку періоду, днів. Відносну швидкість росту визначали за формулою С.Броді. Напругу росту (К) визначали за коефіцієнтами приросту:

.

Кратність збільшення живої маси визначали шляхом ділення живої маси в 3-, 6-, 12- і 18-місячному віці на живу масу новонароджених теличок. Для вивчення оцінки закономірностей росту тварин нами були використані: 1) індекс інтенсивності формування (?t), який визначали за видозміненою нами формулою Ю.К.Свєчина (1985):

?t=

де W₆, W₁₂ і W₁₈ - жива маса тварин у 6, 12 і 18 місяців, кг; 2) індекс напруження росту (Ін) - визначали за формулою:

Ін =

де ВП - відносний приріст тварин, %; СП - середньодобовий приріст за період від 6- до 18-місячного віку, г:



(В.П.Коваленко та інші, 1998); 3) індекс рівномірності росту (Ір) визначали за формулою:

Для характеристики екстер'єру та загального розвитку тварин за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки брали наступні проміри: висоту в холці, глибину грудей, ширину грудей, обхват грудей за лопатками, косу довжину тулуба (палицею), ширину в маклаках (клубах) і обхват п'ястка. Шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин (А.І.Чижик, 1979, Й.З.Сірацький та інші, 2001).

Оцінку вимені та швидкості молоковіддачі корів проводили на 2-3 місяці лактації за методикою, розробленою Латвійською сільськогосподарською академією (1970).

Для дослідження морфологічних і біохімічних показників крові у корів із яремної вени брали кров у пробірки з гепарином (10 од./мл). Для отримання сироватки проби крові центрифугували. Загальний білок у крові визначали рефрактометрично, фракції білків - за С.А.Карпюком (1962), концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів в 1 мм³ - фотоелектричним еритрогемометром моделі 065, кількість лейкоцитів, лейкоцитарну формулу, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) - за загальноприйнятими методиками, бактерицидну, лізоцимну і фагоцитарну активності, Т- і В-лімфоцити та вміст глюкози у крові - за методиками, описаними В.Ю.Чумаченко і співавт. (1990). Оцінку молочної продуктивності корів проводили згідно даних зоотехнічного обліку на основі проведених щомісячно контрольних надоїв. Хімічний склад молока визначали на 2-3, 5-6, 8-9 місяцях лактації і в цілому за лактацію. Для цього було сформовано п'ять груп тварин різних генотипів (1/2 чорно-ряба (Ч) х 1/2 голштинська (Г), 3/8 Ч х 5/8 Г, 5/16 Ч х 11/16 Г, 1/4 Ч х 3/4 Г і 1/8 Ч х 7/8 Г) по 5 корів у кожній групі. Вміст жиру в молоці визначали за методом Гербера, загальний білок, вміст лактози, сухий обезжирений молочний залишок (СОМЗ) - рефрактометрично, казеїн - за К'єльдалем, суху речовину - висушуванням у сушильній шафі, золу - спалюванням, вміст кальцію - за Де-Ваардом, фосфору - за Бригсом в модифікації А.Т.Усовича. Перераховані методики описані П.В.Кугеневым, Н.В.Барабанщиковым (1988), П.Т. Лебедевым, А.Т.Усовичем (1962, 1976).

Для дослідження племінної цінності використана інформація по бугаях-плідниках ЛНВЦ „Західплемресурси” Львівської області, оцінених за якістю нащадків, матеріали племінного і зоотехнічного обліку випробувальних та племінних господарств за показниками надою, вмісту жиру та кількістю молочного жиру дочок плідників і їх ровесниць. Оцінка бугаїв за якістю нащадків проводилася згідно „Інструкції по перевірці і оцінці бугаїв молочних та молочно-м'ясних порід” (1980, 1991). Клас племінної цінності визначали за методикою Європейської асоціації тваринників. Тривалість сухостійного, сервіс- та міжотельного періодів визначали за загальноприйнятими методиками. Тривалість продуктивного використання тварин визначали за кількістю отриманих від них лактацій. Коефіцієнт господарського використання (КГВ) визначали за формулою М.С.Пелехатого. Частку впливу різних факторів на показники молочної продуктивності визначали методом дисперсійного аналізу однофакторного комплексу. Одержаний матеріал наукових досліджень обробляли методом варіаційної статистики за Н.А.Плохинским та А.Т.Опрею.

