Господарсько-біологічні особливості інтродукованих сортів яблуні в інтенсивних насадженнях Правобережного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТРОДУКОВАНИХ СОРТІВ ЯБЛУНІ В ІНТЕНСИВНИХ НАСАДЖЕННЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.07 - плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

СЛОБОДЯНИК ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА

Умань - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Мельник Олександр Васильович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри плодівництва і виноградарства.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Кондратенко Тетяна Єгорівна, Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник селекційно-технологічного відділу;

кандидат сільськогосподарських наук Ріпамельник Віталій Петрович, Державне підприємство Дослідне господарство Подільської дослідної станції Інституту садівництва УААН, директор.

Захист відбудеться “23” грудня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: навчальний корпус № 2, аудиторія № 142, вул. Давиденка, 1, м. Умань, Черкаська область, 20305.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманського державного аграрного університету за адресою: вул. Інститутська, 1, м. Умань, Черкаська область.

Автореферат розісланий “20 ” листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. В. Манзій.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Яблуня - основна плодова культура, яка має високі адаптивні властивості і вирощується у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Використання малопродуктивних сортів, застарілих технологій і недостатньо ефективний догляд спричинили спад продуктивності садів. Покращення стану садівництва можливе за умови прискорення плодоношення і підвищення врожайності, закладання садів на слаборослих підщепах з використанням високоврожайних, морозо- і посухостійких, придатних до формування сучасних крон помологічних сортів з якісними плодами.

Сортимент плодових насаджень оновлюється вітчизняними й інтродукова-ними сортами. Чільне місце на європейському ринку посідають Айдаред, Гала, Голден Делішес, Гранні Сміт, Джонаголд, Елстар, Фуджі й інші сорти та клони. Актуальним є вивчення господарсько-біологічних особливостей сортів і клонів яблуні світової селекції з метою виділення придатних для виробництва високотоварної продукції в умовах Правобережного Лісостепу України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано за тематичним планом Уманського державного аграрного університету (УДАУ) „Оптимальне використання природного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, підрозділ „Удосконалення існуючих і розробка нових технологій вирощування плодів, ягід і винограду” (ДР № 0101U004495) та за темою „Науково-виробнича оцінка насаджень яблуні інтенсивного типу в ґрунтово-кліматичних умовах України” (ДР № 0197U013589) Міністерства аграрної політики України.

Мета і завдання досліджень - оцінити і виділити конкурентноздатні інтродуковані сорти яблуні, придатні для інтенсивних насаджень на карликовій підщепі в умовах Правобережного Лісостепу України.

Програмою досліджень передбачено вивчення господарсько-біологічних особливостей інтродукованих сортів яблуні, зокрема визначення строків фенологічних фаз, особливостей росту і структури надземної частини дерев, стійкості до несприятливих біо- й абіотичних чинників довкілля, формування врожаю і продуктивності насаджень, товарної якості, органолептичних показників і вмісту основних компонентів хімічного складу плодів, економічної й енергетичної ефективності виробництва плодів.

Об'єкт досліджень - господарсько-біологічні особливості інтродукованих сортів яблуні в насадженні на карликовій підщепі.

Предмет дослідження - інтродуковані сорти яблуні: Айдаред (контроль), Вілмута, Голден Делішес клон Б, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд, Гранні Сміт, Мітчгла, Елшоф і Фуджі на карликовій підщепі М. 9.

Методи дослідження - польові, лабораторні, лабораторно-польові, з використанням загальноприйнятих методик отримання й обробки інформації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у виділенні високопродуктивних у Правобережному Лісостепу України інтродукованих сортів яблуні. Вперше для сортів Вілмута, Голден Делішес клон Б, Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт, Джонавелд, Елшоф, Мітчгла і Фуджі в період повного плодоношення у Правобережному Лісостепу встановлено строки проходження фенофаз і тривалість вегетації, визначено силу росту дерев, структуру фітомаси, біологічний потенціал щодо врожайності, посухо- та зимостійкість, стійкість до хвороб, товарність і щільність плодів, вміст компонентів хімічного складу, економічну й енергетичну ефективність вирощування. Визначено взаємозв'язки росту, плодоношення і якості плодів.

Встановлено коефіцієнти визначення площі листової пластинки на пагонах і кільчатках, удосконалено методику дегустаційної оцінки плодів.

Практичне значення одержаних результатів. Для зрошуваних насаджень Правобережного Лісостепу на підщепі М. 9 за продуктивністю і якістю плодів, стійкістю до хвороб, шкідників та несприятливих умов довкілля виділено сорти яблуні Вілмута, Голден Делішес Рейндерс і Гранні Сміт.

Результати оцінки сортів використовуються в навчально-науково-виробничому відділі УДАУ й агрофірмі „Базис” Уманського району Черкаської області (підтверджено актами впровадження), у викладанні курсів „Помологія”, „Світові агротехнології в садівництві, овочівництві і виноградарстві” та підвищенні кваліфікації фахівців садівничих господарств.

Особистий внесок здобувача - участь у розробці й обґрунтуванні програми досліджень, узагальнення джерел літератури, виконання обліків і спостережень, аналіз та статистична обробка отриманих результатів, економічна й енергетична оцінка, формулювання висновків, рекомендацій для виробництва; внесок у публікації в співавторстві складає 75%.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації обговорювалися на кафедрі плодівництва й виноградарства (2005-2007) та фаховому семінарі „Плодівництво” в УДАУ (2008-2009), Всеукраїнських конференціях молодих учених (Умань, 2007-2009), науково-технічній конференції в Луганському національному аграрному університеті (2008), семінарі „Кафедра плодівництва і виноградарста Уманського ДАУ - садівникам Буковини” (Шилівці, 2008); як стендові доповіді - на ХХІІ-ХХV міжнародних семінарах „Високоінтенсивні технології - в садівництво” (Умань, 2006-2009), регіональних семінарах „Розповсюдження передового досвіду виробництва та маркетингу яблук” (Шевченкове, 2006) та „Сучасний сортимент плодових і ягідних культур в Україні і перспективи його розвитку” (Мліїв, 2007), науково-теоретичній конференції в Подільському державному аграрно-технічному університеті (2008) і ІV Всеукраїнській нараді викладачів плодівництва (Умань, 2009). Зразки плодів демонструвалися на міських виставках (Умань, 2005, 2007), а насадження сортів - на міжнародних семінарах (Умань, 2006-2009).

публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено в п'яти статтях у фахових виданнях і трьох тезах обсягом 1,36 авт. аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 220 сторінках комп'ютерного набору, у тому числі 123 - основного тексту, що включає вступ, шість розділів, висновки, рекомендації виробництву, 52 додатка, 21 таблиця, 28 рисунків і фото, документи з впровадження. У списку використаної літератури 216 джерел, з них 47 - латиницею.

основний зміст роботи

Продуктивність насаджень і якість плодів яблуні (огляд літератури)

У розділі дано характеристику сортименту яблуні в регіоні, країні і світі. Зроблено аналіз досліджень помологічних сортів яблуні за господарсько-цінними ознаками, товарною якістю плодів, органолептичними показниками і вмістом основних компонентів хімічного складу.

Сформульовано робочу гіпотезу і визначено напрямки досліджень.

Місце, Умови, об'єкти і методика проведення досліджень.

Дослідження виконано в 2005-2008 рр. у зрошуваному насадженні навчально-науково-виробничого відділу УДАУ. Сад закладено навесні 1995 р. отриманими з Голландії за програмою Держкомсадвинпрому України кронованими оздоровленими саджанцями інтродукованих сортів яблуні. Дерева на підщепі М. 9 (клон Т337) посаджено за схемою 4 х 1 м і сформовано за типом струнке веретено з індивідуальними підпорами.

Система утримання ґрунту в міжряддях - дерново-перегнійна, у пристовбурних смугах - гербіцидний пар. Ґрунт - чорнозем опідзолений важко- суглинковий зі вмістом 3,17% гумусу у шарі 0-60 см. Вміст азоту, що легко гідролізується, за Корнфілдом - 10,8; рухомих сполук фосфору і калію за методом Егнера-Ріма-Домінго відповідно 30,1 і 30,2 мг/ 100 г сухого ґрунту; рН сольової суспензії - 6,0; гідролітична кислотність за Каппеном - 2,4-2,6 мг/екв. на 100 г ґрунту.

Клімат Черкаської області, зокрема Уманського району, помірно-континентальний з нестійким зволоженням, нерівномірним розподілом опадів, сумою ефективних температур 2710°С, періодом активної вегетації 159 діб та 205 діб. Середньорічну температуру повітря зафіксовано від +8,2°С у 2006 р. до +10,0°С у 2007 р., суму опадів від 613 мм у 2005 р. до 416 мм у 2007 р., однак у 2007 р. після засухи спостерігались значні опади у серпні і град; вологість повітря - у межах 73-77%. У 2006 р. спостерігалося чергування відлиг і морозів з мінімальною січневою температурою -23°С і у березні до -8,9°С.

Вивчали дев'ять сортів і клонів яблуні на карликовій підщепі М. 9 Т337 - у триразовому повторенні з п'ятьма деревами на обліковій ділянці: Айдаред (контроль) - селекції США; Вілмута, Голден Делішес клон Б, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд, Елшоф (Голландія); Гранні Сміт (Австралія), Мітчгла (Нова Зеландія) і Фуджі (Японія).

Природний травостій у міжряддях саду з краплинним поливом скошували роторною косаркою. Обрізування дерев проводили напровесні, удобрення - азотним добривом навесні, захист від хвороб і шкідників - за прийнятою в ННВВ УДАУ програмою.

Обліки і спостереження виконували за „Програмою і методикою сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур” (Мічурінськ,1973; Орел,1999); фітометричні показники, пагоноутворювальну здатність і пробуджуваність бруньок - за рекомендаціями Інституту садівництва УААН (1996) та Уманського ДАУ (1987). Площу листка визначали методом коефіцієнтів (С.С.Рубін, О.М.Данилевська, 1975), об'єм крони за Я.С.Нестеровим (1986), структуру надземної частини - за Л.О.Гришиним (1971).

Зимостійкість дерев визначали за М.О.Соловйовою (1982) та „Програмою…” (Мічурінськ, 1973), посухо- і жаростійкість, апікальне домінування - за „Програмою…” (Орел, 1999). Розподіл на групи за водоутримувальною здатністю вели за Є.А.Гончаровою (1991), жаростійкість листя визначали експозицією 10 хв. за температури 50-75єС з обліком пошкоджень після обробки 0,1Н соляною кислотою.

Термін збирання плодів визначали з урахуванням йод-крохмальної проби, урожайність - зважуванням плодів з дослідних дерев, а середню масу - 100 яблук з кожного повторення, регулярність плодоношення - за індексом періодичності Сінга. Товарну обробку плодів робили за ГОСТ 21122-75 (у 2005 р.) і ГСТУ 01.1-37-160:2004 (у 2007-2008 рр.). Показники продуктивності й оцінку типу насаджень визначали за А.Р.Расуловим і П.Г.Лучковим (2005).

У плодах споживчої стиглості визначали сухі розчинні речовини - рефрактометром РПК-3 за ГОСТ 28562-90, титровану кислотність, у перерахунку на яблучну кислоту - титруванням 0,1Н лугом за ГОСТ 25555.0-82, цукри - фериціанідним методом за ГОСТ 875.6.13-87. Щільність м'якуша визначали пенетрометром FT 327 (шкірочку зрізували), органолептичні показники - дегустаційною комісією УДАУ, розділ на десертні, столові і технічні вели за Т.Є.Кондратенко (2001).

Економічну й енергетичну ефективність виробництва розраховували за методикою ІС УААН (2006). Статистичну обробку здійснювали методами дисперсійного і кореляційного аналізів з використанням кореляційних плеяд за П.В.Терентьєвим (1977) на 95% рівні достовірності. Показники в балах і відсотках перетворювали за квадратним коренем. Середні за роками дані обраховували двофакторним дисперсійним аналізом з використанням найменшої істотної різниці для всього досліду (Б.А.Доспєхов, 1985).

Фенологічні фази розвитку, особливості росту і характеристика листової поверхні дерев інтродукованих сортів яблуні.

