Рис. 1. Основні етапи проведених досліджень

Методи мікробіологічних досліджень. Ексудат з порожнини матки відбирали за методикою М. М. Михайлова та ін. (1967). З відібраного метроаспірату робили висіви на живильні середовища - МПА, МПБ, глюкозо-сироватковий бульйон, глюкозо-кров'яний агар, середовище Ендо, сусло-агар та середовище Чапека. Висіви інкубували в термостаті при 22-24 0 С протягом 24 годин, а при відсутності росту витримували до 3 діб. Подальшу ідентифікацію мікроорганізмів здійснювали за біохімічними властивостями відповідно до “Определителя бактерий Берджи” (1997). Після індикації та ідентифікації ізольованих культур мікроорганізмів визначали їх чутливість до антибіотиків методом паперових дисків. Метроаспірат відбирали двічі: до лікування та на 10-ту добу лікування, порівнюючи чутливість мікроорганізмів до антибіотиків на початку лікування та після застосування аеросилу А-300 і “Пропосилу”. При цьому було використано 12 антибіотиків.

Вплив різних концентрацій суспензії аеросилу А-300 та його модифікованих форм на естральний слиз корів. Готували розчин аеросилу та його модифікації із спиртовою настойкою прополісу (СНП) у різних концентраціях, які змішували з 3,5 мл фізіологічного розчину та вносили в пробірки з 1 мл естрального слизу корів. За контроль брали 3,5 мл фізіологічного розчину з 1 мл естрального слизу без додавання дослідних розчинів. Пробірки витримували в термостаті при температурі +370 С. Через 30, 60 і 90 хвилин інкубації з кожної пробірки відбирали вміст і готували мазки для цитологічних досліджень, на предмет руйнації клітинних елементів та патологічних змін у них.

Методика визначення бактеріостатичної концентрації препарату “Пропосил”. У досліді іn vitro за методикою А. І. Мостюка зі співавт. (1999) готували 0,1 %-й і 1 %-й розчини аеросилу А-300 з СНП, в яких визначали кількість мікробних тіл добових культур - E. coli, P. aeruginosa, S. аureus, після чого їх пересівали на МПА, нашаровуючи по 1 мл даних розчинів у чашки Петрі. В контролі були добові культури бактерій без додавання сорбенту і прополісу. Після 24-годинної інкубації в термостаті при температурі + 37 0С результати оцінювали візуально за допомогою стандарту каламутності з 0,5 і 1 млрд мікробних тіл в одному мілілітрі.

Методика цитологічних досліджень. Мазки, отримані із вмісту матки, після повітряної фіксації фарбували за методом Паппенгейма (1991) з наступною їх мікроскопією. При цьому визначали кількість і форму клітин крові та епітелію ендометрію, їх цілісність.

Методи імунологічних досліджень. Загальну кількість Т-лімфоцитів (Е-РУК) визначали за M. Jondall et al. (1972) у модифікаціі А. Н. Чередєєва (1976); вміст Еакт -РУК - модифікованим методом М. Florey, F. Petoom (1976); число теофілінчутливих (ТФЧ) та резистентних до дії теофіліну (ТФР) Т-клітин - за методом P. Limatibul et al. (1978). Імунорегуляторний індекс (IPI) розраховували як співвідношенням Т-хелперів до Т-супресорів. Кількість О-клітин підраховували при відніманні від 100 % загальної кількості Т - та В-лімфоцитів, які визначали за методом N. F. Mendes et al. (1973), концентрацію імуноглобулінів - за методом G. Mancini et аl. (1965) . Загальний рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) визначали за M. Digeon et al. у модифікації В. М. Фролова (1986).

Методи визначення біохімічних показників крові. Відбір проб крові для вивчення вмісту гормонів проводили в пробірки моновет. Концентрацію прогестерону та естрадіолу визначали прямим твердофазним імуноферментним методом із застосовуванням набору реактивів Тироид ИФА - трийодтиронін виробництва фірми ALKOR BIO, м. Санкт-Петербург та використовуючи лічильники Multiskan MS фірми “Labsystem”. Дослідження концентрації фібриногену проводили турбодиметричним методом, С-реактивний білок (СРБ) у сироватці крові визначали “СРБ-латекс-тестом”.

