Продуктивність культурного пасовища залежно від впливу мінеральних добрив і режимів використання в західній частині Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Продуктивність культурного пасовища залежно від впливу мінеральних добрив і режимів використання в західній частині Лісостепу України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Нині в Україні, як переважно і в усьому світі, природні ресурси з року в рік зменшуються, не поповнюючись. Тому дуже складно в наших умовах знайти пасовища та луки, де травостій повністю відповідав би потребі тварин. І як свідчить детальний аналіз ситуації в господарствах, що спеціалізуються на виробництві продукції тваринництва і мають достатню кількість поголів'я ВРХ та коней у своєму користуванні, існує необхідність створення прифермських пасовищних ділянок або багаторічних культурних пасовищ, де зможуть випасатися як коні, так і велика рогата худоба.

Актуальність теми. Збільшення виробництва продукції тваринництва, поліпшення її якості та зниження собівартості було і залишається одним з важливих завдань сільськогосподарського виробництва. Вирішення даної проблеми залежить сьогодні від створення міцної стабільної кормової бази для тваринництва, що допоможе подолати дефіцит кормового білка, який на даний час становить близько 25-30% (Макаренко П.С., Петриченко В.Ф., Ярмолюк М.Т., Рак Л.І.).

В умовах західного Лісостепу України створення та ефективне використання лучних травостоїв для ВРХ вивчалося досить широко (Кияк Г.С., Горб В.Д., Мащак Я.І. та ін.). Однак, незважаючи на численні праці, питання відносно удобрення та режимів використання бобово-злакових пасовищ комплексного напряму (для ВРХ та коней) вивчені недостатньо повно. Тому оцінка формування травостою, продуктивності, хімічного складу та поживності пасовищних фітоценозів, які призначені для ВРХ і коней, являє собою науково цінне та актуальне завдання сьогодення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану Подільського державного аграрно-технічного університету та Тернопільського інституту агропромислового виробництва УААН і виконана в 2004-2006 роках у рамках науково-технічної програми «Кормовиробництво: Наукові основи прогресивних систем кормовиробництва, заготівлі, зберігання, підвищення поживності та ефективності використання кормів» (номер державної реєстрації 0106U008357). Тематика досліджень розроблена і безпосередньо виконана здобувачем.

Мета і задачі досліджень. Основна мета проведених досліджень - науково обґрунтувати процеси формування продуктивності бобово-злакових фітоценозів на пасовищі для ВРХ і коней та удосконалити систему удобрення й режими використання культурних пасовищ в умовах західного Лісостепу України.

Для досягнення цієї мети програмою досліджень передбачались завдання:

- вивчити закономірності формування стеблостою на бобово-злаковому сіяному пасовищі для ВРХ і коней за циклами відчуження та роками використання;

- встановити продуктивність бобово-злакового фітоценозу на пасовищі для ВРХ і коней залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив та режимів використання;

- вивчити динаміку нагромадження урожаю пасовищної трави, сухої речовини, обмінної енергії за циклами відчуження та за роками використання;

- виявити зміни ботаніко-господарської структури урожаю впродовж вегетаційного періоду;

- визначити хімічний склад та поживність пасовищної трави за циклами відчуження і роками використання;

- вивчити шість різних режимів використання бобово-злакового фітоценозу на пасовищі для великої рогатої худоби і коней та їх чергування за роками;

- дати економічну оцінку найбільш перспективних варіантів удобрення та варіантів поєднання відчуження трави у фазі пасовищної стиглості і заготівлі сіна;

- дати біоенергетичну оцінку ефективності застосування мінеральних добрив, а також режимів використання травостоїв на багаторічних бобово-злакових пасовищах.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності бобово-злакових пасовищ для ВРХ і коней в умовах західного Лісостепу України залежно від системи удобрення та режимів використання.

Предмет дослідження - бобово-злаковий травостій, фактори формування його продуктивності та якості за рахунок різних норм і строків внесення мінеральних добрив та різних режимів використання такого травостою.

Методи досліджень. У роботі використанні такі методи: польовий у поєднанні з візуальним - для визначення дії об'єкта досліджень з погодними і агротехнічними факторами; розрахунковий - для обчислення норми та дози мінеральних добрив; вимірювально-ваговий - для встановлення фенологічної змінності рослин, ботанічного складу, структури урожаю та продуктивності травостоїв; лабораторно-хімічний - для визначення зоотехнічної оцінки і поживності корму, а також хімічного складу кореневих і стерньових решток, агрохімічного складу і властивостей грунту; математико-статистичний - для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень за допомогою дисперсійного аналізу; розрахунково-порівняльний - для оцінки економічних та біоенергетичних показників ефективності досліджуваних факторів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні та вивченні особливостей формування видової структури, продуктивності бобово-злакового фітоценозу та якісних показників корму відповідно до природно-кліматичних умов західного Лісостепу України.