Фенологічні фази. В умовах Правобережного Лісостепу яблуня вегетує з ІІІ декади березня - І декади квітня. Залежно від сорту і погодних умов, початок вегетації змінюється в межах 6-12 діб; першими вегетують сорти Айдаред (31.ІІI±10 діб) і Мітчгла (31.IІІ±11), останнім - Елшоф - 7.IV±6 діб.

Найраніше цвітіння зафіксовано у дерев сортів Айдаред (3.V ± 6 діб) і Вілмута (4.V ± 7 діб). Для більшості сортів середня його дата припадала на 5-6 травня і лише у Голден Делішес клон Б - на 8 травня. Найбільша тривалість цвітіння - 14 діб - у сортів Айдаред і Гранні Сміт, а найменша (10 діб) - у Вілмута, Голден Делішес клон Б та Фуджі.

Залежно від сорту, ріст пагонів закінчувався з 15 червня до 12 серпня. У середньому, верхівкові бруньки формувалися в першій декаді липня, раніше у сортів Голден Делішес Рейндерс (28.VІ±9 діб) і Джонавелд (26.VІ±6) та найпізніше - Елшоф (30.VІІ±13) і Гранні Сміт (31.VІІ±10 діб). Пагони росли 80-96 діб, найдовше у сортів Гранні Сміт (114) і Елшоф (110 діб). Найбільш тривалий ріст пагонів усіх сортів зафіксовано в 2008 р. - 107-129 діб.

Збиральна стиглість плодів наставала за 118-145 діб після цвітіння: найраніше у сорту Елшоф (118 діб) і найпізніше - Гранні Сміт, Фуджі й Айдаред (139, 145 і 145 діб). За посушливої вегетації 2007 р. достигання йшло швидше, а в 2008 р. - розтягнуте внаслідок прохолодного і дощового вересня.

За настанням збиральної стиглості в Правобережному Лісостепу ранньозимовими виявилися сорти Елшоф (12.ІХ±4 доби) і Мітчгла (17.ІХ±9), зимовими - Вілмута (19-20.ІХ), Джонавелд (19.ІХ±4), Голден Делішес клон Б (25.ІХ±4) і Голден Делішес Рейндерс (26.ІХ±4) та пізньозимовими - Гранні Сміт (4.Х±5), Айдаред (5.Х±2) і Фуджі (5.Х±2 доби).

Листопад розпочинався з дерев сортів Мітчгла (29.Х±19 діб) і Голден Делішес клон Б (31.Х±12), а у сортів Айдаред, Елшоф і Гранні Сміт наставав 18-20.ХІ. У середньому листопад закінчувався 12-29.ХІ, раніше у сортів Мітчгла (12.ХI±8) і Голден Делішес клон Б (12.ХI±11) та пізніше у Гранні Сміт (29.ХІ±6) й Елшоф (27.ХІ±16 діб). У 2005-2008 рр. опадання листя сорту Елшоф не завершилося до настання стійких морозів. Найдовший період вегетації у дерев Гранні Сміт - 242 доби, найкоротший - у Голден Делішес клон Б (224) і Голден Делішес Рейндерс (226 діб); різниця між сортами Вілмута і Джонавелд неістотна (2 доби).

Показники росту. Річний приріст діаметра штамба найбільший у дерев сортів Елшоф (4,2 мм) і Фуджі (3,7) та найменший у сорту Айдаред (1,7 мм) (рис. 1 А); показники інших сортів на рівні 2,1-2,9 мм. Об'єм крони найменший у дерев сортів Айдаред (0,86 м3), Голден Делішес клон Б (0,99) і Джонавелд (0,8 м3), а у Гранні Сміт, Елшоф і Мітчгла на 67-85% перевищує показник Айдареду і на 115% - Фуджі (рис. 1 Б). Площа проекції крони Гранні Сміт, Елшоф і Фуджі на 48,8?72,1% перевищила показник сорту Айдаред, а у сортів Голден Делішес клон Б і Джонавелд - майже на рівні з останнім (рис. 1 В).

Сумарна довжина пагонів найбільша у дерев Елшоф (18 м/дер.) і Фуджі (14); слабкий ріст сортів Айдаред (4,7), Голден Делішес клон Б (4,3) і Джонавелд (6,8 м/дер.; рис. 1 Г). Найменше число пагонів за порівняно слабкого приросту, особливо сортів Айдаред, Голден Делішес клон Б і Джонавелд, найбільше - у Голден Делішес Рейндерс, Елшоф і Фуджі, що у 2,4-3,0 рази перевищує показник сорту Айдаред (рис. 1 Д). Середня довжина пагона для більшості сортів складає 23-28 см, що в межах оптимального для насаджень на підщепі М. 9 (Т.Кессел, 2001); найбільша у Вілмута, Гранні Сміт та Елшоф (28-30) і найменша (15 см) - у Голден Делішес клон Б (рис. 1 Е).

Пробуджуваність бруньок досліджуваних сортів висока і на 3-21% перевищує Айдаред, у якого показник найменший (рис. 1 Ж). Апікальне домінування найвище у сортів Айдаред (102,7), Голден Делішес клон Б (75) і Джонавелд (50,8) зі слабким ростом пагонів, середнє - у сортів Мітчгла (32,2), Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт і Фуджі (23,5-29,4) і найнижче (15,8 і 14,8) - у сортів Вілмута та Елшоф; для інтенсивних насаджень оптимальним вважають значення 30-80 („Програма…”, 1999).

Показники листя. Площа листка на пагонах найбільша (38,2 см2) у Мітчгла (на кільчатках - 20,4), найменші листки сорту Айдаред - відповідно 23,5 та 16,1 см2, проміжне значення у сортів Вілмута, Голден Делішес Рейндерс і Гранні Сміт. Облистяність кільчаток значно перевищує таку для пагонів, крім сорту Фуджі, у якого показники майже однакові. Більша листова поверхня на пагонах сортів з сильним ростом і великою облистяністю (Елшоф, Фуджі) та менша - у сортів Айдаред, Голден Делішес клон Б і Джонавелд з меншою облистяністю і площею листка; показник інших сортів - 4,8-7,0 тис. м2/га, істотно перевищуючи Айдаред. На кільчатках листова поверхня найбільша у сортів Гранні Сміт, Елшоф і Мітчгла та найменша - у Голден Делішес клон Б. Загальна листова поверхня більша у сортів Вілмута, Гранні Сміт, Елшоф, Мітчгла і Фуджі (11,8-15,6 тис. м2/га в 11-14-річному віці) та найменша у сортів Айдаред (7,4) і Голден Делішес клон Б (6,9 тис. м2/га).