Методи вивчення терапевтичної і економічної ефективності досліджень. Дослід з визначення ефективності різних схем терапії корів при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті проводили за схемою, наведеною у табл. 1. Ефективність терапії визначали через 3 місяці після осіменіння за даними ректального дослідження. Клінічне одужання визначали методом Фоля (модиф. Калиновського Г. М., 1978). Визначення економічної ефективності проведених заходів проводились за цінами 2006 року. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel за методом В.В. Обливанцева та в статистичній програмі STATISTICA 6.0 (StatSoft, Inc., USA). Достовірними вважалися зміни при Р<0,05.

Таблиця 1. Схема дослідів з визначення ефективності різних схем терапії корів при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті, n=15

* - “Нитамин” комплекс вітамінів А, D, Е, С.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

За результатами аналізу ветеринарно-зоотехнічного обліку у дослідних господарствах встановлено, що ННВАК ЛНАУ “Колос” підтримує, а відділення “Донцівка” та “Ганусівка” навіть нарощують кількість маточного поголів'я. Так, у 2005 та 2006 рр. (відносно до показників 2004 р.) кількість корів на відділенні “Донцівка” збільшилася на 14,7 % та 28 % відповідно, а телиць парувального віку - на 25 %. На відділенні “Ганусівка” їх поголів'я збільшилось на 28 % та 52,8 % відповідно. Спостерігалося також збільшення кількості тварин, які отелилися та вихід телят від 70 до 82 голів на 100 корів. У результаті проведеної диспансеризації встановлено, що частка патологічних родів серед усіх акушерських захворювань у корів коливалась від 6,3 % до 14,5 %. У 22 % корів, з певними відмінностями по роках, реєстрували післяродовий ендометрит, цервіцит та вестибуловагініт, при цьому 2,7-15,6 % первісток та 4,1-7,8 % корів мали гінекологічні патології.

Бактеріологічні показники вмісту матки корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит. Було ізольовано 37 культур умовно патогенних бактерій шести видів. У 100 % випадків ми ізолювали: E. сoli, P. aeruginosa, S. aureus, значно рідше S. uberis - 13,5 %, P. vulgaris - 10,8 % та S. аgalactiae - 8,2 %. При серологічній ідентифікації ізольованих культур E. сoli в 22,3 % випадках типували - О8, у 11,1 % випадках - О26, у 33,3 % випадках - О101 та - О111 серогруп.

Вплив різних концентрацій суспензії аеросилу А-300 та його модифікованих форм на естральний слиз корів. Для препаратів, які вводяться в порожнину матки, одним із основних проявів є їх дія на мукополісахариди (глікопротеїди), які є природним захисним бар'єром. Після проведеної серії розведень складових препарату, з різною концентрацією і експозицією та змішування їх з естральним слизом корів і подальшого їх дослідження на предмет руйнації мукополісахаридів і клітинних елементів. Встановлено, що водний розчин СНП (у концентрації прополісу 2,5 %, спирту 20 % та аеросилу 1 %) при 90-хвилинній експозиції не руйнує мукополісахариди матки корів.

Визначення бактеріостатичної концентрації “Пропосилу”. Вивчаючи in vitro вплив різних концентрацій аеросилу, прополісу та їх композицій на ріст бактерій, встановлено, що найкращу бактеріостатичну дію має 1 %-й “Пропосил” (табл. 2). Ми спостерігали зниження кількості мікробних тіл E. сoli - у 8,4 рази, P. аeruginosa - у 6,4 рази та S. аureus - у 14,8 разів відносно контрольної групи.

Таблиця 2. Вплив різних концентрацій аеросилу А-300, прополісу і “Пропосилу” на ріст бактерій [Ч1011 м.т. за стандартом каламутності]

Примітки: М - середнє арифметичне; у - квадратичне відхилення; m - середня квадратична помилка; Р - достовірність.

На нашу думку, для лікування корів при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті прогресивним та екологічно безпечним є поєднання препаратів прополісу та аеросилу, які при місцевому застосуванні проявляють синергічну бактеріостатичну дію.

