Обробіток грунту, удобрення й догляд за посівами цукрових буряків з елементами біологізації землеробства в південно-західному Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.510./582:631.8:631.452

06.01.01. - загальне землеробство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ОБРОБІТОК ГРУНТУ, УДОБРЕННЯ Й ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ З ЕЛЕМЕНТАМИ БІОЛОГІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕРОБСТВА В ПІВДЕННО-ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Оленюк Анатолій Миколайович

Дніпропетровськ - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі землеробства Подільського державного аграрно-технічного університету протягом 2003-2006 рр.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент Печенюк Василь Іванович, Інститут агротехнологій Подільського державного аграрно-технічного університету, директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Лебідь Євген Макарович, , Інститут зернового господарства УААН, директор

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Власенко Сергій Іванович, Іванівська дослідно-селекційна станція Інституту цукрових буряків УААН, заступник директора

Захист відбудеться “27” лютого 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.08.804.02. у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою : 49600, м. Дніпропетровськ, 27, вул. Ворошилова 25 (корпус 1, ауд. 342)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою : 49600, м. Дніпропетровськ, 27, вул.. Ворошилова 25.

Автореферат розісланий січня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.О. Мицик



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Постійне дорожчання ресурсів, посилення вимог до охорони та відтворення родючості ґрунтів, до якості рослинної продукції потребує пошуку нових альтернативних шляхів розвитку землеробства на основі біологізації й екологізації виробництва.

Удосконалення існуючих агротехнологій з урахуванням енерго- та ресурсозаощадження, відтворення родючості ґрунту та охорони довкілля вимагає системного наукового підходу до їх технологічного, агроекологічного та біоенергетичного обґрунтування, в першу чергу таких ресурсовитратних і екологічно небезпечних, як обробіток ґрунту, удобрення, регулювання чисельності шкідливих організмів.

В південно-західному Лісостепу України цукровий буряк є провідною культурою. Однак його вирощування потребує значних витрат енергії та ресурсів, що призводить до скорочення посівних площ та зниження рентабельності виробництва. Тому пошук альтернативних біологізованих елементів технології вирощування цукрового буряку є важливим завданням на сучасному етапі розвитку землеробства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною тематичного плану Подільського державного аграрно-технічного університету та держбюджетної тематики: “Розробити енергозаощаджуючі та екологічно безпечні технології відтворення родючості ґрунтів, підвищення врожайності сільськогосподарських культур та якості продукції для південно-західної частини Лісостепу України” (номер державної реєстрації 199U002654).

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягала у розробці елементів біологізації землеробства ? удосконаленні способів основного обробітку ґрунту, удобрення та догляду за посівами цукрових буряків в зерно-буряковій ланці сівозміни в умовах південно-західної зони Лісостепу України, які здатні забезпечити високу стабільну продуктивність і якість продукції, а також розширене відтворення родючості ґрунту. Для досягнення цієї мети виконувалися такі завдання:

- дослідити вплив способів і глибини обробітку ґрунту, елементів біологізації технології вирощування цукрових буряків в зерно-буряковій ланці сівозміні на зміну агрофізичних властивостей і водного балансу ґрунту;

- встановити вплив чинників елементів біологізованої технології на забур'яненість агроценозів цукрових буряків;

- встановити залежність мікробіологічної активності та фітосанітарного стану ґрунту від чинників біологізації землеробства;

- дослідити зміни, що відбулися за вмістом органічної речовини, динамікою елементів живлення рослин та фізико-хімічних властивостей ґрунту залежно від запровадження різних елементів біологізації агротехнології; біологізація землеробство ґрунт буряк

- встановити вплив досліджуваних елементів технології вирощування на продуктивність цукрових буряків та якість вирощеної продукції;

- визначити енергетичну й економічну ефективність елементів біологізації землеробства, способів основного обробітку ґрунту і догляду за посівами в ланці сівозміни горох - озима пшениця - цукрові буряки.

Об'єкт досліджень - процеси біологізації землеробства, обробітку ґрунту, внесення добрив і догляду за посівами цукрових буряків в ланці сівозміни горох - озима пшениця - цукрові буряки.

Предмет досліджень - ріст і розвиток культур ланки сівозміні, водно-фізичні властивості, способи основного обробітку ґрунту, рухомі форми поживних речовин, забур'яненість посівів, урожайність культур ланки сівозміни, енергетична й економічна ефективність досліджуваних елементів технології.

Методи досліджень - польовий, лабораторний; візуальний - для реєстрації фенологічних фаз, кількісно-ваговий - при визначенні урожайності та її елементів структури, вологості ґрунту; лабораторно-хімічний - для визначення показників якості продукції, математично-статистичний - для оцінки достовірності одержаних результатів досліджень, розрахунково-порівняльний - для оцінки економічної й енергетичної ефективності досліджуваних факторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Для умов південно-західної частини Лісостепу України встановлені оптимальні параметри агрофізичних, фітосанітарних і біотичних властивостей чорнозему типового стосовно традиційного і біологічного землеробства; встановлена ефективність удобрення посівів цукрових буряків завдяки поєднанню сидеральних та органо-мінеральних добрив; доведена можливість проведення поряд з полицевою оранкою чизельного основного обробітку ґрунту; дана порівняльна оцінка впливу досліджуваних факторів на показники родючості ґрунту, забур'яненість посівів і продуктивність культур ланки сівозміни.

Практичне значення одержаних результатів полягає в рекомендації до впровадження в господарствах регіону прийомів біологізації землеробства, основного обробітку ґрунту, системи удобрення та хімічних заходів боротьби з бур'янами в системі догляду за посівами з урахуванням ґрунтових і погодних умов, характеру і ступеня забур'яненості поля, біологічних особливостей культур ланки сівозміни.

Впровадження у виробництво. Результати досліджень різних способів обробітку ґрунту, систем удобрення та регулювання чисельності шкідливих організмів перевірені та впроваджені в господарствах Кам'янець-Подільського району Хмельницької області на площі 256 га.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному аналізі наукової вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертаційної роботи, розробці програми досліджень, проведенні польових дослідів та лабораторних аналізів, узагальненні результатів досліджень, статистичного аналізу одержаних результатів та написанні дисертаційної роботи.

