Оцінка господарських корисних ознак та біологічних особливостей чистопородних і помісних свиней

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

Оцінка господарськи корисних ознак та біологічних особливостей чистопородних і помісних свиней

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

свиня чистопородний помісний

Актуальність теми. Першочерговим завданням галузі тваринництва на сучасному етапі розвитку є стабілізація та збільшення обсягів виробництва за рахунок покращення господарськи корисних ознак, а також впровадження у практику племінної роботи новітніх селекційно - генетичних методів (В.П. Рибалко, 2007; С. Рубан, 2008; П.Н. Прохоренко, 2008; О. Метлицька, О. Ревенко, К. Копилова, 2008; Г. М. Гончаренко, 2007).

Аналіз сучасного виробництва м'ясної продукції вказує на те, що найбільш інтенсивно виробництво свинини відбувається у Данії, Нідерландах, Великобританії, Франції, Німеччині, США, Угорщині за рахунок орієнтації на породи, що здатні проявити високу продуктивність та життєздатність тварин (В. С. Топіха, А. А. Волков, 2008).

Проте якої б інтенсифікації не зазнала галузь, забезпечення ефекту гетерозису при гібридизації можливо тільки за наявності високопродуктивних чистопородних тварин. Тому чистопородне розведення є основним методом збереження та удосконалення порід, як основи для використання інших методів розведення (Л. Крилова, Ю. Шульга, 2004; С.Л. Войтенко, 2005).

Особливої актуальності метод чистопородного розведення має при збереженні генетичної різноманітності малочислених вітчизняних порід свиней, зберігаючи консервативність спадкових та біологічних ознак тварин (Е. А. Новиков, 1962; Н.В. Кононенко, 2000; Л. П. Гришина, 2002; В.Г. Пелих, 2002).

Проте удосконалення тварин методами чистопородного розведення процес довготривалий, а тому для отримання якісної продукції в оптимально короткі строки в Україну завезена значна кількість селекційного матеріалу, що при схрещуванні з вітчизняними генотипами забезпечує високі показники відтворювальної здатності та відгодівельних якостей (В. Зельдин, 2008; С.І. Луговий, 2008; С. Гнатюк, С.Іванов, 2008).

Тому вивчення питання ефективності схрещування свиней миргородської породи з генотипами м'ясного напрямку продуктивності французької селекції - породою п'єтрен і синтетичною лінією Maxter та м'ясо - сального - білоруською чорно-рябою породою, а також використання у селекційному процесі інбредних тварин має теоретичне і практичне значення, оскільки дає можливість здійснити підбір найцінніших тварин для підвищення показників господарськи корисних ознак за чистопородного розведення та схрещування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН за завданням: «Розробити методологію збереження, відтворення та раціонального використання генофонду свиней миргородської породи на основі новітніх ДНК- технологій» у 2006-2009 роках (номер державної реєстрації 0106U004214).

Метою досліджень було визначення доцільності використання у селекційному процесі інбредних тварин та схрещування свиней різних генотипів для підвищення господарськи корисних ознак.

Для вирішення поставленої мети були намічені такі завдання:

- визначити ефективність використання методів внутрішньопородної селекції при удосконаленні свиней миргородської породи;

- визначити доцільність використання інбредних тварин при топкросі та ботомкросі;

- вивчити ефективність схрещування свиней миргородської породи з білоруською чорно - рябою, п'єтрен та Maxter;

- вивчити закономірності росту і розвитку піддослідних тварин;

- встановити взаємозалежність біохімічних показників крові з розвитком тварин;

- вивчити фізико - хімічні показники м'язової та жирової тканин піддослідних свиней;

- визначити економічну ефективність відгодівлі свиней різних генотипів.

Об'єкт досліджень - інбредність та господарськи корисні ознаки свиней у залежності від поєднання вихідних батьківських генотипів.

Предмет досліджень - взаємозв'язок методу розведення з продуктивністю та біологічними особливостями тварин.