Результати власних досліджень

Динаміка росту живої маси. Результати досліджень показують, що в період вирощування корови української чорно-рябої молочної породи мали високі показники живої маси

1. Динаміка живої маси корів західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи в період вирощування, M±m, кг



Вік, місяці	n	Жива маса	Вік, місяці	n	Жива маса
Новонароджені	540	32,8±0,2	12	523	263,8±1,5
3	535	99,7±0,6	18	522	366,9±1,7
6	523	152,8±0,9	При І осіменінні	483	371,6±1,8

Встановлено, що до 3-місячного віку жива маса корів у період вирощування збільшилася в 3,04, до 6-місячного - в 4,66, до 12-місячного - в 8,04, до 18-місячного - в 11,19 і при І осіменінні - в 11,33 раза. Середньодобові прирости в період їх вирощування від народження до 3-місячного віку становили 734±22, від 3- до 6-місячного віку - 582±19, від 6- до 12-місячного - 609±18, від 12- до 18-місячного - 565±23 і від народження до 18-місячного віку - 671±21 г. Встановлено, що на ріст корів у період їх вирощування значно впливали генотип тварин, лінія та їх батьки. З віком у тварин знижувалася відносна інтенсивність росту.

Екстер'єрно-конституційні особливості корів. Встановлено, що корови-первістки української чорно-рябої молочної породи за середніми показниками висоти в холці, глибини грудей, ширини грудей, ширини в маклаках, косої довжини тулуба, обхвату грудей за лопатками та обхвату п'ястка відповідають мінімальним вимогам стандарту породи.

2. Жива маса та проміри статей тіла корів (n=523)

Показник	M+m	Показник	M+m
Жива маса, кг: І лактація	502,5±4,9	ширина грудей	41,7±0,16
ІІ лактація	537,6±7,9	ширина в маклаках	50,7±0,11
ІІІ лактація	571,4±9,3	коса довжина тулуба (палицею)	154,2±0,25
Проміри: висота в холці	129,6±0,18	обхват грудей за лопатками	185,1±0,32
		обхват п'ястка	17,8±0,04
глибина грудей	69,2±0,15

Проміри статей тіла показують, що корови-первістки були добре розвинуті. Вони мали добре розвинену грудну клітку. Глибина грудей складала 69,2±0,15, ширина грудей - 41,7±0,16 см. Грудний і тазогрудний індекси становили відповідно 60,26 і 50,70 %. Індекси формату, костистості, збитості, округлості ребер, високоногості і грудний вказують на екстер'єрно-конституційний молочний тип цих тварин. Індекси масивності, важковаговості, широтний і масометричний показують, що корови-первістки української чорно-рябої молочної породи гармонійно розвинуті як за живою масою, так і за лінійними промірами.

Корови-первістки різних генотипів мають різні показники промірів статей тіла. Із збільшенням кровності за голштинською породою чітко простежувалося збільшення висоти в холці, глибини грудей, косої довжини тулуба і обхвату п'ястка тварин. За іншими промірами такої чіткої закономірності не спостерігалося. На проміри статей тіла корів-первісток значно впливали бугаї-плідники і лінії. Тварини різних ліній також відрізнялися між собою за промірами статей тіла та індексами будови тіла.

Молочна продуктивність. Генетичний потенціал корів української чорно-рябої молочної породи в племрепродукторі „Селекціонер” Сокальського району Львівської області є досить високим. Спостерігаються зміни надою корів з віком.

3. Молочна продуктивність корів, M±m

Лактація	n	Надій, кг	Вміст жиру в молоці, %	Кількість молочного жиру, кг
Перша	711	3966,9±31,5	3,88±0,01	153,96±1,27
Друга	594	3997,4±38,2	3,83±0,01	153,10±1,60
Третя	446	4015,7±46,8	3,86±0,02	155,01±1,58
Четверта	299	3866,5±51,6	3,75±0,02	145,20±1,84
П'ята	164	3683,2±65,8	3,72±0,02	137,02±2,10
Шоста	67	3625,9±103,8	3,69±0,03	133,80±2,93
Сьома	28	3288,2±110,3	3,56±0,05	117,10±3,81
Найвища	704	4377,7±36,4	3,85±0,01	168,82±1,41