Відношення інтродукованих сортів яблуні до несприятливих умов середовища, хвороб і шкідників.

Ступінь підмерзання і зимостійкість. Підмерзання генеративних бруньок найбільше у дерев сортів Джонавелд (2,8 бали) та Елшоф (2,9), істотне у сорту Вілмута (2,4), Голден Делішес клон Б і Голден Делішес Рейндерс (по 2,4) та найменше - у Гранні Сміт (1,5 бали). Найсильніше підмерзли генеративні бруньки в морозну зиму 2006 р. зі зниженням січневої температури до -23єС і березневої до -8,9°С з чергуванням відлиг, особливо у сортів Вілмута, Голден Делішес клон Б і Мітчгла (на 4,0-4,8 балів), і всього на 1,4 бали - у Гранні Сміт. У 2008 р. підмерзання бруньок майже відсутнє - по 0,2 бали у сортів Вілмута і Голден Делішес Рейндерс.

У більшості сортів сильніше підмерзли гілки трирічного віку, за винятком Вілмута, Гранні Сміт і Мітчгла. Сильніше підмерзання сортів Айдаред, Голден

Делішес клон Б, Джонавелд і Елшоф (2,0-2,3 бали); менше підмерзала деревина пагонів. Деревина сорту Фуджі, не залежно від віку, підмерзала найменше.

Найбільше підмерзали дерева сортів Елшоф (1,5 бали) і Голден Делішес клон Б (1,2 бали), а Вілмута, Джонавелд, Мітчгла і Фуджі пошкоджувалися найменше. Найсильніше підмерзання відмічено у 2006 р. - у сорту Голден Делішес клон Б 2,2 балів, Голден Делішес Рейндерс і Елшоф 1,8, а Гранні Сміт і Мітчгла по 0,6 бали.

Посухо- і жаростійкість. Найвищий вміст води виявлено в листках сортів Айдаред, Гранні Сміт, Елшоф і Мітчгла (60,4-61,5%), найнижчий - у сортів Вілмута і Голден Делішес Рейндерс (58,7-58,9%).Найбільш посухостійке листя сортів Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд, Мітчгла й Елшоф у лабораторному експерименті в липні протягом шести годин втрачало 30-35% води, менш стійке листя сортів Айдаред, Вілмута, Голден Делішес клон Б, Гранні Сміт і Фуджі таку ж кількість води втрачало за чотири години. Найвища жаростійкість листків сорту Джонавелд, що не пошкоджувалися навіть за температури 75°С, а листя у інших сортів реагувало на температуру 70°С.

Стійкість сортів до хвороб і шкідників. У сприятливому для розвитку парші 2006 р. з прохолодним і дощовим початком травня найбільше ураження нею виявлено на деревах сорту Голден Делішес клон Б (5,0 балів), найменше - сорту Мітчгла (3,0), інші сорти посідали проміжне місце (4,4-4,8 бали). Сильне ураження паршею плодів сорту Голден Делішес Рейндерс (4,0 бали) було в 2005 р., а сортів Айдаред, Вілмута і Мітчгла - по 4,0 бали у 2008 р. У 2005 р. найбільше ураження пагонів і листя борошнистою росою у дерев сорту Елшоф (2,4 бали) і в 2006 р. - сорту Айдаред (2,2 бали) та відсутнє ураження Фуджі.

Прояви плодової гнилі зафіксовано в 2007 р. після пошкодження градом і опадів у серпні. Найбільше загнивання яблук сортів Голден Делішес клон Б (3,9%) та Голден Делішес Рейндерс (3,0) і найменше - Джонавелд (0,9) та Гранні Сміт (0,3%), хоча у 2005 р. ураження плодів останнього досягло 7%, можливо за причини сильнішого пошкодження плодожеркою.

Слабке пошкодження дерев більшості сортів попелицею, за винятком Фуджі (2,4 бали у 2005 р.) Плодожерка більше пошкоджувала плоди Гранні Сміт і Фуджі (по 3,4%) та менше Голден Делішес клон Б (0,7) і Голден Делішес Рейндерс (0,3%). Сильніше пошкоджувалися плоди у посушливий і жаркий 2007 р. - від 0,8% (Голден Делішес Рейндерс) до 4,3% (Гранні Сміт).

Продуктивність насаджень інтродукованих сортів яблуні

Формування врожаю. Цвітіння дерев сортів Айдаред, Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт і Мітчгла було найбільш інтенсивним - 3,4-3,7 бали, а сорту Елшоф з пізнім закінченням вегетації і систематичним підмерзанням узимку - найслабшим (2,8 бали).

Рівень зав'язування плодів зафіксовано у межах 16,9?30,4%. Кількість плодів - 53-98 шт./дер. з більшим значенням у сортів Голден Делішес Рейндерс (85), Фуджі (86) і Мітчгла (98) - достатнє для забезпечення високого врожаю. Однак за роки досліджень їх кількість на деревах сортів Голден Делішес клон Б, Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт, Джонавелд і Елшоф коливалась у межах 3-136 шт./дер.

Маса плоду Гранні Сміт (169 г) та Елшоф (147) істотно перевищила показник сорту Айдаред (128 г). Найменші плоди зафіксовано у сортів Голден Делішес клон Б (113) і Мітчгла (103 г), що для останнього може бути спричинено значною їх кількістю. Максимальна маса плоду становила 149-235г: найбільші яблука у сорту Вілмута, найменші - у Мітчгла. Одномірність плодів, пересічно за роки досліджень, середня - 61-76%, за винятком не досить одномірних яблук Айдаред (58%), а найбільш вирівняними плодами вирізняються сорти Гранні Сміт (74), Мітчгла (70), Елшоф (76) і Фуджі (73%).

Збільшення об'єму плоду з 11 липня до 5 вересня йшло рівномірно і в усіх сортів практично однаково, а в передзбиральний період плоди сорту Джонавелд збільшувались дещо повільніше (за добу на 0,9 см3) та інтенсивніше - яблука Вілмута (1,3) і Гранні Сміт (1,4 см3 за добу).

