Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.06 - економіка природокористування та

охорони навколишнього середовища

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В РИНКОВИХ УМОВАХ

(на прикладі Автономної Республіки Крим)

Вітвіцька Валентина Миколаївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному підприємстві "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" Державного комітету України із земельних ресурсів

Науковий керівник - доктор економічних наук,

професор, членкор УААН

Добряк Дмитро Семенович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

професор кафедри управління земельними ресурсами

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бистряков Ігор Костянтинович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,

завідувач відділу просторового розвитку та земельних відносин

доктор економічних наук, доцент

Ібатуллін Шаміль Ільдусович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

декан економічного факультету

Захист відбудеться 22 вересня 2009 р. о 12-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.17 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий «18» серпня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Паламарчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим виробничим ресурсом у аграрному секторі економіки України є земля. Враховуючи цей ресурс особливого виду, то він справедливо вважається основним засобом виробництва у сільському та лісовому господарстві. Аналіз здійснення аграрної та земельної реформ в Україні засвідчує, що на селі відбуваються ринкові перетворення. Вони обумовлюють необхідність постановки цілої низки закономірних запитань. Перш за все гостро стоїть питання щодо торгівлі землею сільськогосподарського призначення.

Впродовж останніх трьох років, починаючи з 01.01.2005 року продовжується мораторій продажу або іншим способом відчужування земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами та юридичними особами, які мають у власності земельні ділянки для ведення фермерського господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадянами України, власниками земельних часток (паїв), крім міни, передачі у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб.

Якщо вважати землю звичайним ринковим товаром, тоді постає питання щодо визначення її реалізаційної ціни. При перетворенні землі в товар, як вплине цей процес на економіку сільськогосподарських підприємств, соціальні та економічні аспекти сільських територій.

Враховуючи велике соціально-економічне та екологічне значення земель сільськогосподарського призначення, їх ринок повинен здійснюватися за специфічними процедурами. Процеси роздержавлення і приватизації сільськогосподарських земель обумовили формування багаточислених дрібних власників земельних ділянок, що вимагає нових підходів до регулювання земельних відносин, включаючи в першу чергу створення ринку земель сільськогосподарського призначення. Останній слід розглядати не лише як спосіб руху земельних ділянок, а їх концентрації в руках тих, хто забезпечить найбільш ефективне використання економічного потенціалу земельних ресурсів, а також і як метод вирішення інших важливих соціальних, економічних завдань: формування сприятливого життєдіяльного середовища, екологічно-збалансованих агроландшафтів, розвинутої виробничої та соціальної інфраструктури.

Отже, формування і розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення та його інфраструктури необхідно розглядати як одне з основних завдань нового етапу земельної реформи в Україні.

Питанням формування і розвитку ринкових земельних відносин в Україні присвячені роботи багатьох відомих учених - аграрників, а саме: І.К. Бистрякова, А.С. Даниленка, Д.С. Добряка, Ш.І. Ібатулліна, П.Т. Саблука, А.Я.Сохнича, А.Г. Тихонова, А.М. Третяка, М.М. Федорова, А.Г. Мартина, Л.В. Паламарчук, А.Д. Юрченка та ін. Особлива увага у них приділяється питанням правового забезпечення ринкових земельних відносин. Разом із тим спостерігається значна дискусійність у поглядах щодо напрямів подальшого формування і розвитку ринкових земельних відносин, а також стосовно визначення першочергових шляхів по нормативно-правовому забезпеченню раціонального використання та охорони земельних ресурсів.

Необхідно відмітити, що найбільш гостро питання розвитку та функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення постає на регіональному рівні, на якому відповідні чинники мають різний вплив на формування ціни земельних ділянок.

Тому актуальність вирішення вказаних проблем у період переходу до ринкових земельних відносин, їх недостатнє опрацювання та практична значущість обумовили загальну мету та основні задачі дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напряму наукових досліджень, виконаних у 2001-2005 рр. у рамках НТП «Удосконалення земельних відносин на селі» (номер державної реєстрації 0101U007175), в межах якої автором обґрунтовано регіональні особливості ринкових земельних відносин та шляхи їх подальшого вдосконалення.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні удосконалення земельних відносин в ринкових умовах на регіональному рівні.

Відповідно до мети дослідження розв'язані такі наукові задачі:

поглибити економічну сутність земельних відносин на засадах введення земель сільськогосподарського призначення в економічний оборот;

обґрунтувати концептуальні засади формування ринку сільськогосподарських земель як наукової основи ринкових земельних відносин;

визначити сучасні пріоритети грошової оцінки земельних ділянок;

здійснити аналіз економічного та екологічного стану землекористування в досліджуваному регіоні;

розробити шляхи подальшого удосконалення ринкових земельних відносин;

розвинути методологію ресурсної грошової оцінки земельних ділянок як важливого чинника удосконалення ринкових земельних відносин на регіональному рівні;

сформулювати економічні механізми стимулювання екологобезпечного землекористування в ринкових умовах.