Надій корів за першу лактацію складав 99,24 % від надою корів за другу лактацію, 98,78 % - від надою за третю лактацію і 90,62 % - від надою за найвищу лактацію, вміст жиру в молоці становив відповідно 101,31; 100,52; 100,78 % та кількість молочного жиру - 100,56; 99,32 і 91,20 %. Проведений нами аналіз показує, що починаючи з четвертої лактації надій у корів поступово знижувався. Корови в стаді максимально використовувалися до сьомої лактації. Найбільша кількість корів у стаді вибувала до четвертої лактації. Середня тривалість використання корів становила 3,25±0,17 лактації.

За надоєм корови української чорно-рябої молочної породи в розрізі генотипів і лактацій мали різну молочну продуктивність. Частка впливу генотипу корів на їх надій залежно від лактації складала 6,11-3,11, на вміст жиру в молоці - 11,93-18,65 і на кількість молочного жиру - 7,22-14,93 %.

Вплив росту корів у період вирощування на їх молочну продуктивність. На формування молочної продуктивності корів значно впливала інтенсивність росту в період їх вирощування. Встановлено, що для корів у період вирощування оптимальною живою масою у 6-місячному віці є 160-180, у 12-місячному - 260-280, у 18-місячному - 360-380 і при першому осіменінні - 360-380 кг. Виявлені вірогідні коефіцієнти кореляції між живою масою тварин у період вирощування у 6-місячному віці та надоєм за другу, третю і найвищу лактації - 0,169-0,253 та живою масою і загальною кількістю молочного жиру в молоці - 0,110-0,253, у 12-місячному віці - відповідно 0,233-0,240 і 0,127-0,202, у 18-місячному - 0,246-0,337 і 0,116-0,308 та при першому осіменінні - 0,135-0,195 і 0,118-0,188 при Р<0,05 - Р<0,001. Встановлено, що частка впливу живої маси корів у період їх вирощування у 6-місячному віці на молочну продуктивність становила залежно від лактації: на надій - 13,53-27,56, на вміст жиру в молоці - 15,18-39,70 та на кількість молочного жиру - 11,89-39,41 %, у 12-місячному віці - відповідно 24,65-37,84, 23,45-33,0 і 23,37-35,17 %; у 18-місячному - 27,38-40,93, 29,12-33,23 і 25,81-39,10 та при першому осіменінні - 21,59-40,08, 31,32-39,99 і 21,52-39,88 % при Р<0,05-0,001.

Взаємозв'язок екстер'єрних особливостей тварин з їх молочною продуктивністю. Найвищі надої у корів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття були у тварин з висотою в холці 132-135, глибиною грудей - 72-77, шириною грудей - 46-50, обхватом грудей за лопатками - 191-200, косою довжиною тулуба - 163-167, шириною в маклаках - 52-55 і обхватом п'ястка - 19,1-20,0 см. Встановлено, що між висотою в холці та надоєм, залежно від лактації, коефіцієнти кореляції знаходилися в межах 0,112-0,200 (Р<0,05-0,001), між висотою в холці та кількістю молочного жиру - в межах 0,098-0,200 (Р<0,05-0,001), між глибиною грудей та вищеназваними показниками - в межах 0,102-0,245 і 0,076-0,207 (Р<0,05-0,001), шириною грудей та вищеназваними показниками - в межах 0,095-0,250 і 0,130-0,303 (Р<0,05-0,001), шириною в маклаках і тими ж показниками - в межах 0,113-0,248 і 0,150-0,242 (Р<0,05-0,001), косою довжиною тулуба і тими ж показниками - в межах 0,190-0,323 (Р<0,001) і 0,168-0,270 (Р<0,001), обхватом грудей за лопатками і тими ж показниками - в межах 0,194-0,360 (Р<0,001) і 0,206-0,392 (Р<0,001) та обхватом п'ястка і тими же показниками - в межах 0,163-0,294 (Р<0,001) і 0,151-0,308 (Р<0,01-0,001) відповідно. Частка впливу висоти в холці на надій залежно від лактації становила 6,06-11,16, на кількість молочного жиру - 4,76-9,12, глибини грудей на ці ж показники - відповідно 5,71-9,08 і 5,21-9,92, ширини грудей - 6,21-7,68 і 8,62-9,07, ширини в маклаках - 3,62-7,10 і 3,42-7,72, косої довжини тулуба - 9,55-13,51 і 8,39-13,36, обхвату грудей за лопатками - 12,63-16,88 і 11,88-18,50 та обхвату п'ястка - 4,03-8,41 і 3,87-8,63 %.

