Токсикологічна оцінка та дезінфекційна ефективність препарату бровадез-плюс

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ

ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

УДК 619:614.48:631.227

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

ТОКСИКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ТА ДЕЗІНФЕКЦІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ БРОВАДЕЗ ПЛЮС

16.00.04 - ветеринарна фармакологія та токсикологія

ФОТІНА ГАННА АНАТОЛІЇВНА

ЛЬВІВ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор,

заслужений працівник ветеринарної медицини України

Березовський Андрій Володимирович, Сумський національний аграрний університет, професор кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва, головний науковий співробітник науково-виробничої фірми «Бровафарма»

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Гунчак Василь Михайлович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені

С.З. Ґжицького, професор кафедри фармакології та токсикології

кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник Патерега Ігор Петрович, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, завідувач лабораторії фармакології і токсикології

Захист відбудеться «20» червня 2008 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50

Автореферат розісланий «14» травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

збудник інфекційний птахогосподарство бровадез

Актуальність теми. У більшості розвинутих країн світу відзначається чітка тенденція до постійного збільшення продукції птахівництва. За даними ФАО, у 2006 році загальносвітовий обсяг виробництва яєць зріс на 1,9%, а м'яса - на 4,7%. Водночас у структурі споживання м'ясопродуктів, м'ясо птиці сягнуло до 27,5% (Drasfield E, 2007).

В Україні також спостерігається тенденція розвитку галузі птахівництва. За останні п'ять років виробництво м'яса бройлерів зросло в 14,5 разів, а яєць у промисловому секторі - у 2,2 рази. Факт того, що кількість спеціалізованих господарств за 2006 рік зросла на 34%, дає можливість сподіватись, що птахівництво має тенденцію дальшого нарощування виробництва продукції (Вержиховський О.М. із співавт., 2007). Проте, незалежно від розмірів господарств, значних збитків галузі наносять заразні хвороби, спричинені бактеріями, вірусами та найпростішими (Байдевлятов А.Б., 1999., Фотіна Т.І, 2001, Герман В.В., 2003, Стегній Б.Т., 2006, Богач М.В, 2008).

Значна кількість поголів'я на обмеженому просторі, висока технологічна температура та вологість у виробничих приміщеннях, що характерне для промислового птахівництва, особливо в групах молодняку, зумовлює постійне зростання рівня мікроорганізмів, як на поверхнях технологічних об'єктів, так і повітряному просторі та системі водопостачання пташників (Байдевлятов А.Б., 2001., Панікар І.І., 2006, Зон Г.А., 2006).

На думку зарубіжних і вітчизняних вчених, у такій сфері інтенсивного виробництва як птахівнича галузь, в комплексі профілактичних заходів, поряд із використанням вакцин та хіміотерапевтичних засобів, важливе значення має належати біозахисту. Для повноцінності останнього, вагому роль мусять відігравати дезінфекція та дезінвазія, які націлені на знешкодження збудників у навколишньому середовищі (Rey J.-F., Kruse A., 2003, Бессарабов Б.Ф., Полянинов В.Ю., 2006, Авдосьєва І.К. та співав. 2006).

Аналіз вітчизняного ринку препаратів для ветеринарної медицини показує, що більшість присутніх на ньому дезінфікуючих засобів є іноземного походження. Усі вони дорогі. Значна частина їх ще не бездоганно дієві щодо патогенних мікроорганізмів або у своєму складі містять компоненти, що несуть потенційну загрозу здоров'ю людей і санітарно-екологічному стану тваринницьких об'єктів та довкіллю (Ковальчик Л.М. із співавт., 2001, Коцюмбас І.Я., 2007). Тому актуальним є питання розробка нового ефективного вітчизняного дезінфектанту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом наукових досліджень кафедри ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва і кафедри фармакології, терапії та клінічної діагностики Сумського національного аграрного університету з питань удосконалення методів профілактики та лікування інфекційних хвороб птиці, а також розділом тематичного плану науково-дослідної роботи університету “Впровадження більш досконалих методів діагностики, лікування і профілактики заразних хвороб птиці загону курячих: кури, індики, перепела”, № держреєстрації 0198U001290 (реєстр. №41/1).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи був пошук найбільш екологічно безпечних діючих речовин і створення на їх основі нового комбінованого дезінфекційного засобу, ефективного до широкого кола збудників заразних хвороб птахів, проведення фармако-токсикологічної оцінки нового дезінфіктанта та обґрунтування включення його в технологічні схеми виробництва продукції галузі птахівництва.

Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- провести моніторинг існуючих дезінфектантів, що застосовують у птахівництві;

- розробити складники нового дезінфекційного засобу з широким спектром дії;

- іn vitro з'ясувати віруліцидні, бактерицидні, фунгіцидні та дезінвазійні властивості експериментального препарату;

- провести ретроспективний аналіз частоти виділення збудників інфекційних та інвазійних хвороб в птахогосподарствах різного технологічного напрямку;

- розпізнати біологічні властивості виділеної мікрофлори та найпростіших;

- визначити оптимально ефективну концентрацію робочих розчинів бровадезу -плюс відносно основних патогенів із тотожних груп збудників на основних виробничих ділянках вирощування та утримання птиці й обґрунтувати використання його розчинів у технологічному циклі інкубації яєць;

- розробити схему застосування бровадезу-плюс для санації питної води для птахів;

- відпрацювати оптимально ефективні параметри дозування та експозиції використання бровадезу-плюс для дезінфекції аерозольним методом;

- встановити параметри токсичності препарату на лабораторних тваринах і птиці;

- розробити технічні умови, настанову та листівку-вкладку із застосування бровадезу-плюс та інші нормативні документи для реєстрації нового дезінфекційного засобу;

- обґрунтувати пропозиції щодо рекомендації застосування екологічно безпечних сануючих засобів у технологічній схемі вирощування птиці.

Об'єкт досліджень: фармакологічно-токсикологічні та дезінфекційні властивості бровадез-плюс.

Предмет досліджень: бровадез-плюс, бактерицидні, віруліцидні та інвазійні властивості, токсикологічні параметри та ефективність його при дезінфекції тваринницьких приміщень.

