Продуктивність ланки сівозміни за різних обробітків ґрунту в умовах північного лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 633.63:631.51 (477.41)

06.01.01 - загальне землеробство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ СІВОЗМІНИ ЗА РІЗНИХ ОБРОБІТКІВ ҐРУНТУ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Ременюк Юрій Олександрович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Дисертація виконана в Інституті цукрових буряків Української академії аграрних наук

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ЦВЕЙ ЯРОСЛАВ ПЕТРОВИЧ, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії агроекомоніторингу

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ПРИМАК ІВАН ДМИТРОВИЧ, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри землеробства

кандидат сільськогосподарських наук, доцент КРОТІНОВ ОЛЕКСІЙ ПАВЛОВИЧ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри землеробства та гербології

Захист дисертації відбудеться " 4 " березня 2009 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий "2" лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Рожко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах господарювання обробіток ґрунту залишається важливою складовою зональних систем землеробства, що забезпечує не лише регулювання продуктивності орних земель, енергетичних витрат, але й збереження верхнього шару від ерозії, підвищення родючості ґрунту, ефективне використання добрив, освоєння інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Останніми роками для різних ґрунтово-кліматичних зон України розроблено і впроваджено диференційований спосіб обробітку ґрунту, який уточнюється з урахуванням особливостей кожного поля та погодних умов.

Одночас існуюча система основного обробітку грунту не достатньо досконала і залежить від ґрунтової відміни, кліматичних умов та вимог рослини. Не було вирішено питання мінімізації обробітку грунту в зерно-бурякових сівозмінах.

В Україні виконано значний обсяг науково-дослідних робіт з виявлення ефективності заходів основного обробітку ґрунту під буряки цукрові. Узагальнення теоретичних основ обробітку ґрунту проведено В.М.Якименком, О.Г. Тарарікою, А.Д.Балаєвим, М.К.Шикулою, А.М.Малієнком та ін. Багато невирішено завдань з ефективності плоскорізного обробітку грунту у сівозміні і під буряки цукрові, зокрема, а також оранки з диференціацією, починаючи з мінімального 10-сантиметрового і закінчуючи глибоким безполицевим розпушуванням.

Мало вивчене питання щодо особливостей обробітку ґрунту в ланках сівозмін, що є актуальним за моделювання обробітку ґрунту в короткоротаційних сівозмінах, у господарствах різних форм власності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно із завданням 03А.01 „Розробити альтернативні технології обробітку ґрунту під цукрові буряки та удосконалити системи обробітку ґрунту в короткоротаційних зерно-бурякових сівозмінах” НТП УААН Цукрові буряки на 2001-2005 рр. (номер державної реєстрації 0105U007158) та згідно із завданням 02 „Удосконалити системи обробітку ґрунту в короткоротаційних зерно-бурякових сівозмінах” НТП УААН Землеробство на 2006-2010 рр. (номер державної реєстрації 0106U002080). ґрунт буряковий сівозмін родючість

Мета і завдання дослідження. Основною метою досліджень було порівняльне вивчення впливу різних заходів полицевого, поверхневого і глибокого безполицевого обробітків ґрунту в ланці зерно-бурякової сівозміни на створення умов формування високого урожаю культур, регулювання родючості ґрунту. Проведено агротехнологічну, економічну та енергетичну оцінку агротехнічним заходів.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

з'ясувати вплив різних прийомів основного обробітку ґрунту на родючість грунту, ріст та розвиток польових культур, фітосанітарний стан посівів;

визначити вплив обробітку ґрунту під буряки цукрові та пшеницю озиму на його агрофізичні властивості;

визначити вплив обробітку ґрунту на врожайність культур зерно-бурякової сівозміни;

дати економічну та енергетичну оцінки заходам основного обробітку ґрунту.

Об'єкт дослідження - процеси зміни основних показників агрофізичного, агрохімічного, біологічного, фітосанітарного станів чорнозему типового вилугуваного за різних заходів його обробітку в сівозмінах північного Лісостепу України.

Предмет дослідження - ланка зерно-бурякової сівозміни: зайнятий пар (вико-вівсяна сумішка на зелений корм) - пшениця озима - буряки цукрові, родючість грунту, врожайність культур, продуктивність, економічна й енергетична ефективність ланки сівозміни.

Методи дослідження - загальнонаукові та спеціальні: польовий -стаціонарний дослід для визначення взаємодії об'єкта з природними й агротехнічними факторами; вимірювально-ваговий - для визначення біометричних показників розвитку рослин, урожайності культур; лабораторно-польові та лабораторні - для встановлення водно-фізичних, агрохімічних, біологічних та фізико-хімічних характеристик ґрунту, якості коренеплодів буряків цукрових; розрахунково-порівняльний - для визначення економічної та енергетичної ефективності заходів основного обробітку ґрунту; статистично-математичний - проведення дисперсійного аналізу та статистичної обробки даних для встановлення достовірності отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах північного Лісостепу України виявлено взаємодію різних заходів основного обробітку на основні показники родючості чорнозему типового вилугуваного (водний режим ґрунту, агрофізичні, агрохімічні та фізико-хімічні властивості, розподіл елементів живлення, регулювання сукцесії видового складу бур'янів. продуктивність ланки зерно-бурякової сівозміни). Встановлено, що проведення мілкої оранки на глибину 12-14 см з глибоким безполицевим розпушуванням "Параплау" на 30-32 см під буряки цукрові, а інші культури - оранки на 20-22 см забезпечує зростання продуктивності буряків цукрових 50 т/га, збір цукру - 9 т/га, пшениці озимої - 4,68 т/га, вико-вівсяної сумішки на зелений корм - 28,8 т/га при коефіцієнті енергетичної ефективності ланки зерно-бурякової сівозміни 4,87.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень визначені заходи основного обробітку ґрунту під буряки цукрові і культури сівозміни в цілому, реалізація яких сприятиме зростанню урожайності культур за збереження і підвищення родючості ґрунту.

