Плямистості озимої пшениці в Лісостепу України й концептуальні основи захисту
Встановлення змін, що відбулися у видовому складі трав'янистих рослин. Дослідження біологічних особливостей збудників хвороб листя та колосу озимої пшениці. Концептуальні основи захисту культури від мікозів, що спричиняються некротрофними патогенами.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.08.2015 |
Размер файла | 98,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Зважаючи на показник маси зерен з колоса, визначено коефіцієнт шкідливості St. avenae f.sp. triticea. Цей показник зростав із збільшенням розвитку хвороби. Найнижче значення 0,10 спостерігалось за рівня ураження 25%. За ступеня ураження листя 75% значення коефіцієнту шкідливості становило 0,20, тобто за високого рівня ураження урожайність знижується на 0,2% на 1% розвитку хвороби. Рівняння залежності має вигляд:
y = 0,0021x + 0,0518,
де у - коефіцієнт шкідливості; х - розвиток хвороби, %. R2= 0,953
Таким чином, встановлено, що ураження озимої пшениці грибом St. avenae f.sp. triticea впливає на довжину колоса, кількість зерен в колосі, масу зерна з колоса та масу 1000 зерен. За розвитку хвороби 75% зниження маси зерна з колоса досягає 15,3%, а маси 1000 зерен - 10,4%. Коефіцієнт шкідливості St. avenae f. sp. triticea становить 0,10-0,20 залежно від розвитку хвороби й збільшується зі зростанням ступеня ураження. Розроблені рівняння можуть бути використані при оцінці втрат врожаю від хвороби за різних рівнів ураження.
Вплив ураження озимої пшениці піренофорозом та септоріозом листя на вміст сухої речовини та азотний баланс. Визначальним фактором формування врожаю польових культур є фотосинтетична діяльність рослин, що, насамперед, залежить від величини листкової поверхні й продуктивності фотосинтезу. Урожайність сухої надземної маси рослин озимої пшениці тісно пов'язана з фотосинтетичним потенціалом рослин й чистою продуктивністю фотосинтезу.
Метою досліджень було встановити вплив ураження піренофорозом на вміст сухої речовини та азотний баланс рослин озимої пшениці.
Отримані результати свідчать, що істотне зниження сухої маси відбувається за всіх трьох строків інокуляції (кущіння, вихід в трубку, кінець колосіння). Найбільшим воно було за ураження в фазу виходу в трубку - 21%, коли відбувалось зараження вже сформованого листкового апарату. Ураження в періоди кущіння та кінця колосіння дещо менше впливало на вміст сухих речовин, знижуючи їх вміст на 15-18%.
За штучного зараження септоріозом відбувалось зниження сухої маси рослин на 22-33% залежно від строку інокуляції. З трьох строків найбільшим вплив патогена був за проведення інокуляції у фазу виходу в трубку. Вміст сухої речовини в даному випадку зменшувався на 33% порівняно з контролем.
За результатами проведених аналізів на вміст азоту, значної відмінності за сумарним поглинанням між здоровими і ураженими рослинами не спостерігалось. Проте отримані результати свідчать про значну різницю між здоровими та ураженими рослинами за вмістом його у вегетативних та генеративних органах. Так, у листі та стеблі за ураження піренофорозом кількість азоту була вищою на 2,7-4,5 мг, а септоріозом - на 3,9-7 мг порівняно з неураженими рослинами. В той же час у зернівці вона значно знижувалась - відповідно на 2,9-4,6 мг та 4,8-9,5 мг. Тобто відбувається блокування процесу перенесення азоту з листя до колосу.
Таким чином, отримані дані свідчать, що в умовах штучного інфекційного фону ураження рослин озимої пшениці септоріозом та піренофорозом призводить до зменшення асиміляційної поверхні листя й знижує вміст сухих речовин відповідно, на 22-33% і 15-21% та порушує азотний баланс, блокуючи його перерозподіл між вегетативними та генеративними органами.
Найнебезпечнішим є ураження піренофорозом у фазу колосіння, септоріозом листя - у фазу виходу в трубку, коли відбувається зараження вже сформованого листкового апарату.
Втрати врожаю озимої пшениці від комплексу хвороб листя. В посіві, як правило, одночасно присутні декілька хвороб. Тому важливим є дослідження впливу їх комплексу на врожай. Шкідливість комплексу хвороб визначали на основі зіставлення зміни ступенів розвитку хвороб з показниками врожайності за варіантами.
В міру зниження рівня ураження озимої пшениці хворобами зменшувалась їх шкідливість. Втрати врожаю від хвороб становили в середньому за роки проведення досліджень 0,86 т/га, або 19%. Максимальними вони були в 2006 р. - 0,86 т/га, або 19%.
Множинний коефіцієнт кореляції між розвитком хвороб та відсотком втрат врожаю становив 0,762. Отримане рівняння регресії має вигляд:
у = 0,27.х12 +0,26.х2 + 0,29.х3,
де у - втрати врожаю, %;
х1 - розвиток септоріозу листя у фазу колосіння, %
х2 - розвиток борошнистої роси в фазу колосіння, %;
х3 - розвиток піренофорозу в фазу цвітіння, %
Отримані результати свідчать, що за ураження комплексом хвороб кожен відсоток ураження листя борошнистою росою в фазу колосіння знижує врожай на 0,26%, піренофорозом в фазу цвітіння - на 0,29%. Критичною фазою, що зумовлює втрати врожаю від септоріозу листя, є фаза колосіння. При цьому, на відміну від інших хвороб, втрати врожаю від даної хвороби зростають у квадратичній залежності. Достовірного зв'язку між втратами врожаю та розвитком бурої листкової іржі не виявлено. На нашу думку, це пов'язано з тим, що перші симптоми прояву в 2004-2007 рр. спостерігалися досить пізно, починаючи з фази цвітіння - наливу зерна, і значного розвитку хвороба не набувала.
Використовуючи одержане рівняння, можна прогнозувати втрати врожаю, які очікуються за того чи іншого рівня розвитку хвороб листя озимої пшениці. Крім того, з його допомогою можливо встановити рівні розвитку хвороб листя, що відповідають заданому зниженню врожаю. Таку модель, побудовану для рівня втрат врожаю 5%, наведено на рис. 5. Як бачимо, однакові втрати врожаю можуть відбуватися за різних рівнів розвитку хвороби. При цьому точки, що лежать нижче рівня зображеної поверхні, відповідають меншим за 5% втратам врожаю, а розташовані вище неї - більшим.
Таким чином, побудована модель комплексної шкідливості хвороб листя озимої пшениці, яка дає можливість оцінити втрати врожаю за певного рівня їх розвитку. В умовах природного фону ураження хворобами визначальними етапами органогенезу рослин, в які відбувались втрати врожаю, були фаза колосіння для септоріозу й борошнистої роси та фаза цвітіння - для піренофорозу. Через пізній прояв бурої листкової іржі істотного впливу хвороби на врожай не спостерігалось.
КОНТРОЛЬ РОЗВИТКУ ХВОРОБ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Уражуваність сортів озимої пшениці хворобами листя та колоса. В системі захисту озимої пшениці від хвороб одне з провідних місць займають стійкі сорти. Їх вирощування є одним з найбільш економічно вигідних способів отримання додаткової продукції. При цьому виключається повністю або зводиться до мінімуму фактор забруднення навколишнього середовища пестицидами та іншими біологічно активними речовинами. В зв'язку з цим, важливе значення має встановлення уражуваності сортів озимої пшениці хворобами, особливо піренофорозом, який належить до швидко прогресуючих хвороб в Україні.
В середньому за роки досліджень найбільше уражувались септоріозом сорти Дальницька, Елегія, Крижинка, Миронівська 61, Миронівська 65, Пошана, Ятрань 60. Найнижчий рівень ураження спостерігався на сорті Столична (табл. 4).