Методи досліджень: зоотехнічні - інбридинг, оцінка свиней за розвитком, відтворювальною здатністю, відгодівельними та м'ясними ознаками, фізико - хімічними показниками м'язової і жирової тканин, біохімічні - показники сироватки крові, біометричні - визначення середніх величин та їх похибок, коефіцієнту кореляції та показників вірогідності результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлена доцільність використання у нечисленній популяції інбредних тварин при топкросі та ботомкросі. Уперше доведена ефективність схрещування свиней миргородської породи з генотипами французької та білоруської селекції. Виявлені закономірності розвитку, відтворювальної здатності, відгодівельних, м'ясних якостей та біологічних особливостей піддослідних тварин, одержаних за схрещування свиней миргородської породи з породою п'єтрен, синтетичною лінією Maxter та напівкровними тваринами (миргородська + білоруська чорно-ряба).

Наукова новизна досліджень підтверджена патентом на корисну модель № 34697, МПК (2006), А01К 67/00 „Застосування ввідного схрещування для підвищення продуктивності та розширення генеалогічної структури свиней вітчизняних локальних порід як методу підвищення їх відтворювальної здатності і відгодівельних якостей”, зареєстрованому в Державному реєстрі патентів України на винаходи 26.08.2008. Бюл. №16.

Практична цінність одержаних результатів. За результатами проведених досліджень обґрунтована ефективність схрещування свиней різних генотипів з метою одержання високопродуктивного молодняку для відгодівлі. Одержані результати можуть бути використані у процесі створення високопродуктивних ліній та родин, а також для одержання молодняку для відгодівлі. Використання у селекційному процесі інбредних тварин не сприяє підвищенню показників відтворювальної здатності та якісному удосконаленню породи. Результати досліджень використані при створенні заводської лінії Муромця 1531 та заводської родини Мальви 800 у миргородській породі свиней (схваленої та рекомендованої у виробництво на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Мінагрополітки України, протокол № 7 від 16 грудня 2008р.).

Результати досліджень впроваджені в ТОВ «Агрікор» Чернігівської області, що підтверджується відповідним актом.

Особистий внесок здобувача полягає у створенні племінного репродуктора з розведення свиней миргородської породи «Мрія-1» та племінного заводу «Агрікор» Чернігівської області, в організації і проведенні науково-виробничих дослідів, доборі і підборі поголів'я, аналізу зібраних даних. Самостійно проведено аналіз матеріалів досліджень, статистично проаналізовано, описано та узагальнено результати досліджень, на підставі яких сформульовані висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались й одержали позитивну оцінку на засіданнях вченої ради Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН у 2006-2009 роках, на ХІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Шляхи інтенсифікації галузі свинарства в країнах СНД» (Республіка Біларусь, 2006), ХІV Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми інтенсифікації виробництва свинини» (Росія, 2007) та Міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум - 2008» (Суми, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 12 наукових працях, з яких 7 - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 123 сторінках, містить 26 таблиць, 5 рисунків. Складається з вступу, огляду літератури, методики і методів досліджень, результатів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних літературних джерел, який налічує 218 найменувань, з них 24 іноземними мовами.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-виробничі дослідження проведені впродовж 2006-2009 років в умовах товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» Чернігівської області та в лабораторіях Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН. Матеріалом досліджень були свині порід: миргородська, білоруська чорно-ряба, п'єтрен, а також синтетичної лінії Maxter. Загальна схема досліджень наведена на рис. 1

Протягом періоду проведення досліджень піддослідні тварини знаходились в аналогічних умовах годівлі та утримання, у відповідності до прийнятої у господарстві технології виробництва свинини.

Рис. 2.2. Загальна схема досліджень.

Для визначення ефективності використання інбредних тварин у стаді племзаводу «Агрікор» Чернігівської області було сформовано 3 піддослідні групи за методичною схемою 1 (табл. 1). Кнури і свиноматки контрольної групи були неспоріднені між собою (аутбридинг). У другу дослідну групу були відібрані аутбредні свиноматки та інбредні кнури. Коефіцієнт інбридингу кнурів другої групи - 12,5%. В третій групі проводився підбір інбредних свиноматок, коефіцієнт інбредності яких - 12,5%, та аутбредних кнурів. Парування здійснювали природним методом.

Таблиця 1. Схема досліду 1.

Коефіцієнт інбридингу визначали за формулою С.Райта у модифікації Д. Кисловського:

F_x = х 100, де (2.1)

F_x - коефіцієнт інбридингу, % ;

n n₁ - ряди у материнській та батьківській сторонах родоводу, де зустрічається спільний предок. Урахування спільних предків починається з батьківського ряду;

f_a - коефіцієнт інбридингу для спільного предка (за умови його інбредності).

