Перетравність і використання поживних та мінеральних речовин у телят при згодовуванні білково-жиро-мінеральної добавки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Одним із основних шляхів підвищення продуктивності тварин є вирощування молодняку за рахунок повноцінної годівлі. Не збалансований за поживними речовинами раціон тварин значно знижує перетравність і засвоєння організмом поживних речовин корму.

В умовах Західного регіону України раціони молодняку різних вікових груп тварин не збалансовані за поживними речовинами, що стримує реалізацію генетичного потенціалу їх продуктивності. В даному регіоні є можливість цю проблему вирішити за рахунок використання в стартерних комбікормах білково-жиро-мінеральної добавки, виготовленої з місцевих високобілкових та жиромістких компонентів рослинного походження (зерна кормових бобів, гороху, озимого ріпаку безерукових сортів "00"), використання ріпакової макухи з додаванням для балансування солей дефіцитних мікроелементів.

У зв'язку з неповноцінною годівлею молодняку ВРХ в умовах Західного регіону України виникла необхідність в пошуку та вивченні ефективності використання високобілкової, жиромісткої кормової сировини збагаченої солями дефіцитних мікроелементів з метою вирішення актуальної народногосподарської проблеми.

На даний час проведено недостатньо досліджень з вивчення перетравності і використання поживних і мінеральних речовин кормів у телят в молочний період вирощування при використанні в стартерних комбікормах білково-жиро-мінеральної добавки.

Метою досліджень було експериментальне обгрунтування теоретичних і практичних аспектів підвищення продуктивності телят шляхом балансування їх раціонів за рахунок введення в склад стартерних комбікормів (19% за масою) білково-жиро-мінеральної добавки (БЖМД), для одержання дієтичної телятини з метою її реалізації на курортах, де існує великий її дефіцит.

До поставленої мети були визначені основні завдання досліджень:

- розробити рецепт БЖМД з використанням зерна кормових бобів, гороху, озимого ріпаку безерукових сортів «00» та добавки солей дефіцитних мікроелементів (Сu, Со, J);

- вивчити хімічний склад кормів, поживність БЖМД, перетравність і використання поживних і мінеральних речовин кормів раціону;

- експериментально вивчити вплив БЖМД та ріпакової макухи на фізіологічний стан і інтенсивність метаболічних процесів, газоенергетичний обмін і баланс енергії в організмі телят;

- вивчити вплив різних технологічних способів термічної обробки зерна бобових і ріпаку (сухе запарювання, екструзія) на ефективність засвоєння поживних речовин в процесі травлення;

- вивчити інтенсивність росту і розвитку молодняку до 4-місячного віку вирощування та м'ясну продуктивність молодняку при забої бугайців у віці 6 місяців;

- проаналізувати економічну ефективність використання БЖМД в складі стартерних комбікормів в молочний період вирощування молодняку та обґрунтувати доцільність виробництва дієтичної телятини у господарстві.

1. Матеріал і методика досліджень

Експериментальні дослідження виконувались протягом 2003-2005 років, в агрофірмах ТзОВ: «Дружба» (с. Вороблевичі), «Ролів» (с. Ролів) та «Літинське» (с. Літиня) Дрогобицького району Львівської області. При виборі схеми годівлі телят за основу було взято рекомендації по вирощуванню молодняку з добовими приростами живої маси 800 грам.

Проведено три науково­господарські досліди з питань оптимізації умов годівлі телят до 4-місячного віку, враховуючи їх потреби в поживних речовинах, шляхом використання місцевої високобілкової, жиромісткої сировини та добавки до норм дефіцитних мінеральних солей.

Метою всіх дослідів було порівняти ефективність балансування раціонів за рахунок введення в стартерні комбікорми замість соняшникової макухи аналогічної кількості БЖМД та ріпакової макухи. Крім того, ставилась мета порівняти різні технологічні (температурні) способи обробки (сухе запарювання, екструзія) компонентів БЖМД перед введенням їх в стартерні комбікорми. Сухе запарювання проводили в агрегаті ЗКП-1 при температурі 120С протягом 30хв., екструдування - на прес-екструдері типу ПЕК-125х-8-25 при температурі 130-150С і тиску 30 атм.

