Удосконалення технології вирощування норок з використанням препаратів мікробіологічного синтезу гриба Blakeslea trispora

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НОРОК З ВИКОРИСТАННЯМ ПРЕПАРАТІВ МІКРОБІОЛОГІЧНОГО СИНТЕЗУ ГРИБА BLAKESLEA TRISPORA

Спеціальність: Технологія виробництва продуктів тваринництва

Божко Наталія Володимирівна

Херсон, 2008 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Звірівництво порівняно з іншими галузями - молодий напрям в тваринництві, разом з цим за роки кліткового розведення хутрових звірів напрацьований великий науковий та практичний матеріал щодо утримання тварин і розроблена технологія отримання хутрової сировини. За роки одомашнення основні фізіологічні показники та більша частина екстер'єрних ознак у звірів, яких розводять в клітках, значно не змінилися. Разом з тим, відмічені зміни в забарвленні і структурі волосяного покриву звірів, розмірах тіла та їх відтворювальній здатності (Ільїна О.Д., Соболєв А.Д., 1990). Покращання продуктивних якостей звірів було досягнуто шляхом цілеспрямованої селекційної роботи і постійного удосконалення годівлі з використанням наукових досягнень в галузі звірівництва (В.А.Берестов, 1985, Перельдик Н.Ш. та ін., 1987, Перельдик Д.Н., 1990, Кладовщиков В.Ф., 1997).

Однією з найбільш важливих задач технології вирощування норок, яку в сучасних умовах можна вирішити за допомогою біотехнологічних виробництв, є задоволення тварин необхідною кількістю біологічно активних речовин. В Україні створена технологія виробництва кормового препарату мікробіологічного каротину на основі міцеліального грибу Blakeslea trispora. Метою культивування даного продуцента є отримання біомаси з високим вмістом каротиноїдів, а також цілого ряду інших біологічно активних речовин (БАР) для виготовлення кормових добавок, лікарських препаратів. Кормовий препарат мікробіологічного каротину (КПМК) вивчався як джерело провітаміну А в раціонах великої рогатої худоби, свиней, птиці, овець (Ткачов І.Ф. та ін., 1975, 1976, Півняк І.Г. та ін., 1976, 1980, 1991, Калунянц К.А. та ін., 1980, Свеженцов А.І. та ін., 1984, 2002, Кіндя В.І. та ін., 1998, 2002). Ґрунтуючись на даних про хімічний склад біомаси міцеліального гриба Blakeslea trispora та її похідних, а також на результатах досліджень впливу згодовування КПМК на організм і продуктивність різних видів сільськогосподарських тварин і птиці ми вивчали вплив біомаси та її похідних на господарчо-корисні та біологічні ознаки молодняку норок.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно плану науково-дослідницьких робіт Сумського національного аграрного університету за темами: «Випробування нових кормових засобів та дослідження їх впливу на якість сільськогосподарської продукції, № державної реєстрації 0199V001746, “Розробка і впровадження біотехнологічних продуктів у сільськогосподарське виробництво”, № державної реєстрації 0199V001747.

Мета і задачі дослідження.

Нами було поставлено за мету удосконалення технології вирощування норок з використанням в годівлі продуктів мікробіологічного синтезу міцеліального гриба Blakeslea trispora, розробка способу виготовлення та введення даних препаратів в кормосуміш і вивчення ефективності вирощування норок стандартного темно-коричневого і пастелевого типів при використанні грибкової продукції. При проведенні роботи були поставлені наступні задачі:

- розробити спосіб виготовлення та введення продуктів мікробіологічного синтезу міцеліального гриба Blakeslea trispora в кормосуміш для норок;

- провести аналіз впливу біотехнологічних продуктів при їх згодовуванні на ріст та розвиток молодняку норок стандартного темно-коричневого і пастелевого типів;

- оцінити гематологічні показники крові піддослідних тварин при введенні в раціони біомаси Blakeslea trispora та її похідних;

- проаналізувати розвиток внутрішніх органів піддослідного молодняку норок стандартного темно-коричневого і пастелевого типів;

- провести оцінку товарно-якісних показників шкуркової продукції піддослідних тварин;

- визначити збереженість піддослідного молодняку;

- розрахувати економічну ефективність застосування випробуваних продуктів мікробіологічного синтезу в раціонах молодняку стандартного темно-коричневого і пастелевого типів норок.