Доцільність використання інбредних та аутбредних тварин в стаді визначали за показниками відтворювальної здатності свиноматок.

Для визначення ефективності схрещування свиней різних генотипів в умовах ТОВ «Агрікор» Чернігівської області проведені дослідження за схемою 2 (табл. 2.) Для проведення експериментальної частини досліджень в умовах племзаводу «Агрікор» було відібрано 40 основних свиноматок миргородської породи та 10 напівкровних маток від ввідного схрещування миргородської породи з білоруською чорно-рябою. Тварин розділили на п'ять груп за принципом аналогів. Показники розвитку і продуктивності тварин знаходились на рівні вимог класу еліта та першого. Відтворні якості свиноматок оцінювали за: кількістю поросят при народженні, великоплідністю, кількістю поросят при відлученні, живій масі гнізда поросят та середній масі одного поросяти при відлученні у 45 днів.

Таблиця 2.Схема досліду 2

Примітка : М-миргородська порода; Ѕ(М+Бч/р)- напівкровні тварини від схрещування миргородської і білоруської чорно-рябої порід; П- п'єтрен; Maxter - синтетична лінія

Відлучені для подальшого дослідження тварини (30 свинок і 10 кастратів) були поставлені на дорощування, а при досягненні ними живої маси 28-30 кг - 20 свинок поставлені на вирощування, а 10 свинок і 10 кастратів - на відгодівлю в умовах господарства до живої маси 100 кг.

Під час вирощування піддослідний молодняк зважували у віці 2, 4, 6 і 9 місяців. Для характеристики лінійного росту у шести- та дев'ятимісячному віці у тварин були взяті проміри довжини тулубу. Відгодівельні якості визначали за: віком досягнення живої маси 100 кг, середньодобовим приростом та витратами корму на 1 кг приросту (корм.од. /у середньому по групі). При досягненні тваринами живої маси 100 кг проводили контрольний забій по 3 голови свиней з кожної групи. Усього було забито 15 голів свиней. У півтуші визначали: довжину охолодженої півтуші та товщину шпику і над 6…7 грудними хребцями (Б.В. Александров, 1972). Хімічний склад м'яса та сала визначали за методикою А. М. Поливоди, Р. В. Стробикіної, М. Д. Любецького та ін. (1977). З метою порівняльного вивчення біологічних особливостей різних генотипів свиней, були проведені біохімічні дослідження крові піддослідних тварин. Для цього від 5 підсвинків з кожної піддослідної групи у віці шести місяців брали проби крові із хвостової вени. Кількість загального білку підраховували за методикою Л.І. Слуцького (1964). Вміст загальних ліпідів визначили за методом Б.И. Антонова (1991), вміст загального холестерину - за методом Л.В. Беркало, О.В. Бобович, Н.О. Бобрової та ін. (1997). Результати досліджень оброблялися за допомогою методів варіаційної статистики та програми « Statistic 6,0».

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Удосконалення свиней миргородської породи методами чистопородного розведення. Використання таких методів селекційно-племінної роботи, як оцінка молодняку за власною продуктивністю, добір тварин, що мають показники розвитку і продуктивності не нижче вимог першого класу та поєднання кращої батьківської основи при постійному контролюванні спорідненості, добір тварин бажаного конституційного типу, індивідуальний, гомогенний підбір, використання інбридингу помірних ступенів у 2-3 поколіннях з наступним кросом і селекційним тиском при доборі свинок на початковому етапі створення стада - 50%, а кнурців - 20%, а на даному етапі - на рівні середніх по стаду у сумі з високим рівнем годівлі, який забезпечується використанням БВМД фірми «Провімі Польська», сприяло значному підвищенню показників розвитку і продуктивності свиней усіх статево-вікових груп свиней миргородської породи в племінному заводі ТОВ «Агрікор» Чернігівської області. Аналізуючи зміни, що відбулись з показниками розвитку тварин протягом 2002-2009 років, потрібно відзначити збільшення живої маси та довжини тулубу основних кнурів у віці 24 місяці, відповідно, на 12,2 % і 5,2 %. Позитивних змін у стаді зазнали показники відтворювальної здатності свиноматок. Так, за сім років багатоплідність зросла на 19,4 %, кількість поросят при відлученні на 11,5 %, а маса гнізда поросят при відлученні у 30 днів на 33,1 %. Цілеспрямований добір ремонтного молодняку за віком досягнення живої маси 100 кг забезпечив зниження показника на 21,7 днів. Комплексна оцінка кнурів і свиноматок підтверджує якісне удосконалення стада свиней племзаводу «Агрікор», у результаті чого кількість основних кнурів класу еліта зросла на 40,0 %, а основних свиноматок - на 33,8 %.

