Обґрунтування і зоогігієнічна оцінка корекції інтенсивної технології виробництва з урахуванням стресочутливості організму свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ імені С.З. ГЖИЦЬКОГО

ОБҐРУНТУВАННЯ І ЗООГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА КОРЕКЦІЇ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА З УРАХУВАННЯМ СТРЕСОЧУТЛИВОСТІ ОРГАНІЗМУ СВИНЕЙ

16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

РЕШЕТНИК АНТОНІНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Львів 2009

Анотація

Решетник А.О. Обґрунтування і зоогігієнічна оцінка корекції інтенсивної технології виробництва з урахуванням стресочутливості організму свиней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2009.

Дисертація присвячена вивченню параметрів мікроклімату в реконструйованих приміщеннях для свиней, їх бальній оцінці в різні періоди року та вивченню ефективності роботи системи примусової вентиляції у них. Уточнений метод тестування свиней за коефіцієнтом емоційності дозволяє у виробничих умовах класифікувати поголів'я за стресостійкістю. Вивчено зв'язок між коефіцієнтом емоційності свиней і показниками природної резистентності, інтенсивністю анаболізму та продуктивністю. Встановлено особливості будови щитоподібної залози та функціональної активності наднирників у свиней з різним коефіцієнтом емоційності. Вивчені поведінкові реакції свиней (репродуктивних свинок і свиней на відгодівлі ) та показано, що відтворювальні якості свиноматок і м'ясні якості свиней на відгодівлі залежать від коефіцієнта емоційності. Свині з високим К_е володіють вищою резистентністю та продуктивністю, адаптовані для використання при інтенсивних технологіях у свинарстві.

Ключові слова: свині, реконструйовані приміщення, мікроклімат, стресочутливість, коефіцієнт емоційності, резистентність, продуктивність.

Аннотация

Решетник А.А. Обоснование и зоогигиеническая оценка коррекции интенсивной технологи производства с учетом стрессчувствительности организма свиней.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарних наук по специальности 16.00.06- гигиена животных и ветеринарная санитария.

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого.- Львов, 2009.

Диссертация посвящена изучению параметров микроклимата, их бальной оценке в разные периоды года в реконструированных помещениях для свиней, а также изучению эффективности работы системы принудительной вентиляции в них. Наиболее стрессвлияющими факторами, в зависимости от периода года, оказались такие, как температура, охлаждающая способность и скорость движения воздуха, микробная загрязненность и концентрация аммиака, которые могли быть оценены не выше 1-2 баллов по шкале бальной оценки. Продолжительное влияние микроклиматического стресса вызывало снижение среднесуточных привесов в летний период года на 35,0-44,0%, в переходный - на 7,0-14,0 % в помещении №1 и №2, соответственно, по сравнению с зимним периодом; а также увеличение респираторных заболеваний свиней, которые в переходный период года в исследуемых помещениях достигало 73,0 и 75,0 %. Усовершенствованный метод тестирования свиней за коэффициентом эмоциональности (К_э) разрешает в производственных условиях классифицировать поголовье животных по стрессоустойчивости. К І опытной группе отнесли животных с низким К_э ( у свиноматок - 19,01±2,35 и у молодняка свиней - 19,69±1,37), а ко ІІ группе - животных с высоким К_э (у свиноматок - 53,38±5,33 и у молодняка свиней - 53,07±4,23). В результате исследований установили, что содержание эозинофилов в периферической крови свиней ЙЙ группы составило 2,50±0,20 и 2,83±0,34, в сравнении с животными Й группы - 1,50±0,35 и 1,33±0,23 (р<0,05 и р<0,01 - свиноматки и молодняк, соответственно). Содержание глюкозы в крови животных Й группы было выше и составляло у свиноматок и молодняка свиней, соответсвенно 3,78 ± 0,12 и 5,37 ± 0,34, по сравнению с животными ЙЙ группы - 3,14±0,11 и 3,78±0,14 (р<0,01). Активность креатинкиназы (КК) в плазме крови животных с низким К_э была выше (р<0,01). Причем у молодняка животных разница была троекратной. Более высокое содержание продуктов пероксидного окисления липидов (ГПЛ и МДА) наблюдали у свиней с низким К_э. Показатели естественной резистентности, относительное количество Т- и В-лимфоцитов и их функциональная активность наблюдались более высокими у животных с високим К_э.