Плоди сорту Мітчгла у вересні росли найменш інтенсивно і збільшилися в об'ємі лише на 19 см3. Ріст плодів не залежав від настання збиральної стиглості і продовжувався до початку жовтня.

Вихід плодів вищого і першого товарних сортів найбільший у сорту Елшоф (90%). У сортів Вілмута, Голден Делішес клон Б і Гранні Сміт він перевищив 80%, а у сортів Айдаред і Фуджі - знаходився на рівні 64-66%. Різке його коливання у сортів Айдаред, Гранні Сміт і Джонавелд спричинено неоднаковим навантаженням дерев урожаєм та ураженням плодів паршею.

Урожайність і регулярність плодоношення. У 2005 р. врожайність насаджень сортів Вілмута, Гранні Сміт, Голден Делішес Рейндерс і Фуджі на 85,3-74,5% перевищила показник сорту Айдаред.

Невисокий врожай сорту Елшоф пов'язаний з малим навантаженням дерев плодами, а сорту Мітчгла - невеликою масою плоду. У 2006 р. врожай відсутній, вірогідно, за причини чергування відлиг і морозів взимку, що призвело до підмерзання кільчаток та бруньок і утворена зав'язь протягом місяця осипалася.

У 2007 р. невисока врожайність сортів Голден Делішес клон Б, Голден Делішес Рейндерс і Джонавелд. Дещо нижчий врожай сортів Айдаред, Гранні Сміт і Мітчгла супроводжувався більшою кількістю плодів і меншою масою плоду. Врожайність Гранні Сміт перевищила показник сорту Айдаред на 71%, Вілмута на 37, Фуджі на 19,4 і Мітчгла на 15,8%. У 2008 р. врожайність суттєво (на 5,1-36,6 т/га) більша попереднього року. Істотно вища від контролю врожайність сортів Голден Делішес Рейндерс (на 22,5 т/га), Джонавелд (25,3), Елшоф (28,1), Мітчгла (15,6) і Фуджі (на 24,1 т/га).

Відносно регулярним плодоношенням вирізняються сорти Айдаред, Вілмута, Мітчгла і Фуджі, середнім - Гранні Сміт, із сильною періодичністю сорти Джонавелд і Елшоф та дуже сильною - Голден Делішес клон Б і Голден Делішес Рейндерс.

Структура фітомаси і показники продуктивності. У структурі надземної частини 53-67% загальної сухої маси локалізовано в стовбурі (2,4-3,7 кг/дер.), частка плодових сумок 1,28-3,19%, дво-чотирирічних гілок - 0,4-5,4% і пагонів - 0,8-3,3%. Суха маса плодів сортів Вілмута, Джонавелд, Елшоф і Фуджі знаходилася в межах 231,5-264,6 г/дер., Гранні Сміт, Мітчгла, Голден Делішес клон Б і Голден Делішес Рейндерс - 131,1-261,5 г/дер., у 3-6 разів більше показника сорту Айдаред - 45,1 г/дер.

Більше річне накопичення фітомаси надземною частиною дерев сортів Вілмута, Елшоф і Фуджі (7,0-7,8 т/га) спричинено переважаючою часткою плодів; менше - у сортів Айдаред (3,9) і Голден Делішес клон Б (3,4 т/га) з найслабшим ростом. Залежно від сорту, у щорічному прирості фітомаси частка плодів складала 50,0-62,1%, листя - 17,9-33,8 і 12,7-24,4% - приросту надземної частини. Близькі значення аналізованих параметрів у сортів Гранні Сміт і Мітчгла, з часткою маси плодів відповідно 3,7 і 3,5 т/га.

За питомою продуктивністю, в розрахунку на одиницю площі поперечного перетину штамба, виділяються дерева сортів Вілмута (0,36 кг/см2), Гранні Сміт (0,37) і Джонавелд (0,37); найнижчий рівень продуктивності сорту Елшоф (0,12), а решта неістотно відрізнялася від сорту Айдаред (0,34 кг/см2). Подібною є залежність питомої продуктивності на одиницю об'єму крони. Питома продуктивність листя сортів на рівні 1,6-2,3 кг/м2 свідчить про інтен-сивність насаджень, за винятком Голден Делішес Рейндерс і Мітчгла (по 1,4 кг/м2). Чиста продуктивність фотосинтезу найбільша у сортів Айдаред, Гра-нні Сміт, Джонавелд і Фуджі, менша - у Голден Делішес Рейндерс і Мітчгла.

Фізико-хімічні й органолептичні показники плодів. У період споживчої стиглості найвища щільність м'якуша плодів Гранні Сміт (9,4 кг/см2) і Фуджі (8,9), середня - у сортів Айдаред (7,5) і Голден Делішес клон Б (7,2), нижче середньої (6,1-6,4) - Вілмута, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд і Мітчгла; найменш щільний м'якуш у яблук сорту Елшоф (5,6 кг/см2).

Сухих розчинних речовин найбільше в плодах сортів Голден Делішес клон Б (14,9%), Джонавелд і Фуджі (по 14,5), найменший їх вміст у яблуках Гранні Сміт - 12,9%. Сумарним вмістом цукрів вирізнялися плоди сортів Голден Делішес клон Б (11,1%) і Фуджі (11,2), Елшоф і Голден Делішес Рейндерс (по 11,0%). Вміст редукованих цукрів становив 6,3?7,6% і цукрози - 3,1?4,2%.

Високий вміст титрованих кислот у плодах сортів Айдаред (0,6%), Гранні Сміт (0,75) і Фуджі (0,55), у решти сортів - середній (0,43-0,48) та найменший у Мітчгла (0,29%). Співідношення між вмістом цукру і кислоти найменше у яблуках сортів Гранні Сміт (13) та Айдаред (19), а в плодах сорту Мітчгла - найбільше (37) і кислотність відчувається мало.

Дегустаційна оцінка яблук сортів Вілмута і Джонавелд у 2005 р. найвища (по 4,5 бали) і найнижча у Гранні Сміт та Фуджі (по 3,6); плоди більшості сортів оцінено в межах 4,0-4,4 бали. У 2007 р. вищу оцінку отримали яблука сорту Вілмута (4,6) і знову найнижчу - 3,3 бали - Гранні Сміт.