У наших дослідженнях встановлений високий позитивний кореляційний зв'язок живої маси з довжиною тулубу свиноматок, визначених після першого опоросу r = +0,75 до r = 0,93, вказуючи на можливість цілеспрямованого удосконалення тварин методами внутрішньопородної селекції (табл. 3).

Таблиця 3Кореляційні зв'язки показників розвитку і продуктивності родин свиноматок

Примітка: *** - Р>0,999

Аналіз взаємозв'язку показників живої маси матерів та дочок свиноматок заводського стада «Агрікор» вказує на ефективність добору за живою масою після першого опоросу свиноматок усіх родин, крім Мальви. Прогнозоване збільшення довжини тулубу свиноматок можливо одержати тільки за цілеспрямованого добору за цим показником матерів у родинах Конвалія, Смородина, Сойка та Цитрина (r = 0,62 - 0,84), селекція решти родин буде малоефективною. Неможливо проводити цілеспрямований добір за фенотипом маток, оскільки цей захід не приведе до прогнозованого поліпшення віку досягнення живої маси 100 кг у нащадків (r = -0,56 + 0,49).

Відтворювальна здатність інбредних та аутбредних тварин. Серед досліджуваних варіантів поєднання найвищою багатоплідністю характеризувалися свиноматки за неспорідненого підбору кнурів і свиноматок, які, відповідно, на 1,9 - 0,9 голів мали більше живих поросят при народженні, порівняно із свиноматками ІІ та ІІІ дослідних груп (табл.4). Використання інбредних свиноматок у поєднанні з аутбредними кнурами (ІІІ група) забезпечило збільшення показника багатоплідності на 1 голову порівняно з підбором батьківської основи ІІ дослідної групи - аутбредні свиноматки х інбредні кнури.

Таблиця 4. Відтворювальна здатність інбредних та аутбредних свиноматок

Значний розмах показника кількості поросят при відлученні у 45 днів серед досліджуваних груп має межі 10,5 -8,6 голів, вказуючи на вплив методу підбору батьківських пар. За цим показником тварини контрольної групи на 1,8 голови перевищували тварин ІІ дослідної групи та на 0,8 голів - ІІІ дослідної. Підтвердженням впливу багатоплідності на кількість поросят при відлученні слугує високовірогідний прямолінійний зв'язок даних показників r = +0,56 + 0,89. Різниця між групами за живою масою гнізда поросят при відлученні знаходилася в межах 12,4 - 23,3 %. Аутбредний підбір батьківської основи забезпечив збільшення живої маси гнізда поросят при відлученні на 28,9 кг порівняно з топкросом, та на 14,0 кг - із ботомкросом.

Відтворювальна здатність свиноматок за чистопородного розведення та схрещування. Використання методу схрещування позитивно вплинуло на підвищення показника багатоплідності, особливо у тварин ІІ-ІІІ дослідних груп. За поєднання свиней миргородської породи з тваринами 1/2 ( М+ Б. ч/р) перевага показника багатоплідності, у порівнянні з тваринами контрольної групи, становила, відповідно, 0,7 і 1,2 голів поросят на опорос. Схрещування свиноматок миргородської породи з кнурами м'ясних генотипів забезпечило підвищення показника багатоплідності, у порівнянні з чистопородним розведенням, відповідно, на 0,5 та 0,6 голів. Згідно одержаних даних, помісні поросята ІV дослідної групи за живою масою при народженні переважали на 0,24 кг (P>0,999), а V групи - 0,21 кг (P>0,99) чистопородних тварин. Свиноматки контрольної групи за кількістю поросят при відлученні у 30 днів поступалися тваринам ІІ-V дослідних груп на 0,3 - 0,8 голів, проте чистопородний молодняк контрольної групи у цей період розвитку характеризувався кращою пристосованістю до умов утримання і годівлі, у результаті чого втрата поросят, у середньому по групі, становила тільки 1,2 голів. Згідно одержаних даних, тварини контрольної групи поступалися за середньою живою масою однієї голови при відлученні тваринам дослідних груп.

