Плямистості озимої пшениці в Лісостепу України й концептуальні основи захисту

Уражуваність сортів озимої пшениці хворобами листя та колоса. В системі захисту озимої пшениці від хвороб одне з провідних місць займають стійкі сорти. Їх вирощування є одним з найбільш економічно вигідних способів отримання додаткової продукції. При цьому виключається повністю або зводиться до мінімуму фактор забруднення навколишнього середовища пестицидами та іншими біологічно активними речовинами. В зв'язку з цим, важливе значення має встановлення уражуваності сортів озимої пшениці хворобами, особливо піренофорозом, який належить до швидко прогресуючих хвороб в Україні.

В середньому за роки досліджень найбільше уражувались септоріозом сорти Дальницька, Елегія, Крижинка, Миронівська 61, Миронівська 65, Пошана, Ятрань 60. Найнижчий рівень ураження спостерігався на сорті Столична (табл. 4).

Щодо піренофорозу, то за 2004-2007 рр. найбільше ураження спостерігалось на сортах Зустріч, Крижинка, Миронівська 61, Миронівська 65, Миронівська 67. До групи менш уражуваних сортів можна віднести сорти Єрмак, Ларс, Поліська 90 та Столична.

Септоріозом колоса сильніше уражувалися Миронівська 61, Миронівська 65, Миронівська 67, Зустріч, Ятрань 60, Пошана, найменше - Дальницька, Єрмак, Крижинка, Куяльник, Столична. Розвиток фузаріозу колоса за роки досліджень знаходився на низькому рівні і не перевищував 3,8%. Слід відзначити, як більш стійкі, сорти Столична і Ларс, розвиток хвороби на яких спостерігався тільки в 2007 році.

Таблиця 4 Ураження сортів озимої пшениці хворобами (Хмельницька обл., 2004-2007 рр., облік у фазу молочно-воскової стиглості)

Таким чином, в цілому спостерігалося значне ураження досліджуваних сортів озимої пшениці септоріозом листя і піренофорозом. Найбільше цими хворобами уражувались сорти, відповідно, Дальницька (розвиток септоріозу листя в середньому за роки досліджень 31,9%) і Миронівська 61 (розвиток хвороби 13,3%). Навіть у найменш уражуваних сортів розвиток цих хвороб досягав, відповідно, 14-17% та 5-9%.

Загалом з 14-ти досліджуваних сортів озимої пшениці, занесених до "Каталогу сортів рослин, придатних для поширення в Україні", найменш уражуються хворобами листя та колосу Ларс, Столична, Єрмак. Вони можуть бути рекомендовані для вирощування з метою підвищення ефективності інтегрованого захисту пшениці від комплексу хвороб.

Динаміка розвитку хвороб на різних за стійкістю сортах. Динаміку розвитку септоріозу листя та піренофорозу вивчали в Київській та Хмельницькій областях на двох сортах - Миронівська 65 (2003-2007 рр.) та Столична (2005-2007 рр.). Обліковували хвороби впродовж вегетаційного періоду, починаючи з фази кущіння до молочної стиглості зерна.

Щорічно розвиток септоріозу спостерігався ще з осені. Після відновлення вегетації досягав в середньому за роки досліджень на сорті Миронівська 65 7,3% в Хмельницькій і 2,3% в Київській обл. У цей період, коли відбувається інтенсивний ріст вегетативної маси, процес ураження триває повільно, на верхніх листки практично відсутні ознаки хвороби. На початку колосіння (51-й етап за шкалою ВВСН) розвиток септоріозу листя становив від 3,6 до 16%. Проте надалі він зростав значно швидше, досягаючи у фазу молочної стиглості зерна в середньому за роки досліджень в Київській області 20,4% (максимально - 22-24% в 2003, 2006 та 2007 рр.), в Хмельницькій - 35,6% (максимально - 39% в 2006 р.).

На сорті Столична рівень розвитку септоріозу листя був нижчим, ніж на сорті Миронівська 65. У фазу початку колосіння він не перевищував 3-4%. Надалі швидкість розвитку хвороби зростала й на 73-му етапі інтенсивність ураження досягала в Хмельницькій області 11-17%, а в Київській - 11-14%.