Увеличение плотности фолликулов и высоты фолликулярного эпителия щитовидной железы свиней с низким К_э разрешает предположить более высокую реактивность железы и состояние функционального напряжения у этих животных; гистологическими и морфометрическими исследованиями надпочечников установлено гиперплазию эндокриноцитов пучковой зоны коркового слоя у свиней с низким К_э, что указывает на интенсификацию секреторной активности этого участка и обуславливает уровень концентрации кортизола в крови животных: в плазме крови свиней І группы 74,60±8,57, а ЙЙ группы - 35,13±2,06 нмоль/л (р<0,05). Индекс адаптационных возможностей эндокринных желез был больше у свиней с высоким К_э (р<0,05). Свиноматки с высоким К_э обладают более высокими репродуктивними качествами: многоплодностью и массой гнезда при рождении (р<0,05), молочностью и массой гнезда при отъеме (р<0,001). Свиньи с высоким К_э обладали лучшими откормочными качествами и более высоким выходом мяса после убоя (р<0,05). Свинина, полученная от животных с високим К_э, характеризовалась более интенсивным цветом и влагоудерживающей способностью (р<0,01).

Ключевые слова: свиньи, реконструированные помещения, микроклимат, стрессчувствительность, коэффициент эмоциональности, резистентность, продуктивность.

Abstrakt

Reshetnik A.O. Grounds and Zoohygienic Estimation of the Intensive Manufacture Correction Subject to Stress Sensitivity of the Organism of Pigs. -Manuscript.

Candidate's thesis in veterinary sciences, specialty 16.00.06 - hygiene of animals and veterinary sanitary. Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology named after S.Z. Gzhytsky, Lviv, 2009.

The thesis deals with the study and estimation of the microclimate parameters in the reconstructed premises for pigs during different periods of the year and the study of the effectiveness of the work of the impingement ventilation system.

The improved method of testing of pigs by the emotionality coefficient allows to classify population by the stress stability in the working conditions. The connection between the coefficient of emotionality of pigs and rates of the natural resistance, anabolism intensity and productivity was studied. It is determined the peculiarities of the thyroid gland and functional activity of the epinephros of the pigs with different coefficient of emotionality. The behavioral reactions of pigs (reproductive pigs and pigs on fattering) are studied and it is showed that reproductive qualities of sows and meat qualities of pigs on fattering depend on the coefficient of emotionality. Pigs with high coefficient have higher resistance and productivity, adapted for using with intensive technologies in the pig breeding.

Key words: pigs, reconstructed premises, microclimate, stress, coefficient of emotionality, resistance, productivity.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перспектива розвитку свинарства - за інтенсивними технологіями виробництва. Ці технології вимагають безвигульного утримання тварин, особливих взаємовідносин при великому скупченні тварин, механізації виробничих процесів, що виключають можливість реалізації ряду природних потреб, в тому числі у фізичній активності. Разом з інтенсифікацією виробництва зростає актуальність проблеми стресів у свинарстві (Плященко С.І., 1987, 1991; Чорний М.В., 2007; Кабанов В.Д., 2001, 2003, 2006). У практиці свинарства країн Європи йде перегляд технологій, які застосовуються сьогодні. Звідси перед зоогігієнічною наукою постала проблема пошуку альтернативних технологій та методів усунення з технологічного процесу стресочутливих тварин і покращення природної резистентності поголів'я. Утримання тварин у промислових комплексах в умовах постійного чи періодичного впливу як технологічних, так і мікрокліматичних стресорів приводить до того, що стрес виступає патогенетичною основою розвитку функціональних розладів і незаразних захворювань (Головач В.М. зі співавт.,1990; Комлацький В.І., 2005; Мазгаров І.Р., 2007). Над проблемою усунення як мікрокліматичних, так і технологічних стресів, яка вже багато років стоїть перед зоогігієнічною наукою і практикою, працювало багато дослідників як в Україні, так і за кордоном (Скороходько А.К., 1930; Демчук М.В., 1960, 2002,2005,2007; Марков Ю.М., 1979; Борщ М.С.,1980; Плященко С.І., 1987; Нікітченко І.Н., 1988; Бажов Г.М., 1989, 2006; Головач В.М. зі співавт., 1990; Зотько М.О.,1993; Стояновський В.Г., 2000; Нікітенко А.М., 2006, 2008; Лясота В.П., 2003, 2004, 2006, 2008; Жучаєв К.В., 2005; Мазгаров І.Р., 2007; Ангелов К., Драгоєв П., 1994; Rokicki W., 2001; Koіacz R., Dobrzaсski Z., 2006 та ін.).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри гігієни тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького «Вивчення функціонального стану організму тварин та розробка гігієнічних вимог до технології ведення тваринництва на фермах різної потужності з урахуванням екологічного стану території регіону № 0106 U002402». У рамках вказаної теми ми вивчали умови утримання та функціональний стан організму свиней з урахуванням їх стресочутливості при інтенсивній технології виробництва у реконструйованих приміщеннях.