Об'єкт дослідження - норки стандартного темно-коричневого і пастелевого типів, продукти мікробіологічного синтезу міцеліального гриба Blakeslea trispora.

Предмет дослідження - вплив продуктів мікробіологічного синтезу на ріст та розвиток норок, гематологічні показники, розвиток внутрішніх органів, товарно-якісні показники шкуркової продукції.

Методи досліджень - загальноприйняті методи досліджень: зоотехнічні - визначення шкуркової продукці, показників росту та розвитку, лабораторні - визначення гематологічних показників, відносної маси внутрішніх органів, методи біометричної статистики.

Особистий внесок здобувача. Дисертант брав безпосередню участь в організації і проведенні дослідів, обробці і аналізі експериментальних даних і формуванні висновків. Викладені в дисертації дані і сформульовані на їх підставі висновки витікають з отриманих результатів досліджень згідно первинній документації. У загальному обсязі виконаних робіт участь автора складає 95%, у друкованих наукових працях - 90%.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з яких у збірниках наукових праць - 8, у науково-теоретичних журналах - 1, у науково-виробничих журналах - 2.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів власних досліджень, узагальнення і обговорення результатів досліджень, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Текст викладено на 162 сторінках комп'ютерного тексту. Експериментальні дані представлені 38 таблицями, 5 рисунками і 5 додатками. Список літератури включає 292 джерела, у тому числі 40 джерел авторів дальнього зарубіжжя.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Робота виконувалась у ВАТ „Роменський племсервіс „Сула”. Дезінтеграція біотехнологічних продуктів здійснювалась на ударно відбивальному дизмембраторі, сконструйованому в проблемній лабораторії кафедри надійності і ремонту машин факультету механізації СНАУ Гематологічні дослідження виконувались в Міжфакультетській лабораторії зоотехнії і харчових технологій.

Матеріалом для досліджень слугував забійний молодняк норок стандартного темно-коричневого(СТК) та пастелевого типів. В дослідах було використано 227 голів самців і самок норок СТК та 187 голів самців і самок норок пастель. Було підібрано по 6 груп двох породних типів норок. Тварин в групи підбирали за принципом аналогів за віком, живою масою, статтю, походженням.

Тварини утримувались згідно загальноприйнятій технології в типових клітках одноярусних шедів.

Годівля норок здійснювалась у відповідності з нормами потреби їх в основних поживних речовинах (Перельдик Н.Ш. та ін., 1987). Досліджувані препарати вводили за вмістом каротину в перерахунку на потребу у вітаміні А: 1 мг. каротину - 530 МО вітаміну А. Контрольні тварини в складі раціону отримували набір вітамінних препаратів за нормованою потребою. З моменту відсадки щенят від матерів до забою в раціонах використовували препарати мікробіологічного синтезу.

На протязі облікового періоду вивчали інтенсивність росту норок шляхом щомісячних індивідуальних зважувань.

В кінці досліду у тварин брали кров для гематологічних досліджень. Визначення показників проводили за загальноприйнятими методиками: підрахунок формених елементів крові (еритроцити, лейкоцити) за допомогою лічильної камери Горяєва (Никитин В.Н., 1966), вміст гемоглобіну в крові визначали за допомогою гемометра Салі (Никитин В.Н., 1966), гематокритну величину - шляхом центрифугування незбираної стабілізованої крові на центрифузі MPW-310 з використанням гематокритного ротора та гепаринізованих капілярів (Кудрявцев А.Н., 1974, Кост Е А., 1975). Для підрахунку лейкоцитарної формули методом меандру готували мазки крові з фіксацією абсолютним метиловим спиртом і пофарбуванням фарбою Романовського-Гімза.