Щодо піренофорозу, то за 2004-2007 рр. найбільше ураження спостерігалось на сортах Зустріч, Крижинка, Миронівська 61, Миронівська 65, Миронівська 67. До групи менш уражуваних сортів можна віднести сорти Єрмак, Ларс, Поліська 90 та Столична.
Септоріозом колоса сильніше уражувалися Миронівська 61, Миронівська 65, Миронівська 67, Зустріч, Ятрань 60, Пошана, найменше - Дальницька, Єрмак, Крижинка, Куяльник, Столична. Розвиток фузаріозу колоса за роки досліджень знаходився на низькому рівні і не перевищував 3,8%. Слід відзначити, як більш стійкі, сорти Столична і Ларс, розвиток хвороби на яких спостерігався тільки в 2007 році.
Таблиця 4 Ураження сортів озимої пшениці хворобами (Хмельницька обл., 2004-2007 рр., облік у фазу молочно-воскової стиглості)
Сорт |
Розвиток хвороби, % |
||||||
септоріоз листя |
піренофо-роз |
борошни- ста роса |
бура листкова іржа |
септоріоз колоса |
фузаріоз колоса |
||
Дальницька |
31,9 |
10,3 |
9,4 |
0,3 |
4,4 |
0,6 |
|
Елегія |
27,6 |
10,8 |
8,4 |
0,2 |
5,9 |
0,6 |
|
Єрмак |
17,9 |
5,6 |
6,3 |
0,3 |
4,4 |
0,4 |
|
Зустріч |
20,4 |
13,0 |
12,6 |
1,4 |
9,5 |
1,3 |
|
Крижинка |
28,6 |
13,0 |
14,1 |
1,3 |
4,7 |
1,3 |
|
Куяльник |
23,9 |
10,8 |
11,6 |
2,3 |
4,1 |
0,6 |
|
Ларс |
17,0 |
9,2 |
8,9 |
0,0 |
6,0 |
0,2 |
|
Миронівська 61 |
29,5 |
13,3 |
14,2 |
2,3 |
10,6 |
2,7 |
|
Миронівська 65 |
27,8 |
12,9 |
11,3 |
1,2 |
8,0 |
2,1 |
|
Миронівська 67 |
20,6 |
11,5 |
9,3 |
2,1 |
9,3 |
1,6 |
|
Поліська 90 |
24,1 |
9,4 |
9,5 |
3,1 |
8,0 |
0,9 |
|
Пошана |
29,4 |
11,0 |
11,2 |
0,8 |
8,5 |
1,1 |
|
Столична |
14,3 |
8,6 |
7,4 |
2,6 |
4,6 |
0,2 |
|
Ятрань 60 |
28,3 |
11,0 |
11,4 |
2,0 |
8,9 |
1,6 |
|
НІР05 |
3,5 |
1,9 |
1,5 |
1,0 |
1,3 |
0,7 |
Таким чином, в цілому спостерігалося значне ураження досліджуваних сортів озимої пшениці септоріозом листя і піренофорозом. Найбільше цими хворобами уражувались сорти, відповідно, Дальницька (розвиток септоріозу листя в середньому за роки досліджень 31,9%) і Миронівська 61 (розвиток хвороби 13,3%). Навіть у найменш уражуваних сортів розвиток цих хвороб досягав, відповідно, 14-17% та 5-9%.
Загалом з 14-ти досліджуваних сортів озимої пшениці, занесених до "Каталогу сортів рослин, придатних для поширення в Україні", найменш уражуються хворобами листя та колосу Ларс, Столична, Єрмак. Вони можуть бути рекомендовані для вирощування з метою підвищення ефективності інтегрованого захисту пшениці від комплексу хвороб.
Динаміка розвитку хвороб на різних за стійкістю сортах. Динаміку розвитку септоріозу листя та піренофорозу вивчали в Київській та Хмельницькій областях на двох сортах - Миронівська 65 (2003-2007 рр.) та Столична (2005-2007 рр.). Обліковували хвороби впродовж вегетаційного періоду, починаючи з фази кущіння до молочної стиглості зерна.
Щорічно розвиток септоріозу спостерігався ще з осені. Після відновлення вегетації досягав в середньому за роки досліджень на сорті Миронівська 65 7,3% в Хмельницькій і 2,3% в Київській обл. У цей період, коли відбувається інтенсивний ріст вегетативної маси, процес ураження триває повільно, на верхніх листки практично відсутні ознаки хвороби. На початку колосіння (51-й етап за шкалою ВВСН) розвиток септоріозу листя становив від 3,6 до 16%. Проте надалі він зростав значно швидше, досягаючи у фазу молочної стиглості зерна в середньому за роки досліджень в Київській області 20,4% (максимально - 22-24% в 2003, 2006 та 2007 рр.), в Хмельницькій - 35,6% (максимально - 39% в 2006 р.).
На сорті Столична рівень розвитку септоріозу листя був нижчим, ніж на сорті Миронівська 65. У фазу початку колосіння він не перевищував 3-4%. Надалі швидкість розвитку хвороби зростала й на 73-му етапі інтенсивність ураження досягала в Хмельницькій області 11-17%, а в Київській - 11-14%.
Перші симптоми ураження піренофорозом на сорті Миронівська 65 фіксували, як правило, починаючи з фази виходу в трубку. Тільки в 2004 році в Хмельницькій обл. початок ураження був відмічений пізніше - на початку колосіння. В цей період розвиток хвороби був дуже низьким. Лише 2006 року в Хмельницькій обл. на 51-му етапі він досяг 5% й зріс до фази цвітіння більш ніж удвоє - до 11,2%, а в фазу молочної стиглості - 21%. В 2003-2004 рр. хвороба на цьому сорті не набула істотного розвитку й наприкінці вегетації досягала 3,1-5,8%. В Київській обл. в 2003 і 2004 рр. хвороба значного розвитку теж не мала. Розвиток її тривав повільно й до кінця вегетаційного періоду досяг 2,9-3,5%. Проте в 2006 і 2007 роках, починаючи з фази цвітіння, відбувалось значне наростання хвороби - до 8,2-9,9% у фазу молочної стиглості зерна.
На сорті Столична розвиток хвороби порівняно з Миронівською 65 починався пізніше - на 45-51-му етапі. При цьому на Миронівській 65 фіксувались значно вищі рівні розвитку хвороби протягом всього вегетаційного періоду.
В 2005 році в Хмельницькій обл. наростання хвороби тривало повільно й до кінця вегетації досягло лише 4%. Інтенсивніше хвороба розвивалась в 2007 році, коли у фазу цвітіння її розвиток становив 3,3%, а у молочну стиглість - 7%. В 2006 році спостерігалось стрімке наростання хвороби, починаючи з фази колосіння. На 65-му етапі її розвиток досягав 8,2%, а на 73-му етапі - 14%.
В Київській обл. у фазу цвітіння інтенсивність ураження хворобою становила 1,2-3,5%. Надалі наростання хвороби пришвидшилося і в фазу молочної стиглості в 2006 і 2007 роках її розвиток становив 5,5-7,1%, що значно нижче, ніж на сорті Миронівська 65 у цей самий період.
Таким чином, як засвідчують отримані експериментальні дані, розвиток септоріозу листя до середини фази виходу в трубку триває повільно. Проте надалі спостерігається стрімке наростання хвороби.
Розвиток піренофорозу на обох сортах починається в фази середини - кінця виходу в трубку. В роки з сильнішим розвитком хвороби швидке його наростання відбувається у фази колосіння-цвітіння.