Мета роботи - дати зоогігієнічну оцінку мікроклімату реконструйованих свинарників, вивчити ефективність роботи примусової вентиляції в них у різні періоди року та вплив мікроклімату на організм свиней; вивчити функціональний стан організму свиней з врахуванням їх стресочутливості на основі встановлення коефіцієнта емоційності (К_е) у зв'язку з інтенсивними технологіями виробництва.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання : 1) вивчити параметри та провести бальну оцінку мікроклімату у реконструйованих виробничих приміщеннях для утримання свиней відгодівельних груп у різні періоди року, провести оцінку ефективності роботи системи примусової вентиляції в них; 2) типізувати ремонтних свинок та молодняк свиней відгодівельної групи за коефіцієнтом емоційності (К_е), вивчити загальну адаптаційну здатність (ЗАЗ) та дослідити відгодівельні і м'ясні якості свиней у зв'язку з коефіцієнтом емоційності; 3) вивчити і проаналізувати морфологічні та біохімічні показники системи крові, природної резистентності, дослідити функціональну активність і вміст розеткоутворюючих Т- і В-лімфоцитів та їх окремих регуляторних субпопуляцій, вивчити вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові свиней з різною величиною К_е; 4) вивчити морфофункціональні особливості щитоподібної залози та наднирників, а також рівень кортизолу в крові свиней з різним К_е; 5) розробити рекомендації щодо відбору ремонтних свинок для репродукції при інтенсивних технологіях.

Об'єкт дослідження - фізіолого-біохімічні та імунологічні процеси в організмі гібридних свиноматок на основі породи ландрас компанії РІС з різним К_е та приплоду, отриманого від першого опоросу за умов інтенсивної технології виробництва.

Предмет дослідження - параметри мікроклімату реконструйованих свинарників, показники неспецифічної резистентності, імунобіологічної реактивності, морфофункціональних властивостей периферичних залоз внутрішньої секреції, росту, відтворних якостей та м'ясної продуктивності гібридних свиней з різним К_е.

Методи дослідження - гігієнічні (вивчення фізико-хімічних показників мікроклімату приміщень); етологічні (визначення коефіцієнта емоційності); зоотехнічні (вивчення репродуктивних якостей свиноматок, м'ясних якостей свиней відгодівельної групи); лабораторні: морфологічні (кількість еритроцитів, лейкоцитів і лейкограми), біохімічні (гемоглобін, загальний білок, ПОЛ, МДА, КК), імунологічні (БАСК, КАСК, ЦІК, РБТЛ, розеткоутворюючі Т- і В-лімфоцити), імуноферментні (кортизол), морфо-метричні (встановлення структурно-функціональних одиниць щитоподібної залози та наднирників); фізико-хімічні (визначення якості м'яса); біометричні (вірогідність отриманих результатів).

Наукова новизна роботи. Вперше вивчено зв'язок між К_е гібридних свиней (на основі породи ландрас) і показниками природної резистентності, інтенсивністю метаболізму та продуктивністю. Встановлено особливості будови щитоподібної залози та функціональної активності наднирників у свиней з різним К_е. Вивчено поведінкові реакції свиней та показано, що свині з високим К_е володіють вищою резистентністю та продуктивністю, краще адаптовані для використання при інтенсивних технологіях виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень отримано патент на корисну модель № 33955 „Спосіб відбору ремонтних свинок для репродукції при інтенсивних технологіях” та видано „Рекомендації щодо відбору ремонтних свинок для репродукції при інтенсивних технологіях”. Отримані результати дали можливість впровадити у виробництво метод визначення стресчутливості свиней у господарствах з інтенсивною технологією свинарства у Чернівецькій, Хмельницькій та Львівській областях.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в наукових дослідженнях кафедри внутрішніх хвороб та гігієни тварин та у навчальному процесі під час викладання дисципліни „Гігієна тварин” Національного університету біотехнологій і природокористування, Харківської державної зооветеринарної академії, Білоцерківського національного аграрного університету, Миколаївського державного аграрного університету, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Подільського державного аграрно-технічного університету за спеціальністю 7.130501 та 6.110101 - Ветеринарна медицина та 6.090102 - Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконала увесь обсяг експериментальних досліджень, узагальнила результати та провела статистичне опрацювання цифрових даних. Обговорення та узагальнення результатів власних досліджень, а також оформлення висновків проведено під керівництвом доктора ветеринарних наук, професора М.В. Демчука. Експериментальні дослідження на свинях здійснені на базі СТзОВ „Котелеве” Новоселицького району Чернівецької області, що належить ПП „Колос”. Гігієнічні, етологічні та зоотехнічні дослідження проводились в умовах даного господарства. Гематологічні та фізико-хімічні дослідження проводились у науковій лабораторії кафедри внутрішніх хвороб та гігієни ПДАТУ, біохімічні та імунологічні дослідження - в лабораторії імунології Інституту біології тварин УААН, гістологічні та морфометричні дослідження виконувались на кафедрі патологічної анатомії і гістології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень апробовані на: Міжнародній науковій конференції „Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва” (Львів, 2005, 2007, 2008); Міжнародному науково-практичному семінарі „Проблеми загальної ветеринарної профілактики (гігієна та санітарія, екологія, добробут тварин, етологія” (Львів, 2006, 2007, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи ведення тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин” (м. Кам'янець-Подільський, 2007); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології та патології відтворення тварин” (м. Кам'янець-Подільський, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» (м. Львів, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Кам'янець-Подільський, 2008); Науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців за підсумками науково-дослідної роботи (м. Кам'янець-Подільський, 2007, 2008).