Апробація роботи. За матеріалами досліджень зроблені повідомлення на науково-практичних і методичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільського державного аграрно-технічного університету протягом 2003-2006 рр., засіданні Проблемної науково-дослідної лабораторії з обробітку ґрунту при Подільському державному аграрно-технічному університеті, Харківському національному аграрному університеті у 2007 році, обласних та районних конференціях з питань технології вирощування культур цукрових буряків.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 4 наукових праці у виданнях, що входять до списку ВАК як фахові.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 132 сторінках комп'ютерного набору і містить вступ, 5 розділів, висновки, рекомендації виробництву та додатки. Експериментальний матеріал представлений в 22 таблицях, 19 рисунках, 5 додатках. Список використаної літератури містить 219 джерел, із яких 12 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

ОБРОБІТОК ГРУНТУ, УДОБРЕННЯ І ДОГЛЯД ПОСІВІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗА БІОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ВИРОЩУВАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

В розділі викладено роль біологічних систем землеробства у відтворенні родючості ґрунту, висвітлено сучасний стан застосування біологічних систем землеробства, і у зв'язку з ними роль систем основного обробітку ґрунту, удобрення і догляду за посівами цукрових буряків. На підставі аналізу літературних джерел сформульовано робочу гіпотезу, мету і завдання досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина досліджень виконана протягом 2003-2006 рр. на дослідному полі філіалу кафедри загального землеробства Подільського державного аграрно-технічного університету, що створене на території ТОВ “Кугаєвецький” Чемеровецького району Хмельницької області. Виробнича перевірка і впровадження результатів досліджень проводилися протягом 2006-2007 рр.

Досліди проводили у типовій для регіону десятипільній зерно-просапній польовій сівозміні з наступним чергуванням культур: 1 ? горох, 2 ? озима пшениця, 3 ? цукрові буряки, 4 ? ячмінь з підсівом конюшини, 5 ? конюшина, 6 ? озима пшениця, 7 ? цукрові буряки, 8 ? кукурудза на силос, 9 ? озима пшениця, 10 ? кукурудза на зерно, безпосередньо в ланці „ горох озима пшениця цукрові буряки ”.

Ґрунт дослідної ділянки представлений чорноземом вилугуваним малогумусним на карбонатних лесованих суглинках, який має найбільше поширення у регіоні. За гранулометричним складом - крупнопилуватий середньосуглинковий. Вміст гумусу (за Тюріним) в шарі ґрунту 0-30 см становить 3,8…4,4%, Вміст азоту, що легко гідролізується (за Корнфілдом) ? 92…126, рухомого фосфору і обмінного калію (за Чіріковим) відповідно 120 і 130 мг /кг ґрунту. Ємність поглинання ? 33..36 мг/екв. на 100 г ґрунту, сума поглинутих основ 30…33 мг/екв. на 100 г ґрунту, гідролітична кислотність ? 2,3…2,8 мг /екв. на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами 94,7… 99,0%.

Фізичні властивості орного шару ґрунту характеризуються такими показниками: щільність твердої фази 2,58 г/см3, щільність складення 1,14…1,25 г/см3, загальна шпаруватість 52…59 %. Максимальна гігроскопічність ? 5,2%; найменша вологоємність 23,4%.

Клімат району досліджень помірно теплий, з достатнім зволоженням. Середня температура січня ? -4…-6ОС, липня 18…19ОС. Мінімальна температура сягає -31ОС, максимальна ? 35ОС. Середня багаторічна тривалість безморозного періоду - 180…200 днів; дата останнього весняного морозу припадає на середину квітня, першого осіннього заморозку на другу декаду жовтня. Річні суми опадів ? 550…700 мм, сума активних температур - 2700?2800°С.

Погодні умови у роки досліджень різнилися від середніх багаторічних, що певним чином вплинуло на формування продуктивності цукрових буряків, однак вони були типовими для району.

Технологія вирощування цукрових буряків в дослідах, за виключенням досліджуваних факторів, була загальноприйнятою для південно-західного Лісостепу України. У польовому експерименті досліджували такі фактори:

Фактор А. Вивчали вплив різних схем мінерально-органічного удобрення на продуктивність цукрових буряків та рівень родючості грунту. У схему досліду були включені варіанти з елементами біологізації, а саме ? використання подрібненої соломи озимої пшениці (попередника цукрових буряків), а також вирощування післяжнивно редьки олійної в якості сидерату. Варіанти досліду були такими:

Без добрив - контроль;

Варіант N100P110K110 (внесення мінеральних добрив нормою N100P110K110);

Варіант Гній 30 т/га + N100P110K110 (внесення гною КРС нормою 30 т/га та мінеральних добрив нормою N100P110K110. Загальна кількість внесених поживних елементів з урахуванням гною становить N250P185K290);

Варіант Солома 4 т/га + N150P110K110 (внесення подрібненої соломи озимої пшениці нормою 4 т/га та мінеральних добрив нормою N150P110K110. Загальна кількість внесених поживних макроелементів з урахуванням біомаси соломи становить N170P115K150);

Варіант Сидерат з післяжнивної редьки олійної 20 т/га + N100P100K110 (внесення 20 т/га фітомаси післяжнивної редьки олійної та мінеральних добрив нормою N100P100K110. Загальна кількість внесених поживних макроелементів з урахуванням сидерату з фітомаси редьки олійної становить N180P120K220);

Варіант Солома 4 т/га + сидерат з післяжнивної редьки олійної 20 т/га + N150P110K110. Загальна кількість внесених поживних макроелементів з урахуванням соломи та фітомаси редьки олійної становить N250P135K235).

У подальшому при обговоренні результатів досліджень варіанти 4, 5, 6 розуміються як варіанти з елементами біологізації землеробства.

Фактор Б. Досліджували полицевий (контроль) та чизельний способи основного обробітку ґрунту в зерно-буряковій ланці горох - озима пшениця - цукрові буряки за такою схемою:

Спосіб обробітку ґрунту	Культура, спосіб і глибина обробітку ґрунту, см
	Горох	Озима пшениця	Цукрові буряки
Полицевий (контроль)	Оранка, 20-22 см	Поверхневий, 10-12 см	Оранка, 27-30 см
Чизельний	Чизельний, 20-22 см	Поверхневий, 10-12 см	Чизельний, 35-40 см

Фактор В. Досліджували два способи контролю бур'янів у посівах цукрових буряків:

Міжрядні рихлення за умов ущільнення ґрунту або забур'яненості посівів, яка перевищувала економічний поріг шкодочинності.

Міжрядне рихлення + гербіциди - за умов ущільнення ґрунту та залежно від характеру і ступеня забур'янення посіву цукрових буряків. Для знищення першої хвилі бур'янів використовували суміш гербіцидів з Бетаналу Експерт (0,75 л/га) + Карібу (0,03 кг/га) + Тренду (0,2 л/га), для знищення другої хвилі ? суміш Бетаналу Експерт (1 л/га) + Карібу (0,03 кг/га) + Аміго 0,9 л/га і Центуріону 0,3 л/га.

