Оцінка ремонтного молодняку за інтенсивністю росту для підвищення відтворювальних якостей свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

Херсонський державний аграрний університет

УДК 636.47 : 636.082.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Спеціальність 06.02.01 - Розведення та селекція тварин

Оцінка ремонтного молодняку за інтенсивністю росту для підвищення відтворювальних якостей свиней

Баркарь Євген Володимирович

Херсон - 2008

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Заслужений діяч науки і техніки України, Коваленко Віталій Петрович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри генетики та розведення с.-г. тварин.

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Агапова Євгенія Михайлівна, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва.

Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, Шульга Юрій Іванович, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова", Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства УААН, завідувач відділу свинарства.

Захист дисертації відбудеться „17” квітня 2008р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в ДВНЗ „Херсонському державному аграрному університеті” (73006, Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 64)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ „Херсонського державного аграрного університету” за адресою: 73006, Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий „ 14 ” березня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку селекційно-племінної роботи в свинарстві важливого значення набуває вивчення закономірностей росту тварин. Саме використання параметрів росту та їх зв'язків з подальшими відгодівельними, відтворювальними та м'ясними якостями дозволить вже на ранніх етапах постнатального онтогенезу більш точно і об'єктивно проводити оцінку та відбір ремонтного молодняку.

Показники абсолютного, середньодобового та відносного приростів живої маси не можуть розкрити такі характеристики росту як його напруженість та рівномірність. Саме тому Ю.К. Свєчиним (1985) було запропоновано оцінювати інтенсивність формування на підставі вивчення темпів спаду відносної швидкості росту у суміжні вікові періоди. В.П. Коваленко (1998) було уточнено методики Ю.К. Свечина і доповнено її такими критеріями оцінки як індекси рівномірності та напруги росту, що дає змогу значно покращити прогнозування відгодівельних та відтворювальних якостей.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно тематичного плану науково-дослідних робіт Миколаївського державного аграрного університету "Розробка та впровадження на рівні сучасних вимог селекційно-генетичних та технологічних методів підвищення виробництва продукції тваринництва та птиці в південному регіоні" (№ державної реєстрації 0105U008479) й тематичного плану Херсонського державного аграрного університету "Розробка і удосконалення методів селекції основних видів сільськогосподарських тварин і птиці та технологій виробництва продуктів тваринництва у реформованих господарствах південного регіону України (№ державної реєстрації 0104U010375).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити відгодівельні, м'ясні та відтворювальні якості, інтер'єрні параметри ремонтних свинок великої білої породи різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування (Дt) у вікові періоди 0-2-4 та 2-4-6 місяців в умовах СК "Радянська земля" Херсонської області.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено наступні завдання:

- провести аналіз динаміки живої маси тварин різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування;

- порівняти показники лінійних промірів та індексів тілобудови підсвинків залежно від класів розподілу;

- дослідити вплив параметрів інтенсивності росту на відгодівельні і м'ясні якості свиней;

- провести моделювання параметрів живої маси;

- оцінити відгодівельні та м'ясні якості свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні;

- вивчити відтворювальні якості свиноматок різної великоплідності та інтенсивності росту;

- вивчити інтер'єрні показники свиней піддослідних груп;

- обґрунтувати економічну ефективність використання свиней різних класів розподілу.

Об'єкт досліджень. Ремонтний молодняк та свиноматки великої білої породи.

Предмет досліджень. Відгодівельні, м'ясні та відтворювальні якості, параметри росту, інтер'єрні показники свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування.

Методи досліджень. Оцінку відгодівельних, м'ясних та відтворювальних якостей проводили зоотехнічними методами. Дослідження біохімічних показників сироватки крові проводили лабораторними методами. Обробку даних здійснювали біометричними методами із застосуванням дисперсійного аналізу за алгоритмом загальної лінійної моделі (GLM), кореляційного аналізу та аналізу головних компонент.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проаналізовано закономірності росту свиней, розподілених на групи за даними живої маси при народженні та інтенсивності формування у вікові періоди 0-2-4 та 2-4-6 місяців. Використано аналіз головних компонент для вивчення відтворювальних якостей та інтер'єрних показників свиней різних класів розподілу.

Встановлено, що ефективним є розподіл ремонтного молодняку за живою масою при народженні, що забезпечує в подальшому віці підвищення відтворювальних і продуктивних якостей свиней. Доведено високе прогностичне значення індексу рівномірності росту (Ір), як критерію оцінки відгодівельних якостей.

В результаті вивчення відтворювальних якостей свиноматок різних класів розподілу за живою масою при народженні, встановлено, що тварини класу М⁺ вірогідно відрізняються більшою багатоплідністю, кількістю поросят при відлученні та масою гнізда при відлучені та переважають свиноматок класу М^- на 1,4 гол., 1,4 гол. та 4,4 кг відповідно. Свиноматки модального класу (М⁰) відрізняються більшою великоплідністю та переважають тварин класу М^- на 0,07 кг, а також характеризуються кращою збереженістю поросят і переважають тварин класів М⁺ та М^- на 6,3 та 8,0% відповідно.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені закономірності росту свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування в різні вікові періоди були використані для підвищення ефективності відбору ремонтного молодняку свиней.