Динаміка живої маси та довжини тулубу піддослідного молодняку. Одержані результати досліджень показують, що помісні свині ІV-V дослідних груп за показниками живої маси у 4, 6 та 9 - місячному віці значно перевищували не тільки чистопородний молодняк контрольної групи, але і ровесників ІІ-ІІІ дослідних груп. У чотиримісячному віці різниця між тваринами контрольної та ІІ-V дослідними групами за живою масою становила 1,1 -11,5 %, у шестимісячному 1,4 - 6,7 %, а у дев'ятимісячному 1,1 - 4,6 % (табл. 5).

Таблиця 5 Динаміка живої маси та довжини тулубу піддослідних тварин (п=20 гол.)

Помісний молодняк, одержаний за схрещування свиней миргородської породи з п'єтрен, мав перевагу за живою масою у чотиримісячному віці над тваринами контрольної та решти дослідних груп на 9,9 -3,1%, а у подальші вікові періоди, відповідно, на 6,3 -0,4 % та 4,4 -0,8 %.

Свині контрольної групи на 1,3 - 9,3 % за довжиною тулубу поступалися тваринам дослідних груп. При цьому більш відчутна перевага показника характерна для молодняку ІV-V дослідних груп, що узгоджується з використанням вихідних батьківських генотипів із значно кращою конституцією та екстер'єром. У дев'ятимісячному віці чистопородний молодняк контрольної групи поступався за даним показником на 4,4- 5,3 % ровесникам ІV-V дослідних груп, при дещо меншій різниці 0,7 - 3,2 % з молодняком ІІ-ІІІ груп, що пояснюється поєднанням різної спадкової основи батьків.

Взаємозв'язок біохімічних показників крові з розвитком піддослідного молодняку. Найвищий вміст загального білку у шестимісячному віці одержано у тварин ІV та V дослідних груп, відповідно, 7,9 і 8,2 г /100 см³. Дослідженнями встановлено, що тварини контрольної групи поступалися за даним показником на 1,1 -15,1 % молодняку ІІ - V дослідних груп за вірогідної різниці з тваринами ІV та V дослідних груп (табл. 6).

Таблиця 6. Біохімічні показники крові молодняку свиней (п=5 гол.)

Примітка: * - Р> 0,95

Характеризуючи одержаний рівень загальних ліпідів у сироватці крові свиней різних генотипів, необхідно зазначити, що їх найменший вміст виявлено у тварин ІІІ дослідної групи, які на 11,4 % поступались особинам контрольної групи і на 4,1-15,5 % - представникам інших дослідних груп. Результати наших досліджень вказують на те, що у крові свиней контрольної групи у 6-ти місячному віці містилось на 5,8 -2,9 % менше загального холестерину у порівнянні з тваринами ІІ та ІІІ дослідних груп. Піддослідний молодняк, одержаний за схрещування свиней миргородської породи з кнурами м'ясних генотипів - п'єтрен та Maxter, у порівнянні з тваринами контрольної та ІІ-ІІІ дослідних груп, мав значно менший вміст загального холестерину у сироватці крові.

Визначення впливу окисно-відновних процесів на інтенсивність росту піддослідних тварин проводили за результатами кореляційного аналізу. Позитивний вплив збільшення вмісту загального білку на підвищення живої маси встановлено для тварин контрольної та V дослідних груп r = +0,52+0,38. Не підтверджує такий висновок результат досліджень, одержаний для молодняку ІІ, ІІІ та ІV дослідних груп, для яких встановлена зворотна залежність показників (r = -0,93- 0,14). Взаємозв'язок вмісту загального холестерину та живої маси серед піддослідних тварин (крім ІІІ дослідної) носив зворотний характер, за якого збільшення одної ознаки узгоджувалося із зменшенням іншої і навпаки.