Площа елементарної посівної ділянки для зернових і зернобобових культур 180 м2 (7,2 х 25 м), цукрових буряків - 135 м2 (5,4 х 25 м); площа залікової ділянки для зернових і зернобобових культур 100 м2 (5,0 х 20 м), цукрових буряків - 72 м2 (3,6 х 20 м). Повторність досліду триразова. Варіанти в досліді закладалися за методом розщеплених ділянок. Варіанти систем добрив і обробітку ґрунту розміщували взаємо перпендикулярно, а фактор догляду за посівами - шляхом розщеплення ділянок систем удобрення (рис. 2.5). Досліди супроводжувались такими обліками, спостереженнями і аналізами:

Фенологічні спостереження за фазами росту й розвитку рослин велись за методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур. За початок фази відмічали появу певних морфологічних ознак у 10 %, а повної ? у 75 % рослин.

Фізичні й водні властивості ґрунту визначали на ділянках І й ІІІ повторень у шарах 0-10, 10-20 і 20-30 см. Щільність твердої фази ґрунту пікнометричним методом, щільність складення і шпаруватість ґрунту за методом Качинського. Структурно-агрегатний склад і стійкість агрегатів проти розмивання водою визначали за методом Саввінова. Вологість ґрунту термостатно-ваговим методом, вміст продуктивної вологи розрахунковим методом.

Засміченість ґрунту насінням бур'янів встановлювали методом відмивання їх на ситах з діаметром отворів 0,25 мм, а забур'яненість посівів цукрових буряків визначали після появи повних сходів і перед збиранням урожаю.

Агрохімічні характеристики ґрунту визначали за методами: гумус за Тюріним; гідролітичну кислотність за Каппеном; рН сольове за Каппеном; суму ввібраних основ за Каппеном і Гільковицем; рухомий фосфор та обмінний калій за Чіріковим; азот, що легко гідролізується, за Корнфілдом.

Інтенсивність виділення вуглекислоти в атмосферу і активність мікрофлори в польових умовах (за методом аплікацій) визначали за В.І. Штатновим, чисельність мікрофлори в ґрунті -- за І.С. Востровим і А.Н. Петровим.

Облік і збирання урожаю проводили з кожної ділянки шляхом комбайнування трирядним буряковим комбайном з бункером.

Показники технологічні якості коренеплодів цукрових буряків визначали на автоматичній лінії "Венема".

Статистичний аналіз результатів досліджень проводили за варіаційним, дисперсійним, кореляційним та регресійним методами з використанням прикладної комп'ютерної програми Statistica-6.

Економічну оцінку досліджуваних факторів проводили за методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій.

Енергетичну оцінку здійснювали за методикою А.К. Медведовського і П.І. Іваненка.

Досліди проводили з буряками цукровими сорту Ялтушківський ЧС 72, редькою олійною сорту Райдуга. У експериментах використовували такі мінеральні добрива: аміачну селітру (34% д.р. N), суперфосфат (19,5% д.р. Р205), калійну сіль (40% д.р. К2О). Напівперепрілий гній ВРХ мав вміст азоту в середньому 0,50%, фосфору 0,25 і калію 0,60%. Органічні й мінеральні добрива вносили під основний обробіток ґрунту. Попередньо солома озимої пшениці і фітомаса редьки олійної подрібнювалася на частки розміром 10-12 см і загорталася в ґрунт дисковою бороною на глибину 8?10 см. Мінеральні добрива і гній вносили по поверхні розкидачем ПРТ-10 згідно схеми досліду.

Основний обробіток ґрунту виконували серійними ґрунтообробними машинами: оранку - плугом ПЛН-5-35, глибоке рихлення - чизелем АЧП-2,5, мілкий обробіток - важкою дисковою бороною БДТ-7.

Післяукісну сидеральну культуру редьку олійну висівали з нормою висіву 2,2-2,5 млн. насінин на 1 га після збирання озимої пшениці.

ВПЛИВ БІОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Й РЕЖИМИ ҐРУНТУ

Для цукрових буряків щільність складення ґрунту має важливе значення. Дослідженнями встановлено, що щільність чорноземів типових змінювалась залежно від способу основного обробітку та варіанту удобрення як перед сівбою, так і перед збиранням врожаю (табл. 1).



Таблиця 1 - Щільність складення ґрунту під цукровими буряками залежно від способу основного обробітку та варіанту удобрення, г/см3 (шар ґрунту 0-30 см, середнє за 2003-2006 рр.)

Варіант удобрення	Спосіб основного обробітку ґрунту	Час обліку
		перед сівбою	при збиранні
Без добрив - контроль	Оранка	1,150,04	1,220,05
	Чизель	1,130,05	1,210,06
N100P110K110	Оранка	1,140,04	1,210,04
	Чизель	1,120,06	1,200,03
Гній 30 т/га + N100P110K110	Оранка	1,070,03	1,180,04
	Чизель	1,060,04	1,160,03
Солома 4 т/га + N150P110K110	Оранка	1,040,05	1,150,03
	Чизель	1,030,04	1,140,04
Післяжнивна редька олійна 20 т/га + N100P100K110	Оранка	1,110,07	1,250,06
	Чизель	1,100,04	1,230,04
Солома 4 т/га + післяжнивна редька олійна 20 т/га + N150P110K110	Оранка	1,100,05	1,240,02
	Чизель	1,090,04	1,220,05

Перед сівбою показники щільності ґрунту по оранці були дещо більшими, ніж по чизельному обробітку, хоч різниця між варіантами була не суттєвою. Залежно від варіанту удобрення спостерігалась така залежність: у варіантах із застосуванням гною і соломи у поєднанні з мінеральними добривами (варіанти 3, 4) щільність була меншою у порівнянні з іншими варіантами. До збирання врожаю ця тенденція зберігалась, однак різниця між варіантами зменшувалась, а показники - збільшувались і приближались до рівноважної щільності складення ґрунту (1,26-1,30 г/см3).

