Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Подільський державний аграрно-технічний університет

06.01.09 - Рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Тема:

Продуктивність сортів ярого ячменю залежно від норм і способів застосування регуляторів росту в західному лісостепу України

Ободянський Михайло Анатолійович

Кам'янець-Подільський - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічому університеті Міністерства аграрної політики України впродовж 2003-2006 рр.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор Подільського аграрно-технічного університету Ковтуник Іван Миколайович, завідувач кафедри селекції, генетики та насінництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Уманського державного аграрного університету Зінченко Олександр Іванович, завідувач кафедри рослинництва і кормо виробництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Національного аграрного університету, Дмитришак Михайло Ясонович, доцент кафедри рослинництва і кормовиробництва

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Подільського державного аграрно-технічного університету за адресою вул. Шевченка, 13, м. Камянець-Подільський Хмельницької області, 32316.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Гойсюк С.О.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В останнє десятиріччя сільське господарство України, поряд з таким основними складовими сучасних технологій як високопродуктивний сорт, збалансоване мінеральне живлення, інтегрований захист рослин від бур'янів, хвороб та шкідників, потребує недорогих і високорентабельних засобів для підвищення врожайності і покращення якості зернових культур.

Разом з тим, узагальнення даних багаторічних досліджень наукових установ показує, що застосування регуляторів росту та розвитку рослин дозволяє збільшити величину та покращити якість врожаю зернових культур, підвищити стійкість рослин до хвороб і стресових факторів, скоротити норми застосування мінеральних добрив, пестицидів, зменшити вміст важких металів і нітратів у продукції рослинництва.

Актуальність теми. Ґрунтово-кліматичні умови Прикарпаття сприятливі для вирощування ярого ячменю, тому він досить поширена культура в Івано-Франківській області. Однак, одержання його щорічних стабільно високих врожаїв залишається проблемним завданням, тому застосування регуляторів росту рослин при вирощуванні ярого ячменю з метою підвищення врожайності зерна та отримання продукції з покращеними біохімічними показниками потребує подальшого вивчення.

Все вищесказане свідчить про доцільність і актуальність теми дослідження впливу різних способів та норм застосування регуляторів росту рослин на продуктивність та біохімічну якість пивоварного ярого ячменю.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у Подільському державному аграрно-технічному університеті. Номер державної реєстрації - 0106U011909. Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань польові досліди проводились протягом 2003-2006 рр. на полях АТЗТ „Степан Мельничук” с. Турка Коломийського району Івано-Франківської області.



Мета і завдання дослідження полягала у вивченні формування продуктивності ярого ячменю залежно від реакції сорту на застосування регуляторів росту як фактору підвищення врожайності та покращення біохімічної якості зерна в умовах західного Лісостепу України.

Для виконання мети було поставлено завдання вивчити вплив застосування регуляторів росту і розвитку рослин при допосівній обробці насіння, обприскуванні посівів ярого ячменю на:

· особливості росту і розвитку та тривалість міжфазних періодів;

· стійкість рослин до ураження хворобами;

· формування площі листкової поверхні та чисту продуктивність фотосинтезу;

· структуру врожаю;

· стійкість рослин до вилягання, поникнення і ламкості колоса;

· врожайність та біохімічні показники зерна;

· економічну ефективність застосування регуляторів росту.

Об'єкт дослідження - процес росту і розвитку, формування врожаю та біохімічних показників зерна ярого ячменю.

Предмет дослідження - біологічно активні препарати ? регулятори росту і розвитку рослин, сортові особливості ярого ячменю, умови та чинники, що впливають на врожайність та технологічні якості зерна.

Методи дослідження. В процесі виконання дисертаційної роботи застосовували як загальнонаукові методи (експерименту, аналізу і синтезу, метод гіпотез), так і спеціальні, серед них:

- польовий - для вивчення взаємодії предмета досліджень з погодними і агротехнічними факторами зони західного Лісостепу;

- візуальний - для визначення фенологічних фаз ярого ячменю;

- вимірювальний та ваговий - для встановлення біометричних показників, площі листової поверхні, сухої речовини і формування врожаю;

- кількісний - для визначення густоти рослин, польової схожості насіння та виживання рослин;

- метод пробного снопа - для визначення індивідуальної продуктивності рослин;

- метод суцільного поділянкового збирання - для визначення урожаю зерна;

- лабораторний - для встановлення характеристик ґрунту дослідної ділянки, біохімічних показників зерна;

- розрахунково-порівняльний - для визначення фотосинтетичної продуктивності посівів, економічної і енергетичної продуктивності;

- математичної статистики: дисперсійний, кореляційний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах західного Лісостепу України отримані результати впливу допосівного обробітку насіння та обприскування посівів регуляторами росту і розвитку рослин на сорти ярого ячменю під час вегетації. Встановлено позитивний вплив регуляторів росту на продуктивність та біохімічний склад зерна ярого ячменю.