Вперше в умовах зони досліджень розроблена технологія створення та використання культурних пасовищ для ВРХ і коней. Визначена економічна і біоенергетична доцільність створення багаторічних бобово-злакових травостоїв на таких пасовищах.

Науково-дослідна робота виконана в рамках широкомасштабних досліджень на сінокосах і пасовищах, що різняться між собою фітоценотичним складом, кормовою стиглістю, системою удобрення і на даний час знаходяться в стадії подальшого вивчення.

Практичне значення отриманих результатів зводиться до розробки рекомендацій щодо високоефективного удобрення та використання бобово-злакових травостоїв для ВРХ і коней в умовах західного Лісостепу України. В середньому за три роки досліджень, залежно від норм та строків внесення мінеральних добрив травостої забезпечили вихід на рівні: 8,40 т/га сухої речовини, 6,55 кормових одиниць, 0,97 т/га перетравного протеїну, 87,5 ГДж/га обмінної енергії. За різних режимів використання кращі результати отримано на варіанті комплексного використання (два укоси і наступне відчуження трави у фазі пасовищної стиглості). Вихід поживних речовин на вищезазначеному сінокісно-пасовищному варіанті в середньому за три роки такий: 12,6 т/га сухої речовини, 9,60 кормових одиниць, 1,12 т/га перетравного протеїну та 136 ГДж/га обмінної енергії (вихід поживних речовин пораховано по зеленій масі), або 9,20 т/га сухої речовини, 5,80 кормових одиниць, 0,76 т/га перетравного протеїну та 74,2 ГДж/га обмінної енергії (вихід поживних речовин пораховано по повітряно-сухій масі).

Результати досліджень впроваджено в Ягільницькому кінзаводі (Нагірянська філія НВП «Райз-Агро») Чортківського району Тернопільської області, базовому господарстві Тернопільського інституту АПВ УААН на площі 90 га (вихід кормових одиниць склав 6,6 т, рівень рентабельності - 121%) та в ПОП «Іванівське» Теребовлянського району Тернопільської області на площі 90 га. При цьому з 1 га отримано: 29 т пасовищної трави, або 4,5 т кормових одиниць та 65 ГДж обмінної енергії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних досліджень аспіранта. Наукові положення, які виносяться на захист, одержані особисто дисертантом. За темою дисертації автором опрацьовано та проаналізовано вітчизняну та зарубіжну літературу, розроблено програму досліджень, проведено польові досліди, математично обґрунтовано результати досліджень та сформульовано основні положення, висновки та пропозиції виробництву, підготовлено до друку статті. Робота, яка виконана самостійно, становить 85% від загального обсягу проведених робіт.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи були представлені та оприлюднені й отримали позитивну оцінку на Науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу за підсумками науково-дослідної роботи 2004-2006 рр. (м. Кам'янець-Подільський, Подільський державний аграрно-технічний університет); Міжнародній науково-практичній конференції «Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві», 2006 р. (м. Тернопіль, Тернопільський державний економічний університет); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції «Корми і кормовий білок», 2006 р. (м. Вінниця, Інститут кормів Української академії аграрних наук); обговорені та схвалені на засіданнях методичних комісій Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук у 2004-2006 рр.

Публікації. За матеріалами результатів досліджень дисертаційної роботи видано монографію «Сінокоси та пасовища» та опубліковано 6 наукових праць, із них 5 у фахових наукових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Вона викладена на 177 сторінках загального тексту, нараховує 19 таблиць, 12 рисунків, 35 додатків. Список використаних літературних джерел містить 229 найменувань, із них 6 - латиною.

Основний зміст роботи

мінеральний добриво скот пасовищний

Значення культурних пасовищ і основні шляхи підвищення їх продуктивності

Проаналізовано результати досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів щодо вивчення продуктивності багаторічних бобово-злакових пасовищ для ВРХ і коней залежно від норм, строків внесення мінеральних добрив та режимів використання таких пасовищ. На основі здійсненого аналізу літературних джерел визначено питання, які ще недостатньо вивчені та обґрунтовано необхідність проведення нових наукових досліджень.

Умови і методика виконання науково-дослідної роботи

Дисертаційна робота по пасовищах для ВРХ і коней виконувалася в Подільському державному агарно-технічному університеті, експериментальна - в базовому господарстві Тернопільського інституту агропромислового виробництва УААН Нагірянській філії ЗАТ НВП «Райз-Агро» (Ягільницький кінний завод) Чортківського району Тернопільської області впродовж 2004-2006 рр.

Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений із середньосуглинистим механічним складом, який у 20-ти см шарі містить: легкогідролізованого азоту 13,4 мг/100 г. грунту; рухомого фосфору 10,1; обмінного калію 14,4 мг/100 г. грунту; гумусу - 3,24%; реакція ґрунтового розчину рН (сольове) 5,8.

