Вплив стану печінки і ступеня урикемії на напруженість поствакцинального імунітету в курей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Білоцерківський національний аграрний університет

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

16.00.01 - діагностика і терапія тварин

Біла Церква 2008

Актуальність теми. Сучасне промислове птахівництво характеризується високою концентрацією поголів'я, максимальною механізацією і автоматизацією виробничих процесів. Технологією промислового утримання курей передбачений комплекс ветеринарно-санітарних та протиепізоотичних заходів, мета яких забезпечити максимальне збереження птиці і запобігти появі й розповсюдженню інфекційних захворювань (Бессарабов Б.Ф., 1992).

На фізіологічний стан курчат негативно впливають недоброякісні корми, порушення параметрів мікроклімату, реактогенні вакцини та ін. У сукупності ці чинники призводять до зниження захисних сил організму і сприяють виникненню різних захворювань (Бессарабов Б.Ф., Байдевлятов А.Б., 1998).

Промислове птахівництво нині зіткнулося з проблемою здоров'я й епізоотичного благополуччя птахопоголів'я. Похибки в годівлі, незбалансовані раціони, низька якість і неповноцінність кормів, недоброякісні компоненти раціонів призводять до появи численних внутрішніх хвороб у птахів і в першу чергу страждає печінка (Бабина М.П., 1996). Незаразні хвороби птиці належать до найпоширеніших як у невеликих фермерських господарствах, так і на промислових птахофабриках, які використовують передові технології вирощування й експлуатації птиці. Інтенсивна профілактика інфекційних хвороб: вакцинопрофілактика вірусних і бактерійних захворювань, антибіотикопрофілактика, застосування хімічно агресивних дезінфектантів нерідко призводять до значних відхилень від нормальної фізіології птиці, що може спричинити нові захворювання (Бірман Б.Я., 2004).

У промисловому птахівництві широке розповсюдження має гепатодистрофія у курей. Печінка є органом з численними найважливішими функціями: жовчоутворення і жовчовиведення, знешкодження токсинів, бере участь у метаболізмі білків, вуглеводів, ліпідів, пігментів, вітамінів та інших речовин. Це ключовий орган метаболізму. Не можна уявити собі, щоб стан печінки не впливав на імунний статус організму. Тому актуальним є вивчення впливу печінки на напруженість поствакцинального імунітету у курей високопродуктивних кросів та клінічне випробування деяких гепатопротекторних засобів.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота є фрагментом загальнофакультетської теми “Наукове забезпечення ветеринарного благополуччя Криму і отримання екологічно чистої продукції” (номер державної реєстрації 0107U001317) Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету; “Розробка заходів щодо попередження неінфекційних, інфекційних і інвазійних захворювань”; номер державної реєстрації 0199U004288 галузевої науково-технічної програми “Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні”, розділ 13. - 113.10 “Вивчення етіології розробка методів діагностики і профілактичної терапії хвороб печінки та обміну речовин у курей (подагра, канібалізм, випадіння пера, рахіт, гіповітамінози)” 2002-2005рр. і “Здоров'я тварин, якість та безпека тваринницької продукції в Україні” на 2006-2010 рр. (завдання 104.04 “Поліморбідна патологія у курей високопродуктивних кросів: розробка методів профілактики і терапії”).

Мета роботи - дослідити вплив стану печінки і ступеня урикемії на формування післявакцинального імунітету проти ньюкаслської хвороби у курей.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- виявити взаємозв'язок між станом печінки, ступенем урикемії і титром специфічних антитіл до вірусу ньюкаслської хвороби;

- вивчити ефективність застосування препаратів-гепатопротекторів на молодняк курей під час численних вакцинацій;

- провести клінічне випробування гепатозахисних засобів на напруженість імунітету після вакцинації проти ньюкаслської хвороби.

Об'єкт дослідження - стан обміну речовин, печінки і специфічної реактивності у молодняку курей в умовах промислового птахівництва.