Перші симптоми ураження піренофорозом на сорті Миронівська 65 фіксували, як правило, починаючи з фази виходу в трубку. Тільки в 2004 році в Хмельницькій обл. початок ураження був відмічений пізніше - на початку колосіння. В цей період розвиток хвороби був дуже низьким. Лише 2006 року в Хмельницькій обл. на 51-му етапі він досяг 5% й зріс до фази цвітіння більш ніж удвоє - до 11,2%, а в фазу молочної стиглості - 21%. В 2003-2004 рр. хвороба на цьому сорті не набула істотного розвитку й наприкінці вегетації досягала 3,1-5,8%. В Київській обл. в 2003 і 2004 рр. хвороба значного розвитку теж не мала. Розвиток її тривав повільно й до кінця вегетаційного періоду досяг 2,9-3,5%. Проте в 2006 і 2007 роках, починаючи з фази цвітіння, відбувалось значне наростання хвороби - до 8,2-9,9% у фазу молочної стиглості зерна.

На сорті Столична розвиток хвороби порівняно з Миронівською 65 починався пізніше - на 45-51-му етапі. При цьому на Миронівській 65 фіксувались значно вищі рівні розвитку хвороби протягом всього вегетаційного періоду.

В 2005 році в Хмельницькій обл. наростання хвороби тривало повільно й до кінця вегетації досягло лише 4%. Інтенсивніше хвороба розвивалась в 2007 році, коли у фазу цвітіння її розвиток становив 3,3%, а у молочну стиглість - 7%. В 2006 році спостерігалось стрімке наростання хвороби, починаючи з фази колосіння. На 65-му етапі її розвиток досягав 8,2%, а на 73-му етапі - 14%.

В Київській обл. у фазу цвітіння інтенсивність ураження хворобою становила 1,2-3,5%. Надалі наростання хвороби пришвидшилося і в фазу молочної стиглості в 2006 і 2007 роках її розвиток становив 5,5-7,1%, що значно нижче, ніж на сорті Миронівська 65 у цей самий період.

Таким чином, як засвідчують отримані експериментальні дані, розвиток септоріозу листя до середини фази виходу в трубку триває повільно. Проте надалі спостерігається стрімке наростання хвороби.

Розвиток піренофорозу на обох сортах починається в фази середини - кінця виходу в трубку. В роки з сильнішим розвитком хвороби швидке його наростання відбувається у фази колосіння-цвітіння.

Вплив добрив на розвиток основних хвороб озимої пшениці. Найпоширенішими захворюваннями, які значною мірою уражували посіви озимої пшениці у період проведення досліджень, були септоріоз, піренофороз, бура листкова іржа, церкоспорельоз, офіобольоз, фузаріозна коренева гниль. Розвиток цих хвороб варіював як за роками досліджень, так і між варіантами досліду. Так, максимальний рівень ураження септоріозом спостерігався у 2006 році - до 30%, в той час як в попередні два роки він був на рівні 7-13%. Інтенсивність розвитку церкоспорельозу найвищою була в 2004 р., досягаючи на деяких варіантах (наприклад, N180 P160 K228 + 40 т гною, N180 P240 K228 + 80 т гною) 34-48%. Розвиток піренофорозу в контролі варіював за роками в межах 1,8-4,1%, на варіантах з високим рівнем азотного живлення досягав у 2006-2007 роках 18-19%. Щодо бурої іржі, фузаріозної та офіобольозної кореневих гнилей, то розвиток їх в роки досліджень був невисоким (табл. 5).

Таблиця 5 Вплив рівня живлення озимої пшениці на розвиток хвороб (сорт Поліська 90, Волинська обл., 2004-2007 рр.)

Експериментально встановлено, що при внесенні гною і підвищеному мінеральному живленні спостерігалось так зване явище “зеленого листка”. Наприклад, якщо в фазу молочної стиглості озимої пшениці на контролі, де добрива не вносились 40 років, спостерігалось всихання в середньому 61% прапорцевого листка, то у варіантах з внесенням гною 80 т/га, N180 P160 K114, N180 P180 K114 з післядією гною листок тільки почав відмирати (всихання, відповідно, 1,3%, 7,5% і 11% поверхні). В той же час на варіантах з 8-го по 15-й, де вносили і органічні, і мінеральні добрива, він лишався повністю зеленим (табл. 4).