Залежно від систем основного обробітку на посівах цукрових буряків твердість ґрунту в шарі 0-30 см змінювалася таким чином. На оранці: від 9,5 до 10,5 кг/см2 у варіантах із застосуванням органічних і альтернативних органічних добрив і від 10,5 до 12,5 кг/см2 ? у варіантах з внесенням мінеральних добрив і на контролі. По чизельному обробітку твердість ґрунту виявилась дещо меншою ? 9,4?9,9 кг/см2 у варіантах з внесенням органічних і альтернативних органічних добрив і до 11,5 кг/см2 у варіантах з внесенням мінеральних добрив і без добрив. На час змикання міжрядь твердість ґрунту становила 13,2-15,5 кг/см2, а при збиранні коренеплодів - 13,6-16,0 кг/см2.

Найбільша частка водостійких агрегатів в орному шарі ґрунту зафіксована за систем органо-мінерального удобрення: у варіантах з полицевим обробітком вона становила відповідно 60,6?61,1%; за чизельного обробітку ? від 59,5% у варіанті 20 т/га післяжнивної редьки олійної + N100P110K110 до 61,7% ? у варіанті 4 т/га соломи + 20 т/га післяжнивної редьки олійної + N150P110K110. У варіанті без добрив та варіанті із застосуванням лише мінеральних добрив ці показники становили відповідно 57,9 і 60,6% та 61,4 і 59,5 %.

Встановлено, що більшу частку загальної шпаруватості орного шару складають капілярні пори за обома варіантами основного обробітку ґрунту, але незначна перевага була за варіантом чизельного обробітку. За варіантами удобрення встановлено, що порівняно з контролем на всіх варіантах загальна шпаруватість була на 2-3% вищою.

Доведено, що між твердістю і щільністю ґрунту існує тісна позитивна залежність (рис. 1). Вона характеризується коефіцієнтом кореляції r=0,79, який діє серед показників вибірки у 62% випадків (коефіцієнт детермінації становить R2=0,62). За рівнянням регресії y=19,6x-10,9 або наведеним графіком можна прогнозувати як за певної щільності ґрунту зміниться його твердість.

Показники твердості й щільності будови ґрунту сильно й середньо за тіснотою, але зворотно за напрямком пов'язані із запасами вологи в ґрунті (рис. 2 і 3). Визначені коефіцієнти кореляції діють у вибірках відповідно у 58 і 38% випадків.

Отже, досліджувані фактори способи основного обробітку ґрунту і елементи біологізації систем удобрення хоч й не радикально, але досить помітно впливають на його фізичні властивості, а через них ? на водний режим ґрунту, отже, й ріст і розвиток цукрових буряків.

При біологічному землеробстві використовують засоби, які регулюють мікробіологічні процеси для забезпечення розширеного відтворення родючості ґрунтів, підвищення сталості врожаїв і поліпшення якості вирощеної продукції. Про активність діяльності мікрофлори ґрунту судять на підставі обліку газобміну між ґрунтом і повітрям за кількістю виділеного ґрунтом СО2 за методом В.І. Штатнова.

Кількість виділеного СО2 у варіанті чизельного обробітку порівняно з полицевим була більшою на 15-48 мг/м2/год, або на 4-11%. Найбільша біологічна активність ґрунту виявилась у варіанті з внесенням гною і мінеральних добрив; у варіантах з елементами біологізації вона майже дорівнювала попередньому варіанту. На варіанті з внесенням тільки мінеральних добрив дозою N100P110K110 кількість виділеного СО2 була суттєво нижчою, що свідчить про дещо негативний вплив застосування високих доз мінеральних добрив на життєдіяльність і продуктивність роботи ґрунтових мікроорганізмів. Найбільша кількість їх була у варіанті з внесенням органічних і мінеральних добрив за способами основного обробітку ґрунту відповідно 61,4 і 61,8 млн./г ґрунту, що перевищувало неудобрений варіант відповідно на 44,8 і 45,8%.

У варіантах з елементами біологізації удобрення найбільша кількість мікроорганізмів зафіксована у варіанті з внесенням гною, найменша ? на неудобреному варіанті. У варіанті із застосуванням 4 т/га соломи + N150P110K110, за способами обробітку ґрунту кількість мікроорганізмів була на 17,7 (оранка) і 18,2% (чизелювання) більшою у порівнянні з контролем. У варіанті з 20 т/га післяжнивної редьки олійної + N100P110K110 ? ці показники були ще більшими ? відповідно 23,6 і 25,2%. У варіанті із застосуванням 4 т/га соломи, 20 т/га редьки олійної та мінеральних добрив N150P110K110 збільшення кількості мікроорганізмів у порівнянні з контрольним варіантом склало 28,3% по оранці і 30,0 % по чизельному обробітку. Разом з тим, у варіанті з внесенням лише мінеральних добрив (N100P110K110) спостерігалося суттєве пригнічення діяльності мікроорганізмів: порівняно з контролем без добрив у цьому варіанті їх чисельність була на 5,4-6,4% меншою.

Встановлено, що органічні добрива у вигляді гною, сидератів і соломи, суттєво знижують пригнічуючу дію мінеральних добрив на життєдіяльність мікроорганізмів ґрунту. Більш того, у поєднанні з різноякісними органічними добривами, застосування мінеральних сприяє покращенню життєдіяльності мікроорганізмів і їх активності.

Не залежно від способу основного обробітку ґрунту вищі запаси азоту, що легко гідролізується, були у варіантах з сумісним застосуванням гною і альтернативних органічних добрив з мінеральними.

Поживний режим ґрунту. За обох способів основного обробітку ґрунту кращим варіантом системи удобрення було внесення 30 т/га гною та мінеральних добрив нормою N100P110K110; у цьому варіанті протягом усього періоду проведення обліків був найвищий вміст азоту в ґрунті ?27,1-27,2 мг/100 г ґрунту (на контролі без добрив ? лише 22,5 мг/100 г ґрунту). Близькими до цього варіанту були з елементами біологічного землеробства, які містили 4 т/га соломи + 20 т/га редьки олійної + N150P110K110 20 т/га післяжнивної редьки олійної + N100P110K110 і 4 т/га соломи + N150P110K110.

Способи основного обробітку ґрунту суттєво не впливали на вміст азоту, хоча перед сівбою тенденція до збільшення легкорозчинного азоту була у варіанті полицевого основного обробітку ґрунту, а під час змикання міжрядь ? чизельного. Протягом вегетації цукрових буряків спостерігалося поступове зниження вмісту в ґрунті азоту, що легко гідролізується. Це свідчить про його використання на утворення урожаю коренеплодів.

Щодо вмісту доступних форм фосфору й калію залежно від способу обробітку ґрунту, істотних залежностей не виявлено.

