Рістстимулююча та антистресова дія лимонної і бурштинової кислот та пробіотику «Пробіол-Л» в годівлі молодняку свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини

та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

УДК: 636.4:636.087.7

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Рістстимулююча та антистресова дія лимонної і бурштинової кислот та пробіотику «Пробіол-Л» в годівлі молодняку свиней

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Дмитрук Ігор Володимирович

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, КОСТЕНКО Володимир Миколайович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі тварин технології кормів і рибництва.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор ПІВТОРАК Ярослав Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, кафедра годівлі тварин і технології кормів.

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, СТАСЮК Орися Кирилівна, Інститут кормів УААН, лабораторія комбікормів, преміксів і консервування кормів.

Захист відбудеться «11» грудня 2008 року о 14⁰⁰ годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького , за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий «5» листопада 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. СЛОБОДА

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення продуктивності молодняку свиней неможливе без використання в їх раціонах біологічно активних кормових добавок, які посилюють обмінні процеси та імунний захист тварин.

До недавнього часу для цих цілей використовували кормові антибіотики. Однак Всесвітня Організація Охорони здоров'я запропонувала з 2006 року повністю відмовитись від застосування антибіотиків, які, на їх думку, негативно впливають на мікрофлору травного тракту, забруднюють продукцію тваринництва, створюють загрозу здоров'ю людей.

В сучасних умовах ведення свинарства великого значення набувають нові кормові добавки до раціонів, які направлені на профілактику стресів після відлучення поросят, підвищення резистентності організму і продуктивності тварин. До таких добавок можна віднести лимонну і бурштинову кислоти, пробіотики та їх сумішки.

Проведені дослідження М. Найденського (1996; 2002), Г. Калачнюка (1996), з використання органічних кислот та пробіотиків показали, що вони мають рістстимулюючу і антистресову дію. В шлунково-кишковому відділі вони здійснюють бактерицидну дію і відіграють роль кишкових стабілізаторів, які оптимізують мікробне середовище, ферментно-вітамінний склад, посилюють енергетичний обмін і загальний фізіологічний стан організму та сприяють підвищенню продуктивності тварин.

До переваг цих препаратів можна віднести: стимулюючий вплив у малих дозах, тривалу фізіологічну післядію, високу технологічність при використанні (їх можна використовувати з кормами, водою і у вигляді аерозолі). Однак використання цих речовин у годівлі тварин ще недостатньо вивчено.

Отже, питання подальшого вивчення ефективності використання органічних кислот та їх сумішок з пробіотиками у годівлі свиней, їх вплив на продуктивність, імунітет, гематологічні показники, відгодівельні і м'ясні якості тварин та профілактику стресу у поросят після відлучення є актуальними і мають важливе наукове і народногосподарське значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входила до науково-технічної програми «Кормовиробництво» підпрограма 4 «Технологія заготівлі та зберігання кормів, виробництво комбікормів» Інституту кормів УААН та кафедри годівлі тварин, технології кормів і рибництва Вінницького державного аграрного університету (Реєстр. № 0104U005329).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було вивчити вплив органічних кислот на ріст молодняку свиней, перетравність основних поживних речовин раціонів, морфологічні і біохімічні показники крові, відгодівельні і м'ясні якості, профілактику стресу у поросят після відлучення та визначення економічної ефективності використання цих кислот у годівлі свиней. А також вивчення впливу пробіотику «Пробіол-Л» та сумішок пробіотику з органічними кислотами на ріст свиней та імуннозахисні властивості їхнього організму як альтернативу кормовому антибіотику. Для досягнення цієї мети перед нами були поставлені наступні завдання;

- визначити хімічний склад і поживність кормів;

- визначити перетравність основних поживних речовин в організмі свиней, баланс азоту, кальцію, фосфору у віці 70 днів, коли інтенсивно росте м'язова тканина, і у віці 5 місяців, коли уповільнюються процеси синтезу та засвоєння білків, різко зростає відкладання жиру;

- вивчити вплив органічних кислот, пробіотику «Пробіол-Л» та сумішок пробіотику з органічними кислотами на середньодобові прирости живої маси свиней;

- дослідити вплив органічних кислот, пробіотику «Пробіол-Л» та сумішок пробіотику з органічними кислотами на показники крові свиней;

- вивчити забійні і м'ясні якості піддослідних тварин;

- визначити хімічний склад м'яса;

- вивчити можливість заміни кормового антибіотику сумішкою пробіотику з органічними кислотами;

- розрахувати економічну ефективність використання органічних кислот, пробіотику «Пробіол-Л» та сумішок пробіотику з органічними кислотами в годівлі свиней.

Об'єкт дослідження. Лимонна і бурштинова кислоти, пробіотик «Пробіол-Л», кормовий антибіотик «Біовіт-80», корми, підсисні поросята та молодняк свиней великої білої породи, їх кров та продукти забою.

Предмет дослідження. Фізичні властивості лимонної і бурштинової кислот, пробіотику «Пробіол-Л» та їх сумішок, динаміка живої маси свиней за період досліду, перетравність і використання основних поживних речовин корму, гематологічні показники, маса внутрішніх органів і якість продуктів забою свиней.

