Ефективність використання каротину трав’яного борошна в годівлі молодняку свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КАРОТИНУ ТРАВ'ЯНОГО БОРОШНА В ГОДІВЛІ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ

Спеціальність: Годівля тварин і технологія кормів

БЕРЕСТОВА ЛЮДМИЛА ЄВГЕНІВНА

Харків, 2008 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах незадовільного забезпечення населення продуктами тваринного погодження, зокрема свининою і високою її собівартістю, гостро постає питання відродження галузі свинарства. В той же час ефективному розвитку цієї галузі в Україні заважає ряд причин, як економічних, так і технологічних. Економічно вигідне ведення свинарства можливо тільки у разі високої продуктивності тварин за рахунок оптимізації біологічної цінності раціонів. Вступ України до СОТ буде стимулювати підприємства з виробництва свинини одержувати екологічно чисту продукцію, а це можливо лише за рахунок включення до раціонів природних кормових продуктів, і зокрема трав'яного борошно з люцерни.

Трав'яне борошно, на думку багатьох авторів (Горковенко Л.Г., 2007, Дюкарев А.Г., 1985, Смуригін М.А., 1977, Щеглов В.В., 1990, Amadei L., 1997) є одним із найцінніших кормових засобів, яке дає змогу балансувати протеїнове, вітамінне і мінеральне живлення свиней. Біологічна цінність борошна обумовлена не тільки суттєвим вмістом повноцінного протеїну, але й значним накопиченням у своєму складі вітамінів, особливо каротиноїдів (провітамінів вітаміну А).

Переважно А-вітамінна забезпеченість тварин значною мірою визначається ступенем засвоєння каротиноїдів в організмі і трансформацією їх у вітамін А. Питання засвоєння каротиноїдів вивчалось на різних видах сільськогосподарських тварин-великій рогатій худобі, свинях (Двинская Л.М., 1979, Карнацкая А.И., 1973, Космачёва Н.В., 1969, Привало О.Є., 1987). Проте наукова інформація щодо засвоювання каротиноїдів із трав'яного борошна люцерни в залежності від тривалості його зберігання залишається обмеженою, а на поросятах-сисунах і на поросятах після відлучення це питання практично не вивчено. У зв'язку з цим, визначення ефективності використання каротиноїдів трав'яного борошна з люцерни доцільно в практиці і актуально з наукової точки зору, так як дає можливість більш точно і ефективно балансувати раціони свиней, які інтенсивно ростуть, за вітаміном А. Це дасть змогу розширити межі застосування трав'яного борошна в напрямі уточнення норм його введення у раціони як екологічно чистого кормового продукту з достатньо високою конкурентною здатністю по відношенню до мікробіологічних препаратів вітаміну А.

У додаток до цього питання активізації використання трав'яного борошна з люцерни в годівлі свиней може стати повноцінною складовою частиною системи органічного землеробства, розвиток якого у світі останнім часом стає приоритетним у системи забезпечення людини здоровою їжею.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені згідно з Державним планом науково-дослідних робіт Інституту тваринництва УААН, проблема 01860048345, "Розробити рецепти комбікормів для корів, ремонтного молодняку і свиней з врахуванням нових деталізованих норм годівлі, рівня продуктивності і можливості зниження у комбікормах масової частки зерна за рахунок використання не зернових компонентів" і проблема UA 01001314Р ”Розробити енергозберігаючу систему годівлі свиней різних виробничих груп з використанням кормів власного виробництва для Лісостепової зони України для забезпечення високої продуктивності”.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було встановлення ефективності використання каротину люцернового борошна в залежності від строку зберігання у годівлі на поросятах-сисунах і відлучених поросятах.

Об'єкт досліджень: трав'яне борошно різних строків зберігання, поросята-сисуни і відлучені поросята, раціони годівлі.

Предмет досліджень: хімічний склад кормів, виділень, крові, печінки, продуктивність поросят-сисунів та відлучених поросят при згодовуванні їм трав'яного борошна свіжовиготовленого і строком зберігання 11-12 місяців.

Методи досліджень: для досягнення поставленої мети і виконання поставлених завдань використовувались сучасні зоотехнічні, хімічні, біологічні і біометричні методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено вплив згодовування люцернового борошна різних строків зберігання на ефективність використання каротину і продуктивність поросят-сисунів і відлучених поросят, та визначена біологічна доступність каротину трав'яного борошна при довготривалому його зберіганні для поросят 75-денного віку.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана у відділі комбікормів і в лабораторії годівлі свиней Інституту тваринництва УААН самостійно. Вибір напряму досліджень і схеми дослідів, аналіз і обговорення отриманих даних, формування висновків і пропозиції за матеріалами дисертації проведено разом з науковими керівниками. Робота на мікроколоночному хроматографі "Міліхром'' виконувалась під методичним керівництвом кандидата хімічних наук, М.О. Романова.