Обмінна кислотність. Якщо на контрольному варіанті, де не вносилися мінеральні добрива або разом мінеральні й органічні добрива, обмінна кислотність становила рНKl = 6,6, то в інших, які містили досліджувані фактори, відбувалося досить істотне її підвищення. У варіанті з внесенням мінеральних добрив (N100P110K110) відбулось підвищення кислотності до рНKl = 6,0. У варіантах же сумісного внесення гною або альтернативних органічних добрив спостерігалася суттєва диференціація щодо впливу на рівень обмінної кислотності. Порівняно з варіантом внесення мінеральних добрив дозою N100P110K110, найбільш позитивно на нейтралізацію обмінної кислотності ґрунту впливало внесення гною дозою 30 т/га ? рНKl = 6,4; далі йшли варіанти альтернативних органічних добрив післяжнивної редьки олійної і 4 т/га соломи + 20 т/га редьки олійної + N150P110K110 (рНKl =6,2). У варіанті 4 т/га соломи + N150P110K110 обмінна кислотність була на такому ж рівні, як і за внесення N100P110K110.

Засміченість ґрунту насінням бур'янів і забур'яненість посівів. Загальна кількість насіння бур'янів в орному шарі ґрунту становила від 2,79 млрд. шт. /га за полицевого обробітку до 3,12 млрд. шт. /га за чизельного. За варіантами способів обробітку ґрунту встановлено суттєві відміни за розподілом насіння бур'янів за шарами ґрунту. Якщо за полицевого обробітку більша частка насіння бур'янів накопичувалася в шарі ґрунту 10-20 см (44,8%), то за чизельного ? у шарах 0-5 і 5-10 см (відповідно 38,8 і 36,5%).

Із загальної кількості насіння, що вилучено з орного шару ґрунту, пророслих було від 84 млн./га за чизельного обробітку до 89 млн./га ? за полицевого, що становило відповідно 2,7 і 3,3% .

За середньої щільності бур'янів 161 шт. /м2, найбільшу частку складають широколистяні види: лобода біла й щириця звичайна (відповідно по 12%), гірчак розлогий (10%), жабрій звичайний і талабан польовий (по 8%) і гірчиця польова (7%). На однодольні припадало трохи більше 30%; серед них провідними були півняче просо й мишій сизий (відповідно 14 і 13%).

Поява сходів бур'янів на посівах цукрових буряків мала такі закономірності. На початку вегетаційного періоду послідовність масової появи сходів рослин бур'янів певних видів визначав температурний режим (це ефемери, ярі ранні, зимуючі, багаторічні й ін.).

З першої декаду травня дефіцит тепла поступово зменшувався, що сприяло масовій появі сходів ярих пізніх бур'янів і інших. Протягом вегетації забур'яненість посівів дещо змінювалася і залежала в основному від погодних умов: за прохолодної весни в посівах збільшувалася частка широколистяних двосім'ядольних бур'янів, за теплої - однодольних.

В середньому за 2003-2006 рр. в першій декаді травня кількість сходів бур'янів досягала 45 шт. /м2, в другій декаді вона була максимальною 50 шт. /м2 і більше. В цей період масовими були сходи лободи білої - Сhenopodium album L. , півнячого проса - Echinochloa crus-galli (L.)Pal. Beauv., щириці звичайної - Amaranthus retroflexus L., щириці білої - Amaranthus graecizans L., пасльону чорного - Solanum nigrum L., мишію сизого - Setaria glauca (L.)Pal.Beauv. та інших.

За способами основного обробітку ґрунту як у варіантах з міжрядними розпушуваннями без застосування гербіцидів, так і з ними більша кількість бур'янів і їх маса були у варіанті з чизелюванням. Поєднання механічних і хімічних методів контролю забур'янення посівів цукрових буряків дозволило знизити кількість бур'янів майже на 80%, а їх масу порівняно з варіантом без гербіцидів -- на 40%.

Серед варіантів з елементами біологізації удобрення суттєве зниження як кількості бур'янів, так і їх маси було у варіантах з вирощуванням післяжнивної редьки олійної. Подовження часу зайнятості поля культурою, що висівається в післяжнивних посівах, сприяло істотному зниженню появи бур'янів у другій половині вегетаційного періоду, що позитивно вплинуло і на ступінь забур'янення посівів цукрових буряків. Ефективний вплив післяжнивної редьки олійної на кількість бур'янів у посівах цукрових буряків спостерігався як у варіантах з механізованим доглядом за посівами, так і поєднання їх з внесенням гербіцидів для знищення першої і другої хвиль бур'янів.

В посівах цукрових буряків в період від сходів і до збирання переважали дводольні бур'яни. У 2005 і 2006 роках характер забур'янення майже не змінювався, але кількість бур'янів збільшувалася до 170-175 шт./м2; в цей час була найбільшою ефективність дії гербіцидів. Для знищення першої хвилі бур'янів використовувалася суміш з Бетаналу Експерт (0,75 л/га) + Карібу (0,03 кг/га) + Тренду (0,2 л/га), а другої -- Бетаналу Експерт (1 л/га) + Карібу (0,03 кг/га) + Аміго 0,9 л/га і Центуріону 0,3 л/га.

Поєднання таких елементів технології вирощування цукрових буряків як способи основного обробітку ґрунту, застосування кращого елементу біологічної системи землеробства та оптимізація догляду за посівами шляхом поєднання механічних та хімічних засобів боротьби з бур'янами суттєво сприяють своєчасному контролю за забур'яненістю посівів.

ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ БІОЛОГІзації НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Урожайність цукрових буряків визначається видом ЧС гібриду, формуванням густоти рослин, тривалістю вегетаційного періоду, рівнем забезпечення поживними речовинами, ступенем захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб та ін. Порівняно до контролю без добрив суттєву прибавку врожайності коренеплодів забезпечили всі варіанти альтернативних видів органічних добрив (табл. 2).

Порівняно до варіанту з внесенням тільки мінеральних добрив дозою N100P110К110 істотні прибавки були у варіантах із заорюванням післяжнивної редьки олійної + N100P110К110 і сумісного застосування сидерату з післяжнивної редьки олійної + соломи 4 т/га + N150P110К110 ? відповідно 4,0 і 4,4 т/га; у варіанті з внесенням 4 т/га соломи і N150P110К110 прибавка врожаю цукрових буряків була не істотною (0,8 т/га).

Традиційний варіант застосування органічних і мінеральних добрив (30 т/га гною + N100P110К110) порівняно з альтернативними видами органічних добрив за прибавками врожайності мав такі відмінності. Варіанти з внесенням 4 т/га соломи + N150P110К110 і сидерату з післяжнивної редьки олійної дозою 20 т/га + N100P110К110 поступалися відповідно на 4,7 і 2,1 т/га. За сумісного ж внесення сидерату, соломи і мінеральних добрив дозою N150P110К110 ефективність альтернативних органічних добрив наближається до традиційного ? зниження врожаю було в межах НІР05.