Об'єкт дослідження - процес удосконалення регіональних земельних відносин на ринкових засадах. Для апробації результатів дослідження вибрано землекористування Автономної Республіки Крим, де значний вплив на формування ринкових земельних відносин мають політичні, соціально-економічні та екологічні чинники.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні, методичні та практичні основи і напрями удосконалення регіональних земельних відносин на ринкових засадах.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційного дослідження складають діалектичний метод пізнання, при якому процеси розглядаються у постійному розвитку та взаємозв'язку; системний підхід до аналізу і вивчення економічних процесів; фундаментальні положення економічної теорії; наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем ринку земель, використання та охорони земель у ринковому середовищі.

У процесі дослідження використовувались такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення щодо уточнення сутності основних понять, визначення категорій сфери землекористування, підходів до грошової оцінки земельних ресурсів, використання й охорони земель у ринкових умовах, формування висновків); метод аналогій і порівнянь - при порівнянні різноманітних процесів, явищ та тенденцій щодо їх впливу на різні групи землекористувачів; комплексний аналіз для встановлення загальних закономірностей трансформації земельних відносин; факторний аналіз - для оцінки регіональних особливостей земельних відносин.

Окрему групу склали економічно-статистичні методи досліджень, за допомогою яких оцінювався економічний та екологічний стан землекористувань.

Інформаційну базу дослідження склали: наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі економіки природокористування і охорони навколишнього середовища, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України; Кабінету Міністрів України, дані Державного Комітету Статистики України, Державного Комітету України із земельних ресурсів.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані результати дисертаційного дослідження, що винесені на захист, є новими, які визначають сутність теоретичних, методичних і прикладних положень, висновків і рекомендацій щодо удосконалення регіональних земельних відносин на ринкових засадах.

До найбільш вагомих наукових результатів належать такі:

вперше:

сформовано основні напрями удосконалення регіональних земельних

відносин на ринкових засадах, в основу яких покладено введення в економічний оборот земель сільськогосподарського призначення;

обґрунтовано:

теоретико-методологічні засади ринкових земельних відносин, в результаті формування ринку сільськогосподарських земель, вони визначаються, на відміну від існуючого земельного законодавства, як суспільні відносини з користування, володіння і розпоряджання земельними ділянками та переходу цих правомочностей до інших осіб на основі економічного обороту;

методологію ресурсної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в основу якої покладено затратний підхід на відтворення ресурсного потенціалу;

удосконалено:

методичний підхід щодо забезпечення земельними ділянками кримсько-татарського населення;

методику розрахунку вартості земельних ділянок на основі витрат на відтворення ресурсу, який забезпечує перетворення його в засіб виробництва;

дістали подальший розвиток:

економічні механізми стимулювання екологобезпечного землекорис-тування в ринкових умовах.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в роботі науково-практичні результати можуть використовуватись для розробки регіональних програм з використання та охорони земель сільськогосподарського призначення. Науково-методичні підходи на основі витратного методу дадуть змогу здійснювати більш достовірну економічну оцінку земель сільськогосподарського призначення, а отже, сприятимуть формуванню ринку цих земель.

Окремі наукові розробки здобувача вже використовуються в сучасній практиці сільськогосподарського землекористування. Так, в ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» використано матеріали щодо регіональних особливостей використання та охорони земель при розробці проекту «Загальнонаціональна програма використання та охорони земельних ресурсів» (Довідка ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 05.11.2008 р. № 137/нч).

При розробці проекту Закону України «Про ринок земель» Держземагентством України були використані результати досліджень щодо удосконалення земельних відносин на регіональному рівні (Довідка Держземагентства України від 17.10.2007 р. № 241/17).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібною авторською науковою працею з питань удосконалення регіональних земельних відносин на ринкових засадах. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї й положення, які отримані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне значення апробовано на Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема «Проблеми розвитку земельних відносин в умовах ринкової економіки» присвячено 60 - річчю факультету інженерів землевпорядкування ХНАУ (м. Харків, 2004 р.); «Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні» (м. Київ, 2006 р.); «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, березень, 2007 р.); «Розвиток земельних відносин в умовах ринкової економіки» (м. Львів, вересень, 2007 р.); «Управління використанням та охороною земельних ресурсів на засадах сталого землекористування та євроінтеграційних процесів України» (м. Київ, 30-31 жовтня 2008 р.)