Визначено економічну і енергетичну ефективність застосування регуляторів росту при вирощуванні ярого ячменю в зоні західного Лісостепу України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні технології вирощування ярого ячменю в умовах західного Лісостепу. На основі отриманих результатів надані рекомендації сільськогосподарським формуванням різних форм власності щодо застосування регуляторів росту Вермистим та Вермистим-К при вирощуванні ярого ячменю та визначено оптимальні норми і способи їх внесення під час вегетації і при допосівному обробітку насіння. При цьому виявлено особливості прояву біометричних, морфологічних ознак та агроекологічних властивостей рослин ярого ячменю.

Виробничу перевірку і випробовування результатів роботи здійснено в Івано-Франківській області на полях Коломийської дослідної станції (смт. П'ядики Коломийського району) на площі 10 га; фермерського господарства "Лілія" (с. Вільхівці Городенківського району) на площі 10 га; ДП "Обрій" (с. Чернятин Городенківського району) на площі 66 га.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто здійснив аналіз наукової вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертаційної роботи, приймав безпосередню участь у розробці програми досліджень, власноручно проводив закладання польових дослідів та виконував обліки та спостереження, узагальнив та проаналізував одержані дані, на основі чого підготував та видав наукові праці і надрукував дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Результати проведеного дослідження, основні положення та висновки дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на Вченій раді Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН (2006-2008 рр.); Міжнародній конференції "Екологія: проблеми адаптивно-ландшафтного землеробства", 20-22 червня 2006 р., м. Івано-Франківськ, Інститут природничих наук Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника; обласних науково-практичних конференціях (2007-2008 рр.).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані в 4 наукових працях, з них 3 - у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу та шести розділів, висновків і рекомендацій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Матеріали дисертаційної роботи викладені на 204 сторінках друкованого тексту, включають 33 таблиці, 2 рисунки та 59 додатків. Список використаної наукової літератури складає 210 найменувань, в т.ч. 12 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивчення проблеми та обґрунтування напрямків дослідження. У розділі наведено короткий аналіз результатів використання регуляторів росту, як важливого сучасного елементу технології вирощування сільськогосподарських культур (Пономаренко С.П., 1998).

Залучення регуляторів росту як для передпосівної обробки насіння, так і для обприскування посівів під час вегетації є економічно доцільним агротехнічним заходом, який покращує показники продуктивності та біохімічної якості зерна, підвищує стійкість рослин до основних хвороб зернових культур (Мельник І.П., Паюк О.М., Колісник Н.В., 1999).

Висвітлено важливе значення застосування різних видів та норм внесення регуляторів росту в залежності від сільськогосподарської культури та зони вирощування, що дає змогу, в порівнянні з традиційними технологіями вирощування рослин, стабільно отримувати продукцію високої якості.

Отже, з аналізу літературних даних можна зробити висновок, що дослідження питання використання регуляторів росту для передпосівної обробки насіння і обприскування посівів в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах для зернових культур допомагає більш обґрунтовано визначити норми і способи їх застосування, тому дослідження у даному напрямку є достатньо актуальними.

Умови та методика проведення дослідження

Дисертаційна робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті. Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань досліди проводились протягом 2003-2006 рр. на полях АТЗТ „Степан Мельничук” с. Турка Коломийського району Івано-Франківської області, що знаходиться в західній частині Лісостепу України.

Ґрунт на дослідних ділянках - важко-суглинковий опідзолений чорнозем. Забезпеченість рухомими сполуками поживних речовин - середня. За результатами проведених аналізів вміст гумусу в орному шарі в середньому складав 3,2-3,6%; середньозважений вміст азоту - 75-80 мг/кг; фосфору - 120-135 мг/кг; калію - 175-188 мг/кг, реакція ґрунтового розчину - слабкокисла (pH ? 5,7).

Вивчали вплив способів та норм застосування регуляторів росту при вирощуванні ярого ячменю сортів Звершення і Цезар.

Допосівну обробку насіння ярого ячменю проводили регуляторами росту і розвитку рослин Агростимулін, Емістим-С, Вермистим та Вермистим-К за схемою досліду № 1. Перед посівом насіння, одночасно з обробітком регуляторами росту, протруювали препаратом Вітавакс-200ФФ (2,5 л/т). Норма витрати води складала 10 літрів на тонну насіння.