Основні результати досліджень пройшли виробничу перевірку в 2007 році на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків та у приватному сільськогосподарському підприємстві ім. Цюрупи с. Андрушки Попільнянського району Житомирської області.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному опрацюванні літератури за темою дисертаційної роботи, проведенні польових та лабораторних досліджень, аналізі отриманих наукових результатів, що дало змогу сформулювати основні положення дисертації та рекомендації з їх практичного використання у виробництві.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження та основні положення дисертаційної роботи доповідались на засіданнях лабораторії агроекомоніторингу та методичних комісіях технологічного відділу Інституту цукрових буряків УААН (2003-2006 рр.), науково-практичній конференції молодих учених „Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур” (23-25 листопада 2004 р., Київ-Чабани), науково-практичній конференції молодих учених і спеціалістів „Новітні технології виробництва конкурентноспроможної продукції рослинництва” (29-30 листопада 2005 р., Київ-Чабани), Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасний стан ґрунтового покриву України та шляхи забезпечення його сталого розвитку на початку 21-го століття” (17-18 травня 2006 р., Харків), VII з'їзді Українського товариства агрохіміків і ґрунтознавців „Ґрунти - основа добробуту держави, турбота кожного” (липень 2006 р., Київ).

Публікації. Основні результати дослідження за темою дисертаційної роботи опубліковано у 10 наукових працях, 6 з яких - статті у фахових виданнях ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація викладена на 194 сторінках машинописного тексту, включає 33 таблиці, 15 рисунків і 9 додатків, містить вступ, 7 розділів, висновки та рекомендації виробництву. Список використаних літературних джерел охоплює 299 найменувань, з яких 23 - латиницею.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ РІЗНИХ ЗАХОДІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ ЗЕРНО-БУРЯКОВОЇ СІВОЗМІНИ ТА РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТУ (огляд літератури)

За даними аналізу результатів досліджень вітчизняних та іноземних авторів з цього питання спостерігається значне протиріччя у поглядах окремих учених. Висвітлено питання перерозподілу елементів живлення у шарах ґрунту залежно від системи основного обробітку в ланці зерно-бурякової сівозміни, що в цілому впливає на його родючість та потребує вивчення і уточнення. Викладено проблеми використання плоскорізного обробітку ґрунту під буряки цукрові і в ланці сівозміни щодо збільшення забур'яненості ріллі.

На основі аналітичного огляду наукової літератури обґрунтовано необхідність та перспективність проведення досліджень за темою дисертації.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові дослідження з вивчення впливу заходів та глибини основного обробітку ґрунту на продуктивність ланки зерно-бурякової сівозміни і показники родючості чорнозему типового вилугуваного проводили на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції ІЦБ УААН упродовж 2003-2006 рр. Основним методом досліджень був польовий стаціонарний дослід, який доповнювався аналізами за загальноприйнятими в агрохімії, рослинництві та землеробстві методиками.

Ґрунти дослідного поля - чорноземи типові глибокі малогумусні вилугувані середньосуглинкові з вмістом гумусу в шарі ґрунту 0-20 см - 4,4 %; 20-30 см - 3,9 %; 30-40 см - 3,7 %. Ємність поглинання коливається у межах 29-30 мг-екв. на 100 г ґрунту, вміст рухомих форм фосфору становить 50-60 мг/кг ґрунту і обмінного калію - 160-180 мг/кг ґрунту.

Схему довгострокового досліду наведено в табл. 1



Таблиця 1 - Схема досліду з варіантами основного обробітку ґрунту

№ варіанту	Захід основного обробітку ґрунту	Ланка сівозміни
		вико - вівсяна сумішка на зелений корм	пшениця озима	буряки цукрові
		глибина обробітку, см
1	Оранка (ПЛН-3-35) (контроль)	20-22	20-22	30-32
2	Мілкий дисковий обробіток (БДТ-3), під буряки цукрові - оранка	10-12	10-12	20-22
3	Мілкий дисковий обробіток (БДТ-3), під буряки цукрові - оранка	10-12	10-12	12-14
4	Плоскорізний обробіток (КПГ - 2-250)	20-22	20-22	30-32
5	Мілкий дисковий обробіток (БДТ-3), під буряки цукрові - оранка	10-12	10-12	30-32
6	Оранка, під буряки цукрові - мілка оранка + безполицеве розпушування "Параплау"	20-22	20-22	30-32
7	Чизелювання під усі культури (культиватор КЧП-5,4)	20-22	20-22	20-22

В усіх варіантах досліду після збирання попередника поле дискували на глибину 8-10 см. Під буряки цукрові вносили 40 т/га гною + N60Р60К60 кг/га д. р. Під пшеницю озиму в основне удобрення вносили Р45К45 у вигляді суперфосфату і калію хлористого (вручну поділянково) у підживлення, у фазі весняного кущення - N25 та виходу в трубку - N20 у вигляді аміачної селітри. У посівах вико-вівсяної сумішки добрива не використовували. Після внесення добрив проводили основний обробіток ґрунту згідно зі схемою досліду.

Площа посівної ділянки становила 246 м2 (30,4х8,1 м), облікової - 50 м2, повторність досліду - триразова, розташування ділянок - послідовне. Гібрид буряків цукрових - Слов'янський ЧС-94, пшениці озимої - Поліська 90. Технологія вирощування культур - загальноприйнята для умов зони достатнього зволоження, за винятком заходів, які вивчалися у досліді.

Середня багаторічна кількість опадів, за даними Уладово-Люлинецького метеопосту, протягом року становить 600 мм, вегетаційний період - 397 мм. Середньорічна температура повітря - +6,8єС, сума активних температур (>+5єС) - 2624єС, сума ефективних температур (>+10єС) - 1897єС.

Агрометеорологічні умови за роки проведення досліджень відрізнялися від середніх багаторічних показників, нерівномірно розподілялися опади за місяцями, але в цілому вони були сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур. Весна і перша половина літа 2004 року були теплими і сухими, опадів у травні випало 47 % місячної норми, червні - 43 %. Кількість опадів за весняний сезон 2005 року становила 160 мм за норми 126 мм. Сума опадів упродовж літнього сезону 2005 року була на рівні 216 мм -90 % від норми.

Спостереження та обліки проводили за загальноприйнятими методиками агрофізичних, агрохімічних і біологічних досліджень: структурно-агрегатний стан ґрунту - за методом Саввінова; будову ґрунту - циліндром-буром БП-50 у непорушеному стані; щільність ґрунту - методом різального кільця (ДСТУ ISO 11272-2001); загальну пористість та пористість аерації визначали розрахунковим шляхом; кількість водостійких агрегатів - за методом І.М.Бакшеєва; вологість ґрунту - термостатно-ваговим методом; нітратний азот - колометричним методом з дисульфофеноловою кислотою; рухомий фосфор і обмінний калій - за Чіріковим (ДСТУ 4115-2002); рН - на рН-метрі (ДСТУ ISO 10390-2001); гідролітичну кислотність - за методом Капена і Гільковиця в модифікації ЦІНАО; азот органічних сполук, що легко гідролізується, - за Корнфілдом; амонійний азот - у модифікації ЦІНАО; гумус - за методом Тюріна у модифікації ЦІНАО; забур'яненість посівів - кількісно-ваговим методом; масу 100 рослин і ураженість цукрових буряків коренеїдом - шляхом відбору проб у фазі 1-2 пар справжніх листків; вміст цукру в коренеплодах - поляриметрично; технологічні показники якості коренеплодів - на технологічній лінії Венема; урожайність - поділянково-суцільним методом; кількість кормових одиниць - розрахунковим методом.