Для оцінки росту та розвитку розраховували показники, ґрунтуючись на змінах живої маси піддослідних тварин (Свєчин К.Б., 1965, Федоров В.І., 1973).В кінці досліду проводили забій тварин, у яких відбирали внутрішні органи і встановлювали їх абсолютну масу гравіметричним методом, їх відносну масу - розраховували відносно маси тушок. Оцінку шкуркової продукції проводили під час забою і після первинної обробки хутра за загальноприйнятою методикою.

Біометрична обробка експериментальних даних проводилась за методикою Є.К Меркурьєвої (1983). Показник критерію достовірності був розподілений за трьома порогами достовірності: *P ? 0,95, **P ? 0,99, ***P ? 0,999. Математична обробка отриманої інформації здійснювалась на ЕОМ IBM PC/AT -386 з використанням програмного забезпечення компанії “Microsoft” (EXCEL 5,0).

Розроблення способу виготовлення та введення продуктів мікробіологічного синтезу міцеліального гриба Blakeslea trispora в кормосуміш для норок. Дезінтеграція на ударно-відбивному млині проводилася з метою підвищення технологічності введення препаратів мікробіологічного синтезу на основі біомаси Blakeslea trispora. Дані продукти вводилися в кормосуміш в дуже малих кількостях, тому виникла проблема рівномірного їх розподілу у фарші. В результаті дезінтеграції було отримано гомогенну стійку емульсію продуктів мікробіологічного синтезу у водному середовищі. Дезінтеграції підлягали Біолав (біомаса міцеліального гриба Blakeslea trispora) і Промілвіт (біошрот біомаси).

Рис. - Схема досліджень:

Процес дезінтеграції проводили у дистильованій воді в пропорції 5% продукту і 95% води при швидкості подачі води 105,56 мл/сек для Біолава і 95,00 мл/сек для Промілвіту. В результаті дезінтеграції були отримані препарати Дезбіолав А і Депромілвіт А, які мали вигляд стійкої емульсії (розшарування відбувалося на протязі доби).

Досліджувані препарати виготовлялися і вводилися в кормосуміш безпосередньо перед згодовуванням.

Аналіз впливу біотехнологічних продуктів на ріст та розвиток молодняку норок стандартного темно-коричневого і пастелевого типів. Середня жива маса норок при постановці на дослід була практично однакова в усіх групах і склала 444,8-446,1 г. При першому ж зважуванні у віці 90 днів виявилося, що дослідні самці перевищують контрольних за даним показником. Так, самці третьої групи у віці 90 днів мали живу масу 1247,3 г., що на 14,84% більше, ніж в контрольній групі. Різниця на користь дослідних груп склала 7,05-14,84%. Відмічена тенденція спостерігалася і в наступних вікових періодах. Наприклад, у віці 180 днів дослідні групи перевищували контрольну за живою масою в межах 20,59-29,06%.

Інтенсивний ріст тварин тривав до 180-го дня життя. Найбільш інтенсивним виявився ріст тварин, раціони яких збагачували препаратом “Промілвіт”. Абсолютна швидкість росту в 90-денному віці у дослідних норок СТК була вище, ніж у контрольних, у самців - на 6,84-14,80%, у самок - на 2,86-11,13%. Щодобовий приріст живої маси у тварин дослідних груп був вище порівняно з контролем: у самців - на 6,84-14,80%, а у самок - на 2,86-11,13%. На протязі експерименту самки з дослідних груп перевищували контрольних за живою масою. Найбільшою була різниця у віці 180 днів: від 19,52 до 26,16%.