Методи досліджень: фармакологічні, токсикологічні, епізоотологічні, мікробіологічні, клінічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше створено новий комплексний сануючо-мийний засіб із широким спектром дії - бровадез-плюс. Експериментально доведено, що препарат проявляє бактерицидну дію стосовно грамнегативних (S. enteritidis, S. pullorum-gallinarum, C. jejuni, C. fetus, Y. enterocolitica, K. pneumoniae, P. vulgaris, P. mirabilis, P. aeruginosa, C. diversus, E. agglomerаns) та грампозитивних бактерій ( S. fаecalis, S. aureus); діє спороліцидно щодо C. perfringens; є ефективним віруліцидом по відношенню до РНК-вмістимих вірусів та фунгіцидом щодо A. fumigatus. Встановлено летальні дози розробленого дезінфектанту; з'ясовано його кумулятивні властивості, подразнюючу, сенсибілізуючу та шкірно-резорбтивну дії. Вперше визначено ефективну дію препарату відносно найбільш поширених видів еймерій птахів (E. аcervulina, E. tenella, E. maxima, E. necatrix). Запропоновано результативні схеми проведення дезінфекції та дезінвазії новим засобом на всіх технологічних ділянках птахівничої галузі.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень удосконалено методи ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики заразних хвороб птиці. Новий дезінфекційний засіб дав змогу поліпшити якість профілактичної та вимушеної дезінфекції, збільшити виводимість інкубаційних яєць на 2,5-2,7% та зменшити відхід молодняку на 2,5%, а також мінімізувати негативний вплив на організм птиці, тварин, людини та довкілля. За якісними показниками бровадез-плюс не поступається існуючим дезінфектантам іноземного походження, відповідає встановленим медичним критеріям безпеки (висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-04/8291), але вартість обробки одиниці площі ним нижча від популярних імпортних аналогічних засобів у 2-5 разів.

Матеріали дисертації, викладені в наукових публікаціях, включені до навчального плану й робочої програми з курсу лекцій «Фармакологія», «Токсикологія» і «Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології та стандартизації продуктів тваринництва» для студентів факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету.

За результатами досліджень отримано реєстраційне посвідчення на препарат бровадезу-плюс, що дало законодавчу основу розпочати його серійне виробництво науково-виробничою фірмою «Бровафарма».

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснювала пошук і аналіз літературних джерел, підбір груп лабораторних тварин та птиці, проводила лабораторно-виробничі дослідження, статистичну обробку їх та обґрунтування результатів. Деякі експерименти проведено спільно зі співробітниками певних кафедр ветеринарного факультету, усі вони є співавторами публікацій, котрі включено до списку друкованих робіт автора. Розробку рецептури нового дезінфектанту, нормативно-технічної документації та інтерпретацію результатів досліджень і висновків здійснено за участю наукового керівника.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Сумського НАУ (м. Суми, 2004-2007); міжнародній науково-практичній конференції «Ветеринарна медицина - 2004»: сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів (м. Феодосія, 2004); міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях» (м. Львів, 2005); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 30-річчю заснування Сумського НАУ (м. Суми, 2007); 5-й Українській конференції з питань птахівництва за участю міжнародних представників (м. Алушта, 2007); міжнародній науковій конференції «Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування» (м. Львів, 2007); науково-практичній конференції студентів, магістрантів і аспірантів, присвяченій 70-річчю Вітебської обл. (м. Вітебськ, Республіка Бєларусь, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 20 наукових праць, в тому числі дев'ять - у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАКом України, методичні рекомендації, патент на корисну модель, технічні умови України, реєстраційне посвідчення, настанова по застосуванню препарату.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальненню результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списку літературних джерел, що містять 297 найменувань, у тому числі 62 зарубіжних авторів, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 170 сторінок комп'ютерного тексту, в якому наведено 33 таблиці та 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна методика та основні методи досліджень

Дослідження проводилися за період з 2003 по 2008 рік на кафедрі ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості продуктів тваринництва і кафедрі терапії, фармакології та клінічної діагностики Сумського національного аграрного університету, лабораторії профілактики хвороб птиці Інституту птахівництва УААН, обласних державних лабораторіях ветеринарної медицини (м. Суми, м. Харків) та в 19 птахівничих господарствах 10 областей і АР Крим.

Напрями досліджень: створення рецептури нового препарату; вивчення бактерицидних, віруліцидних, дезінвазійних властивостей препарату; удосконалення методики визначення ефективності знезараження поверхонь від бактерій та вірусів; дослідження токсичної, мийної та корозійної дії препарату.

Матеріали досліджень: складові дезінфектанту; внутрішні органи дослідних і контрольних тварин та гістологічні препарати, виготовлені з них; тест-об'єкти: залізо, штукатурка, дерево, цегла; питна вода, обладнання, інвентар і поверхні виробничих приміщень.

Розробку рецептури препарату бровадезу-плюс проводили, виходячи з фізико-хімічних властивостей його складників. При цьому досягли доброї розчинності всіх компонентів у воді, відсутності осаду і пластівців на поверхні розчину, мутності, стороннього запаху. Встановили відсутність хімічної взаємодії між діючими речовинами препарату при їх змішуванні та забезпечили індиферентність складників.

Ретроспективний аналіз виділення бактеріальної мікрофлори проводили у фермерських та промислових птахогосподарствах різних технологічних напрямків.

Бактерицидну дію та білковий індекс бровадезу-плюс визначали відповідно до „Рекомендацій щодо санітарно-мікробіологічного дослідження змивів з поверхонь тест-об'єктів та об'єктів ветеринарного нагляду і контролю” (2004). Як тест-об'єкти застосовували оцинковане залізо, дерев'яні бруски із струганої сосни, червону цеглу та вирізи із штукатурки, усі вони мали розмір 10 на 10 см. Досліджували розчини препарату п'яти наступних концентрацій: 0,025; 0,05; 0,1, 0,25 та 0,5%. В якості тест-культур використовували патогенні культури, які були ізольовані з трупів птиці, проб повітряного середовища та питної води із птахо- господарств різних регіонів (S. fecalis, S. enteritidis, S. pullorum-gallinarum, C. jejuni, C. fetus, Y. enterocolitica, K. pneumoniae, P. vulgaris, P. mirabilis, P. aeruginosa, C. diversus, E. agglomerаns, C. perfringens, A. fumigatus), а також тест-культур, отриманих із ВДНКІВП (м. Москва): E. coli серовар О2, штам №1257; S. aureus штам №209-Р.