Економічну та енергетичну ефективність досліджуваних заходів обраховували за методиками О.К.Медведовського та П.І.Іваненка (1988).

Статистичне опрацювання експериментальних даних здійснювали методом дисперсійного аналізу у викладенні Б.О.Доспєхова (1979) із використанням комп'ютерних програм.

РОЗДІЛ 3. АГРОФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ВИЛУГУВАНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАХОДІВ І ГЛИБИНИ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ

Щільність ґрунту є однією з важливих фізичних характеристик, що впливає на його водний, тепловий і повітряний режими. За проведення оранки щільність ґрунту в період збирання пшениці озимої у 0-10 шарі становила 1,16 г/см3 (вар. 1), під час плоскорізного і чизельного обробітків - 1,23 і 1,22 г/см3 (вар. 4, 7). Застосування мілкого дискового обробітку ґрунту призвело до зростання щільності в орному шарі до 1,29 г/см3 (вар. 3), що було більше на 0,07 г/см3 порівняно із контрольним варіантом (рис. 1).

У нижньому 20-30 сантиметровому шарі ґрунту щільність за плоскорізного і чизельного обробітків зростала до 1,31 г/см3, а у варіанті з мілким дисковим обробітком - до 1,34 г/см3. В орному шарі щільність ґрунту за оранки становила 1,22 г/см3, оранки на фоні поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням "Параплау" під буряки цукрові - 1,23 г/см3. Із використанням плоскорізного і чизельного обробітків щільність ґрунту в орному шарі підвищилась на 0,04 г/см3, однак вона була в межах оптимальних значень для росту пшениці озимої.

За даними О.П.Коломійця, найбільш сприятлива для життєдіяльності і продуктивності рослин буряків цукрових на чорноземних ґрунтах є щільність орного шару ґрунту в межах 1,0-1,3 г/см3. Із проведенням оранки і плоскорізного обробітку на глибину 30-32 см щільність ґрунту на період сходів буряків цукрових у 0-10 сантиметровому шарі залишалася на рівні 1,25 г/см3, тоді як поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням ''Параплау'' - 1,23 г/см3 (табл. 2).



Таблиця 2 - Зміна щільності ґрунту протягом вегетації буряків цукрових залежно від заходів обробітку, середнє за 2003-2005 рр.

№ варіанту	Обробіток ґрунту (захід, глибина)	Шар ґрунту, см	Періоди вегетації
			сходи	змикання в міжряддях	збирання
	буряки цукрові	пшениця озима
1	Оранка на 30-32 см (контроль)	Оранка на 20-22 см	0-10	1,25	1,18	1,21
			20-30	1,30	1,28	1,27
			0-30	1,27	1,23	1,24
2	Оранка на 20-22 см	Мілкий дисковий обробіток на 10-12 см	0-10	1,26	1,22	1,23
			20-30	1,32	1,29	1,29
			0-30	1,30	1,25	1,26
3	Оранка на 12-14 см	Мілкий дисковий обробіток на 10-12 см	0-10	1,27	1,24	1,25
			20-30	1,34	1,34	1,35
			0-30	1,31	1,29	1,31
4	Плоскорізний обробіток на 30-32 см	Плоскорізний обробіток на 20-22 см	0-10	1,25	1,24	1,26
			20-30	1,36	1,31	1,36
			0-30	1,31	1,27	1,31
5	Оранка на 30-32 см	Мілкий дисковий обробіток на 10-12 см	0-10	1,25	1,19	1,23
			20-30	1,31	1,29	1,29
			0-30	1,28	1,24	1,26
6	Оранка на 12-14 см + "Параплау" на 30-32 см	Оранка на 20-22 см	0-10	1,23	1,20	1,23
			20-30	1,30	1,27	1,28
			0-30	1,27	1,24	1,25
7	Чизелювання на 20-22 см	0-10	0-10	1,22	1,27
		20-30	20-30	1,34	1,36
		0-30	0-30	1,29	1,31
НІР05	0-10	0,020	0,020	0,037
	0-30	0,021	0,031	0,018

Щільність ґрунту в орному шарі була найбільшою у варіантах, де застосовували мілку оранку, плоскорізний та чизельний обробітки - 1,31 г/см3, тоді як на контрольному варіанті і поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням ''Параплау'' - 1,23 г/см3, що було менше на 0,04 г/см3 порівняно з мілкою оранкою. Зменшення глибини обробітку під буряки цукрові з 30-32 до 20-22 см призвело до збільшення щільності ґрунту на 0,03 г/см3 і знаходилась у межах 1,30 г/см3.

На період змикання в міжряддях буряків цукрових щільність ґрунту у 0-10 сантиметровому шарі зменшилась до рівня 1,17-1,22 г/см3, що перш за все пов'язано й міжрядним обробітком ґрунту. Зі збільшенням глибини щільність ґрунту за всіх обробітків зростала і у 20-30 сантиметровому шарі за різноглибинної оранки коливалася в межах 1,28-1,29 г/см3 (вар. 1, 2, 5). У цьому шарі спостерігалось високе ущільнення у варіантах з мілкою оранкою, плоскорізним і чизельним обробітками, що було вище оптимальних значень на 0,01-0,04 г/см3 та знижувало продуктивність буряків цукрових. Водночас за поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням ''Параплау'' щільність ґрунту у 20-30 сантиметровому шарі становила 1,27 г/см3, орному - 1,24 г/см3.

У період збирання буряків цукрових щільність ґрунту в 0-10 сантиметровому шарі ґрунту на контрольному варіанті становила 1,21 г/см3, плоскорізному і чизельному обробітках - відповідно 1,26 і 1,27 г/см3. Як і на період середини вегетації буряків цукрових, зростання щільності ґрунту в орному шарі відмічено у варіантах, де застосовували мілку оранку, плоскорізний та чизельний обробітки, що становило 1,31 г/см3. Від застосування мілкої оранки з безполицевим розпушуванням ''Параплау'' щільність ґрунту не перевищувала оптимальних показників і в орному шарі становила 1,25 г/см3.