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць (з яких 8 статей у наукових фахових виданнях, 1 у матеріалах конференцій) загальним обсягом 3,15 друк. арк. частина дисертанта у опублікованих працях становить 1,97 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 187 сторінок, у тому числі основний зміст 170 сторінок. У роботі міститься 31 таблиця, 2 рисунки. Список використаних джерел включає 166 найменувань, з них 21 іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Концептуальні засади створення та функціонування ринку сільськогосподарських земель і його інфраструктура як наукова основа ринкових земельних відносин" на основі системного налізу встановлено економічну сутність земельних відносин, яка визначається при розгляді рентних відносин, власності на землю, суспільно-економічних і виробничих відносин, землеустрою та землевпорядкування, управління в галузі використання та охорони земель. В процесі земельних перетворень в Україні земля стала товаром, який має визначену ціну й набула змісту капіталу, з нею здійснюються різні операції на засадах товарно-грошових і правових відносин.

Із формуванням ринкових земельних відносин обіг землі перетворюється в економічний оборот, оскільки земля є не лише природним об'єктом чи засобом виробництва, але й стає економічною субстанцією, що має визначену нормативну, експертну і ринкову ціну.

Виходячи з того, що земельна ділянка у вартісному вимірі переходить від одного суб'єкта власності до іншого, під економічним оборотом земельної ділянки розуміють процес перерозподілу земельної власності на засадах товарно-грошових і правових відносин. Вказане підтверджує про неповне визначення поняття земельних відносин, яке міститься у чинному земельному законодавстві. А тому земельні відносини слід розглядати "як суспільні відносини з користування, володіння і розпорядження земельними ділянками та переходу цих правомочностей до інших осіб на основі економічного обороту".

Враховуючи, що грошова оцінка сільськогосподарських земель виступає як важливий чинник регулювання ринку земельних ділянок, її основними пріоритетами в Україні мають бути:

ринкова грошова оцінка, а саме грошова оцінка земельних ділянок для цілей оподаткування;

грошова оцінка земельних ділянок для іпотечного кредитування;

грошова оцінка земельних ділянок для відображення на балансі у фінансовій звітності (оцінка основних фондів);

грошова оцінка земельних ділянок як природного ресурсу (ресурсна грошова оцінка земель).

У другому розділі "Аналіз розвитку земельних відносин на ринкових засадах у досліджуваному регіоні" встановлено, що еволюція розвитку прав власності на землю в регіоні відбувається під впливом складної соціально - політичної ситуації. Враховуючи стан розподілу земель запасу, резервного фонду, а також напрями використання перерозподілених земель запасу та резервного фонду, в регіоні здійснюється надання земельних ділянок у власність і користування сільському населенню, в тому числі і кримсько-татарському. При дотриманні загальнонаціональних інтересів України вказана проблема вирішується і перш за все на користь усього населення Автономної Республіки Крим.

Спираючись на показники аналізу питомої ваги регіону у виробництві валової продукції сільського господарства в середньому за останні три роки та показники бонітетної оцінки ґрунтів і загальної економічної оцінки орних земель за валовою продукцією, встановлено, що економічний стан землекористування значно нижчий ніж показники продуктивної спроможності ґрунтів регіону (табл.1). Низький економічний стан сільськогосподарського землекористування обумовлюється наступними чинниками:

значною кількістю і їх площею невитребуваних паїв, які або не використовуються, або використовуються без відповідного обліку та контролю; ринок земля економічний екологічний

недостатньою структуризацією земельних угідь та розвитком різних форм господарювання в земельній галузі, що негативно впливає на екологічний стан землекористування;

низькою продуктивністю праці в рослинництві сільськогосподарських підприємств, яка складає за 1 зайнятого в сільськогосподарському виробництві близько 68% від середньої по Україні;

значною кількістю самозахоплення земельних ділянок, які не підлягають контролю і обліку їх використання.

Таблиця 1. Аналіз економіки сільськогосподарського землекористування АР Крим на основі рейтингового підходу в системі регіонів України

Регіони	Рейтинг (місце в системі регіонів)
	виробництво валової продукції рослинництва на 1 га ріллі в середньому за рік 2004-2006 рр.	нормативна грошова оцінка 1 га ріллі станом на 01.01.2008	середньозважений бал бонітету ґрунтів	загальна економічна оцінка орних земель за валовою продукцією
АР Крим	25	2	18	13
Вінницька	9	9	14	10
Волинська	8	16	24	7
Дніпропетровська	14	10	9	20
Донецька	13	3	6	16
Житомирська	17	25	25	21
Закарпатська	1	23	11	4
Запорізька	23	8	19	23
Івано-Франківська	4	18	16	9
Київська	6	13	17	6
Кіровоградська	19	12	4	19
Луганська	22	21	13	25
Львівська	2	20	23	8
Миколаївська	24	22	12	24
Одеська	18	19	5	22
Полтавська	11	4	7	14
Рівненська	5	15	22	5
Сумська	21	17	15	13
Тернопільська	10	13	10	2
Харківська	15	11	3	17
Херсонська	20	5	20	18
Хмельницька	12	6	8	11
Черкаська	7	1	1	7
Чернівецька	3	7	2	3
Чернігівська	16	24	21	16

Розвиток ринку сільськогосподарських земель дасть можливість ефективним господарям на землі концентрувати земельні ділянки, що призведе до подальшого підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. По мірі можливості землевласникам заставляти землю дозволить їм отримувати кредити, які вони можуть інвестувати у здійснення природоохоронних заходів, підвищення родючості ґрунтів, реконструкцію меліоративних систем, консервацію земель тощо.