В результаті розрахунку економічної ефективності проведених досліджень встановлено, що внаслідок відбору до основного стада перевіряємих свиноматок класу М⁺ додаткове отримання продукції становитиме 82,5 грн. в розрахунку на одну свиноматку за один опорос порівняно з тваринами класу М⁰. В розрахунку на 80 основних свиноматок можливим є додаткове отримання продукції в розмірі 6600 грн. за один опорос.

Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі на факультеті технології виробництва і переробки продукції тваринництва Миколаївського державного аграрного університету. Результати досліджень використано при розробці плану племінної роботи зі стадом свиней племрепродуктора СК "Радянська земля" Херсонської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувач безпосередньо брав участь у розробці методики дослідження, отримав та проаналізував експериментальні дані, провів їх статистичну обробку, сформулював висновки та пропозиції виробництву, прийняв участь у наукових конференціях та підготував до друку наукові статті.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень доповідалися, обговорювалися та отримали позитивні відзиви на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету (2005-2007рр.), V державній науково-практичній конференції "Аграрна наука - виробництву" (Біла Церква, 2006), XIV международной научно-практической конференции по свиноводству "Современные проблемы интенсификации производства свинины" (Ульяновск, Россия, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва" (Львів, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції "Новітні технології в свинарстві - сучасний стан та перспективи розвитку" (Харків, 2007).

Публікації. Матеріали дисертації викладено у 7 наукових працях, які опубліковано у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 148 сторінках комп'ютерного тексту і включено: вступ, огляд літератури, матеріали і методика досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел літератури, 51 таблиця, 26 рисунків. Список літератури налічує 232 джерела, в тому числі 37 - іноземною мовою.

Матеріал та методи досліджень.

Науково-виробничі дослідження проведені в період 2004....2007рр. в умовах СК "Радянська земля" Білозерського району Херсонської області та на кафедрі годівлі та розведення сільськогосподарських тварин Миколаївського державного аграрного університету згідно наведеної схеми (рис.1).

Було сформовано три групи з ремонтних свинок великої білої породи на підставі даних нормованого відхилення () залежно від живої маси при народженні: М⁺ - тварини з живою масою при народженні більше 1,39 кг, М⁰ - в межах 1,16 - 1,39 кг, М^- - менше 1,16 кг; інтенсивності формування (Дt) у віковий період 0-2-4 місяці: М⁺ - тварини з інтенсивністю формування більше 0,9305, М⁰ - в межах 0,7451 - 0,9305, М^- - менше 0,7451 та інтенсивності формування (Дt) у віковий період 2-4-6 місяців: М⁺ - тварини з інтенсивністю формування більше 0,3832, М⁰ - в межах 0,1988 - 0,3832, М^- - менше 0,1988 (табл. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 1 - Етапи експериментальних досліджень

№ п/п	Назва етапу досліджень	Кількість голів при розподілі за
		живою масою при народженні	Інтенсивністю формування (Дt) у віці
			0-2-4 місяці	2-4-6 місяців
		М-	М0	М+	М-	М0	М+	М-	М0	М+
1.	Аналіз динаміки живої маси та приростів ремонтного молодняку	11	21	18	13	20	17	14	20	16
2.	Порівняння показників лінійних промірів та індексів будови тіла підсвинків залежно від класів розподілу	11	21	18	13	20	17	14	20	16
3.	Оцінка параметрів інтенсивності росту свиней	11	21	18	13	20	17	14	20	16
4.	Моделювання параметрів живої маси за допомогою моделі Бріджеса	11	21	18	13	20	17	14	20	16
5.	Вивчення відгодівельних якостей свиней різних класів розподілу	9	16	17	13	17	13	13	17	12
6.	Оцінка м'ясних якостей	3	3	3	-	-	-	-	-	-
7.	Оцінка відтворювальних якостей свиноматок	6	13	14	11	11	11	12	12	9
8.	Вивчення інтер'єрних параметрів свиней	7	6	7	5	10	5	4	8	8

Годівля тварин здійснювалась за зоотехнічними нормами, з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану. Тип годівлі -- помірно-концентратний з використанням кормів власного виробництва.

Для вивчення закономірностей росту тварин визначали інтенсивність формування (Дt), запропоновану Ю.К. Свєчиним (1985) за формулою:

, (2.1)

де W₂, W₄, W₆ - жива маса свиней у 2, 4, 6 місяців відповідно, кг.

Напруга росту (Ін) та індекс рівномірності (Ір) розраховувались за методикою В.П. Коваленка та ін. (1998):

(2.2)

(2.3)

де Дt - інтенсивність формування;

СП - середньодобовий приріст, кг;

ВП - відносний приріст.

Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою моделі Т.К. Бріджеса (1997):

(2.4)

де N(t) - маса у момент часу t;

А - маса у зрілому віці, кг;

б, м - параметри росту, од.;

t - вікові періоди, міс.;

Т_о - період ембріонального розвитку, од.

Відгодівельні якості оцінювали за віком досягнення живої маси 100 кг та середньодобовими приростами (г).