Апробація результатів роботи. Матеріали дисертації доповідались і ухвалені: на вченій раді І.Т УААН у 1988-1989 рр., 1993-1994 рр., і в 2004 р., (м. Харків), на Всесоюзній конференції молодих вчених „Сучасні методи досліджень у свинарстві” (м. Полтава, 1990 р.), на Науково-практичній конференції "Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини" (ІТ УААН, м. Харків, 1995 р.), на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження академіка І.А. Даниленка (м. Харків, 2004 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено в 4 наукових статтях у фахових виданнях.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел та додатків.

Дисертація надрукована на 128 сторінках, містить 43 таблиці та 16 рисунків, 9 додатків. Список використаної літератури складається із 246 джерел, у тому числі 133 іноземних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна методика та основні методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань було проведено три серії дослідів на поросятах великої білої породи. Науково-господарські і фізіологічні досліди проведені на експериментальній базі і в лабораторії Інституту тваринництва УААН.

Дослідні партії трав'яного борошна виготовлялися із люцерни у перехідну фазу від бутонізації до початку цвітіння. Для хімічного аналізу середні проби трав'яного борошна відбирали за загальноприйнятою методикою (ГОСТ 27262-87). Склад ізомерів каротину визначали методом високоефективної рідинної хроматографії за методикою М.О. Романова.

Підготовку до дослідів розпочали з добору свиноматок і на народжених від них поросятах проведено науково-господарські досліди. Для цієї мети було відібрано 6 свиноматок великої білої породи для 1-го досліду, 5 - для 2-го і 8 - для 3-го досліду. Усі свиноматки одержували ідентичні основні раціони. Здатність синтезувати вітамін А з каротину у поросят-сисунів з'являється тільки у 20-денному віці. Тому, виходячи з цих передумов, ми впродовж 20 днів вели спостереження лише за станом здоров'я поросят та привчали їх до підгодовування. Потім з 20-денного віку поросят із гнізда кожної свиноматки рівномірно розподіляли на три групи та мітили їх. Такий розподіл дав можливість запобігти впливу на результат досліджень спадкових та індивідуальних особливостей маток, які можуть давати різне за кількістю та якістю молоко.

Загальну і протеїнову поживність раціонів між групами перших двох дослідів вирівнювали сухими відвійками, а трав'яне борошно поросята II і III груп одержували в однаковій кількості, але різне за якістю щодо вмісту каротину. На час проведення першого досліду у 1 кг. люцернового борошна для II-ої групи, тварини якої одержували трав'яне борошно однорічного періоду зберігання кількість каротину становила 25 мг., а в другому досліді-27,45 мг. Для III-ої групи першого досліду, поросята, які отримували свіжоприготовлене борошно, кількість каротину була 144 мг., а для III-ої групи другого досліду - 181 мг.

У 3-му досліді концентрацію обмінної енергії регулювали шляхом різних за величиною добавок кормового жиру. Вітамін А і трав'яне борошно однорічного строку зберігання додавали у комбікорми поросят II-ої і IV-ої груп еквівалентно до рівня каротину у свіжовиготовленому трав'яному борошні, виходячи з загальноприйнятого коефіцієнта: 1 мг. каротину для свиней відповідає 500 МО вітаміну А.

З метою оцінки балансу азоту та перетравності поживних речовин раціонів поросятами 75 і 120-денного віку було проведено два фізіологічних досліди. Для цього було сформовано 3 групи поросят, за методикою О.І. Овсяникова. Слід зауважити, що у другому досліді за контроль було взято другу дослідну групу.

Співвідношення кормів у раціонах, режим годівлі та спосіб їх згодовування при проведенні фізіологічних дослідів, були ідентичні, як у 2-му і 3-му науково-господарських дослідах. До першого споживання молока, із кожного гнізда для забою було взято по одному новонародженому кнурцю. Поросятам був зроблений розтин, зважена печінка і взята для визначення в ній вмісту вітаміну А. У кінці 1-го досліду у віці 64 дні, у кінці 2-го у віці 120 днів і в кінці 3-го досліду у віці 75 днів був проведений контрольний забій 3-х найбільш характерних свинок, у яких А-вітамінну забезпеченість встановлювали за вмістом вітаміну А в печінці.

