Особливості росту і розвитку інтродукованих видів дерев’янистих ліан та перспективи їх використання в озелененні м. Києва
Аналіз сучасного стану вертикального озеленення в м. Києві. Історія інтродукції дерев’янистих ліан. Вивчення їх ритму росту і розвитку та стійкості до несприятливих зовнішніх факторів. Дослідження особливостей розмноження. Розробка способів використання.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2015 |
| Размер файла | 55,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація
ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ І РОЗВИТКУ ІНТРОДУКОВАНИХ ВИДІВ ДЕРЕВ'ЯНИСТИХ ЛІАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В ОЗЕЛЕНЕННІ М. КИЄВА
Багацька Оксана Михайлівна
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України
Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор
Кузнецов Сергій Іванович,
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка,
завідувач відділу дендрології та паркознавства
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
Кучерявий Володимир Панасович,
Державний вищий навчальний заклад
“Національний лісотехнічний університет України”,
завідувач кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології
доктор сільськогосподарських наук, професор
Шлапак Володимир Петрович,
Національний дендрологічний парк “Софіївка” -
Науково-дослідний інститут Національної академії наук України,
головний науковий співробітник
Захист відбудеться «13» жовтня 2008 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28
Автореферат розісланий «12» вересня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.Г. Лащенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Місто Київ постійно росте та розвивається, як живий організм, з чим пов'язана необхідність розширення будівництва нових об'єктів. Із кожним роком щільність міської забудови збільшується, але при цьому межі міста майже не розширюються. Паралельно також росте чисельність населення, що веде до необхідності збільшення площі зелених насаджень у місті. Ще одна проблема великого міста - це збільшення кількості машин, а разом із тим виникає потреба в площах для їхніх стоянок. Отже, як наслідок, головною проблемою озеленення міста в наш час стає нестача вільних площ, на яких можна було б посадити дерева та кущі, а також створити газони. Особливо це стосується центральних районів міста. Все це сьогодні є важливою та гострою проблемою, яку потрібно негайно вирішувати за рахунок альтернативних видів озеленення.
На даний час асортимент дерев'янистих ліан, які використовується в озелененні м. Києва, дуже бідний і представлений в основному видами з родини Виноградові. Головною проблемою недостатнього використання дерев'янистих ліан в озелененні є обмежені дані про їхні біоекологічні особливості в умовах інтродукції в даному регіоні. Існує потреба покращання та розширення асортименту дерев'янистих ліан, які використовуються в озелененні м. Києва, за рахунок інтродукованих видів, апробованих у ботанічних садах і дендропарках.
Використання дерев'янистих ліан в озелененні урбанізованого середовища м. Києва сприятиме вирішенню проблеми нестачі площі для озеленення, покращанню мікрокліматичних умов міського середовища в зв'язку з максимальним наближенням рослин до житла та підвищенню рівня декоративного оформлення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва в 2000-2007 рр. Дисертаційна робота виконувалась у рамках науково-дослідних тем кафедри ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства (ННІ ЛіСПГ) Національного агарного університету (2002-2006 рр.) “Розробка наукових основ формування декоративних насаджень в населених пунктах України” - номер держреєстрації 0102U006411; (2007-2009 рр.) “Розробити біоекологічні та технологічні основи раціонального використання перспективних видів та форм дерев'янистих рослин у ландшафтному будівництві України” - номер держреєстрації 0107U004382, до виконання яких дисертантка залучалася як виконавець підрозділів.
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було проведення аналізу сучасного стану вертикального озеленення в м. Києві, оцінка успішності адаптації різних видів дерев'янистих ліан за комплексом ознак і визначення перспективних високодекоративних видів дерев'янистих ліан для використання в умовах урбанізованого середовища.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:
-узагальнити відомості про історію інтродукції дерев'янистих ліан у ботанічні сади і дендропарки м. Києва; здійснити систематичний і флорогенетичний аналіз складу дерев'янистих ліан;
-вивчити ритми росту та розвитку дерев'янистих ліан та стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища;
-дослідити особливості розмноження дерев'янистих ліан у культурі;
-оцінити декоративність ліан та зробити відповідний до цього розподіл витких деревних рослин;
-розробити способи практичного використання дерев'янистих ліан для вертикального озеленення м. Києва.
Об'єкт дослідження - процеси росту і розвитку інтродукованих видів дерев'янистих ліан в умовах м. Києва.
Предмет дослідження - біоекологічні та декоративні особливості інтродукованих видів дерев'янистих ліан у колекційних та вуличних насадженнях м. Києва.
Методи дослідження: біологічні - для оцінки успішності адаптації інтродукованих видів дерев'янистих ліан та показників їхньої стійкості до несприятливих умов середовища; дендрологічні - для дослідження декоративності інтродукованих видів дерев'янистих ліан; фізіологічні - для дослідження водного режиму листків; біометричні - для визначення параметричних показників досліджуваних видів; статистичні - для обробки отриманих експериментальних даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Узагальнено підсумки інтродукції видів дерев'янистих ліан в м. Києві. Проведена оцінка успішності адаптації 16 видів дерев'янистих ліан до несприятливих умов місцезростання. Визначено сезонні ритми росту і розвитку дерев'янистих ліан; опрацьовано способи насінного та вегетативного розмноження. Запропоновано модифіковану методику для визначення декоративності за окремими ознаками та апробовано її на 16 досліджуваних видах дерев'янистих ліан. Вперше проведена оцінка сезонної декоративності даних видів; досліджено сучасний стан вертикального озеленення м. Києва та рекомендовано до використання 16 видів дерев'янистих ліан залежно від функціонального призначення території міста.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено і передано для впровадження у Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва і експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” рекомендації щодо використання культивованих дерев'янистих ліан у вертикальному озелененні м. Києва (про що свідчать відповідні акти впровадження). Отримані результати досліджень використовуються при викладанні навчальних дисциплін “Озеленення населених місць” та “Садово-паркове будівництво” при підготовці фахівців за напрямом підготовки “Лісове і садово-паркове господарство” із спеціальності “Садово-паркове господарство” у Національному аграрному університеті.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто здобувачем і є самостійно завершеним дослідженням. Опрацьовано необхідну літературу, проведено стаціонарні експериментальні дослідження. Проведено обробку та аналіз отриманих результатів і сформульовані висновки за результатами досліджень. Здійснено підготовку наукових праць та рекомендацій до друку. Проаналізований і запропонований перспективний асортимент дерев'янистих ліан для використання у вертикальному озелененні м. Києва.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень були представлені на наукових конференціях - науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів НАУ: секція “Декоративне садівництво і ландшафтна архітектура” (Київ, 2004, 2006, 2007, 2008); конференції молодих учених-ботаніків “Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття” (Умань, 2005); X Конференції “Проблемы озеленения крупных городов” (Москва, 2007).