Відгодівельні якості піддослідних тварин. Аналіз відгодівельних якостей вказує на те, що найвищою інтенсивністю росту характеризувалися тварини ІV та V дослідних груп, вік досягнення живої маси 100 кг у яких, відповідно, за 189 і 194 дні (табл. 7). Свині контрольної групи значно поступалися помісним тваринам за інтенсивністю росту, у результаті чого живої маси 100 кг вони досягали на 1,7 -12,2 дні (0,8 - 6,1%) пізніше, при вірогідній різниці показника. Тварини реципрокних варіантів схрещування (ІІ - ІІІ дослідні групи) при несуттєвій перевазі показника віку досягнення живої маси 100 кг у порівнянні з чистопородним молодняком (2 -3 дні), на 5 - 9 днів пізніше досягали вказаної живої маси порівняно з молодняком ІV та V дослідних груп. Найвищий середньодобовий приріст під час відгодівлі мали тварини ІV та V дослідних груп, які, відповідно, на 14,7 (Р>0,999) і 10,1% (Р>0,999) переважали чистопородних тварин контрольної групи. Найкращою оплатою корму під час відгодівлі характеризувалися тварини V дослідної групи. Свині реципрокних варіантів схрещування (ІІ -ІІІ дослідні групи) практично не відрізнялися між собою за витратами корму на 1 кг приросту, а перевага над тваринами контрольної групи становила 8,2 - 6,3 %.

Таблиця 7Відгодівельні якості піддослідних тварин (п=20 гол.)

Примітка: * - Р> 0,95 ; *** - Р> 0,999

М'ясні якості піддослідних тварин. Молодняк контрольної групи за довжиною півтуші поступався на 0,7- 2,6 % тваринам дослідних груп. Позитивного впливу на збільшення показника довжини півтуші на 2,6 % за рахунок використання у якості батьківської породи кнурів п'єтрен і Maxter, зазнали тварини ІV та V дослідних груп (табл. 8). Поєднання свиней миргородської породи з п'єтрен та Maxster забезпечило зменшення товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців, відповідно, на 14,7 % (Р>0,99) та 12,5 % (Р>0,99) у порівнянні з чистопородними тваринами.

Таблиця 8М'ясні якості піддослідних свиней (п=3 гол.)

Примітка: * - Р> 0,95 ; ** - Р> 0,99

За нашими даними, поєднання тварин, що відносяться до генотипів одного напрямку продуктивності, ІІ-ІІІ дослідні групи, не супроводжувалося значним зменшенням товщини шпику у свиней.

Фізико-хімічні показники м'язової та жирової тканин у свиней. Активна кислотність м'яса у піддослідних свиней, визначена через 24 години після забою, мала межі рН = 5,76 - 6,12. При цьому, рН чистопородних свиней миргородської породи на 0,9 % перевищувала тільки тварин ІІ дослідної групи, але була нижчою на 1,3 -5,3 % порівняно із іншими дослідними групами. Найнижча вологоутримуюча здатність характерна для м'язової тканини свиней ІІ дослідної групи, які на 4,2 % поступались тваринам контрольної та 3,0-11,2 % решти дослідних груп. На вологоутримуючу здатність впливає активна кислотність м'яса, підтвердженням чого слугує позитивний коефіцієнт кореляції, одержаний у наших дослідження r = 0,37 - 0,99. У м'язовій тканині піддослідних тварин містилося 74,23 -76,48 % загальної вологи з незначною різницею між групами. Свині контрольної групи характеризувалися найвищим вмістом протеїну, з перевагою 0,7 - 4,9 % над дослідними групами. М'ясо свиней контрольної групи містило на 9,1 - 39,5 % більше жиру у порівнянні з дослідними. За вмістом загальної вологи у салі серед піддослідних груп перевага була за тваринами ІІІ дослідної групи. Жирова тканина свиней цієї групи містила найвищу кількість вологи, що на 12,0 % перевищувало результати контрольної групи та на 17,8 -16,7 % представників решти дослідних груп. Між тваринами різних генотипів не встановлено вірогідної різниці за температурою плавлення сала, як початкової, так і кінцевої.

Економічна ефективність відгодівлі свиней різних генотипів. Собівартість виробленої продукції найнижчою була у свиней ІV та V дослідних груп за рахунок вищої інтенсивності росту тварин під час відгодівлі та менших витрат на виробництва свинини. За даним показником свині контрольної групи поступались на 1,5 - 11,3 % представникам дослідних груп. За показником чистого прибутку, одержаному при відгодівлі свиней різних генотипів, перевага помісного молодняку ІV і V дослідних груп над тваринами контрольної групи становила 26,6 - 19,5%, а ІІ- ІІІ дослідних груп, відповідно, 8,4 - 4,0 %. При розрахунку чистого прибутку на одну голову встановлено перевагу тварин ІV і V дослідних груп над контрольними у сумі 116,3 і 85,3 грн. Відгодівля тварин ІІ - ІІІ дослідних груп забезпечує збільшення чистого прибутку на одну голову на 36,7 - 17,5 грн. у порівнянні з тваринами контрольної групи. Поєднання свиней миргородської породи з генотипами м'ясного напрямку продуктивності забезпечує підвищення рівня рентабельності виробництва свинини на 21,1 -15,0 % у порівнянні з відгодівлею чистопородних тварин.