Противірусну активність бровадезу-плюс досліджували за загально визначеними методами. При цьому застосовували вакцинні віруси грипу людини та птиці: A/PR-8/34H1N1 та вірус гепатиту каченят (дослідження проводили згідно договору з Інститутом мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного), на котрих вивчили вплив водних розчинів бровадезу-плюс наступних концентрацій: 0,1; 0,25; 0,5 та 1%.

З метою визначення дезінвазійної дії препарату бровадезу-плюс на першому етапі, із фекалій спонтанно хворої птиці, стандартними методами вилучали ооцисти. В отриманій біомасі визначали видовий склад збудників еймеріозів. При цьому враховували наступні фактори: форму і розміри ооцист, наявність в останніх полярної гранули та мікропіле. Брали до уваги також їх колір, локалізацію зародкового шару, термін споруляції тощо. Ооцисти обробляли 0,5; 1,0; 1,5; 2,0 та 3% водними розчинами препарату і поміщали у термостат при температурі 26° С. Одночасно в окремих чашках Петрі розміщували аналогічні види ооцист, які зрошували лише дистильованою водою. Дані зразки слугували контролем.

Для визначення гострої токсичності бровадезу-плюс використовували білих щурів-самців та щурів-самок масою тіла 180-200 г 6-місячного віку. Утримували лабораторних тварин відповідно до діючих санітарних правил на уніфікованій дієті й годівлі в фіксований час. ЛД₅₀ бровадезу-плюс визначали по методу Кербера.

Кумулятивну дію бровадезу-плюс визначали на двох групах щурів (n=20). Дослідження шкірно-резорбтивної дії проводили на двох дослідних й одній контрольній групах щурів. Протягом 15 діб по дві години на добу хвости щурів першої дослідної групи занурювали в пробірку з 0,5%, а другої - з 5% розчином бровадезу-плюс. Хвости контрольних тварин поміщали в пробірки з водою.

Подразнювальну й сенсибілізаційну дії вивчали на мурчаках за загальноприйнятими методиками відповідно до чинних методичних рекомендацій „Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин” (1997).

Дослідження на тваринах проводили з дотриманням вимог Конвенції Ради Європи із захисту тварин (2001).

Для виявлення патолого-анатомічних змін у тканинах і органах курчат після введення їм летальних і робочих концентрацій препарату. Використовували курчат 10-добового віку, яких розділили на чотири групи: 1-3 - дослідні, а 4 - контрольна. Відповідно курчатам дослідних груп вводили по 1 см³ препарату: першій - 0,25% робочого розчину бровадезу-плюс, другій - в дозі LD₅₀, третій - в дозі LD_100. Курчатам контрольної групи вводили по 1 см³ води.

Під час розтину курчат, для гістологічних досліджень, відбирали печінку та фіксували її в нейтральному розчині формаліну.

Корозійну дію бровадезу-плюс визначали відповідно до ГОСТу 9.908 - 85. При цьому вживали 0,25; 0,5; 1,0 та 2,0% водні розчини препарату. Контролем був 2% розчин їдкого натру.

Економічну ефективність розраховували відповідно до “Методики определения экономической еффективности ветеринарних мероприятий” (2002). Для статистичної обробки використовували персональний комп'ютер ІВМ РС/Pentium 2000. При цьому застосовували комп'ютерні програми статистичної обробки Microsoft Excel.

Результати досліджень та їх аналіз

Характеристика дезінфектантів, які широко використовуються у птахівничих господарствах та обґрунтування рецептури нового дезінфектанту. Визначення дезінфікуючих властивостей препаратів, що в основному використовуються в птахогосподарствах (розчини каустичної соди, параформ, хлорне вапно), проводили на мікроорганізмах, котрі були ізольовані з об'єктів цих же господарств. Із результатів досліджень встановлено, що число резистентних культур мікроорганізмів до названих дезінфектантів, мають чітку виражену тенденцію до зростання.

На початку нашої роботи (2003 р.) було зареєстровано лише 8 засобів (з них 7 - іноземного виробництва), в настановах яких були посилання на можливість використання їх у птахівництві. У зв'язку з цим було поставлено завдання розробити новий препарат, екологічно безпечний, з високими дезінфікуючими властивостями та новим механізмом дії на мікроорганізм.

Враховуючи, що існуючий вітчизняний препарат бровадез-20 за рядом параметрів (ефективність, собівартість) не повністю задовільняв вимоги всіх технологічних циклів в птахівництві, в рецептуру нового засобу було введено лише 10% (замість 20%) солі алкіл диметіл-бензил амонію хлориду (яка має високу вартість). Та додатково включено 5% солі дидеціл-диметіл амонію хлориду (яка за біоцидними властивостями в 3,5-4 рази ефективніша за попередню та в 2,2 рази дешевша) і 7% етилендіамін-тетра-оцетової кислоти, яка є синергістом для обох солей четвертинне амонійних сполук та допоміжні компоненти із групи неіоногенних поверхнево активних речовин, що забезпечують ефекти: змочення (проникливості), піноутворення та мийних властивостей робочих розчинів. При визначенні показників рН робочих розчинів встановили, що зі збільшенням концентрації препарату вони відповідно зростають від слабо лужного до лужного та сильно лужного. Температура замерзання 2% розчину бровадезу-плюс становила мінус 3^°С. Крім того встановили, що концентрат бровадезу-плюс утворював піну висотою 10 см, 2% розчин - 7 см, а 0,025% розчин - 3 см. З'ясували, що препарат не чинить корозію на залізо, втрата ваги зразків у 2,29 рази нижче в порівнянні з препарат - еталоном. При дії на нержавіючу сталь втрата ваги була менша на 1,51. На алюміній та дюральалюміній бровадез-плюс теж негативно не впливав, а втрата ваги зразків цих металів в 450 і 433 рази нижчі дії еталону. Відносно оцинкованого заліза показник втрати ваги був 13,32, на поверхні металу з'явилися незначні жовті плями. При визначенні миючої здатності препарату бровадезу-плюс з'ясовано, що вже в концентрації 0,25% препарат має виражені миючі властивості, які досягають 70%. Виявлено закономірність зростання мийного ефекту до підвищення концентрації робочого розчину препарату.