Після цитологічних і мікробіологічних досліджень та біометричної обробки отриманих результатів, можна рекомендувати “Пропосил” для внутрішньоматкового введення коровам хворим на післяродовий ендометрит у клінічній практиці.

Вивчення чутливості мікроорганізмів, ізольованих з матки хворих корів до антибіотиків. Бактерії, виділені із умісту матки корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, у 36 % випадків були нечутливими до 12 випробуваних антибіотиків (табл. 3).

Таблиця 3. Чутливість до антибіотиків мікроорганізмів, виділених із матки хворих корів до лікування та через 10 діб після введення аеросилу А-300 і “Пропосилу”

Примітки: А - до лікування, n=8; Б - після введення аеросилу А-300, n=4; В - після введення “Пропосилу”, n=4; “+”- зона затримки росту (ЗЗР) більше 18 мм (чутливі)? “±” - (ЗЗР) 11-18 мм (умовно чутливі)? “-” - (ЗЗР) менше 10 мм (стійкі)

Встановлено, що після використання аеросилу А-300 та “Пропосилу” чутливість до антибіотиків підвищується, залежно від культур бактерій, від 7 до 60 %. Це явище пояснюється тим, що завдяки високій протеїнфіксуючій здатності аеросилу, він частково руйнує білкову оболонку позахромосомних R плазмід бактерій, які відповідають за перенесення інформації про антибіотикорезистентність.

Результати імунологічних досліджень. Проводили у хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів до та після проведеної терапії. Після клінічного одужання у хворих корів спостерігається певне наближення деяких імунологічних показників до відповідних у клінічно здорових тварин (табл. 4). Після лікування вміст Т-лімфоцитів збільшився в І групі на 31 % (Р<0,001), в ІІІ - на 17,4 % (Р<0,05) та в ІV - на 45,6 %, а в групі тварин, яких лікували антибіотиком енроксилом, навпаки, зменшився на 11,5 %.

Таблиця 4. Клітинні фактори імунітету у корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит до та після лікування

Примітки: - Р<0,05; - Р0,01; - Р0,001 - різниця між контрольною та дослідними групами

Концентрація Т-активних лімфоцитів після лікування збільшилася в І групі на 23,4 % (Р<0,05), в ІІІ - на 14,4 % та в ІV на - 10,6 %, в той час як у ІІ групі - зменшилась на 16,1 %. Кількість О-клітин після лікування зменшилась в дослідних групах, а саме в І - на 1,4 %, у ІІ - на 6,6 %, у ІІІ - на 0,9 %, а в контрольній групі - на 4,3 %.

Вміст ТФР-клітин у крові тварин після лікування збільшився в І групі на 25,2 %, у ІІІ - на 19,3 %, у ІV - на 3,33 %, а в ІІ групі залишався таким як і до лікування. Концентрація ТФЧ-клітин після лікування в крові тварин І дослідної групи збільшилась на 41,5 % (Р<0,001), ІІІ - на 14,6 % та контрольної групи на 4,9 % , що свідчить про активацію імунної відповіді.

Після проведеного лікування спостерігаються зміни гуморальних показників крові корів, порівняно з такими до лікування, що підтверджує доцільність використання сорбційних препаратів для реабілітації імунодефіцитних станів, що супроводжують більшість патологій післяродового періоду.

Достовірні зміни помічено при аналізі отриманих даних (табл. 5) щодо кількості В-лімфоцитів, а саме в І, ІІІ, та ІV групах після лікування їх кількість збільшилась на 26,2 % (Р<0,001), 17,4 % (Р<0,05) та 10,1 % (Р<0,05) відповідно, тоді як в ІІ групі зменшилась на 9,7 %.

Таблиця 5. Гуморальні фактори імунітету у корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, до та після лікування

Примітки: - Р<0,05; - Р0,01; - Р0,001 - різниця між контрольною та дослідними групами

Після проведеного курсу терапії в крові корів дослідних груп спостерігали суттєві зміни. Вміст IgG підвищився в І групі корів, порівняно з контролем на 2,5 %, ІІ групою - на 20,7 % та ІІІ - на 13,3 % відповідно, а в групі корів, яких лікували енроксилом, його концентрація знизилась на 18,7 %, порівняно з клінічно здоровими тваринами.

