Жирнокислотний склад ліпідів природних кормів рибоводних ставів та тканин ставкових риб
Наведення даних про жирнокислотний склад загальних ліпідів і неетерифікованих форм вищих жирних кислот природних кормів (зообентосу, зоопланктону, фітопланктону) рибоводних ставків західного регіону України. Зміни під час вегетаційного періоду (05-08 м.).
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2015 |
| Размер файла | 112,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН
УДК 574.52:577.115.3:639.3
03.00.04 - біохімія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ЛІПІДІВ ПРИРОДНИХ КОРМІВ РИБОВОДНИХ СТАВІВ ТА ТКАНИН СТАВКОВИХ РИБ
ФРІШТАК Олена Мирославівна
Львів - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті біології тварин УААН.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Рівіс Йосип Федорович, Інститут біології тварин УААН, головний науковий співробітник лабораторії екологічної фізіології та якості продукції.
Офіційні опоненти:
доктор біологічних наук, професор Янович Вадим Георгійович, Інститут біології тварин УААН, головний науковий співробітник лабораторії живлення великої рогатої худоби;
доктор сільськогосподарських наук, професор Данчук В'ячеслав Володимирович, Подільський державний аграрно-технічний університет МАП України, завідувач кафедри біохмії, фармакології та радіобіології.
Захист відбудеться "20 " січня 2009 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту біології тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.
Автореферат розісланий "18" грудня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Віщур О.І.
Анотації
Фріштак О.М. Жирнокислотний склад ліпідів природних кормів рибоводних ставів та тканин ставкових риб. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2008.
У дисертаційній роботі наведені дані про жирнокислотний склад загальних ліпідів і неетерифікованих форм вищих жирних кислот природних кормів (зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності) рибоводних ставів західного регіону України та його зміни під час вегетаційного періоду (з травня по серпень). Встановлено також жирникислотний склад загальних ліпідів і фракції неетерифікованих жирних кислот у печінці та скелетних м'язах лускатого коропа, білого товстолоба і білого амура впродовж вегетаційного періоду. Показано зміни чисельності та біомаси природних кормів (зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності) у ставі під час вегетаційного періоду та відносної швидкості росту різних видів ставкових риб (лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура) впродовж вегетаційного періоду. Встановлено зміни вмісту жирних кислот загальних ліпідів і неетерифікованих форм вищих жирних кислот у печінці та скелетних м'язах різних видів ставкових риб під час вегетаційного періоду. Зокрема виявлено зв'язок між високим вмістом поліненасичених жирних кислот родини n-3 у фітопланктоні і вищих водних рослинах та їх вмістом у скелетних м'язах білого товстолоба і білого амура. Встановлено, що відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у печінці і скелетних м'язах білого товстолоба та білого амура є значно більшим, ніж у цих тканинах у лускатого коропа.
Ключові слова: ставкова вода, зообентос, зоопланктон, фітопланктон, водна рослинність, печінка, скелетні м'язи, жирні кислоти, ставкові риби.
Фриштак О.М. Жирнокислотный состав липидов природных кормов рыбоводных прудов и тканей прудовых рыб. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Институт биологии животных УААН, Львов, 2008.
В диссертационной роботе приведены данные о жирнокислотном составе природных кормов (зообентоса, зоопланктона, фитопланктона и высшей водной растительности) рыбоводных прудов западного региона Украины о его изменении в течении вегетационного периода и его влиянии на жирнокислотный состав печени и мышечной ткани различных видов прудовых рыб - чешуйчатого карпа, белого толстолоба и белого амура. Установлено динамику изменения численности и биомассы отдельных видов природных кормов (зообентоса, зоопланктона, фитопланктона и высшей водной растительности) рыбоводных прудов в течении вегетационного периода. Исследовано динамику роста чешуйчатого карпа, белого толстолоба и белого амура в течении вегетационного периода. Установлено, что содержание насыщенных, мононенасищенных и полиненасыщенных жирных кислот в составе неэтерифицированных форм жирных кислот зообентоса, зоопланктона, фитопланктона и высшей водной растительности пруда существенно не отличается от относительной концентрации различных за насыщенностю жирных кислот в составе общих липидов. Показано, что наибольшая численность и биомасса зообентоса в рыбоводных прудах имеется в июле, зоопланктона - в июне, а фитопланктона - в августе. Зообентос в прудах, в основном, представлен хирономидами и олигохетами, зоопланктон - коловертками, ветвистоусыми и веслоногими рачками, фитопланктон -протококовыми водоростямы, высшая водная растительность - роголисником темнозеленым, рогозой, уруттю колосистой и камышом.
Определено абсолютное количество отдельных высших жирных кислот общих липидов и неэтерифицированных форм высших жирных кислот в зообентосе, зоопланктоне, фитопланктоне и высшей водной растительности рыбоводных прудов в мае, июне, июле и августе, а также в печени и скелетных мышцах чешуйчатого карпа, белого толстолоба и белого амура в начале, средине и конце вегетационного периода. Наибольшее количество полиненасыщеных жирных кислот семейства n-3 содержится в фитопланктоне, а наименьшее - в зообентосе. Установлено, что отношение между количеством полиненасыщеных жирных кислот семейств n-3 и n-6 в липидах печени и скелетных мышцах карпа значительно меньше, чем у белого толстолоба и, особенно, белого амура. Суммарное количество высших жирных кислот общих липидов и неэтерифицированных форм высших жирных кислот в печени и концентрация высших жирных кислот общих липидов в скелетных мышцах исследуемых видов прудовых рыб на протяжении вегетационного периода значительно увеличивается. Это увеличение обусловлено главным образом за счет повышения в скелетных мышцах исследуемых видов прудовых рыб уровня полиненасищеных жирных кислот. При этом количество мононенасыщенных жирных кислот увеличивается в меньшей степени, а насыщенных - уменьшается или существенно не изменяется. На основании полученных результатов подтверждено положение о взаимосвязи между жирнокислотным спектром липидов природных кормов рыбоводных прудов и жирнокислотным составом мяса растительноядных видов прудовых рыб и обосновано использование природных кормов прудов в питании карпа в виде кормовой добавке к основному корму (концентрированным кормам).