При досягненні тваринами живої маси 100 кг було проведено контрольний забій по 3 гол. з групи розподілу за живою масою при народжені в умовах СК "Радянська земля". Забійні та м'ясні якості визначали згідно із методичними рекомендаціями Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН (2005).

М'ясні якості оцінювали за наступними показниками: забійна маса парної туші, кг; довжина охолодженої туші, см; товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм; площа "м'язового вічка", см²; маса задньої третини охолодженої півтуші, кг.

Оцінку відтворювальних якостей свиноматок здійснювали за загальноприйнятими методиками з урахуванням таких показників: багатоплідність, гол.; великоплідність, кг; кількість поросят при відлученні, гол.; маса гнізда, кг; жива маса 1 поросяти при відлученні, кг; збереженість поросят до відлучення, %.

Для індексної оцінки відтворювальних якостей було використано оціночні індекси: за обмеженою кількістю ознак (Лаша-Мольна у модифікації М.Д. Березовського (1988)) та індекс відтворювальних якостей - ВІ.

Біохімічний аналіз сироватки крові проводився за такими показниками: загальний білок, загальний холестерин, в-ліпопротеїди, сечовина, залишковий азот, аспартатамінотрансфераза (АСТ) та аланінамінотрансфераза (АЛТ).

Біометричну обробку результатів досліджень проведено методами варіаційної статистики за Н.А. Плохинским (1969) з використанням комп'ютерної техніки та пакетів прикладного програмного забезпечення MS OFICE 2003 EXCEL, MATHCAD ENTERPRISE EDITION 11.A та STATISTICA v.5.5.

Результати досліджень

Динаміка живої маси тварин різних класів розподілу. Аналіз динаміки живої маси тварин різних класів розподілу залежно від живої маси при народженні на підставі даних нормованого відхилення свідчить про те, що з віком зберігається різниця між сформованими групами (табл. 2.).

При народженні та у віці 1 міс. наявні вірогідні відмінності, зокрема ремонтні свинки класу М⁺ вірогідно переважають тварин модального класу (М⁰) на 0,20 та 0,8 кг, свинок класу М^- на 0,41 та 1,5 кг відповідно. Свинки модального класу переважають тварин класу М^- на 0,21 та 0,7 кг відповідно.

В 6-місячному віці наявні вірогідними є різниці за живою масою між всіма досліджуваними групами.

Тварини класу М⁺ переважають свинок модального класу (М⁰) та класу М^- на 7,6 та 12,7 кг, а ремонтні свинки модального класу переважають тварин класу М^- на 5,1 кг.

В 7- та 8-місячному віці наявні вірогідні різниці між тваринами класу М⁺ та М^- - 13,3 та 16,1 кг відповідно, а також між ремонтними свинками модального класу та класу М^- - 9,5 та 10,1 кг.

Таблиця 2 - Динаміка живої маси тварин різних класів розподілу за живою масою при народженні

Вік, міс.	Класи розподілу
	М-	М0	М+
	n	показники	n	показники	n	показники
0		11	1,04±0,028 а	21	1,25±0,011 в	18	1,45±0,020 с
	Сv		8,92		4,09		5,91
1		11	7,1±0,28 а	21	7,8±0,22 в	18	8,6±0,25 с
	Сv		13,31		12,82		12,17
2		11	14,6±0,84 а	21	15,5±0,46 а	18	17,1±0,54 в
	Сv		19,04		13,57		13,41
3		11	25,9±1,12 а	21	26,3±0,64 а	18	29,2±0,78 в
	Сv		14,39		11,22		11,29
4		11	37,8±1,02 а	21	38,0±0,94 а	18	42,6±1,23 в
	Сv		8,91		11,32		12,29
5		11	51,4±0,97 а	21	53,7±1,30 а	18	59,2±1,55 в
	Сv		6,30		11,08		11,07
6		11	64,6±1,71 а	21	69,7±1,88 в	18	77,3±2,09 с
	Сv		8,77		12,39		11,48
7		9	82,3±2,35 а	16	91,8±2,39 в	15	95,6±3,02 в
	Сv		8,55		10,40		12,22
8		7	96,3±3,68 а	14	106,4±3,03 в	14	112,4±3,68 в
	Сv		10,12		10,66		12,24

Примітка: тут і далі різниці вірогідні при різних буквених позначеннях (р<0,05).

Було проведено дисперсійний аналіз за алгоритмом загальної лінійної моделі (GLM) з метою визначення впливу розподілу на групи за живою масою при народженні на мінливість живої маси у подальшому віці. Не враховуючи вплив приналежності до класів на живу масу при народженні, оскільки за цим показником і проводився розподіл, найсильніший вплив встановлений на мінливість живої маси ремонтних свинок у віці 6 місяців (з²=33%). Найнижчий вплив наявний на мінливість живої маси у віці 2 місяці (з²=18%).

При аналізі динаміки живої маси ремонтних свинок у випадку їх розподілу за інтенсивністю формування (Дt) у віковий період 0-2-4 міс. більшість різниць між групами виявилися не вірогідними (табл. 3.4.). Однак за живою масою в місячному віці ремонтні свинки класів М⁺ та модального (М⁰) вірогідно переважають тварин класу М^- на 1,48 та 1,18 кг відповідно. У віці 2 місяці свинки класу М⁺ вірогідно переважають тварин модального класу (М⁰) та класу М^- на 2,0 та 4,4 кг відповідно а ремонтні свинки модального класу переважають тварин класу М^- на 2,4 кг.