У третьому розділі "Шляхи удосконалення ринкових земельних відносин регіону" на основі системного аналізу трансформації земельних відносин встановлено, що подальший їх розвиток на ринкових засадах лежить в площині розробки концептуальних підходів до економічної оцінки земельних ресурсів та економічних механізмів стимулювання екологобезпечного землекористування в ринкових умовах.

В залежності від ролі землі в суспільстві (головний засіб виробництва, просторовий базис для розміщення продуктивних сил) її оцінка має різні види, а саме: економічна оцінка земель, яка вимагає затратний, результативний і змішаний методологічні підходи; бонітетна оцінка на основі комплексу ґрунтових та природно-кліматичних факторів; грошова оцінка земельних ділянок (нормативна і експертна (ринкова) оцінка).

Такі різноманітні методологічні підходи, які нагромадилися в сучасній економічній і землевпорядній науці обумовили їх узагальнити з метою подальшого застосування в сучасних умовах.

Одним із сучасних методологічних підходів до економічної оцінки земельних ресурсів вважається затратний. В основу цього підходу застосовуються прямі витрати суспільства для створення того чи іншого виду земельного ресурсу. Основою розрахунків економічної оцінки земельних угідь є витрати на освоєння земель, враховуючи їх підвищення, норми нагромадження та продуктивності праці. В сільськогосподарському землекористуванні оцінку земельних ресурсів за цим підходом рекомендується здійснювати за витратами на їх освоєння та формування екологічної (природної) родючості, що забезпечує перетворення їх в головний засіб виробництва в сільському господарстві.

В основу розрахунків рекомендується визначення вартості родючого шару ґрунту, як максимальної потенційної природної продуктивної спроможності сільськогосподарських угідь, яка використовується для повної компенсації (відшкодування) втрат при вилученні із сільськогосподарського обороту, або зміні цільового призначення, не пов'язаного із сільськогосподарським використанням сільськогосподарських угідь. Вихідною основою цього методу є розрахунки оцінки рекультивації землі, які забезпечують вартість відтворення запасу гумусу в шарі ґрунту до 30 см.

Таблиця 2. Розрахунок ціни (вартості) орних земель на основі затратного підходу в Автономній Республіці Крим

Основні ґрунти регіону	Площа, тис. га	Вміст гумусу, %	Запас гумусу, т/га в шарі 0-30 см	Вартість відтворення енергетичного ресурсу (запасу гумусу), 1 га/грн
Чорноземи південні і їх слабо і залишково солонцюваті відміни важкосуглинкові й легкоглинисті	595,2	2,94	105,8	125023,9
Чорноземи південні слабозмиті важкосуглинкові й легкоглинисті	27,5	2,48	89,3	105525,8
Темно-каштанові залишково і слабо солонцюваті важкосуглинкові та легкоглинисті	2,9	2,17	78,1	92290,8
Темно-каштанові солонцюваті в комплексі з солонцями (10-30%) важкосуглинкові і легкоглинисті	194,9	2,19	78,8	93118,0
Лучно-чорноземні і їх слабо солонцюваті відміни важкосуглинкові і легкоглинисті	3,8	3,00	108,0	127623,6
Лучно-каштанові солонцюваті важкосуглинкові і легкоглинисті	54,5	2,03	73,1	86382,3
Лучно-каштанові солонцюваті в комплексі з солонцями (10-30%) важкосуглинкові і легкоглинисті	137,5	1,61	58,0	68538,6
Лучні і їх слабосолонцюваті відміни важкосуглинкові й легкоглинисті	1,0	3,10	110,1	130105,2
Каштаново-лучні середньо і сильно солонцюваті засолені важкосуглинкові та легкоглинисті	6,9	1,80	65,5	79173,9
Каштаново-лучні солонцюваті засолені в комплексі з солонцями (30-50%) важкосуглинкові і легкоглинисті	4,9	1,90	67,0	79173,9
Солонці лучні глибокі солончакові важкосуглинкові та легкоглинисті	34,7	1,77	63,7	75274,3
Солонці лучні дрібні і середні солончакові важкосуглинкові та легкоглинисті	30,0	1,99	71,6	84609,7
Намиті чорноземи і лучно-чорноземні важкосуглинкові й легкоглинисті	66,1	3,31	114,2	140858,6
Разом в середньому по АР Крим	1159,6	2,40	88,5	104580,0
Середньозважена вартість 1 га орних земель з урахуванням зрошення	926,7	2,40	88,5	125503,8
	232,0	2,40	88,5