Разом з тим, за високих норм мінеральних і органічних добрив відбувалось істотне підвищення рівня ураження хворобами. Так, розвиток септоріозу збільшувався з 4,5% в середньому в контролі до 16,3-19,5% на варіантах N180 P160 K228 + 40 т гною, N180 P90 K228 + 80 т гною, N180 P240 K228 + 80 т гною; бурої листкової іржі - з 0,2 до 3,5-3,8%, церкоспорельозної кореневої гнилі - з 1,9 до 15,5-20%. Спостерігалось також істотне підвищення інтенсивності ураження піренофорозом - в середньому за роки досліджень з 2,9 до 13,0-13,9% на варіантах N180 P90 K228 + 80 т гною, N180 P240 K228 + 80 т гною, тобто за високих рівнів азотного живлення відбувалось перевищення значення цього показника над контрольним в 4,5-4,8 разів. Особливо сильно ця закономірність простежувалася щодо септоріозу у 2006 році, коли на варіантах з внесенням гною та високою дозою мінеральних добрив розвиток хвороби перевищував контроль у 5-6 разів.

Як свідчать отримані експериментальні дані, за внесення мінеральних добрив відбувалися зміни у структурі фітопатоценозу озимої пшениці. Так, якщо на контролі в середньому питома частка септоріозу листя становила 45%, піренофорозу - 32%, то на варіанті з високим фоном удобрення (гній, 80 т/га + N180 P160 K228) вона знижувалася до 33 та 25% за рахунок більшого, порівняно з контрольним варіантом, розвитку інших хвороб.

Таким чином, високі норми внесення мінеральних добрив, особливо азотних, сприяють посиленню розвитку септоріозу листя, піренофорозу та церкоспорельозу. В зв'язку з цим, на посівах з високим фоном мінерального живлення слід приділяти підвищену увагу до моніторингу хвороб з метою запобігання епіфітотії. Для отримання запланованого врожаю при внесенні добрив необхідне обов'язкове застосування фунгіцидів або вирощування стійких сортів.

Оцінка токсичної дії фунгіцидів в умовах in vitro. Метою дослідження була оцінка чутливості культур A.infectoria, P. tritici-repentis, F.graminearum та F. sporotrichiella var. poae щодо фунгіцидів оновленого асортименту, що застосовуються для захисту озимої пшениці, а також зміна їх токсичності з часом. Вивчали дію фунгіцидів Амістар екстра 280 SС к.с., Імпакт Т, к.с., Бампер супер 490 к.е. Для досліду використано моноспорові ізоляти грибів, виділені зі зразків, відібраних у різних областях обстежуваної зони.

Встановлено, що ізоляти F. graminearum на 3-й день росту культур виявились найбільш чутливими до препарату Імпакт Т, к.с. На цьому варіанті ЕД50 становила 3,13·10-4, а ЕД95 - 2,04 ·10-2. В градієнті концентрацій від 0,001 до 0,5% спостерігалось пригнічення росту колоній від 68,8% до 100% відповідно. З часом спостерігалось послаблення гальмування росту колоній. На 14-й та 21-й день ріст колоній було відмічено за всіх досліджуваних концентрацій фунгіциду. Їх розмір за концентрації 0,001% практично зрівнявся із контролем. Проте на варіанті з вмістом фунгіциду 0,5% пригнічення росту колонії все ще становило 99,2%.

Інші досліджувані препарати Бампер супер 490 к.е. та Амістар Екстра 280 SC к.с. менше впливали на ріст гриба F. graminearum. На третій день ЕД50 склала для них, відповідно, 5,40·10-4 і 1,12·10-3 а ЕД95 - 4,17 ·10-2 і 5,97 ·10-2. На 3-й і 7-й день росту колоній за найвищої концентрації не зафіксовано. На 14-й та 21-й день для обох з цих фунгіцидів концентрація 0,001% за розміром колонії була на рівні контролю, проте на варіантах із вмістом препаратів 0,5% все ще досягався високий рівень стримування розвитку гриба.

На живильному середовищі з вмістом препаратів 0,5% розвитку ізолятів F.sporotrichiella var. poae на 14-й день не спостерігалось і тільки на 21-й день було зафіксовано ріст колоній, проте розмір їх був невеликим - в середньому 7,0-9,6 мм у діаметрі. ЕД50 та ЕД95 становили на 3-й день для Імпакт Т, к.с. - 1,40 ·10 -4 і 8,93 ·10-3 , Бампер супер 490 к.е. - 3,37·10 -4 і 2,91·10-2 , для Амістар Екстра 280 SC к.с. - 8,79 ·10 -4 і 4,12 ·10-2 відповідно; на 7-й день для Імпакт Т, к.с. - 6,57 ·10 -5 і 2,24 ·10-2, для Бампер супер 490 к.е. - 1,31·10 -3 і 3,62 ·10-2, для Амістар Екстра 280 SC к.с. - 3,58 ·10 -3 і 1,10 ·10-1 відповідно. Така тенденція спостерігалась весь період проведення досліду.