Методи дослідження. Поставлені в роботі задачі вирішувались за допомогою зоотехнічних (вивчення динаміки живої маси свиней та витрат кормів на одиницю приросту), гематологічних (біохімічні дослідження та вивчення морфологічного складу крові), хімічних (вивчення хімічного складу кормів і м'яса) фізіологічних (вивчення перетравності основних поживних речовин раціону) і статистичних (біометрична обробка цифрового матеріалу) методів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше з метою підвищення продуктивності, посилення обмінних процесів, імунного захисту тварин вивчено використання в годівлі поросят лимонної і бурштинової кислот у сумішці з пробіотиком «Пробіол-Л». Експериментально доведено доцільність використання органічних кислот у поєднанні з пробіотиком «Пробіол-Л» у складі кормів та розроблено технологію їх згодовування. Одержані нові дані про особливості впливу лимонної і бурштинової кислот на продуктивність, перетравність основних поживних речовин, баланс азоту, кальцію, фосфору, а також морфологічні і біохімічні показники крові та профілактику стресу, на забійні і м'ясні якості свиней і хімічний склад м'яса. Встановлено позитивний вплив добавок лимонної і бурштинової кислот, пробіотику «Пробіол-Л» та сумішок пробіотику з органічними кислотами на прирости живої маси, витрати кормів на одиницю приросту та можливість заміни ними кормового антибіотику.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена патентом України на корисну модель «Спосіб зняття стресового стану для підвищення продуктивності тварин» №21810 МПК6 А23К1/16.

Практичне значення одержаних результатів. Введення лимонної кислоти у раціони поросят забезпечує: підвищення середньодобових приростів на 3,0 % і зниження витрат кормів на 2,92 %; бурштинової кислоти - підвищення середньодобових приростів на 10 % і зниження витрат кормів на 9,33 %; пробіотику «Пробіол-Л» - підвищення середньодобових приростів на 9,6 %, зменшення витрат кормів на 8,6 %; суміш пробіотику «Пробіол-Л» та лимонної кислоти - підвищення середньодобових приростів на 11,2 % та зменшення витрат кормів на 10 %; суміш пробіотику «Пробіол-Л» та бурштинової кислоти - підвищення середньодобових приростів на 13,7 %, зменшення витрат кормів на 12,1 %.

Результати досліджень впроваджені на свинокомплексі СТОВ «Липовецьке» Вінницької області. Наукові розробки можуть застосовуватися спеціалізованими господарствами з виробництва свинини, індивідуальними та колективними господарствами.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, доповідались автором на четвертій міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи» (Вінниця, 5 - 7 квітня 2004 року), третій Міжнародній науково-практичній конференції: «Корми і кормовий білок» (Вінниця, Інститут кормів УААН, 20 - 22 вересня 2004 року), міжнародній науковій конференції: «Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях» присвяченій 220-річчю Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (Львів, 21 - 22 жовтня 2004 року), науково-практичній конференції «Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах» (Вінниця, 23 - 25 травня 2005 року), четвертій Міжнародній науковій конференції: «Корми і кормовий білок» (Вінниця, Інститут кормів УААН, 26 - 27 червня 2006 року) Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва» (Вінниця, 16 - 18 квітня 2008 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто здобувачем на кафедрі годівлі тварин, технології кормів і рибництва Вінницького державного аграрного університету. Весь об'єм експериментальних та теоретичних досліджень виконано здобувачем самостійно.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 8 наукових працях, усі статті опубліковані у фахових виданнях, із них 5 статтей опубліковано у співавторстві і за матеріалами конференцій. Одноосібно опубліковано 3 статті. Отримано патент України на корисну модель.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 197 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнень досліджень, висновків, пропозицій виробництву і додатків. Робота містить 49 таблиць та 52 додатки. Список використаної літератури включає 199 найменувань, у тому числі 38 - іноземною мовою.

Матеріал і методика досліджень.

Дослідження з вивчення ефективності використання лимонної та бурштинової кислот, пробіотику «Пробіол-Л» та сумішок його з лимонною кислотою і з бурштиновою кислотою в раціонах молодняку свиней, а також можливості заміни цими сумішками кормового антибіотику «Біовіт-80» проводились протягом 2003 - 2007 років.

Для виконання поставлених завдань було проведено два науково-господарських досліди і виробничу перевірку на свинокомплексі СТОВ «Липовецьке» Вінницької області. Проведено балансовий дослід з визначення перетравності основних поживних речовин раціонів на базі дослідного господарства ВДАУ «Іллінецьке». Визначено гематологічні показники, проведено забій свиней та розраховано економічну ефективність використання лимонної і бурштинової кислот, пробіотику «Пробіол-Л» та їх сумішок в годівлі молодняку свиней.

Лабораторні дослідження проводили в науковій лабораторії кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Вінницького державного аграрного університету та відділі зоотехнічного аналізу кормів Інституту кормів УААН.

Піддослідні групи формувались за принципом аналогів з урахуванням породи, віку тварин, живої маси при народженні і постановці на дослід, стану здоров'я.

Для проведення першого науково-господарського досліду було відібрано за принципом аналогів 42 кабанчики від дев'яти свиноматок великої білої породи, однакових за масою, з різницею у віці у 2 - 3 дні. Поросята були розподілені на три групи по 14 голів у кожній згідно зі схемою досліду (табл. 1).