Матеріалом для досліджень були корми, в яких визначали хімічній склад та поживність за загальноприйнятими методиками повного зоотехнічного аналізу. Для вивчення перетравності поживних речовин і їх використання було проведено балансові досліди за методикою А.И. Овсянникова (1976). Вміст міді, кобальту в кормах, калі, сечі визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААS-30 з використанням стандартних методів у полум'яному режимі (В. Прайс, 1976).

Матеріалом для біохімічних досліджень було вмістиме рубця, кров, сироватка крові та видихуване повітря для вивчення легеневого газообміну.

Вмістиме рубця відбирали стравохідним зондом у бугайців 4-місячного віку (через 2 години після годівлі).

Особливості рубцевого травлення в піддослідних бугайців вивчались за показниками: ферментативна активність бактерій - целюлозолітична, амілолітична і протеолітична; показники азотистого обміну - азот аміаку, загальний, залишковий, білковий; показники вуглеводно-жирового обміну - сума цукрів, сума летких жирних кислот (ЛЖК), молярне співвідношення ЛЖК та загальні ліпіди.

Кров відбирали в 2- і 4-місячному віці (через 2 години після ранкової годівлі) із яремної вени. В крові визначали: гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, в сироватці крові - загальний білок і білкові фракції, амінний азот, суму цукрів, загальну кількість ЛЖК і кетонових тіл, вільні жирні кислоти (НЕЖК) та загальні ліпіди (В.І. Немировський та ін.,1989).

Видихуване повітря для легеневого газообміну відбирали масковим методом в 3 тварин з кожної групи протягом трьох суміжних днів у трьох повторностях (у перерві між годівлями) за методикою Л.А. Кудрявцева, (1951). Аналіз видихуваного повітря проведений на газоаналізаторі Дж. Холдена, а виділену теплопродукцію визначали розрахунковим методом (А.А. Скворцова, И.И. Хренов,1964). Баланс енергії в організмі тварин вираховували розрахунковим методом за методикою В.В.Цюпка (1989); А.Т. Цвігуна, В.І. Кімаковського (1992). Величину теплопродукції визначали за результатами респіраційних аналізів (А.А. Кудрявцев, 1951).

Контрольний забій бугайців по 3 голови з групи та хімічний аналіз м'ясного фаршу проводили за методикою М.Ф. Томме (1976).

Контроль за ростом і розвитком здійснювали шляхом щомісячних, індивідуальних зважувань перед ранковою годівлею. Витрати кормів і поживних речовин на одиницю продукції визначали розрахунковим методом на основі щодекадного обліку поїдання кормів.

Одержані дані оброблені статистично за методикою М.О. Плохінського (1969).

2. Результати досліджень

Використання білково-жиро-мінеральної добавки (БЖМД-1) в складі стартерних комбікормів для телят молочного періоду вирощування

Хімічний склад та поживність кормів. Годівля тварин у господарстві проводилась кормами власного виробництва, за винятком закупленої соняшникової макухи (контрольна група). Для дослідження ефективності використання поживних речовин кормів на утворення продукції молодняку в молочний період вирощування було проведено хімічний аналіз кормів для визначення їх поживності. У них містилась оптимальна кількість поживних речовин необхідних для одержання високої продуктивності тварин. Корм добре поїдався піддослідними бугайцями.

Перетравність поживних речовин раціонів, баланс азоту та мінеральних речовин. Обмінний дослід проведено в 2- і 4-місячному віці для вивчення перетравності поживних речовин раціонів, балансу азоту та мінеральних речовин. Організація фізіологічно обгрунтованої годівлі вимагає всебічно вивчити ефективність використання енергії і протеїну кормів.

Добре збалансовані раціони, котрі задовольняють потребу тварин в енергії, мінеральних речовинах, дозволяють одержувати високі прирости і ефективно використовувати поживні речовини кормів. Тому важливим показником, який характеризує поживність кормів раціону являється перетравність його основних поживних речовин.