Вплив добрив на розвиток основних хвороб озимої пшениці. Найпоширенішими захворюваннями, які значною мірою уражували посіви озимої пшениці у період проведення досліджень, були септоріоз, піренофороз, бура листкова іржа, церкоспорельоз, офіобольоз, фузаріозна коренева гниль. Розвиток цих хвороб варіював як за роками досліджень, так і між варіантами досліду. Так, максимальний рівень ураження септоріозом спостерігався у 2006 році - до 30%, в той час як в попередні два роки він був на рівні 7-13%. Інтенсивність розвитку церкоспорельозу найвищою була в 2004 р., досягаючи на деяких варіантах (наприклад, N180 P160 K228 + 40 т гною, N180 P240 K228 + 80 т гною) 34-48%. Розвиток піренофорозу в контролі варіював за роками в межах 1,8-4,1%, на варіантах з високим рівнем азотного живлення досягав у 2006-2007 роках 18-19%. Щодо бурої іржі, фузаріозної та офіобольозної кореневих гнилей, то розвиток їх в роки досліджень був невисоким (табл. 5).
Таблиця 5 Вплив рівня живлення озимої пшениці на розвиток хвороб (сорт Поліська 90, Волинська обл., 2004-2007 рр.)
Варіант |
Всихання прапорцевого листка, % |
Розвиток хвороби в фазу молочної стиглості, % |
||||||
септоріоз |
піренофороз |
іржа |
кореневі гнилі |
|||||
церкоспорельозна |
фузаріозна |
офіобольозна |
||||||
1. Контроль |
61,3 |
4,5 |
3,1 |
0,2 |
1,9 |
0,0 |
0,0 |
|
2. Післядія гною, N180 P180 K114 |
11,0 |
12,0 |
8,0 |
2,6 |
8,2 |
0,0 |
1,4 |
|
3. N180 P160 K114 |
7,5 |
14,6 |
10,1 |
2,0 |
10,5 |
0,0 |
0,6 |
|
4. N180 P90 K228 |
8,8 |
15,6 |
10,5 |
2,5 |
10,9 |
0,0 |
0,6 |
|
5. N90 P160 K228 |
21,3 |
10,7 |
6,6 |
2,5 |
11,8 |
0,0 |
1,4 |
|
6. N90 P80 K114 |
22,5 |
9,6 |
6,5 |
2,0 |
11,6 |
0,0 |
0,5 |
|
7. Гній, 80 т/га |
1,3 |
7,8 |
5,4 |
3,0 |
9,8 |
2,9 |
2,0 |
|
8. Післядія гною, N45 P40 K57 |
0,0 |
8,0 |
5,8 |
2,7 |
9,9 |
0,3 |
1,3 |
|
9. Гній, 40 т/га, N90 P80 K114 |
0,0 |
9,1 |
6,5 |
2,9 |
14,6 |
0,3 |
1,2 |
|
10. Гній, 40 т/га, N180 P160 K228 |
0,0 |
16,3 |
11,0 |
3,5 |
17,0 |
0,7 |
1,3 |
|
11. Гній, 80 т/га, N90 P80 K114 |
0,0 |
10,3 |
7,1 |
3,1 |
12,6 |
0,6 |
1,6 |
|
12. Гній, 80 т/га, N135 P120 K171 |
0,0 |
12,7 |
8,9 |
3,0 |
14,3 |
0,5 |
1,4 |
|
13. Гній, 80 т/га, N180 P160 K228 |
0,0 |
19,5 |
14,0 |
3,8 |
15,5 |
1,1 |
3,2 |
|
14. Гній, 80 т/га, N180 P240 K228 |
0,0 |
17,9 |
13,7 |
3,5 |
20,0 |
0,9 |
3,8 |
|
15. Гній, 80 т/га, N135 P120 K171 |
0,0 |
12,2 |
8,3 |
3,0 |
11,0 |
1,8 |
2,4 |
|
НІР05 |
6,2 |
3,1 |
0,9 |
0,6 |
4,7 |
1,1 |
0,1 |
Експериментально встановлено, що при внесенні гною і підвищеному мінеральному живленні спостерігалось так зване явище “зеленого листка”. Наприклад, якщо в фазу молочної стиглості озимої пшениці на контролі, де добрива не вносились 40 років, спостерігалось всихання в середньому 61% прапорцевого листка, то у варіантах з внесенням гною 80 т/га, N180 P160 K114, N180 P180 K114 з післядією гною листок тільки почав відмирати (всихання, відповідно, 1,3%, 7,5% і 11% поверхні). В той же час на варіантах з 8-го по 15-й, де вносили і органічні, і мінеральні добрива, він лишався повністю зеленим (табл. 4).
Разом з тим, за високих норм мінеральних і органічних добрив відбувалось істотне підвищення рівня ураження хворобами. Так, розвиток септоріозу збільшувався з 4,5% в середньому в контролі до 16,3-19,5% на варіантах N180 P160 K228 + 40 т гною, N180 P90 K228 + 80 т гною, N180 P240 K228 + 80 т гною; бурої листкової іржі - з 0,2 до 3,5-3,8%, церкоспорельозної кореневої гнилі - з 1,9 до 15,5-20%. Спостерігалось також істотне підвищення інтенсивності ураження піренофорозом - в середньому за роки досліджень з 2,9 до 13,0-13,9% на варіантах N180 P90 K228 + 80 т гною, N180 P240 K228 + 80 т гною, тобто за високих рівнів азотного живлення відбувалось перевищення значення цього показника над контрольним в 4,5-4,8 разів. Особливо сильно ця закономірність простежувалася щодо септоріозу у 2006 році, коли на варіантах з внесенням гною та високою дозою мінеральних добрив розвиток хвороби перевищував контроль у 5-6 разів.
Як свідчать отримані експериментальні дані, за внесення мінеральних добрив відбувалися зміни у структурі фітопатоценозу озимої пшениці. Так, якщо на контролі в середньому питома частка септоріозу листя становила 45%, піренофорозу - 32%, то на варіанті з високим фоном удобрення (гній, 80 т/га + N180 P160 K228) вона знижувалася до 33 та 25% за рахунок більшого, порівняно з контрольним варіантом, розвитку інших хвороб.
Таким чином, високі норми внесення мінеральних добрив, особливо азотних, сприяють посиленню розвитку септоріозу листя, піренофорозу та церкоспорельозу. В зв'язку з цим, на посівах з високим фоном мінерального живлення слід приділяти підвищену увагу до моніторингу хвороб з метою запобігання епіфітотії. Для отримання запланованого врожаю при внесенні добрив необхідне обов'язкове застосування фунгіцидів або вирощування стійких сортів.
Оцінка токсичної дії фунгіцидів в умовах in vitro. Метою дослідження була оцінка чутливості культур A.infectoria, P. tritici-repentis, F.graminearum та F. sporotrichiella var. poae щодо фунгіцидів оновленого асортименту, що застосовуються для захисту озимої пшениці, а також зміна їх токсичності з часом. Вивчали дію фунгіцидів Амістар екстра 280 SС к.с., Імпакт Т, к.с., Бампер супер 490 к.е. Для досліду використано моноспорові ізоляти грибів, виділені зі зразків, відібраних у різних областях обстежуваної зони.
Встановлено, що ізоляти F. graminearum на 3-й день росту культур виявились найбільш чутливими до препарату Імпакт Т, к.с. На цьому варіанті ЕД50 становила 3,13·10-4, а ЕД95 - 2,04 ·10-2. В градієнті концентрацій від 0,001 до 0,5% спостерігалось пригнічення росту колоній від 68,8% до 100% відповідно. З часом спостерігалось послаблення гальмування росту колоній. На 14-й та 21-й день ріст колоній було відмічено за всіх досліджуваних концентрацій фунгіциду. Їх розмір за концентрації 0,001% практично зрівнявся із контролем. Проте на варіанті з вмістом фунгіциду 0,5% пригнічення росту колонії все ще становило 99,2%.