Враховуючи дані 3-х послідовно проведених науково-господарських і фізіологічних дослідів та одержаних від них результатів, завершальним етапом досліджень була виробнича перевірка на поросятах-сисунах.

У кожному досліді із зоотехнічних показників ураховували: приріст живої маси, споживання і затрати кормів, економічну ефективність застосування трав'яного борошна різних строків зберігання. Зважування поросят-сисунів проводили кожну декаду, і раз на місяць зважували поросят віком 2-4 місяці. Перед початком досліду всі корми були проаналізовані в лабораторії якості кормів на наявність основних поживних речовин за загальноприйнятими методиками досліджень.

Отримані результати опрацьовані статистично за М.О. Плохінським (1969). Вплив різних строків зберігання трав'яного борошна на динаміку її поживності і вміст каротиноїдів. Параметри поживної цінності трав'яного борошна різних строків зберігання на підставі відповідних хімічних аналізів свідчать, що в 100 г. сухої речовини свіжовиготовленого трав'яного борошна вміст протеїну становив 16,4 г., а в трав'яному борошні, що зберігалося 1 рік - 15,67 г. Тобто зниження концентрації азотистих речовин становило 4,5%.

Встановлено, що істотніше строк зберігання борошна вплинув на концентрацію клітковини і БЕР. Перша зросла на 4,52 г. (або на 16,5%), а рівень БЕР, навпаки знизився на 15,3%.

Зниження концентрації протеїну і БЕР стало головною причиною зменшення енергетичної цінності трав'яного борошна з 9,14 МДж до 8,53 МДж у кінці зберігання. Причинами встановленої динаміки окремих показників поживності є мікробні і біохімічні процеси окислення. Більш за все цим процесам були підпорядковані вуглеводи борошна річного строку зберігання, що і позначилося на зменшенні концентрації БЕР.

Типові окислювальні процеси характерні для білків, але їх ступінь деструкції менш значний, ніж у вуглеводів. Клітковина борошна виявилась практично не займаною, але концентрація її виросла як в абсолютних так і відносних показниках.

Результати дослідів зі збереження дїї каротиноїдів люцернового борошна свідчать, що втрати каротиноїдів закономірно збільшувалися з подовженням періоду зберігання.

Аналіз хроматограм з вивчення вмісту альфа і бета-каротину в трав'яному борошні на мікроколоночному хроматографі "Міліхром" свідчить, що поряд зі зменшенням хроматографічного піку, що характеризує бета-каротин, з'являється новий пік, який збільшувався у міру зростання строків зберігання корму.

Ідентифікацію цього піка не проводили, проте спираючись на літературні джерела можна стверджувати, що це можуть бути продукти окислення, або продукти окислення в комплексі зі стереоізомерами.

Відомо, що тваринний організм здатний використовувати як вітамін А так і продукти сполук, що являють собою деякі продукти окислення каротиноїдів (Натансон А.І., 1961).

Така здатність перетравлювати продукти окислення каротиноїдів із подальшим утворенням із них вітаміну А розширює нашу уяву про речовини з потенційними якостями вітаміну А. Це допущення підтверджено в дослідах на тваринах. Вплив трав'яного борошна різної тривалості зберігання у раціонах поросят на їх ріст та розвиток.

Результати досліджень у 1-му та 2-му науково-господарських дослідах свідчать, про найбільш ефективне згодовування у раціонах поросят-сисунів трав'яного борошна з однорічним строком зберігання. Середня жива маса поросят була у 1 -му досліді 21,23 кг., що на 7,4% більше ніж у контрольній групі і на 2,6%,- ніж у групі, яка отримувала свіжовиготовлене борошно, але статистично різниця є недостовірна.

У 2-му досліді тварини II групи мали живу масу 23,67 кг., що на 3,8% вище ніж у контролі і на 2,5%, ніж у аналогів III групи. Згодовування трав'яного борошна різних строків зберігання сприяло закономірній тенденції до підвищення середньодобових приростів у дослідних поросят на 5,7% і на 6,2% (р > 0,05) у порівнянні з контролем.