Ключевые слова: прудовая вода, зообентос, зоопланктон, фитопланктон, водная растительность, печень, скелетные мышцы, высшие жирные кислоты, прудовые рыбы.
Frishtak O. M. Fatty acid composition lipids natural pond nutrition of and musculature of pond's fish. - Manuscript.
The dissertation for the scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 03.00.04 - Biochemistry. - Institute of animal biology of UAAS, Lviv, 2008. жирнокислотний неетерифікований зообентос
This work gives the following facts about the content of the global lipids and some forms of nonesterefiec fatty acids of natural nutrition (zoobentos, zooplancton, phytoplancton and higher water plants) of fishbreeding takes of the Western Ukrainian region and its changes during the vegetation period (from may to august). It was been established the quantity of fatty acids and NEFA in the liver and carcass musctes of the silver carp, the stone moroco and the grass carp during the vegetation period.
It was showed the changes of quantity and bioweight of natural nutrition in the lake during the vegetation period and the augmentation of weight of different types of pond's fishes. The liaison between the hight level of poluunsaturated acids (n-3) in the phytoplancton and in the carcass muscles of the grass carp and the stone moroco has been established and it is higher than in the liver and carcass muscles of the silver carp.
Key words: pond's water, zoobentos, zooplancton, phytoplancton, water plants, fatty acids, pond fishes.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. У живленні ставкових риб, особливо рослиноїдних (білого товстолоба та білого амура), важливу роль відіграють природні корми ставів - зоопланктон, фітопланктон, зообентос та вищі водні рослини. Потреба коропа у поживних речовинах забезпечується за рахунок природних кормів на 20-25 %, потреба рослиноїдних риб - на 90-100 %. Природні корми ставів характеризуються високим вмістом протеїну, ліпідів, вуглеводів, мінеральних речовин (Шерман І. М. зі співавт., 2002), що позитивно впливає на ріст ставкових риб. Для ліпідів природних кормів ставів характерний високий вміст поліненасичених жирних кислот родин n-6 (лінолевої, арахідонової) і родин n-3 (ліноленової, ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот), які після споживання їх рибами використовуються у тканинах, у тому числі у скелетних м'язах, у синтезі ліпідів, що позитивно впливає на харчову цінність м'яса (Kanazawa A. N, 1986; Остроумова И.Н., 2000). Цим пояснюється висока харчова цінність м'яса рослиноїдних риб, ліпіди яких містять значну кількість поліненасичених жирних кислот родини n-3. Споживання людиною цих поліненасичених жирних кислот, основним джерелом яких є м'ясо морських риб, є ефективним способом попередження ішемічних захворювань серця та інших небезпечних хвороб у людини (Filipiak J. С, 1997; Климов А.Н., 1999; Нolub B.J., 2002). Цим зумовлена науково-практична актуальність поглибленого вивчення сезонних, технологічних, екологічних чинників, які суттєво впливають на продукцію природних кормів, швидкість росту риб, харчову та біологічну цінність їх м'яса.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до НТП 28 "Фізіолого-біохімічні основи збереження здоров'я та високої продуктивності тварин" і є фрагментом завдання "Вивчити вміст високомолекулярних (ВЖК) та неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК) у скелетних м'язах і печінці різних видів ставкових риб", виконаного в Львівській дослідній станції Інституту рибного господарства УААН (№ держреєстрації 0106U011403), у якому дисертант досліджувала вміст ВЖК і НЕЖК у природних кормах (зообентос, зоопланктон, фітопланктон та вища водна рослинність) та тканинах (скелетних м'язах та печінці) різних видів ставкових риб.
Мета і завдання досліджень - встановити закономірність змін жирнокислотного складу загальних ліпідів і фракції НЕЖК у природних кормах (зообентосі, зоопланктоні, фітопланктоні, рослинності) рибоводних ставів і його зв'язок з жирнокислотним складом тканин (печінки, скелетних м'язів) різних видів ставкових риб (лускатого коропа, білого товстолоба, білого амура) впродовж вегетаційного періоду.
У завдання дисертаційної роботи входило дослідження:
- вмісту окремих жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у зообентосі, зоопланктоні, фітопланктоні й вищій водній рослинності та його змін під час вегетаційного періоду;
- вмісту окремих жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у печінці й скелетних м'язах лускатого коропа, білого товстолоба і білого амура та його змін впродовж вегетаційного періоду;
- кількісних змін чисельності та біомаси зообентосу, зоопланктону, фітопланктону і рослинності у рибоводних ставах під час вегетаційного періоду;
- динаміки росту дволіток лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура під час вегетаційного періоду.
Об'єкт дослідження - жирнокислотний склад загальних ліпідів і фракції НЕЖК у природних кормах рибоводних ставів - зообентосі, зоопланктоні, фітопланктоні і рослинності на різних стадіях вегетаційного періоду та його зв'язок з жирнокислотним складом загальних ліпідів і фракції НЕЖК у печінці і скелетних м'язах риб - лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура.
Предмет дослідження - зообентос, зоопланктон, фітопланктон, рослинність ставів, печінка та скелетні м'язи лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура.