Інші досліджувані препарати Бампер супер 490 к.е. та Амістар Екстра 280 SC к.с. менше впливали на ріст гриба F. graminearum. На третій день ЕД50 склала для них, відповідно, 5,40·10-4 і 1,12·10-3 а ЕД95 - 4,17 ·10-2 і 5,97 ·10-2. На 3-й і 7-й день росту колоній за найвищої концентрації не зафіксовано. На 14-й та 21-й день для обох з цих фунгіцидів концентрація 0,001% за розміром колонії була на рівні контролю, проте на варіантах із вмістом препаратів 0,5% все ще досягався високий рівень стримування розвитку гриба.
На живильному середовищі з вмістом препаратів 0,5% розвитку ізолятів F.sporotrichiella var. poae на 14-й день не спостерігалось і тільки на 21-й день було зафіксовано ріст колоній, проте розмір їх був невеликим - в середньому 7,0-9,6 мм у діаметрі. ЕД50 та ЕД95 становили на 3-й день для Імпакт Т, к.с. - 1,40 ·10 -4 і 8,93 ·10-3 , Бампер супер 490 к.е. - 3,37·10 -4 і 2,91·10-2 , для Амістар Екстра 280 SC к.с. - 8,79 ·10 -4 і 4,12 ·10-2 відповідно; на 7-й день для Імпакт Т, к.с. - 6,57 ·10 -5 і 2,24 ·10-2, для Бампер супер 490 к.е. - 1,31·10 -3 і 3,62 ·10-2, для Амістар Екстра 280 SC к.с. - 3,58 ·10 -3 і 1,10 ·10-1 відповідно. Така тенденція спостерігалась весь період проведення досліду.
При проведенні обліків на 7-й день за найвищої концентрації росту гриба A.infectoria на жодному з досліджуваних препаратів не відбувалось, проте вже на 14-й день колонії розвивались на всіх застосованих концентраціях. З часом відбувалось значне зниження токсичності препаратів. Так, на 21-й день за концентрації 0,001% фунгіциди не контролювали розвиток гриба, площа колонії якого була на рівні контролю.
На 7-й день від початку проведення досліду всі три досліджувані фунгіциди за показником ЕД50 були практично на одному рівні. На 14-й спостерігалися істотні відмінності між фунгіцидами. Так, якщо для препаратів Бампер супер 490 к.е. та Імпакт Т, к.с. показники ЕД50 і ЕД95 мали близькі значення і знаходились на рівні ЕД50 - 7,22·10-3 і 4,56·10-3, ЕД95 - 7,95·10-1 і 4,13·10-1 відповідно, то для Амістар Екстра 280 SC к.с. значення ЕД50 було вищим в 2,2-3,5 раза. На 21-й день цей розрив збільшився. колос пшениця мікоз некротрофний
Ізоляти P.tritici-repentis на 7-й день росту культур виявились більш чутливими до препарату Бампер супер 490 к.е. В градієнті концентрацій від 0,001 до 0,5% спостерігалось пригнічення росту колоній від 57,6% до 100% відповідно. Відсутність росту міцелію відзначали за концентрацій 0,5% і 0,1%. На 14-й день ЕД50 дорівнювала 2,21·10-3, а ЕД95 - 7,50·10-2. Як і при попередньому обліку, розвитку досліджуваних ізолятів за концентрації 0,5% не спостерігалось, проте за 0,1% він вже почався, хоча пригнічення було значним - 90,4%. На 21-й день ріст колоній було відмічено за всіх досліджуваних концентрацій фунгіциду, проте на варіанті з вмістом фунгіциду 0,5% пригнічення росту колонії все ще становило 93,7%.
Імпакт Т к.с. та Амістар Екстра 280 SC к.с. менше впливали на ріст гриба. На 7-й день ЕД50 становила для них, відповідно, 2,31-3 і 1,81·10-3, а ЕД95 - 7,08 ·10-2 і 6,28 ·10-2. На 7-й та 14-й день росту колоній за найвищої концентрації не зафіксовано, на 21-й день пригнічення росту гриба на даному варіанті становило 91,2%.
В цілому, токсичність фунгіцидів Імпакт Т, к.с., Бампер супер 490 к.е. та Амістар Екстра 280 SC к.с. щодо ізолятів F.graminearum та F. sporotrichiella var. poae була вищою, ніж щодо A.infectoria.
Отже, в результаті токсикологічної оцінки дії фунгіцидів Імпакт Т, к.с., Бампер супер 490 к.е. та Амістар Екстра 280 SC к.с. на колонії моноспорових ізолятів грибів A.infectoria, P. tritici-repentis, F.graminearum та F. sporotrichiella var. poae встановлено, що найбільшу чутливість до досліджуваних фунгіцидів мають ізоляти F. sporotrichiella var. poae, найменшу - A.infectoria. В цілому гальмування росту колоній з часом зменшувалось, а ряд ізолятів відновлював ріст на другий тиждень від початку досліду.
Таким чином, можна зробити висновок, що застосування фунгіцидів дає змогу ефективно стримувати розвиток грибів роду Fusarium протягом 2-3 тижнів. Оскільки найбільш сприятливою для колонізації колоса озимої пшениці збудниками фузаріозу колоса є фаза цвітіння, обробка фунгіцидами в цей період дає можливість ефективно протидіяти хворобі.
Разом з тим, враховуючи, що домінуючий в Україні збудник альтернаріозу A.infectoria менш чутливий до дії фунгіцидів, а період ураження ним колосся досить довгий і може тривати до молочної стиглості зерна постає питання про необхідність застосування фунгіцидів у більш пізній період для забезпечення кращого контролю.
Ефективність фунгіцидів при їх застосуванні за різних строків та кратності. Одним з важливих елементів системи захисту озимої пшениці від хвороб є визначення оптимальних строків та кратності обробки фунгіцидами. За даними різних дослідників, оптимальний час для першого обприскування фунгіцидами варіює від фази кущіння до колосіння. При цьому рекомендована кількість обробок може становити від однієї до трьох. В зв'язку з цим метою наших досліджень було встановлення оптимальних строків застосування фунгіцидів для захисту озимої пшениці від хвороб листя та колоса.
За період досліджень домінуючими хворобами листя були септоріоз та піренофороз, розвиток яких у фазу молочної стиглості зерна знаходився в межах 19,6-36,4% та 6,2-10,2% відповідно. З хвороб колоса обліковували фузаріоз, септоріоз та альтернаріоз.
Найбільш ефективною виявилася схема застосування фунгіцидів № 7, яка включала обробки в фази виходу в трубку, цвітіння та наливу зерна. Ефективність дії проти септоріозу листя становила 81,1%, піренофорозу - 81%, фузаріозу колоса - 85,7%, альтернаріозу - 79,5%, септоріозу колоса - 86,3% (табл. 6). При цьому врожай в середньому на 0,75 т/га перевищував контрольний варіант. Слід зазначити, що проти хвороб колоса такий самий рівень ефективності мала схема №9, проте вона поступалася за ефективністю проти хвороб листя.
Висока ефективність проти хвороб листя досягалася і за застосування схем № 4 та 5. Вони також забезпечували достатньо високий рівень ефективності і проти хвороб колоса. Збережений врожай на цих варіантах в середньому за чотири роки досліджень становив, відповідно, 0,53 т/га та 0,48 т/га. Хоча додаткове обприскування у фазу кущіння і призводило до деякого підвищення врожайності, проте різниця між цими варіантами була статистично недостовірною. Те саме можна сказати і щодо варіантів №6 та №8, різниця у врожайності між якими становить 0,04 т/га. Найнижча ефективність була на варіанті №2, де обробки проводили в фази кущіння та виходу в трубку. За цієї схеми не контролювалися хвороби колоса.