Шпаруватість ґрунту впродовж вегетації буряків цукрових не зазнавала істотних змін і була в межах оптимальних значень для росту рослин - 50-55 %.

Таким чином, тривале систематичне використання під буряки цукрові мілкої оранки, плоскорізного та чизельного обробітків призводило до збільшення щільності ґрунту вище оптимальних значень, насамперед, у 20-30 сантиметровому шарі на 0,04-0,06 г/см3. Водночас на контрольному варіанті і поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням ''Параплау'' не призводить до ущільнення ґрунту.

Під впливом обробітку ґрунту змінюється його структура. У посівах пшениці озимої вміст агрономічно цінних агрегатів (0,25-10 мм) в орному шарі ґрунту за оранки (контроль) складав 69,0 %, тоді як за мілкого дискового та плоскорізного обробітків - 78,9 і 76,4 % (вар. 3, 4). Коефіцієнт структурності (Кс) також збільшувався за мілкого дискового та плоскорізного обробітків до 3,73 і 3,23 проти оранки - 2,22. Застосування оранки призводить до зростання кількості водостійких агрегатів в орному шарі ґрунту до 85,5 %, що на 3,30 % більше, ніж за використання плоскорізного обробітку на таку ж глибину.

У посівах буряків цукрових на період сходів у орному шарі ґрунту за оранки на глибину 30-32 см (контроль) зростає частка брилуватої фракції (>10 мм) до 21,6 %, що зменшує кількість агрономічно цінних агрегатів і коефіцієнт структурності - відповідно до 70,9 % і 2,44. На період збирання буряків цукрових поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням ''Параплау'' створювало найкращу структуру ґрунту орного шару, кількість агрономічно цінних агрегатів складала 74,7 %, тоді як за оранки - 72,5 %, плоскорізного обробітку - 72,6 %. Коефіцієнт структурності за такого обробітку становив 2,95, що на 10,5 % більше, ніж за оранки.

Важливим показником, який характеризує стійкість ґрунту до руйнування, є водостійкість ґрунтових агрегатів. На період сходів буряків цукрових кількість водостійких агрегатів у 0-10 сантиметровому шарі ґрунту за оранки становила 79,8 %, що було більше від мілкого і плоскорізного обробітків на 3,3 і 3,1 % (рис. 2). Водночас на контрольному варіанті та за поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням ''Параплау'' відзначено найбільшу кількість водостійких агрегатів в орному шарі ґрунту - 82,1 %.

На період змикання в міжряддях буряків цукрових спостерігали зменшення кількості водостійких агрегатів, насамперед, у варіантах з оранкою. У той же час, за поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням ''Параплау'' і чизельного обробітку кількість водостійких агрегатів в орному шарі ґрунту складала по варіантах 81,8 %, що було більше на 2,2 % порівняно з оранкою. У період збирання буряків цукрових за поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням ''Параплау'' кількість водостійких агрегатів у орному шарі ґрунту становила 84,8 %, що було більше, ніж за оранки на глибину 30-32 см на 3,2 %, плоскорізного обробітку - на 2,9 %.

Проведені дослідження показали, що запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту на період сівби буряків цукрових після пшениці озимої коливались на рівні 167,8-173,7 мм і були найменшими із використанням плоскорізного обробітку. Водоспоживання буряків цукрових із застосуванням оранки становило 4769 м3, що було більше порівняно з плоскорізним обробітком на 46 м3.

РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ РІЗНИХ ЗАХОДІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ

На чорноземах типових вилугуваних за результатами наших досліджень із внесенням 10 т/га гною + N34P34K34 на 1 га сівозмінної площі вміст гумусу залежав від заходів основного обробітку ґрунту. Із використанням у зерно-буряковій сівозміні різноглибинного обробітку (оранка під буряки цукрові на глибину 30-32 см, інші культури - 20-22 см) втрати гумусу в 0-10 сантиметровому шарі ґрунту за 22 роки становили 0,14 % (табл. 3).

Тривалий плоскорізний обробіток та поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням ''Параплау'' призводили до стабілізації вмісту гумусу в верхніх шарах ґрунту, його втрати були незначні і становили 0,02 %. У орному шарі ґрунту з використанням різноглибинної оранки у сівозміні втрати гумусу за 22 роки досягали 0,13 %, або 0,21 т/га щорічно, порівняно з вмістом на початок першої ротації. Більш значні втрати гумусу відмічено із заміною оранки під пшеницю озиму і вико-вівсяну сумішку мілким дисковим обробітком на глибину 10-12 см - 0,21 %. Найменше гумусу за 22 роки втрачалося у варіанті, де використовували поєднання мілкої оранки на глибину з безполицевим розпушуванням "Параплау" під буряки цукрові та оранку на глибину 20-22 см під інші культури сівозміни - 0,04 %, при цьому у 0-10 сантиметровому шарі ґрунту відзначено позитивний баланс гумусу - 0,02 %.

У цілому втрата гумусу під впливом заходів основного обробітку ґрунту спостерігалася у верхніх шарах, у 30-40 сантиметровому шарі його втрати були меншими.

Упродовж 2003-2004 рр. вміст гумусу за різноглибинної оранки в сівозміні в орному шарі ґрунту складав 3,86 %, тоді як за поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням ''Параплау'' - 3,91 %. Найменша кількість гумусу була у варіанті із застосуванням оранки під буряки цукрові на фоні мілкого дискового обробітку під інші культури - 3,90 у 0-10 сантиметровому шарі ґрунту і 3,73 - в орному.