Методи дослідження - біохімічні (газохроматографічне визначення вмісту ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК), гідробіологічні (визначення чисельності та біомаси природних кормів ставів), хімічні (визначення гідрохімічного складу ставкової води), зоотехнічні (визначення маси тіла риб), статистичні (визначення вірогідності отриманих результатів).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено динаміку змін вмісту окремих жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у природних кормах рибоводних ставів - зообентосі, зоопланктоні, фітопланктоні та рослинності під час вегетаційного періоду та його зв'язок з змінами вмісту окремих жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у печінці і скелетних м'язах різних видів ставкових риб (лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура) під час вегетаційного періоду. Встановлено високий вміст поліненасичених жирних кислот у фітопланктоні (ейкозапентаєнової, докозагексаєнової) і у водній рослинності (лінолевої, ліноленової) та значно більший вміст поліненасичених жирних кислот родини n-3 (ейкозапентаєнової, докозагексаєнової) у печінці і скелетних м'язах товстолоба і білого амура, ніж у печінці і скелетних м'язах коропа. Досліджено динаміку змін чисельності та біомаси природних кормів у ставі і їх зв'язок з ростом ставкових риб.
Практичне значення одержаних результатів. Виявлена пряма залежність між концентрацією незамінних поліненасичених жирних кислот у природних кормах ставів (зообентосі, зоопланктоні, фітопланктоні та вищій водній рослинності) і їх вмістом у тканинах ставкових риб (коропа, товстолоба та білого амура). Огрунтовано збільшення продукції природних кормів у ставах та їх використання у годівлі ставкових риб у вигляді добавок до раціону.
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно проаналізував наукову літературу, виконав експериментальну частину роботи, статистично опрацював результати досліджень, підготував статті до опублікування, написав дисертаційну роботу. Разом з науковим керівником провів аналіз й обговорення результатів досліджень, сформулював висновки та пропозиції виробництву.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались: на аспірантських конференціях Інституту біології тварин УААН (м. Львів, 2005-2007 рр.); на міжнародних науково-практичних конференціях "Сучасний стан тваринництва та перспективи його розвитку" (м. Львів, 2006 р.), "Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення і перспективи" (м. Харків, 2006 р.); на міжнародних науково-практичних конференціях молодих вчених та спеціалістів Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького "Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики" (м. Львів, 2006-2007 рр.).
Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені у 8 статтях, 7 опубліковані у фахових виданнях, з них 3 одноосібні, 1 патент на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозиції виробництву, додатків (23) та списку використаної літератури, який містить 360 джерел, з них 122 латиною. Загальний обсяг дисертації 157 сторінок, у тому числі 26 таблиць, які займають 22 сторінки.
Основний зміст роботи
Огляд літератури. Складається з 3 підрозділів, у яких проаналізовано наявні в літературі дані про хімічний склад природних кормів рибоводних ставів та їх роль у живленні ставкових риб, про вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад у тканинах різних видів ставкових риб.
Загальна методика та основні методи досліджень. Експериментальні дослідження проведені в Інституті біології тварин УААН і Львівському відділенні Інституту рибного господарства УААН. Досліджувався жирнокислотний склад загальних ліпідів і фракції НЕЖК у природних кормах нагульного ставу, загальною площею 30 га, с.м.т. Великий Любінь Львівської області у травні, червні, липні, серпні та у печінці і скелетних м'язах лускатого коропа, білого товстолоба і білого амура у вказаний період. Щільність посадки риби у ставі становила 2150 екземплярів/га, кількість любінського лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура складала відповідно 55,1; 42,2 і 2,7 % від загальної кількості риб. Впродовж вегетаційного періоду (травень, червень, липень та серпень) проводили визначення маси тіла досліджуваних видів ставкових риб, температурного режиму та хімічного складу води.
У процесі гідробіологічних досліджень визначали вид, чисельність та біомасу природних кормів у ставі. При цьому визначали кількість окремих жирних кислот загальних ліпідів і їх неетерифікованих форм у середніх зразках зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та рослинності. Природні корми ставу для гідробіологічних і біохімічних досліджень відбирали загальноприйнятими методами (Кражан С.А., 1991).
Під час досліду контролювали ріст риб. У зразках печінки та скелетних м'язів дволіток любінського лускатого коропа, білого товстолоба і білого амура визначали вміст окремих ВЖК загальних ліпідів і фракції НЕЖК (n=3).
Загальні ліпіди із природних кормів ставів і тканин ставкових риб екстрагували (Folch J. at al., 1957) сумішшю хлороформу та метанолу у відношенні 2:1. Для визначення вмісту окремих жирних кислот загальні ліпіди омилювали та отримані жирні кислоти метилювали (Рівіс Й.Ф. зі співавт., 1981, 1997). Для визначення концентрації окремих НЕЖК їх ліпіди звільняли від хлороформу та отримані жирні кислоти метилювали (Рівіс Й.Ф. зі співавт., 1996, 1997). Отримані метилові ефіри ВЖК загальних ліпідів і фракції НЕЖК розділяли методом газорідинної хроматографії. Для досліджень метилових ефірів жирних кислот використали газорідинний хроматограф "Chrom-5" (Чехія). При визначенні вмісту окремих ВЖК загальних ліпідів і фракції НЕЖК користувались поправочними коефіцієнтами, які знаходили методом внутрішнього нормування.
Отримані числові дані опрацьовані статистично за допомогою стандартного пакету статистичних програм Мicrosoft EXCEL.
Результати досліджень та їх аналіз
Температурна характеристика та хімічний склад ставкової води у літній період. Встановлено, що температура води у ставі під час літнього періоду коливалася у межах 15,9 - 22,5 С 0. Найнижчою вона була в травні, а найвищою в липні. Хімічні дослідження ставкової води показали, що за такими параметрами, як рН, вміст нітратів, нітритів, аніонів і катіонів вона під час літнього періоду відповідала нормативним значенням.