Кращі результати щодо хвороб колоса досягались на тих схемах, де фунгіциди застосовували у фази цвітіння та наливу зерна.
Як видно з порівняння ефективності дослідних схем, обробка в фазу кущіння практично не впливає на ефективність щодо хвороб як листя, так і колоса. Найважливішими для захисту культури є обробки, проведені в фази виходу в трубку та цвітіння.
Таким чином, найвища ефективність проти хвороб листя та колосу досягається за триразової обробки озимої пшениці фунгіцидами в фази виходу в трубку, цвітіння та наливу зерна.
Ефективність фунгіцидів оновленого асортименту проти хвороб озимої пшениці. В 2004-2007 рр. в Хмельницькій області (СТОВ "Агрофірма "Копачівсь-
Таблиця 6 Розвиток хвороб озимої пшениці за різних строків та кратності застосування фунгіцидів (Хмельницька обл., сорт Поліська 90, 2004-2007 рр.)
Строк обробки |
Ефективність дії, % (у фазу молочної стиглості) |
Урожайність, т/га |
|||||
септоріоз листя |
піренофороз |
фузаріоз колоса |
альтернаріоз |
септоріоз колоса |
|||
Контроль |
(26,5)* |
(8,4) |
(1,4) |
(7,3) |
(5,1) |
4,37 |
|
Кущіння, вихід в трубку |
61,1 |
61,9 |
7,1 |
5,5 |
27,5 |
4,59 |
|
Кущіння, цвітіння |
69,4 |
67,9 |
71,4 |
69,9 |
56,9 |
4,72 |
|
Вихід в трубку, цвітіння |
77,7 |
70,2 |
71,4 |
71,2 |
64,7 |
4,85 |
|
Кущіння, вихід в трубку, цвітіння |
79,6 |
70,2 |
78,6 |
72,6 |
78,4 |
4,90 |
|
Вихід в трубку, налив зерна |
62,6 |
65,5 |
42,9 |
71,2 |
80,4 |
4,77 |
|
Вихід в трубку, цвітіння, налив зерна |
81,1 |
81,0 |
85,7 |
79,5 |
86,3 |
5,12 |
|
Кущіння, вихід в трубку, налив зерна |
64,2 |
65,5 |
14,3 |
71,2 |
78,4 |
4,81 |
|
Кущіння, цвітіння, налив зерна |
72,8 |
70,2 |
85,7 |
79,5 |
82,4 |
4,79 |
|
НІР05 |
0,06 |
Примітка: * - у дужках наведено розвиток хвороб в контролі
ка") на озимій пшениці вивчали ефективність дії препаратів оновленого асортименту проти комплексу хвороб листя та колос за дво- та триразової обробки.
Дворазове застосування фунгіцидів забезпечувало ефективність проти хвороб листя на рівні 69-80%. При проведенні обліку в фазу молочної стиглості на варіанті з триразовою обробкою зниження розвитку хвороб листя, порівняно з контролем, становило 81-86%. Щодо хвороб колоса, то ефективність проти них була на рівні 45-68% за двох обробок та збільшувалась до 83-86% після третьої.
Найбільш ефективним проти хвороб листя було застосування Амістар екстра 280 SC к.с. (0,75-1,0 л/га), Солігор 425 ЕС, к.е. (1,0 л/га), Бампер супер 490, к.е. (1,2 л/га), Імпакт Т, к.с. (0,8-1,0 л/га). Щодо хвороб колоса, то Амістар екстра поступався іншим за своєю дією.
Збережений врожай становив 12-15% щодо контролю за дворазової обробки та 17-21% - за триразової.
Ефективність дії фунгіцидів при застосуванні їх в бакових сумішах з гербіцидами. За сприятливих умов для розвитку хвороб листя озимої пшениці термін першої обробки фунгіцидами припадає на фазу кінця кущіння - початку виходу в трубку. В цей же період проводять і обприскування посівів гербіцидами. В зв'язку з цим, вивчалась можливість сумісного застосування фунгіцидів та гербіцидів. Обробку посівів озимої пшениці баковими сумішами гербіциду Калібр 75, в.г. (60 г/га) з фунгіцидами Фалькон к.е. (0,6 л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га) та Імпакт 25 SC, к.с. (0,5 л/га) проводили в фазу кущіння. Тим часом було проведено обробку посіву вищеназваними препаратами окремо.
Проведено облік висоти рослин у всіх варіантах досліду. Встановлено, що на 15-й день спостерігалось істотне зниження висоти рослин на варіантах Калібр 75, в.г. + Тілт 250 ЕС, к.е. і Калібр 75, в.г. + Імпакт 25 SC, к.с. На 30-й день після обробки ефективність дії фунгіцидів проти хвороб листя становила 62,4-73,7%. Істотного впливу застосування гербіциду Калібр 75, в.г. в баковій суміші з фунгіцидами на їх ефективність проти хвороб озимої пшениці не спостерігалось. Найбільший приріст урожаю було отримано при застосуванні бакової суміші Калібр 75, в.г. + Фалькон к.е. - 0,93 т/га. На варіантах Калібр 75, в.г. + Тілт 250 ЕС, к.е. і Калібр 75, в.г. + Імпакт 25 SC, к.с. збережений врожай був, відповідно, 0,61 і 0,64 т/га порівняно з контролем.
Таким чином, встановлено, що застосування гербіциду Калібр 75, в.г. у баковій суміші з фунгіцидами Тілт 250 ЕС, к.е., Імпакт 25 SC, к.с., Фалькон к.е. істотно не впливає на ефективність дії щодо хвороб. На варіантах із застосуванням бакових сумішей Калібр 75, в.г. + Тілт 250 ЕС, к.е. і Калібр 75, в.г. + Імпакт 25 SC, к.с. спостерігалось пригнічення росту рослин.
Вплив фунгіцидів на якість зерна озимої пшениці. Важливо не тільки отримати високий врожай зерна, але і забезпечити належну його якість. Тому метою досліджень було вивчення впливу комплексу хвороб озимої пшениці на якість зерна за застосування системи хімічного захисту.
Дворазова обробка посівів озимої пшениці фунгіцидами Фалькон к.е., Рекс дуо к.е., Амістар Екстра 280 SC к.с. та Альто супер 330 ЕС к.е. не тільки засвідчила їх високу ефективність проти хвороб листя та колосу, але й сприяла збільшенню вмісту сирої клейковини на 3,2-5,6% з одночасним покращенням її пружності, білка - на 1,28-1,95%.
За показником вмісту білка зерно озимої пшениці з контрольного варіанту відповідало 5-му класу, тоді як за обробки фунгіцидами Амістар Екстра 280 SC к.с. (0,75 і 0,5 л/га), Альто супер 330 ЕС к.е. (0,4 л/га), Рекс дуо, к.е. (0,6 л/га) якість була в середньому на рівні 4-го класу. Обробка посівів фунгіцидами Амістар Екстра 280 SC к.с. (1,0 л/га) та Фалькон к.е. (0,6 л/га) забезпечувала підвищення класу зерна до 3-го.
Таким чином, дворазова обробка посівів фунгіцидами Амістар екстра 280 SC к.с., Альто супер 330 ЕС к.е., Фалькон к.е., Рекс дуо, к.е. знижувала ураження озимої пшениці хворобами листя. Внаслідок цього вміст білка в зерні підвищувався на 1,28-1,95%, клейковини - на 3,5-5,6% з одночасним покращенням її якості.
Економічна ефективність застосування фунгіцидів на озимій пшениці. В 2007 р. проведено виробничу перевірку систем хімічного захисту озимої пшениці з дво- та триразовим застосуванням фунгіцидів. Дослідження проводили у СТОВ “ім. Шевченка” (Хмельницька обл.) на площі 15 га. Першу обробку здійснювали в фазу кінця виходу в трубку фунгіцидом Амістар Екстра 280 SC к.с. (0,75 л/га), другу - на початку цвітіння Імпактом Т, к.с. (1,0 л/га), третю - в фазу наливу зерна фунгіцидом Бампер супер 490 к.е. (1,2 л/га).