На основі експериментальних розробок по рекультивації порушених земель вартість відтворення 1 т гумусу в 70-80 роках минулого століття становила 150 крб. В той час курс карбованця до долара США становив

0,64 крб. Переводячи в долари, вартість відтворення 1 т гумусу становив: 150*(1/0,64)=234,0 дол. Такий спосіб був використаний при оцінці земельних ресурсів в АР Крим, а потім переведений за нинішнім курсом гривні до долара США, який в першому півріччі 2008 року становив - 5,05 грн за 1 долар. Отже, вартість 1 га ріллі, яка розрахована на основі відтворення енергетичного ресурсу (гумусу) без врахування зрошення становить 104580 грн. (табл.2).

Для практичного застосування і з врахуванням ґрунтових і природно-кліматичних умов здійснюється розрахунок вартості 1 га ріллі в розрізі природно-сільськогосподарських районів на основі співвідношення балів бонітету району до балу бонітету регіону (табл. 3).

Таблиця 3. Розрахунок вартості 1 га орних земель в розрізі природно-сільськогосподарських районів АР Крим

Природно-сільськогосподарський район	Площа, тис. га	Бал бонітету району	Співвідношення балів (коефіцієнтів)	Вартість, грн.
				з урахуванням зрошення	без зрошення
01. Чорноморський	242,3	32	32/37=0,865	108 560,0	90 448,6
02. Красногвардійський	248,9	48	48/37=1,297	162 815,0	135 640,0
03. Сакський	129,9	41	41/37=1,108	139 071,0	115 875,0
04. Керченський	111,4	36	36/37=0,973	122 111,0	101 756,0
05. Джанкойський	288,3	27	27/37=0,730	91 583,0	76 343,0
06. Сімферопольський	107,9	46	46/37=1,243	156 031,0	129 993,0
07. Південнобережний	2,4	50	50/37=1,351	169 599,0	141 288,0
08. Гірський	12,4	42	42/37=1,135	142 463,0	134 723,0
Середньозважена по АРК	1144,5	37	1	125 503,0	104 580,0

Встановлено, що існуючі нормативно-правові документи не забезпечують реального економічного стимулювання екологобезпечного землекористування. А тому запропоновано організаційно-економічні механізми стосовно реального здійснення стимулювання на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівні через вдосконалення нормативно-правових документів та землевпорядні розробки, які будуть базою для розрахунку кількісних показників.

ВИСНОВКИ

1. В результаті здійснення земельних перетворень в Україні відбулися суттєві зміни в земельних відносинах, а саме набули розвитку різні форми власності на землю, впроваджено плату за землю, розвивається оренда земель, структуризація землекористування, дарування і міна земельних ділянок, купівля - продаж земель. Тобто земля стає товаром, який має визначену ціну і набула змісту капіталу, з нею здійснюються різні операції на засадах товарно-грошових і правових відносин.

Отже, економічна сутність земельних відносин визначається при розгляді питань рентних відносин, власності на землю, суспільно-економічних і виробничих відносин, землеустрою та землекористування, управління використанням й охороною земель.

Таким чином, із формуванням ринкових земельних відносин обіг землі перетворюється в економічний оборот, оскільки земля є не лише природним об'єктом чи засобом виробництва, але й стає економічною субстанцією, що має визначену нормативну, експертну й ринкову вартість.

2. Земельна ділянка у вартісному вимірі переходить від одного суб'єкта власності до іншого. Тому під економічним оборотом розуміють процес перерозподілу земельної власності на засадах товарно-грошових і правових відносин. А тому земельні відносини слід визначати «як суспільні відносини з користування, володіння і розпорядження земельними ділянками та переходу цих правомочностей до інших осіб на основі економічного обороту».

3. Як свідчить практика, важливу роль у подальшому розвитку ринкових земельних відносин має оренда земель. З кожним роком орендна плата за земельні ділянки в Україні набуває все більшого економічного значення.

Разом з тим, потенціал оренди сільськогосподарських земель є набагато вищим. Вказане підтверджується відсутністю залежності між величиною орендної плати та рівнем доходності, якості природно-ресурсного потенціалу. За відсутності конкуренції в сільськогосподарському землекористуванні спостерігається суб'єктивність при встановленні орендної плати, що призводить до порушення механізму плати за оренду земельної ділянки.

4. Еволюція розвитку прав власності на землю в регіоні відбувається під впливом складної соціально - політичної ситуації. Враховуючи стан розподілу земель запасу, резервного фонду, а також напрями використання перерозподілених земель запасу та резервного фонду, в регіоні здійснюється надання земельних ділянок у власність і користування сільському населенню, в тому числі і кримсько-татарському.