При аналізі даних щодо перетравності поживних речовин раціонів слід відмітити в 2-місячному віці високу перетравність основних поживних речовин раціону у всіх групах, що пояснюється випоюванням у цей період незбираного та збираного молока, поживні речовини яких легко засвоюються організмом телят. Введення в стартерні комбікорми БЖМД-1 у дослідних група (ІІ,ІІІ) сприяло достовірному підвищенню перетравності органічної речовини, протеїну та клітковини (Р < 0,05).

В 4-місячному віці в дослідних групах (ІІ,ІІІ) також спостерігалось підвищення перетравності основних поживних речовин: сухої речовини - на 1,93; 2,81%, органічної речовини - на 2,01; 2,63%, сирого протеїну - на 2,45; 3,37%, сирого жиру - на 1,28 ;1,66%, сирої клітковини -на 4,82 ;5,32% , безазотистих екстрактивних речовин - на 0,94 ;1,82% відносно контрольної групи. Між дослідними групами (ІІ,ІІІ) за цими показниками суттєвої різниці не відмічено (Р>0,05).

Отже, введення в стартерні комбікорми БЖМД-1 (19% за масою) підвищувало перетравність основних поживних речовин кормів раціону у дослідних групах, що і було головним фактором, який зумовив інтенсивніший ріст телят у цих групах.

Інтенсивніший ріст бугайців дослідних груп підтверджується також кращим синтезом білків тканин, про що свідчить використання азоту корму на продукцію.

Баланс азоту як в 2- так і 4-місячному віці був у всіх групах позитивним. Проте, в організмі бугайців дослідних груп (ІІ,ІІІ) відкладено більше азоту ніж у контрольній. Так, в 2-місячному віці відкладання азоту було вищим відповідно на 7,91 і 12,31%, в 4-місячному віці - на 4,52 і 13,82%.

Процент використання азоту від прийнятого з кормом був в обох вікових і дослідних групах (ІІ,ІІІ) також вищим відповідно на: 6,54 і 8,34% та 3,72 і 5,88%. Раціональніше використання азоту в дослідних групах склалось за рахунок зменшення виділення його з калом та сечею.

Баланс і засвоєння мінеральних елементів. При вивченні балансу кальцію і фосфору в організмі піддослідних бугайців встановлено, що баланс їх як в 2- так і в 4-місячному віці був позитивним.

Однак, надходження і використання кальцію і фосфору в дослідних групах (ІІ,ІІІ) було вищим. Так, у 2-місячному віці організм отримув відповідно на 1,90 і 1,88г більше кальцію та на 1,09 і 0,61г більше фосфору (Р>0,05). В 4-місячному віці найкраще використання кальцію і фосфору відмічено також в дослідних групах (ІІ,ІІІ). Зокрема, їх організм отримував відповідно на 4,98 і 4,96г більше кальцію та на 2,41 і 2,85г більше фосфору (Р>0,05).

При збалансуванні раціонів за дефіцитними мікроелементами в дослідних групах (ІІ,ІІІ) відмічено як в 2- так і 4-місячному віці достовірне збільшення депонування Cu і Co в їх організмі.

Показники метаболічних процесів в рубці. Перетравлення та засвоєння кормів жуйними тваринами визначається інтенсивністю гідролітичних і біосинтетичних процесів в рубці, які лімітуються не тільки рівнем енергії і наявністю поживних речовин, але й забезпеченністю мікрофлори комплексом мінеральних речовин в т.ч. мікроелементів.

Аналізуючи дані метаболічних процесів у вмістимому рубця слід відмітити міжгрупову різницю. Найвища інтенсивність мікробіологічних процесів відмічена в рубці дослідних груп. Очевидно, це пов'язано із балансуванням їх раціонів за мікроелементами. Так, ряд дослідників встановили, що дефіцит у раціонах йоду та кобальту супроводжується зниженням активності целюлаз, а звідси і зниженням вмісту ЛЖК в рубці. Активація целюлаз і амілаз, активність яких в дослідних групах була достовірно вищою, забезпечила повніше розщеплення клітковини та інших полісахаридів корму.

Позитивним фактором у III дослідній групі є послаблення ферментативної активності протеолітичних бактерій, що є позитивним фактором в рубцевому травленні і кращому засвоєнні азоту корму.