Клімат зони західного Лісостепу помірно континентальний, загалом характеризується мякими зимами, нежарким літом і достатньою кількістю опадів. Хоча останніми роками спостерігається підвищений температурний режим весняних, і особливо літніх місяців, при дуже нерівномірному розподілі опадів за вегетацію. Сума активних температур за багаторічними показниками впродовж вегетації складає 2590°С, протяжність вегетаційного періоду 162 дні. За цей час випадає 447 мм, за рік - 599 мм опадів.

При залуженні пасовищ для ВРХ і коней передбачалося вивчення таких питань: основні закономірності формування бобово-злакових травостоїв на пасовищах для ВРХ і коней залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив; режими використання бобово-злакового травостою на пасовищі для ВРХ і коней.

Схема досліду 1: 1. Контроль (без добрив); 2. _{90 90} фон; 3. Фон + ₃₀ після 1-го циклу відчуження; 4. Фон + ₃₀ після 2-го циклу відчуження; 5. Фон + ₃₀ після 1-го і 2-го циклів відчуження; 6. Фон + ₃₀ після 1-го, 2-го і 3-го циклів відчуження.

На фосфорно-калійному фоні (_{90 90}) вивчалися різні способи розподілу норми діючої речовини азотного добрива за циклами відчуження (_{30, 30+30, 30+30+30}). Фосфор вносився у формі гранульованого суперфосфату, калій - калімагнезії, азот - аміачної селітри.

Схема досліду 2: 1. Відчуження, 4 цикли; 2. Відчуження, 5 циклів; 3. Один укіс трав на сіно + 2 цикли відчуження; 4. Два укоси на сіно + 1 цикл відчуження; 5. ІІ рік життя (2004 р.) два укоси на сіно; ІІІ рік життя (2005 р.) відчуження, 4 цикли; І рік життя (2006 р.) один укіс на сіно + 2 цикли відчуження; 6. ІІ рік життя (2004 р.) відчуження на 5 циклів; ІІІ рік життя (2005 р.) один укіс на сіно + 3 цикли відчуження; І рік життя (2006 р.) 2 цикли відчуження + один укіс на сіно.

Розміри дослідних ділянок: посівна площа - 100 м²; облікова 25 м², повторність чотириразова, розміщення ділянок систематичне послідовне, кількість відчужень пасовищної трави 4-5.

Обліки урожаю, видовий склад травостою та щільність стеблостою, обліки кореневих і стерньових решток а також повний зоотехнічний аналіз кормів проводили за загальноприйнятими методиками (Б.О. Доспехов, 1985; А.О. Бабич, 1994).

Поживність корму розраховували на підставі одержаних результатів хімічного аналізу із застосуванням відповідних коефіцієнтів перетравності.

Економічну ефективність залуження і використання бобово-злакових пасовищ за умови внесення мінеральних добрив та за різних режимів використання визначали згідно відповідних методик ВІК (1971), проводячи розрахунки за прямими витратами з технологічних карт загальноприйнятої форми. Перехідні витрати на насіння багаторічних трав і технологічні прийоми їх висіву розділено на чотири роки. Вартість насіння, добрив, пального вибрана за оптовими цінами станом на 1 квітня 2008 року. Вартість 1 ц кормової одиниці прирівняна до вартості 1 ц фуражного зерна вівса.

Енергетичну оцінку досліджень здійснено за методикою О.К. Медведовського, П.І. Іваненка (1988). Енергетичний коефіцієнт (ЕК) і коефіцієнт енергетичної ефективності (КЕЕ) розраховано за відношенням виходу з 1 га валової та обмінної енергії до енергії сукупних витрат.

Формування травостою культурних пасовищ залежно від удобрення та режимів використання

Щільність та ботаніко-господарська структура стеблостою на пасовищі залежно від впливу мінеральних добрив. Травостій досліджуваного фітоценозу сформовано бобово-злаковими рослинами. Як засвідчили результати проведених досліджень у першому році використання такого пасовища сумарна щільність стеблостою була найвищою і склала в першому циклі відчуження 1320-1457 шт./м². У третьому циклі відчуження щільність стеблостою різко знизилася, що зумовили кліматичні умови другої половини вегетаційного періоду 2004 року. В цей критичний період накопичення пластичних речовин травами спостерігався значний дефіцит опадів, що спричинив пригнічення рослин, й привів до зрідження стеблостою. У наступні два роки досить чітко проявилася позитивна дія на щільність стеблостою мінеральних добрив та бульбочкових бактерій бобових як у першому, так і третьому циклах.