Середньодобовий приріст живої маси самок норок СТК дослідних груп за період досліду був вищим, ніж у тварин контрольної групи: на 9,39-23,20%. Самці дослідних груп норок пастель за живою масою перевищували контрольних на 9,26-20,48% (Р > 0,999). У віці 90 днів - на 3,64-14,61% (Р > 0,99). Подібна ситуація спостерігалася у віці 120-180 днів. У самок також відмічається тенденція до збільшення живої маси у тих тварин, які отримували з раціоном біотехнологічні препарати “Біокар”, “Депромілвіт А”, “Промілвіт”.

На протязі всього експерименту самці з дослідних груп пастелевих норок відрізнялися вищим приростом живої маси відносно попередньої, особливо в 90-денному віці. Різниця склала від 9,26 до 23,55%. Найвищий пік абсолютної швидкості росту у самців був зафіксований в третій групі, тваринам якої згодовували “Промілвіт”. Середньодобовий приріст живої маси самців норок пастель дослідних груп був на 4,39-14,05% більше порівняно із самцями контрольної групи.

Оцінка гематологічних показників молодняку норок стандартного темно-коричневого і пастелевого типів під впливом досліджуваних препаратів. Результати дослідження крові норок стандартного типу говорять про те, що особливих відмінностей в гематологічних показниках самців дослідних і контрольної груп не виявлено. У дослідних самців була підвищена кількість лейкоцитів порівняно з контролем на 4,02-18,55% (Р > 0,99). Наявна різниця в гематологічних показниках самок дослідних і контрольної груп в більшості випадків недостовірна.

Концентрація гемоглобіну в крові у самок піддослідних груп знаходилися в межах 15,80-17,90 г., що відповідає фізіологічним нормам, різниця між групами при цьому незначна і недостовірна.

У самців всіх дослідних груп гематокритний показник був вище, ніж у контрольних на 5,22-49,69% (Р > 0,99). За кількістю еритроцитів в 1 мм. куб. крові самці дослідних груп також перевищували контрольних на 19,18-59,00% і хоча різниця недостовірна, можна говорити про тенденцію до збільшення кількості червоних кров'яних тілець у самців пастель, що отримували біотехнологічні препарати. За вмістом гемоглобіну дослідні самці пастелевих норок перевищували контрольних в 1,1-4,65 разів. У самок, яким згодовували біотехнологічні препарати, відмічено тенденцію до зниження об'єму еритроцитів в плазмі крові з високим ступенем вірогідності в деяких випадках (Р > 0,99), а також еритроцитів і гемоглобіну. Незважаючи на наявність реакції на введення біотехнологічних препаратів, зумовлені ним коливання у вмісті різних форм білих клітин крові не виходять за межі фізіологічних норм.

Аналіз впливу біотехнологічних препаратів на розвиток внутрішніх органів і шкуркову продуктивність піддослідних норок пастелевого і стандартного темно-коричневого типів.

Самці пастельних норок дослідних груп мали масу печінки на 13,01-31,51% більшу, ніж контрольні тварини. У дослідних самців простежувалася тенденція до збільшення відносної маси легенів.

Самці пастель, які отримували досліджувані препарати, мали збільшену підшлункову залозу - на 10,17-22,03% (Р > 0,95) порівняно з контрольними тваринами. Згодовування самцям норки пастель препаратів мікробіологічного походження сприяє збільшенню відносної маси таких внутрішніх органів як селезінки, надниркових залоз і сім'яників. Використання в годівлі самок норок пастель цих препаратів сприяє підвищенню відносної маси внутрішніх органів тварин: печінки - на 60,41-16,45% (Р > 0,95), серця - на 8,64-38,27% (Р > 0,95), шлунку - на 6,61-71,90% (Р > 0,95), підшлункової залози - на 12,96-25,93% (Р > 0,95). У самок, що отримували з раціоном дослідні препарати, була збільшена маса матки.

Введення препаратів в раціон норок СТК, що ростуть, вплинуло на відносну масу в сторону збільшення таких внутрішніх органів як печінка, серце селезінка, нирки, надниркові залози.