Як видно із табл.4, у вмістимому рубця виявлено міжгрупову різницю в показниках азотистого обміну. Найнижчу концентрацію всіх форм азотистих сполук відмічено в ІІІ дослідній групі, в якій компоненти БЖМД-1 перед введенням в стартерний комбікорм були проекструдовані. Зрозуміло, в даному випадку мав місце фактор екструзії, який сприяє утворенню важкорозчинного білкового комплексу та зменшенню інтенсивності його розщеплення мікрофлорою рубця, що є позитивним фактором в ефективному засвоєнні протеїну кормів. Свідченням зменшення інтенсивності розщеплення азотистих сполук у вмістимому рубця є концентрація аміаку, яка була меншою на 10,64 і 23,02% (Р>0,01), порівняно з показником контрольної групи.

Аналіз даних літератури показав, що концентрація суми цукрів, загальної кількості ЛЖК і їх молярне співвідношення у вмістимому рубця є показником швидкості розщеплення і використання вуглеводів корму, що дає можливість судити про забезпеченість організму енергією.

Згодовування дослідним групам (ІІ,ІІІ) в складі стартерних комбікормів БЖМД-1 сприяло підвищенню інтенсивності рівня ферментативних процесів у рубці. Про це свідчать дані збільшення концентрації суми цукрів на 13,78%(ІІ) (Р>0,05) і 19,94%(ІІІ) (Р<0,05) та загальної кількості ЛЖК на 5,56% (ІІ) (Р>0,05) і 10,36%(ІІІ) (Р<0,05) проти контрольної групи (І). Хроматографічний аналіз молярного співвідношення ЛЖК показав, що балансування раціону бугайців за рахунок БЖМД-1 вплинуло на молярне співвідношення ЛЖК. В дослідних групах відмічено зростання пропіонової кислоти відповідно на 6,11; 9,52% (Р>0,05) за рахунок зменшення оцтової кислоти. Зміна рубцевої ферментації в сторону збільшення пропіоновї кислоти є позитивним фактором, оскільки при утворенні пропіонової кислоти не виділяється метан і не витрачається енергія на метаноутворення. При дослідженні концентрації загальних ліпідів у вмістимому рубця не виявлено достовірної міжгрупової різниці за цим показником.

Газоенергетичні зміни в організмі та баланс енергії. Основою життєдіяльності живого організму служить обмін речовин. З обміном речовин тісно пов'язаний обмін енергії, оскільки вони складають єдиний біологічний процес і служать інтегральним показником всіх фізіологічних процесів. Для оцінки загального рівня обмінних процесів у піддослідних бугайців вивчали легеневий газообмін і розраховували відповідно до методики баланс енергії в організмі.

Таким чином, загальна вентиляція в дослідних групах (ІІ,ІІІ) була вищою на 7,21 і 9,85%, а споживання кисню було вищим - на 10,05 і 13,38% (Р>0,05). Інтегральним показником, який характеризує інтенсивність окислювальних процесів в організмі є утворення теплопродукції за добу. За цим показником дослідні групи переважали контрольну на 10,01 і 13,37 % (Р < 0,05).

Про більш інтенсивний перебіг обмінних процесів в організмі дослідних груп (ІІ,ІІІ) свідчить і баланс енергії в їх організмі.

Відношення обмінної енергії до валової було вищим в дослідних групах і становило 48,97-50,78% проти 44,37% в контрольній групі. Вищий рівень інтенсивності росту бугайців дослідних груп (ІІ,ІІІ) підтверджується вищими показниками чистої енергії приростів живої маси на 11,93 і 17,58%, вищими коефіцієнтами корисної дії кормів - на 1,45 і 2,14%, і меншими втратами енергії на 3,79 і 5,48% відносно контрольної групи (Р>0,05).

Показники легеневого газообміну і балансу енергії в організмі дослідних груп істотно не відрізнялись між собою.

Аналіз показників газоенергетичного обміну і балансу енергії в організмі піддослідних бугайців показав, що вони знаходились у відповідності з рівнем інтенсивності їх росту, які в групах тварин становили: І - 751г; ІІ - 810г; ІІІ - 835г.