Предмет дослідження - вивчення впливу стану печінки і ступеня урикемії на напруженість імунітету в курей після вакцинації їх проти ньюкаслської хвороби в умовах промислового птахівництва; розробка методів корекції функцій печінки і рівня урикемії, що позитивно впливають на імунну реактивність птиці.

Методи досліджень - клінічні, зоотехнічні (аналіз годівлі, визначення маси тіла птиці); біохімічні (загальний білок, білкові фракції, сечова кислота, загальний кальцій, неорганічний фосфор, резервна лужність, загальні фосфоліпіди, загальний холестерол, АсАТ, АлАТ); серологічні - реакція затримки гемаглютинації (РЗГА); патолого-анатомічні (розтин загиблої птиці).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше теоретично обґрунтований і експериментально доведений вплив стану печінки і ступеня урикемії на напруженість післявакцинального імунітету до вірусу ньюкаслської хвороби птахів. Встановлено підвищення напруженості післявакцинального імунітету до вірусу ньюкаслської хвороби під впливом токоферолу ацетату, сілібору, ліпаміду і насіння розторопші плямистої.

Для нормалізації функцій печінки, зниження урикемії та підвищення напруженості післявакцинального імунітету до вірусу ньюкаслської хвороби у молодняку курей запропонований і експериментально обгрунтований комплексний гепатозахисний препарат.

Практичне значення виконаної роботи. Запропоновані автором засоби профілактики порушень функцій печінки та зниження ступеня урикемії дозволяють підвищити напруженість поствакцинального імунітету до вірусу ньюкаслської хвороби птахів і можуть бути використані на птахофабриках під час планової вакцинації птиці.

Основні наукові положення дисертаційної роботи включені в “Методичні рекомендації щодо корекції функцій печінки і підвищення поствакцинального імунітету у ремонтного молодняку курей високопродуктивних кросів”, що затверджені начальником управління ветеринарної медицини АР Крим. Вони використовуються у навчальному процесі в ході підготовки магістрів, лікарів ветеринарної медицини, слухачів факультету підвищення кваліфікації.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що ним самостійно виконаний увесь об'єм експериментальних, клінічних і лабораторних досліджень, узагальнені та проаналізовані отримані результати.

Апробація результатів дисертації проводилася на IV і V міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми неінфекційної патології тварин» (м. Біла Церква, 15-16 листопада 2005 р. та 17-18 вересня 2006 р.), науковій конференції «Наукове забезпечення агропромислового комплексу Криму» (м. Сімферополь, 16 - 17 травня 2007 р.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 5 статтях, що вийшли у фахових виданнях: Наукові праці Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» НАУ (4), “Вісник Білоцерківського державного аграрного університету” (1).

Структура і об'єм дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури, вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи, 4 розділи власних досліджень, їх узагальнення та аналіз, висновки і пропозиції виробництву, список використаної літератури, який містить 143 джерела, зокрема 8 - з далекого зарубіжжя. Робота викладена на 121 сторінці комп'ютерного тексту, ілюстрована 40 таблицями і 14 малюнками.

Зміст роботи

Робота виконана в 2003-2008 рр. на кафедрі терапії і клінічної діагностики Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету та в умовах птахофабрики АООО «Південна Холдинг». Перший етап роботи передбачав вивчення доступних методів визначення стану печінки, ступеня урикемії, напруженості післявакцинального імунітету в молодняку курей яєчних порід, підданих вакцинації проти ньюкаслської хвороби. Передбачалось знайти взаємозв'язок між станом печінки, ступенем урикемії і рівнем напруженості післявакцинального імунітету до ньюкаслської хвороби. Надалі були підібрані препарати з гепатозахисними властивостями, розроблені схеми їх застосування, подальше клінічне випробування на молодняку птиці під час її вакцинації. Згідно з планом дисертаційної роботи необхідно було випробувати дію вітаміну Е, сілібора, ліпоєвої кислоти на функціональний стан печінки і резистентність курчат.