ВИСНОВКИ

1. Удосконалення свиней миргородської породи методами чистопородного розведення забезпечило підвищення господарськи корисних ознак та збереження генетичної різноманітності популяції, а використання їх при схрещуванні з генотипами різного напрямку продуктивності сприяло одержанню високопродуктивного молодняку для відгодівлі.

2. Кореляційний аналіз показників розвитку і продуктивності родин свиноматок миргородської породи засвідчив неможливість застосування єдиних підходів щодо добору тварин та передбачення якості одержуваного селекційного матеріалу.

3. Використання інбредних тварин (F_x = 12,5 %) у селекційному процесі приводить до зниження багатоплідності на 8,6 -18,1 %, кількості поросят - 8,8 -19,8 % та маси гнізда при відлученні - 12,4 -25,7 % за підвищення середньої маси однієї голови при відлученні на 7,5 - 10,3 % порівняно з аутбредними тваринами.

4. Встановлено, що використання у селекційному процесі інбредних кнурів (F_x = 12,5 %), порівняно з інбредними свиноматками (F_x = 12,5 %), супроводжується більш відчутним зниженням відтворювальної здатності.

5. Схрещування, порівняно з чистопородним розведенням тварин, забезпечило підвищення багатоплідності на 0,5-1,2 голови, кількості поросят при відлученні - 0,3 -0,8 голів, живої маси гнізда поросят при відлученні - 8,8 кг (P>0,95) - 16,2 кг (P>0,999) та середньої маси однієї голови при відлученні -0,6 кг (P>0,99) -1,5 кг (P>0,999).

6. Встановлено, що піддослідні тварини найбільш відчутно змінювали живу масу у період інтенсивного росту - з чотирьох до шестимісячного віку при зменшенні різниці за цим показником у подальшому. У чотиримісячному віці різниця між тваринами контрольної та дослідними групами за живою масою складала 1,1-11,5%, у шестимісячному 1,4-6,7%, а у дев'ятимісячному 1,1- 4,6 %.

7. Вміст загального білку у піддослідних тварин знаходився в межах 7,1 -8,2 г/ 100см³ , загальних ліпідів - 701,3 -810,0 мг/ %, а загального холестерину -78,6 - 86,5 г/100 см³ , що узгоджувалося із генотипом тварин, їх інтенсивністю росту та рівнем жирового обміну.

8. Кращими відгодівельними якостями характеризувалися тварини від поєднання свиноматок миргородської породи з кнурами породи п'єтрен та синтетичної лінії Maxter, які забезпечували підвищення середньодобових приростів, відповідно, на 14,7 % (Р>0,999) і 10,1 % (Р>0,999), скорочення віку досягнення живої маси 100кг 6,1-3,4 % і витрат корму на 1кг приросту 24,1-16,8 % порівняно з чистопородними тваринами миргородської породи.

9. Використання кнурів м'ясних генотипів французької селекції супроводжувалося збільшенням у помісних тварин на 2,6 % (Р>0,95) довжини півтуші при зменшенні товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців, відповідно, на 14,7 % (Р>0,99) та 12,5 % (Р>0,99).

10. Встановлено, що м'язова тканина свиней усіх генотипів знаходилось у межах технологічних норм, за невірогідної різниці щодо активної кислотності, вологоутримуючої здатності, вмісту протеїну та загальної вологи. Найвищою енергетичною цінністю характеризувалося м'ясо свиней миргородської породи, у якому містилося на 9,1 - 39,5 % більше жиру порівняно з помісними тваринами.

11. Встановлено, що відгодівля помісного молодняку, одержаного від схрещування свиней миргородської породи з генотипами французької селекції, сприяла підвищенню рівня рентабельності на 21,1 -15,0 % та на 26,6 - 19,5% чистого прибутку на одну голову порівняно з чистопородними тваринами.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для запобігання зниження показників відтворювальної здатності не рекомендуємо використовувати в стадах свиней миргородської породи інбредних тварин за поєднання їх з аутбредними.

