Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із загальної характеристики, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено друкованим текстом на 113 сторінках. Вона містить 32 таблиці, 5 рисунків, 1 додаток. Список використаних джерел налічує 201 джерел, у т. ч. 35 - латиницею.

Дослідження по оптимізації живлення та удобрення рослин суниці проводили в дослідному полі ТОВ “Біотех ЛТД” Бориспільського району Київської області впродовж 2006-2008 рр. Територія господарства розташована в зоні Лісостепу Правобережного України. Грунт дослідної ділянки - темно-сірий опідзолений грубопилуватий легкосуглинковий на лесі. Шар ґрунту 0-20 см характеризувався такими показниками: вміст гумусу - середній, забезпеченість легкогідролізованими сполуками азоту - дуже низька, рухомими сполуками фосфору - висока, обмінним калієм - дуже висока, мав слабко кислу реакцію ґрунтового розчину. Дослід закладено у трикратній повторності за систематичного розміщення варіантів. Площа посівної ділянки становила 60 м², облікової - 43 м².

Схема досліду у відкритому ґрунті:

2. N₁₀₀P₁₀₀K₁₂₀ при садінні (прості добрива);

3. N₁₀₀P₁₀₀K₁₂₀ при садінні (Cropcare NPK);

4. N₈₀P₈₀K₉₀ при садінні + N₂₀P₂₀K₃₀ фаза цвітіння (прості добрива);

5. N₈₀P₈₀K₉₀ при садінні + N₂₀P₂₀K₃₀ фаза цвітіння (Cropcare NPK);

6. N₆₀P₄₀K₅₀ при садінні + N₂₀P₂₀K₃₀ фаза цвітіння + N₂₀P₄₀K₄₀ після скошування (прості добрива);

7. N₆₀P₄₀K₅₀ при садінні + N₂₀P₂₀K₃₀ фаза цвітіння + N₂₀P₄₀K₄₀ після скошування (Cropcare NPK).

Дослідження щодо впливу позакореневого підживлення комплексним добривом Folicare на урожайність та показники якості ягід суниці в умовах захищеного ґрунту проводили згідно наступної схеми:

1. Перегній (150 т/га) + N₁₃₀P₅₀K₁₀₀ - фон.

2. Фон + вода (аплікація 3 рази).

3. Фон + Folicare (система підживлень 3 рази по 2 кг/га).

4. Фон + Folicare (система підживлень 3 рази по 3 кг/га).

5. Фон + Folicare (система підживлень 3 рази по 5 кг/га).

Площа посівної ділянки 15 м², облікової - 10 м².

Обробки проводили у наступні періоди росту та розвитку рослин: 1. Folicare 12:46:8 - під час інтенсивного відростання надземної маси навесні; 2. Folicare 22:5:22 - на початку цвітіння; 3. Folicare 18:18:18 - в період зеленої ягоди.

Зразки ґрунту відбирали та підготовлювали до аналізу згідно ДСТУ 4287: 2004, ДСТУ ISO 10381-1: 2004, ДСТУ ISO 10381-4: 2005, ДСТУ ISO 11464-2001. В них визначали наступні показники: вміст легкогідролізованих сполук азоту - за методом Тюріна і Кононової, рухомого фосфору та обмінного калію - згідно ДСТУ 4405: 2005. В умовах захищеного ґрунту передбачалося визначення водорозчинних форм амонійного (ГОСТ 27753.8-88) та нітратного азоту (ГОСТ 27753.7-88), сполук фосфору (ГОСТ 27753.5-88) і калію (ГОСТ 27753.6-88).

В ягодах суниці визначали вміст сухої речовини гравіметричним методом, вітаміну С - за методом Муррі, цукрів - титриметричним методом за Бертраном, загальну кислотність - титриметрично, нітратного азоту - поляриметричним методом. Показники вмісту макроелементів в рослинах отримували після мокрого озолення матеріалу за методом Гінзбург та ін. з подальшим визначенням азоту - колориметричним методом з реактивом Несслера, фосфору - фотоколориметрично за методом Деніже в модифікації Левицького та калію - на полуменевому фотометрі.