Таблиця 1. Схема першого науково-господарського досліду

Групи тварин	Кількість голів	Годівля тварин за періодами
		Зрівняльний період - від народження до 20 днів	Основний період - від 20 днів до 125 днів	Заключний період - від 125 днів до 270 днів
1- контрольна	14	молоко свиноматки	ОР	ОР
2- дослідна	14	молоко свиноматки	ОР+Лимона кислота 9000 г на 1 тонну кормосуміші	ОР
3- дослідна	14	молоко свиноматки	ОР+Бурштинова кислота 300 г на 1 тонну кормосуміші	ОР

Під час основного періоду у віці 45 днів поросят було відлучено від свиноматок і розміщено у клітки по 14 голів у кожній. Годівлю тварин проводили за розробленими нами раціонами і встановленими нормами годівлі (Калашников О.П. та ін., 2003). Поросят до 2-місячного віку годували 4 рази на добу, у віці 2 - 4 місяці - 3 рази на добу.

Для визначення інтенсивності росту дослідних свиней їх щомісячно зважували до годівлі. Щоденно контролювали витрати кормів. Під час проведення науково-господарських дослідів відібрано зразки крові для визначення морфологічних і біохімічних показників. Проведено контрольний забій свиней по 3 голови з групи, визначено забійні якості і хімічний склад м'яса.

Другий науково-господарський дослід проведено на п'ятьох групах поросят-аналогів великої білої породи (70 голів кабанчиків), по 14 голів у кожній групі за схемою (табл. 2).

Таблиця 2. Схема другого науково-господарського досліду

Групи тварин	Кількість голів	Годівля тварин за періодами
		Зрівняльний період - від 30 до 45 днів	Основний період - від 45 до 150 днів	Заключний період - від 150 до 210 днів
1-контрольна	14	ОР	ОР	ОР
2-дослідна	14	ОР	ОР+Пробіотик «Пробіол-Л» -50 г/т	ОР
3-дослідна	14	ОР	ОР+Пробіотик «Пробіол-Л» - 25 г/т і лимонна кислота -4500 г/т	ОР
4-дослідна	14	ОР	ОР+Пробіотик «Пробіол-Л» -25 г/т і бурштинова кислота -150 г/т	ОР
5-дослідна	14	ОР	ОР+Кормовий антибіотик «Біовіт-80» 10 г/гол.	ОР

Під час зрівняльного періоду, що тривав 15 днів, поросята знаходились під свиноматками, отримували їх молоко і основний раціон. У віці 45 днів поросят було відлучено від свиноматок і розміщено в клітках відповідно до підібраних груп.

П'ятій дослідній групі згодовували кормовий антибіотик «Біовіт-80» з метою порівняння його ефективності на продуктивність молодняку свиней порівняно з пробіотиком «Пробіол-Л» та з сумішками пробіотику «Пробіол-Л» і лимонної кислоти та пробіотику «Пробіол-Л» і бурштинової кислоти.

Балансовий дослід проводили з метою визначення впливу лимонної і бурштинової кислот на перетравність основних поживних речовин раціонів, баланс азоту, кальцію і фосфору. Для проведення балансового досліду було відібрано 9 голів кабанчиків великої білої породи, віком 70 днів, живою масою 20 кг, по 3 голови в кожній групі.

При проведенні балансового досліду враховували споживання кормів, добавок органічних кислот, приріст живої маси за кожен період досліду. В обліковий період щоденно відбирали зразки кормів, переїдів, калу і сечі.

Зоотехнічний аналіз кормів переїдів і калу проводили за загальноприйнятими методиками. Вміст у кормах мікроелементів визначали на полум'яному фотометрі, мікроелементи у золі на атомно-абсорційному спектрофотометрі типу ААS-30.

Одержані в дослідах результати були оброблені статистично за методикою М.О. Плохінського (1969). Вірогідну різницю позначали: *Р<0,05,** P<0,01,*** P<0,001.

Результати досліджень.

Характер годівлі молодняку свиней. При проведенні науково-господарських дослідів у складі основних раціонів для молодняку свиней використовували такі корми: дерть ячмінну, пшеничну, кукурудзяну, горохову, сою ектрудовану, макуху соняшникову, висівки пшеничні, концентрат С-1 і С-2, що випускає ТОВ «Текро-Дніпро», кухонну сіль.

Продуктивність молодняку свиней. Аналіз даних, отриманих за 105 днів основного періоду першого науково-господарського досліду, засвідчив, що використання в раціоні поросят другої дослідної групи лимонної кислоти в кількості 9000 г на 1 тонну кормосуміші сприяло підвищенню загального приросту на 1,21 кг, середньодобового приросту на 11 г або на 3,0 %.

Використання в раціонах поросят третьої дослідної групи бурштинової кислоти в кількості 300 г на 1 тонну кормосуміші сприяло підвищенню приросту живої маси на 3,86 кг, середньодобового приросту на 37 г або на 10 % порівняно з першою контрольною групою (табл.3).

Таблиця 3. Приріст живої маси молодняку свиней в першому науково-господарському досліді (М±m, n=14)

Показники	Групи
	1-контрольна	2-дослідна	3-дослідна
Жива маса однієї голови, кг:	-	-	-
на початок досліду	4,67±0,026	4,69±0,030	4,73±0,031
на кінець досліду	43,41±0,384	44,64±0,492	47,33±0,568
Приріст живої маси за період досліду, кг	38,74±0,353	39,95±0,466	42,60±0,553
Середньодобові прирости живої маси за період досліду, г	369±3,3	380±4,5	406±5,2***
В % до контролю	100	103,0	110

Під час проведення першого науково-господарського досліду була вивчена антистресова дія лимонної і бурштинової кислот при включенні та заміні молочних кормів у раціоні поросят (табл. 4).