У повному обсязі результати дисертації обговорені на розширеному об'єднаному засіданні кафедр ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва, декоративного садівництва та фітодизайну, дендрології та лісової селекції Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного аграрного університету (Київ, 16.01.2008 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано вісім наукових праць, в тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях, із них 3 статті - у збірниках наукових праць, 1 стаття - у науковому журналі; 3 тез - у збірниках матеріалів конференцій та 1 рекомендації.
Структура та обсяг дисертації. Текст дисертації викладено на 200 сторінках комп'ютерного тексту, основний текст - 147 сторінок, що включає 23 таблиці і 52 рисунки. Дисертація складається зі вступу, семи розділів, висновків, практичних рекомендацій, дев'яти додатків, викладених на 35 сторінках, списку використаних джерел, до якого входить 184 найменування, у тому числі 12 публікацій іноземними мовами.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1. Теоретичні передумови інтродукції дерев'янистих ліан. Першими науковими публікаціями про ліани, як про своєрідну еколого-фізіологічну групу рослин, тобто життєву форму, являються роботи Гумбольдта О. (1806-1807). У подальшому ці дослідження продовжили Palm L.H. (1827), Mohl H. (1827), Дарвін Ч. (1880).
Найбільшого видового різноманіття ліани досягли в країнах із тропічним і субтропічним кліматом, особливо в районах, де росте тропічний дощовий ліс. Кернер А. (1903) вважав, що в тропіках росте 2000 видів ліан, а в країнах з помірним кліматом - усього 200 видів.
Така форма життя рослин, як ліана, є майже в кожній родині, а деякі з них представлені переважно ліанами. Головач О.Г. (1973) підрозділяє ліани за способом прикріплення до опори на п'ять груп: 1) виткі; 2) вусиконосні; 3) коренелазячі; 4) листколази; 5) ліани, що опираються.
За даними Липи О.Л. (1951) в Україні перші ліани культивували в кінці XVIIІ - на початку XIX ст. в Кременецькому ботанічному та Основ'янському акліматизаційному садах. Велику роботу з інтродукції ліан у Києві виконав Орлов М.І. (1960), у Львівській області - Прикладовська І.Ф. (1961), в степу України - Невесенко З.І. (1969), у Донецьку - Костирко Д.Р. (1989), у Білій Церкві - Дойко Н.М. (2005).
На основі вивчення літературних джерел було зроблено висновок, що відсутні дані про біоекологічні особливості та декоративні властивості дерев'янистих ліан в умовах м. Києва, а також обмежені дані щодо можливостей використання дерев'янистих ліан в озелененні м. Києва.
Розділ 2. Природні умови м. Києва. У розділі наведено загальну характеристику природних умов регіону досліджень, короткі відомості про клімат, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови, на основі яких зроблено висновок про досить сприятливі передумови для росту та розвитку дерев'янистих ліан в умовах м. Києва. Встановлені наближені кліматичні аналоги, які однак не являються абсолютним критерієм при виборі джерел для інтродукції деревних рослин. Досвід інтродукції свідчить, що її можливості збільшуються при використанні різних агротехнічних методів (штучне зрошення, укриття рослин на зиму тощо). Це дозволяє успішно інтродукувати види дерев та кущів у м. Київ із північних районів Середземномор'я, Центрального Китаю, Закавказзя, Японії, Тихоокеанського регіону Північної Америки.
Розділ 3. Об'єкти, програма і методика досліджень. Було досліджено колекції ботанічного саду Національного аграрного університету та Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України м. Києва. Крім того, були обстежені колекційні посадки дендропарку „Софіївка” (м. Умань), а також міські парки та насадження м. Києва.
Стаціонарні дослідження за 16 видами проведено у 2000-2007 рр. у м. Києві на території ботанічного саду Національного аграрного університету та НБС ім. М.М. Гришка НАН України, а також у міських насадженнях.
Програмою досліджень передбачалося визначення видового складу дерев'янистих ліан, який використовується в озелененні м. Києва на даний час, та обстеження колекційних ділянок ботанічних садів, вивчення особливостей ритму сезонного розвитку, цвітіння, плодоношення, оцінка зимостійкості, посухостійкості, виявлення ефективних методів розмноження, оцінка успішності адаптації. На основі отриманих даних запропоновано перспективний асортимент дерев'янистих ліан для використання в озелененні м. Києва.
Розподіл інтродукованих дерев'янистих ліан за походженням проведений за Тахтаджяном А.Л. (1978).
Упродовж 2003-2005 рр. нами проведені фенологічні спостереження за 16 видами дерев'янистих ліан. Час настання фенофаз та їх тривалість ми визначали за методикою фенологічних спостережень у ботанічних садах СРСР (1975). За результатами фенологічних спостережень були складені феноспектри за методикою Булигіна М.Є. (1982).
Характер пагоноутворення та інтенсивність ростових процесів вивчались у 16 видів дерев'янистих ліан за методикою Молчанова А.А. і Смірнова В.В. (1967) упродовж трьох років (2003-2005).
Цвітіння і плодоношення дерев'янистих ліан оцінювалися за уніфікованою шестибальною шкалою Калініченка О.А. (1992). Методом ковзних середніх Голубева В.Н. (1969) складали криві одночасно квітучих та плодоносячих інтродуцентів.
Феногрупи дерев'янистих ліан складені відповідно до методу Лапіна П.І. (1967).
Оцінка посухостійкості ліан у польових умовах проведена за шкалою П'ятницького С.С. (1960).
Водний режим вивчали за наступними показниками: загальну воду в листі визначали за методом Маринчика А.Ф. (1957), Гусева Н.А. (1960) шляхом висушування рослинних зразків до постійної ваги при температурі 105°С. Дефіцит води в листках та водоутримувальну здатність визначали за методикою Кушніренко М.Д., Гончарова Е.А., Бондаря Є.М. (1970) для плодових рослин.
Жаростійкість дерев'янистих ліан визначали за методикою Мацкова Ф.Ф. (1976) із деякими змінами.
Оцінку зимостійкості дерев'янистих ліан проведено за даними візуальних спостережень упродовж 2003-2006 рр., а також за коефіцієнтом зимостійкості, запропонованим Косенком І.С. (2002).