Вміст IgА в крові тварин ІІ групи після лікування майже не зменшився, а в І групі спостерігалося його збільшення на 33,3 % порівняно з ІІ групою та на 13 % порівняно з ІІІ дослідною групою.

Відмічаються певні відмінності за показниками ЦІК між піддослідними тваринами усіх груп. Рівень високомолекулярних ЦІК підвищився в І групі корів, порівняно з контролем на 71,4 % (Р<0,001), з ІІ групою - на 21,4 % (Р<0,05) та з ІІІ - на 27,1 %. У групі корів, яким застосовували антибіотик спостерігали підвищення кількості великих ЦІК на 63,3 % (Р<0,01) відносно до контролю та на 7,3 % -до ІІІ групи. Концентрація середніх ЦІК у тварин І групи підвищилась відносно до контролю і ІІІ групи на 22,5 % (Р<0,05) та на 7 % відповідно. В крові тварин другої групи їх кількість збільшилася на 38,2 % (Р<0,01). За кількістю середніх ЦІК корови І групи перевищували тварин ІІ на 20 %.

Поряд із підвищенням високомолекулярних ЦІК спостерігається тенденція щодо зниження дрібних ЦІК. Так, у корів І групи порівняно з тваринами контрольної групи цей показник знизився на 46,4 %, а порівняно з ІІ та ІІІ групами - на 58,8 % та 10,9 % відповідно. В крові корів ІІ групи вміст дрібних ЦІК підвищився на 23 % та на 53,7 % порівняно з четвертою та ІІІ групою корів.

Щодо загальних імунних комплексів то їх кількість знизилась на 18,4 % (Р<0,05) порівнюючи І та ІV групи, і на 42,8 % (Р<0,05) - І та ІІ групи. Значне зменшення ЦІК у тварин І дослідної групи свідчить про те, що після лікування, у корів нормалізується резидентна мікрофлора, зменшується інфекційно-токсична дія асоціації умовно патогенних бактерій порівняно з тваринами, яких лікували антибіотиком.

Аналізуючи отримані дані до та після проведеного лікування нами встановлено, що в крові корів, яких лікували “Пропосилом”, показники гуморального та клітинного імунітету наближаються до аналогічних показників клінічно здорових тварин, отже стан клінічного одужання підтверджується стабілізацією показників природної резистентності.

Гормональний статус корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит. Аналізуючи отримані результати (табл. 6), слід зазначити, що післяродовий гнійно-катаральний ендометрит у корів перебігає на тлі високої концентрації прогестерону, зниженого вмісту естрадіолу та багаторазового підвищення прогестерон-естрадіолового співвідношення порівняно з клінічно здоровими тваринами.

Таблиця 6. Вміст прогестерону та естрадіолу в крові здорових і хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів, Мm, нмоль/л, n=5

Примітки: - Р<0.05; - Р0,01; - Р0,001 - різниця між контрольною та дослідними групами

Від початку лікування концентрація прогестерону вірогідно зменшилася в І групі в 4,2 (Р<0,001), ІІ - у 3 (Р<0,001), в ІІІ у 3,2 раза (Р<0,01), тоді як вміст естрадіолу достовірно підвищувався у 1,3-1,5 раза у тварин усіх груп.

Коефіцієнт прогестерон-естрадіолового співвідношення знизився у 2,1-5,8 раза у дослідних групах, але порівняно зі здоровими тваринами він залишився вищим у 2,8-6,8 раза.

Вміст С-реактивного білка (СРБ). Коли інші специфічні та неспецифічні фактори загального патологічного процесу виражені недостатньо, то високоінформативним є дослідження СРБ, оскільки його максимальна концентрація у крові накопичується через 14-24 години після розвитку будь-якого запального процесу.