корм свиня пробіотик приріст

Таблиця 4. Приріст живої маси поросят за період першого стресування (М±m, n=14)

Групи тварин	Жива маса поросят у віці 20 днів, кг	Жива маса поросят у віці 30 днів, кг	Приріст живої маси за період першого стресування (10 днів)
			загальний, кг	середньо-добовий, г
1-контрольна	4,67±0,026	7,55±0,052	2,88±0,039	288±3,9
2-дослідна	4,69±0,030	7,69±0,058	3,00±0,043	300±4,3
3-дослідна	4,73±0,031	7,94±0,064	3,21±0,038	321±3,8***

В 20-денному віці на початок проведення основного періоду досліду поросята перший раз стресувались шляхом включення в раціон незбираного молока. Поросятам-сисунам другої дослідної групи відразу ж після включення в раціон незбираного молока щоденно протягом 10 днів включали лимонну кислоту в кількості 9000 г на 1 тонну кормосуміші, поросятам третьої дослідної групи включали бурштинову кислоту в кількості 300 г на 1 тонну кормосуміші.

В період першого стресування середньодобові прирости у поросят другої дослідної групи, що отримували лимонну кислоту, були вищі на 12 г, або на 4,2 %, в поросят третьої дослідної групи, що отримували бурштинову кислоту середньодобові прирости були вищі на 33 г або на 11,5 %, порівняно з першою контрольною групою.

Після 10 днів згодовування незбираного молока поросята у віці 30 днів вдруге стресувались. У їх раціон замість незбираного молока включали збиране, яке згодовували до 60-денного віку. Поросята другої дослідної групи продовжували отримувати лимонну кислоту, третьої дослідної групи - бурштинову кислоту (табл. 5).

Таблиця 5. Приріст живої маси поросят за період другого стресування (М±m, n=14)

Групи тварин	Жива маса поросят у віці 30 днів, кг	Жива маса поросят у віці 60 днів, кг	Приріст живої маси за період другого стресування (30 днів)
			загальний, кг	середньо-добовий, г
1-контрольна	7,55±0,052	16,58±0,176	9,03±0,137	301±4,6
2-дослідна	7,69±0,058	17,05±0,156	9,36±0,126	312±4,2
3-дослідна	7,94±0,064	17,82±0,125	9,88±0,082	329±2,7***

В період другого стресування середньодобові прирости у поросят другої дослідної групи, що отримували лимонну кислоту, були вищі на 11 г або 3,7 %, середньодобові прирости у поросят, що отримували бурштинову кислоту були вищі на 28 г або на 9,3 %, порівняно з контрольною групою.

В другому науково-господарському досліді середньодобові прирости були вищими на 42 г, або на 9,6 % в свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик «Пробіол-Л» у кількості 50 мг на 1 кг кормосуміші або 50 г на 1 тонну. У свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик «Пробіол-Л» в кількості 25 мг на 1 кг кормосуміші або 25 г на 1 тонну та 4,5 г лимонної кислоти на 1 кг кормосуміші або 4500 г на тонну, на 49 г, або на 11,2 %, в свиней четвертої дослідної групи, що отримували пробіотик «Пробіол-Л» в кількості 25 мг на 1 кг кормосуміші або 25 г на 1 тонну та 0,15 г бурштинової кислоти на 1 кг кормосуміші або 150 г на 1 тонну, - на 60 г або на 13,7 %, в свиней п'ятої дослідної групи, що отримували 10 г кормового антибіотику «Біовіт-80» на голову, - на 54 г, або на 12,3 %. Різниця статистично вірогідна (Р<0,001) (табл.6).

Таблиця 6. Приріст живої маси молодняку свиней в другому науково-господарському досліді (М±m, n=14)

Показники	Групи
	1 -контрольна	2 -дослідна	3 -дослідна	4 -дослідна	5 - дослідна
Жива маса 1 голови, кг:	-	-	-	-	-
на початок досліду	12,26± 0,21	12,30± 0,29	12,11± 0,23	12,06± 0,23	11,92± 0,13
на кінець досліду	58,32± 0,27	62,72± 0,41	63,34± 0,37	64,49± 0,34	63,66± 0,21
Приріст живої маси за період досліду, кг	46,06± 0,14	50,42± 0,38***	51,21± 0,09***	52,42± 0,14***	51,74± 0,14***
Середньодобові прирости живої маси за період досліду, г	439± 1,36	481± 1,67***	488± 0,79***	499± 1,28***	493± 1,29***
В % до контролю	100	109,6	111,2	113,7	112,3

Фізіологічні дослідження обміну речовин. З метою вивчення впливу лимонної і бурштинової кислот на перетравність основних поживних речовин раціонів на молодняку свиней у віці 70 днів було проведено балансовий дослід.

Визначені коефіцієнти перетравності основних поживних речовин в балансовому досліді (табл.7).

Таблиця 7. Коефіцієнти перетравності основних поживних речовин раціону піддослідними тваринами у віці 70 днів (в %) (М±m, n=3)

Групи тварин	Коефіцієнти перетравності поживних речовин
	Суха речовина	Органічна речовина	Протеїн	Жир	Клітковина	БЕР
1-контрольна	75,43±2,15	77,45±3,19	73,74±3,19	48,63±5,15	18,00±2,85	84,97±1,91
2- дослідна	77,32±1,96	79,35±2,21	76,40±2,21	51,25±2,92	18,76±5,60	86,59±1,76
3- дослідна	80,28±1,65	82,12±1,19	79,88±1,19	59,98±2,09	22,49±7,64	88,85±1,22

Відмічається тенденція до підвищення коефіцієнтів перетравності основних поживних речовин у свиней третьої дослідної групи, які отримували бурштинову кислоту.