Досліди з насінного розмноження проводили згідно з рекомендаціями Головача О.Г. (1973) та Павленко Ф.А. (1965), вегетативне розмноження дерев'янистих ліан - шляхом живцювання проводили згідно з рекомендаціями Птіцина Н.А. (1955), Турецької Р.Х. та Полікарпової Ф.Я. (1968), Іванової З.Я. (1982) та Балабушки В.К. (1989).
Результати інтродукції оцінювали користуючись методом інтегральної числової оцінки життєздатності та перспективності інтродукції деревних рослин (Лапін П.І., Сіднєва С.В., 1973), за шкалою успішності інтродукції, запропонованою Кохном М.А. (1994), а також за шкалою оцінки успішності адаптації рослин, запропонованою Калініченком О.А. (1978).
Оцінка декоративності виконувалась за модифікованою шкалою комплексної оцінки декоративних ознак Хороших О.Г., Хороших О.В. (1999) з деякими змінами. Сезонна декоративність вивчалась за методикою Котелової Н.В., Виноградової О.Н. (1974).
Підрахунки еколого-анатомічних показників та елементів водного режиму були математично оброблені згідно до “Методики польового досліду” Доспєхова Б.А. (1979).
Розділ 4. Систематичний та флористичний аналіз складу дерев'янистих ліан. На земній кулі нараховується 2,2 тис. видів ліан. Вони широко розповсюджені серед насінних рослин. Із 166 порядків квіткових рослин, описаних Тахтаджяном А.Л. (1978), до 40 входять родини, які містять ліаноподібні рослини (Осипова Н.В., 1989).
Довготривалий процес спонтанної та цілеспрямованої інтродукційної діяльності призвів до створення цілої мережі центрів інтродукційного різноманіття в країні. Їх основу складають ботанічні сади, дендрологічні парки, приватні колекції, лісонасінні дослідні станції, ділянки географічних культур та клонові плантації, насадження об'єктів садово-паркового будівництва. Наведені публікації та результати власних досліджень дозволяють зробити відповідні висновки та узагальнити дані щодо збагачення декоративних насаджень України ліанами-інтродуцентами.
Поява дерев'янистих ліан у регіоні розташування м. Києва відноситься до XVIIІ-XIX ст. в період, коли в Україні створювались великі парки з широким асортиментом рослин.
У місті Києві найбільша кількість видів дерев'янистих ліан представлена в колекціях ботанічних садів: НБС ім. М.М. Гришка НАН України, Ботанічний сад ім. О.В. Фоміна, ботанічний сад Національного аграрного університету. Нами встановлено, що у досліджуваних ботанічних садах та дендропарках інтродуковано 76 видів та 2 форми дерев'янистих ліан. Всі вони належать до відділу Покритонасінні - Magnoliophyta, класу Дводольні - Magnoliopsida, 6 підкласів, 12 порядків, 14 родин, 16 родів (табл. 1).
У колекції ботанічного саду Національного аграрного університету м. Києва росте 16 видів інтродукованих дерев'янистих ліан, які належать до 9 родів та 8 родин. Нами проведені стаціонарні дослідження за цими видами упродовж 2000-2007 рр. з метою виявлення найперспективніших.
Таблиця 1. Систематичний склад інтродукованих дерев'янистих ліан м. Києва
|
Підклас |
Порядок |
Родина |
Рід |
|
|
Магнолієвидні - Magnoliidae |
Кирказонові - Aristolochiales |
Кирказонові -Aristolochiaceae Juss. |
Кирказон -Aristolochia L. |
|
Іліцієцвіті -Illiciales |
Шизандрові -Shisandraceae Blume. |
Лимонник -Shisandra Michx. |
||
|
Розовидні - Rosidae |
Бруслиноцвіті -Celastrales |
Бруслинові -Celastraceae Lindl. |
Деревозгубник -Celastrus L. |
|
|
Гортензієцвіті - Hydrangeales |
Гортензієві -Hydrangeaceae Endl. |
Гортензія -Hydrangea L. |
||
|
Зонтикоцвіті - Аpiales |
Аралієві -Araliaceae Vent. |
Плющ - Hedera L. |
||
|
Бобоцвіті - Fabales |
Бобові -Fabaceae Lindl. |
Гліцинія -Wisteria Nutt. |
||
Черсакоцвіті -Dipsacales |
Жимолостні -Caprifoliaceae Juss. |
Жимолость -Lonicera L. |
||
Виноградоцвіті -Vitales |
Виноградові -Vitaceae Juss. |
Виноград - Vitis L. |
||
Виноградовник -Ampelopsis Michx. |
||||
|
Партеноцисус - Parthenocissus Planch. |
||||
|
Губоцвітовидні - Lamiidae |
Ранникоцвіті - Scrophulariales |
Бігнонієві -Bignoniaceae Pers. |
Кампсис -Campsis Lour. |
|
|
Діленієвидні - Dileniidae |
Актинідієцвіті - Actinidiales |
Актинідієві -Actinidiaceae Hutch. |
Актинідія -Actinidia Lindl. |
|
|
Гвоздиковидні - Caryophyllidae |
Гречкоцвіті -Polygonales |
Гречкові -Polygonaceae Lindl. |
Гречка -Polygonum L. |
|
|
Жовтецевовидні - Ranunculidae |
Жовтецевоцвіті - Ranunculales |
Жовтецеві - Ranunculaceae Juss. |
Ломиніс -Clematis L. |
|
Лардізабалієві -Lardizabalaceae Lindl. |
Акебія -Akebia Decne. |
|||
Меніспермові -Menispermaceae Juss. |
Менісперм -Menispermum L. |
Усі 76 видів дерев'янистих ліан, які інтродуковані в ботанічні сади і дендропарки м. Києва, походять із Голарктичного царства. По областях вони розподілені таким чином: Східноазіатська - 37 видів, Атлантично-Північноамериканська - 22, Циркумбореальна - 10, Ірано-Туранська - 4, Середземноморська - 1 та Сахаро-Аравійська - 2 види.
Розділ 5. Особливості росту, розвитку та розмноження інтродукованих дерев'янистих ліан в умовах м. Києва. Важливим показником успішності інтродукції витких деревних рослин в умовах м. Києва є їхня здатність до адаптації у нових умовах зростання, яка проявляється в сезонному розвитку і визначається ступенем відповідності ритму розвитку рослин кліматичним умовам району інтродукції. Строки проходження основних фенофаз і загальний стан інтродукованих рослин характеризують їхній розвиток у нових умовах та відповідність ритму розвитку кліматичним умовам району інтродукції.