Різниця між показниками інтенсивності росту поросят у цілому за досліди закономірно вплинула на ефективність використання кормів тваринами. Так, якщо у 1-му досліді витрати кормів на 1 кг. приросту у поросят I групи становили 1,86 корм. од, то у II і в III дослідних групах відповідно на 0,2 і 0,17 корм. од, або на 10,8% і 9,2% менше. Витрати кормів в групі 2-4 місяця у дослідних групах були нижче на 6,3% ніж у контрольній групі. Та ж тенденція зберігалась щодо витрат сирого протеїну на 1 кг. приросту живої маси.

Результати балансових дослідів по згодовуванню раціонів з трав'яним борошном різного строку зберігання. Результати фізіологічного досліду свідчать, що перетравність поживних речовин тваринами всіх піддослідних груп була досить висока: сухих речовин у межах від 81,7% до 83,5%, органічних від 84,6% до 86%, сирого протеїну від 80,8% до 83,9%, БЕР від 91,7% до 92% тоді, як перетравність жиру коливалась від 54% до 62,6%, а клітковини-від 25,6% до 26,9%.

Крім цього встановлені деякі зміни перетравності основних поживних речовин корму між поросятами дослідних груп в залежності від уведення трав'яного борошна до складу комбікорму.

Так, із уведенням люцернового борошна до складу раціону простежується тенденція до зниження перетравності сухої, органічної речовини, сирого протеїну і БЕР на 0,48-3,16% (р > 0,05). Це зниження пов'язане з тим, що при уведенні трав'яного борошна до комбікормів збільшується вміст сирої клітковини, яка, як відомо, впливає на перетравність вказаних речовин. Збільшення перетравності самої сирої клітковини пояснюється тим, що сировина для приготування люцернового борошна була зібрана в оптимальну фазу бутонізації.

Природно, що вміст лігніну в складі сирої клітковини в цю фазу є незначний, у цей час у ній більше містилось нелігнифікованої целюлози, геміцелюлози, гексоз і пентоз, які, як відомо, добре перетравлюються в організмі свиней.

У зерні, хоча і міститься незначна кількість сирої клітковини, але вона представлена переважно фракціями кутину і суберину, які природно характеризуються мінімальною перетравністю в організмі тварин з однокамерним шлунком.

Одержані дані з балансу азоту у досліді свідчать про те, що у тварин дослідних груп простежується тенденція до збільшення екскреції азоту з калом, яке пов'язане зі зниженням перетравності протеїну у комбікормах, куди було введено трав'яне борошно.

Разом із тим, у тварин дослідних груп відмічена тенденція до зменшення екскреції загального азоту сечі, ніж у поросят контрольної групи і до збільшення загального відкладення азоту у тілі тварин дослідних груп на 8,9-9% (р > 0,05).

Вміст білкових фракцій у сироватці крові поросят. Представлені дані свідчать, що основні показники білка крові і його фракцій у поросят 60- денного віку при згодовуванні комбікорму з трав'яним борошном різного строку зберігання знаходилися в межах фізіологічних норм.

Водночас установлено, що існує тенденція до підвищення концентрації загального білка, альбумінів і відношення А/Г у сироватці крові у поросят, яким згодовували трав'яне борошно річного строку зберігання.

У поросят цієї ж групи зафіксовані більш високі середньодобові прирости живої маси за період досліду.

Вплив люцернового трав'яного борошна різної тривалості зберігання на депонування вітаміну А у печінці поросят. Аналіз вмісту вітаміну А в печінці свідчать про високовірогідне збільшення вмісту вітаміну А у печінці поросят, як в першому так і другому досліді, при уведенні в раціоні трав'яного борошна люцерни.

При цьому більш інтенсивне зростання вмісту вітаміну А спостерігалось при згодовуванні свіжовиготовленого трав'яного борошна (р < 0,05). Біологічну активність каротину встановлювали шляхом порівняння величин відкладання вітаміну А (МО) в організмі тварин з розрахунку на 1мг каротину, що надійшов із кормом. При цьому рівень відкладення вітаміну А в організмі встановлювали за різницею показників між тваринами дослідних і відповідних контрольних груп, за вмістом вітаміну А в печінці, якого у тварин II і III груп було закономірно більше.

Наведені дані дозволяють зробити висновок, що в 1-му досліді із розрахунку на 1 мг. каротину, що надійшов із трав'яним борошном річного строку зберігання, відклалось 18 МО вітаміну А, а на 1 мг. каротину, що надійшов із свіжовиготовленого трав'яного борошна, лише 9,19 МО.

Така ж закономірність зберігалась і у 2 му досліді: 46,0 і 27,2 МО вітаміну А відповідно (р < 0,95).