Схема досліду №1

Допосівна обробка насіння ярого ячменю сортів Звершення, Цезар регуляторами росту і розвитку рослин

№ з/п	Варіанти досліду	Норма обробки насіння
1.	Без препарату (контроль)	-
2.	Емістим-С	10 мг/т
3.	Агростимулін	10 мг/т
4.	Вермистим	8 л/т
5.	Вермистим	10 л/т
6.	Вермистим-К	5 л/т
7.	Вермистим-К	7 л/т
8.	Вермистим*	7 л/т
9.	Вермистим-К**	7 л/т

*із зменшенням норми протруйника насіння на 10%;

**із зменшенням норми протруйника насіння на 15%.

Обприскування посівів ярого ячменю регуляторами росту і розвитку рослин Агростимулін, Емістим-С, Вермистим та Вермистим-К проводили за схемою досліду № 2.

Обприскування посівів регуляторами росту проводилося за допомогою ранцевого обприскувача по вегетуючих рослинах у фазі кущення та на початку колосіння. При обприскуванні посівів гектарна норма витрати води складала 300 літрів.

Дослідження проводили згідно загальноприйнятих методик польового досліду. Норма висіву в обох схемах досліду становила 4,0 млн. схожих насінин на 1 га. Використовували насіння першої репродукції з масою 1000 насінин 45-50 г, силою росту не менше 80%. Повторність - чотириразова. Площа облікової ділянки складала 50,4 мІ. Попередник - кукурудза. Агротехніка вирощування застосовувалась загальноприйнята для зони західного Лісостепу.

Схема досліду №2

Обприскування регуляторами росту і розвитку рослин посівів ярого ячменю сортів Звершення і Цезар

№ з/п	Варіанти досліду	Норма внесення
1.	Без препарату (контроль)	-
2.	Емістим-С	10 мг/га
3.	Агростимулін	10 мг/га
4.	Вермистим	10 л/га
5.	Вермистим	15 л/га
6.	Вермистим-К	6 л/га
7.	Вермистим-К	8 л/га
8.	Вермистим*	10 л/га
9.	Вермистим*	12 л/га
10.	Вермистим-К*	5 л/га
11.	Вермистим-К*	6 л/га

*дворазове обприскування посівів: у фазі кущення та на початку колосіння

В досліді проводили наступні обліки, спостереження і аналізи:

1. Польову схожість насіння вираховували відсотковим відношенням кількості рослин з 1 мІ у час повних сходів на двох несуміжних повтореннях до кількості висіяних схожих насінин.

2. Густоту посіву визначали у всіх варіантах досліду шляхом підрахунку рослин на 1 м рядка в п'яти місцях по діагоналі ділянки у фазі повних сходів і перед збиранням врожаю з наступним перерахунком на 1 га.

3. Фенологічні спостереження за рослинами ячменю, оцінку стійкості до хвороб, стійкість до обсипання, поникнення та ламкості колосу, полягання рослин проводили відповідно до Методики державного випробування сортів рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур (2003).

4. Фотосинтетичний потенціал та чисту продуктивність фотосинтезу визначали розрахунковим методом за методикою Ничипоровича А.А.

5. Відбір середнього зразку рослин, його приготування до аналізу і сам аналіз проводили відповідно до практичних вказівок Петербурського А.В. і Юдіна Ф.А. Приріст надземної маси ячменю в динаміці визначали через кожні 15 днів шляхом відбору проб з двох несуміжних повторень. Для визначення сухої речовини із подрібнених проб рослин відбирали середній зразок, з якого брали дві наважки масою 50 г, розміщували в металеві бюкси, висушували в сушильній шафі до постійної маси при температурі 100-105єС.

6. Вміст хлорофілу визначали біохімічним методом з використанням спектрофотометру.

7. При обмолоті ярого ячменю відбирали середні зразки зерна масою 2 кг і визначали показники його якості: вологість, засміченість, натуру. Облік урожаю проводили методом суцільного обмолоту кожної ділянки з наступним перерахунком на 100% чистоту та 14% вологість.

8. Визначення структури врожаю проводили, за наступними показниками (за Майсуряном Н.А): кількість рослин на одиниці площі; загальна та продуктивна кущистість; висота рослин; аналіз колоса: довжина, кількість колосків в колосі, маса зерна в колосі, кількість зерен в колосі.

9. Масу 1000 зерен визначали за ДТСУ 4138-2002.

10. Вміст білка у зерні ячменю визначали за методом К'єльдаля.

11. Економічну ефективність елементів технології вирощування розраховували за технологічними картами вирощування культур, Методикою енергетичного аналізу інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві (1990) та Методичними вказівками по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями (1999).

12. Статистичну обробку результатів досліджень проводили методами кореляційного і дисперсійного аналізів за В.О. Доспєховим (1985).