Ретроспективний аналіз виділення збудників інфекційних та інвазійних хвороб в птахогосподарствах. На основі ретроспективного аналізу виділення бактеріальної мікрофлори у промислових птахогосподарствах різного технологічного напрямку та у різних кліматичних зонах України встановили, що найбільший відсоток ізольованої мікрофлори із матеріалів досліджень припадає на ешерихії. Їх питома вага складала 53,8%. Кокової мікрофлори було ізольовано 19,6%. Одночасно ізолювали значну кількість культур протею, синьогнійної палички, клебсієл, ієрсиній, кампілобактера, ентеробактера, цитробактера та клостридій (26,6%). Аналогічні дані були отримані і при дослідженні в фермерських господарствах, але в них частіше ізолювали кокову флору. Крім того в частині фермерських господарств (29,3% від дослідженних) було ізольовано мікобактерії M. avium та M. fortuitum. Виявлено, що різниця у відсотковому співвідношенні виділених умовно-патогенних бактерій є незначною і залежала від конкретною ситуації кожного господарства. Мікробіологічний моніторинг відносно сальмонел показав, що по серотипізації сальмонели відносилилися до 7 сероварів. Культури, що належали до сероварів S. еnteritidis, S. pullorum-gallinarum, S. typhimurium, S. anatum, виділялися протягом усіх п'яти років дослідження, тоді як інші серовари ізолювали не постійно.

Інфекційні хвороби на такому фоні проявляються в різних формах, стають стаціонарними, оскільки немає можливості „розірвати” ланки епізоотичного ланцюга в циклі розвитку збудників без повної зупинки виробництва, а інтенсивне накопичення збудників бактеріальних інфекцій відбувається як у приміщеннях, так і в оточуючому середовищі.

При бактеріологічному дослідженні природних водойм, вода із яких використовується в птахівничих господарствах, встановлено, що кількість бактерій групи кишкової палички (БГКП) в 1 дм³ води (колі-індекс) коливався від 200 до 140 000. Із всіх досліджених проб, по даному показнику, задовольняло лише 39,4% пунктів забору води. Проби води із артезіанських свердловин у 12,3% випадків не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам по кількості БГКП. Аналіз виділення умовно-патогенної мікрофлори з різних елементів систем водопостачання засвідчив, що найбільш високий рівень мікробної контамінації мали проби води з поїлок птиці. Загальна кількість мікроорганізмів була 10⁷ КУО/мл, а колі-індекс перевищував 240 тис. Встановлено, що у 28-100% зразків проби води не відповідали нормативним вимогам. У 39,1% із них, було ізольовано ешерихії, із яких 59,6% мали ентеропатогенні властивості. Ніпельні поїлки також не гарантують чистоту води. За результатами виконаних мікробіологічних досліджень з'ясовано, що в ніпельних системах реєструється підвищена кількість ентеробактерій - до 300 тис. в 1 см³ води.

Визначення віруліцидних властивостей бровадезу-плюс. При визначенні віруліцидних властивостей встановили, що водні розчини препарату в концентраціях 0,1% та вище спричиняли загибель вірусів грипу птиці та вірусу гепатиту каченят (таблиця 1). Таким чином експериментальний дезінфектант має високу віруліцидну активність по відношенню до РНК-вмісних вірусів, а саме до вірусу грипу птиці та вірусу гепатиту каченят. Крім того препарат не був токсичним для білих мишей та 10-добових курячих ембріонів.

Таблиця 1

Віруліцидна дія різних концентрацій бровадезу-плюс в залежності від титру вірусів та експозиції.

Концентрації бровадез-плюс, %

Вірус грипу А, шт. PR -8 (РНК)

Вірус гепатиту каченят (РНК)

100 ЛД50

1000 ЛД50

100 ЛД50

1000 ЛД50

1хв

5хв

1год

1хв

5хв

1год

1хв

5хв

1год

1хв

5хв

1год

0,1

2/4

0/4

0/4

4/4

1/4

0/4

1/4

0/4

0/4

4/4

1/4

0/4

0,25

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0,5

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

1,0

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

0/4

контроль вірусів

4/4

4/4

4/4

4/4

4/4

4/4

4/4

4/4

4/4

4/4

4/4

4/4

Примітка: знаменник - кількість об'єктів у досліді (білі миші та ембріони); чисельник - кількість об'єктів з живим вірусом.

Визначення оптимальної дезінфекційної здатності бровадезу-плюс на різних тест-об'єктах. При дослідженні бактерицидних властивостей бровадезу-плюс встановили, що препарат вже в концентрації 0,025% виявляв антибактеріальні властивості в межах 91,58-98,99% відносно наявних культур на всіх тест-об'єктах (таблиця 2). У наступних розведеннях збільшення концентрації розчину бровадезу-плюс до 0,05% значно підвищувало знезаражуючу здатність обробки тест-об'єктів, проте не забезпечувало її повну ефективність. Тому в подальшому провели аналогічний дослід із розчином 0,1% концентрації. При цьому з'ясовано, що він 100% знезаражував тест-об'єкт заліза та більшість видів мікроорганізмів на тест-об'єкті з деревини, але не викликав повної загибелі мікробів на штукатурці та цеглі.

При вивченні антимікробної дії препарату бровадезу-плюс у концентрації 0,25% було отримано позитивні результати його впливу на всі тест-культурі, що розміщували на залізі та крім того, мав високу антимікробну активність (понад 99,5%) по відношенню до мікроорганізмів, що були нанесені на дерево, штукатурку та цеглу. У подальшому досліді з більш високою концентрацією (0,5%) препарату встановлено, що препарат мав високу бактерицидну та бактеріостатичну дію по відношенню до виділених мікроорганізмів.