Лабораторні аналізи зразків ґрунту та рослин проводилися в лабораторії оцінки якості земель, добрив та якості продукції рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування (атестат акредитації NUA 6.001.Н.326). Збір урожаю проводили окремо за варіантами досліду вручну з усієї облікової ділянки.

Одержані нами дані (табл. 1) свідчать про те, що у фазу цвітіння їх вміст у ґрунті варіантів з добривами (шар 0-20 см) коливався від 69,0 до 93,0 мг/кг ґрунту, а у контролі - 51,0 мг/кг ґрунту. Найвищим його вміст виявився за внесення простих добрив у дозі N100P100K120 при садінні і становив 93,0 мг/кг ґрунту. За використання Cropcare NPK в тій же дозі цей показник був на рівні 88 мг/кг. азотний суниця підживлення

За дво- та триразового застосування мінеральних добрив вміст легкогідролізованих сполук азоту в ґрунті був дещо нижчим.

Найбільшою їх кількість упродовж періоду вегетації була на початку плодоношення і становила у контролі 83,0 мг/кг ґрунту, а у варіантах з N₁₀₀P100K120 (при садінні) - 131 та 126 мг/кг відповідно за використання простих добрив і Cropcare NPK.

Таблиця 1 - Вплив мінеральних добрив на вміст елементів живлення (мг/кг ґрунту) в темно-сірому опідзоленому ґрунті за вирощування суниці (шар 0-20 см) (середнє за 2006-2008 рр.)

Встановлено, що застосування простих добрив у дозі N100P100K120 сприяло підвищенню його вмісту у фазу цвітіння на 143 мг/кг ґрунту, за показника у контролі - 208 мг/кг.

Використання мінеральних добрив у декілька етапів обумовлювало зниження цього показника порівняно з одноразовим.

Таким чином, одноразове внесення мінеральних добрив перед садінням суниці в нормі N100P100K120 не залежно від їх форми забезпечувало найвищий вміст елементів живлення, що оптимізувало умови живлення рослин, особливо в критичні періоди їх росту та розвитку.

ВПЛИВ позакореневих підживлень НА ВМІСТ І ДИНАМІКУ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ В ГРУНТосуміші під суницею

Таблиця 2 - Вплив позакореневих підживлень на вміст водорозчинних елементів живлення (мг/кг) в грунтосуміші за вирощування суниці (середнє за 2007-2008 рр.)

Основною формою азотного живлення рослин в умовах захищеного ґрунту є нітратна. Аміачна форма азоту під дією мікроорганізмів, температури, достатньої кількості вологи дуже швидко перетворюється в нітратну.

Одержані нами дані свідчать про те, що найвищий вміст нітратів спостерігали у період інтенсивного відростання. До цвітіння їх кількість зменшилась, надалі спостерігали збільшення вмісту. За триразового підживлення Folicare у дозі 5 кг/га цей показник становив 660 мг/кг, у фоні - 198 мг/кг. Сезонна динаміка вмісту водорозчинного фосфору вказує на те, що найбільша його кількість була характерною для фази цвітіння. У варіантах, де рослини суниці підживлювали Folicare, в шарі 0-20 см вона досягала 146-152 мг/кг, на фоні - 111 мг/кг.

До закладання генеративних бруньок вміст Р2О5 знизився до 61-79 мг/кг. У фоні цей показник був на рівні 55 мг/кг. Позакореневе підживлення Folicare позитивно вплинуло на вміст водорозчинного калію. У фазу цвітіння він становив 485 мг/кг, на початку плодоношення - 602 мг/кг. У шарі 20-40 см спостерігали аналогічну тенденцію - найвищий вміст водорозчинного калію зафіксовано за підживлення Folicare у дозі 5 кг/га. В інших варіантах цей показник був нижчим.

Таким чином, для покращення поживного режиму грунтосуміші найбільш ефективним є проведення системи позакореневих підживлень Folicare з нормою внесення 5 кг/га.