Так, у хворих тварин його концентрація збільшувалась у 6,7 раза (Р0,001) і становила 48 мг/л проти 7,2 мг/л у клінічно здорових тварин. Починаючи з третьої доби від початку лікування, спостерігається його зменшення в І групі на 40 %, а в ІІ та ІІІ групах - на 10 %, з сьомої доби концентрація СРБ знизилась в І групі на 72 % (Р0,01), у ІІ - на 67,5 % та у ІІІ групі - на 55 % (Р0,01). Динамічне поліпшення показників гомеостазу в процесі лікування характеризувалось багаторазовим зниженням білка гострої фази, а саме - з початку лікування і до одужання у тварин І групи його рівень зменшився на 82,5 % (Р<0,001), у ІІ - на 80 % (Р<0,001) та в ІІІ - на 77,5 % (Р<0,001) відповідно. Клінічне одужання залежить не тільки від природної резистентності організму хворої тварини, але й від вибору препаратів та схем їх застосування. Нами з'ясовано, що при антибіотикотерапії зменшення концентрації СРБ відбувалося скоріше, ніж при застосуванні у схемі лікування аеросилу, який не має прямої протизапальної дії.

Вміст фібриногену. Запропоновані схеми лікування тварин потребують постійного контролю та своєчасного їх корегування. Фібриноген вважають чутливим маркером запалення і його рівень в крові є інформативним не тільки для визначення запальних, імунних, деструктивних процесів, а й істотно залежить від методу лікування. Патологічний процес, який відбувається в матці, характеризується збільшенням на 39,8-41 % вмісту в крові фібриногену.

Необхідно відзначити, що впродовж терміну терапії тварин суттєві зміни (Р<0,001) щодо зниження кількості фібриногену спостерігалися протягом перших днів лікування, що свідчить про сприятливий перебіг захворювання, найактивніше його зменшення спостерігали в групі корів, яким уводили “Пропосил”. Ми пов'язуємо це з тим, що діючи безпосередньо у вогнищі запалення, він сприяє швидкому очищенню тканин від продуктів некротичного розкладу, має яскраво виражену місцеву протизапальну та дезінтоксикаційну дію. Після клінічного одужання у тварин дослідних груп вміст фібриногену зменшився майже вдвічі (Р<0,001), хоча ще і не відповідав рівню клінічно здорових корів.

Клінічна оцінка стану матки при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті у корів. Ректальна пальпація матки дала можливість виявити, що на 13-ту добу після родів, при майже однаковому розмірі рогу плодовмістилища у корів дослідних груп вже через три доби лікування він зменшувався майже на 33 %. Через 20 діб від початку лікування у корів І групи матка скоротилася в 4,6 раза, в ІІ - у 4, в ІІІ - у 4,5 раза. Результати клінічних досліджень свідчать, що розроблена лікарська композиція на основі високодисперсного кремнезему при місцевому застосуванні, завдяки радикальній санації матки, сприяє скорішому звільненню її порожнини від запального ексудату, що, в свою чергу, обумовлює загальну детоксикацію організму шляхом нейтралізації ендогенних та екзогенних метаболітів.

Клінічне одужання хворої тварини ще не є показником готовності організму до наступної вагітності, тому комплексний підхід щодо вивчення дії препарату “Пропосил” на слизову оболонку вимагає проведення цитологічних дослідженнь вмісту матки.

Цитологічний склад мазків метроаспірату, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів. При аналізі змін кількісного складу епітеліальних клітин встановлено, що у хворих тварин кількість клітин залозистого епітелію на початку лікування перевищувала їх кількість у 2,2-2,8 раза, ніж у клінічно здорових тварин (Р<0,05). Зниження кількості цих клітин починається в І групі з 7-Ї, у ІІ-з 13-Ї у ІІІ- з 9-ї доби лікування, що підтверджує перевагу місцевої санації матки препаратами сорбційної дії. Щодо клітин багатошарового плоского епітелію слід зазначити, що в перші дні проведення дослідів ми його зовсім не реєстрували. Вже з 5-ї доби кількість клітин покривного епітелію зростає, а потім зникає в І групі з 11-ї, у ІІ та ІІІ - з 17-ї доби, що відповідає загальнобіологічній реактивності організму.