Важливим чинником формування урожаю складних фітоценозів є його ботаніко-господарська структура. За результатами досліджень в урожаї першого року використання переважали бобові компоненти (53,8-64,1%). На другий рік - частка бобових через локальне випадання конюшини лучної зменшилася (21,9-40,9%), але при цьому частка злаків сягнула 58,5-77,8%. Кількість різнотрав'я, зумовлена чотириразовим відчуженням пасовищної трави, склала лише 0,3-0,8%. Процес переформування продовжувався і в третьому році використання: різко підвищувалася частка злаків (73,0-93,2%), а різнотрав'я лишилося на рівні 0,1-3,9%. Слід відмітити, що при внесенні повного мінерального добрива на пасовищі більше спрацьовував мінеральний азот, а на неудобреному варіанті або удобреному фосфором та калієм - біологічний.

У третьому циклі відчуження пасовищного бобово-злакового фітоценозу дещо по-іншому змінювалося співвідношення господарських груп, особливо, залежно від норм і строків внесення добрив. За внесення азоту у складі повного мінерального добрива на другий і третій рік використання пасовища у травостої значно збільшувалася частка злакових і зменшувалася кількість бобових. Частка бобових компонентів у третьому циклі відчуження істотно зросла при внесенні фосфорно-калійних добрив. Також слід зазначити, що частка різнотрав'я в травостої влітку (особливо за другий і третій рік використання) виявилася більшою, ніж у першому циклі відчуження, але була стабільною за роками використання.

Динаміка щільності та ботаніко-господарської структури урожаю бобово-злакового пасовища залежно від режимів використання. Згідно з результатами досліджень, щільність стеблостою при різних режимах використання також різнилася. За три роки використання пасовищного травостою найвищою вона була у першому році - 1331-1465 шт./м² (залежно від варіантів досліду). Цікаво, що на перший та другий рік вона була вищою на пасовищних варіантах (чотири - та п'ятиразове використання) - 1405-1465 шт./м². А вже на третій рік чотириразове відчуження забезпечило найменший результат підрахунку щільності стеблостою - 680 шт./м ².

Ботаніко-господарська структура бобово-злакового фітоценозу у перший рік використання при першому відчуженні: на злаки у травостої припадало 29,9-35,5%, на другий рік - 76,1-85,2, на третій - 86-90,6%. Натомість відбувалося зрідження бобового компонента: відповідно, у першому році використання бобові становили 59,4-66,4%, у другому - 14,7-23,7, у третьому - 8-10,2%. У другій половині вегетації (третій цикл відчуження трави) ботаніко-господарська структура травостою різко не відрізнялася від структури на початку вегетації. Проте слід відмітити, що в перші два роки використання травостою в цей період збільшувалася кількість бобового компонента (із 59,4 до 63,3% у 2004 році та з 14,7 до 24,5% у 2005 році). Якщо ж розглядати різнотрав'я, то на третій рік використання кількість його була більшою у другому, але меншою, ніж у першому році використання.

При порівнянні варіантів за різних режимів використання простежується тенденція до збільшення бобових компонентів на сінокісних, а злакових - на пасовищних варіантах.

Нагромадження кореневої маси багаторічних трав на пасовищі та результати її хімічного аналізу. Значно інтенсивніше накопичення кореневої і стерньової маси спостерігалося на варіантах, де вносили повне мінеральне добриво в нормі 30 та 90 кг д.р. на 1 га на фоні фосфорно-калійного удобрення. Із збільшенням норми азоту від 30 до 90 кг д.р. на 1 га кількість кореневих і стерньових решток зростала з 7,2 т/га до 8,9 т/га. Отже, при внесенні добрив проявляється більше виражений акумуляційний ефект азоту, фосфору і калію з добрив, який сприяє утворенню молодих коренів та кращому забезпеченню рослинних угрупувань пластичними речовинами.

Продуктивність культурного бобово-злакового травостою залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив та режимів його використання

Вагомим чинником значного та швидкого підвищення урожайності трав на пасовищних фітоценозах є суміш добрив, із якою вносяться в ґрунт три основні поживні елементи: азот, фосфор і калій. За джерело цих елементів на пасовищах слугує органічна речовина ґрунту і продукти її розпаду, екскременти тварин, які випасаються, та мінеральні добрива.

Продуктивність бобово-злакового пасовищного фітоценозу залежно від норм та строків внесення мінеральних добрив. Вихід сухої речовини на бобово-злаковому пасовищі для ВРХ і коней залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив за роками розподілявся наступним чином: перший рік - 40-44%, другий - 24-29, третій - 27-33% від загального виходу залежно від варіанта (табл. 1).

Таблиця 1. Вихід сухої речовини з бобово-злакового пасовища для ВРХ і коней залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив (2004-2006 рр.)