Таблиця 3 - Динаміка вмісту елементів живлення (% на суху речовину) в рослинах суниці (середнє за 2006-2008 рр.)

Елементи живлення рослини суниці засвоювали від зазначеної фази до кінця плодоношення. Найвищим цей показник був у варіантах, де вносили прості мінеральні добрива і Cropcare при садінні в дозі N100P100K120. Застосування їх у два і три строки сприяло меншому вмісту макроелементів в рослинах суниці.

Таким чином, внесення простих мінеральних добрив сприяло накопиченню рослинами суниці більшої кількості елементів живлення порівняно з використанням комплексного добрива Cropcare NPK (9:18:17). Застосування добрив у нормі N100P100K120 одноразово при садінні забезпечувало найбільш високий їх вміст та оптимізацію фізіологічних процесів поглинання елементів живлення рослинами.

Позакореневе підживлення комплексним добривом Folicare в захищеному ґрунті позитивно вплинуло на вміст загального азоту в рослинах суниці (табл. 4).

Таблиця 4 - Динаміка загального вмісту елементів живлення (% на суху речовину) в рослинах суниці за вирощування в захищеному ґрунті (середнє за 2007-2008 рр.).

Найбільша потреба в цих елементах живлення рослин суниці проявлялася від кінця плодоношення до закладання генеративних бруньок.

Отже, найбільш оптимальні умови для накопичення азоту, фосфору і калію в рослинах суниці були досягнуті внесенням комплексного добрива Folicare у дозі 5 кг/га. Рівень вмісту елементів живлення впродовж усіх фаз та періодів росту і розвитку рослин тут був найвищим.

ВИНОС ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ТА КОЕФІЦІЄНТИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ З ДОБРИВ

Оптимізація умов живлення кожної культури вимагає врахування їх біологічних особливостей, що стосуються засвоєння елементів живлення з ґрунту. Дослідженнями установлено (рис. 1), що внесення добрив збільшує винос елементів живлення рослинами суниці.

Отже, одноразове застосування добрив сприяло найбільш високому виносу елементів живлення рослинами суниці, хоча коефіцієнти використання більшими були за триразового внесення. Слід зауважити, що останні за внесення простих мінеральних добрив переважали показники варіантів з комплексним. Перевагу в цьому мав калій, винос якого залежно від строків внесення добрив становив від 73,4 до 89,9 кг/га, азоту - 63,0-76,8 кг/га і фосфору - 16,7-23,0 кг/га.

Коефіцієнти використання елементів живлення з мінеральних добрив характеризують їх доступність рослинам. За внесення N₁₀₀P100K120 при садінні простими мінеральними добривами використання азоту становило 39,9 %, фосфору - 15,8 %, калію - 41,3 %. Аналогічне застосування Cropcare забезпечило використання 28,9 % азоту, 11,7 % фосфору та 30,0 % калію. За розділення норми внесення добрив коефіцієнти використання елементів живлення були нижчими.

Рис. 1. Залежність виносу елементів живлення рослинами суниці від використання добрив (середнє за 2006-2008 рр.):

1. Без добрив (контроль); 2. N₁₀₀P100K120 при садінні (прості добрива); 3. N100P100K120 при садінні (Cropcare NPK); 4. N80P80K90 при садінні + N20P20K30 фаза цвітіння (прості добрива); 5. N80P80K90 при садінні + N20P20K30 фаза цвітіння (Cropcare NPK); 6. N60P40K50 при садінні + N20P20K30 фаза цвітіння + N20P40K40 після скошування (прості добрива); 7. N60P40K50 при садінні + N20P20K30 фаза цвітіння + N20P40K40 після скошування (Cropcare NPK).