В дослідних групах площа шкурки була більша на 1,52-13,18%. В досліді на стандартних темно-коричневих норках також було відмічено тенденцію до збільшення довжини шкурки у самців і самок. Збільшення довжини шкурок норок із дослідних груп обумовило збільшення площі шкурок, порівняно з контрольною групою, на 1,84-8,95% у самців та на 0,87-8,13% - у самок.

Найбільшої площі шкурки були отримані від самок норок СТК четвертої групи: вона склала 816,4 см. кв., що на 8,13% більше порівняно з контрольною групою. При розподілі шкурок норок за наявністю дефектів було встановлено, що більш якісні шкурки були отримані від тварин, яким згодовували препарати Біолав. Дезбіолав А, Депромілвіт А та Біокар. Від контрольних тварин була отримана найбільша кількість шкурок із значними дефектами - 13,33%, тоді як від дослідних 6,67%.

Від дослідних самок пастель було отримано 25,00-33,33% нормальних (бездефектних) шкурок, що на 74,95-133,31% більше ніж в контрольній групі. Від самців норок СТК в контрольній групі взагалі не було отримано жодної повноцінної шкурки, тоді як від дослідних - 27,27-57,14%. Від дослідних самок СТК отримано 25,00-33,33% бездефектних шкурок, що на 74,95-133,31% більше порівняно з контролем.

Економічна ефективність використання біотехнологічних препаратів при вирощуванні молодняка норок стандартного темно-коричневого і пастелевого типів. Вихід молодняка в дослідних групах норок пастель був вищим, ніж в контрольній: різниця у самців склала - 20,20-45,45%, у самок - 1,85-22,22%. Собівартість вирощування однієї норки пастель склала від 97,81 до 99,29 грн. Середня ціна однієї шкурки за групами також відрізнялась, що пов'язано з отриманням від дослідних норок шкурок більших розмірів. Відповідно і розмір отриманого прибутку за групами відрізнявся. Так, найбільший прибуток вдалося отримати від шкурок норок другої дослідної групи, яка отримувала Дезбіолав А, він склав 24,19 грн. на одну голову, що на 36,59% більше, ніж прибуток, отриманий від контрольних тварин.

Збільшення прибутку дозволило підвищити рівень рентабельності технології вирощування норок. Рівень рентабельності технології вирощування норок з використанням біотехнологічних препаратів БАР був на 13,34-38,62% вище.

ВИСНОВКИ

1. Включення в раціони молодняка норок стандартного і пастелевого типів препаратів Біолав, Дезбіолав А, Промілвіт, Депромілвіт А, Біокар підвищує середньодобові прирости живої маси на 29,48-41,50% норок стандартного типу і на 4,39-14,05% пастелевих норок, передзабійну живу масу, збереженість молодняку, гематологічні показники, товарно-якісні показники хутрової продукції та економічну ефективність її виробництва;

2. Розроблений спосіб підготовки і введення в раціон препаратів мікробіологічного синтезу міцеліального грибу Blakeslea trispora розширює можливість їх використання в тваринництві, і особливо, в норківництві, в галузі із підвищеними вимогами до енергопротеїнового і вітамінно-мінерального забезпечення раціонів годівлі;

3. Згодовування препаратів норкам СТК дозволяє збільшити їх живу масу до 6-тимісячного віку на 19,52-29,16%, середньодобові прирости - на протязі облікового періоду - на 29,48-41,50%, збільшити живу масу забійного молодняка норок пастель на 2,25-9,10%;

4. Введення в раціон норок досліджуваних препаратів сприяло збільшенню сумарного об'єму формених елементів в крові, підвищенню вмісту еритроцитів і гемоглобіну, незначним змінам в структурі лейкоцитарної складової частини крові при збереженні даних показників в межах фізіологічних норм;