Найбільший середньорічний вихід абсолютно сухої речовини зафіксовано на варіанті із дворазовим внесенням азоту після першого та другого циклів відчуження (N₃₀₊₃₀ на фоні Р₉₀K₉₀) - 8,4 т/га, що порівняно із абсолютним контролем більше на 2,3 т/га, або 37,7%.

На інших удобрених варіантах вихід сухої речовини склав: 7,8-8,3 т/га залежно від варіанта удобрення; приріст збору сухої речовини до контролю коливався в межах 1,7-2,2 т/га. Якщо ж розглядати приріст урожаю сухої речовини за рахунок тільки азоту, то він знаходився на рівні 0,5-0,6 т/га.

Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від режимів його використання. Створивши належний травостій для багаторічних культурних пасовищ, важливо правильно його використати. Продуктивність бобово-злакового фітоценозу на пасовищі для ВРХ і коней при різних режимах використання за оцінкою по сухій речовині, як одному з визначальних показників продуктивності, в середньому за три роки при різних поєднаннях пасовищного і сінокісного використання виявилася найвищою при використанні травостою на два укоси сіна в період початку цвітіння злаків і наступного одноразового відчуження трави. Обрахунки було проведено з двох позицій: вихід сухої речовини по зеленій масі і вихід сухої речовини по повітряно-сухій масі. При цьому у першому випадку одержано з 1 га 12,6 т/га сухої речовини. В середньому за три роки використання в перерахунку на повітряно-суху масу одержано 9,2 т/га сухої речовини, тобто втрати її при сушінні трави склали 27% (табл. 2).

Таблиця 2. Вихід сухої речовини з урожаєм бобово-злакового фітоценозу залежно від режимів використання, т/га

Примітка: * У чисельнику - вихід сухої речовини по зеленій масі;

у знаменнику - вихід сухої речовини по повітряно-сухій масі.

Оцінюючи систему використання пасовищних травостоїв по сухій речовині, слід віддати перевагу п'ятиразовому відчуженню зеленої маси впродовж вегетації (9,4 т у середньому за три роки), хоча в цілому наявні погодні фактори у західному Лісостепу України не завжди дозволяють здійснити таку кількість відчужень.

Чотириразове використання пасовищної трави в зоні проведення досліджень є класичним варіантом, і вихід сухої речовини на цьому варіанті за вегетацію становить 8,4 т/га. Перевага п'ятиразового відчуження над чотириразовим по сухій речовині досягла в проведених дослідженнях 12%.

Хімічний склад і поживність пасовищного корму залежно від внесення мінеральних добрив та режимів використання

Хімічний склад та поживність пасовищного корму залежно від застосування мінеральних добрив. У середньому за три роки досліджень (2004-2006 рр.) поживність пасовищного корму з бобово-злакового пасовища, що виражена в кормових одиницях, була на такому рівні: в одному кілограмі сухого пасовищного корму містилося 0,76-0,84 кормової одиниці, а вихід з урожаєм, залежно від удобрення, коливався в межах 4,77-6,55 т/га. Найбільший вихід кормових одиниць зафіксовано на варіантах із внесенням повного мінерального добрива, причому де азот вносився роздрібнено два або три рази за вегетацію, відповідно 6,55 т/га, 6,47, при показнику на контролі 4,77 т/га (табл. 3).

Таблиця 3. Поживність корму з бобово-злакового пасовища залежно від удобрення (середнє 2004-2006 рр.)

Така ж закономірність простежується і стосовно перетравного протеїну - 0,58 т/га на контролі без добрив та 0,97; 0,98 т/га на дво - або триразово удобрених азотом (одноразова доза ₃₀) ділянках. Приріст виходу перетравного протеїну за рахунок фосфорно-калійних добрив (Р₉₀К₉₀) склав 0,19 т/га порівняно із абсолютним контролем.

Як свідчать дані таблиці 3, поживність корму в обмінній енергії найнижчою була на неудобреному варіанті - 64,49 ГДж/га; при внесенні фосфорно-калійного добрива вона зросла до 82,39 ГДж або на 27,8%. За внесення повного мінерального добрива приріст виходу обмінної енергії до контролю становив 28-36% залежно від доз добрив.

На досліджуваних варіантах вихід з 1 га цукру, найдоступнішого джерела енергії для організму тварин, на удобрених ділянках коливався в межах 1,20-1,42 т/га залежно від доз добрив. На абсолютному контролі він перебував на рівні 1,14 т/га.

Вплив різних режимів використання на якісні показники кормів із бобово-злакового пасовища. За даними таблиці 4, найбільший вихід кормових одиниць (по зеленій масі) зафіксовано на варіантах, де чергувалося сінокосіння та відчуження пасовищної трави через випас (7,3-9,6 т/га). При чотиразовому та п'ятиразовому відчуженні пасовищної трави він склав 6,5 і 7,3 т/га кормових одиниць. Якщо ж рахувати поживність корму по повітряно-сухій масі, то цей показник коливався від 4,7 до 6,3 т/га. Це пояснюється втратами поживних речовин під час сушіння трав на сіно (вони становили 27 - 40% залежно від режиму використання).