Реакція ендометрію проявляється злущуванням епітелію і є ознакою розвитку запального процесу, що підтверджує динаміка кількості клітин крові у вмістимому матки. До 3-ї доби з початку дослідів вміст лімфоцитів у мазках становив 0,25-0,33 клітини. П'ята доба характеризувалась збільшенням кількості лімфоцитів у мазках від хворих тварин в середньому в 7 разів. За високої резистентності організму, інтенсивність запалення знижується і склад ексудату змінюється. У ньому зменшується кількість нейтрофілів і зростає вміст лімфоцитів.

Аналізуючи динаміку кількості макрофагів, слід відмітити, що у клінічно здорових тварин протягом 13-21 доби післяродового періоду у мазках із вмісту матки зустрічалися поодинокі макрофаги, а з 22-ї доби після родів вони зовсім зникали. Застосування лікарських засобів призводило до динамічного збільшення кількості макрофагів в І групі в 2,9, ІІ - у 2,7, та ІІІ - у 2,3 раза. Після різкого зростання кількості макрофагів - їх зниження, відбувається значно повільніше, що є непрямим свідченням завершеного фагоцитарного очищення порожнини матки від бактеріальної мікрофлори та продуктів некротичного розкладу. Внутрішньоматкове застосування “Пропосилу” привело до зменшення кількості макрофагів з 9-ї доби дослідів, а при введенні аеросилу А-300 та енроксилу лише з 15 доби.

Достовірні результати щодо клітинного складу нами отримані і при порівнянні кількості нейтрофілів. У перший день лікування в цитологічних мазках від хворих тварин показники нейтрофілів, достовірно (Р<0,001) перевершують ІV группу - І-а у 5,3, ІІ-а - 5,7 та ІІІ-я у 5,6 раза відповідно. В мазках мікроорганізми розташовані позаклітинно, спостерігалась велика кількість нейтрофілів з ознаками дегенерації та деструкції у вигляді каріорексису та цитолізу. Відсоток активно фагоцитуючих нейтрофілів у вмістимому матки І групи проявляється наростанням їх активності з 5,2±0,5 % в перший день досліду до 41,6±8,3 % на 17-у добу досліду, що є більшим на 59,4 %, порівняно з першим днем лікування, а порівнюючи з групою корів, яких лікували енроксилом, більше на 37 %. У групі корів, яких лікували аеросилом, активно фагоцитуючих нейтрофілів стає більше на 57,4 %, порівняно з першим днем лікування та на 50 %, порівнюючи з ІІ групою. Це ми пояснюємо тим, що аеросил і «Пропосил», діючи безпосередньо у вогнищі запального процесу, завдяки високосорбційній активності, сприяють швидкому звільненню порожнини матки від некротизованих тканин. Динамічне зниження кількості нейтрофілів на фоні поступового зниження дегенеративних клітин та значного збільшення відсотка активно фагоцитуючих відповідає розвитку запального процесу у корів. Найактивніше ці зміни проходять у тварин, яким внутрішньоматково застосовували “Пропосил”.

Терапевтична ефективність комплексних схем лікування корів при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті. Застосування “Пропосилу” з лікувальною метою забезпечує одужання корів упродовж 11-21 діб, дозволяє прискорити прояв статевого циклу з подальшим результативним заплідненням. Препарати застосовували до клінічного одужання, яке наставало при середній тривалості лікування в І групі за 13,0 діб, ІІ - 11,7 діб та за 13,8 діб у ІІІ дослідній групі. Після клінічного одужання запліднення у корів І групи відбувалося в середньому через 73,7 діб, у ІІ - на 8,4 діб пізніше та у ІІІ - на 5,4 діб пізніше. Після трьох осіменінь запліднилося в середньому у І групі 83,35 %, у ІІ - 73,35 % та у ІІІ - 76,65 % тварин, тоді як у групі контролю - 73,3 %. При спостереженні за тваринами в подальшому, найчастіше після третього осіменіння не запліднювалися корови другої дослідної групи, що, на нашу думку, пов'язане з переходом в деяких випадках запалення в хронічну форму.