Чисельність та біомаса окремих видів природних кормів у ставі під час вегетаційного періоду. Встановлено, що зообентос на дні дослідного ставу більшою мірою представлений хірономідами та олігохетами, ніж личинками комах і молюсками. Чисельність і біомаса зообентосу у ставі у травні є найменшою, у червні вона зростає та досягає максимуму у липні.
У зоопланктоні ставу переважають коловертки, гіллястовусі та веслоногі. Найбільшу чисельність зоопланктону у воді ставу виявлена в травні, а найменшу - у червні. Біомаса зоопланктону в червні є найбільшою, а у серпні - найменшою.
Фітопланктон в основному представлений протококовими і, в меншій мірі, вольвоксовими, євгленовими та синьо-зеленими водоростями. Чисельність фітопланктону у воді ставу під час вегетаційного періоду зростає та досягає максимуму у серпні. Це зумовлено зростанням у його складі, в основному, кількості синьо-зелених і діатомових водоростей. Максимальна біомаса фітопланктону виявлена у липні.
Вища водна рослинність у ставі представлена в основному роголисником темно-зеленим, рогозом, уруттю колосистою та очеретом і, у меншій мірі, елодеєю, рдестом гребінчастим, ряскою та аіром болотним. Рослинність (придонна, плаваюча та надводна) займає в середньому третю частину ставу. Найбільшу її кількість складає придонна (30-40 %) та надводна (25-35 %) рослинність.
Вміст окремих жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у зообентосі ставу на різних стадіях вегетаційного періоду. Встановлено, що біля половини жирних кислот у жирнокислотному спектрі загальних ліпідів і НЕЖК зообентосу ставу становлять мононенасичені жирні кислоти, а решта - приблизно однаковою мірою насичені та поліненасичені. Насичені жирні кислоти у жирнокислотному складі загальних ліпідів і НЕЖК зообентосу приблизно однаковою мірою представлені пальмітиновою та стеариновою кислотами, мононенасичені - в основному олеїновою кислотою; поліненасичені - лінолевою та її похідною - арахідоновою кислотою. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3/n-6 загальних ліпідах і НЕЖК у зообентосі становить у середньому 0,27-0,32. Ці дані свідчать про значну перевагу у жирнокислотному складі загальних ліпідів і НЕЖК зообентосу поліненасичених жирних кислот родини лінолевої кислоти.
Найбільша кількість насичених жирних кислот загальних ліпідів і НЕЖК у зообентосі виявлена у травні та серпні, мононенасичених і поліненасичених жирих кислот - у червні та липні (р<0,05-0,01).
Вміст окремих жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у зоопланктоні ставу на різних стадіях вегетаційного періоду. Встановлено, що вміст жирних кислот загальних ліпідів і НЕЖК у зоопланктоні впродовж вегетаційного періоду в основному зростає за рахунок збільшення кількості ненасичених жирних кислот. При цьому, серед ВЖК загальних ліпідів і НЕЖК зоопланктону збільшується кількість мононенасичених (в основному за рахунок жирних кислот родини n-9) і поліненасичених (за рахунок жирних кислот родин n-3 і n-6) жирних кислот (р<0,05-0,01).
Відношення між кількістю поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 загальних ліпідів у зоопланктоні ставу у травні, червні, липні та серпні становило відповідно 1,37; 1,75; 1,76 і 1,76.
Найбільше підвищення загального рівня НЕЖК у зоопланктоні виявлено в червні, а найменше - в серпні. Воно в основному зумовлено збільшенням кількості ненасичених жирних кислот - мононенасичених (родин n-7 і n-9) і поліненасичених (родин n-3 і n-6).
Збільшення кількості неетерифікованої лінолевої та ліноленової кислот у зоопланктоні ставу спостерігається на тлі зростання вмісту їх похідних, більш довголанцюгових і більш ненасичених жирних кислот родин n-6 і n-3 (р<0,05-0,01). Відношення між кількістю поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 НЕЖК у зоопланктоні в травні, червні, липні та серпні становить відповідно 1,99; 3,04; 1,95 і 1,90.
Вміст окремих жирних кислот у загальних ліпідах і фракції НЕЖК у фітопланктоні ставу на різних стадіях вегетаційного періоду. Найбільше зростання кількості насичених жирних кислот загальних ліпідів у фітопланктоні ставу спостерігається в червні, і, особливо, у липні (р<0,05-0,01). У серпні порівняно з травнем, кількість ненасичених жирних кислот загальних ліпідів, особливо поліненасичених, у фітопланктоні ставу різко зменшується.
У червні і, меншою мірою, у липні та серпні, порівняно з травнем, у фітопланктоні ставу збільшується загальна кількість насичених, і меншою мірою - мононенасичених і поліненасичених НЕЖК (р<0,05-0,01). Кількість ненасичених НЕЖК у фітопланктоні ставу під час вегетаційного періоду збільшується за рахунок зростання вмісту мононенасичених (родин n-7 і n-9) і поліненасичених (родин n-3 і n-6) жирних кислот. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 загальних ліпідів і НЕЖК у фітопланктоні ставу у травні, червні, липні і серпні становить відповідно 5,53; 5,4; 5,03 і 4,64 та 5,90; 5,47; 5,55 і 5,72.
Вміст окремих жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у вищій водній рослинності ставу на різних стадіях вегетаційного періоду. Кількість жирних кислот загальних ліпідів у вищій водній рослинності ставу була найбільшою у липні, а найменшою у травні (р<0,05-0,01). Це в основному було зумовлено зростанням вмісту ненасичених жирних кислот родин n-7, n-9 і, особливо, n-3.
Загальна концентрація НЕЖК у вищій водній рослинності ставу у липні, серпні і, особливо, у червні була більша, ніж у травні, що зумовлено зростанням вмісту насичених (з парною кількістю вуглецевих атомів у ланцюгу) і ненасичених (родин n-3, n-6, n-7 і n-9) жирних кислот.
Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 загальних ліпідів у вищій водній рослинності ставу у травні, червні, липні та серпні становило відповідно 1,78; 2,69; 2,58 і 2,58 та НЕЖК - 1,46; 1,45; 1,45 і 1,46.
З діаграми на рисунку 1 видно, що зообентос характеризується високим вмістом лінолевої та арахідонової кислот, фітопланктон - високим вмістом лінолевої, ліноленової, ейкозапентаєнової та докозагексаєнової кислот, зоопланктон та вища водна рослинність - високим вмістом лінолевої та ліноленової кислот.
Рис.1. Вміст основних поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів у природних кормах ставу у липні місяці, г/кг (М ±m, n=3).
Жирнокислотний склад загальних ліпідів і НЕЖК печінки різних видів ставкових риб під час вегетаційного періоду. Проведені дослідження показали, що вміст жирних кислот загальних ліпідів у печінці коропа, білого товстолоба і білого амура впродовж вегетаційного періоду підвищується відповідно в 1,32; 1,44 і 1,65 разу. Це підвищення в основному зумовлено збільшенням кількості поліненасичених жирних кислот у печінці всіх видів риб (р<0,05-0,01). Зокрема кількість насичених жирних кислот у печінці коропа в кінці вегетаційного періоду була в 1,53 разу менша, а вміст мононенасичених і поліненасичених жирних кислот - відповідно в 1,15 і 1,74 разу більший, ніж на початку вегетаційного періоду. При цьому у печінці коропа у кінці вегетаційного періоду, порівняно до його початку, виявлена значно менша кількість пальмітинової кислоти і більша кількість олеїнової, лінолевої, ліноленової, арахідонової, ейкозапентаєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот (р<0,05-0,01). Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у печінці коропа на початку вегетаційного періоду становила в середньому 2,33, а в кінці - 2,75.
Вміст насичених жирних кислот загальних ліпідів у печінці білого товстолоба у кінці вегетаційного періоду був в 1,17 разу менший, а кількість мононенасичених і поліненасичених жирних кислот - відповідно в 1,45 і 1,63 разу більша, ніж на початку вегетаційного періоду. Особливо зросла під час вегетаційного періоду у печінці білого товстолоба кількість олеїнової, лінолевої, ліноленової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот (р<0,05-0,01). Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у печінці білого товстолоба на початку і в кінці вегетаційного періоду становило відповідно 3,23 і 3,47.
Кількість насичених жирних кислот загальних ліпідів у печінці білого амура в кінці вегетаційного періоду була така сама, а кількість мононенасичених і поліненасичених жирних кислот відповідно в 2,0 і 1,66 разу більша, ніж на початку вегетаційного періоду. Ці зміни зумовлені різким зростанням у печінці білого амура у кінці вегетаційного періоду вмісту олеїнової, лінолевої, ліноленової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот (р<0,05-0,01). Відношення між кількістю поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у печінці білого амура на початку і в кінці вегетаційного періоду становило відповідно 4,33 і 4,18.
Виявлене нами значно менше відношення між концентрацією поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у печінці коропа (2,33-2,75), ніж у печінці білого товстолоба (3,23-3,47) і, особливо, білого амура (4,33-4,18) вказує на зв'язок між вмістом поліненасичених жирних кислот родини n-3 у природних кормах ставу і їх кількістю у печінці ставкових риб. Це зумовлено більшим засвоєнням рослиноїдними рибами (білим товстолобиком і білим амуром) наявних у природних кормах ставу (фітопланктоні та вищій водній рослинності) поліненасичених жирних кислот і використанням їх у синтезі ліпідів печінки ставкових риб. Внаслідок цього вміст поліненасичених жирних кислот родини n-3 (ліноленової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот) у печінці рослиноїдних риб (білого товстолоба, білого амура) значно більший, ніж у печінці коропа (р<0,05-0,01).
Проведені дослідження показали, що під час вегетаційного періоду у печінці всіх видів ставкових риб зростає також загальна кількість НЕЖК. При цьому їх кількість, так само, як і кількість жирних кислот загальних ліпідів, в основному збільшується за рахунок ненасичених жирних кислот. Так, кількість насичених НЕЖК у печінці коропа у кінці вегетаційного періоду була відповідно 1,56 разу менша, а кількість мононенасичених і поліненасичених жирних кислот - відповідно в 1,20 і 1,40 разу більша, ніж на початку вегетаційного періоду. При цьому у печінці коропа у кінці вегетаційного періоду була значно менша кількість неетерифікованої форми пальмітинової кислоти і більша кількість олеїнової, ліноленової та докозагексаєнової кислот (р<0,001). Відношення між кількістю неетерифікованих форм поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у печінці коропа на початку і в кінці вегетаційного періоду становило відповідно 2,21 і 2,75.
У кінці вегетаційного періоду, порівняно з його початком, у печінці білого товстолоба кількість неетерифікованих форм насичених жирних кислот була менша в 1,6 разу, а кількість мононенасичених і поліненасичених жирних кислот - відповідно в 1,2 і 1,4 разу більша. При цьому у печінці білого товстолоба значно зменшилася кількість неетерифікованої форми пальмітинової кислоти і зріс вміст олеїнової, лінолевої, ліноленової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот (р<0,001). Відношення між кількістю неетерифікованих форм поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у печінці білого товстолоба на початку і в кінці вегетаційного періоду становило відповідно 4,09 і 4,01.
У печінці білого амура у кінці вегетаційного періоду, порівняно до його початку, в 1,40 разу зменшилася кількість неетерифікованих форм насичених жирних кислот і відповідно 1,50 і 1,49 разу зріс вміст мононенасичених і поліненасичених жирних кислот. При цьому у печінці білого амура зменшилася кількість неетерифікованої форми пальмітинової кислоти і зріс вміст олеїнової та докозагексаєнової кислот (р<0,001). Відношення між кількістю неетерифікованих форм поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у печінці білого амура на початку та в кінці вегетаційного періоду становила відповідно 4,78 і 4,88.