Як показали отримані дані, початок вегетації дерев'янистих ліан припадає на квітень місяць, крім видів, які відносяться до родини Жимолостевих. У цих видів вегетація розпочинається в кінці березня, коли середньодобова температура не перейшла через відмітку +5°С. Початок вегетації дерев'янистих ліан, залежно від виду, в умовах ботанічного саду НАУ спостерігається упродовж 43 днів (із 22.03 по 4.05), а кінець вегетації - упродовж 52 днів (із 22.09 по 12.11).
Стійкий перехід температури через відмітку +5°С весною спостерігається 13-14 квітня, восени - 13-15 жовтня. Тобто тривалість періоду із середньодобовою температурою повітря +5°С триває 183-186 днів. Більшість дерев'янистих ліан проходять всі фази вегетації в цей період.
За термінами початку та закінчення вегетації дерев'янисті ліани віднесені нами до 6 фенологічних груп.
До групи з раннім початком та раннім закінченням вегетації (РР) віднесена Lonicera tellmanniana Magyar. Ці рослини пошкоджуються заморозками найменше. Тривалість вегетації у цієї групи - 201 день.
До групи РС - із раннім початком та середнім закінченням відноситься Lonicera caprifolium L. До цієї групи також відносяться ліани, що до настання заморозків припиняють вегетацію, пагони встигають здерев'яніти. Період вегетації триває 191 день.
У групу СС - із середнім початком та середнім закінченням вегетації входять Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Lonicera periclymenum L., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. та ін. У цих рослин спостерігається незначне ушкодження річних пагонів від морозів. Період вегетації триває 165-183 дні.
Група СП - із середнім початком та пізнім закінченням - включає два види. До цієї групи ми віднесли Clematis ligusticifolia Torr., який закінчує вегетацію найпізніше, а також Akebia quinata Decne., через те, що у неї листки залишаються на пагонах до настання морозів, а в окремі роки - і до появи нових. Тривалість вегетації цих видів - 155-174 дні.
У групу ПР - з пізнім початком та раннім закінченням вегетації входять три види: Celastrus orbiculata Thunb., Vitis riparia Michx., Vitis vinifera L. У видів цієї групи короткий період вегетації - 146-174 дні. У них, не зважаючи на те, що пагони встигають здерев'яніти, спостерігається пошкодження їх морозами та низький бал цвітіння і плодоношення.
До групи ПС - із пізнім початком та середнім завершенням вегетації відносяться Aristolochia macrophylla Lam., Celastrus flagellaris Rupr. У цих видів ріст закінчується до настання морозів, але у Celastrus flagellaris Rupr. здерев'яніння спостерігається лише на 75%. Вони цвітуть і плодоносять, а у Aristolochia macrophylla Lam. бал цвітіння і плодоношення нижчий. Період вегетації - 161-165 днів.
Вивчення закономірностей росту деревних витких рослин в умовах інтродукції має важливе значення для оцінки перспективності і правильного добору способів застосування в озелененні.
Таблиця 2. Середні показники росту пагонів деревних ліан (ботсад НАУ, м. Київ, 2003-2005 рр.)
|
Назва виду |
Дата початку росту |
Дата закінчення росту |
Середня тривалість росту, днів |
Середній приріст, см |
|
|
Akebia quinata Decne. |
15.04 |
22.09 |
162 |
252 |
|
|
Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq. |
18.04 |
20.09 |
153 |
286 |
|
|
Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim. |
16.04 |
1.10 |
168 |
281 |
|
|
Aristolochia manshuriensis Kom. |
21.04 |
20.09 |
155 |
244 |
|
|
Aristolochia macrophylla Lam. |
16.04 |
1.09 |
142 |
228 |
|
|
Celastrus orbiculata Thunb. |
24.04 |
20.09 |
149 |
287 |
|
|
Celastrus flagellaris Rupr. |
28.04 |
10.09 |
136 |
211 |
|
|
Clematis ligusticifolia Torr. |
10.04 |
30.09 |
173 |
352 |
|
|
Lonicera caprifolium L. |
9.04 |
28.08 |
141 |
325 |
|
|
Lonicera tellmanniana Magyar. |
7.04 |
18.09 |
166 |
310 |
|
|
Lonicera periclymenum L. |
10.04 |
10.09 |
154 |
282 |
|
|
Menispermum dahuricum DC. |
10.04 |
23.09 |
165 |
328 |
|
|
Parthenocissus quinquefolia (L.)Planch. |
20.04 |
1.10 |
167 |
277 |
|
|
Vitis amurensis Rupr. |
26.04 |
20.08 |
108 |
112 |
|
|
Vitis riparia Michx. |
20.04 |
20.08 |
125 |
135 |
|
|
Vitis vinifera L. |
30.04 |
5.08 |
96 |
138 |
За тривалістю періоду росту пагонів (табл. 2) дерев'янисті ліани розподілені нами на:
-ліани з тривалим періодом росту (163-173 дні) - Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera caprifolium L., Lonicera tellmanniana Magyar., Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.;
-рослини із середньою тривалістю приросту пагонів (131-162 дні) - Celastrus orbiculata Thunb., Celastrus flagellaris Rupr., Aristolochia manshuriensis Kom., Aristolochia macrophylla Lam., Akebia quinata Decne., Lonicera periclymenum L., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq.
-рослини з коротким періодом росту (96-130 днів) - Vitis amurensis Rupr., Vitis riparia Michx., Vitis vinifera L.
Інтенсивний ріст пагонів у довжину є однією з характерних особливостей ліан. Вивчення закономірностей росту деревних витких рослин в умовах інтродукції має важливе значення для виявлення їхніх біологічних особливостей, а також оцінки перспективності і правильного добору способів застосування в озелененні.
За інтенсивністю росту досліджені види слід розділити на три групи:
1) слабкорослі - ліани, у яких річний приріст складає до 200 см. Це такі види: Vitis amurensis Rupr., Vitis riparia Michx., Vitis vinifera L.;
2) середньорослі (приріст від 201 до 300 см) - Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia macrophylla Lam., Celastrus orbiculata Thunb., Lonicera periclymenum L., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.;
3) сильнорослі (річний приріст більше 301 см) - Lonicera tellmanniana Magyar., Menispermum dahuricum DC., Clematis ligusticifolia Torr.
За ступенем інтенсивності росту протягом вегетації деревні ліани розділені нами на: 1) ліани, які найінтенсивніше ростуть на початку вегетації; 2) ліани, які дуже інтенсивно ростуть у середині вегетації; 3) ліани, які інтенсивно ростуть у різні періоди вегетації залежно від сприятливих погодних умов.