Таблиця 4. Поживність корму з бобово-злакового пасовища залежно від режимів використання (середнє 2004-2006 рр.)*

Така ж ситуація простежується і з перетравним протеїном: найбільший його вихід по зеленій масі (1,12 т/га) зафіксовано на варіанті з двома укосами сіна + один цикл відчуження пасовищної трави та 0,98 т/га - при виключно пасовищному використанні (5 циклів відчуження), а за виходом повітряно-сухої маси (0,86 т/га) - при знятті одного укосу трав на сіно і двох чергових відчужень трави. Різні за віком травостої нагромаджують неоднакову кількість протеїну. Так, у проведених дослідженнях найбільший вміст протеїну зеленої маси спостерігався у першому році використання.

Поживність корму із бобово-злакового фітоценозу на пасовищі для ВРХ і коней по обмінній енергії характеризувалася наступним чином: найвищі показники (вихід по зеленій масі) - 136,38 ГДж/га - на варіанті з двома укосами сіна + один цикл відчуження; 86,02 ГДж/га - на типово пасовищному варіанті (чотири цикли відчуження), а за виходом повітряно-сухої маси 83,49 ГДж/га - при знятті одного укосу сіна з двома наступними відчуженнями. Найменшу кількість обмінної енергії отримали на варіанті, де чергувалося відчуження і сінокосіння за роками, згідно зі схемою досліду - 62,31 ГДж/га (вихід по повітряно-сухій масі). Вихід цукру у варіантах коливався в межах 1,2 до 2,4 т/га залежно від режимів використання.

Економічна і біоенергетична оцінка створення та використання культурного пасовища для ВРХ і коней

Економічні показники технологічних прийомів створення та використання бобово-злакового пасовища. Як свідчать результати проведених досліджень, найбільші виробничі витрати на отримання продукції з бобово-злакового пасовища зафіксовано на варіанті з триразовим внесенням азоту (₃₀) після першого, другого та третього відчужень пасовищної трави на фосфорно-калійному фоні - 3959 грн./га за собівартості 1 т кормових одиниць 612 грн./т, найменші на контрольному варіанті - 2277 грн./га з собівартістю 477 грн./т. Рівень рентабельності, як важливий економічний показник, на варіантах, що були задіяні в досліді, коливався в межах 113-172%. Серед оптимальних варіантів слід відмітити фосфорно-калійний контроль (171%) і варіанти з дво - та одноразовим внесенням азоту в дозі ₃₀ на фоні Р₉₀К₉₀ (170; 167%).

Аналіз економічної ефективності різних режимів використання бобово-злакового травостою на пасовищі для ВРХ і коней, засвідчив, що найменші виробничі витрати зафіксовано під час сінокісно-пасовищно-сінокісного використання, що чергувалося за роками - 3992 грн./га. Умовно-чистий дохід при цьому склав 10828 або 8358 грн./га (залежно від виходу поживних речовин: поживні речовини зеленої маси або повітряно-сухої маси) із високим рівнем рентабельності відповідно 271 або 209%.

Серед типово пасовищних варіантів найефективнішим виявився за п'ятиразового відчуження пасовищного травостою. При високих виробничих витратах на отримання продукції окупність 1 грн. витрат становила 2,94 грн. із рівнем рентабельності 194%.

Біоенергетична ефективність бобово-злакового фітоценозу на пасовищі для ВРХ і коней залежно від удобрення та режимів використання. Під час визначення енергетичного коефіцієнта встановлено, що найвищим він був на варіанті із внесенням фосфорно-калійного добрива в дозі Р₉₀К₉₀, а також на варіантах з одноразовим внесенням азоту в нормі ₃₀ після першого або після другого відчужень пасовищної трави (10,5; 8,6; 8,0).

Подібна ситуація спостерігається також з коефіцієнтом енергетичної ефективності, коли на варіантах із вищою нормою внесення мінеральних добрив біоенергетична ефективність елементів технології створення та використання бобово-злакового пасовища була нижчою. Тобто, на варіантах, де два або три рази за вегетацію вносилось азотне добриво на фосфорно-калійному фоні енергетичні коефіцієнти відповідно становили 6,9; 5,5, коефіцієнти енергетичної ефективності - 4,7; 4,1. Пояснюється ситуація високими витратами енергії на отримання продукції на вищезазначених варіантах, на яких вони склали 18,5; 21,2 ГДж.

Результати розрахунків біоенергетичної ефективності зі створення бобово-злакового травостою за різних режимів його використання свідчать, що як енергетичний коефіцієнт, так і коефіцієнт енергетичної ефективності при цьому були досить високими.