5. Спираючись на показники аналізу питомої ваги регіону у виробництві валової продукції сільського господарства за останні три роки, в тому числі і за 2006 рік, встановлено, що АР Крим за цим показником займає 16 місце в тому числі в рослинництві - 22. Порівнюючи вказані показники з даними бонітетної оцінки ґрунтів та загальної економічної оцінки орних земель за валовою продукцією, визначено економічний стан землекористування, який значно нижчий, ніж показники продуктивної спроможності ґрунтів регіону. У порівнянні з іншими регіонами України цей показник найнижчий, а у порівнянні з середнім показником по Україні він становить біля 60 %.

Низький економічний стан сільськогосподарського землекористування обумовлюється наступними чинниками:

значною кількістю і їх площею невитребуваних паїв, які або не використовуються, або використовуються без відповідного обліку та контролю;

недостатньою структуризацією земельних угідь та розвитком різних форм господарювання в землеробській галузі;

низькою продуктивністю праці в рослинництві сільськогосподарських підприємств, яка складає на 1 зайнятого в сільськогосподарському виробництві (у порівнянних цінах 2005 року) біля 68 % від середньої по Україні;

значною кількістю самозахвату земельних ділянок, які не підлягають контролю і обліку їх використання.

6. Використовуючи порівняльний аналіз для визначення взаємозв'язку орендної плати за землю і її ціни (орної землі) встановлено, що: а) ціна 1 га орної землі, яка розрахована на основі капіталізації диференціального доходу (нормативна оцінка), є базою для визначення на основі процентної ставки (1,5 - 2%) розмірів орендної плати, які відповідають якості і місцерозташуванню земельної ділянки (бонітетна і економічна оцінка і реальні показники використання земельних угідь); б) - ціна 1 га орних земель, яка розрахована на основі орендної плати та процентної ставки по депозитах не відповідають ні параметрам щодо цінності земель (за бонітетною оцінкою, за економічною оцінкою), ні реальним показникам використання земельних угідь).

7. Виходячи із світового досвіду та враховуючи вітчизняний досвід, на оцінку вартості землі діють два чинники: якість земельної ділянки в залежності від її цільового призначення і місце розташування. В залежності від ролі землі в суспільстві (головний засіб виробництва, просторовий базис для розміщення продуктивних сил), її оцінка має різні види, а саме: економічна оцінка земель, яка включає затратний, результативний і змішаний методологічні підходи; бонітетна оцінка на основі комплексу ґрунтових та природно-кліматичних факторів; грошова оцінка земельних ділянок (нормативна і експертна (ринкова) оцінка). Такі різноманітні методологічні підходи, які нагромадилися в сучасній економічній і землевпорядній науці обумовлюють необхідність їх узагальнити з метою встановлення переваг чи недоліків щодо застосування в сучасних умовах.

8. Одним із нових підходів щодо економічної оцінки земельних ресурсів поправу вважається затратний. В основу цього підходу застосовуються прямі витрати суспільства для створення того чи іншого виду земельного ресурсу. Основою розрахунків щодо економічної оцінки земельних угідь були витрати на освоєння земель, враховуючи їх підвищення, норми нагромадження та продуктивності праці. В сільськогосподарському землекористуванні оцінку земельних ресурсів за цим підходом рекомендувалось здійснити за витратами на їх освоєння та формування екологічної родючості.

9. Формування ринкових земельних відносин і розглядаючи при цьому затратний підхід як вартісний або такий, який визначав би певні витрати на відтворення земельного ресурсу, його доцільно застосовувати при оцінці земельних ресурсів як важливої складової загальнодержавного багатства. Тобто тільки такий підхід забезпечить визначення дійсної величини тих коштів, які витрачатиме суспільство взагалі, залучаючи земельні ресурси до використання, а отже, і реальну їх вартість та розподіл трудових ресурсів (зусиль) суспільства між різними галузями економіки. Разом з тим ринкові земельні відносини зумовили необхідність на зміну витратної концепції економічної оцінки земельних ресурсів застосовувати концептуальні підходи, які могли б враховувати якість земельних ресурсів, що оцінюється в залежності від їх цільового призначення.

10. Встановлено, що підхід до визначення економічної оцінки земельних угідь як ресурсу базується на визначенні економічного ефекту від використання його в галузях економіки з врахуванням часу. Критерієм такого підходу має бути величина економії суспільної праці (або ефекту) від використання земельних ресурсів. В багатьох підходах показником вказаного критерію була диференціальна рента.

Виходячи із суті економічної оцінки земельних ресурсів на основі диференціальної земельної ренти, можна стверджувати, що основна мета такої оцінки є визначення ефективності використання земельних ресурсів та врахування впливу природних факторів на зростання суспільного виробництва.