Морфологічні та біохімічні показники крові. Серед біохімічних методів, котрі дають змогу у ранньому віці оцінити і прогнозувати продуктивні якості телят, особливе місце займає вивчення морфологічних і біохімічних показників крові. Морфологічні і біохімічні показники крові тісно пов'язані з обмінними і синтетичними процесами в організмі і дають можливість прогнозувати ріст і розвиток тварин. Показники крові були проаналізовані в 2- і 4-місячному віці бугайців. Морфологічні показники крові були в обох вікових і дослідних групах в межах фізіологічної норми здорових тварин.

У 4-місячному віці в дослідних групах (ІІ,ІІІ), порівняно до контрольної групи спостерігалась тенденція до збільшення в крові кількості еритроцитів, гемоглобіну та загального білка . У білковому спектрі в цьому віці відмічено зростання в дослідних групах і альбумінів на 3,65 і 4,39% (Р>0,05). Збільшення в білковому спектрі фракції альбумінів сприяло збільшенняю у всіх групах А/Г коефіцієнту відповідно на 3,44 і 5,17% (Р>0,05). Істотної різниці в морфологічних показниках крові у дослідних групах (ІІ,ІІІ) не виявлено.

Про посилення інтенсивності азотистого обміну в організмі бугайців дослідних груп (ІІ,ІІІ) свідчить збільшення концентрації в сироватці крові загального білка (на 3,02 і 3,81%), амінного азоту (на 9,11 і 12,38%) (Р>0,05). Вищий рівень сечовини в контрольній групі (І) вказує на більші втрати азотистих речовин для синтезу білків, оскільки сечовина виводиться з організму.

В дослідних групах (ІІ,ІІІ) відмічено зростання концентрації суми цукрів відповідно на: 9,97%(ІІ) (Р>0,05) і 14,97% (ІІІ) (Р<0,05). Достовірне збільшення суми цукрів в ІІІ групі пов'язане зі швидким розщепленням і всмоктуванням легкорозчинних цукрів в результаті дії екструзії. В дослідних групах (ІІ,ІІІ) відмічено незначне збільшення в сироватці крові ЛЖК - на 10,88 і 13,46% (Р>0,05).

М'ясна продуктивність та розвиток внутрішніх органів бугайців 6-місячного віку. Передзабійна і забійна маси у бугайців дослідної групи були вищими відповідно на 6,7% і 7,4% порівняно до контрольної групи. У табл.7 наведено хімічний склад найдовшого м'язу спини.

Аналіз фаршу з найдовшого м'язу спини показав, щи достовірно більший вміст білка спостерігався у м'ясі бугайців дослідної групи. Це обумовлено тим, щи вцій групі була вища інтенсивність росту телят в ранньому віці, коли відбувається інтенсивне відкладання білків у тілі тварин.

Отже, заміна в стартерному комбікормі соняшникової макухи на дешевшу білково-жиро-мінеральну добавку, виготовлену із місцевих компонентів рослинного походження, дає можливість отримувати високу енергію росту, щи сприяє кращому відкладанню в тушах цінного продукту білка замість жиру.

Використання ріпакової макухи та БЖМД-2 в складі стартерного комбікорму для телят молочного періоду вирощування.

Показники рубцевої ферментації. Рівень ферментативних процесів у вмістимому рубця 4-місячних бугайців показав, що метаболіти азотистого і вуглеводно-жирового обміну у бугайців всіх груп був в межах фізіологічної норми.

Однак, у показниках азотистого обміну відмічено ряд міжгрупових відмінностей, які в основному відносились до концентрації залишкового і амінного азоту. Порівнюючи концентрацію цих метаболітів у групах, слід відмітити, що в дослідних групах (ІІ,ІІІ) вони були (відносно контрольної групи) достовірно нижчими (Р<0,05). Найнижча концентрація всіх форм азоту в ІІІ групі. За показниками азотистого обміну в дослідних групах (ІІ,ІІІ) нами не було встановлено достовірної міжгрупової різниці. Результати вуглеводного обміну показали, що найвищий рівень ферментативних процесів у рубці був в І і ІІІ групах. Про це свідчать дані концентрації суми цукрів, та загальна кількість ЛЖК, які по відношенню до показників ІІ групи були вищими відповідно - на 10,0% і 23,56% (Р<0,05) та 8,18 і 11,86% (Р>0,05). Результати хроматографічного аналізу молярного співвідношення ЛЖК підтвердили, як і в першому досліді з БЖМД-1, що згодовуванні БЖМД-2 впливає на молярне співвідношення ЛЖК. Зниження ацетат-пропіонатного та підвищення пропіонат-бутиратного індексів у вмістимому рубця створюють сприятливі умови для підвищення метаболічних процесів в їх організмі.