Таблиця 2. Антимікробна активність 0,025% концентрації бровадезу-плюс (% знезараження)

Культури бактерій	Тест-об'єкти
	залізо	дерево	штукатурка	цегла
S. aureus (штам №209Р)	96,97±0,4	95,89±0,6	92,98±0,4	92,68±0,3
S. faecalis	97,18±0,7	96,65±0,8	92,37±0,8	93,54±0,6
C. fetus	96,52±0,3	95,98±0,8	92,48±0,9	92,49±0,6
C. jejuni	96,87±0,9	96,36±0,7	95,86±0,4	94,89±0,3
C. perfringens	95,67±0,9	94,98±0,7	92,59±0,4	94,48±0,6
E. agglomerans	98,51±0,5	98,12±0,4	95,83±0,3	91,89±0,5
E. coli О2 (штам №1257)	97,87±0,2	94,82±0,2	93,98±0,3	93,98±0,6
K. рneumoniae	96,51±0,8	94,89±0,6	92,48±0,7	94,72±0,9
P. aeruginosa	98,45±0,5	95,47±0,4	96,35±0,5	91,58±0,7
P. vulgaris	98,36±0,7	98,22±0,5	95,93±0,7	91,86±0,9
P. mirabilis	98,67±0,6	94,69±0,5	93,56±0,6	94,56±0,4
S. enteritidis	98,46±0,4	97,12±0,2	94,98±0,6	94,86±1,1
S. pullorum-gallinarum	94,83±0,5	95,63±0,3	93,84±0,9	93,68±0,8
Y. enterocolitica	95,67±0,8	94,98±0,3	91,82±0,5	94,82±0,9
A. fumigatus	96,87±0,7	98,99±0,9	94,98±0,8	95,99±0,3

При визначенні білкового індексу бровадез-плюс встановили, що він становить 0,8. Це вказує, що присутність високомолекулярного білка суттєво не знижує бактерицидні властивості засобу. Фенольний коефіцієнт при експозиції 10 і 30 хв. становив відповідно для: ешерихій - 57,3 і 59; стафілококів - 64,8-68,3 та синьогнійної палички - 20,9-29,3.

Визначення дезінвазійної спроможності розчинів бровадезу-плюс. При досліджуванні складу еймерій у фекаліях птиці були визначені наступні види еймерій: E. аcervulina - 49%; E. tenella - 32%; E. maxima - 11%; E. necatrix - 8%. У процесі контактування еймерій з 0,5% розчином препарату екзогенний розвиток відбувався в 46-50%, в контролі аналогічний показник дорівнював 76%. Під впливом 1% розчину процес екзогенного розвитку не проходив у 76-82% ооцист; при 1,5% - 96-98%, а 2 та 3% - споруляція взагалі не відбувалася.

При цьому найменшу стійкість до 0,5% розчину препарату реєстрували серед ооцист E. maxima, найвищу - E. аcervulina. Необхідно відмітити, що через одну добу після постановки проб на споруляцію видимих змін у морфології ооцист не відмічали. На другу-третю добу спостерігалося руйнування окремих ділянок оболонки ооцист (частіше - бічних). Таким чином, водні розчини бровадезу-плюс в 0,5-1,5% концентраціях уповільнюють розвиток ооцист еймерій, а 2-3% - різко уповільнюють та припиняють повністю розвиток ооцист основних видів еймерій курей.

Визначення параметрів токсичності бровадезу-плюс. При досліджуванні токсичності бровадезу-плюс після перорального введення препарату в субтоксичній дозі в лабораторних тварин через 1-3 години відмічали задишку і пригнічення центральної нервової системи. Більшість із них гинула протягом першої доби. А у тварин, що вижили, рухома реакція була пригнічена протягом наступних 24-72 годин. Крім того, в піддослідних щурів виявляли виражене зниження рухомої активності, збудженості, реактивності та агресивності, розлади руху, знижену реакцію на дотик і больові подразнення, силу хватки, а також пониження частоти дихання.

Виходячи з результатів проведених спостережень, ЛД₅₀ бровадезу-плюс для щурів-самок склала 2000,0±35,0 мг/кг маси тіла, самців - 2033,0±34,3 мг/кг. Таким чином даний препарат при введенні в шлунок, по класифікації токсичності згідно з ГОСТом 12.1.007-76, можна віднести до IV класу небезпеки, тобто до мало небезпечних сполук.

При визначені показника кумуляції курчата дослідної групи загинули тільки-но на 20-у добу досліду. Сумарна доза препарату бровадезу-плюс склала 1630500 мг/кг маси. Коефіцієнт кумуляції був 6,8 (показник «смертельний ефект»). Отримані дані свідчать про те, що препарат слабо акумулюється як в організмі птиці. При дослідженнях подразнюючої дії на шкіру і розвиток контактного неалергічного дерматиту встановлено, що одноразова аплікація бровадез-плюс на неуражену шкіру спини білих щурів у максимально значимій рекомендованій концентрації робочих розчинів (2%) не викликала ознак подразнення шкіри. Нерозведений препарат викликав подразнення від незначного до помірного (2-3 бали). Одноразова аплікація його на 2/3 поверхні хвоста білих щурів не приводила до розвитку іритативних реакцій шкіри.

Інстиляція 50 мкл (1-2 краплі) нативного препарату під кон'юнктиву ока кролів супроводжувалась вираженим птозом, сльозотечею, посиленням судинного малюнка. Указані ознаки подразнення слизової оболонки зникали через 22-26 годин. Інстиляція робочих розчинів максимальних концентрацій (1,5-2%) бровадезу-плюс супроводжувалася незначним птозом і сльозотечею, що проходили протягом 5-10 хв. У 0,5%-вій концентрації препарат викликав лише тимчасову слабу гіперемію кон'юнктиви.

При інгаляційному потраплянні в організм мурчаків препарат на 15-ту добу викликав розвиток ГСТ (гіперчутливості сповільненого типу). Середній рівень специфічної агломерації лейкоцитів (РСАЛ) крові тварин піддослідної групи в 1,5 рази перевищував такий в контролі, але середньо групова величина РСАЛ в піддослідній групі порівняно з контрольною достовірно не відрізнялась.

Обґрунтування перспективи використання бровадезу-плюс для санації інкубаційних яєць, обладнання інкубаторіїв. Враховуючи наявні дані відносно чутливості різних видів мікрофлори до розчинів різної концентрації бровадезу-плюс, для знезараження шкаралупи інкубаційних яєць досліджували 0,25% розчин цього препарату при експозиції 3 і 24 години. Ним яйця обробляли одноразово після сортування та розміщення на етажерках. Для дезінфекції апробували два методи: зрошення оприскувачем «Росинка» (перша дослідна партія) та шляхом занурення яєць в розчин на 5-7 сек. (друга дослідна партія). Яйця контрольної партії обробляли відповідно існуючого методу - парами формальдегіду, шестиразово. До дезінфекції яєць і обладнання інкубатора, а також на 3, 12 і 18-ту добу після неї, досліджували бактеріальну контамінацію їх.