Збережений врожай за триразового застосування фунгіцидів становив 0,88 т/га, клас зерна - 3; за дворазового - 0,56 т/га, клас зерна - 4. Як дво-, так і триразове їх застосування фунгіцидів було економічно вигідним. Умовно чистий прибуток становив за дворазової обробки 417,05 грн./га, рентабельність - 67%, за триразової - відповідно, 860,65 грн./га та 95,9%.
Систему захисту озимої пшениці від хвороб впроваджено в Хмельницькій обл. на базі ТОВ “СТІОМІ-Холдінг” в 2007 р. (загальна площа 6300 га) і 2008 р. (6200 га). Дослідна система включала триразову обробку фунгіцидами - в фази кінця виходу в трубку, початку цвітіння та наливу зерна. Застосовували фунгіциди Форсаж 500 SC, к.с. з нормою витрати 0,5 л/га (перша обробка), Балеро ЕС, к.е. - 0,5 л/га (друга обробка) та Корнет, к.с. - 0,5 л/га (третя обробка). Як базовий варіант, з яким проводили порівняння, виступала система із дворазовою обробкою фунгіцидами - в фази виходу в трубку і початку цвітіння.
Порівняно з дворазовою обробкою, за триразового обприскування посівів отримано приріст врожаю в середньому 0,25 т/га в 2007 р. та 0,29 т/га у 2008 р. Додатково отриманий прибуток становив, відповідно, 68,5 грн./га та 83,2 грн./га.
Таким чином, як дво-, так і триразове застосування фунгіцидів проти хвороб озимої пшениці, є економічно вигідним. Проведення третьої обробки фунгіцидами в фазу наливу зерна не тільки забезпечує високу технічну ефективність їх дії, але й отримання додаткового врожаю високої якості, що є економічно вигідним.
КОНЦЕПЦІЯ ЗАХИСТУ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ВІД ХВОРОБ ЛИСТЯ ТА КОЛОСУ
Перш ніж застосовувати засоби захисту від хвороб, слід заздалегідь дати відповідь на питання, чи доцільно проводити саме цей захід і коли краще це зробити. При цьому необхідно враховувати основні фітосанітарні, агрокліматичні, агротехнологічні та інші чинники, що впливають на розвиток хвороб. Інтегрованість захисту передбачає застосування залежно від умов, що склалися, комплексу заходів, що належать до різних видів фітосанітарної діяльності: імунологічний захист (впровадження стійких сортів), агротехнічний захист (проведення спеціальних агротехнічних заходів), хімічний захист (застосування фунгіцидів). На основі вищенаведених принципів розроблено концептуальну модель захисту озимої пшениці від некротрофних хвороб листя та колосу, схема якої наведена на рис. 6.
Перш ніж проводити захисні заходи, необхідно чітко ідентифікувати патоген. Тому провідне місце займає діагностика хвороб. Плямистості листя є найпоширенішою причиною втрат урожаю озимої пшениці. Видовий склад збудників є різноманітним і динамічним у різні роки. Крім того, прояв хвороб значною мірою залежить від ряду факторів. Тому моніторинг поширення і розвитку хвороб листя, визначення їх етіології, а також особливостей прояву, є виправданим і необхідним.
В зв'язку з цим, на основі власних досліджень та літературних даних створено алгоритм діагностики мікозів листя озимої пшениці, спричинених некротрофними патогенами, схему якого наведено на рис. 7.
Загалом, плямистості інфекційного походження за зовнішніми ознаками можна розділити на дві категорії: брунатні плями з жовтою облямівкою та плями зі світлим центром та бурою облямівкою. Симптоми кожної з категорій можуть мати кілька різновидів. Враховуючи складність візуальної оцінки, необхідною умовою проведення моніторингу розвитку плямистостей є проведення мікроскопіювання відібраних зразків. При цьому потрібно враховувати наявність спороношення. У випадку його відсутності застосовують метод вологої камери.
На основі проведених досліджень встановлено критичні періоди для захисту від некротрофних патогенів листя та колосу озимої пшениці. Проведення обробок повинно бути тісно пов'язане з періодами, коли відбувається ураження та інтенсивний розвиток хвороби. Так, хоча зараження септоріозом листя рослин озимої пшениці відбувається ще з осені, проте стрімкий розвиток хвороби спостерігається у фази кінця виходу в трубку - колосіння й продовжує наростати до кінця вегетації. Тому критичними для контролю цієї хвороби можна вважати період від кінця виходу в трубку до наливу зерна.
Розвиток піренофорозу в фазу виходу в трубку тільки починається. Проте швидке його наростання відбувається у фази колосіння-цвітіння. Саме через це відрізок з 51-го етапу по 71-й нами визначено як критичний для контролю даної хвороби. Тобто слід скорегувати терміни початку проведення обробок.
Друга обробка на початку цвітіння не тільки контролює розвиток септоріозу листя й піренофорозу, але і є оптимальним періодом для обмеження розвитку фузаріозу колоса, ураження яким відбувається в даний період. Ця обробка, крім того, знижує ураження колоса септоріозом. Проте, як показують наші дослідження, вона не повною мірою контролює хвороби колоса. Тут слід враховувати, що для альтернаріозу, який набуває все більшого поширення останніми роками важливим є період від цвітіння до молочної стиглості, впродовж якого може відбуватися ураження. Тому для кращого захисту від хвороб листя та колосу рекомендовано проведення ще однієї обробки, термін якої припадає на фазу наливу зерна (рис. 8).
При плануванні обробок фунгіцидами важливо дотримуватись антирезистентної стратегії. Тривале застосування препаратів однієї хімічної групи чи з однаковим механізмом дії з часом призводить до резистентності до них збудників хвороб. Оскільки стійкість до азоксистробіну та інших QoI
Важливим є не тільки вибір строків застосування фунгіцидів, але і добір препаратів, що найдоцільніше застосовувати в ту чи іншу фазу чи за певного наявного розвитку хвороб. Так, стробілурини менш ефективні проти однієї з основних хвороб колоса - фузаріозу, забезпечуючи при цьому достатньо високий рівень захисту проти інших хвороб.
Цільовими об'єктами при проведенні другої обробки (в фазу цвітіння озимої пшениці) є не тільки хвороби листя, але і колосу. З досліджених нами протягом 2004-2007 років фунгіцидів оптимальним вибором для проведення в цей період були Імпакт Т, к.с. або Солігор 425 ЕС, к.е. Критичний період для ураження колоса фітопатогенами триває від фази цвітіння до наливу зерна - початку молочної стиглості. За сильного розвитку хвороб листя та погодних умов, сприятливих для розвитку хвороб колоса, особливо на сприйнятливих сортах, необхідним є проведення третьої обробки. Оскільки строк цієї обробки вже дуже близький до початку збирання врожаю, то, крім ефективності проти даних хвороб, одним з головних критеріїв у виборі препарату є його період очікування.
Таким чином, гіпотезою, покладеною в основу розробки концепції є зміна фітопатоценозу озимої пшениці в умовах трансформування агробіоценозів. Концепція базується на таких складових інтегрованого захисту озимої пшениці:
Теоретична складова: постійний моніторинг збудників хвороб, що забезпечить контроль за структурою і мінливістю популяцій, умовами, які сприяють виникненню епіфітотій, резистентністю патогенів до хімічних засобів захисту; алгоритм діагностики мікозів листя та колосу озимої пшениці, спричинених пертофітними патогенами; використання всіх придатних в конкретних умовах методів захисту, причому не від кожного виду збудника захворювання, а від всього комплексу фітопатогенів. З цією метою розроблено модель для конкретних агрогосподарських і природних умов, обгрунтовано і уточнено критерій доцільності захисних заходів з урахуванням закономірностей функціонування агроценозу і особливостей формування його продуктивності в умовах Лісостепу України; антирезистентна стратегія; позиціонування фунгіцидів різних хімічних груп з метою оптимального контролю хвороб.