11. Розвиток ринкових земельних відносин супроводжується значними обсягами робіт щодо вилучення сільськогосподарських угідь із сільськогосподарського обороту та зміною цільового призначення. В результаті у відповідності з чинним законодавством втрати, які несуться повинні відшкодовуватися. Однак, розміри цих втрат, які регламентуються відповідною постановою Кабінету Міністрів України, не відповідають реальним витратам, пов'язаним з відтворенням земельних ресурсів як засобу виробництва. Вказане зумовило необхідність застосування затратного підходу для нових умов (ринкового середовища).

12. Затратний підхід пропонується здійснювати шляхом встановлення (розрахунку витрат на освоєння земельної ділянки (відтворення ресурсу), що забезпечує перетворення її в основний засіб виробництва в сільському господарстві. В основу розрахунків рекомендовано метод визначення вартості родючого шару ґрунту, як максимальної потенційної природної продуктивної спроможності сільськогосподарських угідь, яка використовується для повної компенсації (відшкодування) втрат при вилученні із сільськогосподарського обороту або зміні цільового призначення, пов'язаного не із сільськогосподарським використанням сільськогосподарських угідь. Вихідною основою цього методу є розрахунки оцінки вартості рекультивації землі, які забезпечують визначення вартості відтворення гумусового шару ґрунту.

13. Вартість 1 га ріллі, яка розрахована на основі відтворення енергетичного ресурсу (гумусу) без врахування зрошення становить 104580 грн, з врахуванням зрошення - 125503 грн; багаторічних насаджень відповідно - 501985 грн і 1004024 грн; сіножатей - 21902 грн і 26356 грн; пасовищ - 20916 грн і 25100 грн. На основі цих показників і бонітету оцінки розрахована вартість в розрізі природно-сільськогосподарських районів.

14. Встановлено, що існуючі нормативно-правові документи не забезпечують реального економічного стимулювання екологобезпечного землекористування. А тому запропоновано організаційно-економічні механізми стосовно реального здійснення стимулювання екологобезпечного землекористування. Вони включають систему заходів на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях. На загальнодержавному рівні пропонується вдосконалити нормативно-правові документи внесенням змін та доповнень, конкретизуючи об'єкти й суб'єкти стимулювання та землевпорядні розробки, які будуть базою для розрахунку кількісних показників. На регіональному рівні слід розробити відповідні програми і проекти землеустрою адміністративно-територіальних утворень і передбачити кошти у державному та місцевому бюджетах на їх розробку і реалізацію. На місцевому рівні запропоновано методичні підходи щодо визначення розмірів збитків, спричинених обмеженнями у сфері використання земель в охоронних зонах, в основу яких покладено збільшення виробничих витрат на виробництво продукції рослинництва внаслідок нераціонального використання технічних засобів.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Вітвіцька В.М. Проблеми забезпечення земельними ділянками репатрійованих громадян, які проживають у сільській місцевості АР Крим / В.М. Вітвіцька // Землевпорядкування. - 2003. - №1. - С. 57-61.

2. Добряк Д.С. Концептуальні засади розвитку методології ресурсної грошової оцінки земельних ділянок як важливої складової чинників удосконалення ринкових земельних відносин на регіональному рівні / Д.С. Добряк, В.М. Вітвіцька // Землеустрій і кадастр. - 2009. - №1. - С. 41-52 (здобувачем висвітлені методологічні підходи щодо ресурсної грошової оцінки земельних ділянок на основі затратного методу).

3. Добряк Д.С. Особливості формування ринкових земельних відносин в Автономній Республіці Крим / [Д.С. Добряк, Є.К. Жагорніков, М.Ф. Пальчиков, В.М. Вітвіцька] // Землеустрій і кадастр. - 2005. - №2. - С. 3-10 (здобувачем висвітлені регіональні аспекти ринкових земельних відносин).

4. Добряк Д.С. Економічна сутність ринкових земельних відносин / Д.С. Добряк, В.М. Вітвіцька // Землеустрій і кадастр. - 2006. - №4. - С. 3-5 (здобувачем висвітлені економічні основи ринкових земельних відносин, які базуються на введені землі в економічний оборот).

5. Добряк Д.С. Концептуальні засади формування та функціонування ринкових земельних відносин у сільському господарстві / Д.С. Добряк, А.Г. Мартин, В.М. Вітвіцька // Землеустрій і кадастр. - 2008. - №1. - С. 5-9 (здобувачем висвітлені економічні основи формування ринку земель сільськогосподарського призначення).

6. Добряк Д.С. Економічні механізми стимулювання екологобезпечного землекористування в ринкових умовах / Д.С. Добряк, О.П. Жук, В.М. Вітвіцька // Землеустрій і кадастр. - 2008. - №2. - С. 3-10 (здобувачем висвітлені основи економічного стимулювання шляхом надання пільгових кредитів для запровадження природоохоронних заходів).

7. Жагорніков Є.К. Наукові підходи до вдосконалення земельних відносин і формування екологобезпечного (сталого) землекористування в Автономній республіці Крим / Є.К. Жагорніков, Д.С. Добряк, В.М. Вітвіцька // Землевпорядний вісник. - 2004. - №2. - С. 20-26 (здобувачем висвітлено аспекти забезпечення кримськотатарського населення земельними ділянками).