Молочна продуктивність корів у залежності від інтенсивності росту. Встановлено, що на формування молочної продуктивності корів значно впливають індекси інтенсивності формування, рівномірності росту та напруги росту (табл. 4). Частка впливу індексу інтенсивності формування на надій залежно від лактації становила 4,37-11,73, індексу рівномірності росту - 4,53-18,39 та індексу напруги росту - 22,80-40,06 %.

Вплив віку першого осіменіння та першого отелення на молочну продуктивність. Результати наших досліджень показують, що для корів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття оптимальним

віком першого осіменіння є 15-18 місяців при живій масі 360-380 кг, а першого отелення - до 800 днів. У тварин різних ліній вищеназвані показники були різними. На вік їх першого отелення значно впливали бугаї-плідники. Частка впливу віку тварин при першому осіменінні на надій залежно від лактації складала 6,89-8,87, на кількість молочного жиру - 5,19-6,89, а віку першого отелення - відповідно 5,73-10,11 і 7,88-12,57 %.

Тривалість сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів та їх вплив на молочну продуктивність. Найвищі надої у корів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття спостерігалися при тривалості їх сухостійного періоду в межах 56-66, сервіс-періоду - 80-100 і міжотельного періоду - 365-385 днів. Встановлено, що на тривалість сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів впливають бугаї-плідники, генотип корів та їх належність до певної лінії. Залежно від лактації коефіцієнти кореляції між тривалістю сухостійного періоду та надоєм корів складали 0,198 - 0,286 (Р < 0,05 -0,01), між тривалістю сухостійного періоду і кількістю молочного жиру - 0,188-0,222 (Р<0,05), між тривалістю сервіс-періоду та вищеназваними показниками - відповідно 0,203-0,315 (Р<0,05-0,01) і 0,198-0,298 (Р<0,05 - 0,01) та між тривалістю міжотельного періоду та цими ж показниками 0,198-0,305 (Р<0,05-0,01) і 0,197-0,301 (Р<0,05-0,01). Частка впливу сухостійного періоду на надій залежно від лактації становила 19,66-26,10, на кількість молочного жиру - 18,44-27,39, тривалості сервіс-періоду на ці ж показники - відповідно 31,85-36,98 і 30,14-36,63 та тривалості міжотельного періоду на ці ж показники - 26,81-33,49 і 26,49-33,65 %.

Вплив батьків на формування молочної продуктивності дочок. На формування молочної продуктивності корів значно впливають їх матері, батьки та племінна цінність батьків. Коефіцієнт кореляції між надоєм матерів і надоєм їх дочок за І лактацію становив 0,198 (Р<0,05), між надоєм матерів і кількістю молочного жиру дочок - 0,201 (Р<0,05), за другу лактацію - відповідно 0,265 (Р<0,01) і 0,211 (Р<0,05), за третю - 0,256 (Р<0,01) і 0,248 (Р<0,05) та за найвищу - 0,236 (Р<0,05) і 0,260 (Р<0,01). Частка впливу надою матерів на надій дочок залежно від лактації знаходилася в межах 27,55-29,82, на кількість молочного жиру - в межах 23,75-25,16 %. Встановлено, що на надій дочок вплив батьків залежно від лактації складав 27,71-32,27, а на кількість молочного жиру - 28,24-31,95 %. Найвищі надої були у дочок бугаїв, племінна цінність яких становила 801 і більше кг молока.

Функціональні властивості вим'я. Встановлено, що молочна продуктивність корів значною мірою залежить від форми вимені.