Видові різниці у вмісті основних жирних кислот у печінці досліджуваних видів риб у кінці вегетаційного періоду ілюструють дані, наведені на рисунку 2.
Рис. 2. Вміст основних поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів у печінці лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура на початку та в кінці вегетаційного періоду, г/кг (М ±m, n=3).
Жирнокислотний склад загальних ліпідів і НЕЖК скелетних м'язів різних видів ставкових риб впродовж вегетаційного періоду. Вміст жирних кислот загальних ліпідів у скелетних м'язах коропа під час вегетаційного періоду зріс в 1,92 разу. Це зумовлено збільшенням кількості насичених, мононенасичених і, особливо, поліненасичених жирних кислот. Так, кількість насичених, ненасичених і поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів у скелетних м'язах коропа в кінці вегетаційного періоду, порівняно до його початку, була більша відповідно в 1,46; 1,59 і 3,26 разу. При цьому впродовж вегетаційного періоду у скелетних м'язах коропа найбільше зростає вміст пальмітинової, олеїнової, лінолевої, ліноленової, арахідонової, ейкозапентаєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот (р<0,001). Відношення між кількістю поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у скелетних м'язах коропа на початку та в кінці літнього періоду вирощування становить відповідно 0,78 і 1,40.
Ще більше під час вегетаційного періоду зростає вміст жирних кислот загальних ліпідів у скелетних м'язах білого товстолоба - в 2,23 разу. Збільшення кількості жирних кислот загальних ліпідів у скелетних м'язах білого товстолоба, так само як у скелетних м'язах коропа, зумовлене підвищенням рівня поліненасичених жирних кислот. Зокрема, кількість насичених жирних кислот у загальних ліпідах скелетних м'язів білого товстолоба у кінці вегетаційного періоду була більшою у 1,47 разу, мононенасичених - у 1,72 разу, поліненасичених - у 3,08 разу, ніж на початку вегетаційного періоду. Впродовж вегетаційного періоду у скелетних м'язах білого товстолоба найбільше зростає вміст олеїнової, лінолевої, ліноленової, арахідонової, ейкозапентаєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот (р<0,001). Відношення між кількістю поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у скелетних м'язах білого товстолоба на початку і в кінці вегетаційного періоду становила відповідно 1,81 і 2,34.
У скелетних м'язах білого амура концентрація жирних кислот загальних ліпідів під час вегетаційного періоду збільшилася в 2,21 разу. При цьому вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів зріс відповідно в 1,52, 1,65 і 3,06 разу. Відношення між кількістю поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у скелетних м'язах білого амура на початку та в кінці вегетаційного періоду становила відповідно 2,37 і 3,05.
Одержані дані свідчать про значно вищий рівень у скелетних м'язах рослиноїдних риб - білого товстолоба і особливо білого амура - поліненасичених жирних кислот родини n-3 (докозагексаєнової кислоти), ніж у скелетних м'язах коропа. Ці різниці вказують на прямий зв'язок між вмістом поліненасичених жирних кислот у природних кормах і їх концентрацією у скелетних м'язах рослиноїдних риб, що позитивно впливає на харчову цінність м'яса.
Різниці у вмісті основних поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів у скелетних м'язах досліджуваних видів ставкових риб під час вегетаційного періоду ілюструють дані, наведені на рисунку 3.
Рис. 3. Вміст основних поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів у скелетних м'язах лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура на початку та в кінці вегетаційного періоду, г/кг (М ±m, n=3).
Збільшення вмісту неетерифікованих форм вищих жирних кислот у скелетних м'язах досліджуваних видів ставкових риб впродовж вегетаційногого періоду виражено значно менше, ніж збільшення кількості жирних кислот загальних ліпідів. При цьому різниці у вмісті окремих неетерифікованих жирних кислот, хоч і достовірні, проте ступінь їх вірогідності невисокий.
Висновки
Встановлено жирнокислотний склад загальних ліпідів і НЕЖК у природних кормах (зообентосі, зоопланктоні, фітопланктоні та вищій водній рослинності) рибоводних ставів західного регіону України на різних стадіях вегетаційного періоду та його зв'язок з жирнокислотним складом загальних ліпідів і НЕЖК у печінці і скелетних м'язах ставкових риб різних видів - любінського лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура. Встановлено позитивний вплив ліпідів природних кормів ставів на харчову та біологічну цінність м'яса рослиноїдних риб.
1. Ліпіди природних кормів різних видів рибоводних ставів суттєво відрізняються між собою за вмістом і співвідношенням окремих жирних кислот. Вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у жирнокислотному спектрі загальних ліпідів зообентосу становить відповідно 22,2-22,6; 51,3-53,4 і 23,1-26,2 %, зоопланктону - 4,5-16,4; 26,3 - 27,8 і 53,8-67,6 %, фітопланктону - 10,0-12,3; 13,9-17,3 і 70,3-75,2 %, вищої водної рослинності - 10,1-10,8; 15,2-15,4 і 74,1-74,7 %. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у загальних ліпідах зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності становить відповідно 0,27-0,32; 1,37-1,76; 4,64-5,53 і 1,78-2,69.
2. Різниці у вмісті насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у жирнокислотному складі неетерифікованих жирних кислот зообентосу, зоопланктону, фітопланктону та вищої водної рослинності ставу суттєво не відрізняється від різниць у їх вмісті у жирнокислотному спектрі загальних ліпідів.