При проведенні обліків на 7-й день за найвищої концентрації росту гриба A.infectoria на жодному з досліджуваних препаратів не відбувалось, проте вже на 14-й день колонії розвивались на всіх застосованих концентраціях. З часом відбувалось значне зниження токсичності препаратів. Так, на 21-й день за концентрації 0,001% фунгіциди не контролювали розвиток гриба, площа колонії якого була на рівні контролю.

На 7-й день від початку проведення досліду всі три досліджувані фунгіциди за показником ЕД50 були практично на одному рівні. На 14-й спостерігалися істотні відмінності між фунгіцидами. Так, якщо для препаратів Бампер супер 490 к.е. та Імпакт Т, к.с. показники ЕД50 і ЕД95 мали близькі значення і знаходились на рівні ЕД50 - 7,22·10-3 і 4,56·10-3, ЕД95 - 7,95·10-1 і 4,13·10-1 відповідно, то для Амістар Екстра 280 SC к.с. значення ЕД50 було вищим в 2,2-3,5 раза. На 21-й день цей розрив збільшився. колос пшениця мікоз некротрофний

Ізоляти P.tritici-repentis на 7-й день росту культур виявились більш чутливими до препарату Бампер супер 490 к.е. В градієнті концентрацій від 0,001 до 0,5% спостерігалось пригнічення росту колоній від 57,6% до 100% відповідно. Відсутність росту міцелію відзначали за концентрацій 0,5% і 0,1%. На 14-й день ЕД50 дорівнювала 2,21·10-3, а ЕД95 - 7,50·10-2. Як і при попередньому обліку, розвитку досліджуваних ізолятів за концентрації 0,5% не спостерігалось, проте за 0,1% він вже почався, хоча пригнічення було значним - 90,4%. На 21-й день ріст колоній було відмічено за всіх досліджуваних концентрацій фунгіциду, проте на варіанті з вмістом фунгіциду 0,5% пригнічення росту колонії все ще становило 93,7%.

Імпакт Т к.с. та Амістар Екстра 280 SC к.с. менше впливали на ріст гриба. На 7-й день ЕД50 становила для них, відповідно, 2,31-3 і 1,81·10-3, а ЕД95 - 7,08 ·10-2 і 6,28 ·10-2. На 7-й та 14-й день росту колоній за найвищої концентрації не зафіксовано, на 21-й день пригнічення росту гриба на даному варіанті становило 91,2%.

В цілому, токсичність фунгіцидів Імпакт Т, к.с., Бампер супер 490 к.е. та Амістар Екстра 280 SC к.с. щодо ізолятів F.graminearum та F. sporotrichiella var. poae була вищою, ніж щодо A.infectoria.

Отже, в результаті токсикологічної оцінки дії фунгіцидів Імпакт Т, к.с., Бампер супер 490 к.е. та Амістар Екстра 280 SC к.с. на колонії моноспорових ізолятів грибів A.infectoria, P. tritici-repentis, F.graminearum та F. sporotrichiella var. poae встановлено, що найбільшу чутливість до досліджуваних фунгіцидів мають ізоляти F. sporotrichiella var. poae, найменшу - A.infectoria. В цілому гальмування росту колоній з часом зменшувалось, а ряд ізолятів відновлював ріст на другий тиждень від початку досліду.

Таким чином, можна зробити висновок, що застосування фунгіцидів дає змогу ефективно стримувати розвиток грибів роду Fusarium протягом 2-3 тижнів. Оскільки найбільш сприятливою для колонізації колоса озимої пшениці збудниками фузаріозу колоса є фаза цвітіння, обробка фунгіцидами в цей період дає можливість ефективно протидіяти хворобі.

Разом з тим, враховуючи, що домінуючий в Україні збудник альтернаріозу A.infectoria менш чутливий до дії фунгіцидів, а період ураження ним колосся досить довгий і може тривати до молочної стиглості зерна постає питання про необхідність застосування фунгіцидів у більш пізній період для забезпечення кращого контролю.