Енергетичний коефіцієнт на варіантах досліду коливався: біоенергетична оцінка по зеленій масі - 6,8-11,2; біоенергетична оцінка по повітряно-сухій масі - 5,5-7,2 та коефіцієнт енергетичної ефективності: біоенергетична оцінка по зеленій масі - 3,6-7,0, а по повітряно-сухій масі - 3,1-3,9.

Енергетична оцінка показників ефективності на варіанті, де відбувалося чергування по роках: сінокісне; пасовищне; сінокісно-пасовищне використання - дещо менша. При цьому енергетичний коефіцієнт становив 9,9, коефіцієнт енергетичної ефективності - 5,9.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення важливої наукової проблеми, яка полягає у визначенні продуктивності багатовидового бобово-злакового фітоценозу на культурному пасовищі для ВРХ і коней залежно від норм та строків внесення мінеральних добрив, а також від режимів використання таких травостоїв у західній частині Лісостепу України і встановлено:

1. На чорноземних опідзолених ґрунтах в умовах достатнього природного зволоження щорічне систематичне внесення фосфорно-калійних добрив на лучному бобово-злаковому травостої сприяє підтриманню в ньому найбільш продуктивних сіяних трав та формуванню щільного травостою (протягом трьох років щільність стеблостою коливалася: в першому укосі в межах - 848-1457 шт./м²; у третьому - 430-1069 шт./м²).

2. Бобові компоненти в урожаї пасовищного фітоценозу у перший рік використання становили: на початку вегетації - 53,8-64,1%, в третьому циклі відчуження - 53,9-70,8% від загального урожаю. Починаючи з другого року використання, частка бобових поступово зменшувалась через їх локальне випадання і домінуючими стали злакові компоненти, які позитивно зреагували на внесення мінерального азоту. На третій рік використання в урожаї на них припадало вже 73,0-93,2% загальної маси. Найбільша частка різнотрав'я була зафіксована в перший рік життя у першому циклі відчуження (8,7-13,4%). Наступним частим підкошуванням травостою його кількість поступово витіснялася культурними рослинами.

3. При вивченні різних режимів використання бобово-злакового травостою у перші два роки щільність стеблостою була вищою на варіантах при пасовищному використанні (1405-1465 шт./м² у перший та 924-980 шт./м² - на другий рік). На третій рік використання краще проявили себе сінокісно-пасовищний та варіант, де по роках чергувалося відчуження пасовищної трави та сінокосіння - 828 шт./м². За результатами ботаніко-господарського аналізу урожаю, для кращого збереження бобового компонента травостою необхідно чергувати пасовищне та сінокісне використання.

4. Накопичення стерньових і кореневих решток на бобово-злаковому пасовищі відбувається прямо пропорційно до внесення мінеральних добрив: із збільшенням норми добрив відповідно збільшується маса рослинних решток (у середньому за два роки на контролі вона становила 3,51 т/га, а на варіанті повного мінерального удобрення N_(30+30+30)Р₉₀K₉₀ - 8,91 т/га).

5. Найпродуктивнішими залежно від норм та строків внесення мінеральних добрив в умовах зони досліджень у середньому за три роки на бобово-злаковому травостої виявилися варіанти із внесенням повного мінерального добрива в нормі N_(30+30)Р₉₀K₉₀ та N_(30+30+30)Р₉₀K₉₀, які забезпечували отримання відповідно 13,1 та 14,6 т/га зеленої маси, або 8,4 та 8,3 т/га сухої речовини. Приріст сухої маси до контролю на цих варіантах склав відповідно 37,6 та 36,0%.

6. Оцінюючи продуктивність бобово-злакового фітоценозу залежно від режимів використання за виходом сухої речовини, слід віддати перевагу двом укосам сіна з наступним відчуженням пасовищної трави, що дає можливість отримати вихід сухої речовини по зеленій масі 12,6 т/га; по повітряно-сухій масі - 9,2 т/га. У разі пасовищного використання (п'ятиразовому відчуженню пасовищної трави) вихід сухої речовини досяг 9,4 т/га сухої маси

7. Застосування азотного добрива на фосфорно-калійному фоні сприяло збагаченню корму перетравним протеїном (0,97; 0,98 проти контролю 0,58 т/га) і забезпечувало більший вихід обмінної енергії (87,48; 86,55 проти контролю 64,49 ГДж) за вмісту перетравного протеїну в одній кормовій одиниці 148 та 151 г. відповідно.