Дослідження проводили на курчатах кросу «Хайсекс білий», підібраних за принципом груп-аналогів (порода, вік і маса тіла). Проведено 6 серій дослідів. Матеріалом для досліджень була сироватка крові ремонтного молодняку різного віку, раціони годівлі, дані про збереження, приріст, споживання корму.

У сироватці крові визначали: загальний білок - біуретовою реакцією, білкові фракції - турбідиметричним методом, загальний кальцій - комплексоном арсеназо III, неорганічний фосфор - за Пулсом у модифікації В.Ф.Коромислова і Л.А.Кудрявцевої (1985); сечову кислоту - методом Фоліна (1987), загальні фосфоліпіди і холестерол - уніфікованими методиками; резервну лужність - дифузійним методом у спарених колбах за І.П. Кондрахіним (1985), активність аланін- (АлАТ) і аспартатамінотрансфераз (АсАТ) - за методом Райтмана-Френкеля (1985).

Напруженість імунітету проти вірусу ньюкаслської хвороби (ВНХ) визначали за методикою постановки реакції затримки гемаглютинації з еритроцитарними діагностикумами Інституту експериментальної та клінічної ветеринарної медицини УААН (Міністерство аграрної політики Україні, наказ від 27.04.2005 за № 38 «Про затвердження Інструкції із серологічного контролю рівня антитіл до вірусу ньюкаслської хвороби птиці в реакції затримки гемаглютинації (РЗГА)».

Результати досліджень та їх аналіз

Вікова динаміка біохімічних показників у сироватці крові ремонтного молодняку курей кросу «Хайсекс білий»

Вікову динаміку біохімічних показників вивчали на курчатах кросу «Хайсекс білий» у віці 20-25, 40-47, 100-106 діб. У сироватці крові тритижневих курчат вміст загального білка складав 28,6±0,27 г/л (Lim 25,6-31,5). Основна кількість загального білка сироватки припадала на альбуміни - 60 %, решта - альфа- і бета-глобуліни - 22; гамма-глобуліни - 18 %.

У шеститижневих курчат рівень загального білка вірогідно збільшився на 18,7 % (р<0,001), порівняно з тритижневими, і складав 35,1±0,49 г/л (29,8-40,4), а гамма-глобулінової фракції - 21 % від загальної кількості. Рівень сечової кислоти у цей віковий відрізок не змінювався: у тритижневому віці її було 0,41±0,02 ммоль/л (0,31-0,50), а в шеститижневому - 0,39±0,01 ммоль/л (0,30-0,48). Резервна лужність крові у курчат - 47,95±0,43 об% СО2 (Lim 43,3 - 52,6).

До 10-тижневого віку вміст загального білка в сироватці крові зростає ще на 17,7 %, але не стабілізується і в подальшому вірогідно (р<0,01) збільшується у молодняку наступної вікової групи до 44,2±0,30 г/л (табл. 1), з якого на гамма-глобулінову фракцію припадає 29,6±0,56 %. Вміст сечової кислоти - в межах 0,36-0,51 ммоль/л. Кількість загального білка в сироватці крові позитивно корелює з умістом сечової кислоти (r = 0,412; р<0,01).

Активність ферментів переамінування найвища у тритижневому віці, вона становить: АсАТ - 66,9±1,84, АлАТ - 37,5±1,48 Од/л. За період з 3 до 6-тижневого віку активність АcАТ знижувалася на 9,3 % (р<0,05), з 6 до 10-тижневого спостерігалася лише тенденція до зменшення, а в наступній віковій групі активність трансферази більш ніж удвічі менша, порівняно з попередньою групою, та в 2,5 рази, ніж у тритижневому віці. Подібні зміни активності аланінової трансферази (АлАТ): у 15-тижневого молодняку вона у 2,3 рази менша, порівняно з тритижневим (16,1±1,00 Од/л).