Розподіл на класи за даними інтенсивності формування у віковий період 2-4-6 місяців забезпечує лише наявність вірогідних переваг тварин модального класу (М⁰) над ремонтними свинками М^- за живою масою у віці 3 місяці на 2,4 кг та у віці 5 місяців - на 4,2 кг.

Показники лінійних промірів і індексів тілобудови підсвинків різних класів розподілу. Крупнішими порівняно з іншими тваринами виявилися свинки класу М⁺, вони переважають свиней класу М^- за довжиною тулуба на 6,5 см, обхватом грудей - на 4,7 см, та висотою холці на 3,0 см, а тварин модального класу лише за довжиною тулуба та обхватом грудей відповідно на 3,1 та 3,2 см. Встановлено вірогідну перевагу свиней класу М⁰ над тваринами класу М^- за довжиною тулуба на 3,4 см (табл. 3).

Таблиця 3 - Лінійні проміри та індекси будови тіла тварин різних класів розподілу,

Класи розподілу за живою масою при народженні	n	Проміри, см	Індекси, %
		довжина тулуба	обхват грудей	висота в холці	розтяг-нутості	збитості	масив-ності
М-	11	106,2±1,13 а	98,4±0,53 а	66,2±0,91 а	160,6±1,51	92,7±0,89	148,9±1,83
М0	21	109,6±0,88 в	99,9±0,86 а	67,8±0,54 ав	161,7±0,91	91,1±0,63	147,4±1,37
М+	18	112,7±0,98 с	103,1±1,21 в	69,2±0,60 в	163,0±1,00	91,4±0,76	149,1±1,64

Результати аналізу показників співвідносної мінливості основних промірів і індексів та живої маси у віці 6, 7 та 8 місяців свідчить про те, що більшість позитивних кореляційних зв'язків виявлено між промірами та живою масою. підсвинок відгодівельний м'ясний відтворювальний

У результаті розподілу ремонтних свинок за інтенсивністю формування (Дt) у віці 0-2-4 місяці вставлено вірогідні переваги свиней класу М^- над тваринами класу М⁰ за висотою в холці (на 2,2 см). Свині модального класу характеризуються більшими значеннями всіх досліджуваних індексів, але вірогідно переважають тварин класів М⁺ та М^- лише за індексом масивності (на 4,3 та 4,8% відповідно).

Тварини, розподілені на групи за інтенсивністю формування у віковий період 2-4-6 місяців не мають між собою вірогідних різниць за основними промірами. Свині класу М⁺ вірогідно переважають тварин модального класу за індексом збитості на 2,7% та індексом масивності на 4,6%.

Вплив параметрів інтенсивності росту на відгодівельні і м'ясні якості. Аналіз параметрів росту свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні свідчить про вірогідну перевагу тварин класу М⁺ над тваринами класів М⁰ та М^- за рівномірністю росту у віковий період 0-2-4 місяці на 0,023 та 0,020 відповідно (табл. 4). Свині класу М⁺ характеризуються найменшою інтенсивністю формування при найбільших значеннях напруги та рівномірності росту. Тварини модального класу відрізняються порівняно вищою інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці.

Таблиця 4 - Параметри росту в різні вікові періоди свиней різних класів розподілу

Класи розподілу за живою масою при народженні	n	Показники інтенсивності росту
		Дt	Ін	Ір
Віковий період 0-2-4 місяці
М-	11	0,830±0,0564	0,135±0,0102	0,169±0,0058 а
М0	21	0,852±0,0284	0,139±0,0052	0,166±0,0052 а
М+	18	0,827±0,0282	0,152±0,0064	0,189±0,0065 в
Віковий період 2-4-6 місяців
М-	11	0,375±0,0417 а	0,123±0,0129	0,306±0,0156 а
М0	21	0,258±0,0263 в	0,091±0,0958	0,362±0,0138 в
М+	18	0,278±0,0335 ав	0,109±0,0133	0,399±0,0182 в
Віковий період 4-6-8 місяців
М-	7	0,159±0,0370	0,091±0,0227 а	0,425±0,0177 а
М0	14	0,235±0,0180	0,142±0,0114 в	0,458±0,0141 ав
М+	14	0,205±0,0276	0,135±0,0193 ав	0,485±0,0174 в

В період 2-4-6 місяців свині модального класу характеризуються середніми значеннями параметрів Дt та Ір, поступаються тваринам класу М^- за інтенсивністю формування на 0,117, однак переважають їх за індексом рівномірності росту на 0,056.

Найвищою рівномірністю росту при середніх значеннях інтенсивності формування та напруги росту характеризуються тварини класу М⁺ і вони переважають свиней класу М^- за індексом рівномірності росту на 0,056.

У віці 4-6-8 місяців тварини модального класу відрізняються найвищою інтенсивністю формування та напругою росту, за рівномірністю росту займають проміжне положення. Лише за індексом напруги росту вони переважають свинок класу М^- на 0,044. Свині класу М⁺ відрізняються середніми значеннями інтенсивності формування та напруги росту при найвищих значеннях рівномірності росту та вірогідно переважають тварин класу М^- за значенням цього параметра на 0,060.