Подовження ростових пагонів у всіх досліджуваних видів дерев'янистих ліан відбувається за рахунок інтеркалярного та апікального росту. Всі досліджувані види ліан ми віднесли до двох груп. До першої групи ліан увійшли види, у яких апікальний приріст відбувається тільки на початку вегетації, а потім приріст забезпечується в основному за рахунок інтеркалярного росту. Це такі види дерев'янистих ліан: Aristolochia manshuriensis Kom., Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Lonicera tellmanniana Magyar., Lonicera periclymenum L., Vitis riparia Michx. До другої групи віднесені види, у яких приріст пагонів відбувається за рахунок як апікального, так і інтеркалярного росту - Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Celastrus flagellaris Rupr., Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.
Для зони росту рослин визначальними показниками є довжина і число міжвузлів. Нами проведені заміри у досліджуваних видів дерев'янистих ліан довжини міжвузлів та підрахована їхня кількість.
Як показали проведені дослідження, у першої групи ліан зону росту визначає довжина міжвузлів, а у другої - кількість міжвузлів. У Aristolochia manshuriensis Kom. при довжині зони росту 438 см кількість міжвузлів - 18, у Aristolochia macrophylla Lam. довжина 490 см при кількості міжвузлів 14. Отже, довжина міжвузля у Aristolochia manshuriensis Kom. - 28,2 см, у Aristolochia macrophylla Lam. - 33,3 см. Це свідчить про те, що визначальним в цій групі рослин показником росту пагонів є довжина міжвузлів.
У другій групі у Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq. довжина зони росту - 416 см, кількість міжвузлів - 107, довжина кожного міжвузля - 4,4 см. У Celastrus orbiculata Thunb. довжина 186 см, кількість міжвузлів - 58, їхня довжина - 5 см. А отже, у рослин цієї групи визначаючим показником росту пагонів є кількість міжвузлів.
Основна маса досліджуваних нами ліан починає цвітіння в травні-червні місяці. Першими зацвітають види роду Akebia Decne. та Aristolochia L., а найпізніше починають цвісти Menispermum dahuricum DC., Clematis ligusticifolia Torr. Усі види дерев'янистих ліан ботанічного саду НАУ м. Києва цвітуть і плодоносять. Цвітіння щорічне і рясне (бал 4-5), лише у Vitis riparia Michx. і Vitis vinifera L. цвітіння ми оцінили балом - 3. Серед усіх видів ліан лише Akebia quinata Decne. не плодоносить. Усі види дерев'янистих ліан в умовах ботсаду НАУ м. Києва починають цвітіння після розпускання листя. І лише види роду Aristolochia L. у фазу цвітіння вступають майже одночасно з початком облистняності.
За візуальними спостереженнями більшість дерев'янистих ліан ботсаду НАУ посухостійкі, тобто рослини без помітних морфологічних пошкоджень переносять короткі періоди посухи або листя вдень зменшує тургор, а вночі відновлює. Лише у видів роду Lonicera L. спостерігалось пожовтіння 1/3 маси листя, у видів роду Celastrus L. деякі листочки набували сіро-коричневого кольору та опадали, а у Vitis amurensis Rupr. менше половини листочків всихали на кінцях. Тому посухостійкість цих видів ми оцінили нижчим балом. Для підтвердження візуальних спостережень ми провели лабораторні дослідження. Найбільша кількість води в листках деревних ліан відмічена в першій половині літа (табл. 3).
Таблиця 3. Вміст загальної вологи в листі дерев'янистих ліан упродовж літнього періоду (ботсад НАУ, 2005, 2007 р.)
|
Назва виду |
Вміст загальної води по місяцях, % |
Середній за сезон, % |
|||
|
VI |
VII |
VIII |
|||
|
Akebia quinata Decne. |
82,4 |
72,3 |
67,4 |
74,0 |
|
|
Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq. |
80,4 |
78,4 |
74,6 |
77,8 |
|
|
Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim. |
79,9 |
77,4 |
77,0 |
78,1 |
|
|
Aristolochia manshuriensis Kom. |
82,7 |
74,6 |
70,3 |
78,9 |
|
|
Aristolochia macrophylla Lam. |
71,5 |
68,8 |
67,5 |
69,3 |
|
|
Celastrus orbiculata Thunb. |
61,1 |
58,1 |
56,4 |
58,5 |
|
|
Celastrus flagellaris Rupr. |
65,3 |
63,4 |
61,5 |
63,4 |
|
|
Clematis ligusticifolia Torr. |
74,2 |
68,7 |
63,9 |
69,0 |
|
|
Lonicera tellmanniana Magyar. |
67,9 |
63,7 |
56,3 |
62,6 |
|
|
Lonicera periclymenum L. |
62,5 |
62,3 |
58,2 |
61,0 |
|
|
Menispermum dahuricum DC. |
67,6 |
63,4 |
61,7 |
64,2 |
|
|
Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. |
78,5 |
74,8 |
71,9 |
75,1 |
|
|
Vitis amurensis Rupr. |
68,6 |
62,5 |
57,8 |
63,0 |
|
|
Vitis riparia Michx. |
89,8 |
86,5 |
79,9 |
85,4 |
|
|
Vitis vinifera L. |
81,9 |
75,7 |
70,9 |
76,2 |
У результаті аналізу вмісту загальної вологи в листі дерев'янистих ліан встановлено, що до кінця вегетаційного періоду рівень її знижується. Це пов'язано не тільки зі зміною напруги метеорологічних факторів, але і з процесами старіння листків. Також нами проведені лабораторні дослідження водоутримувальної здатності, які підтвердили дані візуальної оцінки.
У зв'язку з тим, що для свого росту дерев'янисті ліани потребують опор (залізних труб, бетонних стін і т. д.), їхнє листя та стебла стикаються з опорами. Температура матеріалів, з яких виготовлені опори, як правило, значно перевищує температуру повітря і тому, на нашу думку, жаростійкість є важливим показником для встановлення перспективності даних видів для використання в озелененні. Під час проведення досліду встановлено, що деякі види дерев'янистих ліан витримують підвищення температури до 60°С без видимих пошкоджень, але при подальшому підвищенні температури всі види дерев'янистих ліан поводять себе по різному. Всі види дерев'янистих ліан за результатами проведених досліджень розподілені на три групи: жаростійкі (Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Aristolochia macrophylla Lam., Clematis ligusticifolia Torr.), відносно жаростійкі (Akebia quinata Dеcne., Aristolochia manshuriensis Kom., Celastrus orbiculata Thunb., Celastrus flagellaris Rupr., Lonicera tellmanniana Magyar., Lonicera periclymenum L., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis riparia Michx., Vitis vinifera L.) та недостатньо жаростійкі (Menispermum dahuricum DC., Vitis amurensis Rupr). дерев'янистий ліана вертикальний озеленення
Зимостійкість рослин є важливою умовою, що визначає можливість та успіх інтродукції. За основний показник успішної перезимівлі дерев'янистих ліан нами прийнято розміри частини пагонів, що збереглися (у відсотках), по відношенню до їхньої загальної довжини. За даним показником досліджувані види дерев'янистих ліан слід розділити на 3 групи: зимостійкі - ліани, у яких обмерзло до 10% однорічних пагонів - 6 видів (Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Lonicera tellmanniana Magyar., Lonicera periclymenum L., Vitis vinifera L., Vitis amurensis Rupr.); ліани досить зимостійкі, обмерзло до 25% однорічних пагонів - 6 видів (Aristolochia manshuriensis Kom., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Celastrus orbiculata Thunb., Celastrus flagellaris Rupr., Vitis riparia Michx.); ліани, задовільно зимостійкі - це ліани, в яких у деякі роки спостерігалось обмерзання пагонів до 50%. Це такі види, як Akebia quinata Decne., Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.)Planch.