Газоенергетичні зміни в організмі та баланс енергії. Інтенсивність обмінних процесів в організмі телят вивчалась на підставі даних газоенергетичного обміну і балансу енергії в 4-місячному віці.

Аналіз показників газоенергетичного обміну показав, що бугайці ІІІ групи переважали ровесників із ІІ групи за споживанням кисню і виділенням вуглекислого газу відповідно - на 7,90 і 9,96% та загальною теплопродукцією за добу - на 8,43% (Р>0,05). Про краще засвоєння поживних речовин кормів свідчать такі показники, як дихальний коефіцієнт (ДК), який у І і ІІІ групах був найвищим (0,87і 0,86) проти (0,84) в ІІ групі. Підвищення інтенсивності газоенергетичного обміну у бугайців ІІІ групи, котрим згодовували БЖМД-2, очевидно, пов'язане з процесами екструзії зерна бобових культур та ріпаку (входять до складу БЖМД-2), що позитивно впливає на засвоєння їх вуглеводів та протеїну, а також із включенням солей дефіцитних мікроелементів міді, кобальту, йоду, які підвищують перетравність поживних речовин кормів та збільшують утворення в організмі загальної теплопродукції.

Підтвердженням міжгрупової різниці в інтенсивності обмінних процесів є розрахунки балансу енергії в організмі піддослідних бугайців. Відношення обмінної енергії до валової найвищим було в І (51,07%) і ІІІ (52,32%) групах - проти (49,17%) в ІІ групі. Відношення загальнаої теплопродукції до обмінної енергії у всіх групах становило 71,16; 71,84%, що відповідає фізіологічним параметрам обмінних процесів в організмі тварин.

Аналіз показників газоенергетичного обміну і балансу енергії в організмі піддослідних бугайців показав, що вони знаходилися у відповідності з інтенсивністю їх росту. Так. середньодобові прирости живої маси становили в групах: І - 808г; ІІ - 765г; ІІІ - 842г. Порівнюючи між собою середньодобові прирости в дослідних групах (ІІ,ІІІ) слід відмітити, що БЖМД-2 в порівнянні з ріпаковою макухою сприяє кращому засвоєнню поживних речовин кормів раціону і одержанню вищих на 10,06% (Р>0,05) середньодобових приростів живої маси.

Вищий рівень інтенсивності росту бугайців в І і ІІІ групах підтверджується вищими показниками чистої енергії приростів живої маси на 8,13 і 15,31% (Р>0,05), вищими коефіцієнтами корисної дії - на 0,78 і 1,51% (Р>0,05) та меншими на 2,93 і 2,70% (Р>0,05) втратами енергії відносно ІІ групи, яка одержувала в складі стартерних комбікормів ріпакову макуху.

Морфологічні і біохімічні показники крові. Морфологічні й біохімічні показники крові були в межах фізіологічної норми. В крові бугайців ІІ групи було відмічено найнижчий серед груп вміст еритроцитів (4,80 Т/л) та кількість гемоглобіну (11,95 г%), проте ця різниця була недостовірною. Аналіз показників загального білка і його основних фракцій показав, що в сироватці крові бугайців, які мали вищу інтенсивність росту (І і ІІІ групи) відмічено зростання загального білка, зокрема альбумінів, на 1,09 і 6,58% (Р>0,05), що є позитивним фактором, який свідчить про посилення в цих групах білкового обміну.