Отже, в усі досліджувані вікові періоди свині класу М⁺ характеризуються найвищою рівномірністю росту.

Результати дисперсійного аналізу свідчать про вірогідний вплив належності до класів на рівномірність росту у вікові періоди 0-2-4 та 2-4-6 місяців, частка впливу складає 22 та 26% відповідно.

Проведено кореляційний аналіз зв'язку параметрів росту та живої маси у віці 6, 7 та 8 місяців (табл. 5). У віковий період 0-2-4 місяці встановлено позитивний кореляційний зв'язок індексу рівномірності росту з живою масою у віці 6 місяців у тварин класу М⁺ та зазначеного параметру росту з живою масою у віці 6, 7 та 8 місяців у тварин модального класу (М⁰).

Таблиця 5 - Взаємозв'язок параметрів росту з живою масою у віці 6, 7 та 8 місяців

Класи розподілу за живою масою при народженні	Взаємозв'язок параметрів інтенсивності росту з живою масою у віці
	6 місяців	7 місяців	8 місяців
	Дt	Ін	Ip	Дt	Ін	Ip	Дt	Ін	Ip
Віковий період 0-2-4 місяці
М-	-0,337	-0,250	0,374	-0,312	-0,251	0,328	-0,174	-0,206	0,022
М0	-0,281	0,154	0,718***	-0,365	0,075	0,682**	-0,292	0,087	0,578*
М+	-0,228	0,208	0,585*	-0,249	0,019	0,417	-0,207	0,004	0,353
Віковий період 2-4-6 місяців
М-	-0,153	0,019	0,843**	-0,104	0,051	0,856**	-0,403	-0,273	0,963***
М0	-0,020	0,264	0,836***	0,200	0,391	0,746***	0,059	0,257	0,823***
М+	-0,112	0,114	0,760***	-0,291	-0,091	0,866***	-0,389	-0,180	0,850***
Віковий період 4-6-8 місяців
М-	0,774**	0,822**	0,760**	0,808**	0,855**	0,845**	0,825*	0,871*	0,921**
М0	0,265	0,535*	0,846***	0,343	0,602*	0,915***	0,405	0,651*	0,961***
М+	0,655**	0,743***	0,804***	0,703**	0,785***	0,857***	0,640*	0,727**	0,934***

У віці 2-4-6 місяців по всіх досліджуваних групах наявні високо вірогідні позитивні кореляційні зв'язки індексу рівномірності росту та живої маси у віці 6, 7 та 8 місяців.

Встановлено, що більшість параметрів росту у віці 4-6-8 місяців тварин різних класів розподілу позитивно корелюють з живою масою у віці 6, 7 та 8 місяців.

Отже, проведені дослідження свідчать про високе прогностичне значення саме індексу рівномірності росту як критерію ранньої оцінки та відбору тварин.

В результаті розподілу молодняку свиней за інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці встановлено, що тварини класу М⁺ характеризуються найбільшою інтенсивністю формування та напругою росту при найнижчих значеннях індексу рівномірності росту.

У віці 2-4-6 місяців свинки класу М⁺ характеризуються найнижчими значеннями інтенсивності формування та напруги росту. Тварини з найнижчою інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці відрізняються найвищими її значеннями а також значеннями напруги росту у віці 2-4-6 та 4-6-8 місяців.

Виявлені статистично вірогідні різниці між різними класами розподілу підтверджено результатами проведеного дисперсійного аналізу. Найвищий вплив встановлено для напруги росту у зазначений віковий період (з²=62%), а також інтенсивності формування та напруги росту у віці 2-4-6 місяців (з²=42%).

У віковий період 0-2-4 місяці у тварин класу М⁺ встановлено від'ємні кореляційні зв'язки інтенсивності формування та позитивні напруги росту з живою масою у віці 6 та 7 місяців.

Рівномірність росту у тварин зазначеного класу позитивно пов'язана з живою масою у віці 6, 7 та 8 місяців. У свиней класу М^- також більшість параметрів росту позитивно корелюють з живою масою у зрілому віці.

Свині різних класів розподілу мають позитивні кореляційні зв'язки індексу рівномірності росту у віці 2-4-6 місяців та живої маси у віці 6, 7 та 8 місяців. Лише у свиней модального класу (М⁰) встановлено від'ємний зв'язок інтенсивності формування та живої маси у зазначеному віці.

У віці 4-6-8 місяців більшість кореляційних зв'язків між параметрами росту та живою масою у віці 6, 7 та 8 місяців по всіх класах розподілу є статистично вірогідними. Встановлено вірогідне прогностичне значення індексу рівномірності росту.

Моделювання і прогнозування параметрів живої маси свиней. Встановлено, що при розподілі ремонтного молодняку за живою масою при народженні найвищою початковою (кінетичною) швидкістю росту характеризуються свинки модального класу, вони ж відрізняються і найнижчою заключною (експотенційною) швидкістю росту (табл. 6).