Кореляційні залежності. Виявлено прямий сильний взаємозв'язок урожайності насаджень з навантаженням плодами і виходом вищого й першого сортів, середній - з довжиною пагона, площею листової поверхні, листовою поверхнею на кільчатках та сильний обернений взаємозв'язок урожайності з підмерзанням пагонів, що видно на прикладі сорту Айдаред.

ЗЛП - загальна листова поверхня, тис. м2/га; ЛПК - листова поверхня на кільчатках, тис. м2/га; З - рівень зав'язування плодів, %; СМ - середня маса плоду, г; Н - навантаження плодами, шт./дер.; В - вихід плодів вищого і першого товарних сортів, %.

Довжина пагона позитивно корелює з об'ємом крони, загальною листовою поверхнею і масою плоду, об'єм крони - обернено з підмерзанням пагонів та прямо - із зав'язуванням плодів. Прямі кореляційні зв'язки у маси плоду і загальної листової поверхні та листової поверхні на кільчатках. Зав'язування позитивно корелювало з навантаженням плодами і виходом вищого і першого товарних сортів та обернено - з підмерзанням пагонів.

Рівень сухих розчинних речовин у яблуках сорту Айдаред корелював зі вмістом у плодах кислот (r = 0,82), загальним вмістом цукру (0,99), цукрово-кислотним коефіцієнтом (0,87), масою плоду (0,92), об'ємом крони (0,74), навантаженням дерев плодами (0,87), виходом вищого і першого сортів (0,76) та об'ємом крони (r = 0,74). Кореляційні зв'язки показників сортів Джонавелд і Мітчгла подібні до таких у сорту Айдаред.

Виявлено обернену залежність ураження листя паршею з урожайністю насаджень сорту Голден Делішес клон Б (r = -0,6) та площею листової поверхні на пагонах Гранні Сміт (r = -0,6). Прямі зв'язки між приростом штамба, загальною листовою поверхнею і листовою поверхнею на пагонах сортів Голден Делішес Рейндерс і Фуджі, кількістю пагонів та листовою поверхнею сорту Вілмута (r = 0,78), кількістю пагонів і листовою поверхнею на пагонах сорту Голден Делішес клон Б (r = 0,62), та обернений між кількістю пагонів і довжиною пагона сорту Гранні Сміт (r = -0,63). Найменшу кількість кореляційних зв'язків виявлено для сорту Елшоф.

Вихід плодів вищого і першого товарних сортів у сорту Айдаред тісно пов'язаний з масою плоду (r = 0,91) і вмістом цукрів (0,8), загальною листовою поверхнею (0,83), довжиною пагона (0,81) та об'ємом крони (r = 0,66); сильний зв'язок між вмістом цукру, сухих розчинних речовин, титрованих кислот і цукрово-кислотним індексом. Кореляційні залежності виходу плодів вищого і першого товарних сортів з рештою показників інших досліджуваних сортів подібні до параметрів сорту Айдаред.

Економічна й енергетична ефективність вирощування плодів інтродукованих сортів яблуні в інтенсивному насадженні.

У зрошуваному насадженні на підщепі М. 9 в зоні Правобережного Лісостепу найбільш ефективним є вирощування яблук сортів Вілмута, Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт і Фуджі (табл.), які забезпечили найвищу врожайність, прибуток, рівень рентабельності і нижча собівартість, хоча ціна реалізації плодів сорту Фуджі нижча від яблук сорту Айдаред.

За дещо нижчої врожайності, високі прибуток і рентабельність у сортів Джонавелд і Мітчгла, а рентабельність виробництва Голден Делішес Рейндерс і Вілмута найвища серед клонів відповідних сортів.

Таблиця - Економічна й енергетична ефективність інтродукованих сортів яблуні на підщепі М. 9 (середні за 2005, 2007-2008 рр.)

Сорт	Урожайність, т/га	Собівартість, тис. грн/т	Прибуток, тис. грн/га	Рентабельність, %	Коефіцієнт енергетичної ефективності
Айдаред (контроль)	18,1	1,24	22,04	97,9	1,09
Вілмута	30,6	0,84	54,07	210,1	1,51
Голден Делішес клон Б	19,1	1,19	25,27	111,5	1,13
Голден Делішес Рейндерс	26,4	0,91	40,86	169,3	1,39
Гранні Сміт	28,2	0,89	49,36	196,3	1,45
Джонавелд	25,2	0,95	39,30	163,6	1,35
Елшоф	19,3	1,21	33,51	143,3	1,14
Мітчгла	23,2	1,02	37,86	159,8	1,28
Фуджі	32,8	0,77	42,68	169,2	1,57

Порівняно невисокі врожай і вартість реалізації спричинили найвищу собівартість (1,24 тис. грн/т) та найнижчі прибуток і рентабельність (відповідно 22,04 тис. грн/га і 97,9%) вирощування яблук сорту Айдаред. Хоча врожайність сортів Голден Делішес клон Б та Елшоф лише на 1,0 і 1,2 т/га перевищила Айдаред, їх рівень рентабельності та прибуток суттєво вищі за рахунок нижчої собівартості першого і високої реалізаційної ціни плодів останнього.

Енергетична ефективність вирощування яблук сортів Вілмута, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд, Гранні Сміт і Фуджі на 24-44% перевищила насадження сорту Айдаред (Мітчгла на 18%); невисоким показником вирізняються сорти Голден Делішес клон Б та Елшоф.

яблуня сорт урожайність плодоношення

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й експериментальне обґрунтування підвищення продуктивності зрошуваного насадження яблуні на підщепі М. 9 у Правобережному Лісостепу України на основі інтродукованих сортів і клонів.

1. Аналіз джерел літератури свідчить про необхідність досліджень особливостей росту і плодоношення нових інтродукованих сортів яблуні в інтенсивних насадженнях, зокрема на зрошенні в Лісостеповій зоні.