Найвищу молочну продуктивність мали корови з ванноподібною формою молочної залози. Функціональні властивості вим'я залежали також від його форми. Частка впливу форми вимені на надій корів залежно від лактації складала 4,05-6,64 (Р<0,05-0,001), на кількість молочного жиру - 3,54-6,95 % (Р<0,002-0,001). На функціональні властивості молочної залози корів впливали батьки, лінія і генотип: частка впливу батьків залежно від функціональної ознаки становила 12,13-39,45 (Р<0,001), лінії - 3,72-35,90 (Р<0,05-0,001) та генотипу тварин - 4,03-15,29 % (Р<0,05-0,001).

Тривалість продуктивного використання корів. Нами встановлено, що в середньому тривалість використання корів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття становила 3,25±0,17 лактації. Максимальний строк використання корів - 7 лактацій.

Результати наших досліджень показують, що тварини різних генотипів мали різну тривалість використання, яка знаходилася в межах 2,55-3,74 лактації. Різниця за цим показником між тваринами з різною часткою крові голштинської породи була вірогідною при Р<0,001. Найвищою тривалість використання була у 3/4-кровних корів (3,74±0,24), найнижчою - у 7/8-кровних (2,55±0,19 лактації).

На тривалість продуктивного використання значно впливали бугаї-плідники. Найвищим цей показник був у дочок бугая Кроса 1415 (5,0±0,21), а найнижчим - у дочок плідника Хореза 1261 (2,55±0,17), різниця між ними складала 2,45 лактації (Р<0,001). Корови різних ліній мали різну тривалість продуктивного використання. Найвищим цей показник був у корів лінії І.С.Рефлекшна (4,00±0,22), а найнижчим - у корів лінії Старбака (2,50±0,21 лактації). Результати наших досліджень показують, що найвищими коефіцієнтами господарського використання характеризувалися 3/4-, 27/32-, 5/8- і 1/2-кровні корови.

Різниця за вказаним показником між 3/4- і 7/8-кровними тваринами становила 0,096 (Р<0,001), 27/32- і 13/16-кровними - 0,074 (Р<0,01), 5/8- і 7/16-кровними - 0,078 (Р<0,05), 23/32- і 3/4-кровними - 0,075 (Р<0,02). За коефіцієнтом господарського використання була вірогідна різниця і між коровами інших генотипів. У середньому по стаду цей показник складав 0,567±0,010.

Встановлено, що на господарське використання корів значно впливають бугаї-плідники. Найвищі коефіцієнти господарського використання спостерігалися у дочок бугаїв Кроса 1415 (0,699±0,023), Ельбруса 897 (0,698±0,023), Фріленда 279 (0,675±0,028), Каспара 379922 (0,659±0,025), Ферді 5222 (0,615±0,037), Стара 85 (0,612±0,031) і Метта 168 (0,602±0,018), а найнижчі - у дочок бугаїв Хореза 1261 (0,491±0,041), Х.Вадена 345895 (0,520±0,036) і Марса 2012 (0,529±0,031). Різниця за цим показником між дочками плідників Кроса 1415 і Хореза 1261 складала 0,208 (Р<0,001), Ельбруса 897 і Х.Вадена 345895 - 0,178 (Р<0,001), Фріленда 279 і Марцеля 3031 - 0,126 (Р<0,02). Встановлена вірогідна різниця за цим показником і між дочками інших бугаїв-плідників.

Хімічний склад молока. У корів усіх вивчених генотипів української чорно-рябої молочної породи впродовж лактації відмічалося збільшення у молоці вмісту жиру, сухої речовини, сухого обезжиреного молочного залишку та лактози. У всі періоди лактації і за лактацію в цілому із зростанням кровності тварин за голштинською породою спостерігалася тенденція до зменшення у молоці вмісту жиру, сухої речовини і білка.

За вмістом у молоці білка, казеїну, білків сироватки, золи, кальцію та фосфору між коровами різних генотипів суттєвої різниці не встановлено.