8. Пальчиков М.Ф. Проблеми використання земель Нікітського Ботанічного Саду - Національного наукового центру у зв'язку з наявністю в його межах територій природно-заповідного фонду / М.Ф. Пальчиков, О.С. Сидоренко, В.М. Вітвіцька // Землеустрій і кадастр. - 2005. - №3. - С. 82-90 (здобувачем висвітлені основи територіального зонування саду).

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

9. Вітвіцька В.М. Удосконалення земельних відносин в АР Крим: матеріали ІІІ Всеукр. конф., 20-21 квітня 2003 р.["Суспільно-географічні проблеми розвитку трудових сил України]. - 2003 р. - С. 49-53./ В.М. Вітвіцька К.: ВГЛ Обрії, 2004. - 308 с.

Вітвіцька В.М. Еколого-економічні засади удосконалення земельних відносин в ринкових умовах (на прикладі Автономної Республіки Крим). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У дисертації розроблено теоретико-методологічні засади та методичні підходи щодо подальшого вдосконалення земельних відносин на регіональному рівні для ринкових умов. Важливою складовою у цьому процесі виступає ринок сільськогосподарських земель, який надасть можливість ефективним господарям на землі концентрувати земельні ділянки, що приведе до підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Ринок землі може ефективно функціонувати лише при створенні його відповідної інфраструктури. А тому держава повинна створювати необхідні правові і економічні умови для розвитку ринкових відносин у сільському господарстві з купівлею-продажем земельних ділянок, з протіканням процесу концентрації і розвитку виробництва на узгодженні економічних і екологічних інтересів кожного землевласника і суспільства в цілому.

Ключові слова: земельні відносини, ринок земель сільськогосподарського призначення, угіддя, гумус, вартість, відтворення, інфраструктура.

Витвицкая В.Н. Эколого-экономические основы усовершенствования земельных отношений в рыночных условиях (на примере Автономной Республики Крым). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

В диссертации разработаны теоретико-методологические и методические подходы относительно дальнейшего усовершенствования земельных отношений на региональном уровне для рыночных условий. Важнейшей составляющей в этом процессе является рынок сельскохозяйственных земель, который даст возможность эффективным хозяевам на земле концентрировать земельные участки, что будет способствовать повышению продуктивности сельскохозяйственных угодий. Рынок земли может эффективно функционировать лишь при создании его соответствующей инфраструктуры. Потому государство должно обеспечивать соответствующие правовые и экономические условия для развития рыночных отношений в сельском хозяйстве с покупкой-продажей земельных участков, осуществлением концентрации и развитием производства при согласовании экономических и экологических интересов каждого собственника земли и общества в целом.

Развитие рыночных земельных отношений сопровождается значительным увеличением работ по изъятию сельскохозяйственных угодий из сельскохозяйственного оборота и изменением целевого назначения. В результате потери при этом в соответствии с действующим законодательством должны возвращаться. Вместе с тем, размеры этих потерь, не соответствуют реальным затратам, которые связаны с воспроизводством земельных ресурсов как способа производства. Это потребовало разработки нового подхода на основе расчета затрат на освоение земельного участка, которые обеспечивают превращение его в способ производства. В основу расчетов рекомендован метод определения стоимости верхнего плодородного слоя почвы, как максимально потенциальной продуктивности сельскохозяйственных угодий, которые используются для полной компенсации потерь при изъятии сельскохозяйственных угодий. Исходной основой этого метода является расчет стоимости рекультивации земли, которая обеспечивает расчет стоимости воспроизводства гумусного слоя почвы.

Ключевые слова: земельные отношения, рынок, сельскохозяйственные угодья, гумус, стоимость, воспроизводство, инфраструктура.

Vitvitska V. Ecologic and economic principles of improvement of the landed relations in market conditions (on the example of Autonomous Republic Crimea). - Manuscript.

Thesis on reception of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.00.06 - economics of wildlife management and preservation of the environment. National university of bioresources and using nature of Ukraine, Kyiv, 2009.

In dissertation it is developed theoretical and methodological principles and methodical approaches in relation to the subsequent improvement of the landed relations at regional level for market conditions. The market of agricultural lands, which will give possibility effective owners on land to concentrate lot lands, comes forward in this process an important constituent that will result in the increase of the productivity of agricultural lands. The market of lands can effectively function only at creation of him the proper infrastructure. And that is why the state must create necessary legal and economic terms for development of market relations in agriculture with the purchase-sale of lot lands, with flowing of process of concentration and development of production on the concordance of economic and ecological interests of every landowner and society on the whole.

Key words: landed relations, market of lands of the agricultural setting, humus, cost, reproduction, land infrastructure.

Размещено на Allbest.ru

...