Таблиця 1. Вікова динаміка деяких біохімічних показників крові курчат «Хайсекс білий», M±m (n=55)

Примітка: * - р<0,05 ** - р<0,01 *** - р<0,001 відносно попереднього віку

Співвідношення між АсАТ та АлАТ зберігається майже на одному рівні (на початку дослідження - 1,78:1, по закінченні - 1,63:1). Закономірність зниження активності трансфераз пояснюється, очевидно, стабілізацією мембран гепатоцитів та віковим зниженням процесів міжмолекулярного перенесення аміногруп з донорської гамма-амінокислоти на акцептор-альфакетокислоту.

З віком молодняку зростає вміст загальних фосфоліпідів: кожна вікова група відрізняється високовірогідно (р<0,001) більшим рівнем, ніж попередня. Вміст холестеролу зростає з три- до десятижневого віку, а в подальшому стабілізується (табл. 1).

Для виявлення зв'язку між станом печінки, урикемією і поствакцинальним імунітетом провели біохімічні й серологічні дослідження сироватки крові курчат цеху вирощування АООО «Південна Холдинг». Згідно зі схемою щеплень птицю вакцинували проти ньюкаслської хвороби у віці 24, 50, 80 і 100 діб.

Результати дослідження сироватки крові курчат представлені в таблиці 2. У ході аналізу отриманих даних курчат розділили на дві групи залежно від рівня антитіл до ньюкаслської хвороби: високий або низький (відповідно перша і друга групи).

З даних таблиці 2 видно, що у 44-добових курчат з вищим рівнем антитіл (6,35 log2) в крові була достовірно менша активність аспартатамінотрансферази і менший уміст сечової кислоти (р<0,001). У віці 58 діб відмінності між групами подібні - у курчат з вищим рівнем антитіл вірогідно менший вміст сечової кислоти і нижча активність аланінової трансферази (р<0,001). У віці 83 доби подібні відмінності в групах збережені, тобто, у курчат з рівнем антитіл (>4,3 log2) відзначається нижча активність АсАТ (р<0,01) і АлАТ (р<0,05) та концентрація сечової кислоти (р<0,05).

Таблиця 2. Біохімічні показники крові курчат «Хайсекс білий», М±m (n=25)

Примітка. * - р<0,05 ** - р<0,01 між групами

Слід зазначити, що титр антитіл в обох групах у віці 83 доби нижчий після першої вакцинації. Це означає, що є негативні чинники, які впливають на курчат, призводячи до пригнічення захисних функцій організму. Однією з можливих причин є порушення функціонального стану печінки, оскільки у різних вікових групах за більш низького титру антитіл вища активність аспарагінової і аланінової трансфераз. Збільшений вміст сечової кислоти також корелює негативно з титром антитіл. Вміст кальцію та неорганічного фосфору в молодняку обох груп не відрізнявся.

Нами проведена серія експериментів щодо застосування гепатопротекторів в умовах промислового вирощування курчат на фоні вакцинопрофілактики ньюкаслської хвороби. Дію ровіміксу Е 50, сілібору, ліпаміду, насіння розторопші плямистої, комплексного гепатозахисного препарату оцінювали за результатами біохімічних досліджень крові (загальний білок, білкові фракції, АсАТ, АлАТ, сечова кислота, резервна лужність, загальний кальцій, неорганічний фосфор, загальні фосфоліпіди, загальний холестерол) і серологічної реакції затримки гемаглютинації з використанням антигену зі штаму Ла-Сота.

Перед початком експериментів підбирали групи клінічно здорових курчат за принципом аналогів. Курчатам дослідних груп за п'ять діб до щеплення і протягом 10 діб після кожного щеплення (всього 45 діб за період вирощування) проти ньюкаслської хвороби вводили вищезгадані препарати. Через три тижні після вакцинації відбирали зразки крові від курчат дослідних і контрольних груп (n=18) і проводили дослідження.

Об'єктом для дослідження був молодняк віком від 20 до 111 діб. У цей період проводили вакцинацію птиці проти ньюкаслської хвороби, віспи, інфекційного бронхіту, бурситу та енцефаломієліту. Введення ровіміксу Е 50 з умістом токоферолу 60 г/т комбікорму позитивно впливає на біохімічні показники крові курчат.