Морфологічний і біохімічний склад крові та показники природної резистентності. Дослідженнями встановлено, що морфологічні та біохімічні показники крові у корів різних генотипів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття у всі періоди лактації були в межах фізіологічної норми. Впродовж лактації кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в крові дещо збільшувалися. Кількість лейкоцитів, вміст глюкози та швидкість осідання еритроцитів до 5-6 місяця лактаційного періоду знижувалися і знову підвищувалися до 8-9 місяця лактації. За кількістю еритроцитів, вмістом гемоглобіну, глюкози і швидкості осідання еритроцитів між тваринами окремих генотипів істотної різниці не виявлено. Спостерігалася вірогідна різниця між тваринами окремих генотипів лише за кількістю лейкоцитів. Впродовж лактації відбувалося збільшення кількості білка, альбумінів та фракції бета-глобулінів, зменшення кількості глобулінів та фракції гама-глобулінів, а фракція альфа-глобулінів практично залишалася без змін. Між коровами окремих генотипів у всі вікові періоди лактації встановлена вірогідна різниця за вмістом загального білка. За вмістом фракцій альбуміну і глобуліну між тваринами різних генотипів впродовж лактації різниці не виявлено. Не встановлено суттєвої різниці і за показниками лейкограми. Із зростанням лактаційного періоду дещо збільшувалася кількість базофілів, еозинофілів, паличкоядерних нейтрофілів та лімфоцитів і зменшувалася кількість сегментоядерних нейтрофілів та моноцитів. Наші дослідження показують, що корови різних генотипів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття мали високу бактерицидну, лізоцимну і фагоцитарну активність сироватки крові. Впродовж лактаційного періоду кількість Т- і В-лімфоцитів, бактерицидна, фагоцитарна і лізоцимна активність крові зменшувалися.



ВИСНОВКИ

1. Проведено комплексне вивчення селекційно-генетичних і біологічних особливостей тварин за динамікою живої маси, екстер'єрно-конституційними ознаками, молочною продуктивністю, відтворювальною здатністю, тривалістю використання, якісним складом молока, племінною цінністю бугаїв-плідників, біохімічними показниками крові, показниками природної резистентності та факторами впливу на формування молочної продуктивності і відтворювальної здатності корів різних генотипів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття.

2. Встановлено, що ріст живої маси корів в період їх вирощування проходив нерівномірно. Середньодобові прирости від народження до 3-місячного віку становили 734±22, від 3- до 6-місячного - 582±19, від 6- до 12-місячного - 609±18, від 12- до 18-місячного - 565±23 і від народження до 18-місячного віку - 671±25 г. З віком у тварин знижувалася відносна інтенсивність росту. На їх ріст і розвиток впливали генотип, батьки і лінія. Виявлена суттєва вірогідна різниця за живою масою між тваринами різних генотипів і ліній та дочками від різних батьків.

3. Корови-первістки різних генотипів, ліній і батьків суттєво вірогідно відрізнялися між собою за промірами статей тіла. Із збільшенням частки крові голштинської породи чітко простежувалося збільшення висоти в холці, глибини грудей, косої довжини тулуба і обхвату п'ястка. За іншими промірами статей тіла такої чіткої закономірності не спостерігалося. Корови-первістки різних генотипів, ліній і батьків характеризувалися різними індексами будови тіла.

4. На формування молочної продуктивності корів значно впливала інтенсивність їх росту в період вирощування. Встановлено, що для отримання високої молочної продуктивності корови повинні мати живу масу в період вирощування у 6-місячному віці 160-180, у 12-місячному - 260-280, у 18-місячному - 360-380 і при першому осіменінні - 360-380 кг. Частка впливу живої маси тварин у період вирощування у 6-місячному віці на надій залежно від лактації становила 13,53-27,56, на кількість молочного жиру - 11,89-39,41, у 12-місячному віці - відповідно 24,65-37,84 і 23,37-35,17; у 18-місячному - 27,38-40,93 і 25,81-39,10 та при першому осіменінні - 21,59-40,08 і 21,52-39,88 %.

5. Найвищі надої корів-первісток були у тварин з висотою в холці 132-135, глибиною грудей - 72-77, шириною грудей - 46-50, обхватом грудей за лопатками - 191-200, косою довжиною тулуба - 163-167, шириною в маклаках - 52-55 і обхватом п'ястка - 19-20 см. Частка впливу висоти в холці на надій залежно від лактації становила 6,06-11,16, на кількість молочного жиру - 4,76-9,12 %, глибини грудей на ці ж показники - відповідно 5,71-9,08 і 5,21-9,92, ширини грудей - 6,21-7,68 і 8,62-9,07, ширини в маклаках - 3,62-7,10 і 3,42-7,72, косої довжини тулуба - 9,55-13,51 і 8,39-13,36, обхвату грудей за лопатками - 12,63-16,88 і 11,88-18,50 та обхвату п'ястка - 4,03-8,41 і 3,87-8,63 %.