За показниками температури повітря погодні умови протягом років дослідження незначною мірою відрізнялися від середніх багаторічних показників. Однак кількість опадів значно змінювалася за роки дослідження.

Так, в 2003 році опадів випало на 64,8% (або на 221,1 мм) менше від середніх багаторічних показників.

Весна та літо 2004 року були посушливими (протягом березня-липня опадів випало на 120,4 мм менше від середніх багаторічних показників).

Під час вегетації ярого ячменю протягом 2005 року умови для формування врожайності були оптимальні.

Весна та літо 2006 року були посушливі (за весь період вегетації ярого ячменю кількість опадів була менша за середні багаторічні показники на 78,5 мм). У всі роки дослідження запаси продуктивної вологи в ґрунті були достатніми для росту і розвитку рослин ярого ячменю.

Отже, відмінності у погодних умовах протягом 2003-2006 рр. дали змогу більш різносторонньо оцінити вплив регуляторів росту і розвитку рослин на показники врожайності та біохімічної якості зерна ярого ячменю сортів Звершення і Цезар.

Особливості росту і розвитку рослин ярого ячменю залежно від застосування регуляторів росту

Підвищення польової схожості насіння ярого ячменю під дією регуляторів росту. В системі агротехнічних заходів збільшення врожаю ярого ячменю одним з найважливіших є підвищення польової схожості, так як між нею і врожайністю існує пряма залежність.

В результаті досліджень встановлено, що при допосівній обробці насіння регуляторами росту показник польової схожості істотно збільшувався. Так, приріст польової схожості був найвищий при використанні регулятору росту Вермистим-К в нормі 5 л/т і складав, в порівнянні з контрольним варіантом, для сорту Звершення - 15,4%, для сорту Цезар - 16,3%. Врожайність для вказаного варіанту теж була однією з найвищих і складала 46,0 та 46,9 ц/га для сорту Звершення і Цезар відповідно.

Площа листової поверхні та фотосинтетичний потенціал посіву. Оптимальна площа листків протягом вегетації суттєво впливає на показник чистої продуктивності фотосинтезу. В наших дослідах найвищі показники площі листків і фотосинтетичного потенціалу забезпечили варіанти із застосуванням для обприскування посівів регуляторів росту Вермистим в нормі 10 та 12 л/га під час фаз кущення та початку колосіння. Так, у вказаних варіантах у фазі кущення площа листової поверхні складала від 15,0 до 15,1 тис. м² у сорту Звершення та від 12,8 до 14,7 тис. м² у сорту Цезар, що на 71,6-77,1% більше, ніж у контрольному варіанті. При подальшому розвитку рослин ярого ячменю дана різниця продовжувала збільшуватись. У фазі максимального розвитку листкової поверхні (фаза колосіння) її площа складала у сорту Звершення - 48,7-49,3 тис. м², а у сорту Цезар - 51,2-51,3 тис. м², що перевищувало показник контрольного варіанту на 18,7-27,0% відповідно.

Важливим показником фотосинтетичної діяльності рослин є тривалість функціонування листової поверхні, від чого в значній ступені залежить розмір врожаю. Використання регуляторів росту сприяло подовженню життєдіяльності листків аж до наливу зерна. Так, у ярого ячменю сорту Звершення до періоду молочно-воскової стиглості площа листової поверхні при використанні регуляторів росту Вермистим та Вермистим-К складала 11,0-12,8 тис. м², а у сорту Цезар - 11,2-12,5 тис. м², що перевищувало контрольний варіант на 48,8% та 40,4% відповідно.

Найвища чиста продуктивність фотосинтезу під час молочно-воскової стиглості складала, при дворазовому обприскуванні посівів ярого ячменю регуляторами росту Вермистим та Вермистим-К, у сорту Звершення - 4,51-5,73, у сорту Цезар - 4,22-5,38 г/мІ за добу (контрольний варіант - 4,20 та 4,05 г/мІ відповідно). Коефіцієнт кореляції між площею листків та врожайністю в наших дослідах для сортів, які вивчалися, складав 0,62-0,74.

Нагромадження рослинами ярого ячменю сухої речовини під дією регуляторів росту. Величина сухої речовини, яка на думку багатьох вчених формується під час вегетації, в кінцевому випадку визначає розмір врожаю. В наших дослідах приріст сухої речовини наземної біомаси ярого ячменю протягом вегетації, аж до фази колосіння, відбувався паралельно приросту листової поверхні і висоті рослин. В період молочно-воскової стиглості кількість сухої речовини досягала максимуму, потім починалося зменшення цього показника у всіх варіантах.