Косенко І.С. (2002) для оцінки зимостійкості застосовує коефіцієнт зимостійкості, який виражається співвідношенням тривалості періоду вегетації й тривалості росту пагонів. Також на думку Косенка І.С., переконливим свідченням правильності коефіцієнта зимостійкості є значення різниці між тривалістю росту пагонів і середньою тривалістю вегетації: чим вона більша, тим вища зимостійкість рослин, і навпаки.
За нашими дослідженнями коефіцієнт зимостійкості повністю корелює із даними візуальної оцінки. Також підтвердилося твердження, що чим більша різниця між тривалістю росту пагонів та середньою тривалістю вегетації, тим вища зимостійкість.
Дерев'янисті ліани можна розмножувати двома способами: насінням та вегетативно. При насінному розмноженні використовують насіння, при вегетативному - кореневища, відгілки, живці, пагони. Найбільш доцільним методом розмноження для дерев'янистих ліан є метод живцювання. Це пов'язано з тим, що ліани потребують обрізування пагонів, яке проводиться в різні терміни. Усі досліджувані нами дерев'янисті ліани добре розмножуються вегетативним шляхом: зеленими та напівздерев'янілими живцями. Лише види роду Aristolochia L. майже не розмножуються зеленими та дають низький відсоток укорінення здерев'янілими живцями. У зв'язку з цим були проведені досліди з розмноження видів роду Aristolochia L. за допомогою насіння. Так у 2002 р. нами було зібрано насіння, з якого 90% було життєздатним. Для Akebia quinata Decne, яка в умовах м. Києва не утворює насіння, найефективнішим є вегетативний спосіб за допомогою напівздерев'янілих живців.
Успішність інтродукції дерев'янистих ліан ботсаду НАУ м. Києва оцінювали за шкалою успішності інтродукції, запропонованою Кохном М.А. (1994). Більшість видів дерев'янистих ліан добре акліматизувались (11 видів), у них акліматизаційне число в межах ? 80-88. Згідно з методикою оцінки життєздатності та перспективності деревних рослин за даними візуальних спостережень (Лапін П.І., Сіднєва С.В., 1973) до групи перспективних відносяться 7 видів дерев'янистих ліан, до групи досить перспективних - 8 видів. За шкалою оцінки адаптації деревних рослин (Калініченко О.А., 1978) досліджувані нами види дерев'янистих ліан розподілені таким чином: 6 видів мають високий рівень адаптації, 6 видів - добрий рівень адаптації та 2 види - середній рівень адаптації (табл. 4).
Таблиця 4. Оцінка успішності адаптації дерев'янистих ліан, бал
|
Назва виду |
Оцінказимостійкості |
Оцінкапосухостійкості |
Генеративназдатність |
Оцінкаадаптації |
|
|
Akebia quinata Decne. |
3 |
5 |
2 |
30 |
|
|
Actinidia arguta (Sieb.et Zucc.)Miq. |
4 |
5 |
4 |
80 |
|
|
Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim. |
4 |
5 |
4 |
80 |
|
Aristolochiamanshuriensis Kom. |
4 |
5 |
5 |
100 |
|
|
Aristolochia macrophylla Lam. |
4 |
5 |
5 |
100 |
|
|
Celastrus orbiculata Thunb. |
4 |
4 |
5 |
80 |
|
|
Celastrus flagellaris Rupr. |
4 |
4 |
5 |
80 |
|
|
Clematis ligusticifolia Torr. |
3 |
4 |
5 |
60 |
|
|
Lonicera caprifolium L. |
4 |
4 |
4 |
64 |
|
|
Lonicera tellmanniana Magyar. |
3 |
4 |
4 |
48 |
|
|
Lonicera periclymenum L. |
4 |
4 |
4 |
64 |
|
|
Menispermum dahuricum DC. |
3 |
4 |
5 |
60 |
|
Parthenocissusquinquefolia (L.) Planch. |
3 |
5 |
5 |
75 |
|
|
Vitis amurensis Rupr. |
4 |
3 |
5 |
60 |
|
|
Vitis riparia Michx. |
4 |
4 |
5 |
80 |
|
|
Vitis vinifera L. |
4 |
4 |
5 |
80 |
На основі проведених досліджень та оцінок за різними методиками нами були виділені такі групи перспективності дерев'янистих ліан:
-перспективні - Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Aristolochia manshuriensis Kom., Aristolochia macrophylla Lam., Celastrus orbiculata Thunb., Celastrus flagellaris Rupr.;
-досить перспективні - Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera periclymenum L., Vitis amurensis Rupr., Vitis riparia Michx., Vitis vinifera L. Lonicera caprifolium L.;
-менш перспективні - Akebia quinata Decne., Lonicera tellmanniana Magyar., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.
Розділ 6. Оцінка декоративності дерев'янистих ліан. За модифікованою нами методикою визначення декоративності за окремими морфологічними ознаками сім із досліджуваних видів мають високу декоративність (Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Lonicera caprifolium L., Lonicera tellmanniana Mаgyar., Lonicera periclymenum L., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis amurensis Rupr.) та дев'ять видів - достатню.
Дерев'янисті ліани класифіковані за декоративними якостями на такі групи:
-декоративнолистяні ліани - Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Aristolochia macrophylla Lam., Aristolochia manshuriensis Kom., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis amurensis Rupr., Vitis riparia Michx., Vitis vinifera L.;
-гарноквітучі - Lonicera caprifolium L., Lonicera tellmanniana Mаgyar., Lonicera periclymenum L., Clematis ligusticifolia Torr.;
-ліани, декоративні і листям і квітами - Akebia quinata Decne.;
-ліани, декоративні плодами - Celastrus orbiculata Thunb., Celastrus flagellaris Rupr.