Відкладання азоту у свиней дослідних груп складало на добу - 13,81 і 16,73 г, в той час, як у контрольній групі було - 13,25 г.

В науково-господарських дослідах морфологічні і біохімічні показники крові свиней були в межах фізіологічних норм. В другому науково-господарському досліді вміст білка в свиней четвертої дослідної групи, що отримували бурштинову кислоту і пробіотик «Пробіол-Л», був вищий на 6,9 г/л або на 9,0 % ніж в контрольній групі, вміст еритроцитів був вищий на 0,73Ч10¹²/л або на 10,9 %, вміст гемоглобіну - на 5,5 г/л або на 6,1 %, кольоровий показник був вищий на 0,061 або на 6,7 %. Різниця статистично вірогідна (Р<0,05).

М'ясна продуктивність відгодівельного молодняку свиней.

Передзабійна маса свиней у дослідній групі, що отримувала лимонну кислоту була вища ніж у контрольній групі на 1,46 кг або на 1,23 %. А у свиней дослідної групи, що отримували бурштинову кислоту, передзабійна маса була вища на 4,26 кг або 3,6 % (Р<0,05). Маса нутрованої туші у другій дослідній групі була вища, ніж у контрольній групі на 0,93 кг або на 1,31 %, у третій дослідній групі - на 2,77 кг або на 3,9 % (Р<0,05). Вихід туші вищий у другій дослідній групі, що отримувала лимонну кислоту на 0,12 %, у дослідній групі, що отримувала бурштинову кислоту, на 0,27 %. Забійна маса вища у тварин другої дослідної групи - на 1,94 кг, а у тварин третьої дослідної групи - на 4,19 кг (Р<0,05) порівняно з контрольною. Забійний вихід у свиней другої групи склав 67,7 %, третьої - 67,99 %, що вище ніж у контрольній на 0,8 % і 1,09 % відповідно (Р<0,05) (табл. 8).

Таблиця 8. Результати контрольного забою свиней (М±m, n=3)

Показники	Групи тварин
	1 - контрольна	2 -дослідна	3 - дослідна
Передзабійна жива маса, кг	118,27±0,38	119,73±0,32	122,53±0,82*
Маса нутрованої туші, кг	71,10±0,25	72,03±0,08	73,87±0,43*
Маса внутрішнього жиру, кг	1,68±0,04	1,79±0,02	1,87±0,04
Вихід туші, %	61,54±0,05	61,65±0,03	61,81±0,06
Забійна маса, кг	79,12±0,47	81,06±0,32	83,31±0,59*
Забійний вихід, %	66,90±0,19	67,70±0,07	67,99±0,12*
Довжина туші, см	109,0±0,58	110,7±0,33	113,0±0,58*
Товщина сала на рівні 6 - 7 хребця, см	2,77±0,14	3,03±0,07	3,10±0,06*

За хімічним складом і якістю м'яса вірогідної різниці між піддослідними групами не встановлено.

Економічна ефективність згодовування свиням лимонної і бурштинової кислот, пробіотику «Пробіол-Л» та їх сумішок.

Результати виробничої перевірки показали, що середньодобові прирости у свиней, які отримували бурштинову кислоту в кількості 300 г на 1 тонну кормосуміші, були на 40 г більші або на 9,1 %, ніж у поросят контрольної групи, а витрати кормів на один кілограм приросту на 0,37 кормових одиниць менші.

Собівартість 1 ц приросту у другій дослідній групі, що отримувала лимонну кислоту, зменшилась на 11,0 грн. або 1,2 %, а у третій дослідній групі, що отримувала бурштинову кислоту, зменшилась на 69,1 грн. або на 7,55 %, порівняно з першою контрольною групою.

Чистий прибуток з розрахунку на 1 голову в контрольній групі склав 90,79 грн., в другій дослідній групі - 98,03 грн., в третій дослідній групі - 129,23 грн.

Рентабельність виробництва у другій дослідній групі вища на 1,53 %, а у третій дослідній групі - вища на 10,25 % ніж у контрольній групі.

Таким чином, використання лимонної кислоти дозволило отримати прибутку більше з розрахунку на одну голову, в другій дослідній групі на 7,24 грн., бурштинової кислоти - в третій дослідній - на 38,44 грн., порівняно з контрольною групою.

Визначена економічна ефективність використання органічних кислот, пробіотику «Пробіол-Л» і кормового антибіотика «Біовіт-80» в другому науково-господарському досліді.

З розрахунку на 1 голову чистий прибуток у контрольній групі склав 148,67 грн., в другій дослідній групі - 202,09 грн., в третій дослідній групі - 208,36 грн., в четвертій дослідній групі - 224,33 грн., в п'ятій дослідній групі - 207,21 грн. Отже, використання пробіотику «Пробіол-Л» у другій дослідній групі дозволило отримати на 53,42 грн. прибутку, використання пробіотику «Пробіол-Л» та лимонної кислоти в третій дослідній групі - на 59,69 грн. прибутку, використання пробіотику «Пробіол-Л» та бурштинової кислоти в четвертій дослідній групі - на 75,66 грн. прибутку, використання кормового антибіотику «Біовіт-80» в п'ятій дослідній групі - на 58,54 грн, прибутку більше з розрахунку на одну голову, порівняно з контрольною групою свиней. Рентабельність виробництва свинини була вища у другій дослідній групі на 11,87 % у третій дослідній групі - на 12,89 % у четвертій дослідній групі - на 16,5 % у п'ятій дослідній групі - на 11,87 % від контрольної групи.