Таблиця 6 - Параметри росту свиней різних класів розподілу

Розподіл	Класи	n	Модель Бріджеса	Жива маса у віці 8 місяців
			б	м	б/м
за живою масою при народженні	М-	11	2,095	0,011	187,6	96,3
	М0	21	2,306	0,006	364,8	106,4
	М+	18	2,194	0,009	243,3	112,4
інтенсивністю формування у віці	0-2-4 місяці	М-	13	2,288	0,006	373,7	110,6
		М0	20	1,822	0,017	110,4	105,1
		М+	17	1,948	0,012	158,0	104,9
	2-4-6 місяців	М-	14	2,145	0,008	260,4	106,6
		М0	20	2,277	0,007	326,0	112,0
		М+	16	1,947	0,016	123,9	100,7

При розподілі за інтенсивністю формування у віковий період 0-2-4 місяці свинки з найнижчими значеннями зазначеного параметру характеризуються високою кінетичною швидкістю росту, а з середніми - найвищою. Аналогічні висновки можна зробити при аналізі даних моделі розподілу ремонтного молодняку за інтенсивністю формування у віці 2-4-6 місяців.

Отже, встановлено, що модель Бріджеса з достатньою вірогідністю може бути використана для вивчення закономірностей росту свиней різних класів розподілу як за живою масою при народженні так і за інтенсивністю росту у вікові періоди 0-2-4 та 2-4-6 місяців.

Відгодівельні та м'ясні якості свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні. Свині різних класів розподілу досягали живої маси 100 кг за 218,9 - 248,6 діб (табл. 7).

Таблиця 7 - Відгодівельні якості свиней різних класів розподілу

Класи розподілу за живою масою при народженні	n	Вік досягнення живої маси 100 кг, днів	Середньодобовий приріст, г
			Сv		Сv
М-	9	248,6±6,05 а	6,88	469,7±21,39 а	12,88
М0	16	229,1±5,36 в	9,06	535,6±17,70 в	12,80
М+	17	218,9±6,45 в	11,79	562,7±21,26 в	15,11

Тварини класів М⁺ та М⁰ вірогідно переважають свинок класу М^- за скоростиглістю на 29,7 та 19,5 дні (р<0,01) при вірогідно вищих рівнях середньодобових приростів. Свині модального класу (М⁰) характеризуються середніми рівнями відгодівельних якостей та вірогідно не відрізняються від тварин класу М⁺. При оцінці м'ясних якостей встановлена вірогідна перевага свиней модального класу (М⁰) над тваринами класу М^- за забійним виходом - на 1,1% (табл. 8).

Таблиця 8 - М'ясні якості свиней різних класів розподілу

Класи розподілу за живою масою при народженні	n	Забійний вихід, %	Довжина туші, см	Товщина шпику, мм	Площа, "м'язового вічка", см2	Маса задньої третини напівтуші, кг
М-	3	68,5±0,29 а	94,1±0,45	34,9±0,53	29,4±0,58	10,5±0,14
М0	3	69,6±0,15 в	94,4±0,88	34,4±0,15	31,0±0,33	10,9±0,04
М+	3	70,3±0,80 ав	97,6±2,28	32,4±0,99	31,3±0,49	10,9±0,12

В результаті оцінки морфологічного складу півтуш забитих тварин різних класів розподілу встановлено, що свині класу М⁺ вірогідно переважають тварин класу М^- за вмістом м'яса (на 3,73%) та поступаються їм за вмістом сала (на 3,6%).

Відтворювальні якості свиноматок різної великоплідності і інтенсивності росту. В результаті аналізу відтворювальних якостей свиноматок різних класів розподілу за живою масою при народженні, встановлено, що тварини класу М⁺ вірогідно відрізняються більшою багатоплідністю, кількістю поросят при відлученні та масою гнізда при відлучені та переважають свиноматок класу М^- на 1,4 гол., 1,4 гол. та 4,4 кг відповідно (табл. 9). Свиноматки модального класу (М⁰) відрізняються більшою великоплідністю та переважають тварин класу М^- на 0,07 кг, а також характеризуються кращою збереженістю і переважають тварин класів М⁺ та М^- на 6,3 та 8,0% відповідно.

Однофакторним дисперсійним аналізом встановлено вірогідний вплив розподілу на групи на такі показники відтворювальних якостей як багатоплідність (з²=18%), великоплідність (з²=20%), маса гнізда при відлученні (з²=21%) та збереженість (з²=18%).

Таблиця 9 - Відтворювальні якості свиноматок різних класів розподілу

Класи розподілу за живою масою при народ-женні	n	Багато-плідність, гол.	Крупно-плідність, кг	При відлученні в 2 місяці	Збереже-ність, %
				кількість поросят, гол.	маса гнізда, кг	середня маса 1 порося, кг
М-	6	9,3±0,42а	1,19±0,018а	8,0±0,52а	130,5±8,26а	16,4±0,44	86,0±0,16а
М0	13	9,7±0,26а	1,25±0,019в	9,1±0,21ав	150,7±3,97в	16,6±0,24	93,8±0,07в
М+	14	10,7±0,38в	1,21±0,015ав	9,4±0,37в	155,1±5,10в	16,7±0,22	87,9±0,09с

На основі даних про кореляційні зв'язки між ознаками проведено аналіз головних компонент, що дозволило подати варіабельність відтворювальних якостей свинок різних класів розподілу у формі трансформованих головних компонент, які є взаємно некорельованими. Кожна головна компонента описує власну частку мінливості вихідних ознак (табл. 10).