Досліджені ліани розподілені на такі групи: ліани, декоративність яких найбільше проявляється в кінці весни - на початку літа. У цю групу віднесена більшість дерев'янистих ліан - Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Vitis amurensis Rupr. Ліани, декоративні влітку - Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera periclymenum L., Menispermum dahuricum DC. та ліани, декоративні восени - Celastrus orbiculata Thunb., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis riparia Michx.
Розділ 7. Перспективи та композиційні основи використання дерев'янистих ліан в озелененні м. Києва. У результаті проведених нами спостережень виявлено:
1) асортимент дерев'янистих ліан в м. Києві дуже бідний і представлений в основному видами з родини Виноградові: Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis amurensis Rupr., Vitis vinifera L., Parthenocissus tricuspidata (Sieb. et Zucc.) Planch., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. ф. Engelmannii (Koehne et Graebn.) Rehd., Parthenocissus tricuspidata ф. Veitchii (Graebn.) Rehd.;
2) дерев'янисті ліани використовуються в м. Києві в основному для озеленення будівель, інколи для озеленення різних огорож, декорування стовпів освітлювальної мережі та інших вертикальних опор, озеленення підпірних стінок (на станціях метрополітену, вздовж трамвайних колій і т. д.). Але використання тут дерев'янистих ліан недостатнє і носить в основному стихійний характер.
3) у результаті проведених досліджень виявлено, що завдяки своїм морфо-біологічним, екологічним властивостям та декоративним якостям можливості використання ліан можуть бути значно ширшими.
Насадження різного функціонального призначення є важливим компонентом міського середовища, що позитивно впливає на його ландшафтні та естетичні характеристики. У зеленому будівництві виткі рослини, поряд із деревами та кущами, квітниками та газонами, відіграють значну роль. За функціональною ознакою насадження поділяють на три типи: насадження загального користування, насадження обмеженого користування, насадження спеціального призначення. Для кожного типу насаджень нами розроблені рекомендації та особливості застосування дерев'янистих ліан.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо таксономічного складу інтродукованих дерев'янистих ліан у м. Києві. Досліджені морфобіологічні, екологічні особливості та виявлені ефективні способи розмноження. Розроблено методи практичного застосування інтродукованих видів в умовах м. Києва в різних за функціональним призначенням насадженнях. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи дають підстави для наступних узагальнень:
1. У ботанічних садах і дендропарках м. Києва інтродуковано 76 видів та 2 форми дерев'янистих ліан. Усі вони належать до відділу Покритонасінні - Magnoliophyta, класу Дводольні - Magnoliopsida, 6 підкласів, 13 порядків, 15 родин. Усі види інтродукованих дерев'янистих ліан походять із Голарктичного царства, при тому більшість із них - зі Східноазіатської області (50%).
2. За тривалістю періоду росту пагонів дерев'янисті ліани розподілені на: ліани з тривалим періодом росту (163-173 днів); рослини з середньою тривалістю приросту пагонів (131-162 дні); рослини з коротким періодом росту (98-130 днів). За інтенсивністю росту досліджені види розподілені на три групи: слабкорослі - ліани, у яких річний приріст становить до 200 см (3 види); середньорослі - приріст від 201 до 300 см (9 видів); сильнорослі - річний приріст більше 301 см (4 види).
3. Усі досліджувані види дерев'янистих ліан в умовах м. Києва цвітуть (бал 4-5) та плодоносять (крім Akebia quinata Decne.). За тривалістю цвітіння досліджені види розподіляються на 3 групи: ліани, у яких тривалість цвітіння до десяти днів - Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim., Vitis riparia Michx.; ліани, у яких цвітіння триває від одного до двох тижнів (11 видів); ліани, що квітують протягом 29 та більше днів (3 види) - Menispermum dahuricum DC., Lonicera periclymenum L., Clematis ligusticifolia Torr.
4. Ліани Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis riparia Michx. та ін. є найбільш посухостійкими. За ступенем жаростійкості дерев'янисті ліани розподілені на жаростійкі, відносно жаростійкі та недостатньо жаростійкі.
5. Досліджувані види дерев'янистих ліан за зимостійкістю розподілені на 3 групи: зимостійкі - 6 видів - Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Vitis amurensis Rupr. та ін.; досить зимостійкі - 6 видів - Aristolochia manshuriensis Kom., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Celastrus orbiculata Thunb., Vitis riparia Michx. та ін.; задовільно зимостійкі - Akebia quinata Decne, Clematis ligusticifolia Torr., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.)Planch.
6. Більшість дерев'янистих ліан добре розмножується як насінним, так і вегетативним шляхом. Лише для видів роду Aristolochia L. найкращим є насінний метод, а для Akebia quinata Decne. найефективнішим є вегетативний спосіб за допомогою напівздерев'янілих живців. Для дерев'янистих ліан найбільш доцільним методом розмноження є вегетативний, у зв'язку з тим, що всі ліани потребують обрізування пагонів протягом вегетаційного періоду.
7. Виділені такі групи перспективності дерев'янистих ліан за комплексом біологічних та екологічних ознак: перспективні - Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Celastrus flagellaris Rupr. та ін; досить перспективні - Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera periclymenum L., Vitis amurensis Rupr., та ін.; менш перспективні - Akebia quinata Decne., Lonicera tellmanniana Magyar., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch.
8. За декоративними якостями ліани класифіковані на такі групи: декоративнолистяні ліани - Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia manshuriensis Kom., Menispermum dahuricum DC., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis amurensis Rupr. та ін.; гарноквітучі - Lonicera caprifolium L., Clematis ligusticifolia Torr. та ін.; ліани, декоративні і листям, і квітами - Akebia quinata Decne.; ліани, декоративні плодами - Celastrus orbiculata Thunb.
9. За сезонною декоративністю встановлені такі групи: ліани, декоративність яких найбільше проявляється в кінці весни - на початку літа - Akebia quinata Decne., Actinidia arguta (Sieb. et Zucc.) Miq., Aristolochia macrophylla Lam., Lonicera caprifolium L., Vitis vinifera L. та ін.; ліани, декоративні влітку - Clematis ligusticifolia Torr., Lonicera periclymenum L., Menispermum dahuricum DC.; ліани, декоративні восени - Celastrus orbiculata Thunb., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Vitis riparia Michx. та ін. Декоративність усіх 16 видів дерев'янистих ліан оцінено як достатню, що дорівнює балу 4.