3. Найбільша чисельність та біомаса зообентосу у рибоводних ставах виявлена в липні, зоопланктону - у червні, фітопланктону - у серпні. Зообентос у ставах в основному представлений хірономідами та олігохетами, зоопланктон - коловертками, гіллястовусими та веслоногими рачками, фітопланктон - протококовими водоростями, вища водна рослинність - роголисником темнозеленим, рогозою, уруттю колосистою та очеретом.
4. Вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислоту жирнокислотному спектрі загальних ліпідів печінки любінського лускатого коропа становить відповідно 7,6-15,4; 25,8-34,1 і 50,4-62,7 %, білого товстолоба - 7,0-12,6; 27,5-28,6 і 58,7-64,2 %, білого амура - 6,5-10,6; 23,5-25,8 і 25,9-67,7 %. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у загальних ліпідах печінки любінського лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура становить відповідно 2,21-2,75; 3,47-4,09 і 4,18-4,78. Під час вегетаційного періоду вміст насичених жирних кислот у жирнокислотному складі загальних ліпідів печінки всіх видів ставкових риб зменшується, а рівень поліненасичених жирних кислот - підвищується.
5. У жирнокислотному спектрі загальних ліпідів скелетних м'язів любінського лускатого коропа відносний вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот становить відповідно 14,3-91,0; 37,5-52,2 і 28,8-48,2 %, білого товстолоба - 13,2-19,7; 31,9-41,3 і 34,8-54,9, білого амура - 12,0-17,4; 29,7-39,8 і 42,8-58,3 %. Відношення між вмістом поліненасичених жирних кислот родин n-3 і n-6 у загальних ліпідах скелетних м'язів любінського лускатого коропа, білого товстолоба та білого амура становить відповідно 0,78-1,41; 1,81-2,34 і 2,37-3,05. Під час вегетаційного періоду вміст насичених і мононенасичених жирних кислот у жирнокислотному складі загальних ліпідів скелетних м'язів у всіх видів ставкових риб вірогідно зменшується, а рівень поліненасичених жирних кислот - підвищується.
6. Встановлено прямий зв'язок між вмістом поліненасичених жирних кислот родини n-3 (ліноленової, ейкозапентаєнової та докозагексаєнової) у природних кормах ставів та їх концентрацією у скелетних м'язах рослиноїдних видів риб (білого товстолоба, білого амура), що позитивно впливає на харчову та біологічну цінність м'яса.
Пропозиції виробництву
З метою підвищення харчової та біологічної цінності м'яса коропа, шляхом збільшення в ньому вмісту поліненасичених жирних кислот родини n-3, які попереджують ішемічні захворювання серця у людини, рекомендується додавати до його раціону водну рослинність у вигляді добавок до розсипного комбікорму у пастоподібному або подрібненому вигляді.
Список праць, опублікованих за темою дисертації
1. Блага О.М. Сезонна динаміка концентрації неетерифікованих форм жирних кислот (НЕЖК) у природних кормах ставів / О.М. Блага // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. Ї Харків, 2006. - № 94. - С. 42-52.
2. Блага О.М. Особливості росту різних видів ставкових риб та вмісту високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) у їх скелетних м'язах / О.М. Блага // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2007. - Вип. 8. - № 1/2. - С. 14-25.
3. Блага О.М. Концентрація високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) у печінці різних видів ставкових риб / О.М. Блага // Рибогосподарська наука України. - Київ, 2008. - Вип. 1. - С. 49-56.
4. Блага О.М. Сезонна динаміка концентрації неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК) в зообентосі ставів західного регіону України / О. Блага, Й. Рівіс // Біологія тварин. - Львів, 2006. - Т. 8, № 1-2. - С. 168 -171. (Дисертант відібрала зразки зообентосу ставу, провела його гідробіологічні дослідження, виділила із нього неетерифіковані форми жирних кислот, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень, написала статтю).
5. Блага О.М. Екологічна характеристика та жирнокислотний склад зообентосу ставів / О. Блага, Й. Рівіс // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. Львів, 2006. - Вип. 7, № 1-2, - С. 201-205. (Дисертант відібрала зразки зообентосу ставу, провела його гідробіологічні дослідження, виділила із нього високомолекулярні жирні кислоти загальних ліпідів, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень, написала статтю)
6. Блага О.М. Кількість, маса та жирнокислотний склад загальних ліпідів фітопланктону ставкової води / О. Блага, Й. Рівіс // Наук. вісник Львівської нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2006. - Т. 8 (№ 2). - Ч. 2. - С. 3-7. (Дисертант відібрала зразки фітопланктону ставу, провела його гідробіологічні дослідження, виділила із нього жирні кислоти, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень, написала статтю).
7. Блага О.М. Вміст високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) загальних ліпідів у водній рослинності нагульного ставу / О. Блага, Й. Рівіс // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Київ, 2006. - Вип. 65. - С. 152-156. (Дисертант відібрала зразки вищої водної рослинності ставу, провела її гідробіологічні дослідження, виділила із неї жирні кислоти, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень, написала статтю).
8. Рівіс Й.Ф. Спосіб підвищення продуктивності та біологічної цінності ставкових риб / Й.Ф. Рівіс, І.І. Грициняк, М.М. Цап, О.М. Блага // Аграрна наука - виробництву. - Київ, 2008. - № 3. - С. 25 (Дисертант відібрала зразки зообентосу, виділила із нього жирні кислоти і визначила їх вміст, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень).
9. Патент № 28798. Україна. МПК (2006) А 23К 1/00, А 01 К 61/00. Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції ставкових риб / Й.Ф. Рівіс, І. І. Грициняк, М.М. Цап, О.М. Блага / Заявка № u 200708246. Заявлено 19. 07. 2007. Опубліковано 25. 12. 2007. - Бюлетень № 21. - 6 с. (Дисертант відібрала зразки зообентосу, виділила із нього жирні кислоти і визначила їх концентрацію, статистично опрацювала та узагальнила результати досліджень).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Фізико-географічна характеристика Західного регіону України. Породний склад бджолиних сімей на пасіках Івано-Франківської та Чернівецької областей. Життя та внутрішні органи бджоли. Використання морфо-фізіологічних ознак бджіл для оцінки чистопородності.