Таблиця 10 - Значення факторних навантажень головних компонент на вихідні показники відтворювальних якостей свиней різних класів розподілу

Відтворювальні якості	Головні компоненти
	РС І	РС ІІ	РС ІІІ
Багатоплідність, голів	0,9359*	0,1008	-0,1885
Великоплідність, кг	-0,6094	0,2567	0,7363*
Кількість поросят при відлученні, голів	0,9256*	-0,0644	0,3613
Маса гнізда, кг	0,8945	0,3360	0,2720
Маса поросяти при відлученні, кг	-0,1885	0,9487*	-0,2510
Частка мінливості, %	58,79	21,86	16,90

Примітка: * - значення навантажень показників, які чинять найбільший вплив на інтерпретацію головної компоненти

Перша головна компонента (РС І) для п'яти досліджуваних показників відтворювальних якостей описує 58,79% загальної мінливості для різних класів розподілу і характеризується максимальним додатнім навантаженням за багатоплідністю та кількістю поросят при відлученні. Тобто зазначена компонента розділяє тварин на два типи - з вищою багатоплідністю та кількістю поросят при відлученні та нижчою.

Друга головна компонента (РС ІІ) описує 21,86% загальної мінливості досліджуваних відтворювальних якостей і характеризується максимальним додатнім навантаженням по масі одного поросяти при відлученні.

Третя головна компонента (РС ІІІ) описує 16,90% загальної мінливості вивчаємих показників. За цією компонентою встановлено максимальне навантаження з додатнім знаком по великоплідності.

В результаті аналізу відтворювальних якостей свиноматок різних класів розподілу за живою масою при народженні у просторі першої та другої головних компонент встановлено: свині класу М⁺ характеризуються вищими значеннями багатоплідності при середніх рівнях маси одного поросяти при відлученні (рис. 2). Тварини модального класу відрізняються порівняно високими значеннями маси одного поросяти при відлученні та середніми - багатоплідності. Найгіршими за відтворювальними якостями виявилися тварини класу М^- - для них характерними є низькі значення багатоплідності та маси одного поросяти.



Рис. 2. Розміщення центроїдів класів розподілу за живою масою при народженні свиней великої білої породи в просторі головних компонент

В просторі першої та третьої головних компонент свині модального класу (М⁰) характеризуються високим значенням багатоплідності при порівняно середніх значеннях великоплідності. Для тварин класу М⁺ - навпаки характерні високі значення великоплідності при середніх значеннях багатоплідності. Свині класу М^- відрізняються низькими значеннями багатоплідності і великоплідності.

При аналізі показників відтворювальних якостей в просторі другої та третьої головних компонент встановлено, що найкращими є свиноматки модального класу (М⁰), які відрізняються високими значеннями великоплідності та маси одного поросяти при відлученні.

Тварини класу М^- виявилися з низькими значеннями зазначених показників.

Отже, при використанні ознаки живої маси при народженні як критерію відбору свиней за відтворювальними якостями ефективним є відбір свиней класу М⁺.

Інтер'єрні показники і їх зв'язок з відгодівельними і м'ясними якостями. Вивчено біохімічні показники сироватки крові свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні, інтенсивністю формування (Дt) у віці 0-2-4 та 2-4-6 місяців. Встановлено, що всі інтер'єрні показники знаходились в межах фізіологічної норми.

При розподілі тварин за живою масою при народженні виявлені наступні тенденції: за вмістом загального білку свинки модального класу (М⁰) поступаються тваринам класу М⁺ на 1,2 г/л та переважають свинок класу М^- на 1,7 г/л. Слід відмітити, що свинки модального класу (М⁰) відрізняються найвищим вмістом холестерину (3,4 ммоль/л). При вивченні активності таких ферментів сироватки крові як амінотрансферази, виявлена невірогідна перевага свинок модального класу (М⁰) над тваринами класів М⁺ та М^- на 0,174 та 0,134 ммоль/(год.•л) за вмістом АСТ, та на 0,040 та 0,091 ммоль/(год.•л) - за вмістом АЛТ. В результаті аналізу біохімічних показників сироватки крові свиней різних класів розподілу за інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці встановлено вірогідні переваги свинок модального класу (М⁰) над тваринами класу М^- за вмістом сечовини та залишкового азоту на 1,4 ммоль/л та 4,7 ммоль/л. У тварин з найвищою інтенсивністю формування у зазначений період встановлено порівняно вищі значення вмісту загального білку при нижчих значеннях всіх інших біохімічних параметрів. Економічна ефективність проведених досліджень. Внаслідок відбору до основного стада перевіряємих свиноматок класу М⁺ додаткове отримання продукції становитиме 82,5 грн. в розрахунку на одну свиноматку за один опорос порівняно з тваринами класу М⁰. Загалом в розрахунку на 80 свиноматок основного стада можливим є додаткове отримання продукції в розмірі 6600 грн. за один опорос.