5. Використання в технології вирощування молодняку незалежно від типів норок продуктів культивування міцеліального гриба Blakeslea trispora сприяє збільшенню відносної маси печінки на 5,65-63,25%, легенів на 4,30-78,18%, підшлункової залози на 10,17-45,95%, селезінки на 8,57-75,00%, нирок на 10,99-39,39%; тваринництво біотехнологічний норка

6. Введення препаратів мікробного синтезу гриба Blakeslea trispora, дозволяє на протязі періоду росту товарного молодняка як СТК, так і пастелевої норки, збільшити площу поверхні тіла тварин на 12,70-18,59% і збільшити вихід шкурок більш великих розмірів до 71,43-81,82%, знизити дефектність шкурок на 27,27-57,14%, підвищити збереженість молодняка на 11,11-45,46%, при цьому вихід забійного молодняка на 20,20-45,45%;

7. Використання в технології вирощування норок препаратів мікробіологічного походження підвищує товарну якість і рентабельність виробництва хутрової продукції на 13,34-38,62%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пшиченко Н.В. Вплив біотехнологічних препаратів та їх дезінтегратів на розвиток статевих органів самців стандартних норок./ Пшиченко Н.В., Кіндя В.І, Сидоренко А.А., Котенджі Г.П. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Вип. 3, частина 2, - Львів, 1999 р. - с. 202-203.

2. Пшиченко Н.В. Вплив біотехнологічних препаратів та їх дезінтегратів на розвиток репродуктивних органів пастелевих норок. / Пшиченко Н.В., Кіндя В.І. // Вісник Полтавського ДСІ. - №2-3. 2001 р. - с. 110-111.

3. Пшиченко Н.В. Визначення впливу ерготропіків біотехнологічного походження на гематологічні та еритрометричні показники крові норок пастель / Пшиченко Н.В., Кіндя В.І. // Вісник СНАУ, серія "Тваринництво". - Суми, вип.4, 2000 р. - с. 119-125.

4. Кіндя В.І. До питання механодезінтеграції продуктів мікробіологічного походження, що містять каротин. / Кіндя В.І., Мартиновський В.П., Пшиченко Н.В., Максимов Ф.Є. // Вісник СДАУ, серія "Механізація та автоматизація виробничих процесів". - Вип. 4, 1999 р. - с. 65-68.

5. Кіндя В.І. Порівняльна ефективність механодезінтеграції продуктів мікробіологічного синтезу, що містять каротин. / Кіндя В.І., Мартиновський В.П.. Пшиченко Н.В., Максимов Ф.Є. // Вісник СДАУ. серія "Механізація та автоматизація виробничих процесів". - Вип. 4, 1999 р. - с. 68-70.

6. Кіндя В.І. Перспективи використання дезінтегратів біотехнологічних продуктів у тваринництві. / Кіндя В.І., Лукаш В.П., Мельник Ю.Ф., Максимов Ф.Є., Сидоренко А.А., Пшиченко Н.В., Живодьор О.В., Радчук В.В.. Мартиновський В.П. // Вісник аграрної науки. - Київ, 2000 р. - с. 92-94.

7. Божко Н.В. Використання дезінтеграції для покращання технологічних властивостей продуктів мікробного синтезу. / Божко Н.В., Кіндя В.І., Мельник Ю.Ф., Мартиновський В.П. // Вісник СДАУ, серія "Механізація та автоматизація виробничих процесів. - Вип. 5, 2000 р. - с. 78-81.

8. Божко Н.В. Вплив препаратів мікробіологічного синтезу на гематологічні показники норок стандартного типу. / Божко Н.В., Кіндя В.І. // Вісник СНАУ, серія "Тваринництво". - Суми, 2002 р - с. 261-263.

9. Божко Н.В. Дослідження росту норок при введенні в їх раціони продуктів мікробіологічного синтезу. / Божко Н.В. // Вісник СНАУ, серія "Тваринництво". - Вип. 7., 2003 р. - с. 19-24.

Размещено на Allbest.ru