Аналіз показників вуглеводно-жирового обміну крові показав, що сума цукрів, загальна кількість ЛЖК найнижчою була в групі бугайців, яким в складі стартерного комбікорму згодовували ріпакову макуху, а найвищими вони були при згодовуванні БЖМД-2. Проте ця різниця булф недостовірною.

Для вивчення впливу кормових чинників на інтенсивність росту бугайців в молочний період вирощування нами проводилось щомісячне зважування піддослідних тварин. При цьому враховувалась інтенсивність їх росту за показниками середньодобових приростів. Результати зміни живої маси і витрати кормів у дослідах показали, що використання БЖМД-1, БЖМД-2 позитивно вплинуло на інтенсивність росту та одержання високих середньодобових приростів молодняку за період вирощування (810-835г). Коефіцієнти використання енергії кормів (кормові одиниці) за періоди досліджень в групах становили: в контрольній - 0,061, дослідних (ІІ,ІІІ) -відповідно 0,068 - 0,070, що узгоджується з інтенсивністю їх росту, тобто використання енергії корму в дослідних групах було ефективнішим. Більш інтенсивний ранній ріст молодняку дослідної групи сприяв кращому відкладанню в тушах 6-місячних бугайців цінного продукту - білка замість малоцінного в харчовому відношенні жиру.

Використання при вирощуванні телят ріпакової макухи безерукових сортів в складі стартерних комбікормів (19% за масою) дозволяє одержувати середньодобові прирости 765г, забезпечити енергетичну, протеїнову і жирову цінність раціонів на рівні соняшникової макухи.

Використання БЖМД-1 при вирощуванні бугайців за рахунок зниження собівартості комбікорму і підвищення приростів живої маси тварин - забезпечило зниження на 11,70% (563,0 -проти 481,0 грн.) собівартості 1 цнт приросту живої маси.

Висновки

зерновий поживний білковий мінеральний

У дисертації наведено дані про нове вирішення науково-практичної проблеми, що полягає у вивченні білково-жиро-мінерального живлення телят у молочний період вирощування в умовах Західного регіону України (зона Передкарпаття), в основі якого лежить заміна в складі стартерного комбікорму дорогих кормів білково-жиро-мінеральною добавкою регіонального виробництва, з метою одержання високоякісної дієтичної телятини.

І. Науково обгрунтована оптимізація умов годівлі телят молочного періоду вирощування, шляхом заміни в складі стартерних комбікормів 19% соняшникової макухи на аналогічну кількість білково-жиро-мінеральної добавки, виготовленої із місцевих високобілкових, жиромістких компонентів рослинного походження та солей дефіцитних мікроелементів, забезпечує збалансування раціонів за поживними речовинами і мікроелементами (Сu, Со, J).

2. Білково-жиро-мінеральна добавка, виготовлена на основі поєднуючої дії подрібненого зерна кормових бобів, гороху і озимого ріпаку безерукових сортів має високу енергетичну поживність (1,23 - 1,29 корм.од.), містить 215-226 г/кг сирого протеїну та 82-121 г/кг жиру. Концентрація обмінної енергії такої добавки становить 11,0-11,32 МДж/кг.

3. 3годовування БЖМД-1,БЖМД-2 в складі стартерних комбікормів посилює рівень ферментативних і синтетичних процесів в рубці. Зростає целюлозолітична і амілолітична активності мікрофлори при одночасному послаблені протеолітичної активності, що створює найсприятливіші умови для рубцевого метаболізму. Це узгоджується з підвищенням коефіцієнтів перетравності і засвоєнням основних поживних речовин раціону, кращим використанням азоту, кальцію, фосфору, міді і кобальту.

4. Аналіз даних газоенергетичного обміну і балансу енергії показав, що окисно-відновні процеси протікали більш інтенсивно в організмі дослідних бугайців, що відповідало показникам їх росту і розвитку. Дослідними бугайцями краще використовувалась обмінна енергія (на 10,53-14,51%) та чиста енергія приростів живої маси (на 11,93-17,59%).

5. Згодовування телятам в молочний період вирощування (з 21-го до 120-денного віку) стартерних комбікормів з БЖМД-1 дозволяє отримувати високу інтенсивність їх росту. Середньодобові прирости в дослідних групах становили 810-835 г - проти 751 г в контрольній, тобто були вищими на 7,8 - 11,2% (Р> 0,05).