Висновки

1. В результаті проведених досліджень встановлено ефективність використання оцінки ремонтного молодняку за інтенсивністю формування та індексами росту для підвищення відгодівельних та відтворювальних якостей.

2. З віком зберігаються різниця між сформованими групами за живою масою при народженні. Найбільшою живою масою характеризуються тварини класу М⁺. В 6 місяців тварини класу М⁺ переважають свинок модального класу (М⁰) та класу М^- на 7,6 та 12,7 кг, а ремонтні свинки модального класу переважають тварин класу М^- на 5,1 кг.

3. При розподілі за живою масою при народженні крупнішими порівняно з іншими тваринами виявилися свинки класу М⁺. Також встановлено, що свинки з найнижчою інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці відрізняються найбільшою висотою в холці і переважають свинок модального класу на 2,2 см.

4. Встановлено, що при розподілі ремонтного молодняку за живою масою при народженні тварини класу М⁺ відрізняються найвищою рівномірністю росту у вікові періоди 0-2-4, 2-4-6 та 4-6-8 місяців і переважають тварин класу М^- на 0,020, 0,093 та 0,060. Свинки модального класу відрізняються найвищою інтенсивністю формування у віці 0-2-4 та 4-6-8 місяців.

5. При розподілі молодняку свиней за інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці встановлено, що тварини класу М⁺ характеризуються найбільшою інтенсивністю формування та напругою росту при найнижчих значеннях індексу рівномірності росту.

За інтенсивністю формування вони переважають свиней класів М⁰ та М^- на 0,154 та 0,329, а за напругою росту на 0,021 та 0,053. За рівномірністю росту тварини класу М⁺ поступаються свинкам класів М⁰ та М^- на 0,018 та 0,033. Для свиней класу М^- характерними є низька інтенсивність формування та напруга росту, однак високою є рівномірність росту.

6. Доведено ефективність використання моделі Бріджеса для оцінки ростових процесів свиней різних класів розподілу. При розподілі ремонтного молодняку за живою масою при народженні найвищою початковою (кінетичною) швидкістю росту характеризуються свинки модального класу, вони ж відрізняються і найнижчою заключною (експотенційною) швидкістю росту. При розподілі за інтенсивністю формування у вікові періоди 0-2-4 та 2-4-6 місяців свинки з найнижчою величиною зазначеного параметру характеризуються високою кінетичною швидкістю росту, а з середніми - найвищою.

7. Свині різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування у віці 0-2-4 та 2-4-6 місяців досягали живої маси 100 кг за 218,9 - 248,6 діб. Встановлено вірогідну перевагу тварин класів М⁺ та М⁰ над свинками класу М^- за скоростиглістю на 29,7 та 19,5 дні (р<0,01) при вірогідно вищих рівнях середньодобових приростів. Свині модального класу (М⁰) характеризуються середніми рівнями відгодівельних якостей та не відрізняються від тварин класу М⁺.

При оцінці м'ясних якостей встановлена вірогідна перевага свиней модального класу (М⁰) над тваринами класу М^- за забійним виходом на 1,1%. В результаті оцінки морфологічного складу півтуш забитих тварин різних класів розподілу встановлено, що свині класу М⁺ вірогідно переважають тварин класу М^- за вмістом м'яса (на 3,73%) та поступаються їм за вмістом сала (на 3,6%.) Свині класу М^- поступаються тваринам модального класу (М⁰) за вмістом м'яса в туші на 2,8% (р<0,01) та переважають їх за вмістом сала на 2,7% (р<0,05). Отже, тварини класу М⁺ мають туші з більшим вмістом м'яса та меншим - сала порівняно з іншими дослідними групами.

8. В результаті аналізу відтворювальних якостей свиноматок різних класів розподілу за живою масою при народженні, встановлено, що тварини класу М⁺ вірогідно відрізняються більшою багатоплідністю, кількістю поросят при відлученні та масою гнізда при відлучені. Свиноматки модального класу (М⁰)

відрізняються більшою великоплідністю та збереженістю. Отже, при використанні живої маси при народженні як критерію відбору свиней за відтворювальними якостями ефективним є відбір свиней класу М⁺.

9. Встановлено, що всі інтер'єрні показники знаходились в межах фізіологічної норми. Тварини класу М⁺ характеризуються порівняно високим вмістом загального білку та низькими значеннями таких досліджуваних показників як холестерин, в-ліпопротеїди, сечовина та залишковий азот. При вивченні активності таких ферментів сироватки крові як амінотрансферази при розподілі за живою масою при народженні, виявлена невірогідна перевага свинок модального класу (М⁰) над тваринами класів М⁺ та М^- на 0,174 та 0,134 ммоль/(год.•л) за вмістом АСТ, та на 0,040 та 0,091 ммоль/(год.•л) - за вмістом АЛТ.

Пропозиції:

1. Найбільш ефективним є розподіл молодняку за живою масою при народженні, оскільки таким чином забезпечуються вірогідні різниці між класами розподілу.

2. Високе прогностичне значення має індекс рівномірності росту порівняно з іншими параметрами, такими як інтенсивність формування та напруга росту і його слід використо...