Ефективність фунгіцидів при їх застосуванні за різних строків та кратності. Одним з важливих елементів системи захисту озимої пшениці від хвороб є визначення оптимальних строків та кратності обробки фунгіцидами. За даними різних дослідників, оптимальний час для першого обприскування фунгіцидами варіює від фази кущіння до колосіння. При цьому рекомендована кількість обробок може становити від однієї до трьох. В зв'язку з цим метою наших досліджень було встановлення оптимальних строків застосування фунгіцидів для захисту озимої пшениці від хвороб листя та колоса.

За період досліджень домінуючими хворобами листя були септоріоз та піренофороз, розвиток яких у фазу молочної стиглості зерна знаходився в межах 19,6-36,4% та 6,2-10,2% відповідно. З хвороб колоса обліковували фузаріоз, септоріоз та альтернаріоз.

Найбільш ефективною виявилася схема застосування фунгіцидів № 7, яка включала обробки в фази виходу в трубку, цвітіння та наливу зерна. Ефективність дії проти септоріозу листя становила 81,1%, піренофорозу - 81%, фузаріозу колоса - 85,7%, альтернаріозу - 79,5%, септоріозу колоса - 86,3% (табл. 6). При цьому врожай в середньому на 0,75 т/га перевищував контрольний варіант. Слід зазначити, що проти хвороб колоса такий самий рівень ефективності мала схема №9, проте вона поступалася за ефективністю проти хвороб листя.

Висока ефективність проти хвороб листя досягалася і за застосування схем № 4 та 5. Вони також забезпечували достатньо високий рівень ефективності і проти хвороб колоса. Збережений врожай на цих варіантах в середньому за чотири роки досліджень становив, відповідно, 0,53 т/га та 0,48 т/га. Хоча додаткове обприскування у фазу кущіння і призводило до деякого підвищення врожайності, проте різниця між цими варіантами була статистично недостовірною. Те саме можна сказати і щодо варіантів №6 та №8, різниця у врожайності між якими становить 0,04 т/га. Найнижча ефективність була на варіанті №2, де обробки проводили в фази кущіння та виходу в трубку. За цієї схеми не контролювалися хвороби колоса.

Кращі результати щодо хвороб колоса досягались на тих схемах, де фунгіциди застосовували у фази цвітіння та наливу зерна.

Як видно з порівняння ефективності дослідних схем, обробка в фазу кущіння практично не впливає на ефективність щодо хвороб як листя, так і колоса. Найважливішими для захисту культури є обробки, проведені в фази виходу в трубку та цвітіння.

Таким чином, найвища ефективність проти хвороб листя та колосу досягається за триразової обробки озимої пшениці фунгіцидами в фази виходу в трубку, цвітіння та наливу зерна.

Ефективність фунгіцидів оновленого асортименту проти хвороб озимої пшениці. В 2004-2007 рр. в Хмельницькій області (СТОВ "Агрофірма "Копачівсь-

Таблиця 6 Розвиток хвороб озимої пшениці за різних строків та кратності застосування фунгіцидів (Хмельницька обл., сорт Поліська 90, 2004-2007 рр.)

Примітка: * - у дужках наведено розвиток хвороб в контролі

ка") на озимій пшениці вивчали ефективність дії препаратів оновленого асортименту проти комплексу хвороб листя та колос за дво- та триразової обробки.

Дворазове застосування фунгіцидів забезпечувало ефективність проти хвороб листя на рівні 69-80%. При проведенні обліку в фазу молочної стиглості на варіанті з триразовою обробкою зниження розвитку хвороб листя, порівняно з контролем, становило 81-86%. Щодо хвороб колоса, то ефективність проти них була на рівні 45-68% за двох обробок та збільшувалась до 83-86% після третьої.

Найбільш ефективним проти хвороб листя було застосування Амістар екстра 280 SC к.с. (0,75-1,0 л/га), Солігор 425 ЕС, к.е. (1,0 л/га), Бампер супер 490, к.е. (1,2 л/га), Імпакт Т, к.с. (0,8-1,0 л/га). Щодо хвороб колоса, то Амістар екстра поступався іншим за своєю дією.

Збережений врожай становив 12-15% щодо контролю за дворазової обробки та 17-21% - за триразової.