6. Вивчення ефективності температурної обробки рослинних компонентів БЖМД-1, БЖМД-2 (сухе запарювання і екструзія) показало, що кращий ефект досягається при екструзії. Вона забезпечує більш ефективне використання тваринами поживних речовин кормів раціону.

7. Використання ріпакової макухи низькоглюкозинолатних сортів в складі стартерного комбікорму (19% за масою) дозволяє забезпечити енергетичну, протеїнову і жирову цінність раціонів, забезпечуючи одержання середньодобових приростів на рівні 765 г, без негативного впливу на організм тварин та менших затратах кормів на одиницю продукції.

8. Використання БМЖД-1 в складі стартерного комбікорму при вирощуванні молодняку в молочний період сприяло зменшенню затрат енергії кормів (корм.од.) на одиницю приросту на 7,36- 11,80%. Собівартість 1 ц приросту живої маси в дослідних групах також була нижчою відповідно на 8,94-10,42% (Р> 0,05).

9. Молодняк, який мав вищу інтенсивність росту в ранньому віці (молочний період), продовжував і надалі краще засвоювати поживні речовини, від чого поліпшилась його м'ясна продуктивність у 6-місячному віці.

10. Виробництво дієтичної телятини дозволяє задовольняти потребу курортів Передкарпатського регіону у цьому цінному продукті харчування.

Пропозиції виробництву.

За результатами досліджень та їх виробничої перевірки рекомендується для повноцінної годівлі молодняку молочного періоду вирощування в умовах кормової бази Західного регіону України (зона Передкарпаття) використовувати в складі стартерних комбікормів (19% за масою) білково-жиро-мінеральну добавку, виготовлену з місцевих компонентів рослинного походження (зерно кормових бобів, гороху, озимого ріпаку безерукових сортів «00»),солей дефіцитних мікроелементів та ріпакової макухи.

Рекомендовані пропозиції використовуються в господарствах Дрогобицького і Самбірського районів Львівської області при інтенсивному вирощуванні молодняку великої рогатої худоби для одержання високоякісної дієтичної телятини і забезпечення нею потреб курортів Передкарпаття, зокрема Трускавця.

Література

1. Венгрін Я.Д., Даньків В.Я., Вудмаска В.Ю. Вплив згодовування білково-жиро-мінеральної добавки (БЖМД) на фізіологічний стан та інтенсивність метаболічних процесів в організмі телят молочного періоду вирощування // Корми і кормовиробництво. - Вінниця, 2003. - Вип. 51. - С.323-325.

2. Даньків В. Вудмаска В. Вплив згодовування білково-жиро-мінеральної добавки (БЖМД) на метаболічні процеси в рубці телят молочного періоду // Вісник Львівського ДАУ.- Сер. - Агрономія.- 2004.- № 8.- С. 467-471.

3. Даньків В.Я. Вплив згодовування в складі стартерних комбікормів білково-жиро-мінеральної добавки (БЖМД) на газоенергетичний обмін в організмі телят// Наук.-техн. бюлетень ІБТ .- Львів. - 2004. - Вип. 5 (№ 1-2). - С.55-58

4. Даньків В.Я., Кирилів Я.І. Засвоєння макро- і мікроелементів організмом телят при згодовуванні в складі стартерних комбікормів білково-жиро-мінеральної добавки (БЖМД) // Науковий вісник ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. - Львів, 2007.- Т. 9.- №2 (33). - Ч.3. - С.23-25.

5. Венгрін Я.Д., Даньків В.Я. Перетравність поживних речовин і баланс азоту при згодовуванні в складі стартерних комбікормів телят білково-жиро-мінеральної добавки (БЖМД) // Тез.докл. V Міжнарод.симпозіуму "Україна-Австрія" Сільське господарство: наука та практика. - К.: - 2004. - С.228-229.

6. Даньків В.Я. Використання мікроелементів при вирощуванні молодняку великої рогатої худоби // Методичні рекомендації.- Лішня,2004. - 21с.

Размещено на Allbest.ru