2. Матеріали і методи досліджень

Матеріалом для дослідження були гібридні свиноматки (на основі породи ландрас, компанії РІС з Польщі), які були завезені з репродуктивною метою в СТзОВ „Котелеве” Новоселицького району Чернівецької області, та молодняк свиней, отриманий від першого опоросу. Свиноматки знаходились у реконструйованих приміщеннях з регульованим мікрокліматом. Закуплених у Польщі ремонтних свинок віком 30 тижнів, масою 110 - 115кг тестували на предмет встановлення К_е. У результаті тестування сформували 2 групи тварин, за якими вели спостереження. Кров для досліджень брали з краніальної порожнистої або з яремної вени свиней на момент технологічних стресів. У свиноматок: перший раз при переведенні з індивідуальних кліток у групові (на період другої половини вагітності) і другий раз - після відлучення поросят. У молодняку відбір крові поєднували з контрольним зважуванням. Молодняк свиней тестували у віці 11-12 тижнів. За даними тестування сформували 2 групи тварин з різним К_е. Молодняк свиней утримували в реконструйованому приміщенні для дорощування, обладнаному окремими боксами з ізольованими системами примусової вентиляції та каналізації і регульованим мікрокліматом.

Контроль за параметрами мікроклімату у приміщеннях для свиней вели по 10 днів під час кожного періоду року. Параметри мікроклімату визначалися за загальноприйнятими методиками: температуру і відносну вологість за допомогою термогігрометра, швидкість руху та охолоджуючу здатність повітря - за допомогою кулькового кататермометра, вміст аміаку - газоаналізатором УГ-2, вміст вуглекислого газу - за Суботіним-Нагорським, вміст пилу - за допомогою електроаспіратора та фільтрів АФА, вміст мікроорганізмів визначали седативним методом за В.Ф. Матусевичем. Відбір залоз внутрішньої секреції та проб м'яса для дослідження проводили на м'ясопереробному підприємстві, що належить ПП „Чернівецькі ковбаси”, у м. Чернівці. Для вивчення К_е свиней застосували уточнений нами етологічний метод «відкритого поля», який забезпечує виявлення тварин, що по-різному реагують на незнайомі умови утримання, виходячи із зрівноваженості нервових процесів.

У цільній крові дослідних тварин визначали: кількість еритроцитів, лейкоцитів (у лічильній камері Горяєва), лейкоцитарну формулу шляхом підрахунку різних форм лейкоцитів у мазках, пофарбованих за методом Романовського-Гімза за загальноприйнятими методиками. Вміст загального білка в сироватці крові визначали за Лоурі, вміст гемоглобіну геміглобінціанідним методом, вміст глюкози - глюкозооксидазним методом. Кількість Т- і В- лімфоцитів та їх субпопуляцій у крові визначали шляхом розеткоутворення (Е-РУЛ і ЕАС-РУЛ) за методом Jondal зі співавторами. Реакцію бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) з фітогемаглютиніном визначали за Чернушенко Е.Ф. і Когосовою П.С.; лізоцимну активність (ЛАСК) фотонефелометричним методом за В.Г. Дорофейчуком; бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) визначали фотоколориметричним методом за відношенням до мікробної тест-культури E.coli. Визначення комплементарної активності сироватки крові проводили за методом В.О. Желтової і В.І. Чекопіло.