З даних таблиці 3 видно, що в сироватці крові 42-денних дослідних курчат частка г-глобулинів вірогідно вища на 2,4 %, ніж у контрольній. Абсолютна кількість їх зростала на 24,3 %. Концентрація сечової кислоти під дією вітаміну Е знижується на 43,2 % (р<0,001), після повторного застосування - на 18,2 % і в подальшому залишається нижчою.

Активність трансфераз знижується з віком, але у курчат дослідної групи активність АсАТ вірогідно менша у віці 42, 54 і 111 діб, ніж у курчат контрольної.

Активність АлАТ у дослідних курчат у 42-добовому віці вірогідно не відрізняється від контрольних курчат, а у 54 і 111-добових нижча на 53,0 і 32,1 % відповідно (р<0,01 і р<0,05). Титр антитіл проти вірусу ньюкаслської хвороби у дослідних курчат після першого щеплення був вищий на 42,1 % (р<0,01), другого - 39,1 (р<0,05), третього - на 38,5 % (р<0,01).

Таблиця 3. Вплив ровіміксу Е 50 на показники крові курчат, М±m (n=18)

Примітки: * - р<0,05 ** - р<0,01 *** - Р<0,001 відносно контрольної групи; К - контрольна група; Д - дослідна група

Узагальнюючи результати дослідження щодо застосування як гепатозахисного засобу токоферолу ацетату, слід зазначити, що під його впливом зростала інтенсивність росту молодняку, достовірно підвищувався вміст у сироватці крові загального білка, г-глобулінів, знижувався рівень сечової кислоти, були вищими титри антитіл до вірусу ньюкаслської хвороби, нижчою - активність АсАТ і АлАТ. Таким чином, застосування ровіміксу Е 50 позитивно впливає на обмін сечової кислоти, сприяє зниженню активності трансфераз у сироватці крові і підвищенню титрів специфічних антитіл.

Позитивні результати застосування ровіміксу Е 50 дали підставу продовжити вивчення дії гепатозахисних препаратів на курчатах (табл. 4).

Підготовку груп птиці проводили за принципом аналогів. Птиці першої дослідної групи в комбікорм вводили сілібор у дозі 50, другої -ліпамід по 25 г/т корму. Підготовлений комбікорм давали курчатам за 5 діб до щеплення і упродовж 10 діб після вакцинації. Курчат контрольної групи утримували на початковому комбікормі за тієї ж схеми вакцинопрофілактики. Годівля птиці автоматизована, раціон був збалансований за основними елементами живлення.

Таблиця 4. Вплив сілібору і ліпаміду на показники крові молодняку курей, М±m (n=18)

Примітки: * - Р<0,05 ** - Р<0,01 *** - Р<0,001 відносно контрольної групи; Д1 - сілібор, Д2 - ліпамід, К - контрольна група

У 43-добових курчат, що отримували сілібор, концентрація сечової кислоти менша на 9,8 %, ніж у контролі (р<0,01), кількість г-глобулінів вірогідно більша на 3,0 % (р<0,05). У другій дослідній групі курчат, яким додатково згодовували ліпамід, вірогідної різниці з контрольною групою немає, за винятком АлАТ. У віці 78 діб у молодняку, якому згодовували сілібор, рівень сечової кислоти нижчий на 18,6 % (р<0,001), більше г-глобулінів, вірогідно менша активність АсАТ. У курчат, які отримували ліпамід, у віці 78 днів рівень сечової кислоти на 42,3 % нижчий (р<0,01), ніж у контрольній групі. У 106-добової птиці першої групи більша кількість білка (на 7,6%) і г-глобулінів (на 5,5%), менша концентрація сечової кислоти (20%) та активність АсАТ і АлАТ (р<0,001) порівняно з контрольною групою.