Висновки

1. В проведених дослідженнях теоретично обгрунтовано та експериментально доведено доцільність використання лимонної і бурштинової кислот у раціонах свиней як рістстимулюючих, імунозахисних і антистресових речовин, які підвищують продуктивність свиней і якість продукції.

2. Ефективність використання пробіотику «Пробіол-Л» лимонної і бурштинової кислот у годівлі тварин досягається при умові забезпечення нормованої повноцінної годівлі свиней. При цьому підвищуються середньодобові прирости, знижуються витрати кормів та коштів на вирощування і відгодівлю свиней, що експериментально доведено в наших дослідженнях.

3. Використання в раціонах поросят лимонної кислоти в кількості 9000 г на 1 тонну кормосуміші забезпечує підвищення середньодобових приростів на 3,0 % і зниження витрат кормів на приріст - на 2,92 %. Різниця вірогідна в останні 35 днів основного періоду науково-господарського досліду. Використання в раціонах поросят бурштинової кислоти в кількості 300 г на 1 тонну кормосуміші забезпечує підвищення середньодобових приростів на 10,0 % і зниження витрат кормів - на 9,33 %.

4. Поєднання пробіотиків і органічних кислот у годівлі молодняку свиней показало ефективність їх використання. Під час другого науково-господарського досліду в свиней другої дослідної групи, які отримували пробіотик «Пробіол-Л» у кількості 50 мг на 1 кг кормосуміші або 50 г на 1 тонну, середньодобові прирости були вищими на 9,6 %, витрати кормів менші на 8,6 %, в свиней третьої дослідної групи, які отримували пробіотик «Пробіол-Л» у кількості 25 мг на 1 кг кормосуміші або 25 г на 1 тонну та лимонну кислоту в кількості 4,5 г на 1 кг кормосуміші, або 4500 г на 1 тонну, середньодобові прирости були вищими на 11,2 %, витрати кормів менші на 10 %, в свиней четвертої дослідної групи, що отримували пробіотик «Пробіол-Л» у кількості 25 мг на 1 кг кормосуміші або 25 г на 1 тонну та 0,15 г бурштинової кислоти на 1 кг кормосуміші, або 150 г на 1 тонну, середньодобові прирости були вищі на 13,7 %, витрати кормів менші на 12,1 %, в свиней п'ятої дослідної групи, що отримували 10 г кормового антибіотику «Біовіт-80» на голову на добу, середньодобові прирости були вищі на 12,3 %, витрати кормів менші на 10,8 %, ніж у свиней першої контрольної групи.

5. Дослідження морфологічного і біохічного складу крові поросят, що отримували лимонну і бурштинову кислоту свідчить про те, що поросята були клінічно здоровими, всі показники знаходились у межах норми. Але в дослідних групах вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів був вищим, що свідчить про підвищення резистентності організму.

6. Проведений біохімічний і морфологічний аналіз крові свиней показав, що у тварин четвертої дослідної групи, які отримували бурштинову кислоту в кількості 0,15 г на 1 кг кормосуміші або 150 г на 1 тонну і пробіотик «Пробіол-Л» в кількості 25 мг на 1 кг кормосуміші, або 25 г на 1 тонну, був вищий вміст білка на 6,9 г/л або на 9,0 %, вміст еритроцитів - на 0,73Ч10¹²/л або на 10,9 %, вміст гемоглобіну - на 5,5 г/л або на 6,1 %, кольоровий показник - на 0,061 або на 6,7 %, ніж у свиней контрольної групи.

7. При порівнянні перетравності поживних речовин поросятами у 70-денному віці відмічається тенденція до підвищення перетравності сухої і органічної речовини, сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини і БЕР у поросят, що отримували лимонну і бурштинову кислоти.

Вивчення перетравності поживних речовин у 5-місячному віці, коли в свиней починає уповільнюватись синтез білка, а підвищується відкладання жиру показало, що різниці в перетравності поживних речовин між тваринами дослідних груп не встановлено.

8. Використання бурштинової кислоти забезпечує підвищення передзабійної маси на 3,6 %, маси нутрованої туші - на 3,99 %, забійного виходу - на 1,09 %.

9. За період виробничої перевірки середньодобові прирости живої маси у поросят, що отримували бурштинову кислоту, підвищились на 9,1 %, а витрати корму зменшились на 8,35 %.

10. При згодовуванні поросятам лимонної і бурштинової кислот внутрішні органи, їх маса були в межах фізіологічної норми.

11. При використанні лимонної і бурштинової кислот спостерігається тенденція до збільшення у м'ясі свиней вмісту білка, жиру, підвищення його калорійності.

12. Прибуток на одну голову від використання лимонної кислоти в годівлі поросят за основний період досліду був вищим на 7,24 грн., а за весь період досліду - на 9,98 грн., порівняно з контрольною групою.

13. Прибуток на одну голову від використання бурштинової кислоти в годівлі поросят за основний період досліду був вищим на 38,44 грн., а за весь період досліду - на 44,18 грн., порівняно з контрольною групою.