Рис.1. Схема проведення досліджень

Активність креатинкінази (КК) визначали стандартним набором хімічних реактивів; визначення вмісту кортизолу - імуноферментним методом. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові визначали: малонового діальдегіду (МДА) за методом, описаним С.Н. Коробейниковою, а вміст гідроперекисів ліпідів (ГПЛ) - за методом, описаним В. Мірончиком.

Після забою у досліджуваних тварин відбирали щитоподібну і надниркові залози, визначали їх масу та фіксували в 10 %-у розчині нейтрального формаліну. Шматочки досліджуваних залоз зневоднювали у спиртах, заливали в парафін. На санному мікротомі з парафінових блоків виготовляли серійні зрізи товщиною 8-15 мкм. Препарати фарбували за стандартними методиками: гематоксиліном та еозином і за Ван-Гізоном. Світлову мікроскопію і мікрофотографування гістопрепаратів здійснювали за допомогою мікроскопа OLYMPUS CX 41 та фотокамери OLYMPUS C-5050. Морфометричне дослідження щитоподібної та надниркових залоз здійснювали з використанням морфометричної програми DP SOFT для мікроскопа.

Фізико-хімічні показники якості м'язової тканини вивчали в найдовшому м'язі спини, над 9 - 12 грудними хребцями через 48 годин після забою та зберігання при температурі 4⁰С у холодильнику. Вміст вологи визначали за загальноприйнятою методикою, інтенсивність забарвлення м'яса - колориметричним методом, водоутримуючу здатність та ніжність м'яса методом пресування за Грау і Гаммом у модифікації В. Воловинської та Б. Кельман, активну кислотність (рН) - потенціометричним методом на універсальному рН-метрі рН-150М.

Результати експериментальних досліджень оброблені за загальноприйнятими методами статистики з використанням комп'ютерної програми «Microsoft Excel». Вірогідність розходжень між показниками оцінювали за критерієм Стьюдента. Різницю між двома величинами вважали вірогідною при р<0,05; 0,01; 0,001. Цифрові величини виражали в одиницях СІ.

3. Результати досліджень та їх аналіз

Загальна характеристика систем технологічного забезпечення та результати вивчення параметрів мікроклімату у реконструйованих приміщеннях для свиней. На першому етапі проведено оцінку мікроклімату у двох реконструйованих приміщеннях №1 та №2, призначених для утримання свиней на дорощуванні та відгодівлі і вивчали ефективність роботи системи вентиляції в них. У приміщеннях функціонувала примусова система вентиляції, яка мала деякі відмінності в обладнанні. Витяжка забрудненого повітря з підпідлогової вентиляції приміщення проводилась за рахунок безперервної роботи 16 вентиляторів та ще 3-х вентиляторів, які встановлені у причілкових сторонах приміщення, що працювали періодично. Приплив атмосферного повітря відбувався через віконні фрамуги, розташовані в центральній частині приміщення, крім того, у приміщенні №1 в бокових стінах були встановлені 4 припливні вентилятори, за продуктивністю аналогічні тим, які функціонували у підпідлоговій витяжній вентиляції.

В різні періоди року на перший план виступали проблеми з різнокомплексними факторами мікроклімату (табл. 1, 2). На основі проведених досліджень встановлено, що деякі його параметри мали стресовий вплив на тварин, оскільки знаходились на рівні граничних добових (2 бали) або граничних годинних (1бал) коливань. Аналіз продуктивності та захворюваності свиней у даних приміщеннях показав, що найнижчі середньодобові прирости спостерігали в теплий період року, а найбільш високу захворюваність - у перехідний період, причому понад 70 % захворювань за цей час припадало на хвороби органів дихання (табл. 3).

Таблиця 1 Результати дослідження параметрів мікроклімату і їх бальної оцінки в приміщенні №1

Таблиця 2 Результати дослідження параметрів мікроклімату і їх бальної оцінки в приміщенні №2

Таблиця 3 Показники середньодобових приростів та захворюваності свиней у досліджуваних приміщеннях (М±m)

Наявність мікрокліматичних стрес-факторів, які постійно або періодично чинять негативну дію, у поєднанні з особливостями трифазної системи утримання свиней, вимагає тварин, адаптованих до цих технологій, тобто стресостійких.

Тестування свиней на предмет встановлення коефіцієнта емоційності (К_е) в умовах виробництва. Для тестування свиней відганяли в окрему кімнату, що знаходилась у виробничому приміщенні, або в окремий порожній станок, підлогу якого ділили на квадрати з розрахунку, що довжина тулуба тварини приблизно дорівнює стороні квадрата. Спостереження вели протягом 10хв, щохвилинно фіксуючи такі показники, як: кількість пересічених квадратів (чотирма кінцівками) за 1хв, рефлекс волі (що виявлявся спробами вийти з приміщення різними проявами: 1 бал - тварина підходить до дверей, але не робить спроб вийти через них, 2 бали - спроба відкрити двері рилом, 3 бали - тварина стрибає на двері) і кількість актів дефекації та уринації.