Наведені дані свідчать, що каротин трав'яного борошна 12 місячного терміну зберігання, який визначався за загальноприйнятою методикою, використовувався більш ефективно у порівнянні з каротином свіжовиготовленого трав'яного борошна.

Це, можна, пояснити тим, що значна кількість продуктів окислення бета-каротину під час зберігання трав'яного борошна не визначаються, як каротин, але ці речовини, очевидно, характеризуються такою ж А-вітамінною цінністю, як і сам бета-каротин.

Результати науково-господарского досліду з визначення біологічної доступності каротиноїдів трав'яного борошна різних строків зберігання. Загальна поживність раціонів усіх піддослідних груп на протязі основного періоду досліду, який тривав 75 днів, була практично однаковою.

Результати досліду свідчать про те, що згодовування поросятам синтетичного вітаміну А сприяло підвищенню показників росту поросят сисунів і поросят після відлучення на рівні тенденції.

Так, різниця за середньодобовим приростом між поросятами II групи і контролем становила 13,2%, з III- 3,5%, IV- 1,5% (р > 0,05). Якщо порівнювати середньодобовий приріст між III і IV дослідними групами, то спостерігалась тенденція до підвищення на 1,5% у групі, якій згодовували трав'яне борошно річного строку зберігання.

Досліджувані чинники в раціоні (різні вітамінні добавки) неоднозначно впливали на показники оплати корму піддослідними поросятами. Якщо в контрольній групі на 1 кг. приросту живої маси витрачалося 1,98 корм. од., то у II, III і IV дослідних групах відповідно на 0,15, 0,11 і 0,12 корм. од., або на 7,6%, 5,6% і 6,1% менше.

Аналіз впливу свіжовиготовленного трав'яного борошна і річного періоду зберігання на перетравність поживних речовин показав, що включення борошна різних строків зберігання в порівнянні з раціонами, до яких було уведено вітамін, А призводить до статистично вірогідного зниження перетравності сухих речовин на 2,03% і 5,53% (р < 0,05), органічних на 1,81% і 4,6% (р < 0,05), сирого протеїну на 4,34% і 6,56%, БЕР-на 0,96% і 0,48 (р < 0,05) та збільшення перетравності жиру на 6,8% і 4,5%, клітковини-на 8,23% і 13,49%.

В досліді було встановлено, що, незважаючи на згодовування з кормом майже однакової кількості каротину (поросятами III-ої групи 189 мг. і IV-ої -191 мг.), відкладення вітаміну А у печінці становило 1,68 мг. у поросят III-ої і 1,86 мг. IV-ої груп.

На підставі цих даних ми вважаємо, що тваринам IV-ої групи у порівнянні з III-ою, згодована більша кількість речовин, які мають А-вітамінную активність. Пояснюється це тим, що в процесі тривалого зберігання трав'яного борошна утворюються продукти окислення бета-каротину, або продукти окислення в комплексі із стереоізомерами, із яких синтезується ретинова кислота, коли вони потрапляють до організму, що дає можливість не використовувати ретинол для синтезу ретинової кислоти. Невикористаний ретинол депонується у печінці.

Цілком очевидно, що А-вітамінна активність каротиноїдів трав'яного борошна для свиней не є постійною, а змінюється в залежності від багатьох чинників, і серед них продуктів окислення, які утворюються в процесі його зберігання. Слід зазначити, що рівень відкладення вітаміну А в організмі тварин при використанні свіжовиготовленого трав'яного борошна знаходиться на рівні 12,8 МО, а для борошна річного строку зберігання - 15,8 МО з розрахунку на 1 мг. каротину, який надійшов.

За період досліду у поросят III-ої і IV-ої групи відклалось у печінці відповідно 0,74 мг. і 0,92 мг. вітаміну А, що становить 17,5% і 21,8% від відкладення вітаміну А. Виходячи з цих даних, можна заключити, що А-вітамінна активність 1 мг. каротину свіжовиготовленого борошна для поросят після відлучення становить 88 МО, тоді як для каротину трав'яного річного строку на 21 МО вище.

Одержані експериментальні матеріали, вказують на те, що здатність поросят 75-денного віку до трансформації каротину з трав'яного борошна різних строків зберігання у вітамін А-різна, і що використовуваний до теперішнього часу єдиний коефіцієнт А-вітамінної активності 1 мг. каротину не може бути рівноцінно застосований стосовно поросят цього віку. Економічна ефективність результатів досліджень Розрахунок економічного ефекту здійснено за трьома показниками: збереженість поросят, витрати на придбання вітаміну А і приготування трав'яного борошна, і додатковий приріст тварин дослідної групи у порівняні з контролем і відповідно до вартості комбікорму на 1 кг. приросту (за цінами 2006 року).