В наших дослідах найбільше накопичення сухої речовини було у варіантах із обприскуванням посівів регуляторами росту Вермистим, Вермистим-К. Протягом вегетації у цих варіантах абсолютно суха маса 100 рослин складала у сорту Звершення у фазі колосіння 311,3-366,8 г (контроль - 280,2 г), у фазі молочно-воскової стиглості - 584,3-592,7 г (контроль - 394,0 г), у фазі повної стиглості - 408,5-412,7 г (контроль - 325,9 г). У сорту Цезар спостерігалася аналогічна залежність. Отже, можна зробити висновок, що застосування регуляторів росту для обприскування посівів Вермистим і Вермистим-К позитивно впливало на збільшення врожайності зерна ярого ячменю.

Густота продуктивного стеблостою ярого ячменю під дією регуляторів росту. В наших дослідах при застосуванні регуляторів росту істотно збільшувалась як загальна, так і продуктивна кущистість рослин ярого ячменю.

Найвищий показник густоти продуктивних стебел у сорту Звершення був у 2005 і 2006 роках (513 та 507 шт./м² відповідно) у варіантах, де для обробки насіння застосовувався препарат Вермистим-К в нормі 7 л/т, а у сорту Цезар у 2004 році - 524 шт./м² у цьому ж варіанті. Виявлена позитивна кореляційна залежність між продуктивною кущистістю та врожайністю ярого ячменю сортів Звершення і Цезар, коефіцієнт якої становив 0,68-0,82.

Стійкість рослин ярого ячменю до ураження хворобами. Протягом всіх років дослідження спостерігалося незначне ураження посівів ярого ячменю летючою сажкою. Однак, в результаті допосівного обробітку насіння ярого ячменю регуляторами росту стійкість до летючої сажки зростала і була найбільшою (8,8 балів проти 7,5 балів у контролі) у варіанті, де застосувалися регулятори росту Вермистим-К (5 л/т) і Вермистим-К (7 л/т із зменшенням норми протруйника 15%). Сорт Цезар показав аналогічні показники в цих же варіантах - 8,8-9,0 балів (контрольний варіант - 7,8).

Масове ураження рослин гельмінтоспоріозом спостерігалося у 2004 та 2005 роках. Значну стійкість до цієї хвороби мали рослини сорту Звершення та Цезар (обидва по 7,0 балів), насіння яких обробляли регулятором росту Вермистим-К (7 л/га). Контрольний варіант у сорту Звершення показав 6,0 балів, а у сорту Цезар - 5,8 балів.

Протягом років дослідження найбільш стійкі до лінійної іржі (8,0 балів), в порівнянні з контрольним варіантом (7,3-7,8 балів), були рослини ярого ячменю обох сортів Звершення і Цезар, насіння яких обробляли регулятором росту Вермистим-К в нормі 7 л/т (із зменшенням норми протруйника 15%).

Таким чином, найбільш ефективним заходом проти поширення та зниження рівня грибкових хвороб в посівах ярого ячменю виявилось використання для допосівної обробки насіння препарату Вермистим-К в нормі 7 л/га із зменшенням норми протруйника Вітавакс-200Ф на 10-15%.

Урожайність ярого ячменю залежно від дії регуляторів росту

Морфологічні особливості рослин ярого ячменю залежно від застосування регуляторів росту. Застосування регуляторів росту для обприскування посівів сприяло збільшенню маси 1000 зерен, коефіцієнту продуктивної кущистості, числу зернин в колосі, збільшенню довжини колоса, що істотно впливало на показник біологічної врожайності (табл. 1, 2).



Таблиця 1

Біологічна врожайність сорту Звершення при застосовуванні регуляторів росту для обприскування посівів ярого ячменю, середнє за 2003-2006 рр.

Варіант досліду	Норма внесення	К-ть рослин, шт./ мІ	Продук-тивна кущистість	Кількість	Маса 1000 насінин, г	Довж. колоса, см	Біоло-гічний врожай, ц/га
				Продук-тивних стебел	зерен в колосі	Маса зерна з колоса, г
Контроль	-	188,3	2,31	435	22,0	1,11	50,2	7,6	53,3
Емістим-С	10 мг/га	191,1	2,22	442	23,1	1,17	50,6	7,8	60,4
Агростимулін	10 мг/га	189,7	2,32	440	22,9	1,16	50,7	7,7	51,2
Вермистим	10 л/га	187,9	2,40	451	22,0	1,13	51,4	7,6	59,3
Вермистим	15 л/га	187,4	2,39	448	23,3	1,20	51,5	7,9	64,5
Вермистим-К	6 л/га	186,1	2,44	454	22,6	1,17	51,8	7,8	62,2
Вермистим-К	8 л/га	192,0	2,49	478	24,1	1,25	51,9	8,0	74,7
Вермистим*	10 л/га	192,7	2,62	505	23,8	1,23	51,7	8,1	76,4
Вермистим*	12 л/га	198,8	2,57	511	24,4	1,27	52,0	8,2	82,3
Вермистим-К*	5 л/га	191,7	2,65	508	24,0	1,25	52,1	8,0	79,4
Вермистим-К*	6 л/га	187,0	2,69	503	24,2	1,27	52,6	7,9	81,2

*дворазове обприскування посівів: у фазі кущення і на початку колосіння.