Економічна ефективність комплексних схем лікування корів при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті. При однаковій сумі ветеринарних витрат для лікування однієї хворої на ендометрит корови у І групі усіх дослідних господарств витрачали в середньому 82,76 гривні, ІІ - 128,52 та в ІІІ - 75,4 гривні. Рівень економічної ефективності обумовив стабільний ефект ветеринарних заходів на 1 гривню витрат, який у І групі становив 3,4 гривень, в ІІ - 1,24 та в ІІІ групі - 3,52 гривень відповідно.

Підсумовуючи викладене, звертаємо увагу на першу дослідну групу, де для лікування корів застосовували внутрішньоматкове введення “Пропосилу”, парентеральне введення окситоцину, естрофану та “Нітаміну”. При вартості препаратів на курс лікування однієї корови 82,76 грн. на гривню витрат ми отримали найбільшу суму попереджених збитків (2535,1-6326,44 грн.) та економічну ефективність більше, ніж три гривні.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у вивченні та обґрунтуванні сорбційної терапії корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом методом внутрішньоматкового введення 1 %-ї суспензії аеросилу А-300 модифіковану прополісом, у поєднанні з вітаміно-та гормонотерапією та визначення при цьому особливостей біохімічного та імунологічного статусу хворих корів.

2. У трьох господарствах Луганщини де ми проводили досліди, акушерська патологія корів реєструвалась у 22 %, гінекологічна - у 16 %, а причиною вибраковування 10 % корів була симптоматична неплідність.

3. Післяродовий гнійно-катаральний ендометрит у корів виникає за зниження резистентності породілль і контамінації матки умовно патогенною мікрофлорою, яка у більшості випадків представлена: E. coli, P. aeruginosa, P. vulgaris, S. aureus, S. agalactiae та S. uberis. Вказані мікроорганізми у 36,0 % випадків були нечутливими до біциліну, тетрацикліну, стрептоміцину, гентаміцину, канаміцину та рифампіцину.

4. Найменший негативний вплив на мукополісахариди (глікопротеїди) матки та виражену протимікробну дію іn vitro на E. сoli, P. аeruginosa, S. аureus та P. vulgaris мала 1 % суспензія “Пропосилу”. Після внутрішньоматкового використання аеросилу А-300 та “Пропосилу” чутливість мікроорганізмів до антибіотиків підвищувалась від 7 до 60 %, залежно від виду бактерій.

5. Розвиток післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів супроводжується збільшенням у крові кількості Т-лімфоцитів у середньому на 8,1 %, В-лімфоцитів - на 6,0 %, імунорегуляторного індексу - на 19,6 %, та зниженням концентрації IgG на 8,9 %, IgА - на 18,1 %, IgM на 21,5 %, високим рівням вмісту прогестерону (91,0 %), зниженням на 53,8 % концентрації естрадіолу, збільшенням коефіцієнта прогестерон-естрадіолового співвідношення у 23раза, рівня фібриногену у 6,7 раз (Р<0,05). Цитологічна картина мазків із вмістимого матки була представлена великими і середніми епітеліальними клітинами ендометрію а серед клітин крові, переважали нейтрофіли - 98 %.

6. Застосування в схемі терапії корів внутрішньоматкового введення препаратів сорбційної дії викликало суттєві зміни біохімічних, імунологічних та цитологічних показників. Кількість Т-лімфоцитів після лікування зростала в середньому на 21,2 %, Т-активних лімфоцитів - на 17 %, ТФР-клітин - на 14,2 %, ТФЧ-клітин - на 23,2 %, імунорегуляторного індексу - на 20,2 %, В-лімфоцитів - на 18,1 %, IgG - на 11,6 % та зменшення дрібних ЦІК на 34,8 %, загальних ЦІК - на 30,6 %, концентрації прогестерону - в 3,6 раза, коефіцієнта прогестерон-естрогенового співвідношення у 3,9, фібриногену майже вдвічі (Р<0,05) та СРБ на 80 %.

7. Комбінація сорбенту аеросил А-300 і прополісу, використана в комплексних схемах терапії, сприяла зникненню в мазках із вмістимого матки к...