Перед початком роботи з поверхні даних об'єктів виділили збудників ешерихіозу, сальмонельозу та стафілококозу. Після разової дезінфекції весь період інкубації поверхня шкарлупи яєць та стінок інкубаторів була знезаражена від збудників сальмонельозу та ешерихіозу, що підтверджує пролонговану бактерицидну дію бровадезу-плюс ( таблиця 3).

Таблиця 3. Результати бактеріологічних досліджень змивів з поверхні шкаралупи яєць до та після дезінфекції їх 0,25% розчином бровадезу-плюс (n=900)

Період дослідження	Контроль / ріст (проб)	Дослід / ріст (проб)
		група №1	група №2
До дезінфекції	S. aureus - 57; E. coli - 64	S. aureus - 62; E. coli - 55	S. aureus - 64; E. coli - 63;
Після дезінфекції через: 3 доби.	S. aureus - 0; E. coli - 0;	S. aureus - 0; E. coli - 0;	S. aureus - 0; E. coli - 0;
12 діб	S. aureus - 12; E. coli - 11;	S. aureus - 0; E. coli -0;	S. aureus - 0; E. coli - 0;
18 діб	S. aureus - 23; E. coli - 15;	S. aureus - 0; E. coli - 0;	S. aureus - 0; E. coli - 0;
Виводимість,%	78,0	80,5	80,7

Ускладнень при використанні даного антисептика не спостерігали. При систематичному спостереженні за курчатами, яке проводили протягом шести тижнів після їх вилуплення, встановлено, що збереження, ріст і розвиток курчат, отриманих із яєць оброблених бровадезом-плюс, були без видимих ускладнень і всі клінічні показники знаходилися в межах фізіологічної норми. Виходячи з проведених додаткових виробничих досліджень, нами запропоновано схему передінкубаційної обробки пташиних яєць.

Обґрунтування ефективності та безпечності бровадезу-плюс для системи водопоїння та водопідготовки. На основі первинно проведених доклінічних досліджень по визначенні бактерицидних та віруліцидних властивостей бровадезу-плюс було запропоновано його в якості санаційного засобу питної води для птиці.

За попереднім моніторингом мікробіологічного стану різних дільниць системи водопостачання даного господарства встановлено, що вода мала підвищену кількість ентеробактерій, дріжджів та грибної флори.

Для встановлення ефективності та безпечності препарату на базі господарства ТзОВ „Господар” Сумського району був проведений науково-виробничий дослід. З курчат бройлерів добового віку було сформовано дві групи: дослідну (n=2304) та контрольну (n=2282). Із наявних в господарстві засобів хіміопрофілактики для дослідної групи птиці було виключено застосування антибіотика (енрофлоксацин) і вжили бровадез-плюс. Його додавали в систему водопостачання протягом 10-ти тижнів в наступному дозуванні: для стартерів - 0,02%; для гроуерів - 0,015% і для фінішерів - 0,01%. Для гроуерів та фінішерів препарат використовували через день. Як видно з даних таблиці 4, проведення систематичного санування води на дільниці дослідної групи за період вирощування бройлерів підвищило збереження поголів'я на 2,55%.

Таблиця 4. Порівняльні дані вирощування бройлерів із застосуванням антибіотиків та їх заміни на санацію води бровадезом-плюс.

Показники	Контрольна група (з антибіотиками)	Дослідна група (з бровадезом-плюс)
Поголів'я, голів	2 282	2 304
Збереженість,%	88,91	91,46
Вага 1 голови при посадці, г	42,5	42,4
Середньодобовий приріст, г	37,19	38,19
% до контролю	?	+ 2,7
Вага 1 голови на забої, г	1604	1684
% до контролю	?	+ 4,99
Забійний вихід, %	67,9	68,6
Валовий приріст, кг	3 298,4	3 472,6
Споживання корма, г/гол	4190	4210
Конверсія корму	2,61	2,50
Витрати на ветпрепарати, грн./кг	0,74	0,56
рН води	6,2	7,0
Бак. обсіменіння води, МЕ/мл	326,4	Не виявлено

У порівнянні з контролем спостерігалося зростання середньодобових приростів на 2,7%, відповідно зросла забійна маса кожної тушки на 4,99%. Одночасно покращився показник конверсії корму та відпала потреба придбання антибіотиків, що дозволило на 24,3% знизити витрати на закупівлю ветеринарних препаратів. На основі проведених дослідів можна рекомендувати наступні схеми застосування бровадезу-плюс у птахівництві:

- для санації водопровідної системи в період санітарних розривів її заповнюють 0,5%-ним розчином бровадезу-плюс і залишають на одну добу, після чого розчин зливають (або використовують для текучої дезінфекції);

- для зниження мікробної забрудненості в системі питної води, 1-2 рази в тиждень додають бровадез-плюс із розрахунку 1 л на 1000 л води. Під час вакцинацій птиці, а також за 2 доби до та після неї, у воду не слід вносити дезінфектант.

Визначення можливості використання аерозолі бровадезу-плюс як засобу деконтамінації повітря в присутності птиці. З метою визначення можливості деконтамінації повітряного простору приміщень за рахунок використання розчинів бровадез-плюс було проведено серію експериментів. Спочатку в лабораторних умовах із 150 голів 30-добових курчат створили чотири дослідних та одну контрольну групи. На курчатах дослідних груп визначали нешкідливість аерозолю препарату із розрахунку 5 мл/м³ розчину наступних концентрацій 0,25, 0,5, 1,0 та 2,5% та експозиції 40 хв. Клінічними спостереженнями встановлено, що курчата кожної дослідної групи були клінічно здорові за весь час контролю. При забої по 5 голів з кожної групи, який провели через 1, 2, 3, 7, 14 та 30 діб, макроскопічних змін у респіраторних та паренхіматозних органах птахів не виявили. Середньодобовий приріст курчат дослідних груп був достовірно вищим за відповідний показник контролю. Це також дає підставу стверджувати, що аерозолі бровадезу-плюс для дослідних курчат були нешкідливі.