Виходячи з результатів дослідження, можна вважати, що сілібор за його триразового застосування в дозі 50 мг/кг комбікорму упродовж 15 діб під час кожної вакцинації впливає на співвідношення білкових фракцій сироватки крові, рівень сечової кислоти та активність трансфераз. Рівень специфічних антитіл до ньюкаслської хвороби у курчат, дослідної групи вірогідно вищий, ніж у контрольній: у віці 78 діб на 44,2; 106 - на 34,6 %.

У курчат, які отримували ліпамід, встановлена тенденція до збільшення вмісту загального білка і відносної кількості г-глобулінів, абсолютна кількість фракції зросла на 5,0 %. Обидва препарати позитивно впливали не тільки на зростання вмісту г-глобулінів, але й на альбуміносинтезувальну функцію гепатоцитів. Якщо відносна кількість альбуміну у молодняку курей дослідних груп має тільки тенденцію до збільшення, то їх абсолютний вміст зростає достатньо помітно: у першій групі на 17,4, другій - 10,5 %. Під впливом сілібору збільшується вміст фосфоліпідів. Отже сілібор позитивно впливає на показники неспецифічного (вміст гамма-глобулінів) і специфічного (титр антитіл) захисту, структуру мембран гепатоцитів, що підтверджується вірогідним зменшенням елімінації в кров індикаторних печінкових ферментів.

На основі розторопші плямистої виготовляють низку гепатопротекторів, у тому числі й сілібор. Основою гепатозахисних властивостей розторопші вважають флавоноїди (силімарин, силібілін).

Об'єктом дослідження були курчата кросу Хайсекс білий у віці від 20 до 102 діб. Методом підбору аналогів виділили дослідну і контрольну групи. Курчатам дослідної групи за 5 діб до кожної вакцинації проти ньюкаслської хвороби і протягом 10 діб після неї вводили у комбікорм розмолоте насіння розто-ропші в дозі 1 кг/т (табл. 5).

Таблиця 5. Результати застосування насіння розторопші плямистої, М±m (n=18)

Примітка. * - р<0,05 ** - р<0,01 *** - р<0,001 відносно контрольної групи; К - контрольна група, Д - дослідна група

У віці 45 діб у курчат, що отримували розторопшу, відносний рівень гамма-глобулінової фракції сироватки крові складав 17,6±0,54 %, що на 1,5 % вище, порівняно з контролем (р<0,05), а вміст сечової кислоти - 0,36±0,01 ммоль/л, або на 16,3 % менше (р<0,01), ніж у контрольній групі. Активність ферментів АсАТ і АлАТ відносно висока в обох групах, але в дослідній групі активність АсАТ на 15,8 % (р<0,001), АлАТ - на 11 % нижча, ніж у контрольній. Рівень антитіл у курчат дослідної групи після першої вакцинації вищий, порівняно з контролем, на 21,4 % (р<0,05). У контрольних курчат рівень антитіл низький, що свідчить про недостатню ефективність щеплення. У 75-денних дос-лідних курчат відносна частка гамма-глобулінової фракції на 2,2 % вища (р<0,01), а вміст сечової кислоти менший на 14,2 %, ніж у контрольних. У віці 102 доби вміст загального білка у дослідній групі більший на 5,05 %, проте концентрація сечової кислоти менша на 13,0 % (р<0,05). Активність АсАТ у дослідної птиці нижча на 21,8 % (р<0,01), АлАТ - на 12,4 %, ніж у контролі. Рівень противірусних антитіл у дослідних курчат на 11,3 % вищий (р<0,05).

Таким чином, використання насіння розторопші плямистої в дозі 1 кг/т комбікорму протягом 5 днів до вакцинації і 10 днів після неї спричиняє підвищення в сироватці крові вмісту загального білка (р<0,05), імунних глобулінів (р<0,001), титру противірусних антитіл до ньюкаслської хвороби (р<0,05); зменшення рівня сечової кислоти (р<0,05), холестеролу (р<0,05), активності АсАТ і АлАТ (р<0,01), що є показником позитивного впливу насіння розторопші плямистої на печінку; зумовлює нормалізацію кислотно-лужної рівноваги (50,7±0,46 об% СО2 порівняно з 48,2±0,45 - у контролі).