Таблиця 3 - Зміна вмісту гумусу залежно від тривалого використання заходів основного обробітку ґрунту в ланці сівозміни, %

№ варіанту	Обробіток ґрунту (захід, глибина)	Шар ґрунту, см	Початок першої ротації (1981 -1982 рр.)	2003-2004 рр.	+/
	буряки цукрові	пшениця озима
1	Оранка на 30-32 см (контроль)	Оранка на 20-22 см	0-10	4,04	3,90	-0,14
			0-30	3,99	3,86	-0,13
2	Оранка на 20-22 см	Мілкий дисковий обробіток на 10-12 см	0-10	-	3,90	-
			0-30	-	3,74	-
3	Оранка на 12-14 см	Мілкий дисковий обробіток на 10-12 см	0-10	4,08	3,91	-0,17
			0-30	3,98	3,79	-0,19
4	Плоскорізний обробіток на 30-32 см	Плоскорізний обробіток на 20-22 см	0-10	4,00	3,98	-0,02
			0-30	3,95	3,82	-0,13
5	Оранка на 30-32 см	Мілкий дисковий обробіток на 10-12 см	0-10	4,10	3,90	-0,20
			0-30	3,94	3,73	-0,21
6	Оранка на 12-14 см + "Параплау" на 30-32 см	Оранка на 20-22 см	0-10	3,98	4,01	0,02
			0-30	3,95	3,91	-0,04
7	Чизелюванняна 20-22 см	0-10	-	3,83	-
		0-30	-	3,73	-
НІР05	0-10	0,082	0,12	-
	0-30	0,070	0,10	-

Проведені дослідження показали, що від проведення оранки під буряки цукрові на період сходів і збирання у орному шарі ґрунту рН сольової витяжки становило 5,7 і 6,0, а у варіанті із застосуванням "Параплау" - 5,6 і 5,9. Це, в свою чергу, підвищило гідролітичну кислотність на період сходів до 2,70, збирання - 3,56 мг/екв. на 100 г ґрунту (вар. 6), тоді як на контрольному варіанті - відповідно 2,26 і 2,45 мг/екв. на 100 г ґрунту.

Досить високе забезпечення орного шару ґрунту лужногідролізованим азотом спостерігали на контрольному варіанті та, там де під буряки цукрові застосовували поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням "Параплау", його вміст сягав 131 і 132 мг/кг ґрунту. Загальна кількість мінерального азоту в орному шарі була найвищою при проведенні оранки і становила 9,7 мг/кг ґрунту. Такий самий його вміст спостерігали й за використання плоскорізного обробітку на глибину 30-32 см.

Заходи основного обробітку ґрунту і система удобрення буряків цукрових сприяє нагромадженню рухомого фосфору і обмінного калію. За різноглибинної оранки в сівозміні вміст рухомого фосфору в орному шарі ґрунту протягом 22 років зріс на 70 мг/кг ґрунту і становив 279 мг/кг ґрунту. Висока забезпеченість орного шару ґрунту рухомим фосфором і обмінним калієм відмічена у варіанті, де під цукрові буряки поєднували мілку оранку з безполицевим розпушуванням "Параплау" 286 і 82 мг/кг ґрунту.

Із застосуванням мілкої оранки та чизельного обробітку рухомі фосфати зосереджувались у верхній частині орного шару ґрунту й нижній їхня кількість зменшувалась у період сходів та на кінець вегетації буряків цукрових. Мілкий полицевий обробіток сприяє підвищенню кількості фосфатів у верхній частині орного шару ґрунту, тоді як оранка на глибину 30-32 см концентрує у 10-20 сантиметровому шарі і сприяє переміщенню у підорні шари ґрунту.

РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН ПОСІВІВ

Результати проведених досліджень показують, що безполицеві способи основного обробітку ведуть до підвищення забур'яненості посівів культур ланки сівозміни: зайнятий пар - пшениця озима - буряки цукрові.

У посівах цукрових буряків на період формування густоти рослин за оранки (вар. 1) кількість бур'янів складала 107 шт./м2, у тому числі 41 - однодольних, 66 шт./м2 - дводольних (табл. 4). Із застосуванням плоскорізного (вар. 4) і чизельного (вар. 7) обробітків ґрунту кількість бур'янів зросла до 278 і 233 шт./м2. Зменшення глибини обробітку з 30-32 см до 20-22 см (вар. 2) та поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням "Параплау" (вар. 6) призводить до збільшення забур'яненості посівів буряків цукрових на 14 і 13 шт./м2.

Таблиця 4 - Вплив заходів і глибини основного обробітку ґрунту на забур'яненість культур у зерно-буряковій сівозміні, середнє за 2003-2005 рр.

№ варіанту	Кількість бур'янів, шт./м2
	буряки цукрові на період формування густоти рослин	пшениця озима на період збирання
	усього	у тому числі	усього	у тому числі
		одно-дольні	дво-дольні		одно-дольні	дводольні
1	107	41	66	22	5	17
2	121	48	73	-	-	-
3	110	47	63	19	6	14
4	278	148	130	42	15	27
5	123	53	70	26	9	17
6	120	53	67	17	4	14
7	233	124	109	-	-	-

У посівах пшениці озимої на період збирання за оранки кількість бур'янів становила 22 шт./м2, у тому числі однодольних - 5, дводольних - 17 шт./м2. Водночас, мілка оранка під буряки цукрові та мілкий дисковий обробіток під інші культури сівозміни (вар. 3) не призводить до збільшення кількості бур'янів, на відміну від плоскорізного обробітку, де забур'яненість пшениці озимої складала 42 шт./м2.

Систематичний плоскорізний обробіток у ланці зерно-бурякової сівозміни виявився найсприятливішим для росту і розвитку бур'янів, їх кількість порівняно із контролем у посівах буряків цукрових зростала у 2,6, пшениці озимої - 1,9 раза. Слід зазначити, що за плоскорізного обробітку ґрунту суттєво зросла кількість лободи білої (Chenopodium album (L.), з'явилися коренепаросткові види бур'янів: осот жовтий (Sonchus arvensis (L.) та будяк польовий (Cirsium arvense (L.).

РОЗДІЛ 6. ПРОДУКТИВНІСТЬ БУРЯКІВ ЦУКРОВИХ ТА ЛАНКИ СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАХОДІВ І ГЛИБИНИ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ

Продуктивність буряків цукрових у зоні достатнього зволоження значною мірою залежить від заходів обробітку ґрунту і системи удобрення в сівозміні. У середньому за роки досліджень застосування різноглибинної оранки в сівозміні (під буряки цукрові на 30-32 см, інші культури на 20-22 см) урожайність коренеплодів становила 45,6 т/га, що було більше на 3,0 і 4,8 т/га порівняно із мілкою оранкою і плоскорізним обробітком (табл. 5).

Найбільш високу продуктивність буряків цукрових (урожайність коренеплодів - 49,7 т/га, цукристість - 18,02 %, збір цукру - 8,96 т/га за густоти рослин 103 тис./га), отримано у варіанті, де проводили оранку на глибину 12-14 см з безполицевим розпушуванням "Параплау" на 30-32 см за рахунок покращення фізико-хімічних властивостей ґрунту. Використання чизельного обробітку на глибину 20-22 см знижує урожайність цукрових буряків до 41,7 т/га, що на 3,9 т/га менше порівняно з контрольним варіантом.