14. Використання пробіотику «Пробіол-Л» дозволило отримати, в розрахунку на одну голову, в другій дослідній групі 53,42 грн. прибутку, використання пробіотику «Пробіол-Л» та лимонної кислоти в третій дослідній групі - 59,69 грн. прибутку, використання пробіотику «Пробіол-Л» та бурштинової кислоти в четвертій дослідній групі - 75,66 грн. прибутку, використання кормового антибіотику «Біовіт-80» в п'ятій дослідній групі - 58,54 грн. прибутку, порівняно з контрольною групою свиней.

15. Використання пробіотику «Пробіол-Л» та бурштинової кислоти в годівлі тварин дало можливість одержати на одну голову 75,66 грн., прибутку проти 58,54 грн. прибутку при використанні кормового антибіотику «Біовіт-80», що на 22,6 % більше, тому сумішку пробіотику «Пробіол-Л» із бурштиновою кислотою можна використати як альтернативу кормового антибіотику «Біовіт-80».

Пропозиції виробництву

1. З метою підвищення продуктивності, резистентності, попереження виникнення стресу та посилення імунітету поросят, пропонуємо до складу раціонів поросят на підсисі і після відлучення вводити бурштинову кислоту в кількості 300 г на одну тонну кормосуміші, а також використовувати лимонну кислоту в кількості 9000 г на одну тонну кормосуміші.

2. Для підвищення ефективності виробництва свинини до складу раціонів поросят на підсисі і після відлучення пропонуємо вводити пробіотик «Пробіол-Л» у кількості 50 г на 1 тонну кормосуміші, та поєднувати пробіотик «Пробіол-Л» у кількості 25 г на 1 тонну, та лимонну кислоту в кількості 4500 г на 1 тонну кормосуміші, або використовувати пробіотик «Пробіол-Л» у кількості 25 г на 1 тонну кормосуміші в поєднанні з бурштиновою кислотою в кількості 150 г на 1 тонну кормосуміші в годівлі поросят на підсисі і після відлучення.

3. Заборонений на даний час кормовий антибіотик «Біовіт-80» замінити більш ефективним засобом - сумішкою пробіотика «Пробіол-Л» в кількості 25 г на 1 тонну кормосуміші та бурштинової кислоти в кількості 150 г на 1 тонну кормосуміші.

Список публікацій за темою дисертації

1. Дмитрук І. В. Продуктивність поросят при згодовуванні лимонної і янтарної кислот / І. В. Дмитрук // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2004. - Вип. 19. - С. 49-54 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

2. Дмитрук І. В. Показники крові поросят при згодовуванні їм лимонної і янтарної кислот / І. В. Дмитрук // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2005. - Вип. 20. - С. 57-59 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

3. Дмитрук І. В. Вплив лимонної і янтарної кислот на показники м'ясної продуктивності свиней / І. В. Дмитрук // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2005. - Вип. 22. - С. 171-174 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

4. Костенко В. М. Продуктивність та гематологічні показники телят та поросят при згодовуванні їм лимонної та янтарної кислот / В. М. Костенко, І. В. Дмитрук, Ю. І. Нечипорук // Науковий вісник ЛНАВМ ім. С. З. Гжицького. - 2004. - Вип. 6. - С. 72-79 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

5. Костенко В. М. Морфологічні та біохімічні показники крові телят та поросят при згодовуванні їм лимонної та янтарної кислот / В. М. Костенко, І. В. Дмитрук, Ю. І. Нечипорук // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Корми і кормовиробництво. - 2004. - Вип. 54. - С. 195-199 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

6. Костенко В. М. Використання янтарної та лимонної кислот для підвищення резистентності тварин / В. М. Костенко, І. В. Дмитрук, Ю. І. Нечипорук // Тваринництво України. - 2006. - № 6. - С. 22-23 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

7. Костенко В. М. Продуктивна і фізіологічна дія та економічна ефективність використання янтарної і лимонної кислот в раціонах телят і поросят / В. М. Костенко, І. В. Дмитрук, Ю. І. Нечипорук // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Корми і кормовиробництво. - 2006. - Вип. 58. - С. 123-127 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

8. Костенко В. М. Ефективність використання лимонної та бурштинової кислот, пробіотиків та їх сумішок, як рістстимулюючих та імунозахистних безпечних добавок в годівлі тварин / В. М. Костенко, І. В. Дмитрук, Ю. І. Нечипорук, С. М. Суховуха // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2008. - Вип. 34. - С. 230-233 (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

9. Патент України на корисну модель №21810, МПК А23К1/16 Спосіб зняття стресового стану для підвищення продуктивності тварин / Костенко В. М., Дмитрук І. В., Нечипорук Ю. І. - № u200607946; заявлено14.07.2006; опубліковано 10.04.2007, Бюл. №4. - 4 с. (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

Дмитрук І. В. Рістстимулююча та антистресова дія лимонної і бурштинової кислот та пробіотику «Пробіол-Л» в годівлі молодняку свиней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. - Львів, 2008.

У дисертації викладений теоретичний та експериментальний матеріал з використання лимонної і бурштинової кислот та пробіотику «Пробіол-Л» і їх сумішок в годівлі молодняку свиней.