Таблиця 2 - Вплив елементів технології вирощування на врожайність коренеплодів цукрових буряків, т/га (середнє за 2003-2006 рр.)

Фон живлення, фактор А	Спосіб основного обробітку ґрунту, фактор Б	Догляд за посівами, фактор В	Середнє за фактором Б	Різниця	Середнє за фактором А	Різниця
		Міжрядне рихлення	Міжрядне рихлення + гербіциди
Без добрив (контроль)	Полицевий	19,6	20,9	20,3	-	20,5	-
	Чизельний	20,1	21,5	20,8	0,5
N100P110К110	Полицевий	27,3	28,9	28,1		29,3	8,8
	Чизельний	30,0	31,0	30,5	2,4
Гній 30т/га + N100P110К110	Полицевий	33,7	35,3	34,5	-	35,4	14,9
	Чизельний	35,6	37,1	36,4	1,8
Солома 4 т/га + N150P110К110	Полицевий	28,6	29,7	29,2		30,1	9,6
	Чизельний	30,5	31,7	31,1	2,0
Сидерат з післяжнивної редьки олійної 20 т/га + N100P110К110	Полицевий	31,7	32,9	32,3	-	33,3	12,8
	Чизельний	33,5	35,0	34,2	1,9
Сидерат з післяжнивної редьки олійної 20 т/га + солома 4 т/га + N150P110К110	Полицевий	32,1	33,2	32,7	-	33,7	13,2
	Чизельний	33,9	35,4	34,7	2,0
Середнє за фактором В	29,7	31,1
Різниця	-	1,4

НІР05 факторів А =2,0; Б і В = 1,1; АВ = 4,0.

За впливом способів основного обробітку ґрунту на рівень врожайності встановлено такі залежності. У варіанті без внесення добрив способи обробітку ґрунту на врожайність коренеплодів практично не впливали. Прибавка врожаю у варіанті з чизельним рихленням порівняно з полицевою оранкою була істотною; це, на нашу думку, пов'язано з концентрацією легкодоступних форм елементів живлення в шарі ґрунту до 15 см. Чизельний обробіток ґрунту на ефективність дії поєднання традиційних і альтернативних органічних добрив з мінеральними істотно не впливав (різниці між варіантами в межах НІР05).

Ефективність дії гербіцидів на врожайність визначалася характером і ступенем забур'янення повівів, які були тісно пов'язані з погодними умовами, що складалися у роки досліджень; у порівняно прохолодні й вологі весни 2005 і 2006 років в посівах цукрових буряків було більше бур'янів, що й обумовило вищу ефективність гербіцидів. В середньому за роки досліджень застосування комплексу гербіцидів сприяло істотному підвищенню врожайності коренеплодів ? на 1,4 т/га.

За даними дисперсійного аналізу, всі дії головних ефектів були достовірними. Серед факторів, що досліджувалися, найбільше на урожайність коренеплодів впливали фони живлення (45,2%), далі ? спосіб основного обробітку ґрунту і варіант догляду за посівами (відповідно 1,8 і 1,2%).

Цукристість коренеплодів знижувалася лише у варіантах з внесенням органічних і мінеральних добрив. Порівняно з варіантом із застосуванням лише мінеральних добрив, сумісне внесення традиційних і альтернативних органічних добрив сприяло суттєвому зниженню негативної дії мінеральних добрив (на 0,2-0,3% за НІР05 = 0,2%).

Інтегральним показником продуктивності цукрових буряків є збір цукру з одиниці площі (табл. 3). Порівняно з контролем, внесення лише мінеральних добрив сприяло збільшенню збору цукру на 1,15 т/га. Сумісне внесення 30 т/га гною і мінеральних добрив дозою N100P110К110 забезпечило прибавку збору цукру більшу за контроль на 2,19 т/га, а у варіанті лише з мінеральними добривами ? на 1,04 т/га. Сумісне внесення мінеральних і альтернативних органічних добрив сприяло істотному збільшенню збору цукру як порівняно з контролем без добрив, так і з варіантом застосування мінеральних добрив (за виключенням варіанту 4 т/га соломи і N150P110К110).

Внесення мінеральних добрив з альтернативними органічними (післяжнивної редьки олійної окремо і разом з соломою) сприяло отриманню прибавки збору цукру порівняно з контролем без добрив відповідно 1,81 і 1,91 т/га. В цих же варіантах зниження збору цукру порівняно з традиційним варіантом 30 т/га гною + N100P110К110 було в межах НІР05=0,61 (відповідно 0,38 і 0,28 т/га). Тобто, за ефективністю ці варіанти мало різнилися від застосування традиційних органічних добрив. Проведення чизельного основного обробітку ґрунту і покращення контролювання забур'янення в посівах цукрових буряків на варіантах із застосуванням альтернативних органічних добрив забезпечило істотну прибавку збору цукру ? від 0,20 до 0,31 т/га.

Технологічна якість коренеплодів з внесенням альтернативних органічних добрив порівняно з варіантом одних мінеральних добрив суттєво покращуються і за ефективністю наближаються до органо-мінеральної системи з внесенням 30 т/га гною. Серед варіантів із застосуванням альтернативних органічних добрив найвищий вихід цукру був у варіанті сидерат з післяжнивної редьки олійної 20 т/га + солома 4 т/га + N150P110К110, в якому заводський вихід цукру становив 4,48 т/га.

Таблиця 3 - Вплив елементів технології на збір цукру, т/га (середнє за 2003-2006 рр.)

Фон живлення, фактор А	Спосіб основного обробітку ґрунту, фактор Б	Догляд за посівами, фактор В	Середнє за фактором Б	Різниця	Середнє за фактором А	Різниця
		Міжрядне рихлення	Міжрядне рихлення + гербіциди
Контроль	Полицевий	3,31	3,51	3,41	-	3,46	-
	Чизельний	3,40	3,63	3,52	0,10
N100P110К110	Полицевий	4,31	4,54	4,43		4,61	1,15
	Чизельний	4,71	4,87	4,79	0,36
Гній 30т/га + N100P110К110	Полицевий	5,39	5,65	5,52	-	5,65	2,19
	Чизельний	5,66	5,90	5,78	0,26
Солома 4 т/га + N150P110К110	Полицевий	4,60	4,75	4,68	-	4,83	1,37
	Чизельний	4,88	5,07	4,98	0,30
Сидерат з післяжнивної редьки олійної 20 т/га + N100P110К110	Полицевий	5,04	5,20	5,12	-	5,27	1,81
	Чизельний	5,32	5,53	5,43	0,31
Сидерат з післяжнивної редьки олійної 20 т/га + солома 4 т/га + N150P110К110	Полицевий	5,14	5,31	5,22	-	5,37	1,91
	Чизельний	5,39	5,63	5,51	0,29
Середнє за фактором В	4,76	4,97
Різниця	-	0,20
НІР05 факторів А =0,31; Б і В = 0,18; АВ = 0,60.