6. НАЙВИЩУ молочну продуктивність мали корови, у яких вік першого осіменіння складав 15-18 місяців при живій масі 360-380 кг, а першого отелення - до 800 днів. Частка впливу віку тварин при першому осіменінні на надій залежно від лактації складала 6,89-8,87, на кількість молочного жиру - 5,19-6,89, а віку першого отелення - відповідно 5,73-10,11 і 7,88-12,57 %.

7. Найвищі надої спостерігалися у корів з тривалістю сухостійного періоду 56-65, сервіс-періоду - 80-100 днів і міжотельного періоду - 365-385 днів. Частка впливу тривалості сухостійного періоду на надій залежно від лактації становила 19,66-26,10, на кількість молочного жиру - 18,44-27,39, сервіс-періоду - відповідно 31,85-36,98 і 30,14-36,63 і міжотельного періоду - 26,81-33,49 і 26,49-33,65 %. На тривалість сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів суттєво впливали генотип, лінія і бугаї-плідники.

8. На формування молочної продуктивності корів значно впливали їх матері і батьки. Частка впливу надою матерів на надій дочок залежно від лактації складала 27,55-29,82, на кількість молочного жиру - 23,75-25,16, а батьків - відповідно 27,71-32,27 і 28,24-31,95 %. Встановлено суттєвий вплив племінної цінності батьків на молочну продуктивність дочок. За першу, другу, третю і кращу лактації найвищі надої були у дочок з племінною цінністю батьків 801 і більше кг молока.

9. Встановлено, що молочна продуктивність корів значною мірою залежить від форми вимені. Найвищу молочну продуктивність мали корови з ванноподібною формою молочної залози. Частка впливу форми вимені на надій корів залежно від лактації становила 4,05-6,64 (Р<0,05-0,001), на кількість молочного жиру - 3,54-6,95 % (Р<0,002-0,001). На функціональні властивості вим'я корів впливали батьки, лінія, генотип: частка впливу батьків залежно від функціональної ознаки складала 12,13-39,45 (Р<0,001), лінії - 3,72-35,90 (Р<0,05-0,001) та генотипу тварин - 4,03-15,29 % (Р<0,05-0,001).

10. Середня тривалість продуктивного використання корів становила 3,25±0,17 лактації. Корови різних генотипів, батьків і ліній мали різну тривалість продуктивного використання: від 2,55±0,19 (7/8-кровні) до 3,74-0,24 (3/4-кровні), від 2,55±0,17 (дочки Хореза 1261) до 5,00±0,21 (дочки Кроса 1415) і від 2,55±0,19 (лінія Р.Соверінга) до 4,0±0,22 (лінія І.С.Рефлекшна) лактації. Коефіцієнт господарського використання корів у середньому по стаду становив 0,567±0,010. Залежно від генотипу він знаходився в межах 0,510±0,018 (7/8-кровні) - 0,606±0,015 (3/4-кровні), залежно від бугаїв - в межах 0,491±0,041 (дочки Хореза 1261) - 0,699±0,023 (дочки Кроса 1415) і залежно від лінії - в межах 0,491±0,037 (лінія Р.Соверінга) - 0,698±0,023 (лінія І.С.Рефлекшна).

11. У корів усіх досліджуваних генотипів української чорно-рябої молочної породи впродовж лактації відмічалося збільшення у молоці вмісту жиру, сухої речовини, сухого обезжиреного молочного залишку та лактози. У всі періоди лактації і за лактацію в цілому із зростанням кровності тварин за голштинською породою спостерігалася тенденція до зменшення у молоці вмісту жиру, сухої речовини і білка. За вмістом у молоці білка, казеїну, білків сироватки, золи, кальцію та фосфору між коровами різних генотипів суттєвої різниці не встановлено.