курсовая работа [568,2 K], добавлен 09.01.2014Хімічний склад кормів для риб та фізіологічне значення поживних речовин. Раціональне використання кормів при годівлі риб. Досліди з однорічними коропами в садках, гідрохімічні показники вирощування. Нормування кормів в умовах садків на теплих водах.
курсовая работа [82,6 K], добавлен 05.07.2011Еколого-гідрохімічна характеристика ставків. Визначення основних видів ставів. Характеристика впливу різноманітних факторів на рибопродуктивність ставів. Особливості основних об`єктів розведення ставкових рибних господарств України: короп, амур, карась.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 21.09.2010Фізико-механічні властивості сировини і кормосумішок. Механізація переробки концентрованих кормів та зеленої рослинності в пасту. Обладнання для гранулювання та брикетування кормів. Дозатори сухих і рідких компонентів. Машини для змішування кормів.
лекция [859,5 K], добавлен 07.12.2013Пересувні пристрої для роздачі кормів з дамб. Способи роздачі кормів в рибництві. Самохідно-плавучі кормороздавачі, їх устройство керування. Автогодівниці вітчизняного виробництва типа "Рефлекс". Кормороздавачі брикетованих та гранульованих кормів.
презентация [777,8 K], добавлен 07.12.2013Аналіз існуючих систем приготування кормів на свинофермі. Обґрунтування впровадження перспективних ліній кормоприготування. Модернізація змішувача-запарника кормів СКО-ф-6, технічне обслуговування та техніка безпеки, розрахунок лінії роздачі кормів.
курсовая работа [541,8 K], добавлен 21.02.2013Характеристика поживності різних видів концентрованих кормів. Підготовка концентрованих кормів до згодовування. Роль концентратних кормів у забезпеченні повноцінної годівлі свиней та кролів. Особливості годівлі птиці. Вплив кормів на надої корови.
реферат [25,6 K], добавлен 15.05.2013Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010Місцезнаходження господарства, його природно-кліматичні умови та спеціалізація. Зоотехнічні вимоги до якості кормів. Визначення необхідної кількості силосних та кормових сховищ. Розрахунок дільниці концентрованих кормів. Будова кормоцеху і його робота.
дипломная работа [394,9 K], добавлен 08.07.2011Розробка параметрів дискового подрібнювача кормів для молочної ферми з поголів'ям у 400 корів. Заходи з охорони праці при приготуванні кормів на фермі. Аналіз економічної ефективності проектних рішень. Річний план-графік технічного обслуговування машин.
курсовая работа [324,7 K], добавлен 12.01.2012Методологічні основи економічної ефективності виробництва кормів. Стан виробництва та використання кормів у СТОВ ім. "Гагаріна". Економічна оцінка кормових культур та ефективність їх вирощування. Оцінка рентабельності або прибутковості підприємства.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 11.05.2009Загальні відомості про господарство, рентабельність виробництва, гідротехнічні споруди. Біологічні особливості ставкових риб, показники режиму ставків для розведення та розрахунки норм посадки риби. Пропозиції щодо підвищення рибопродуктивності ставків.
отчет по практике [26,4 K], добавлен 25.10.2010Значення природних травостоїв в забезпеченні тваринництва кормами. Використання травосумішок для поліпшення травостою природних кормових угідь та сінокосів, застосування добрив. Проведення основних заходів по поверхневому поліпшенню природних сіножатей.
дипломная работа [56,8 K], добавлен 15.11.2014Яєчна продуктивність птахів як найважливіша господарська ознака. Зоогігієнічні вимоги до годування птаха і основні правила складання раціонів. Визначення живильної цінності кормів: величина обмінної енергії. Характеристика кормів за живильною цінністю.
реферат [31,0 K], добавлен 15.06.2009Структура тваринництва в господарстві. Продуктивність кормових культур. Складання травосумішей, визначення співвідношень трав при сівбі. Використання площ кормових культур. Баланс кормів і шляхи їх одержання. Технологія заготівлі та зберігання кормів.
курсовая работа [172,5 K], добавлен 17.05.2011Шкідники сільськогосподарських кормових рослин, які пошкоджують рослини або викликають їх загибель. Методи боротьби зі збудниками хвороб кормових культур. Гігієна кормів, пошкоджених шкідниками. Попелиці, гризуни, амбарні довгоносики – поширені шкідники.
реферат [28,5 K], добавлен 10.06.2011Аналіз діяльності сільського підприємства. Огляд сучасних технологій обробітку концентрованих кормів. Обґрунтування процесу експандування та заміни обладнання. Розрахунки впровадження нової технології. Формування математичної моделі експандування корму.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 17.03.2010Коротка зоотехнічна характеристика основних кормів. Визначення потреби в кормах на одну голову. Складання раціонів на літній та зимовий періоди. Оцінка річної потреби у кормових добавках. Розрахунок потреби у земельних площах для вирощування кормів.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 24.11.2010Природно-економічна характеристика господарства. Визначення виробничих потокових ліній приготування кормів і потреб в машинах. Підрахунок навантажень і витрати електроенергії. Компоновка силової схеми і розробка принципіальної схеми керування кормоцехом.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 08.07.2011Поняття повноцінної годівлі тільних корів у сухостійний період, вплив цього фактору на їх фізіологічний стан та продуктивність. Зоотехнічні вимоги до якості кормів. Симптоми та профілактика отруєнь корів. Технологія заготівлі кормів, аналіз раціону.
курсовая работа [75,3 K], добавлен 23.11.2014