Після тестування кожної тварини приміщення ретельно прибирали. На основі спостережень визначали коефіцієнт емоційності (К_е), вираховуючи відношення числа пересічених квадратів за період тесту (К) до кількості виділень (В): К_е = К / В. Рефлекс волі враховували як допоміжний показник прояву емоційності під час тестування: якщо К_е знаходився в межах 10 - 25, їх відносили до І групи свиней з низьким К_е; 45-70 - до ІІ групи тварин з високим К_е; коли К_е складав 30 - 40, їх відносили до однієї з вищезгаданих груп, аналізуючи саме вияв рефлексу волі. Якщо при цьому прояві оцінка становила 1 - 2 бали , їх відносили до І групи, а якщо 2 - 3 бали - то до ІІ. У випадку проведеного нами дослідження до І групи тварин відносили свиней з низьким показником К_е (19,01±2,35 і 19,69±1,37), а до ІІ групи - з високим (53,38±5,33 і 53,07±4,23 у свиноматок та молодняку, відповідно).

Морфологічні та біохімічні дослідження крові свиней з різним коефіцієнтом емоційності. У результаті гематологічних досліджень статистично вірогідної різниці в показниках дослідних груп свиней ми не встановили. Але при дослідженні лейкоцитарної формули констатували, що кількість еозинофілів вірогідно нижчою була у тварин з низьким К_е (табл. 4).

Таблиця 4 Вміст еозинофілів у периферичній крові свиней, % (М±m)

Примітка: в цій та інших таблицях *- вірогідна різниця у досліджуваних показниках у свиней ІІ групи порівняно до свиней І групи (*-p<0,05; **-p<0,01; ***-p<0,001)

При біохімічному дослідженні периферичної крові встановили, що рівень загального білка у свиней з різним К_е вірогідно не відрізнявся. Під час першого дослідження в обох групах свиноматок він був у межах верхньої фізіологічної норми, після відлучення поросят цей показник знижувався до нижньої межі фізіологічної норми, причому різниця в динаміці була вірогідною р<0,001 (табл. 5). Це можна пояснити напруженням обмінних процесів в організмі свиноматок та зниженням вмісту білка в їх крові за час лактаційного періоду.

Таблиця 5 Біохімічні показники периферичної крові свиней ( М ± m)

Таблиця 6

Активність КК в плазмі крові свиноматок (од/л, М ± m; n = 4)

Вміст глюкози в периферичній крові свиноматок під час першого дослідження був у межах фізіологічної норми, а під час другого дослідження цей показник знизився в обох групах, все ж він був вищим у свиноматок І групи, при вірогідній різниці (табл.5). У динаміці спостерігали зниження рівня глюкози після відлучення поросят в обох групах свиноматок (р<0,001). Визначення вмісту глюкози у крові молодняку свиней також показало, що він був вищим у тварин І групи.

Результати визначення активності креатинкінази в плазмі периферичної крові свиноматок (табл.6) показали, що цей показник був вірогідно вищим у свиноматок І групи (р<0,01 та р<0,05 при І та ІІ дослідженнях, відповідно). В динаміці спостерігали зниження активності КК в плазмі крові свиноматок обох груп, тобто після закінчення періоду лактації. Низький рівень КК у плазмі крові свиноматок, порівняно з таким показником у молодняку свиней, очевидно пов'язаний з гіподинамією підсосних свиноматок, яка властива при даній системі утримання. Більш вираженою різниця в показниках активності КК була у плазмі крові молодняку свиней з різним К_е: у тварин І групи активність ферменту втричі перевищувала цей показник у свиней ІІ групи.

Таблиця 7 Показники природної резистентності свиней ( М±m)

При дії стресора або патологічного чинника проходить зміна інтенсивності перекисного окиснення ліпідів, накопичення або зниження концентрації в крові продуктів вільнорадикального окиснення. Одержані результати показали, що вміст ГПЛ у плазмі крові свиноматок під час першого та другого дослідження був вірогідно вищим у тварин І групи: 2,32 ± 0,05 і 1,02 ± 0,04, в той час як у ІІ групи він складав 2,14±0,04 і 0,85±0,04 ммоль/л (р<0,05; р<0,01 відповідно). У молодняку свиней вміст ГПЛ також був вищим у І групі тварин: 1,56 ± 0,03; у ІІ групі - 1,31 ± 0,08 ммоль/л (р<0,05).