ЕКОНОМІЧНА Й БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ БІОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА

Застосування елементів біологічної системи землеробства сприяє зниженню собівартості виробництва коренеплодів, збільшенню умовно-чистого прибутку з одиниці площі культури і підвищенню рівня її рентабельності. Порівняно до контролю без добрив і традиційної системи удобрення (N100P110К110 і 30т/га гною + N100P110K110), у варіантах з біологічними елементами повернення в ґрунт органічної речовини безпосередньо під цукрові буряки собівартість тонни коренеплодів була нижчою відповідно на 19,60 і 23,88 грн. та на 22,85 і 27,13 грн./т; умовно чистий прибуток збільшувався до 2070,5-2188,50 грн. /га (проти 1064,36-1366,00 грн. /га), а рівень рентабельності підвищувався до 46-51%. Коефіцієнт енергетичної ефективності становив 2,60-2,94. Навіть за сучасних високих цін на мінеральні добрива та високу їх частку в сумі затрат (від 37 до 45%) окупність їх становила 1,27-1,35 грн.



ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено експериментальні дані, наведено напрям вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей відновлення родючості ґрунту і підвищення продуктивності цукрових буряків шляхом використання альтернативних органічних добрив і на цій основі удосконалення технології їх вирощування в умовах південно-західного Лісостепу України.

Чизельний обробіток ґрунту за загальною шпаруватістю переважав полицеву оранку на 0,3-0,7%. Найвища загальна, капілярна й повітряна шпаруватість була у варіантах з внесенням 30 т/га гною + N100P110K110 та варіанті із застосуванням 4 т/га соломи і мінеральних добрив нормою N150P110K110, де ці показники були на 1,7-2,1% вищими, ніж на контролі.

В посівах цукрових буряків запаси вологи в ґрунті тісно пов'язані з такими фізичними властивостями як щільність і твердість. Між твердістю і щільністю ґрунту, безпосередньо між ними і запасами вологи в ґрунті встановлені такі відповідні залежності -- r = 0,79; -0,76 і -0,62.

Біологічна активність ґрунту за кількістю мікроорганізмів найбільша була у варіанті систем удобрення 4 т/га соломи + 20 т/га редьки олійної + N150P110K110; відповідно до полицевого і чизельного обробітків ґрунту вона була вищою за контроль на 28,3 і 30,0%, тоді як у варіанті внесення тільки N100P110K110 їх було на 5,4-6,4% менше за контроль.

Внесення альтернативних видів органічних добрив сприяло підвищенню вмісту в ґрунті азоту, що легко гідролізується; рухомого фосфору і обмінного калію. Порівняно з варіантом внесення мінеральних добрив (N100P110K110), найбільш позитивно на нейтралізацію обмінної кислотності ґрунту впливали органічні добрива дозою 30 т/га ? рНKl = 6,4; далі йшли варіанти альтернативних органічних добрив -- післяжнивної редьки олійної і 4 т/га соломи + 20 т/га редьки олійної + N150P110K110 (рНKl = 6,2); внесення 4 т/га соломи + N150P110K110 не сприяло оптимізації обмінної кислотності ґрунту.

В технології вирощування цукрових буряків поєднання таких елементів як спосіб основного обробітку ґрунту, застосування кращого елементу біологічної системи землеробства та оптимізація догляду за посівами шляхом проведення механічних та хімічних засобів боротьби з бур'янами суттєво покращує якість контролювання забур'янення посівів. Кращим варіантом поєднання елементів технології є використання в якості сидерату післяжнивної редьки олійної із заорюванням 4 т/га соломи і внесення мінеральних добрив нормою N150P110К110, проведення чизельного основного обробітку ґрунту і догляду за посівами шляхом застосування механічних і хімічних засобів боротьби з бур'янами.

Сумісне внесення мінеральних і альтернативних органічних добрив сприяє істотному збільшенню врожайності коренеплодів і збору цукру як порівняно з контролем без добрив, так і з варіантом застосування мінеральних добрив (за виключенням варіанту 4 т/га соломи і N150P110К110). Кращим варіантом застосування альтернативних органічних добрив є використання в якості сидерату післяжнивної редьки олійної із заорюванням 4 т/га соломи і внесення мінеральних добрив нормою N150P110К110, де врожайність коренеплодів становила 33,7 т/га, а збір цукру ? 5,37 т/га.

Технологічні якості коренеплодів у варіантах з внесенням альтернативних органічних добрив порівняно з варіантом лише мінеральних добрив суттєво покращуються і за ефективністю наближаються до варіанту з внесенням 30 т/га гною і N100P110К110.

Економічні й енергетичні показники технології вирощування цукрових буряків за альтернативних систем удобрення, чизельного основного обробітку ґрунту та поєднання механічного й хімічного засобів догляду за посівами характеризуються високою ефективністю ? при використанні на сидерат післяжнивної редьки олійної, заорюванні 4 т/га соломи озимої пшениці і внесенні мінеральних добрив нормою N150P110К110 умовно чистий прибуток склав 2070,5 грн./га, рівень рентабельності ? 46%, коефіцієнт енергетичної ефективності ? 2,60.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах південно-західного Лісостепу України на чорноземі опідзоленому з низьким вмістом в ґрунті азоту, середнім фосфору та підвищеним калію для отримання позитивного балансу гумусу в ґрунті рекомендується вносити 4 т/га соломи + N150P110K110 мінеральних добрив і 20 т/га зеленої маси післяжнивної редьки олійної. Ефективність цього заходу підвищується за умов проведення чизельного основного обробітку ґрунту на глибину 35-40 см і догляду за посівами цукрових буряків шляхом поєднання механічних і хімічних засобів боротьби з бур'янами.

Впровадження біологізованої технології вирощування цукрових буряків дозволяє отримувати 5,31?5,63 т/га коренеплодів із заводським виходом цукру 4,48 т/га і рентабельністю виробництва на рівні 46%.



ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Оленюк А. М. Біологічне землеробство і продуктивність цукрових буряків / Оленюк А. М., Печенюк В. І., Ермантраут Е. Р. // Цукрові буряки. - Київ, 2008. - №1(61). - С. 13-15. (Особистий внесок - проведення досліджень і написання статті).

2. Оленюк А. М. Вплив альтернативних органічних добрив, способів основного обробітку ґрунту і догляду за посівами на продуктивність цукрових буряків. / Оленюк А. М. // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - Умань, 2008. - № 67. - С. 49-56.

3. Оленюк А. М. Фізичні властивості ґрунту і продуктивність цукрових буряків / Оленюк А. М. // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський, 2008. - № 16. - С. 132-135.

4. Оленюк А. М. Біологічна активність ґрунту і продуктивність цукрових буряків / Оленюк А. М., Печенюк В. І., Ермантраут Е. Р. // Збірник наукових праць Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. - Харків, 2008. - №5. - С. 180-186. (Особистий внесок - проведення аналізів, польових дослідів, участь у написанні статті).



АНОТАЦІЯ

Оленюк А.М. Обробіток ґрунту, удобрення й догляд за посівами цукрових буряків з елементами біологізації землеробства в південно-західному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. - Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ, 2009. В умовах південно-західного Лісостепу України удосконалено технологію вирощування цукрових буряків шляхом застосування елементів біологічної системи землеробства і основного обробітку ґрунту, внесення альтернативних органічних добрив та оптимальних мінеральних і контролювання забур'янення у системі догляду за посівами. Внесення альтернативних видів органічних добрив сприяло підвищенню вмісту в ґрунті азоту, що легко гідролізується, рухомого фосфору і обмінного калію. Біологічна активність ґрунту за кількістю мікроорганізмів на фоні полицевого і чизельного обробітків ґрунту перевищувала контроль на 28,3 і 30,0%. Кращим варіантом застосування альтернативних органічних добрив є використання в якості сидерату післяжнивної редьки олійної 20 т/га із заорюванням 4 т/га соломи і мінеральних добрив нормою N150P110К110, де врожайність коренеплодів становила 33,7 т/га, а збір цукру 5,37 т/га. Технологічні якості коренеплодів з внесенням альтернативних органічних добрив наближаються до органо-мінеральної системи з внесенням 30 т/га гною + N100P110К110. У варіанті використання післяжнивної редьки олійної 20 т/га із заорюванням 4 т/га соломи і мінеральних добрив нормою N150P110К110 умовно чистий прибуток становив 2070,50 грн. /га, рівень рентабельності ? 46%, коефіцієнт енергетичної ефективності ? 2,60. Ключові слова: буряки цукрові, біологічне землеробство, альтернативні органічні добрива, поживний режим, контролювання забур'янення.

АННОТАЦИЯ

Оленюк А.Н. Обработка почвы, удобрения и уход за посевами сахарной свеклы с элементами биологизации земледелия в северо-западной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие. - Днепропетровский государственный аграрный университет. Днепропетровск, 2009.

В условиях юго-западной Лесостепи Украины усовершенствование технологии выращивания сахарной свеклы путём применения элементов биологической системы земледелия и основной обработки почвы внесения альтернативных органических удобрений и оптимальных минеральных, контроля засорённости посевов.

Внесения альтернативных видов органических удобрений способствовало повышению содержания в почве легкогидролизуемого азота, подвижного фосфора и обменного калия. В сравнении с контролем (N100P110K110), существенное снижение обменной кислотности почвы было в варианте 30 т/га навоза -- рНKl = 6,4; далее следовали варианты альтернативных органических удобрений -- пожнивная редька масличная и 4 т/га соломы + 20 т/га редьки масличной + N150P110K110 (рНKl = 6,2); внесение 4 т/га соломы + N150P110K110 не способствовало оптимизации обменной кислотности почвы.

В этом варианте биологическая активность почвы, которую определяет количество микроорганизмов 1 г почвы, на фоне отвальной и чизельной обработки почвы превосходили контроль на 28,3 и 30,0%.

Совместное применение таких элементов технологии выращивания сахарной свеклы как способ основной обработки почвы, лучшего элемента биологической системы земледелия и оптимизации ухода за посевами путём сочетания механических и химических способов борьбы с сорняками существенно улучшило качество контроля засорённости посевов.

Совместное внесение минеральных и альтернативных органических удобрений способствовало существенному повышению урожайности корнеплодов и сбору сахара как в сравнении с контролем без удобрений, так и вариантом внесения удобрений (исключая вариант 4 т/га соломы + N150P110К110). Лучшим вариантом альтернативных органических удобрений был с использованием в качестве сидерата пожнивной редьки масличной 20 т/га + 4 т/га соломы и минеральных удобрений нормой N150P110К110; в этом варианте урожайность корнеплодов составила 33,7 т/га, а сбор сахара 5,37 т/га. В варианте с использованием пожнивной редьки масличной + 4 т/га соломы + N150P110К110 условно чистый доход составил 2070,50 грн. /га, уровень рентабельности 46%, коэффициент энергетической эффективности ? 2,60.

Ключевые слова: сахарная свекла, биологическое земледелие, альтернативные органические удобрения, питательный режим, контроль засорённости.



ANNOTATION

Oleniuk A.N. Soil cultivation, fertilizing and care of sugar beet with the elements of biological agriculture in north-western Forest-steppe of Ukraine. A manuscript.

A thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of agricultural sciences on specialty 06.01.01 - general agriculture. -The Dnepropetrovsk State Agrarian University. Dnepropetrovsk, 2009.

Under conditions of the south-western part of the Forest-Steppe zone of Ukraine, technology of growing sugar beet was perfected though the use of elements of biological system of agriculture and basic soil cultivation, application of alternative organic fertilizers and optimal mineral ones, and controlling weed infestation in the system of care of stands.

The application of alternative kinds of organic fertilizers contributed to increasing the contents in soil of nitrogen which was easily hydrolyzed, labile phosphorus and exchange potassium. Biological activity of soil according to the number of microorganisms on the background of moldboard plowing and chiseling soil cultivation exceeded the control by 28,3 and 30,0%.

The best variant of the use of alternative organic fertilizers was the application as a green manure crop of 20 t /ga of post-harvest oil radish with plowing under of 4 t/ga of straw and mineral fertilizer rates of N150P110К110, where sugar beet root yield was 33,7 t/ga and sugar yield was 5,37 t/ga.

Размещено на Allbest.ru

...