Встановлено, що за підсисний період у групі тварин, які одержували 4% трав'яного борошна в комбікормі, збереженість поросят зросла на 6,5%. Додатковий приріст живої маси однієї голови становив 2,6%, а витрати кормів у вартісному значенні зменшились на 5,1% із розрахунку на 1 кг. приросту. У кількісному вираженні економічний ефект становить 767 грн. на 1000 вирощених поросят.

сільськогосподарський худоба комбікорм

ВИСНОВКИ

1. На основі комплексних досліджень обґрунтована різна ефективність використання каротину в організмі молодняку свиней у залежності від експериментально встановлених відмінностей різної біологічної цінності та доступності у процесі тривалого зберігання трав'яного борошна;

2. Встановлено, що поряд із закономірним зниженням вмісту загального бета-каротину компенсаторно зростає вміст продуктів окислення каротиноїдів в комплексі з стереоізомерами, які володіють суттєвою А-вітамінною активністю;

3. При прогнозуванні забезпеченості поросят вітаміном А, коли трав'яне борошно становить єдиним джерелом каротину в раціоні, необхідно враховувати ступінь біологічної активності каротину в трав'яному борошні в залежності від строків його зберігання. Встановлено, що А-вітамінна активність 1 мг. бета каротину свіжовиготовленого трав'яного борошна для поросят 21-75-денного віку становить 88 МЕ, а для каротину трав'яного борошна річного строку зберігання - 109 МЕ;

4. Використання трав'яного борошна річного терміну зберігання як і свіжовиготовленого, сприяє збільшенню росту поросят (з тенденцією до підвищення за живою масою на 1,1-2,6%, за середньодобовим приростом на 0,8-3,4%) завдяки установленій наявності високої А-вітамінної активності продуктів окислення каротиноїдів;

5. Використання трав'яного борошна тривалого зберігання (11-12 місяців) у раціонах поросят при відлученні та у віці 120 днів не впливає негативно на перетравлення основних поживних речовин, сприяє підвищенню перетравлення клітковини з уведенням до раціону трав'яного борошна, як свіжовиготовленого, так і тривалого строку зберігання, у порівнянні з контрольним молодняком, якому не згодовували трав'яне борошно (відповідно на 1,35% і на 3,5%, (р > 0,05) та на 8,23% і на 13,5%, (р < 0,05));

6. Уведення до раціонів поросят після відлучення трав'яного борошна, як свіжовиготовленого, так і річного строку зберігання, підвищує засвоєння азоту організмом тварин у порівнянні з контролем на 8,9%-9% (р > 0,05);

7. Установлена позитивна тенденція уведення люцернового трав'яного борошна різних строків зберігання на підвищення концентрації загального білка сироватки крові тварин дослідних груп на 1,7%-4,8% і збільшення вмісту в крові альбумінів на 10,8% у поросят, яким згодовували трав'яне борошно річного строку збереження;

8. Використання у складі комбікорму 4% трав'яного борошна 11-12 місячного строку зберігання сприяє підвищенню збереженості поросят на 6,5%, знижує вартість комбікорму, витраченого на 1 кг. приросту на 5,1% і обумовлює економічний ефект у розмірі 767 грн. на 1000 голів вирощених поросят.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Берестова Л.Є. Трав'яне борошно в годівлі поросят / Л.Є. Берестова // Науково технічний бюлетень ІТ УААН. - Х. - 2001. - №80. - С. 9-11.

2. Берестова Л.Є. Використання каротину люцернового трав'яного борошна в годівлі поросят-сисунів / Л.Є. Берестова // Науково технічний бюлетень ІТ УААН. - Х. - 2004. - №87. - С. 18-22.

3. Берестова Л.Є. Біологічна цінність каротину трав'яного борошна із люцерни різних строків зберігання / Л.Є. Берестова // Науково технічний бюлетень ІТ УААН. - Х. - 2005. - №89. - С. 13-16.

4. Берестова Л.Є. Зміни А-вітамінної активності трав'яного борошна із люцерни на протязі його зберігання / Л.Є. Берестова // Збірник наукових праць ЛНАУ. - Луганськ. - 2007. - №80(103). - С. 128-132.

Размещено на Allbest.ru