Цукристість коренеплодів за плоскорізного і чизельного обробітків була вищою на 0,73 і 0,85 % (вар. 4, 7) порівняно з оранкою, але за рахунок низької врожайності на цих варіантах збір цукру знижувався на 0,55 і 0,33 т/га.

Технологічні показники якості коренеплодів цукрових буряків були дещо кращими за плоскорізного обробітку ґрунту, тоді як за мілкої оранки з безполицевим розпушуванням "Параплау" залишалися на рівні оранки.

Заводський вихід цукру, який, у першу чергу, враховує врожайність буряків цукрових і цукристість, збільшувався за полицевих обробітків (вар. 1, 2, 5). Використання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням "Параплау" підвищує вихід цукру на 0,71 т/га порівняно з оранкою - 6,83 т/га.

У середньому за роки проведення досліджень урожайність пшениці озимої на контрольному варіанті становила 4,8 т/га (табл. 6), тоді як за мілкого дискового обробітку на глибину 10-12 см знизилась до 4,38 т/га. Застосування плоскорізного обробітку призводить до зменшення урожайності пшениці озимої на 0,76 т/га порівняно із оранкою ґрунту.

Таблиця 6 - Урожайність пшениці озимої та вико-вівсяної сумішки залежно від заходів основного обробітку ґрунту, середнє за 2003-2005 рр., т/га

№ варіанту	Обробіток ґрунту (захід, глибина)	Пшениця озима	Вико-вівсяна сумішка на зелений корм	Вихід кормових одиниць на 1 га сівозмінної площі
	буряки цукрові	пшениця озима
1	Оранка на 30-32 см (контроль)	Оранка на 20-22 см	4,75	27,8	11,2
2	Оранка на 20-22 см	Мілкий дисковий обробіток на 10-12 см	4,27	25,1	10,4
3	Оранка на 12-14 см	Мілкий дисковий обробіток на 10-12 см	4,38	26,0	10,0
4	Плоскорізний обробіток на 30-32 см	Плоскорізний обробіток на 20-22 см	3,99	21,4	9,3
5	Оранка на 30-32 см	Мілкий дисковий обробіток на 10-12 см	4,33	26,1	10,5
6	Оранка на 12-14 см + "Параплау" на 30-32 см	Оранка на 20-22 см	4,68	28,8	11,5
7	Чизелювання на 20-22 см	4,04	23,6	9,6
НІР05	0,41	2,4
Точність досліду, %	3,3	3,3

Вихід кормових одиниць на 1 га сівозмінної площі коливався на рівні 9,6-11,5 т/га. Із застосуванням різноглибинної оранки в сівозміні (під буряки цукрові на 30-32 см, інші культури на 20-22 см) вихід кормових одиниць на 1 га сівозмінної площі становив 11,2 т/га, що було менше на 1,2 т/га порівняно з мілким обробітком (вар. 3). Використання різноглибинного плоскорізного обробітку в ланці сівозміни зумовлює зменшення виходу кормових одиниць на 1 га сівозмінної площі до 9,3 т/га порівняно з контрольним варіантом. У той же час поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням "Параплау" (вар. 6) під буряки цукрові, а під інші культури - оранка на 20-22 см, забезпечує вихід кормових одиниць на 1 га сівозмінної площі 11,5 т/га, що перевищує контроль на 0,3 т/га. Застосування чизельного обробітку на глибину 20-22 см веде до зменшення продуктивності сівозміни і виході кормових одиниць на 1 га сівозмінної площі на 1,6 т/га порівняно з різноглибинною оранкою.

Отже, найвищу врожайність культур, а відповідно й продуктивність сівозміни, забезпечив комбінований обробіток, за якого мілка оранка на глибину 12-14 см з безполицевим розпушуванням "Параплау" на 30-32 під буряки цукрові чергувалася з оранкою на глибину 20-22 см під пшеницю озиму та вико-вівсяну сумішку на зелений корм. Застосування плоскорізного і мілкого обробітків ґрунту істотно знижують продуктивність зерно-бурякової сівозміни.

РОЗДІЛ 7. ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНИХ ЗАХОДІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ

Проведені нами дослідження показали, що економічні показники змінювались залежно від заходів основного обробітку ґрунту. У посівах буряків цукрових прибуток з 1 га на контрольному варіанті (оранка на 30-32 см) становив 3499 грн/га, поєднання мілкої оранки на глибину 12-14 см з безполицевим розпушуванням "Параплау" - 4047 грн./га., рентабельність - відповідно 102 і 115 %.

В цілому у зерно-буряковій сівозміні вихід енергії з урожаєм за різноглибинної оранки становив 184,9 ГДж. Зменшення глибини обробітку під цукрові буряки до 12-14 см, а під інші культури сівозміни до 10-12 см призводить до зменшення виходу енергії на 19,6 ГДж. За різноглибинного плоскорізного обробітку ґрунту відзначено найменший вихід енергії - 153,2 ГДж, що менше на 31,7 ГДж порівняно з оранкою.

Із застосуванням різноглибинної оранки в сівозміні (під буряки цукрові на 30-32 см, інші культури на 20-22 см) затрати енергії становлять 34,3 МДж/т, що менше на 2,1 МДж/т порівняно із плоскорізним обробітком. У цілому затрати енергії зростали за мілкого і чизельного обробітків в сівозміні до 35,5 і 36,0 МДж/т, тоді як за поєднання мілкої оранки на глибину 12-14 см з наступним розпушуванням "Параплау" на 30-32 см під буряки цукрові, а під інші культури - оранка на глибину 20-22 см вони були на рівні контролю - 34,3 МДж/т.

Отже, з використанням плоскорізного обробітку ґрунту в сівозміні відзначено менші витрати пального, однак за низької урожайності культур ланки сівозміни зменшується вихід енергії та коефіцієнт енергетичної ефективності.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень впливу заходів основного обробітку ґрунту в ланці зерно-бурякової сівозміни: зайнятий пар - пшениця озима - буряки цукрові на родючість чорнозему типового вилугуваного, забур'яненість агрофітоценозу, ріст, розвиток, урожайність культур, економічні та енергетичні показники.