Експеримент проводили в умовах стаціонару і лабораторії кафедри терапії та клінічної діагностики ПФ «КАТУ» НАУ. За принципом аналогів відібрали дві групи курчат. Птиці дослідної групи за 5 діб до кожної вакцинації і протягом 10 діб після неї в комбікорм вводили препарат з розрахунку на 1 кг комбікорму: насіння розторопші плямистої 1 г, ровіміксу Е 50 - 60 мг, ліпаміду - 25 мг. Препарат вводили триразово уподовж 45 діб.

У дослідній групі курчат після застосування комплексного препарату вміст загального білка був вірогідно більшим на 71 (р<0,01) і 101-у доби (р<0,05), а частка гамма-глобулинів сироватки крові зросла на 1,9 (р<0,01) і 4,8 % (р<0,01) порівняно з контрольною групою (табл. 6). Концентрація сечової кислоти у 71-добових дослідних курчат нижча на 18,6 % (р<0,05). У 101-добових курчат відмінності між групами зберігаються: сечової кислоти в них менше на 16,3 % (р<0,01). Виходячи з одержаних результатів, можемо стверджувати, що комплексний препарат має виражений вплив на показники білкового обміну, ступінь утилізації сечової кислоти та структуру гепатоцитів, оскільки зменшується активність трансфераз: АсАТ до 20,9±0,8 (р<0,001), АлАТ - 7,3±0,5 Од/л (р<0,001).

Таблиця 6. Результати впливу комплексного препарату на показники крові курчат, М±m (n=18)

Примітки: * - Р<0,05 ** - Р<0,01 *** - Р<0,001 відносно контрольної групи; К - контрольна група, Д - дослідна група

Результати клінічного випробування комплексного препарату свідчать про те, що під його впливом утримується на високому рівні титр антитіл до вірусу ньюкаслської хвороби (р<0,001), тобто підвищується напруженість поствакцинального імунітету, інтенсивність росту молодняку, в сироватці крові збільшується вміст гамма-глобулінів (р<0,01), знижується концентрація сечової кислоти (р<0,01), активність АсАТ і АлАТ (р<0,001), нормалізується кислотно-лужна рівновага. Отже, комплексний препарат має гепатозахисну та імуностимулювальну дію, нормалізує обмін речовин і кислотно-лужну рівновагу в молодняку курей високопродуктивних кросів.

Застосування комплексного препарату на фоні експериментально спричиненої патології печінки у курчат

Провели експеримент з оцінки ефективності комплексного гепатозахисного препарату за одночасної дії на печінку та інші органи токсичної речовини. До складу препарату введені (кг/т корму): насіння розторопші плямистої - 1 кг, ліпамід - 25 г, вітамін Е - 60 г. Курчатам дослідної групи за 2 доби до вакцинації і упродовж 13 діб після неї вводили комплексний препарат у вказаних вище дозах та карбону тетрахлорид у дозі 30 мг на 1 кг корму протягом 7 діб. Надалі за 5 діб перед наступними вакцинаціями і впродовж 10 діб після них вводили тільки комплексний гепатозахисний препарат. Курчатам контрольної групи у віці 25 діб вводили карбону тетрахлорид у дозі 30 мг на 1 кг корму упродовж 7 діб. Речовину розчиняли у воді і змішували з кормом.

Через чотири доби від початку введення препаратів у окремих курчат в обох групах спостерігали загальне пригнічення та зниження апетиту. У курчат контрольної групи, поряд з тим, виявляли значну скуйовдженість пір'яного покриву і різке відставання в рості. Упродовж експерименту в дослідній групі загинуло двоє курчат, у контрольній - шість. У 55-добових курчат дослідної групи маса тіла була на 7,0 % вища, ніж у контрольній, а в 71-добових - на 5,7 %.