Найбільшу біологічну врожайність у сорту Звершення показав варіант із застосуванням регулятору росту Вермистим (12 л/га) - 82,3 ц/га, при цьому кількість продуктивних стебел була вищою за контрольний варіант на 16,8%, кількість зерен в колосі - на 10,9%, маса 1000 насінин - на 3,8%.

У сорту Цезар, аналогічні показники були також найвищі у варіанті із застосуванням регулятору росту Вермистим (12 л/га) та складали: біологічна врожайність - 82,2 ц/га, а кількість продуктивних стебел, кількість зерен в колосі, маса 1000 зерен були більші за контрольний варіант на 19,2%; 10,0%; 3,4% відповідно.

Тобто, можна зробити висновок, що при застосуванні регуляторів росту вища врожайність зерна ярого ячменю формувалася за рахунок кращої продуктивної кущистості, підвищеної кількості зернин в колосі та більшої маси 1000 насінин. В результаті дослідів виявлений тісний кореляційний зв'язок між озерненістю колоса та біологічним врожаєм ярого ячменю, коефіцієнт кореляції складав 0,65-0,80.

Таблиця 2

Біологічна врожайність сорту Цезар при застосовуванні регуляторів росту для обприскування посівів ярого ячменю, середнє за 2003-2006 рр.

Варіант досліду	Норма внесення	К-ть рослин, шт./ мІ	Продук-тивна кущистість	Кількість	Маса 1000 насінин, г	Довж. колоса, см	Біоло-гічний врожай ц/га
				Продук-тивних стебел	зернин в колосі	Маса зерна з колоса, г
Контроль	-	185,3	2,31	428	22,1	1,11	50,2	7,6	52,7
Емістим-С	10 мг/га	198,2	2,22	440	23,0	1,18	50,8	7,8	60,7
Агростимулін	10 мг/га	192,5	2,32	442	23,1	1,18	51,0	7,7	61,4
Вермистим	10 л/га	189,2	2,40	454	22,5	1,16	51,5	8,0	61,0
Вермистим	15 л/га	188,3	2,39	450	23,0	1,19	51,6	7,9	63,6
Вермистим-К	6 л/га	177,6	2,54	451	22,8	1,18	51,5	7,7	62,5
Вермистим-К	8 л/га	185,9	2,49	463	24,0	1,24	51,7	8,0	71,2
Вермистим*	10 л/га	191,6	2,62	502	24,2	1,27	51,6	8,1	79,6
Вермистим*	12 л/га	198,4	2,57	510	24,3	1,27	52,3	8,2	82,2
Вермистим-К*	5 л/га	192,1	2,65	509	24,1	1,25	51,8	8,0	79,4
Вермистим-К*	6 л/га	186,2	2,69	501	23,9	1,25	52,4	7,9	78,4

*дворазове обприскування посівів: у фазі кущення і на початку колосіння

Оцінка ярого ячменю на стійкість до полягання, обсипання, поникнення та ламкості колосу. Основне завдання застосування нових агротехнічних прийомів при вирощуванні ярого ячменю - підвищення його врожайності. Для цього в дослідах враховується ряд морфологічних показників структури врожаю.

В нашому дослідженні оцінювали вплив обприскування посівів регуляторами росту на стійкість рослин ярого ячменю в балах до полягання, обсипання зерна, поникнення і ламкості колосу, збільшення маси 1000 насінин.

В результаті встановлено, що при дворазовому обприскуванні посівів регулятором росту Вермистим-К (6 л/га) істотно підвищувалась стійкість сортів ярого ячменю Звершення та Цезар до вилягання посівів (бал 9), в порівнянні з контрольним варіантом (бал 6). Застосування регуляторів росту Вермистим-К для обприскування посівів (в нормі 5 та 6 л/га) сприяло підвищенню стійкості рослин ярого ячменю сортів Звершення та Цезар до поникнення і ламкості колосу до 9-ти балів, у порівнянні з контрольним варіантом (6 та 8 балів), до обсипання (бал 9). В наших дослідах найвища маса 1000 насінин була при застосуванні для дворазового обприскування посівів регулятору росту Вермистим-К (в нормі 6 л/га) і складала для ярого ячменю сорту Звершення - 52,6 г і сорту Цезар - 52,4 г, що перевищувало контрольний варіант на 2,4 та 2,2 г відповідно .