2. За силою росту пагонів сорти Вілмута, Гранні Сміт, Елшоф і Фуджі відповідають середньорослим, Айдаред, Голден Делішес клон Б, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд і Мітчгла - слаборослим. Сумарний приріст дерев сортів Елшоф і Фуджі перевищує цей показник сорту Айдаред відповідно в 3,8 і 2,9 рази, а приріст сорту Голден Делішес клон Б на 7,3% менший, з числом пагонів на 36,4% більшим від сорту Айдаред.

Найбільшою силою росту дерев (приростом пагонів, потовщенням штамбів, розмірами крони) характеризуються сорти Елшоф, Фуджі і Гранні Сміт, а найменшою - сорти Айдаред і Голден Делішес клон Б.

3. За високої пробуджуваності бруньок сорти Айдаред, Гранні Сміт і Мітчгла характеризуються середньою, Вілмута, Голден Делішес клон Б, Джонавелд, Елшоф і Фуджі - високою, Голден Делішес Рейндерс - дуже високою пагоноутворювальною здатністю.

4. Площа листової поверхні більша на деревах сортів Вілмута, Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт, Елшоф, Мітчгла і Фуджі (11,8-15,6 тис. м2/га, в тому числі 40,6-59,3% на генеративних утвореннях) та найменша у сортів Айдаред і Голден Делішес клон Б.

5. Сорти Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт, Мітчгла і Фуджі зимостійкі, а Айдаред, Вілмута, Голден Делішес клон Б, Джонавелд і Елшоф середньо зимостійкі. Висока водоутримувальна здатність листя сортів Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд, Мітчгла й Елшоф, середня - у сортів Айдаред, Гранні Сміт, Вілмута, Голден Делішес клон Б і Фуджі. Високожаростійкі листки дерев Голден Делішес Рейндерс і Елшоф, стійкі - сортів Айдаред, Вілмута, Голден Делішес клон Б, Гранні Сміт, Джонавелд, Мітчгла та Фуджі.

6. Дерева усіх досліджуваних сортів сприйнятливі до ураження паршею і слабо, крім сорту Елшоф, уражуються плодовою гниллю. До борошнистої роси стійкі сорти Вілмута, Голден Делішес клон Б, Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт, Джонавелд, Мітчгла і Фуджі та середньо - Айдаред й Елшоф. Плодожеркою більше пошкоджуються плоди сортів Гранні Сміт і Фуджі та менше - решти сортів.

7. Найвищі інтенсивність цвітіння і ступінь плодоношення сортів Айдаред, Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт і Мітчгла, найнижчі - у Елшоф. Близьке до оптимального (70?98 шт./дер.) навантаження плодами сортів Вілмута, Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт, Мітчгла і Фуджі, недостатнє у Елшоф. Об'єм плодів, особливо сорту Гранні Сміт, активно наростає у вересні. Вища за середню маса яблук сорту Гранні Сміт, середня - сортів Айдаред, Вілмута, Голден Делішес клон Б, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд, Елшоф і Фуджі, нижча за середню - сорту Мітчгла.

8. За строками настання збиральної стиглості сорти Елшоф і Мітчгла раньозимові, Вілмута, Голден Делішес клон Б, Голден Делішес Рейндерс і Джонавелд - зимові та пізньозимові - Айдаред, Гранні Сміт і Фуджі.

9. Насадження інтродукованих сортів яблуні, у порівнянні з сортом Айдаред, є високоврожайними (Вілмута, Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт, Джонавелд і Фуджі), урожайними (Мітчгла) та середньоврожайними - Голден Делішес клон Б й Елшоф. Відносно регулярне плодоношення сортів Айдаред, Вілмута, Мітчгла і Фуджі, середня періодичність у Гранні Сміт, сильна у Джонавелд, Елшоф і дуже сильна у клонів сорту Голден Делішес.

10. Максимальна питома продуктивність - 0,33?0,37 кг/см2 перетину штамба та 7,1?11,1 кг/м3 об'єму крони у сортів Айдаред, Вілмута, Гранні Сміт, Джонавелд і Фуджі. Продуктивність листя 1,4-2,3 кг/м2, коефіцієнт використання ФАР 0,50-1,16 та частка плодів у річному прирості фітомаси 0,50-0,62 усіх сортів характерні для високопродуктивних насаджень.

11. У плодах Гранні Сміт вміст цукрів середній (9,9%), у решти сортів високий (10,1?11,2). Щільність м'якуша найвища у яблук Гранні Сміт (9,4 кг/см2) і Фуджі (8,9), середня - у сортів Айдаред (7,5) і Голден Делішес клон Б (7,2), нижча середньої - Вілмута, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд і Мітчгла (6,1-6,4); найменш щільний м'якуш сорту Елшоф (5,6 кг/см2).

Високий вміст кислот у плодах сортів Айдаред, Гранні Сміт і Фуджі (0,55?0,75%), середній у Вілмута, Голден Делішес клон Б, Голден Делішес Рейндерс, Елшоф та Мітчгла (0,29?0,48%). Високий цукрово-кислотний коефіцієнт (37) у плодів Мітчгла і на рівні 13?26 у решти сортів. Яблука сорту Вілмута - десертні, Голден Делішес клон Б, Голден Делішес Рейндерс, Джона-велд, Елшоф та Мітчгла - столові і технічними є Айдаред, Гранні Сміт та Фуджі.

12. Найнижча собівартість продукції, найвищі прибуток і рентабельність виробництва (163,6 ?210,1%) сортів Вілмута, Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт, Джонавелд та Фуджі; нижча ефективність сортів Айдаред і Голден Делішес клон Б. Енергетична ефективність виробництва яблук сортів Вілмута, Голден Делішес Рейндерс, Джонавелд, Гранні Сміт і Фуджі на 24-44%, а сорту Мітчгла на 18% перевищує сорт Айдаред.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

За біометричними показниками, стійкістю до несприятливих чинників довкілля, врожайністю, товарними та смаковими якостями плодів, економічною й енергетичною ефективністю вирощування зимові сорти Вілмута і Голден Делішес Рейндерс та пізньозимовий - Гранні Сміт рекомендуються для виробничої перевірки у Правобережному Лісостепу України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Слободяник Л. М. Дегустаційна оцінка інтродукованих сортів яблуні / Л. М. Слободяник, О. В. Мельник // Зб. наук. пр. Уманського держ. аграр. ун-ту. Умань, 2007. - Вип. 64. - С. 38-43 (75% - польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

2. Слободяник Л. М. Особливості росту дерев інтродукованих сортів яблуні в інтенсивному насадженні / Л. М. Слободяник, О. В. Мельник // Вісн. Львівського держ. аграр. ун-ту: Агрономія. - Львів, 2007. - № 11. - С. 440-443 (75% - польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

3. Слободяник Л. М. Зимостійкість сортів яблуні в інтенсивному насадженні Правобережного Лісостепу України / Л. М. Слободяник // Вісн. Білоцерківського держ. агр. ун-ту: Агрономія. - Біла Церква, 2007. - Вип. 50. С. 43-46.