Вміст МДА також вірогідно вищим був у тварин І групи. Під час першого та другого дослідження у свиноматок І групи він складав 7,59±0,08 і 4,97±0,11, а у ІІ групи - 6,95±0,09 і 4,76±0,14 ммоль/л (р<0,001 та р<0,05, відповідно). У молодняку свиней вміст МДА також був вищим у тварин І групи: 3,85±0,08; у ІІ групи - 3,46±0,10 ммоль/л (р<0,05).

Дослідження показників природної резистентності показали, що їх рівень, в цілому, був вищим у свиней ІІ групи - з високим К_е як у групах свиноматок, так і молодняку (табл. 7). У свиноматок обох груп, після закінчення лактаційного періоду, спостерігається вірогідне зниження деяких показників природної резистентності.

Таблиця 8

РБТЛ та вміст Т-л і їх регуляторних субпопуляцій у периферичній крові свиней, % (М±m)

У роботі ми намагалися встановити функціональну активність лімфоцитів у РБТЛ та вміст імунокомпетентних клітин свиней з різним К_е. З цією метою у периферичній крові визначали вміст Т- і В-лімфоцитів та їх популяцій. Активність розеткоутворення визначали за авідністю (щільністю рецепторів): 3-5 - низька щільність; 6-10 - середня щільність; а розетки, що мали вигляд морули (М), відносили до таких, що мають високу щільність. Як показали результати досліджень, відносна кількість Т-л у крові свиноматок під час першого дослідження вірогідно не відрізнялась. Під час другого дослідження вона була вищою у тварин з високим К_е. Вищою була також кількість теофілінрезистентних лімфоцитів (Т-хелпери) та імунорегуляторний індекс (ІРІ: співвідношення Т-хелперів до Т-супресорів). Збільшення кількості Т-загальних лімфоцитів у свиней з високим К_е відбувається за рахунок вірогідного збільшення кількості клітин з високою та середньою щільністю рецепторів (табл. 8).

Відносна кількість та функціональна активність В-лімфоцитів також була вищою у свиноматок ІІ групи. Аналогічну картину ми спостерігали і у молодняку свиней (табл. 9). У динаміці в обох групах свиноматок знижується функціональна активність Т- і В-лімфоцитів.

Таблиця 9 Вміст В-л у периферичній крові свиней, % (М±m)

Функціональне напруження організму зумовлюється реактивністю ЦНС, а також станом активності гіпофіза та наднирників, які продукують адаптивні гормони при стресовій реакції організму. Провідна роль у забезпеченні пристосувальних властивостей тварин належить нейроендокринним факторам. Під час гістологічного дослідження щитоподібної залози встановлено, що у свиней з низьким К_е діаметр фолікулів був вірогідно меншим (р<0,05), більшою була їх густота на 1мм² площі (р<0,001) і вищою - висота фолікулярного епітелію (р<0,01), що може свідчити про підвищену функціональну активність залози.

У результаті вивчення гістологічної структури наднирників виявили, що кількісні та якісні показники клітин кіркового шару, особливо ендокриноцитів пучкової зони у свиней з низьким К_е - кількість ядер на 1мм² площі була вірогідно більшою (р<0,001), що може свідчити про гіперплазію стероїднопродукуючих елементів та інтенсифікацію секреторної активності даної зони кори. У мозковій речовині наднирників свиней І групи також спостерігали збільшення кількості ядер на одиницю площі (р<0,01) та збільшення діаметра ядер (р<0,01).

Дослідники вказують на важливе значення при визначенні адаптаційних можливостей організму свиней ендокринного індексу, який був вірогідно більшим у свиней з високим К_е (рис.2). Вміст кортизолу у плазмі крові молодняку свиней складав у І групі 74,60±8,57, а у ІІ - 35,13±2,06 нмоль/л, різниця була вірогідною - р<0,05 (рис. 3).

Репродуктивні якості свиноматок з різним К_е суттєво відрізнялися. У тварин ІІ групи вірогідно вищими були показники багатоплідності, молочності, збереженості поросят, маси гнізда при народженні та відлученні поросят (табл. 10).

Таблиця 10 Відтворні якості свиноматок ( М ± m; n = 8)

Дослідження відгодівельних та м'ясних якостей свиней з різним К_е показали, що протягом періоду дорощування та відгодівлі більші середньодобові прирости спостерігали у групі свиней з високим К_е, більшою була їх передзабійна маса та маса туші після забою. Але ця різниця не була вірогідною. Вихід м'яса після забою свиней з високим К_е був вірогідно більшим (р<0,05). При визначенні фізико-хімічних властивостей м'яса встановили, що у свиней ІІ групи більшими були інтенсивність кольору (р<0,01) та вміст зв'язаної води (р<0,01). Це свідчить про кращі якісні показники свинини, отриманої від тварин з високим коефіцієнтом емоційності.