На основі всебічного аналізу одержаних результатів досліджень зроблені наступні висновки:

У посівах пшениці озимої мілкий дисковий обробіток призводить до ущільнення ґрунту на період збирання порівняно з оранкою. За використання знарядь плоскорізного і чизельного типів з глибиною розпушування 20 -22 см щільність ґрунту дещо підвищується.

Застосування систематичного плоскорізного і чизельного обробітків, мілкої оранки у сівозміні призводить до зростання щільності ґрунту в період сходів, змикання в міжряддях і перед збиранням буряків цукрових в орному шарі ґрунту в середньому на 0,04-0,07 г/см3. Застосування мілкої оранки з безполицевим розпушуванням "Параплау" у період сходів буряків цукрових забезпечує щільність ґрунту на рівні контрольного варіанту - 1,27 г/см3. При цьому відзначено кращу шпаруватість та ступінь аерації. Гіршими є показники шпаруватості за з періоди вегетації за мілкої оранки і плоскорізного обробітку, що призводить до зменшення некапілярної шпаруватості та ступеня аерації.

Стабілізація агрегатного складу чорнозему типового вилугуваного відбувається за використання полицевих систем обробітку ґрунту, а при безполицевих, навпаки, ґрунтові агрегати руйнуються (особливо у верхньому шарі) і коефіцієнт структурності знижується. Найбільш оструктурений ґрунт відзначено у посівах пшениці озимої, порівняно із полем буряків цукрових, кількість водостійких агрегатів за оранки коливалась у межах 85,5 %, що на 3,3 % більше, ніж за плоскорізного обробітку. Мілкий обробіток під буряки цукрові призводить до руйнування водостійких агрегатів у верхньому 0-10 сантиметровому шарі ґрунту.

Використання у сівозміні комбінованого обробітку ґрунту (під буряки цукрові мілка оранка з безполицевим розпушуванням "Параплау" на глибину 30-32 см, а під інші культури - оранка на 20-22 см) забезпечує збільшення вмісту гумусу на 0,11 % у шарах ґрунту 0-10 см і 0,05 % у 0-30 см. При цьому спостерігались найменші його втрати (близько 65 кг/га щорічно) порівняно з різноглибинним полицевим обробітком. Втрати гумусу за двадцятидвохрічний період за різноглибинного полицевого та плоскорізного обробітків становили 0,13 %.

У посівах буряків цукрових в орному шарі ґрунту у період сходів за комбінованої системи відзначено порівняно високе забезпечення ґрунту лужногідролізованим азотом - 132 мг/кг ґрунту та рухомим фосфором - 279 мг/кг ґрунту. Мілкий і плоскорізний обробітки підвищують концентрацію мінерального азоту, рухомого фосфору і обмінного калію у верхньому шарі ґрунту, тоді як за полицевого обробітку вони концентрувались переважно у шарі 10-20 см.

Встановлено, що за мілкого обробітку відбувається підкислення ґрунтового розчину, зростає гідролітична кислотність в орному шарі до 2,48 на період сходів і 2,32 мг/екв. на 100 г ґрунту - на період збирання.

Система плоскорізного ґрунту у ланці зерно-бурякової сівозміни сприяла росту і розвитку бур'янів, їх кількість порівняно із контролем у посівах буряків цукрових зростала у 2,6, пшениці озимої - 1,9 раза.

Найбільш високу продуктивність буряків цукрових забезпечила комбінована система обробітку, що включала поєднання мілкої оранки на глибину 12-14 см з безполицевим розпушуванням "Параплау" на 30-32 см, за якої урожайність становила близько 50 т/га, збір цукру - 9 т/га. Технологічні показники якості буряків цукрових відмічено дещо кращими за плоскорізного і чизельного обробітків ґрунту.

Високу продуктивність ланки зерно-бурякової сівозміни забезпечує різноглибинна оранка у сівозміні, а також поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням "Параплау" на глибину 30-32 см.

Найбільш високий прибуток отримано у варіанті з використанням під буряки цукрові мілкої оранки з безполицевим розпушуванням "Параплау", а також оранка на глибину 20-22 см під інші культури сівозміни, що становило близько 5 тис грн./га за рентабельності 244 %. Дещо менше затрачалось енергії на одиницю продукції за високого рівня коефіцієнта енергетичної ефективності при поєднанні мілкої оранки з безполицевим розпушуванням "Параплау" на глибину 30-32 см.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах північного Лісостепу України на чорноземах типових вилугуваних у ланці сівозміни: зайнятий пар - пшениця озима - буряки цукрові для забезпечення високої урожайності буряків цукрових у межах 50-60 т/га, збору цукру 10 т/га і більше і високої економічної та енергетичної ефективності виробництва рекомендується застосовувати на фоні оптимального удобрення систему основного обробітку ґрунту, яка передбачає під буряки цукрові поєднання мілкої оранки з безполицевим розпушуванням "Параплау" та оранки на глибину 20-22 см під пшеницю озиму та вико-вівсяну сумішку на зелений корм.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ременюк Ю.О. Агрофізичні властивості чорнозему залежно від обробітку / Ю.О. Ременюк // Цукрові буряки. - 2005. - № 5. - С. 6-7.

2. Ременюк Ю.О. Вплив обробітку ґрунту на агрофізичні властивості чорнозему при вирощуванні озимої пшениці / Ю.О. Ременюк // Зрошувальне землеробство: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2005. - Вип. 44. - С. 49-52.

3. Ременюк Ю.О. Продуктивність зерно-бурякової сівозміни залежно від диференціації систем основного обробітку ґрунту / Ю.О. Ременюк // Цукрові буряки. - 2007. - № 1. - С. 8-9.

4. Ременюк Ю.О. Вплив тривалого обробітку ґрунту на видовий склад бур'янів у зерно-буряковій сівозміні / Ю.О. Ременюк, Я.П. Цвей, Г.П. Опанасенко, В.П. Юрчак // Зб. наук. праць. Інститут цукрових буряків УААН. - К., 2008. - Вип. 10. - С. 354-360 (проведення експериментальних досліджень, узагальнення і аналіз результатів).

5. Цвей Я.П. Формування поживного режиму чорнозему залежно від системи обробітку ґрунту під цукрові буряки / Я.П. Цвей, Ю.О. Ременюк, Г.М. Мазур // Вісник аграрної науки. - 2006. - № 11. - С. 15-18 (науковий пошук інформації, узагальнення результатів).