Використання лимонної кислоти в кількості 9000 г на 1 тонну кормосуміші підвищує середньодобові прирости поросят на 11 г, або 3,0 %, зменшує витрати кормів на одиницю приросту на 0,1 корм. од. або на 2,9 %. Використання бурштинової кислоти в кількості 300 г на 1 тонну кормосуміші сприяє підвищенню середньодобових приростів на 37 г, або на 10 %, і зменшенню витрат кормів на одиницю приросту на 0,32 кормових одиниць або на 9,33 %.

Представлені результати дослідів з вивчення впливу добавок органічних кислот, пробіотика, сумішей пробіотика та органічних кислот на продуктивність молодняку свиней та підвищення резистентності його організму.

Ключові слова: лимонна та бурштинова кислоти, пробіотик, молодняк свиней, перетравність, продуктивність.

Дмитрук И. В. Ростостимулирующее и антистресовое действие лимонной и янтарной кислот, а также пробиотика «Пробиол-Л» в кормлении молодняка свиней. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологии имени С.З. Гжицкого. - Львов, 2008.

В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал по использованию лимонной и янтарной кислот а также пробиотика «Пробиол-Л» и их смесей в кормлении молодняка свиней.

Использование 9000 г лимонной кислоты на 1 тонну кормосмеси повышает среднесуточный привес поросят на 11 г или на 3,0 %, уменьшает затраты кормов на 1 кг привеса на 0,1 корм. ед. или на 2,9 %. Использование янтарной кислоты в количестве 300 г на 1 тонну кормосмеси повышает среднесуточный привес поросят на 37 г или на 10 % и уменьшает затраты кормов на единицу привеса на 0,32 кормовые единицы или на 9,33 %.

Использование пробиотиков и органических кислот в кормлении молодняка свиней показало эффективность их использования. Во время второго научно-хозяйственного опыта в свиней второй опытной группы, которая получала пробиотик «Пробиол-Л» в количестве 50 мг на 1 кг кормосмеси или 50 г на 1 тонну, среднесуточные привесы выше на 9,6 %, затраты кормов меньше на 8,6 %, в свиней третей опытной группы, которая получала пробиотик «Пробиол-Л» в количестве 25 мг на 1 кг кормосмеси, или 25 г на тонну, и лимонную кислоту в количестве 4,5 г на 1 кг кормосмеси, или 4500 г на 1 тонну, среднесуточные привесы выше на 11,2 %, затраты кормов меньше на 10 %, в свиней четвертой опытной группы, которая получала пробиотик «Пробиол-Л» в количестве 25 мг на 1 кг кормосмеси, или 25 г на тонну и 0,15 г янтарной кислоты на 1 кг кормосмеси или 150 г на 1 тонну, среднесуточные привесы выше на 13,7 %, затраты кормов меньше на 12,1 %, в свиней пятой опытной группы, которая получала 10 г кормового антибиотика «Биовит-80» на голову на сутки, среднесуточные привесы выше на 12,3 %, затраты кормов меньше на 10,8 %,

Для повышения эффективности производства свинины в состав рационов поросят предлагаем вводить пробиотик «Пробиол-Л» в количестве 50 мг на 1 кг кормосмеси или 50 г на 1 тонну и сочетать пробиотик «Пробиол-Л» в количестве 25 мг на 1 кг кормосмеси, или 25 г на тонну, и лимонную кислоту в количестве 4,5 г на 1 кг кормосмеси, или 4500 г на 1 тонну. А также использовать пробиотик «Пробиол-Л» в количестве 25 мг на 1 кг кормосмеси или 25 г на 1 тонну и 0,15 г янтарной кислоты на 1 кг кормосмеси или 150 г на 1 тонну в кормлении молодняка свиней.

Представлены результаты исследований влияния добавок органических кислот, пробиотика, смесей пробиотика и органических кислот на продуктивность молодняка свиней и повышение резистентности их организма.

Ключевые слова: лимонная и янтарная кислоты, пробиотик, молодняк свиней, переваримость, продуктивность.

Dmytruk I. V. Growth stimulating and antistressing action of lemon and succine acids, and their probiotic «Probiol-L» to the feeding sapling pigs. - Manuscript.

Thesis on gaining of scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 06.02. 02 - feeding of animals and technology of forages. - Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies of after S.Z. Gzhytskogo. - Lviv, 2008.

In the dissertation are stated a theoretical and experimental material from use in feeding lemon and succine acids and their probiotic «Probiol-L» to the feeding sapling pigs.

The given article deals with the investigation of pig productivity. It has been stated that application of 9000 g of 1 ton cent citric acid according to the dry matter content in the young pigs diet facilitates to the average gain increase in pigs or 11 g or 3,00 per cent, decreases fodder expenditures per unit of gain or 0,1 fodder unit or 2,9 per cent.

And application of succine acid in terms of 300 g of 1 ton of the live weight increases average daily gains or 37 g or 10 per cent and decreases fodder losses per gain unit or 0,32 fodder unit or 9,33 per cent.

The rescarch results of the influence of additives, probiotics, and organic acids on the productivity and increase of organism resistance are presented in the article.

Key words: lemon and succine acids, probiotic, sapling pigs, digestibility, productive.

Підписано до друку 5.11.2008. Формат 60Ч90^1/_16.

Папір офсетний. Тираж 100 прим.

Умовн. друк. арк. 0,9. замовлення № 308

Віддруковано на різографі в ЛКТ ЛНУВМ та БТ імені С.З, Ґжицького

79010,м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Тел.: (032) 239-26-34.

Размещено на Allbest.ru

...