Висновки

Впровадження сучасних стресовпливаючих інтенсивних технологій у свинарстві вимагає наукового обґрунтування і корекції з урахуванням реконструкції і переобладнання виробничих приміщень згідно з вимогами вибраного варіанту системи утримання свиней та встановлення стресостійкості їх організму.

1. У реконструйованих приміщеннях найбільш стресовпливаючими факторами, залежно від періоду року, виявились такі, як температура, охолоджуюча здатність та швидкість руху повітря, а також його мікробна забрудненість та концентрація аміаку, які могли бути оцінені не вище ніж 1-2 бали за шкалою бальної оцінки, що проявляло постійний стресовий вплив на свиней.

2. Тривалий вплив мікрокліматичного стресу привів до зниження середньодобових приростів у приміщенні №1 та №2, відповідно, у літній період на 44,0 та 35,0 %, у перехідний період на 14,0 та 7,0 %, порівняно до зимового періоду та підвищення респіраторних захворювань свиней, яке в перехідний період у досліджуваних приміщеннях досягало 73,0 та 75,0 %.

3. Впровадження у господарстві інтенсивної технології з 3-фазною технологією утримання свиней склало передумови до виникнення тривалодіючих та періодично виникаючих технологічних стресів на їх організм і спричинилося до пошуку методики відбору стресостійких тварин за коефіцієнтом емоційності. Проведене тестування свиней на їх стресостійкість за уточненою нами методикою визначення К_е показало, що як свиноматок, так і молодняк можна поділити на 2 групи: стресостійкі (К_е = 45-70) та стресочутливі (К_е = 10-25).

4. Вміст еозинофілів у периферичній крові свиней ІІ групи (з високим К_е) складав 2,50±0,20 і 2,83±0,34 (свиноматок після відлучення та молодняку, відповідно) порівняно з показниками тварин І групи (з низьким К_е): 1,50±0,35 і 1,33±0,23 (р<0,05 та р<0,01, відповідно); вміст глюкози у свиней І групи був вищим і становив у свиноматок і молодняку свиней відповідно 3,78 ± 0,12 і 5,37 ± 0,34, порівняно з показниками свиней ІІ групи 3,14 ± 0,11і 3,78 ± 0,14 (р<0,01). Активність КК у плазмі крові свиноматок та молодняку свиней І групи була вищою (р<0,01). При цьому активність ферменту у плазмі крові молодняку І групи майже у три рази перевищувала цей показник у тварин ІІ групи. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (ГПЛ та МДА) був вірогідно вищим у свиней І групи.

5. Показники природної резистентності були кращими у свиней ІІ групи. Відносна кількість Т- і В-лімфоцитів та їх функціональна активність також були вищими у свиней ІІ групи (р<0,01).

6. Збільшення густоти фолікулів та висоти фолікулярного епітелію щитоподібної залози свиней І групи дозволяє зробити припущення про значно вищу реактивність залози та стан функціональної напруги у цих тварин; гістологічними і морфометричними дослідженнями наднирників свиней з низьким К_е виявлено гіперплазію ендокриноцитів пучкової зони кіркового шару, що вказує на інтенсифікацію секреторної активності даної ділянки і зумовлює підвищення концентрації кортизолу в крові цих тварин (р<0,05); індекс адаптаційних можливостей ендокринних залоз був більшим у свиней з високим К_е (р<0,05).

7. Свиноматки з високим К_е володіють кращими репродуктивними якостями: вищою багатоплідністю і масою гнізда при народженні (р<0,05), молочністю і масою гнізда при відлученні (р<0,001). Свині з високим К_е мали кращі відгодівельні якості та більший вихід м'яса після забою (р<0,05). Свинина, отримана від тварин з високим коефіцієнтом емоційності, характеризувалась більш інтенсивним кольором та вищою вологоутримуючою здатністю (р<0,01).

Практичні рекомендації

1. Для покращення умов утримання і мікроклімату у приміщеннях при їх реконструкції передбачати обладнання, яке б дозволило проводити комплектування виробничих груп свиней з урахуванням погніздового складу.

2. Для покращення ефективності роботи системи вентиляції в обох приміщеннях у літній період, слід у бокових стінах рівномірно, по всій довжині приміщень, встановити 12 припливних вентиляторів (аналогічних діючим), з метою зниження ймовірності рециркуляції забрудненого повітр...