6. Недашківський О.І.. Вплив системи обробітку ґрунту в сівозміні на продуктивність цукрових буряків і забур'яненість посівів / О.І. Недашківський, Я.П. Цвей, Ю.О. Ременюк, О.М. Хильницький, В.П. Юрчак // Зб. наук. праць. Інститут цукрових буряків УААН. - К., 2005. - Вип. 8. - С. 458-464 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).

7. Недашківський О.І. Удосконалення основного обробітку ґрунту під цукрові буряки в умовах достатнього зволоження / О.І. Недашківський, Я.П. Цвей, Ю.О. Ременюк, О.М. Хильницький, В.П. Юрчак // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво: Матеріали наук.-прак. конф. молодих вчених (Чабани. 23-25 листопада 2004 р.) / ННЦ Інститут землеробства. - Київ-Чабани: ННЦ Інститут землеробства. - К.: ЕКМО, 2004. - С. 10-11 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних, узагальнення результатів).

8. Ременюк Ю.О. Вплив системи основного обробітку ґрунту на якість цукрових буряків / Ю.О. Ременюк // Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва: Матеріали наук.-прак. конф. молодих вчених (Чабани. 29-30 листопада 2005 р.) / ННЦ Інститут землеробства. - Київ-Чабани: ННЦ Інститут землеробства.- К.: ЕКМО, 2005. - С. 35-36.

9. Ременюк Ю.О. Вплив обробітку ґрунту на агрофізичні параметри чорнозему вилугуваного в зерно-буряковій сівозміні / Ю.О. Ременюк // Сучасний стан ґрунтового покриву України та шляхи забезпечення його сталого розвитку на початку 21-го століття: Міжнар. наук.-прак. конф. присвяченої 50-річчю з дня створення ННЦ ІГА ім. О.Н. Соколовського (Харків. 17-18 травня 2006 р.). - Харків: КП друкарня № 13. - 2006. - С. 112-113.

10. Цвей Я.П. Зміна фізичних властивостей чорнозему вилугуваного при його обробітку в ланці зерно-бурякової сівозміни / Я.П. Цвей, О.І. Недашківський, Ю.О. Ременюк // Агрохімія і ґрунтознавство: Міжвід. тем. наук. зб. ННЦ ІГА ім. О.Н. Соколовського (Київ. липень 2006 р.). - Харків: КП друкарня № 13. - 2006. - Книга третя. - С. 144-146 (проведення експериментальних досліджень, узагальнення і аналіз результатів).



Ременюк Ю.О. Продуктивність ланки сівозміни за різних обробітків ґрунту в умовах північного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У дисертації наведено результати польових, лабораторних досліджень, проведених у стаціонарному польовому досліді, теоретично обгрунтовано вплив систем основного обробітку на показники продуктивності ланки сівозміни та родючості ґрунту. Досліджено вплив заходів основного обробітку ґрунту у ланці зерно-бурякової сівозміни: вико-вівсяна сумішка - пшениця озима - буряки цукрові на родючість чорнозему типового вилугуваного, забур'яненість бур'яновими компонентами агрофітоценозу, ріст, розвиток, урожайність і якість культур, економічні та енергетичні показники.

На основі результатів аналізу встановлено, що із застосуванням систематичного плоскорізного обробітку, мілкої оранки та чизеля у сівозміні зростає щільність ґрунту впродовж вегетації пшениці озимої і буряків цукрових. Стабілізація агрегатного складу грунту відбувається за використання полицевих систем обробітку, а при безполицевих, навпаки, ґрунтові агрегати руйнуються

Використання у сівозміні комбінованого обробітку ґрунту (під буряки цукрові мілка оранка з наступним безполицевим розпушуванням "Параплау" на глибину 30-32 см, інші культури - оранка на 20-22 см забезпечує збільшення вмісту гумусу у шарах ґрунту 0-10 см і 0-30 см, при цьому відзначено найменші втрати гумусу.

Високу продуктивність зерно-бурякової сівозміни забезпечує система обробітку, яка включає поєднання мілкої оранки на глибину 12-14 см з глибоким безполицевим розпушуванням "Параплау" на 30-32 см під буряки цукрові, а інші культури - оранка на 20-22 см.

Ключові слова: буряки цукрові, вико-вівсяна сумішка на зелений корм, забур'яненість, основний обробіток грунту, плоскорізний обробіток, продуктивність, пшениця озима, чизельний обробіток, щільність грунту.



Ременюк Ю.А. Продуктивность звена севооборота при различной обработке почвы в условиях северной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

В диссертации приведены результаты полевых и лабораторных исследований, проведенных в стационарном полевом опыте, научно обосновано влияние систем основной обработки почвы на показатели продуктивности звена севооборота. Исследовано влияние основной обработки почвы в звене зерносвекловичного севооборота: занятый пар - пшеница озимая - свекла сахарная на плодородие чернозема типичного выщелеченого, засоренность агрофитоценоза, рост, развитие, урожайность и качество корнеплодов свеклы сахарной. Приведены экономические и энергетические показатели приемов основной обработки почвы.

По результатам исследований установлено, что увеличение плотности почвы в посевах пшеницы озимой и свеклы сахарной отмечено в вариантах с применением в севообороте плоскорезной и чизельной обработки, мелкой вспашки и чизеля, прежде всего, в 20-30 - сантиметровом слое почвы. При проведении глубокой и мелкой вспашки с безотвальным рыхлением «Параплау» плотность почвы находится в оптимальных для развития растений параметрах.

Все изучаемые приемы обработки почвы обеспечивали снижение содержание гумуса на протяжении 22 лет. Более высокие потери гумуса в пахотном слое почвы отмечено в вариантах с применением мелкой обработки в севообороте, а также вспашки на глубину 30-32 см под свеклу сахарную и дискованния на 10-12 см под остальные культуры севооборота.

Система плоскорезной обработки почвы в севообороте в сравнении со вспашкой и комбинированной обработкой (совмещение мелкой вспашки с безотвальным рыхлением «Параплау») повышает засоренность свеклы сахарной в 2,6 раза, пшеницы озимой - 1,9 раза.

Наиболее высокую продуктивность свеклы сахарной: урожайность корнеплодов 49,7 т/га, сахаристость - 18,02 %, сбор сахара - 8,96 т/га обеспечивает система комбинированной обработки. Технологические показатели качества свеклы сахарной были наилучшими на вариантах с применением плоскорезной и чизельной обработки почвы.

Исходя из результатов исследований, производству рекомендуется на фоне оптимальной системы удобрения совмещение мелкой вспашки на глубину 12-14 см с безотвальным рыхлением...