Врожайність ярого ячменю. Врожайність зерна і надалі залишається одним з основних факторів для оцінки ефективності різних агротехнічних заходів при вирощуванні ярого ячменю. Основні складові врожайності ярого ячменю: кількість продуктивних колосків на одиницю площі, продуктивність одного колоса та маса однієї зернівки.

Для правильного регулювання процесів формування колоса, кількості зернин у ньому, що є основною передумовою високих врожаїв, необхідно застосовувати регулятори росту у оптимальних етапах органогенезу та фазах росту і розвитку ярого ячменю. В наших дослідах обприскування посівів регуляторами росту проводилось у фазі кущення і на початку фази колосіння.

Використання регуляторів росту в загальному сприяло підвищенню продуктивності ярого ячменю (табл.3).



Таблиця 3

Вплив обприскування посівів регуляторами росту на врожайність ярого ячменю сортів Звершення та Цезар (середнє, 2003-2006 рр.)

Варіант досліду	Норма внесення	Врожайність, ц/га
		Звершення	Цезар
Контроль	-	42,0	42,9
Емістим-С	10 мг/га	45,2	45,7
Агростимулін	10 мг/га	46,4	47,0
Вермистим	10 л/га	49,2	48,9
Вермистим	15 л/га	49,7	49,1
Вермистим-К	6 л/га	49,5	48,7
Вермистим-К	8 л/га	49,7	48,6
Вермистим*	10 л/га	51,5	49,8
Вермистим*	12 л/га	53,6	50,4
Вермистим-К*	5 л/га	52,4	51,1
Вермистим-К*	6 л/га	51,0	52,3
НІР 0,05	Фактори:	А (сорт)	В (регулятор росту)	АВ
	2003 р.	0,6	1,0	1,6
	2004 р.	1,0	1,2	2,2
	2005 р.	0,7	1,3	2,1
	2006 р.	0,8	1,1	1,9

При використанні для допосівної обробки насіння регуляторів росту Вермистим та Вермистим-К, одночасно з протруйниками, приріст врожайності ярого ячменю у порівнянні з контрольним варіантом складав 8,7-13,5% (табл. 4).

Найвища врожайність була у варіанті, де застосовували для допосівного обробітку насіння регулятор росту Вермистим-К (в нормі 7 л/т) і становила для сорту Звершення - 46,2 ц/га та для сорту Цезар - 47,0 ц/га.

При використанні для допосівної обробки насіння регуляторів росту Агростимулін та Емістим-С приріст врожайності, порівняно з контролем, складав 3,6-8,2%, тобто був дещо нижчий, ніж при використанні препаратів Вермистим і Вермистим-К.

регулятор ріст врожайність ячмінь



Таблиця 4

Вплив допосівного обробітку насіння регуляторами росту на врожайність ярого ячменю сортів Звершення та Цезар (середнє, 2003-2006 рр.)

Варіант досліду	Норма обробки	Врожайність, ц/га
		Звершення	Цезар
Контроль	-	41,2	41,4
Емістим-С	10 мг/т	42,7	43,2
Агростимулін	10 мг/т	44,1	44,8
Вермистим	8 л/т	45,0	45,9
Вермистим	10 л/т	45,8	46,4
Вермистим-К	5 л/т	46,0	46,9
Вермистим-К	7 л/т	46,2	47,0
Вермистим-К*	7 л/т	45,4	46,1
Вермистим-К**	7 л/т	44,2	45,0
НІР 0,05	Фактори:	А (сорт)	В (регулятор росту)	АВ
	2003 р.	1,1	1,6	2,7
	2004 р.	1,3	1,5	2,8
	2005 р.	1,4	1,7	3,1
	2006 р.	1,5	1,8	3,3

Таким чином, за результатами проведеного дослідження встановлено, що найвищий рівень врожайності зерна ярого ячменю сортів Звершення і Цезар був при дворазовому обприскуванні посівів регуляторами росту Вермистим (в нормі 10 і 12 л/га) та при допосівному обробітку насіння регулятором росту Вермистим-К (в нормі 7 л/т).

Вплив регуляторів росту на біохімічні показники зерна пивоварного ярого ячменю

Регулятори росту і розвитку рослин все ширше використовують в сільськогосподарській практиці для отримання продукції зернових культур з покращеними біохімічними показниками зерна.

В наших дослідах, при використанні для обприскування посівів регуляторів росту Агростимулін, Емістим-С, Вермистим, Вермистим-К спостерігалося зниження вмісту білку в зерні ярого ячменю (рис. 1).