Практична складова: орієнтація на посилення захисту від некротрофних хвороб (септоріоз, піренофороз, альтернаріоз, фузаріоз); чергування обробок фунгіцидами різних хімічних груп. Обмеження застосування стробілуринів до однієї обробки за сезон, як правило, першої; початок застосування фунгіцидів у більш пізній термін (47-49 етапи).
ВИСНОВКИ
За останніх п'ятнадцять років як внаслідок зміни клімату, так і форм ведення господарства та технології вирощування сільськогосподарських культур, відбулася значна трансформація агробіоценозів. В зв'язку з цим, втратили свій істотний вплив на обмеження розмноження збудників хвороб такі фактори, як просторова ізоляція і ротація культур в сівозмінах, обробіток ґрунту, що значною мірою ускладнило фітосанітарну ситуацію та підвищило її значення в напрямі необхідності зміни концепції захисту озимої пшениці.
Зміна структури видового складу збудників хвороб озимої пшениці в Лісостепу України відбулася в напрямі домінування некротрофних патогенів. До найбільш прогресуючих хвороб належить піренофороз (збудник - гриб P. tritici-repentis), значення якого довгий час недооцінювали. Істотну небезпеку для посівів становить септоріоз листя (S. tritici, St. nodorum, St. avenae f.sp. triticea), спостерігається тенденція до зростання поширення і шкодочинності альтернаріозу (Alternaria spp.).
Встановлено тенденцію до зменшення кількості видів у патогенному комплексі збудників фузаріозу колоса озимої пшениці. Частота ізоляції звичайних для умов Лісостепу України збудників хвороби F.graminearum і F.culmorum поступово зменшується, а на домінуючі позиції виходить F.sporotrichiella var. рoae - вид, що може розвиватися за посушливих умов. Характерною особливістю його є відсутність видимих симптомів хвороби на колосі.
Вивчено біологічні особливості розвитку збудників хвороб листя і колосу озимої пшениці в умовах Лісостепу України. Вперше в Україні в природних умовах виявлено сумчасте спороношення гриба P. tritici-repentis - збудника жовтої плямистості пшениці. Експериментально підтверджено наявність типових симптомів хвороби на листі озимої пшениці після інокуляції. Сумкоспори є першоджерелами інфекції. Сумчаста стадія (псевдотеції) гриба на рослинних рештках слугує одним з предикторів для прогнозування хвороби.
Гриб B. sorokiniana став одним з найбільш поширених збудників хвороб зернових культур, що спричиняє плямистості листя, кореневі гнилі, "чорний зародок" зерна. Досліджено характер прояву плямистостей листя як найбільш шкодочинної форми захворювання на зернових колосових культурах. Латентний період хвороби на озимій пшениці, ярому ячмені та вівсі має різну тривалість і становить, відповідно, чотири, три і п'ять діб. Уточнені симптоми (основна діагностична ознака для сигналізації розвитку хвороби) ураження зернових культур B. sorokiniana. Патоген уражує всі зернові колосові культури, що вимагає дотримання просторової ізоляції посівів.
Вперше в Україні з насіння вівса виділено й ідентифіковано гриб C.lunata, а також показано його можливість викликати плямистості листя зернових колосових культур. Збудник є потенційно небезпечним для рослин і людини, що зумовлює необхідність здійснення моніторингу мікофлори насіння зернових культур.
Здійснено фітопатологічний аналіз тридцяти дев'яти зразків зерна озимої пшениці з тринадцяти областей України. У більшості зразків виявлено велику кількість зерен з внутрішньою інфекцією. Інфікованість грибами коливалась у межах від 4 до 61%. Ідентифіковано 17 видів грибів, що належать до 9-ти родів. Найбільша кількість виділених ізолятів належить до роду Alternaria (74,3%). Значно рідше зустрічались гриби роду Fusarium (8,9%). Частота ізоляції інших видів грибів була незначною (0,5-1,4%). Серед грибів роду Alternaria домінуюче положення займає комплекс видів A. infectoria (80,8%), що зареєстровано нами вперше в Україні.
Видовий склад грибів роду Fusarium на зерні представлений 6 видами. Найпоширенішими серед них були токсиноутворюючі види F. sporotrichiella var. tricinctum (48,1%) та F. sporotrichiella var. poae (20,3%). F. culmorum, раніше поширений на зерні озимої пшениці, не виділявся.
Доведено, що ураження озимої пшениці піренофорозом призводить до скорочення довжини колоса, зменшення кількості зерен в колосі, маси зерна з колоса та маси 1000 зерен. При цьому істотне зниження останніх двох показників спостерігається за розвитку хвороби 25%, а за максимального ураження зниження маси зерна з колоса досягає 48,5%. Коефіцієнт шкідливості піренофорозу становить 0,26-0,49, залежно від рівня розвитку хвороби, та збільшується при підвищенні ураження.
Встановлено, що одним із збудників септоріозу листя озимої пшениці в Україні є гриб Stagonospora avenae f. sp. triticea. Ураження рослин впливає на довжину колоса, кількість зерен в колосі, масу зерна з колосу та масу 1000 зерен. За розвитку хвороби 75% зниження маси зерна з колосу досягає 15,3%, маси 1000 зерен - 10,4%. Коефіцієнт шкідливості St. avenae f.sp. triticea становить 0,10-0,20, залежно від ступеня розвитку хвороби, й збільшується із зростанням рівня ураження.
За ураження комплексом хвороб в помірному та слабкому ступені визначальним показником, що зумовлює втрати врожаю, є розвиток септоріозу листя та борошнистої роси в фазу колосіння, піренофорозу - в фазу цвітіння.
В умовах штучного інфекційного фону розвиток септоріозу й піренофорозу призводить до зменшення асиміляційної поверхні листя й знижує вміст сухих речовин, відповідно, на 22-33% і 15-21%. Інтенсивність ураження озимої пшениці даними хворобами істотно не впливає на загальний вміст азоту в рослинах, проте порушує азотний баланс, блокуючи його перерозподіл між вегетативними та генеративними органами. Найнебезпечнішим є ураження у фазу виходу в трубку, коли відбувається зараження вже сформованого листкового апарату. Саме тому в цю фазу розвитку необхідно проводити заходи захисту.
З 14-ти досліджених сортів озимої пшениці, занесених до "Каталогу сортів рослин, придатних для поширення в Україні", найменше уражуються збудниками хвороб листя та колосу Ларс, Столична, Єрмак. Вони рекомендуються для вирощування з метою підвищення ефективності інтегрованого захисту пшениці від комплексу хвороб.
Здійснено оцінку ролі різних норм мінеральних добрив на фоні внесення гною. Встановлено, що за високих доз мінеральних добрив, особливо азотних, на фоні внесення 40-80 т/га гною спостерігається так зване явище "зеленого листка" та істотне підвищення рівня ураження хворобами (септоріозом листя, піренофорозом, церкоспорельозом). Підтверджено наявність прямого кореляційного зв'язку між нормами внесення добрив та розвитком хвороб. В зв'язку з цим, на посівах з високим фоном мінерального живлення слід приділяти підвищену увагу моніторингу хвороб з метою запобігання епіфітотії.