8. Максимальний вихід з 1 га поживних речовин зафіксовано при дворазовому скошуванні трави з наступним відчуженням (вихід поживних речовин по зеленій масі: кормових одиниць - 9,6 т, перетравного протеїну - 1,12 т та обмінної енергії - 136,38 ГДж, а по повітряно-сухій масі: кормових одиниць - 5,8 т, перетравного протеїну - 0,76, цукру - 2,3 т, обмінної енергії - 74,18 ГДж) та при п'ятиразовому відчуженні трави (кормових одиниць - 7,3 т, перетравного протеїну - 0,98 т, обмінної енергії - 78,89 ГДж).

9. За економічною оцінкою кращим виявився варіант із внесенням на бобово-злакові травостої фосфорно-калійних добрив. При цьому спостерігались низькі виробничі витрати на отримання продукції - 2951 грн/га й порівняно низька собівартість однієї тонни кормових одиниць - 480 грн/га за рівня рентабельності 171%.

10. Розрахунки економічної ефективності створення та використання бобово-злакового пасовища залежно від режимів використання засвідчили, що найефективнішими виявилися варіанти комплексного використання травостою на сіно та випас. При цьому існує можливість отримати високий рівень рентабельності - до 295%.

11. Найвищі показники енергетичного коефіцієнта (10,5 і 8,6) та коефіцієнта енергетичної ефективності (6,4 і 5,5) забезпечують варіанти із внесенням добрив відповідно Р₉₀K₉₀ та Р₉₀K₉₀+ N₃₀ після другого відчуження пасовищної трави.

12. Кращими за біоенергетичною оцінкою бобово-злакового фітоценозу виявилися варіанти поєднання сінокосіння та відчуження (два укоси сіна + одне наступне відчуження трави у фазі пасовищної стиглості). Показник енергетичного коефіцієнта на цьому варіанті становив 11,2, а коефіцієнт енергетичної ефективності - 7,0.

Пропозиції виробництву

Економіко-біоенергетична оцінка продуктивності бобово-злакового пасовища для ВРХ і коней залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив та режимів використання в умовах достатнього зволоження західного Лісостепу України на основі проведених нами досліджень, виробничої перевірки дає можливість рекомендувати виробництву:

- для підвищення урожайності та поживності бобово-злакових фітоценозів на чорноземах опідзолених доцільно вносити повне мінеральне добриво в нормі N₃₀₊₃₀Р₉₀K₉₀ після наступного відчуження пасовищної трави, що зможе забезпечити урожайність пасовищної трави з 1 га на рівні 44,0 т, або ж 8,40 т сухої маси, 6,55 т кормових одиниць, 0,97 т перетравного протеїну, 87,5 ГДж обмінної енергії;

- при різних режимах використання бобово-злакового травостою на пасовищі для ВРХ і коней віддавати перевагу комплексному використанню травостою на сіно та випас (два укоси сіна + одне наступне відчуження пасовищної трави) з виходом сухої речовини по зеленій масі 12,6 т/га, або ж по повітряно-сухій масі - 9,20 т/га і відповідно з виходом поживних речовин: кормових одиниць 9,60, або 5,80 т/га; перетравного протеїну 1,12, або 0,76 т/га та обмінної енергії 136,4, або 74,2 ГДж/га.

Публікації за темою дисертації

Рак Л.І. Сінокоси і пасовища / Рак Л.І., Шуль Д.І., Дутка Г.П. - Тернопіль: Збруч, 2006 - 233 с.

Бахмат М.І. Вплив норм і термінів внесення мінеральних добрив на продуктивність та якість пасовищної трави складного бобово-злакового фітоценозу на пасовищах для ВРХ і коней / Бахмат М.І., Рак Л.І., Дутка Г.П. [та ін.] // Корми і кормовиробництво. - Вінниця, 2006. - Вип. 56. - С. 84-91.

Бахмат М.І. Динаміка продуктивності бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення / Бахмат М.І., Рак Л.І., Дутка Г.П. // Зб. наук. праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2007. - №15. - С. 8-10.

Бахмат М.І. Зміна урожайності та якісних показників пас. трави залежно від норм внесення мінеральних добрив / Бахмат М.І., Дутка Г.П. // Зб. наук. праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2005. - №13. - С. 15-18.

Дутка Г.П. Режими використання бобово-злакового пасовища для коней / Дутка Г.П. // Зб. наук. праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2006. - №14. - С. 117-121.

Рак Л.І. Способи використання бобово-злакових травостоїв на пасовищі для ВРХ і коней / Рак Л.І., Дутка Г.П // Інноваційна економіка. - Тернопіль, 2007. - №2 [4]. - С. 273-275.

Рак Л.І. Продуктивність бобово-злакових травостоїв на пасовищах для ВРХ і коней залежно від режимів використання / Рак Л.І. Дутка Г.П.: Матеріали науково-практичної конференції [«Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві»], (Тернопіль, 18-19 травня 2006 р.) - Тернопіль, 2006. - С. 314-318.

Размещено на Allbest.ru