З таблиці 7 видно, що у 48-добових курчат, які отримували разом з токсичною дозою карбону тетрахлориду комплексний гепатозахисний препарат, вміст загального білка в сироватці крові на 3,8 % вищий, ніж у групі, що отримувала тільки токсичну речовину. У дослідних курчат вища відносна кількість альбумінів (р<0,05) сироватки крові і гамма-глобулінової фракції (р<0,01). У той же час альфа- і бета-глобулінов більше у курчат, що отримували тільки карбону тетрахлорид. Рівень сечової кислоти у дослідних курчат знаходився на верхній межі норми, а в контрольних значно перевищував її (р<0,001).

Таблиця 7. Результати дослідження показників білкового обміну і рівня сечової кислоти, M±m (n=18)

Примітка. * - р<0,05 ** - р<0,01 *** - р<0,001 відносно контрольної групи

Через 7 діб відмічали вірогідну різницю між групами у співвідношенні білкових фракцій сироватки крові: у дослідної птиці на 2,6 % більше альбумінів і 2,4 % - гамма-глобулінів, а в курчат контрольної групи на 1,4 % більше альфа- і 3,8 % - бета-глобулінів (р<0,05 і р<0,001). Вміст сечової кислоти у курчат першої групи менший на 25 % (р<0,001) і знаходився в межах норми.

У 71-добових курчат дослідної групи більше загального білка сироватки крові (р<0,01), гамма-глобулінів (на 2,2 %; р<0,01); менше сечової кислоти (на 21,3 %; р<0,001).

Використання комплексу гепатопротекторів позитивно впливає на структуру мембран гепатоцитів, напруженість поствакцинального імунітету і стан кислотно-лужного балансу крові (табл. 8). Активність АсАТ у курчат першої групи 48-добового віку нижча на 13,2, АлАТ - 37,2 % порівняно з контрольною. У курчат контрольної групи, що отримали токсичну дозу карбону тетрахлориду, спостерігається ацидоз (резервна лужність 45,9±0,47 об% СО2), а рівень антитіл на 34,5 % нижчий, ніж у дослідній (р<0,01), що не забезпечує надійного противірусного захисту. У 55-денних курчат дослідної групи нижча активність АсАТ (р<0,001) і АлАТ (р<0,01).

Таблиця 8. Результати дослідження резервної лужності, активності АсАТ і АлАТ, рівня антитіл до вірусу ньюкаслської хвороби, M±m (n=18)

Примітка. * - р<0,05 ** - р<0,01 *** - р<0,001 відносно контрольної групи

У 71-добовому віці у курчат, які отримували карбону тетрахлорид і комплексний препарат, резервна лужність вища на 8,2 % (р<0,001), активність АсАТ і АлАТ менша на 29,9 і 65,0 %, а рівень антитіл вищий на 31,3 % (р<0,01), ніж у курчат, що отримали тільки токсичну сполуку.

Таким чином, експериментально викликане ураження печінки характеризувалося значним підвищенням активності індикаторних ферментів АлАТ і АсАТ (р<0,001), зниженням вмісту в сироватці крові альбуміну (р<0,01), резервної лужності (р<0,01), г-глобулінів (р<0,001), титру антитіл до вірусу ньюкаслської хвороби (р<0,001), підвищенням рівня сечової кислоти (р<0,001). Отже, дані цього експерименту підтверджують нашу гіпотезу про зв'язок стану печінки з імунним статусом організму птиці, напруженістю поствакцинального імунітету у курей до ньюкаслської хвороби.

На фоні експериментально спричиненої гепатодистрофії підтвердилися раніше отримані дані про те, що під впливом комплексного гепатозахисного препарату утримується високий титр антитіл проти збудника ньюкаслської хвороби, підвищується рівень г-глобулінів у сироватці крові, знижується концен-трація сечової кислоти, нормалізується резервна лужність. Позитивний вплив на печінку комплексного препарату підтверджується зниженням активності індикаторних ферментів - АлАТ і АсАТ.

Висновки