Вивчено ефективність фунгіцидів нового асортименту проти хвороб озимої пшениці. Найбільшу чутливість в умовах in vitro до фунгіцидів Імпакт Т, к.с., Бампер супер 490, к.е., Амістар екстра 280 SC, к.с. мають ізоляти F.sporotrichiella var. poae, найменшу - A.infectoria. На 7-й днь ЕД50 цих фунгіцидів щодо F. sporotrichiella var. poae становила, відповідно, 6,57·10-4, 1,31·10-3, 3,58·10-3, щодо A.infectoria - 4,09·10-3, 2,43·10-3, 4,75·10-3.
Виявлені істотні зміни в структурі видового складу збудників хвороб озимої пшениці та їх шкодочинності зумовили і зміни в тактиці застосування хімічного методу захисту.
Обприскування фунгіцидами посівів озимої пшениці в фазу кущіння практично не впливає на розвиток хвороб листя. Важливими складовими для захисту культури є захист, проведений у фази виходу в трубку та цвітіння. Найбільша технологічна ефективність проти хвороб листя та колосу досягається за триразової обробки фунгіцидами в фази виходу в трубку, цвітіння та наливу зерна.
За дворазової обробки посівів фунгіцидами Амістар екстра 280 SC, к.с., Альто супер 330 ЕС, к.е., Фалькон, к.е., Рекс дуо, к.е. вміст білка в зерні підвищувався на 1,28-1,95%, клейковини - на 3,5-5,6% з одночасним покращенням її якості.
Застосування гербіциду Калібр 75, в.г. у баковій суміші з фунгіцидами Тілт 250 ЕС, к.е., Імпакт 25 SC, к.с., Фалькон, к.е. істотно не впливає на їх технологічну ефективність проти хвороб. На варіантах із застосуванням бакових сумішей Калібр 75, в.г. (60 г/га) + Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га) і Калібр 75, в.г. (60 г/га) + Імпакт 25 SC, к.с. (0,5 л/га) спостерігалось пригнічення росту рослин.
Дво- і триразове застосування фунгіцидів проти хвороб озимої пшениці є економічно вигідним. Умовно чистий прибуток становив за дворазової обробки 417,05 грн./га, рентабельність - 67%. За триразового застосування дані показники становили, відповідно, 860,65 грн./га та 95,9%.
На основі одержаних результатів багаторічних досліджень розроблено концепцію захисту озимої пшениці від хвороб листя та колосу. Основними її складовими є: сорти озимої пшениці, що характеризуються низьким ступенем ураження некротрофними патогенами, постійний моніторинг збудників хвороб, алгоритм діагностики мікозів листя та колосу озимої пшениці, зміщення початку застосування фунгіцидів на пізніший термін (47-49 етапи за шкалою ВВСН), антирезистентна стратегія застосування фунгіцидів.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Враховуючи виявлений істотний негативний вплив зміни клімату та скорочення структури сівозмін на розвиток хвороб листя і колосу озимої пшениці, пропонується:
1. Державній службі захисту рослин забезпечити постійний моніторинг і контроль пріоритетних хвороб листя і колосу озимої пшениці: септоріозу, піренофорозу, альтернаріозу.
2. У зв'язку з підвищеною інтенсивністю ураження хворобами рослин озимої пшениці на посівах з високим фоном мінерального живлення, особливо азотного, слід приділяти особливу увагу їх моніторингу з метою запобігання епіфітотії.
...Подобные документы
Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
дипломная работа [153,1 K], добавлен 03.02.2014Загальна характеристика епіфітотичних хвороб: іржа злаків, фітофтороз картоплі, мілдью винограду. Інфекційне захворювання рослин як результат взаємодії між патогеном та рослиною. Розгляд основ захисту озимої пшениці від бурої листкової іржи пшениці.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 18.04.2013Оцінка умов Ужгородського району. Ботанічна характеристика озимої пшениці. Оцінка впливу різних факторів на формування врожаю озимої пшениці. Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників. Збирання врожаю та його зберігання.
курсовая работа [615,3 K], добавлен 27.05.2015Ботаніко-морфологічна характеристика біологічних особливостей культури. Аналіз методів створення вихідного матеріалу для селекції: гібридизації, мутагенезу, генної інженерії. Вивчення народногосподарського значення озимої пшениці та виробництва насіння.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 02.05.2011Особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Дослідження сортової мінливості елементів структури врожаю. Мінливість польової схожості і зимостійкості пшениці озимої.
дипломная работа [905,5 K], добавлен 28.10.2015Загальна характеристика господарства "Великоснітинське". Особливості вирощування озимої пшениці залежно від системи землеробства. Фітосанітарний стан культури. Сучасні методи і прийоми в захисті рослин. Обробіток грунту та догляд за посівами культури.
реферат [59,0 K], добавлен 10.11.2010Аналіз показників вирощування та зберігання озимої пшениці в ТОВ агрофірма "Україна". Проектований технологічний проект виробництва озимої пшениці. Конструктивне вдосконалення копновоза-волокуші для збирання і транспортування незернової частини врожаю.
дипломная работа [836,2 K], добавлен 26.01.2010Агробіологічні особливості вирощування озимої пшениці на богарних землях. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту, розміщення культури в сівозміні. Наукові методи програмування врожайності озимої пшениці сорту "Херсонська-86" в умовах богари.
курсовая работа [100,5 K], добавлен 04.08.2014Вплив глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на умови вирощування і формування врожаю льону олійного після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. Розрахунок економічної і енергетичної оцінки цих елементів технології.
автореферат [48,7 K], добавлен 11.04.2009Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці, врожайність і якість зерна. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці. Економічна ефективність застосування регуляторів росту рослин.
научная работа [2,8 M], добавлен 29.12.2007Дослідження біологічних особливостей культури, можливостей рекомендованих сортів, системи сівби та обробітку ґрунту. Огляд сучасних систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною за основними ґрунтово-кліматичними зонами України.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2011Технологія вирощування і селекції озимої пшениці. Стан і перспектива виробництва продукції сільськогосподарської культури, використання її сортових ресурсів. Характеристика зовнішніх умов вирощування, основні напрямки селекції нових сортів культури.
курсовая работа [751,7 K], добавлен 29.11.2010Народногосподарське значення і біологічні особливості м'якої озимої пшениці. Умови і технологія вирощування культури. Характеристика рекомендованих до посіву сортів пшениці; підготовка насіння, догляд за посівами, система добрив. Збирання і облік урожаю.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 08.10.2011Загальні відомості про господарство та вирощувані культури. Коротка ботанічна характеристика та вимоги озимої пшениці до умов росту і розвитку. Ведення галузі рослинництва в умовах реформування земельних відносин. Розробка системи агротехнічних заходів.
курсовая работа [290,0 K], добавлен 26.03.2014Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015Найпоширеніші ентомофаги шкідників сільськогосподарських рослин. Морфологія, анатомія, біологія розвитку окремих видів шкідників. Календарний план проведення робіт із захисту рослин. Екологічне обгрунтування інтегрованого захисту насаджень від шкідників.
курсовая работа [249,3 K], добавлен 01.09.2014Аналіз стану машинно-тракторного парку у ДП "Ера-1", виробничо-технічна характеристика господарства. Використання МТП при виробництві озимої пшениці; експлуатаційні та економічні показники; застосування пристрою жниварки ЖВР-10, безпека життєдіяльності.
дипломная работа [262,1 K], добавлен 18.05.2011Оптимізація системи удобрення озимих та ярих зернових культур в степовій зоні України. Комплексне використання мікроелементного живлення і хімічних засобів захисту рослин в технології вирощування озимої пшениці та ячменю. Ґрунтово-кліматичні умови.
дипломная работа [749,3 K], добавлен 13.12.2014Методи захисту сільськогосподарських культур від комах, шкідників і хвороб. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів. Календарний план проведення заходів захисту пшениці від шкідників.
курсовая работа [83,4 K], добавлен 13.11.2010