4. Слободяник Л. М. Плодоношення інтродукованих сортів яблуні в умовах Правобережного Лісостепу України / Л. М. Слободяник // Зб. наук. пр. Луганського нац. аграр. ун-ту. - Луганськ: Елтон-2, 2008. - № 86. - С. 196?200.

5. Слободяник Л. М. Урожайність, економічна й енергетична ефективність вирощування інтродукованих сортів яблуні / Л. М. Слободяник, О. В. Мельник // Зб. наук. пр. Уманського держ. аграр. ун-ту. - Умань, 2008. - Вип. 69. - С. 111-114 (75% - польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

Тези доповідей

6. Слободяник Л. М. Фенологічні фази розвитку і відношення до хвороб та шкідників інтродукованих сортів яблуні / Л. М. Слободяник // Матер. всеукр. наук. конф. молодих учених. - Умань. - 2007. - Ч. 1. - С. 178-180.

7. Слободяник Л. М. Особливості росту дерев інтродукованих сортів яблуні / Л. М. Слободяник // Матер. всеукр. наук. конф. молодих учених. - Умань. - 2008. - Ч. 1. - С. 154-155.

8. Слободяник Л. М. Особливості росту і плодоношення інтродукованих сортів яблуні / Л. М. Слободяник // Матер. всеукр. наук. конф. молодих учених: Агрономія. - Умань, 2009. - Ч. 1. ? С. 109-111.

АНОТАЦІЇ

Слободяник Л.М. Господарсько-біологічні особливості інтродукованих сортів яблуні в інтенсивних насадженнях Правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Уманський державний аграрний університет. Умань, 2009.

Викладено результати досліджень придатності дев'яти інтродукованих сортів яблуні на підщепі М. 9 для вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України.

Встановлено фенологічні фази, особливості росту надземної частини дерев, продуктивність насадження, зимостійкість, лабораторні посухо- і жаростійкість, рівень ураження хворобами і пошкодження шкідниками. Зроблено товарну і дегустаційну оцінку плодів, визначено вміст основних хімічних компонентів та щільність м'якуша. Встановлено економічну й енергетичну ефективність вирощування плодів яблуні, кореляційну залежність між показниками росту і плодоношення, сумою вищого і першого товарних сортів і параметрами хімічного складу.

На основі досліджень виділено сорти яблуні Вілмута, Голден Делішес Рейндерс, Гранні Сміт на підщепі М. 9.

Ключові слова: яблуня, сорт, підщепа М. 9, плоди, урожайність, якість продукції, економічна ефективність.

Слободяник Л. М. Хозяйственно-биологические особенности интродуцированных сортов яблони в интенсивных насаждениях Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. Уманский государственный аграрный университет. Умань, 2009.

Изложены результаты исследований эффективности выращивания девяти интродуцированных сортов яблони на подвое М. 9 в условиях Правобережной Лесостепи Украины.

Установлены фенофазы помологических сортов яблони: начало распускания почек, цветение, окончание роста побегов, наступление съемной зрелости плодов, начало и завершение осыпания листьев. По срокам съемной зрелости плодов сорта Элшоф и Митчгла отнесено к раннезимним, Вилмута, Голден Делишес клон Б, Голден Делишес Рейндерс и Джонавелд - к зимним, Айдаред, Гранни Смит и Фуджи - к позднезимним. Дано оценку зимо-, засухо- и жаростойкости сортов, устойчивости к мучнистой росе, парше и плодовой гнили, а также повреждению тлями и плодожоркой.

Изучено особенности роста надземной части деревьев; сорта сгруппированы по силе роста побегов. Общая площадь листовой поверхности сортов находится в пределах 6,9-15,6 тыс. м2/га.

Масса плодов зависела от помологического сорта и нагрузки деревьев, изменяясь в пределах от 103 до 169 г. Суммарный за три года урожай сортов яблони на подвое М. 9 в возрасте полного плодоношения - 57,4-98,4 т/га.

Определено содержание сухих растворимых веществ (12,9-14,9%), сахаров (9,9-11,2), титрованных кислот (0,29-0,75%); плотность мякоти в пределах от 5,6 до 9,4 кг/см2. Проведена товарная и дегустационная оценка плодов. Экономически наиболее эффективно выращивание сортов Вилмута (рентабельность 210%), Голден Делишес Рейндерс (169), Гранни Смит (196) и Фуджи (169%). Определено энергетическую эффективность выращивания плодов интродуцированных сортов на подвое М. 9.

Ключевые слова: яблоня, сорт, подвой М. 9, плоды, урожайность, качество продукции, экономическая и энергеическая эффективность.

Slobodyanуk L. M. Economic-biological features of introduced varieties of apples in the intensive orchard of Right-bank Forest-steppe of Ukraine. - A manuscript.

A dissertation for obtaining the scientific degree of a candidate of agricultural sciences, specification 06.01.07 - fruitgrowing. - Uman State Agrarian University. Uman, 2009.

The results of research of fitness of growing of apple-tree varieties on rootstock M. 9 are given in the region of Right-bank Forest-steppe of Ukraine.

The terms of passing of phenological phases are set, the features of growth of above-ground part of trees are studied, certainly crop of plants, resistance to the freezing, laboratory dry and hot resistance, level of disease and insect injury.

The marketable product output and taste estimation of fruits are given, certainly maintenance of basic chemical components. The economic and power effictency of apple growing is set.

The varieties of apple-tree of Wilmuta Golden Delicious Reinders, Granny Smith are selected on the basis of results of research.

Key words: apple, variety, rootstock M. 9, fruits, yield, product quality, economic efficiency.

Размещено на Allbest.ur

...