2. Для одержання високопродуктивного молодняку для відгодівлі рекомендуємо схрещувати свиноматок миргородської породи з кнурами французької селекції - породою п'єтрен і синтетичною лінією Maxter, що забезпечить підвищення середньодобових приростів, відповідно, на 14,7 % і 10,1 %, скорочення віку досягнення живої маси 100 кг на 6,1-3,4 % та витрат корму на 1 кг приросту на 24,1-16,8 %, збільшення довжини півтуші на 2,6 % при зменшенні товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців, відповідно, на 14,7 % та 12,5 % .

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Войтенко С. Л. Миргородська порода свиней: шляхи створення та сучасний стан / С. Л. Войтенко, С. М. Петренко, В. Г. Дибенко. - Полтава.-2005. - 193 с. (Дисертант описав розділ 1 та виконав аналіз результатів досліджень по розділах 13,14).

2. Войтенко С. Л. Удосконалення миргородської породи свиней на чистопородній основі та з використанням інших генотипів / С. Л. Войтенко, С. М. Петренко // Ефективне тваринництво та птахівництво. - 2003.- № 6.- С. 44. (Дисертант виконав аналіз результатів досліджень).

3. Войтенко С. Л. Результативність „прилиття крові” до миргородської породи свиней білоруської чорно-рябої породи / С. Л. Войтенко, С. М. Петренко, С. Ю. Алфьоров // Аграрний вісник Причорномор'я.-2005.-Вип. 31. - С. 58-60. (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз результатів досліджень).

4. Войтенко С. Локальні породи свиней: збереження та відтворення / С. Войтенко, С. Петренко, М. Пісковий // Тваринництво України.-2007.- № 2. - С.70-72. (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз результатів досліджень).

5. Войтенко С. Л. Використання ДНК-технологій для оптимізації селекційного процесу в малочисельних популяціях свиней / С. Л. Войтенко, О.І. Метлицька, К. Ф. Почерняєв, Л. В.Вишневський, С. М. Петренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 2 .- С. 92-95. (Дисертант виконав обробку результатів досліджень).

6. Вишневський Л. Селекція свиней за відтворювальною здатністю / Л. Вишневський, С. Петренко, С. Войтенко // Тваринництво України .- 2008.- № 9.- С.12-15 (Дисертант виконав аналіз результатів досліджень)

7. Вишневський Л. В. Внутрішньопородна селекція та схрещування свиней миргородської породи / Л. Вишневський, С. Войтенко, С. Петренко // Вісник аграрної науки. - 2008. - № 10. - С. 43 - 45 (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз результатів досліджень).

8. Войтенко С. Л. Методологічні підходи до збереження та раціонального використання свиней локальних порід / С. Л. Войтенко, М.Б. Пісковий, С. М. Петренко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Вип. 10 (15). - 2008. - С.45-49. (Дисертант описав частину експериментальних досліджень).

9. Войтенко С. Л. Усовершенствование и рациональное использование свиней локальных пород / С.Л. Войтенко, С.Н. Петренко, Н.Б. Писковой // Пути интенсификации отрасли свиноводства в странах СНГ: междунар. научн. - практик. конф. - Жодино, 2006. - С.25-27. (Дисертант виконав аналіз результатів досліджень).

10. Петренко С. Н. Использование миргородской породы свиней при скрещивании / С. Н. Петренко, С. Л. Войтенко // Современные проблемы интенсификации производства свинины: междунар. научн.-практ. конф. - Ульяновск, 2007 .- Т.1.- С.317 - 318. (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз результатів досліджень).

11. Войтенко С. Л. Ввідне схрещування як метод розширення генеалогії локальної популяції свиней / С. Л. Войтенко, С. М. Петренко, В.Г. Цибенко // Державна книга племінних тварин локальних порід свиней (миргородська, велика чорна), Том ІІ.-К., 2007. - С.10-12. (Дисертант виконав аналіз результатів досліджень).

12. Пат. 34697 Україна, МПК (2006), А01К 67/00. Застосування ввідного схрещування для підвищення продуктивності та розширення генеалогічної структури свиней вітчизняних локальних порід як методу підвищення їх відтворювальної здатності і відгодівельних якостей / С. Л. Войтенко, С. М. Петренко; власник Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН.- №15043 , заявл.10.04. 2008; опубл. 26.08.2008. Бюл. №16.

Размещено на Allbest.ru