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЯГІД СУНИЦІ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ

Величина врожаю ягід суниці є підсумковим критерієм, що відтворює весь комплекс факторів, що забезпечують оптимальні умови росту та розвитку рослин. Отримання високих його рівнів можливе лише за сприятливих умов проходження всіх процесів життєдіяльності рослинного організму. Внесення N₁₀₀P100K120 при садінні у вигляді простих добрив сприяло отриманню урожайності на рівні 5,9 т/га (табл. 5). Аналогічне використання комплексного добрива Cropcare забезпечило продуктивність ягід суниці в межах 4,8 т/га.

Таблиця 5 - Урожайність суниці в перший рік плодоношення (т/га) за використання добрив на темно-сірому опідзоленому ґрунті (середнє за 2006-2008 рр.)

Використання водорозчинного комплексного добрива Folicare у захищеному ґрунті позитивно впливало на урожайність ягід суниці. Найвищим цей показник був у варіанті з внесенням 5 кг/га Folicare - 3,68 кг/м², що переважало фон на 29,1 %. Дещо нижчою урожайність сформувалася за використання 3 кг/га Folicare - 3,45 кг/м². У фоні цей показник становив 2,85 кг/м².

Таблиця 6 - Урожайність суниці у другий рік плодоношення (т/га) за використання добрив на темно-сірому опідзоленому ґрунті

Внесення добрив вплинуло і на вміст органічних кислот в ягодах суниці. Найвищою кислотністю характеризувалися ягоди варіанту з використанням Cropcare у дозі N100P100K120 при посадці і становила 1,30 %, що на 0,28 % є вищим від показника у контролі.

Вітамін С є одним з найважливіших для людини. Застосування N100P100K120 при садінні (прості добрива) забезпечувало його вміст на рівні 75,4 мг%. За аналогічного внесення Cropcare - 72,2 мг%. Дво- та триразове використання цього добрива сприяло отриманню 62,5 мг% та 46,4 мг% відповідно. У контролі цей показник становив 78,6 мг%.

Таблиця 7 - Показники якості ягід суниці за вирощування у відкритому ґрунті (середнє за 2006-2008 рр.)

За вирощування суниці в захищеному ґрунті найвищий умовно чистий дохід було отримано від триразового підживлення суниці Folicare у дозі 5 кг - 58223,00 грн/1000 м², що забезпечило рівень рентабельності 53,2 %. У фоні умовно чистий дохід становив 43080,35 грн/1000 м², а рентабельність - 67,8 %.

Визначаючи економічну ефективність першого року вирощування суниці слід звернути увагу на відсоток повернення витрат, що пов'язані із закладкою плантацій (амортизація багаторічних насаджень). Найвищий відсоток (рис. 2) був характерний для варіанту з триразовим внесенням простих мінеральних добрив - 66,3 %, що на 44,5 % перевищувало контроль. Використання комплексного добрива Cropcare NPK (9:18:17) забезпечило 49,9 % повернення витрат у перший рік. Це на 28,1 % більше за показник у контролі, проте на 16,4 % менше від застосування простих мінеральних добрив.

Рис. 2. Залежність амортизації багаторічних насаджень в перший рік плодоношення від використання добрив, (середнє за 2006-2008 рр.).

1. Без добрив (контроль); 2. N100P100K120 при садінні (прості добрива); 3. N100P100K120 при садінні (Cropcare NPK); 4. N80P80K90 при садінні + N20P20K30 фаза цвітіння (прості добрива); 5. N80P80K90 при садінні + N20P20K30 фаза цвітіння (Cropcare NPK); 6. N60P40K50 при садінні + N20P20K30 фаза цвітіння + N20P40K40 після скошування (прості добрива); 7. N60P40K50 при садінні + N20P20K30 фаза цвітіння + N20P40K40 після скошування (Cropcare NPK).

Отже, найбільш вигідним з економічного погляду було триразове внесення добрив у найбільш критичні періоди росту та розвитку рослин суниці, а саме під час висадки, на початку фази цвітіння та у період закладання бруньок. Слід також зауважити, що комплексне добриво Cropcare NPK 9:18:17 поступалося за ефективністю використанню простих мінеральних добрив, що пояснюється вищою його вартістю.

ВИСНОВКИ