Ефективність дії фунгіцидів при застосуванні їх в бакових сумішах з гербіцидами. За сприятливих умов для розвитку хвороб листя озимої пшениці термін першої обробки фунгіцидами припадає на фазу кінця кущіння - початку виходу в трубку. В цей же період проводять і обприскування посівів гербіцидами. В зв'язку з цим, вивчалась можливість сумісного застосування фунгіцидів та гербіцидів. Обробку посівів озимої пшениці баковими сумішами гербіциду Калібр 75, в.г. (60 г/га) з фунгіцидами Фалькон к.е. (0,6 л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га) та Імпакт 25 SC, к.с. (0,5 л/га) проводили в фазу кущіння. Тим часом було проведено обробку посіву вищеназваними препаратами окремо.

Проведено облік висоти рослин у всіх варіантах досліду. Встановлено, що на 15-й день спостерігалось істотне зниження висоти рослин на варіантах Калібр 75, в.г. + Тілт 250 ЕС, к.е. і Калібр 75, в.г. + Імпакт 25 SC, к.с. На 30-й день після обробки ефективність дії фунгіцидів проти хвороб листя становила 62,4-73,7%. Істотного впливу застосування гербіциду Калібр 75, в.г. в баковій суміші з фунгіцидами на їх ефективність проти хвороб озимої пшениці не спостерігалось. Найбільший приріст урожаю було отримано при застосуванні бакової суміші Калібр 75, в.г. + Фалькон к.е. - 0,93 т/га. На варіантах Калібр 75, в.г. + Тілт 250 ЕС, к.е. і Калібр 75, в.г. + Імпакт 25 SC, к.с. збережений врожай був, відповідно, 0,61 і 0,64 т/га порівняно з контролем.

Таким чином, встановлено, що застосування гербіциду Калібр 75, в.г. у баковій суміші з фунгіцидами Тілт 250 ЕС, к.е., Імпакт 25 SC, к.с., Фалькон к.е. істотно не впливає на ефективність дії щодо хвороб. На варіантах із застосуванням бакових сумішей Калібр 75, в.г. + Тілт 250 ЕС, к.е. і Калібр 75, в.г. + Імпакт 25 SC, к.с. спостерігалось пригнічення росту рослин.

Вплив фунгіцидів на якість зерна озимої пшениці. Важливо не тільки отримати високий врожай зерна, але і забезпечити належну його якість. Тому метою досліджень було вивчення впливу комплексу хвороб озимої пшениці на якість зерна за застосування системи хімічного захисту.

Дворазова обробка посівів озимої пшениці фунгіцидами Фалькон к.е., Рекс дуо к.е., Амістар Екстра 280 SC к.с. та Альто супер 330 ЕС к.е. не тільки засвідчила їх високу ефективність проти хвороб листя та колосу, але й сприяла збільшенню вмісту сирої клейковини на 3,2-5,6% з одночасним покращенням її пружності, білка - на 1,28-1,95%.

За показником вмісту білка зерно озимої пшениці з контрольного варіанту відповідало 5-му класу, тоді як за обробки фунгіцидами Амістар Екстра 280 SC к.с. (0,75 і 0,5 л/га), Альто супер 330 ЕС к.е. (0,4 л/га), Рекс дуо, к.е. (0,6 л/га) якість була в середньому на рівні 4-го класу. Обробка посівів фунгіцидами Амістар Екстра 280 SC к.с. (1,0 л/га) та Фалькон к.е. (0,6 л/га) забезпечувала підвищення класу зерна до 3-го.

Таким чином, дворазова обробка посівів фунгіцидами Амістар екстра 280 SC к.с., Альто супер 330 ЕС к.е., Фалькон к.е., Рекс дуо, к.е. знижувала ураження озимої пшениці хворобами листя. Внаслідок цього вміст білка в зерні підвищувався на 1,28-1,95%, клейковини - на 3,5-5,6% з одночасним покращенням її якості.

Економічна ефективність застосування фунгіцидів на озимій пшениці. В 2007 р. проведено виробничу перевірку систем хімічного захисту озимої пшениці з дво- та триразовим застосуванням фунгіцидів. Дослідження проводили у СТОВ “ім. Шевченка” (Хмельницька обл.) на площі 15 га. Першу обробку здійснювали в фазу кінця виходу в трубку фунгіцидом Амістар Екстра 280 SC к.с. (0,75 л/га), другу - на початку цвітіння Імпактом Т, к.с. (1,0 л/га), третю - в фазу наливу зерна фунгіцидом Бампер супер 490 к.е. (1,2 л/га).