10. Асортимент дерев'янистих ліан у м. Києві нараховує 6 видів та форм і представлений в основному видами з родини Виноградові. Запропоновано збагачення таксономічного складу ліан за рахунок 16 досліджених видів для використання в садово-парковому будівництві м. Києва в різних за функціональним призначенням насадженнях.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для розширення асортименту дерев'янистих ліан в озелененні м. Києва запропоновано:
1. Використання перспективних видів дерев'янистих ліан в залежності від функціонального призначення території міста.
У насадженнях загального користування:
- в парках, міських садах і скверах - всі 16 видів вивчених дерев'янистих ліан;
- на бульварах - Lonicera periclymenum L., Menispermum dahuricum DC.
У насадженнях обмеженого користування:
-житлових районів і мікрорайонів - Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Aristolochia macrophylla Lam., Menispermum dahuricum DC., Celastrus flagellaris Rupr.;
-на території культурно-побутових, адміністративних, громадських установ, загальноосвітніх шкіл, на ділянках вищих навчальних закладів - Aristolochia macrophylla Lam., Menispermum dahuricum DC.;
-насадження при дитячих, шкільних установах і дитячих таборах - Aristolochia macrophylla Lam., Aristolochia manshuriensis Kom., Akebia quinata Decne.;
-на території лікарень, санаторіїв та будинків відпочинку - Aristolochia macrophylla Lam.,...
Подобные документы
Дослідження формованих живоплотів та рослин в Дарницькому районі та парку "Слави" м. Києва. Характеристика основних видів рослин, які використовують для живих стін. Вивчення методів формувальної обрізки, посадки, розмноження та догляду за рослинами.
реферат [17,6 K], добавлен 12.10.2011Загальна характеристика родини маслинових. Способи розмноження Ligustrum vulgare. Особливості живлення рослин. Залежність коренеутворення від типу живця та метамерності пагона. Вплив регуляторів росту на процес укорінення живців бирючини звичайної.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 23.10.2014Коротка морфо-біологічна та екологічна характеристика груші. Сучасний стан позакореневого застосування комплексних мінеральних добрив в садах. Вплив позакореневого підживлення на силу росту дерев груші різних сортів. Особливості плодоношення груші.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 17.07.2014Основні органи рослин і їх взаємодія. Необхідні умови розвитку рослини, вбирання води і мінеральних поживних речовин з грунту, живлення. Біологічні особливості росту та розвитку найважливіших сільськогосподарських культур: зернових, соняшника, буряків.
реферат [27,2 K], добавлен 13.08.2009Аналіз природних, економічних умов ведення господарства лісового фонду: місце розташування і кліматичні умови досліджуваного господарства. Вивчення факторів, що впливають на поширення ареалу розселення кабанів. Особливості їх живлення, росту та розвитку.
аттестационная работа [71,2 K], добавлен 01.05.2010Схема досліду основного обробітку ґрунту. Ранньовесняна культивація з боронуванням. Визначення площі листкової поверхні. Екологічні фактори та періодичність росту і розвитку льону-довгунця. Удосконалення системи обробітку ґрунту і періодичність росту.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 26.03.2012Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого, історія селекції та сучасний стан в Україні. Вивчення сортів ячменю, що вирощуються в господарстві. Дослідження росту і розвитку рослин селекції МІП. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов.
курсовая работа [131,4 K], добавлен 16.07.2015Ботанічна та морфологічна характеристика кукурудзи. Вимоги культури до умов вирощування. Особливості росту і розвитку культури у визначеній зоні. Аналіз головних технологій і засобів механізації вирощування кукурудзи, аналіз основних способів її сівби.
реферат [73,2 K], добавлен 23.04.2012Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.
автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009Характеристика найпоширеніших видів дерев, що ростуть в Україні. Сосна - прадавній "співмешанець" українця. З цвітінням липи стародавні слов'яни пов'язали назву місяця. Бук лісовий - одна з найпоширеніших порід у Карпатах. Тис ягідний або негний-дерево.
реферат [32,5 K], добавлен 22.02.2008Розташування і призначення дитячого садка "Казка" в системі озеленення населеного пункту. Природно-кліматичні умови території. Формування насадження та характеристика запроектованих дерев, кущів, асортименту декоративно-листяних і квіткових рослин.
курсовая работа [133,9 K], добавлен 02.11.2014Загальна характеристика сучасного стану лісового фонду України Особливості правового регулювання охорони та використання лісових ресурсів в Україні. Рекомендації щодо поліпшення використання лісових ресурсів та аналіз наслідків впровадження їх у життя.
реферат [24,1 K], добавлен 04.10.2010Загальна характеристика та видовий склад комах родини короїдів. Характеристика хвойних дерев Плужнянського лісництва. Дослідження видового складу стовбурових та польових комах-шкідників родини Ipidae у лісництві. Заходи боротьби зі шкідниками.
дипломная работа [4,8 M], добавлен 12.06.2011Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці, врожайність і якість зерна. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці. Економічна ефективність застосування регуляторів росту рослин.
научная работа [2,8 M], добавлен 29.12.2007Аналіз сучасного стану ринку аграрних технічних засобів в умовах ринкової економіки. Методи та особливості оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарської техніки. Лізинг як метод придбання засобів механізації, його перспективи розвитку в АПК України.
реферат [85,6 K], добавлен 20.09.2010Дослідження розвитку сільського господарства в період незалежності. Спроба на основі конкретних статистичних і аналітичних матеріалів показати реалізацію економічної політики виконавчою владою з позитивної і негативної сторін. Перспективи розвитку АПК.
реферат [24,3 K], добавлен 12.06.2010Значення і стан ґрунтів, завдання та шляхи реалізації Національної програми розвитку виробництва продуктів харчування, норми споживання. Використання земельного фонду, посівні площі, урожайність основних сільськогосподарських культур, аналіз стану землі.
реферат [41,9 K], добавлен 20.09.2010Визначення природно-ресурсного потенціалу та його складові. Поняття та визначення земельно-ресурсного потенціалу. Структура і сучасний стан земель. Деградація земель в Україні. Перспективи розвитку раціонального використання земельних ресурсів України.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 14.07.2016Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Хлібороб". Аналіз виробництва продукції зернових і зернобобових культур за обсягом, асортиментом та якістю. Аналіз посівних площ та урожайності. Схема зовнішніх факторів, що впливають на виробництво продукції.
курсовая работа [102,7 K], добавлен 10.10.2014Кормовиробництво як галузь аграрного виробництва. Біологічні особливості росту та розвитку кормових культур. Розрахунок потреби в кормах на господарський рік (від урожаю планового до урожаю наступного року). Аналіз ефективності зеленого конвеєру.
курсовая работа [193,5 K], добавлен 11.03.2015