12. Встановлено, що впродовж лактації кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в крові дещо збільшувалися. Кількість лейкоцитів, вміст глюкози та швидкість осідання еритроцитів до 5-6 місяця лактаційного періоду знижувалися і знову підвищувалися до 8-9 місяця лактації. За кількістю еритроцитів, вмістом гемоглобіну, глюкози і швидкості осідання еритроцитів між тваринами окремих генотипів істотної різниці не виявлено. Спостерігалася вірогідна різниця між тваринами окремих генотипів лише за кількістю лейкоцитів. Впродовж лактації відбувалося збільшення кількості білка, альбумінів та фракції бета-глобулінів, зменшення кількості глобулінів і гама-глобулінів, а фракція альфа-глобулінів практично залишалася без змін. Між окремими генотипами корів у всі вікові періоди лактації встановлена вірогідна різниця за вмістом загального білка.

13. Корови різних генотипів української чорно-рябої молочної породи мали високу бактерицидну, лізоцимну і фагоцитарну активність. Впродовж лактаційного періоду кількість Т- і В-лімфоцитів, бактерицидна, фагоцитарна і лізоцимна активність крові зменшувалися. За цими показниками між тваринами окремих генотипів у різні періоди лактації суттєвої різниці не встановлено.

Пропозиції виробництву

1. Для одержання високої молочної продуктивності корови в період вирощування повинні мати живу масу у 6 місяців 160-180, у 12 місяців - 260-280, у 18 місяців - 360-380 і при першому осіменінні - 360-380 кг. Корови-первістки повинні мати висоту в холці 132-135, глибину грудей - 72-77, ширину грудей - 46-50, обхват грудей за лопатками - 191-200, косу довжину тулуба - 163-167, ширину в маклаках - 52-55 і обхват п'ястка - 19-20 см.

2. Для отримання високих надоїв у корів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття сухостійний період повинен становити 56-65, сервіс-період - 80-100, міжотельний період - 365-385 днів, вік першого осіменіння - 15-18 місяців при живій масі 360-380 кг та вік першого отелення - до 800 днів.

3. Для підвищення продуктивних і племінних якостей тварин при штучному осіменінні корів і телиць необхідно використовувати бугаїв-плідників з племінною цінністю понад 800 кг за надоєм.



ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО 21 НАУКОВУ ПРАЦЮ, ОСНОВНІ З НИХ Є

1. Сірацький Й.З. Вплив росту і розвитку корів у період вирощування на їх молочну продуктивність / Сірацький Й.З., Федорович Є.І., Федорович В.С., Ференц Л.В. // Вісник Черкаського інституту АПВ. Міжвідом. темат. збірник наукових праць. - 2004. - Вип. 4. - С. 106-119 (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

2. Федорович Є.І. Вплив матерів на молочну продуктивність дочок / Федорович Є.І., Сірацький Й.З., Федорович В.С., Ференц Л.В. // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів. - 2005. - Том 7 (№ 2). Ч. 4. - С. 16-19 (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

3. Ференц Л.В. Хімічний склад молока різних генотипів корів західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи / Ференц Л.В. // Тваринництво України. - 2005. - № 6. - С. 21-22.

4. Ференц Л. Якість молока протягом лактації у корів різних генотипів української чорно-рябої молочної породи / Ференц Л. // Розведення і генетика тварин. - 2005. - Вип. 39. - С. 200-208.

5. Ференц Л. Формування молочної продуктивності нащадків - дочок різних бугаїв- плідників / Ференц Л. // Тваринництво України. - 2006. - № 1. - С. 15-16.

6. Ференц Л.В. Морфологічний, біохімічний склад крові та показники резистентності на протязі лактації корів різних генотипів української чорно-рябої молочної породи / Ференц Л.В., Сірацький Й.З. // Вісник Черкаського інституту АПВ. Міжвідомчий тематичний збірник наукових праць. - 2005. - Вип. 5. - С. 206-213 (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

7. Сірацький Й. Стан молочної залози - важлива ознака / Сірацький Й., Ференц Л. // Тваринництво України. - 2006. - № 8. - С. 9-12 (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

8. Сірацький Й.З. Взаємозв'язок форми вимені у корів західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи з молочною продуктивністю / Сірацький Й.З., Ференц Л.В. // Вісник Черкаського інституту АПВ. Міжвідомчий тематичний збірник наукових праць. - 2006. - Вип. 6. - С. 158-164 (Дисертант виконав експериментальну частину, провів статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

...