Збережений врожай за триразового застосування фунгіцидів становив 0,88 т/га, клас зерна - 3; за дворазового - 0,56 т/га, клас зерна - 4. Як дво-, так і триразове їх застосування фунгіцидів було економічно вигідним. Умовно чистий прибуток становив за дворазової обробки 417,05 грн./га, рентабельність - 67%, за триразової - відповідно, 860,65 грн./га та 95,9%.

Систему захисту озимої пшениці від хвороб впроваджено в Хмельницькій обл. на базі ТОВ “СТІОМІ-Холдінг” в 2007 р. (загальна площа 6300 га) і 2008 р. (6200 га). Дослідна система включала триразову обробку фунгіцидами - в фази кінця виходу в трубку, початку цвітіння та наливу зерна. Застосовували фунгіциди Форсаж 500 SC, к.с. з нормою витрати 0,5 л/га (перша обробка), Балеро ЕС, к.е. - 0,5 л/га (друга обробка) та Корнет, к.с. - 0,5 л/га (третя обробка). Як базовий варіант, з яким проводили порівняння, виступала система із дворазовою обробкою фунгіцидами - в фази виходу в трубку і початку цвітіння.

Порівняно з дворазовою обробкою, за триразового обприскування посівів отримано приріст врожаю в середньому 0,25 т/га в 2007 р. та 0,29 т/га у 2008 р. Додатково отриманий прибуток становив, відповідно, 68,5 грн./га та 83,2 грн./га.

Таким чином, як дво-, так і триразове застосування фунгіцидів проти хвороб озимої пшениці, є економічно вигідним. Проведення третьої обробки фунгіцидами в фазу наливу зерна не тільки забезпечує високу технічну ефективність їх дії, але й отримання додаткового врожаю високої якості, що є економічно вигідним.

КОНЦЕПЦІЯ ЗАХИСТУ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ВІД ХВОРОБ ЛИСТЯ ТА КОЛОСУ

Обприскування фунгіцидами посівів озимої пшениці в фазу кущіння практично не впливає на розвиток хвороб листя. Важливими складовими для захисту культури є захист, проведений у фази виходу в трубку та цвітіння. Найбільша технологічна ефективність проти хвороб листя та колосу досягається за триразової обробки фунгіцидами в фази виходу в трубку, цвітіння та наливу зерна.

За дворазової обробки посівів фунгіцидами Амістар екстра 280 SC, к.с., Альто супер 330 ЕС, к.е., Фалькон, к.е., Рекс дуо, к.е. вміст білка в зерні підвищувався на 1,28-1,95%, клейковини - на 3,5-5,6% з одночасним покращенням її якості.

Застосування гербіциду Калібр 75, в.г. у баковій суміші з фунгіцидами Тілт 250 ЕС, к.е., Імпакт 25 SC, к.с., Фалькон, к.е. істотно не впливає на їх технологічну ефективність проти хвороб. На варіантах із застосуванням бакових сумішей Калібр 75, в.г. (60 г/га) + Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га) і Калібр 75, в.г. (60 г/га) + Імпакт 25 SC, к.с. (0,5 л/га) спостерігалось пригнічення росту рослин.

Дво- і триразове застосування фунгіцидів проти хвороб озимої пшениці є економічно вигідним. Умовно чистий прибуток становив за дворазової обробки 417,05 грн./га, рентабельність - 67%. За триразового застосування дані показники становили, відповідно, 860,65 грн./га та 95,9%.

На основі одержаних результатів багаторічних досліджень розроблено концепцію захисту озимої пшениці від хвороб листя та колосу. Основними її складовими є: сорти озимої пшениці, що характеризуються низьким ступенем ураження некротрофними патогенами, постійний моніторинг збудників хвороб, алгоритм діагностики мікозів листя та колосу озимої пшениці, зміщення початку застосування фунгіцидів на пізніший термін (47-49 етапи за шкалою ВВСН), антирезистентна стратегія застосування фунгіцидів.

Враховуючи виявлений істотний негативний вплив зміни клімату та скорочення структури сівозмін на розвиток хвороб листя і колосу озимої пшениці, пропонується:

1. Державній службі захисту рослин забезпечити постійний моніторинг і контроль пріоритетних хвороб листя і колосу озимої пшениці: септоріозу, піренофорозу, альтернаріозу.

2. У зв'язку з підвищеною інтенсивністю ураження хворобами рослин озимої пшениці на посівах з високим фоном мінерального живлення, особливо азотного, слід приділяти особливу увагу їх моніторингу з метою запобігання епіфітотії.