При виробничій перевірці ефективності аерозолів препарату бровадезу-плюс, яку провели в господарстві «Горлиця» Сумської обл., курчат-бройлерів (n=100 тис.) обробляли на виводі, при посадці на вирощування та на 5, 10 і 15-ту добу вирощування. Обробку проводили 0,5% розчином із розрахунку 10 мл/м³ та експозиції 30 хв. Розчин бровадезу-плюс готували з додаванням 10% гліцерину. Аерозоль отримували за допомогою генератора АГ-УД-2. У другому приміщенні птиця не оброблялась аерозольно і була контрольною. Після використання аерозолів було відмічене зниження рівня мікроорганізмів на виводі курчат у 2-11 разів (контроль по КА), у 8-15 разів (контроль по ЖСА) та у 8-24 рази (контроль на Ендо). Встановлено, що в дослідному стаді курчат, які були оброблені курсом аерозолю бровадезу-плюс і які загинули з ознаками, характерними для бактеріозів, спричинених умовно-патогенною мікрофлорою, було на 14,6% менше, ніж у стаді, яке піддавалося традиційній обробці. Збереженість у дослідних курчат була на 0,45% вище, ніж у контрольній групі. Отримані дані статистично достовірні (р<0,05).

В якості критеріїв цих показників використовували наявність патологоанатомічних змін при розтині курчат та відсоток збереженості птиці за перші 20 діб вирощування, у порівнянні до прийнятої в господарстві схеми застосування лікувальних препаратів. Таким чином доведено, що дезінфектант бровадез-плюс ефективний і може бути використаний у птахівничих господарствах з метою дезінфекції повітря птахівничих об'єктів у присутності птиці, у тому числі і курчат на виводі, а також для дезінфекції повітря інкубаторіїв, забійних цехів та яйцескладів тощо.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації викладено результати створення нового комбінованого дезінфекційного засобу на основі екологічно безпечних діючих речовин, ефективного до широкого кола збудників заразних хвороб птахів, проведення фармако-токсикологічної і економічної оцінки нового дезінфіктанта та обґрунтування включення його в технологічні схеми виробництва продукції галузі птахівництва.

2. На основі аналізу діючих речовин існуючих дезінфектантів, що застосовують в птахівництві, та співставленні показників бактерицидного розведення відносно тест-культур і врахування вартості компонентів, в препарат бровадез-плюс включено: синергідно діючу композицію четвертинне амонійних сполук у виді солей алкіл диметіл-бензил амонію хлориду - 10%, дидеціл-диметіл амонію хлориду - 5% і етилендіамін-тетра-оцетової кислоти - 7%, допоміжні компоненти для емульгування, піноутворення, стабілізації - 3%, барвник - 0,01% і демініралізована вода - до 100%.

3. Експериментально (іn vitro) визначено, що:

- бровадез-плюс при низьких бактерицидних концентраціях проявляє дієвість щодо основних тест-культур (за 30-хвилинної експозиції), а саме: 0,019% - на P. aeruginosa; 0,014% - на E. coli O2 та 0,06% - на S. aureus. Середній фенольний коефіцієнт відповідно становить 25,1; 58,1 та 66,5;

- водні розчини бровадезу-плюс, починаючи з концентрації 0,1% (за 5-хвилинної експозиції), забезпечують 100% віруліцидну активність щодо РНК- вмісних вірусів, а саме - до вірусу грипу птиці та вірусу гепатиту каченят;

- водні розчини в концентраціях 0,5% і вище уповільнюють розвиток ооцист еймерій, а 2-відсоткові - повністю припиняють розвиток ооцист еймерій курей.

4. При введенні в шлунок бровадезу-плюс LD₅₀ для щурів самок становила 2000+35,0 мг/кг маси тіла, самців - 2033+34,3 мг/кг маси тіла. По класифікації токсичності згідно з ГОСТом 12.1.007-76 даний препарат відноситься до IV класу небезпеки, тобто до мало небезпечних сполук.

5. У птахогосподарствах України від тушок чи трупів птиці та повітряного оточення птахівничих об'єктів виділили 13 видів умовно-патогенної мікрофлори, а саме: Staphylococcus aureus, Streptococcus faecalis; E. coli; Proteus mirabilis, P. vulgaris; Klebsiella pneumoniae; Yersinia enterocolitica; Citrobacter diversus, Enterobacter agglomerans; Pseudomonas aeruginosa; Сampylobacter jejuni; Сampylobacter fetus; Clostridium perfringens, Aspergilus fumigatus та сальмонели сероварів S. enteritidis, S. pullorum-gallinarum, S. typhimurium, S. anatum, S. infantis, S. jawa, S. copengagen.

6. Біологічні властивості ізольованих мікроорганізмів свідчать про наявність серед них високо патогенних штамів, які викликають загибель: 68±1,1 - 100% 11-добових курячих ембріонів; 40±0,7 - 100% білих мишей та 60±1,1 - 100% 30-добових курчат. Рівень патогенності залежав від виду умовно-патогенних мікроорганізмів і їх серологічної належності.

7. Встановлено, що одноразова передінкубаційна санація яєць 0,25% водним розчином бровадезу-плюс на весь період інкубації забезпечувала знезараження поверхні шкарлуп від збудників сальмонельозу та ешерихіозу, що підтверджує його пролонговану бактерицидну дію. Виводимість в дослідних партіях яєць була на 2,5-2,7% вища, ніж в контрольній.

8. Бровадез-плюс є безпечним засобом для санації питної води. При додаванні його в систему водопостачання бройлерам через день, протягом 10-ти тижнів у дозах: для стартерів - 0,02%; для гроуерів - 0,015% і для фінішерів - 0,01%, у співставленні з контролем зросли: середньодобовий приріст на 2,7%, забійна маса тушки на 4,99%. Покращився показник конверсії корму та зникла потреба придбання антибіотиків, що зменшує затрати для закупівлі ветеринарних препаратів на 24,3%.

9. Для санації приміщень у присутності птиці аерозольним методом оптимально ефективними є дрібно - або середньодисперсні аерозолі (з розміром краплинок від 5 до 25 мкм), з розрахунку внесення 20 см³ 0,25% розчину бровадезу-плюс та додавання 2 см³ гліцерину на 1 м³ і експозиції 30-40 хв. Для дезінфекції зворотної тари та інших виробничих об'єктів вносять аерозоль з розрахунку 50 см³ на 1 м³ 2% водно-гліцеринового (9:1) розчину бровадезу-плюс та експозиції не менше 60 хв.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Пропозиції виробництву викладено в методичних рекомендаціях «Застосування новітніх засобів і методів санації об'єктів птахівництва та контроль їх ефективності», які видано на замовлення Державного департаменту ветеринарної медицини і направлено більшості птахогосподарств України.