Варіанти:
1 - контроль; 2 - Емістим-С (10 мг/га); 3 - Агростимулін (10 мг/га); 4 - Вермистим (10 л/га); 5 - Вермистим (15 л/га); 6 - Вермистим-К (6 л/га);	7 - Вермистим-К (8 л/га); 8 - Вермистим (10 л/га)*; 9 - Вермистим (12 л/га)*; 10 - Вермистим-К (5 л/га)*; 11 - Вермистим-К (6 л/га)*.

Рис. 1. Вплив обприскування посівів регуляторами росту на вміст білка в зерні ярого ячменю (середнє, 2003-2006 рр.). *дворазове обприскування посівів: у фазі кущення та на початку колосіння.

Так, при обприскуванні посівів сорту Звершення регуляторами росту Вермистим та Вермистим-К виявлено зменшення вмісту білка в зерні на 0,83-1,24%, а сорту Цезар - на 1,29-1,72%. Найбільше зниження вмісту білка (на 1,72% у сорту Цезар та на 1,24% у сорту Звершення) встановлено після дворазового обприскування посівів регулятором росту Вермистим-К (5 л/га).

При допосівному обробітку насіння вміст білка найбільше знижувався при використанні регулятору росту Вермистим-К як у сорту Звершення - на 0,93-1,05%, так і у сорту Цезар - на 0,97-1,06%. Зниження вмісту білка в зерні покращувало технологічні показники вищевказаних сортів при використанні їх для пивоварних цілей.

В наших дослідах при обприскуванні посівів ярого ячменю регуляторами росту Вермистим і Вермистим-К виявлено збільшення вмісту крохмалю, в порівнянні з контрольним варіантом, у сорту Цезар - на 2,4-2,5%, а у сорту Звершення - на 3,6-3,8%. На вміст крохмалю впливали і біологічні особливості сорту. Так, в зерні сорту Звершення крохмалю в середньому за роки досліджень накопичувалось 64,8-68,8%, що на 1,9-2,0% більше, ніж в зерні сорту Цезар.

Економічна ефективність застосування регуляторів росту рослин при вирощуванні ярого ячменю

Перспективи вирощування зернових культур базуються на удосконаленні інтенсивних технологій в напрямку біологізації та ресурсозбереження. Завдяки високій біологічній активності регуляторів росту в рослинах активізуються основні життєві процеси, прискорюється наростання зеленої маси та кореневої системи, а тому більш активно використовуються поживні речовини, зростають захисні властивості рослин проти хвороб.

Це дозволяє, зокрема, зменшити при вирощуванні зернових культур на 15-20% обсяг використання протруйників і пестицидів, отримати вищу врожайність при покращеній біохімічній якості насіння.

Під час проведення дослідження ми виявили істотну економічну ефективність використання регуляторів росту Вермистим та Вермистим-К як при допосівній обробці насіння, так і при обприскуванні посівів ячменю сортів Звершення та Цезар.

При допосівній обробці насіння ярого ячменю регуляторами росту Агростимулін та Емістим-С умовно чистий прибуток складав 254,2-234,2 грн./га. При використанні регуляторів росту Вермистим і Вермистим-К умовно чистий прибуток був вищий, і максимально складав у варіанті, де застосовувався Вермистим-К (в нормі 7 л/т із зменшенням норми протруйника на 15%) у сорту Звершення - 375,4, а у сорту Цезар - 394,6 грн./га. Найвищий рівень рентабельності становив у сорту Звершення - 24,5%, у сорту Цезар - 31,3% в цьому ж варіанті.

При обприскуванні посівів регуляторами росту під час вегетації найвищий умовно чистий прибуток був у варіанті, де застосовувався Вермистим-К і складав у сорту Звершення - 554,6 грн./га та у сорту Цезар - 546,8 грн./га при рівні рентабельності 72,4 та 62,8% відповідно.

Таким чином, проведення допосівного обробітку насіння та обприскування посівів ярого ячменю регуляторами росту Вермистим та Вермистим-К є економічно доцільним агротехнічним заходом, який приносить істотний приріст врожаю та сприяє покращенню біохімічного складу зерна.



ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає в з'ясуванні ролі нових регуляторів росту рослин, при застосуванні їх для передпосівної обробки насіння та обприскування посівів ярого ячменю в умовах західного Лісостепу, в отриманні високої врожайності, покращенні біохімічної якості зерна, одержанні екологічно чистої продукції та удосконаленні технології його вирощування.

1. При допосівній обробці насіння регуляторами росту збільшувався показник продуктивного стеблостою, що призводило до підвищення рівня врожайності. Показник продуктивного стеблостою був найвищий (524 шт./мІ) у варіанті, де ...