При серійному виробництві та застосуванні препарату бровадез-плюс керуються наступними нормативно-технічними документами:

1. Бровадез-плюс у формі розчину для дезінфекції / Реєстраційне посвідчення №2922-02-932-07 від 08.11.2007.

2. ТУ У 24.2-14332579-043:2007: «Бровадез-плюс», засіб дезінфікуючий для ветеринарної медицини / А.В. Березовський, Г.А. Фотіна. Погоджено: Державним департаментом ветеринарної медицини Мін. АПК України (19.08.07 р.) та ДНДКІ ветеринарних препаратів і кормових добавок (06.08.07 р.). - 27 с.

3. Настанова по застосуванню дезінфікуючого препарату БРОВАДЕЗ-ПЛЮС, виробника ТзОВ НВФ «Бровафарма», Україна / А.В. Березовський, Г.А. Фотіна. - №15-3-1-3 / 5254 від 04.12.07 р. - 3 с.

СПИСОК ОПУБЛИКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦИЇ

1. Зон Г.А., Фотіна Г.А. Патогенні властивості мікроорганізмів, ізольованих із тушок птиці // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2003. - Вип.81. - С. 632-634. (Дисертант особисто провела ряд практичних досліджень, брала участь у підготовці матеріалу до друку).

2. Фотіна Т.І., Степаніщенко М.М., Фотіна Г.А. Аналіз ізоляції умовно-патогенної мікрофлори в птахівничих господарствах України // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2004. - Вип.84. - С. 864-870. (Дисертант особисто провела мікробіологічний моніторинг).

3. Фотіна Г.А. Експериментальні дослідження бактерицидної ефективності та дезінвазійної дії бровадезу-20 // Науковий вісник НАУ. - 2006. №98. - С. 215-218.

4. Фотіна Г.А., Березовський А.В. Віруліцидний вплив препарату «Бровадез-плюс» // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2006. - Вип.87. - С. 261-263. (Дисертант особисто виконала експериментальну частину досліджень, узагальнила результат, брала участь у написанні статті).

5. Фотіна Г.А., Березовський А.В. Фотіна Т.І. Моніторинг мікробіологічного стану систем питної води птахівничих господарств // Вісник Сумського НАУ. - Суми, 2007. - № 2(19). - С. 134-138. (Дисертант особисто виконала експериментальну частину досліджень, підготувала проект статті).

6. Березовський А.В., Фотіна Г.А. Спосіб покращення якості питної води для птиці // Птахівництво. Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2007. - Вип.60, Ч.2. - С. 57-60. (Дисертант провела мікробіологічні дослідження якості питної води).

7. Березовський А.В., Фотіна Г.А. Визначення параметрів токсичності нового дезінфектанту «Бровадез-плюс» // Науково-технічний бюлетень ІБТ УААН і ДНДКІ вет. препаратів та корм. добавок. - Львів, 2007. - Вип.8, №3-4. - С. 326-330. (Дисертант особисто виконала експериментальну частину досліджень, узагальнила результат, брала участь у написанні статті).

8. Фотіна Г.А., Березовський А.В. Визначення бактерицидних властивостей дезінфікуючого препарату «Бровадез-плюс» // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. Харківської ДЗВА. - Харків, 2007. - Вип.15 (40), Ч.2, Т.1. - С. 91-95. (Дисертант особисто виконала експериментальну частину досліджень, узагальнила результат, брала участь у написанні статті).

9. Експериментальне випробування дезінфектанту бровадез-плюс щодо збудників туберкульозу / В. Кассіч, Т. Фотіна, Г. Фотіна, В. Дзюба // Ветеринарна медицина України. - 2008. №3. - С. 39-40. (Дисертант брала участь у проведенні експериментів, узагальнила результат, підготовила проект статті).

10. ТУ У 24.2-14332579-043:2007: «Бровадез-плюс», засіб дезінфікуючий для ветеринарної медицини / А.В. Березовський, Г.А. Фотіна. Погоджено: Державним департаментом ветеринарної медицини Мін. АП України (19.08.2007 р.) та ДНДКІ ветеринарних препаратів і кормових добавок (06.08.2007 р.). - 27 с. (Дисертант провела досліди, узагальнила результат, підготувала проект ТУ).

11. Настанова по застосуванню дезінфікуючого препарату БРОВАДЕЗ-ПЛЮС, виробника ТзОВ НВФ «Бровафарма», Україна / А.В. Березовський, Г.А. Фотіна. - Затверджено: Головний державний інспектор ветеринарної медицини України. - №15-3-1-3 / 5254 від 04. 12. 2007 р. - 3 с. (Дисертант провела експериментальні дослідження, підготувала проекті настанови).

12. Бровадез-плюс у формі розчину для дезінфекції. Реєстраційне посвідчення №2922-02-932-07 / А.В. Березовський, Г.А. Фотіна. - Затверджено від 08.11.2007. (Дисертант особисто підготувала данні для оформлення реєстраційного посвідчення).

13. Патент на корисну модель №30913, Україна. Препарат для дезинфекції «Бровадез-плюс» / А.В. Березовський (UA), Г.А. Фотіна (UA). - Заявл. 28.12.07; Опубл. 11.03.08; Бюл. №5. (Дисертант провела експериментальні дослідження, узагальнила результат, брала участь в оформленні патенту).

14. Fotina A. Microbiological monitoring of escherichiosis pathogens // 22 Worldґs Poultry Congress. - Istambul, 2004. - Р. 178-180.

15. Фотіна Г.А. Патогенні властивості умовно-патогенних мікроорганізмів, ізольованих з тушок птиці // Мат. міжнар. наук. конф. «Актуальні проблеми та інновації у тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях» - Львів, 2005 - С. 29-31.

16. Фотина А.А., Березовский А.В. Профилактические мероприятия при ассоциированных бактериозах птиц // Мониторинг распространения и предотвращения особо опасных болезней животных и птиц / Сб. матер. конференции - Самарканд, 2006. - С. 323-325. (Дисертант провела експериментальні дослідження, узагальнила результати).

...